СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАНЦУЗЬКОГО ДЕТЕКТИВНОГО ГУМОРИСТИЧНОГО РОМАНУ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ПОНОМАРЬОВА Олена Олегівна

УДК 811.133.1’38:81’42

СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ТА КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФРАНЦУЗЬКОГО
ДЕТЕКТИВНОГО ГУМОРИСТИЧНОГО РОМАНУ

Спеціальність 10.02.05 романські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
професор
КАГАНОВСЬКА Олена Марківна

Київ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП ........................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. ФРАНЦУЗЬКИЙ ДЕТЕКТИВНИЙ ГУМОРИСТИЧНИЙ
РОМАН ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ......... 15
1.1. Теоретичні засади дослідження французького детективного
гумористичного роману .................................... 16
1.1.1. Тональність французького детективного гумористичного
роману як показник суб’єктивної модальності .... 17
1.1.2. Гумор і шляхи його інтерпретації .... 21
1.1.3. Лінгвістичний аспект гумору ........... 27
1.2. Лінгволітературознавчі засади дослідження
французького детективного гумористичного роману ..... 29
1.3. Детективний гумористичний текст як система
мовленнєвої комунікації ......................... 40
1.4. Композиційні особливості французького детективного
гумористичного роману: прагматичний аспект .................. 50
1.5. Методика аналізу французького детективного
гумористичного роману . 58
Висновки до розділу 1 ..................... 61
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ
ФРАНЦУЗЬКОГО ДЕТЕКТИВНОГО ГУМОРИСТИЧНОГО
РОМАНУ ...... 64
2.1. Об’ємно-прагматичне членування французького детективного
гумористичного роману ...... 64
2.1.1. Роль заголовка у французькому детективному
гумористичному романі .. 66
2.1.2. Роль передмови у французькому детективному
гумористичному романі ...... 71
2.1.3. Гумористичне спрямування експозиції французького
детективного гумористичного роману .. 75
2.1.4. Роль епілогу в романах Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас .. 79
2.2. Контекстуально-варіативне членування французького
детективного гумористичного роману ........ 81
2.2.1. Особливості композиційно-мовленнєвої організації
роману "La honte de la famille" Ш. Ексбрайя ......... 87
2.2.2. Особливості композиційно-мовленнєвої організації
роману "Les filles de Folignazzaro" Ш. Ексбрайя ............... 94
2.3. Лінгвостилістичні особливості комічного відтворення
дійсності у французькому детективному гумористичному
романі ..... 100
2.3.1. Роль стилістично-зниженої лексики у відтворенні
гумористичних ситуацій у французькому детективному
гумористичному романі .. 101
2.3.2. Роль засобів та прийомів синтаксичного рівня
в гумористичному спрямуванні детективних
романів Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас ............................................... 105
2.3.3. Оксиморон, каламбур, антитеза, порівняння
як чинники гумористичної тональності у французькому
детективному гумористичному романі . 109
Висновки до розділу 2 ... 114
РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ФРАНЦУЗЬКОГО ДЕТЕКТИВНОГО ГУМОРИСТИЧНОГО
РОМАНУ ........................................................ 118
3.1. Специфіка оповідного простору
в творах Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас ................................................... 119
3.2. Особливості рольових відносин персонажів
французького детективного гумористичного роману ..................... 132
3.3. Комунікативні стратегії мовленнєвої поведінки персонажів
французького детективного гумористичного роману ..................... 136
3.3.1. Слідчий ..... 140
3.3.2. Поліцейський ........................................................................... 144
3.3.3. Свідок ....... 147
3.3.4. Вбивця ...... 153
3.3.5. Жертва ...... 156
Висновки до розділу 3 ....................................................................................... 158
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ....................................................................................... 160
ДОДАТКИ .. 166
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . 175
СПИСОК ДОВІДКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..... 203
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ . 205

ВСТУП

Сталий інтерес сучасного мовознавства до художнього тексту пояснюється багатьма факторами, до яких можна віднести принцип антропоцентризму в наукових парадигмах [162], що передбачає людиноспрямованість [88, с. 80] художнього твору. Дослідженню проблем породження [2; 30; 76; 119], функціонування [46; 68; 116; 257; 258; 276], сприйняття [31; 36; 58; 77; 94; 96; 221] художнього тексту крізь призму нової дослідницької парадигми присвячена значна кількість наукових праць. Художній текст вивчається на матеріалі творів різних жанрів художньої літератури, що привертають увагу мовознавців до їх особливої структурно-композиційної й мовностилістичної організації [139; 140].
Інтерес сучасних мовознавців викликає такий художній текст, як детективний роман. Визначенню місця детективного роману серед інших жанрів художньої літератури присвячено чимало літературознавчих розвідок [3; 39; 109; 158; 196; 198]. Проте лінгвістичний аспект детективного роману залишається мало вивченим. Об’єктом дослідження наукових праць останнього часу слугували мовні особливості жанрово детермінованої темпорально-оповідної структури детективного тексту. При цьому увага дослідників була зосереджена на ментальній реконструкції тексту як складової частини художнього хронотопу і з’ясуванні ролі жанру літературного твору в структуруванні відображеного в ньому художнього часу загалом і в його мовленнєвому втіленні зокрема [61]. Інтерес дослідників викликали внутрішня та зовнішня структура вставного абзацу та його функції у побудові детективного тексту, його смислового та формального членування [178], оскільки відносна закінченість абзацу надає підстави науковцям наділяти його власним змістово-композиційним значенням [87, с. 73]. Досліджуючи лінгвістичний статус детективного тексту, дослідники сфокусували увагу переважно на одному з його аспектів. Як правило, об’єктом наукових розвідок вітчизняного мовознавства ставав авторський стиль [27; 93; 108]. Закономірності структурування та функціонування детективного тексту як єдиного цілого залишалися поза увагою вчених, що зумовлює необхідність всебічного аналізу детективного роману під цим кутом зору. І з цього погляду привертає інтерес французький детективний гумористичний роман.
Актуальність обраної теми визначається загальною тенденцією сучасних лінгвістичних досліджень до комплексного вивчення особливостей текстів із урахуванням жанрової специфіки, потребою виокремлення комунікативних настанов конкретного художнього тексту. Вивчення специфіки структурування французького детективного гумористичного роману дозволяє з’ясувати роль суб’єктивної модальності, що тісно пов’язана з таким складником "образу автора", як точка зору, та визначає спрямування детективної оповіді в певному ракурсі гумористичному.
Гіпотеза дисертаційного дослідження базується на припущенні, що французький детективний гумористичний роман має особливу структурно-композиційну та комунікативно-прагматичну організацію, зумовлену провідною роллю "образу автора" в зображенні текстових подій як комічних, що вирізняє його з-поміж інших різновидів детективного роману. Виражальні засоби та стилістичні прийоми різних мовних рівнів є тими сигналами, що свідчать про гумористичну тональність висловлень у французькому детективному гумористичному романі.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану комплексної наукової теми "Дослідження когнітивних і комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови", яка розробляється кафедрою французької філології Київського національного лінгвістичного університету (тема затверджена вченою радою Київського національного лінгвістичного університету, протокол № 5 від 18 грудня 2003 р.). Проблематика розглянутої дисертації вписується в коло питань, досліджуваних згідно з держбюджетною науковою темою Міністерства освіти і науки України "Когнітивні й комунікативні аспекти дослідження мовних одиниць: мова, текст, дискурс", затвердженою вченою радою Київського національного лінгвістичного університету (держреєстрація № 0103U003178, протокол № 6 від 31 січня 2005 р.).
Метою дисертаційного дослідження є визначення структурно-композиційних та комунікативно-прагматичних особливостей французького детективного гумористичного роману.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
узагальнити особливості феномену гумору, враховуючи його психологічні, естетичні й лінгвістичні чинники;
визначити роль гумористичної тональності у формуванні структури французького детективного гумористичного роману;
розкрити прагматичний потенціал таких композиційних складників французького детективного гумористичного роману, як заголовок, передмова, експозиція, епілог, і визначити їх роль у створенні гумористичного ефекту;
окреслити тенденції добору лексичних, синтаксичних засобів і тропів у французькому детективному гумористичному романі, що сприяють створенню гумористичного ефекту;
виявити комунікативно-прагматичні особливості французького детективного гумористичного роману;
встановити тенденції залучення егоцентричних одиниць мови, що актуалізують мовця (оповідача або персонажа) у французькій детективній гумористичній оповіді;
з’ясувати особливості діалогічного мовлення персонажів французького детективного гумористичного роману, що віддзеркалюються у специфіці використання мовленнєвих стратегій слідчим, поліцейським, свідком, убивцею й жертвою.
Лінгвотекстові особливості французького детективного гумористичного роману піддаються комплексному аналізові вперше, що визначає правомірність його вибору об’єктом дослідження.
Предметом дисертаційного дослідження є структурно-композиційні та комунікативно-прагматичні характеристики французького детективного гумористичного роману.
Методи дослідження зумовлені метою, поставленими завданнями й специфікою аналізованого матеріалу: індуктивний метод дозволив зробити висновок про дію загальних структурно-композиційних і мовностилістичних особливостей французького детективного гумористичного роману на основі виділених лінгвостилістичних параметрів функціонування конкретного детективного гумористичного тексту; описово-аналітичний метод застосовано для визначення провідних жанрових рис французького детективного гумористичного роману; компонентний аналіз уможливив пошук сем, що збагачують мовні одиниці твору додатковим поняттєвим і емоційним змістом; контекстуально-інтерпретативний аналіз використано для визначення текстових елементів, наділених додатковим емоційним змістом; елементи кількісного аналізу залучено для встановлення відсоткового співвідношення між досліджуваними одиницями.
Матеріалом дослідження слугували 1768 фрагментів тексту з авторським і персонажним мовленням, відібраних із романів французьких письменників Шарля Ексбрайя "Encore vous, Imogène?", "La honte de la famille", "Les filles de Folignazzaro", "Notre Imogène" та Фред Варгас "L’homme à l’envers", "L’homme aux cercles bleus", "Pars vite et reviens tard" загальним обсягом 1803 сторінки. Звернення до вказаних романів зумовлене тим, що ці твори є яскравим прикладом детективного гумористичного роману. У творчості Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас гумор виступає провідним засобом художнього осмислення й відображення дійсності, що, зокрема, є виявом посилення сміхових тенденцій у творчості письменників другої половини ХХ століття.
Наукова новизна роботи полягає в з’ясуванні характерних лінгвопоетичних особливостей французького детективного гумористичного роману, що дають підставу визначити його як особливий літературний феномен. Аналіз французького детективного гумористичного роману вперше здійснено на основі комунікативно-прагматичного підходу з урахуванням трьох планів комунікації: адресант текст адресат. Визначено роль композиційних складників французького детективного гумористичного роману у створенні гумористичного ефекту. Окреслено характерні для творів цього жанру лінгвостилістичні засоби та прийоми, що актуалізують суб’єктивну позицію мовця (персонажа або оповідача) французького детективного гумористичного роману. Новим є погляд на мовленнєву взаємодію комунікантів (персонаж-адресант персонаж-адресат) як на конфронтацію двох комунікативних стратегій. Жанрові особливості аналізованих текстів дозволили охарактеризувати внутрішню комунікацію французького детективного роману як гумористичну.
Теоретичне значення дослідження зумовлене тим, що воно є внеском у розв’язання завдань лінгвостилістики, прагматики художнього тексту, лінгвопоетики. Поглиблений аналіз лексико-стилістичних засобів створення художнього образу персонажа сприяє подальшому розвитку стилістики й інтерпретації художнього тексту. Отримані дані стосовно особливостей побудови мовленнєвої взаємодії персонажів французького детективного гумористичного роману є внеском у розвиток комунікативної лінгвістики.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання основних положень і висновків дисертаційного дослідження в теоретичних курсах стилістики (розділи "Стилістика тексту", "Стилістична семасіологія"), лінгвістики тексту (розділ "Категорії тексту"), історії літератури (розділ "Література Франції ХХ століття"), у спецкурсі з комунікативної лінгвістики (розділ "Стратегії і тактики мовленнєвого спілкування"), у визначенні тематики курсових, дипломних, магістерських праць студентів.
На захист винесенні такі положення:
1. Французький детективний гумористичний роман є оповідним текстом, зі стійкою тематичною, композиційною, стилістичною будовою. Невід’ємна складова "образу автора" точка зору є визначальною у відображенні текстових подій як комічних. У породженні гумористичного ефекту визначальним є незбіг оцінних позицій автора та читача, що проявляється через незбіг точок зору персонажів та оповідача. Композиція французького детективного гумористичного роману підпорядкована його розважальній функції.
2. Французькому детективному гумористичному роману властива гумористична тональність, яка виступає виразником суб’єктивної модальності, має відношення до такого складника "образу автора", як точка зору. Суб’єктна організація оповіді, що реалізує в тексті відносини між автором творцем художнього твору та оповідачем художнім образом, крізь призму свідомості якого викладаються події, тобто вибір манери оповіді, є основним фактором для визначення тональності художнього тексту.
3. Сильні позиції французького детективного гумористичного роману заголовок, передмова, експозиція й епілог є втіленням авторської модальності. Роль заголовку, експозиції та епілогу полягає у формуванні гумористичної спрямованості цього художнього тексту. Заголовок виконує тематизуючу, інтригуючу та оцінну функції і таким чином визначає певне ставлення адресата до роману ще перед його прочитанням. Передмова французького детективного гумористичного роману має інформативне спрямування, її призначення полягає в окресленні кола основних персонажів твору та зазначенні місця детективних подій. Експозиція та епілог французького детективного гумористичного роману віддзеркалюють гумористичне ставлення мовця до подій детективної оповіді. Спосіб представлення інформації в експозиції та епілозі визначає детективний роман як гумористичний, у лінгвістичному плані провідна роль у створенні комічного ефекту належить щільній концентрації гумористично забарвлених стилістичних одиниць у мікро- та макроконтексті.
4. У детективному гумористичному творі кількість персонажів обмежена, що зумовлено жанром детективного роману. Як правило, головними персонажами детективної гумористичної оповіді стають слідчий (професіонал або аматор), поліцейський, убивця, жертва, свідок, які є носіями авторської точки зору та об’єктами авторської оцінки. У створенні комічного образу слідчого, поліцейського, свідка, вбивці та жертви французького детективного гумористичного роману головну роль відіграє оксиморон, антитеза та порівняння, що акцентують увагу на негативних рисах характеру персонажів.
5. Мовленнєва поведінка персонажів французького детективного гумористичного роману зумовлена соціальними (позиційними) ролями мовців. Кожному персонажу детективної гумористичної оповіді притаманний свій репертуар стратегії та тактик, що зумовлений цілями комунікантів. Основними стратегіями, що визначають мовленнєву поведінку персонажів романів Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас, є інформативна, маніпулятивна, конфронтаційна та стратегія ввічливості.
6. Діалог у детективному гумористичному тексті своєрідна модель побутового мовлення, оскільки в ньому максимально точно віддзеркалені особливості комічної мовленнєвої поведінки мовців. Характерними ознаками діалогічного мовлення французького детективного гумористичного роману є експресивний синтаксис та оцінна ненормативна лексика. Лексико-синтаксичні повтори, еліптичні конструкції, емфатичні конструкції, просторіччя та вульгаризми визначають мовленнєву поведінку слідчого, вбивці, свідка, поліцейського як фамільярну.
Апробацію результатів дослідження здійснено на дванадцяти наукових конференціях, у тому числі на п’яти міжнародних: "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровський національний університет, 2526 листопада 2005 р.), "Міжкультурна лінгвістика та формування іншомовної комунікативної компетенції" (Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, 2829 вересня 2006 р.), "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур" (Дніпропетровський національний університет, 2324 листопада 2006 р.), "Ars Grammatica. Грамматические исследования" (Мінський державний лінгвістичний університет, 56 грудня 2007 р.), "Мови і світ: дослідження та викладання" (Кіровоградський державний педагогічний університет, 2728 березня 2008 р.); двох всеукраїнських: "Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур" (Донецький національний університет, 13 лютого 2006 р.), "Структурно-семантичні і когнітивно-дискурсивні парадигми сучасного романського мовознавства" (Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, 56 жовтня 2006 р.); п’яти науково- практичних у КНЛУ: "60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє" (Київ, 2223 лютого 2006 р.), "Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції" (Київ, 46 квітня 2006 р.), "Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві" (Київ, 46 квітня 2007 р.), "Психолого-педагогічні проблеми освіти і виховання в умовах глобалізації та інтеграції освітніх процесів" (Київ, 12 грудня 2007 р.), "Мова, освіта, культура в контексті Болонських реалій" (Київ, 24 квітня 2008 р.).
Публікації. Основні положення дисертації висвітлено в семи статтях, шість із них у фахових наукових виданнях ВАК України (2,9 др. арк.), та в семи тезах доповідей на міжнародних і міжвузівських лінгвістичних конференціях (1,7 др. арк.). Загальний обсяг публікацій 4,6 др. арк.
Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, додатків, списків використаної наукової літератури, довідкової літератури та джерел ілюстративного матеріалу.
У вступі обґрунтовано доцільність проведення дослідження, актуальність обраної теми, наукову новизну, сформульовано мету, завдання й основні положення, що виносяться на захист, визначено об’єкт, предмет і матеріал дослідження, описано методи дослідження, викладено теоретичне та практичне значення його результатів, подано відомості про апробацію результатів дослідження.
У першому розділі "Французький детективний гумористичний роман як об’єкт лінгвістичного дослідження" представлено теоретичні положення, на які спирається дослідження, проведено аналіз наукових підходів щодо визначення детективного роману, встановлено роль категорії гумористичної тональності, що властива французькому детективному гумористичному роману кінця ХХ століття, окреслено особливості логіко-поняттєвого та мовного гумору.
У другому розділі "Структурно-композиційні особливості французького детективного гумористичного роману" розкрито структурні особливості французького детективного гумористичного роману за допомогою об’ємно-прагматичного членування, виявлено роль сильних позицій у формуванні гумористичної спрямованості цього художнього тексту, окреслено особливості взаємодії форм авторського та персонажного мовлення, проаналізовано лінгвостилістичні засоби і прийоми створення гумористичної тональності детективної оповіді.
У третьому розділі "Комунікативно-прагматичні особливості французького детективного гумористичного роману" висвітлено особливості оповідного простору французького детективного гумористичного роману, досліджено стратегічні механізми комунікативної взаємодії персонажів у діалогах творів Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас.
У загальних висновках узагальнено результати наукового дослідження, викладено основні результати дисертації, окреслено перспективи подальшої роботи в обраній галузі.
У додатках наведено фрагменти ілюстративного матеріалу, подано таблицю кількісного співвідношення авторського та персонажного мовлення французького детективного гумористичного роману.
Обсяг тексту дисертації становить 165 сторінок, загальний обсяг роботи 205 сторінок. Список використаних джерел містить 293 праці, список довідкової літератури нараховує 26 позицій, з них література іноземними мовами 127 праць. Список ілюстративного матеріалу налічує 7 позицій.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

У результаті проведеного дослідження нами окреслено закономірності побудови та функціонування французького детективного гумористичного роману кінця ХХ століття на прикладі творів "La honte de la famille", "Les filles de Folignazzaro", "Encore vous, Imogène?", "Notre Imogène" Ш. Ексбрайя та "L’homme aux cercles bleus", "L’homme à l’envers", "Pars vite et reviens tard" Ф. Варгас. Встановлено, що композиція французького детективного гумористичного роману є складною системою формальних, формально-змістових, змістових та образних складників, матеріально реалізованих шляхом відбору та комбінуванням різнорівневих мовних одиниць. Композиція французького детективного гумористичного роману підпорядкована його розважальній функції.
Заголовок французького детективного гумористичного роману виконує тематизуючу функцію, актуалізуючи одного з головних персонажів твору вбивцю, свідка, жертву, поліцейського або слідчого. Так, заголовки романів Шарля Ексбрайя "Encore vous, Imogène?" та "Notre Imogène" актуалізують слідчого-аматора, "Les filles de Folignazzaro" привертають увагу читача до ролі свідків у детективній гумористичній оповіді, заголовок роману Фред Варгас "L’homme aux cercles bleus" виокремлює вбивцю з-поміж персонажів твору.
З’ясовано, що передмова французького детективного гумористичного роману має факультативний характер. Передмова не властива творам "L’homme aux cercles bleus", "L’homme à l’envers", "Pars vite et reviens tard" Ф. Варгас. У творах Ш. Ексбрайя передмові належить особливе місце у структуруванні твору, оскільки саме в передмові автор наполягає на справжності зображених подій. Передмова творів Ш. Ексбрайя побудована за аналогією з передмовою п’єси. Характерною рисою передмови романів Ш. Ексбрайя є актуалізація головних персонажів твору. В списку персонажі розташовані за принципом значущості. Автор окреслює коло головних персонажів твору з метою полегшення та спрощення сприйняття інформації читачем. Роль передмови французького детективного гумористичного роману полягає в наданні додаткової інформації про головних персонажів та місце подій детективної гумористичної оповіді.
Провідне місце у формуванні гумористичної спрямованості творів Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас належить таким композиційним блокам, як експозиція та епілог. Ці композиційні блоки за допомогою експресивно забарвлених мовних одиниць віддзеркалюють суб’єктивне ставлення мовця (персонажа або оповідача) до подій та персонажів французького детективного гумористичного роману. Отже, якщо експозиція скеровує увагу читача на гумористичне спрямування цього типу тексту, то епілог згортає інформацію та створює ефект розрядки детективної гумористичної оповіді.
Дослідження особливостей організації французького детективного гумористичного роману в руслі останніх досягнень лінгвістики тексту, лінгвостилістики та лінгвопоетики уможливило визначити основні текстові категорії, серед яких провідне місце належить категорії гумористичної тональності, що засновується на такому складному явищі, як гумор. В основі гумору покладено суперечність, контраст, порушення норми. Це можуть бути суперечності між зовнішніми ознаками явища та його змістом, між реальними якостями людини і тим, якою вона прагне видаватися, між метою та засобами її досягнення. Ці суперечності, відображені мовними засобами, вплітаються в канву французького детективного гумористичного роману та становлять основу його змісту.
Доведено, що гумористична тональність французького детективного гумористичного тексту є засобом вираження авторської оцінки предмета повідомлення й авторського ставлення до читача через експресивно-емоційну інформацію тексту, що міститься в гумористично забарвлених мовних одиницях. Окреслено тенденції добору лексичних, синтаксичних засобів, тропів та визначено їх роль у створенні гумористичної тональності оповіді французького детективного гумористичного роману.
Визначено, що особливості організації лексичного рівня французького детективного гумористичного тексту визначають вульгаризми та просторіччя. У внутрішній комунікації французьких детективних гумористичних романів Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас вибір стилістично-зниженої лексики свідчить не про соціальний статус співрозмовників, а про ставлення одного з комунікантів до іншого. В авторському мовленні розмовна лексика позначає план персонажа та надає йому експресивності.
Синтаксичному рівню французького детективного гумористичного роману властиві вставлені конструкції, синтаксичні повтори, окличні речення. У творах Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас залучення вставлених конструкцій має допоміжний характер при зображенні персонажів французького детективного гумористичного роману, оскільки саме по собі вставлене слово, словосполучення або речення не здатне створити гумористичний ефект, воно реалізує свій стилістичний потенціал лише разом з іншими стилістичними прийомами. Ускладнені синтаксичні структури французького детективного гумористичного роману свідчать про психологізм й неоднозначність трактування персонажних образів та окреслюють загальну тенденцію до суб’єктивізації романної оповіді.
Встановлено, що гумористична тональність французького детективного гумористичного роману отримує вираження в індивідуальній образності. Каламбур та оксиморон є одними з плідних прийомів утворення комічного ефекту на текстовому рівні детективного гумористичного роману. В романах Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас ці фігури використовується з метою передати ставлення мовця (персонажа або оповідача) до подій детективної гумористичної оповіді. Порівняння ґрунтуються на контрасті між референтами та корелятами, таких як Людина / Тварина, Людина / Предмет. Функція порівнянь, які містяться в композиційно-мовленнєвій формі опису та прямій мові персонажів, полягає у фокусуванні уваги читача на негативних якостях дійових осіб, що приводить до неоднозначної інтерпретації образу слідчого, поліцейського, свідка, вбивці та жертви у французькому детективному гумористичному романі.
Гумористична тональність французького детективного гумористичного роману має безпосереднє відношення до такого складника "образу автора", як точка зору. Досліджувані детективні гумористичні романи французьких письменників Ш. Ексбрайя та Ф. Ваграс відносяться до текстів з формою оповіді від третьої особи, що визначає об’єктивність викладу текстових подій. Оповідач розповідає про події, пов’язані з персонажами, передаючи їхні думки й почуття. Проте він не є учасником оповіданого, а виступає в ролі коментатора текстових подій. Оповідач проявляє свою обізнаність або імітує необізнаність, робить припущення з приводу подій, що відбуваються в детективному гумористичному романі, про що свідчать ментальні дієслова apprendre, savoir, які є виразниками епістемічної модальності та відображають загальну обізнаність мовця в світі детективних подій. Дієслова розумової діяльності se douter, sembler, paraître, що постають виразниками алетичної модальності, встановлюють істинність висловлення. Вставні модальні слова й конструкції зі значенням припущення та достовірності реалізують свою текстову роль, зумовлюючи відношення мовлення до дійсності через складну взаємодію точок зору оповідача та персонажів.
Встановлено тенденції у залученні невласне-прямої мови в детективній гумористичній оповіді. З’ясовано, що вживання невласне-прямої мови підпорядковане створенню гумористичного ефекту, оскільки егоцентричні одиниці мови вказують на те, що оповідач використовує точки зору того чи іншого персонажа поліцейського, слідчого або свідків. Різні точки зору персонажів (системи оцінок слідчого, свідка, поліцейського, вбивці), що існують у французькому детективному гумористичному романі, взаємодіють одна з одною, тобто точки зору персонажів збігаються в одній і є відмінними в іншій ситуації (система оцінок слідчого-аматора та свідків). Певні точки зору зображені як протилежні (система оцінок одного свідка протиставляється системі оцінок іншого). При цьому збіг або незбіг точок зору персонажів подається з позиції оповідача. Таким чином, оповідь французького детективного роману є гумористичною внаслідок розбіжності точок зору персонажів або оповідача та персонажів. Визначено, що така система відношень є невід’ємним складником композиційної структури детективного гумористичного роману.
Окреслено закономірності внутрішньої комунікації французького детективного гумористичного роману. Більша частина розмов персонажів творів Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас подається у формі прямої мови. Діалогічне мовлення французького детективного гумористичного роману відтворює особливості розмовного мовлення шляхом залучення еліптичних конструкцій, зменшення довжини речення, спрощення структури, які скорочують час на продукування висловлення, передають думку мовця в максимально стислій формі. У внутрішній комунікації надзвичайно поширені засоби звертання, що вказують на ставлення персонажа-адресанта до персонажа-адресата. Під час інтерпретації форм звертання важлива роль відводиться контексту, оскільки саме в контексті ці форми набувають гумористичного чи іронічного відтінку. Визначено, що провідне місце в діалогічному мовленні належить вульгаризмам. Лексика зі зниженим значенням виконує характерологічну функцію, оскільки кваліфікує як адресата, так і адресанта. Таким чином, діалогічному мовленню персонажів французького гумористичного роману притаманна фамільярність.
Встановлено тенденції застосування дійовими особами творів Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас комунікативних стратегій. Комунікативні стратегії персонажів французького детективного гумористичного роману підпорядковані цілям мовців. Гумористичний ефект виникає внаслідок комунікативного конфлікту, який полягає у незбігу комунікативних стратегій мовців. Персонажі-комуніканти залучають інформативну, маніпулятивну, конфронтаційну стратегії, стратегію ввічливості, які реалізуються за допомогою відповідних тактик. Найбільш уживаними є інформативна та маніпулятивна стратегії, перша з яких призначена для обміну інформацією, а остання використовується з метою впливу на адресата. В діалогічному мовленні персонажів виокремлюється конфронтаційна стратегія, яка є засобом підвищення комунікативного статусу мовця. Персонажі французького детективного гумористичного роману майже не застосовують стратегію ввічливості для підтримки та розвитку відносин, для створення приємної атмосфери спілкування. У творах Ш. Ексбрайя та Ф. Варгас у діалогічному мовленні проявляється залежність мовленнєвої поведінки персонажів від їх позиційних ролей (слідчого, поліцейського, вбивці, жертви та свідка), що зумовлені жанром детективного роману. Все вищезазначене окреслює особливості будови внутрішньої комунікації (персонаж-адресант персонаж-адресат) французького детективного гумористичного роману.
Результати виконаного дослідження дозволяють окреслити напрями подальшої розробки розглянутих у ньому проблем, що передбачає акцентування уваги на концептуальному рівні організації французького детективного гумористичного роману. Перспективним є розгляд динаміки жанру французького детективного роману в діахронічному аспекті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адамов А. Г. Мой любимый жанр детектив: записки писателя / Аркадий Григорьевич Адамов. М.: Советский писатель, 1980. 312 с.
2. Азнаурова Э. С. Прагматика художественного слова / Эльвира Сергеевна Азнаурова. Ташкент: Фан, 1998. 124 с.
3. Анджапаридзе Г. А. Как сделать детектив / Георгий Андреевич Анджапаридзе. М.: Радуга, 1990. 432 с.
4. Арнольд И. В. Семантика. Стилистика. Интертекстуальность: сб. ст. / Ирина Владимировна Арнольд. СПб.: Изд-во СПбУ, 1999. 444 с.
5. Арутюнова Н. Д. Диалогическая цитация (К проблеме чужой речи) / Н. Д. Арутюнова // Вопросы языкознания. М., 1986. № 1. С. 5064.
6. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт / Нина Давидовна Арутюнова. М.: Наука, 1988. 339 с.
7. Арутюнова Н. Д. Человеческий фактор в языке: Коммуникация, модальность, дейксис / Нина Давидовна Арутюнова. М.: Наука, 1992. С. 7993.
8. Астафьева В. Б. Синкретичность детективного дискурса / В. Б. Астафьева // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Х., 2002. № 572. С. 8084.
9. Бабенко Л. Г. Филологический анализ текста. Основы теории, принципы и аспекты анализа: учебник для вузов / Людмила Григорьевна Бабенко. М.: Академ. Проект; Екатеринбург: Деловая книга, 2004. 464 с.
10. Багумян О. В. Текстова ситуація "Соціальний захист": лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі різностильових англомовних текстів): дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Багумян Олена Валентинівна. К., 2004. 248 с.
11. Балли Ш. Французская стилистика / Шарль Балли. М.: Изд-во иностр. л-ры, 1961. 394 с.
12. Баранов А. Г. Текст в функционально-прагматической парадигме: учебное пособие / Анатолий Григорьевич Баранов. Краснодар: Изд-во Кубанск. гос. ун-та, 1998. 90 с.
13. Барба Л. В. Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації "злочин відповідальність" у різних функціональних стилях сучасної англійської мови: дис. канд. філол. наук: 10.02.04 / Барба Людмила Валеріївна. К., 1999. 157 с.
14. Барт Р. Лингвистика текста / Р. Барт // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1978. Вып. 8. С. 422449.
15. Барт Р. Семиотика. Поэтика: избранные работы / Ролан Барт; пер. с фр. М.: Прогресс Универсус, 1994. 616 с.
16. Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики / Михаил Михайлович Бахтин. М.: Изд-во худож. лит-ры, 1975. 504 с.
17. Бахтин М. М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура Средневековья и Ренессанса / Михаил Михайлович Бахтин. 2-е изд. М.: Худож. лит-ра, 1990. 543 с.
18. Бахтин М. М. Проблема речевых жанров / М. М. Бахтин // Коммуникативные стратегии культуры. Хрестоматия по курсу "Введение в теорию коммуникации". Новосибирск: Изд-во Новосибирск. гос. ун-та, 2003. Ч. 1. С. 533.
19. Бацевич Ф. С. Когнітивне і лінгвальне в процесах вербалізації / Ф. С. Бацевич // Мовознавство. К., 1997. № 6. С. 3036.
20. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Флорій Сергійович Бацевич. К.: Видав. центр "Академія", 2004. 344 с.
21. Берн Э. Игры, в которые играют люди: Психология человеческих взимоотношений; Люди, которые играют в игры: Психология человеческой судьбы / Эрик Берн. М.: ФАИР-ПРЕСС, 1999. 480 с.
22. Бехта Т. Жанр англійського детективу: генезис, категоріальні та дискурсивні особливості / Т. Бехта // Дискурс іноземномовної комунікації: зб. наук. пр. Львів, 2002. С. 283293.
23. Білітюк Л. А. Жанр і зміст художнього твору як проблема / Лариса Анатоліївна Білітюк. Луцьк: ВАД, 1998. 32 с.
24. Божко Г. П. Мовленнєві тактики в репертуарі російської мовної особистості (на матеріалі комунікативної ситуації "примирення"): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 "Російська мова" / Г. П. Божко. К., 2003. 16 с.
25. Борисова Т. С. Лінгвостилістичні засоби створення образу стереотипного персонажа: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Т. С. Борисова. Одеса, 2002. 26 с.
26. Боронин А. А. Интерпретация персонажных субтекстов: когнитивно-дискурсивный подход / А. А. Боронин // Концептуальный анализ языка: Современные направления исследования: сб. науч. тр. М. Калуга, 2007. С. 186196.
27. Братусь Т. В. Детективный роман как этнолингвистическая культурная проблема. К постановке вопроса / Т. В. Братусь // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Х., 1996. № 386. С. 2326.
28. Бурбело В. Б. Лингвистика художественного текста / В. Б. Бурбело, Е. А. Соломарская. К.: УМК ВО, 1988. 214 с.
29. Буцикіна Н. Є. Лінгвокогнітивний та комунікативний аспекти внутрішнього мовлення персонажів (на матеріалі художньої прози Ф. Моріака): дис. канд. філол. наук: 10.02.05 / Буцикіна Надія Євгенівна. К., 2004. 256 с.
30. Васильев С. А. Синтез смысла при создании и понимании текста / С. А. Васильев. К.: Наукова думка, 1988. 240 с.
31. Васильев Л. Г. Текст и его понимание: учебное пособие / Лев Геннадьевич Васильев. Тверь: Тверской гос. ун-т, 1991. 88 с.
32. Васильева Т. В. Когнитивные механизмы формирования и функционирования заголовка / Т. В. Васильева // Вестник Московского ун-та. Серия № 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. М., 2006. № 1. С. 154171.
33. Виноградов В. В. О языке художественной литературы / Виктор Владимирович Виноградов. М.: Художественная литература, 1959. 652 с.
34. Вознесенская И. М. Художественный текст: Структура. Язык. Стиль / Ирина Михайловна Вознесенская / Под ред. К. А. Роговой. СПб: Изд-во Санкт-Петербургск. ун-та, 1993. 182 с.
35. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Елена Моисеевна Вольф. 2-е изд., доп. М.: УРСС, 2002. 280 с.
36. Воробьева О. П. Лингвистические аспекты адресованности художественного текста (одноязычная и межъязыковая коммуникация): дис. д-ра филол. наук: 10.02.019 / Воробьева Ольга Петровна. М., 1993. 382 с.
37. Воробьева О. П. Образ текста в ментальных репрезентациях: когнитивно-семиотический подход / О. П. Воробьева // Записки з романо-германської філології. О., 2008. Вип. 20. С. 2532.
38. Всеволодова М. В. К вопросу о методологиях и методиках лингвистического анализа (на примере категории пространственных, временных и причинных отношений). Статья третья / М. В. Всеволодова // Вестник Московского ун-та. Серия № 9. Филология. М., 2005. № 3. С. 5178.
39. Вулис А. З. В мире приключений / Абрам Зиновьевич Вулис. М.: Советский писатель, 1986. 383 с.
40. Выготский Л. С. Психология искусства [Електронний ресурс] / Лев Семенович Выготский. Режим доступу: http://www.koop.ru/vigotsky_v_l/
41. Гак В. Г. Теоретическая грамматика французского языка. Морфология: для ин-тов и фак. иностр. яз. / Владимир Григорьевич Гак. М.: Высшая школа, 1979. 304 с.
42. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. М.: Наука, 1981. 139 с.
43. Гачев Г. Д. Содержательность литературных форм / Г. Д. Гачев, В. В. Кожинов // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. М.: Изд-во АН СССР, 1964. Т. 2: Роды и жанры. 486 с.
44. Гей Н. К. Контекст 1985 / Николай Константинович Гей. М.: Наука, 1986. 295 с.
45. Гетьман З. А. Модальность как общетекстовая категория / З. А. Гетьман, Т. П. Архипович // Вестник Московского ун-та. Серия № 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. М., 2006. № 2. С. 3448.
46. Гончарова Е. А. Пути лингвостилистического выражения категорий автор-персонаж в художественном тексте / Евгения Александровна Гончарова. Томск: Изд-во Томск. гос. ун-та, 1984. 149 с.
47. Гончарова Н. В. Аксіологічна структура англомовного діалогічного дискурсу (на матеріалі художньої прози): дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04 / Божко Наталія Віталіївна. К., 2002. 182 с.
48. Горелов И. Н. Основы психолингвистики / И. Н. Горедов, К. Ф. Седов. М.: Лабиринт, 2001. 304 с.
49. Горшкова М. Л. К определению понятия стилистической тональности художественного текста / М. Л. Горшкова // Текст и его категориальные признаки: сб. науч. тр. К., 1989. С. 5155.
50. Грайс Г. П. Логика и речевое общение / Г. П. Грайс // Новое в зарубежной лингвистике: Лингвистическая прагматика. М., 1985. Вып. XVI. С. 220237.
51. Грицюк Л. Ф. К вопросу о семиотике заголовка / Л. Ф. Грицюк // Семантика единиц различных уровней в романо-германских языках: сб. науч. тр. К., 1982. С. 2434.
52. Гулямова Д. Х. Языковые маркеры ролевых отношений коммуникантов-персонажей художественного текста (к методике анализа) / Д. Х. Гулямова // Исследование языковых единиц в функциональном аспекте: сб. науч. тр. Ташкент, 1989. С. 116130.
53. Дейк Т. А. ван. Язык. Познание. Коммуникация: пер. с англ. / Т. А. ван Дейк. М.: Прогресс, 1989. 312 с.
54. Дейк Т. А. Стратегии понимания связного текста / Т. А. ван Дейк, В. Кинч // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1988. Вып. 23. С. 153211.
55. Демьянков В. З. "Событие" в семантике, прагматике и в координатах интерпретации текста / В. З. Демьянков // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. М., 1983. Т. 42, № 4. С. 320329.
56. Демьянков В. З. Тайна диалога / В. З. Демьянков // Диалог: Теоретические проблемы и методы исследования. М.: ИНИОН РАН, 1992. С. 1014.
57. Дискурс іноземномовної комунікації: сб. наук. пр. Львів, 2002. 495 с.
58. Долинин К. А. Интерпретация текста (французский язык) / Константин Аркадьевич Долинин. М.: Просвещение, 1985. 288 с.
59. Долинин К. А. Стилистика французского языка: учебное пособие / Константин Аркадьевич Долинин. 2-е изд., дораб. М.: Просвещение, 1987. 303 с.
60. Дудик П. С. Із синтаксису простого речення / Петро Семенович Дудик. Вінниця: Вінницьк. держ. ун-т ім. М. Коцюбинського, 1999. 297 с.
61. Дученко Л. В. Жанрово-лінгвістичні особливості темпорально-оповідної структури художнього тексту (на матеріалі англомовної детективної прози ХХ століття): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 "Германські мови" / Л. В. Дученко. Одеса, 2003. 25 с.
62.Жалагина Т. А. Коммуникативный фокус в английской диалогической речи: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 "Германские языки" / Т. А. Жалагина. Л., 1988. 16 с.
63. Замятин Е. И. Мы: [сб.] / Евгений Иванович Замятин. М.: АСТ: АСТ МОСКВА: Транзиткнига, 2006. 478 с.
64. Золотова Г. А. Коммуникативная грамматика русского языка / Г. А. Золотова, Н. К. Онипенко, М. Ю. Сидорова. М.: ИРЯ, 1998. С. 279427.
65. Іваненко С. М. Поліфонія тексту / Світлана Мар’янівна Іваненко. К.: Видав. центр КДЛУ, 1999. 318 с.
66. Кагановская Е. М. Ирония как средство создания речевой установки в художественном тексте (на материале произведений Марселя Эме): дис. канд. филол. наук: 10.02.05 / Кагановская Елена Марковна. К., 1992. 184 с.
67. Кагановська О. М. Концептуальне бачення художнього тексту у світі сучасних лінгвістичних теорій / О. М. Кагановська // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна. Серія Романо-германська філологія. Х., 1999. № 461. С. 8592.
68. Кагановська О. М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романістики середини ХХ сторіччя) / Олена Марківна Кагановська. К.: Видав. центр КНЛУ, 2002. 292 с.
69. Кардин В. В. Секрет успеха: о жанре детективного романа / В. В. Кардин // Вопросы литературы. М., 1986. № 4. C. 102150.
70. Кестхейн Т. Анатомия детектива: пер. с венг. Е. Тумаркиной / Тибор Кестхейн. Будапешт: Корвина, 1989. 261 с.
71. Києнко І. О. Сучасний англійський комічний роман / І. О. Києнко. К.: Наукова думка, 1993. 132 с.
72. Кирилкова А. А. Структурно-семантические и коммуникативно-прагматическ