СЕМАНТИЧНА НЕОЛОГІЯ В СУЧАСНОМУ ФРАНЦУЗЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КОНОПАЦЬКА ЯРИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 81’373.43:81’42

СЕМАНТИЧНА НЕОЛОГІЯ В СУЧАСНОМУ ФРАНЦУЗЬКОМУ МЕДІАДИСКУРСІ

Спеціальність 10.02.05. романські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Помірко Роман Семенович
доктор філологічних наук, професор

Київ 2005

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНОМУ МОВОЗНАВСТВІ...................................................................12
1.1. Проблема визначення неологізмів......................................................12
1.2. Процес інтеграції нових лексичних одиниць у систему мови.24
1.3. Семантичні модифікації як спосіб утворення неологізмів та особливості їх класифікації..................................................................................33
1.4. Прагматико-функціональні параметри неологізмів у сучасному французькому медіадискурсі................................................................................43
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ І..55
РОЗДІЛ 2. ДИСКУРСИВНІ ТА СТРУКТУРНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕМАНТИЧНИХ НЕОЛОГІЗМІВ І НЕОЛОГІЧНИХ ЗВОРОТІВ.............................................................................................................57
2.1. Різновиди семантичних неологізмів та особливості їх вживання в медіадискурсі.........................................................................................................59
2.1.1. Видозміни референта як спосіб утворення семантичних неологізмів...................................................................................................59
2.1.2. Роль метафори та метонімії у розвитку семантичної структури лексичних одиниць.............................................................................61
2. 1.3. Розвиток семантичної неології шляхом конверсії..............85
2.2. Структурно-семантичні ознаки неологічних зворотів.....................88
2.3. Прагматичні особливості неологічних зворотів у медіадискурсі...98
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2...................................................................109
РОЗДІЛ 3. ПРАГМАТИКО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕМАНТИКИ АНГЛІЦИЗМІВ.....................................................................113
3.1. Особливості семантичної диференціації англійських запозичень в синонімічних рядах французької лексики. Варіантні семантичні відтінки англіцизмів в медіадискурсі...............................................................................113
3. 2. Особливості семантичної інтеграції англіцизмів та її роль в утворенні стійких словосполучень....................................................................127
3.3. Утворення семантичних кальок як одного із типів запозичень.....143
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3...................................................................156
ВИСНОВКИ........................................................................................................158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................165
СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ............................................179
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ........................181
ДОДАТКИ...........................................................................................................187

ВСТУП

Мова як поліфункціональне явище обслуговує усі сфери суспільного буття, виступає понятійним фундаментом суспільної свідомості. Константне поповнення словникового складу новими лексичними одиницями забезпечує її існування як одного з основних засобів спілкування і є природною властивістю кожної мови, найвиразніше відображаючи таким чином зміни в розвитку суспільства. Динамічні зміни подій нашого часу, інтенсивність міжнародних контактів посилили інтерес до питань функціонування різних типів неологізмів.
Процес вибору лексичної одиниці вимагає реалізації двох видів мовної компетенції семантичної, яка відповідає за співвіднесеність знака до світу, та прагматичної, яка підтверджує постійний зв’язок між мовцем та знаком. Тому дослідження структурно-семантичних і прагматичних особливостей нової лексики вимагає аналізу двох її аспектів: умов утворення і семантичного розвитку лексичних інновацій та визначення параметрів їхнього функціонування.
Останнім часом лінгвістика дедалі частіше звертається до вивчення питань змістової сторони знаків. Однією з важливих категорій в цьому плані є неологізми. Саме тому в дослідженні неологізмів важливе місце відведено питанням розвитку їхньої семантичної структури. Проблеми семантики неологізмів перебувають в центрі уваги дослідників з метою виявлення чинників, які якнайповніше розкривають комунікативну суть мови, а також змістової сторони лексичних одиниць, яка безпосередньо пов’язана з пізнавальною діяльністю людини і представляє поле діяльності багатьох суміжних наук у процесах формування та передавання інформації.
Лексичний та фразеологічний фонди кожної мови характеризуються значною кількістю інновацій. Це пояснюється тим, що вони виникають не в мові, як у системі знаків, що об’єктивно існують, а в її реалізації мовленнєвій діяльності. Тому поглиблене вивчення мови неможливе без звернення до прагматико-комунікативного аспекту її функціонування, у якому неологізми є невід’ємною частиною наявних у мовній системі лексичних парадигм.
Проблеми збагачення словникового складу французької мови новими лексичними одиницями давно стали об’єктом лінгвістичних досліджень і відзначаються ґрунтовними працями Ж-Ф. Саблероля, В. Г. Гака, Л.Гільбера, О. Д. Федченко, О. С. Клименка, Ж-М. Шадела, А. Дюга, К.Моліньє, , які стали пріоритетними передусім у романському мовознавстві [35; 75; 165; 183; 185; 186; 193; 194; 215]. Різноманітність теоретичних тлумачень неології та постійна увага науковців до цього явища висвітлює його нові ресурси й перспективи подальшого вивчення. Праці дослідників у галузі французької неології свідчать про назрілу потребу подальшого вивчення низки питань, що стосуються не лише чинників утворення неологізмів, але й розширення їхнього номінативного потенціалу та прагматико-функціональних параметрів.
АКТУАЛЬНІСТЬ дослідження полягає в потребі провести системний аналіз неологізмів з метою визначення їх семантико-прагматичного потенціалу в сучасному французькому медіадискурсі, що сприятиме поглибленому вивченню комунікативної взаємодії у сучасному суспільстві, розширенню уявлень про світ у мовних вираженнях. Актуальність теми дослідження зумовлена також відсутністю докладного лінгвістичного опису варіантних процесів утворення семантичних неологізмів, їх інтеграції в систему мови та особливостей функціонування. Робота актуальна й для верифікації тези про відкритий характер семантичної міжмовної взаємодії.
ЗВ’ЯЗОК РОБОТИ З НАУКОВИМИ ТЕМАМИ. Дисертаційна робота виконана у межах наукової теми кафедри французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка Дослідження структурно-семантичних особливостей та тенденцій розвитку французької мови” (номер державної реєстрації 0103Н0011928, шифр 39П).
МЕТА дослідження полягає в тому, щоб на конкретних прикладах простежити за внутрішньомовними особливостями, тенденціями та закономірностями розвитку семантичної структури неологізмів, виявити особливості їх функціонування й прагматичної інтерпретації у медіадискурсі.
Окреслена мета передбачає розв’язання таких ЗАВДАНЬ:
- визначення основних характеристик сучасного французького медіадискурсу та обґрунтування його віртуальних потенцій до лексичної креативності;
- аналіз дефініцій семантичних неологізмів у сучасних лінгвістичних працях і відмежування їх від інших типів лексичних інновацій;
- встановлення загальної стратифікації шляхів появи нових компонентів семантичної структури лексичних одиниць і виявлення класифікаційних ознак кожного з них;
- встановлення чинників, які впливають на закріплення семантичних неологізмів у системі сучасної французької мови;
- виявлення основних закономірностей появи неологічних зворотів і визначення їх функціонально-прагматичного потенціалу в сучасному французькому медіадискурсі;
- визначення динаміки та напрямків розвитку семантичної структури англійських запозичень, прагматичних параметрів їх уживання в медіадискурсі.
ОБ’ЄКТОМ дослідження є семантичні неологізми, зафіксовані в лексикографічних джерелах сучасної французької мови та виявлені у матеріалах медіадискурсу.
ПРЕДМЕТОМ дослідження є функціонально-дискурсивна комбінаторика та динаміка розвитку смислового обсягу семантичних неологізмів та англіцизмів, розгортання структури й семантики неологічних зворотів.
МАТЕРІАЛОМ дослідження послугувало понад 800 семантичних неологізмів французької мови, дібраних методом суцільної вибірки із словників (Le Petit Robert, Le Petit Larousse, Grand Dictionnaire Hachette encyclopédique, Dictionnaire des néologismes, Dictionnaire des anglicismes, Dictionnaire des mots nouveaux та ін.) і постанов міністерських комісій з термінології (Les arrêtés des commissions ministérielles de terminologie). Окрім того, проаналізовано близько 3000 текстових фрагментів, відібраних з французької преси 70 90-х років ХХ століття: Le Figaro, Le Monde, Le Courrier de l’Ouest, La Recherche, L’Express, Le Nouvel Observateur, Femme actuelle, Marie Claire, матеріалів мережі Інтернет, теле- та радіопередач. Вибір текстів медіадискурсу зумовлений тим, що така лексика характеризується тематичною та стилістичною різноманітністю. Це дало змогу зібрати різнобічний корпус прикладів текстової реалізації семантичних неологізмів. Дослідження охоплює різноманітні публіцистичні жанри: інформаційні, аналітичні, художньо-публіцистичні.
Мета, завдання роботи та зібраний фактичний матеріал зумовили вибір конкретних МЕТОДІВ дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі методи та прийоми: індуктивний, який визначає напрям пошуку від накопичення мовного матеріалу до його систематизації; метод суцільної вибірки семантичних неологізмів з лексикографічних джерел і текстових фрагментів, що містять такий тип неологізмів; логіко-семантичний аналіз, з наступним теоретичним узагальненням одержаних результатів застосовано з метою виокремлення семантичних і прагматико-функціональних характеристик неологізмів; частково застосовано методи компонентного та багатоступеневого дефініційного аналізу для визначення типів семантичних неологізмів; кількісний метод з метою виявлення тенденцій зближення семантичних структур гомогенних лексем як результату міжмовних контактів; метод функціонального та контекстного аналізу для вивчення прагматичного потенціалу семантичних неологізмів.
НАУКОВА НОВИЗНА дослідження полягає в тому, що в ньому вперше проведено комплексний аналіз неологізмів на семантичному та функціонально-прагматичному рівнях французького медіадискурсу останніх десятиліть. Вперше представлено та систематизовано корпус неологічних зворотів і простежено напрями семантичної еволюції запозичених з англійської мови лексем та окреслено їх функції у різному за тематикою французькому медіадискурсі. Окрім того, новизна дисертаційного дослідження визначається її матеріалом, який у найповнішому вигляді дібраний із французьких лексикографічних джерел і текстових фрагментів медіадискурсу.
ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ роботи визначається тим, що вивчення семантичних неологізмів 70 90-х років ХХ століття є певним внеском у розвиток неології як одного з розділів теорії номінації. Аналіз функціонування семантичних неологізмів у медіадискурсі поглиблює уявлення про прагматичні та віртуальні параметри сучасної французької лексики, сприяє розкриттю взаємодії мовних і позамовних чинників у зближенні контактуючих мовних систем. Опис та класифікація семантичних неологізмів є внеском у вивчення системності, структури та неологічного потенціалу словникового складу сучасної французької мови.
ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ проведеного дослідження полягає в можливості застосування його результатів для внесення доповнень у відповідні розділи теорії номінації, комунікативної лінгвістики, стилістики, лексикографії, лексикології, історії мови, теорії та практики перекладу, а також для укладання навчальних посібників, методичних розробок, написання спецкурсів. Запропонований аналіз семантичних неологізмів і додатки до дисертації можуть також бути використанні при укладання словників.
НА ЗАХИСТ ВИНЕСЕНО ТАКІ ПОЛОЖЕННЯ:
1. Функціонування семантичних неологізмів у французькій мові кінця ХХ століття є особливим виявом динаміки її складу. Неологізмам властиві періоди соціалізації (сприйняття суспільством), лексикалізації (закріплення в мовній системі) та комунікативно-прагматичного освоєння. Такі процеси забезпечують повну інтеграцію неологізмів у мовно-мовленнєвих сферах і сприяють їх входженню в парадигматичні та синтагматичні відношення.
2. Модифікація семантики лексем є свідченням прагматичної варіативності. Тому поява нових семних елементів зумовлює зміну параметрів уживання лексичних одиниць, що допомагає привернути увагу читача до повідомлення, інтенсифікує експресивність окремих рубрик дискурсивної інформації, сприяє латентному включенню в текст певної точки зору, пропонує адресатові готове судження і тим самим підвищує перлокутивну силу висловлювання, забезпечуючи імпліцитний вплив на формування думки адресата.
3. Потенційна здатність усталених лексичних одиниць урізноманітнювати контексти вжитку, валентнісні особливості, змінювати прагматичні характеристики спричинює кількісне збільшення семантичних неологізмів, що сприяє розвиткові полісемії та розширенню синонімічних рядів. Зміни у семантичній структурі лексем зумовлені такими когнітивними процесами, як метафоризація та метонімізація, а також конверсією й модифікаціями референта.
4. Більшість неологічних зворотів завдячує своєю появою семантичній реорганізації їхніх компонентів, що уможливлює виокремлення таких висловів як одного з видів семантичних неологізмів. Поєднання в структурі неологічних зворотів кількох компонентів передбачає співвіднесеність з кількома референтами, що забезпечує виразнішу репрезентацію світу й моделює зміст висловлювання відповідно до прагматичних інтенцій мовця.
5. Постійним джерелом поповнення французької мови семантичними неологізмами є полінаціональна англійська мова. Особливо продуктивною є модифікація семантики на основі корелятивних етимонних лексем. У медіадискурсі семантичні кальки слугують розширенню існуючої системи номінацій і, зазвичай, відіграють у дискурсі роль інтенсифікаторів висловлювання, поглиблюючи його експресивність.
6. Важливою характеристикою медіадискурсу є постійна лексична креативність, яка проявляється в утворенні та вживанні лексичних інновацій, в яких закріплюються соціально значущі концептуальні смисли та різноманітні афективні реакції на навколишній світ. Вживання неологізмів у медіадискурсі зумовлене потребою якомога швидше і водночас у виразній та яскравій формі донести до читача найновішу інформацію, дати оцінку та вплинути на систему цінностей адресата. Використання неологізмів у заголовках сприяє лаконічності, змістовності та експресивності висловлювання та виявленню текстових імпліцитних компонентів.
АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ. Основні положення і результати дослідження обговорено на науково-методичних семінарах і засіданнях кафедри французької філології, на щорічних звітних конференціях факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (2002, 2003, 2004), міжнародній науково-практичній конференції Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов” (Тернопіль, 2004), міжнародній науковій конференції Лінгвістика та лінгводидактика на зламі століть: питання теорії та практики” (Львів, 2004), міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004).
ПУБЛІКАЦІЇ. Основні положення і висновки викладено в чотирьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, та двох тезах наукових конференцій. Усі публікації написано одноосібно й відображають зміст дисертації.
СТРУКТУРА ДИСЕРТАЦІЇ. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, списку лексикографічних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків.
У ВСТУПІ обґрунтовано актуальність обраної для дослідження теми, розкрито значущість наукової новизни, висвітлено теоретичне та практичне значення дисертації, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, сформульовано винесені на захист положення та описано структуру дисертаційного дослідження, а також подано відомості про апробацію роботи.
У ПЕРШОМУ РОЗДІЛІ Теоретичні засади дослідження неологізмів у сучасному мовознавстві” здійснено аналітичний огляд наукової літератури з теми, що сприяло поглибленому вивченню теоретичних положень фундаментальних проблем неології, зокрема визначення та класифікації неологізмів, особливостей їх фіксації в лексикографічних джерелах, інтеграції в систему мови, вживання в медіадискурсі. Визначено також питому вагу семантичних неологізмів у корпусі лексичних інновацій сучасної французької мови.
ДРУГИЙ РОЗДІЛ Дискурсивні та структурні характеристики семантичних неологізмів та неологічних зворотів” присвячений вивченню особливостей внутрішньомовного розвитку семантичної структури лексичних одиниць, що зумовлює появу семантичних неологізмів шляхом зміни характеристик референта, метафоричного перенесення, метонімії та конверсії. Проаналізовано також типологічні ознаки трьох видів неологічних зворотів і досліджено особливості їх уживання в дискурсі мас-медіа.
У ТРЕТЬОМУ РОЗДІЛІ Прагматико-функціональні особливості семантики англіцизмів” досліджено основні характеристики семантичної інтеграції англіцизмів у систему французької мови та вплив семантики англійських лексем на семантичну структуру автохтонних лексичних одиниць. Зосереджено увагу на реалізації прагматичного потенціалу англіцизмів і семантичних кальок у сучасному французькому медіадискурсі.
У ВИСНОВКАХ сформульовано основні теоретичні та практичні результати роботи, окреслено зв’язки із суміжними темами і можливі напрями подальших досліджень.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дисертація входить до числа робіт, що виконуються в межах сучасних номінативно-прагматичних студій, у центрі уваги яких знаходяться питання дослідження особливостей появи та функціонування неологічних лексичних одиниць. Потреба в комплексному вивченні питань, пов’язаних із аналізом семантичних неологізмів і їхніх прагматико-функціональних особливостей сприяє передусім розв’язанню таких актуальних проблем лінгвістики, як виявлення специфіки та закономірностей розвитку словникового складу сучасної французької мови, причин модифікацій семантичної структури лексичних одиниць, аналізу параметрів прагматичної маркованості лексичних інновацій.
Проведена робота дає змогу зробити наступні висновки:
Поява в системі мови нових лексичних одиниць як основного виразника об’єктивної реальності спричинена потребою відобразити поняття, які не завжди знаходять у мові повноцінний еквівалент для розкриття змісту нового поняття в повному обсязі. Основні чинники появи лексичних інновацій полягають у постійних змінах суспільного життя, тому функціонування неологізмів є наслідком розвитку різних сфер людської діяльності. Окрім соціальних причин, появу лексичних одиниць стимулюють і внутрішньомовні чинники, які зумовлені потребою в удосконаленні лексико-семантичних зв’язків системи мови. У сучасній французькій мові активізація перебудови лексичних пластів і, як наслідок, поява та прагматико-функціональна активність значної кількості неологізмів характеризує 70 90-і роки ХХ століття. Саме в цей період бурхливий розвиток подій, геополітичні зміни та прогрес науки спричинили реорганізацію лексичних пластів, наслідком чого є інтенсивне структурування семантичних значень.
До неологізмів відносять нові слова, словосполучення та значення слів і словосполучень, які виникли у визначений проміжок часу, сприймаються як нові одиниці колективною мовною свідомістю носіїв мови і поступово інтегруються в систему мови.
Неологізми як нові лексичні одиниці з’являються в мовленні з наступним продовженням свого існування в системі мови. Вищезазначені лексичні інновації проходять наступні стадії мовно-мовленнєвої інтеграції: соціалізація (сприйняття нових лексичних одиниць носіями мови), лексикалізація (закріплення неологізмів у системі мови, про що свідчить поява парадигм похідних та словосполучень, утворених на основі неологізмів) та комунікативно-прагматичне освоєння носіями мови.
Чинниками, які сприяють інтеграції неологізмів, є стандартність фонетичної форми, словотвірна, семотвірна та фразотвірна продуктивність, а також лаконічна інформативність, частотність вживання й комунікативна значущість.
Виявлено, що багатократне вживання лексичної одиниці в типізованій мовленнєвій ситуації закріплює в узусі певний тип інформації, що зменшує прагматичну маркованість лексеми. Тому вагомою причиною вживання неологізмів є потреба внести семний елемент новизни і несподіванки, рівно ж як і певної точки зору на певну ситуацію, а також запропонувати готове судження і тим самим забезпечити імпліцитний вплив на думку адресата.
Прагматика неологізмів найефективніше виявляється на матеріалі медіадискурсу, який характеризується різноманітністю засобів передавання інформації та потенційною можливістю маніпуляції сприйняття адресата, що забезпечує чіткий прагматичний ефект, який виконує функцію засобу повного віддзеркалення стверджувальної реальності. Важливою характеристикою медіадискурсу є постійна лексична креативність, яка проявляється в частому утворенні та вживанні лексичних інновацій, в яких закріплюються соціально значущі концептуальні смисли та різноманітні афективні реакції на навколишній світ. Зазвичай вживання неологізмів у медіадискурсі зумовлено потребою в економії мовленнєвих зусиль і одночасно прагненням до експресивності та намаганням привернути увагу до концептів новизни.
Поява неологізмів передбачає можливість передавання знань про нові предмети чи явища шляхом використання вже існуючих у мові лексичних одиниць засобами розширення їхніх лексико-семантичних варіантів. До таких семантичних неологізмів належать також відносні неологізми, тобто ті новоутворення, які раніше існували в діалектах і соціолектах національної мови й на певному етапі її розвитку ввійшли до загального словника.
Структурування семантичних неологізмів у дискурс зумовлене здатністю розширювати контексти вживання, валентнісні особливості, змінювати деякі прагматичні характеристики. Виявлено, що до змін у семантичній структурі схильні передусім ті лексеми, яким притаманна значна кількість компонентів семантичного навантаження, що актуалізує потенційні семи і створює можливість їхнього конотативного функціонування. Що більше компонентів містить семантична структура лексичної одиниці, то більша ймовірність її подальшого розвитку.
Важливими засобами виникнення більшості семантичних неологізмів є метафоричне і метонімічне перенесення, видозміни референта та конверсія.
Поява нового елемента семантичної структури лексеми шляхом метафоризації можлива завдяки наявності певної кількості компонентів семантики, які здатні набувати образності. Додаткові смислові нашарування, яких набувають лексеми під час метафоризації завдяки наявності емоційно-оцінних компонентів відображають позицію автора у відтворенні навколишнього світу, здатні поглиблювати дискурсну інформацію, модифікувати категоричність висловлювань, надавати прагматичному змісту дискурсу більшої ефективності та виразності, акцентуалізувати концепти.
Виявлено, що метафоризація є продуктивною в процесах міграції лексики в системі словникового фонду. Такі семантичні трансформації пояснюємо щільним зв’язком різних галузей науки й техніки з повсякденним життям суспільства, що уможливлює правильну інтерпретацію метафоричних змін у семантиці лексем. Наслідком такої міграції може бути перехід загальновживаної лексеми в певну терміносистему (термінологізація), використання терміна в загальновживаній лексиці (детермінологізація) та перехід терміна з однієї терміносистеми в іншу (ретермінологізація). Термінологізація свідчить про посилення соціально-професійної стратифікації лексичного складу мови, детермінологізація про інтенсифікацію вживання елементів розмовної мови, зокрема у медіадискурсі, а причиною ретермінологізації є розширення валентнісних особливостей лексичних одиниць.
У сучасному медіадискурсі найпоширенішим видом метонімії є трансформація власних назв у загальні. Використання антропонімів у вторинній номінативній функції сприяє появі образної характеристики певної особи, виділенню її основних рис. Низька частотність метонімії у текстах медіадискурсу пояснюється тим, що важливою її характеристикою є збереження своєрідного ступеня обмеженості умовами текстової реалізації.
Розвиток семантичної структури лексичних одиниць може бути зумовлений і модифікацією референта. Оскільки семантика певного терміна формується в певну історичну епоху через мережу сем, які її визначають, то будь-яка модифікація референта є причиною реорганізації зв’язків між семами, появи нових і зникнення (архаїзації) деяких існуючих сем. Така зміна мотивована необхідним рівнем абстрагування, який допомагає адресатові осягнути особливості семантичних змін і, відповідно, адекватно вживати такі лексичні одиниці.
Модифікація семантики лексеми при зміні граматичної категорії дає підстави трактувати конверсію як один із видів семантичної неології. Категорія частин мови характеризується значною стабільністю, зберігаючи свої ознаки протягом тривалого часу, тому активність конверсії в сучасній французькій мові суттєво знизилась. Найпродуктивнішими моделями є прикметник → іменник” та іменник → прикметник”. Вживання значної частини конвертованих неологізмів обмежена професійним параметром. Таке звуження потенційних контекстів уживання розширює прагматичні можливості конвертованих лексем.
Важливою ознакою французького медіадискурсу є функціонування новоутворених вільних, фразеологічних та фразеологізованих словосполучень як окремого типу неологізмів неологічних зворотів (неологічних зворотів). Характерною ознакою таких новотворів є те, що вони поєднують в собі, крім елементів семантичної новизни, ще й інноваційні структурні характеристики. Необхідність появи неологічних зворотів зумовлена тим, що за їх допомогою передаються ті значення чи семантичні нюанси, які не завжди можуть бути виражені окремими словами. Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що поява більшості неологічних зворотів передбачає розвиток семантичної структури їхніх елементів. Такі семантичні модифікації слугують основою для творення будь-якого типу конотативних ознак, які, своєю чергою, збільшують прагматичну силу новоутвореної лексичної одиниці. До того ж, багатокомпонентна структура неологічних зворотів завдяки співвіднесеності з кількома референтами сприяє якнайповнішій репрезентації світу та реалізації комунікативних інтенцій адресанта.
Виявлено, що в сучасному французькому медіадискурсі спостерігається тенденція до розширення вживання неологічних зворотів, що пояснюється пошуками засобів для збільшення експресивності та інформативності. Неологічні звороти мають значне функціональне навантаження в реалізації медійних стратегій і тактик, а, отже, характеризуються не лише передаванням компресованої інформації, а й ємкісною прагматичною силою. Одним із найпоширеніших прийомів збільшення прагматичної сили є використання у заголовку фразеологічної алюзії, яка, дає змогу виявляти текстові імпліцитні компоненти.
Істотною ознакою французької неології є запозичені англіцизми. Для повноцінного функціонування в системі мови-реципієнта ці лексичні одиниці проходять процес семантичної інтеграції, який модифікує їх семантичну структуру відповідно до особливостей і потреб французької мови. Зміни семантики англіцизмів можуть відбуватися в бік звуження, розширення чи зміщення значення. Функціонуючи в системі французької мови, англіцизми вступають у певні зв’язки з автохтонними одиницями, що оптимізує закріплення нового чи диференціюючого відтінку значення. У синонімічних рядах із французькою лексикою англійські запозичення можуть уточнювати та узагальнювати різні поняття. Часте вживання запозичень у медіадискурсі свідчить про можливість зумовлювати вагомий прагматичний ефект імплікувати оцінку, уточнювати інформацію, інтенсифікувати експресивність.
Зміни в семантичній структурі можуть бути спричинені впливом семантики іншомовних лексем (явище семантичної кальки). Калькування семантики відбувається тоді, коли англійські та французькі слова мають семантичні точки дотику та близьке номінативне значення. Калькуванню може також сприяти подібна графічна та фонетична форми. Семантичні кальки характеризуються особливостями, притаманними і запозиченням і власне семантичним неологізмам. Семантичні кальки здатні не лише вдосконалювати існуючу систему номінацій, а й відігравати у дискурсі роль інтенсифікаторів висловлювання, поглиблюючи його експресивність. Семантичні кальки дають також змогу адресанту точніше пояснити тезу й викликати в свідомості адресата певні зв’язки й асоціації.
Результати дослідження семантичних неологізмів у французькій мові кінця ХХ століття сприятимуть уточненню та розширенню інформації про способи розвитку семантичної структури лексичних одиниць та її закріплення в системі мови шляхом вживання в медіадискурсі. Отримані в процесі дослідження дані сприятимуть розвиткові неології як одного з розділів теорії номінації, оскільки проведений у дисертації опис динаміки семантичної деривації є певним внеском у вивчення питань розвитку словникового складу французької мови. Запропонований у дослідженні аналіз може бути використаний у вивченні процесів утворення, інтеграції та функціонування нових лексичних одиниць. Перспективним є також дослідження прагматичного потенціалу семантичних неологізмів на матеріалі текстів з метою аналізу їхніх дискурсивних особливостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алаторцева С.И. Русская неология и неография. СПб: Наука, 1999. 127с.
2. Александрова О.И. Неологизмы и окказионализмы // Научные труды. Куйбышев: КГПИ, 1974. С. 3-9.
3. Андрусяк І.В. Англійські неологізми кінця XX століття як складова мовної картини світу: Дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Ужгород, 2002. 268с.
4. Аристова Г.А. Линейные контакты слов как источник прагматического эффекта французских конструкций типа N + adj. с необычной сочетаемостью // Прагматические аспекты лексикологии и стилистики французского языка. М.: МГУ, 1987. С. 17-24.
5. Арнольд И.В. Лексикология современного английского языка. М.: Высшая школа, 1973. 303с.
6. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. М.: Наука, 1988. 338с.
7. Арутюнова Н.Д. Функциональные типы языковой метафоры // Изв. АН СССР. Серия лит-ры и языка, 1978. Т. 37, № 4. С. 333-343.
8. Арутюнова Н.Д., Падучева Е. В. Истоки, проблемы и категории прагматики. Вступительная статья // Новое в зарубежной лингвистике. 1985. Вып. 16. С. 3-42.
9. Ахунзянов Э.М. Двуязычие и лексико-семантическая интерференция. Казань: Изд-во КГУ, 1978. 190с.
10. Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. Л.: Наука, 1970. 263с.
11. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского язика: Пер. с фр. М.: Изд-во ност. лит., 1955. 416с.
12. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики. К.: Академія, 2004. 344с.
13. Березинский В.П. Семантические неологизмы // Английские неологизмы. К.: Наукова Думка, 1983. С. 132-146.
14. Бєлозьоров М. В. Англійські лексичні та фразеологічні новотвори у сфері економіки: структурний, семантичний і соціофункціональний аспекти: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2002. 253с.
15. Биппер Ж.Г. Преобразование и воспроизведение семантической структуры слова при заимствовании (на материале французских заимствований ХХ века в английском языке): Дис. канд. филол. наук: 10.02.05 М., 1976. 226с.
16. Биховець Н.М. Запозичення серед англійських неологізмів (70-і роки) // Мовознавство. 1988. - №6. С. 57-63.
17. Боровой Л.Н. Путь слова: Старое и новое в языке русской советской литературы. М.: Сов. писатель, 1963. 746с.
18. Брагина А.А. Неологизмы в русском языке. - М.: Просвещение, 1973. 224с.
19. Брагина А.А. Чужое свое (От заимствования к словотворчеству) // Грамматика и норма. М.: Наука, 1977. С. 250-267.
20. Будагов Р.А. Что такое развитие и совершенствование языка. М.: Наука, 1977. 264с.
21. Булавин Н. М. Семантическая структура неологизмов-существительных в британском и американском вариантах английского языка: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1969. 230с.
22. Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования: Пер с англ. Ю.А.Жлуктенко. К.: Вища школа, 1979. 263с.
23. Вейсберг А.Г. Новые тенденции в использовании фразеологиченских единиц в заголовках // Неологизмы в лексике, грамматике и фонетике. Рига: Изд-во ЛГУ, 1985. С. 43-49.
24. Виноградов В.В. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 312с.
25. Виноградов В.В. О некоторых вопросах русской исторической лексикологии. // Изв. ОЛЯ АН СССР, 1953. Т. 12, вып. 3. С. 189-195.
26. Виноградов В.В. Основные типы лексического значения слова. // ВЯ, 1953. - №5. С. 3-11.
27. Власенко М.С. Комунікативно-прагматичний аспект іспаномовного законодавчого тексту: Дис. канд. філол. наук: 10.02.05 К., 2001 205с.
28. Волков С.С., Сенько Е.В. Неологизмы и внутренние стимулы языкового развития // Новые слова и словари новых слов. Л.: Наука, 1983. С. 43-57.
29. Волошин Ю.К. Новообразования и собственно неологизмы современного английского языка (опыт дифференциации новых слов): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 М., 1971. 20с.
30. Вольф Е.М. Оценка и норма в модальных структурах // Риторика и синтаксические структуры. Тез. докл. Краевой научно-технической конференции. Красноярск: КГПИ, 1988. С. 52-53.
31. Воробьева Т.С. Лингво-прагматическое описание адективно-субстантивных фразеологических единниц в одноязычных немецкой лексикографии: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 К., 1989. 20с.
32. Воробьева Ю.А. Когнитивно-прагматический аспект новой лексики искусствоведения (на материале английского языка): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 М., 2003. 25с.
33. Габинская О.А. О языковом и речевом статусе неологизмов // Проблемы ономасиологии. Курск, 1975. №2. с.157-166.
34. Гак В.Г. К диалектике семантических отношений в языке // Принципы и методы семантических исследований. М.: Наука, 1976. С. 93-117.
35. Гак В.Г. О современной французской неологии // Новые слова и словари новых слов. Л.: Наука, 1978. С.37-52.
36. Гак В.Г. Эволюция способов номинации в свете соотношения внешних и внутренних стимулов в развитии языка // ІІ всесоюзная научная конференция по теоретическим вопросам языкознания Диалектика развития языка”: Тез. докл. М., 1980. С. 19-29.
37. Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской культуры, 1998. 768с.
38. Галиммулина З.М. Динамика и функционирование англоязычной лексики в современном французском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05. М., 1989. 24с.
39. Гвоздарев Ю.А. Процессы образования фразеологических единиц в русском языке // Проблемы русского фразообразования. Тула: ТПИ, 1973. с. 44-63.
40. Глейбман Е.А. Словообразование и формообразование в аппликативной модели. Бельцы: БПИ, 1969. 31с.
41. Говердовский В.И. Коннотемная структура слова. Харьков: Вища школа, 1989. 94с.
42. Голик С.В. особливості функціонування префіксальної номінації у сучасній англійській мові: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Львів, 2001. 20с.
43. Грицьків А.В. Міжсистемна взаємодія як чинник термінотворення (на прикладі англомовних фінансових термінів): Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 Львів, 2001. 20с.
44. Данченко Н.Н., Орловская Л.Н. Структурно-семантические особенности фразеологических неологизмов // Неологизмы в лексике, грамматике и фонетике. Рига: ЛГУ, 1985. С. 55-63.
45. Демусяк М.А. Принцип аналогии в современном английском именном суффиксальном образовании: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04. М., 1982. 18с.
46. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики: Дис... д-ра філол. наук: 10.02.04. К., 1996. 500с.
47. Доза А. История французского языка: Пер. с фр. М.: Изд-во иност. лит., 1956. 471с.
48. Донец И.И. К вопросу о переводе семантических неологизмов // Вісник Київського університету. Сер. Іноземна Філологія. 1974. №8. с. 102-104.
49. Дорофеева Е.Н. Окказиональное слово в современной русскоязычной газетно-журнальной коммуникации (коммуникативно-прагматический и социокогнитивный аспекты): Дис. канд. филол. наук: 10.02.01. К., 2003. 214с.
50. Евстигнеева И.Ф. Авторские окказионализмы и проблемы их перевода // Функциональная лингвистика. Язык. Культура. Общество. Материалы конференций. Симферополь: СГУ, 1999. С. 47-50.
51. Емірсуінова Г.І. Лексикон сучасного фемінізму (на матеріалі англійської мови): Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 2003. 21с.
52. Еремкина Т. Т. Аббревиация и аналогия // Іноземна філологія на межі тисячоліть. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. Харків: Константа, 2000. C. 82-83.
53. Ефремов Л.П. Основы теории лексического калькирования. Алма-Ата: КазГУ, 1974. 192с.
54. Єнікєєва С.М. Формування та функціонування нових словотворчих елементів англійської мови: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 1999. 17с.
55. Жигарева Е.А. Авторские новообразования и их функции в письмах А. П. Чехова: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Л., 1983, - 16с.
56. Житнікова К.В. Комунікативно-прагматична функція терміна-фразеологізма терміносистеми менеджменту та маркетингу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. К.: КНЛУ, 2004р. Вип. 12. С. 84-90.
57. Жлуктенко Ю.А. Динамика словообразовательной системы и неологизмы. // Английские неологизмы. К.: Наукова думка, 1983. С. 5-11.
58. Жлуктенко Ю.О. Лингвистические аспекты двуязычия. К.: Вища школа, 1974. 176с.
59. Заботкина В.И. Семантика и прагматика нового слова: Дис. ... д-ра филол. наук: 10.02.04. М., 1991. 372с.
60. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. М.: Высшая школа, 1989. 128с.
61. Задорожний Б.М. Що таке розвиток і вдосконалення мови // Іноземна філологія. Львів: Світ, 1996. Вип. 109. С. 3-8.
62. Зарума-Панських О.Р. Англійська лексика міжнародних договорів: структурні, семантичні та дискурсні особливості: Автореф. дис. канд. філол. наук. Львів, 2001. 19с.
63. Зацний Ю.А. Розвиток словникового складу англійської мови в 80-ті 90-ті роки ХХ століття: Дис. ... д-ра філол. наук: 10.02.04. Запоріжжя, 1999. 403с.
64. Зацний Ю. А. Розвиток словникового складу сучасної англійської мови. Запоріжжя: Запорізький державний університет, 1998. 431с.
65. Зорівчак Р.П. До методології вивчення фразеологічних одиниць у контрастивних дослідженнях // Нариси з контрастивної лінгвістики. К.: Наукова думка. С. 59-65.
66. Ибрагимходжаев И.П. Сложение как способ образования новых и окказиональных слов в современном английском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. М, 1979. 26с.
67. Иваницкая А.А. Заимствование иноязычной лексики и ее освоение: Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05. К., 1980. 238с.
68. Иванов А.Н. Пополнение словарного состава современного английского языка (опыт лексикологического и социологического анализа): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 М., 1971. 21с.
69. Ивлева Г.Г. Тенденции развития слова и словарного состава. М.: Наука, 1986. 136с.
70. Ильясова С.В. Новые реалии общественно-политической жизни и их отражение в инновациях (на материале инноваций конца ХХ века) // Филология и культура: Тезисы ІІ международной конференции. Тамбов: Изд-во ТГУ им. Г.Р. Державина, 1999. Ч. ІІ. С. 107-108.
71. Калинин А.В. Лексика русского языка. М.: Издательство МГУ, 1978. 232с.
72. Капуш А.В. Еволюційні процеси в німецькій лексиці суспільно-політичного змісту: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.04 К., 2000. 16с.
73. Карцевский С.О. Об асимметричном дуализме лингвистического знака. // История языкознания XIX-XX веков в очерках и извлечениях.. М.: Наука, 1965. С. 79-98.
74. Киселева Л. А. Язык как средство воздействия. Л.: Изд-во ЛГПУ, 1971. 60с.
75. Клименко О.С. Соціолінгвістичний аспект англо-американських запозичень в сучасній французькій мові новітнього періоду: Дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05. К, 1995. 242с.
76. Коcериу Э. Синхрония, диахрония и история // Новое в лингвистике. М., 1963. Вып. ІІІ. С. 212-226.
77. Колобашкина Е.В. Интегративные механизмы в словообразовании современного английского языка (на материале новых слов): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1987. 21с.
78. Колшанский Г.В. Коммуникативная функция и структура языка. М.: Наука, 1984. 174с.
79. Колшанский Г.В. Контекстная семантика. М.: Наука, 1980. 151с.
80. Конопацька Я.О. Метафора як спосіб утворення семантичних неологізмів у сучасній французькій мові // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес”: матеріали Міжнародної наукової конференції. Чернівці: Рута, 2004. С. 133-135.
81. Конопацька Я.О. Неологічні звороти та їх прагматична роль у висловлюванні // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. Зб. наук. пр. К.: КНЛУ, 2004. Вип. 5. С. 31-36.
82. Конопацька Я.О. Прагматико-функціональні особливості інтеграції англійських неологізмів у сучасній французькій мові // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. Львів: Вид-во ЛНУ ім. Івана Франка, 2003. Вип. 11. С. 255-263.
83. Конопацька Я.О. Семантична калька як один із видів продуктивних запозичень в сучасній французькій мові // Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов. Тези міжнародної науково-практичної конференції. Тернопіль: ТДПУ, 2004. С. 35-37.
84. Конопацька Я.О. Семантичні, структурні та функціональні особливості неологічних зворотів у сучасній французькій мові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб. наук. пр. К.: КНЛУ, 2004. Вип. 12. С. 113-118.
85. Конопацька Я.О. Типологічні ознаки семантичних неологізмів у сучасній французькій мові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Зб. наук. пр. К.: КНЛУ, 2003р. Вип. 9. С.154-161.
86. Коржева Л.Б. Мотивационная типология производного слова (на материале суффиксальных новообразований английского языка): Автореф. дис. канд. ф