ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЛЬСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТАМИ – НАЗВАМИ ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ : Функционально-семантический АНАЛИЗ ПОЛЬСКИХ фразеологизмов с компонентами - названиями денежных единиц



  • Название:
  • ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЛЬСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТАМИ – НАЗВАМИ ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ
  • Альтернативное название:
  • Функционально-семантический АНАЛИЗ ПОЛЬСКИХ фразеологизмов с компонентами - названиями денежных единиц
  • Кол-во страниц:
  • 206
  • ВУЗ:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
  • Год защиты:
  • 2004
  • Краткое описание:
  • ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА



    На правах рукопису


    КРАЙЧИНСЬКА ГАЛИНА ВАЦЛАВІВНА

    УДК 811.162.1’373.613:159.923



    ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПОЛЬСЬКИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ З КОМПОНЕНТАМИ НАЗВАМИ ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ


    Спеціальність 10.02.03 слов’янські мови



    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

    Науковий керівник
    Тепляков Іван Михайлович
    доцент, кандидат філологічних наук


    Львів 2004








    ЗМІСТ
    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ........................................................................5
    ВСТУП ....................7
    РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ НАУКИ В ПОЛЬЩІ......................14 1.1. Розвиток теорії фразеології в працях польських учених...............................14
    1.1.1. Питання класифікації ФО у працях польських учених..............16
    1.1.2. Проблема фразеологічної варіантності та синонімії в дослідженнях учених Польщі...19
    1.1.3. Питання фразеологічної норми в теоретичних розробках польських науковців.....................................................................................................24
    1.1.4. Питання семантичної природи компонента ФО...........................27
    1.1.5. Польська історична та діалектна фразеологія ........31
    1.2. Фразеологія в польських пареміологічних та лексикографічних джерелах.....................................................................................................................34
    1.2.1. Пареміологічні видання польської мови..............................34
    1.2.2. Фразеологічні словники польської мови...................36
    1.2.3. Польська фразеологія в інших лексикографічних джерелах..............42
    РОЗДІЛ 2. СКЛАД ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ ПОЛЬСЬКИХ НУМІЗМАТИЧНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ.......................................................52
    2.1. Характеристика фразеологізмів з родовою назвою грошового компонента pieniądze......................................................................................................................52
    2.1.1. Тематична група НФО Фінансовий та соціально-економічний стан людини”......................................................................................................53
    2.1.2. Тематична група НФО Значення грошей у житті людини”...................57
    2.1.3. Тематична група НФО Характеристика людини та особливостей її характеру”..................................71
    2.1.4. Тематична група НФО Способи заробляння грошей”..........................80
    2.1.5. Тематична група НФО Проблеми, пов’язані з грішми”.........................83
    2.1.6. Тематична група НФО Господарська діяльність і товарно-грошові відносини”......85
    2.1.7. Тематична група НФО Міжлюдські стосунки”...................................91
    2.1.8. Функціонально-семантична характеристика фразеологізмів із загальною назвою металевих грошових засобів moneta..................94
    2.2. Характеристика фразеологізмів з видовою назвою грошового компонента grosz.....................................................................................................98
    2.2.1. Тематична група НФО Фінансовий та соціально-економічний стан людини”......................................................................................................99
    2.2.2. Тематична група НФO Господарська діяльність і товарно-грошові відносини”........................................................................ .......................106
    2.2.3. Тематична група НФO Міжлюдські стосунки”.................................113
    2.2.4. Тематична група НФО Способи заробляння грошей”.........................116
    2.2.5. Тематична група НФО Характеристика людини та особливостей її характеру”....117
    2.2.6. Тематична група НФО Оцінка значущості людини / речі”..................128
    2.2.7. Функціонально-семантичний аналіз польських НФО з компонентом назвою грошової одиниці złoty..............................................................................132
    2.3. Характеристика фразеологізмів з компонентами історичними назвами грошових одиниць.......................................................................136
    2.3.1. Фразеологізми з компонентом babka ......................136
    2.3.2. Фразеологізми з компонентом denar................138
    2.3.3. Фразеологізми з компонентом drachma..................138
    2.3.4. Фразеологізми з компонентом dukat .......139
    2.3.5. Фразеологізми з компонентом grajcar.....145
    2.3.6. Фразеологізми з компонентом hałyrz...................147
    2.3.7. Фразеологізми з компонентом kwartnik ..............................148
    2.3.8. Фразеологізми з компонентом obol..........149
    2.3.9. Фразеологізми з компонентом srebrnik .......................150
    2.3.10. Фразеологізми з компонентом szeląg ....................151
    2.3.11. Фразеологізми з компонентом szóstak...............159
    2.3.12. Фразеологізми з компонентом talar ..........................160
    2.3.13. Фразеологізми з компонентом trojak.............163
    ВИСНОВКИ.............................................................................................................167
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..............................................................175
    ДОДАТОК................................................................................................................200







    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    Даль Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: Т. 14. Москва: Русский язык, 1988.
    Номис Номис М. Українські приказки, прислів’я та таке інше. Київ: Либідь, 1993.
    НТСУМ Новий тлумачний словник української мови: У 4-х т. / Укл. В.Яременко, О.Сліпушко. Київ: Аконіт, 1999.
    НФО нумізматична фразеологічна одиниця
    НФЗ нумізматичний фразеологічний зворот
    СУМ Словник української мови: В 11-ти т. / За ред. І.К.Білодіда. Київ: Наукова думка, 19711989.
    Грінченко Грінченко Б.Д. Словарь української мови: У 4-х т. Київ: Лексикон, 1996.
    ССУМ Словник синонімів української мови / А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук та ін.: У 2-х т. Київ: Наукова думка, 2001.
    ФО фразеологічна одиниця
    ФЗ фразеологічний зворот
    ФС Фразеологічний словник української мови: У 2-х т. / Укл. Г.М.Удовиченко. Київ: Вища школа, 1984.
    ФСУМ Фразеологічний словник української мови: Т. 12. / За ред. Паламарчук Л.С. Київ: Наукова думка, 1993.
    Brüсkner Brückner A. Etymologiczny słownik języka polskiego. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1985.
    Linde Linde S.B. Słownik języka polskiego: W 6 t. Warszawa, 18071814.
    ISJP Inny słownik języka polskiego: T. 12. / Pod red. M.Bańki. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000.
    MSFB Mały słownik frazeologiczny współczesnego języka polskiego / Pod red. S.Bąby, J.Liberka. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1992.
    MSJP Mały słownik języka polskiego / Red. tomu E.Sobol. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996.
    MSS Mały słownik języka polskiego / Pod red. S.Skorupki, H.Auderskiej, Z.Łempickiej. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1968.
    NKP Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich: T. 14. / Pod red. J.Krzyżanowskiego. Warszawa: Państwowy Instytut Wydawniczy, 19691978.
    PSFJP Podręczny słownik frazeologiczny języka polskiego / Pod red. S.Bąby, G.Dziamskiej, J.Liberka. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1997.
    PSJP Рodręczny słownik języka polskiego / Opr. E.Sobol. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996.
    PFPS Z problemów frazeologii polskiej i słowiańskiej: W 6 t. / Pod red. M.Basaja, D.Rytel. Wrocław: Zakład Narodоwy im. Ossolińskich, Polska Akademia Nauk. Komitet Słowianoznawstwa, 19821999.
    Skorupka Skorupka S. Słownik frazeologiczny języka polskiego: W 2 t. Warszawa: Wiedza Powszechna, 19671968.
    SEJPS Słownik etymologiczny języka polskiego: W 5 t. / Pod red. F.Sławskiego. Kraków: Nakładem Towarzystwa Miłośników Języka Polskiego, 19521975.
    SFWP Słownik frazeologiczny współczesnej polszczyzny / Pod red. S.Bąby, J.Liberka. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001.
    SW Słownik języka polskiego: W 8 t. / Oprac. J.Karłowicz, A.Kryński, W.Niedźwiedzki. Warszawa, 19001927.
    SJPD Słownik języka polskiego. W 11 t. / Pod red. W. Doroszewskiego. Warszawa: Wiedza Powszechna, 19581969.
    SJPS Słownik języka polskiego: W 3 t. / Pod red. M.Szymczaka. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 19781981.
    SWJP Słownik współczesnego języka polskiego / Pod red. B.Dunaja. Warszawa: Wilga, 1996.








    ВСТУП

    В останні роки активізувалися дослідження в галузі мовної картини світу та когнітивної лінгвістики. Дослідження функціонально-семантичних особливостей фразеологічних одиниць (ФО)[1], об’єднаних у групи на основі наявності в їх складі компонентів, що генетично належать до певного тематичного ряду лексем уже привертали увагу багатьох дослідників. Так, наявність у складі ФО компонентів, що є назвами частин людського тіла, стала підставою для об’єднання таких зворотів у тематичну групу так званої соматичної фразеології (див., наприклад, роботи Ю.Гурської [32], М.Осташевської [222], А.Кравчик Тирпи [186; 187; 190], К.Сєкeрської [253]). Фразеологізми з компонентом власною назвою утворюють окрему групу ономастичної фразеології (Л.Скрипник [87], Н.Зубець [47], А.Івченко [48], А.Кравчук [56], М.Яким [109], О.Мороз [74]). Фразеологізми, до складу яких входять лексеми тваринної або рослинної тематики, розглядаються відповідно як анімалістична (Н.Зайченко [43], Г.Неруш [76], Н.Парак [82], Н.Петрова [83], В.Федонюк [103], А.Новаковська [218]) або флористична фразеологія (О.Фролова [107]). Виділяються також нумеративна фразеологія (Н.Бабич [16], М.Басай [112], І.Гугулянова [172]) на основі наявності в ній компонентів-числівників і біблійна (Л.Бондаренко [21], Г.Бурдіна [22], Т.Маркотенко [63], Г.Ліліч і Л.Степанова [62], В.Мокієнко [71], С.Бомба [117], А.Пайдзінська [233], В.Хлебда [146; 148], Т.Орлось [221] та ін.), будівельним матеріалом” для якої стали окремі вислови і тексти, тематично пов’язані зі Святим Письмом та деякі ін. Дослідження фразеологізмів за генетичною приналежністю їх компонентів до певної тематичної парадигми лексем, як показала практика, є досить ефективним не лише при з’ясуванні семантичної специфіки цих ФО, а й у виявленні ролі окремих компонентів у їх творенні.

    Для зручності опису польських фразеологізмів з назвами грошових одиниць вважаємо за доцільне ввести як робочий термін нумізматична фразеологічна одиниця (НФО)[2], який співвідноситься з функціонуючими термінами (соматична, ономастична, нумеративна, анімалістична, флористична, біблійна фразеологія та ін.).
    Польські фразеологізми з компонентами назвами грошових одиниць, що складають об’єкт нашого дослідження, становлять давній пласт, який відбиває соціально-економічний стан людини, вживається на позначення господарської діяльності і товарно-грошових відносин, вказує на значення грошей у житті людини та способи заробляння грошей, дає характеристику людини та особливостей її характеру.
    Дослідження компонентного складу польських фразеологізмів з назвами грошових одиниць показало, що у їх творенні бере участь сімнадцять назв. Для зручності опису ми розглядаємо їх в окремих підрозділах: НФО із загальною, родовою, назвою pieniądze та з назвою металевих грошових засобів moneta; НФО з конкретною, видовою, назвою grosz; НФО з історичними назвами babka, denar, drachma, dukat, grajcar, hałyrz, kwartnik, obol, szóstak, szeląg, talar, trojak. Багатство фактичного матеріалу дозволяє здійснювати опис фразеологізмів з компонентами pieniądze, grosz на основі їх приналежності до певної тематичної групи (таблиці основних тематичних груп поміщено у додатку).
    У дисертації здійснено семантичний аналіз польських фразеологізмів з компонентами грошової семантики, простежено особливості їх функціонування, виявлено національну специфіку цього шару фразеології, а також досліджено природу компонента назви грошової одиниці. Робота виконана на самостійно зібраному й описаному матеріалі.
    Актуальність теми дисертаційної роботи. Робота написана в руслі когнітивної лінгвістики перспективного напряму дослідження мовних фактів. Актуальність теми полягає у з’ясуванні функціонально-семантичних особливостей польських фразеологізмів з компонентами назвами грошових одиниць, які (НФО), складаючи значний пласт в ідіоматичному багатстві мови, ще не були предметом спеціального вивчення ні в польському, ні в українському мовознавстві (цю проблему на матеріалі словацької мови досліджувала З.Унук [102]). Важливим є при цьому з’ясування продуктивності й фразеотворчої ролі окремих грошових компонентів у формуванні загального фразеологічного значення, вивчення питання про те наскільки вони, перебуваючи у складі НФО, зберігають свої генетичні слівні властивості й зв’язок зі своїм етимоном лексичним прототипом. Ця проблема, як відомо, в загальній теорії фразеології ще не знайшла однозначного вирішення.
    Надзвичайно плідним є також дослідження ролі назв грошових компонентів у формуванні культурологічної семантики НФО, яка визначає національну специфіку мовної картини світу. Для успішного розв’язання цього питання вважаємо за доцільне принагідно залучити до аналізу український фразеологічний матеріал, що дасть можливість виразніше продемонструвати національно-культурні особливості семантики польських НФО й виявити абсолютно еквівалентні, відносно еквівалентні та аналогічні НФО у двох мовах[3].
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи пов’язана з науковою роботою кафедри слов’янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка. Висновки та результати даного дослідження можуть бути використані членами кафедри при опрацюванні теми Методи та принципи укладання українсько-іншомовнослов’янських тематичних словників”.
    Нашою метою є систематизація польських фразеологізмів з компонентами назвами грошових одиниць і дослідження їх функціонально-семантичних особливостей.
    Досягнення поставленої мети пов’язане із вирішенням таких основних завдань:
    розглянути основні напрями дослідження фразеологічної науки в Польщі та способи представлення фразеологізмів у польських словниках різного типу;
    визначити лексичний реєстр назв грошових одиниць у польській мові;
    якнайповніше виявити та систематизувати корпус польської фразеології з назвами грошових компонентів;
    визначити й описати основні тематичні групи НФО і значення, які реалізують у них фразеологізми з компонентами грошової семантики;
    визначити роль та продуктивність компонентів грошових назв у формуванні загальної фразеологічної семантики;
    з’ясувати особливості функціонування фразеологізмів з грошовим компонентом у польській мові (принагідно використовуючи українські);
    виявити варіантно-синонімічні відношення фразеологізмів з компонентами назвами грошових одиниць у межах окремих тематичних груп;
    розкрити значення та етимологію фразеологізмів, побудованих на етнокультурному матеріалі.
    Об’єктом дослідження є фразеологізми польської мови з компонентами назвами грошових одиниць.
    Предметом дослідження є функціональний і семантичний аспекти польських фразеологізмів з компонентами назвами грошових одиниць.
    Матеріалом дослідження дисертаційної роботи послужили дані загальних та фразеологічних словників, а також пареміологічні видання польської та української мов: Słownik frazeologiczny języka polskiego” (С.Скорупки), Słownik frazeologiczny współczesnej polszczyzny” (за ред. С.Бомби, Я.Ліберека), Mały słownik frazeologiczny współczesnej polszcsyzny” (укл. С.Бомба, Я.Ліберек), Podręczny słownik frazeologiczny języka polskiego” (за ред. С.Бомби, Г.Дзямської, Я.Ліберека), Słownik języka polskiego” (за ред. В.Дорошевського), Słownik języka polskiego” (за ред. М.Шимчака), Inny słownik języka polskiego” (за ред. М.Банька), Mały słownik języka polskiego” (за ред. Е.Соболь), Słownik współczesnego języka polskiego” (за ред. Б.Дуная), Słownik mitów i tradycji kultury” (В.Копалінського), Nowa księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich” (за ред. Ю.Кшижановського), Фразеологічний словник української мови” (укл. Г.Удовиченко), Фразеологічний словник української мови” (за ред. Л.Паламарчука), Словник української мови” в 11 т. (ред. колегія АН УРСР. І.К.Білодід), Словник синонімів української мови” (ред. А.Бурячок, Г.Гнатюк, С.Головащук), Українські приказки, прислів’я і таке інше” (М.Номиса), Фразеологія перекладів М.Лукаша” (укл. О.Скопненко, Т.Цимбалюк) та ін. Фразеологізми з компонентами назвами грошових одиниць почерпнуті також з комп’ютерної картотеки видавництва „Wydawnictwо Naukowe PWN” (м. Варшава).
    У результаті суцільної вибірки фразеологічного та ілюстративного матеріалу створена картотека, що налічує близько 1300 польських та понад 700 українських НФО.
    Методами, застосованими у нашому дослідженні, є метод компонентного аналізу, метод контекстуального аналізу, статистичний метод, описовий та зіставний методи. Метод компонентного аналізу використано для класифікаційної характеристики описуваних НФО та для встановлення особливостей реалізації значень НФО; метод контекстуального аналізу та описовий метод для виявлення специфіки функціонування фразеологізмів з компонентами грошової семантики у польській мові; зіставний метод для зіставного опису функціональних особливостей польських та українських НФО.
    Наукова новизна роботи полягає в комплексному функціональносемантичному дослідженні ще не вивченої досі фразеології з компонентом назвою грошових одиниць у польській мові. Вперше на основі аналізу польських фразеологізмів із заданим компонентом вивчається роль назв грошових одиниць у формуванні загального фразеологічного значення та частково розглядається відтворення польських НФО засобами української мови, що дає змогу показати ширше слов’янське тло досліджуваної фразеології.
    Теоретичне значення роботи полягає у доповненні теоретичних питань фразеології, в аналізі й теоретичному осмисленні складної у функціонально-семантичному відношенні мікросистеми польської мови нумізматичної фразеології. Висновки, зроблені в роботі, доповнять окремі загальні положення фразеології, стилістики, практики та теорії перекладу, а також дадуть можливість виявити особливості у функціонуванні ФО із заданим компонентом у польській мові (принагідному порівнюючи їх з українськими). Результати дисертаційної роботи сприятимуть розширенню знань про функціонування та семантику ФО із нумізматичним компонентом у польській мові. Методика дослідження, зібрана картотека нумізматичних ФО може використовуватися в подальшій науково-дослідницькій роботі в цій галузі мовознавства.
    Практичне значення роботи полягає у можливості використання основних положень, матеріалів та результатів дослідження у навчальній роботі (у лекціях та на практичних заняттях), при читанні спецкурсів, проведенні факультативних курсів з польської фразеології. Висновки та результати дослідження, зібраний ілюстративний матеріал мають певне практичне значення для лексикографії й можуть бути використані при укладанні двомовних польсько-українських, українсько-польських фразеологічних та загальних словників, українсько-польських тематичних словників, а також при навчанні польської мови як іноземної в україномовній аудиторії. Матеріали роботи можуть слугувати перекладачам польської мови при плануванні курсу Сучасна польська мова (Фразеологія)”, спецкурсу Міжкультурна комунікація”.
    Апробація результатів дисертації. Про результати матеріалів дисертаційної роботи повідомлялося на звітних конференціях професорсько-викладацького складу національного університету Острозька академія” (20002003), на міжнародних конференціях викладачів польської мови та культури у вищих навчальних закладах (Лодзь, 1997; Краків, 1996), на Х, ХІ, ХІІ Міжнародних славістичних колоквіумах (Львів, травень, 2001, 2002, 2003), на засіданнях членів мовознавчих кафедр Полонійного Інституту Ягеллонського університету (Краків, листопад, 2001). Дисертація обговорювалась на засіданні кафедри слов’янської філології Львівського національного університету імені Івана Франка.
    Публікації. Основні положення дослідження розкрито у шести статтях, опублікованих у вітчизняних фахових виданнях.
    Структура і обсяг роботи. Кандидатська дисертація складається зі вступу, двох розділів з висновками до кожного, загальних висновків, переліку умовних скорочень, списку використаних джерел (301 позиція, із них 109 україномовних, 192 іншомовних), додатку. Загальний обсяг роботи становить 206 сторінок, із них 174 сторінки основного тексту.









    [1]Як синонімічні до терміна фразеологічна одиниця” вживаємо також терміни фразеологізм”, фразеологічний зворот”, зворот”, усталений вираз”, вислів”. Оскільки фразеологію трактуємо в широкому розумінні цього слова, то розглядаємо також інші усталені вирази прислів’я, приказки, а також відтворювані в готовому вигляді одиниці (приповідки, афоризми, порівняння), що відповідають багатьом критеріям фразеологізмів відтворюються у готовому вигляді, мають постійну граматичну структуру та компонентний склад, є образними.


    [2]Термін нумізматика” ширший, але у роботі його обмежено лише назвами грошових одиниць, назви медалей залишилися поза нашою увагою.


    [3] За абсолютні еквіваленти приймаємо ФО польської та української мов, структура яких повністю покривається на лексичній та граматичній площинах. За відносні еквіваленти ФО, семантика яких однакова, але є відмінності лексичного та граматичного плану. За аналоги ФО, що мають однакове значення, але різний лексичний склад, тобто побудовані на іншій образній основі.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Виявлені нумізматичні фразеологічні одиниці кількісно складають значний пласт в ідіоматичному багатстві польської мови та характеризуються виразною національно-культурною семантикою. Проведений функціонально-семантичний аналіз польських нумізматичних фразеологізмів дозволив визначити лексичний реєстр назв грошових одиниць та якнайповніше виявити корпус польської фразеології з компонентами грошової семантики.
    Аналіз фразеологізмів з компонентами назвами грошових одиниць показав, що з понад сорока назв монет різних держав, що перебували у грошовому обігу Польщі, у творенні польських НФО брали участь лише п’ятнадцять видових назв babka, denar, drachma, dukat, grajcar, grosz, hałyrz, kwartnik, obol, srebrnik, szeląg, szóstak, talar, trojak, złoty, що мали різну платіжну спроможність, родова назва pieniądze і загальна назва грошових одиниць, виготовлених з металу, moneta. Результати нашого дослідження показали, що найбільшу фразеологічну активність виявили назви pieniądzе і grosz. Пов’язано це, мабуть, з тим, що слово pieniądzе є загальною назвою грошових одиниць і щодо інших видових назв цього ряду виступає як їх родова назва, гіперонім. Що стосується високої фразеологічної продуктивності слова grosz, то вона, можливо, зумовлена довготривалістю його використання в грошовому обігу Польщі, початки якого датуються ХІV ст. Значно менші фразеотворчі можливості притаманні компонентам szeląg, dukat, talar, з якими утворена значно менша кількість НФО. Приблизно однакову невисоку продуктивність мають грошові назви babka, grajcar, hałyrz, moneta. Найменшою фразеологічною активністю відзначаються слова szóstak, drachma, kwartnik, obol, srebrnik, trojak, оскільки входять до складу лише поодиноких НФО.
    НФО складають сім основних тематичних груп. Семантично найбільш розчленованими є групи Значення грошей у житті людини” (7 значень), Характеристика людини та особливостей її характеру” (6 значень), Оцінка значущості людини / речі” (6 значень), Господарська діяльність та товарно-грошові відносини” (6 значень). Інші тематичні групи, як от: Фінансовий та соціально-економічний стан людини”, Способи заробляння грошей”, значно поступаються своєю семантичною продуктивністю, маніфестуючи меншу кількість значень (по 4 значення відповідно). Окремі НФО, що не увійшли до складу зазначених тематичних груп, ми кваліфікували як історико-термінологічні (як, наприклад, dziesiąty grosz зі значенням податок, що становив 1/10 частину прибутку від земельної власності”) або як такі, що належать до поодиноких і знаходяться на периферії фразеології (наприклад, НФО co dukat to nie pół grosza, яким дається характеристика грошових одиниць великої (dukat) і малої вартості (grosz)). Специфічною ознакою переважної частини маніфестованих фразеологізмами значень є їх співвіднесеність з людиною, якісною оцінкою рис її характеру та діяльності, що ще раз свідчить про антропоморфну вибірковість фразеологічної семантики.
    Нумізматичні фразеологізми вирізняються доволі широким діапазоном якісного варіювання своєї семантики, вони вказують на фінансовий та соціально-економічний стан людини (наприклад: багато грошей”: mieć pieniędzy jak gnoju; mieć kupę pieniędzy; ładny grosz; duży grosz; мало грошей”: ma tyle pieniędzy, co Żyd świń; u kogoś / ktoś grosz grosza nie goni; відсутність грошей”: wyjść z pieniędzy; pozostać bez grosza); виділяють риси її характеру (жадібність”: spać na pieniądzach; trząść się za pieniędzmi; dusić grosz; grosz do grosza spychać; бережливість”: ciułać / zbierać pieniądze; grosz do grosza składać / zbierać; марнотратність”: siać / szafować / szastać pieniędzmi; wyrzucać / wyrzucić pieniądze w błoto; grosz u niego miejsca nie zagrzeje; балакучість, недоречність втручання в чужі справи”: wtrącać swoje trzy groszy); вказують на значення грошей у житті людини (гроші виконують охоронну функцію”: strać pieniądze, strzegą cię nędze; все купується за гроші”: za pieniądze masz, co serce żądze; не все купується за гроші”: nie po wszystko na rynek z groszem; гроші основа всього”: pieniądze u nas to grunt; człowiek bez peniędzy jak ciało bez duszy; всемогутня сила грошей”: pieniądze rządzą światem; pieniądze to Bóg; притягальна сила грошей”: wszystko za pieniędzmi jako cień za słońcem; гроші визначають соціальне розмежування у суспільстві”: kto pienіądze ma ten pana gra); характеризують господарську діяльність людини та товарно-грошові відносини (купити / продати дешево”: sprzedać za liche pieniądze; гроші швидко і легко витрачаються”: pieniądze przychodzą pomalu, a odchodzą jak piorun; grosz okrągły kiedy z ręki, gdy do ręki, to ma sęki); репрезентують способи заробляння грошей (гроші, не зароблені власною працею”: cyganić pieniądze; гроші, зароблені нечесним шляхом”: brudne pieniądze; не має значення, в який спосіб зароблені гроші”: żadnego śladu ani lica pieniądze nie mają); дають оцінку значущості людини / речі (добре знати когось”: znać kogoś jak zły / stary grosz; однакові, однаково погані”: jedno za grosz, drugie za trzy szelągi; людина (або річ), яка не має жодної цінності”: ktoś jest niewart złamanego grosza / szeląga) і т. д. Крім загальновживаних назв грошових одиниць pieniądze і grosz, у складі НФО вживаються чотири сленгові назви grosiwo, forsa, szmal, kasa, які здебільшого є варіантними, як, наприклад, у НФО mieć kupę pieniędzy мати багато грошей”.
    Розподіл НФО за тематико-ідеографічними групами дав можливість виявити варіантно-синонімічні відношення у межах виділених тематичних груп. Найбільшу протяжність тут мають синонімічні ряди НФО на позначення таких рис характеру людини, як жадібність”, ощадливість”, марнотратство”, а також відсутність грошей”. Значення відсутність грошей”, наприклад, репрезунтують синонімічні НФО wyjść z pieniędzy; pozostać bez grosza; nie nieć ani złamanej babki; nie mieć ani złamanego grajcara; nie mieć i hałerza; pozostać bez szeląga, до складу яких входять компоненти різної грошової семантики, а саме: pieniądze, grosz, babka, grajcar, hałerz, szeląg. Синонімічні відношення є найбільш характерними для тематичних груп, що вживаються на позначення фінансового та соціально-економічного стану людини, рис характеру людини, фінансових розрахунків і товарно-грошових відносин.
    Компоненти назви грошових одиниць у складі НФО реалізують своє якісне та кількісне значення. Кількісне значення нумізматичного компонента інтенсифікує значення висловлювання і реалізується у тих НФО, де у семантиці вислову відображається вартість грошової одиниці. Наприклад: dukat choć mały, ale ważny; co dukat, to nie pół grosza; droższy czerwony złoty niz talar bity; świat zawsze będzie światem, a dukat dukatem. Якісне значення конкретизує висловлювану думку, як, наприклад, у НФО nie mieć za grosz rozumu, або характеризує людину / предмет (наприклад, ktoś jest niewart złamanego grosza).
    Оперування широким польським фразеологічним матеріалом, що містить у своєму складі назву грошового компонента, дозволяє зробити висновок, що лексичне варіювання компонентів утримується в межах перехрещування або подібності їх значень (наприклад, sypiać / spać na pieniądzach) або співвідноситься з тематичним рядом назв грошових одиниць (наприклад, nie mieć złamanego hałyrza / babki / szeląga / grajcara / grosza (przy duszy)). Формально-граматичне варіювання відбувається в межах морфологічних змін відмінків іменника (наприклад, huku za talar, a roboty za szóstak / szóstaka), фонетичних модифікацій назв грошових одиниць (наприклад, kto ma pieć grajcarów / grejcarów / krajcarów szuka szóstego), словотворчих трансформацій назв грошей (наприклад, grajber, grajcurek, grajc, grajek, grajcaszczyzna), що впливають на стилістичну маркованість НФО. У варіантних НФО часто трапляється інверсійний порядок слідування компонентів (наприклад, brać / wziąć / przyjąć / przyjmować coś za dobrą monetę za dobrą monetę brać / wziąć / przyjąć / przyjmować coś; mieć pieniędzy jak lodu pieniędzy mieć jak lodu).
    Через аналіз фразеологізмів з компонентами назвами грошових компонентів можна зрозуміти багато аспектів, закріпленого в мові образу світу. НФО найчастіше репрезентують такі значення, які закріпилися за ними мовною традицію у зв’язку із асоціативним зв’язком з певними реаліями або історичними та культурними чинниками.
    Особливістю функціонування НФО з видовими назвами є те, що вони в основному несуть інформацію про вартість, форму або вагу монет, про історичні періоди їх перебування в обігу держави. НФО притаманний виразний національний колорит, що виявляється у співвідношенні з історичними фактами, біблійними легендами, особливостями кліматичних умов окремих регіонів Польщі. Так, у зібраній нами картотеці НФО певне місце займають вислови історичного походження, що несуть інформацію про історичні періоди виникнення НФО, про відомі постаті в історії Польської держави. Наприклад, НФО za króla Sasa jedz, pij i popuszczaj pasa, za króla Polaka nie ma ani trojaka співвідноситься з періодом панування королів династії Сасів, а НФО pruska wiara nie warta talara сягає відомого історичного періоду, коли Пруссія порушила домовленість, укладену з Польщею. Лінгвокраїнознавчого дослідження потребував давній польський усталений вираз daj obola biednemu Belizariuszowi (легенда про талановитого військового полководця, який вимушений був жебрати на вулицях Константинополя) та вислів poznać pana datnego po czerwonym złotym, яким дається оцінка матеріального стану людини з огляду на зовнішній вигляд (дорогі чоботи були свідченням певного соціального походження людини). Історичну основу має вислів, до компонентного складу якого входить загальна назва металевих грошових одиниць moneta płacić długi skórzaną monetą (тілесні покарання за скоєння злочинів).
    Серед усталених виразів з колишніми назвами грошових одиниць є НФЗ, у семантиці яких містяться елементи календаря народних прикмет (наприклад, jak liście na dzewie jak trojak, to albo siej, albo będzie tak), зберігається термінологічність значення (наприклад, talar lewkowy) та біблійна денотативність (наприклад, judaszowe / judaszowskie srebrniki; wdowi grosz).
    Функціонування та семантика значної кількості нумізматичних усталених виразів пов’язана з польськими народними звичаями та традиціями культури (наприклад, nie ma ale gdzie dukatу idą w swaty; przy gościach lepszy talar szkodу niż szeląg wstydu), що є свідченням їх національної специфіки. А НФЗ, що передають людські переконання або суспільно утверджені факти реальності, містять дидактичну спрямованість. Наприклад: lepszy szeląg w kieszeni niz dukat w cudzym ręku; kto grosza / szeląga nie szanuje niedlugo nedzę poczuje; strać pieniądze strzegą cię nędze; choć nie masz pieniędzy nie pokazuj nędzy. Негативну конотацію у семантиці мають НФЗ, виникнення яких спричинило спостереження за поведінкою людей і тварин, як от: choćby koza biała by pieniądze miała; choćby świnia łysa by pieniędzy misa.
    Деякі НФО з описуваними компонентами виникли в певному професійному середовищі (бондарському, ковальському, юридичному), на що вказує певна лексика: kołodzieju, weź się do roboty, a dostaniesz trzy dukaty; co kowal kowadłem uderzy, to szostak; lepszy dukat przed procesem niz trzy po procesie, але в процесі функціонування вони втратили зв’язок з професійною сферою.
    Багато фразеологізмів, що існує у польській мові, є кальками латинського або англійського походження, до них, зокрема, належать НФО з історичними назвами грошових одиниць (наприклад, denarius Dei; denar świętego Piotra) або з загальною назвою pieniądze (наприклад, dirty money brudne pieniądze; to have cash mieć kasz). Кальки латинського походження характеризують епоху, пов’язану з впливом латинської мови, що довгий час була мовою науки, культури та релігії, англійського походження сучасний етап, на якому англійська мова є міжнародною.
    Римування як елемент народного оформлення вислову надає мелодійності НФО w kieszeni dukaty, a w chałupie graty; lepszy szeląg z intraty chociaż jest miedziany, niż pieniądz złotostepelny, ale pożyczany; po groszu zbierzesz, po szelągu rozciskasz; szeląg wydaj, a złotówki chowaj. Деякі НФО побудовані на грі слів, наприклад, pieniądze świerzbią / swędzą, to і wyświerzbną. Серед фразеологізмів з назвою грошового компонента трапляються не лише літературні, а й грубо-просторічні вислови, наприклад, talarki na dupie się nie klepią.
    Назви грошових одиниць, ставши компонентами, в одних НФО більшою мірою виявляють своє словесне значення, в інших меншою мірою, набуваючи узагальненого значення гроші взагалі”. Інколи доля аналізованих компонентів є незначною у формуванні загального фразеологічного значення, як, наприклад, у НФО rozgadali się jak trzy szelążki w mieszku, де семантика компонента дуже слабо пов’язана з мотивацією значення. Але в основному назви грошових одиниць рідко втрачають віднесеність зі своїм прямим значенням.
    Функціонально-семантичний аналіз НФО підтвердив, що компоненти назви грошових одиниць повністю не втрачають зв’язків зі своїм етимологічним, лексико-системним значенням, а, проектуючись на нове, фразеологічне значення, у певний спосіб формують і мотивують його. Проведений функціонально-семантичний аналіз підтвердив, що ФО беруть активну участь у членуванні реалій об’єктивного світу.
    Основними напрямами дослідження польської фразеології є вивчення питання семантичної природи компонента ФО (А.М.Левицький, А.Пайдзінська, Д.Буттлер), питання класифікації усталених виразів (С.Скорупка, Г.Курковська, А.М.Левицький, Е.Козашевська, С.Бомба, А.Пайдзінська, Ю.Вєшховський, Ю.Кшижановський), проблеми фразеологічної варіантності та синонімії (Д.Буттлер, А.М.Левицький, А.Пайдзінська, С.Сташевський, М.Басай, Е.Козашевська, Л.Краєвський, Б.Реякова, Ю.Кшижановський, С.Бомба, Я.Тредер), питання нормативного вживання ФО (В.Дорошевський, Д.Буттлер, Г.Курковська, Г.Саткєвіч, С.Скорупка, С.Бомба), вивчення історичної та діалектної фразеології (Ю.Кшижановський, А.Богушевський, Г.Гурнович, Т.Гарниш-Козловська, М.Басай, І.Дащинська, М.Куцала, З.Курцова, А.Кравчик, Є.Тредер, М.Бучинський, Б.Чижевський), вивчення польської фразеології на тлі фразеологій інших слов’янських мов (О.Осташевська, І.Дащинська, Б.Реякова, Д.Ритель, М.Басай) та ін.
    Польська фразеологія доволі повно представлена у пареміологічних виданнях, зокрема у збірках С.Бомби Twardy orzech do zgryzienia, czyli o poprawności frazeologicznej”, С.Адальберга (укл.) „Księga przysłów, przypowieści i wyrażeń przysłowiowych polskich”, Ю.Кшижановського (ред.) Nowа księgа przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich”.
    Польська фразеологія зафіксована у фразеологічних словниках: Słownik frazeologiczny języka polskiego” (С.Скорупки), „Mały słownik frazeologiczny współczesnego języka polskiego” (укл. С.Бомба, Я.Ліберек), „Słоwnik frazeologiczny współczesnej polszczyzny” (ред. С.Бомба, Я.Ліберек), „Popularny słownik frazeologiczny” (укл. К.Гловінська), „W kilku słowach. Słownik frazeologiczny języka polskiego” (К.Мосьолек-Клосіньська та А.Цєсєльська), „Od Adama i Ewy zaczynać. Mały słownik biblizmów języka polskiego” (укл. Я.Годинь), „Mały słownik frazeologiczny” (укл. Т.Ігліковська, Х.Курковська).
    Фразеологію нотують також такі лексикографічні джерела як: „Słownik języka polskiego” (С.Лінде), „Słownik
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины