ФОНЕТИКА, СЛОВОЗМІНА ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ СТАТУС ПОЛЬСЬКОЇ ПЕРИФЕРІЙНОЇ ОСТРІВНОЇ ГОВІРКИ С. КРАСИЛІВСЬКА СЛОБІДКА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ : ФОНЕТИКА, словоизменения и социолингвистический СТАТУС ПОЛЬСКОЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ островной говорки С. КРАСИЛОВСКАЯ Слободка Хмельницкой области



  • Название:
  • ФОНЕТИКА, СЛОВОЗМІНА ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ СТАТУС ПОЛЬСЬКОЇ ПЕРИФЕРІЙНОЇ ОСТРІВНОЇ ГОВІРКИ С. КРАСИЛІВСЬКА СЛОБІДКА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
  • Альтернативное название:
  • ФОНЕТИКА, словоизменения и социолингвистический СТАТУС ПОЛЬСКОЙ ПЕРИФЕРИЧЕСКОЙ островной говорки С. КРАСИЛОВСКАЯ Слободка Хмельницкой области
  • Кол-во страниц:
  • 203
  • ВУЗ:
  • ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
  • Год защиты:
  • 2003
  • Краткое описание:
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
    ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ


    на правах рукопису


    ЮРЕВИЧ Марина Володимирівна

    ФОНЕТИКА, СЛОВОЗМІНА ТА СОЦІОЛІНГВІСТИЧНИЙ СТАТУС ПОЛЬСЬКОЇ ПЕРИФЕРІЙНОЇ ОСТРІВНОЇ ГОВІРКИ С. КРАСИЛІВСЬКА СЛОБІДКА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
    Спеціальність 10.02.03 слов’янські мови (польська мова)


    Д И С Е Р Т А Ц І Я
    на здобуття наукового ступеня кандидата
    філологічних наук






    Науковий керівник:
    Ткаченко Орест Борисович,
    доктор філологічних наук,
    член кореспондент НАН України,
    професор











    ЗМІСТ

    ВСТУП 8
    РОЗДІЛ 1. ПОЛЬСЬКА ГОВІРКА С. КРАСИЛІВСЬКА СЛОБІДКА
    В СОЦІОЛІНГВІСТИЧНОМУ АСПЕКТІ 17
    1.1 Огляд досліджень, присвячених функціонуванню та
    опису польської мови на периферійних територіях 17
    1.2 Польські поселення на Поділлі. Соціальні та етнічні
    зміни 20
    1.3 С. Красилівська Слобідка на тлі спільної долі
    поляків в Україні у ХХ ст. 22
    1.4 Соціолінгвістичне дослідження говірки 27
    1.4.1 Соціолінгвістичне опитування 27
    1.4.2 Аналіз результатів опитування 29
    1.4.3 Вибір національності дітей у змішаних шлюбах 34
    1.5 Виявлення основних причин збереження
    польським населенням с. Красилівська Слобідка
    польської мови 37
    1.5.1 Соціальне походження, свідомість і мовна компетенція 37
    1.5.2 Стійкість у процесі асиміляції 38
    1.5.3 Схильність до асиміляції 40
    1.5.4 Соціальне походження польських колоністів 41
    1.5.5 Соціальне походження та національна свідомість
    поляків с. Красилівська Слобідка 43
    1.5.6 Релігійність та національна мова як основні цінності
    культури поляків с. Красилівська Слобідка 45
    1.5.7 Національний характер католицизму поляків,
    а також особлива роль польської мови як сакральної 46
    1.5.8 Перспективи функціонування говірки с. Красилівська
    Слобідка 47
    1.5.9 Висновки 49
    РОЗДІЛ 2. ФОНЕТИКА ГОВІРКИ C. КРАСИЛІВСЬКА
    СЛОБІДКА 50
    2.1 Вплив наголосу на артикуляцію ненаголошених голосних 50
    2.2 Голосні 52
    2.2.1 Фонема /а/ 52
    2.2.1.1 Рефлекси давнього á 53
    2.2.2 Фонема /е/ 54
    2.2.2.1 Рефлекси давнього é 56
    2.2.3 Фонема /о/ 57
    2.2.3.1 Рефлекси давнього ó 59
    2.2.4 Фонема /u/ 59
    2.2.5 Фонема /і/ 60
    2.2.6 Носові голосні 61
    2.2.6.1 Фонема /5/ 61
    2.2.6.2 Фонема /ę/ 64
    2.3 Приголосні 67
    2.3.1 Губні та губно-зубні приголосні 67
    2.3.2 Передньоязикові приголосні 70
    2.3.3 Піднебінно-зубні приголосні 73
    2.3.4 Середньоязикові приголосні 74
    2.3.5 Задньоязикові приголосні 76
    2.4 Групи приголосних 77
    2.4.1 Асиміляція 77
    2.4.2 Дисиміляція 78
    2.4.3 Спрощення в групах приголосних 79
    2.5 Міжслівна фонетика 80
    РОЗДІЛ 3. СЛОВОЗМІНА ГОВІРКИ С. КРАСИЛІВСЬКА
    СЛОБІДКА 81
    3.1 Іменник 81
    3.1.1 Категорія числа 81
    3.1.2 Категорія відмінка 82
    3.1.3 Відмінювання іменників 83
    3.1.3.1 Категорія роду та поділ іменників на відміни. Зміна відмінкового
    типу в межах відміни 83
    3.1.3.2 Відмінювання іменників І відміни 85
    3.1.3.3 Відмінювання іменників ІІ відміни 94
    3.1.3.4 Відмінювання іменників ІІІ відміни 101
    3.1.3.5 Відмінювання іменників ІV відміни 103
    3.1.4 Чергування в основах іменників 104
    3.1.4.1 Чергування голосних 104
    3.1.4.2 Чергування приголосних 105
    3.2 Прикметник 106
    3.2.1 Семантичний поділ прикметників 106
    3.2.2 Ступені порівняння прикметників 107
    3.2.3 Відмінювання прикметників 108
    3.2.3.1 Відмінювання прикметників чоловічого та середнього
    роду в однині 109
    3.2.3.2 Відмінювання прикметників жіночого роду однини 111
    3.2.3.3 Відмінювання прикметників у множині 113
    3.3 Займенник 114
    3.3.1 Особові займенники 115
    3.3.1.1 Займенники 1 та 2 особи однини (ja, ty) та множини (my, wy) 115
    3.3.1.2 Займенники 3 особи однини (on, ona, ono) та множини (on’i) 116
    3.3.1.3 Реалізація початкового n’- у непрямих відмінках особових
    займенників on, ona, ono, on’i 120
    3.3.1.4 Енклітичні форми особових займенників 120
    3.3.2 Зворотний займенник się 121
    3.3.3 Присвійні займенники 122
    3.3.3.1 Відмінювання займенників muj, tvuj, svuj 122
    3.3.3.2 Відмінювання займенників naš, vaš, jixn’i 124
    3.3.4 Вказівні займенники 124
    3.3.5 Питально-відносні зійменники 126
    3.3.6 Неозначені займенники 127
    3.3.7 Означальні займенники 128
    3.3.8 Заперечні займенники 128
    3.4 Числівник 129
    3.4.1 Кількісні числівники 129
    3.4.2 Дробові числівники 133
    3.4.3 Збірні числівники 133
    3.4.4 Порядкові числівники 134
    3.4.5 Неозначено-кількісні числівники 135
    3.5 Дієслово 136
    3.5.1 Теперішній час. Дійсний спосіб 137
    3.5.1.1 Закінчення 1 особи однини дієслів І, ІІ та ІІІ дієвідміни 138
    3.5.1.2 Закінчення 1 особи множини дієслів І, ІІ та ІІІ дієвідміни 142
    3.5.1.3 Закінчення 2 особи однини дієслів І, ІІ та ІІІ дієвідміни 143
    3.5.1.4 Закінчення 2 особи множини дієслів І, ІІ та ІІІ дієвідміни 143
    3.5.1.5 Закінчення 3 особи однини дієслів І, ІІ та ІІІ дієвідміни 144
    3.5.1.6 Закінчення 3 особи множини дієслів 144
    3.5.2 Основи дієслів теперішнього часу 145
    3.5.2.1
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    1. Внаслідок аналізу в структурному плані нами встановлено походження досліджуваної говірки (зв’язок із польськими діалектами); доведено її редуктивність на підставі виявлення інтерференційних процесів з українською мовою та її діалектами; здійснено класифікаційну характеристику говірки за наступними параметрами: належність до південно-східного чи північно-східного різновиду периферійних польських говорів, близькість до польської літературної мови, острівний характер.
    1.1. Походження говірки. Переважна більшість засновників с. Красилівська Слобідка походила з території Малопольщі, про що свідчить домінантність малопольських фонетичних та граматичних особливостей (засвідчено 7 власне малопольських рис). Власне великопольських чи мазовецьких рис нами зафіксовано значно менше (великопол. 1, мазов. - 2). Наявність у говірці рис, притаманних, окрім малопольских, мазовецьким і великопольським діалектам, не спростовує походження більшості респондентів з території Малопольщі, проте не виключена і часткова гетерогенність говірки.
    1.2. Редуктивність говірки. Аналіз фонетики та словозміни говірки с.Красилівська Слобідка виявив інтерференційні процеси, які відбуваються під впливом української мови та навколишніх говірок. Досліджувана говірка є редуктивною.
    1.3. Різновид периферійного діалекту. За рядом основних фонетичних та граматичних ознак (зміна артикуляції ненаголошених о >%, u та е >', i(y) тощо) говірка с. Красилівська Слобідка належить до типу південно-східних периферійних говорів. Деякі особливості (зокрема інфінітиви типу sp’ekc’ (6f2, 105f1), vłukc’ (29f2), tarc’ (106f3) тощо) вказують на зв’язок говірки з територією поширення північно-східного різновиду польських периферійних говорів.
    1.4. Близькість говірки до польської літературної мови. Про близькість досліджуваної говірки до польської літературної мови свідчить 1 фонетична та 7 граматичних рис в усіх ідіолектах, які не зустрічаються взагалі або засвідчені в значно меншому обсязі в інших польських периферійних говірках (реалізація 5 в позиції /5/ в абсолютному кінці слова тощо). Така близькість говірки до польської літературної мови, а також записані архаїзми (v’ir’x, pac’ery) свідчать про те, що досліджувана говірка є шляхетською.
    1.5. Острівний характер. Про острівний характер говірки свідчать риси, що вказують на її ізольованість та тривалу відсутність зв’язку з материковою Польщею (реалізація /5/ як on у абсолютному кінці слова в дієслівних закінченнях 3 ос. мн. тощо).
    2. Соціолінгвістичні спостереження, проведені нами, охоплювали наступні параметри: спектр соціальних чинників та специфіка їхнього впливу на особливості структури та функціонування говірки с. Красилівська Слобідка; механізм функціонально-структурного збереження рідної мови польським населенням с. Красилівська Слобідка; ймовірність ролі польської мови як вагомого чинника суспільних змін та самокаталізатора.
    2.1. Соціальні фактори та їхній вплив. Очевидний період занепаду та звуження функціонування говірки припадає на час реалізації національної політики в СРСР закриття польських шкіл, костьолів, національних сільрад, заборона польської мови, фізичні репресії (соціолінгвістичне опитування визначило, що найбільш денаціоналізованим виявилося покоління 60-х рр., яке польську мову сприймає поверхово на рівні розуміння та демонструє найнижчі показники національної свідомості; крім того, пік українізації” за даними змішаних шлюбів припадає на 60-70-і рр.). Серед сприятливих для збереження говірки соціальних явищ, був вплив відбудованого костьолу (підтвердження чому - стрімке підвищення рівня національної свідомості представників покоління 70-90-х рр.).
    2.2. Рідна мова на шкалі основних культурних цінностей. Внаслідок соціолінгвістичного вивчення визначено наступну шкалу основних культурних цінностей для носіїв говірки с. Красилівська Слобідка:
    1) католицька віра з польською мовою як сакральною (28 %);
    2) польська мова (25 %);
    3) польське походження (11 %);
    4) різне (8 %).
    Перебування рідної мови на чільному місці на шкалі основних культурних цінностей становить одну з головних складових механізму функціонально-структурного збереження польської говірки с. Красилівська Слобідка.
    2.3. Соціальне походження. Національна окремішність набуває особливого значення для групи в іншому національно-культурному середовищі, якщо вона вирізняє (або вирізняла) цю групу також у соціальному плані. У цьому випадку національна культура даної групи має значно більше шансів на збереження, оскільки вона пов’язана із соціальним престижем. За даними соціолінгвістичного опитування носії польської говірки с. Красилівська Слобідка мають шляхетське походження (що було підтверджено також на структурному рівні говірки, якою вони користуються). Це зумовило збереження високого престижу національної культури, серед основних цінностей якої перебуває польська мова. Отже, другою складовою механізму функціонально-структурного збереження польської говірки с.Красилівська Слобідка визначено також соціальне походження її носіїв.
    2.4. Польська мова як вагомий чинник суспільних змін та самокаталізатор. За відсутності достатньої інфраструктури досліджуваного мікросоціуму (адже реальні носії говірки - це лише представники покоління 10-х, 20-х, 30-х та частково 40-х рр.), засвідчено збереження говірки та відродження зацікавлення польською мовою серед польського населення с. Красилівська Слобідка. Польська мова в устах старшого покоління, як маніфестація приналежності до польського народу, пробуджує національну свідомість у молодших поколінь; усвідомлення своєї національної ідентичності призводить до певних суспільних змін (відкриття костьолу, відновлення обрядовості, посилення інтересу до польської культури тощо), які торують дорогу до вивчення польської мови. А відтак ми можемо висунути ймовірнісну оцінку самої говірки як вагомого чинника суспільних змін та самокаталізатора.









    Список використаної літератури
    1. Ананьева Н.Е. История и диалектология польского языка. Москва, 1994. С. 103-109.
    2. Ананьева Н.Е. Презентная парадигма глагола в польских периферийных говорах Казахстана // Studia nad polszczyzną kresową. Wrocław, 1984. T. III. S. 91-127.
    3. Абдигалиев С.А. Интерференция на уровне лексического сочетания // Языковые контакты и интерференция. Алма-Ата, 1984. С. 30-38.
    4. Аскенази Ш. Царство Польское. 1815 1830 г. Книгоиздательство писателей в Москве, 1915 г. С. 17-108.
    5. Атлас української мови. Київ, 1988. Т. 2. 520 с.
    6. Баранникова А.И. Сущность интерференции и специфика ее проявления // Проблемы двуязычия и многоязычия. Москва, 1972. С. 88-98.
    7. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. Київ, 1980. 248 с.
    8. Бодуен де Куртене А.И. О смешанном характере языков // Избранные труды по языкознанию. Москва, 1963. С. 362-372.
    9. Блумфильд А. Язык. Москва, 1968. 608 с.
    10. Буда В. Некоторые аспекты мнимого обогащения языков посредством билингвизма // Языковые контакты в аспекте культуры языка: Тезисы докл. и сообщений регионального теоретико-методич. центра. Рига, 1981. С. 10-20.
    11. Вайнрайх У. О семантической структуре языка // Новое в лингвистике. Москва, 1970. С. 163-249.
    12. Вайнрайх У. Одноязычие и многоязычие // Новое в лингвистике. Москва, 1972. Вып. 6. С. 25-60.
    13. Вайнрайх У. Языковые контакты. Київ, 1979. 262 с.
    14. Веренич В.Л. Польские говоры на территории СCСР и задачи их изучения // Пытанні мовазнавства і методыкі выкладання моў. Мінск, 1965. С. 193-209.
    15. Веренич В.Л. Об изменениях в лексике польских репатриантов из Полесья, проживающих в Нижней Силезии // Исследования по польскому языку. Москва, 1969. С. 254-295.
    16. Веренич В.Л. Состояние и перспективы изучения «польщизны кресовой» // Польские говоры в СССР. Минск, 1973. ч. 1. C. 183-201.
    17. Веренич В.Л. Польско-белорусское языковое взаимодействие (на материале мазурского говора в Полесье) // Studia nad polszczyzną kresową. Wrocław, 1990. T. V. S. 7-141.
    18. Вярэніч В.Л. Cістэма склонавых i асабовых форм мазурскай гаворкi в. Замошша у Палессі // Весці Акадэміі навук Беларускай ССР (серыя грамадскіх навук). 1964. - № 4. С. 118-128.
    19. Вярэніч В.Л. Акцентуацыя і камбінаторыка галосных польскай гаворкi у Палессі // Slavia Orientalis. Warszawa, 1967. R. XVII. - № 3. S. 449-455.
    20. Верещагин Е.М. Психологическая и методическая характеристика двуязычия (билингвизма). Москва, 1968. 160 с.
    21. Второе Всеукраинское Совещание по работе среди национальных меньшинств, 27-30 ноября 1930 года // Стенографический отчет и постановления. Москва Харьков Минск, 1931. С. 22.
    22. Гаркавец А.Н. Метологические вопросы теории взаимодействия языков // Методологические проблемы языкознания. Киев, 1988. С. 139-153.
    23. Гжимайло Ю.Д. Місто над Случем. Хмельницький, 1992. С. 14-16.
    24. Гжимайло Ю.Д. Походження назв міст і сіл Красилівщини. Хмельницький, 1992. С. 15.
    25. Географические и статистические очерки Царства Польскаго. Санктъ Петербургъ, 1863. С.52-79.
    25а.Гриценко П.Ю. Діалектна межа як ідеологема лінгвістичної географії (в друку).
    26. Державний Архів Хмельницької Області. ф. 458, оп. 1. спр. 342. арк. 16.
    27. Дзендзелівський Й. Діалектна взаємодія української мови з іншими слов’янськими в Карпатському ареалі // VII міжнародний з’їзд славістів. К.: Наукова Думка, 1973. - С. 35-49.
    28. Дзендзелівський Й. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР. Ужгород, 1958 1960. ч. І - ІІ.
    29. Жилко Ф. Нариси з діалектології української мови. Київ, 1955. 316 с.
    30. Жилко Ф. Діалектологічний атлас української мови. К.: Вид-во АН УРСР, 1952. - 367 c.
    31. Жлуктенко Ю.О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова у США і Канаді. Київ, 1964. 168 с.
    32. Історія міст і сіл УРСР в 26 томах. Хмельницька область. Інститут історії Академії наук. Київ, 1971. с.365-375.
    33. Историческая типология славянских языков / В.Т.Коломиец, Т.Г.Линник, Т.В.Лукинова и др. / Под ред. А.С.Мельничука. К.: Наукова Думка, 1986. 288 с.
    34. Лафарг П. Язык и революция. Москва Ленинград, 1930. С. 22.
    35. Масленникова Л.И. Об особенностях языковой ситуации в польських говорах на территории Литовской ССР // Исследования по славянскому языкознанию. Москва, 1971. С. 360-364.
    36. Мельничук О.С. Південноподільська говірка с. Писарівки (Кодимський р-н, Одеської обл.) // Діалектологічний бюллетень. Вип. ІІІ. Київ, 1951. С. 44-68.
    37. Михальчи Д. Предисловие // Э.Бурсье. Основы романского языкознания. Москва, 1952. С.3.
    38. Никольский Л.Б. Синхронная социолингвистика (теория и проблемы). Москва, 1976. 168 с.
    39. Польские говоры в СССР. Исследования и материалы. Минск, 1967 1969. - 233 c. ч. 1. Исследования и материалы. Минск, 1969 1971. ч. 2. - 215 c.
    40. Півторак Г.П. Формування та діалектна диференціація давньоруської мови. К.: Наукова думка, 1988 - 280 с.
    41. Півторак Г.П. Білоруська мова. Київ, 1997. 240 с.
    42. Русанівський В.М. Польська ділова мова ХVI XVII ст. як джерело вивчення її історичних взаємин з українською // Славістичний збірник. Київ, 1963. С. 86-96.
    43. Русанівський В.М. Прогностичні функції соціолінгвістики // Мовознавство. Київ, 1989. - №1. С. 3-10.
    44. Савицький Л. Великий терор на Хмельниччині. Хмельницький, 1997. С. 7-61.
    45. Сучасна українська літературна мова / І.К.Білодід. - Київ, 1969. Т. Вступ. Фонетика”. 436 с.
    46. Сучасна українська літературна мова / І.К.Білодід. Київ, 1969. Т. Морфологія”. 584 с.
    47. Сучасна українська мова / О.Д. Пономарів. Київ, 1997. 400 с.
    48. Ткаченко О.Б. Питання міжмовних контактів і деякі тенденції їх висвітлення в зарубіжному мовознавстві // Мовознавство. Київ, 1971. С. 3-16.
    49. Ткаченко О.Б. Питання мовного розвитку і мовної спадковості // Мовознавство. Київ, 1975. С. 16-25.
    50. Ткаченко О.Б. Передумови і фактори формування мовної стійкості у слов’янських народів // Слов’янське мовознавство. Київ, 1993. С. 34-41.
    51. Центральний Державний Архів Громадських Об’єднань України у Києві. ф. 1, оп. 3. спр. 371. арк. 3.
    52. Чемоданов Н.С. Проблемы социальной лингвистики в современном языкознании // Новое в лингвистике. Москва, 1975. Вып. 7. С. 5-33.
    53. Швейцер А.Д. Вопросы социологии языка в современной американской лигвистике. Ленинград, 1971. 104 с.
    54. Швейцер А.Д. Современная социолингвистика. Теория, проблемы, методы. Москва, 1977. - 180 с.
    55. Шило Г.Ф. Південно-західні говори УРСР на північ від Дністра. Львів, 1957. - 256с.
    56. Ananjewa N. Fleksja czasownika w gwarze wsi Maćkowce a Szaroweczka na Podolu // Studia nad polszczyzną kresową. Warszawa, 1995. T. VIII. S. 51-61.
    56a. Atlas gwar polskich / Dejna K. Warszawa, 1998. T. I: Małopolska. 405 s.
    56б. Atlas gwar polskich / Dejna K., Gala St., Zdaniukiewicz A., Czyżewski F. Warszawa, 2000. T. I: Mazowsze. 408 s.
    56в. Atlas gwar polskich. Kwestionariusz - notatnik / Dejna K. - Łódź: Instytut Języka Polskiego PAN, 1986. - 221s.
    57. Beauvois D. Polacy na Ukrainie. 1831-1863. Szlachta polska na Wołyniu, Podolu i Kijowszczyźnie. Instytut Literacki. Paryż, 1987. 294 s.
    58. Boas F. Introdaction to Handbook of American Indian Language. Univercity of Nebraska, 1966. P. 54.
    59. Boleski A. Słownictwo Juliuszа Słowackiego [1825 1849] // Łódzkie Tow. Naukowe. wyd. 1. Warszawa-Łódź, 1956. 245 s.
    60. Bąk P. Gramatyka języka polskiego. Warszawa, 1997. S. 87-99.
    61. Brükner A. Dzieje języka polskiego. wyd. 3-e. Warszawa, 1925. - 130 s.
    62. Buttler D., Kurkowska H., Satkiewicz H. Kultura języka polskiego. Warszawa, 1973. 480 s.
    62a. Cechosz I. Polska gwara Oleszkowiec na Podolu. Fleksja imienna i werbalna. Kraków, 2001. 189 s.
    63. Cechosz I. Uwagi o fonetyce gwary Gródka Podolskiego // Studia nad polszczyzną kresową. Warszawa, 1995. T. VIII. S. 63-71.
    64. Cohen M. Pour une sociologie du langage. Paris, 1956. - 123 p.
    65. Czarnowski S. Kultura religijna wiejskiego ludu polskiego // Studia z historii kultury. Warszawa, 1956. S. 88-107.
    65a. Czyżewski F. Fonetyka i fonologia gwar polskich i ukraińskich południowo-wschodniego Podlasia. Lublin, 1994. - 467 s.
    66. Czyżewski F. Uwagi o gwarze Osady Widze koło Brasławia na Białorusi // Studia nad polszczyzną kresową. Warszawa, 1995. T. VIII. S. 71-88.
    66а. Dejna K. Atlas polskich innowacji dialektalnych. Warszawa Łódź, 1981. 60 s.
    67. Dejna K. Dialekty polskie. Wrocław Warszawa Kraków, 1993. 283 s.
    68. Dejna K. Gwara Milna // Rozprawy Komisji językowej Ł.T.N. Łódź, 1956. T. VI. S. 5-41.
    68а. Davies N. Historia Polski. Kraków, 2001. 1183 s.
    69. Dzięgiel E. Sytuacja językowa w Zielonej koło Wołoczysk // Język polski dawnych Kresów Wschodnich. Warszawa, 1996. S. 267-283.
    70. Dzięgiel E. Fleksja сzasownika w gwarze Hałuszczyńców pod Tarnopolem // Studia nad polszczyzną kresową. Warszawa, 1995. T. VIII. S. 97-112.
    70а. Dzięgiel E. Polska gwara wsi Zielonej na Podolu na tle innych gwar południowokresowych. Fleksja imienna i werbalna. Kraków: DWN, 2001. 209 s.
    71. Dzięgiel E. Uwagi o resztkach języka polskiego w Żwańcu nad Dniestrem // Studia nad polszczyzną kresową. Warszawa, 1995. T. VIII. S. 89-96.
    72. Doroszewski W. Język Teodora Tomasza Jeża (Zygmunta Miłkowskiego) // Studium z dziejów języka polskiego XIX wieku. Warszawa, 1949. - 417 s.
    73. Encyklopedia kultury polskiej XX wieku. Wrocław, 1993. T. II. S. 557-558.
    74. Ellis J. Linguistic Sociology and Institutional Linguistics // Linguistics. 1965. - № 19. - P. 20.
    75. Fishman J. The sociology of language: an interdisciplinary social science approach to language in society // Advances in the sociology of language. 1966. P. 454.
    76. Friedelówna T. Akta prawne ziem wschodnich dawnego Wielkiego Księstwa Litewskiego jako podstawa do badań nad terytorialnym zasięgiem polszczyzny XVI XVIII wieku // Studia nad polszczyzną kresową. Wrocław Warszawa Kraków, 1994. S. 195-202.
    77. Gramatyka współczesnego języka polskiego. Morfologia / R. Grzegorczykowa, R. Laskowski, H. Wróbel. Warszawa, 1998. T. I. 360 s.
    78. Grek-Pabisowa I., Handke K., Ostrówka M., Zielińska A. Język polski i współczesna sytuacja językowa na Grodzieńszczyźnie // Bohatyrowicze sto lat później. - Warszawa, 1998. S. 87-98.
    79. Giułumianc K., Czekman W. Polska gwara m. Widze i okolicy (na substracie białorusko litewskim) // Slavia Orientalis. 1971. R. XX. S. 313.
    80. Harris R., Smolicz J. Australijczycy polskiego pochodzenia. Wrocław Warszawa Kraków Gdańsk Łódź, 1984. 240 s.
    81. Harhala W. Gwara polska okolic Komarna. Morfologia // Lud Słowiański. Kraków, 1931. T. II, z. 2. S. 156-177.
    82. Harhala W. Gwara polska okolic Komarna. Fonetyka // Lud Słowiański. Kraków, 1931. T. II, z. 1. S. 55-91.
    83. Hrabec S. O polskiej gwarze wsi Duliby w b. powiecie buczackim // Rozprawy Komisji Językowej Ł.T.N. Łódź, 1955. T. III. S. 31-76.
    84. Hrabec S. „Kresowość” w języku poetów czerwonoruskich // Buletyn Polskiego Tow. Językowego. 1948. - T. VIII. S. 127.
    85. Hrabec S. Elementy kresowe w języku niektórych pisarzy polskich XVI XVII w. // Tow. Naukowe w Toruniu. Prace Wydz. filologiczno-filizoficznego. Toruń, 1949. T. III. zesz. 2. - 160 s.
    86. Język polski dawnych kresów wschodnich / pod red. J.Riegera. Warszawa, 1996. T.1. - 311 s. Warszawa, 1999. T. II. - 427 s.
    87. Klemensiewicz Z. Historia języka polskiego. Warszawa, 1974. S. 295.
    88. Klemensiewicz Z., Lehr-Spławiński T., Urbańczyk S. Gramatyka historyczna języka polskiego. Warszawa, 1965. S.148.
    89. Kłoskowska A. Socjologia kultury. Warszawa, 1983. - S. 103-119
    90. Kość J. Polszczyzna południowokresowa na polsko-ukraińskim pograniczu językowym w perspektywie historycznej. Lublin, 1999. - 175 s.
    91. Kuraszkiewicz W. Pochodzenie polskiego języka literackiego w świetle dialektilogii historycznej // Studia staropolskie. T. III: Pochodzenie polskiego języka literackiego. Wrocław, 1956. S. 286-288.
    92. Kurzowa Z. Język polski Wileńszczyzny i kresów północno-wschodnich XVI XX w. Warszawa Kraków, 1993. S. 13, 54, 104-105, 242-243.
    93. Kurzowa Z. Polszczyzna Lwowa i kresów południowo-wschodnich do 1939 roku. Warszawa Kraków, 1985. S.53, 113.
    94. Kurzowa Z. O polskich dialektach kresowych // Język polski. R. 65. S. 98-108.
    95. Labow W. The Social Stratification of English in New York City. Washington, 1966. - P. 56.
    96. Łazarenko O. O sytuacji językowej w kilku polskich wsiach na Kijowszczyźnie // Język polski dawnych Kresów Wschodnich. Warszawa, 1996. S. 283-288.
    97. Lehr Spławiński T. Wzajemne wpływy polsko-ruskie w dziedzinie językowej // Studia i szkice wybrane z językoznawstwa słowiańskiego. Warszawa, 1938. S. 105-127.
    98. Lehr Spławiński T. O mowie Polaków w Galicji Wschodniej // Język Polski. 1914. R.II. S. 40-51.
    99. Lehr Spławiński T. Język Polski. Pochodzenie. Powstanie. Rozwój. Warszawa, 1947. - 452 s.
    100. Łesiów M. Uwagi o fleksji i składni gwary hutniańskiej // Rozprawy Komisji językowej Ł.T.N. Łódź, 1959. T. VI. S. 95-112.
    101. Łesiów M. System fonetyczny gwary hutniańskiej // Rozprawy Komisji językowej Ł.T.N. Łódź, 1957. T. V. S. 131-153.
    102. Podręczny słownik poprawnej wymowy polskiej / pod red. Wł. Lubasia i St. Urbańczyka. Kraków-Katowice, 1993. S. 22-25.
    103. Mały Atłas Gwar Polskich / Nitsch K., Karaś M. Wrocław, 1957 1970. T. I XIII.
    104. Мażul H. W obronie zaścianka // Nasza gazeta. 1995. - № 46. S.2.
    105. Mazur H., Rieger J. Uwagi o gwarze wsi Orynin na Podolu // Studia nad polszczyzną kresową. Warszawa, 1999. T. IX. S.91-98.
    106. Nagórko A. Zarys gramatyki polskiej (ze słowotwórstwem). Warszawa, 1998. S. 51-57.
    107. Nitsch K. O wzajemnym stosunku gwar ludowych i języka literackiego // Język Polski. Warszawa, 1913. R. 1. S. 177-179.
    108. Nitsch K. O nowych gwarach polskich w Augustowskiem // Rocznik Slawistyczny. 1910. - T. III. S. 109 -113.
    109. Nitsch K. Z historii polskich rymów // Prace Tow. Nauk. Warszawskiego.- Warszawa, 1912. - S. 35-51.
    110. Nitsch K. Z zagadnień języka Mickiewicza // Język Polski. Warszawa, 1934. R. XIX. S. 129-141.
    111. Nitsch K. Na marginesie autografów „Pana Tadeusza”// Język Polski. Warszawa, 1934. R. XIX. S. 149 -152.
    112. Nitsch K. Studia z historii polskiego słownictwa // Rozprawy Wydz. Filologicznego PAU. Kraków, 1948. T. LXVII. - №6. - S. 121-143.
    113. Nitsch K. Dialekty języka polskiego. Wrocław-Kraków, 1957. 122s.
    114. Ohołenko-Jurewicz M. Polacy ze Słobódki Krasiłowskiej o sobie i swoim języku (rola mowy ojczystej w samoidentyfikacji narodowej) // Język polski dawnych Kresów Wschodnich. Warszawa, 1999.- T. II. S. 185-196.
    115. Ohołenko M., Łazarenko O., Dzięgiel E. Uwagi o gwarze wsi Słobódka Krasiłowska na Podolu // Studia nad polszczyzną kresową. Warszawa, 1999. T. IX. S. 99-110.
    116. Ossowski S. Zagadnienia więzi regionalnej i więzi narodowej na Sląsku Opolskim // Dzieła. Warszawa, 1967. T.III. S. 251-300.
    117. Palcew G. Ze studiów nad leksyką gwary polskiej w otoczeniu białoruskim // Slavia Orientalis. 1971. R. XX. - № 2. C. 72-78.
    118. Pigoń S. Jeszcze o akaniu u Mickiewicza // Język Polski. R. XL. - Zesz. 4. S. 315.
    119. Pigoń S. Na marginesie autografów „Pana Tadeusza” // Język Polski. Warszawa, 1934. R.XIX. S. 141-149.
    120. Reczek J. Uwagi o języku utworów Adama Korczańskiego. Przyczynek do dziejów języka polskiego na Rusi Czerwonej w. XVII // Język Polski. 1969. R. XLIX. S. 192-203.
    121. Rieger J. Język polski na Wschodzie // Encyklopedia kultury polskiej XX wieku. Wrocław, 1993. - T.2. S. 547-560.
    122. Rieger J. Identyfikacja narodowa i religijna Polaków na Ukrainie // Trudna tożsamość. Problemy narodowościowe i religijne w Europie Środkowo-Wschodniej w XIX i XX wieku. Lublin, 1996. S. 110-130.
    123. Rieger J. Język polski na Ukrainie (Rozpowszechnienie, funkcje, znaczenie, świadomość językowa) // Język polski dawnych Kresów Wschodnich. Warszawa, 1996. - T.I: Studia i materiały. S. 131-143.
    124. Rieger J. O potrzebie badań nad polszczyzną kresową // Studia nad polszczyzną kresową. Wrocław Warszawa Kraków Gdańsk Łódź, 1982. T. I. S. 9-12.
    125. Rieger J. W sprawie genezy i ewolucji polszczyzny w Wielkim Księstwie Litewskim // Studia nad polszczyzną kresową. Warszawa, 1995. - T. VIII. - S. 31-38.
    126. Rieg
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины