Андрійченко Юлія Валеріївна Динаміка ґендерних змін в іспа­номовних картинах світу

Краткое описание

Андрійченко Юлія Валеріївна, доцент кафедри ро­манської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Динаміка ґендерних змін в іспа­номовних картинах світу» (10.02.05 - романська філоло­гія). Спецрада Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Міністерство освіти і науки України
Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису
АНДРІЙЧЕНКО ЮЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА
УДК: 811.134.2’42’272:276.3
ДИСЕРТАЦІЯ
ДИНАМІКА ГЕНДЕРНИХ ЗМІН В
ІСПАНОМОВНИХ КАРТИНАХ СВІТУ
Спеціальність 10.02.05 – романські мови
Подається на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
__________________________________
Науковий консультант Корбозерова Ніна Миколаївна, доктор філологічних
наук, професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
ВСТУП …………………………………………………………………............. 24
РОЗДІЛ 1 ГЕНДЕРНА КАРТИНА СВІТУ І МОВНА
ОСОБИСТІСТЬ В ЛІНГВІСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ ……………. 35
1.1. Мова як соціальна конструкція відображення реальності …......... 35
1.2. Передумови виникнення гендерних досліджень у лінгвістиці … 39
1.3. Феміністська лінгвістика: передумови виникнення, розвиток,
особливості функціонування ………………………………………………... 45
1.4. Виникнення та розвиток поняття гендер ………………………… 69
1.4.1. Визначення гендерних стереотипів: їхні особливості,
функціонування в мові ………………………………………………………… 77
1.4.2. Гендерна картина світу як об‟єкт лінгвістичного дослідження…….. 89
1.5. Поняття лінгвістичного сексизму та патріархальних мов ………. 91
1.6. Стереотипи та забобони в іспанській мові: взаємозв’язок,
функціонування, засоби вираження ……………………………………….. 95
1.7. Методологія гендерних досліджень на сучасному етапі розвитку
феміністської лінгвістики …………………………………………………… 98
1.8. Гендерні дослідження системи мови ………………………………… 105
1.9. Історичні передумови виникнення мачизму ………………………. 109
Висновки до першого розділу ………………………………………………. 115
РОЗДІЛ 2 ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ ТА ОСОБЛИВОСТІ
ФУНКЦІОНУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ В
ІСПАНОМОВНИХ КАРТИНАХ СВІТУ ……….......................................... 119
2.1. Особливості жіночої і чоловічої комунікативної поведінки в
іспаномовній картині світу ………………………………………………….. 119
2.1.1 Гендерна картина світу в іспаномовному просторі, особливості і
характерні риси ………………………………………………………………… 130
2.1.2. Гендерні стереотипи в іспаномовній картині світу …………………. 133
2.2. Семантичний зміст категорії роду в іспанській мові з огляду на
гендерний фактор …………………………………………………………….. 136
2.3. Когнітивна традиція в дослідженнях мови та гендеру …………… 138
2.4. Поняття біологічна стать і гендер в міжмовній комунікації ……. 144
2.4.1. Гендерна маркованість одиниць мови …………………………….. 150
2.4.2. Особливості прояву лінгвістичного та соціального сексизму в
іспанській мові …………………………………………………………………. 162
2.5 Особливості вираження фемінності та маскулінності в
іспаномовних засобах масової комунікації ………………………………... 171
2.5.1. Лінгвістичний сексизм в іспанській мові: особливості вираження
…………………………………………………………………………………… 179
13
2.5.2. Особливості гендерної належності іменників іспанської мови …. 181
2.6. Граматичний рід іменників в назвах професій, посад, титулів в
іспанській мові ………………………………………………………………... 185
2.7. Особливості граматичного визначення понять sexo та género ….. 194
2.7.1. Специфіка взаємозв‟язку між граматичним родом і гендером у
комунікації ……………………………………………………………………... 196
2.7.2. Особливості проявів сексизму в іспанській мові ………………… 201
2.8. Особливості фемінізації назв професій і посад у лексичному
складі іспанської мови ……………………………………………………….. 214
2.9. Гендерні розбіжності та стереотипи в матримоніальній лексиці
іспанської мови ……………………………………………………………….. 218
Висновки до другого розділу ………………………………………………... 230
РОЗДІЛ 3 ЗМІНИ В ЛЕКСИЧНОМУ СКЛАДІ ІСПАНСЬКОЇ
МОВИ З ОГЛЯДУ НА ГЕНДЕРНИЙ ЧИННИК ……………………….... 233
3.1. Критерії визначення гендерної належності іменників іспанської
мови …………………………………………………………………………….. 233
3.2. Класифікація іменників іспанської мови. Особливості І групи
іменників іспанської мови …………………………………………………... 243
3.3. Особливості ІІ групи іменників іспанської мови ………………….. 248
3.4. Прагматична функція гендерних маркерів в іменниках
іспанської мови І та ІІ груп …………………………………………………. 250
3.5. Особливості іменників іспанської мови ІІІ групи ………………… 254
3.6. Особливості іменників IV групи іспанської мови ………………… 258
3.7. Особові іменники V групи іспанської мови ………………………... 259
Висновки до третього розділу …………………………………………….. 262
РОЗДІЛ 4 ГЕНДЕРНІ АСПЕКТИ КОМУНІКАЦІЇ В
ІСПАНОМОВНИХ КАРТИНАХ СВІТУ І ОСОБЛИВОСТІ ЇХНІХ
ЗМІН В СУЧАСНОМУ СОЦІУМІ…………………………………………
266
4.1. Феномен андроцентризму в іспанській мові ………………………. 270
4.1.1. Іспанські прислів‟я: андроцентричне і сексистське ставлення до
жінок ……………………………………………………………………………. 275
4.1.2. Іспанські жарти: відтворення лінгвістичного сексизму по
відношенню до жінок ………………………………………………………….. 285
4.1.3. Іспанські загадки: андроцентризм і сексизм по відношенню до
жінок ……………………………………………………………………………. 286
4.2. Функціонування псевдосексистського дискурсу в іспанській
мові ……………………………………………………………………………... 288
4.3. Особливості ультрасексистського вживання іменників в
іспанській мові ………………………………………………………………... 292
4.4. Модерований сексистський дискурс. Референція у мішаних
групах іменників ……………………………………………………………… 295
14
4.5. Вживання терміну ortosex hombre як unisex в іспанській мові …... 305
Висновки до четвертого розділу ……………………………………………. 308
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ …………………………………………………….. 311
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………... 317
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ……………... 331
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………... 354
15
ВСТУП
У сучасній лінгвістиці інтенсивно розвивається нова дослідницька
парадигма, яка спирається на принцип антропоцентризму у вивченні мовних
явищ. Важливого значення набувають індивідуальні характеристики мовної
особистості. Однією з найважливіших є гендер, який визначає соціальну,
культурну та когнітивну орієнтацію індивіда у світі. Гендерні дослідження у
мовознавстві з‟явилися нещодавно – у 70–80-і роки минулого століття.
Основоположною роботою з цього напряму стало дослідження Р. Лакофф, у
якому автор звертала увагу на антропоцентричний порядок мови та певну
збитковість образу жінки у мовній картині світу [168, с. 78]. На сьогодні ми
можемо говорити про становлення гендерної лінгвістики. Її методологічне та
теоретичне підґрунтя формується у працях вітчизняних та закордонних
науковців – М. Бенгоечеа, Е. М. Болтенко, Р. Водак, П. Глик, О. І. Горошко,
О. С. Гриценко, Р. Г. Загідуліної, М. А. Калеро Фернандес, А. В. Кіріліної,
І. В. Коноваленко, Г. Є. Крейдліна, М. С. Копанєвої, Р. Лакофф,
А. П. Мартинюк, С. Монсиваїс, Х. С. Морено Кабрера, В. Б. Поповської,
М. Ривера Гарретас, Л. А. Рудман, Е. Уррутіа, С. Хоффман та ін.
Дослідження дискурсивних практик чоловіків і жінок дає уявлення про
гендерні мовні стереотипи та стереотипи мовленнєвої поведінки, що склалися.
Вивчення взаємодії мови та статі було викликано актуальною необхідністю
дослідження нових тенденцій у розвитку мови. Вони виникли під впливом змін,
які відбулися у соціальному, культурному житті людини в суспільстві та під
впливом різних культур. Гендерна проблематика стала одним із пріоритетних
напрямів у сучасних наукових дослідженнях кінця XX – початку XXI століть,
які вивчають людину та її взаємозв'язок із суспільством і навколишнім світом.
Вчені вважають гендерні дослідження одним із значущих явищ сучасної
лінгвістики останніх десятиліть і говорять про появу нової наукової
дослідницької парадигми – гендерної [39; 62; 63; 96; 132]. У її основі
знаходиться поняття гендеру, яке досі викликає безліч суперечок і тлумачиться
16
неоднозначно у межах концепцій класичної феміністської теорії (якій воно
багато в чому зобов'язане своїй появою), соціології гендеру, гендерної
психології, постфемінізму.
Є. І. Горошко наполягає на використанні терміну лінгвістична
гендерологія, оскільки, на думку дослідниці, він доволі активно увійшов у
лінгвістичний опис [62, с. 97]. Формування гендерного підходу, на думку
О. О. Вороніної, у соціальному та гуманітарному знанні в сутності є набагато
більшим, ніж поява просто ще однієї теорії – це принципово нова теорія,
прийняття якої іноді означає зміну ціннісних орієнтацій індивіда та перегляд
багатьох звичних уявлень [31, с. 85].
Сьогодні фокус аналізу досліджень статі зазнав суттєвих змін: вже не
йдеться про те, яким чином біологічна стать впливає на використання мови і
комунікативну поведінку. Важливим є те, якими засобами оперує мова для
конструювання гендера, в яких комунікативних ситуаціях він відбувається, як
мовні та позамовні фактори впливають на цей процес. У центрі всіх
теоретичних постулатів, пов'язаних з вивченням ключової лінгвістичної
проблеми – мова в людині та людина в мові – знаходиться культура, маркована
національними особливостями. У зв‟язку з сучасним розумінням гендеру як
компоненту колективної та індивідуальної свідомості, що був створений
мовними засобами, існує необхідність усвідомлення цього феномену з позиції
когнітивної науки.Вивчення гендерних відносин набуває особливої
актуальності у зв'язку з істотними змінами, що відбуваються в соціальному
житті людей різних країн. Гендерні дослідження в лінгвістиці виникли задовго
до XX століття та сягають своїм корінням античності – часів, коли виникла
символіко-семантична концепція категорії роду (genus), розглядаються у зв'язку
з наявністю людей і осіб різної статі. Аристотель протиставляв чоловічий рід,
який асоціюється з дією й енергією, жіночому – пасивному [3]. Великі німецькі
лінгвісти кінця XVIII – початку XIX століття В. Гумбольдт, І. Гердер вважали,
що відмінності між статями в мові пов'язані з відмінностями статей у природі
[40; 44].
17
Гендерний стереотип розуміється сьогодні як культурно та соціально
зумовлені думки про якості, атрибути та норми поведінки представників обох
статей [65, с. 63]. Вивчення особливостей мови чоловіків і жінок потребує
створення комплексної моделі їхньої мовленнєвої поведінки. Аналіз стану
гендерних студій у сучасному українському мовознавстві виразно демонструє,
що лише незначну кількість робіт присвячено кроскультурним дослідженням.
Частіше за все вони являють собою порівняльний аналіз одного певного
концепту на підґрунті двох мов. Проблемі гендерних змін у мовних картинах
світу приділяється, на нашу думку, недостатньо уваги. Практично немає
фундаментальних комплексних досліджень з метою систематизації проблеми,
яка пов‟язана з особливостями прояву гендерних стереотипів в іспанській мові.
Процеси конструювання гендеру зазвичай вивчаються з огляду на номінативні
ресурси мови; роль семіотичних засобів і глибинних (структурних) механізмів
мови та дискурсу враховується меншою мірою. Визнання соціальної природи
гендеру в деяких випадках залишається на рівні декларацій: відсутнє чітке
розуміння розбіжностей між конструктивістськими та есенціалістськими
підходами. Цей факт зумовлено поверхневим знайомством із логікою
внутрішнього розвитку предметної галузі мова та гендер, яка значною мірою
визначалася постмодерністським дискурсом, який був відсутнім у вітчизняній
лінгвістиці до сьогодні.
Хоча гендерну концепцію певною мірою було підготовлено завдяки
попередньому накопиченню фактів і їх освідомлення, сформувалася вона у
самостійний науковий напрям лише в період постмодернізму. Це стало
можливим завдяки відмові від постулату про те, що існує деяка зовнішня по
відношенню до людського пізнання істина. Вчені звернули свою увагу на різні
параметри людської особистості. Одним з таких параметрів було визнано стать,
яка являє собою не лише біологічну субстанцію, але й культурно зумовлений
розумовий конструкт.
Таким чином, незважаючи на пильну увагу дослідників до проблеми
гендерних відносин у мовному просторі, які зумовлено кроскультурною
18
взаємодією, необхідність систематизації гендерних особливостей в
іспаномовних картинах світу є очевидною.
Актуальність цієї роботи визначається її належністю до одного із
перспективних напрямків андроорієнтованого дослідження мови лінгвістичної
гендерології і пов‟язана з необхідністю теоретичного обгрунтування певної
низки проблем, які, незважаючи на інтенсивний розвиток гендерних студій, не
мають достатнього висвітлення. Це, перш за все, недостатня розробка
методологічних питань, які пов‟язані з роллю мови як засобу конструювання
гендеру, та втілення лінгвістичних теорій і методів у вивченні цього процесу.
Аналіз стану гендерних студій у сучасному українському мовознавстві виразно
демонструє, що лише незначну кількість робіт присвячено дослідженням
гендерної проблематики в мові (О. Л. Бєссонова, Т. В. Братусь,
А. В. Мартинюк, Ю. П. Маслова, О. О. Ромазан). Частіше за все вони являють
собою порівняльний аналіз одного певного концепту на підґрунті двох мов.
Процеси конструювання гендеру, зазвичай, вивчаються з огляду на номінативні
ресурси мови; роль семіотичних засобів і глибинних (структурних) механізмів
мови та дискурсу враховується меншою мірою.
Таким чином, незважаючи на пильну увагу дослідників до проблеми
гендерних відносин у мовному просторі, які зумовлені кроскультурною
взаємодією, необхідність систематизації гендерних змін, що відбулися в
іспаномовних картинах світу є очевидною. Звертання до лексичного фонду
іспанської мови дозволяє визначити як ціннісні гендерні пріоритети нації у
цілому, так і настанови окремих соціальних груп.
Загальний контекст гендерних досліджень підкреслює актуальність цієї
роботи, крім того, можливістю подальшого розвитку поняття мовна картина
світу, що спостерігається в художньому, національно-культурному,
соціальному, лінгвоемоційному та інших проявах. Такий стан справ зумовлено
інтересом до аналізу сучасних іспаномовних мовних картин світу з
урахуванням гендерного чинника.
19
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано в межах
науково-дослідницької теми Інституту філології Київського національного
університету імені Тараса Шевченка «Мови та літератури народів світу:
взаємодія та самобутність» (№ 11 БФ 044-01; наказ ректора № 02–32 від
03.01.2011 р.). Тема дисертації затверджена вченою радою Інституту філології
Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Протокол № 6
від 24.11.2011 р.).
Метою дослідження є подальша розробка теоретичних засад для
моделювання процесів мовного конструювання гендеру з позицій когнітивного,
прагматичного та стилістичного підходів і застосування розроблених
теоретичних принципів до вивчення взаємодії мови та гендеру в іспаномовних
картинах світу.Також мета роботи полягає у комплексному описі теоретичних
моделей вивчення гендерних аспектів іспанської мови і комунікації, яке
включає в себе аналіз сучасних наукових поглядів на онтологію статі,
систематизацію і опис еволюції методологічної бази і понятійного апарату в
лінгвістиці; питання про розмежування ідеологізованого (феміністського) і
наукового підходів до лінгвістичного вивчення гендера в мові; встановленні
динаміки розвитку уявлень про чоловіка і жінку в іспаномовній картині світу.
Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань:
1. Описати сучасні наукові підходи до поняття гендер та особливостей
іспаномовних картин світу, розглянути ступінь та особливості впливу категорії
гендер на мовну діяльність індивіда.
2. Cхарактеризувати основні риси і зміни, що відбулися в іспаномовних
картинах світу та вивчити роль гендерного чинника в процесі стереотипізації.
3. На матеріалі лексичного складу сучасної іспанської мови виявити
найпоширеніші та найстійкіші гендерні стереотипи, насамперед,
дискримінаційного характеру по відношенню до жінки і відстежити їхні зміни,
які відбулися в сучасних іспаномовних картинах світу.
4. Дослідити і виокремити домінуючі образи маскулінності і фемінності в
іспаномовних картинах світу.
20
6. Уточнити набір чинників позамовної зумовленості формування образу
жінки та образу чоловіка як гендерних стереотипів в іспаномовних картинах
світу.
Завдяння даного дослідження вплинули на вибір його методів і прийомів.
Методи дослідження, які використовуються у роботі: гипотетикодедуктивний метод є основним загальнонауковим методом даного дослідження;
історико-етимілогічний аналіз, описовий метод, метод аналізу словникових
дифініций, гендерний і концептуальний аналіз, метод синхронного і
діахронного аналізу, методи співставлення різних культурних кодів,
лінгвокультурологічний аналіз, методи кількісного аналізу. Крім того,
використовувався метод визначення культурної конотації фразеологічних
одиниць (В.М.Телія).
Об’єктом дослідження є сукупність уявлень про фемінність і
маскулінність в іспаномовних картинах світу, яка відображається в мовленнєвій
дійсності і зазнають суттєвих змін в сучасній іспанській мові. Дослідження
найменувань осіб за біологічною статтю і професіями, питання співвідношення
статі і граматичного роду також знаходиться в центрі уваги дослідження.
Предметом дослідження є гендерно маркована лексика: гендерні
стереотипи, які реалізовані в мові, гендерно марковані метафоричні одиниці з
гендерним компонентом як основні функціональні одиниці гендерної мовної
картини світу, які вилучено методом суцільної вибірки з лексичного складу
іспанської мови.
Матеріалом дослідження послугувало понад 5 000 лексичних одиниць із
лексичного складу публіцистичних текстів видань Іспанії, Мексики, Чілі і
Аргентини сучасною іспанською мовою за період 1967-2017 років,
фразеологічний фонд іспанської мови, численний корпус іспаномовних
прислів‟їв і приказок, які відтворюють в комунікації гендерні образи.
Загальнотеоретичну основу дисертації склали теорія концептів (В.І.
Карасик, О.С. Кубрякова, Ю.С. Степанов, І.А. Стернін); когнітивний (Д.О.
Добровольський, Ю.М. Караулов;) і лінгвокультурологічний підходи у
21
фразеології (В.А. Маслова, В.М. Телія). В роботі також розглядаються ідеї
постмодернізму як філософсько-методологічної основи гендерних досліджень в
лінгвістиці (Б. Андерсон, Р. Барт, Ж. Дерріда, Ж.Ф.Ліотар, М. Фуко), а також
принцип соціального конструкціонізму (П. Бергер, Т. Лукман).
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому
обґрунтований опис біологічної статі як культурного феномена; здійснено
аналіз лексичного складу іспанської мови, який обґрунтовує висновок про
значне зменшення в ній андроцентризму. Досліджено специфіку гендерної
мовної картини світу з урахуванням універсальних і етнокультурних
стереотипів, які притаманні іспаномовним країнам, здійснено аналіз її
функціональних одиниць і структурних підтипів. В роботі також уперше
виявлено особливе значення гендерних стереотипів для узагальнення уявлень
про чоловіка і жінку, які відіграють важливу роль як в історії розвитку мовної
картини світу, так і в становленні мовної свідомості людини.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що воно пов‟язане з
багатоаспектністю дослідження, і також із особливим усвідомленням поняття
гендерний стереотип, з описом його структури і засобів репрезентацій в
лексичній системі іспанської мови. Запропонований в роботі підхід продовжує
розвиток цілої низки теорій, положень і підходів, таких як: теорії гендерних
досліджень, зокрема, теорії гендерної лінгвістики, концепції мовної картини
світу, пов'язаної із можливостями диференціації поняття картина світу на
складові залежно від предметної галузі, у межах якої це поняття актуалізується
(гендерна картина світу); психоаналітичної теорії, що дозволяє побачити
витоки та перспективи подолання гендерних стереотипів; когнітивного підходу,
спрямованого на з'ясування специфіки обраного об'єкта дослідження. У
дисертаційному дослідженні продемонстровано методологію лінгвістичної
експлікації гендерних стереотипів на матеріалі іспанської мови.
Практичне значення результатів дослідження полягає в отриманні
нових даних про гендерні аспекти мови і комунікації, маніфестації в мові
гендерних стереотипі. Отримані результати можуть бути використаним в
22
спецкурсах з лексикології, культурології та лінгвокультурології, в г ендерних
дослідженнях, при написанні магістерських робіт.
Достовірність висновків дослідження забезпечується застосуванням
комплексної методики дослідження і опрацюванням великого обсягу
теоретичного матеріалу з даної проблематики, глибиною і багатоаспектністю
проведеного аналізу, а також репрезентативним матеріалом дослідження (аналіз
словникових дефініцій, дослідження масової комунікації, паремиологии,
ономастики, ненормативної лексики).
Положення, що виносяться на захист:
1. Гендер є соціальним конструктом, результатом впливу на людину
різноманітних соціальних інструментів. Ієрархія мужності і жіночності як
цінностей впливає на ієрархію соціальних суб'єктів (як окремих індивідів, так і
цілих культур), маркування яких, як фемінних, так і маскулінних, містить в собі
нав‟язування їм відповідних стериотипізованих якостей. Гендерні стереотипи
становлять частину гендерних соціальних установок – стійких уявлень про той
чи той соціальний об'єкт, про чоловіків і жінок, про їхній статус і ролі. Гендерні
стереотипи розрізняються відповідно від належності людей до різних типів
культур.
2. Гендерні стереотипи – це оцінка, яка грунтується на гендерних
упередженнях, а не на раціональному знанні. В іспанській мові гендерні
стереотипи відрізняються від поняття гендерна роль, яке охоплює низку
очікуваних норм поведінки для чоловіків і жінок. Гендерні стереотипи являють
собою спрощені, схематизовані, емоційно забарвлені сталі образи поведінки
чоловіків і жінок, які поширюються на всіх представників тієї або іншої
спільноти.
3. Мотивуюча ознака основних номінацій чоловіка і жінки в іспанській
мові – це гендерні стереотипи патріархальної свідомості, які відображають
соціальну ієрархію і соціальні ролі членів патріархального суспільства.
Чоловіки і жінки по-різному ставляться до мовної поведінки представників
23
своєї і протилежної статі і по-різному оцінюють якості, що входять у мовні
гендерні стереотипи.
4. Гендерна стереотипізація досягається за рахунок надання особам
певної статі різних рис поведінки з подальшим їхнім закріпленням у мові і
мовленні. Одні й ті ж самі моделі поведінки в суспільстві чоловіків і жінок
оцінюються по-різному, що знаходить своє відображення в мові. На
сьогоднішній день в іспаномовній картині світу одним із найпоширеніших є
стереотип маскулінності, який завжди містить позитивну конотацію.
5. В іспаномовній картині світу стереотипізовані уявлення про чоловіка
як про голову своєї родини і про жінку як про покірну домогосподарку зазнали
суттєвих змін, що знайшло своє відображення в появі великої кількості лексем
у формі жіночого роду, які називають професії, що раніше вважалися суто
чоловічими. Взаємопов‟язані категорії рід, стать і гендер є експонентами
лінгвістичного знання (рід) і позамовного знання (стать, гендер), що пояснює їхню
неоднорідну репрезентацію і неоднакову роль у мові і комунікації.
6. В контексті мовленнєвих реалізацій розуміння нові поняття
тлумачення терміна гендерний стереотип формуються за допомогою аналізу і
систематизації класифікацій, які відображають різноманітність гендерних
стереотипів в іспанській мові і факт їхньої еволюції. Актуалізація гендерних
стереотипів веде до появи в словниковому складі іспанської мови гендерно
нетолерантних дефініцій, фразеологізмів і сталих виразів.
7. Чоловіки і жінки по-різному ставляться до мовної поведінки
представників своєї і протилежної статі і по-різному оцінюють якості, що
входять у мовні гендерні стереотипи. Негативна оцінка жіночого образу в
сучасній іспаномовній картині світу відіграє менш помітну роль. На даний
момент в іспанській мові спостерігається суттєве збільшення лексем, які
виражають позитивні якості і характеристики жіночої статі.
8. Іспанська мова не є сексистською. Суть мовного сексизму вбачаємо
в дискримінації та приниженні людини за ознакою статі, що експліковано в
іспанській мові й виявлено в активізації стилістично зниженої лексики. В
24
сучасній іспанській мові функціонує низка помилкових вживань іменників з
метою уникання мовного сексизму. Мовний сексизм знаходиться в
інтерпретації повідомлення адресатом, а не в самій мові.
9. Сучасна іспанська мова відображає сталість мовних стереотипів, але
разом із тим спостерігається їхнє поступове закономірне зникнення, яке
обумовлюється соціокультурними чинниками. Характер існування декількох
груп гендерних стереотипів, пов'язаних із маскулінністю / фемінністю,
розподілом сімейних і професійних ролей чоловіків і жінок, а також
специфікою змісту їхньої праці, виглядає помітно в сучасній іспанській мові,
що слугує спростуванням міфів про вирішальні гендерні впливи комунікантів
один на одного в процесі комунікативного акту.
Апробацію дисертації здійснено на 10 наукових конференціях, у тому
числі на Міжнародній науковій конференції з філології і лінгвістики (Society for
Cultural and Scientific progress in Central and Eastern Europe, Угорщина,
Будапешт, 10 лютого 2014); на Міжнародній науковій конференції з філології і
лінгвістики (Society for Cultural and Scientific progress in Central and Eastern
Europe (Угорщина, Будапешт, 15 листопада 2014); на Міжнародній науковій
конференції “Сучасна філологія: парадигми, напрямки, проблеми” (Інститут
філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка 9
жовтня 2014); на Міжнародній науковій конференції з філології і лінгвістики
(Society for Cultural and Scientific progress in Central and Eastern Europe
(Угорщина, Будапешт, 15 січня 2015); на Міжнародній науковій конференції
“Дух нового часу у дзеркалі слова і тексту” (Інститут філології Київського
національного університету імені Тараса Шевченка 8-10 квітня 2015); на
міжнародній науково-практичній конференції «Мова та культура: сучасні
аспекти співвідношення» (Одеський Міжнародний гуманітарний університет,
12 липня 2016).
Публікації. Основні положення й результати дослідження представлено в
монографії та двадцяти шести одноосібних публікаціях, двадцять дві з яких –
25
у фахових виданнях, затверджених МОН України, чотири – у закордонному
виданні (Угорщина, Будапешт).
Структуру дисертації зумовлено її метою й завданнями. Робота
складається з анотацій, вступу, чотирьох розділів із висновками до кожного з
них, загальних висновків, списку використаних джерел (394 найменувань, 94 із
яких – іноземними мовами), списку джерел ілюстративного матеріалу
(30 найменувань), 3 додатків, 11 таблиць, 3 схем. Повний обсяг роботи
становить 367 сторінок, із яких 316 сторінок основного тексту

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Проблема гендерних стереотипів вивчають в міждисциплінарній галузі,
що включає в себе гуманітарні та природничі науки. Загальнонауковою
основою розробки питання слугують дослідження в галузі фізіології, які
надають широкі можливості для когнітивного підходу при висуненні системних
відмінностей як основних чинників організації дискурсу з гендерною підставою
з урахуванням проблеми мовної картини світу.
Поняття гендер – це одна з базових характеристик особистості, що
обумовлює психологічний і соціальний розвиток людини. Гендер вивчається як
багатокомпонентна структура в єдності таких компонентів: біологічна стать,
гендерні стереотипи, гендерні норми та гендерна ідентичність. Гендерний
стереотип досліджується в трьох його різновидах: стереотипи маскулінності /
фемінінності; стереотипи, що відображають розподіл сімейних і професійних
ролей; стереотипи, що стосуються специфіки змісту праці. Облік усіх названих
компонентів при дослідженні проблеми гендерних стереотипів дозволяє на
сучасному етапі розвитку науки говорити не про біологічне поле, а про гендер
як про соціокультурне поле. Таким чином, структурно і системно поняття
гендерний стереотип відбивається в сукупності і взаємодії всіх компонентів,
які його формують і розвивають.
Конструювання гендерної свідомості особистості відбувається через
апеляцію до стереотипів. В своїй основі гендерні стереотипи є сталими і мають,
перш за все, біологічні відмінності. Але вони переломлюються в суспільстві, і
це веде до того, що відношення до чоловіків і жінок, а також взаємовідносини
між ними часто визначаються не реальністю, а очікуваннями, які ґрунтуються
на колективних уявленнях. Гендерні ролі, на відміну від гендерних стереотипів,
постійно створюються і змінюються. Виконувати гендерні ролі означає бути