ТРАНСФОРМАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ТЕКСТАХ СУЧАСНИХ ХОРВАТСЬКИХ ГАЗЕТ : ТРАНСФОРМАЦИИ фразеологизмов в текстах современного хорватских газет

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

ХОРОЗ НАТАЛІЯ СТЕПАНІВНА

УДК 811.163.42’06’373.7’364:070

ТРАНСФОРМАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У ТЕКСТАХ СУЧАСНИХ ХОРВАТСЬКИХ ГАЗЕТ

10.02.03 слов’янські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук,
проф. Л.П.Васильєва

Львів-2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ......

5

ВСТУП ...............

6

РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЙ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ......

14

1.1. Фразеологія в мові газети .......

15

1.2. Проблема обсягу фразеології в мовознавчих працях .......

17

1.3. Фразеологізми з погляду ступеня їхньої семантичної злютованості ..

21

1.4. Внутрішня форма фразеологізмів ..

26

1.5. Статус слів-компонентів у складі фразеологізмів ....

27

1.5.1. Предметність компонента фразеологізму ...............

28

1.5.2. Фразеологічне значення слова-компонента .

31

1.6. Фразеологізм і контекст ......

33

1.7. Поняття трансформації фразеологізму .....

35

1.8. Ознаки фразеологізмів, які уможливлюють їхні трансформації ....

36

1.9. Функції трансформованих фразеологізмів ....

39

1.10. Трансформації фразеологізмів у газетних заголовках ...

41

1.11. Принципи класифікації трансформацій ФО в мовознавчих працях .....

42

1.11.1. Семантичні трансформації фразеологізмів ...

48

1.11.1.1. Семантичні трансформації, які не спричиняють семантичної двоплановості фразеологізмів

49

1.11.1.2. Семантичні трансформації, які спричиняють семантичну двоплановість фразеологізмів ..........................

52

1.11.2. Трансформації, які порушують зовнішню форму і семантику фразеологізму .......................

54

1.12. Ускладнений прийом та конвергенція .....

62

Висновки до розділу 1 .......

64

РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ .....

66

2.1. Атрибутивне розширення фразеологізмів .........

66

2.1.1. Просте атрибутивне розширення фразеологізмів ...

69

2.1.2. Ускладнене атрибутивне розширення фразеологізмів ...

72

2.1.3. Складне атрибутивне розширення фразеологізмів .

74

2.2. Еліпсис фразеологізмів ....

76

2.3. Фразеологічна алюзія ......

81

2.3.1. Вільний переказ фразеологізмів ...

82

2.3.2. Використання образу або змісту фразеологізмів ....

85

2.3.2.1. Використання образу фразеологізму .....

86

2.3.2.2. Використання змісту фразеологізму ......

88

2.3.3. Використання в контексті семантичного ядра фразеологізму ..

91

2.3.4. Фразеологічний аналог .....

95

2.4. Субституція компонентів фразеологізмів .

100

2.4.1. Синонімічна субституція компонентів фразеологізмів .

102

2.4.1.1. Субституція компонентів фразеологізмів їхніми загальномовними синонімами .

103

2.4.1.1.1. Субституція компонентів фразеологізмів стилістичними синонімами ..

105

2.4.1.1.2. Субституція компонентів фразеологізмів ідеографічними синонімами

107

2.4.1.2. Субституція компонентів фразеологізмів контекстуальними синонімами ...

110

2.4.2. Антонімічна субституція компонентів фразеологізмів ..

117

2.4.3. Паронімічна субституція компонентів фразеологізмів ..

122

2.4.4. Субституція компонентів фразеологізмів словами, не пов’язаними з ними системно-лінгвальними зв’язками

133

Висновки до розділу 2 ......

137

РОЗДІЛ 3
СЕМАНТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ........

142

3.1. Подвійна актуалізація фразеологізмів .......

143

3.1.1. Повна подвійна актуалізація фразеологізмів...

146

3.1.1.1. Уживання в контексті фразеологізму та вільного словосполучення-етимона .......

147

3.1.1.2. Уживання в контексті лише ФО. Повна подвійна актуалізація ФО з одночасною та неодночасною реалізацією фразеологічного та предметного значень ...

149

3.1.1.2.1. Одночасна подвійна актуалізація .....

149

3.1.1.2.2. Неодночасна подвійна актуалізація .....

151

3.1.1.2.2.1. Преконтекстна актуалізація ........

152

3.1.1.2.2.2. Постконтекстна актуалізація ......

154

3.1.1.3. Повна подвійна актуалізація ФО як наслідок застосування стилістичних фігур мови ...

156

3.1.2. Часткова подвійна актуалізація фразеологізмів .

158

3.1.3. Фразеологічний комплекс .........

161

3.2. Розгорнута метафора .......

165

3.2.1. Власне розгорнута метафора ........

168

3.2.2. Антаподозис .......

171

Висновки до розділу 3 ..............

175

ВИСНОВКИ ...

179

ДОДАТОК А
ПРИКЛАДИ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ ..

185

ДОДАТОК Б
ПРИКЛАДИ СЕМАНТИЧНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

203

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .

213

ВСТУП

У мові сучасної хорватської газети спостерігається активне залучення до тексту статей і до їх заголовків фразеологічних ресурсів хорватської мови. Особливо яскраве і багатогранне відображення ця тенденція має в суспільно-політичному дискурсі, оскільки тексти суспільно-політичного спрямування найбільш прагматично зорієнтовані, націлені на формування думки читача та здійснення впливу на нього. А фразеологізми, що беруть участь у створенні мовної картини світу і своєрідно його інтерпретують, мають значний прагматичний потенціал, який вміло використовують журналісти.
Фразеологія як самостійна мовознавча дисципліна почала активно розвиватися в Хорватії на початку 70-хрр. XX ст. і пов’язана з науковою діяльністю акад.А.Менац, яка застосувала теоретичні положення російської фразеологічної школи В.В.Виноградова, М.М.Шанського, О.І.Молоткова та інших дослідників до хорватського мовного матеріалу. Згодом під її керівництвом сформувалася Загребська фразеологічна школа.
У хорватському мовознавстві окремі аспекти фразеології були об’єктом вивчення низки дослідників. А.Менац уперше запропонувала чітку дефініцію фразеологізму, вивчила його структуру, окреслила межі хорватської фразеології [329; 330]. Загальні питання фразеології хорватської мови висвітлювали Й.Матешич [319], Й.Єрней [312], М.Попович [343], Н.Вайс [360], М.Турк, С.Богович [358] та інші. Здійсненням різноаспектного зіставного аналізу хорватських фразеологізмів із фразеологізмами інших мов займалися А.Менац [326-328], Ж.Фінк-Арсовські [296-300], Р.Хансен Кокоруш [302], А.Николич-Гойт [338], Н.Іванетич, У.Карлаваріс-Бремер [309] та інші. Зокрема, є дослідження, в яких з’ясовуються фразеологічні паралелі, що існують між хорватськими та українськими усталеними зворотами (М.Попович, Р.Тростинська [342; 344]).
Морфологічні особливості окремих типів хорватських фразеологізмів вивчали З.Вучетич [363], Ж.Фінк-Арсовські [299]. З’ясуванню питань етимології хорватської фразеології присвячено праці Ю.Морица [336], Й.Єрнея [311], М.Турк [357; 359], М.Михалевич, Л.Худечек [334], А.Менац [331; 332]. Лексикографічними розробками фразеології хорватської мови займалися вчені Й.Матешич [301], Л.Худечек, М.Михалевич [307], В.Мухвич-Динамовські [337], А.Менац [325].
Проблеми хорватської діалектної фразеології розглядали С.Богович [287], В.Анич [283]. Учені Й.Матешич [320], Н.Вайс і В.Зечевич [361], С.Вулич [364] вивчали можливості кодифікації фразеології хорватських діалектів. М.Менац-Михалич створила словник фразеологізмів чотирнадцятити новоштокавських ікавських говірок [333]. Фразеологію мови окремих хорватських письменників досліджували М.Могуш [323; 335], Л.Коленич [313; 314], Й.Вончина [362], Б.Тафра [355], А.Менац [324; 323].
Демократизація суспільно-політичного життя Хорватії в 90-хрр. XXст. значною мірою зумовила зміни в мові ЗМІ, зокрема, в мові газет. Журналісти вільніше добирають мовні засоби для вербальної передачі екстралінгвальної ситуації, висловлюють критичну оцінку подій суспільно-політичного життя країни та світу, здійснюють вплив на адресата шляхом підвищення емоційно-експресивного тону повідомлення і формують думку та ставлення читача до фактів з життя держави і світу. Емоційно-експресивне звучання та прагматична дія газетних статей передусім пов’язані мовними знаками, що є вербальними виразниками перцепції адресантом мовлення навколишнього світу. Серед таких мовних знаків ФО, які в газетних текстах зазнали навмисних трансформацій. Займаючи в тексті релевантні позиції, вони привертають увагу до найсуттєвіших змістових аспектів.
Інтерес лінгвістів до проблеми трансформацій фразеологізмів різних мов спостерігається у мовознавстві з 60-хрр. XX ст. Серед дослідників видозмін ФО в текстах української художньої літератури зазначимо Ф.П.Медведєва [149], Л.Г.Скрипник [217], Ж.В.Колоїз [111], В.Д.Ужченка (вивчав використання фразеології у творах О.Вишні) [238], М.Вовк (розглядала модифікації фразеологізмів у романах В.Барки) [47]. Детальними розробками цієї теми є дисертаційні праці І.С.Гнатюк [58], О.В. Бойко [29], Л.Ф.Щербачук [282].
Матеріали української публіцистики стали базою для фразеологічних досліджень О.А.Сербенської [213], А.Г.Мамалиги [145], Н.Скиби [216], Ж.В.Колоїз [112; 113], О.І.Андрейченко [5], О.Калякіної [97], А.М.Григораш [61; 62], О.Є.Клєщової (розглядала фразеологічні видозміни у публіцистиці І.Багряного [102]). Вивчення авторських трансформацій у сучасних періодичних виданнях було темою дисертаційної праці Н.І.Кочукової [117].
Ґрунтовні дослідження з цієї теми знаходимо на матеріалі російської мови. Трансформацію фразеологізмів у творах російських класиків вивчали О.М.Бабкін [15], М.М.Шанський [270], І.А.Шкробова [275; 276], О.І.Селиверстова [212], І.В.Дубинський [69-74], В.П.Ковальов [104], М.П.Волочай [50], А.М.Бакіна [16] та інші. Л.А.Булаховський розглядав створення російськими письменниками першої половини XІX ст. каламбурів [37]. І.М.Абрамович описав оказіональні видозміни російських ФО з погляду можливості їх лексикографічної систематизації [1]. Функціонування російської фразеології в газетному тексті аналізували Н.О.Мануйлова [146], Д.П.Вовчок [48], Б.В.Кривенко [119], О.І.Селіверстова [212]. Учені І.С.Губенко [65], Л.А.Манькова [147], В.М.Ронгинський [203], О.Сафонов [207], зокрема, досліджували фразеологію в газетних заголовках.
Трансформації фразеологізмів у англомовних текстах художньої літератури вивчали О.В.Кунін [124-132], А.І.Чорна [260], З.А.Павлова [175-179], В.Л.Дашевська [67], Л.І.Ройзензон [197; 201], В.І.Зуєва [93], С.І.Вяльцева [54], А.С.Начисчионе [166; 167], Ю.В.Медведєв [148], Г.Кузнєцова [121]. Н.Л.Шадрін, зокрема, займався проблемою перекладу видозмінених в контексті ФО [266].
Модифіковані німецькі ФО були предметом опису в працях Я.А.Барана [17], Н.П.Щербаня [281], І.Ф.Печериці [183-185], Б.І.Лабінської [134], Л.М.Болдиревої (досліджувала видозміни німецьких ФО в пресі та художній літературі [31-34]). Трансформованій в сучасних німецьких періодичних виданнях фразеології присвячена дисертаційна праця С.Б.Пташник [190].
Оказіональні утворення в текстах іспанською мовою досліджували В.С.Виноградов [45], О.В.Мерзлікіна [154], Т.В.Цимбалюк (дослідниця обрала об’єктом свого аналізу фразеологізми, які зазнали трансформацій в романі М.Сервантеса Дон Кіхот”, й вивчала їх передачу при перекладі роману українською мовою М.Лукашем) [258].
У слов’янських мовах фразеологічними трансформаціями займалися: на матеріалі польської преси С.Бомба [285], Я.Ставницька (розглядала трансформовані заголовки) [350]; у білоруській художній літературі І.Я.Лепешев [138-140], І.У.Гавриловець [56], А.С.Садовська [205], Н.В.Філімонова [245]. Сербсько-хорватську трансформовану фразеологію вивчали Д.Мршевич-Радович [163], В.Петрович (розглядала випадки видозміни фразеологізмів у мові преси) [182].
Питання текстового функціонування хорватської фразеології, зокрема її трансформацій, не було предметом монографічних чи дисертаційних досліджень в українському мовознавстві. У хорватському мовознавстві виявлено лише кілька розвідок хорватських учених, де побіжно розглянуто поодинокі прийоми трансформації фразеологізмів хорватської мови на публіцистичному матеріалі (А.Менац [322], Б.Ковачевич та М.Михалевич [315], Ж.Фінк-Арсовські [297]). А.Менац наводить три різновиди трансформації фразеологізмів у контексті: повернення ФО буквального значення, заміну складових елементів фразеологізму та розширення структурних меж ФО внаслідок додавання оказіональних слів. Дослідники Б.Ковачевич та М.Михалевич у своїй праці виділяють контамінацію та заміну компонентів ФО, а також інверсію як один із видів модифікацій ФО в тексті, зміну граматичних категорій компонентів ФО і синтаксичного статусу в реченні. Ж.Фінк-Арсовські на прикладі одного фразеологізму показує широкий спектр застосованих до нього видозмін у хорватських періодичних виданнях.
Актуальність дисертації визначається спрямованістю сучасних мовознавчих студій на вивчення трансформацій ФО з функціонального, семантичного і прагматичного поглядів і зумовлюється відсутністю комплексних праць такого спрямування у вітчизняній хорватистиці.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна тема Трансформації фразеологізмів у текстах сучасних хорватських газет” безпосередньо пов’язана з науково-дослідною проблематикою кафедри слов’янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка Актуальні проблеми слов’янського мовознавства та літературознавства”, де праця виконувалася.
Мета роботи визначити функціонально-семантичні та прагматичні особливості хорватських трансформованих ФО на сторінках газет 1996-2006рр.
Досягнення мети дослідження передбачає виконання таких завдань:
1) Окреслити суть трансформації, відмежувати її від суміжних мовних явищ (нормативної варіантності компонентів ФО, нормативного оточення ФО).
2) Виявити конститутивні та факультативні ознаки, внаслідок яких фразеологізм трансформується.
3) Виокремити головні прийоми трансформації ФО в мові хорватських газет, простежити механізм їх застосування.
4) Розглянути нові, досі не вивчені мовознавцями прийоми трансформації.
5) Дослідити особливості трансформованих ФО у складі газетних заголовків.
6) Визначити здатність ФО кожного з типів семантичної цілісності до різних трансформацій.
7) Установити семантичні зсуви у фразеологізмах, що зазнали трансформації.
8) З’ясувати основні функції трансформованих ФО та інтенції здійснених у газетному тексті трансформацій.
Об’єктом дослідження є трансформовані фразеологізми хорватської мови[1].
Обсяг фразеології трактуємо широко (повністю і частково переосмислені ФО, семантично подільні усталені звороти з узагальнено-образним та безобразним значенням) і під фразеологізмом розуміємо стійке сполучення принаймні двох повнозначних с

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Досліджені в дисертації трансформовані хорватські фразеологізми є одночасно інформемами і прагмемами.
2. Відбір фразеологізмів, їх пристосування до конкретної ситуації мовлення завдяки трансформаціям залежать: 1) від індивідуальних психічних та інтелектуальних характеристик адресанта його власної перцепції навколишньої дійсності і особливостей її відтворення в конкретному комунікативному акті; 2) від комунікативних завдань, які стоять перед адресантом: оригінально повідомити про події країни і світу, сформувати в адресата ставлення до них; сумістити абстрактну семантику нормативної ФО із ситуацією мовлення. Зважаючи на це, функціями трансформованої ФО в контексті є смислова, стилістична та прагматична, які взаємодіють між собою і по-різному співвідносяться в кожному конкретному випадку застосування трансформацій до ФО. Смислова функція контекстуальне пристосування ФО шляхом уточнення, інтенсифікації, поляризації її значення спричиняє і стилістичний ефект, або одночасно і стилістичний, і прагматичний. У деяких випадках смислова функція є факультативною або взагалі не реалізується.
3. Досліджено найрозповсюдженіші на сторінках хорватських газет 1996-2006рр. різновиди семантичних та структурно-семантичних трансформацій і описано способи їх реалізації.
Із семантичних трансформацій розглянуто подвійну актуалізацію (13% від загальної кількості проаналізованих трансформованих ФО) та розгорнуту метафору (6%). Розгорнута метафора має два типи: 1) власне розгорнуту метафору (розгортання в постконтексті образу ФО на основі одного з її компонентів), 2) антаподозис (відмінний від власне розгорнутої метафори тим, що надає характеристику, коментар денотатам, позначеним окремими компонентами ФО, що вживаються в постконтексті). Другий тип виявлено і досліджено вперше. Подвійна актуалізація включає прийоми: 1) повну подвійну актуалізацію (в реальних ФО) та часткову подвійну актуалізацію (в ірреальних ФО). Повна подвійна актуалізація реалізується такими способами: 1) використанням в контексті ФО та її прототипа або 2) використанням в контексті лише фразеологізму. Останній тип повної подвійної актуалізації одночасно або неодночасно реалізує фразеологічне й буквальне значення міжрівневих омонімів фразеологізму та його етимона. При неодночасній актуалізації виявлено преконтекстну та постконтекстну актуалізацію ФО в контексті. Повна подвійна актуалізація ФО створюється також унаслідок використання риторичних фігур. Часткова подвійна актуалізація твориться завдяки коментуванню компонента ФО або приєднанню до нього додаткових слів.
Серед структурно-семантичних трансформацій виділено: 1) субституцію компонентів ФО оказіональними словами (31%), 2) фразеологічну алюзію (18%), 3) розширення ФО (12% ), 4) еліпсис (6%). Кожен різновид має кілька способів для реалізації. Зважаючи на ступінь ускладнення структури та семантики фразеологізму атрибутивне розширення може бути простим, ускладненим і складним. Еліпсис включає пропущення початкових компонентів ФО та прийом умовчання. Фразеологічна алюзія в дослідженні має такі типи: 1) вільний переказ ФО, 2) використання образу або змісту ФО, 3) використання семантичного ядра ФО, 4) фразеологічний аналог. Субституція компонентів ФО заснована на системних і позасистемних зв’язках корелятів.
Досліджено, що механізм застосування кожного прийому трансформації є аналогічним для ФО будь-якого типу семантичної злютованості, а розбіжності спостерігаються лише на семантичному рівні різних типів ФО.
Показано, що ці прийоми трансформації часом застосовують комплексно до однієї ФО, що зумовлює стилістичну конвергенцію. Виявлено випадки, коли досліджувані прийоми трансформації було ускладнено граматичними видозмінами компонентів або ФО загалом.
Проаналізовано випадки нагромадження в близькому контексті кількох трансформованих ФО, які комплікативно корелюють між собою і з контекстом: 1) дві ФО виступають актуалізаторами буквального значення одна для одної, 2) одна ФО актуалізує буквальне значення іншої, 3) один і той же відтинок контексту актуалізує буквальне значення кількох ФО.
4. З огляду на різну семантичну природу ФО і різні ознаки, які уможливлюють трансформації, наведені прийоми характерні не для кожного зі семантичних типів ФО. Найсприятливішими для видозмін є фразеологічні єдності (67%) та паремії (15%). Рідше піддаються трансформаціям фразеологічні вирази (10%). Найчастотнішими серед фразеологічних виразів, що зазнають видозмін, є крилаті вислови (88%). Лише 8% від загальної кількості проаналізованих трансформованих ФО становлять трансформації фразеологічних сполучень. Це зумовлено аналітичністю їхнього значення і тим, що один із компонентів зберігає пряме номінативне значення, а компонент, який вжито в переносному значенні, має одиничну сполучуваність. Не виявлено жодного випадку трансформації фразеологічних зрощень. Вони втратили (в синхронії) реальне підґрунтя закладеного в них образу, а змертвіла внутрішня форма майже позбавляє їх здатності до видозмін.
5. Можливість фразеологізмів трансформуватися пояснюємо їхніми головними конститутивними ознаками, притаманними усім семантичним типам: нарізнооформленістю й відтворюваністю в готовому вигляді в процесі мовлення. Нарізнооформленість компонентів фразеологізму надає їм відносно вільної валентноздатності, уможливлює у ФО всіх типів варіювання їхніх складових елементів, розширення основного компонентного складу оказіональними словами, інверсивне та дистантне вживання, еліптування. Для ідіом та паремій нарізнооформленість полягає ще й у здатності вичленовувати зі структури окремі компоненти або цілі фрагменти ФО і їх самостійно вживати. Відтворюваність ФО забезпечує безпомилкову їх ідентифікацію адресатом мовлення у контексті.
Виявлено і доведено наявність у фразеологізмів інших ознак (конститутивних і факультативних), завдяки яким можливе їхнє стилістичне використання. Деякі з них існують потенційно, латентно, а в мовленні набувають здатності реалізуватися.
Внутрішня образна форма ФО-ідіом та паремій, що актуалізується при трансформаціях, спричиняє пожвавлення їх образу в контексті. Наявність етимона дозволяє створювати контекстуальні умови для двопланового сприйняття фразеологізму або його окремих компонентів як цілісної фразеологізованої сполуки і як вільного словосполучення, яке власне і є етимоном.
Образна природа ідіом та паремій служить адресантам а) для вербалізації екстралінгвальної ситуації, коли в контексті передано лише їх образ; б) для розвитку метафоричного образу ідіом та паремій таким чином, що він поширюється і метафоризує ширший контекст.
Метафорична семантика ідіом та паремій дозволяє змінювати їх форму, зберігаючи при цьому нормативне значення, уточнене в комунікативних умовах (субституція компонентів ФО, розширення, еліпсис, вільний переказ ФО, використання змісту ФО, деякі випадки створення фразеологічного аналога).
Предикативна будова паремій дає можливість авторам статей застосувати до них стилістичний прийом умовчання, який не характерний для фразеологічних єдностей та сполучень, зважаючи на їхню структуру.
Для фразеологічних виразів-гасел, девізів тощо властива певна інтонаційна будова, вираження якої-небудь ідеї, визначене відношення змісту до дійсності, які подекуди зазнають трансформацій в контекстах. Для фразеологічних виразів із предикативною будовою, як і для ФО-паремій, характерним є прийом умовчання.
У ФО-фразеологічних сполученнях поєднуються компоненти із фразеологічно зв’язаним і лексичним значенням. Адресанти трансформують одні з них або другі.
Стилістична маркованість фразеологізмів різних типів дозволяє актуалізувати, посилювати експресивні, емоційні, оцінні, функціонально-стилістичні семи конотативного макрокомпонента значення.
Фразеологізми, генетично позбавлені конотативного значення, набувають при трансформаціях яскравих експресивно-емоційних та оцінних сем.
Зважаючи на аналітичність фразеологічних сполучень та безобразність фразеологічних виразів, їм не властиві семантичні трансформації. До них неможливо застосувати деякі структурно-семантичні трансформації ФО, зокрема фразеологічну алюзію (крім фразеологічного аналога), субституцію компонентів ФО, засновану на контекстуальній синонімії корелятів.
6. Цілісне метафоричне значення фразеологічних єдностей при трансформаціях може повністю зберігатися, бути частиною реального змісту або втрачати ідіоматичність і реалізувати прямі номінативні значення усіх складових. Паремії або реалізують узагальнено-метафоричний, переносний зміст, або мають у контексті буквальне значення. Трансформовані фразеологічні вирази реалізують у контекстах значення, які є сумою значень їхніх складових, метафорично характеризуючи явище, поняття, яке позначають. Фразеологічні сполучення або реалізують фразеологічну семантику, або сприймаються покомпонентно внаслідок трансформацій компонентів із фразеологічно зв’язаним значенням.
7. Досліджено, що одна й та ж ФО здатна зазнавати різноманітних трансформацій, різнопланово виявляючи закладені в ній природою властивості. Залежно від екстралінгвальної ситуації, яку треба передати вербально, від того, як адресанти бачать цю ситуацію, фразеологізм у кожному конкретному випадку його вживання пристосовують до заданих умов і навіть при використанні аналогічного прийому трансформації по-різному співвідносять з нормативною ФО.
Окремі або всі компоненти образних ФО здатні набувати фразеологічних значень, детермінованих їхнім функціонуванням у цих ФО. Таку властивість компонентів використано у низці прийомів. При субституції компонентів ФО контекстуальними синонімами нормативний компонент, маючи фразеологічне значення, замінювався ситуативним словом, яке перебирало на себе семантичне навантаження витісненого компонента, уже позначаючи і називаючи конкретний денотат. При цьому контекст реалізував нормативне метафоричне значення ФО, уточнене згідно з умовами мовленнєвої ситуації.
Компоненти, які мають власне фразеологічне значення, подекуди виокремлюються зі складу ФО і вживаються у текстах самостійно. Це фразеологічне значення в контексті уточнюється внаслідок приписування їм конкретного денотату (прийом використання семантичного ядра, розгорнута метафора).
Якщо у фразеологізмі є два однакових компоненти, нормативне фразеологічне значення яких є тотожним, їхнє фразеологічне значення в контексті може бути тотожним або відмінним.
Виявлено випадки трансформації позбавлених власного фразеологічного значення компонентів нормативної ФО. Їх замінено ситуативними словами, які реалізують своє лексичне значення в реальному змісті ФО.
8. Трансформовані фразеологізми в ролі заголовків суміщають номінативну й експресивну функції. Виявлено, що властива заголовкам інформативна функція у фразеологізмах-заголовках подекуди відіграє другорядну роль (містить натяк на тему статті, особу, про яку в ній ідеться тощо), в окремих випадках інформація про зміст названої статті взагалі відсутня. До фразеологізмів-заголовків журналісти застосовують семантичні й структурно-семантичні трансформації усіх виділених у праці типів, крім прийомів, які вимагають ширшого контексту для реалізації.
9. При трансформаціях усіх досліджених типів здійснюється кореляція фразеологізмконтекст. Контекст визначає реальне значення ФО: конкретизує, підсилює, створює зсуви, надає додаткових відтінків, розвиває нове ситуативне значення. Трансформована ФО сприяє увиразненню контексту.
В умовах контексту створюється навмисна двоплановість звучання ФО (як ідіоматичної сполуки і як вільного словосполучення прототипа цієї сполуки). Той самий контекст чинить протилежну дію знімає двозначність у випадку її навмисного створення, указуючи, яке зі значень реалізується в ньому.
Контекст розвиває метафоричний образ фразеологізму, а фразеологізм поширюється на більший контекст і метафоризує його.
10. Усі досліджені трансформації спричиняють стилістичний ефект і прагматичну дію на адресата, що і є головною інтенцією адресанта.
Ефективність здійсненої трансформації та сила впливу на реципієнта безпосередньо залежать від: 1) розповсюдженості фразеологізму в мовленні; 2) здатності адресата пов’язати трансформовану ФО з нормативною одиницею.
11. Подальше вивчення проблеми трансформацій хорватських фразеологізмів дасть можливість виявити та проаналізувати інші способи видозмін ФО і особливості ФО, які проявляються при трансформаціях, та застосовувати ці дослідження при вивченні трансформацій фразеологізмів інших мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамович И.М. Об индивидуально-авторских преобразованиях фразеологизмов и отношении к ним фразеологического словаря // Проблемы фразеологии. М.-Л.: Наука, 1964. С. 21-218.
2. Авксентьєв Л.Г. Сучасна українська мова: Фразеологія: Навч. посіб. 2-е вид, доп. і перероб. Харків: Вища шк., 1988. 134с. Бібліогр.: с. 127-133.
3. Алексеев В.А. Оружием политической сатиры. М.: Мысль, 1979. 244с.: ил. Библиогр. в подстроч. примеч.
4. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. Л.: Изд-во ЛГУ им. А.С.Пушкина, 1963. 208с. Библиогр.: с. 195-200.
5. Андрейченко О.І. Лексико-фразеологічна основа текстів політичних дискусій (на матеріалі української преси кінця XX початку XXІ століття): Автореф. дис. канд. філол. наук / Ін-т укр. мови НАНУ. К., 2006. 23с.
6. Андрейченко О.І. Трансформація фразеологічних одиниць у жанрі політичної дискусії // Вісник Луган. нац. пед. ун-ту ім.Т.Г.Шевченка. 2004. № 11 (79). С. 136-142.
7. Арнольд И.В. Нарушение сочетаемости на разных уровнях лингвистический механизм комического эффекта // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. 1979. Вып. 145. С. 100-108.
8. Архангельская А.М. Специфика системных отношений компонентов фразеологических единиц // Вісник Львів. ун-ту ім. І.Франка. Серія філологічна. 1993. Вип. 24. С. 92-98.
9. Архангельська А.М. Системні відношення компонентів фразеологічних одиниць: Автореф. дис. канд. філол. наук / Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні НАНУ. К., 1994. 23с.
10. Архангельский В.Л. Вариации лексического состава устойчивых фраз в русской фразеологии // Вопросы изучения русского языка: Сб. науч. тр. Ростов н/Д., 1964. С. 3-9.
11. Архангельский В.Л. Проблема устойчивости фразеологических единиц и их языковые свойства // Проблемы устойчивости и вариативности фразеологических единиц. Тула: Изд-во Тул. гос. ун-та, 1968. С. 21-29.
12. Архангельский В.Л. Устойчивые фразы в современном русском языке. Ростов н/Д.: Изд-во Ростов. ун-та, 1964. 315с. Библиогр. в конце глав.
13. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии. М.: Учпедгиз, 1957. 295с. Библиогр.: с. 280-290.
14. Ашарчук І.У. Разгортванне метафарычнага кантэксту на вобразнай аснове фразеалагізма // Славянская фразеология в ареальном, историческом и этнокультурном аспектах: Мат. ІV Междунар. науч. конф. Гомель: УО ГГУ им. Ф.Скорины, 2005. С. 217-218.
15. Бабкин А.М. Русская фразеология, ее развитие и источники. Л.: Наука, 1970. 263с. Библиогр. в подстроч. примеч.
16. Бакина М.А. Общеязыковая фразеология как выразительное средство современной поэзии // Е.А.Некрасова, М.А.Бакина. Языковые процессы в современной русской поэзии. М.: Наука, 1982. - С. 182-308.
17. Баран Я.А. Основні питання загальної та німецької фразеології. Львів: Вища шк., 1980. 155с. Бібліогр.: с. 147-154.
18. Баранник Д.Х. Особливості використання фразеології в усному монологічному мовленні // Усний монолог. Дніпропетровськ, 1969. С. 87-107.
19. Баранникова Л.И. Введение в языкознание: Учеб. пособ. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1973. 383, [1]с. Библиогр.: с. 380-381.
20. Баркова Л.А. Лингвостилистические особенности функционирования фразеологизмов в рекламных текстах // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. 1980. Вып. 168. С. 18-35.
21. Баркова Л.А. Прагматические свойства фразеологизмов и их речевая реализация (на материале англоязычной журнальной рекламы) // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. 1982. Вып. 198. С. 3-13.
22. Белозерова Ф.М. Трансформация как аспект фразеологической стилистики (К постановке вопроса) // Вопросы романо-германского языкознания: Межвуз. сб. науч. тр. Челябинск, 1973. Вып. 4. С. 12-13.
23. Белозерова Ф.М. Трансформация ФЕ как вид реализации газетной экспрессии // Фразеология: Межвуз. сб. науч. ст. Челябинск, 1973. Ч. 1. С. 132-135.
24. Береговская Э.М. Об определении и классификации синонимов // Вопросы теории и методики преподавания английского и немецкого языков: Сб. науч. тр. К., 1962. №19. С. 170-184.
25. Бережан С.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц. Кишинев: Штиинца, 1973. 372с. Библиогр.: с. 307-330.
26. Білодід І.К. Питання розвитку мови української радянської художньої прози (переважно післявоєнного періоду, 1945-1950рр.). К.: Вид-во АН УРСР, 1955. 328с. Бібліогр. в підрядк. приміт.
27. Білоноженко В.М. Функціонування та лексикографічна обробка українських фразеологізмів / В.М.Білоноженко, І.С.Гнатюк; Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні АН УРСР. К.: Наук. думка, 1989. 156с. Бібліогр.: с. 145-154.
28. Бойко Н.І. Українська експресивна лексика в словнику, мові та мовленні: Навч. посіб. Ніжин: Редакц.-видав. відділ НДПУ ім. М.Гоголя, 2002. 217с. Бібліогр.: с. 203-215.
29. Бойко О.В. Приемы реализации экспрессии устойчивых словесных комплексов в сатирико-юмористических жанрах (в сопоставлении с украинским языком): Автореф. дис. канд. филол. наук / Днепропетр. гос. ун-т. Днепропетровск, 1981. 26с.
30. Болгова Л.А. Фразеологизмы как средство решения коммуникативно-прагматических задач газетного сообщения // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. 1988. Вып. 315. С. 103-111.
31. Болдырева Л.М. К вопросу функционально-стилистической характеристики фразеологических единиц // Уч. зап. 1-го МГПИИЯ им. М.Тореза. 1968. Вып. 42. С. 428-452.
32. Болдырева Л.М. Некоторые стилистические приемы употребления фразеологических единиц // Уч. зап. 1-го МГПИИЯ им. М.Тореза. 1968. Вып. 39. С. 43-59.
33. Болдырева Л.М. Речевые стилистические варианты фразеологических единиц (На материале прессы ГДР и современной немецкой литературы) // Уч. зап. 1-го МГПИИЯ им. М.Тореза. 1964. Вып. 30. С. 40-75.
34. Болдырева Л.М. Стилистические особенности функционирования фразеологизмов: Автореф. дис. канд. филол. наук / МГПИИЯ им. М.Тореза. М., 1967. 27с.
35. Брага І.І. Мовна репрезентація образу держави у пресі України (кінець 1970-х початок 2000-х років): Автореф. дис. канд. філол. наук / Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні НАНУ. К., 2002. 19с.
36. Булаховский Л.А. Введение в языкознание: Учеб. пособ. 2 изд., испр. М.: Учпедгиз, 1954. Ч. ІІ. 174с. Библиогр. в конце глав.
37. Булаховский Л.А. Русский литературный язык первой половины XІX века. Лексика и общие замечания о слоге. 2 изд., доп. К.: Изд-во Киев. гос. ун-та им. Т.Г.Шевченко, 1957. 492с. Библиогр. в подстроч. примеч. Библиогр.: с. 488.
38. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. 2-е вид., випр. і доп. К.: Рад. шк., 1959. 307с.
39. Буткова Г.В. лексические синонимы в произведениях Ю.Яновского (опыт функционально-семантического анализа): Автореф. канд. филол. наук / Киев. гос. пед. ин-т им. М.Горького. К., 1990. 20с.
40. Вакуров В.Н. Основы стилистики фразеологических единиц. М.: Издво МГУ им. М.В.Ломоносова, 1983. 176с. Библиогр.: с. 155-173.
41. Василенко В.А. Синонімія і антонімія у поезіях Ігоря Муратова: Автореф. канд. філол. наук / Харків. держ. пед. ун-т ім. Г.Сковороди. Харків, 2000. 18с.
42. Васильева А.Н. Газетно-публицистический стиль речи: Учеб. пособ. М.: Рус. яз., 1982. 197с.
43. Верещагин Е.М. Язык и культура: Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного: Метод. руководство / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров. 4-е изд., перераб. и доп. М.: Рус. яз., 1990. 246, [1]с.: ил. Библиогр.: с. 240-241.
44. Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. 312с. Библиогр. в подстроч. примеч.
45. Виноградов В.С. О некоторых видоизменениях исходной модели фразеологического сочетания в предложении // Романская филология: Уч. зап ЛГУ им. А.С.Пушкина. Л., 1957. С. 131-144.
46. Вишнякова О.В. Паронимия в русском языке. М.: Высшая шк., 1984. 128с. Библиогр.: с. 123-125.
47. Вовк М. Модифікація фразеологічних одиниць та їх авторська структурно-семантична варіативність (на матеріалі романів В.Барки Жовтий князь” та Рай”) // Вісник Львів. ун-ту ім. І.Франка. Серія філологічна. 2004. Вип. 34, Ч. ІІ. С. 254-258.
48. Вовчок Д.П. Трансформация фразеологизмов как способ создания экспрессии (на материале газетных текстов) // Проблемы функционирования языка и специфики речевых разновидностей. Пермь: Изд-во Перм. гос. ун-та им. М.Горького, 1985. С. 114-125.
49. Волосевич С.П. Коммуникативно-прагматический аспект замены компонентов фразеологизмов // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. 1989. Вып. 336. С. 32-41.
50. Волочай М.П. Нерегулярные семантические связи фразеологических единиц в художественном тексте: Автореф. канд. филол. наук / Волгогр. гос. пед. ун-т. Волгоград, 1992. 23с.
51. Вомперский В.П. Приемы использования фразеологических оборотов в произведениях В.В.Маяковского // РЯШ. 1963. № 3. С. 18-25.
52. Воронина З.А. О словности компонентов фразеологических единиц как предпосылке окказиональных контекстуальных преобразований // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. 1982. Вып. 198. С. 25-35.
53. Воронюк О.В. Паронімічна атракція в заголовку текстів англомовної масової комунікації: Автореф. дис. канд. філол. наук / Одес. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова. Одеса, 1998. 16с.
54. Вяльцева С.И. Окказиональное использование английских пословиц // Исследования по лексической сочетаемости и фразеологии: Сб. науч. тр. М., 1975. С. 245-270.
55. Гаврин С.Г. Эллиптические устойчивые сочетания как категория фразеологии // Уч. зап. Перм. гос. пед. ин-та. 1973. Т. 121. С. 27-38.
56. Гаўрылавец І.У. Індывыдуальна-аўтарскія пераўтварэнні пры выкарыстанні фразеалагізмаў у мове твораў Якуба Коласа // Славянская фразеология в ареальном, историческом и этнокультурном аспектах: Мат. ІІІ Междунар. науч. конф. Гомель: УО ГГУ им. Ф.Скорины, 2003. С. 226-228.
57. Гвоздарев Ю.А. Слова-символы как компоненты фразеологических единиц // Фразеологизм и слово в русском языке: Межвуз. сб. науч. тр. Ростов н/Д., 1983. С. 26-34.
58. Гнатюк И.С. Трансформация традиционных фразеологизмов в языке современной художественной прозы: Автореф. дис. канд. филол. наук / Ин-т языковедения им. А.А.Потебни АН УССР. К., 1982. 24с.
59. Голубишко И.Г. Функциональная специфика синонимов в художественной речи В.Короленко // Вісник Львів. ун-ту ім. І.Франка. Серія філологічна. 1993. Вип. 24. С. 64-69.
60. Голубовська І.О. Паремії як відбиття ціннісних пріоритетів етнічної спільності (на матеріалі української, російської, англійської та китайської мов) // Мовознавство. 2004. № 2-3. С. 66-75.
61. Григораш А.М. Индивидуально-авторская интерпретация фразеологических единиц: попытка систематизации и словарного описания // Frazeologia słowiańska. Opole: Wyd-wo uniwersytetu Opolskiego, 2001. S. 327-334.
62. Григораш А.М. Трансформація складу фразеологізмів у газетних текстах // Система і структура східнослов’янських мов. К.: Вид-во Укр. держ. пед. ін-ту ім. М.П.Драгоманова, 1997. С. 56-60.
63. Григорьев В.П. Поэтика слова. М.: Наука, 1979. 343с. Библиогр.: с. 304-337.
64. Григорьева А.Д. Заметки о лексической синонимии // Вопросы культуры речи. М., 1959. Вып. 2. С. 7-31.
65. Губенко И.С. Крылатые заголовки” как явление публицистического стиля // Язык и литература. Самарканд: Изд-во Самарк. гос. ун-та им. А.Навои, 1969. С. 174-184.
66. Давиденко Л.Б. Синтаксичні функції і структурно-семантичні модифікації фразеологічних одиниць: Автореф. дис. канд. філол. наук / Київ. держ. пед. ін-т ім. М.П.Драгоманова. К., 1992. 23с.
67. Дашевская В.Л. Окказиональные преобразования глагольных фразеоматических комплексов // Сб. науч. тр. МГПИИЯ им. М.Тореза. 1980. Вып. 168. С. 93-104.
68. Долгополова Ж.Г. О некоторых функциональных преобразованиях фразеологизмов // Вопросы семантики фразеологических единиц (на материале русского языка). Новгород, 1971. Ч. 1. С. 288-294.
69. Дубинский И.В. К вопросу о значении фразеологи