Структурно-семантичні особливості сучасних словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською мовою : Структурно-семантические особенности современных словообразовательных гнезд с вершинами сажать, садити и sadziж в русском, украинском и польском языках в сопоставлении с английским языком



  • Название:
  • Структурно-семантичні особливості сучасних словотвірних гнізд з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською мовою
  • Альтернативное название:
  • Структурно-семантические особенности современных словообразовательных гнезд с вершинами сажать, садити и sadziж в русском, украинском и польском языках в сопоставлении с английским языком
  • Кол-во страниц:
  • 255
  • ВУЗ:
  • ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису

    ЯРОШЕНКО Наталія Олександрівна

    УДК 81’44=161.1=161.2=162.1=111


    Структурно-семантичні особливості сучасних словотвірних гнізд
    з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і
    польській мовах узіставленні з англійською мовою


    10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук


    Науковий керівник
    ОтінЄвген Степанович,
    доктор філологічних наук,
    професор


    Донецьк 2006









    ЗМІСТ





    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ....


    6




    ВСТУП .


    7




    РОЗДІЛ 1.


    СЛОВОТВІРНЕ ГНІЗДО ЯК ОДИНИЦЯ ЗІСТАВНОГО
    ВИВЧЕННЯ МОВ



    16




    1.1.


    Становлення поняття словотвірного гнізда. Основні етапи і
    напрямки у вивченні словотвірних гнізд ...



    16




    1.2.


    Зіставно-типологічне вивчення словотвірних гнізд
    як напрямок контрастивної дериватології .



    25







    Висновки до першого розділу ..


    31




    РОЗДІЛ 2.


    ПРОБЛЕМА ІДЕНТИФІКАЦІЇ СЛОВОТВІРНОГО ГНІЗДА
    ВЗІСТАВНО-ТИПОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ (на матеріалі
    гнізд дієслів сажать, садити і sadziж
    та їх англійських еквівалентів)





    33




    2.1.


    До питання про вершину словотвірного гнізда. Поняття
    багатовершинного гнізда в зіставному аспекті .....



    34




    2.2.


    Словотвірні гнізда дієслів сажать, садити і sadziж
    та їх англійські еквіваленти .........



    53




    2.3.


    Зіставний аналіз статистичних формул словотвірних гнізд
    дієслів сажать, садити і sadziж та їх англійських
    еквівалентів ........




    67




    2.4.


    Зіставний аналіз лексико-семантичних структур
    словотвірних гнізд дієслів сажать, садити і sadziж .........



    70




    2.4.1.


    Реалізація моно- і полісемії похідних у гнізді. Типи
    семантичної співвіднесеності твірних і похідних .



    78




    2.4.2.


    Внутрішньогніздова синонімія похідних ...


    80




    2.4.3.


    Внутрішньогніздова антонімія похідних ...


    85




    2.4.4.


    Внутрішньогніздова омонімія. Множинність словотвірної
    структури і полікорелятивність похідних ......



    86




    2.5.


    Потужність і мотиваційна активність лексико-семантичних
    варіантів вершини гнізда (зіставний аспект) .....



    90




    2.6.


    Типи міжмовних лексико-семантичних відношень між
    компонентами словотвірних гнізд
    дієслів сажать, садити і sadziж .....




    102




    2.7.


    Синхронні межі словотвірних гнізд
    дієслів сажать, садити і sadziж .



    109




    2.8.


    Зіставний аналіз складу словотвірних гнізд
    дієслів сажать, садити і sadziж ..........



    112




    2.8.1.


    До питання про словотвірний статус дієприкметників ....


    114




    2.8.2.


    Місце складних слів у словотвірному гнізді в контексті
    зіставноїкомпозитології ......



    118







    Висновки до другого розділу ....


    123




    РОЗДІЛ З.


    ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ СЛОВОТВІРНИХ ЛАНЦЮЖКІВ І
    СЛОВОТВІРНИХ ПАРАДИГМ У СКЛАДІ
    СЛОВОТВІРНИХ ГНІЗД З ВЕРШИНАМИ САЖАТЬ,
    САДИТИ І SADZIЖ (у зіставленні із структурою
    словотвірних еквівалентів англійської мови) ........






    127




    3.1.


    Огляд проблематики вивчення словотвірних ланцюжків і
    словотвірних парадигм у слов’янській дериватології ..



    127




    3.2.


    Зіставний аналіз словотвірних ланцюжків у складі
    словотвірних гнізд дієслів сажать, садити і sadziж
    та у складі їх англійських еквівалентів ..........




    131




    3.2.1.


    Словотвірний ланцюжок як показник глибини гнізда і
    розподілу дериватів за ступенями похідності ...



    131




    3.2.2.


    Зіставний аналіз структурних і частиномовних типів
    словотвірних ланцюжків ..



    135




    3.2.3.


    Словотвірний ланцюжок і морфонологічна структура
    словотвірного гнізда .



    142















    3.3.


    Зіставний аналіз словотвірних парадигм у складі словотвірних гнізд дієслів сажать, садити і sadziж та у складі їх
    англійських еквівалентів ..




    145




    3.3.1.


    Словотвірні парадигми як показник генеративних
    можливостей компонентів гнізда



    145




    3.3.2.


    Особливості ширини багатовершинного словотвірного
    гнізда. Мікрогніздо у складі багатовершинного
    словотвірного гнізда .........




    147




    3.3.3.


    Словотвірна парадигма першого ступеня як індикатор
    словотворчої потужності вершини гнізда ......



    148




    3.3.4.


    Зіставний аналіз частиномовних типів словотвірних
    парадигм. Гомогенні та гетерогенні словотвірні парадигми ...



    154




    3.3.5.


    Зіставний аналіз структурних типів словотвірних парадигм.
    Відкриті, закриті і змішані типи словотвірних парадигм .



    158




    3.3.6.


    Особливості зонної структури словотвірних парадигм:
    спільне і специфічне .........



    162




    3.3.6.1.


    Зонна структура дієслівних словотвірних парадигм


    163




    3.3.6.2.


    Зонна структура субстантивних словотвірних парадигм .


    164




    3.3.6.3.


    Зонна структура ад’єктивних словотвірних парадигм .


    165




    3.3.6.4.


    Зонна структура дієприкметникових словотвірних
    парадигм



    166







    Висновки до третього розділу ..


    168




    РОЗДІЛ 4.


    ЗІСТАВНИЙ АНАЛІЗ СЛОВОТВІРНИХ ЗНАЧЕНЬ
    ПОХІДНИХ У СКЛАДІ ГНІЗД ДІЄСЛІВ САЖАТЬ, САДИТИ
    І SADZIЖ (у зіставленні із словотвірними
    еквівалентами англійської мови) ....





    172




    4.1.


    Словотвірні значення дієслів та способи і засоби їх
    вираження ..



    175




    4.2.


    Словотвірні значення іменників та способи і засоби їх
    вираження ..



    180




    4.3.


    Словотвірні значення прикметників і дієприкметників
    та способи і засоби їх вираження



    184




    4.4.


    Словотвірні значення прислівників та способи і
    засоби їх вираження .



    187







    Висновки до четвертого розділу ..


    189




    ВИСНОВКИ


    191




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...


    197




    СПИСОК ЛЕКСИКОГРАФІЧНИХ ДЖЕРЕЛ .


    239








    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

    англ. англійський;
    БСГ багатовершинне словотвірне гніздо;
    Д дієслово;
    ДП дієприкметник;
    ЗВ значення вершини;
    І іменник;
    ЛГ лексичне гніздо;
    ЛСВ лексико-семантичний варіант;
    ЛСГ лексико-семантична група;
    ОД основа дієслова;
    ОДП основа дієприкметника;
    ОІ основа іменника;
    ОП основа прикметника;
    П прикметник;
    пол. польський;
    ПС прислівник;
    рос. російський;
    СГ словотвірне гніздо;
    СЗ словотвірне значення;
    СЗД словотвірне значення дієслова;
    СЗІ словотвірне значення іменника;
    СЗП словотвірне значення прикметника;
    СЗПС словотвірне значення прислівника;
    СЛ словотвірний ланцюжок;
    СП словотвірна парадигма;
    укр. український.








    ВСТУП

    На сучасному етапі розвитку словотвору в центрі уваги дериватологів перебуває вивчення комплексних одиниць, насамперед таких, як словотвірна парадигма, словотвірний ланцюжок, словотвірне гніздо. Слушність цього доводить, зокрема, поява протягом останнього десятиліття численних фунда­ментальних студій з різноманітних проблем гніздування (роботи І.Буркаць­кої, В.В.Ґрещука, О.А.Земської, М.Ю.Казак, Т.І.Плужникової, О.М.Тихо­нова, М.Ю.Федурко, І.О.Ширшова, Х.Ядацької та ін.) [382; 85; 110; 127; 128; 234; 286; 288; 312; 338-344; 388], а також значне пожвавлення в галузі словотвірної лексикографії. Останнім часом з’явилися гніздові словники різ­ного типу (у тому числі й словотвірні) російської (О.М.Тихонов, І.О.Шир­шов, О.В.Петров, А.В.Семенов) [521; 438; 535; 478; 516], української (Є.А.Карпіловська, П.С.Вовк) [436; 419], польської (Х.Ядацька, Т.Вогель­гесанг) [550], болгарської (Й.Пенчев) [517] мов; обговорюються теоретичні засади словотвірних словників татарської [310], словенської [399] мов. Анг­лійські лінгвісти працюють над базою даних для створення комп’ютерної копії Словообразовательного словаря русского языка” О.М.Тихонова для потреб інформаційно-довідкових і дослідницьких систем [387]. Теоретичні розвідки й лексикографічна практика засвідчують значущість для сучасної дериватології розробки основоцентричного напрямку дослідження (термін В.В.Ґрещука) [85, c.7-8].
    Однією з характерних рис сучасної лінгвістики є помітне зростання кіль­кості синхронно-зіставних досліджень різних рівнів мовних систем. На до­сягнення контрастивного мовознавства орієнтується й відносно молода його галузь зіставна дериватологія, представники якої наполягають на необхід­ності вивчати не лише бінарні відношення між похідними і твірними словами, а також й комплексні одиниці системи словотвору.
    У доповіді на конференції з актуальних проблем словотвору (Єлець, 2001) О.М.Тихонов відзначив, що у дослідженні гнізда порівняно недавно накреслились нові напрямки порівняльно-типологічний опис словотвір­них гнізд (підкреслення наше. Н.Я.) і вивчення ролі їх у системній органі­зації лексики” [288, с.15]. За свідченням О.В.Петрухіної, ІІ засідання Між­народної комісії зі слов’янського словотвору (Магдебург, 1997) виявило, що опис словотвірних підсистем в окремих слов’янських мовах і їх зіставлення залишаються актуальними, при цьому наголошується, що порівняльних праць усе ж таки мало, незважаючи на те, що Міжнародний симпозіум Зіставне вивчення словотвору слов’янських мов” (1984) визначив цей напря­мок у славістиці як пріоритетний” [229, с.70]. Про актуальність досліджень у галузі зіставного словотвору свідчить міжнародний проект під керівництвом С.Гайди, у межах якого до ХІІІ Міжнародного з’їзду славістів (Любляна, 2003) було видано монографію Komparacja wspуіczesnych jкzykуw sіowiaс­skich. Sіowotwуrstwo. Nominacja” [392].
    Проблематика і перспективи зіставно-типологічного опису словотвірних систем слов’янських мов на матеріалі словотвірних гнізд (далі СГ) накрес­люються протягом останніх двадцяти років ХХст. (І.В.Альтман, А.А.Амі­нова, О.М.Бєляївська, М.П.Білоус, Т.І.Величко, В.І.Верещака, М.З.Куш­хабієва, В.В.Лопатін, О.О.Лукашанець, Е.М.Медникова, В.Ф.Нечаєва, Г.П.Нещименко, Є.С.Отін, Н.О.Павленко, І.С.Улуханов, В.Г.Фатхутді­нова, Я.Чернецька), але на сьогодні цей напрямок перебуває ще у стадії формування і пошуків.
    Усе це зумовлює актуальність теми дисертації. Варто зауважити, що О.М.Тихонов, обстоюючи необхідність використання лексичних і словотвір­них гнізд як одиниць зіставного вивчення словотвору й лексики споріднених мов, відзначає, що з погляду лексичного складу й лексико-семантичної структури значний науковий інтерес становить дослідження лексичних гнізд на зразок сесть (садиться)/сидеть/сажать (садить) на матеріалі слов’ян­ських мов [286, с.159]. Перспективним видається також залучення для дослідження матеріалу типологічно дистантної мови (скажімо, англійської) для з’ясування того, чи завжди СГ є релевантною одиницею для зіставлення неспоріднених і типологічно дистантних мов.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Пробле­матика дисертації пов’язана з комплексною науковою темою кафедри загаль­ного мовознавства та історії мови Донецького національного університету: Актуальні питання сучасної лексикології і лексикографії” (номер держ­реєстрації 0103U003370).
    Метою роботи є виявлення генеративної спроможності дієслів сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати) і sadziж (sadzaж, sadowiж), з’ясування структурно-семантичних особливостей СГ, які очолюються зазна­ченими дієсловами, у сучасних російській, українській і польській мовах, а також визначення лексичних і словотвірних еквівалентів для компонентів цих СГ в англійській мові.
    На досягнення поставленої мети спрямоване розв’язання низки конкрет­них дослідницьких завдань: 1)керуючись теоретичними положеннями робіт О.М.Тихонова, І.О.Ширшова, О.А.Земської, П.А.Соболєвої, Ю.Л.Гінз­бурга, М.Ю.Казак, Л.П.Борисової, Г.П.Нещименко, В.М.Манакіна та ін., виробити методику зіставно-типологічного опису словотвірних систем кіль­кох мов як систем СГ; 2)укласти максимально повні схеми зіставлюваних СГ з урахуванням як літературних, так і територіально- й соціально-діалектних компонентів (так звані макрогнізда, за термінологією Л.П.Борисової [30, с.2]); 3)здійснити комплексний зіставний аналіз вершин СГ, на поперед­ньому етапі виявивши співвідношення основної й додаткової вершин у кож­ному з досліджуваних багатовершинних гнізд; 4)з’ясувати місце й окреслити межі СГ у складі відповідного лексичного гнізда; 5)встановити лексичні й словотвірні еквіваленти англійської мови для компонентів СГ з вершинами сажать, садити і sadziж, а також так звані лакуни, по можливості з’ясувавши причини лакунарності; 6)виявити типи міжмовних лексико-семантичних від­ношень між компонентами зіставлюваних СГ; 7)дослідити і зіставити струк­турно-семантичні зв’язки твірне → похідне” у СГ; 8)виявити спільні й специфічні риси словотвірних ланцюжків, словотвірних парадигм, словотвір­них значень, а також способів і засобів вираження останніх у складі зіставлю­ваних СГ; 9)визначити перспективи подальшого розвитку СГ з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах.
    Об’єктом дослідження обрані СГ з вершинами сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати) і sadziж (sadzaж, sadowiж) у сучасних російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською мовою. Ці дієслова, за спостереженнями Т.В.Попової, зробленими на підставі аналі­зу словника О.М.Тихонова, належать до тих 40%, що є гарячими точками” дієслова, суперечки навколо яких тривають до цього часу (цит. за: [127, с.184]). Аналізовані дієслова, по-перше, входять до лексико-семантичного поля дія і діяльність” і мають відносно високу комунікативну значущість, а по-друге, позначаючи вплив на об’єкт з метою його пересування, характери­зуються активністю й цілеспрямованістю дії. Зважаючи на наявність таких ознак, як спрямованість дії на досягнення реального результату і спрямова­ність на об’єкт, аналізованим дієслівним лексемам, за даними М.Ю.Казак, притаманний високий словотворчий потенціал (90% вершин великих за обсягом СГ характеризуються наведеними ознаками) [127, с.187].
    Предмет дослідження становлять структурно-семантичні параметри зазначених СГ у зіставленні з ознаками лексичних і словотвірних еквівален­тів англійської мови для компонентів цих СГ. Базовими в дослідженні є російська, українська і польська мови, що з позиції структурно-семантичної організації СГ як tertium comparationis розглядаються й зіставляються як рівноправні системи, у той час як англійська мова з ними порівнюється.
    Мета і завдання роботи визначають методи дослідження: описовий метод, за допомогою якого здійснюється синхронний аналіз структурно-семантичних параметрів кожного із зіставлюваних СГ; зіставний метод, що використовується для виявлення спільних і специфічних ознак організації СГ; методика компонентного аналізу, яка дає змогу дослідити компоненти лексичних і словотвірних значень елементів СГ; методика безпосередніх складників, що дає можливість шляхом встановлення ієрархії складових елементів наочно відобразити послідовні етапи механізму творення слів у словотвірних ланцюжках, а також рівнопохідність членів словотвірних пара­дигм; методика трансформаційного аналізу, яка уможливлює виявлення синтаксичних і семантичних подібностей і відмінностей між дериватами із тотожними чи подібними словотвірними структурами; гніздовий і частино­мовний способи вивчення структурно-семантичних параметрів похідних; для узагальнення одержаних даних щодо структурно-семантичної організації зіставлюваних СГ у вигляді таблиць використовуються прийоми лінгвоста­тистичного аналізу.
    Методологічним підґрунтям роботи є висунута в працях представників структурної лінгвістики (П.А.Соболєвої, І.В.Альтмана) теза про можливість вбачати явну аналогію між словом і гніздом” [10, с.43]. Це зумовлює виді­лення під час аналізу СГ лексико-семантичного, морфонологічного, частино­мовного, стилістичного й власне словотвірного параметрів цієї комплексної одиниці словотвору, тобто опис СГ на різних мовних рівнях. Зазначена бага­тоаспектність досліджуваного об’єкта підтримується також розумінням під словотвірною системою мови сукупності не лише словотвірних типів, а й СГ (О.М.Тихонов, О.А.Земська, П.А.Соболєва, І.О.Ширшов, Русская грам­матика”-80, Словотвір сучасної української літературної мови”, енциклопе­дія Українська мова”, Х.Ядацька та ін.). У межах такого підходу СГ дійсно являє собою найвищу й найскладнішу комплексну одиницю” [127, с.21].
    Матеріал дослідження. Лексична картотека похідних слів спільнокоре­невих до дієслів сажать, садить (рос. мова), садити, саджати, садовити, сажати (укр. мова), sadziж, sadzaж, sadowiж (пол. мова), toset, toplant та іменників aseat, agarden (англ. мова) нараховує 3863 лексичні одиниці, у тому числі 2027 лексем російської, 829 української, 530 польської та 477 англійської мов. Окрім того, до 344 слів-значень СГ дієслів сажать, садити і sadziж добиралися лексичні еквіваленти англійської мови, кількість яких складає 753 слова й словосполучення. Словотвірні гнізда, укладені з вико­ристанням зазначених методів і методик, містять у своєму складі 1611 похідних лексем (сума показників потужності СГ аналізованих слов’янських мов 1381 дериват, а СГ англійської мови 230 похідних).
    Джерельна база дослідження. Матеріал для дослідження було вилучено насамперед з академічних тлумачних словників російської [414; 430; 471; 510; 512; 523], української [418; 460; 514; 515] та польської [545; 551; 552; 557] мов. Вихідною базою при укладанні СГ російської й української мов слугували словотвірні словники О.М.Тихонова (у тому числі найновіші), І.О.Ширшова [438; 520; 521; 535] та Є.А.Карпіловської [436]. Представлені у цих лексикографічних джерелах СГ під час дослідницького формування гнізд були доповнені фактичним матеріалом, дібраним шляхом суцільної вибірки з різнотипних словників: діалектних, жаргонних, енциклопедичних, етимологічних, тлумачних, морфемних, частотних, орфографічних, орфоепіч­них, словників нових слів і т. ін. для польської мови використовувались аналогічні джерела. До складу гнізд залучається також лексика з творів художньої літератури, джерел ЗМІ, усного мовлення (ці похідні розглядаємо як оказіональні або потенційні слова). Джерелом фактичного матеріалу анг­лійської мови слугували передусім такі словники, як Longman Dictionary of Contemporary English” (Longman Dictionaries, 1995) [544], Webster’s New Collegiate Dictionary” (Springfield, 1974) [572], The Oxford Illustrated English Dictionary” / By R.Allen (М., 2001) [407], The New Shorter Oxford English Dictionary On Historical Principles” / Edited by L.Brown. Vol. 1-2 (Oxford Cla­rendon Press, 1993) [567], а також Толковый словарь русских глаголов: Идео­графическое описание. Английские эквиваленты. Синонимы. Антонимы” / За ред. Л.Г.Бабенко (М., 1999) [522], Английские фразовые глаголы: Англо-русский словарь” / Авт. Р.Кортні (М., 2000) [439]. Окрім цього, матеріал дослідження вилучався шляхом суцільної вибірки із словників американ­ського варіанту англійської мови [540; 434], жаргонних словників [440; 441], словників нових слів [421; 428], етимологічних словників [538; 447] англій­ської мови.
    Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що в роботі: 1)уперше систематизовано СГ дієслів сажать, садити і sadziж у сучасних російській, українській і польській мовах з урахуванням літературних і поза­літературних дериватів і виявлено лексичні й словотвірні еквіваленти англій­ської мови для компонентів зазначених гнізд; 2)здійснено зіставний аналіз СГ чотирьох мов шляхом взаємного накладання за всіма параметрами їх структурно-семантичної організації; 3)з’ясовано місце аналізованих СГ у структурі відповідного лексичного гнізда; 4)розширено поняття двовершин­ного гнізда (І.О.Ширшов) і виділено багатовершинне СГ як особливий тип гнізд; 5)уточнено перелік критеріїв, запропонованих І.О.Ширшовим для розмежування вершин двовершинного (і ширше багатовершинного) СГ на основну і додаткову (додаткові); 6)виявлено, що СГ не завжди є релевант­ною один
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    Проведене зіставне дослідження структурно-семантичних особливостей сучасних СГ з вершинами сажать, садити і sadziж у російській, українській і польській мовах у зіставленні з англійською мовою дає можливість зробити такі загальні висновки:
    1.У сучасних російській, українській і польській мовах реалізовано дво- (сажать, садить), чотири- (садити, саджати, садовити, сажати) і тривер­шинні (sadziж, sadzaж, sadowiж) СГ відповідно. Дієслова сажать (садить), садити (саджати, садовити, сажати) і sadziж (sadzaж, sadowiж) та похідні від них дієслова в переважній більшості значень позначають вплив на об’єкт з метою його переміщення (транзитивні дієслова). Як базові дієслова, так і похідні дієслова кожного СГ виявляють деякі риси, притаманні ЛСГ дієслів руху. Зв’язок із ЛСГ дієслів руху більшою мірою простежується в пол. СГ. Визначальним елементом у семантиці дієслів-вершин аналізованих СГ є сема ‘каузація положення у просторі’. Наявність значення каузативності забезпе­чує відносну автономність СГ сажать, садити і sadziж у складі відповідного лексичного гнізда.
    2.З-поміж базових дієслів порівнюваних слов’янських СГ основними вершинами є дієслова сажать, садити і sadziж, а додатковими садить, саджати, садовити, сажати, sadzaж, sadowiж відповідно. БСГ це різновид СГ, вершина якого репрезентована двома і більше вихідними словами, між якими зберігаються семантичні зв’язки, а дериваційні відношення втрачені. Одна з цих вершин основна, а інша (інші) додаткова (додаткові), що спів­відноситься (співвідносяться) з основною вершиною за семантико-стилістич­ним критерієм.
    3.Рос. сажать, укр. садити і пол. sadziж щодо адекватності як на рівні плану змісту, так і на рівні плану вираження насамперед відповідають англ. дієслова toseat, toset і tosit. Якщо рос. сажать, укр. садити і пол. sadziж як дієслова каузативні більш-менш чітко відмежовуються від відповідних інхоа­тивних дієслів і дієслів статального способу дії, то у семантичних структурах англ. дієслів toset і tosit каузативна семантика поєднується із некаузативною. З огляду на чинники семантичного і словотвірного рівнів розглядаємо дієсло­во tosit як периферійне. У семантиці дієслова toseat відсутнє одне із стриж­невих значень аналізованих слов’янських дієслів: ‘закопувати корінням в землю і сіяти для вирощування’. Це значення перебуває на периферії семан­тичної структури дієслова toset. Словотвірними еквівалентами для СГ дієслів сажать, садити і sadziж в англійській мові виступають СГ дієслів toset, toplant та іменників aseat, agarden. В англійській мові лакуна (щодо СГ toset і aseat), яка за семантикою відповідає тим похідним у рос., укр. і пол. СГ, які пов’язані із значенням ‘здійснювати посадку рослин’, заповнюється за рахунок дериватів дієслова toplant. Адекватний щодо єдності плану змісту та плану вираження зіставний аналіз слов’янського матеріалу з матеріалом типологічно дистантної англійської мови є можливим тільки на рівні верши­ни СГ. Зіставлення 344 слів-значень як компонентів СГ сажать, садити і sadziж з лексичними еквівалентами англійської мови переводить дослідження в площину ЛСГ.
    4.Для семантичних структур базових дієслів зіставлюваних слов’ян­ських СГ спільними є понад 50% ЛСВ і відтінків значень. З-поміж дериватів рос. і пол. СГ переважають багатозначні лексеми, а в укр. СГ однозначні. Натомість в кожному СГ І місце посідають випадки неповної семантичної співвіднесеності між твірними і похідними словами (похідні з меншим обся­гом семантичної структури, ніж у твірних). Серед компонентів зіставлюваних СГ більшою мірою реалізовані внутрішньогніздова синонімія й омонімія похідних, меншою мірою антонімія. Виявлено також випадки множинності словотвірної структури і полікорелятивності похідних, останні з яких зумов­лені перехрещеннями в межах лексичного гнізда дієслів дії, каузативних дієслів і дієслів стану. У пол. СГ внутрішньогніздова антонімія і полікореля­тивність часто усуваються за рахунок творення дериватів від слів з іншим коренем. Серед компонентів СГ сажать, садити і sadziж виявлено 9 типів міжмовних лексико-семантичних відношень.
    5.У всіх БСГ І місце за ознакою потужності посідає ЗВ ‘здійснювати посадку рослин’, а ІІ місце ЗВ ‘пропонувати, допомагати кому-небудь або примушувати когось сісти, зайняти місце сидячи’. У рос. й укр. СГ ІІІ місце за цією ознакою посідає ЗВ ‘допомагати зайняти місце, розташуватися для поїздки’, а в пол. СГ ЗВ ‘розташовуючи певним чином, прикріпляти на чомусь, де-небудь щось’. Найбільша мотиваційна активність у кожному СГ притаманна ЗВ ‘здійснювати посадку рослин’. Потужність певного ЛСВ вер­шини в лексико-семантичній структурі БСГ загалом зумовлена насамперед потужністю того чи іншого значення в мікрогнізді, що очолюється основною вершиною. У рос. й укр. СГ з-поміж дієслів І ступеня ядерними є дієслова посадить і посадити, а в пол. СГ немає достатніх підстав для того, щоб надати якомусь із похідних статус ядерного.
    6.Серед зіставлюваних слов’янських СГ рос. СГ має найбільші показни­ки лексичного обсягу, потужності, ширини, кількості СЛ і СП. Найбільша глибина притаманна пол. СГ, у той час як укр. СГ є найбільш варіативним щодо лексичної репрезентованості загальної семантики СГ на рівні вершини. Серед аналізованих англ. СГ найбільші показники лексичного обсягу, потуж­ності, кількості СЛ і СП має СГ дієслова toset. Зіставлення статистичних формул СГ дає змогу стверджувати, що загалом СГ англійської мови харак­теризуються більшою компактністю за глибиною, а СГ аналізованих слов’ян­ських мов за шириною.
    7.З-поміж похідних у кожному із зіставлюваних слов’янських СГ Імісце посідають іменники, ІІ дієслова, ІІІ прикметники. Дієприкметники більшою мірою реалізовані у складі укр. СГ, а прислівники репрезентовані з-поміж дериватів рос. і пол. СГ. Іменники посідають І місце серед похідних аналізованих дієслівних англ. СГ тільки у складі СГ toplant. Натомість у складі СГ toset переважають дієслова. У складі СГ toset і toplant ІІ місце посідають іменники та прикметники відповідно, а ІІІ місце деривати-прикметники (СГ toset) або похідні дієслова (СГ toplant). У всіх зіставлюва­них слов’янських СГ найпродуктивнішою виступає така частиномовна струк­тура СЛ, як Д → Д → І”, для порівнюваних дієслівних англ. СГ такою є структура Д → Д” (СГ toset) або Д → І → І” (СГ toplant). Серед окремих ланок СЛ у кожному з аналізованих слов’янських СГ переважають такі, як Д → Д” і Д → І”. У СГ toset найчастотнішою ланкою у СЛ є ланка Д → Д”, а у СГ toplant Д → І”.
    8.У кожному з аналізованих слов’янських СГ полінарні СЛ переважа­ють над бінарними, а лінійні над кільцевими. У межах полінарних СЛ в укр. і пол. СГ найчастотніший тип складають дволанкові, а в рос. СГ триланкові СЛ. У СГ toplant переважають, як і в СГ сажать, садити і sadziж, полінарні СЛ і лінійні СЛ, натомість у СГ toset, СГ aseat і СГ agarden бінарні. У СГ toset переважають кільцеві СЛ. Серед частиномовних структур полінарних СЛ у СГ toset і toplant немає таких, яких би не було в аналізова­них слов’янських СГ.
    9.Ширина БСГ складається з показників ширини мікрогнізд у його складі. У СГ сажать, садити і sadziж основна вершина виявляє найбільшу словотворчу потужність на тлі вершин додаткових. Зіставлювані СГ значно різняться за шириною: 126, 84 і 38 у рос., укр. і пол. СГ відповідно. У той час як СП І такту деривації у складі одновершинних СГ toset і toplant є 48-ми і 16-ти членними відповідно. Дієслівні СП І ступеня у кожному з аналізованих СГ є гетерогенними і змішаними, їм притаманна індивідуальна заповнюва­ність і реалізація частиномовних блоків і семантичних позицій. У всіх 5 дієслівних гніздах СП вершини мають субстантивний, дієслівний і ад’єктив­ний блоки, які для кожного СГ заповнюються індивідуально за кількісною репрезентованістю. Зіставлення семантичних позицій у складі СП дієслів сажать, садити і sadziж, з одного боку, і дієслів toset і toplant, з іншого, виявило серед них зони, спільні для слов’янських і англійських дієслівних СП (52,9% збігу), зони, специфічні для слов’янських (35,3%) та англійських (11,8%) дієслівних СП.
    10.В укр. і пол. СГ найчастотніший тип складають дієслівні, а в рос. СГ субстантивні СП. У складі СГ toset і toplant виділяються лише 2 частиномовні типи СП, серед яких у СГ toset переважають дієслівні СП, а в СГ toplant кількість дієслівних і субстантивних СП збігається. У рос. й укр. СГ переважають гомогенні СП, в пол. СГ гетерогенні, а у СГ toset і to plant гомогенні СП. Серед похідних усіх зіставлюваних слов’янських СГ значно переважають девербативи. Девербативи переважають також у СГ toset, а серед похідних у СГ to plant десубстантиви. У кожному із слов’ян­ських СГ найчастотніший тип складають одночленні СП, у той час як у складі СГ toset і toplant немає достатніх підстав для того, щоб виділити найчастотніший структурний тип СП. У складі 5 аналізованих дієслівних СГ переважають закриті СП, при цьому в межах англ. СГ перевага закритих СП є майже абсолютною. На рівні зонних структур СП простежується взаємодія спільного й відмінного. Разом із збільшенням величини СП зменшується кількість СП, які мають повністю однакові зонні структури.
    11.У межах субстантивних СП у всіх слов’янських СГ найбільшими за кількістю членів є СП іменників сад І сад І sad І відповідно. Серед дієслівних СП найбільшими за величиною, після СП вершини, у рос. й укр. СГ є СП дієслів посадить і посадити, а в пол. СГ такою є СП дієслова osadziж. Серед ад’єктивних СП у рос. й укр. СГ найбільшими є СП прикмет­ників садовый і садовий відповідно, а в пол. СГ СП прикметника zasadny. У складі СГ дієслова toplant найбільшою за величиною є не 16-ти членна СП дієслова toplant, а 25-ти членна СП іменника aplant, унаслідок чого не від­бувається зменшення величини СП разом із розгортанням СГ за глибиною.
    12.У кожному СГ морфологічні способи словотвору значно переважа­ють над неморфологічними. У рос., укр. і пол. СГ реалізовано 11, 11 і 7 способів словотвору відповідно, серед яких 7 способів є спільними для трьох СГ, 3 способи для рос. й укр. СГ і по 1 реалізовано у складі рос. й укр. СГ відповідно. У СГ toset і toplant реалізовано 5 і 6 способів відповідно. Отже, набір способів словотвору є більш різноманітним у слов’янських СГ. У кожному із слов’янських СГ значно переважають суфіксальні утворення, ІІ місце в укр. СГ посідає префіксальний словотвір, у пол. СГ префіксальний і постфіксальний, а в рос. СГ постфіксальний. Особливістю рос. СГ є те, що в його структурі семантико-стилістичний критерій для розмежування вершин БСГ впливає також на визначення словотвірних структур окремих похідних. У складі СГ toset І місце посідають деривати, утворені за допомогою після­йменників, а у СГ toplant похідні, що є результатом словоскладання. У СГ toset і toplant ІІ місце посідають конверсія і словоскладання відповідно. Деривати у складі СГ сажать, садити і sadziж виявляють діалектичний зв’я­зок спільного і специфічного, при чому спільне насамперед полягає в реаліза­ції однакових груп СЗ (серед 73 СЗ спільними для 3 СГ є 47,4%), а специ­фічне у різноманітності засобів вираження цих значень. У межах СЗ діє­слів, іменників і прикметників 34% СЗ є спільними для зіставлюваних сло­в’янських та англійських дієслівних СГ, а 48% і 18% СЗ є специфічними для слов’янських і англійських СГ відповідно.
    13.Попри наявність у структурі СГ сажать, садити і sadziж певних периферійних зон із послабленими мотиваційними зв’язками, на сучасному етапі їх розвитку немає достатніх підстав для того, щоб прогнозувати для якого-небудь з аналізованих СГ спрощення лексико-семантичної структури або розщеплення на декілька самостійних СГ. Деякі передумови, здебільшого структурного плану, з часом можуть зумовити вихід зі складу СГ дієслів сажать, садити і sadziж окремих СГ з іменниками садІ садІ sadІ на чолі, але у цьому випадку процес семантичної декореляції ще далеко не завершений. Щодо порівнюваних англ. СГ, то у складі СГ дієслова toplant є чинники словотвірного і структурного характеру, які можуть зумовити процеси редеривації між дієсловом toplant та іменником aplant.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Авина Н.Ю. Об изменениях в структуре словообразовательных гнезд в русском языке XI-XX вв. // Словообразовательные типы и гнезда в индоев­ропейских языках. Владивосток, 1986. С. 48-57.
    2. Адинаева Л.М. Принципы семантизации однокоренных слов в гнездо­вом толковом словаре русского языка (на материале глагольных гнезд): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Ташкентский гос. ун-т. Ташкент, 1989. 23с.
    3. Алешина И.Г. Проблема глагольного выражения философской катего­рии движение” // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. 2002. № 1. С. 90-94.
    4. Аликаева Г.В. Единицы деривационного уровня, состоящие из слово­образовательных гнезд и словообразовательных рядов // Филологические науки.1999. № 1. С. 35-40.
    5. Альтман И.В., Шевчук В.Н. Некоторые результаты сопоставления словообразовательных гнезд с помощью искусственного языка-эталона // Сопоставительное изучение словообразования славянских языков. М.: Наука, 1987. С. 212-215.
    6. Альтман И.В. Особенности отглагольгых гнезд в русском языке // Проблемы структурной лингвистики 1971. М.: Наука, 1972. С. 245-257.
    7. Альтман И.В. Особенности русских глаголов и структура их словооб­разовательных гнезд // Проблемы структуры слова и предложения. Пермь, 1974. С. 41-43.
    8. Альтман И.В. Отглагольные гнезда. Типология и семантика // Проб­лемы структурной лингвистики 1979. М.: Наука, 1981. С. 54-60.
    9. Альтман И.В. Отглагольные гнезда. Типология и семантика. III // Проблемы структурной лингвистики 1981. М.: Наука, 1983. С. 96-106.
    10. Альтман И.В. Гнездо и слово // Проблемы структурной лингвистики 1984. М.: Наука, 1988. С. 43-52.
    11. Альтман И.В., Соболева П.А., Шевчук В.Н. Сопоставительный анализ отглагольных словообразовательных гнезд в русском и английском языках // Материалы республ. науч. конф. Актуальные проблемы русского словооб­разования” (Самарканд, 1215 сентября 1972 г.). Ч. I. Самарканд: Самаркандский гос. пед. ин-т им. А.Навои, 1972. С. 312-324.
    12. Аминова А.А. Словообразовательное гнездо в сопоставительном освещении // Словообразовательное гнездо и принципы его описания. М., 1997. С. 24.
    13. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков. - М.: Просвещение, 1989. - 256с.
    14. Бабич С.Г. Семантико-деривационные отношения в словообразова­тельных гнездах русских имен существительных (лексико-семантическое поле погода”): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Киевский гос. ун-т им.Т.Г. Шевченко. К., 1988. 18 с.
    15. Балтова Ю. Рабочая модель для сопоставительного исследования близкородственных языков // Сопоставительное изучение словообразования славянских языков. М.: Наука, 1987. С. 5-10.
    16. Баракин Г.Д. К проблеме создания частотно-гнездового деривацион­ника // Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент: Уки­тувчи, 1985. С.295-299.
    17. Барченкова М.Д. Границы словообразовательного гнезда // Пробле­мы структурной лингвистики 1979. М.: Наука, 1981. С. 60-71.
    18. Бегаджиева Д.С. Вопросы семантической соотносительности глаго­лов страдательного залога со своими производящими // Актуальные пробле­мы русского словообразования. Т. 174. Ташкент, 1976. С. 323-327.
    19. Белокриницкая С.С. Классификация словообразовательных гнезд русского существительного (на основе АПМ) // Тезисы докл. межвуз. конф. по вопросам преподавания русского языка в нерусской аудитории. Алма-Ата: Казахский гос. ун-т им. С.М. Кирова, 1968. С.162-164.
    20. Белокриницкая С.С. Классификация словообразовательных гнезд от непроизводных в русском языке // Проблемы структурной лингвистики 1971. М.: Наука, 1972. С. 258-265.
    21. Беляева М.Ю. Узуально-окказиональные словообразовательные гнез­да (теория и экспликация) // Русская и сопоставительная филология: Систем­но-функциональный аспект. Казань, 2003. С. 26-28 // <http:// www.kcn.ru/ tat_ru/uviversitet/fil/kn7/index/phpsod=7. 19.04.04>.
    22. Беляевская О.Н. Русские и белорусские словообразовательные гнезда с общими исходными глаголами (к методике сопоставительного исследова­ния) // Русский язык. Вып. 7. Минск: Изд-во Университетское”, 1987. С.48-57.
    23. Беркович Т.Л. История словообразовательного гнезда корона // Тезисы докл. III Республ. науч. конф. Актуальные проблемы русского словообразования” (2123 сентября 1978 г.). Ташкент: Ташкентский гос. пед. ин-т им.Низами, 1978. С. 258-263.
    24. Беркович Т.Л. К вопросу о типологии словообразовательных гнезд тематических групп (на материале тематической группы головные уборы” в русском языке) // Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С.107-113.
    25. Билоус М.П. Структура словообразовательного гнезда корня гірк/ий в восточнославянских языках // Вестник Львовского ун-та. Сер. филологичес­кая. Вып. 17. Львов: Изд-во при Львовском гос. ун-те издат. объединения Вища школа”, 1986. С. 40-43.
    26. Боброва Л.М. Сопоставительный анализ словообразовательных ти­пов глаголов с префиксом до- / do- в русском и чешском языках: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.03 / Ленинградский гос. ун-т. Л., 1974. 14с.
    27. Богодист В.И. Матричный анализ словообразовательных гнезд // Деривационные типы и гнезда в синхронии и диахронии. Владивосток, 1989. С.126-135.
    28. Бондаренко И.В. Словообразовательные гнезда омонимов современ­ного русского языка: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.01 / Одесский гос. ун‑т им. И.И. Мечникова. Одесса, 1988. 15 с.
    29. Борисова Л.П. Развитие словообразовательных гнезд с синонимич­ными исходными словами (на материале гнезд с вершинами питать и кормить): Дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Донецк, 1989. 246с.
    30. Борисова Л.П. Развитие словообразовательных гнезд с синонимич­ными исходными словами (на материале гнезд с вершинами питать и кормить): Автореферат дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01 / Киевский гос. пед. ин-т им.А.М. Горького. К., 1990. 16 с.
    31. Борисова Л.П. Морфонологические и морфотактные особенности корневой морфемы в дериватах словообразовательных гнезд с вершинами есть // їсти в русском и украинском языках // Парадигматика і синтагматика граматичних структур. К.: НМК ВО, 1992. С. 51-57.
    32. Борисова Л.П. Историко-сопоставительное изучение словообразова­тельных гнезд в Донецком университете // В пространстве филологии: К 70-летию со дня рождения д-ра филол. наук, проф. Е.С.Отина. Донецк: Донецкий национальный ун-т. Филологический ф-т, 2002. С.14-21.
    33. Босак Я. О так называемых интерфиксах в словацком языке в сопоставлении с русским // Сопоставительное изучение словообразования славянских языков. М.: Наука, 1987. С. 10-14.
    34. Бочкарева Г.А. О границах корневых гнезд (на материале префик­сальных глаголов со связанными корнями) // Тезисы докл. III Республ. науч. конф. Актуальные проблемы русского словообразования” (1978г.). Ташкент: Ташкентский гос. пед. ин-т им.Низами, 1978. С.135-142.
    35. Бочкарева Г.А. Семантические связи внутри словообразовательного гнезда глагол-существительное” // Проблемы соотношения словообразова­ния с другими языковыми уровнями в германских языках. Смоленск, 1985. С.180-186.
    36. Боюн А.М. Ієрархія семантичної структури вершини словотвірного гнізда (на матеріалі СГ зі словом-вершиною вода): Автореферат дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 1996. 25 с.
    37. Бояринова Л.З. Словообразовательное гнездо личных имен // Слово­образовательное гнездо и принципы его описания. М., 1997. С. 25-26.
    38. Бояринова Л.З. Микрогнездо в структуре словообразовательного гнезда личных имен // Материалы VII Междунар. науч. конф. Актуальные проблемы русского словообразования”. Елец: Елецкий гос. ун-т им.И.А.Бунина, 2001. С.155-158.
    39. Бублейник Л.В. Українсько-російські лексичні відповідники. Семан­тико-стилістичний аспект: Автореферат дис. ... д-ра. філол. наук: 10.02.01, 10.02.02 / Київський ун-т ім. Т.Г. Шевченка. К., 1993. 32 с.
    40. Бузашиова К. Возможности и границы моделирования на уровне словообразовательных парадигм // Сопоставительное изучение словообразо­вания славянских языков. М.: Наука, 1987. С. 14-19.
    41. Булыгина Т.В., Шмелев А.Д. Языковая концептуализация мира (на материале русской грамматики). М.: Школа Языки русской культуры”, 1997. 576с.
    42. Бушуй А.М. Некоторые итоги развития теории словообразователь­ного гнезда в лексикографическом плане // Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С. 101-104.
    43. Варбот Ж.Ж. Место основ настоящего времени в системе отглаголь­ного словообразования праславянского языка // Труды IX Междунар. съезда славистов Славянское языкознание” (Киев, сентябрь 1983г.). М., 1983. С.60-76.
    44. Василевич А.Я. Словообразовательные гнезда корней слов со значе­нием мышления в современном украинском языке: Дис. канд. филол. наук: 10.02.02. Запорожье, 1984. 201с.
    45. Василевич А.Я. Словообразовательные гнезда корней слов со значе­нием мышления в современном украинском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02 / Запорожский гос. пед. ин-т. К., 1985. 24 с.
    46. Василевич Г.Я. Дериваційні значення похідних у словотвірному гнізді кореня мисл- у сучасній українській мові // Словотвірна семантика східнослов’янських мов. К.: Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, 1983. С.169-176.
    47. Василевич Г.Я. Типи словотвірних значень девербативів-іменників у віддієслівних гніздах із значенням мислення // Дослідження з словотвору та лексикології. К.: Вища школа, 1985. С. 25-30.
    48. Василевский Н.С. О морфонологии словообразовательных гнезд в русском и белорусском языках // Актуальные проблемы русского словообра­зования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С. 87-89.
    49. Величко Т.И., Верещака В.И. Словообразовательные гнезда с полно­гласным корнем ворот в современных украинском и русском языках // Тезисы докл. III Республ. науч. конф. Актуальные проблемы русского словообразования” (2123 сентября 1978 г.). Ташкент: Ташкентский гос. пед. ин-т им.Низами, 1978. С. 195-198.
    50. Вендина Т.И. Дифференциация славянских языков по данным слово­образования. М.: Наука, 1990. 168 с.
    51. Верещака В.І. Словотворче поле кореня мороз у сучасній українській мові // Мовознавство. 1975. № 3. С. 74-80.
    52. Верещака В.И. Словообразовательные поля корней с полногласным сочетанием -оро- в современном украинском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.02 / Ужгородский гос. ун-т. Ужгород, 1978. 24с.
    53. Верещака В.И. Использование словообразовательных гнезд в курсе сравнительной грамматики восточнославянских языков // Актуальные проб­лемы русского словообразования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С. 268-270.
    54. Верещака В.І. Семантико-словотвірна структура словотвірного гнізда з коренем тороп- у сучасній українській мові // Словотвірна семантика східнослов’янських мов. К.: Ін-т мовознавства ім. О.О. Потебні, 1983. С.177-182.
    55. Верещака В.І. Семантико-словотвірна структура гнізда кореня імен­ника короб у сучасній українській мові // Дослідження з словотвору та лексикології. К.: Вища школа, 1985. С. 10-14.
    56. Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове). 2-е изд. М.: Высш. школа, 1972. 614 с.
    57. Виноградов В.В. Об основном словарном фонде и его словообра­зующей роли в истории языка (1951) // Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. С. 47-68.
    58. Виноградов В.В. О некоторых вопросах русской исторической лекси­кографии (1953) // Виноградов В.В. Избранные труды: Лексикология и лексикография. М.: Наука, 1977. С. 69-94.
    59. Виноградова О. Синтагматичні чинники творення локативних форм // Лінгвістичні студії. Вип. 11, Ч. І. Донецьк: ДонНУ, 2003. С. 117-123.
    60. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию // Вино­курГ.О. Избранные работы по русскому языку. М., 1959. С. 419-442.
    61. Возний Т.М. Словотвір дієслів в українській мові у порівнянні з російською та білоруською. Львів: Вид-во Львівського держ. ун-ту Вища школа”, 1981. 185 с.
    62. Воловик Н.К. Отраженная отглагольная синонимия в современном русском языке // Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С. 178-183.
    63. Волоцкая З.М. К сопоставительному изучению языков на словооб­разовательном уровне (на материале семантической категории локативной номи­нации) // Сопоставительное изучение словообразования славянских язы­ков. М., 1987. С. 20-26.
    64. Воропай С. Особливості словотвірної семантики конфіксальних де­риватів // Лінгвістичні студії. Вип. 7. Донецьк: ДонНУ, 2001. С. 155-159.
    65. Гак В.Г. О контрастивной лингвистике // Новое в зарубежной линг­вистике. Вып. XV. Контрастивная лингвистика: Переводы. М.: Прогресс, 1989. С.5-17.
    66. Галенко И.Г. Словообразовательные гнезда в лингвистической тер­минологии русского языка // Актуальные проблемы русского словооб­разования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С. 62-67.
    67. Гвазава В.И. Терминообразовательные синтаксические гнезда этосологии // Материалы VII Междунар. науч. конф. Актуальные проблемы русского словообразования”. Елец: Елецкий гос. ун-т им.И.А. Бунина, 2001. С.155-158.
    68. Герценберг Л.Г. Теория индоевропейского корня сегодня // Вопросы языкознания. 1973. № 2. С. 102-110.
    69. Гинзбург Е.Л. Гнезда сложных слов, отличающиеся порядком следования лексических морфем // Изв. АН СССР. Серия лит-ры и языка. 1966. Т.XXV, Вып. 5. С. 397-405.
    70. Гинзбург Е.Л. Отношения между словами в словообразовательном гнезде // Тезисы докл. межвуз. науч.-практ. конф. по вопросам преподавания русского языка в нерусской аудитории. Алма-Ата: Казахский гос. ун-т им.С.М.Кирова, 1968. С.168-169.
    71. Гинзбург Е.Л. Исследование структуры словообразовательных гнезд // Проблемы структурной лингвистики 1972. М.: Наука, 1973. С.146-225.
    72. Гинзбург Е.Л. Одноименность однокоренных производных // Пробле­мы структурной лингвистики 1976. М.: Наука, 1978. С. 34-36.
    73. Гинзбург Е.Л. Типология гнезд и соотношения категорий производ­ных // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1978. С. 24-39.
    74. Гинзбург Е.Л. Словообразование и синтаксис. М.: Наука, 1979. 263с.
    75. Гинзбург Е.Л. Преобразование словообразовательных гнезд. I // Проблемы структурной лингвистики 1979. М.: Наука, 1981. С. 32-54.
    76. Гинзбург Е.Л. Типология словообразовательных гнезд // Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С. 435-440.
    77. Гинзбург Е.Л. Преобразования словообразовательных гнезд. Синони­мия однокоренных // Проблемы структурной лингвистики 1984. М.: Наука, 1988. С.14-34.
    78. Гірняк С.П. Структурно-семантична організація словотворчих гнізд з базовими дієсловами мовлення в українській мові ХІХ-ХХ ст.: Дис. канд. філол. наук: 10.02.01. Донецьк, 1999. 262 с.
    79. Головина Л.И. Словообразовательные гнезда материал для комплексного усвоения лексики в начальных классах // Материалы VII Междунар. науч. конф. Актуальные проблемы русского словообразова­ния”. Елец: Елецкий гос. ун-т им. И.А. Бунина, 2001. С. 235-238.
    80. Голянич М.И. Словообразовательные поля корней со значением говорения в современном украинском языке: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02 / Киевский гос. пед. ин-т. К., 1979. 24 с.
    81. Городенская Е.Г. Особенности семантической сочетаемости глаголь­ных префиксов украинского языка // Словообразовательные и словосочета­тельные гнезда и типы. Владивосток, 1988. С. 98-106.
    82. Грицютенко И.Е., Хлебцова О.А. Лексико-семантические признаки и структурные поля каузативных глаголов в современном русском языке // Русское языкознание. Вып. 17. К., 1988. С. 82-86.
    83. Груздева Н.А. Словообразовательные гнезда новой музыкальной лексики // Материалы VII Междунар. науч. конф. Актуальные проблемы русского словообразования”. Елец: Елецкий гос. ун-т им. И.А. Бунина, 2001. С.131-134.
    84. Ґрещук В.В. Деякі теоретичні питання словотвірного значення // Мовознавство. 1991. № 3. С. 34-41.
    85. Ґрещук В.В. Український відприкметниковий словотвір. Івано-Франківськ: Плай, 1995. 206 с.
    86. Дащенко О.И., Зверев А.Д. О соотношении комплексных единиц сло­вообразования // Актуальные проблемы русского словообразования. Таш­кент: Укитувчи, 1982. С. 47-53.
    87. Денисенко О.А. Соотношение категориальных и морфонологических характеристик словообразовательного гнезда // Актуальные проблемы рус­ского словообразования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С. 330-332.
    88. Дерибас В.М. О толковом (словообразовательном) гнездовом словаре русской терминологии // Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С. 281-282.
    89. Дударова Л.М. Словообразовательное гнездо с вершиной мешать как система: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02 / Московский пед. гос. ун‑т. М., 2000. 16 с.
    90. Егоров Г.Г. Значение производного слова и семантика словообразо­вательного гнезда // Словообразовательные единицы их семантика и взаимодействие. Душанбе, 1986. С. 14-18.
    91. Емельянова С.А. Словообразовательные гнезда с исходным именем прилагательным со значением цвета // Учен. записки Ташкентского гос. пед. ин-та им. Низами. Ташкент, 1975. Т. 143, № 1. С. 277-284.
    92. Емельянова С.А. Структура антонимических словообразовательных гнезд // Тезисы докл. III Республ. науч. конф. Актуальные проблемы рус­ского словообразования” (2123 сентября 1978г.). Ташкент: Ташкентский. гос. пед. ин-т им. Низами, 1978. С. 62-65.
    93. Емельянова С.А. О глагольных антонимичных словообразовательных гнездах в современном русском языке // Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент: Укитувчи, 1982. С. 130-133.
    94. Ермакова О.П. Лексические значения производных слов в русском языке. М.: Рус. яз., 1984. 152 с.
    95. Жаналина Л.К. О формально-семантическом соотношении существи­тельных в глагольных словообразовательных гнездах // Вопросы слово- и формообразования в индоевропейских языках. Томск, 1988. С.145-150.
    96. Жлуктенко Ю.О., Бублик В.Н. Контрастивна лінгвістика. Проблеми і перспективи // Мовознавство. 1976. № 4. С. 3-15.
    97. Жубцева Ф.Х. Терминологическая лексика в системе словообразова­тельных гнезд современного русского языка // Вопросы русского словообра­зования. Алма-Ата, 1982. С. 75-79.
    98. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови. Морфоло­гія. Донецьк: ДонНУ, 1996. 435 с.
    99. Зализняк А.М. Структура и семантика отглагольных существитель­ных словообразовательного гнезда бить // Материалы республ. науч. конф. Актуальные проблемы русского словообразования” (Самарканд, 1215 сен­тября 1972 г.). Ч. I. Самарканд: Самаркандский гос. пед. ин-т им.А.Навои, 1972. С. 184-190.
    100. Зализняк А.М. О группировке значений в словообразовательном гнезде бить // Вопросы русского и общего языкознания. Ташкент, 1973. С.44-50.
    101. Зал
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины