Зоонімічна лексика в польській фразеології: склад, семантика, функції : Зоонимична лексика в польской фразеологии: состав, семантика, функции

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ

На правах рукопису

Пасюрківська Марія Вікторівна

УДК 811.162.1’373.74

Зоонімічна лексика в польській фразеології:
склад, семантика, функції

10.02.03 слов’янські мови

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
Черниш Тетяна Олександрівна

Київ 2009

ЗМІСТ24
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.........5
ВСТУП...69
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ СТУДІЙ...........1028
1.1. З історії досліджень у галузі слов’янської та польської фразеології.....1014
1.2. Поняття мовної картини світу. Фразеологізми як вияв
етнонаціональних особливостей мови. ...1418
1.3. Вплив семантики зоонімів на загальний зміст фразеологізму.
Внутрішня форма фразеологізмів....1821
1.4. Природа конотації. Конотативне значення
фразеологізмів із зоонімами.............................................................................2127
Висновки до І розділу ...2728
РОЗДІЛ ІІ. Тваринний світ у польській фразеології..2958
2.1. Склад, категоризація та кількісна характеристика
представників тваринного світу у фразеології....2949
2.2. Наукова класифікація тварин та її відтворення
у фразеологічній системі польської мови5056
Висновки до ІІ розділу...5758
РОЗДІЛ ІIІ. Мовний образ тварин у польських фразеологізмах59-191
3.1. Семантика ФО із мамаліонімами 59133
3.1.1.Емотивно-оцінна характеристика концепту zwierzę .......5960
3.1.2. Семантика ФО із мамаліонімами, назвами свійських звірів...61105
3.1.2.1. Мовний образ представників Родин Котячих та
Собачих ..6182
3.1.2.2. Мовний образ представників Родини Заячих...82
3.1.2.3. Мовний образ представників Родини Коневих...8391
3.1.2.4. Мовний образ представників Родини Свинячих.....9193
3.1.2.5. Мовний образ представників Роду Бик...9398
3.1.2.6. Мовний образ представників Роду Коза........98103
3.1.2.7. Мовний образ представників Роду Баран....104105

3.1.3. Семантика ФО із мамаліонімами, назвами диких звірів ...105125
3.1.3.1. Мовний образ Комахоїдних..............105106
3.1.3.2. Мовний образ Зайцеподібних і Гризунів.107112
3.1.3.3. Мовний образ Собачих та Ведмедевих .......112121
3.1.3.4. Мовний образ Куницевих ....122123
3.1.3.5. Мовний образ Нежуйних, Жуйних...123125
3.1.4. Семантика ФО із мамаліонімами, назвами
екзотичних звірів.125131
3.1.4.1. Мовний образ представників Родини Котячих...125127
3.1.4.2. Мовний образ представників Родини Дельфінових.......127
3.1.4.3. Мовний образ представників Родини Коневих...127129
3.1.4.4. Мовний образ представників Родини Верблюжих.130
3.1.4.5. Мовний образ представників Родини Слонових.130131
3.1.5. Семантика ФО із мамаліонімами,
назвами фантастичних звірів 131133
3.2. Семантика ФО з орнітонімами..133164
3.2.1. Емотивно-оцінна характеристика концепту ptak....133137
3.2.2. Семантика ФО із назвами свійських птахів137144
3.2.2.1.Мовний образ птахів Роду Індичка
та Гребінчасті кури....137141
3.2.2.2. Мовний образ птахів Родини Качкові .142144
3.2.3. Семантика ФО із назвами диких птахів...144162
3.2.3.1. Куроподібні птахи в польській фразеології144145
3.2.3.2. Гусеподібні та Дятлоподібні птахи
в польській фразеології.145
3.2.3.3. Соколоподібні та Совоподібні птахи
в польській фразеології ........145
3.2.3.4. Лелекоподібні та Журавлеподібні птахи
в польській фразеології..........................................................146149
3.2.3.5. Горобцеподібні птахи в польській фразеології...149160
3.2.3.6. Голубоподібні, Чайкові і Зозулеподібні
птахи в польській фразеології...160162
3.2.4. Семантика фразеологізмів з орнітонімами,
назвами екзотичних птахів......163164
3.3. Семантика польських фразеологізмів із герпетонімами ....165170
3.3.1. Відображення мовного образу диких плазунів
у польській фразеології..165169
3.3.2. Відображення мовного образу екзотичних
плазунів у польській фразеології169170
3.4. Семантика ФО із батрахонімами...171172
3.5. Семантика фразеологізмів з іхтіонімами..172175
3.5.1. Емотивно-оцінна характеристика концепту ryba...172174
3.5.2. Мовний образ Окунеподібних, Оселедцеподібних,
Щукових та Коропових риб....174175
3.6. Семантика фразеологізмів із малаконімами.175
3.7. Семантика фразеологізмів з ентомонімами..176180
3.8. Семантика фразеологізмів з аранхонімами..180
3.9. Семантика фразеологізмів із карцинонімами...180181
3.10. Семантика фразеологізмів із нематодонімами...181182
Висновки до ІІІ розділу182191
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ..192196
СЛОВНИК УЖИВАНИХ У ПРАЦІ ТЕРМІНІВ ......197
Список скорочень лексикографічних джерел...198202
Список використаної наукової літератури203234
ДОДАТОК А.....235239

ВСТУП
Дисертація присвячена комплексному вивченню польських фразеологізмів із зоонімічним компонентом.
Актуальність дисертаційної праці зумовлена тим, що попри значну кількість розвідок у галузі фразеології польської мови, на сьогодні залишаються недостатньо дослідженими ФО з точки зору особливостей їх національно-культурного змісту. У польському мовознавстві, згідно з нашими даними, досі немає цілісного монографічного опису, присвяченого аналізові фразеологічних одиниць (ураховуючи й паремії), до складу яких входять зооніми. У польській лінгвістичній науці існують лише поодинокі розвідки, у яких розглядаються деякі конкретні питання, пов’язані, зокрема, з походженням, семантикою та функціонуванням окремих анімалістичних одиниць. Крім того, у нашому дослідженні принагідно використовуватиметься й матеріал української, російської та інших мов.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна праця пов’язана із загальним напрямком досліджень кафедри полоністики Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та комплексним планом „Розвиток і взаємодія мов та літератур в умовах глобалізації” Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (номер державної реєстрації 06 БФ 04401).
Метою нашого дисертаційного дослідження є поглиблений опис складу, семантики та структури корпусу польських ФО із анімалістичним компонентом, включаючи паремії.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань:
1. укласти реєстр польських фразеологізмів та прислів’їв із зоонімами;
2. визначити загальну кількість польських фразеологізмів, до складу яких входять зооніми;
3. охарактеризувати склад польської зоофразеології;
4. здійснити тематичну класифікацію досліджуваних фразеологізмів з урахуванням лінгвістичних та екстралінгвістичних критеріїв;
5. установити та зафіксувати виникнення супровідних оцінних конотацій, простежити, з якими морально-етичними категоріями співвідносяться назви відповідних тварин;
6. здійснити спробу історико-етимологічного витлумачення досліджуваних ФО;
7. дати семантичну і функціональну характеристику польської фразеології з анімалістичним компонентом;
8. визначити роль компонентів-зоонімів у мотивації загальної семантики фразеологізмів, з’ясувати роль конотативної складової в семантичній структурі зоофразеологізмів;
9. встановити внутрішню форму зоофразеологізмів, простежити її зв’язок з етнокультурними факторами;
10. відтворити стереотип тварин у польській мовній картині світу.
Об’єкт аналізу становить корпус фразеологічних одиниць разом із пареміями, до складу яких входять зооніми.
Предметом вивчення є склад, поглиблена семантична характеристика, внутрішня форма, історико-етимологічне підґрунтя та формальні моделі фразеологічних одиниць з анімалістичним компонентом.
Матеріалом лінгвістичного розгляду є польські фразеологізми, прислів’я та приказки, до складу яких входять зооніми, вилучені методом суцільної вибірки з фундаментальних лексикографічних праць. Наша картотека налічує близько 3500 одиниць.
Джерельну базу дослідження становлять наявні фразеологічні словники польської, української, російської та деяких інших слов’янських та неслов’янських мов, збірки прислів’їв та приказок, словник народних стереотипів та символів, перекладні двомовні й тлумачні словники, етимологічні лексикографічні джерела. Крім того, у нашій праці використано численні довідники в галузі природознавства та зоології.
Теоретичну основу становлять монографічні дослідження та розвідки присвячені польській і слов’янській фразеології, лексикології, семасіології та етнолінгвістиці.
Методи дослідження: синхронно-дескриптивний, компонентний, історико‑етимологічний, зіставно-типологічний та лінгвокультурологічний, а також метод „слів і речей”.
Наукова новизна роботи визначається тим, що вперше в українській полоністиці виконується спроба цілісного дослідження корпусу польських фразеологізмів та прислів’їв з анімалістичним компонентом у мовознавчому та етнокультурному висвітленні із застосуванням як традиційних, так і сучасних класифікацій та підходів.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження отримані здобувачем самостійно, усі наукові розвідки написано без співавторів.
Теоретичне значення праці полягає в подальшому вивченні проблем семантичної класифікації фразеологізмів, дослідженні їх внутрішньої форми та конотативних значень. Матеріал дисертації, зроблені в ній спостереження та отримані результати мають безпосереднє значення для перспективи дослідження цілої низки актуальних питань польської і слов’янської фразеології, для вивчення картини світу, а також для опрацювання методик дослідження в цій галузі. Висновки роботи доповнюють і систематизують загальні положення щодо характеру устрою, джерел та еволюції мовної картини світу, щодо ролі фразеологічних одиниць як важливого засобу ії маніфестації. Теоретичні узагальнення важливі для виявлення взаємовідношення семантики компонентів і цілісного змісту фразеологізмів.
Практичне значення дисертації зумовлено тим, що її матеріали можуть бути використані в лексикографічній практиці при укладанні перекладних двомовних (польсько-українських) фразеологічних словників, ідеографічного словника польської мови; у викладанні спецкурсів та спецсемінарів „Фразеологія польської мови”, „Теорія і практика перекладу”, „Лексичний склад польської мови”, „Порівняльна фразеологія слов’янських мов”, „Польська етнолінгвістика”, „Країнознавство Польщі” та ін.; при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт із фразеології польської мови; у практиці перекладу художніх творів.
Апробація положень і висновків дисертації відбувалася на засіданнях кафедри полоністики і на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Результати проведеного дисертаційного дослідження стали основою для доповідей на таких міжнародних та національних наукових зібраннях: Міжнародних конференціях „Мова і культура” (2005-2008); на щорічних славістичних наукових читаннях, присвячених пам’яті акад. Л.А.Булаховського (2005-2007); на XV Міжнародному славістичному колоквіумі, присвяченому пам’яті слов’янських першопросвітників святих Кирила і Мефодія (Львів, 2006), на конференції „Європейський вимір української полоністики” (Київ, 2007).
Публікації. Основний зміст дисертації висвітлено в п’яти публікаціях, чотири із них у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації зумовлена метою, завданнями та методами дисертаційного дослідження. Робота складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, словника уживаних у праці термінів, списку скорочень лексикографічних джерел, списку використаної наукової літератури та одного додатку, у якому представлено у вигляді таблиці відповідність польських найменувань тварин і зоологічних класів, родів, видів.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Фразеологізми з анімалістичним компонентом становлять численну й активно функціонуючу фразео-тематичну групу в польській мові. Далеко не всі із загальної кількості лексем-зоонімів, що існують у польській мові, входять до складу ФО. У цій функції зафіксовано, згідно з нашими матеріалами, 150 зоонімів. Тут представлено тварини різних типів, проте найчисельнішими серед них у польській фразеології є Тип Хордові, Клас Ссавці. Отримані кількісні дані дозволяють стверджувати, що найпопулярнішими й найважливішими тваринами є pies (423 ФО), koń (345 ФО), wilk (203 ФО), ryba (147 ФО), wół (118 ФО), świnia (108 ФО).
Зооніми функціонують у мові не лише у вигляді окремих лексем, вони входять також у більші структури, якими є фразеологізми. Зооніми використовуються й у термінології, зокрема ботанічній, топоніміці, антропоніміці, що засвідчує популярність цієї групи назв у мові.
Усі фразеологізми, до складу яких входять зооніми, ми поділили на 10 груп: 1)ФО з нематодонімами, 2) ФО з карцинонімами, 3) ФО з аранхонімами, 4) ФО з ентомонімами, 5) ФО з малаконімами, 6) ФО з іхтіонімами, 7) ФО з батрахонімами, 8) ФО з герпетонімами, 9) ФО з орнітонімами, 10) ФО з мамаліонімами. Найпродуктивнішою є остання група фразеологізмів. Аналіз ФО, які входять у ці групи, показав, що у фразеології назви домашніх тварин є популярнішими, ніж назви диких.
Для фразеології з анімалістичним компонентом притаманним є явище синонімії, у межах якої було виділено низку найпродуктивніших ССМ. Характерною структурною рисою є і досить розвинена варіантність. Рідше прослідковується антонімія і полісемія, а випадків омонімії взагалі не було зафіксовано.
Усі зооніми співвідносяться із чоловічими або жіночими образами. Подекуди вони можуть виступати прототипами подружньої пари, де самець позначає чоловіка, а самиця жінку. Такі пари може розширювати назва дитинчати, пор. прототипову родину krowa byk/wół/tur cielę, де krowa „жінка, дружина, матір”, byk/wół/tur „чоловік”, cielę „дитина”. Відповідно до цих ролей їм притаманні певні конотації. У подібних парах/родинах тварини-самці, які співвідносяться із чоловіками, мають більш позитивний образ у мові, ніж тварини-самиці, котрі співвідносяться з жінками. Найкраще це простежується на прикладах мовних образів домашніх тварин, пор. koń і kobyła/szkapa, kogut i kura/kokosz/kwoka. Ми припускаємо, що це пов’язано з патріархальним устроєм польського суспільства.
Фразеологізми із зоонімами дають можливість точніше висловлювати думку та передавати її зміст й емоції. Використання зоонімів у функції лайок, проклять та злопобажань надає цим одиницям значної експресивності та емоційності.
Розглянувши фразеологізми із зоокомпонентом, ми помітили, що люди досить часто приміряють на себе тваринні риси (зовнішності чи поведінки), однак подекуди людина наділяє і тварин суто людськими здатностями, що вказує на певний психологічний зв’язок людини і тварини. Так, деякі тварини вміють співати, танцювати, плакати, сміятися, навчати інших та навіть промовляти молитви. Шляхом порівняння своєї поведінки із тваринною людина надає їм певної оцінки, більшою мірою негативної.
Фразеологізми з анімалістичним компонентом досить часто мотивуються певними сценаріями дійсності або зооморфними рисами тварин. Найменування тварин створюють у межах фразеологізмів конотативні значення, і це, звісно, формує загальну семантику фразеологізму.
У значній кількості ФО із зоонімами нам удалося розкрити внутрішню форму цих одиниць, яка нерідко мотивується особливостями образних конкретизаторів, а також містить інформацію про культуру, традиції, звичаї, обряди, релігійні уявлення, деякі епізоди історії, які сучасним мовцям можуть бути взагалі не відомі.
Фразеологічний матеріал із анімалістичною назвою яскраво відображає і засвідчує мовний антропоцентризм. Аналіз ФО з гіперонімом zwierzę дає нам можливість стверджувати, що у світовій ієрархії людина відводить собі центральне місце, саме навколо людини обертається увесь Всесвіт. Такі ФО демонструють, що власне людина сприймає світ через систему тварина людина Бог, тобто своє місце вона бачить десь посередині між тваринним, нижнім і Божественним, вищим рівнями. Людині при цьому притаманні як низькі, негативні риси, які, згідно з людським судженням, властиві саме тваринам, так і духовні, позитивні ознаки, що характеризують Божественне начало.
Звідси випливає і той факт, що фразеологія із зоокомпонентом передає більшою мірою негативні, ніж позитивні оцінки. Таке наділення тварин негативними характеристиками, напевно, також допомагає людині піднятися над „примітивним” тваринним світом.
Більшість згаданих у фразеології тварин раніше відігравала для поляків роль тотемів, через що їхній образ так чітко було зафіксовано в мові загалом та фразеології зокрема.
Проаналізувавши матеріал, ми можемо сказати, що позитивне або негативне конотування тварини залежить від кількох факторів. Основним із них ми вважаємо, передусім, вплив фольклорного, міфологічного уявлення про цих тварин. Так, якщо тварина в народній уяві пов’язана з потойбічним світом, злими силами, вона обов’язково матиме негативні конотації у фразеології, мова ніби запам’ятовує хтонічність певного тваринного персонажа (пор. образи вовка, змії, ворона, орла). І,навпаки, якщо у фольклорі та традиціях спостерігається символічний зв’язок певної тварини з Богом, то такі тварини більшою мірою матимуть позитивні конотації (пор. мовні образи голуба, корови). Якщо ж якась тварина в народній уяві має амбівалентні властивості, зокрема, один раз асоціюється із Богом, другий із дияволом, то у фразеології вона теж матиме то позитивні, то негативні оцінки (пор.образ коня).
Негативніший образ у фразеології мають ті тварини, які за місцем свого існування наближені до землі, низу, пекла (żmija, kret), а позитивніший ті, котрі наближені до неба, верху, раю (jaskółka, gołąb). Впливовим у цьому аспекті є також колір оперення або шерсті тварин: чорні птахи та звірі мають негативні конотації, позначають біду, нещастя, невдачу (kruk, wrona, kret, czarna kokosz), а тварини і птахи білого кольору співвідносяться із щастям, добром, успіхом, удачею (łabędź, gołąb, biała kokosz). У той самий час тварина, яка відрізняється від своїх побратимів кольором оперення або шерсті, позначає відлюдника, особу, яка тримається інакше, ніж решта (biały kruk/wrona, czarna owca, czarny łabędź).
Іншим фактором, що впливає на формування мовного образу тварин, є людське спостереження. Певні, пов’язані з тваринами риси, фіксуються у мові, що, вочевидь, свідчить про їх важливість для людини. Цей фактор є особливо істотним для формування мовних образів тварин у межах слов’янського ареалу, стосовно ж екзотичних тварин мова відображає існуючі стереотипові уявлення про них, пор.образи wielbłąd, słoń, pelikan.
У фразеології часто спостерігається протиставлення тварин на основі якоїсь контрастної риси, саме це зіставлення створює особливе семантичне наповнення фразеологізму. За ознакою гарного мелодійного співу соловейко протилежний чижеві, горобцеві, воронові; за ознакою розміру й сили порівнюються слон і миша, лев і миша, слон і муха, заєць і кобила; за сміливістю заєць левові, а за показністю жаба коневі.
Фразеологізми з найменуваннями тварин вирізняються яскравим антропоморфним характером, такі ФО використовуються, в основному, для позначення психоемоційних та фізіологічних станів людини, її характеристик, а також можуть висловлювати інтенсивність, міру, кількісні, просторові та часові показники. Вони характеризують соціальний статус („достаток, багатство” wół, krowa, koza, bóbr, owca, kura; „убогість, зубожіння” pies, wilk, mysz, ptak; „важке життя” pies, wilk, zwierzę, niedźwiedź), інтелектуальні здібності („розум” kruk, ptak, „нерозумність” kot, koń, wół, krowa, kozioł, koza, cap, osioł, świnia, baran, zając, ptak, kura, indyczka, gęś, cietrzew, gawron, wrona), риси характеру („веселий” ryba, „сумний” słowik, „злий” wilk, pies, świerczek, zwierzę, byk, wół, tur, jeż, wydra, lwica, żmija, jasczurka, „ледачий” koń, szkapa, „роботящий, працьовитий” koń, wół, mrówka, „доброту” bóbr), зовнішній вигляд („худорлявий” kobyła, szkapa, szczur, wydra, śledź, „гарний” łabędź, „негарний” szkapa, kobyła, wydra, małpa, „сильний, кремезний” wół, byk, koń, niedźwiedź, lew, tygrys, słoń, smok, sokół, orzeł, „великий за розміром” wół, byk, koń, niedźwiedź, słoń, delfin, „маленький, нікчемний” mysz, mucha, kot, komar).
Фразеологізми із зоонімами можуть передавати також інші якості: „пихатість, зарозумілість” osioł, kot, żaba, żuraw, bocian, kogut, paw, indyk, wróbel; „відданість, вірність” pies, „упертість” osioł, kozioł, byk, szkapa, „неохайність” świnia, gęś, wrona, „невихованість” świnia, niedźwiedź, „хитрість” lis, żmija, ryba, rak, „підступність, лицемірність, нещирість” wilk, pies, lis, świnia, kret, żmija, krokodyl, „скритність і потайливість” żółw, ślimak, kret, „швидкість” koń, ryś, „повільність” gąsienica, ślimak, motyl, rak, wół, jeż, żółw, „спритність” rak, kot, lis, wiewiórka, małpa, „боязливість, страх, неспокій” zwierzę, ptak, zając, tchórz, mysz, szczur, jeż, baran, „відвага, сміливість” lew, tygrys, orzeł, kogut, „вміння високо стрибати” kot, żaba, „неповороткість” niedźwiedź, słoń, „набридливість” mucha, jeż, „покірність” kozioł, owca, jagnię, „впертість” kozioł, osioł, „вага” słoń, „гомінливість” szpak, sroka, wróbel.
„В’юнкість” węgorz, piskorz, pijawka, wiewiórka, „небезпека” lew, żmija, jaszczurka, lew, ptak, „безпека” słoń, szczur, „недовіра” wilk, kot, koń, „цінність” koń, lis, gronostaj, soból, „важка робота” koń, osioł, kobyła, wół, „злодійкуватість” lis, kot, wilk, kruk, wróbel, „шкода господарству” lis, wilk, kot, świnia, kura, „сварки” kot, pies, „підневільне становище” ptak, osioł, „численність” mrówka, zwierzę, wróbel, „материнські якості” świnia, krowa, kura, „турботливість” kogut, gołąb, „легковажність” ptak, „удача” kogut, kura, „невдача” wilk, koń, kot, zając, „байдужість” kaczka, gąska, pies, „специфічні характеристики ходи” kaczka, gąska, „хижість, кровожерливість” wilk, kruk, orzeł, sokół, sowa, szczupak, „потайність” притаманні тим тваринам, котрі мають панцир, пор. ślimak, żółw, „незграбність, невправність” niedźwiedź, słoń, „авторитетність” lew, orzeł, byk, wół, „паразитизм” kukułka.
Люди загалом негативно оцінюють звуки, які видають тварини (наприклад, щодо жаби). Цікаво, що голоси звірів людина сприймає абсолютно негативно, а позитивно лише спів птахів, однак не всіх, пор. каркання ворони, ворона, сороки.
У ході дослідження було також помічено значну подібність польської фразеології із зоокомпонентом з аналогічними системами в українській, російській, подекуди чеській, англійській та німецькій мовах. Подібні зіставлення становлять чималий науковий інтерес у плані встановлення типологічних паралелей і далі мовних універсалій.

Список скорочень лексикографічних джерел
1. АС Брей У. Археологический словарь / У. Брей, Д. Трамп. М. : Прогресс, 1990. 368, [1] с.
2. БПРС Гессен Д. Большой польско-русский словарь : в 2-х т. / Д. Гессен, Р.Стыпула. Москва, Варшава: „Сов. Энциклопедия” „Ведза Повшехна”, 1967.
Т. І. 1967. 1344 с.
3. БС Біологічний словник. К. : Головна редакція УРЕ, 1986. 680 с.
4. ЕССУМ Митрополит Ілларіон. Етимологічно-семантичний словник української мови : у 4 т. / Митрополит Ілларіон ; Інститут дослідів Волині ; За ред. Юрія Мулика-Луцика. Канада : Вінніпег, 1979 1994.
Т. 1: А Д. 1979. 365 с.
5. ЕСУМ Етимологічний словник української мови : в 7-ми т. / О. С. Мельничук таін. К. : Наукова думка, 1982 2006.
Т. 1: А Г. 1982. 631 с.
Т. 2: Д Копці. 1985. 570 с.
Т. 3: Кора М. 1989. 552 с.
Т. 5: Р Т. 2006. 704 с.
6. ЖЖ Жизнь животных : в 6-ти т. / Под редакцией члена-корреспондента АНСССР профессора Зенкевича Л. А. М. : Просвещение, 19681971.
Т. 5: Птицы / [под. ред. Н. А. Гладкова, А. В. Михеева]. 1970. 611 с.;
Т. 6: Млекопитающие, или звери. 1971. 627 с. : ил.
7. ИСРФ Козлова Т. B. Идиографический словарь русских фразеологизмов с названиями животных / Т. B. Козлова. М. : Дело и Сервис, 2001. 208 с.
8. КЭСРЯ Шанский Н.М. Краткий этимологический словарь русского языка : [пособие для учителей] / Н.М. Шанский, В.В. Иванов, Т.В. Шанская ; под ред.С. Г. Бархударова. М. : Просвещение, 1975. 543 с.
9. МНМ Мифы народов мира : энциклопедия в 2-х т. / Гл. ред. С. А. Токарев. М.: Большая Российская Энциклопедия, 19801982.
Т.І. 1980. 672 с.
10. Номис Українські приказки, прислів’я і таке інше / [Уклав М. Номис ; упорядкував, примітки та вступні статті М. М. Пазяк]. К. : Либідь, 1993. 768 с.
11. НТСУМ Новий тлумачний словник української мови : в 3-х т. / [Видання друге, виправлене ; укл. Василь Яременко, Оксана Сліпушко]. К. : Аконіт, 2005.
Т.ІІІ. 2005. 862 с.
12. НФС Новейший философский словарь / Сост. А. А. Грицанов. Минск : Издатель В.М. Скакун, 1998. 896 с.
13. П Повір’я / [упорядн. М. Дмитренко]. К. : Знання України, 1992. 48 с.
14. ПЭС Популярный энциклопедический словарь. М. : Большая Российская энциклопедия, 2001. 1583 с.
15. СБ Белова О. В. Славянский бестиарий: Словарь названий и символов : [под. ред. РАН; Интут славяноведения]. М. : Индрик, 2000. 320, [1] с.
16. СД Славянские древности: Этнолингвистический словарь : в 5 т. / [Т.А.Агапкина, Л. Н. Виноградова, А. В. Гура и др. ; РАН ; Институт славяноведения и балканистики ; отв. ред. Н. И. Толстой]. М. : Международные отношения, 1995.
Т. І: А - Г. 1995. с. 584с.
Т. ІІ: Д - К (Крошки). . 1995. 697 с.
Т. ІІІ: К (Круг) - П (Перепелка). 1995. 699 с.
17. СДУМ Плачинда С. П. Словник давньоукраїнської міфології / С. П. Плачинда. К.: Український письменник, 1993. 63 с.
18. СЛТ Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. М.: Сов. энцикл., 1996. 608 с.
19. СМ Славянская мифология : энциклопед. слов. / РАН ; И-т славяноведенияь ; отв. ред. С. М. Толстая. [2-е изд., испр. и доп.]. М. : Междунар. отношения, 2002. — 509, [1] с.
20. СРФ Бирих А. К. Словарь руской фразеологии : историко-этимологчический справочник / А. К. Бирих, В. М. Мокиенко, Л. И. Степова ; Под ред.В.М.Мокиенко. СПб. : Фолио-Пресс, 1999. 704 с.
21. СС Словник символів / [О. І. Потапенко, М. К. Дмитренко, Г.І. Потапенко та ін.] К. : Редакція часопису „Hародознавство”, 1997. 156 с.
22. СССИ Холл Джеймс (James Hall) Словарь сюжетов и символов в искусстве / Холл Джеймс ; пер. с англ. А. Майкапара. М. : КРОНПРЕСС, 1999. 656 c.
23. СУІ Удовиченко Г. М. Словник українських ідіом / Г. М. Удовиченко / [укл.Г.М.Удивиченко]. К. : Рад. письменник, 1968. 463 с.
24. СФУМ Словник фразеологізмів української мови / НАНУ ; Ін-т укр. мови ; укл.В. М. Білоноженко, І. С. Гнатюк, В. В. Дятчук, Н. М. Неровня, Т.О.Федоренко. К. : Наукова думка, 2003. 1104 с.
25. УНПП Українські народні прислів’я і приказки. К. : Знання України, 1992. 95 с.
26. УФСУМ Удовиченко Г. М. Фразеологічний словник української мови : в 2-х т. / Г.М.Удовиченко. К. : Вища школа, 1984.
Т. І. 1984. 304 с.
Т. ІІ. 1984. 384 с.
27. ФСУМ Фразеологічний словник української мови : 2-х т. / [укладачі: Л.Паламарчук, В.Винник, В.Білоноженко та ін. ; 2-е вид.]. К. : Наукова думка, 1999.
Т. І. 1999. 528 с.
Т. ІІ. 1999. 984 с.
28. ЦЭСРЯ Циганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка / Г.П.Циганенко. К. : Радянська школа, 1989. 511 c.
29. ЭС Энциклопедический словарь : в 82 т-х. СПб. : „Издательское Дѣло”, 1990.
Т. ХХХ. 1990. 960 с.
30. ЭСБ Бауер Э. Энциклопедия символов / Э. Бауер, И. Дюмотц, С. Головин. М. : Крон-пресс, 1998. 512 с.
31. ЭСЗЭ Энциклопедия символов, знаков, эмблем. М. : Локид-миф, 2000. 576 с.
32. ЭСК Кассу Ж. Энциклопедия символизма: живопись, графика и скульптура. Литература. Музыка / Ж. Кассу. М. : Республика, 1999. 429 с.
33. ЭСРЯ Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : в 4-х т. / М.Фасмер; Под ред. Б. А. Ларина. М. : Прогресс, 1986.
Т. І: А-Д. 1986. 576 с.
Т. ІІ. Е-Муж. 1986. 672 с.
34. BSLSJ Słownik ludowych stereotypów językowych. Zeszyt próbny. / [pod red.J.Bartmińskiego]. Wrocław : Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 1980. 274 s.
35. DSJP Słownik języka polskiego : w 10 t. / [pod. red. W. Doroszewskiego]. Warszawa : PWN, 19581969.
T. III. 1961. 1215 s.
36. EP Encyklopedia popularna. Warszawa: PWN, 1984. 1048 s.
37. IE Illustrowana encyklopedia Trzaski, Everta i Michalskiego / [pod. red. St. Lama]. Warszawa: nakładem księgarni Trzaski, Everta i Michalskiego. T. 15, 1927 1937.
38. KSMiTK Kopaliński W. Słownik mitów i tradycji kultury / W. Kopaliński. Warszawa : RYTM , 1985/2003. 1520 s.
39. MG Krzyżanowski J. Mądrej głowie dość dwie słowie. [Pięć centuryj przysłów polskich i diabelskich tuzin]. [wyd. trzecie]. w 3 t. W. : PAN, 1975.
T. I