Структура і семантика деагентивних речень у сучасній чеській літературній мові

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Інститут філології

На правах рукопису

Невмивака Оксана Володимирівна

УДК 811.162.3’36/37

Структура і семантика деагентивних речень у сучасній чеській літературній мові

Спеціальність 10.02.03 - слов’янські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Багмут Алла Йосипівна
доктор філологічних наук
професор

Київ 2004

ЗМІСТ

Список умовних скорочень..........................................................................5
Вступ...............................................................................................................7
Розділ 1
Теоретичні засади семантико-синтаксичного моделювання речення....13
1.1. Семантико-синтаксичний підхід до розгляду речення як основної синтаксичної одиниці..................................................................................13
1.2.Поняття парадигми речення.................................................................16
1.3. Теорія валентності у синтаксисі.........................................................17
1.4. Формально-синтаксична організація речення. Мінімальна модель речення.........................................................................................................20
1.5. Визначальна роль предиката у формуванні семантично елементарного речення ..........................................................................24
1.6. Обов’язкові, потенційні та факультативні компоненти мінімальної моделі речення.............................................................................................31
1.7. Семантико-синтаксична організація речення. Поняття дієслівної інтенції..........................................................................................................36
1.8. Ієрархізація семантичної структури речення................................43
1.9. Визначення категорії деагентивності в українській та чеській лінгвістичній традиції.................................................................................46
1.9.1. Виникнення та розвиток поняття деагентивності..........................50
Розділ 2
Диспозиційні типи деагентивних речень..................................................53
2.1. Деагентивні речення як наслідок трансформаційних перетворень агентивних конструкцій..............................................................................53
2.2. Основні ознаки диспозиційних речень..............................64
2.2.1. Давальний логічного суб’єкта..................................64
2.3. Реченнєва модель Snom Vfrefl demipass Sdat..................67
2.4. Реченнєва модель Snom Vf refl demipass Sdat Adv...............70
2.5. Реченнєва модель Vf imp refl Sdat Adv....................................73
2.6. Реченнєва модель Vf imp refl Sdat...............................................76
2.6.1. Chtít + Inf77
Розділ 3
Дійові типи деагентивних речень..............................................................81
3.1. Основні ознаки дійових деагентивних речень..................................81
3.2. Реченнєва модель Snom Vf refl pass................................................83
3.2.1. Дистрибутивні умови вживання реченнєвої моделі
Snom Vf refl pass.......................................................................................84
3.2.2. Багатофункціональність афікса se.................89
3.3. Реченнєва модель Vf imp refl S (praep S) Adv.................................91
3.3.1. Реченнєва модель Vf imp refl...........................................................93
3.4. Реченнєва модель Snom Vf cop part.pass Sinst.........................96
3.4.2. Деагентивні конструкції із локативними предикатами...103
3.5. Реченнєва модель Vf imp cop -no/-to S/praep S.104
3.6. Співвідношення рефлексивно-пасивних і
дієприкметниково-пасивних деагентивних конструкцій......................108
3.7. Деагентивні речення із нульовим підметом:
(Snom →0) Vfpers non cop.................................112
3.7.1. Реченнєва модель (Snom→0) Vf3pl non cop..............................114
3.7.2. Реченнєва модель (Snom→0) Vf3sg non cop..............118
3.7.3. Речення із нульовим підметом та дієсловом-предикатом у 1-й
та 2-й особі однини і множини........................120
3.7.3.1. (Snom→0) Vf1sg non cop......................121
3.7.3.2. (Snom→0) Vf1pl non cop.......................122
3.7.3.3. (Snom→0) Vf2sg non cop
і (Snom→0) Vf2pl non cop......................................122
Розділ 4
Деагентивні структури із модальними дієсловами................................126
4.1.Деагентизація типу агенс реципієнт”...126
4.2. Реченнєва модель Vf mít + part.pass. ...129
4.3. Реченнєва модель Vf dostat + part.pass. ...136
4.3.1. Семантичні типи предикатів, що утворюють предикативне
ядро структури Vf dostat + part.pass. ...............138
4.3.2. Співвідношення деагентивних конструкцій Vf mít + part.pass.
та Vf dostat + part.pass...........................144
4.4. Реченнєва модель Vf nechat/dát + Inf............150
4.5. Усунення реципієнта й ініціатора із позиції підмета
Snom похідних деагентивних структур...........159
4.5.1. Тип реципієнт пацієнс”..............160
4.5.2. Тип ініціатор пацієнс”................161
Висновки....................163
Бібліографія...................................................169
Джерела фактичного матеріалу...............................190

ВСТУП

Одним зі здобутків сучасної синтаксичної теорії є розмежування аспектів вивчення синтаксичних одиниць, зокрема, речення як основної синтаксичної одиниці. Ці аспекти стосуються формально-синтаксичної, семантико-синтаксичної та комунікативної організації речення. Досліджуючи речення у різних аспектах, можна глибше та повніше пізнати його складну природу й організацію. Разом із тим в основі будь-якого аспекту дослідження речення має бути структурно-семантичний опис, який дозволяє визначити характер формально-граматичної та семантико-синтаксичної організації речення, з’ясувати наявність тих чи інших структурних і семантичних моделей і з їх урахуванням побудувати структурно-семантичну типологію речення. Такий підхід вимагає застосування методу семантико-синтаксичного моделювання, спрямованого на встановлення певної множини моделей-зразків, що лежать в основі конкретних речень-висловлень. Цей підхід реалізовано у концепціях вітчизняних (В.М. Русанівський, І.Р. Вихованець, В.І. Кононенко, К.Г. Городенська, Й.Ф. Андерш, Н.В. Гуйванюк) та зарубіжних (В. Матезіус, Фр. Данеш, М. Грепль, Й.Новотний, Н.Ю. Шведова, В.А. Бєлошапкова, А.М. Мухін, Т.П. Ломтєв) учених. Саме з таких позицій аналізуються у нашій роботі деагентивні речення у сучасній чеській літературній мові.
Праця присвячена дослідженню структури і семантики деагентивних речень у сучасній чеській літературній мові, центральне місце при цьому займає визначення основних валентних й інтенційних типів мінімальних реченнєвих структур.
Актуальність теми дослідження. Не зважаючи на широке вживання деагентивних конструкцій у сучасній чеській літературній мові, їх вивченню досі не приділялося належної уваги. Спеціального дисертаційного чи монографічного дослідження деагентивних речень на матеріалі чеської мови ані у вітчизняній, ані у зарубіжній богемістиці, наскільки нам відомо, немає. Їх опис проводився переважно у формі невеликих розвідок в окремих працях (див., напр.., роботи Й.Ф. Андерша, Фр.Данеша, М.Грепеля), в яких розв’язувалося ширше коло синтаксичних питань.
Актуальність теми дослідження полягає ще й у тому, що вона відображає один із аспектів загальної лінгвістичної проблеми системного аналізу синтаксичних одиниць з боку їх структури і семантики. У зв’язку з цим актуальним є комплексний аналіз деагентивних речень чеської мови з урахуванням різноманітності їх структури, семантики та функціональних характеристик. Крім того, дослідження деагентивних речень висвітлює досить цікавий аспект синтаксису як динамічної структури функціональних одиниць, взаємопов’язаних різними відношеннями (дериваційними, трансформаційними, парадигматичними та ін.), вивчення яких тільки-но розпочинається в українському мовознавстві.
Зв’язок роботи з науковими темами. Тема дослідження пов’язана із загальним напрямом лінгвістичних досліджень кафедри слов’янської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Актуальні проблеми слов’янського мовознавства”.
Мета дослідження. Дослідження деагентивних речень у сучасній чеській літературній мові має комплексний характер і спрямоване на те, щоб висвітлити особливості їх формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної структури, з’ясувати на матеріалі чеської мови взаємодію і взаємовплив семантичного та синтаксичного рівнів речення, виходячи із загальної одиниці для аналізу, якою є деагентивна конструкція.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких конкретних завдань:
1. систематизувати мінімальні реченнєві моделі, за якими у сучасній чеській мові утворюються деагентивні речення;
2. розкрити формальні та семантичні особливості деагентивних речень у сучасній чеській літературній мові;
3. визначити статус категорії деагентивності;
4. показати значення мінімальної структури речення (структурної моделі) у систематизації синтаксичного опису;
5. з’ясувати роль валентно-інтенційних властивостей дієслова, що вживається у позиції предиката, у конституюванні структурно-семантичного ядра речення;
6. відрізнити конститутивні (обов’язкові та потенційні) компоненти мінімальної структури речення від неконститутивних (факультативних) членів і встановити критерії їх розмежування.
При розв’язанні поставлених завдань ми керувалися вихідним положенням про центральну позицію предиката, який визначає конструктивний склад речення. Це дозволяє глибше пізнати механізм семантико-синтаксичної будови речення, його членування на компоненти і встановлення їх ієрархії.
Об’єктом дослідження є чеські деагентивні речення. Відтак предметом дослідження виступають структурні та семантичні особливості деагентивних речень у сучасній чеській літературній мові.
Матеріалом дослідження стала картотека речень, вилучених методом суцільної вибірки із художніх творів відомих чеських письменників ХХ-ХХІ ст. (К. Чапека, Я. Гашека, І. Ольбрахта, Б. Грабала, М. Кундери та ін.), сучасних публіцистичних та наукових текстів. Крім того, було використано мовний матеріал, узятий зі словників: тлумачних (Slovník spisovného jazyka českého, d. І-VIII /Red. vedení B.Havranka, J.Běliče, M.Helcla, A.Jedličky, V.Křístka a Fr. Travníčka; Slovník spisovné češtiny pro školu a veřejnost / Red. Fr.Daneš, J.Filipec) і фразеологічних (Slovník české frazeologie a idiomatiky: Výrazy slovesné; Slovník české frazeologie a idiomatiky: Přirovnání /Red. Fr.Čermák, J.Hronek, J.Machač).
Основними методами дослідження стали описовий і зіставний, які передбачають детальний аналіз й узагальнення мовного матеріалу. Широко застосовується метод семантико-синтаксичного моделювання, пов’язаний з установленням структурно-семантичних моделей як абстрактних синтаксичних зразків, що є базовими для деагентивних речень. У процедурі дослідження використовуються й методи трансформаційного та семантичного (зокрема, компонентного) аналізу.
Наукова новизна праці полягає в тому, що у ній було здійснено дослідження цілісної категорії чеських деагентивних речень, яка ще не була предметом спеціального, зокрема, багатоаспектного розгляду ані у чеському мовознавстві, ані у світовій богемістиці загалом. Було розглянуто семантико-синтаксичні параметри дієслів, які утворюють предикативне ядро аналізованих конструкцій, визначено імпліцитні та експліцитні засоби вираження семантичного суб’єкта у них. Було реалізовано комплексний аналіз чеських деагентивних речень, який передбачав урахування та послідовне вивчення їхніх основних формальних, семантичних та функціональних аспектів. Це дало змогу вперше створити цілісне дослідження структури і семантики чеських деагентивних речень, встановити взаємозв’язок їх формально-граматичної і семантико-синтаксичної структур.
Теоретичне значення дослідження. Результати здійсненого аналізу дозволять глибше пізнати сутність таких одиниць синтаксису, як деагентивні речення. Їх класифікація, що ґрунтується на структурних і семантичних ознаках, може бути використана в дослідженнях із теоретичної і функціональної граматики сучасної чеської мови. Дослідження виконане із використанням методики семантико-синтаксичного моделювання, а отже, є певним внеском у подальший розвиток семантико-синтаксичного напрямку в сучасному вітчизняному мовознавстві.
Практичне значення дослідження полягає у можливості використання його результатів у процесі викладанні спецкурсів і спецсемінарів із граматики сучасної чеської мови. Теоретичні положення та матеріали, представлені в роботі, можуть знайти застосування у підготовці підручників і навчальних посібників із синтаксису сучасної чеської літературної мови, а також при розв’язанні завдань, пов’язаних із теорією і практикою перекладу.
Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дисертаційного дослідження стали основою для доповідей на таких міжнародних та національних наукових зібраннях: 1-му Оломоуцькому симпозіумі україністів Україністика на порозі нового століття і тисячоліття: проблеми мови, літератури та культури” (Чеська Республіка, м. Оломоуць, 2001); VII Міжнародній науковій конференції "Семантика мови і тексту" (Сімферополь, 2002), Міжнародній науковій конференції Україністика у минулому, сьогоденні та майбутньому” (Чеська Республіка, м. Брно, 2003); Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми сучасної лексикології і граматики слов’янських мов” (Вінниця, 2003).
У повному обсязі дисертаційне дослідження було обговорено та схвалено на засіданні кафедри слов’янської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Основні положення дисертації викладено у 7 публікаціях у фахових українських та зарубіжних виданнях.
Структура праці складається з переліку умовних скорочень, вступу, чотирьох розділів, висновків, бібліографії та списку джерел фактичного матеріалу. В ілюстративному матеріалі зберігається правопис оригіналів. Загальний обсяг роботи 191 с., з них основного тексту 162 с. Список використаної літератури становить 245 позицій.

Список литературы

бібліографія

1. Адамец П. Очерк функционально-трансформационного синтаксиса современного русского языка (Однобазовые предложения). Praha: Univ. Karlova. I, 1973. 136 c.; II, 1975. 201 c.
2. Адамец П. К вопросу о синтаксической парадигматике // Языкознание в Чехословакии: Сб. статей. 19561974 / Под. ред. А. Г. Широковой. М.: Прогресс, 1978. С. 209215.
3. Адамец П. Образование предложений из пропозиций в современном русском языке. Praha: Univ.Karlova, 1982. 160 c.
4. Адамец П., Грабе В. Трансформация, синтаксическая парадигматика и члены предложения // Slavia. 1968. R. 37. № 2. C. 185-192.
5. Адмони В. Г. Структура грамматического значения и его статус в системе языка // Структура и объем предложения и словосочетания в индоевропейских языках. Л.: Наука, ЛО, 1981. С. 6-36.
6. Андерш Й.Ф. Структурносемантическая типология простого предложения (на материале глагольных предложений современных чешского и украинского литературных языков): Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.02.03. / АН УССР; Ин-т языковедения им. А.А. Потебни. К., 1987. 24 с.
7. Андерш Й. Ф. Типологія простих дієслівних речень у чеській мові у порівнянні з українською. К.: Наук. думка, 1987. 201 с.
8. Андерш Й.Ф. Валентноінтенційна структура предиката і типологія простих речень у сучасних слов’янських мовах // Слов’янське мовознавство. Х Міжнародний з’їзд славістів. Софія, вересень 1988р. Доповіді. К.: Наук. думка, 1988. С. 124136.
9. Андерш Й. Ф. Моделі деагентивних речень в українській і чеській мовах // Мовознавство. 1989. - № 4. С. 30-35.
10. Андерш Й.Ф. Деагентивні типи речень у сучасних слов’янських мовах // Слов’янське мовознавство. ХI Міжнародний з’їзд славістів. Братислава, вересень 1993р. Доповіді. К.: Наук. думка, 1993. С. 176184.
11. Апресян Ю.Д. Синтаксис и семантика в синтаксическом описании // Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие. М.: Наука, 1969. С. 302 306.
12. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика. М.: Наука, 1976. 367 с.
13. Арват Н.Н. Компонентный анализ семантической структуры простого предложения. Черновцы: МВССО УССР Чернов. ГУ, 1976. 69 с.
14. Арутюнова Н. Д. Предложение и его смысл. Логикосемантические проблемы. М.: Наука, 1976. 383 с.
15. Астахова Л.И. Предложение и его членение: прагматика, семантика, синтаксис. Днепропетровск: Изд-во ДГУ, 1992. 160 с.
16. Атаян Э.Р. Предмет и основные понятия структурного синтаксиса. Ереван: Митк, 1968. 279 с.
17. Ахманова О.С., Микаэлян Г.Б. Современные синтаксические теории. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1963. 166 с.
18. Бабич Б.В. Інтерпретаційна модель формально-синтаксичних структур української мови: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. К., 2000. 15с.
19. Баган М.П. Семантико-синтаксичні параметри безособового вживання особових дієслів у сучасній українській мові : Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. К., 2000. 18с.
20. Баландіна Н. Ф. Синтаксис і семантика двоскладних речень з одним дієслівним конститутивним об’єктом: Автореф. дис. канд. філол. наук: 10.02.03. / АН України; Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні. К., 1994. 20 с.
21. Баландіна Н.Ф. Дистинктивні риси предикатів і семантика речення. Мовознавство. 1996. - № 6. С. 49-56.
22. Баранник Д.Х. Два рівні граматичної структури речення. Мовознавство. 1993. № 6. С. 13-20.
23. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Граматика української мови. К.: Либідь, 1993. 336 с.
24. Богданов В.В. Семантико-синтаксическая организация предложения. Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1977. 204 с.
25. Болюх О.В. Семантико-синтаксична структура безособового речення: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / АН України; Інститут української мови. К., 1992. 18с.
26. Бондарко А.В. Грамматическое значение и его смысл. Л.: Наука, 1978. 175 с.
27. Бондарко А.В. Функциональная грамматика. Л.: Наука, 1984. 133 с.
28. Бондарко А.В. О функциональных основаниях исследования грамматических систем современных славянских языков // Славянское языкознание. Х Международный съезд славистов. София, сентябрь 1988 г. Доклады советской делегации: Сб. докладов. М.: Наука, 1988. С. 1731.
29. Бондарко А.В. Теоретические проблемы функциональной грамматики // Славянское языкознание. ХІІІ Международный съезд славистов. Любляна, 2003 г. Доклады российской делегации: Сб. докладов. М.: Индрик, 2003. С. 24-33.
30. Брицын В.М. Синтаксис и семантика инфинитива в современном русском языке. К.: Наук. думка, 1990. 319 с.
31. Брицин В.М. Односкладні речення в українській мові: до питання методології їхнього дослідження // Мовознавство. 2001. - № 3. С. 81-88.
32. Брицин В.М., Жайворонок В.В. Односкладні речення слов’янських мов у функціонально-граматичному та етнолінгвістичному аспектах //Мовознавство. 2003. №2-3. С. 86-96.
33. Булаховський Л.А. Питання синтаксису простого речення в українській мові // Дослідження з синтаксису української мови. К.: Вид-во АН УРСР, 1958. С. 315.
34. Вежбицкая А. Семантика грамматики. М.: Языки русской культуры, 1992. 331 с.
35. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 780 с.
36. Вихованець І.Р. Синтаксис знахідного відмінка в сучасній українській літературній мові. К.: Наук. думка, 1971. 120 с.
37. Вихованець І.Р. Система відмінків української мови. К.: Наук. думка, 1987. 231 с.
38. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. К.: Наук. думка, 1988. 256 с.
39. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.: Наук. думка, 1992. 222 с.
40. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. К.: Либідь, 1993. 368 с.
41. Вихованець І.Р., Городенська К.Г., Русанівський В.М. Семантикосинтаксична структура речення. К.: Наук. думка, 1983. 219 с.
42. Вундт В. Система философии. СПБ: Изд-во Л.Ф. Пантелеева, VIII, 1902. 436 c.
43. Гак В.Г. К проблеме синтаксической семантики: Семантическая интерпретация глубинных” и поверхностных” структур // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М.: Наука, 1969. С. 77-85.
44. Галкина-Федорук Е.М. Безличные предложения в современном русском языке. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1958. 332 с.
45. Гладкий М. Мова сучасного українського письменства. Харків: Державне видавництво України, 1930. 160 c.
46. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. К.: Наук. думка, 1991. 192 с.
47. Городецька В.А. Структура односкладного речення української мови (у порівнянні з російською): Автореф. дис... канд. філол. наук 10.02.01 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 1997. 17с.
48. Граматика чеської мови / Андерш Й.Ф., Матвієнко Т.І., Неруш Г.І. та ін. К.: Наук. думка, 1992. 376 с.
49. Грамматика русского языка: В 2 т. М.: Издво АН СССР, 1954. Т. 2, ч. 1. 703 с., Т. 2, ч. 2. 444 с.
50. Грамматика современного русского литературного языка / Отв. ред. Н.Ю. Шведова. М.: Наука, 1970. 767 с.
51. Грепль М. Из теоретического опыта описания синтаксической системы // Грамматическое описание славянских языков. Концепции и методы. М.: Наука, 1974. С. 3-8.
52. Гуйванюк Н.В. Кореферентність синтаксичних одиниць / Мовознавство. 2001. № 3. С. 88-96.
53. Гуйванюк Н.В. Формальносемантичні співвідношення у системі синтаксичних одиниць. Чернівці: Рута, 1999. 336 с.
54. Данеш Ф. Гаузенблас К. К семантике основных синтаксических формаций // Грамматическое описание славянских языков. Концепции и методы. М.: Наука, 1974. С. 90 97.
55. Загнітко А.П. Структура і ієрархія валентних значень дієслова. К., 1990. 64 с. (Препр. / Навч.-метод. посіб. з вищої освіти).
56. Загнітко А.П. Позиційна модель речення і валентність дієслова. Мовознавство. 1994. № 2-3. С.48-56.
57. Загнітко А.П. Українській синтаксис. Науково-теорет. і навчально-практичний комплекс: Навч. посіб. Донецьк: Ін-т змісту і методів навчання. Донецьк. держ. ун-т, 1996. 145 с.
58. Звегинцев В.А. Предложение и его отношение к языку и речи. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1976. 307 с.
59. Звегинцев В. Зарубежная лингвистическая семантика последних десятилетий // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. вып. 10. С. 532.
60. Зіставне дослідження української, чеської та російської мов: Зб. наук. пр. К.: Наук. думка, 1987. 184 с.
61. Золотова Г.А. К типологии простого предложения // Вопр. языкознания. 1967. № 6. С. 4961.
62. Золотова Г.А. О регулярных реализациях модели предложения // Вопр. языкознания. 1969. № 1. С. 67-78.
63. Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. М.: Наука, 1973. 351 с.
64. Золотова Г.А. Синтаксический словарь: Репертуар элементарных единиц русского синтаксиса. М.: Наука, 1988. 440 с.
65. Иваницкая Н.Л. Формальнограмматическая и семантикосинтаксическая структура простого предложения (на материале двухсоставных предложений современного украинского литературного языка): Автореф. дис... д-ра филол. наук: 10.02.02. / АН Украины; Ин-т языковедения им. А.А. Потебни. + К., 1986. с. 46.
66. Іваницька Н.Л. Вплив сполучуваності повнозначних слів на утворення компонентів синтаксичної структури речення // Мовознавство. 2001. - № 3. С. 97-103.
67. Инвариантные синтаксические значения и структура предложения (Доклады на Конференцию по теоретическим проблемам синтаксиса) / Отв. ред. Н.Д. Арутюнова. М.: Наука, 1969. 180 с.
68. Исаченко А.В. Опыт типологического анализа славянских языков // Новое в лингвистике. М.: Прогресс, 1963. вып. 3. С. 106121
69. Исаченко А.В. Грамматический строй русского языка в сопоставлении со словацким. Братислава: Изд-во Словацкой Академии наук, 1960. Ч. 2: Синтаксис. 579 с.
70. Историческая типология славянских языков / Под. ред. А. С. Мельничука. К., 1986. 285 с.
71. Каранська М.У. Синтаксис сучасної української літературної мови. К.: НМКВО, 1992. 399 с.
72. Категория посессивности в славянских и балканских языках / Под. ред. А.А. Головачевой. М.: Наука, 1989. 262 с.
73. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. Л.: Наука, 1972. 216 с.
74. Кононенко В.И. Синонимия синтаксических конструкций в современном русском языке. К.: Наук. думка, 1970. 143 с.
75. Кононенко В.І. Семантичні зв’язки в синтаксисі // Мовознавство. 1971. № 1. С. 13-23.
76. Кржижкова Е. К вопросу о формуле простого предложения // Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие. М.: Наука, 1969. С. 317-319.
77. Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. К.: Книгоспілка, 1925. 250 с.
78. Курс сучасної української літературної мови: В 2 т. / За ред. Л. А. Булаховського. К.: Рад. школа, 1951. Т. 2. 408 с.
79. Кучеренко І. К. Категорія відмінка в українській мові. Львів: Вид-во Львів. ун-ту, 1961. 52 с.
80. Ломтев Т. П. Предложение и его грамматические категории. М.: Издво Моск. ун-та, 1972. 198 с.
81. Ломтев Т. П. Основные направления в развитии структуры простого предложения в славянских языках // Славянское языкознание. VII Международный съезд славистов. Варшава, август 1973 г. Доклады советской делегации. М.: Наука, 1973. с. 196211.
82. Лосев А. Ф. О законах сложного предложения в древнегреческом языке / Статьи и исследования по языкознанию и классической филологии. М.: Моск. гос. пед. ин-т. Ученые записки № 234, 1965. С. 38131.
83. Лосев А. Ф. О законах сложного предложения в латинском языке / Статьи и исследования по языкознанию и классической филологии. М.: Моск. гос. пед. ин-т. Ученые записки № 234, 1965. С. 131196.
84. МакКоли Дж. О месте семантики в грамматике языка // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. вып. 10. С. 285-296.
85. Масицька Т.Є. Семантикосинтаксична валентність дієслова Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Ін-т української мови. К., 1995. 16с.
86. Масицька Т.Є. Явища рециптора та аглютинації у правобічній валентності дієслова // Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Чернівці: Чернів. держ. унт, 1997. С. 3439.
87. Матвиенко Т.И. Взаимодействие внутренней и внешней семантической структур глаголов речи и мышления в современном чешском литературном языке: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.03 / АН УССР; Ин-т языковедения им. А. А. Потебни. К., 1986. 16с.
88. Матезиус В. О так называемом актуальном членении предложения //Пражский лингвистический кружок. - М.: Прогресс, 1967. С.239-245.
89. Мельничук О.С. Історія вживання давального безприйменникового відмінка в українській мові // Дослідження з синтаксису української мови. К.: Вид-во АН УРСР, 1958. С. 261-295.
90. Мельничук О.С. Розвиток структури слов’янського речення. К.: Наук. думка, 1966. 324 с.
91. Мельничук О. С. Загальні питання синтаксису української мови // Сучасна українська літературна мова: Синтаксис /За заг. ред. І.К. Білодіда. К.: Наук. думка, 1972а. С. 550.
92. Мірченко М.В. Структура синтаксичних категорій. Луцьк: Ред.-видавн. відділ Вежа” Волинського держ. ун-ту, 2001. 340 с.
93. Михайлик Р.П. Семантикограматична структура дієслів на ся в сучасній українській мові : Автореф. дис...канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Ін-т української мови. К., 1995. 16с.
94. Мозгунов В.В. Перехідність як тип валентності дієслова (на матеріалі української мови): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01. / Дніпропетр. держ. ун-т. Дніпропетровськ, 1997. 22с.
95. Москаленко Н.А. Односкладні речення. Одеса: Вид-во Одес. ун-ту. 1965. 30 с.
96. Мразек Р. Модели русских конструкций с возвратной глагольной формой // Čs. rusist. 1968. №2. С. 102108.
97. Мразек Р. Модели чешских конструкций с возвратной глагольной формой // Исследования по современному русскому языку: Сб. ст., посвящ. памяти проф. Е. М. Галкиной-Федорук. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1970. С. 166176.
98. Мразек Р. Сравнительный синтаксис славянских литературных языков. Brno: Univ. J. E. Purkyně vBrně, 1990. 289 c.
99. Мухин А.М. Структура предложений и их модели. Л.: Наука, 1968. 230 с.
100. Мухин А.М. Синтаксемный анализ и проблема уровней языка. Л.: Наука, 1980. 303 с.
101. Ніколаєва Н.Г. Семантико-синтаксична організація речень із дієслівними предикатами мовлення: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. К., 2003. 27с.
102. Норман Б.Ю. Переходность, залог, возвратность. Минск: БГУ, 1972. 132 с.
103. Оравец Я. К вопросу о глагольной интенции и глагольном управлении // Единицы разных уровней грамматического строя языка и их взаимодействие. М.: Наука, 1969. С. 176187.
104. Падучева Е.В. О семантике синтаксиса. Материалы к трансформационной грамматике русского языка. М.: Наука, 1974. 292 с.
105. Паулини Э. Система в языке // Языкознание в Чехословакии: Сб. статей. 1956-1974. М.: Прогресс, 1978. С. 18-29.
106. Пауль Г. Принципы истории языка: Пер. с нем. М.: Изд-во иностр. лит., 1960. 500 с.
107. Перепелица С.С. Реверсивные конструкции украинского языка в системе активно-пассивной оппозиции: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Ужгородский гос. ун-т. Ужгород, 1985. 24с.
108. Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освещении. М.: Учпедиздат, 1956. 511 с.
109. Плющ М.Я. Категория падежа в семантикосинтаксической структуре предложения: Автореф. дис. дра филол. наук: 10.02.02. / АН УССР Ин-т языкознания им. А.А. Потебни. К., 1983. 48 с.
110. Плющ М.Я. Категорії суб’єкта і об’єкта у структурі простого речення. К.: Вища школа, 1986. 175 с.
111. Поліщук Н.П. Структура, семантика і прагматика пасивних конструкцій у сучасній французькій мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.05. / Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка. К., 2000. 16с.
112. Порциг В. О способах действия индоевропейских презентных образований: Пер. с нем. // Вопр. глагольного вида. Сб. ст. М.: Изд-во иностр. лит., 1962. С. 4143
113. Потебня А.А. Из записок по русской грамматике: В 4 т. М.: Учпедиздат, 1958. Т. 1-2. 536 с.
114. Проблемні питання синтаксису: Зб. статей / За ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці: НАН України, Ін-т української мови, 1997. 228 с.
115. Проблемы лингвистической типологии и структуры языка. Сб. ст. / Под. ред. В. С. Храковского. Л.: Наука, 1977. 193 с.
116. Проблемы теории грамматического залога / Ред. В.С. Храковский Л.: Наука, 1978. 288 с.
117. Проблемы теории членов предложения: Сб. ст. / Отв. ред. В.Н. Мигирин. Кишинев: Штиинца, 1973. 206 с.
118. Распопов И.П. Очерки по теории синтаксиса. Воронеж: Издво Воронеж. унта, 1973. 220 с.
119. Распопов И.П. Несколько замечаний о так называемой семантической структуре предложения // Вопр. языкознания. 1981. - № 4. С.24-34.
120. Рахимов С. Вопросы структурнотипологической характеристики предложения. Ташкент: Фан, 1978. 119 с.
121. Романюк Т.М. Парадигматика простого речення в сучасній українській мові: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Тернопіль. держ. пед. ун-т. Т., 1999. 19с.
122. Романюк Т.М. Система парадигматичних видозмін простого речення. Мовознавство. 1999. № 1. С.26-31.
123. Русанівський В.М. Порівняльнотипологічна характеристика дієслівного стану в сучасних слов’янських літературних мовах. К.: Наук. думка, 1968. 37 с.
124. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної семантики. К.: Наук.думка, 1988. 236 с.
125. Русанівський В.М. Структура українського дієслова. К.: Наук.думка, 1971. 315 с.
126. Русская грамматика: В 2 т. М.: Наука, 1980. Т. 2: Синтаксис. 709 с.
127. Седельников Е. А. Структура простого предложения с точки зрения синтагматических и парадигматических отношений // Научн. докл. высшей шк. филол. науки. - 1961. - № 3. С.66-77.
128. Семантика і прагматика граматичних структур: Зб. наук. пр. / За ред. А.П. Загнітка. Донецьк: Донецьк. держ. ун-т, 1998. 140с.
129. Семантические аспекты синтаксиса: Сб. научн. тр. / Отв. ред. Д.Г. Богушевич, А.Н. Шахнарович. М.: Ин-т языкознания, 1989. 219 с.
130. Семантические типы предикатов / Отв. ред. О. Н. Селиверстова. М.: Наука, 1982. 366 с.
131. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. К.: АТ ОКО”, 1996. 416 с.
132. Серебренников Б. А. Общее языкознание. Формы существования, функции, история языка. М.: Наука, 1970. 604 с.
133. Синтаксис словосполучення і простого речення. Синтаксичні категорії і зв’язки / Відп. ред. М. А. Жовтобрюх. К.: Наук. думка, 1975. 222 с.
134. Синтаксис предложения: актуальные проблемы: Межвуз. сб. ст. / Орловский гос. ун-т / М.В. Теляковская (науч.ред.). Орел: ОГУ, 2001. 70с.
135. Синтаксична будова української мови / За ред. М. А. Жовтобрюха. К.: Наук. думка, 1968. 203 с.
136. Скаличка В. Отношение между морфологией и синтаксисом // Языкознание в Чехословакии. М.: Прогресс, 1978. С. 69-79.
137. Слинько І.І. Парадигматика простого речення української мови // Мовознавство. 1980. - № 3. С.22-29.
138. Слинько І.І., Гувайнюк Н.В., Кобилянська М.Ф. Синтаксис сучасної української мови. Проблемні питання: Навч.посіб. К.: Вища школа, 1994. 670 с.
139. Современный русский язык /Под ред. В. А. Белошапковой. М.: Высш. школа, 1981 560 с.
140. Сопоставительное изучение грамматики и лексики русского языка с чешским языком и другими славянскими языками // Под ред. А.Г. Широковой, В. Грабье. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. 311 с.
141. Степанова М.Д., Хельбиг Г. Части речи и проблема валентности в современном немецком языке. М.: Высш.шк., 1978. 258 с.
142. Стоянов С.Т. Граматика на български книжовен език. София: Наука и изкуство, 1964. 463 с.
143. Сусов И.П. Семантическая структура предложения (на материале простого предложения современного немецкого языка). Тула: Тульск. гос. пед. ин-т, 1973. 141 с.
144. Сучасна українська літературна мова: Морфологія /За заг. ред. І. К. Білодіда. К.: Наук. думка, 1969. 583 с.
145. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис /За заг. ред. І. К. Білодіда. К.: Наук. думка, 1972. 515 с.
146. Творительный падеж в славянских языках /Под ред. С.Б. Бернштейна. М.: Изд-во АН СССР, 1958. 379 с.
147. Теньєр Л. Основы структурного синтаксиса: Пер. с фр. М.: Прогресс, 1988. с. 656.
148. Тимченко Є. К. Номінатив і датив в українській мові. К.: Вид-во Укр.АН, 1925. с. 64
149. Тимченко Є. К. Вокатів і інструменталь в українській мові. К.:Вид-во Укр.АН, 1926. с. 118.
150. Типология конструкций с предикатными актантами / Отв. ред. В.С. Храковский. Л.: Наука, 1985. 232 с.
151. Томусяк Л. Дуплексив як елемент ускладнення семантики простого речення //Актуальні проблеми синтаксису: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції. Чернівці: Чернів. держ. ун-т, 1997. С. 6471.
152. Филлмор Ч. Дело о падеже: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. вып. 10. С. 369495.
153. Филлмор Ч. Дело о падеже открывается вновь: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. вып. 10. С. 496530.
154. Хомский Н. Аспекты теории синтаксиса: Пер. с англ. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1972.- 259 с.
155. Хомский Н. Синтаксические структуры: Пер. с англ. // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1981. вып. 2. С. 412520.
156. Храковский В.С. Деривационные отношения в синтаксисе // Инвариантные синтаксические значения и структура предложения. М.: Наука, 1969. С. 138-147.
157. Храковский В.С. Типология и грамматика. М.: Наука, 1990. 193 с.
158. Царева Г.В. О синтаксических синонимах // Синонимия и функциональная взаимозаменяемость на различных уровнях языковой структуры. Нальчик: Изд-во гос. пед. ин-та, 1976. С. 124-132.
159. Чейф У. Л. Значение и структура языка: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1975. 432 с.
160. Чумак В. В. Типология сказуемого в сербо-хорватском и восточнославянских языках. К.: Наук. думка, 1985. 136 с.
161. Шахматов А.А Синтаксис русского языка. Л.: Учпедиздат, 1941. 620 с.
162. Шевченко Т.Є. Місце get-пасиву в словозмінній системі англійського дієслова. Мовознавство. 1997. № 2-3. с. 50-54.
163. Шведова Н.Ю. Парадигматика простого предложения в современном русском языке (опыт типологии) //Русский язык: Грамматические исследования. М.: Наука, 1967. С.3-77.
164. Шведова Н. Ю. О соотношении грамматической и семантической структуры предложения //Славянское языкознание. VII Международный съезд славистов. Варшава, август 1973 г. Доклады советской делегации. М.: Наука, 1973. с. 458484.
165. Шведова Н.Ю. Место семантики в описательной грамматике (синтаксисе) //Грамматическое описание славянских языков. Концепции и методы. М.: Наука, 1974. С. 54-68.
166. Шведова Н. Ю. Дихотомия «присловные неприсловные падежи» в ее отношении к категориям семантикосинтаксической структуры предложения // Славянское языкознание. VIII Международный съезд славистов. Загреб Любляна, сентябрь 1978 г. Доклады советской делегации: Сб. докладов. М.: Наука, 1978. С. 450-467.
167. Anderš J. Ktypologickému studiu slovanské věty: základ srovnávání // Česká slavistika 2003. České přednášky pro XIII. mezinárodní kongres slavistů, Ljubljana. 15.-21.8.2003. Praha: Academia, 2003. S. 17-27.
168. Bauer J. Syntactica slavica. Vybrané práce ze slovanské skladby. Brno: Univ. J.E. Purkyně, 1972. 472 s.
169. Bauer J., Grepl M. Skladba spisovné češtiny. Praha: Stát. ped. nakl-ství, 1980. 367 s.
170. Běličová-Křížková H. Kategorie osoby a systém diateze vslovanských jazycích (Ke vztahu morfologické a syntaktické roviny vjazyce) // Slavia. 1976. № 45. S. 337-355.
171. Běličová H. Sémantická struktura věty a kategorie pádu (Příspěvek kporovnávací syntaxi ruské a české jednoduché věty). Praha: Academia, 1982. 160 s.
172. Běličová H., Sedláček J. Slovanské souvětí. Praha: Academia, 1990. 228 s.
173. Chafe W. L. Meaning and the structure of language. Chicago-London: Univ. Chicago press, 1971. 360 p.
174. Chomsky N. Language and Mind. New York: Harcourt, 1972. 88 p.
175. Chomsky N. Studies on Semantics in Generative Grammar. Hague: Press, 1972. 230 p.
176. Chomsky N. Syntactic Structure. Hague: Press, 1972. 251 p.
177. Daneš Fr. A three level approach to syntax // Travaux de linguistique de Prague. Prague, 1964. Vol. 1. S.215-240.
178. Daneš Fr. K systematickému syntaktickému popisu slovanských jazyků //SaS. 1965. № 26. S. 112117.
179. Daneš Fr. Dostal jsem přidáno a podobné pasívní konstrukce // Naše řeč. 1968. № 51. S. 269290.
180. Daneš Fr. Pokus o strukturní analýzu slovesných významů // SaS. 1971. № 3 S. 54-61.
181. Daneš Fr. Větné členy obligatorní, potenciální a fakultativní // Miscellanca Linguistica. Ostrava: Profil, 1971. S. 131-138.
182. Daneš Fr., Hlavsa Zd. Hierarchizace semantické struktury věty // Čs. přednášky pro VII. Mezinárodní sjezd slavistů vZáhřebu. Lingvistika. Praha: Academia, 1978. S. 6777.
183. Daneš Fr., Hlavsa Zd. a kol. Větné vzorce v češtině. Praha: Academia, 1981. 272 s.
184. Dokulil M. Morfologické kategorie pasíva ve spisovných jazycích severských ve srovnání se spisovnou češtinou // Hrst studií a vzpomínek A. Beerovi jeho žáci. Brno: Jednota českých filologů, 1941. S. 77-99.
185. Dokulil M., Daneš Fr. K t. zv. významové a mluvnické stavbě věty // O vědeckém poznání soudobých jazyků. Praha: ČSAV, 1958. c. 231-347.
186. Fillmore Ch. Toward a modern theory of case / The Ohio State University project on linguistic analysis. 1966. - № 13. Р. 1-24.
187. Fillmore Ch. The case for case / Universals in linguistic theory. New York: Reinhart, 1968. P. 1-88.
188. Fries Ch. The structure of English. An introduction to the construction of English sentence. New York-London: D. Appleton-Century, Company, 1969. 151 s.
189. Hausenblas K. Slovesná kategorie výsledného stavu vdnešní češtině // Naše řeč. 1963. № 46. S. 1328.
190. Havránek B. Genera verbi vslovanských jazycích І. Praha: Česká společnost nauk, 1928. 184 s.
191. Havránek B. Genera verbi vslovanských jazycích ІІ. Praha: Česká společnost nauk, 1937. 190 s.
192. Havránek B. Studie o spisovném jazyce. Praha: ČSAV,