ІНТОНАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕКСТУ РАДІОРЕПОРТАЖУ (експериментально-фонетичне дослідження на матеріалі французької мови)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

АЛЕНТИНІВНА

УДК 81’367. 2 = 133. 1

ІНТОНАЦІЙНА ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕКСТУ РАДІОРЕПОРТАЖУ
(експериментально-фонетичне дослідження
на матеріалі французької мови)

Спеціальність 10.02.05 романські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
кандидат філологічних наук
доцент
Скробот Алла Іванівна

Київ 2005

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ..............

4

ВСТУП..............................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1. РОЛЬ ІНТОНАЦІЇ В КОМУНІКАТИВНО-ПРАГМАТИЧНІЙ ДИНАМІЦІ ТЕКСТУ РАДІОРЕПОРТАЖУ.

1.1. Статус репортажу в функціональній стилістиці........

14

1.2. Прагматичний аспект тексту французького радіорепортажу...............

23

1.3. Експресивні синтаксичні засоби формування смислової цілісності тексту радіорепортажу.........................................

33

1.4. Аналіз композиційно-смислової структури тексту радіорепортажу...

36

1.5. Динаміка комунікативної прогресії інформаційних сегментів тексту радіорепортажу.........................

41

1.6. Роль інтонаційних засобів у реалізації інформаційної структури тексту радіорепортажу.........................................................................

45

Висновки до І розділу..............................................................

57

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА Й МЕТОДИКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТОНАЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕКСТУ РАДІОРЕПОРТАЖУ...

2.1. Мета експериментально-фонетичного дослідження......

60

2.2. Експериментальний матеріал...............................................................

60

2.3. Структурно-комунікативний аналіз тексту радіорепортажу....

63

2.4. Методика проведення аудитивного аналізу тексту радіорепортажу

64

2.5. Методика проведення електроакустичного аналізу...........................

66

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ФОНЕТИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ІНТОНАЦІЙНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СТРУКТУРНИХ СЕГМЕНТІВ ТЕКСТУ РАДІОРЕПОРТАЖУ....................................................................................

3.1. Особливості інформативно-композиційної архітектоніки тексту радіорепортажу за даними структурно-комунікативного аналізу..............

77

3.1.1.Структурна характеристика ритмічних груп тексту радіорепортажу

81

3.1.2. Структурна характеристика синтагм тексту радіорепортажу...........

92

3.1.3. Структурна характеристика фраз тексту радіорепортажу.................

94

3.2. Інтерпретація даних аудитивного аналізу тексту радіорепортажу.... .

103

3.3.Аналіз основних акустичних параметрів структурних одиниць тексту радіорепортажу та їх лінгвістична інтерпретація.....................

3.3.1. Темпоральна реалізація.........................................................................

126

3.3.2. Інтервал частоти основного тону.........................................................

129

3.3.3. Інтенсивність..........................................................................................

136

Висновки до ІІІ розділу...................................................................................

141

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..............................................................................

158

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...

164

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

188

ДОДАТКИ

189

ДОДАТОК А: УЗАГАЛЬНЕНІ ТАБЛИЦІ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКСПЕРИМЕНТУ.

190

ДОДАТОК В: ПРИКЛАДИ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО КОРПУСУ ЗА ДАНИМИ ЕЛЕКТРОАКУСТИЧНОГО АНАЛІЗУ.

235

Сучасний стан розвитку мовознавства взагалі та інтонології зокрема вимагає поглибленого вивчення інтонаційної організації усного мовлення, складовою частиною якого є встановлення ролі інтонації як суттєвого чинника координації інформаційного потоку. В лінгвістичних дослідженнях останніх років [21; 30; 160; 260] доведено наявність суттєвого впливу інтонаційних підсистем на реалізацію комунікативної спрямованості мовленнєвих актів спілкування. У зв’язку з цим особливого значення набуває встановлення закономірностей взаємодії різних інтонаційних засобів у реалізації прагматичного потенціалу тексту радіорепортажу як інформаційного жанру публіцистичного стилю.
Проблема специфіки інформаційних жанрів публіцистичного стилю досліджувалась у різних аспектах: стилістичному [116; 184; 237], композиційному [7; 55; 58] та прагматичному [140; 214]. Проте вивчення інтонаційної організації тексту радіорепортажу як особливого інформаційного жанру публіцистичного стилю дотепер було поза увагою романістів, за винятком робіт [66; 233] з дослідження ритмо-просодичної організації інформаційних текстів.
Актуальність обраної теми зумовлена загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних праць на розгляд тексту як комунікативної системи та тенденцією до поглибленого вивчення різних типів текстів і їхніх функціональних особливостей. Дослідження інтонаційної організації тексту радіорепортажу є важливим з погляду з’ясування механізмів текстотворення та проблеми взаємодії смисл текст” у комунікації, що є важливим як для поглиблення розробки теорії інтонації, так і для подальшого вивчення важливих проблем фоностилістики, фоносемантики, неомакрофонетики та лінгвістики тексту.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах держбюджетної наукової теми Міністерства освіти і науки України Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тему затверджено вченою радою Київського державного лінгвістичного університету, протокол №5 від 24 січня 2000 року).
Метою дослідження є встановлення особливостей функціонування інтонаційних компонентів тексту французького радіорепортажу шляхом визначення їх перцептивних та акустичних ознак.
Робоча гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні про те, що радіорепортаж як композиційно структурований текст з погляду мовного та змістового оформлення характеризується певними тенденціями реалізації інтонаційних параметрів.
Аналіз стану опрацювання проблеми показав, що для досягнення мети дослідження необхідно розв’язати такі завдання:
визначити композиційну модель тексту французького радіорепортажу та її функціональну специфіку;
встановити перцептивні та акустичні параметри ритмічних одиниць тексту французького радіорепортажу, які характеризують його функціонально-стильову віднесеність до інформаційних жанрів публіцистичного стилю;
окреслити зв’язок логічної й семантичної структури тексту французького радіорепортажу з особливостями його інтонаційної оформленості;
виокремити інваріанти та варіанти інтонаційних ознак досліджуваних текстів французьких радіорепортажів;
виявити особливості реалізації інтонаційних підсистем (тональної, темпоральної й динамічної) та їх взаємодію в розподілі експліцитних та імпліцитних інформативних ділянок тексту французького радіорепортажу.
Об’єктом експериментально-фонетичного дослідження є усні реалізації текстів французьких радіорепортажів.
Предметом дослідження є інтонаційний аспект реалізації комунікативної стратегії побудови тексту французького радіорепортажу.
Матеріал дослідження. Джерелами фактичного матеріалу слугували фонозаписи одинадцяти французьких репортажів, що транслювалися на хвилях французького радіо FDM Fréquence Plus та Radio France Internationale, у період з 1998 по 2004 рр. (обсяг експериментального корпусу матеріалу складає 2000 фраз, які поділяються на 6200 синтагм та 15000 ритмічних груп). Загальна тривалість звучання матеріалу експериментально-фонетичного дослідження складає 2 години.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети й розв’язання конкретних завдань роботи застосовано такі методи: метод лінгвістичного спостереження для визначення закономірностей композиційної будови тексту французького тексту тексту радіорепортажу; провідним дослідним методом був структурно-функціональний аналіз мовленнєвої інтонації за Ю.О.Дубовським, згідно якого здійснено всі етапи роботи. Фонетичний експеримент базувався на емпіричних загальнонаукових методах (спостереження, вимірювання, порівняння) і спеціальних методах експериментально-фонетичного дослідження (звукозапис, аудитивний та акустичний аналіз, інтонографічний, комп’ютерний, кількісний аналіз даних) для організації поетапного проведення аналізу інтонаційного оформлення тексту французького радіорепортажу з метою визначення його інтонаційної варіативності.
Методологічною основою дослідження слугували провідні принципи наукового діалектичного пізнання:
- принцип системності (вивчення внутрішньої структурної організації об’єкту та взаємозв’язку його елементів);
- принцип єдності форми та змісту (аналіз структури інтонаційної моделі).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше в українській романістиці проведено експериментально-фонетичне дослідження тексту французького радіорепортажу; встановлено його композиційну модель та її функціональну специфіку; виявлено інвентар інтонаційних засобів, що актуалізують інформаційну структуру тексту радіорепортажу. В дисертаційній роботі теоретично обґрунтовано й експериментально підтверджено наявність інваріантної інтонаційної моделі тексту радіорепортажу.
Теоретичне значення дисертації визначається тим, що вона є внеском у теорію інтонації, фоностилістику сучасної французької мови, зокрема в подальше обґрунтування теоретичних положень про функціонально-стильові особливості інтонаційного оформлення тексту французького радіорепортажу, вплив текстової інтонаційної організації на сприйняття комунікативного змісту цілого тексту, композиційну структуру тексту французького радіорепортажу, його лінгвістичний статус як особливого інформаційного жанру публіцистичного стилю.
Практичне значення роботи визначається можливістю використання її результатів та висновків у викладанні курсу теоретичної фонетики французької мови (розділи: Риторика”, Фоностилістика”, Інтонація усного мовлення”, ”Паузація”, Ритм”, Наголос”), при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт з французької філології. Отримані результати можуть бути використані при укладанні підручників, посібників і методичних рекомендацій з фонетики французької мови та створенні спецкурсів з проблем експериментально-фонетичного дослідження французького мовлення. Висновки роботи спрямовані на формування риторичних навичок тих, хто вивчає та досліджує усний французький дискурс.
Апробація основних положень та результатів дисертаційного дослідження викладена в публікаціях автора, а також у доповідях на міжнародному колоквіумі English as a World Language: Pronunciation Norm and Variation in Speech Communication”(Kіyv State Linguistic University, 11-12 March 1999), на міжнародній конференції: Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 26-28 лютого 2001 р.), на другій міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 13-14 листопада 2001 р.), на міжнародній науковій конференції Соціальні, стилістичні та риторичні аспекти дослідження і викладання фонетики германських та романських мов” (Київський державний лінгвістичний університет, 25-26 жовтня 2001 р.), на міжнародній науково-методичній конференції Проблеми загальної, германської, романської та слов’янської стилістики” (Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, 19-20 квітня 2003 р.), на міжвузівській науково-практичній конференції Мови і світ: дослідження та викладання” (Кіровоградський державний педагогічний університет ім. В.Винниченка, 25-26 листопада 1999 р.), на всеукраїнській науковій філологічній конференції: ”Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики” (Черкаський інженерно-технологічний інститут, 1-2 червня 2001 р.), на щорічних науково-практичних конференціях студентів та молодих науковців (Київський національний лінгвістичний університет, 20-22 квітня 1999 р.; 25-28 квітня 2000 р., 24-27 квітня 2001 р.). Результати дослідження обговорювалися на заняттях науково-методичного семінару для аспірантів і здобувачів Київського державного лігвістичного університету, а також на засіданнях кафедри французької філології Київського державного лінгвістичного університету та кафедри експериментальної фонетики германо-романських мов Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов.
Основні наукові положення дисертації та результати експериментально-фонетичного дослідження висвітлено у п’ятьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях ВАК України (3,17 др. арк.) та в матеріалах міжнародних і міжвізувських лінгвістичних конференцій (3 доповіді). Загальний обсяг публікацій 3, 82 др. арк.
Структура роботи. Дисертаційне дослідження, що визначено його метою та завданнями, складається з переліку умовних скорочень та позначень, вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел, джерел експериментального матеріалу та додатків.
На захист виносяться такі положення дисертації:
1. Французький радіорепортаж особливий тип усного дискурсу. Композиційна структура тексту радіорепортажу як динамічного інформаційного жанру публіцистичного стилю мовлення вимагає наявності заголовку, зачину, основної частини та заключного блоку, головна роль яких полягає у логічному викладенні теми.
2. Послідовність нейтральних висловлювань автора-диктора та емоційно забарвлених висловлювань учасників радіорепортажу, структурно пов’язаних між собою, поєднують функції повідомлення, динамічного опису та коментування. Репліки автора й учасників розглядаються як мікроодиниці комунікативного процесу, а сам текст радіорепортажу як макроодиниця, прагматичний потенціал якої актуалізується завдяки взаємодії всіх інтонаційних компонентів.
3. Усі композиційно-смислові блоки тексту французького радіорепортажу визначені індивідуальним набором інтонаційних ознак, що не порушує в цілому гармонійність організації тексту та зумовлює динаміку його інформаційної прогресії, що стає можливим завдяки чіткості та підвищеній гучності вимови, розміреності ритму й помірності темпу.
4. Одним із головних стильотворчих чинників та фактором відбору функціонально-стилістичних засобів виступає суб’єкт мовлення (автор-диктор). Особистість автора тексту радіорепортажу являє собою змістовно-формальну єдність і має певне інтонаційне оформлення.
5. Смислова динаміка тексту радіорепортажу забезпечується специфікою градації комунікативного потенціалу тем і рем як базових сегментів формування його змісту. В інтонаційній моделі тексту радіорепортажу рематичні й тематичні інформаційні блоки актуалізуються за допомогою інтонаційних контрастів, що виражаються тональними, динамічними і темпоральними характеристиками: гучність реми дещо підвищена порівняно з темою; в ремі спостерігається уповільнення темпу, а тема відрізняється прискоренням загального темпу мовлення; мають місце психологічні паузи на відрізку мовлення, який представляє рему; рематичні центри відмічаються більшей експресивністю, що пояснюється підвищеним емоційним станом учасників події.
6. Синтагматичне членування тематичних й рематичних сегментів тексту радіорепортажу, виступаючи вихідним рівнем формування та інтеграції елементарних структурно смислових одиниць, харатеризується зміною тонального діапазону, часової тривалості, різних видів наголосу, темпу, паузації.
8. Варіативними інтонаційними ознаками зачину та заключного блоку тексту радіорепортажу, що передають висловлювання автора-диктора, є чітка вимова, середня гучність, середній та стабільний темп, логічні наголоси, розмірений та чіткий ритм, рівний (статичний) тон, зумовлений напруженим характером артикуляції, основною диференційною ознакою якого виступає висотний рівень.
9. Варіативними інтонаційними ознаками основної частини тексту радіорепортажу, що передає висловлювання учасників радіорепортажу є підвищена гучність вимови, середній темп із тенденцією до прискореного, вживання емфатичних наголосів та пауз хезитації, спадні тони, розмірений темп.
У переліку умовних скорочень та позначень наведені вжиті в дисертації термінологічні скорочення й маловідомі позначення з їх детальною розшифровкою.
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, мету та основні завдання дисертаційної роботи, визначено об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну дослідження, теоретичне та практичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, описано джерела фактичного матеріалу й методи дослідження.
У першому розділі Роль інтонації в прагматичній динаміці тексту радіорепортажу” наведено теоретичні передумови дослідження: визначено понятійно-термінологічний апарат, що використовується в роботі; узагальнено наявні у спеціальній літературі відомості та основні положення про репортаж як інформаційний жанр публіцистичного стилю; розглянуто особливості та специфічні риси тексту французького радіорепортажу. Особливу увагу приділено розкриттю специфіки функціонування супрасегментних засобів та їх значущості в створенні інформаційної структури тексту французького радіорепортажу.
У другому розділі Програма й методика експериментально-фонетичного дослідження інтонаційної організації тексту радіорепортажу” описо програму та методику проведення експериментально-фонетичного дослідження; побудовано схему послідовних етапів дисертаційної роботи, яка включає встановлення інформаційної структури тексту, аудитивний та електроакустичний аналізи.
У третьому розділі Результати експериментально-фонетичного дослідження інтонаційної організації структурних сегментів тексту радіорепортажу” наведено результати експериментально-фонетичного дослідження інформативних сегментів тексту радіорепортажу і подано їх лінгвістичну інтерпретацію.
У загальних висновках сформульовано основні підсумки проведеного дисертаційного дослідження й окреслено перспективи подальшої розробки зазначеної проблеми.
Список використаних джерел нараховує 278 найменувань, з яких 215 українською, російською й 63 французькою й англійською мовами.
Список джерел ілюстративного матеріалу включає одинадцять найменувань текстів радіорепортажів французького радіо FDM Fréquence Plus та Radio France Internationale.
Додаток А Узагальнені таблиці результатів експерименту” містить 72 таблиці, що ілюструють проміжні висновки та результати електроакустичного дослідження експериментального матеріалу. Додаток В Приклади ілюстративного матеріалу експериментального корпусу за даними електроакустичного аналізу” містить 16 прикладів електроакустичного дослідження експериментального корпусу.
Загальний обсяг дисертації становить 250 сторінок друкованого тексту, з них 163 сторінок основного тексту та 60 сторінок додатків.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Радіорепортаж це усний публіцистичний текст, представлений автором-диктором перед масовою аудиторією радіослухачів, який інформує про назрілі проблеми у сфері громадського життя й надає рекомендації щодо вирішення цих проблем. Він виконує функцію інформування аудиторії з метою її переконання в правильності думки автора. Тексти радіорепортажів будуються за такою схемою: заголовок (застосовується для привернення уваги аудиторії), зачин (призначений для встановлення контакту зі слухачами), основна частина (слугує для розв’язання порушеної проблематики) та заключний блок (використовується для підведення підсумків радіорепортажу).
Одним із головних стильотворчих чинників та фактором відбору функціонально-стилістичних засобів виступає суб’єкт мовлення (автор-диктор). Встановлено, що компоненти моделі особистості автора являють собою змістово-формальну єдність і знаходять втілення в риторичних засобах тексту радіорепортажу. Як показав аналіз прагматичного аспекту змістовної інформації тексту радіорепортажу, який безпосередньо відбивається в його звуковому оформленні, текстова просодія прямо залучена до розв’язання комунікативного завдання та забезпечує його успіх й ефективність. Ефективність збільшується за рахунок тіснішої взаємодії між інтонаційним та семантичним аспектами усного тексту. Індивідуальність автора радіорепортажу проявляється в риторичних засобах інтонації.
Інформативно-цільовий підхід до аналізу текстів радіорепортажів дозволив дійти висновку, що в основі комунікативно-прагматичних програм лежить дихотомія основної та другорядної інформації. Основні комунікативні програми актуалізуються в рематичних інформаційних блоках, другорядні у тематичних.
Структурно-комунікативний аналіз дозволяє стверджувати, що смислова динаміка тексту радіорепортажу забезпечується специфікою градації комунікативного потенціалу тем і рем як базових сегментів формування його змісту. Тема й рема мають свої інтонаційні показники: тематичні висловлювання розташовуються на початку фрази та характеризується особливим підвищенням тону, а рематичні в кінці речень виділяється фразним наголосом і вимовляється в розповідних реченнях репортажів із пониженням тону.
На підставі лінгвістичного аналізу даних про текст радіорепортаж встановлені такі його основні жанрові ознаки, як: соціально-оцінювальний характер, емоційність та виразність, наявність відступів, асоціацій та детальної характеристики учасників для розвитку теми, загальноадресованість без конкретної, відомої авторові особи, розвинута система засобів експресивного синтаксису, своєрідне інтонаційне оформлення.
Усі компоненти інтонації беруть участь у інтонаційному оформленні тексту французького радіорепортажу, тобто будь-яку його структурно-смислову одиницю можна виділити як за ознакою її темпоральної сумірності, так і за ознаками її акцентно-мелодичної подібності.
Інтонаційна архітектоніка тексту радіорепортажу зумовлюється своєрідним характером реалізації. Встановлено, що особливістю усної презентації є чергування фрагментів заздалегідь підготовленого тексту, представленого автором, і спонтанного мовлення у вигляді реплік учасників розмови. У спонтанних висловлюваннях, що складають текст радіорепортажу, мелодика характеризується в основному висхідно-спадним тоном, рідко спадним і виявляється характерною ознакою як кінцевих, так й некінцевих синтагм. Реалізація завершеної мелодики відрізняється більш високим частотним рівнем протягом усього звучання фрази, при цьому в більшості випадків показники ЧОТ кінця фрази є вищими. Ширина діапазону голосу також переважно вища. Спадний тон є важливим засобом ритмізації радіорепортажу. Цей мелодичний малюнок не є монотонним завдяки значній варіативності діапазону та різкості тональних змін.
Особливість акцентуації спонтанного мовлення тексту радіорепортажу полягає в тому, що наголошеними виявляються службові частини мови: сполучники, артиклі, прийменники. Будова спонтанного тексту відбувається не шляхом логічного розгортання, а шляхом асоційованого нанизування окремих висловлювань, що супроводжуються паралінгвістичними чинниками, а саме, жестами тощо. Відсутність часового фактору, необхідного для корекції висловлювань, та неможливість повернутися на початок, зумовлюють виникнення різного роду граматичних неточностей.
На основі вивчення даних інформативного, структурно-комунікативного та акустичного видів аналізу виявлені лінгвістичні та акустичні особливості інтонаційної організації радіорепортажного дискурсу, встановлені основні закономірності його комунікативно-прагматичних програм.
Для текстів радіорепортажів характерна переривистість повідомлення, що передається різними мовними формами, найчастіше описом, розповіддю, діалогом та авторськими оціночними судженнями.
Синтагматичне членування тексту радіорепортажу, виступаючи вихідним рівнем формування та інтеграції елементарних структурно смислових одиниць, характеризується специфікою, яка властива усним реалізаціям цього функціонального типу.
До числа фонетичних ознак, що виділяють синтагму тексту радіорепортажу в мовленнєвому континуумі, відносять посилення наголосом останнього слова, обов’язкову паузу після синтагми, хоча ця пауза може проявлятися не лише перервою звучання, а й перепадом ЧОТ, інтенсивності та тривалості. Зміни в характері мелодії, темпу, гучності визнані ознаками межі між синтагмами.
Темпоральна та смислова організація тексту радіорепортажу знаходиться у відношеннях взаємозв’язку та взаємозалежності. Співвимірність структурно-семантичних одиниць доводить, що часова організація має досить універсальний характер. Це свідчить про можливість встановлення часових моделей породження усних висловлювань на всіх текстових рівнях.
Текст радіорепортажу є результатом послідовної реалізації певних простих програм, кожна з яких відповідає лінгвістичним конструкціям, де мовленнєвий темп характеризує швидкість реалізації цих програм. Діапазон коливань темпу в межах текстового сегмента значно ширший. Збудження, емоційний стан людини виступають екстралінгвістичними чинниками дестабілізації темпу.
Основним функціональним фактором, що визначає причину виникнення пауз у тексті радіорепортажу та координує їх тривалість, слід вважати необхідність семантико-синтаксичної делімітації тексту. Паузація як компонент структури тексту має в текстах французьких радіорепортажів системний характер, а присутність/відсутність паузи та її тривалість виявлені релевантними ознаками структурних компонентів тексту.
Регулярна поява пауз хезитації в певних синтаксичних позиціях висловлюваннях спонтанного мовлення дозволила стверджувати про мотивований характер хезитаційних явищ, що зумовлені загальними структурними особливостями синтаксичної будови французького дискурсу. Паузи хезитації залишаються єдиним мовленнєвим утворенням, а не розпадаються на окремі, не пов’язані між собою сегменти. Функціональне навантаження пауз хезитації полягає в тому, що вони полегшують планування висловлювання та його лексичного наповнення, допомагають адресату зрозуміти та усвідомити інформацію.
Інтонаційне оформлення пауз хезитацій зумовлено, з одного боку, синтаксичними особливостями французького спонтанного мовлення, а з іншого особливостями внутрішнього світу комуніканта. Інтонаційна організація пауз хезитації має певні відмінності порівняно з паузами інших видів. Мелодичний контур допаузної ділянки характеризується спадним, висхідним рівним або складно-висхідним тоном.
Стильоорганізуюча функція супрасегментних одиниць сприяють разом із сегментними одиницями, утворенню ефекту радіорепортажного дискурсу, що породжується мовленням під час спілкування.
Аналіз акустичних характеристик акцентних одиниць тексту радіорепортажу показав, що наголошені склади не маркуються будь-яким одним параметром, а являють собою комплекс акустичних параметрів, один з яких виступає провідним і постійним для певного типу акцентної одиниці.
Узагальнення результатів слухового та електроакустичного видів аналізу дозволило виявити набір інтонаційних ознак, що дозволяє однозначно описати радіорепортаж, за допомогою яких можна безпомилково здійснити його стильову ідентифікацію.
Акустичний аналіз інтонаційних особливостей тексту французького радіорепортажу підтвердив надійність результатів аудитивного аналізу, а також дозволив зафіксувати кількісні показники інтонаційних ознак і скоригувати деякі неточності перцептивного сприйняття аудиторами незначних частотних відмінностей.
Оскільки матеріалом дослідження були тексти радіорепортажів, то перспективним вбачається дослідження інтонаційної організації та когнітивний аналіз інших інформаційних жанрів публіцистичного стилю із різними прагматичними установками.
У дисертаційному дослідженні було розглянуто лише деякі питання породження та реалізації комунікативних програм мовленнєвого дискурсу за допомогою інтонаційних підсистем. Проблеми, на які звернено увагу виявляють цілу низку перспектив для подальшого вивчення ролі інтонаційних засобів у реалізації прагматичного потенціалу інформаційного дискурсу. А вивчення процесу взаємодії інтонації з одиницями інших мовних рівнів на матеріалі макромовленнєвого акту тексту тексту радіорепортажу є актуальним у сенсі подальшого розгляду механізму продукування макромовленнєвих одиниць завдяки інтеграції семантики, прагматики й інтонації.
Перспективний напрямок подальших досліджень убачається у комплексному вивченні впливу психо-, соціо- та прагмакомунікативних факторів на інтонаційні параметри радіорепортажу. Не позбавленим теоретичного і практичного інтересу могло б стати зіставлення даних спектрального аналізу сегментного рівня мовлення автора, що уможливило б виокремлення найбільш релевантних спектральних показників для диференціації слухачем розмаїття ставлень та інтенцій мовця.
Дослідницький доробок може бути використаний для опису системи інтонаційних моделей французьких текстів різної стилістичної спрямованості та при подальшому вивченні фоностилістики й лінгвістики тексту, а запропонована методика використання механізму функціонування інтонаційних підсистем у реалізації комунікативного текстового завдання сприятиме оптимізації навчання автентичної французької мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдурахманов А. О некоторых особенностях репортажа на телевидении // Вестник МГУ. 1975. №2. С. 39-44.
2. Аванесов Р.И. Русское литературное произношение: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. Изд-е 6-е, перераб. и доп. М.: Просвещение, 1984. 384 с.
3. Аксенова Г.Н. К проблеме временной организации единиц речи // Просодия устного текста. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им. М.Тореза, 1987. Вып. 298. С. 14-23.
4. Аксенова И.Н. Коммуникативно-прагматические особенности спортивного репортажа: Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. Калинин, 1987. 186 с.
5. Аксенова И.Н. Имплицитная информация в репортаже // Личностные аспекты языкового общения: Сб. науч. тр. Калинин: КГУ, 1989. С. 140-145.
6. Алексеев В.А. О некоторых особенностях публицистического функционального стиля проблемы журналистики // Язык и стиль публицистики. Л.: Изд-во Ленинградск. ун-та, 1973. Вып. 2. С. 3-20.
7. Ананьева Н.А. Структурно-композиционные особенности текста печатного интервью как формы массовой коммуникации // Стилистические аспекты устной и письменной коммуникации. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им. им. М.Тореза, 1987. Вып. 286. С. 4-12.
8. Андреева Д.И. Фонетические признаки ритмической группы в английском языке (экспериментально-фонетическое исследование): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1979. 23 с.
9. Андрієвська Е.М. Інтонаційне вираження категорії згоди/незгоди у французькому діалогічному мовленні (експериментально-фонетичне дослідження): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.05 / КНУ імені Тараса Шевченка. К., 2001. 20 с.
10. Анощенкова А.М. Роль явлений хе зитации в процессе речепроизводства // Труды научно-методической конференции Просодия текста”. М., 1982. С. 54-56.
11. Антипова А.М. Ритмическая организация английской речи (экспериментально-фонетическое исследование ритмоорганизующей функции просодии): Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1980. 35 с.
12. Антипова А.М. Тембр (качество голоса) как лингвистическая категория // Ритмическая и интонационная организация текста. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им. М.Тореза, 1982. Вып. 196. С.79-91.
13. Антипова А.М. Ритмическая система английской речи. М.: Высшая школа, 1984. 119 с.
14. Арнольд И.В. Стилистика современного английского языка. М.: Просвещение, 1981. 295 с.
15. Артемов В.А. Экспериментальная фонетика. М.: Изд-во лит-ры на иностр. языках, 1956. 228 с.
16. Артемов В.А. Метод структурно-функционального изучения речевой интонации. М.: Наука, 1974. 160 с.
17. Афонская И.А. Роль просодии в формировании ритмической структуры английских лимериков // Прагматическая функция просодии. М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1987. С. 80-89.
18. Багиров Э.Г., Борецкий Р.А, Юровский А.Я. Основы телевизионной журналистики. М.: Изд-во МУ, 1987. 240 с.
19. Багмут А.Й, Олійник І.П., Плющ Н.П. Інтонація як мовний засіб вираження думки. К.: Наукова думка, 1975. 173 с.
20. Багмут А.Й, Борисюк І.В, Олійник І.П.та ін.. Типологія інтонації мовлення. К.: Наукова думка, 1977. 495 с.
21. Багмут А.Й., Борисюк І.В., Олійник І.П. Інтонація спонтанного мовлення. К.: Наукова думка, 1985. 216 с.
22. Багмут А.И, Бровченко Т.О, Борисюк И.В. та ін. Интонационная выразительность звуковой речи средств массовой информации. К.: Научная мысль, 1994. 232 с.
23. Балли Ш. Французская стилистика. М.: Изд-во иностр. лит-ры, 1961. 394 с.
24. Балясна Л.Ю. Деякі питання синонімії в публіцистичному стилі // Вісник КДУ ім. Т.Г.Шевченка. Сер. Іноземна філологія. К.: Київськ. університет, 1995. Вип. 25. С. 3-8.
25. Барманкулов М.К. Жанры и формы событийной информации публицистики, их общность и специфика в печати, телевидении, радиовещании: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.01.10 / МГУ им. М.В.Ломоносова. М., 1974. 45с.
26. Барманкулов М.К. Общность и специфика документальных жанров печати, телевидения, радиовещания: Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.01.10 / МГУ им. М.В.Ломоносова. М., 1980. 50 с.
27. Барышникова К.К. О ритме диалогической речи // Экспериментальная фонетика: Сб. науч. тр. Минск.: МГУ, 1971. Вып. 3. С. 2-6.
28. Батура С.Ф. Просодические характеристики современной французской разговорной речи (экспериментально-фонетическое исследование): Дис. канд. филол. наук: 10.02.05. Минск., 1983. 150 с.
29. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
30. Беличенко Л.Г. Просодическая организация прагматических текстов информационно-публицистического характера // Просодические средства организации стилистически различных текстов в современном английском языке. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им. М.Тореза,1985. С. 63-76.
31. Бессмертная Н.В. Речевая форма динамическое описание” и ее лингвистическая характеристика: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10663 / КГУ. К., 1972. 24 с.
32. Блохина Л.П., Потапова Р.К. Методика анализа просодических характеристик речи. М.: Наука, 1982. 75 с.
33. Болашенко Е.А. Коммуникативно-прагматическая направленность оценочных средств в публицистических текстах XVIII в. // Лингвистические закономерности организации текста: Сб. науч. тр. М.: МГЛУ, 1991. Вып. 379. С. 33-39.
34. Бондарко Л.В., Вербицкая Л.А., Гордина М.В. Основы общей фонетики. СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского гос. ун-та, 1991. 152 с.
35. Брагина А.А. Два аспекта культуры речи // Научные традиции и новые направления в преподавании русского языка и литературы. М.: Русский язык, 1986. С. 66-77.
36. Брандес М.П. Стилистика немецкого языка: Учеб. пособие для ин-тов и фак-тов иностр. языка. 2-е изд., исправ. и допол. М.: Высшая школа, 1990. 320 с.
37. Бровченко Т.А. Первичная обработка осциллограмм речевого сигнала (к вопросу о звуковых границах и сигналах). Одесса: ОГУ, 1964. 86 с.
38. Бровченко Т.А., Варбанец П.Д., Таранец В.Г. Метод статистического анализа в фонетических исследованиях. Одесса: ОГУ, 1964. 86 с.
39. Бровченко Т.А., Волошин В.Г. Методические указания по математической обработке и анализу результатов фонетического эксперимента. Одесса: ОГУ, 1986. 48 с.
40. Бубнова Г.И. Речевая хезитация // Грамматические явления в ракурсе семантики и прагматики (на материале французского языка): Сб. науч. тр. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им. М.Тореза, 1988. Вып. 341. С. 120-127.
41. Бубнова Г.И., Гарбовский Н.К. Письменная и устная коммуникация: Синтаксис и просодия. М.: МГУ, 1991. 272 с.
42. Бубнова Г.И. Лингвистические проблемы экспериментального изучения звучащей речи: просодический аспект (на материале французского языка): Автореф. дис. д-ра. филол. наук: 10.02.05 / МГУ им. М.В.Ломоносова. М., 1992. 37 с.
43. Будагов Р.А. Литературные языки и языковые стили. М.: Высшая школа, 1967. 376 с.
44. Бурляй С.А. Формальные средства выражения связности текста в русском и французском языках // Коммуникативные и прагматические особенности текстов разных жанров. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им. М.Тореза, 1981. Вып. 178. С. 12-18.
45. Вакуров В.Н., Кохтев Н.Н., Солганик Г.Я. Стилистика газетных жанров. М.: Высшая школа, 1978. 183 с.
46. Валгина Н.С. Понятие функционального стиля и функционально-ораторского текста // Филологический сборник. М.: Мир книги, 1998. С. 55-61.
47. Василенко Н.В. Інтонація мовлення в засобах масової комунікації // Науковий Вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. К., 2002. Вип. 6. С. 49-57.
48. Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль. М.: Русский язык, 1982. 198 с.
49. Веренинова Ж.Б. О трактовке понятия интонация” в работах отечественных и зарубежных фонетистов // Филологические науки. 1994. №5-6. С. 84-88.
50. Веренинова Ж.Б. К проблеме компонентов интонации. Структурный и функциональный принципы в определении места просодических явлений в общей системе фонетических средств // Филологические науки. 1997. №2. С. 83-88.
51. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. М.: Изд-во АН СССР, 1963. 250 с.
52. Виноградова В.Н., Винокур Т.Г., Еремина Л.И. Стилистика русского языка. Жанрово-коммуникативный аспект стилиcтики текста. М.: Наука, 1987. 240 с.
53. Винокур Т.Г. О содержании некоторых стилистических понятий // Стилистическое исследование. М.: Высшая школа, 1972. С. 30-38.
54. Вовчок Д.П. Стилистика газетных жанров: Учеб. пособие. Свердловск: Уральск. гос. ун-т, 1979. 72 с.
55. Волков А.А. Композиция текстов массовой информации // Аспекты общей и частной лингвистической теории текста: . М.: Наука, 1982. С. 75-101.
56. Воробьева О.П. Текстовые категории и фактор адресата. К: Высшая школа, 1993. 200 с.
57. Выгонная Л.П., Морозова Л.П. Интонационные характеристики речи и оценка ее индивидуального варьирования // Проблемы фонетики. М.: Наука, 1999. Вып.3. С. 258-265.
58. Гайда Л.Г. Композиция газетных жанров и проблемы мастерства // Вестник МГУ. Сер. Журналистика. №4. 1984. С. 24-29.
59. Гайдучик С.М. Фоностилистические особенности немецкой диалогической речи // Экспериментальная фонетика. Минск: МГИ, 1971. Вып. 3. С. 6-11.
60. Гайдучик С.М. Фоностилистический аспект устной речи (экспериментально-фонетическое исследование на материале современного немецкого языка): Автореф. дис. д-ра филол. наук: 10.02.04 / ЛГУ им. А.А. Жданова. Л., 1973. 31 с.
61. Гальперин И.Р. Текст как обьект лингвистического исследования. М.: Наука, 1981. 182 с.
62. Гальперин И.Р. Членимость текста // Вопросы романо-германской филологии. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им. М.Тореза, 1978. Вып. 125. С. 26-36.
63. Глод В.В. Информационные жанры в современной советской журналистике: Дис. канд. филол. наук: 10.01.10. К., 1988. 193 с.
64. Гордина М.В. Фонетика французского языка. СПб: Изд-во Санкт-Петербурского ун-та, 1997. 304 с.
65. Григорьев Е.И. Установление дифференциальных просодических признаков иллокутивных актов группы аппелятива I на основании сопоставления оппозитивных пар // Дослідження з мовознавства. Том 7. Дніпропетровськ: Навчальна книга, 1998. С. 24-55.
66. Григорьева И.А. Взаимодействие компонентов интонации во французской повествовательной фразе: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.05 / КГУ им. Т.Г.Шевченка. К., 1979. 23 с.
67. Григорьева И.А. О взаимодействии лексико-грамматических и интонационных средств в формировании темпоральной структуры репортажа // Актуальные вопросы просодики и звукового состава. Иркутск: Изд-во Иркутск. ун-та, 1986. С. 16-23.
68. Гуппал В.І. Про часові характеристики російського публіцистичного мовлення // Загальна та експериментальна фонетика. К.: ВД Соборна Україна, 2001. С. 167-168.
69. Гусельникова Н.В. Лингвостилистические особенности информационных жанров радиовещания (радиорепортаж): Дис. канд. филол. наук: 10.01.10. М., 1987. 257 с.
70. Дарвин М.Н., Сухарев С.А. Просодия // Литературная учеба. 1987. №5. С. 176-178.
71. Дворжецкая М.П. Паузы // Проблемы текстуальной лингвистики. К.: Вища школа, 1983. С. 25-28.
72. Долинин К.А. Стилистика французского языка: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов. 2-е изд., дораб. М.: Просвещение, 1987. 303 с.
73. Долинский Е.Ф. Обработка результатов измерений. М.: Изд-во стандартов, 1973. 191 с.
74. Дорохова М.В. К вопросу о сложной ритмогруппе (на материале американского варианта английского языка) // Вопросы языкознания. 1996. №3. С. 67-83.
75. Дридзе Т.М. Язык и социальная психология: Учеб. пособие для фак-тов журналистики и филол. фак-тов ун-тов. М.: Высшая школа, 1980. 224 с.
76. Дубинко С.А. Фоностилистическая дифференциация акцентно-ритмических структур английской фразы (экспериментально-фонетическое исследование на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / МГПИИЯ. Мн., 1982. 21 с.
77. Дубовский Ю.А. Анализ интонации устного текста и его составляющих. Минск.: Вышэйшая школа, 1978. 137 с.
78. Еременко Т.Е. О взаимодействии функций интонации в актуализации коммуникативного потенциала английского текста // Изучение динамического аспекта сегментных и супрасегментных едениц звучащего текста. К.: КГПИИЯ, 1988. С. 55-58.
79. Єлькіна Н.С. Роль темпоральних характеристик у просодичній актуалізації інформаційної структури наукового тексту // Загальна та експериментальна фонетика. К.: ВД Соборна Україна, 2001. С. 174-175.
80. Жданова Л.М. Текстообразующая роль синтагмы (на материале французского языка): Дис. канд. филол. наук: 10.02.05. М.,1983. 211 с.
81. Завальнюк Л.В. Фразовые акценты в интонационном контуре вопросительности: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1990. 191 с.
82. Залевская А.А. Некоторые проблемы теории понимания текста // Вопросы языкознания. 2002. №3. С. 62-74.
83. Здоровова Б.Б. Влияние темпа на мелодическую, акцентную и ритмическую структуру английской речи // Просодия текста. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им. М.Тореза, 1980. Вып. 169. С. 235-254.
84. Зильберт Б.А. Социопсихологическое исследование текстов радио, телевидения, газеты. Саратов: Изд-во Саратовск. ун-та, 1986. 211 с.
85. Зиндер Л.Р. Общая фонетика: Учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Высшая школа, 1979. 312 с.
86. Зиновьева А.Ф. Денотативная соотнесенность текста // Вопр. лексикологии немецкого языка. М.: МГПИИЯ им. М.Тореза, 1980. Вып. 159. С. 148-155.
87. Златоустова Л.В. Фонетические единицы русской речи. М.: Изд-во МГУ, 1981. 105 с.
88. Златоустова Л.В. Просодическая организация текста // Труды научно-методической конференции Просодия текста”. М.: Моск. гос. пед. ин-т. иностр. языков им. М.Тореза. С.15-19.
89. Золотова Г.А. Категории времени и вида с точки зрения текста // Вопросы языкознания. 2002. №3. С. 7- 30.
90. Іваненко С.М. Поліфонія тексту. К.: ВЦ КДЛУ, 1999. 318 с.
91. Информационные жанры газетной публицистики. М.: Изд-во МУ, 1986. 296 с.
92. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання. К.: КДЛУ, 2001. 351 с.
93. Кантер Л.А. Системный анализ речевой интонации. М.: Высшая школа, 1988. 128 с.
94. Касевич В.Б. Информационная структура текста и просодическая структура речи // Труды всесоюз. совещания Проблемы фонетики и фонологии”. М.: Высшая школа, 1986. С. 51-55.
95.&