РАДІОЕКОЛОГІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ФУНКЦІОНУВАННЯ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

БАБЮК ВІКТОРІЯ АНАТОЛІЇВНА

УДК 811.133.1.001.4:504+615.849

РАДІОЕКОЛОГІЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА, ФУНКЦІОНУВАННЯ

Спеціальність 10.02.05 романські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Соломарська Олена Олександрівна,
канд. філол. наук, професор

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....4
ВСТУП .5
РОЗДІЛ І ФОРМУВАННЯ ФРАНЦУЗЬКОЇ РАДІОЕКОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОСИСТЕМИ.....11
1.1. Основні етапи становлення французької наукової лексики....11
1.2. Місце французької радіоекологічної терміносистеми в
лексико-семантичній системі французької мови.................................27
1.3. Специфіка аналізу текстів з радіоекології..45
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ ...52
РОЗДІЛ ІІ ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ СЛОВОТВОРЕННЯ В ГАЛУЗІ
ФРАНЦУЗЬКОЇ РАДІОЕКОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ........................55
2.1. Радіоекологічні терміни, утворені шляхом використання
внутрішніх ресурсів мови...55
2.2. Структурно-семантичні характеристики термінів-словосполучень....72
2.3. Абревіація як засіб компресії інформації ......79
2.4. Радіоекологічні терміни, утворені шляхом використання
зовнішніх ресурсів ...............83
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ ......84
РОЗДІЛ ІІІ СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ АСПЕКТИ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ У ФРАНЦУЗЬКИХ ТЕКСТАХ
З РАДІОЕКОЛОГІЇ......88
3.1.1. Особливості семантичних трансформацій у французькій
радіоекологічній термінології. .......92
3.1.2. Детермінологізація. Особливості взаємовідносин термінологічної та загальновживаної лексики.......97
3.1.3. Лексеми розширеної семантики.......104
3.1.4. Спеціалізація значення у французьких текстах
з радіоекології..........118
3.1.5. Явище синонімії в радіоекологічній термінології..125
3.2. Прагматичні аспекти функціонування французьких
текстів з радіоекології.132
3.2.1. Темпоральність, дейктичні засоби та модальність французьких
текстів з радіоекології.139
3.3. Деякі стилістичні засоби й графічні особливості французьких
текстів з радіоекології.....150
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ ..156
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ...159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......167
ДОДАТКИ ...183

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ФРТ Французька радіоекологічна термінологія
ФТР Французькі тексти з радіоекології

ВСТУП

Розвиток сучасних наук, їхня інтеграція та взаємодія вимагають удосконалення галузевих термінологічних систем, а отже, дослідження проблем становлення, лінгвістичних особливостей, семантики, дериваційних процесів та стилістичного функціонування фахової лексики. Ці проблеми привертали увагу вітчизняних та зарубіжних дослідників, зокрема, В. Виноградова, О. Суперанської, Н. Подольської, В. Лейчика, Г. Винокура, Т. Кияка, А. Бурячка, К. Кусько, А. Крижанівської, Т. Панька, Ф. Циткіної, Е. Гільбера, Д. Блампена, М. Говена, Л. Депекера, Дж. Умбле та ін. [21; 84; 56; 22; 35; 18; 51; 43; 68; 88; 115; 96].
На початку ХХІ століття дослідження специфіки формування й функціонування галузевих терміносистем набуває все більшої ваги, адже сьогодні термінології різних наук складають більшу частину французької лексики, що є, до того ж, і найпродуктивнішою.
За словами французького вченого Умбле (Humbley) [120, p.315-325 ], сьогодні найбільш вивченими є терміносистеми таких галузей, як медицина, право, хімія, математика та економіка. Тому спостерігається нова тенденція: презентація лексики так званих мікрогалузей microdomaines” (згідно з висловлюванням Даніеля Блампена [118, p. 461]) або вичерпного та дуже структурованого інвентаря певного спеціалізованого поля.
Саме до такої мікрогалузі ми відносимо радіоекологію (або екологію радіаційну) (лат. radiare випромінювати та гр. oikos будинок, оселя) галузь екології, що вивчає розподіл, міграцію та кругообіг радіонуклідів у біосфері та вплив іонізуючого випромінювання на екологічні системи (біогеоценози та популяції організмів [162, c. 223]).
Актуальність дослідження термінології, що функціонує в межах франкомовних радіоекологічних текстів, пов’язана, перш за все, з тим, що ця галузь знань є новою в сучасній науці, а її термінологія досі не була предметом детального лінгвістичного аналізу. Кількість праць, які прямо чи опосередковано торкаються обраної для дослідження проблематики, є дуже незначною. Докторська дисертація Лоіка Депекера L’invention de la langue: le choix des mots nouveaux” [106], присвячена вивченню діяльності французьких термінологічних комісій різних галузей, а також процесам неологізації, містить лише два параграфи, де йдеться про термінологію ядерної інженерії; Франсуа Рамад вперше включив до свого словника Dictionnaire encyclopédique de l’écologie et des sciences de l’environnement” [168] ключові поняття радіоекології. Разом із статтями професора Соломарської О.О. (Nouveaux besoins de la communication en Ukraine”, Le rôle du traducteur en tant qu’acteur des projets internationaux” [153; 152]), перелік лінгвістів, що працюють у межах зазначеної проблематики, практично вичерпується.
Kрім того, стрімкий розвиток лінгвістики тексту вимагає подальшого аналізу мовних способів передачі інформації, дослідження мовних засобів побудови комунікативно й прагматично спрямованих текстів та типологізованих мовних структур, вивчення граматичних, лексичних і стилістичних особливостей мови спеціальних текстів, які забезпечують ефективне спілкування в окремій сфері суспільної діяльності сфері радіоекології. Зв'язок цього дослідження з розвитком сучасного мовознавства, прагматики, стилістики може допомогти у вирішенні більш загальних лінгвістичних проблем, зокрема, у галузі термінознавства, лексикології, лексикографії та лінгвістики тексту.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в межах тематики науково-дослідної роботи кафедри французької філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Європейські мови та культури в контексті глобалізації світових процесів», затвердженої Міністерством освіти і науки України (код 01БФ0147-01). Тему дисертації затверджено Вченою радою Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка (протокол №7 від 21 лютого 2005 р.) та уточнено 22 лютого 2008 р. (протокол №2).
Об’єктом дослідження є терміни, зафіксовані у французьких текстах у галузі радіоекології.
Предметом дослідження є структура, семантика радіоекологічної термінології сучасної французької мови та особливості її функціонування в текстах з радіоекології.
Метою дисертаційної роботи є визначення структури, семантики та особливостей функціонування французької радіоекологічної термінології з врахуванням комунікативно-прагматичних аспектів галузевих текстів.
Поставлена мета передбачає розв’язання таких конкретних завдань:
1. Розглянути історичні засади розвитку французької наукової термінології.
2. Виявити шляхи формування радіоекологічної термінології та джерела її поповнення.
3. Визначити способи творення одиниць радіоекологічної терміносистеми, встановити основні словотвірні моделі та їхню продуктивність.
4. Проаналізувати лексико-семантичні особливості французької радіоекологічної термінології та подати її класифікацію.
5. Дослідити функціонування радіоекологічної термінології в галузевих текстах.
6. Визначити комунікативно-прагматичні особливості французьких текстів з радіоекології та лексико-граматичні засоби їхньої реалізації.
Методи дослідження. Вибір методів аналізу зумовлено специфікою об’єкту та завданнями дослідження. У дисертації застосовано описовий метод із прийомами спостереження, порівняння, узагальнення та класифікації мовних фактів; структурний метод із використанням методики компонентного аналізу, метод контекстуального аналізу. Також під час дослідження застосовувались методики когнітивного та дискурсивного аналізу. Дослідження було проведено з врахуванням комплексу принципів сучасної лінгвістичної науки: інтегративності, антропоцентризму, етноцентризму, дискурсивності, аксіологічності і прагматизму.
Матеріал дослідження. У дослідженні проаналізовано 800 одиниць радіоекологічних термінів, виявлених у сучасних французьких текстах з радіоекології (загальним обсягом 2000 сторінок, не враховуючи джерела мережі Інтернет). Для аналізу було залучено матеріал фахового періодичного видання Acronique du nucléaire” (70 номерів, 1991-2007 роки), документальні записи доповідей фахівців у галузі радіоекології на наукових симпозіумах у Франції, документація з франко-українського співробітництва в даній галузі (La catastrophe de Tchernobyl, 7 ans après. Séminaire 10 octobre 1993; Textes du séminaire international. 15-16 novembre 2001. Organisé par le Comité Tchernobyl de Biélorussie et les équipes du Projet Ethos avec le soutien de la Commission Européenne et du Consulat Suisse en Biélorussie).
Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається тим, що вперше об'єктом спеціального лінгвістичного аналізу обрано термінологію, що функціонує в межах франкомовних радіоекологічних текстів, визначено шляхи і джерела її формування та функціонування, описано специфіку її лексико-семантичних та структурних характеристик. До аналізу залучено фактологічний матеріал, який ще не був предметом спеціального лінгвістичного вивчення.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ході дослідження було виокремлено радіоекологічну терміносистему французької мови, простежено її зв'язки з іншими галузевими терміносистемами, встановлено її семантичні та структурні характеристики. Визначення шляхів формування і специфіки функціонування французької радіоекологічної термінології дозволяє з'ясувати особливості системних зв'язків термінологічної лексики в досліджуваному просторі, виявити характерні риси взаємодій і відносин у межах галузевої термінології, що розкриває перспективи для подальшого вивчення системи радіоекологічної лексики. У дисертації вперше детально проаналізовано комунікативно-прагматичні особливості французьких текстів з радіоекології та засоби їх актуалізації. Висновки та положення щодо структури, семантики та особливостей функціонування радіоекологічної термінології в межах галузевих текстів є певним внеском у розробку питань лексикології та лінгвістики тексту.
Практична цінність дисертації полягає в тому, що отримані результати можуть бути використані для викладання навчального курсу «Лексикологія», у лексикографічній та термінознавчій роботі, зокрема, при укладанні перекладних і тлумачних словників з радіоекології та інших суміжних наук. Одержані результати можуть бути також використані на заняттях з практики французької мови, у спецкурсах з перекладу, лексикології, лексикографії, вивчення терміносистем, частково лінгвістики тексту, а також у науково-дослідній роботі студентів та аспірантів.
Як результат представленого дослідження на захист виносяться такі положення:
1. Французька радіоекологічна термінологія, яка становить одну з найновіших галузей сучасної науки, за своїми лексико-семантичними та структурними характеристиками є прямим продовженням основних історичних тенденцій розвитку французької наукової мови.
2. Французька радіоекологічна термінологія є динамічною системою, семантичне ядро якої формують одночасно терміни двох галузей радіології та екології.
3. Переважання формант bio- і radio- в апараті французької радіоекологічної лексики свідчить про ключову роль у галузевих текстах концептосфер "життя" і "випромінювання".
4. Основним способом утворення термінів є афіксація; розрив між суфіксальним та префіксальним способами словотворення (1,5 рази) є меншим, ніж в інших терміносистемах.
5. У процесі термінологізації загальновживана лексика набуває рис, притаманних термінологічним одиницям. Одні лексеми повністю набувають характеру термінів і включаються до спеціальних словників, інші потребують опори на контекст.
6. Досліджувана терміносистема характеризується значною питомою вагою іменників із розширеною семантикою, які за своєю когнітивною природою мають сталу концептуальну форму та непостійний концептуальний зміст.
7. Антропогенні параметри текстів у галузі радіоекології є яскраво вираженими і об’єктивуються завдяки функціям, позначеним адресантом із метою прагматичного впливу на адресата.
8. У французьких текстах з радіоекології представлено усі типи одиниць первинного дейксису, а також похідні від них явища, а саме: вторинний дейксис, анафора та текстовий дейксис.
Особистий внесок здобувача. Роботу виконано одноосібно. Усі результати дослідження є наслідком самостійної праці дисертантки. Наукових робіт, написаних у співавторстві, немає.
Апробація роботи. Основі положення дисертаційного дослідження було обговорено на засіданнях кафедри французької філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, на засіданнях кафедри Дипломатичної академії при МЗС України, в рамках діяльності Літнього університету пам’яті Чорнобиля (Київ 2005, Вільнюс 2006), на Міжнародній науковій конференції до 75-річчя доктора філологічних наук професора Станіслава Володимировича Семчинського (17-18 травня 2006, Київ), на Наукових читаннях, присвячених 130-річчю від дня народження професора Івана Васильовича Шаровольського (3 жовтня 2006, Київ), на Всеукраїнській науковій конференції за участю молодих учених Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність” (11 квітня 2007, Київ).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлено у 5 публікаціях, 4 з яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, переліку джерел наукової та довідкової літератури та переліку джерел ілюстративного матеріалу (загалом 190 позицій) та 7 додатків. Загальний обсяг роботи становить 210 сторінок друкованого тексту, обсяг основного тексту дисертації - 166 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Наше дослідження дозволило виявити структурні та семантичні особливості французької радіоекологічної термінології, а також специфіку її функціонування у межах галузевих текстів. Важливість вивчення цієї термінології пов’язана, перш за все, з тим, що вона є новою в сучасній науці і досі не була предметом детального лінгвістичного аналізу. Вивчення основних принципів словотворення та функціонування радіоекологічної термінології дозволило зробити наступні висновки:
Появі апарату наукової лексики сучасної французької мови передував довгий історичний шлях еволюції французької мови в цілому. Початок розвитку наукової лексики було закладено в середньофранцузький період, зокрема завдяки науковій та перекладацькій діяльності перших гуманістів, з якою пов’язана поява великої кількості слів, що виражали абстрактні поняття. Саме тоді було закладено підвалини й наукової термінології, яка інтенсивно розвивалася у XVI столітті. Після надання французькій мові статусу державної (Ордонанс Вілер-Котре), відомі представники французького Ренесансу вчені-гуманісти свої наукові та науково-популярні праці писали французькою мовою, а також робили переклади з давніх мов на французьку. В першу чергу французькою почали видаватись праці з прикладних наук, тобто такі, що були безпосередньо пов’язані з практичною діяльністю. В середині XVI ст. виникає література з хірургії (анатомії, медицини, фізіології й фармації), астрономії, фізики, хімії, природничих наук. Новофранцузький період характеризується швидким збагаченням складу технічної мови. Під час французької революції 1789 р. та після неї оновився словниковий фонд назв інституцій, назв величин. У галузі природничих наук першим кроком став описовий метод (переклад за допомогою відомих термінів невідомих реалій), а другим кроком стала класифікація (позначення кожної відомої реалії відповідним терміном). Саме на цьому етапі виникла необхідність у спеціалізованій лексиці. Результатом революційних подій XVIII ст. стало збагачення словникового складу такими способами: утворенням неологізмів, зміною, розширенням або звуженням значень слів, втратою слів, що виражали поняття, пов’язані з попереднім державним устроєм та зникаючою ідеологією суспільства. Роль допоміжних мов у створенні термінів продовжували відігравати латинська та особливо грецька. Завдяки величезній кількості префіксів, багатству символів, здатності до різних комбінацій, грецька мова стала містком між науковими мовами різних націй.
Термінологічні системи різних наук продовжували активно розвиватись протягом ХІХ ст., але справжнім вибухом стала друга половина ХХ ст. Важливим кроком в утворенні та впорядкуванні науково-технічної термінології було створення у 2-й половині ХХ ст. термінологічних комісій і установ. Розвиток наукової лексики в період сучасної французької мови характеризується подальшим розмежуванням наукових галузей, створенням терміносистем відповідних наук, що призвело до зародження у 50-х роках ХХ століття перспективної науки радіоекології і, відповідно, необхідності створення її термінологічного апарату.
Французька радіоекологічна лексика постійно розвивається. Процеси новоутворення характеризуються рядом особливостей як у плані вибору словотвірних моделей, так і у плані добору словотвірних основ та афіксів. Неогенні процеси виявляють подвійну залежність як від загальних особливостей словотвірної системи, так і від екстралінгвістичних чинників, найважливішим з яких є прагматична та антропоцентрична спрямованість досліджуваного різновиду текстів.
Лексико-семантична система французької підмови радіоекології є динамічною та структурованою. Цій системі властиві наступні тенденції. 1. Використання неологізмів, які утворилися за допомогою традиційних словотворчих можливостей мови та семантичної деривації, що відбувається внаслідок переосмислення значень слів, нарощення значень, їхньої специфікації тощо, тобто шляхом зміни морфологічної і семантичної структури слів.
2. Серед термінів ФРТ найпоширенішими є афіксальні похідні. Для їх утворення використовується визначений набір словотвірних афіксів, а саме 25 суфіксів, 14 суфіксоїдів, 14 префіксів, 42 префіксоїди. Найуживанішими префіксами сучасної французької мови радіоекології є наступні: re-/ré-, dé-, co-. Відповідно до цього найпоширенішими є наступні семантичні навантаження дериватів: позначення повторюваності дії або процесу з можливим додатковим значенням якісної чи кількісної зміни; дія, що вказує на дію, протилежну тій, яка виражена твірною основою; значення спорідненої або спільної дії чи процесу”. З арсеналу префіксоїдів найбільш продуктивними є два: bio- і radio-, що свідчить про ключову роль у текстах радіоекології концептосфер "життя" і "випромінення". Суфіксальний метод утворення похідних термінів використовується в 1,6 частіше, ніж префіксальний. Найпродуктивнішими є суфікси: -ité, -(a)tion, -erie, -(t)ique, -аge. Основні значення, що їх позначають твірні елементи є: „дія, результат дії, якість, властивість, функція”. Вони синонімічні й для передачі значення якості або стану, на які вказує основа.” 3. ТІ відповідають вимогам короткості та чіткості й мають досить високу точність, значну семантичну стійкість, хоча їхня частка є невисокою (3%) у такій галузі науки, як радіоекологія. Серед ТІ, що функціонують у межах радіоекологічних текстів, найпоширенішими є одиниці, що позначають основоположні поняття радіоекології як науки, яка за допомогою опису та вимірювання вивчає вплив радіоактивних часток на людину та її гени і на зовнішнє середовище (graphie-, mètre-, alpha, bêta, gamma-, anthropos-, genos-, oikos). Кількість англомовних запозичень становить 15 одиниць, і всі вони представлені зі збереженням фонетичної та морфологічної форм. Тобто їхня доля у загальному масиві радіоекологічних лексичних одиниць є незначною. 4. Скорочення номінативних одиниць з метою компресії інформації є доволі поширеним явищем (12% від загальної кількості проаналізованої лексики) у межах радіоекологічного дискурсу. Абревіатури представлені в основному назвами організацій, суспільних ініціатив, принципів та програм, а також назв устаткування, процесів та їх продуктів. Аналіз природи абревіатур засвідчив, що 80% із них ініціальні, а саме буквеного підтипу. Характерною є тенденція протистояння перекладу абревіатур-запозичень з англійської мови тобто збереження форми оригіналу, що не сприяє прозорості змісту таких абревіатур, але надає їм характеру неподільності. 5. Найпродуктивнішою моделлю серед радіоекологічних термінів-словосполучень є бінарна, на яку припадає 45,7% від загальної кількості всіх інших моделей. Серед інших багатокомпонентних радіоекологічних термінів найчастотнішою є трикомпонентна термінологічна конструкція, утворена за словотвірною моделлю: N+Prép+N (11%), у 70% випадків із прийменником de.
4. Парадигматичні відношення у лексиці радіоекологічної терміносистеми, так само як і синтагматичні, мають структурований, системотвірний характер, що виражається в реалізації полісемічних, антонімічних, синонімічних процесів. Основним джерелом полісемії в термінологічному апараті радіоекології є метафора. Процес виникнення нових переносних значень, не зафіксованих у словнику загальновживаної лексики, полягає в актуалізації одного з контекстуальних (другорядних) значень. Синонімія в радіоекологічній лексиці в основному представлена дублетами семантично тотожними одиницями (28 рядів, загалом 70 одиниць). Здебільшого це лексичні одиниці, що належать до галузі ядерної інженерії та позначають назви устаткування, частини приладів тощо. Вони не є абсолютними синонімами, оскільки демонструють різні мовні способи номінації поняття, різну частоту вживання та сполучуваність.
5. У процесі термінологізації загальновживана лексика набуває рис, притаманних термінологічним одиницям. Деякі з цих лексичних одиниць набувають характеру термінів і включаються до спеціальних словників (bombe sale), інші потребують опори на контекст (propre). Такі слова можуть утворювати синонімічні серії, у яких кожний елемент має специфічну сферу застосування, визначену контекстом.
6. Лексеми з розширеною семантикою за своєю когнітивною природою мають сталу концептуальну форму і непостійний концептуальний зміст. Інформація, яка включається у концептуальні рамки такої одиниці, повністю залежить від контексту, на відміну від інших типів лексем, де контекст лише уточнює словникове значення.
7. Аналіз прикладів із врахуванням ролі контексту, особливостей видів значення слова, відношень між семантемами полісемантичних слів свідчить про такі тенденції: 1) перехід від конкретного значення до абстрактного у випадку з науковими термінами, які зазнають розширення; 2) переважає радіальний вид полісемії, іноді радіально-ланцюжковий; 3) процеси семантичної еволюції сьогодні охоплюють такі найменування, як назви дії, її наслідків, властивостей суб’єктів та об’єктів стосовно дії (здатність самому виконувати дію, перебувати в стані) та абстрактної ознаки, внаслідок чого виникають слова розширеної семантики, наприклад, acteur, opérateur, démarche, enjeu.
8. ФТР є віддзеркаленням сучасної ситуації, що склалась у суспільстві, створивши ментальну модель або простір, всередині якого є людина, що зумовлює антропоцентричність даних текстів. Така модель актуалізована завдяки інтеракції таких мовних складових елементів, як лексика (термінологічна і загальновживана), що позначає ключові концепти радіоекологічного дискурсу, граматика і прагматика.
9. Антропогенні параметри тексту в межах наукової комунікації об’єктивуються завдяки функціям, позначеним адресантом з метою прагматичного впливу на адресата. Реалізація цих функцій дозволяє адресанту адекватно розкрити суть комунікативно-прагматичної цільової установки наукового тексту і спрогнозувати міру впливу на адресата для створення у нього певного ставлення до текстової інформації. Нами було виділено наступні функції: інформативна, критична, спонукальна, аргументативна, функція впливу, мотиваційно-стимулююча, оціночна. Реалізація кожної функції здійснюється за допомогою відповідних лексичних, граматичних, стилістичних засобів.
10. У текстах виступів експертів у радіоекологічній галузі часова вісь є насиченою і різноплановою, вона складається з відрізків плану минулого (складний минулий, імперфект, плюсквамперфект), плану теперішнього, плану майбутнього (простий майбутній, майбутній попередній часи) із вживанням активних і пасивних конструкцій. Тексти наукової періодики мають описовий характер, що виражається застосуванням теперішнього часу (активні і пасивні форми). Дійсний спосіб у текстах наукових радіоекологічних видань переважає над іншими граматичними способами, оскільки виклад матеріалу, що подається, вимагає реального позначення наукової дійсності (тексти періодичного видання «Акронік») на відміну від текстів виступів фахівців у галузі радіоекології та текстів семінарів, які, навпаки, містять багато модальних конструкцій, модальних слів і словосполучень, що виражають оціночні, експресивні та емоційні відтінки повідомлення. Серед модальних слів і словосполучень важливу роль відіграють слова-конектори, що служать для побудови логічно завершеного повідомлення.
11. Категорія модальності ФТР відіграє вагому роль у формуванні смислу повідомлення. Вона дозволяє не тільки об’єктивно відображати певні факти, але й давати їм суб’єктивну оцінку. Завдяки даній категорії мовець реалізує вплив на реципієнта, вплив на формування у нього певної оціночної системи, отримання інформації і бажання бути поінформованим про щось. Аналіз синтаксичної категорії модальності ФТР у комунікативно-прагматичному аспекті виявив співвідношення між експліцитними та імпліцитними змістовими компонентами висловлювання і продемонстрував, що значення даної категорії залежить перш за все від контексту і від ситуації спілкування.
12. У ФТР представлені всі типи одиниць первинного дейксису, що відповідають прагматичним змінним мовленнєвого акту або егоцентричному дейктичному центру, на який орієнтуються учасники комунікативного акту. Крім первинного дейксису, у межах ФТР виявлено три явища, які є похідними від нього та відносно самостійними: вторинний дейксис, анафора та текстовий дейксис. У просторі ФТР створюються альтернативні дейктичні центри, куди віртуально розміщується мисленнєвий суб’єкт, що призводить до вторинного дейксису. Функціонування просторових дейксисів у межах ФТР є специфічним. У галузевих текстах, зважаючи на їхню проблематику, існує одночасно два простори простір наратора-експерта і простір реципієнта забруднена зона, яка позначена дейктичним елементом ici, тоді як чисте середовище позначено дейксисом là-bas. У той же час, коли наратором є наратор-переселенець, дейктичний просторовий центр кардинально змінюється: là-bas позначає забруднену, кинуту місцевість, а нове місце проживання позначене дейксисом ici.
13. До стилістичних засобів, що функціонують у межах ФТР, належать евфемізм та цитація. Еволюційні явища, що спостерігаються у мовленні, часто завдячують постійному пошуку експресивності, існуванню різного роду табу в суспільстві та стилістичному засобу евфемізму. Завдяки використанню евфемізмів відбувається пом’якшення тональності ФТР. Для того, щоб зробити певний відрізок тексту інформативним і виразним, досягти оптимального емоційного й естетичного впливу на читача, має місце введення у текст чужого мовлення, тобто засіб цитації.
14. Аналіз періодичних наукових видань у галузі радіоекології засвідчив досить вагому лінгвістичну свідомість їх авторів: введення нових термінів, їх визначення, реформулювання, у разі необхідності взяття слова чи словосполучення у лапки чи його виділення курсивом. Графічне збереження лапок для відтворення прямої мови є прагненням до скорочення використання мовних засобів, воно також забезпечує правдивість вислову, його лаконічність і експресивіність, тобто відповідає вимогам мовленнєвого акту.
Результати дослідження свідчать, що проблеми структурно-семантичної і прагматичної організації ФТР становлять значний інтерес, оскільки важливість вивчення франкомовних радіоекологічних текстів пов’язана з потребою подальшого аналізу мовних способів передачі інформації, дослідження мовних засобів побудови комунікативно й прагматично спрямованих текстів. Зв'язок цього дослідження з розвитком сучасного мовознавства, прагматики, стилістики може допомогти у вирішенні більш загальних лінгвістичних проблем, зокрема термінознавства, лексикології, лексикографії та лінгвістики тексту. Дане дослідження може стати певним внеском у лінгвосоціопсихологію, оскільки аналіз ФРТ із психолінгвістичної точки зору неможливий без врахування другого учасника комунікації, адже цінність повідомлення визначається ціллю отримувача (адресата) у момент повідомлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агаркова Е.Ю. Современная экологическая ситуация как отражение духовного кризиса. Социальный кризис и социальная катастрофа / Сборник материалов конференции. СПб.: Санкт-Петербургское философское общество, 2002. С. 91-95.
2. Азиева С.О. [Электронный ресурс] Выражение темпорального дейксиса в системе указателей в английском и аварском языках // Современные проблемы науки и образования, №3, 2007. Режим доступа к журналу: http://www.science-education.ru/number_2007_03.html
3. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Ленинград., 1963. 208 с.
4. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологи. Едиториал УРСС, 2004. 296 с.
5. Бабюк В.А. Основні тенденції формування і функціонування французької радіоекологічної термінології // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Випуск 14. Збірник наукових праць. Видавничий центр КНЛУ, К., 2005. С. 13-17.
6. Бабюк В.А. Особливості семантичних трансформацій у загальновживаній лексиці у текстах з радіоекології // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Випуск 9. Збірник наукових праць. Видавничий центр КНЛУ, К., 2006. С. 20-25.
7. Бабюк В.А. Специфіка аналізу лексики радіоекологічних текстів // Мовні та концептуальні картини світу. Випуск 22. Збірник наукових праць. Видавничий центр КНУ, К., 2007. С. 13-18.
8. Бабюк В.А. Прагматичні особливості французьких радіоекологічних текстів // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Випуск 11. Збірник наукових праць. Видавничий центр КНЛУ, К., 2007. С. 25-31.
9. Бабюк В.А. Абревіація засіб компресії інформації у французьких текстах з радіоекології // Теоретична і прикладна лінгвістика. Випуск 4, К., 2007. C. 94 99.
10. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М., 1955. 416 c.
11. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М., 1974. 447 с.
12. Бєляков О. [Електронний ресурс] Використання екологічної термінології у журналістських творах. Режим доступу: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1059
13. Бондарко А. В. [Электронный ресурс]: Лингвистика текста в системе функциональной грамматики. Текст. Структура и семантика. Т. 1. М., 2001. - С. 4-13. Режим доступа: http://www.philology.ru/linguistics1/bondarko-01.htm
14. Блох М.Я. Теоретические основы грамматики. 2-е изд., испр. М.: Высшая школа, 2000. 159 с.
15. Болотов В.И. Значение слова, термина и энциклопедическое значение имени собственного // Вопросы разработки научно-технической терминологии: Сб. ст. Рига. 1973. С. 102-109.
16. Будагов Р.А. Развитие французской политической терминологии в XVIII в. Добросвет-2000, 2002. 140 с.
17. Бурбело В.Б. Историческая стилистика французского языка К.: Лыбидь, 1990. 123 с.
18. Бурячок А.А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов / А.А. Бурячок. Київ, 1983. 248 с.
19. Васильева Н.М. История французского языка., М.: 1963. 447 с.
20. Вернадский В.И. Избранные сочинения, т. I, M., АН СССР, 1960 г. 696 с.
21. Виноградов В.В. Лексикология испанского язика. М.: Высш.шк., 2003. 244 с.
22. Винокур Г.О. Филологические исследования / Г.О. Винокур. Москва, 1990. 452 с.
23. Гак В. Г. Сопоставительная лексикология. М., 1977. 264 с.
24. Герасимов В.И. Биологические и кибернетические аспекты речевой деятельности / Герасимов В.И. - М, 1985. 225 с.
25. Давыдова Г.Б. Функциональный анализ конструкций с широкозначными словами в современном английском языке // Вопросы системной организации речи. М., 1987. С. 154 - 171.
26. Дресслер В. Введение в лингвистику текста // Проблемы теории текста. М.,1978. С. 97.
27. Дридзе Т.М. Текстовая деятельность в структуре социальной коммуникации. М., 1984. 268 с.
28. Дридзе Т.М. [Электронный ресурс]: Социальная коммуникация как текстовая деятельность в семиосоциопсихологии // Общественные науки и современность. 1996. № 3. - С. 145-152. Режим доступа: www.ecsocman.edu.ru/images/pubs/2004/06/03/0000160577/016_Dridze.pdf
29. Д’яков А.С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К.: КМ ACADEMIA”, 2000. 216 с.
30. Жайворонок В.В. [Електронний ресурс]: Лексична підсистема мови і значення мовних одиниць // Мовознавство. №6. 1999. С. 32-46. Режим доступу: http//ukrling.iwebland.com
31. Жерновей Є.Г. Релігійна термінологія сучасної французької мови: генеза, семантика, функціонування: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. К., 2003. 20 с.
32. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Вид-во Запорізького держ. ун-ту, 1998. 430 с.
33. Зализняк А.А. Многозначность в языке и способы ее представления. М.: Языки славянских культур 2006. 672 с.
34. Ингве В. Гипотеза глубины // Новое в лингвистике. Вып. IV. М., 1965. С. 126-138.
35. Кисельов М.М. Екологічні зрізи глобалізації //Практична філософія. 2002. №1. С. 111-112.
36. Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц (количественные и качественные характеристики). Львов: Вища школа, 1988. 162 с.
37. Кнорина Л.В. Металексика: попытка выделения // Лингвистика на исходе XX века: Итоги и перспективы. Тезисы международной конференции. Т. 1 - М.: Филология, 1995. С. 228-230.
38. Коваленко Г.М. Англійська лексика моди 20-21 століть: Автореф. дис. ... канд. філолог. наук: 10.02.04 / Коваленко Г. М.; КНУТШ. Київ, 2005. 20 с.
39. Константінова О.В. Структурно-семантичні особливості термінів оподаткування в американському і британському варіантах сучасної англійської мови: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2004. 21 с.
40. Корбозерова Н.М. Системний підхід до вивчення змісту мовного знака // Проблеми семантики, слова, речення та тексту. Випуск 14. Збірник наукових праць. Видавничий центр КНЛУ, К., 2005. С. 85-88.
41. Костомаров В.Г. Прецедентный текст как редуцированный дискурс / В.Г.Костомаров, Н.Д.Бурвикова // Язык как творчество. К 70-летию В.П.Григорьева: Сб. науч.тр. М., 1996. С. 298.
42. Котеленець І.В. Лексико-семантична характеристика німецької терміносистеми тваринництва: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. К., 2002. 20 с.
43. Котюрова М.П. [Электронный ресурс]: Информативная плотность в сфере категорий научного текста // Международная научная конференция Изменяющийся языковой мир, Пермь, Пермский Госуниверситет, ноябрь 2001. - Режим доступа: http://language.psu.ru/bin/view.cgi?art=0064&lang=rus
44. Крижанівська А.В. Склад і структура термінологічної лексики української мови / Крижанівська А.В. К, 1984. 194 с.
45. Кримський С.Б. Запити філософських смислів. К., Видавець ПАРАПАН, 2003. 240 с.
46. Кубрякова Е.С. Человеческий фактор в языке: Язык и порождение речи. Изд-во «Наука», 1991. 240 с.
47. Кубрякова Е.С. Основы морфологического анализа: (На материале герм. языков) / АН СССР. Ин-т языкознания. М.: Наука, 1974. 319 с.
48. Кубрякова Е.C. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Институт языкознания РАН. М.: Языки славянской культуры, 2004. 555 с.
49. Кубрякова Е.С. Типы языковых значений: Семантика производного слова. Изд.2, доп. 2007. 208 с.
50. Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка: Монография. 2-е изд., испр. К.: ИПЦ «Киевский университет», 2004. 208 с.
51. Кудрявцева Н.П. Особенности дистрибуции субстантивной лексики в разговорном и техническом субъязыке // Теория и практика лингвистического описания разговорной речи. Горький, 1989. С. 62-69.
52. Кусько К. Дискурс іноземномовної комунікації / Під заг. Ред. К.Я. Кусько. Львів: Вид-во Льв. нац. ун-ту, 2002. 495 с.
53. Лаврентьева Е.А. [Электронный ресурс] Полифункциональность как способ идентификации антропоцентрических отношений в научном тексте. Режим доступа: http://evcppk.ru/files/pdf/132.pdf
54. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем // Язык и моделирование социального взаимодействия. М., 1987. С. 126-170.
55. Левин Г.Д. Диалектико-материалистическая теория всеобщего. М., 1987. 172 с.
56. Левицький А.Е. Вступ до мовознавства: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. // А.Е. Левицький, А.В. Сингаївська, Л.Л. Славова; МОНУ; Житомирськ. держ. ун-т ім. І. Франка. - Київ: Центр навчальної літератури, 2006. 104 с.
57. Лейчик В.М. Терминоведение: предмет, методы, структура. Изд-е 2. М., КомКнига, 2006. 256 с.
58. Ленца А.Л. Эврисемия в гносеологическом освещении