ЗООСЕМІЗМИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ І ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ : ЗООСЕМИЗМЫ в английском И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ: Семантико-КОГНИТИВНЫЙ И ФУНКЦИОНАЛЬНО-прагматический аспект



  • Название:
  • ЗООСЕМІЗМИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ: СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ І ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ
  • Альтернативное название:
  • ЗООСЕМИЗМЫ в английском И УКРАИНСКОМ ЯЗЫКАХ: Семантико-КОГНИТИВНЫЙ И ФУНКЦИОНАЛЬНО-прагматический аспект
  • Кол-во страниц:
  • 231
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


    На правах рукопису

    КРИВЕНКО Ганна Леонідівна

    УДК 81’373.22 (111+161.2) : 81-115

    ЗООСЕМІЗМИ В АНГЛІЙСЬКІЙ ТА УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ:
    СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНИЙ
    І ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ

    Спеціальність 10.02.17 порівняльно-історичне і типологічне мовознавство


    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук



    Науковий керівник
    Кочерган Михайло Петрович,
    доктор філологічних наук, професор



    Київ 2006








    ЗМІСТ




    ВСТУП .
    РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗООСЕМІЗМІВ
    1.1. Зоосемія як об’єкт лінгвістичних досліджень ........................................
    1.2. Етноцентризм як принцип компаративного аналізу зоосемізмів
    1.2.1. Проблема етноцентризму в мовознавстві .....
    1.2.2. Лінгвокультурний аспект контрастивних семантичних досліджень ........................................................................................
    1.2.3. Тріада етнос мова культура” в сучасній мовознавчій парадигмі .....................................................................................
    1.2.4. Універсальні та ідіоетнічні особливості концептуалізації зоосемізмів у мовній картині світу .................
    1.3. Екологізм у зоосемічному фрагменті мовної картини світу .............
    1.4. Антропоцентрична природа зоосемізмів ...
    1.4.1. Опозиція людина” тварина” в картині світу
    1.4.2. Антропоцентризм таксономічної групи ТВАРИНИ
    в англійській та українській мовах
    1.5. Міфологічні витоки образності зоосемізмів ...
    1.6. Параметри зіставлення зоосемізмів в англійській і українській мовах
    1.6.1. Зіставлення зоосемізмів за методиками концептуального аналізу ...
    1.6.2. Функціонально-прагматичний аналіз зоосемізмів
    Висновки до розділу 1 .....
    РОЗДІЛ 2. СЕМАНТИКО-КОГНІТИВНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗООСЕМІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ .............
    2.1. Особливості зоосемічного фрагмента картини світу в англійській і українській мовах ...........................................................................
    2.2. Відношення суміжності в семантиці експліцитних зоосемізмів моделі ЛЮДИНА → ТВАРИНА ....................................................
    2.2.1. Семантичні ролі об’єкта ТВАРИНА в акціональному фреймі
    2.2.2. Посесивні відношення концептосфер ЛЮДИНА і ТВАРИНА ...
    2.2.3. Гіперо-гіпонімічні відношення концептосфер ЛЮДИНА
    і ТВАРИНА .......................................................................................
    2.2.4. Відношення суміжності в моделі ТВАРИНА → ЛЮДИНА ........
    2.3. Відношення подібності в семантиці експліцитних зоосемізмів англійської й української мов .
    2.3.1. Когнітивне підґрунтя для порівняння людини з тваринами .......
    2.3.2. Мапування концептів ЛЮДИНА і ТВАРИНА укомпаративному фреймі ...........................................................
    2.3.3. Класифікація ознак для порівняння референта ЛЮДИНА ікорелята ТВАРИНА ...................................................................
    2.3.4. Взаємодія ознак у семантиці зоосемізмів ................................
    2.4. Імпліцитні зоосемізми в англійській і українській мовах ...........
    2.5. Концептуальна метафоризація зоосемізмів ..............................
    Висновки до розділу 2 .
    РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНО-ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
    ЗООСЕМІЗМІВ В АНГЛІЙСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ МОВАХ
    3.1. Функціональні зміни англійських і українських назв тварин ..............
    3.1.1. Десемантизація ........................
    3.1.2. Термінологізація .........................................
    3.1.3. Ідіоматизація ....................................
    3.2. Семантико-прагматичні зсуви зоосемізмів у функціональному аспекті в англійській і українській мовах .
    3.2.1. Перекатегоризація зоосемізмів ...
    3.2.2. Особливості вербалізації перекатегоризованих зоосемізмів ..
    3.2.3. Мотивація зоосемізмів ....
    3.3. Прагматичний потенціал зоосемізмів в англійській і українській мовах ...............................................................................
    3.3.1. Передумови прагматичної маркованості зоосемізмів ..
    3.3.2. Реалізація прагматичного значення зоосемізмів ......
    3.4. Аксіологічна функція зоосемізмів в англійській і українській мовах
    Висновки до розділу 3 ................
    ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ...................................
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .....................
    ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ ................................








    ВСТУП

    Міжмовне зіставлення одиниць лексико-семантичного рівня має на меті вивчення своєрідності концептуалізації світу в різних мовах [38; 50; 64; 80; 105; 107; 111; 148; 355]. Включення сучасних семантичних досліджень до когнітивної парадигми наукових знань дозволяє вивчити характер систематизації, категоризації та концептуалізації відображеного в мові людського досвіду через аналіз значення мовних одиниць із залученням лінгвокультурологічних даних [27; 302; 208; 300; 326; 348; 364].
    Інтерпретативний характер мовних картин світу, що виявляється зокрема під час зіставлення семантики одиниць лексичного рівня, відображає специфіку національного сприйняття і засвідчує своєрідне бачення навколишнього світу представниками різних етносів. Особливості національної специфіки семантичної структури мови виразно виявляються під час міжмовного зіставного аналізу етноконцептів фрагментів знання про світ, обсяг яких спільний для більшості мовців і зрозумілий усім носіям мови. Етноконцепти, що відображують сприйняття та осмислення етносами взаємодії людини з живою природою, актуалізуються в мові через зоосемізми назви тварин у переносному значенні, що характеризують людину та її контакти зтваринним світом [115, с. 102].
    Лінгвістичні дослідження мовних одиниць з анімальним компонентом проводилися зокрема на матеріалі української [17; 18; 66; 67; 88; 161; 162], білоруської [4; 48], російської [26; 53; 54; 152; 189], чеської [329], болгарської [88], сербської [48], литовської [185], англійської [53; 56; 154; 156; 167; 178; 184; 187; 189; 210; 329], німецької [66; 67; 163; 166; 200; 332], французької [49; 53; 54; 170; 171], іспанської [349], турецької [245], казахської [45], китайської [47], у низці північноамериканських та центральноамериканських мов, зокрема алгонкінських [315], васко-вішрам [267], уто-астекських [338] тощо як водномовній площині, так і в зіставному аспекті, що свідчить про універсальний характер наявності анімального компонента в лексичній системі мови. Зокрема ґрунтовно висвітлювалися питання природи номінації зоонімів як в діахронії, зокрема у порівняльно-історичному [26; 99; 338] та етимологічному [4; 102; 161; 162; 187; 211; 315] аспектах, так і в синхронії, наприклад, з наголосом на проблемі мотивації зоонімів [17; 45; 152; 267], їх частотності в тексті [88], структурно-семантичних особливостях [187]. Привертали увагу вчених і питання переносного значення назв тварин, найчастіше у складі фразеологічних виразів, які переважно розглядалися вмежах традиційної семантики з акцентом на типові конотації [53; 54; 145; 166; 184], фразеологічну активність [48], номінативно-прагматичні [75; 210] та структурно-граматичні особливості [18; 189], регіональну варіативність [178; 210], особливості перекладу [171; 200], лексикографічні особливості [55; 56]. Останнім часом простежується тенденція проводити дослідження на матеріалі номінативних одиниць з анімальним компонентом із залученням лінгвокультурного аспекту з акцентом на фольклор [57; 171], міфологічність [167], символічну природу [47; 154], місце в картині світу [49; 66; 67]. Частина досліджень проводиться на матеріалі, вибраному з художніх текстів [156; 163; 256; 328]. Розглядаються так звані тваринні метафори” (animal metaphors) івмежах антрополінгвістики на ширшому тлі ритуального мімезису іззалученням етнографічних даних [242; 262; 309; 324; 334; 343; 345; 351; 352;365].
    Разом з тим, переважній більшості наукових робіт з цієї проблематики бракує звернення до внутрішньої форми лексичних і фразеологічних одиниць,урахування мовних іпозамовних чинників під час дослідженнясемантики зоосемізмів та спрямованостінавирішення проблеми моделюваннявербалізованих знань, об’єктивованих у лексиці й фразеології занімальним компонентом.
    Актуальність обраної теми зумовлена, по-перше, спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на вивчення особливостей мовної концептуалізації знань та уявлень людини про довкілля на основі когнітивного підходу до аналізу мовних даних, по-друге, необхідністю виявлення національної специфіки та міжмовних подібностей у семантиці лексичних одиниць в англійській і українській мовах, по-третє, потребою встановлення закономірностей функціональних змін, які супроводжують перенесення значення назв тварин, що сприятиме кращому розумінню світосприйняття народів-носіїв мов.
    Здійснене дослідження виконано в межах наукової теми Проблеми зіставної семантики”, що розробляється в Київському національному лінгвістичному університеті на кафедрі загального та українського мовознавства (тему затверджено вченою радою КДЛУ, протокол № 6 від 27.01.97 р.). Проблематика дисертаційного дослідження пов’язана з колом питань, які охоплює держбюджетна наукова тема Міністерства освіти і науки України Динаміка функціонування фонетичних, граматичних і лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські та українська мови)” (тему затверджено вченою радою КДЛУ, протокол № 5 від 24.01.2000 р.).
    Метою дослідження є встановлення закономірностей мовної об’єктивації зоосемічного фрагмента картини світу в англійській і українській мовах на підставі виявлення семантико-когнітивних і функціонально-прагматичних особливостей англійських та українських зоосемізмів у зіставному аспекті.
    Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
    визначити зміст, статус й онтологічні властивості зоосемізмів, які актуалізують ванглійській та українській мовах взаємодію концептосфер ЛЮДИНА іТВАРИНА;
    зіставити семантичну структуру національно-специфічної лексики йфразеології з анімальним компонентом в англійській та українській мовах;
    змоделювати відношення між концептосферами ЛЮДИНА і ТВАРИНА, які представляють знання про взаємодію людини з тваринним світом;
    встановити типологічні ознаки зоосемізмів, що покладені в основу порівнянь референта-ЛЮДИНА зкорелятом-ТВАРИНА;
    класифікувати мовні засоби творення, виявити специфіку функціонування та прагматичний потенціал зоосемізмів;
    охарактеризувати рівень вмотивованості зоосемізмів удосліджуванихмовах;
    виявити національну специфіку й міжмовні подібності у засобах відображення якостей людини за допомогою зоосемізмів в англійській іукраїнській мовах.
    Об’єктом дослідження є зоосемізми закріплені в системі мови переносні значення назв тварин, які об’єктивують в англійській і українській мовах типізовані знання та уявлення про фауну в проекції на людину.
    Предметом дослідження є зіставлення семантико-когнітивних іфункціонально-прагматичних особливостей зоосемізмів в англійській іукраїнській мовах.
    Матеріалом дослідження слугує корпус лексики й фразеології занімальним компонентом (близько 1200 одиниць в англійській і близько 900 одиниць в українській мові), укладений шляхом суцільної вибірки занглійських й українських тлумачних, фразеологічних, етимологічних та інших словників.
    Для вирішення поставлених завдань використовуються методи компонентного аналізу, концептуального аналізу, кількісного аналізу та зіставний метод. Метод компонентного аналізу застосовується з метою встановлення обсягу лексичного значення зоосемізмів. Для моделювання лінгвокогнітивних відношень між досліджуваними концептосферами використовується метод концептуального аналізу, зокрема методики фреймового аналізу [69; 70; 71] й аналізу в термінах семантичних ролей [220; 221; 225; 230] та в термінах концептуальних метафор [301; 302]. Кількісний аналіз залучено для підтвердження типовості тих чи інших тенденцій у вербалізації досвіду контактів людини з тваринами. Зіставним методом ми послуговуємося для виявлення розбіжностей і подібностей у семантиці та функціонуванні англійських іукраїнських зоосемізмів.
    Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексне дослідження лексики та фразеології з анімальним компонентом, що описує людину, на основі залучення лінгвокогнітивного підходу йетнолінгвістичних даних як шляхів зіставлення англійської та української мовних картин світу. Виявлено типові лінгвокогнітивні моделі взаємодії досліджуваних концептосфер. Установлено семантико-когнітивні механізми експліцитної та імпліцитної референції до тварин у лексиці та фразеології досліджуваних мов, а також класифіковано типологічні ознаки для порівняння людини і тварини. Новим є виявлення явища перекатегоризації зоосемізмів узіставному аспекті.
    Наукову новизну отриманих результатів можна узагальнити в таких положеннях, що виносяться на захист:
    1. Зоосемічний фрагмент картини світу, представлений у переносних значеннях назв тварин, має дискретний характер. Спостерігаються дві тенденції щодо ступеня концентрації його складників: 1) певні властивості тварин, вербалізовані у мовній картині світу, втрачаються, а залишаються лише значущі, причому як об’єктивно наявні, так і приписані культурною традицією; 2) деталізація представлення складників зоосемічного фрагмента картини світу суттєво зростає від переносних значень назв безхребетних тварин до назв хребетних в обох досліджуваних мовах, що пояснюється віддаленістю / наближеністю тварини до людини в об’єктивній дійсності.
    2. Базовий рівень категоризації назв тварин, що мають переносне значення, а також структурованість відношень між концептосферами ЛЮДИНА і ТВАРИНА свідчить про прототипову природу зоосемізмів в англійській і українській мовах. Досліджувані зоосемізми вказують на еталонних тварин, які найбільш повно представляють специфічні ознаки, приписані ним культурними і мовними традиціями.
    3. Внутрішня форма національно-специфічної лексики та фразеології ванглійській та українській мовах виявляє відмінності та подібності щодо інтерпретації носіями цих мов досвіду контактів людини з живою природою. На універсальність механізму утворення зоосемізмів вказують відношення суміжності і подібності між елементами концептосфер ЛЮДИНА і ТВАРИНА. Ці відношення виявляються в лексичних та фразеологічних одиницях занімальним компонентом, вираженим як експліцитно, так й імпліцитно, атакож у зоосемізмах-дериватах та функціонально переорієнтованих зоосемізмах в англійській і українській мовах. Наявність імпліцитних зоосемізмів в англійській і українській мовах вказує на роль фонових знань вінтерпретації мовних знаків.
    4. Варіативність наповнення концептосфери ТВАРИНА зумовлюється етнокультурними особливостями зоосемізмів. Відмінності виявляються на рівні мови, де ознака-предикат визначає структуру мовної одиниці з анімальним компонентом, а зміст ознаки впливає на коло референтів, причому асиметрія знаків в англійській і українській мовах значно виразніша, ніж асиметрія концептів, які стоять за ними. Цей феномен пояснюється тим, що представники різних етносів спираються на спільну логіко-мисленнєву базу, проте способи інтерпретації об’єктів дійсності, відображені в мові, різняться.
    5. Функціональна переорієнтація досліджуваних МОВН характеризується не тільки зміною основних функцій мовного знака, синтаксичних функцій, категоріальних характеристик та прагматичних особливостей зоосемізмів, айпаралельним процесом їхньої перекатегоризації, що виявляється у зсуві вихідного концепту з однієї категоріальної площини в іншу.
    6. Вторинне номінування назв тварин в англійській та українській мовах спричиняє функціональну переорієнтацію зоонімів та набуття ними прагматичного значення. Феномен зміни основних функцій мовного знака виявляється в процесах десемантизації, термінологізації та ідіоматизації назвтварин.
    Результати дослідження становлять теоретичне значення для розвитку зіставної лексикології, оскільки уточнюють зв’язок між фрагментом концептуальної картини світу, що охоплює знання та уявлення людини про тварин, і зоосемічним фрагментом мовної картини світу, представленим переносними значеннями назв тварин. Виявлені чинники семантичного іфункціонального ізо- та аломорфізму англійських й українських зоосемізмів можуть бути враховані в типології зіставлюваних мов. Застосоване в дисертації моделювання відношень між досліджуваними концептосферами вможливлює поглиблений аналіз способів концептуалізації знань людини про довкілля.
    Практичне значення роботи полягає у можливості використання її основних положень у типологічних дослідженнях, зокрема в межах контрастивної семантики. Також результати дисертації можна застосовувати як у теоретичних курсах з лексикології (розділи Словотвір” і Фразеологія”), стилістики (розділ Стилістична семасіологія”), порівняльної типології англійської та української мов (розділ Типологія лексичних систем англійської та української мов”), так і на заняттях з практики англійської та української мову вищих навчальних закладах, для написання наукових робіт зтипології.Фактичний матеріал може бути включений до тлумачних іфразеологічних словників.
    Апробація результатів дослідження здійснена на чотирьох міжнародних конференціях: Проблеми зіставної семантики” (Київ 1999, 2005 рр.), Моваікультура” (Київ 2003 р.), Linguapax VIII” (Kyiv 2000), а також нанауково-звітній конференції 1999 р. у Київському державному лінгвістичному університеті.
    Публікації. Основні положення та результати дослідження висвітлено вп’яти наукових статтях авторки, опублікованих у фахових виданнях ВАК України. Загальний обсяг публікацій становить 2, 93 др. арк.
    Структура й обсяг роботи. Дисертаційне дослідження загальним обсягом 230 сторінок, з яких 198 сторінок текст дисертації, складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (367 позицій, з них 134 іноземними мовами) та джерел ілюстративного матеріалу (29 назв). Дисертація містить 4 рисунки і6таблиць.
    У вступі окреслено загальний напрям дослідження, його об’єкт, предмет, мету, завдання, обґрунтовано актуальність, наукову новизну, теоретичне тапрактичне значення, сформульовано основні положення, що виносяться назахист.
    У першому розділі визначено природу і статус зоосемізмів, а також передумови їхнього утворення в мові. Розглянуто принципи і параметри зіставного аналізу зоосемізмів в англійській та українській мовах та обґрунтовано методику їхнього дослідження.
    У другому розділі зіставлено англійський та український зоосемічні фрагменти картини світу, встановлено типи відношень концептосфер ЛЮДИНА і ТВАРИНА, побудовано і зіставлено лінгвокогнітивні моделі, що лежать воснові створення МОВН з анімальним компонентом, класифіковано ізіставлено ознаки для порівняння людини з твариною.
    У третьому розділі зіставлено функціональні й прагматичні особливості зоосемізмів в англійській та українській мовах. Зокрема розглянуто явища функціональної переорієнтації та деривації, на підставі чого виявлено національні розбіжності й міжмовні подібності досліджуваних одиниць, визначено прагматичний компонент, який потенційно зумовлює особливості використання зоосемізмів, проаналізовано мотивацію оцінного значення та динаміку оцінних змін зоосемізмів.
    У загальних висновках підсумовано результати проведеного дослідження й окреслено перспективи подальших досліджень зобраноїпроблематики.
  • Список литературы:
  • ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

    Інтерпретативний характер сприйняття людиною навколишнього світу виражається в особливостях представлення зоосемічного фрагмента картини світу в англійській та українській мовах. Досліджувані в роботі мовні одиниці вторинної номінації з анімальним компонентом, скорочено МОВН, об’єктивують у мовній картині світу фрагмент знань про контакти людини ітварини. Вони зберігають ті знання й уявлення про тварин, які є важливими для етносу зараз, мали значення декілька сотень або тисяч років тому. Вони єунікальним культурним кодом та посібником для пізнання людини. Адже їхній виразний антропоцентризм вказує на те, що тварини виступають дзеркалом, вякому людина бачить себе з різних боків і дає цьому оцінку. Урахування людського фактора в мові передбачає проведення дослідження за принципами когнітивізму, етноцентризму, антропоцентризму, аксіологічності, функціоналізму, прагматизму й екологізму.
    Тварина є чи не найдавнішим об’єктом пізнання людини. Цей процес відбувається як через спостереження і фізичні контакти людини й тварин упроцесі утримання тварин для господарчої необхідності й заради розваги та полюванні, так і через міфологізацію тварин, що існують або існували в природі, і тварин, яких породила уява людини. Творчий потенціал людини виявляється вміфологізації тварини як об’єкта дійсності, приписуванні їй неприродних властивостей або закріпленні на рівні культурного коду ознак за певними тваринами, що можуть бути характерними й для інших представників фауни.
    У мовній картині світу знання про тварин і контакти людини з ними представлені нерівномірно. Під час аналізу фактичного матеріалу було встановлено невідповідність між обсягом фрагменту концептуальної картини світу та обсягом його об’єктивації в зоосемічному фрагменті мовної картини світу за допомогою МОВН. Дискретність зоосемічного фрагмента мовної картини світу, представленого в МОВН з анімальним компонентом, пояснюється когнітивним феноменом висвітлювання найбільш значущих об’єктів дійсності та їхніх властивостей. Переважання семантичної категоризації концептів сфери ТВАРИНА на базовому рівні є наслідком узагальнення йтипізації найхарактерніших ознак, властивих різним одиницям однієї категорії. За сукупністю цих ознак визначаються прототипові представники різних угруповань тварин, стереотипні уявлення про яких закріплюється в мові за допомогою зоосемізмів.
    У концептуальній картині світу було виявлено та окреслено зону взаємодії концептосфер ЛЮДИНА і ТВАРИНА, а також структуровано варіанти мапування однієї досліджуваної концептосфери на іншу, що знайшло відображення в чотирьох базових концептуальних моделях: ЛЮДИНА→ТВАРИНА, ТВАРИНА→ЛЮДИНА, ЛЮДИНА є ТВАРИНА, ТВАРИНА є ЛЮДИНА.
    Зв’язки між концептосферами ЛЮДИНА і ТВАРИНА характеризуються як відношення подібності й відношення суміжності. Серед відношень суміжності між концептосферами ЛЮДИНА і ТВАРИНА виділяються відношення взаємодії, структуровані акціональним фреймом, відношення власності, структуровані посесивним фреймом, та родо-видові відношення, структуровані таксономічним фреймом.
    Відношення подібності між концептосферами ЛЮДИНА і ТВАРИНА, структуровані компаративним фреймом, базуються на когнітивній операції аналогії, яка уможливлює когнітивний процес творення концептуальних метафор. Концептуальна метафора є основним механізмом породження зоосемізмів в англійській і українській мовах.
    Оскільки механізм утворення концептуальної метафори є базовою когнітивною операцією, потенційно кількість продуктів цієї операції, тобто кількість порівнянь людини з тваринами є необмеженою. Разом з тим, врезультаті зіставлення зоосемізмів було виявлено розбіжності в розподілі ознак, за якими характеризується людина у порівнянні зтваринами в англійській та українській мовах. Обмеження на утворення зоосемізмів, що виникли внаслідок мапування досліджуваних концептосфер, накладають культурно значимі знання, уявлення про тварин та досвід контактів з ними. Порушення цих стримувальних чинників породжує аномалію.
    Структури знань, що зберігають інформацію про багатий досвід контактів людини з тваринами, стереотипізуються та розгортаються в типових сценаріях, які знаходять відображення в мовних одиницях вторинної номінації занімальним компонентом.
    Організація фреймів і міжфреймових мереж, які категоризують відношення концептосфер ЛЮДИНА і ТВАРИНА, свідчить про єдину логіко-мисленнєву базу носіїв англійської та української мов. Одначе наповнення концептів сфери ТВАРИНА не є ідентичним. Варіативність наповнення концептосфери ТВАРИНА зумовлюється етнокультурними особливостями носіїв мови. Розбіжності виявляються на мовному рівні, де ознака-предикат визначає структуру МОВН, а зміст ознаки впливає на коло референтів. Як показує зіставлення зоосемізмів, асиметрія знаків в англійській та українській мовах є набагато виразнішою, ніж асиметрія концептів, що стоять за ними.
    В обох досліджуваних мовах спостерігається варіативність способів вербального вираження зоосемізмів. Анімальний компонент в англійських та українських МОВН може бути представленим як експліцитно, так й імпліцитно. Формально вказувати на мапування концептосфер ЛЮДИНА і ТВАРИНА, актуалізоване в МОВН, можуть не тільки власне переосмислені назви тварин, але й низка сигналів референтної спрямованості на тварин, до яких було включено соматизми, назви предметів для утримання тварин, назви місць утримання та проживання тварини, терміни звуконаслідування, назви дій, характерних для тварини тощо. Декодування як експліцитних так й імпліцитних зоосемізмів в англійській і українській мовах неможливе без наявності фоновихзнань носіїв мови, що спираються як на емпіричний, так і на етнокультурний ґрунт.
    Антропоцентризм як домінантний підхід до сприйняття живої природи виражається в низці критеріїв, за якими людина оцінює тварин, і ці оцінки закріплюються в системі мови. Найпоширеніша семантична роль пацієнса для актанта ТВАРИНА у досліджуваному фрагменті мовної картини світу підтверджує її пасивне становище у стосунку до людини, а МОВН, що метафоризують дії з підкорення та знищення тварини, подекуди набувають позитивного оцінного значення. Активність тварини, спрямована на людину, часто інтерпретується в термінах прихованої або неприхованої агресії.
    Домінування насильницьких дій з боку людини та агресії з боку тварин, актуалізованих у зоосемізмах англійської та української мов, які інтерпретуються зокрема за допомогою акціонального фрейму, та переважання зоосемізмів з негативною оцінкою як продуктів пейорації аксіологічного значення свідчить про суттєву деекологізацію зоосемічного фрагмента мовної картини світу. Разом з тим існують певні відмінності в ступені деекологізації мовної картини світу в англійській та українській мовах.
    Зіставлення зоосемізмів англійської та української мов через дихотомії концепт” форма”, форма” значення” і лінгвістична форма” комунікативна функція” виявило складні процеси концептуальних зсувів, концептуальної перекатегоризації, функціонально-семіотичних змін, які передують або супроводжують процес вторинного означування назв тварин удосліджуваних мовах.
    Семантична трансформація є категоріальною ознакою зоосемізмів. Наслідками семантичної трансформації, спричиненої процесом вторинної номінації назв тварин в англійській та українській мовах, є функціональна переорієнтація назв тварин та набуття ними прагматичного значення. Феномен зміни основних функцій мовного знака виявляється в процесах десемантизації, термінологізації та ідіоматизації назв тварин. Десемантизовані, термінологізоваті та ідіоматизовані зоосемізми також актуалізують в англійській та українській мовах відношення суміжності і подібності між предметними сутностями ТВАРИНА і ЛЮДИНА.
    Проекція концептосфери ТВАРИНА на концептосферу ЛЮДИНА об’єктивується в досліджуваних мовах не тільки за допомогою переосмислених повних форм назв тварин, а й їхніх лексичних дериватів. Аналіз продуктів лексичної деривації показав, що процес деривації зоосемізмів ґрунтується на складному процесі концептуальної перекатегоризації, внаслідок якої концепт ТВАРИНА змінює категоріальну ознаку предметності на іншу категоріальну ознаку, найчастіше ознаку якості, дії, способу. Щодо особливостей ословлення перекатегоризованих зоосемізмів, то в українській мові деривація назв тварин відбувається за допомогою афіксації та рідше словоскладання, що неодмінно призводить до морфологічної зміни лексем. В англійській мові, крім вже названих словотворчих способів, широко використовується конверсія, яка призводить до функціональної переорієнтації зоосемізмів, хоча морфемна структура знака залишається незмінною.
    За своїми системними характеристиками та функціонально-семантичними можливостями зоосемізми в обох досліджуваних мовах відповідають умові справляння ефективного впливу на адресата, тобто їм притаманні прагматично релевантні властивості. Зоосемізми також зазнають аксіологічних модифікацій, що вказує на їхню динаміку та семантичну варіативність.
    Підсумовуючи, підкреслимо, що досліджувані одиниці вторинної номінації є багатогранним мовним феноменом. Властивостями зоосемізмів єскладність семантичної структури, спрямованість на асоціативні зв’язки, схильність до реалізації функціонального та прагматичного потенціалу, що характерно для одиниць вторинної номінації. Основною особливістю зоосемізмів є етнокультурне навантаження, що реалізується в мові.
    Сучасні контрастивні дослідження природи, статусу й функціонування вмові одиниць вторинної номінації, які відображають зоосемічний фрагмент знання про світ і є культурно значимими кодами, є перспективними за умови поєднання здобутків традиційної лексикології й когнітивної семантики ззалученням лінгвокультурних даних. Такий багатосторонній підхід дає змогу охопити феномени не лише екстеріоризованої, а й інтеріоризованої мови. Застосована в роботі методика аналізу відношень між концептами та мовними одиницями, що їх виражають, відкриває перспективи подальших контрастивних досліджень особливостей вербалізації етноконцептів інших сфер знань зурахуванням мовних та позамовних чинників.







    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Азнаурова Э.С. Прагматика художественного текста. Ташкент, 1988. 121с.
    2. Алпатов В.М. Об антропоцентрическом и систематическом подходе кязыку // Вопросы языкознания. 1993. № 3. С. 1526.
    3. Антонченко Т.М. Структурно-семантичні аспекти спрямованості аксіологічних змін американізмів // Вісник КНЛУ. Сер. Філологія. 2000. С. 131137.
    4. Антропов Н.П. Названия птиц в беларусском языке на общеславянском фоне: Автореф. ... канд. филол. наук: 10.02.03 / БГУ им. В.И. Ленина. Минск, 1982. 21 с.
    5. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка) // Избранные труды. М.: Языки русской культуры, 1995. Т. I. 472 с.
    6. Апресян Ю.Д. Образ человека по данным языка // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 3767.
    7. Аракин В.Д. Сравнительная типология английского и русского языков. М.:Просвещение, 1989. 254 с.
    8. Арнольд И.В. Семантическая структура слова в современном английском языке и методика ее исследования. Л.: Просвещение, 1966. 192 с.
    9. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. М.:Наука, 1988. 341 с.
    10. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с.
    11. Аспекты семантических исследований / Под ред. Н.Д. Арутюновой иА.А.Уфимцевой. М.: Наука, 1980. 356 с.
    12. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. М.: Советская энциклопедия, 1969. 607 с.
    13. Бацевич Ф.С., Космеда Т.И. Очерки по функциональной лексикологии. Львов: Каменяр, 1997. 392 с.
    14. Бєлєхова Л.І. Глосарій з когнітивної поетики: Науково-методичний посібник. Херсон: Айлант, 2004. 124 с.
    15. Бердяев Н.А. Субъективизм и объективизм в общественной философии. Критический етюд о Н.К. Михайловском. М.: Канон +; ОИ Реабилитация”, 1999. 479 с.
    16. Богданов В.В. О перспективах изучения семантики предложения // Синтаксическая семантика и прагматика: Межвуз.темат. сб. Калинин, 1982. С. 2238.
    17. Богуцкая А.И. Наименование фауны в лексико-фразеологических единицах украинского языка (названия птиц): Автореф. дис. .. канд. филол. наук: 10.02.02/ Ужгородский гос. ун-т. Ужгород, 1985. 25 с.
    18. Бойко В.М. Структурно-граматична характеристика ад’єктивних фразеологічних одиниць з анімальним компонентом // Мовознавство. 1989. №3. С. 5054.
    19. Бондарко А.В. К проблеме соотношения универсального и идиоэтнического аспектов семантики // Вопросы языкознания. 1992. № 3. С. 520.
    20. Бондарко А.В. Проблемы грамматической семантики и русской аспектологии. СПб: Изд-во СПбУ, 1996. 220 с.
    21. Бондарко А.В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 208 с.
    22. Борухов Б.Л. Зеркальная метафора в истории культуры // Логический анализ языка. Культурные концепты. М:. Наука, 1991. С. 109116.
    23. Борхес Х.Л. Сокровенное чудо: Пер. с исп. СПб.: Азбука-классика, 2002. 800с.
    24. Бровченко Т.О. Основи контрастивного аналізу мов // Порівняльні дослідження з граматики англійської, української, російської мов. К.:Наукова думка, 1981. 353 с.
    25. Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. 262 с.
    26. Булаховский Л.А. Морфологическая проблематика русских наименований птиц // Вибрані праці: В 5 т. К.: Наукова думка, 1978. Т. 3. С. 289299.
    27. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков: Пер. сангл. М.: Языки русской культуры, 1999. 780с.
    28. Вепрева И.Т. Языковая рефлексия в постсоветскую эпоху. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2005. 384 с.
    29. Верещагин Е.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. М.: Изд-во МГУ, 1973. 233 с.
    30. Виноградов В.В. Избранные труды. Поэтика русской литературы. М.:Наука, 1976. 511 с.
    31. Винокур Г.О. Заметки по русскому словообразованию // Г.О. Винокур Избранные работы по русскому языку. М.: Гос. уч.-пед. изд-во Мин.просвещения РСФСР, 1959. С. 419442.
    32. Вихованець І.В. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.:Либідь, 1992. 200 с.
    33. Вихованець І.В. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. К.:Либідь, 1993. 368 с.
    34. Войтович В.М. Українська міфологія. К.: Либідь, 2002. 664 с.
    35. Воркачев С.Г. Концепт счастья: понятийный и образный компоненты // Известия РАН. Серия лит-ры и языка. 2001. Т.60, №6. С.4758.
    36. Воробьев B.B. Культурологическая парадигма русского языка: Теория описания языка и культуры во взаимодействии. М.: Ин-т русск. яз. им.A.C.Пушкина, 1994. 76с.
    37. Выготский Л.С. Мышление и речь. Психологические исследования. М.:Соцэкгиз, 1934. 324 с.
    38. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология. М.: Международные отношения, 1977. 264 с.
    39. Гак В.Г. Прагматика, узус и грамматика речи // Иностр. языки в школе. 1982. №5. С. 1117.
    40. Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка. Морфология. М.:Высшая школа, 1986. 311 с.
    41. Гак В.Г. Теория функциональной грамматики. Локативность, Бытийность, Посессивность, Обусловленность. СПб.: Наука, 1996. 230 с.
    42. Гачев Г.Д. Национальные образы мира: Космо-Психо-Логос. М.:Прогресс / Культура, 1995. 480 с.
    43. Герасимов В.И. К становлению "когнитивной грамматики" // Современные зарубежные грамматические теории. Сб. аналитических обзоров. М.:ИНИОН, 1985. С.213250.
    44. Гердер Й. Идеи к философии истории человечества: Пер. с нем. М.:Наука, 1977. 742 с.
    45. Гинатулин М.М. К исследовантю мотивации лексических единиц (на материале наименований птиц): Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.19 / Каз. гос. ун-т им. С.М. Кирова. Алма-Ата, 1973. 27 с.
    46. Гнаповская Л.В. Лингвокогнитивные и лингвокультурологические характеристики английских антропонимов германского происхождения: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04. К., 1999. 206 с.
    47. Голубовська І.О. Метафорико-символічні іпостасі зоонімів у рамках фрагмента мовної картини світу царство тварин” // Мовознавство. 2003. № 6. С. 61 68.
    48. Голяк С.В. Активность слова и ее проявления во фразеологии (на материале сербских и белорусских зоонимов) // Веснік БДУ. Сер. 4. 2003. № 1. С.5257.
    49. Гончарова Т.И. Універсальність і специфіка мовних зооморфних картинсвіту: Автореферат дис ... канд. філол. наук: 10.02.15 / Харківський держ. ун-т. Харків, 1996. 22 с.
    50. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. К.: Наукова думка, 1996. 286 с.
    51. Гудавичюс А. Когнитивизм и сопоставительная семасиология // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. ст. Вип. 5. К.: Вид. центр КНЛУ, 2001. С.811.
    52. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию: Пер. с нем. М.: Наука, 1984. 397 с.
    53. Гутман Е.А., Литвин Ф.Л., Черемисина М.И. Сопоставительный анализ зооморфных характеристик (на материале русского, английского ифранцузского языков) // Национально-культурная специфика речевого поведения. М.: Наука, 1977. С. 147166.
    54. Гутман Е.А.,Черемисина М.И. Названия животных в составе сравнений (на материале русского и французского языков) // Вопросы языка илитературы. Новосибирск, 1970. Вып. 4. С. 253266.
    55. Гутман Е.А.,Черемисина М.И. Образные значения зоонимов в словарях // Актуальные проблемы лексикологии и словообразования. Новосибирск, 1976. Вып. 5. С. 2141.
    56. Гюббенет И.В., Черезова Т.Л. Слова «кошка» и «собака» как лингвострановедческая и лексикографическая проблема // Вестник МГУ. Сер.19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. 2004. № 2. С.5560.
    57. Гюлумянц К.М. Фольклорные элементы во фразеологии современных славянских языков: Автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.15 / БГУ им.В.И. Ленина. Минск, 1978. 27 с.
    58. Демьянков В.З. Морфологическая интерпретация текста и ее моделирование. М.: МГУ, 1994. 206 с.
    59. Демьянков В.З. Теория прототипов в семантике и прагматике языка//Структуры представления знаний в языке. М.: ИНИОН РАН, 1994. С. 3286.
    60. Демьянков В.З. Когнитивная лингвистика как разновидность интерпретирующего подхода // Вопросы языкознания. 1994. №4. С. 1733.
    61. Демьянков В.З. Доминирующие лингвистические теории // Язык и наука конца ХХ века. М.: Институт языкознания РАН, 1995. С.239320.
    62. Демьянков В.З. Функционализм в зарубежной лингвистике конца 20века//Дискурс, речь, речевая деятельность: Функциональные иструктурные аспекты. М.: ИНИОН, 2000. С.26136.
    63. Денисова С.П. Типологія категорій лексичної семантики. К.: КДЛУ, 1996. 294 с.
    64. Денисова С.П. Картина світу та суміжні поняття в зіставних дослідженнях // Проблеми зіставної семантики: Зб. наук. ст. Вип. 7. К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. С. 915.
    65. Добровольский Д.О. Прагматические правила как языковая универсалия // Прагматические аспекты функционирования языка: Межвуз. сб. науч. тр. / Алтайский гос. ун-т. 1983. С. 313.
    66. Дробаха Л.В. Національно-культурна специфіка назв птахів в українській інімецькій мовах: Автореф. дис... канд. филол. наук: 10.02.17 / Київ. нац. лінгв. ун-т. К., 2003. 20 с.
    67. Дробаха Л.В. Деякі аспекти зіставного вивчення орнитальної лексики вросійській, українській та німецькій мовах // Слов’янський збірник. 1998. Вип. 5. С. 168-171.
    68. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка). М.: Ин-т языкознания РАН, 1992. 216 с.
    69. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов // Вісник Черкаського ун-ту. Сер. Філологічні науки. 1999. № 11. С.1225.
    70. Жаботинская С.А. Концептуальная модель частеречных систем (германскиеи славянские языки). Черкассы, Черкасский национальный ун-т, 2002. 161с.
    71. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ языка: фреймовые сети // Мова. Одеса: Одеський національний ун-т ім. Мечникова. у друці.
    72. Жайворонок В.В. Проблема концептуальної картини світу та мовного її відображення // Культура народов Причерноморья. 2002. №32. С. 5153.
    73. Жак Деррида в Москве: деконструкция путешествия / Под ред. Е.В.Петровской, А.Т. Иванова М.: Культура, 1993. 208 с.
    74. Жельвис В.И. Поле брани: Сквернословие как социальная проблема. М.:Ладомир, 1997. 327 с.
    75. Жердева Л.В. Номинативно-прагматический аспект субстантивных фразеологизмов английского языка // Прагматические аспекты функционирования языка: Межвуз. сб. науч. тр. / Алтайский гос. ун-т. 1983. С. 159170.
    76. Жизнь животных: В 6 т. / Под ред. Л.А. Зенкевича. М.: Просвещение, 1968. Т.1: Беспозвоночные. 580 с.
    77. Жизнь животных: В 6 т. / Под ред. Н.А. Гладкова, А.В. Михеева. М.:Просвещение, 1970. Т.5: Птицы. 612 с.
    78. Жизнь животных: В 6 т. / Под ред. С.П. Наумова, А.П. Кузякина. М.:Просвещение, 1971. Т.6: Млекопитающие, или звери. 628 с.
    79. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика української та англійської мов. К.: Радянська школа, 1960. 160 с.
    80. Жлуктенко Ю.О. Аспекти контрастивної лексикології // Мовознавство. 1989. № 6. С. 38.
    81. Жуйкова М.В. Типологія ідіом у когнітивно-генетичному аспекті // Мовознавство. 2004. №4. С. 7280.
    82. Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. М.:Высшая школа, 1989. 126 с.
    83. Забуранна О.В. Антропоцентризм фразеологічної семантики (на матеріалі фразеологічних одиниць української, перської, японської мов зі значенням відносного часу): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.15 / Київ. нац. ун-т ім. Т.Шевченка. К., 2003. 18 с.
    84. Загнітко А. Текстотвірний потенціал українських прийменників // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Донецьк: Східний видавничий дім, 2005. Т.7. С. 621.
    85. Залізняк Л.Л. Образ воїна-звіра // Пам’ятки України. 1991. №5. С. 4043.
    86. Звегинцев В.А. Мысли о лингвистике. М.: Изд-во Московского ин-та, 1996. 336 с.
    87. Золотова Г.А. Очерк функционального синтаксиса русского языка. М.:Наука, 1973. 350 с.
    88. Іванова Н.Д. Зооніми як фрагмент мовної картини світу українців і болгар // Науковий вісник Ізмаїльського держ. пед. ун-ту. Серія Історичні науки. Педагогічні науки. Філологічні науки. 2001. №11. С. 8892.
    89. Иванчук А. Воины-псы. Мужские союзы и скифское вторжение вПереднюю Азию // Советская Энциклопедия. 1988. №5. С. 3848.
    90. Ильиш Б. Строй современного английского языка. Л.: Просвещение, 1971. 312 с.
    91. Кант И. Сочинения: В 6 т.: Пер. с нем. М.: Мысль, 1964. Т. 3: Критика чистого разума. 540 с.
    92. Капра Ф. Паутина жизни. Новое научное понимание живых систем. К.:София; М.: Гелиос, 2002. 336 с.
    93. Карапетова Е.Г. Функционально-семантическая категория компаративности в современном английском языке: Автореф. дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / БГУ. Минск, 2000. 16 с.
    94. Кассирер Э. Опыт о человеке: Пер. с франц. // Гл. ред. и авт. проекта С.Я.Левит. М.: Гардарика, 1998. 780 с.
    95. Кацнельсон С.Д. Типология языка и речевое мышление. Сер. Лингвистическое наследие ХХ века". 2-е изд. М.: УРСС, 2002. 220с.
    96. Кибрик А.А., Плунгян В.А. Функционализм // Фундаментальные направления современной американской лингвистики / Под ред. А.А.Кибрика, И.М.Кобозевой и И.А. Секериной. М.: Изд-во МГУ, 1997. С. 276339.
    97. Кириченко Л.В. Лексико-семантическое поле «Интеллект»: Дис. канд. филол. наук: 10.02.04 / Киевский гос. лингв. ун-т. Киев, 2000.
    98. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). Львів: Літопис, 2002. 304 с.
    99. Клепикова Г.П. Значение славянских орнитологических названий, восходящих к *zlna // Проблемы индоевропейского языкознания. М.,1964. С. 106114.
    100. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление: У истоков человеческого интеллекта: Пер. с нем. М.: Прогресс, 1983. 300 с.
    101. Колесов В.В. Ментальная характеристика слова в лексикографических трудах В.В.Виноградова // Вестник Моск. ун-та. Сер. Филология. 1995. № 3. &nda
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины