Давидюк Надія Олексіївна Екосистема французького Твіттера у дискурсивній пло­щині : Давидюк Надежда Алексеевна Экосистема французского Твиттера в дискурсивной плоскости Davydyuk Nadiya Oleksiivna The ecosystem of French Twitter in the discursive plane

Краткое описание

Давидюк Надія Олексіївна, тимчасово не працює: «Екосистема французького Твіттера у дискурсивній пло­щині» (10.02.05 - романські мови). Спецрада Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шев­ченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ДАВИДЮК НАДІЯ ОЛЕКСІЇВНА
УДК 811.133.1‘42:32.019.5:004.773(043.3)
ДИСЕРТАЦІЯ
ЕКОСИСТЕМА ФРАНЦУЗЬКОГО ТВІТТЕРА
У ДИСКУРСИВНІЙ ПЛОЩИНІ
Спеціальність 10.02.05 – романські мови
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________ Давидюк Н.О.
Науковий керівник (консультант) Бурбело Валентина Броніславівна, доктор
філологічних наук, професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП .................................................................................................... 5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОСИСТЕМИ
ПОЛІТИЧНОГО ТВІТТЕРА ........................................................... 15
1.1. Екологічний підхід до аналізу цифрового дискурсу ..................... 15
1.1.1. Метафора «екосистеми» у сучасних дослідженнях ............ 15
1.1.2. Дискурс у науковій думці: необхідність інтегрального
бачення .............................................................................................. 20
1.1.3. Симетричний підхід як ключова умова аналізу
«екосистеми» цифрового дискурсу................................................ 23
1.2. Твіттер як цифрова екосистема ....................................................... 27
1.3. Теоретичне підґрунтя жанрової характеристики Твіттер-дискурсу:
твіт у твіттингу ................................................................................. 37
1.3.1. Характеристики твіту як ендемічного технодискурсивного
жанру Твіттер-дискурсу .................................................................. 43
1.3.2. Твіти як жанри різних типів дискурсу .................................. 49
1.4. Позиціонування Твіттера у медійному просторі ........................... 60
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 .................................................................... 68
РОЗДІЛ 2. ГЕШТЕГИ У ТВІТТЕР-ДИСКУРСІ...................................... 71
2.1. Гештег як новий мультифункціональний технодискурсивний
феномен Веб 2.0. .............................................................................. 71
2.1.1. Гештеги у сучасній науковій думц....................................... 72
2.1.2. Функціональний потенціал гештегів.................................... 75
2.1.2.1. Гештег як тематичний маркер, заголовок,
організатор наративу........................................................................ 75
2.1.2.2. Гештег як інструмент соціальної класифікації,
контактовстановлення та пошуку інформації............................... 78
2.1.2.3. Гештеги як синтетичне відображення думок і
переживань суспільства................................................................... 80
3
2.1.2.4. Гештег як засіб поширення інформації .................... 82
2.1.2.5. Гештег-ритуали та практики: соціалізувальна
функція гештегів .............................................................................. 85
2.1.2.6. Модально-афективні аспекти гештегів..................... 92
2.2. Гештег-висвітлення політичних кампаній 2014 та 2016–2017 років
у Франції ........................................................................................... 97
2.2.1. Тематична класифікація гештегів......................................... 98
2.2.1.1. Гештег-висвітлення виборів мера Парижа 2014 року..
.................................................................................................. 98
2.2.1.2. Передвиборча кампанія 2016–2017 років у гештегах:
розширення тематичної класифікації .......................................... 101
2.2.1.3. Порівняльний аналіз тематичних класифікацій:
урізноманітнення типології........................................................... 105
2.2.2. Структурно-семантичні особливості гештегів.................. 109
2.2.3. Синтаксична роль гештегів у Твіттер-повідомленні........ 120
2.2.4. Політичні оцінні гештеги: гра у слова та зі словами........ 122
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 .................................................................. 130
РОЗДІЛ 3. КОНСТРУЮВАННЯ ІДЕНТИЧНОСТІ У ТВІТТЕРІ.
ПРАГМАДИСКУРСИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ТВІТТЕРДИСКУРСУ .................................................................................... 134
3.1. Цифрова ідентичність як перманентний «бріколаж» себе ......... 134
3.2. Структура цифрової особистості Твіттер-користувача............... 143
3.2.1. Діяльнісно-декларативна ідентичність політикакористувача Твіттера: медійний статус та комунікативні ролі. 146
3.2.2. Власне декларативна та обрахована ідентичності політиків
(на прикладі кандидатів у президенти Франції 2017 року) ....... 151
3.3. Лінгвопрагматичні особливості передвиборчого Твіттер-дискурсу
................................................................................................ 156
3.3.1. Мовнопрагматичний аналіз Твіттер-сторінок політиків (на
матеріалі Твіттер-сторінок А. Жюппе та Ф. Фійона)................. 157
4
3.3.2. Твіттер-кампанія другого туру президентських виборів 2017
року ................................................................................................ 172
3.3.2.1. Типологія твітів політичного Твіттер-дискурсу ..... 172
3.3.2.2. Прагмадискурсивний аналіз політичного Твіттердискурсу .......................................................................................... 178
3.3.2.3. Специфіка використання гештегів політиками ...... 189
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 .................................................................. 193
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ......................................................................... 195
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................ 199
ДОДАТОК A. Сторінка користувача Твіттера...................................... 219
ДОДАТОК Б. Приклади використання гештегів у зовнішній соціальній
рекламі............................................................................................. 220
ДОДАТОК В. Функції гештегів.............................................................. 221
ДОДАТОК Ґ. Сторінки кандидатів на посаду президента Франції у
2 турі виборів 2017 року................................................................ 222
ДОДАТОК Д. Порівняльна таблиця використання політиками різних
тематичних груп твітів (Е. Макрон, М. Ле Пен, 24/04/2017–
07/05/2017) ...................................................................................... 223
ДОДАТОК Е. Тематична класифікація твітів М. Ле Пен .................... 224
ДОДАТОК Ж. Тематична класифікація твітів Е. Макрона ................. 225
ДОДАТОК З. Порівняльна таблиця використання гештегів
Е. Макроном та М. Ле Пен (24/04/2017–07/05/2017).................. 226
ДОДАТОК K. Список публікацій здобувача ........................................ 227
5
ВСТУП
Соціомедійні Інтернет-мережі як специфічні середовища народження
нового типу дискурсивності, поліфонічності та інтерактивності, нових
техномовних жанрів та явищ протягом останнього десятиліття знаходяться в
центрі уваги дослідників різних наукових напрямків: лінгвістів, соціологів,
спеціалістів з інформаційних технологій, політтехнологів. Розвиток
соціомедійного цифрового простору надає нового виміру комунікації та
ставить людину перед необхідністю цифрового конструювання свого образу
за допомогою технодискурсивних засобів (терміни «технодискурсивний» та
«дискурсивна технологія», запропоновані французькою дослідницею
М.-А. Паво [190] [191] [192] [193] [194] [195] на позначення процесів
творення специфічного дискурсу у та за участю цифрового середовища,
розроблені та поширені у працях франкомовних дослідників і розглядаються
далі), що спричинює перегляд понять самовизначення та
самопозиціонування особистості у сучасному світі. Всеосяжність
соціомедійних мереж сприяє включенню до них різних типів дискурсу,
зокрема, політичного, що впливає, з огляду на технодискурсивні можливості
цифрового простору, на характер політичного процесу, полегшує здійснення
маніпулятивного впливу та керування суспільною думкою.
Найбільш потужною соціомедійною мережею реалізації політичного
та соціального дискурсів став Твіттер. Найбільшої дослідницької уваги ця
мережа здобула в англомовній науковій думці, про що свідчить кількість
посилань (268) «Бібліографії Досліджень Твіттера та Мікроблогінгу»
американської дослідниці сучасної комунікації Д. Бойд [86]. Створений
Ш. Вільямс, К. Ворвік та М. Террас розширений перелік присвячених
Твіттеру наукових статтей, які було опубліковано з 2007 по 2012 роки,
налічує 575 розвідок [230]. Різним аспектам Твіттер-дискурсу присвячують
свої роботи М. Заппавінья [234] [235], Х. Квак [154], Р. Пейдж [187] [188],
А. Марвік [173], Д. Дейтер [117] [118] [119], А. Бранс [94] [95] тощо. Серед
6
французької наукової спільноти особливу увагу привертають дослідження
технодискурсивної природи Твіттера М.-А. Паво [190] [191] [192] [193] [194]
[194]. Твіттер вивчають науковці з різних країн як «синтетичне»
віддзеркалення суспільної думки під час конкретних подій (від громадських
протестів до епідемії H1N1) і, відповідно, інструмент її аналізу [111] [129]
[146] [147] [174] [189] та передбачення (результати виборів [221], курс біржі
[83] тощо), а також як сферу народження нової суспільної журналістики та
викликів, перед якими опинилася через це традиційна журналістика [57]
[143] [144] [148] [156] [183] [184] [233]. Роль Твіттера та його користувачів у
політичному процесі постає також нагальним предметом дослідження
сучасних науковців [64] [80] [84] [137] [162] [171] [177]. З‘являються
розвідки, присвячені використанню Твіттера у викладанні [117]. У
вітчизняному просторі дослідження специфіки Твіттер-дискурсу привертає
увагу О. Горошко [19], В.В. Каптюрової [35] [36], О.В. Пономаренко [52].
Аналізу феномену «цифрової ідентичності» присвячені роботи Д. Кардона
[100] [101], Ф. Жорж [132] [133] [134], С. Рожінскі [202] [203] [204] [205],
А. Казіллі [103]. Особливу наукову увагу привертають також гештеги –
гетерогенні техноморфеми, інструменти соціальної класифікації, – які,
з‘явившись у Твіттері десять років назад, фактично завоювали сучасний
інформаційний простір (дослідження М.-А. Паво [194] [195], М. Заппавіньї
[236] [237], Ю.Є. Галяміної [18], О.О. Тесленко [58], А. Бранса та
Дж. Баргесса [96] [97] та інших).
Актуальність роботи зумовлено необхідністю системного
дослідження Твіттера як цифрової екосистеми зі специфічними законами
функціонування, де народжуються нові дискурси, жанри та
технодискурсивні явища, а також як важеля керування думками та діями
спільноти. Оскільки Твіттер став одним із найвпливовіших засобів
формування громадської думки та кількість його користувачів зростає у
геометричній прогресії, постає необхідність вивчення лінгвопрагматичної та
комунікативної специфіки цієї соціомедійної Інтернет-мережі.
7
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертацію виконано на кафедрі романської філології в межах наукової
теми, що розробляється на кафедрі та є складовою частиною наукової теми
Інституту філології Київського національного університету імені Тараса
Шевченка «Мови та літератури народів світу: взаємодія і самобутність»,
затвердженої Міністерством освіти і науки України (код 11 БФ 044-01).
Мета роботи – встановлення технодискурсивних і лінгвопрагматичних
особливостей Твіттер-дискурсу, комплексний опис функціонального
потенціалу Твіттера в сучасному французькому медіапросторі.
Зазначена мета передбачає постановку та вирішення таких завдань:
− проаналізувати сучасні підходи до вивчення дискурсів у цифровому
просторі;
− описати Твіттер як технолінгвістичну екосистему, у якій
відбувається взаємодія стратегій технічної мережі та тактик користувачів;
− виявити та дослідити жанрові виміри твіттингу та твіту, а також
дискурсивні технології Твіттера;
− описати твіт як дискурсивний жанр цифрового простору;
− виокремити функції гештегів і проаналізувати особливості
використання цих гіпертекстуальних техноморфем;
− розробити тематичну та структурно-семантичну класифікації
французьких гештегів політичного Твіттер-дискурсу;
− визначити поняття та складові цифрової ідентичності,
проаналізувати засоби конструювання політиками власних цифрових
ідентичностей у французькому Твіттері;
− розробити прагматематичну класифікацію твітів політичного
передвиборчого Твіттер-дискурсу;
− визначити найпоширеніші дискурсивні стратегії та конкретні
прагмалінгвістичні засоби здійснення маніпулятивного впливу у
французькому Твіттері.
8
Об’єктом дослідження є соціополітичний дискурс у цифровій
екосистемі Твіттера, предметом дослідження було обрано технодискурсивні
та прагмалінгвістичні особливості соціополітичного дискурсу французького
Твіттера.
Матеріалом дослідження послужили:
− Твіттер-сторінки та «таймлайни» провідних політиків Франції у
період з 10 січня 2014 року до 9 травня 2017 року (А. Ідальго, Н. КосцюшкоМорізе (кандидати на посаду мера Парижа у 2014 р.), Ф. Фійон, А. Жюппе,
Ж.-Л. Меленшон, М. Ле Пен, Ж.-Ф. Копе, Е. Макрон);
− корпус із близько 24 000 твітів, що містили найпопулярніші гештеги
двох передвиборчих кампаній Франції (2014 та 2016–2017 рр.), серед яких
#parisledébat, #Présidentielle2017, #LeGrandDébat тощо (за даними програми
ТрендМоніторингу гештегів), а також гештеги з іменами політиків);
− корпус із близько 24 000 твітів, відібраних за найпопулярнішими
гештегами Франції (період: 2014–2017 рр., рубрика «Тенденції» у Твіттері,
обраний географічний регіон: Франція);
− корпус із близько 2500 твітів передвиборчої кампанії 2016–2017 рр. з
Твіттер-сторінок А. Жюппе, Ф. Фійона, М. Ле Пен, Е. Макрона.
Для вирішення поставлених завдань використовувалися загальні та
спеціальні лінгвістичні методи дослідження: емпіричні загальнонаукові
(спостереження, узагальнення, порівняння) для визначення
технодискурсивних особливостей Твіттера та підбору матеріалу
дослідження; комплексний контекстний підхід, за допомого якого
встановлювалася система екстралінгвістичних відношень текстових одиниць
із технодискурсивними умовами їх продукування; описовий метод для
визначення специфіки конфігурації та запропонованих технодискурсивних
опцій Твіттера, встановлення особливостей жанрів твіт та твіттинг, а також
виокремлення мовних одиниць та структур, властивих Твіттер-дискурсу
політиків, з метою їх подальшого лінгвопрагматичного, когнітивнодискурсивного, інтерпретаційного аналізу та формулювання висновків
9
шляхом індукції; метод класифікації для визначення тематичної та
структурно-семантичної палітри французьких гештегів, а також
прагматематичного аналізу політичних твітів; семіотичний аналіз для
з‘ясування ролі графічних знаків у Твіттер-дискурсі та дослідження
візуального компоненту Твіттер-сторінок політиків; компонентний
семантичний аналіз, спрямований на визначення особливостей побудови
французьких гештегів; лінгвопрагматичний та лексико-стилістичний аналіз
з метою встановлення мовленнєвої специфіки політичного Твіттер-дискурсу
кандидатів; метод критичного дискурс-аналізу, спрямований на розкриття
та встановлення характерних для політичного Твіттер-дискурсу
комунікативних стратегій та засобів їх реалізації; контекстне
спостереження з метою визначення функціонального потенціалу гештегів та
особливостей їх використання користувачами мережі; елементи кількісного
аналізу для співставлення частотності вживання політиками певних типів
твітів та гештегів, виокремлених у дослідженні, та конкретних мовних
одиниць з метою подальшого визначення глобальних комунікативних
стратегій кожного з політиків.
Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше було системно
досліджено Твіттер як своєрідну екосистему з власними законами,
правилами, регуляторами та проаналізовано твіт як ендемічний
технодискурсивний жанр різних типів медійного дискурсу. Досліджено
процеси формування гештегів у сучасному концептотворенні, розроблено
функціонально-типологічну класифікацію гештегів; здійснено тематичну та
структурно-семантичну класифікації найпопулярніших гештегів
французького передвиборчого політичного дискурсу. Визначено особливості
цифрової ідентичності користувача Інтернет-мережі, розглянуто та
сконцептуалізовано маніпулятивні стратегії впливу на суспільну свідомість
під час конструювання політиками цифрових ідентичностей у Твіттері.
Теоретичне значення роботи полягає у внеску до сучасної
дискурсології та типологічного опису французьких дискурсів.
10
Запропонований опис твіту як жанру різних типів дискурсу закладає
теоретичне підґрунтя для дослідження нових технодискурсивних жанрів у
Інтернет-мережі. Встановлення ключових особливостей політичного
гештеготворення та розробка тематичної та структурно-семантичної
класифікацій гештегів є внеском до сучасної лінгвопрагматики та
когнітивної лінгвістики. У роботі також запропоновано комплексну
методику аналізу цифрової ідентичності французьких політиків.
Концептуальна основа дисертації та отримані результати дозволяють
поглибити знання про роль, функціонування та маніпулятивний потенціал
соціомедійних мереж у соціополітичному процесі.
Практичну цінність дослідження зумовлено тим, що результати та
матеріали роботи можуть бути використані у викладанні нормативних і
спеціальних курсів з комунікативних стратегій та практик французької мови,
сучасної дискурсології, медіалінгвістики, комунікації в управлінській
діяльності та конфліктології, а також в дослідницькій роботі студентів і
науковців.
Положення, що виносяться на захист:
1. Сучасні Інтернет-соцмедіамережі є складними гетерогенними
цифровими екосистемами, яким властиві самоорганізація, саморегуляція,
відкритість, взаємозалежність компонентів. Дослідження процесу творення
дискурсу та конструювання користувачами цифрових ідентичностей у
таких екосистемах включає вивчення специфіки технічного середовища та
притаманних йому афордансів.
2. Твіт є ендемічним технодискурсивним жанром Твіттер-дискурсу,
який функціонує у жанрі твіттингу та характеризується поліознаковістю,
гетерогенністю, мультимедійністю, інтеракційністю, контекстністю,
спрямованістю на колективного абстрактного адресата. Твіт має певні
перманентні жанрові особливості, його ж оформлення, зміст і
мовностилістичні особливості залежать від типу медійного дискурсу
Твіттера.
11
3. Характерним для Твіттера є використання технодискурсивних
мультифункціональних феноменів – гештегів, які належать до виміру
гіперпосилань та метаданих і забезпечують інтертекстуальність,
пошукабельність, інтердискурсивність та поліфонічність цифрової
комунікації. Виконуючи своє первинне семіотичне завдання інструментів
організації та структурування інформації, гештеги набули потужного
соціального потенціалу.
4. Гештеги французького політичного Твіттер-дискурсу
урізноманітнюються з опануванням спільнотою технодискурсивного
потенціалу Твіттера та станом на 2017 рік можуть бути представлені
такими тематичними групами: нейтральні гештеги, присвячені конкретним
виборам; тематично спрямовані гештеги; нейтральні гештеги-оніми;
критично спрямовані гештеги; гештеги на підтримку певного кандидата;
гештеги щодо громадянської позиції Твіттер-користувачів; гештеги, що
виражають емоційне ставлення до виборів; модально забарвлені гештеги;
гештеги, які стосуються Твіттер-ритуалів.
5. Структурно-семантичні моделі побудови французьких гештегів
постають надзвичайно різноманітними та свідчать про взаємодію у
гештегах різних рівнів мови. Синтаксичні зв‘язки між словами у складі
гештегів і здатність гештегів інтегруватись у синтаксичну структуру твітів
як у вигляді лексикалізованих синтаксичних структур, так і відокремлених
членів речення зумовлюють семіолінгвальний та маніпулятивний потенціал
цих техномовних одиниць.
6. Цифрова ідентичність особистості в глобалізованому
інформаційному суспільстві є перманентним процесом конструювання
власного образу для себе та для інших у цифровому просторі за допомогою
технодискурсивних актів. Складовими цифрової ідентичності користувача
Твіттера постають власне декларативна, діяльнісно-декларативна,
обрахована та автоматична.
12
7. Твіттер є потужним маніпулятивним інструментом з огляду на
надання користувачу максимальної можливості контролювати різні аспекти
своєї ідентичності, яка є керовано-поліфонічною, фрагментованою та
розсіяною у сукупності Твіттер-повідомлень на його сторінці.
8. У французькому політичному Твіттер-дискурсі реалізуються
маніпулятивні стратегії легітимізації, протиставлення «ми / вони»,
віктимізації, дискредитації суперника, нагнітання ситуації, відчуття
неминучої загрози, що реалізуються завдяки відповідним
прагмадискурсивним засобам.
9. Прагматематичну «картину» французького політичного Твіттердискурсу представлено використанням таких типів твітів: твіти щодо
майбутніх дій, намірів, політичної позиції та програми; твіти з критикою
суперників; твіти з констатацією проблем та незадоволення громадян
певними аспектами життя у Франції; твіти – «carnet de bord»; твіти –
загальні істини; твіти-компліменти; твіти-подяки; мобілізаційні твіти;
твіти-самовихваляння. Кожна з виокремлених груп твітів відповідає
конкретним стратегіям політиків щодо створення власного образу.
Апробація роботи. Основні положення дисертації висвітлювались у
доповідях на шести всеукраїнських та на двох міжнародних конференціях:
«Україна і сучасний світ: міжмовний та міжкультурний діалог» (Київ, 25-
26 жовтня 2016 р.); «Актуальні питання розвитку філологічних наук у ХХІ
столітті» (Одеса, 24-25 березня 2017 р.); «Філологія початку ХХІ сторіччя:
традиції та новаторство» (Київ, 5-6 квітня 2017 р.); «Сучасні наукові
дослідження представників філологічних наук та їхній вплив на розвиток
мови та літератури» (Львів, 7-8 квітня 2017 р.); «ІІІ Таврійські філологічні
читання» (Херсон, 19-20 травня 2017 р.); «Регіональний день 2.0» (Київ,
29 серпня 2017 р.); «Problems of humanities and social sciences – 2016»
(Будапешт, 20 листопада 2016 р.); «Contemporary issues in philological
sciences: experience of scholars and educationalists of Poland and Ukraine»
(Люблін, 28-29 квітня 2017 р.).
13
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів із
висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних
джерел (238 позицій, у тому числі 168 іноземними мовами) та додатків (9).
Загальний обсяг роботи становить 224 сторінки (198 сторінок основного
тексту).
У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, ступінь її
досліджeності, визначено мету, завдання роботи, зазначено її обсяг, об‘єкт та
предмет, вказано методи дослідження, розкрито наукову новизну
дослідження, теоретичне та практичне значення отриманих результатів,
подано основні положення, які виносяться на захист.
У першому розділі «Теоретичні засади дослідження екосистеми
політичного Твіттера» обґрунтовано застосування екологічного підходу для
аналізу соціомедійної мережі Твіттер та її дискурсів і афордансів, окреслено
теоретичне підґрунтя для дослідження сучасних гетерогенних
технодискурсивних інтернет-жанрів, зокрема твіту та твіттингу, описано
Твіттер як технодискурсивну екосистему та твіт як жанр різних типів
медійного дискурсу Твіттера, визначено роль Твіттера у медійному просторі
та його роль як фактору переформатування політичного процесу.
У другому розділі «Гештеги у Твіттер-дискурсі» представлено опис
гештегу як нового мультифункціонального технодискурсивного феномену
Твіттера, визначено та систематизовано функції гештегів, створено
тематичну та структурно-семантичну класифікації гештегів політичного
Твіттер-дискурсу, проаналізовано синтаксичну роль гештегів у Твіттерповідомленнях, досліджено оцінні гештеги політичного французького
Твіттер-дискурсу.
У третьому розділі «Конструювання ідентичності у Твіттері.
Прагмадискурсивні особливості Твіттер-дискурсу» досліджено поняття
цифрової ідентичності, її структуру, засоби та процес її конструювання у
Твіттері, проаналізовано складові цифрових ідентичностей політиків з точки
зору використовуваних ними маніпулятивних стратегій конструювання
14
власного образу у технодискурсивному середовищі та за його законами;
визначено лінгвопрагматичні особливості та розроблено класифікацію твітів
політичного передвиборчого Твіттер-дискурсу.
У загальних висновках підведено підсумки проведеного дослідження
та окреслено перспективи подальших наукових розвідок

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Сучасний рівень розвитку Інтернет-технологій та, зокрема,
соціомедійних мереж, зумовлює факт і необхідність «існування» людини 21
століття у двох реальностях: «офлайн» та «онлайн». Подібно до того, як у
реальному житті людина є частиною екосистеми, у цифровому просторі
користувач Твіттера діє та існує у цифровій технічній екосистемі, яка
характеризується інтегральністю процесів творення дискурсу та конструювання
користувачами своїх цифрових ідентичностей з технічним середовищем і
притаманними йому афордансами, які визначають ці процеси та беруть у них
безпосередню участь.
Технічне середовище Твіттера виступає простором народження
гетерогенного технодискурсивного жанру твіт, що функціонує у жанровому
форматі твіттингу та ключовими характеристиками якого є поліознаковість,
гетерогенність, мультимедійність, інтеракційність, контекстність, спрямованість
на колективного абстрактного адресата, обмежений обсяг. Потужність Твіттера
зумовила циркуляцію у ньому різних типів дискурсу (політичного, соціального,
рекламного, педагогічно-дидактичного, власне медійного, художнього), які
визначають композиційні та стилістичні особливості твітів. Технічне
середовище Твіттера, відображене у його інтерфейсі, містить афорданси, які
визначають цифрову поведінку Твіттер-користувачів, дозволяючи їм та
спонукаючи їх виконувати певні технодискурсивні дії у встановленому
середовищем форматі.
Одним із ключових афордансів Твіттера виступають гештеги –
мультифункціональні техноморфеми, метадані та гіперпосилання, які
структурують та організовують Твіттер-дискурс, виступають інструментами
фолксономії та пошуку інформації, забезпечують взаємодію користувачів,
створення Твіттер-спільнот, функціонування соціокультурних цифрових
практик-ритуалів, надаючи цифровій комунікації інтертекстуальності,
пошукабельності, інтердискурсивності, поліфонічності. Гештеги постають
196
також конденсованим відображенням суспільної думки, переживань
суспільства, реакцій на події та навколишню дійсність, слугують
інструментами швидкого поширення інформації та маркетингу, а також
класифікують твіти за емотивно-афективним і модальним навантаженням та
стимулюють творче самовираження людини. У сучасному медіапросторі
гештеги використовуються як потужні інструменти прагматичного та
маніпулятивного впливу, адже гештеготворення можна вважати актом
конотативно забарвленої соціальної номінації, «наклеюванням етикетки» на
явища / процеси / осіб, яка легітимізує їхнє існування або певний ракурс
їхнього сприйняття у суспільній свідомості та може негайно поширюватись
у віртуальному просторі.
Структурно-семантичний аналіз гештегів засвідчує, що гештегом може
бути будь-яка частина слова, слово, поєднання слів та цифр, словосполучення,
речення, частина речення. При цьому складові гештегу можуть накладатись одна
на одну, бути поєднаними або ні синтаксичним зв‘язком, містити граматичні чи
лексичні «помилки» тощо. Єдиною умовою залишається обмежений технічний
обсяг у 140 символів (зі знаком #). У синтаксичному плані виокремлені з
конкретних контекстів гештеги можна вважати різними типами називних або
дієслівних речень. У рамках екологічного підходу, з урахуванням контексту та
здатності гештегів інтегруватися та адаптуватися до синтаксичної структури
твітів як одного члена речення (лексикалізованих синтаксичних структур), так і
відокремлених членів речення у роботі виокремлено найпоширеніші моделі
побудови французьких гештегів (6 груп).
Стрімке опанування користувачами Твіттера процесом гештеготворення
спричинило необхідність для опису «гештег-висвітлення» президентської
кампанії у Франції у 2017 році розширити тематичну класифікацію гештегів
політичного дискурсу 2014 року. На 2017 рік виокремлено такі групи та
підгрупи гештегів: нейтральні гештеги, присвячені конкретним виборам;
тематично спрямовані гештеги (щодо соціальних проблем і хвилюючих питань;
гештеги тематичного поля «вибори»); нейтральні гештеги-оніми; критично
197
спрямовані гештеги (проти дезінформації, медіа, підтасовування; проти всіх
кандидатів і їхньої діяльності; проти конкретного кандидата та його партії);
гештеги на підтримку певного кандидата (з іменем кандидата; з гаслами
політичної кампанії); гештеги щодо громадянської позиції Твіттер-користувачів
(гештеги щодо власної участі у виборах; мобілізаційні гештеги з закликом
голосувати або бойкотувати вибори); гештеги, що виражають емоційне
ставлення до виборів; модально забарвлені гештеги; гештеги, які стосуються
Твіттер-ритуалів.
Цифрова ідентичність користувача Твіттера постає процесом
перманентного «бріколажу» власного бачення себе або уявлення про себе, яке
користувач хоче навіяти іншим, за допомогою текстових, звукових, візуальних
та технічних засобів, що оцінюється технодискурсивними «враженнями»
(вподобання, коментарі, ретвіти, коментовані ретвіти) про нього інших
користувачів, а також автоматичним і кількісним результатом обробки
технічною системою цього образу та його сприйняття. Цифрова ідентичність
Твіттер-користувача складається з власне декларативної, діяльніснодекларативної, обрахованої та автоматичної ідентичностей; вона є
фрагментованою, розсіяною у сукупності Твіттер-повідомлень на його
сторінці та поліфонічною завдяки твітам та ретвітам.
Конструювання декларативної та діяльнісно-декларативної ідентичності
політиків у Твіттері супроводжується здійсненням маніпулятивного впливу на
виборців, стратегії якого залежать від образів себе, ситуації у країні, своїх
суперників, які політик прагне створити у суспільній свідомості. Твіттер надає
можливість політикам максимально контролювати власний образ і
наголошувати на певних його аспектах залежно від бажаного у конкретний
момент та у конкретній політичній ситуації сприйняття себе аудиторією. Під час
передвиборчих періодів найпоширенішими маніпулятивними стратегіями
політиків виступають легітимізація, протиставлення «ми / вони», віктимізація,
дискредитація суперника, апелювання до авторитету, нагнітання ситуації,
відчуття неминучої загрози, суб‘єктивація фактів, які реалізуються завдяки
198
таким лінгвопрагматичним засобам: використання конкретних тематичних
полів, які забезпечують когерентність і цілісність дискурсу та закарбовують
певні ідеї / образи у свідомості аудиторії; вживання синонімічних виразів,
повторення ключових слів-концептів, які формують «каркас» Твіттер-дискурсу;
специфічне використання займенників; персоніфікація; метафоризація;
оперування «словником» суперника для його дискредитації; «висмикування»
цитат або частин твітів суперників з контексту та їх коментування тощо. Два
останні виокремлені засоби маніпулятивного впливу забезпечують імпліцитну
діалогічність Твіттер-сторінок кандидатів-суперників.
З прагматематичної точки зору твіти політичного Твіттер-дискурсу
поділяються на такі групи, які корелюються зі зазначеними вище
маніпулятивними стратегіями: твіти щодо майбутніх дій, намірів, політичної
позиції та програми; твіти з критикою суперників; твіти з констатацією проблем
та незадоволення громадян певними аспектами життя у Франції; твіти – «carnet
de bord»; твіти – загальні істини; твіти-компліменти; твіти-подяки; мобілізаційні
твіти; твіти-самовихваляння.
Отже, екосистема французького Твіттера постає плідним простором
циркуляції різних типів дискурсу, народження специфічних гетерогенних
жанрів твіту та твіттингу, взаємодії людини та технічних афордансів,
конструювання цифрової ідентичності технодискурсивними засобами,
функціонування гештегів, що надає нового виміру комунікації та суспільним
відносинам.
Перспективи подальших досліджень полягають у порівнянні Твіттервисвітлення та гештег-висвітлення різних подій суспільної значущості,
прагмалінгвістичному та кількісному аналізі гештегів-тенденцій різних країн
і відображення у них суспільних настроїв, зіставленні особливостей
гештеготворення у різних мовах, вивченні гештегів як сучасних рекламних
слоганів. Окремим важливим вектором майбутніх наукових розвідок є
дослідження специфіки різних типів дискурсу у Твіттері, зокрема
художнього та педагогічного.