СЛОВЕСНІ ОБРАЗИ В АРГЕНТИНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХ ст.

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

БРАТЕЛЬ ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА

УДК 811.134.2’42:821.134.2-1’06(82)

СЛОВЕСНІ ОБРАЗИ В АРГЕНТИНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ
КІНЦЯ ХІХ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХХст.

Спеціальність 10.02.05 романські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Шевкун Елеонора Володимирівна
кандидат філологічних наук, доцент

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

ЗМІСТ.. 2
ВСТУП.. 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СЛОВЕСНИХ ОБРАЗІВ У АРГЕНТИНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ 11
1.1.Словесні образи в поетичній картині світу. 11
1.1.1.Поетичний образ і концептуальна та мовна картини світу 11
1.1.2. Співвідношення понять образ” і словесний поетичний образ”. 17
1.2. Концептуальна складова словесного поетичного образу. 22
1.2.1. Історико-культурні особливості аргентинської картини світу. 22
1.2.2. Наукові підходи до аналізу концептів у сучасній лінгвістиці 31
1.3. Передконцептуальна складова словесного поетичного образу. 39
1.3.1. Міфологія як історично перший тип світосприйняття. 39
1.3.2. Переосмислення архетипів у поетичній картині світу. 45
Висновки до першого розділу. 51
РОЗДІЛ 2. ОБ’ЄКТИВАЦІЯ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО КОНЦЕПТУ ПАМПА В СЛОВЕСНИХ ПОЕТИЧНИХ ОБРАЗАХ.. 53
2.1. Актуалізація архетипів-першоелементів у словесних образах аргентинської поезії 54
2.1.1. Художня об’єктивація архетипів ВОДА та ПОВІТРЯ в аргентинській поезії 54
2.1.2. Особливості художнього переосмислення архетипу ЗЕМЛЯ в образах, які об’єктивують концепт ПАМПА.. 61
2.1.3. Словесні поетичні образи пампи з біблійними алюзіями. 68
2.2. Вербальна об’єктивація архетипу ЗЕМЛЯ в поетичних образах міста 75
2.2.1. Розгортання міфологічних концептів СВІЙ, ЧУЖИЙ та МЕЖОВИЙ ПРОСТІР в образах пампи та міста. 75
2.2.2. Амбівалентність оцінного компоненту концепту МІСТО.. 84
2.3. Об’єктивація концепту ГАУЧО в аргентинських словесних поетичних образах 95
2.3.1. Актуалізація етнокультурних ознак концепту ГАУЧО в словесних поетичних образах. 95
2.3.2. Особливості словесних образів вершника та коня в аргентинській поезії 103
Висновки до другого розділу. 110
РОЗДІЛ 3. ВІДДЗЕРКАЛЕННЯ ЯВИЩА ІММІГРАЦІЇ В СЛОВЕСНИХ ОБРАЗАХ АРГЕНТИНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ 113
3.1. Концептуальна та передконцептуальна складові словесного поетичного образу іммігранта. 115
3.1.1. Поетична об’єктивація концептів СПОДІВАННЯ та РОЗЧАРУВАННЯ 115
3.1.2. Переосмислення традиційної вербалізації архетипу ЗЕМЛЯ в аргентинській поезії 123
3.2. Актуалізація концепту НОСТАЛЬГІЯ у словесних поетичних образах 130
3.2.1. Власні назви у складі словесних поетичних образів як носії етнокультурної інформації 130
3.2.2. Об’єктивація концепту НОСТАЛЬГІЯ в поетичному переосмисленні багатонаціонального соціуму Аргентини. 137
3.3. Поетична об’єктивація аргентинського концепту ТАНГО.. 140
3.3.1. Синестетичність як характерна риса словесного поетичного образу танго 140
3.3.2. Художнє переосмислення виникнення танго в словесних поетичних образах 150
3.3.3. Розгортання метафоричної концептуальної моделі ТАНГО ПРОТИСТОЯННЯ в словесних поетичних образах. 162
Висновки до третього розділу. 169
ВИСНОВКИ.. 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 177
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 202
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ.. 204

ВСТУП

У лінгвістичних дослідженнях останніх років у центрі уваги науковців знаходиться людина як носій мови, яка репрезентує певну культуру. Нагальною проблемою лінгвістики є вивчення етнокультурної специфіки мовних картин світу, що розглядаються в нерозривному поєднанні з мисленням, світоглядом і культурою (І.О.Голубовська [70], О.С.Кубрякова [123; 124], Ю.С.Степанов [182; 261] та інші). Загальною тенденцією сучасної лінгвопоетики є спрямованість досліджень на розгляд семантики художнього тексту в площині ментальних процесів, що допомагає уточнити характер взаємодії між мовою та мисленням, з’ясувати, як образ об’єктивує в словесних формах знання про світ і про мову.
Образ розглядався дослідниками з різних кутів зору: семантичного (Г.Д.Гачев [30], В.В.Виноградов [57]), структурного (С.Р.Вартазарян [49], В.Н.Топоров [193], Р.Якобсон [216]), структурно-семіотичного (Ю.М.Лотман [135]), лінгво-семіотичного (Н.В.Слухай[176]) тощо. Розмаїття теоретичних підходів до вивчення образу зумовлене багатоплановістю його змістової та смислової структур і не вичерпує його сутності, а окреслює нові грані й перспективи вивчення.
Словесний поетичний образ вважається складним ментально-вербальним утворенням, що відображає індивідуальний і, водночас, характерний для певної етнокультурної спільноти погляд на світ. У межах сучасної лінгвокогнітивної парадигми досліджень мовних явищ взагалі та когнітивної поетики зокрема (Р.Цур[248], М.Тернер[249], Л.І.Бєлєхова [24; 25], О.П.Воробйова [60; 61], О.М.Кагановська [107; 108]) аналіз поетичного образу зосереджено на проблематиці його формування. Тлумачення загального змісту образу здійснюється на засадах передконцептуального та концептуального моделювання шляхом лінгвокогнітивних операцій, прийомів та процедур.
Отже, актуальність роботи зумовлена загальною спрямованістю сучасних мовознавчих досліджень на вивчення особливостей об’єктивації знань про світ у словесних образах. Перспективним напрямом досліджень вважається реконструювання найдавніших шарів культури на основі поетичної картини світу та концептуальний аналіз поетичних творів.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація виконана в межах наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Європейські мови та культури в глобалізації світових процесів” (код 01БФ 0147-01), затвердженої Міністерством освіти й науки України.
Метою дисертації є реконструкція образної картини аргентинської поезії кінця ХІХ першої половини ХХст.
Досягнення зазначеної мети передбачає розв’язання наступних завдань:
- осмислення сучасних підходів до вивчення поетичної картини світу та понять архетип”, концепт” і образ”;
- виділення типових для аргентинської культури концептів та визначення особливостей їхньої вербалізації в словесних образах аргентинської поезії кінця ХІХ першої половини ХХст.;
- групування словесних поетичних образів на основі спільних концептуальних моделей, що лежать у їхній основі;
- виокремлення передконцептуальних складових словесних образів аргентинської поезії кінця ХІХ першої половини ХХст. через аналіз вербальної складової.
Об’єктом дослідження є лінгвокогнітивні особливості формування поетичних образів в етнокультурній опосередкованості, а предметом словесні образи в аргентинській поезії кінця ХІХ першої половини ХХст.
Матеріал дослідження. У дисертації проаналізовано словесні образи, виокремленні з віршів 90 аргентинських письменників, що містились у поетичних збірках, антологіях аргентинської поезії та на спеціалізованих Інтернет-сайтах. Часові рамки матеріалу дослідження (кінець ХІХ перша половина ХХст.) зумовлені постійною увагою науковців до явищ на межі

Список литературы

ВИСНОВКИ

В аргентинських поетичних творах кінця ХІХ першої половини ХХст. віддзеркалюються стрижневі концепти цієї історико-літературної доби, яка умовно поділяється традиційний (кінець ХІХ перша чверть ХХст.) та новітній (друга чверть ХХст.) періоди. Поділ на два періоди зумовлений тим, що виокремлено основні концепти традиційної культури (ПАМПА, ГАУЧО) та концепти нового часу (МІСТО, КОНВЕНТІЛЬО, ТАНГО, ІММІГРАЦІЯ), які об’єктивуються в словесних поетичних образах. Концептуальний простір змінюється на тлі трансформації художньої свідомості під впливом культурно-історичних факторів. Водночас, відбувається еволюція образного простору аргентинської поезії.
Словесний поетичний образ є вербальним способом конкретно-чуттєвого відображення дійсності, що втілює індивідуальний і, водночас, характерний для аргентинської спільноти погляд на світ та має передконцептуальну (архетип) та концептуальну основу. Концепт, який вербалізується у віршах, вважаємо опосередкованим двічі: етнокультурною та поетичною свідомістю, яка співвідноситься з когнітивним типом мислення, історико-культурним типом світосприйняття та поетичною картиною світу.
Процес глобалізації, що відбувається в усьому світі, вимагає від науки пошуку спільних основ, які б сприяли єдності світової спільноти. Такою загальною платформою можуть слугувати архетипи, оскільки їхня сутність завжди залишається незмінною, хоча об’єктивація змінюється залежно від культурного середовища. Так, протиставлення в словесних образах аргентинської поезії кінця ХІХ першої половини ХХст. пампи та моря призводить до створення опозиції архетипів ЗЕМЛЯ та ВОДА, як дружнього і ворожого локусів відповідно, а архетип ПОВІТРЯ об’єктивується в образах вітру, що мають слова із позитивними конотаціями.
В аргентинській поезії найчастіше актуалізується архетип ЗЕМЛЯ, що втілюється в образах, які об’єктивують концепти ПАМПА та МІСТО. Етнокультурний концепт ПАМПА відіграє ключову роль в аргентинській національно-мовній картині світу та лежить в основі багатьох образів аргентинської поезії незалежно від того, яку саме референтну ситуацію вони художньо переосмислюють.
Концепт ПАМПА об’єктивується в словесних поетичних образах, що ґрунтуються на метафоричних концептуальних моделях ПАМПА РІДНА ЗЕМЛЯ, ПАМПА СВОБОДА РУХУ, ПАМПА БОГ, ПАМПА АРГЕНТИНЕЦЬ та ПАМПА ГАУЧО. Цей концепт втілює ознаки аргентинського розуміння простору та об’єктивується в поетичних образах, які структурується за допомогою таких ознак, як неосяжність”, відкритість” та свобода пересування”.
Про актуалізацію поєднання елементів релігійного та міфологічного світогляду в аргентинській поезії свідчить об’єктивація в словесних поетичних образах архетипу ТВОРЕЦЬ (БОГ). Названий архетип втілюється за допомогою звертання та дієслів у формі теперішнього часу, оскільки у свідомості християн Бог сприймається як опосередкований співрозмовник.
Концепт ГАУЧО виникає в концептуальному просторі як асоціативне поле концепту ПАМПА. У словесних поетичних образах гаучо, які будуються на основі гіперболи із використанням біблійних алюзій, актуалізується метафорична концептуальна схема ГАУЧО ГЕРОЙ та ГАУЧО БОГ.
На початку ХХст. зміна суспільних реалій зумовила появу поетичної об’єктивації концепту МІСТО. В образному просторі аргентинської поезії відбувається контрастивне перенесення ознак неосяжність” і необмеженість” концепту ПАМПА на концепти МІСТО та КОНВЕНТІЛЬО, що об’єктивуються в низці поетичних образів, побудованих на основі просторових концептуальних ознак обмеженість” і закритість”.
Властива міфопоетичному мисленню система бінарних опозицій визначає особливості словесних поетичних образів міста як ворожого простору, на відміну від концептуальних ознак пампи як місця гармонійного людського буття. Вербальну репрезентацію в образах аргентинської поезії отримують антонімічні метафоричні концептуальні моделі МІСТО ВОРОЖИЙ ПРОСТІР і ПАМПА ДРУЖНІЙ ПРОСТІР, а також моделі МІСТО ЗАКРИТИЙ ПРОСТІР та ПАМПА НЕОСЯЖНИЙ ПРОСТІР.
Невіддільним від поетичних образів околиць міста є образ конвентільо. Концептуальний простір аргентинської поезії включає концепт КОНВЕНТІЛЬО як такий, що позначає багатосімейну оселю іммігрантів у найбіднішій частині міста. Образ строкатої” через значну кількість іммігрантів спільноти створюється за допомогою використання власних назв, які позначають національність.
Таким чином, у реконструйованому концептуальному полі часопросторових концептів ПАМПА, МІСТО та КОНВЕНТІЛЬО, що актуалізуються в словесних образах аргентинської поезії кінця ХІХ першої половини ХХ ст., відзначається динаміка розвитку художньо-поетичного простору в напрямі збільшення кількості ідіотипних авторських образів.
Внаслідок впливу новітньої культури (етнокультурних концептів нового часу) на традиційну культуру відбувається поступове розширення концептуального простору аргентинської поезії. Цей процес супроводжується трансформаціями етноспецифічного світосприйняття, співіснуванням різних систем знань та змінами художньо-поетичної свідомості. Культурно-історичні зрушення та якісні зміни у світосприйнятті опосередковано віддзеркалюються у розвитку поетичного образу.
Виникнення нових смислів-цінностей у культурі сучасності відбивається в розширенні концептуального простору завдяки появі нових етнокультурних концептів ІММІГРАЦІЯ, КОНВЕНТІЛЬО і ТАНГО, що об’єктивуються в тематично-смислових парадигмах поетичних образів початку ХХст. Концепт ІММІГРАЦІЯ посів важливе місце в аргентинській національно-мовній картині світу кінця ХІХ початку ХХ ст., оскільки імміграція суттєво вплинула на зміну етнографічного складу Аргентини, на розвиток соціально-економічних відносин та на духовне життя.
Життєва реалія масового переселення художньо переосмислюється в образах, які містять слова із семою сподівання” та основою яких є метафорична концептуальна модель АРГЕНТИНА ЗЕМЛЯ ОБІТОВАНА, та в образах, які конструюються зі слів із семою розчарування” та ґрунтуються на метафоричній концептуальній моделі АРГЕНТИНА ВАЖКА ПРАЦЯ.
Словесний поетичний образ іммігранта пов’язаний з образом відірваності від рідної землі, що актуалізує метафоричні концептуальні моделі ІММІГРАЦІЯ ВТРАТА КОРЕНІВ та ІММІГРАЦІЯ НОСТАЛЬГІЯ. Архетипний сюжет вічного повернення та архетип ЗЕМЛЯ є передконцептуальними складовими низки образів іммігранта, суб’єктна частина яких представлена концептом ІММІГРАЦІЯ.
Танго є етноспецифічним продуктом аргентинської культури, пов’язаної з імміграцією. Це не лише віршований твір, що супроводжується акомпанементом, але й танок. В аргентинській поезії першої половини ХХ ст. концепт ТАНГО об’єктивується в образах вірша-співа-танку, за посередництва яких відбувається осмислення не тільки стосунків між чоловіком і жінкою, але й складних процесів міжкультурного синтезу багатьох націй у географічному просторі Аргентини.
Танго вважається танцем, винайденим іммігрантами, переважну більшість яких складали чоловіки. Напруженість у стосунках між чоловіками часто вирішувалась досить кардинально бійками з ножами, які у віршах змальовуються як частина світогляду. Метафорична концептуальна модель ТАНГО ПРОТИСТОЯННЯ об’єктивується в образах, які конструюються на протиставленні життя та смерті.
Низка словесних поетичних образів танго має алюзію на історичну подію (іспанське завоювання континенту та його вплив на менталітет аргентинців). У ХХст. іммігрант приїжджає в Аргентину не як завойовник-конкістадор, а як людина, що повинна пристосовуватись до аргентинських культурних стереотипів (явище конкісти у зворотному напрямку).
Перші хвилі аргентинської імміграції часто асоціюються не безпосередньо із танго, яке супроводжувало їхніх нащадків або іммігрантів пізніших хвиль, а з мілонгою та хабанерою, танцями відкритого простору (на відміну від танго, що виконується в закритому просторі патіо або танцювальної зали), на основі яких утворилось танго.
У словесних поетичних образах танго втілюється метафорична концептуальна схема ТАНГО ЖИВА ІСТОТА, в якій відбувається перенесення ознак живої істоти на неживу та абстрактної сутності на конкретну.
У словесних поетичних образах відображається також той факт, що танго як віршований твір з музичним супроводом спочатку виконував лише один музикант (найчастіше гітарист або акордеоніст), а пізніше сформувалися тріо різних інструментів. За допомогою паралельних конструкцій з однорідними членами речення підкреслюється не тільки різноплановість звучання музичних інструментів, але й особлива этно-соціо-культурна прагматика.
Концепт ТАНГО для аргентинського етносу є топологічним, оскільки він передбачає просторові конфігурації, що динамічно змінюються, тому аргентинський етнонаціональний концепт ТАНГО пов’язаний з універсальним концептом ПРОСТІР. Поетичні образи, що актуалізують концепт ТАНГО, характеризуються значним використанням тропів і стилістичних фігур та відображають раптовий глобальний когнітивний зсув у колективному несвідомому.
Оскільки концепти ПАМПА, МІСТО, КОНВЕНТІЛЬО і ТАНГО, що об’єктивуються в словесних образах аргентинської поезії, є етнокультурними різновидами універсального концепту ПРОСТІР, можна стверджувати, що аргентинському етносу як культурній цілісності властиве домінування просторово-образного типу мислення. Нові культурні реалії, що відображають взаємодію людини з навколишнім середовищем, призводять до зміни когнітивно-інформаційних параметрів типу мислення і зумовлюють його поступову еволюцію від просторово-образного до логіко-каузального типу поетичного мислення.
Перспектива дослідження полягає в можливості аналізу стрижневих концептів, що втілюються в аргентинській поезії конкретних історичних періодів, та їх порівняння із виокремленими в роботі концептами, властивими аргентинській картині світу кінця XIX першої половини XX ст. Подальша перспектива наукового пошуку полягає у розкритті лінгвокогнітивних механізмів формування словесних образів як у поезії окремих авторів, так і в національній поезії інших країн.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александрова О.В. О контурах новой парадигмы знания в лингвистике / О.В.Александрова, Е.С.Кубрякова // Структура и семантика художественного текста. 1999. С.186197.
2. Алексеев П.В. Философия / П.В.Алексеев, А.В.Панин. [2-е изд., пер. и доп.]. М.: Проспект, 1997. 568с.
3. Андреев Л.Г. Чем же закончилась история второго тысячелетия? (Художественный синтез и постмодернизм) / Леонид Григорьевич Андреев // Зарубежная литература второго тысячелетия. М., 2001. С.292334.
4. Андрущенко В.П. Сучасна соціальна філософія: [курс лекцій] / В.П.Андрущенко, М.І.Михальченко. К.: Генеза, 1996. 368с.
5. Апресян Ю.Д. Избранные труды: в 2т. / Юрий Дереникович Апресян. М.: Языки Русской культуры, 1995. Т.1. 472с.
6. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка: попытка системного описания / Юрий Дереникович Апресян // Вопросы языкознания. 1995. №1. С.3767.
7. Аристотель. Риторика. Поэтика /Аристотель. М.: Лабиринт, 2000. 224с.
8. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка (Стилистика декодирования) / Ирина Владимировна Арнольд. М.: Просвещение, 1990. 303с.
9. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс / Нина Давидовна Арутюнова// Теория метафоры: сб. пер. / вступ. ст. и сост. Н.Д.Арутюновой; пер. под общ. ред. Нины Давидовны Арутюновой, Марины Андреевны Журинской. М.: Прогресс, 1990. С.735.
10. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Нина Давидовна Арутюнова. [2-е изд., испр.]. М.: Языки русской культуры, 1999. 896с.
11. Архетипна критика американської літератури: [навч. посібник] / В.В.Зіневич, Ю.Р.Матасова, С.М.Пригодій, І.В.Яковенко. Сімферополь: Кримський Архів, 2008. 256с.
12. Архипович Т.Г. Текст як інформаційна мовленнєва одиниця / Т.Г.Архипович, З.О.Гетьман // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. 1999. №2. С.3841.
13. Аскольдов С.А. Концепт и слово. Художественные концепты / Сергей Алексеевич Аскольдов // Лингвокультурология и межкультурная коммуникация. М., 2005. С.210213.
14. АтаманенкоС.В. Імміграція в Канаду і США менонітів Півдня України в 70-ті роки ХІХст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук: спец. 07.00.02 Всесвітня історія” / С.В.Атаманенко. Дніпропетровськ, 2002. 16с.
15. БаллиШ. Французская стилистика / Шарль Балли; [пер. с фр. К.А.Долинин] ; под ред. Ефима Григорьевича Эткинда. [2-е изд., стереотип]. М.: УРСС, 2001. 392с.
16. Барменкова О.П. Компаративна модель світу в російській мові та її реалізація у творах І.Бабеля: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 Російська мова” / О.П.Барменкова. К., 2003. 21с.
17. Барт Р. S/Z /Ролан Барт; [пер. с фр. Г.К.Косикова, В.П.Мурата; под ред. Георгия Константиновича Косикова]. [2-е изд., испр]. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 232с.
18. Барт Р. Від твору до тексту /Ролан Барт; [пер. з фр. Ю.Гудзь] // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / [за ред. Марії Олексіївни Зубрицької]. Львів : Літопис, 1996. 636с.
19. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Михаил Михайлович Бахтин. М.: Искусство, 1979. 424с.
20. Башляр Г. Грезы о воздухе. Опыт о воображении движения / Гастон Башляр. М.: Изд. Гуманит. литературы, 1999. 344с.
21. Башук А.І. Ключові концепти поетичної картини світу М.Гумільова в метафоричному осмисленні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 Російська мова” /А.І.Башук. К.,2002. 21с.
22. Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы / Алла Дмитриевна Белова // Культура народов причерноморья. 2002. Вып.29. С.1723.
23. Березович Е.Л. О специфике топонимической версии этнокультурной информации / Елена Львовна Березович // Известия Уральск. гос. ун-та. 1997. №07. С.90105.
24. Бєлєхова Л.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.02.04 Германські мови” / Л.І.Бєлєхова. К., 2002. 27c.
25. БєлєховаЛ.І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспект: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.02.04 Германські мови” / Лариса Іванівна Бєлєхова. К., 2002. 461c.
26. Бєлова А.Д. Вербальне відображення концептосфери етносу: сучасний стан вирішення проблеми / Алла Дмитрівна Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу: зб. наук. праць / відп. ред. Олександр Іванович Чередниченко. 2001. №5. С.1522.
27. Бистрова О.О. Формотворчі функції домінантних образів. На матеріалі української та російської поезії: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.06 Теорія літератури” / О.О.Бистрова. К., 2001. 19с.
28. Богатырев А.А. Интервальная стихия имплицитного смыслообразования в художественном тексте / Андрей Анатольевич Богатырев // Научное издание Язык и культура”. Серия Филология”. 2000. Вып.1. Т.IV: Язык и художественное творчество. С.4145.
29. Богданович Г.Ю. О некоторых терминах современной лингвокультурологии / Галина ЮрьевнаБогданович // Культура народов Причерноморья. 2004. №3. С.6569.
30. Богомолова Н.А. Поэзия западных и южных славян и их соседей. Развитие поэтических жанров и образов / [Н.А.Богомолова, Л.Н.Будагова, Г.Д.Гачев]. М.: Индрик, 1996. 224с.
31. Большакова И.И. Роль фоновой информации в построении текста / И.И.Большакова // Мова і культура. 2004. Вип.7. Т.IV. Ч.1.: Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. С.3742.
32. Бондаренко О.С. Концепти чоловік” і жінка” в українській та англійській мовних картинах світу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.17 Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” / О.С.Бондаренко. Донецьк, 2005. 19с.
33. Борисов О.О. Мовні засоби вираження емоційного концепту страх: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі сучасної англомовної художньої прози): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 Германські мови” / О.О.Борисов. Донецьк, 2005. 20с.
34. БрательО.М. Місце метафори у дослідженні мовної картини світу/ О.М.Братель // Матеріали другої Міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф. [Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития ’2006”], (115 жовтня 2006р.). Одеса, 2006. Т.7. Серия Философия и филология”. С.5052.
35. Братель О.М. Вербалізація когнітивних метафор із компонентом пампа” та місто” в аргентинській поезії першої половини ХХст. / О.М.Братель // Матеріали п’ятої Міжнар. наук. конф. [Актуальні проблеми менталінгвістики”], (2122 травня 2007р.). Черкаси, 2007. С.295298.
36. БрательО.М. Ключові образи в аргентинській поезії емігрантів з Іспанії та їх нащадків / О.М.Братель // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. 2007. Вип.12. С.2934.
37. БрательО.М. Лінгвістичні особливості зображення м.Буенос Айрес в аргентинській поезії / О.М.Братель // Мовні та концептуальні картини світу: зб. наук. праць / відп. ред. Олена Степанівна Снитко. 2007. Вип.23, кн.1. С.8691.
38. БрательО.М. Стрижневі словесні поетичні образи у творах аргентинських письменників (італійська хвиля імміграції) / О.М.Братель // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. 2007. Вип.19. С.712.
39. Братель О.М. Актуалізація когнітивної метафори ПАМПА БОГ в аргентинській поезії ХХ ст. / О.М.Братель // Матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. [Актуальні проблеми філології та американські студії”], (2425 квітня 2008р.). К., 2008. С.4244.
40. Братель О.М. Актуалізація міфологічного концепту ПРОСТІР (СВІЙ / ЧУЖИЙ та МЕЖОВИЙ) в образному вимірі аргентинської поезії / О.М.Братель // Науковий вісник Волинськ. нац. ун-ту імені Лесі Українки. 2008. №4. С.411414.
41. Братель О.М. Використання онімів у конструюванні поетичного словесного образу італійський емігрант” у творах аргентинської поезії / О.М.Братель // Матеріали VI міжвуз. конф. молодих учених [Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”], (2829 січня 2008р.). Донецьк, 2008. Т.1. С.3942.
42. Братель О.М. Образна актуалізація етнонаціонального аргентинського концепту ПАМПА / О.М. Братель // Сучасні дослідження з іноземної філології. 2008. Вип.6. С.383387.
43. Братель О.М. Образна реалізація концепту ПРОСТІР, властивого міфологічному мисленню / О.М.Братель // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. праць / відп. ред. Ніна Миколаївна Корбозерова. 2008. Вип.13. С.3237.
44. Братель О.М. Художнє переосмислення архетипу коня у поетичних творах аргентинських письменників ХХст. / О.М.Братель // Науковий вісник Волинськ. нац. ун-ту імені Лесі Українки. 2008. №2. С.177182.
45. Брутян Г.А. Языковая картина мира и ее роль в познании / Георг Абелович Брутян // Методологические проблемы анализа языка. Ереван, 1976. С.57-65.
46. Булыгина Т.В. Перемещение в пространстве как метафора эмоций/ Татьяна Вячеславовна Булыгина, Алексей Дмитриевич Шмелев // Логический анализ языка: Языки пространств. М., 2000. С.277288.
47. Бурбело В.Б. Художній дискурс в історії французької мови та культури 918ст.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.05 Романські мови” / В.Б.Бурбело. К., 1999. 29c.
48. Буряк В.Д. Фольклорне, художнє та публіцистичне мислення у контексті інтелектуально-образної еволюції. (Форми і методи вираження інформації у творчій свідомості етносу): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук: спец. 10.01.07 Фольклористика”; 10.01.08 Журналістика” / В.Д.Буряк. К., 2003. 30с.
49. Вартазарян С.Р. От знака к образу / Сергей Робертович Вартазарян. Ереван: Издательство АН Армянской ССР, 1973. 200с.
50. Введение в литературоведение / [С.Н.Бройтман, В.Е.Хализев, Л.В.Чернець и др.]. М.: Академія, 2000. 256с.
51. Вежбицкая А. Сопоставление культур через посредство лексики и прагматики / Анна Вежбицкая [пер. с анг. А.Д.Хмелева]. М.: Языки славянской культуры, 2001. 272с.
52. ВежбицкаяА. Сравнение градация метафора / Анна Вежбицкая// Теория метафоры. М., 1990. С.133152.
53. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / Анна Вежбицкая. М.: Русские словари, 1996. 416с.
54. Веккер Л.М. Психика и реальность: единая теория психических процессов / Лев Маркович Веккер; [под общ. ред. А.В.Либина]. М.: Смысл, 1998. 685с.
55. Венжинович Н.Ф. Про будову мовної свідомості та фрейм-структури / Н.Ф.Венжинович, М.М.Полюжин // Одиниці та категорії сучасної лінгвістики: зб. наук. праць. Донецьк, 2007. С.258269.
56. Веселовский А.Н. Избранное: историческая поэтика / Александр Николаевич Веселовский. М.: РОССПЭН, 2006. 685с.
57. Виноградов В.С. Лексикология испанского языка / Венедикт Степанович Виноградов. [2-е изд.]. М.: Высшая школа, 2003. 244с.
58. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации / Вера Николаевна Вовк. К.: Наукова думка, 1986. 142с.
59. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт: становление антропоцентрической парадигмы в языкознании / Сергей Григорьевич Воркачев // Филологические науки. 2001. №1. С.6472.
60. Воробйова О.П. Еволюція образу тексту у філологічних студіях [Електронний ресурс] / Ольга Петрівна Воробйова. Режим доступу: http://kyiv.iatp.org.ua/cog_poetics_ua/index.php?s=content&p=resources.
61. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в потебнянській ретроспективі / Ольга Петрівна Воробйова // Мовознавство. 2005. №6. С.1825.
62. Гадамер Г.-Г. Герменевтика і поетика / Ганс Георг Гадамер; [пер. з нім. В.Бабич, М.Кушнір, В.Клочков, Є.Горева, Г.Петросаняк]. К.: Юніверс, 2001. 288с.
63. Гак В.Г. Литературные варианты и особенности национальной культуры (Лафонтен и Крылов) / Владимир Григорьевич Гак // Лингвокультурология и межкультурная коммуникация. М., 2005. С.23