СЕМАНТИКА ДІЄСЛІВ РОЗТАШУВАННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ : СЕМАНТИКА глаголов РАЗМЕЩЕНИЕ В английском, немецком И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Мирончук Марина Володимирівна

УДК 81-115:81`367.625

СЕМАНТИКА ДІЄСЛІВ
РОЗТАШУВАННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ
ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ

Спеціальність 10.02.17
порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

дисертаціяна здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Донецьк - 2006

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ....................4
ВСТУП .............................................................................5
РОЗДІЛ 1. ПРИНЦИПИ ЗІСТАВНОГО ВИВЧЕННЯ МОВНИХ ОДИНИЦЬ РІЗНИХ РІВНІВ
1.1. Основні тенденції розвитку зіставної лінгвістики..................... 13
1.2.Комплексне дослідження семантики й прагматики мовних одиниць............................................................................... 17
1.2.1 Обсяг поняття „значення слова”.....................................17
1.2.2 Принципи аналізу і тлумачення значення слова....................20
1.2.3 Словникове тлумачення і лексичне значення .....................23
1.2.4 Значення слова з погляду семантичної типології..................25
1.3. Проблеми зіставного аналізу значень...............................30
1.4. Практична мета зіставного аналізу мов ..............................31
1.5. Загальна характеристика поняття парадигма
та системна організація в парадигматичних відношеннях ...........33
1.6. Дослідження дієслівної лексики у різних мовах .....................37
1.7.Класифікація дієслів за тематичними групами........................43
ВИСНОВКИ..................................................................56
РОЗДІЛ 2. ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ПАРАДИГМА ДІЄСЛІВ РОЗТАШУВАННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
2.1. Компоненти значення слова як основа міжслівних
парадигматичних відношень . ..........................................58
2.2. Принципи відбору та загальна характеристика дієслів розташування
у досліджуваних мовах.....................................................64
2.3. Залишкова група дієслів розташування з семантикою приєднання
або включення..........................................................82
2.4. Засоби реалізації значеннєвої структури ДР ...........................85
2.5.Лексична парадигма дієслів розташування певного об`єкта/суб`єкта
у певне місце ..............................................................96
2.6. Лексична парадигма дієслів розташування об`єкта/суб`єкта
у певне положення.......................................................108
2.7. Лексична парадигма дієслів розташування об`єкта
у результаті певної дії .....................116 ВИСНОВКИ .....................................................................124
РОЗДІЛ 3. СИНТАГМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІЄСЛІВ РОЗТАШУВАННЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ, НІМЕЦЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
3.1. Речення як об`єкт лінгвістичного аналізу ....................127
3.1.1. Поняття синтаксичної сполучуваності ..............................128
3.1.2. Частота вживання як компонент лексичного аналізу...............134
3.2.Синтагматична характеристика ДР на позначення ситуації
розташування певного об`єкта/суб`єкта у певне місце .................137
3.3. Синтагматична характеристика ДР на позначення ситуації
розташування об’єкта/суб’єкта у певне положення ....................143
3.4. Синтагматична характеристика ДР на позначення ситуації
розташування об`єкта у результаті певної дії........................149
ВИСНОВКИ ...............................................................155
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ...................................................158
СПИСОК ДЖЕРЕЛ НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ .........................162
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СЛОВНИКІВ................................183
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ХУДОЖНЬОЇ ЛІТЕРАТУРИ .......................185

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ТА ПОЗНАЧЕНЬ

англ.- англійська мова
Д- дієслово
ДР дієслова розташування
З - займенник
І іменник
КА контрастивний аналіз
ЛСГ- лексико-семантична група
нім.-німецька мова
СБ специфічний блок
укр.-українська мова
Х суб’єкт
У- об’єкт
P положення
L- місце

ВСТУП

Дисертаційне дослідження присвячено вивченню і зіставному аналізу функціонування дієслів розташування (ДР) в англійській, німецькій та українській мовах. Семантика дієслів на позначення ситуації розташування узагальнює у собі ряд конкретних дій, де мета діючого суб`єкта змінити фізичне положення об`єкта/суб`єкта, розмістивши його у певному місці, наприклад, англ. put ‘класти’, hang ‘вішати’ , glaze ‘склити’, нім. füllen ‘наповнювати’, einrahmen ‘вставляти у раму’, anpflanzen ‘насаджувати’, укр. підставити, заселити, вставити.
Компоненти структури значення ситуації розташування, виділені на основі компонентного аналізу, Х суб’єкт, Y- об’єкт, P положення, L- місце слугували базовими елементами при тлумаченні досліджуваної ситуації:
Х виконує певну дію над Y, у результаті чого Y займає положення Р у місці L.
Інтегральне значення „розташовувати” реалізується, як правило, за допомогою значеннєвого компонента „напрямок”, який властивий семам „положення” й „місце”. Це зумовило виділення певних груп ДР, а саме дієслів на позначення ситуації розташування з метою приєднання і ситуацій розташування з метою включення. Під ситуацією розташування з метою приєднання розуміється дія, що виконується суб’єктом з метою зміни положення суб’єкта/об’єкта розмістивши його на певній поверхні, наприклад: crown ‘коронувати’, saddle ‘сідлати’; нім. annähen ‘нашивати’, bedecken ‘накривати’; укр. приклети, сідлати. Ситуація розташування з метою включення передбачає виконання дії суб’єктом з метою зміни положення суб’єкта/об’єкта, розмістивши його у певній ємності/ вмістилищі наприклад: англ. fill in ‘наповнювати’, inject ‘впорскувати’; нім. füllen ‘наповнювати’, einspritzen ‘впорскувати’; укр. вливати, вмазувати. Дослідження лексико-семантичної структури зазначеного угруповання слів, а саме: аналіз семантичного, морфологічного і синтаксичного рівнів дистрибуції дієслів розташування із семантикою приєднання і включення є актуальним, оскільки дає можливість виявити певні функціональні розбіжності, що обумовлені різноструктурним характером мов, що вивчаються.
Опис і аналіз семантичної структури лексики, зокрема, дієслів, є актуальною проблемою сучасного мовознавства, що вивчається у різних мовах й аспектах, з різних позицій (Б.А.Абрамов [2], Ю.Д.Апресян [6; 7; 8; 9], В.М.Богуславський [30], Х.Брінкман [242], Л.М.Васильєв [42], І.Р.Вихованець [51], Е.В.Кузнєцова [109], Е.М.Башкірцева [23], С.М.Кибардіна [89], Дж. Лакофф [23], A.Korhonen [264], E.Levin [268]т а ін.).
Методика зіставного аналізу дієслівної лексики розроблялась Е.Косеріу [100], М.П.Кочерганом [102], В.М.Манакіним [129], У.Немзером [148], В.Скалічкою [178] та іншими вченими. Питання системних синтаксичних описів функціонування дієслів у різних мовах висвітлювалося такими лінгвістами, як В.М.Дзюба [68], А.П.Загнітко [70], Е.В.Кузнєцова [107].
Дієслова, які є предметом аналізу у даному дослідженні, становлять важливу складову в лексичній системі сучасних англійської, німецької та української мов, тому диференціація дієслівної лексики за лексико семантичними групами та їх аналіз, створення загальної типології дієслівних значень є важливим й актуальним завданням для упорядкування дієслівної системи кожної із досліджуваних мов. У зіставному аспекті на матеріалі різноструктурних мов дієслова розташування взагалі і зокрема із семантикою приєднання і включення не вивчалися, що зумовлює актуальність дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими темами. Напрям дисертаційного дослідження пов’язаний із комплексною науковою темою факультету іноземних мов Донецького національного університету „Діахронічне, типологічне і зіставне дослідження лексики і словотвору германських, романських і слов`янських мов”, шифр теми : 04-1 вв/74.
Об’єктом дисертаційної роботи є дієслова на позначення ситуацій розташування англійської, німецької та української мов.
Предмет аналізу становлять функціонально-семантичні характеристики дієслів на позначення ситуації розташування в англійській, німецькій та українській мовах.
Мета роботи полягає у виявленні спільних рис і відмінностей у семантичній структурі дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання:
- дати змістове визначення ситуації розташування;
- встановити засоби реалізації ситуації розташування відповідними дієсловами на лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях;
- визначити набір семантичних компонентів значення мовних одиниць, що становлять об’єкт дослідження;
- проаналізувати дистрибутивні ознаки ДР й особливості їх функціонування в текстах художньої літератури;
- дослідити наявність спільних рис та відмінностей засобів конституювання структури значення ДР в англійській, німецькій та українській мовах.
Матеріалом дослідження слугували 537 дієслів розташування з семантикою приєднання або включення у трьох досліджуваних мовах: англ.- 154 ДР: hang ‘вішати’, put ‘класти’; нім.- 202 ДР: füllen ‘заповнювати’, anstellen ‘приставляти’; укр.- 181 ДР: підтягти, приклеїти, вложити. Досліджувані дієслова були дібрані шляхом суцільної вибірки з 16 лексикографічних джерел:
- в англійській мові: 1) The Oxford Modern English Dictionary, by Julia Swannell, 2) The New Shorter Oxford English Dictionary on Historical Principles by Lesley Brown, 3) The Concise Oxford Thesaurus by Betty Kirkpatrick, 4) Oxford Advanced Learner`s Dictionary of Current English by A.Cowie, 5) Collins Concise Dictionary by Marian Makins, 6) Roget`s Thesaurus of Synonyms and Antonyms by P.M.Roget, 7) Webster’s Dictionary of Synonyms;
- у німецькій мові: 1) Duden: Das Grosse Wörterbuch der Deutschen Sprache/ Hrsg.von G.Drosdowski. 2) Duden: Das Stilwörterbuch, Bd 2, 3, 3) Duden: Deutches Universalwörterbuch/ Hrsg von G.Drosdowski, 4) Wörterbuch zur Valenz und Distribution Deutscher Verben von G.Helbig, W.Schenckel, 5) Словарь словообразовательных элементов немецкого языка/Под ред. М.Д.Степановой, 6) Немецко русский словарь под ред. А.А.Лепинг и Н.Н.Страховой;
- в українській мові: 1) Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. В.Т.Бусел, 2) Словник української мови у 11- ти т./ За ред. І.К.Білодіда, 3) Словник синонімів украінської мови в 2 х томах: Близько 9200 синонімічних рядів/ За ред. А.А.Бурячка.
Для коректного тлумачення й інтерпретації семантики ДР були використані словники синонімів й антонімів, словник словотвірних елементів.
Приклади вживання досліджуваних дієслів (англ. 1003 речення, нім. 998 речень, укр. 1000 речень) дібрані із творів англійської, німецької та української художньої літератури ХХ сторіччя загальним обсягом понад 7 тисяч сторінок.
Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовуються такі методи лінгвістичного аналізу: 1) метод компонентного аналізу, за допомогою якого описується семантика дієслів розташування та здійснюється класифікація дібраних мовних одиниць; 2) описовий метод, який уможливив комплексне представлення отриманих результатів; 3) метод дистрибутивного аналізу, що дозволив здійснити дослідження семантики ДР з урахуванням синтагматичних та парадигматичних зв’язків цих мовних одиниць; 4) зіставний метод, за допомогою якого виявлені подібності та розбіжності семантики лексичних одиниць; 5) кількісний метод, що дозволяє використовувати кількісні оцінки емпіричних даних.
Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше було:
- запропоновано змістове визначення поняття ситуації розташування і здійснено аналіз її компонентів ;
- проаналізовано семантичний, морфологічний і синтаксичний рівні дистрибуції дієслів розташування із семантикою приєднання і включення, що дозволяє виявити семантичний потенціал досліджуваних одиниць;
- системно описано семантику ДР в англійській, німецькій і українській мовах та класифіковано зазначені лексичні одиниці за наявністю описових і відносних сем.
Особистий внесок здобувача полягає у виділенні семантичних груп ДР за наявності спільних та відмінних компонентів значення, встановленні особливостей синтаксичної сполучуваності досліджуваних дієслів як результату їх валентнісни властивостей, а також в опрацюванні методики опису семантики дієслів розташування в англійській, німецькій та українській мовах.
Теоретична значущість визначається тим, що розроблено модель опису ДР у зіставному аспекті. Дослідження робить певний внесок у лексичну семантику, сприяє подальшому з’ясуванню методики зіставного вивчення семантичних особливостей лексики різноструктурних мов.
Практична цінність визначається можливістю використання отриманих результатів у викладанні порівняльної лексикології германських і слов’янських мов, у курсах типології (розділи „Лексична типологія”, „Методи дослідження семантичної структури слова”), у курсах теоретичної граматики ( розділ „Граматичні категорії”, „Парадигматичні і синтагматичні відношення у лексиці ”), при написанні курсових і дипломних робіт, а також у лексикографічній практиці.
Апробація роботи. Основні положення і результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри англійської мови для економічних спеціальностей і на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Донецького національного університету (2002 - 2005 рр.), на лінгвістичних семінарах аспірантів факультету іноземних мов ДонНУ (2002 2005рр.), на Міжвузівських наукових конференціях молодих учених „Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур”(м. Донецьк, 2003-2005рр.).
Публікації. Основні положення дослідження висвітлені у наступних публікаціях:
1. Мирончук М.В. Семантическая структура глаголов размещения конкретного объекта в английском, немецком и украинском языках // Матеріали міжвуз. наук. конф. „Актуальні дослідження іноземних мов і літератур”. Донецьк: ДонНУ, 2003. С.208-211.
2. Мирончук М.В. Альтернативная валентность тезауруса глаголов размещения в английском, немецком и украинском языках // Дослідження різнорівневих одиниць романських, германських і слов`янських мов: Зб. наук. пр. Донецьк: Дон НУ, 2003. Вип.2. С.106-111.
3. Мирончук М.В. Дистрибутивно статистичний аналіз з дієслів розміщення в англійській, німецькій та українській мовах// Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах: Зб. наук. пр. Донецьк: Дон НУ, 2004. - Вип.9 С.165-174.
4. Мирончук М.В. Дієслова розміщення із значенням ситуації заповнення певного простору в англійській, німецькій та українській мовах // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали ІІ міжвуз. конф. молодих учених (12 13 лютого 2004 р.) Донецьк: ДонНУ, 2004. С.215-218.
5. Мирончук М.В. Синтагматичний аналіз дієслів розміщення в англійській, німецькій та українській мовах// Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Зб. наук. пр. Донецьк: Дон НУ, 2004. - Вип.10 С.21-31.
6. Мирончук М.В. Вплив варіативності на кількісні та якісні характеристики дієслів розміщення в англійській, німецькій та українській мовах // Восточноукраинский лингвистический сборник. Донецк: ДонНУ, 2004. Вып.9. С.200-207.
7. Мирончук М.В. Компоненти значення слів як основа міжслівних парадигматичних відношень ( на матеріалі дієслів розміщення в англійській, німецькій та українській мовах)// Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: Матеріали ІІІ міжвуз. конф. молодих учених (15 16 лютого 2005 р.) Донецьк: ДонНУ, 2005. С.128-129.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного розділу, загальних висновків.
У вступі обгрунтовується вибір теми, її актуальність та наукова новизна, визначається матеріал дослідження, формулюються мета і завдання, спрямовані на її досяг

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Компоненти структури значення ситуації розташування (Х суб’єкт, У- об’єкт, P положення, L- місце) дають підстави стверджувати, що досліджувана ситуація узагальнює ряд конкретних дій, де мета діючого суб`єкта змінити фізичне положення об`єкта/суб`єкта, розмістивши його у певному місці.
Тлумачення ситуації розташування здійснювалося за формулою:
Х виконує певну дію над Y, у результаті чого Y займає положення Р у місці L.
2. Модифікуючий компонент „напрямок” обумовив класифікацію ДР. Як базові у роботі досліджувалися ДР із метою приєднання або включення в англійській, німецькій та українській мовах. Семантика місця (поверхня або вмістилище) визначила класифікацію досліджуваних ДР за лексико-семантичними групами, внаслідок чого були виділені група ДР з семантикою приєднання, група ДР із семантикою включення, група ДР із семантикою приєднання та включення й залишкова група досліджуваних ДР.
3. Аналіз семантичної структури ДР із семантикою приєднання або включення, здійснений за принципом виділення базових сем, дозволив встановити компоненти структури значення, які відрізняють їх від ДР інших семантичних груп у всіх трьох мовах: архісема „розташовувати”, описові семи „займати”, „фіксувати”, „заповнювати” та відносні семи „певний об’єкт”, „певне положення”, „певне місце”, „певний інструмент”, „певний спосіб дії”. За наявності зазначених сем досліджувані ДР в усіх трьох мовах були класифіковані за лексико-семантичними парадигмами, кількісний склад яких значно варіював. У результаті проведеної класифікації були виділені: парадигма розташування певного об’єкта/суб’єкта в певне місце, парадигма ДР об’єкта/суб’єкта в певне положення й парадигма ДР певного об’єкта в результаті певної дії .
4. Розбіжності в кількісному складі ДР виділених парадигм є наслідком відмінності засобів реалізації відносних сем. Конкретизована інформація про певний суб’єкт/об’єкт, що обумовила включення ДР до зазначеної парадигми, є суто індивідуальною для більшості ДР, і тому виражається індивідуальною кореневою морфемою, яка притаманна лише певній ситуації. Кількість вживання дієслів на позначення ситуації розташування певного об’єкта/суб’єкта у німецькій мові значно більша, ніж в англійській та українській через те, що сема „певний об’єкт/суб’єкт” виражається кореневою морфемою, що у більшості випадків імплікує лише певне значення. В українській та англійській мовах значення семи „певний об’єкт” не в усіх випадках збігалося з імплікацією лише конкретного значення. Через це уніфікація декількох значень згасила індивідуальне значення кореневої морфеми, що реалізувала диференційну сему „певний об’єкт/суб’єкт” і відіграла вирішальну роль у формуванні кількісного складу зазначеної парадигми.
5. Формування семантичної парадигми дієслів розташування об’єкта/суб’єкта у певне положення було здійснене з урахуванням особливостей функціонування морфологічних систем німецької, англійської та української мов. Це дає підстави стверджувати, що наявність великої кількості префіксів у словотворчих системах німецької та української мов зумовила реалізацію диференційного компонента значення „певне положення” й виділення ДР до зазначеної парадигми. Різноманітність префіксів на позначення напрямку, що увійшли до складу дієслів на позначення розташування об’єкта/суб’єкта в певне положення в німецькій та українській мовах сприяла виділенню більшої кількості ДР, ніж в англійській мові, де значення „напрямок” реалізувалося як кореневими морфемами, так і за допомогою префіксів або післяйменників.
6. Спільним для ДР у зіставлюваних мовах є те, що диференційні семи „певний інструмент” та „певний спосіб дії”, які визначили добір дієслів до парадигми розташування об’єкта в результаті певної дії, були виділені лише в перехідних ДР. Їхня реалізація відбувалася за допомогою кореневих морфем, що імплікували значення „певний інструмент” та „певний спосіб дії” й становили особливість ДР досліджуваної парадигми. На відміну від значеннєвих структур ДР певного об’єкта/суб’єкта в певне місце, де в ДР в англійській мові спостерігалася уніфікація декількох значень диференційною семою „певний об’єкт”, семи „певний інструмент” та „певний спосіб дії” характеризували конкретну ситуацію не тільки в англійській, але в німецькій та українській мовах. Через це кількісний склад досліджуваної парадигми в німецькій, англійській та українській мовах суттєво не відрізнявся.
7. В усіх трьох мовах відсутність конкретизованої інформації у значеннєвих структурах ДР значно збільшила коло ситуацій розташування об’єкта/суб’єкта в певне положення, що можливо позначати відповідними ДР у всіх трьох мовах, і сприяла збільшенню частоти вживання ДР у реченнях. ДР об’єкта/ суб’єкта у певне положення виявились найбільш частотними у вживанні в порівнянні з ДР певного об’єкта/суб’єкта в певне місце та ДР об’єкта в результаті певної дії.
8. В усіх трьох мовах встановлені спільні ознаки в реалізації функції об’єкта в ситуаціях розташування об’єкта / суб’єкта в певне положення, що відбувалася за допомогою іменників на позначення істот або неістот у знахідному відмінку, семантика яких необмежена. Позицію об’єкта в ситуаціях розташування певного об’єкта в певне місце конституювали певні іменники на позначення істот або неістот у знахідному відмінку, імпліцитна інформація про які містилася у їхній значеннєвій структурі. У разі її відсутності іменники, що виконують функцію об’єкта, не мають семантичних обмежень. У зіставлюваних мовах у реченнях, що містили ДР об’єкта в результаті певної дії, позиція об’єкта конституювалася тільки іменниками на позначення неістот. Їх семантика у випадках наявності аргументної ознаки визначалася характером цієї інформації. У випадках, коли структура значення містила предикатну ознаку, семантика іменників на позначення неістот у знахідному відмінку у функції об’єкта не мали семантичних обмежень.
9. Засоби реалізації компонента структури значення ситуації розташування „місце- приміщення” збігалися в реченнях, що містили ДР трьох досліджуваних парадигм у всіх трьох мовах, за винятком випадків, де ситуація розташування в англійській мові була позначена фразовими дієсловами. Позиції місця-приміщення реалізувалися іменниками на позначення істот чи неістот або прийменниками у знахідному відмінку для ситуацій, позначених ДР усіх трьох семантичних парадигм у досліджуваних мовах. У випадках збігу функції об’єкта з функцією місця-приміщення в ситуаціях, позначених ДР певного об’єкта / суб’єкта в певне місце чи ДР певного об’єкта в результаті певної дії, що мали місце у всіх трьох мовах, реалізація компонента місце відбувалася за допомогою іменників або прийменників на позначення істот чи неістот у давальному відмінку в німецькій та українській мовах. У ситуаціях, позначених ДР об’єкта/суб’єкта в певне положення та ДР певного об’єкта в результаті певної дії, реалізація місця-приміщення не завжди обов’язкова у складносурядних або складнопідрядних реченнях в українській та німецькій мовах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдукадыров И. Морфосемантическая специфика глаголов говорения в языках разных типов // Сравнительно-исторические и сопоставительно-типологические исследования. М: Изд-во Моск.ун-та, 1983. С.6-18.
2. Абрамов Б.А. Теоретическая граматика немецкого языка: Уч. для студ. вузов / Под ред. Н.Н. Семенюк, О.А. Радченко, Л.И. Гришаевой. М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2001. 288 с.
3. Амосова Н.Н. Слово и контекст // Очерки по лексикологии, фразеологии и стилистике. Л.:ЛГУ. 1958. - № 243. Вып. 42. С. 3-21.
4. Андреев Н.Д, Зиндер Л.Р. О понятиях речевого акта, речи, речевой вероятности // Вопросы языкознания. 1963. №3. С.15 21.
5. Андреева Л.Д. Статистико-комбинаторные типы словоизменения и разряды слов в русской морфологии. Л.: Наука, 1969. 204с.
6. Апресян Ю.Д. Дистрибутивный анализ значений и струк- турные семантические поля // Лексикологический сборник . М., 1962.- Вып.5.- С.52-72.
7.Апресян Ю.Д. Опыт описания значений глаголов по их синтаксическим признакам (типам управления) // Вопросы языкознания. 1965. №5. С.51-66.
8. Апресян Ю.Д . Лексическая семантика: Синонимические средства языка. М.: Наука, 1974. 367с.
9. Апресян Ю.Д. Английские синонимы и синомический словарь / Апресян Ю.Д. Интегральное описание языка и системная лексикография : Избранные труды. М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. Т.2. С.242-305.
10. Апресян Ю.Д. Избранные труды. Интегральное описание языка и системная лексикография Москва, 1995., - Т.2. 324 с.
11.Апресян Ю.Д.Лексическая семантика / Избранные труды. М.: Школа «Языки русской культуры», 1995. Т.1.- 472с.
12.Арнольд И.В. Семантическая структура слова в совре- менном английском языке и методика её исследования. Л.: Наука, Ленинргад. отд-ние, 1966. 127с.
13. Арутюнова Н.Д. Вариации на тему предложения // Инвариантные синонимические значения и структура предложения. М., 1969. С.46.
14. Арутюнова Н.Д. Логические теории значения. // Принципы и методы семантичемких исследований. М.: Наука, 1976. С.92-118.
15. Арутюнова Н.Д. Предложение и его смысл. М.: Наука, 1976. 383с.
16. Ахманова О.С. Основные направления лингвистического структурализма. М.: Изд-во МГУ, 1955. 34с.
17. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка. М., 1955. - 298с.
18. Басиров Ш.Р. Типологія дієслів із рефлексивним комплексом в індоєвропейських мовах // Типологічні, зіставні, діахронічні дослідження. Донецьк: ДонНУ, 2004. Т.1. С.135-167.
19. Басиров Ш.Р. Німецькі рефлексивні дієслова і їх паралелі в білоруській мові ( на матеріалі конфіксних віддієслівних дериватів) // Вісник Донецького університету. Науковий журнал. Серія Б. „Гуманітарні науки”. Донецьк: ДонНУ, 2000. №1. С.114-119.
20. Басиров Ш.Р. Німецькі та українські зворотні дієслова у художній літературі // Типологія мовних значень у діахронічному та зіставному аспектах. Зб. наук. праць. Донецьк: ДонНУ, 2004. Вип.10. С.4-11.
21. Басиров Ш.Р. Словотвірний аспект вивчення конфіксних зворотних дієслів в індоєвропейських мовах // Гуманітарний вісник. Зб. наук. пр. Серія „Іноземна філологія”. Черкаси: ЧДТУ. №8. С.167-169.
22. Бацевич Ф.С., Космеда Т.А. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Свит, 1997. 392с.
23. Башкирцева Э.С. Влияние контекста на аспектологическую характеристику немецкого глагола: Дис. канд. филол. наук. Л., 1970. 172с.
24. Белошапкова В.А., Милославский И.Г. Парадигматика в лексике и словообразовании. Красноярск: Красноярск. ун-т, 1987. 144с.
25. Бендикс Э.Г. Эмпирическая база семантического описания // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1983. Вып.14. С.108 132.
26. Бережан С.Г. Опыт общей теории семантической эквивалентности словарных единиц: Автореф. дис...докт. филол. наук. М.,1972.- С.12.
27. Блумфилд Л. Язык. М.: Прогресс, 1968. 607с.
28. Богданова Л.А. Структура и семантика глагольно-именных сочетаний типа to grow old, to become old, to become a teacher: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1967. 23с.
29. Богородицкий В.А. Общий курс русской грамматики: Уч. пособ. М., 1935. 163 с.
30. Богуславский В.М. Семантико стилистические группы слов в языке газеты: Автореф.дис. канд.филол.наук. Харьков,1969. 32 с.
31. Бондарко А.В., Буланин Л.Л. Русский глагол. Л.: Просвещение, 1967. 192с.
32. Бондарко А.В. Понятийные категории и языковые семантические функции в грамматике // Универсалии и типологические исследования (Мещаниновские чтения ). Сб.науч.тр. М.: Наука, 1971. С.54-79.
33. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. Л.: Наука, Ленинград. отд-ние, 1976. 255с.
34.Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. Л.: Наука, Ленинргад. отд-ние, 1983. 208с.
35. Бондарко А.В. К проблеме соотношения универсальных идиоэтнических аспектов семантики: интерпретационный компонент грамматических значений // Вопросы языкознания. 1992. №3. С.5-20.
36. Будагов Р.А. Сравнительно-семантические исследования (романские языки). М.: Моск. ун-т, 1963. 302с.
37. Будагов Р.А. К теории синтаксических отношений // Вопросы языкознания. 1973. №1. С.5.
38.Будагов Р.А. Язык реальность язык. М.: Наука, 1983. 262С.
39. Булыгина Т.В. Классы предикатов и аспектуальная характеристика высказывания // Аспектуальные и темпоральные значения в славянских языках. М.: Наука, 1983. С. 21-39.
40. Бистрова Л.В. Вивчення синтагматичних звязків слів за допомогою статистичних методів // Мовознавство. 1978. №4. С.44-48.
41. Васильев Л.М. Теория семантических полей // Вопросы языкознания. 1971. №5. С.105-113.
42.Васильев Л.М. Семантика русского глагола. Уфа: Башкирский ун-т., 1981. 70 с.
43. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. с англ. М.: Языки русской культуры, 1999. С.225-252.
44. Вежбицка А. Речевые акты // Новое в зарубежной лингвистике. М., 1985. Вып. XVI. С. 251-275.
45. Вилюман В.Г. Семантические и функциональные связи слов и их синонимия в английском языке: Автореф.дис. канд.филол.наук. Москва, 1971. С.13.
46. Вилюман В.Г. Английская синонимика // Введение в теорию синонимии и методику изучения синонимов. М.: Высш. шк.1980. 128с.
47.Виноградов В.В. Современный русский язык. М.: Учпедгиз. 1938. Вып. 1.- 160с.
48.Виноградов В.В.Основные типы лексических значений слов // Вопросы языкознания. 1953. - № 5. С. 3-29.
49.Виноградов В.В. Русский язык. Грамматическое учение о слове. М.: Высш.шк., 1972. 614с.
50.Виноградов В.В. Избранные труды. Лексикология и лексикография. М.:Наука,1977. 312с.
51. Вихованець І.Р., Городенська К.Г. Теоретична морфологія української мови. К.:„Пульсари”, 2004. 396 с.
52. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико- граматичному аспекті. К.: Наук. думка, 1988. 256 с.
53.Гак В.Г. Высказывание и ситуация // Проблемы структурной лингвистики. М: Наука, 1973. С.349-372.
54. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. М., «Междунар. Отношения», 1977. 264 с.
55. Гак В.Г. О контрастивной лингвистике // Новое в зарубежной лингвистике. М.: Прогресс, 1989. Вып. XXV. С. 5-17.
56. Генюшене Э.Ш., Никитина Н.П. Рефлексивные конструкции в индоевропейских языках. Калинин, 1985. С.99-103.
57. Гинзбург Р.С. К вопросу о типологии значения // Труды Всесоюз. науч. конф. по теорет. вопросам языкознания. М.: Ин -т яз- я АН СССР, 1974. С.147-150.
58. Глейбман Е.В. Аспекты глагольной семантики. Кишинев: Штиинца, 1983.
59. Головин Б.М. Язык и статистика. М.: Просвещение, 1971. 191с.
60. Головин Б.М. О словообразовательной типологии русских приставочных глаголов и ее зависимости от семантики производящих коррелятов // Ученые записки Горьковского ун-та., 1974. вып.76. С.55.
61. Гончарова Т.В. Лексико семантические группы глаголов типа „давать” и „брать” в современном русском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук. Л.,1980. 24с.
62. Гречко В.В. О лексической синонимии // Филологические науки. 1963. №3. С.24.
63. Гулыга Е.В., Шендельс Е.Н. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке. М.: Просвещение, 1969. 184с.
64. Гулыга Е.В., Шендельс Е.Н. О компонентном анализе значимых единиц языка // Принципы и методы семантических исследований. Сб.научн.тр. М.: Наука, 1976. С. 291-314.
65. Гулыга Е.В., Розен Е.В. Новое и старое в лексике и грамматике немецкого языка: Учебное пособие. Л.: Просвещение, 1977. 160с.
66. Гумовская Г.Н. Сопоставительный анализ семантической структуры родственных прилагательных английского и немецкого языков (wide-weit, broad-breit) // Исследование по сопоставительной типологии языков: Межвуз. сб.научн. тр. М.: Изд-во Моск.пед.ин-та им.В.И.Ленина, 1982. С.32-45.
67. Денисов П.Н Лексика русского языка и принципы её описания. М.: Рус. яз., 1980. С.92.
68. Дзюба В.Н. Функционирование глаголов коммуникации в тексте // Сб. науч. тр. МГПИИЯ. 1983. Вып. 214. С. 73-83.
69. Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения слов образуют структуру? // Новое в лингвистике. Москва: Прогресс. 1962. Вып.II.-С.130 142.
68. Ефимов Р.В., Каравашкин В.И. Внутренняя валентность слова. Харьков, 1977. 87с.
69. Евгеньева А.П. Синонимические и парадигматические отношения в русской лексике // Синонимы русского языка и их особенности. Л.: Наука, 1972. С. 5-22.
70. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис. Донецьк: ДонНУ, 2001. 662с.
71. Загнітко А.П. Дієслівні категорії в синтагматиці і парадигматиці. Донецьк: ДонНУ, 1990. 204 с.
72. Зализняк А. А., Падучева Е.В. Предикаты пропозициональной установки в модальном контексте // Логический анализ языка. Проблемы интенсиональных и прагматических контекстов. М., 1989. С. 92-115.
73. Засорина Л.Н., Брехов В.Л. Понятие валентности в языке // Вестник Ленингр. ун-та. 1968. Вып.8. С.8 12.
74. Звегинцев В.А. Семасиология. М.: Из-во Моск. ун-та, 1957. 322 с.
75. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1962. 198 с.
76. Звегинцев В.А. Теоретическая и прикладная лингвистика. М.: Просвещение, 1968. 336 с.
77. Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка: Автореф.дисканд.филол. наук М., 1971. 23 с.
78. Ибрагимова В.Л. Семантика глаголов пространственной локализации в современном русском языке. Уфа: Башк. гос. ун-т, 1992. 169 с.
79. Калиущенко В.Д. Типология отыменных глаголов. Донецк: Изд-во Донеччина”, 1994. 420 с.
80. Каменская О.Л. Некоторые вопросы лексической синонимии // Филологические науки. 1970. №2. С.70.
81. Камынина А.А. Современный русский язык. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1999. 240 с.
82. Каптарук М.Д. Методи виділення основного значення слова // Мовознавство. 1980. №5. С.75 -77.
83. Караулов Ю.Н. Структура лексико-семантического поля // Филологические науки. 1972. № 1. С. 57-68.
84. Караулов Ю.Н. Общая и русская идеография. М.: Наука, 1976. 327с.
85. Кацнельсон С.Д. Содержание слова, значение и обозначение. Л.: Наука, 1965. 110с.
86. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. Л.: Наука, 1972. 216с.
87. Кацнельсон С.Д. Речемыслительные процессы // Вопросы языкознания. 1984. № 4. С.3-12.
88. Кибардина С.М. Одновалентные глаголы и их семантические типы в современном немецком языке: Дис.канд. филол. наук. Л., 1976. 278с.
89. Кибардина С.М. Валентность немецкого глагола: Дис. док-ра филол. наук. Вологда, 1988. 382с.
90. Кибрик А.А. Когнитивные исследования по дискурсу // Вопросы языкознания. 1994. № 5. С. 126-139.
91. Клычков Г.С. Теория верификации в сравнительно-историческом языкознании // Теория и методология языкознания. М., 1989. 189 с.
92. Клычков Г.С. Некоторые замечания о соотношении статистики речи и структуры языка // Иностранные языки в высшей школе. Москва: ГПИИЯ. 1963. Вып.II. С.10 13.
93. Кобозева И.М. Лингвистическая семантика. М.: Эдиториал УРСС, 2000. 350 с.
94.Кобозева И.М. О границах и внутренней стратификации семантического класса глаголов речи / /Вопросы языкознания. 1985. № 2. С.95-104.
95. Колшанский Г.В. Проблемы коммуникативной лингвистики // Вопросы языкознания. 1979. №6. С.51 62.
96. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1969. 192 с.
97.Комлев Н.Г. Слово в речи: денотативные аспекты. М: Изд-во Моск. ун-та, 1992. 216 с.
98. Коптьолова Г.В. Про деякі оособливості дієслів мовленняя англійської мови у порівнянні з російською // Вісник Харківського університету. Науковий журнал. Серія філологічна. 1970. Вип.5. С.71-76.
99. Коптелова Г.В. Опыт сопоставительного изучения глаголов речи английского и русского языков: Автореф. дис. канд. филол. наук.- К., 1973. 27 с.
100. Косериу Э. Контрастивная лингвистика и перевод: их соотношение // Новое в зарубежной лингвистике. 1989. Вып. 25. С. 63-82.
101. Кочерган М.П. Слово і контекст. Львів: Вища школа, 1980. 182 с.
102. Кочерган М.П. Про семантичний принцип контрастивних лінгвістичних доcліджень // Проблеми зіставної семантики. Зб. наук. пр. К.: Вид. Центр КНЛУ, 2003. С.3-7.
103. Краснов Ф.П. К вопросу системной связи лексических едениц // Сб.научн. тр. филолог. факта Киргизского ун-та. Фрунзе, 1970. Вып.16. С.13.
104. Кролль М.И. Некоторые семантические характеристики глаголов речи
//Актуальные проблемы лексикологии: Тезисы докл. научн. конф. Новосибирск: Изд-во Новосибир. ун-та, 1969. Вып.2. Ч.1. С.118-120.
105. Крушевский Н.В. Очерки науки о языке. Казань, 1983. С.129 130.
106. Кузнецова Э.В. Лексико-семантическая группа слов и методы ее описания // Актуальные проблемы лексикологии: Доклады 2-й лингвист. конф. Новосибирск: Изд-во Новосибир. ун-та, 1963. С.207-208.
107. Кузнецова А.И. Понятие семантической системы языка и методы её исследования. МЮ: Изд-во Моск. ун-та,1963. 58 с.
108. Кузнецова Э.В. О путях выделения компонентов значений слов при описании лексико-семантических групп // Актуальные проблемы лексикологии и лексикографии: Материалы ІХ зональной конференции кафедр русского языка вузов Урала. Пермь, 1972. С.259-263.
109. Кузнецова Э.В. Лексикология русского языка. М.: Высш. шк., 1989. 215 с.
110. Курилович Е.Р. Заметки о значении слова // Вопросы языкознания. 1955. №3. С.73-81.
111. Курилович Е. Очерки по лингвистике. М.: Высш. шк.,- 231с.
112. Ладо Р. Лингвистика поверх границ культур // Новое в зарубежной лингвистике. 1989. - Вып. 25. С. 32-63.
113. Лакофф Дж. О порождающей семантике // Новое в зарубежной лингвистике. 1981. - Вып. 10. С. 302-349.
114. Лакофф. Дж. Мышление в зеркале классификаторов // Новое в зарубежной лингвистике. 1988. - Вып. 28. С.134-142.
115.Левицький В.В. Експериментальне вивчення лексичної полісемії // Мовознавство. 1975. №3. С.43-58.
116. Левицкий Ю.А. Основы теории синтаксиса. М.: Эдиториал УРСС, 2002. 232с.
117. Левковская К.А. О некоторых грамматических и лексических явлениях немецкого языка // Иностр. яз. в школе. №3. С.30-32.
118. Лейбниц Г. Новые опыты о человеческом разумении автора системы предустановленной гармонии // Собр. соч.: В 4-х т. - М.,1983. Т.2.
119. Леонтьев А.А. Слово в речевой деятельности. Некоторые пробл