БОЛГАРСЬКА ПЕРЕСЕЛЕНСЬКА ГОВІРКА МІШАНОГО ТИПУ: СТАН І ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ : БОЛГАРСКИЙ переселенческий говор МЕШАНОГО ТИПА: СОСТОЯНИЕ И ЭТАПЫ ФОРМИРОВАНИЯ

Краткое описание

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. І.І. МЕЧНИКОВА

На правах рукопису

ГЕОРГIЄВА Свiтлана Iванівна

УДК 811. 163. 2’ 282 (477.7)

БОЛГАРСЬКА ПЕРЕСЕЛЕНСЬКА ГОВІРКА МІШАНОГО
ТИПУ: СТАН І ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ

Спеціальність: 10.02.03 слов’янські мови

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
д. філол. н.
КОЛЕСНИК В.О.

ОДЕСА - 2005

ЗМІСТ
Скорочення ремарок .............................................................................................5
ВСТУП....................................................................................................................7
РОЗДІЛ І. БОЛГАРСЬКА ГОВІРКА с. ЗОРЯ: ІСТОРІЯ І СУЧАСНІСТЬ......12
1.1. Історія дослідження болгарських переселенських говірок...............12
1.2. Етапи формування болгарського соціуму с. Зоря .........16
1.3. Загальна характеристика зорянської говірки.....................................22
1.4. Аналіз основних рис зорянської говірки за даними БДА.................28
1.5. Проблеми нормування острівних мов................................................34
1.6. Змішані й перехідні говірки як типи діалектних систем...................41
Висновки до першого розділу..............................................................................52
РОЗДІЛ ІІ. КОНТИНУУМ МЕТРОПОЛІЇ ЯК БАЗА ФОРМУВАННЯ
ПЕРЕСЕЛЕНСЬКИХ ГОВІРОК........................................................54
2. 1. Діалектна диференціація болгарського діалектного
континууму метрополії ....................................................................54
2.1.1. Класифікація діалектів за рефлексами (@)................................55
2.1.2. Класифікація діалектів за іншими фонетичними ознаками....56
2.1.3. Класифікація за морфологічними та лексичними рисами.......59
2.1.4. Класифікація діалектів за териториальною ознакою...............60
2.2. Балканські і фракійські діалектни типи: метрополія і діаспора......65
2.2.1. Балканський діалектний тип і говірки діаспори.........................65
2.2.2. Рупський (фракійський) діалектний тип: метрополія
і діаспора........................................................................................73
Висновки до другого розділу............................................................................76
РОЗДІЛ ІІІ. ФОНЕТИЧНI ОСОБЛИВОСТI МIШАНОЇ
ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОЇ ГОВІРКИ.................78
3.1. Рефлекси псл. фонеми /ě/...............................................................78
3.1.1. Класифікація болгарських говірок за рефлексом /*ě/...............83
3.1.2. Рефлекси /*ě/ в зорянській говірці..............................86
3.2. Стабільність / нестабільність репрезентантів фонеми /х/.............100
3.3. Стабільність / нестабільність репрезентантівфонеми /в/..............119
Висновки до третього розділу.........................................................................136
РОЗДІЛ ІV. ІЗ СПОСТЕРЕЖЕНЬ НАД ГРАМАТИЧНОЮ СИСТЕМОЮ
МІШАНОЇ ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОЇ ГОВIРКИ....................................... 138
4.1. Займенникова система мішаної говірки с.Зоря...........................138
4.1.1. Особові займенники.................................................................140
4.1.2. Зворотний займенник...............................................................145
4.1.3. Присвійні займенники..............................................................146
4.1.4. Вказівні займенники.................................................................152
4.1.5. Питальні займенники................................................................154
4.1.6. Відносні займенники................................................................155
4.1.7. Неозначені займенники............................................................156
4.1.8. Заперечні займенники..............................................................157
4.1.9. Означальні займенники............................................................158
4.2. Майбутній час (футурум)...........................................161
4.2.1. Майбутній час у зорянській говірці........................................163
Висновки до четвертого розділу.....................................................................166
РОЗДІЛ V. ЛЕКСИЧНІ ОСОБЛИВОСТI МIШАНОЇ
ПЕРЕСЕЛЕНСЬКОЇ ГОВIРКИ....................................................168
5.1. Лексика болгарських переселенських говірок і говірки
с. Зоря.........................................................................................168
Висновки до п’ятого розділу..............................................................................179
ВИСНОВКИ.........................................................................................................181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................185
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.....................................................186
ДОДАТОК 1. ТЕКСТИ........................................................................................205
ДОДАТОК 2. КОРОТКИЙ СЛОВНИК..............................................................262

ВСТУП

Одним із різновидів вияву національної мови, поряд із літературною мовою, є територіальні діалекти, яким притаманні специфічні риси на різних структурних рівнях. Тому докладний і об’єктивний опис динаміки мови можна здійснити на підставі досліджень насамперед діалектів, оскільки по-різному відбивають інновації діалекти і літературна мова. При цьому велике значення мають свідчення діалектів пізніших формацій новожитніх у межах метропольного континууму та переселенських говірок, зокрема мішаних, що сформувалися з неоднорідних діалектних елементів, є різносистемними у своїй основі.
Комплексне вивчення окремих дiалектних зон, повний опис діалектних систем, їхнiй докладний лiнгвогеографiчний аналiз та пояснення природи мовних змін, що сталися внаслiдок мiжмовних та мiждiалектних контактiв, є актуальним напрямом сучасної славістики. З огляду на це дослідження усiх рiвнiв переселенських болгарських говірок в Україні, виявлення їхніх рис та особливостей функцiонування залишається одним з актуальних завдань болгарського мовознавства. При цьому на сучасному етапі важливо не лише встановити поширення типів болгарських говірок поза межами Болгарії, а й визначити походження та їхню сучасну діалектну належність, здійснити їх системний опис.
Однією з переселенських болгарських говірок в Україні є говірка с. Зоря Саратського р-ну Одеської обл., яка здавна викликала значний iнтерес славістів, що зумовлене, насамперед, необхідністю повного опису діалектної мови (метрополії й діаспори) з увагою до мішаних говірок, а також мiсцем i значенням балканських говiрок у формуванні болгарської лiтературної мови; однак ця говiрка ще не була об’єктом цiлiсного дослiдження, досі відсутня характеристика всiх її структурних рiвнiв.
В останнi десятирiччя панiвним є системне дослiдження говiрок, яке передбачає розгляд мовних явищ у їхнiх взaємозв’язках безвiдносно до лiтературної мови. У працях С.Б. Бернштейна, І.К.Бунiної, В.К.Журавльова, Е.І.Зеленіної, I.А.Стоянова, В.О.Колесник, З.Барболової та ін. здiйснено аналiз окремих рис болгарських переселенських говiрок балканського i фракiйського типів, але без належної уваги до зорянської говiрки. Відсутність описів стану болгарських переселенських говірок з середини ХХ та початку ХХІ ст. не дозволяє простежити розвиток болгарських переселенських говірок Українського Наддунав’я, які не лише добре збереглися, а й розвиваються за своїми внутрішніми законами, демонструючи у багатьох випадках аналогії щодо розвитку з говірками Болгарії.
Актуальність дослідження зумовлена вiдсутнiстю системного опису фонетичного, фонологiчного, граматичного, лексичного рiвнiв зорянської говiрки, необхiднiстю визначити напрями трансформації, що зумовили мiшаний характер говірки, а також важливістю опису переселенської говірки на тлі болгарських діалектів та літературної мови.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане із науковими планами кафедри загального та слов’янського мовознавства Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова „Норми та інновації в слов’янських мовах та в діалектному континуумі”, „Етнолінгвістичний словник болгарських говірок України”.
Метою дослідження є з’ясування структурних особливостей та механізмів формування болгарської переселенської говірки мішаного типу, виявлення закономірностей трансформації діалектних систем внаслідок взаємодії з іншими болгарськими говірками та типологічно відмінним оточенням.

Завданням дисертації є:
здійснити систематичне обстеження говірки за всіма структурними рівнями, створити діалектну фонотеку і текстотеку зорянської говірки;
виявити визначальні балканські та фракiйські риси у структурі мішаної
говірки;
з’ясувати генетичну віднесенність до діалектів метрополії;
встановити кореляцію між інтенсивністю втрати окремих діалектних
рис і внутрішньомовними та позамовними чинниками;
виявити тенденцiї розвитку мiшаної говiрки.
Об’єктом дослідження є болгарська переселенська говірка с. Зоря Саратського р-ну Одеської обл. у рiзноманiтних формах її побутування на тлі інших болгарських переселенських говірок в Україні та в метрополії.
Предметом аналізу є фонетична, граматична та лексична структури говiрки с. Зоря, напрями трансформації вихідних діалектних систем у процесі творення мiшаної говірки, етапи розвитку iнновацiйних рис.
Джерельною базою дослідження є тексти мовлення носіїв говірки, які записано у 1994 2004 рр. (150 текстів), картотека граматичних форм (понад 2 тис. фіксацій), тривалі спостереження над діалектним мовленням; автор є носієм досліджуваного діалекту.
У дисертації використано дескриптивний та порiвняльно-iсторичний методи, методику кількісного аналізу та текстової поведінки мовних одиниць.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що в ньому вперше проведено фонетичний, граматичний та лексичний описи болгарської переселенської говiрки мiшаного типу, виявлено втрату одних i появу iнших рис; вперше здійснено повний опис говірки с. Зоря.
Теоретичне та практичне значення. Теоретичне значення дисертації полягає у поглибленнi прийомiв комплексного дескриптивного опису дiалектної системи мiшаного типу, що функціонує в оточенні типологічно відмінних діалектів та літературних мов, уможливлює виявлення механiзмiв взаємодії різноструктурних діалектних ідіомів, що обслуговують новосформований соціум.
Практичне значення роботи зумовлене тим, що її результати і методика аналізу мішаних говірок може бути використана в описах інших острівних переселенських діалектних систем, зокрема тих, які сформувалися внаслідок взаємодії кількох гетерогенних систем, або які зазнають відчутного впливу інших діалектів чи мов; застосування цієї методики уможливлює прогнозування розвитку фонетичних, граматичних та лексичних явищ переселенських говірок.
Особистий внесок здобувача полягає у поглибленні концепції дослідження болгарських переселенських говірок мішаного типу, формуванні бази даних про структуру переселенської говірки.
Апробацію результатів дисертації здійснено у доповідях на міжнародних наукових конференціях, зокрема на міжнародній конференції «Болгарсько-українські історичні зв’язки та їх вплив на розвиток культури південно-українських болгар» (Одеса, 1997), V-ІХ міжнародних Кирило-Мефодіївських конференціях (Одеса, 1998-2003), міжнародній конференції «Україна і Болгарія: віхи історичної дружби» (Одеса, 1998), міжнародній конференції «Българите в Северното Причерноморие» (Велико Търново, 1999, 2005), міжнародній конференції присвяченій 70-річчю проф. д-р Ангела Давидова та проф. д. філол. н. Георгія Данчева (Велико Търново, 2002).
Дисертацію обговорено на засіданні кафедри загального та слов’янського мовознавства Одеського національного університету імені І. І. Мечникова.
Основні положення дисертації викладено в 11 публикаціях у наукових журналах та збірниках наукових праць.

Структура і обсяг дисертації. Робота складається зi вступу, п’яти розділів, висновків, списків джерел та використаної літератури, що нараховує 215 найменувань, умовних скорочень, та двох додатків. Обсяг роботи без списку використаної літератури і джерел 184 с. Повний її обсяг 300 с.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Болгарська говірка с. Зоря строката за своїми структурними рисами; велика кількість варіантів у структурі говірки зумовлена тим, що село сформувалося вихідцями з різних ареалів болгарського метропольного континууму, а пізніше зазнало впливів інших болгарських говірок в умовах функціонування в Україні.
Аналіз фонетичної, граматичної та лексичної систем зорянської говірки розкрив її генезу, зв’язок із підбалканськими діалектами метрополії говірками районів Елхово і Тополовграда; доведено мішаний характер досліджуваної говірки, наявність у її структурі наслідків впливів російської та української мов.
Переважна більшість засновників с. Зоря походила з території Карнобатського краю. Це узгоджується з відомою з різних джерел інформацією про те, що у структурі говірки домінують підбалканські фонетичні та граматичні особливості, а власне фракійських рис виявлено значно менше. Цьому не суперечить той факт, що у структурі говірки наявні риси південних болгарських говірок.
Виявлені базові фонетичні, граматичні та лексичні ознаки говірки с. Зоря, що дають підстави віднести її до мішаного типу. Деякі особливості, зокрема ступінь редукції голосних, займенник га, наявність лексем джам, мантава, джуни, старни, чутура, вказують на її балканських характер, інші риси вказують на зв’язок говірки з фракійським різновидом південних рупських говорів.
Про близькість досліджуваної говірки до болгарської літературної мови свідчать 9 фонетичних та граматичних рис в усіх ідіолектах, які засвідчені в значно меншому обсязі в інших бессарабських болгарських говірках, зокрема рефлекси /*ě/, наявність [х] на початку, в середині та в кінці слова, наявність [в] і [ф], форма артикля, деякі займенникові та дієслівні форми.
Порівнюючи сучасні форми займенників у зорянській говірці із зафіксованими в АБГ, відзначимо, що сьогодні не зустрічається навіть у піснях займенник тие, не зафіксовано і займенники з j - тоjа, таjа, т'аjа; але частотною є форма т’ее, яка в АБГ не зафіксована.
Про острівний характер говірки свідчать риси, що вказують на її ізольованість та тривалу відсутність зв’язку з метропольним континуумом (рефлексація /*ę/ > [ен] у слові дивиндисе, характер кінцевого приголосного перед закінченням у дієсловаї теперішнього часу 3 ос. одн. тощо).
Звуження функціонування говірки припадає на 40-60-і рр. ХХ ст., коли було закрито болгарські школи, національні сільради, болгарська мова перестала бути мовою навчання.
Соціологічне опитування визначило, що найбільш денаціоналізованим виявилося покоління 60-80-х рр., яке болгарську мову сприймає поверхово на рівні розуміння та демонструє найнижчі показники національної свідомості; пік „русифікації” за даними змішаних шлюбів припадає на 60-70 рр. Серед сприятливих для збереження говірки соціальних явищ було встановлення економічних та культурних зв’язків з метрополією, введення у 90-і рр. викладання болгарської мови в школі, тобто вплив болгарської літературної мови.
За відсутності достатньої інфраструктури досліджуваного мікросоціуму (адже реальні носії говірки це представники покоління 20-50-х, частково 60-90-х рр.) засвідчено збереження говірки та відродження зацікавлення болгарською мовою серед болгарського населення с. Зоря. Пробуджується національна свідомість у молодших поколінь, усвідомлення своєї національної ідентичності зумовлює суспільні зміни (відновлення обрядовості, посилення інтересу до болгарської культури тощо), які торують шлях до вивчення болгарської мови. А відтак можна висунути ймовірнісну оцінку самої говірки як вагомого чинника суспільних змін.
Аналіз особливостей зорянської говірки засвідчує її мішаний характер; виявлено окремі елементи фракійського діалектного типу. Однак сукупність визначальних для говірки рис, свідчить про виразну спільність фонетичної та граматичної структур обох діалектних типів у говірці. Це дає підстави кваліфікувати говірку як мішану з перевагою балканських рис.
Унаслідок активної міжговіркової взаємодії сформувалися специфічні риси зорянської говірки, що вирізняють її з-поміж інших бессарабських говірок. Але елементи фракійської діалектної системи не є окремими вкрапленнями, а функціонують як варіанти балканських відповідників.
Аналіз говірки дає підстави вважати її мішаною, у якій поєднано елементи фракійських і балканських діалектних типів з переважанням балканських рис. Здебільшого регулярно виявляються явища, характерні для південних і, особливо, південно-східних болгарських діалектів.
Суміжні бессарабські болгарські говірки мають багато спільного із зорянською говіркою, тому важко довідно визначити риси, які властиві тільки зорянській говірці й відсутні в інших бессарабських говірках. Здебільшого вони розрізняються інтенсивністю вияву окремих діалектних явищ. До того ж для мішаної зорянської говірки характерні нашарування рис інших діалектів, зокрема кулевчанської говірки. Це зумовлювало постання відношення дублетності; компоненти цих пар згодом здобували нові диференційні ознаки; в окремих групах лексики накопичення запозичених лексем зумовило утворення розгалуженої мережі дублетів та синонімів.
Серед бессарабських болгарських діалектів найближчим до зорянської є кирничанська говірка, хоч деякі лексичні раритети фіксуються на території Бессарабії тільки в зорянській говірці (раки, гласенка, бат’оа булчица та ін.).
Високий ступінь варіативності та наявність лексичних дублетів у зорянській говірці пояснюється переселенням із районів Елхова і Тополовградська (упашка // куйрук, птичка // штичи // ствичи, маниста // синци, зас’ада // зайдо, калпак // шапка, гага // калхун та ін.)

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

АБГ Атлас болгарских говоров в СССР. Ч. 1. Вступительные статьи. Комментарии к картам. М.: АН СССР, 1958. 84 с. Ч. 2. Карты. М.: АН СССР, 1958.
БДА Български диалектен атлас. Т. І - ІV. София: БАН, 1964-1981.
БДАО Български диалектен атлас. Обобщаващ том. І-ІІІ. Фонетика. Акцентология. Лексика. София: Книгоиздателска къща „Труд”, 2001. 540 с.
БЕР Български етимологичен речник. София, 1971-1996. Т. I-VI.
КДА Бернштейн С. и др. Карпатский диалектологический атлас. М.: Наука, 1967.
ЛЭС Лингвистический энциклопедический словарь/ Ред. В. Н. Ярцева. М.: Большая Российская энциклопедия, 2002. 712 с.
СУМ Словник української мови. В 11 т. К.: Наукова думка, 1970-1980.
ЕСУМ Етимологічний словник української мови. К., 1982-2003. Т. І-ІV.
УМ Українська мова. Енциклопедія. К.: Українська енціклопедія, 2004. 821 с.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аванесов Р.И. Очерки русской диалектологии. М.: Просвещение, 1949. 356 с.
2. Аврорин В. А. К вопросу о предмете социолингвистики // Проблемы изучения функциональной стороны языка. Ленинград, 1975. С. 53-62.
3. Александров А. Диалектоложки проучвания. Шумен: Алтос, 1998. 150 с.
4. Александров А. Класификацията на българските глаголни времена според модуса на изказването // Съпоставително езикознание. 45, 1988. С. 94103.
5. Александров А. Конкуренция на глаголните форми за бъдеще време в миналото в съвременния български език // Български език. ХХХШ, 2, 1983. С. 154 159.
6. Андрейчин Л. Някои въпроси около изграждането и развоя на българския книжовен език // Андрейчин Л. Книга за българския език. Шумен: Алтос, 1997. С. 111-141.
7. Андрейчин Л. Из историята на нашето езиково строителство София: Народна просвета, 1997. 254 с.
8. Асенова П. Балканско езикознание. Основни проблеми на балканския езиков съюз. София: Фабер, 1989. 276 с.
9. Асенова П. За семантичното равнище на общобалканската лексика. // Актуални проблеми на балканското езикознание. Аспекти на изследването на общобалканската лексика. София: Faber, 2003. С. 41-51.
10. Балкански Т., Парзулова М. Задкарпатските българи. Етнос. Език. Етнонимия. Ономастика. Просопографии. Велико Търново: Знак’94, 1996. 84с.
11. Баранник Л.Ф. Болгаризмы в русских говорах Одесской области Украинской ССР // Съпоставително езикознание. 1984, №6. С. 10-20.
12. Барболова З. Особености на българския говор в с. Червоноармейское (Кубей), Болградски район, Одеска област в Украйна // Българските говори в Украйна. Вып. ІІ. Одеса: Астропринт, 1999. 152 c.
13. Барболова З., Колесник В. Говорът на българите в с. Кирнички, Бесарабия // Българските говори в Украйна. Одеса: Астропринт, 1998. Вип.1. 158 с.
14. Бевзенко С. П. Українська діалектологія. К.: Вища школа, 1980. 246 с.
15. Белић А. Диjалекти источне и jужне Србиjе. Београд, 1905. 215 с.
16. Бернштейн С.Б. Болгарские говоры южного Буджака // Статьи и
материалы по болгарской диалектологии СССР. М.: АН СССР, 1952. Вип. 2. С. 5-20.
17. Бернштейн С.Б. Главни проблеми на историята на българския език // Изследвания върху историята и диалектите на българския език. София, 1979. С.46-52.
18. Бернштейн С.Б. Задачи изучения болгарских говоров СССР // Ученые записки Института славяноведения АН СССР. - М-Л.: АНСССР, 1950. Т. 2 С.219-224.
19. Бернштейн С.Б. и др. Карпатский диалектологический атлас. М.: Наука, 1967. Кн.1. 271 с.
20. Бернштейн С.Б. Некоторые проблемы сравнительно-исторического изучения славянских языков // Актуальные проблемы славяноведения: Материалы первого координационного совещания по актуальным проблемам славяноведения (Краткие сообщения Института славяноведения, 33-34). М., 1961. С.184-190.
21. Бернштейн С.Б. О языке города Болграда // Ученые записки Института славяноведения АН СССР. МЛ.: АНСССР, 1950. Т. 2 С.225-231.
22. Бернштейн С.Б. Разыскания в области болгарской исторической диалектологии. М.-Л.: Учпедгиз, 1948. 367 с.
23. Бернштейн С.Б., Гиндин Л.А., Клепикова Г.П. Общекарпатский диалектологический атлас” и некоторые проблемы южнославянского этногенеза // Славянское языкознание. ІХ Международный съезд славистов. Киев, сентябрь, 1983. М.: Наука, 1983. С. 3-17.
24. Бернштейн С.Б., Чешко Е.В. Опыт классификации болгарских говоров СССР // Ученые записки Института славяноведения АН СССР. МЛ.: АНСССР, 1951. Т. 4. С.327-343.
25. Бокова П. Българският диалект сред буджакското многоезичие. Върху материал от с.Суворово (Шекерлик-Китай), Украйна // Българският език през ХХ век. София: Проф. Марин Дринов, Пенсофт, 2001. с.381386.
26. Бокова П.Ю. Граматическата интерференция на руските заемки в суворовския диалект// Науковий вісник Ізмаїльського державного педагогічного інституту. Вип. 9, 2000. С.147-151.
27. Бояджиев Т. Българските говори в Западна (Беломорска) и Източна (Одринска) Тракия. София: Климент Охридски, 1991. 276 с.
28. Бояджиев Т. Диалектите на българския език // Българският език език на 13-вековна държава. София: Проф. Марин Дринов, 1981. С. 570.
29. Бояджиев Т., Куцаров И., Пенчев Й. Съвременен български език. София: Петър Берон, 1998. 656 с.
30. Бояджиев Т. Характеристика на говорите // Странджа. Материална и духовна култура. София: Проф. Марин Дринов, 1996. С. 432 445.
31. Булаховський Л.А. Уваги до питання про відносини між давньоруськими південними (українськими) говірками і іншими слов’янськими // Наукові записки Дніпропетр. держ. ун-ту. Т. 47. Збірник праць історико-філологічного факультету (мовознавство). К.: Вид-во КДУ, 1954. Вип. 7 С. 1 15.
32. Бунина И.К. Звуковой состав и грамматический строй говора ольшанских болгар // Статьи и материалы по болгарской диалектологии. М.: АН СССР, 1953. Вып 4. C. 5-123.
33. Бунина И.К. Из истории вайсальских говоров // Ученые записки Института славяноведения АН СССР. МЛ., 1950 Т. 2. С. 242 259.
34. Бунина И.К. История глагольных времен в болгарском языке. Времена индикатива. М.: Наука, 1970.
35. Бунина И.К. Лексический состав говора ольшанских болгар // Статьи и материалы по болгарской диалектологии. М.: АН СССР, 1953. Вып 3. C. 3 84.
36. Вайнрайх У. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике. Вып. V (Языковые универсалии). М.: Прогресс, 1970. С.163 181.
37. Вайнрайх У. Языковые контакты. Состояние и проблемы исследования. Киев: Наукова думка, 1979. 263 с.
38. Вакарелски Хр. Етнография на България. София: Наука и изкуство, 1977. 676 с.
39. Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю. М., 2001. 410 с.
40. Васильев Л.Л. Язык «Беломорских былин» // ИОРЯС, 1902, т.7, кн.4. С. 23 32.
41. Васильєва Л.П. Штокавські літературні мови. Проблеми становлення, розвитку, сучасний стан. Львів: ЛНУ, 2002. 342 с.
42. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков. М.: Языки русской культуры, 1999. 778 с.
43. Велчева-Бояджиева Б. Към въпроса за изчезването на тричленната показателна система в български език // Славистичен сборник. София, 1963. С. 129 139.
44. Велчева Б. Показателни местоименни форми в българските говори (Обща типологическа характеристика) // Известия на Института за български език. Кн. ХХ. София, 1971. С. 227 238.
45. Велчева Б. Праславянски и старобългарски фонологични изменения. София, 1980. 159 с.
46. Виденов М. Увод в социолингвистиката. София: Делфи. 2000. 322 с.
47. Видоески Б. Фонемата /х/ во диjалектите на македонскиот jазик. Скопиjе, 1954, №1, С. 1-30; №2, С.109-198.
48. Викторова К. За двете употреби на удвоеното допълнение // Традиция и съвременност в българския език. София: Св. Климент Охридски, 2001. С. 312314.
49. Витанова М. Обобщителните местоимения в българските диалекти // Българският език прех ХХ век. София, 2001. С. 98-106
50. Всеукраїнський перепис населення 2001 р. // Офіційний сайт Державного комітету статистики України.www. ukrstat. gov. ua.
51. Гандев Хр. Българската народност през ХV в. София, 1972. 143 с.
52. Георгиев В. Исследования по сравнительно-историческому языкознанию. М.: Наука, 1958. 324 с.
53. Георгиев Вл. Предславянският произход на ятовата граница. В.: Въпроси на българската етимология. София, 1959. С.114-119
54. Георгиев В.И. Проблеми на българския език. София: БАН, 1985. 312 с.
55. Георгиев С. Морфология на българския книжовен език. В.-Търново: Абагар, 1999. 400 с.
56. Георгиева С. И. Фонетични особености на говора на село Заря, Одеска област (Украйна) // Україна і Болгарія: віхи історичної дружби. Одеса,1999. С. 348-353.
57. Георгиева С.И. Етнолингвистична характеристика на родилните обичаи в село Заря, Одеска област // Наша школа. Одеса, 1999, № 2-3, С. 348-354.
58. Георгиева С.И. Современные тенденции функционирования категории времени в болгарском говоре села Заря, Одесской области. // Слов`янський збірник. Одеса, 1999. Вип. 6 C.226 -231.
59. Георгиева С.И. Cоциолингвистическая дескрипция идиолекта села Заря, Одесской области // Слов`янський збірник. Одеса, 2000. Вип. 7 C. 288-293.
60. Георгиева С.И. Категорията време” в българския говор на село Заря
(Камчик), Одеска област, Украйна // Българите в Северното Причерноморие. В.- Търново, 2000. Т. 12. C. 541-549.
61. Георгиева С.И. Лексикални особености на обредната терминология на
родилните обичаи в говора на село Заря // Слов`янський збірник. Одеса, 2001. Вип. 8. С. 94-99.
62. Георгиева С.И. Особенности морфологической системы болгарского говора села Заря, Одесской области // Слов’янський збiрник. Одеса: Астропринт, 2002. Вип.1Х. С. 231-234.
63. Георгиева С.И. Система местоимений в говоре села Заря, Одесской
области (Украина) // Сборник в чест на проф. д-р Ангел Давидов. В-Търново, 2004, С. 391-403.
64. Георгиева С.И. Лингвостилистический анализ болгарского обрядового текста коледарска благословия” // Слов`янський збірник. Одеса, 2003. Вип.10. С. 228-234
65. Георгиева С.И. Българските народни празници в с. Заря (Материали към етнолингвистичния речник на българите в Украйна // Одеська болгаристика. Одеса, 2003. Вип.1. С. 93-101.
66. Георгиева С.И. Унификационные процессы в местоименной системе говора с. Заря, Одесской области (личные и возвратные местоимения) // Одеська болгаристика. Одеса, 2004. Вип.2. С. 73-79.
67. Георгиева С.И. К вопросу о диагностирующих диалектных маркерах бессарабских болгарских говоров // Слов`янський збірник. Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. Вип.11. С. 88-93.
68. Голомб З. Два македонски говора (на Сухо и Висока во Солунско) // Македонски jазик, ХШ Х1У, 1962-1963, 12. С. 189 195.
69. Григорович В. Очерк за пътешествие по Европейска Турция. С карта на околностите на Охридското и Преспанското езеро. София: БАН, 1978. 182 с.
70. Гриценко П.Ю. Ареальне варіювання лексики. К., 1990. 154 с.
71. Гриценко П.Ю. Болгарські говірки України як феномен культури // Відродження мов і культур західних та південних слов’ян в Україні. Київ: Наукова думка, 1995. С. 4249.
72. Гриценко П.Ю. Моделювання системи діалектної лексики. Київ: Наукова думка, 1984. 227 с.
73. Гриценко П.Ю. Тексти як джерело дослідження українських говірок Румунії // Павлюк М., Робчук І. Українські говори Румунії. Діялектні тексти. Едмонтон Львів Нью-Йорк Торонто, 2003. С. І ХVІ.
74. Гумбольд В. Избранные труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1984. 398 с.
75.Гълъбов И. Избрани трудове по езикознание. София: Народна просвета, 1987. 472 с.
76. Давидов А. Старинна диалектна лексика от село Никюп.// Cъстояние и проблеми на българската ономастика. В.-Търново: Университетско издателство „Св. св. Кирил и Методий”, 2005. В. 7. С. 243-258.
77. Демина Е.И. Тихонравовский дамаскин. Болгарский памятник ХVІІ века. Исследование и текст. Т. І. София: БАН, 1985. 236 с.
78. Демина Е.И. Размышления над явлением языковой интерференции на грамматическом уровне // Традиция и съвременност в българския език. София: Св. Климент Охридски, 2001. С. 287-296.
79. Державин Н.С. Болгарскія колоніи в Россіи (Таврическая, Херсонская и Бессарабская губерніи). София: Мартилен, 1914. 304 с.
80. Десницкая А.В. К вопросу о предмете и методах ареальной лингвистики // Ареальные исследования в языкознании и этнография. Л.: Наука, 1977. С. 2229.
81. Дзендзелевский И.А. Лингвистический атлас украинских народных говоров Закарпатской области УССР: Автореферат дис. докт. филол. наук. Л., 1961. 52 с.
82. Дзендзелівський Й.О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР (Лексика). Ч.1-3, Ужгород, 1958 1993.
83. Домашнев А.И. Швейцарско-немецкий диалект // Языки мира. Германские языки. Кельтские языки. М.: Academia, 2000. С. 380-388.
84. Домашнев А.И. Проблемы классификации немецких социолектов // Вопросы языкознания, № 2, 2001. С. 127-139.
85. Домашнев А.И. Национальный вариант литературного языка // Типология сходств и различий близкородственных языков. Кишинев, 1976. С.17-27.
86. Домосилецкая М.В., Плотникова А.А., Соболев А.Н. Малый диалектологический атлас балканских языков // Славянское языкознание. ХІІ Международный съезд славистов. М.: Наука, 1998. С. 196-211.
87. Дуличенко А. Д. Славянские литературные микроязыки. Таллин: Валгус, 1981. 322 с.
88. Енциклопедия на съвременния български език. В. Търново: Абагар, 2000. 583 с.
89. Єрмоленко С.Я., Бибик С.П., Тодор О.Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів. Київ: Либідь, 2001. 224 с.
90. Жилко Ф. Т. Говори української мови. К.: Радянська школа, 1958. 172 с.
91. Жирмунский В.М. О некоторых проблемах лингвистической географии // Вопросы языкознания. 1954, №4. С. 23-28.
92. Журавлев В.К. Говор села Криничное (Чешма-Варуита) // Статьи и материалы по болгарской диалектологии СССР. М.: АН СССР, 1955. Вып.7. С. 1862.
93. Журавлев В.К. Говор села Криничное (Чешма-Варуита) // Статьи и материалы по болгарской диалектологии СССР. М.: АН СССР, 1958. Вып.8. С. 6485.
94. Журавлев В.К. Ташбунарский говор (глагол) // Статьи и материалы по болгарской диалектологии СССР. М.: АН СССР, 1953. - Вып.4. С. 124166.
95. Зеленина Э.И. Словарный состав суворовского говора // Статьи и материалы по болгарской диалектологии СССР. М.: АН СССР, 1955. Вып.7. С. 63 114.
96. Зеленина Э.И. Сравнительный тематический словарь трех болгарских сел Молдавии // Българска диалектология: Проучвания и материали. София: БАН, 1981. Т. 10. 178 с.
97. Златова В.Н., Златов И.В., Георгиев Ф.С. Камчик (с. Заря Саратского района). Измаил: Смил, 2003. 540 с.
98. Иванов Й. Българска диалектология. София, 1997. 135 с.
99. Иванова Мирчева Д. Развитие от синтетического к аналитическому строю и литературный болгарский язык средних веков // Старобългаристика ІІІ, 1979, № 4 С. 3 -12.
100. Иванчев Св. Българският език класически и екзотичен. София: Народна просвета, 1988. 240 с.
101. Иванчев Св. Наблюдения върху употребата на члена в българския език // Помагало по българска морфология. Имена. София: Наука и изкуство, 1978. С. 186 211.
102. Ивић П. Диjалектологиjа српскохрватског jезика. Увод и штокавско наречjе. Нови Сад: Матица Српска, 1956. 216 с.
103. Илиева К. Личните местоимения в балканските езици. София: Проф.
Марин Дринов, 1999. 194 с.
104. Иречек, К. Етнографические променения в България от основаването
на Княжеството. СбНУ, 5, 1891.
105. История на новобългарския книжовен език // Отг. ред. Е. Георгиева, С. Жерев, В. Станков. София: БАН, 1989. 541 с.
106. Кабасинов С. Говорът на с. Момчиловци, Смолянско // Известия на института за български език Кн. 1V, 1956. С. 5 101.
107. Калнынь Л.Э., Попова Т. В. Фонетика двух болгарских говоров, функционирующих в разной языковой ситуации // Исследования по славянской диалектологии. 2. Южнославянские диалекты. М., 1993. С. 5-191.
108. Калнынь Л.Э., Масленникова Л. И. Изучение вариативности в славянских диалектах. // Научные доклады филологического факультета МГУ. М.: 1998. В 3. С. 201-271.
109. Касаткин Л.Л., Касаткина Р.Ф. Рефлексы редуцированных гласных в конце слова в русских говорах // Славянское языкознание. ХІІ Международный съезд славистов М.: Наука, 1998. С. 353 366.
110. Керемидчиева С. Говорът на Ропката (Родопска граматика) София: Принт, 1993 344 с.
111. Клепикова Г.П. Некоторые вопросы использования болгарских диалектных материалов в лексико-семантических исследованиях советских лингвистов // Славянское и балканское языкознание. М.: Наука, 1983. С. 174 187.
112. Клепикова Г.П. Лексика родопских говоров и проблемы типологии южнославянско-севернославянских параллелей // Исследования по славянской диалектологии. 2. Южнославянские диалекты. М., 1993. С. 240-256.
113. Кодов Х. Езикът на тракийските българи. София, 1935. 236 с.