ТИПОЛОГІЯ СИМВОЛІЗМУ В ТВОРАХ Ф.С.ФІЦДЖЕРАЛЬДА ТА Т.ОСЬМАЧКИ : Типология символизма в ПРОИЗВЕДЕНИЯХ Ф.С.Фицджеральда И Т.Осьмачки



  • Название:
  • ТИПОЛОГІЯ СИМВОЛІЗМУ В ТВОРАХ Ф.С.ФІЦДЖЕРАЛЬДА ТА Т.ОСЬМАЧКИ
  • Альтернативное название:
  • Типология символизма в ПРОИЗВЕДЕНИЯХ Ф.С.Фицджеральда И Т.Осьмачки
  • Кол-во страниц:
  • 180
  • ВУЗ:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2006
  • Краткое описание:
  • КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

    На правах рукопису

    Зіневич Владислава Володимирівна

    УДК 82.02:821.111(73)+821.161.2


    ТИПОЛОГІЯ СИМВОЛІЗМУ В ТВОРАХ Ф.С.ФІЦДЖЕРАЛЬДА ТА Т.ОСЬМАЧКИ


    Спеціальність 10.01.05 - порівняльне літературознавство

    Дисертація на здобуття наукового ступеня
    кандидата філологічних наук




    Науковий керівник
    доктор філологічних наук, професор,
    Пригодій Сергій Михайлович


    КИЇВ - 2006






    ЗМІСТ
    ВСТУП..............................................................................................................4
    РОЗДІЛ 1. КОНЦЕПТ СИМВОЛІЗМУ В АМЕРИКАНСЬКОМУ ТА УКРАЇНСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ.........................................12
    1.1. Естетика символізму................................................................................12
    1.2. Україна і символізм..................................................................................21
    1.3. Концепт американського символізму.....................................................34
    Розділ 2. Екстер’єрний та інтер’єрний символізм Великого Ґетсбі” і Старшого боярина”............................53
    2.1. Екстер’єр крізь призму полісвітів Великого Ґетсбі”.......................... 53
    2.1.1. Людина-мрійник і божественний світ...........................................55
    2.1.2. Демонічний дискурс Великого Ґетсбі”........................................62
    2.2. Демонізм мікросвіту Старшого боярина”............................................ 66
    2.2.1. Апокаліптичні образи демонічного світу......................................69
    2.2.2. Екстер’єр і український фольклор..................................................71
    2.3. Інтер’єр і національні традиції.................................................................75
    2.3.1. Інтер’єр і Персона у романі Ф.С.Фіцджеральда............................78
    2.3.2. Християнська та індіанська символіка роману..............................87
    2.3.3. Архетип Магна Матері і українська хата Т.Осьмачки..................92
    2.3.4. Інтер’єр і два типи української культури та ментальності...........98
    Розділ 3. Символізм архітектоніки творів Т.Осьмачки і Ф.С.Фіцджеральда..................................................................................104
    3.1. Архітектоніка і її визначення...................................................................104
    3.2. Образ кола як основний компонент архітектоніки творів
    Ф.С.Фіцджеральда та Т.Осьмачки.............................................................105
    3.3. Символізм чисел (трійця, четвериця, сімка) у Великому Ґетсбі” та
    Старшому боярині”....................................................................................112
    3.4. Символічна сугестія трагедії ідеаліста....................................................116
    3.4.1. Американський контекст..................................................................117
    3.4.2. Український часопростір...................................................................124
    3.5. Символізм наратора творів Великий Ґетсбі” і Старший боярин”......130
    3.6. Діонісійський компонент в архітектоніці Великого Ґетсбі” і
    Старшого боярина”.........................................................................................142
    3.6.1. Ніцшеанський концепт діонісійського і аполлонівського .............142
    3.6.2. Діоніс Ф.С.Фіцджеральда: арійський чи семітський міф...............144
    3.6.3. Пасивний тип героя Т.Осьмачки.......................................................151
    ВИСНОВКИ......................................................................................................156
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................162










    ВСТУП

    Символізм кінця ХІХ початку ХХ століття залишив яскравий слід у світовій літературі. Перетинаючи кордони, символістське світорозуміння не тільки отримувало благодатний відгук у душах митців, але й набувало особливих національних та індивідуальних характеристик. Цим можна пояснити теургію” російських символістів (А.Бєлий), особливий естетизм англійців (О.Уайльд), народні мотиви поляків (С.Виспянський), болгарів та ін.
    Зміна суспільно-культурної ситуації в Україні 90-х років ХХ століття подарувала індульгенцію українському символізмові, так само як і багатьом іншим занепадницьким” напрямам. Ознайомлення з новітніми зарубіжними дослідженнями, відкриття великого шару художніх творів еміграції та літературознавчих розвідок сприяло надолуженню втраченого та заповненню невідомих сторінок української культури. Ентузіазм цього процесу пояснює зацікавленість вітчизняними критиками і явищем українського символізму. Цю проблему піднімали та досліджували О.Олійник [89; 90], М.Моклиця [73; 74], Т.Гундорова [24; 25], С.Павличко [92], О.Ніколенко [83], Д.Наливайко [79], О.Астаф’єв [8], Г.Лєсная [63], Н.Науменко [80], М.Наєнко [78] та інші.
    У той же час процес перегляду усталених поглядів на зарубіжну літературу рухається дуже повільно, особливо коли йдеться про американську літературу, що набула в нас статусу відомої канонічності. Радянська і пострадянська американістика розглядала класичну літературу США ХХ століття здебільшого в руслі реалізму чи натуралізму [35; 29; 34; 12], хоча й визнавала присутність модерністських течій [15], особливо в творах Т.С.Еліота (Д.Урнов) [126], Е.Паунда, Г.Стайн (Я.Засурський, О.Звєрєв) [34; 39], М.Мор, У.Вільямса, Х.Крейна, У.Стівенса, Т.Е.Х’юма, Е.Каммінгса (О.Кириченко) [51], Г.Джеймса (Д.Урнов, М.Урнов) [125].
    Культурні зрушення в нашій країні сприяли появі досліджень американського імпресіонізму (С.Пригодій), відомих рис неоавангардизму (А.Іщенко), неоромантизму (Г.Чеснокова) і постмодернізму (М.Коваль) в творчості окремих митців. Американський символізм як літературне явище не досліджувався взагалі. Втім, нещодавно була зроблена спроба знайти типологічні відповідності в поезії українських символістів перших десятиліть ХХ століття у порівнянні з англо-американською символістською лірикою. Остання була представлена творчістю Вільяма Батлера Єйтса та Луїзи Боган [2]. Однак, захопившись українським символізмом, авторка доволі скупо й фрагментарно додала” до нього деякі факти творчості й життя вищезгаданих англо-американських митців. Тому компаративного дослідження, як такого, не відбулося вийшла добротна розповідь про український символізм з поодинокими вкрапленнями-роздумами над поезією В.Б.Єйтса та Л.Боган.
    Поряд з проблемою необхідності виокремити особливості українського й американського символізмів, назріла ще одна. Символістські прозові тексти розглядалися у вітчизняному літературознавстві у відриві від символістської теорії. Здебільшого ми знаходимо патетичне захоплення критиків символікою творів, акцентуванням особливих характеристик символів. Такий підхід зумовлював ставлення до символістської прози як до явища не позбавленого оригінальності, але не визначального для напряму. Втім, саме проза винесла на поверхню все те особливе, що уквітчало і наситило символізм барвами та ідеями на національному ґрунті. На відміну від духовного пориву лірики як першого відгуку на нову естетику, проза стала зрілим свідченням символістського світовідчуття. Експериментальне поєднання в ній рис, притаманних ліриці, епосу і драмі, сколихнули широкий пласт суто національних образів і тем, що отримали нове звучання у символістських текстах та розширили обрії традиційних уявлень про символізм.
    Серед яскравих прозових творів американської та української літератур знаходимо роман Великий Ґетсбі” Ф.С.Фіцджеральда і повість Старший боярин” Т.Осьмачки. Це не означає, що ми кваліфікуємо всю творчість Ф.С.Фіцджеральда як символістську, однак услід за М.Бредбері та Р.Руландом маємо всі підстави говорити про символізм роману Великий Ґетсбі”. Отже, правомірність компаративного аналізу названих творів підказана такими факторами: по-перше, це барвистий символізм обох творів, особливе використання символіки на рівні екстер’єру та інтер’єру, варіативність архітектонічних утворень; по-друге, обидва письменники виявляють суто національні риси, що дозволяє встановити певні типологічні і відмінні риси української та американської ментальностей.
    До цього часу художня спадщина письменників вивчалася монологічно. Так, в сучасній україністиці велике коло праць і статей присвячено життю і творчості Т.Осьмачки, серед яких найбільш яскраві міфологічно-архетипне прочитання, а також ґендерна студія його прози й поезії Н.Зборовської [37; 38], історико-культурні розвідки М.Слабошпицького [113; 114], М.Шудрі [147], І.Шалати-Барни [142], М.Ільницького [47] та Я.Славутича [115], історико-бібліографічні факти і спогади Р.Харчук [134], О.Тарнавського [118], В.Поліщука [97], спроби тематично-проблемного аналізу творів Т.Осьмачки М.Скорського [112]. Творчість письменника розглядалася в контексті екзистенції [77], символізму [139; 140; 55], натуралізму [62], з погляду рецептивних моделей його текстів [36]. Про символізм Осьмачки в контексті еволюції стильових систем писав О.Астаф’єв [8].
    Серед досліджень доробку американського письменника можна назвати вже класичні праці В.Кухалашвілі [60], О.Звєрєва [39], Я.Засурського [34], Т.Денисової [28], А.Горбунова [23] та Ю.Лідського [64]. Однак, до цього часу радянська і пострадянська американістика традиційно сприймає Фіцджеральда як реаліста, хоча в новому підручнику Історії американської літератури ХХ століття” Т.Денисова відзначає наближеність автора Великого Ґетсбі” до романтичної естетики, зокрема символізування реалій і явищ, системне використання їх як стрижневих образів-організаторів тексту та інтертекстуальності, що поглиблює й розширює сприймання їх читачем” [28, с. 86]. Останнім романтиком бачить Фіцджеральда М.Толмачов [122]. Натомість американське літературознавство значно варіативніше у своїх поглядах. Зокрема Ричард Руланд із своїм британським колегою Малкольмом Бредбері [167] тлумачать Ф.С.Фіцджеральда як символіста, що на нашу думку ближче до істини. Символізм роману також відзначали Д.Міллер [197], Р.Орнстайн [199], К.Ейбл [174], К.Броуді та Ф.Малгаретті [16].
    Отже, актуальність теми дослідження продиктована необхідністю по-новому поглянути на твори Ф.С.Фіцджеральда та Т.Осьмачки у компаративному зіставленні. Окрім суто компаративної новації, пропонована тема несе в собі і новий для нас методологічний підхід. Розкриття обраної теми природно виведе нас до корекції сучасного погляду на творчість Ф.С.Фіцджеральда, висвітлить своєрідність світовідчуття Т.Осьмачки в естетичному плані.
    Актуальність теми дисертаційного дослідження підтверджується розвитком вітчизняної україно-американської компаративістики.
    Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертацію виконано на кафедрі теорії та історії світової літератури Київського національного лінгвістичного університету Міністерства освіти України у межах науково-дослідної теми Світова література в історичному зрізі: сучасні підходи та інтерпретації”, затвердженою вченою радою КНЛУ протоколом №3 від 29 жовтня 2001 року.
    Мета роботи полягає у встановленні типологічних рис символізму в творчості письменників на підставі аналізу роману Великий Ґетсбі” і повісті Старший боярин”. Для досягнення такої мети постає необхідним розв’язати певні конкретні завдання, що з неї випливають, а саме:
    - виявити основні тенденції потрактування поняття символізм” у вітчизняному і зарубіжному літературознавстві;
    - висвітлити самобутність екстер’єрної та інтер’єрної символіки Ф.С.Фіцджеральда та Т.Осьмачки;
    - з’ясувати символізм числа та кола в структурі Старшого боярина” та Великого Ґетсбі”;
    - виявити індивідуальні і національні особливості символічної сугестії трагедії ідеаліста;
    - визначити символізм образів наратора у творах обох письменників;
    - встановити особливості архітектоніки творів у параметрах діонісійського та аполлонівського начал.
    Таким чином об’єктом дисертаційного дослідження є творчість Т.Осьмачки та Ф.С.Фіцджеральда, зокрема повість Старший боярин” і роман Великий Ґетсбі”.
    Предметом дисертаційного дослідження стане типологія символізму Т.Осьмачки та Ф.С.Фіцджеральда.
    Методологічною основою дисертаційного дослідження є засновні положення порівняльної типології, архетипової критики, культурно-історичного літературознавства, зокрема концепції Д.Наливайка, В.Жирмунського, Н.Овчаренко, С.Пригодія, С.Клементса, П.Брюнеля, К.Ґ.Юнґа, Н.Фрая, М.Еліаде, Дж.Кемпбелла, К.Леві-Строса, Ю.Лотмана, В.Шміда, Ж.Женетта.
    Визначені методологічні засади й поставлені завдання передбачають використання в дослідженні таких методів, як:
    - порівняльно-типологічний;
    - архетипний (різних спрямувань);
    - структурально-антропологічний.
    Наукова новизна дисертаційної роботи полягає насамперед у типолого-компаративістському підході до вивчення творчості Т.Осьмачки і Ф.С.Фіцджеральда, у розкритті окремих сторін символістської поетики їх творів, у виявленні деяких основоположних характеристик культури і ментальності американців і українців. Вперше у вітчизняному літературознавстві розглядається творчість Ф.С.Фіцджеральда в рамках символістської естетики.
    Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у використанні новітніх для нашої науки підходів до аналізу художнього тексту: архетипового (різних спрямувань), психоаналітичного, а також у теоретичному параметруванні американського символізму.
    Практична значимість роботи обумовлюється тим, що матеріали дисертації можуть бути використані в лекціях та семінарах з курсу Історія літератури США”, Історія української літератури”, Теорія літератури” на філологічних факультетах; у спецкурсах з компаративістики, у проведенні спецсемінарів з проблем символізму, функції символіки в художньому творі та дослідженні символістського прозового твору як особистого типу картини світу; у роботах, що безпосередньо присвячені творчості Ф.С.Фіцджеральда та Т.Осьмачки; у науково-дослідній роботі студентів при написанні курсових та дипломних робіт; при створенні підручників і навчальних посібників з історії американської та української літератур.
    Апробація основних положень і результатів дослідження здійснювалася на засіданнях кафедри теорії та історії світової літератури КНЛУ. Деякі положення були виголошені на п’яти конференціях, у тому числі міжнародних: Літературний дискурс: генезис, рецепція, інтерпретація (літературознавчий, культурологічний і методичний аспекти)”. Київський міський педагогічний університет ім. Б.Д.Грінченка (Київ, 2003), Актуальні проблеми американознавства”. Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ, 2004); науково-практичних: Науково-практична конференція Київського державного лінгвістичного університету (Київ, 2000), Мова, освіта, культура у контексті Болонського процесу” Київського національного лінгвістичного університету (Київ, 2004), Лінгвістична наука і освіта у європейському вимірі” Київського національного лінгвістичного університету (Київ, 2005).
    Публікації. Основні положення й результати дослідження відображені автором у 5 статтях, надрукованих у фахових збірниках, 1 тезах доповіді на науковій конференції, в одному розділі колективного посібника Типологія української та американської літератур (на порубіжжі ХІХ-ХХ сторіч)” за ред. С.Пригодія.
    1. Зіневич В.В. Американський символізм: теоретичний обрис // Мандрівець. Видання Наукових записок Національного університету Києво-Могилянська Академія”. Тернопіль. 2001. № 34 (3233). С. 5257.
    2. Зіневич В.В. Екстер’єрний символізм роману Ф.С.Фіцджеральда Великий Ґетсбі” // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2002. Т. 5, № 2. С. 168174.
    3. Зіневич В.В. Коло та символіка чисел як складники архітектоніки роману Великий Ґетсбі” Ф.С.Фіцджеральда та повісті Старший боярин” Т.Осьмачки // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. К.: Видавничий центр КДЛУ. 2003. Т. 6, № 2. С. 206212.
    4. Зіневич В.В. Символізм світу речей у Великому Ґетсбі” Ф.С.Фіцджеральда та Старшому боярині” Т.Осьмачки // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць Київського університету імені Тараса Шевченка. К.: Логос, 2002. Випуск 7. С. 180189.
    5. Зіневич В.В. Аполлонійські та діонісійські первні у Великому Ґетсбі” Ф.С.Фіцджеральда // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць Київського національного університету імені Тараса Шевченка. К.: Вид. Дім Дмитра Бураго, 2004. Випуск 13. С. 5158.
    6. Зіневич В.В. Екстер’єрний символізм повісті Т.Осьмачки Старший боярин”. Тези // Літературний дискурс: генезис, рецепція, інтерпретація (літературознавчий, культурологічний і методичний аспекти): Збірка матеріалів міжнародної конференції. К.: УАВЗЛ, 2003. С. 141143.
    7. Зіневич В.В. Екстер’єрний та інтер’єрний символізм Великого Ґетсбі” і Старшого боярина” // Типологія української та американської літератур. Ч.1. На порубіжжі ХІХХХ сторіч: Зб. наук. праць. За ред. Пригодія С.М. К.: Київський університет, 2004. С. 117147.
    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних бібліографічних джерел, який нараховує 211 одиниць, з них 49 іноземними мовами. Обсяг тексту дисертації 161 сторінка, загальний обсяг роботи 180 сторінок.
    У вступі обґрунтовується вибір обраної теми, визначаються її актуальність і новизна, вказуються об’єкт та предмет дослідження, формулюється мета і завдання роботи, теоретичне і практичне значення, характеризується фактичний матеріал та методи дослідження.
    У першому розділі Концепт символізму в американському та українському літературознавстві” викладаються головні теоретичні положення, на яких базується концептуальний апарат дослідження, розглядаються особливості становлення символізму та висвітлюються основні підходи вивчення цього явища протягом ХХ століття.
    У другому розділі Екстер’єрний та інтер’єрний символізм Великого Ґетсбі” і Старшого боярина” встановлюються певні закономірності вживання екстер’єрної та інтер’єрної символіки у символістських текстах крізь призму полісвітів Нортропа Фрая; визначається специфіка реалізації ідеї твору за допомогою символіки; виявляється своєрідність національного й авторського компонента символістської прози; порівнюється символічний інструментарій Т.Осьмачки та Ф.С.Фіцджеральда; встановлюється демонічний характер образності символістського тексту.
    У третьому розділі Символізм архітектоніки творів Т.Осьмачки і Ф.С.Фіцджеральда” розкриваються образ кола та символізм чисел (трійці, четвериці, сімки) у Великому Ґетсбі” та Старшому боярині”; виявляються першоімпульси такої символіки; досліджуються особливості символічної сугестії трагедії ідеаліста в рамках національного світосприйняття; аналізується символізм наратологічної інстанції; встановлюється діонісійський компонент побудови творів Т.Осьмачки і Ф.С.Фіцджеральда.
    У загальних висновках викладаються основні результати дослідження, підводяться підсумки роботи, окреслюються перспективи подальших досліджень з обраної проблеми.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    На тлі різноманітних розвідок почасти теорії та історії української літератури початку ХХ століття і українського символізму зокрема, питання компаративного вивчення цього феномену все ще залишається майже відкритим у вітчизняному літературознавстві. Необхідність такої постановки проблеми обумовлена усвідомленням місця національної літератури в контексті світового літературного процесу. Зіставлення ж української та американської літератур є закономірним в світлі типологічних рис національних культур. До того ж сам факт існування американського символізму нашими науковцями ніколи не досліджувався. Спроба знайти певні типологічні відповідності у англо-американській та українській символістській ліриці тільки позначила велике коло невирішених проблем, серед яких принциповим для нас стало визначення характеру американського та українського символізмів, дослідження еволюції концепту символізму у вітчизняному та зарубіжному літературознавстві, встановлення типологічних рис і національних особливостей прозового символізму на матеріалі творів Великий Ґетсбі” Ф.С.Фіцджеральда і Старший боярин” Т.Осьмачки.
    Насамперед український та американський символізми вирізняються хронологічною запізнілістю, що стала результатом особливостей літературно-культурного процесу в цих країнах. Така асинхронність до європейського символізму, а також національний фактор позначилися на їх характері. Активний, але нетривалий розквіт українського символізму зумовив послаблення його філософської концептуальності, натомість сприяв більшій варіативності цього явища на національному ґрунті. Окрім тяжіння творчості окремих митців до естетики європейського символізму, це позначилося особливою увагою до життєвих проблем, поєднання символістської доктрини з ідеями національно-визвольної боротьби та традиційною образністю, звертанням до народної тематики та міфології.
    Модерність американської літератури не дала символізму проявитися у повну силу. Водночас особливий раціоналізм і прагнення власної формули стали запорукою його існування та теоретичного обґрунтування майже до 50-х років ХХ століття. Відповідно символізм в США інтегрує в собі дух авантюри, раціоналізму та реалій американського життя.
    Еклектичність і яскравість, заохочення до варіацій та багатий спадок стилістичних прийомів символізму вимагали вивчення та усвідомлення його місця у літературному процесі. Услід за духовними пасторами напряму за перо взялися науковці. Еволюція концепту символізму розпочалася із зацікавлення вчених проблемою символу, розгляду його під різноманітними кутами зору: за лінгвістичною теорією О.Потебні слідували психологічні виклади З.Фройда, К.Ґ.Юнґа і Е.Фромма, релігійно-філософські дослідження П.Флоренського, філософські пошуки Е.Кассірера та О.Лосєва. Представники міфокритичної школи (Н.Сміт, Н.Фрай, Р.Л’юіс тощо) зосередилися на вивченні діахронічного розвитку міфічних і біблійних тем та символів, до яких особливо тяжіла символістська поетика. Це стало поштовхом до визначення генези напряму, його розвитку й особливостей у калейдоскопі модерних течій. Відтоді розпочалося зацікавлення поетикою прозового символістського тексту (М.Фрідмен), історичними й культурними умовами написання твору (школа нового історизму”), його феміністичними ознаками (Ю.Крістєва), пізнавальними концепціями та ідеями (П.Крєтов) тощо.
    Важливою сторінкою вивчення символізму стало порушення питання його національної парадигми, що вимагало по-новому переглянути й дослідити жанрові, образні та стилістичні відмінності. Таким чином, компаративне дослідження є необхідною сходинкою до висвітлення суто національного в поетиці символістських творів.
    Символ як найголовніший троп символістської естетики посів чільне місце у системі художнього світу Т.Осьмачки і Ф.С.Фіцджеральда. Його можливість поєднувати в собі ідеальне, об’єктивне та суб’єктивне дала перевагу авторам наділяти образи екстер’єру та інтер’єру різноманітними значеннями, варіювати і протиставляти їх у символістському світі метаморфоз, використати сповна цей засіб втілення художньої ідеї твору. Звертання до архетипної критики Н.Фрая дозволило розкрити особливе навантаження образів екстер’єру та інтер’єру зазначених символістських текстів у межах міфічного рівня. Насамперед це визначене вченим створення атмосфери демонічного світу. Водночас, моделі світу Фіцджеральда і Осьмачки не є усталеними. Автори намагаються показати нам процес трансформації світу від апокаліптичного до демонічного, відповідно залучаючи символіку обох, доводячи їх значення до екстреми з наступним перетворенням. Американський письменник зображує Америку ери джазу” методом подвійного бачення, коли за першим враженням ідеального постає протилежне. Насправді ж ідеальним Фіцджеральд і Осьмачка відображають минуле як неможливість його повторення у майбутньому, сповненому шопенґауервською втомою. Цікаво, що піднімаючи проблему конфлікту між людиною і божественним світом, американський письменник уникає апокаліптичної образності. Натомість Осьмачка використовує її можливість перетворення на демонічну і навпаки.
    Особлива інтегрованість екстер’єру та інтер’єру в одне ціле є типологічним для обох письменників і корениться в українській та американській етнософії, з її акцентуванням ролі серця як центру мікрокосму, в якому сходяться і набувають значення усі символи макрокосму. Цим можна пояснити залучення авторами до екстер’єру та інтер’єру образності майже всіх рівнів демонічного світу, виокремлених Н.Фраєм.
    Вивчення художньої палітри порівнюваних творів показало схожість у використанні символіки екстер’єру та інтер’єру для зображення емоційного стану героїв, їх душевних пошуків, індивідуальність та Персону. Так, використовуючи однакові образи (одяг, пил, чай, алкоголь), кожен обігрує їх значення по-своєму. Подвійність бачення Фіцджеральда обумовлює більшої присутності ознак Персони напротивагу експресивному психологізму внутрішнього світу героїв Осьмачки. Використання ж цієї символіки у лейтмотивній прогресії надало ще більшої об’ємності персонажам творів.
    Важливу роль для сприйняття змісту, осягнення творчої манери й ідентифікації обох письменників відіграє поєднання християнської символіки з поганською (індіанською або праукраїнською), яке, відбившись у авторському світовідчутті, породжує нові смисли.
    Використання Ф.С.Фіцджеральдом та Т.Осьмачкою екстер’єрної та інтер’єрної символіки не уникає зв’язку з основною колізією творів, стає почуттєво-збагненною формулою озвучення головного символу. У Великому Ґетсбі” це Мрія, яку людина сама спотворює, у Старшому боярині” поневолена Україна, що вкладається у канву національної проблематики обох країн. Фіцджеральд розкриває її через зображення основних реалій Америки 20-х років минулого століття, протиставляючи розкіш марнотратство”, розкіш обивательщина”. Осьмачка ж звертається до двоїстості української ментальності, намагаючись поєднати її представників у можливій гармонії як символі неминучого відродження України.
    Структура символістського тексту також має специфічні особливості. Кожна її складова, свідомо чи несвідомо використана автором, отримує особливе навантаження, що поглиблює розуміння проблематики твору. Так принцип кола життєвого шляху Ґетсбі вимагає проведення аналогії з Ісусом Христом, акцентує важливість його перевтілення, символізує цілісну особистість. У Осьмачки це символ духовного росту, самовдосконалення головного героя. Натомість символізм чисел розкриває особливості світобудови художнього твору. Мікросвіти Фіцджеральда і Осьмачки виражаються четверицею, яка завдяки методу подвійного бачення розпадається у обох авторів на трійці з переходом до четвериць. Втім, якщо Великий Ґетсбі” завершується втіленням вічно незмінних законів матеріального світу, тобто четверицею, то Старший боярин” повертається до трійці із надією на відродження, очищення, що сягає язичницького світовідчуття протоукраїнців та американських індіанців.
    На відміну від несвідомих архітектонічних утворень, трагедія ідеаліста є авторською інтенцією названих творів. Водночас, вона набула цілого спектру символістських значень завдяки сугестії в ній багатьох складників, характерних для української та американської культури. Відповідно, за трагедією головного героя Великого Ґетсбі” ми бачимо драму ірландського іммігранта як трагедію падіння після успіху, пуританську драму, просвітницьку, романтично-рузвельтівську, в ньому також постає сугестований типаж античного блазня і середньовічного лицаря, що складає біографічно-національний первень. Натомість трагедія героя Старшого боярина” сугестує драму українського інтелігента, українського козацтва, психологічну кризу та розкол нації, майбутню еміграцію та драму християнина, що відповідає реаліям українського життя початку ХХ століття.
    Наратологічна структура творів виділила особливий статус наратора у символістському тексті як унаочнення сугестованого образу моделей соціального статусу і поведінки. Якщо в особі Ніка Каррауея постають як вічні образи (Мудреця, священика), так і буденні, то анонімний наратор Т.Осьмачки сугестує переважно більш типові та буденні образи української дійсності (патріота, вчителя, селянина, українця тощо).
    Символістське світовідчуття, що несвідомо сягає площини міфів, репрезентувало діонісійський характер світу, якого не уникнули обидва письменники. Відповідно, їх головні герої стали модерною реінкарнацією бога Діоніса. Втім, Фіцджеральд використав архетип активного типу героя Прометея, поєднуючи арійський і семітський міфи, де герой помирає в покарання за скоєний гріх. У Осьмачки пасивний тип героя Едипа, якому прощається навіть убивство. Така різниця підтверджує несхожість американських та українських світосприймальних установок, довершених авторським досвідом.

    Таким чином, використання обома авторами екстер’єрної та інтер’єрної символіки, схожих складових архітектоніки твору унаочнили можливість символістського прозового тексту широко використовувати національну символіку, залучати до свого образного світу реалії повсякденного життя, виражати специфіку українського та американського менталітету. І Фіцджеральд, і Осьмачка явили нам цікаві взірці символістської прози, привнесли в них істотні загальні і національні особливості, що провокує подальші компаративні студії явища американського та українського символізму.







    Список використаних джерел


    1. Абрамкіна Н.В. С.Лангер та символічне літературознавство в США: Дис. ... канд. філол. наук: 10.01.04. Дніпропетровськ, 2004. 196 с.
    2. Авраменко Н.В. Поезія українських символістів перших десятиліть ХХ століття в типологічних відповідностях з англо-американською символістською лірикою: Дис. ... канд. філол. наук: 10.01.05. Тернопіль, 2002. 202 с.
    3. Аллен У. Традиция и мечта. Критический обзор английской и американской прозы с 20-х годов до сегодняшнего дня: Пер. с англ. М.: Прогресс, 1970. 424 с.
    4. Андреева В., Ровнер А. Акация // Энциклопедия символов, знаков, эмблем. М.: Локид; Миф, 1999. С. 29.
    5. Андреева В., Ровнер А. Дерево // Энциклопедия символов, знаков, эмблем. М.: Локид; Миф, 1999. С. 143156.
    6. Андреева В., Куклев В., Ровнер А. Одежда // Энциклопедия символов, знаков, эмблем. М.: Локид; Миф, 1999. С. 358359.
    7. Андреева В., Ровнер А. Цвет // Энциклопедия символов, знаков, эмблем. М.: Локид; Миф, 1999. С. 512515.
    8. Астаф’єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. К.: Смолоскип, 1998. 313 с.
    9. Байбурин А.К. Жилище в обрядах и представлениях восточных славян. - Ленинград: Наука, 1983. 186 с.
    10. Бахтин М.М. Проблема содержания, материала и формы в словесном художественном творчестве // Бахтин М.М. Работы 1920-х годов. - К.: Next, 1994. - С. 257-319.
    11. Белый А. Символизм как миропонимание. М.: Республика, 1994. 528 с.
    12. Беляев А.А. Прогрессивная литература США 30-х годов и современная американская критика: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.04 / Киевский ун-т им. Т.Г.Шевченка. Киев, 1972. 16 с.
    13. Білецький О.І. Літературно-критичні статті. К.: Дніпро, 1990. 254 с.
    14. Борисова Л.М. Драматургія російського символізму і символістська теорія життєтворчості: Автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.01.02 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. Сімферополь, 2001. 34 с.
    15. Борьба методов и направлений в литературах современного запада / Затонский Д.В., Оленева В.И., Денисова Т.Н., Еремеев Л.А.; Под ред. Затонского Д.В. К.: Наукова думка, 1986. 234 с.
    16. Броуди К., Малгаретти Ф. Обзор английской и американской литературы = Focus on English and American Literature. М.: Айрис-пресс, 2003. 400 с.
    17. Верлен П., Рембо А., Малларме С. Стихотворения, проза: Пер. с фр. - М.: РИПОЛ КЛАССИК, 1998. - 736 с.
    18. Винниченко В. Відродження нації. У 3 т./ Видавництво політичної літератури України. - К., 1990. - Т. І: Доба Української Центральної Ради. Період перший. Революційна організація державности й морально-правової влади. - 348 с.
    19. Волков А. Архітектоніка // Лексикон загального та порівняльного літературознавства. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. - С. 47-48.
    20. Галич О., Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури׃ Підручник. - К.: Либідь, 2001. - 488 с.
    21. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. / Искусство. М., 1969. Т. 2. 326 с.
    22. Гольберг М.Я. О.О.Потебня і розвиток слов’янського теоретичного літературознавства // О.О.Потебня і проблеми сучасної філології. К.: Наукова думка, 1991. С. 181190.
    23. Горбунов А.Н. Романы Френсиса Скотта Фицджеральда. - М.: Наука, 1974. - 152 с.
    24. Гундорова Т. Про Явлення Слова. Дискурс раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. Львів: Літопис, 1997. 297 с.
    25. Гундорова Т. Фрідріх Ніцше й український модернізм // Слово і час. 1997. №4. С. 2933.
    26. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору. - Луцьк: Вежа, 1997. 296 с.
    27. Демчук О. Біблійні архетипи води в сучасній єврейській літературі // Біблія і культура. Чернівці: Рута, 2000. Вип. 2. С. 98100.
    28. Денисова Т.Н. Історія американської літератури ХХ століття: Навч. посіб. К.: Довіра, 2002. 318 с.
    29. Денисова Т.Н. Роман і романісти США ХХ століття. - К.: Дніпро, 1990. - 363 с.
    30. Денисова Т.Н. Экзистенциализм и современный американский роман. - К.: Наукова думка, 1985. - 245 с.
    31. Диксон О. Гептада // Энциклопедия символов, знаков, емблем. - М.: Локид; Миф, 1999. - С. 117-119.
    32. Женетт Ж. Работы по поетике. Фигуры. Т.2. http: // yanko.lib.ru./books/lit
    33. Жюльен Н. Словарь символов׃ Пер. с фр. - Челябинск: Урал LTD, 1999. - 499 с.
    34. Засурский Я.Н. Американская литература ХХ века. Некоторые аспекты литературного процесса. - М.: Изд-во МГУ, 1966. - 440 с.
    35. Затонский Д. Зеркала искусства. Статьи о современной зарубежной литературе. М.: Советский писатель, 1975. 343 с.
    36. Захарчук І. Рецептивні моделі творчості Тодося Осьмачки: проблеми й перспективи // Історико-літературні, теоретико-літературні й мовно-стилістичні аспекти творчості Тодося Осьмачки. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 105-ї річниці з дня народження Т.С.Осьмачки 11-12 травня 2000 року. - Черкаси: Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 2000. - С. 68-71.
    37. Зборовська Н. Танцююча зірка” Тодося Осьмачки. - К.: МСП Козаки, 1996. 64 с.
    38. Зборовська Н. Про чоловіка-сатану у прозі Т.Осьмачки // Зборовська Н., Ільницька М. Феміністичні роздуми. На карнавалі мертвих поцілунків. Львів: Літопис, 1999. С. 7379.
    39. Зверев А.М. „Американская трагедия” и „американская мечта” // Литература США ХХ века. М.: Наука, 1978. С. 180187.
    40. Знойко О.П. Міфи Київської землі та події стародавні. Науково-популярні статті, розвідки. - К.: Молодь, 1989. 304 с.
    41. Иванов В. Две стихии в современном символизме // От Символизма до «Октября». Литературные манифесты. І. Россия. М.: Новая Москва, 1924. С. 5775.
    42. Ильев С.П. Русский символистский роман. Аспекты поэтики. К.: Лыбидь, 1991. 172 с.
    43. Ильин И.П. Нарратология // Современное зарубежное литературоведение. Страны Западной Европы и США. Концепции. Школы. Термины. - М.: INTRADA, 1999. - С. 68-72.
    44. Ильин И.П. Нарративная типология // Современное зарубежное литературоведение. Страны Западной Европы и США. Концепции. Школы. Термины. - М.: INTRADA, 1999. - С. 58-68.
    45. Ильин И.П. Постмодернизм. От истоков до конца столетия: Эволюция научного мифа. М.: Интрада, 1998. 278 с.
    46. Ильин И.П. Точка зрения // Современное зарубежное литературоведение. Страны Западной Европы и США. Концепции. Школы. Термины. - М.: INTRADA, 1999. - С. 143-146.
    47. Ільницький М. Література українського відродження. Напрямки і течії в українській літературі 20-х початку 30-х років ХХ століття. Львів: Літопис, 1994. 215 с.
    48. Історія української літератури ХХ століття: Підр. для студ. гуманіт. спец. вузів / За ред. Дончика В.Г. : У 2 кн. / Либідь. К., 1998. Кн. 1. 464 с.
    49. Карабутенко І. Лабіринт бодлерівської естетики // Ш.Бодлер. Поезії: Пер. з фр. К.: Дніпро, 1989. С. 255286.
    50. Кереньи К. Трикстер и древнегреческая мифология // Радин П. Трикстер. Исследования мифов семеро-американских индейцев с комментариями К.Г.Юнга и К.К.Кереньи. СПб.: Евразия, 1999. С. 241264.
    51. Кириченко О.М. Основные течения в поэзии США в 20-е годы ХХ века (19191929): Автореф. дис. канд. филол. наук: 10. 01. 04 / Киевский гос. ун-т им. Т.Г.Шевченка. К., 1987. 18 с.
    52. Кобилянська О. Твори: В 5 т. / Держлітвидав. К., 1963. Т.5. 765 с.
    53. Ковалев Ю.В. Едгар По. Новелист и поэт: Монография. Ленинград: Художественная литература, 1984. 296 с.
    54. Колесниченко-Братунь Н. Старший боярин” Т.Осьмачки і традиції європейської прози // Дзвін. 1995. - № 4. - С. 5963.
    55. Колошук Н. Поезія Тодося Осьмачки: символізм чи експресіонізм? // Історико-літературні, теоретико-літературні й мовно-стилістичні аспекти творчості Тодося Осьмачки. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 105-ї річниці з дня народження Т.С.Осьмачки 11-12 травня 2000 року. - Черкаси: Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 2000. - С. 71-77.
    56. Костомаров Н.И. Две русские народности. - Киев-Харьков: Майдан, 1991. - 71 с.
    57. Кретов П.В. Ейдетична модель пізнання та генеза філософсько-культурного гнозису символізму // Актуальні філософські та культурологічні проблеми сучасності. К.: Міжнародна фінансова агенція, 1998. С. 6674.
    58. Кримський С. Сприйнявши серцем, осягнувши розумом // Віче. 1993. №8. С. 7683.
    59. Кульчицький О. Світовідчування українця // Українська душа. - К.: Фенікс, 1992. - С. 48-65.
    60. Кухалашвили В.К. Ф.С.Фицджеральд и американский литературный процесс 20-30-х годов ХХ в. - К.: Наукова думка, 1983. - 239 с.
    61. Леві-Строс К. Структурна антропологія: Пер. з фр. - К.: Основи, 1997. - 387 с.
    62. Левчук Т. Натуралізм в поетиці віршових творів Тодося Осьмачки // Історико-літературні, теоретико-літературні й мовно-стилістичні аспекти творчості Тодося Осьмачки. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 105-ї річниці з дня народження Т.С.Осьмачки 11-12 травня 2000 року. - Черкаси: Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 2000. - С. 82-85.
    63. Лесная Г.М. Литературное объединение «Молодая муза» у истоков украинского символизма // Вестник Московского университета. Серия 9. Филология. - 2003. - №3. - С. 129-134.
    64. Лидский Ю.Я. Скотт Фицджеральд. Творчество. - К.: Наукова думка, 1982. - 367 с.
    65. Ликова Р. Проблеми на европейския символизъм. София: Наука и изкуство, 1984. 572 с.
    66. Літературознавчий словник-довідник / Укл.: Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. К.: ВЦ Академія, 1997. 752 с.
    67. Лосев А.Ф. Знак. Символ. Миф. М.: Изд-во Московского университета, 1982. 480 с.
    68. Лосев А.Ф. Логика символа // Философия. Мифология. Культура. М.: Политиздат, 1991. С. 247275.
    69. Лосев А.Ф. Очерки античного символизма и мифологии. - М.: Мысль, 1993. - 959 с.
    70. Лосев А.Ф. Проблема символа и реалистическое искусство. М.: Искусство, 1976. 367 с.
    71. Лотман Ю. Структура художественного текста. М.׃ Искусство, 1970. 384 с.
    72. Мовчан Р. Українська етно-культурна цивілізація в Старшому боярині” Т.Осьмачки і Морозовому хуторі” У.Самчука // Історико-літературні, теоретико-літературні й мовно-стилістичні аспекти творчості Тодося Осьмачки. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 105-ї річниці з дня народження Т.С.Осьмачки 11-12 травня 2000 року. - Черкаси: Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 2000. - С. 61-65.
    73. Моклиця М. Модернізм у творчості письменників ХХ століття. Ч 1. Українська література: Навч. посіб. Луцьк: Вежа, 1999. 154 с.
    74. Моклиця М. Модернізм у творчості письменників ХХ століття. Ч 2. Зарубіжна література: Навч. посіб. Луцьк: Вежа, 1999. 180 с.
    75. Моклиця М. Проза Т.Осьмачки в аспекті художнього методу // Історико-літературні, теоретико-літературні й мовно-стилістичні аспекти творчості Тодося Осьмачки. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 105-ї річниці з дня народження Т.С.Осьмачки 11-12 травня 2000 року. - Черкаси: Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 2000. - С. 61-65.
    76. Мукаржовский Я. Исследования по эстетике и теории искусства: Пер. с чешск. М.: Искусство, 1994. 606 с.
    77. Надточій О. Екзистенційні мотиви у поетичній творчості Тодося Осьмачки // Історико-літературні, теоретико-літературні й мовно-стилістичні аспекти творчості Тодося Осьмачки. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції з нагоди 105-ї річниці з дня народження Т.С.Осьмачки 11-12 травня 2000 року. - Черкаси: Черкаський державний університет ім. Б.Хмельницького, 2000. - С. 77-82.
    78. Наєнко М. Українське літературознавство: Школи, напрями, течії. К.: Академія, 1997. - 320 с.
    79. Наливайко Д.С. Искусство: направления, течения, стили. К.: Мистецтво, 1985. 365 с.
    80. Науменко Н.В. Символіка в образній структурі української новелістики кінця ХІХ початку ХХ століття: Автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.01.01 / Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. К., 2002. 20 с.
    81. Неврлий М. Українська радянська поезія 20-х. Мікропортрети в художніх стилях і напрямах. К.: Вища школа, 1991. 271 с.
    82. Ніколаєва Т. Різновиди традиційного одягу // Українська минувщина.: Ілюстрований етнографічний довідник. - К.: Либідь, 1993. - С. 110132.
    83. Ніколенко О.М. Поезія французького символізму. Шарль Бодлер, Поль Верлен, Артюр Рембо: Посібник для вчителя. - Харків: Веста: Вид-во Ранок, 2003. - 144 с.
    84. Ницше Ф. Рождение трагедии, или эллинство и пессимизм // Ницше Ф. Сочинения. В 2 томах: Т.1: Пер. с нем. М.: РИПОЛ КЛАССИК, 1998. С. 45158.
    85. Ницше Ф. Человеческое, слишком человеческое // Ницше Ф. По ту сторону добра и зла: Сочинения. М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО-Пресс, Харьков: Изд-во Фолио, 1999. С. 11294.
    86. Нольман М. Шарль Бодлер. Судьба. Эстетика. Стиль. М.: Художественная литература, 1979. 316 с.
    87. Обломиевский Д. Французский символизм. М.: Изд-во Наука, 1973. 303 с.
    88. Овчаренко Н.Ф. Міфологема землі в канадській і українській прозі. - К.: Київська правда, 1996. - 198 с.
    89. Олійник О. Феномен символізму в системі українського модерну // Слово і час. 1998. №6. С. 6368.
    90. Олійник О. Початки символізму в українській драмі (на матеріалі творчості О.Олеся та С.Черкасенка): Дис. ... канд. філол. наук: 10.01.02. К., 1994. 182 с.
    91. Осьмачка Т. Старший боярин // Дзвін. - 1995. №4. С. 19-59.
    92. Пав
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины