Бедрич Ярослава Вадимівна Категорія інклюзивності у мові науки: функціонально-когнітивні та дискурсивні характеристики (на матеріалі англо-американських статей у галузі інформаційно- комунікаційних технологій)

Краткое описание

Бедрич Ярослава Вадимівна, викладач кафедри іноземної філології Центру наукових досліджень та викладання інозем­них мов НАН України: «Категорія інклюзивності у мові науки: функціонально-когнітивні та дискурсивні характеристики (на матеріалі англо-американських статей у галузі інформаційно- комунікаційних технологій)» (10.02.04 - германські мови). Спецрада Д 26.001.11 у Київському національному універ­ситеті імені Тараса Шевченка, тимчасово не працює: «Народні флорономени у болгарській мовній картині світу» (10.02.03 - слов’янські мови). Спецрада Д 26.172.01 в Інституті мовознавства імені О. О. Потебні

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ЦЕНТР НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ВИКЛАДАННЯ
ІНОЗЕМНИХ МОВ

На правах рукопису
БЕДРИЧ ЯРОСЛАВА ВАДИМІВНА
УДК 811.111(045/046):81’42
КАТЕГОРІЯ ІНКЛЮЗИВНОСТІ У МОВІ НАУКИ: ФУНКЦІОНАЛЬНОКОГНІТИВНІ ТА ДИСКУРСИВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
(на матеріалі англо-американських статей у галузі інформаційнокомунікаційних технологій)
Спеціальність 10.02.04 – германські мови
ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор,
ІЛЬЧЕНКО Ольга Михайлівна
КИЇВ 2017
2
ЗМІСТ
ЗМІСТ………………………………………………………………………………2
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І
ТЕРМІНІВ………………………………………………………………………….4
ВСТУП………………………………………………………………………….…5
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ
ІНКЛЮЗИВНОСТІ В АНГЛО-АМЕРИКАНСЬКОМУ НАУКОВОМУ
ДИСКУРСІ………………………………………………………………………..14
1.1. Категорії тексту та дискурсу………………………………………16
1.2. Інклюзивність як мовна універсалія в сучасних дискурсивних
розвідках……………………………………………………………………22
1.3. Інклюзивність у загальнонародній мові та у мові науки…………35
1.4. Когнітивна структура категорії інклюзивності в мові науки…….36
1.5. Методи та етапи дослідження інклюзивності у науковому
дискурсі……………………………………………………………………..39
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1…………………………………………………….52
РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ КАТЕГОРІЇ ІНКЛЮЗИВНОСТІ В
АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ НАУКИ………………………………………………….55
2.1. Експліцитні засоби вираження інклюзивності у мові науки……….55
2.2. Засоби вираження імпліцитної інклюзивності у науковому
дискурсі……………………………………………………………………..60
2.3. Напівімпліцитні засоби вираження інклюзивності у мові науки…...64
2.4. Функціонально-семантичні підтипи інклюзивності у мові науки…67
2.4.1. Ціле складається з частин (частковий перелік) …………….67
2.4.2. Ціле складається з частин (повний перелік)………………...71
2.4.3. Ціле та його частини…………………………………………76
2.4.4. Повне включення частин до цілого…………………………79
2.4.5. Ідея контейнера…………………………………….…………81
2.4.6. Ідея залучення частин до цілого…………………..…………83
2.4.7. Формування цілого…………………………………………...84
3
2.4.8. Амальгамація частин ………………………………………...87
2.4.9. Посесивність……………………………………….…………89
2.4.10. Частини не входять до складу цілого……………………...90
2.5. Граматичні засоби вираження інклюзивності…………………….....96
2.6. Лексичні засоби вираження інклюзивності………………………...113
2.7. Стилістичні засоби передачі інклюзивності………………………..123
2.8. Візуально-риторичні засоби вираження інклюзивності в англійській
мові науки…………………………………………………………………136
2.9. Кількісний аналіз результатів дослідження………………………...144
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2…………………………………………………...146
РОЗДІЛ 3. ДИСКУРСИВНА СПЕЦИФІКА КАТЕГОРІЇ ІНКЛЮЗИВНОСТІ...151
3.1. Місце категорії інклюзивності серед інших категорій та її
дискурсивний опис……………………………………………………….151
3.1.1. Зв’язок категорії інклюзивності з категорією кількості…..152
3.1.2. Зв’язок категорії інклюзивності з категорією
посесивності………………………………………………………..160
3.1.3. Зв’язок категорії інклюзивності з категорією оцінки……..163
3.2. Комунікативний потенціал інклюзивності………………………....167
3.2.1. Тактика висловлення впевненості та невпевненості автора в
істинності повідомлення…………………………………………..169
3.2.2. Тактика залучення читача до співпраці………………........170
3.2.3. Тактика полегшення сприйняття інформації……………...171
3.3. Лінгвокультурний потенціал інклюзивності……………………….172
3.4. Композиційний потенціал інклюзивності в англомовному науковому
дискурсі………………….............................................................................178
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3…………………………………………………...180
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ………………………………………………………..182
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………………..186
ДОДАТОК А…………………………………………………………………….222
ДОДАТОК Б……………………………………………………………...……...226
4
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ І
ТЕРМІНІВ
V – дієслово
N – іменник
Adj – прикметник
Appr – апроксиматор
TP – Telecommunications Policy
JTSM – Journal of Telecommunications System & Management
IJAIT – International Journal on Advances in Internet Technology
IJASM – International Journal on Advances in Systems and Measurements
IJAT – International Journal on Advances in Telecommunications
IJAIS – International Journal on Advances in Intelligent Systems
IJANS – International Journal on Advances in Networks and Services
CM – IEEE Communications Magazine
5
ВСТУП
Категорії відіграють важливу роль у людській свідомості, оскільки
вони систематизують знання у процесі раціонального пізнання. Універсальні
категорії буття втілюються у різних етнічних мовах по-різному, на відміну
від філософії або інших наук. Так, кожна мовна категорія являє собою групу
мовних елементів, певний клас однорідних одиниць, які виділяються на
основі спільної диференційної ознаки [254] та характеризується
варіативністю конституентів, а саме наявністю спільного значення, що
розпадається на низку більш конкретних значень, експлікованих
різнорівневими мовними засобами [17, с. 28].
Категорії є істотною та невід’ємною частиною наукового дискурсу.
Утім, ще й досі не існує повного та остаточного переліку категорій, а деякі з
них іще не були предметом окремих розвідок. Серед них – і інклюзивність.
Ключова праця німецького філософа Фрідріха Ніцше (власне його
поетично-філософський трактат) має назву “Так казав Заратустра. Книга для
всіх і для нікого” (1883-1885) (нім. “Also sprach Zarathustra. Ein Buch für Alle
und Keinen;” англ.“Thus Spoke Zarathustra: A Book for All and None”) [135].
Назва цього твору містить інклюзивний оксюморон, що свідчить про складну
ментально-лінгвальну природу цього явища.
Феномен інклюзивності, як однієї з базових структур мислення, що
стосується передусім співвідношення ЧАСТИНА – ЦІЛЕ, привертав увагу
здебільшого філософів (Аристотель [8], Платон [54], Е. Гуссерль [68] та ін.).
Дотична лінгвістична праця була присвячена меронімії у німецькій та
англійській мовах [124].
У мовознавчих студіях, інклюзивність розглядалася переважно в
аспекті так званої “інклюзивної” (inclusive) або політично-коректної
(politically correct), гендерно-нейтральної (gender neutral) або
антисексистської (non-sexist) мови (C. Джейкобсон [218], С.Г. Тер-Мінасова
[162]) та у контексті соціолінгвістичної дихотомії МИ та ВОНИ –
інклюзивність VS. ексклюзивність (T.A. ван Дайк [200]). Уперше категорію
6
інклюзивності виділив американський мовознавець Дж. Г. Грінберг, який
вважав її мовною універсалією [210]. Крім цього, інклюзивність
розглядається як частина одного із п’яти виділених С.А. Жаботинською
базисних фреймів, а саме: посесивного фрейму [76, с. 180]. Інклюзивність
згадують й інші учені, зокрема, із суміжних галузей знань [186; 189; 194; 205;
227]. У педагогіці говоримо про “інклюзивну освіту” [139].
Тож ми зосереджуємо увагу на дискурсивному втіленні даної категорії,
зокрема в англійській мові науки, позаяк дискурсивні розвідки в цілому
(Н.Д. Арутюнова [254], А.Д. Бєлова [33], T.А. ван Дайк [70], О.С. Кубрякова
[109], І.М. Колегаєва [101], С.І. Потапенко [147] та ін.) та дослідження
наукового дискурсу зокрема (В.І. Карабан [91; 92], Т.Р. Кияк [99],
В.Є. Чернявська [171], О.М. Ільченко [89], С.В. Ракітіна [150], Т.В. Яхонтова
[180], О.В. Михайлова [131], О.М. Гніздечко [65], О.Ю. Винник [56],
О.І. Багрій [16], О.І. Шаля [175],Ч. Базерман [183], С. Деріен [199],
K. Гайленд [216], Дж. Свейлз [241], та інші [37, 49, 63, 100, 80, 117, 121, 7,
132, 159, 174]) стали прикметою сучасності.
Актуальність праці зумовлюється сучасним трактуванням мовних
явищ у антропологічній парадигмі, спрямованістю даного дослідження на
комплексний розгляд інклюзивності в англомовному писемному дискурсі у
дискурсивних, когнітивних та функціональних координатах. Дотепер лише
поодинокі праці було присвячено дослідженню окремих аспектів феномена
інклюзивності. Окремих комплексних досліджень інклюзивності, зокрема у
мові науки, ще не було. А втім, дослідження цієї категорії є важливим для
з’ясування лінгвальної сутності англомовного наукового дискурсу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційну роботу виконано на кафедрі іноземних мов Центру наукових
досліджень та викладання іноземних мов НАН України згідно з плановою темою
науково-дослідної та науково-методичної роботи кафедри іноземних мов Центру
“Германські, романські та слов’янські мови: культура, когніція, комунікація,
лінгвопедагогіка” (державний реєстраційний номер 0113U000816). Тему
7
дисертації затверджено Вченою радою Центру наукових досліджень та
викладання іноземних мов НАН України (протокол № 6 від 30.10.2012).
Об’єкт дослідження – категорія інклюзивності в англійській мові науки.
Предмет дослідження – різнорівневі вербальні та візуально-риторичні
засоби вираження категорії інклюзивності у сучасній англомовній науковій прозі.
Мета роботи – комплексне дослідження категорії інклюзивності з
огляду на функціональну, когнітивну та дискурсивну специфіку її реалізації у
досліджуваному типі дискурсу. Поставлена мета зумовлює необхідність
розв’язання таких завдань:
 здійснити критичний аналіз наукової літератури з питання
категорії інклюзивності, розглянути її філософські та лінгвальні засади;
 виявити сутність та особливості утілення когнітивнодискурсивної категорії інклюзивності в писемній англійській мові науки;
 розробити і описати багаторівневу функціональну типологію
лінгвальних та лінгвосеміотичних (вербальних та візуально-риторичних)
засобів вираження досліджуваної категорії;
 вивчити специфіку лінгвальних та лінгвосеміотичних засобів
реалізації категорії інклюзивності в науковій прозі;
 з’ясувати багатоаспектність досліджуваної категорії, розкрити її
композиційний, комунікативний та лінгвокультурний потенціал та взаємодію
з іншими категоріями англомовного наукового дискурсу;
 визначити питому вагу різних засобів інклюзивності у мові
науки, окреслити ядро категорії та виявити характер її структури.
Матеріал дослідження – сучасні англо-американські експериментальні
та оглядові наукові статті, що містяться в авторитетних журналах у галузі
інформаційно-комунікаційних технологій, таких як: Telecommunications Policy
(2013-2014), Journal of Telecommunications System & Management (2013-2014),
International Journal on Advances in Internet Technology (2010-2015),
International Journal on Advances in Systems and Measurements (2010-2015),
International Journal on Advances in Telecommunications (2010-2015),
8
International Journal on Advances in Intelligent Systems (2010-2014), International
Journal on Advances in Networks and Services (2010-2015), IEEE Communications
Magazine (2008-2014), загальною кількістю статей – 1696 (обсяг – 19479
сторінок). Загальна кількість мовних одиниць інклюзивної семантики,
отриманих у процесі суцільної вибірки, становить 94184 одиниць.
Методи дослідження. У роботі застосовуються загальнонаукові методи
індуктивного і дедуктивного аналізу для упорядкування мовних одиниць
інклюзивної семантики та виведення закономірностей їхнього функціонування
в англійській мові науки. Роботу виконано у когнітивно-функціональній
парадигмі, що передбачає загальну систематизацію, категоризацію та
концептуалізацію масиву інклюзивних мовних одиниць як відображення
ментального досвіду та комунікативної діяльності людини. У праці
використовуються різноманітні методи дискурсивного аналізу для
встановлення специфіки дискурсивної реалізації досліджуваної категорії в
англійській писемній мові науки. Лексико-семантичний метод та семантикостилістичний аналіз тексту вживається для встановлення семантичної
специфіки категорії інклюзивності. Аналіз пресупозицій використовується з
метою з’ясування лінгвістичної сутності та параметрів категорії інклюзивності
у науковому дискурсі, її архітектоніки. Аналіз словникових дефініцій та
компонентний аналіз допомагає встановити специфіку мовних одиниць, що
використовуються для вербалізації категорії інклюзивності та виявлення
їхньої семантичної структури. Для виявлення специфічних особливостей
лексичного масиву на позначення інклюзивності ми послуговуємося методом
опозицій. Методи прагматичного аналізу використовуються для виявлення
комунікативного потенціалу досліджуваної категорії. Метод кількісних
підрахунків ужито для порівняльно-кількісного аналізу експліцитних,
імпліцитних та напівімпліцитних засобів вираження категорії інклюзивності, її
основних прототипних членів та функціонально-семантичних підтипів.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що у роботі запропоновано
нові ракурси дослідження категорії інклюзивності на функціонально-
9
когнітивних та дискурсивних засадах. Виділення вербальних та візуальнориторичних складників категорії інклюзивності та дослідження її в
писемному англо-американському науковому дискурсі раніше не
проводилося. В роботі вперше досліджується когнітивна структура категорії
інклюзивності, наводиться дефініція терміна “інклюзивність,” здійснюється
всебічний аналіз експліцитних, імпліцитних та напівімпліцитних засобів
вираження даної категорії в англо-американському науковому дискурсі,
пропонується функціональна типологія мовних одиниць інклюзивної
семантики, досліджується дискурсивний потенціал даної категорії.
Положення, що їх винесено на захист:
1. Мовна категорія інклюзивності є когнітивно-дискурсивною. Це –
феномен, в основі якого лежать когнітивні процеси мислення людини, що
вербалізуються різнорівневими мовними одиницями з експліцитною,
імпліцитною та напівімпліцитною інклюзивною семантикою, а також
передаються за допомогою візуально-риторичних засобів.
2. В основі категорії інклюзивності лежить відношення “частинаціле.” Інклюзивність – це ознака того, що один предмет (частина) є
елементом іншого предмета, входить до складу іншого предмета, разом з
іншими елементами формує більший предмет (ціле); або ж один предмет
(ціле) складається з декількох предметів (частин). Категорія інклюзивності
належить до радіальних категорій з нечіткими межами. Її когнітивна
структура є багаторівневою. На супербазовому рівні знаходиться родове
поняття категорії – “інклюзивність”; другий рівень (базовий) складається з
прототипних членів, згрупованих за ознаками “частини утворюють ціле;” на
іншому рівні знаходяться групи “ціле містить певні частини” та “ціле не
містить певних частин,” довкола яких групуються поняття суббазового рівня.
3. В англійській писемній мові науки ми виділяємо експліцитні,
імпліцитні та напівімпліцитні засоби вираження категорії інклюзивності.
Експліцитними засобами є дієслова, фразові дієслова, іменники та
прикметники інклюзивної семантики. До імпліцитних засобів інклюзивності
10
у науковому дискурсі належать іменники, дієслова та словосполучення, в
яких інклюзивність є прихованою та потребує певних когнітивних зусиль для
адекватного декодування. Напівімпліцитні засоби, представлені посесивним
дієсловом to have, а також низкою граматичних конструкцій та
фразеологічних зворотів, які напів’явно/напівприховано маркують
інклюзивність (таких, що містять подвійне заперечення).
4. Глибинна семантика лексико-граматичних зворотів та дієслів
інклюзивної семантики, безособових форм, а надто інклюзивних предикатів
виявляється у синтаксичних особливостях вживання відповідних мовних
одиниць, зокрема в активному та пасивному станах.
5. Основними функціонально-семантичними підтипами мовної
інклюзивності в англо-американському науковому дискурсі є такі: ціле
складається з частин (частковий перелік); ціле складається з частин (повний
перелік); ціле та його частини; повне включення частин до цілого; ідея
контейнера; ідея залучення частин до цілого; формування цілого;
амальгамація частин; посесивність; частини не входять до складу цілого.
6. Засоби візуальної риторики застосовують для відкритого та
прихованого впливу на процес комунікації загалом, на структуру тексту, його
цілісність та зв’язність. До візуально-риторичних засобів в аспекті
інклюзивності належать: таблиці, графіки, діаграми, схеми, рисунки, мапи,
фотографії, нумерація або інше виділення перелічення,
заголовки/підзаголовки. Зображувальні невербальні засоби інклюзивності
можуть бути імпліцитно або експліцитно виражені.
7. Категорія інклюзивності залучає цілу низку тактик для
ефективного досягнення комунікативних цілей, як-от: висловлення
впевненості та невпевненості автора в істинності повідомлення; залучення
читача до співпраці; полегшення сприйняття інформації.
8. Категорія інклюзивності корелює з категоріями кількості,
посесивності та оцінки, що свідчить про різноплановість досліджуваної
категорії. Лінгвокультурний потенціал категорії інклюзивності виражається у
11
використанні низки “ланцюжків” мовних одиниць інклюзивної семантики, а
також уживанням політкоректних займенників та pluralis auctoris.
Інклюзивні мовні одиниці мають істотний метафоричний потенціал. У
структурно-композиційному сенсі інклюзивність стосується цілого, що
містить облігаторні та факультативні компоненти.
Кількісні підрахунки показали, що відсоток вживання експліцитних
засобів вираження інклюзивності (87% від загальної кількості одиниць) у
мові науки більше ніж ушестеро перевищує показники імпліцитних та
напівімпліцитних засобів (6% та 7% відповідно).
Теоретична значущість праці зумовлюється виявленням
закономірностей функціонування категорії інклюзивності в науковому
дискурсі в сукупності вербальних та візуально-риторичних складових. Дана
праця робить внесок до теорії дискурсу, розробки проблем функціональної та
когнітивної лінгвістики, а також лінгвокультурології.
Практичне застосування дослідження полягає у можливості
використання його результатів при викладанні англійської мови у
профільних та непрофільних вищих навчальних закладах, зокрема курсу
англійської мови для спеціальних цілей та професійної комунікації, у курсах
загальної та англійської лексикології (словотвір, синонімія, антонімія),
стилістики (стилістика тексту, стилістична морфологія, стилістичний
синтаксис, стилістична семасіологія, функціональна стилістика, стилістична
лексикологія), теоретичної граматики (категорія стану, прагматика і
семантика речення і тексту), спецкурсах з дискурсу, інтерпретації тексту та
мовленнєвої комунікації, а також при укладанні словників та написанні
навчально-методичних та наукових робіт філологічного профілю.
Обґрунтованість і достовірність наукових положень зумовлюється
опрацюванням великого корпусу сучасних англо-американських наукових
статей та використанням комплексної методики дослідження.
Апробацію теоретичних положень, практичних здобутків та висновків
дисертації здійснено на дев’яти наукових конференціях: міжнародній
12
науковій конференції “Сучасна філологічна наука в міждисциплінарному
контексті” (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, жовтень
2015 р.), міжнародній науковій конференції “Пріоритети мовознавчої науки у
контексті глобалізаційних процесів” (Київський національний університет ім.
Т. Шевченка, листопад 2015 р.), міжнародній науковій конференції “Мова –
література – мистецтво: когнітивно-семіотичний інтерфейс” (Київський
національний лінгвістичний університет, вересень 2014 р.), другій
міжнародній науково-практичній конференції “Мови професійної
комунікації: лінгвокультурний, когнітивно-дискурсивний, перекладознавчий
та методичний аспекти” (Національний технічний університет України
“Київський політехнічний інститут,” квітень 2015 р.), другій міжнародній
науковій конференції “Сучасні дослідження з лінгвістики, літературознавства
і міжкультурної комунікації (ELLIC 2015)” (Прикарпатський національний
університет ім. В. Стефаника, лютий 2015 р.), шостій, сьомій, восьмій та
дев’ятій науково-практичних конференціях “Наукова спадщина
В.В. Акуленка та сучасне мовознавство” (Центр наукових досліджень та
викладання іноземних мов НАНУ, 2013-2016 рр.).
Публікації. Основні результати дослідження викладено в 11
одноосібних публікаціях, серед яких 6 статей у фахових виданнях,
затверджених відповідними постановами, 1 публікація у виданні України, що
включене до міжнародних наукометричних баз, 1 стаття у закордонному
періодичному науковому фаховому виданні, а також матеріали 3
конференцій.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох
розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списків
використаної літератури (251 позиція, з них 71 іноземними мовами),
лексикографічних джерел (25 праць), джерел ілюстративного матеріалу (1696
статей) та 2 додатків. Загальний обсяг роботи становить 226 сторінок,
основний текст – 185 сторінок. У дисертації використано 5 таблиць, 7
рисунків,1 схема та 3 гістограми.
13
У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено
об’єкт та предмет аналізу, мету й завдання роботи, джерела емпіричного
матеріалу дослідження, описано методи дослідження, розкрито наукову
новизну, висвітлено теоретичне та практичне значення дисертаційної роботи,
наведено відомості про апробацію результатів дослідження та опубліковані
праці, визначено структуру та обсяг роботи.
У першому розділі “Теоретико-методологічні засади вивчення
інклюзивності в англо-американському науковому дискурсі” проаналізовано
основні категорії тексту та дискурсу, доведено актуальність розвідки категорії
інклюзивності в сучасних функціональних та дискурсивних студіях, зокрема
положення про те, що інклюзивність є інгерентною категорією наукового
дискурсу, узагальнено результати попередніх досліджень категорії
інклюзивності, запропоновано когнітивну структуру досліджуваної категорії,
наведено дефініцію терміна “інклюзивність” та висвітлено методи та етапи
дослідження категорії інклюзивності у мові науки. Також зосереджено увагу на
функціонуванні категорії інклюзивності у загальнонародній мові та у мові науки.
У другому розділі “Засоби вираження категорії інклюзивності в
англійській мові науки” досліджено вербальні та візуально-риторичні засоби
вираження категорії інклюзивності, виокремлено основні функціональносемантичні підтипи інклюзивності, здійснено лексичний, граматичний та
стилістичний аналіз відповідних мовних засобів та наведено результати
кількісних підрахунків.
У третьому розділі “Дискурсивна специфіка категорії інклюзивності”
описано місце категорії інклюзивності серед інших категорій наукового
дискурсу, визначено її комунікативний, лінгвокультурний та структурнокомпозиційний потенціал в англомовному науковому дискурсі.
У загальних висновках подано результати дисертаційної роботи та
окреслено перспективи подальших досліджень

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Неабияка роль, що її відіграє англійська мова у сучасному науковому
світі, зумовлює потребу глибшого дослідження різних аспектів
англомовного (англо-американський) наукового дискурсу. Науковий
дискурс є особливим типом інтеракції, вербалізованим продуктом наукового
пізнання, універсальним комунікативним кодом науковців. До важливих
аспектів вивчення мови науки належать питання категоріальної семантики,
що віддзеркалюють когнітивні та ментальні процеси структурування,
систематизації, категоризації та концептуалізації світу крізь призму
діяльності людини.
Досліджувані одиниці інклюзивної семантики відіграють важливу
роль у англомовній писемній мові науки, про що свідчить їх значна питома
вага у досліджуваному дискурсі. Кількісний аналіз показав, що в
середньому на сторінці досліджуваного тексту використовуються п’ять
лексичних одиниць інклюзивної семантики.
Категорія інклюзивності є інгерентною категорією наукового
дискурсу. Вона відображає ментальний досвід людини у сфері наукового
пізнання та є складовою мовної картини світу. Категорія інклюзивності в
англійській писемній мові науки – це когнітивно-дискурсивна категорія, що
втілюється в науковій прозі за допомогою низки засобів, які функціонують
на всіх рівнях мови. Засобами вираження категорії інклюзивності є
вербальні та візуально-риторичні засоби, які мають експліцитне, імпліцитне
та напівімпліцитне утілення.
Для вивчення категорії інклюзивності в мові науки ми використали
загальнонаукові методи та методи лінгвістичного аналізу такі, як: лексикосемантичний та семантико-стилістичний аналіз тексту, аналіз пресупозицій,
аналіз словникових дефініцій та компонентний аналіз, аналіз опозицій,
методи прагматичного аналізу, та методи кількісного аналізу.
З точки зору філософії, категорія інклюзивності розглядається в
аспекті філософських категорій “частина-ціле” та “система-елемент,” у
183
педагогіці говоримо про “інклюзивну освіту,” натомість лінгвальний аспект
інклюзивності стосується передусім політично-коректної, гендернонейтральної, антисексистської, власне інклюзивної мови, а також так
званого pluralis auctoris (вживання інклюзивного займенника, що маркує
авторське “ми” – “we”). Насправді інклюзивність є ширшим явищем та
невід’ємною ознакою англомовного наукового дискурсу.
На підставі теорії прототипів та аналізу емпіричного матеріалу,
доходимо висновку про те, що експліцитні значення знаходяться в центрі
категорії, імпліцитні – на периферії цієї категорії, тоді як напівімпліцитні
засоби вираження категорії інклюзивності містяться між центром та
периферією. Ми відносимо категорію інклюзивності до радіальних категорій
з нечіткими межами, а її структуру представляємо у вигляді фрейму, де в
центрі знаходиться поняття – “інклюзивність,” тоді як другий рівень
представлений групою “частини утворюють ціле.” На наступному рівні
містяться групи “ціле містить певні частини” та “ціле не містить певних
частин.” Кількісний аналіз показав, що група “ціле містить певні частини” є
домінантною з-поміж інших груп категорії інклюзивності.
Експліцитними засобами вираження інклюзивності слугують мовні
одиниці, що маркують інклюзивність, які адресат може декодувати без
додаткових когнітивних зусиль. Імпліцитні засоби вираження категорії
інклюзивності не знаходять прямого вираження та потребують залучення
фонових знань. До напівімпліцитних засобів вираження інклюзивності
належать контекстуально специфічні мовні одиниці, з напівприхованою
семою інклюзивності (передусім конструкції та ідіоми, що містять подвійне
заперечення), для розуміння яких залучаються додаткові когнітивні зусилля.
Багатофункціональність інклюзивності у мові науки реалізується через
низку функціонально-семантичних підтипів, як-от: ціле, що складається з
частин (частковий перелік); ціле, що складається з частин (повний перелік);
ціле та його частини; повне включення частин до цілого; ідея контейнера;
ідея залучення частин до цілого; формування цілого; амальгамація частин;
184
посесивність; частини не входять до складу цілого. Підтип “ціле складається
з частин (частковий перелік)” кількісно переважає показники інших
функціонально-семантичних підтипів. Низка мовних одиниць інклюзивної
семантики вживається метафорично.
На синтаксичному рівні мовні одиниці категорії інклюзивності
функціонують в активному та пасивному станах та вживаються у формі
герундія (Gerund) та дієприкметника теперішнього часу (Participle I) і
виконують функції присудка, предиката, додатка, означення, підмета та
обставини.
Мовні одиниці інклюзивної семантики, взаємодіючи з дискурсивними
маркерами додаткової інформації, маркують залучення додаткових частин до
складу цілого або введення додаткової інформації про ціле. Вони також
корелюють з маркерами мінімального та максимального ступеня залучення,
які імпліцитно позначають кількість частин в цілому.
Основними стилістичними засобами категорії інклюзивності
виступають фразеологічні одиниці та метафори, зокрема групи метафор, якот: метафора “контейнера,” метафора “кола,” метафора “вмісту,” які
концептуалізують складні наукові поняття задля максимальної експлікації та
полегшення декодування наукового дискурсу.
До візуально-риторичних засобів вираження інклюзивності належать
таблиці, графіки, діаграми, схеми, рисунки, мапи, фотографії, нумерація або
інше виділення перелічення, заголовки/підзаголовки. Основною функцією
цих засобів візуального подання інформації є оптимізація сприйняття
інформації.
Кількісний аналіз засобів вираження інклюзивності показав, що у
відсотковому співвідношенні експліцитні засоби вираження інклюзивності
становлять більше ніж дві третини всіх засобів вираження, що підтверджує
загальну тенденцію до експлікації значень в англомовному науковому
дискурсі, прагненні уникнути двозначності та подати наукову інформацію
максимально об’єктивно.
185
Комунікативний потенціал стратегії інклюзивності втілюється за
допомогою таких тактик адресанта: висловлення впевненості та
невпевненості автора в істинності повідомлення; залучення читача до
співпраці; полегшення сприйняття інформації.
Основними лінгвокультурними особливостями інклюзивності є
вживання ланцюжків інклюзивної семантики та використання гендернонейтральних інклюзивних мовних одиниць, зокрема “we,” y/our, his/her (his
or her) або s/he.
В архітектонічному сенсі, інклюзивність – це певне ціле, яке у
досліджуваному матеріалі (наукові статті) містить облігаторні частини, такі,
як: анотація, вступ, обговорення, методи, результати, висновки, бібліографія;
та факультативні елементи: анотація до анотації, передмова, подяка,
біографічні відомості про авторів.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо у дослідженні категорії
інклюзивності у загальнонародній англійській мові та на матеріалі інших
типів дискурсу. Отримані дані можна гіпотетично застосувати й щодо цілої
низки різноманітних етнічних мов.