НІМЕЦЬКОМОВНИЙ ПРОСТІР ТВОРІВ ЮРІЯ КЛЕНА: КОНФЛІКТ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

на правах рукопису

Жовтані Руслана Ярославівна

УДК 81’255.4:821.112.2

НІМЕЦЬКОМОВНИЙ ПРОСТІР ТВОРІВ
ЮРІЯ КЛЕНА: КОНФЛІКТ ІДЕНТИЧНОСТЕЙ

10.01.05 порівняльне літературознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Астаф’єв Олександр Григорович,
доктор філологічних наук,
професор

КИЇВ - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП.....3
РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕН МОВНОЇ ОСОБИСТОСТІ ЮРІЯ КЛЕНА....9
1.1. Біографія вченого і письменника в літературній пам`яті його сестри Жозефіни (за матеріалами книги: O.Burghardt. Leben und Werke)16
1.2. Зв`язок „людина мова (менталітет, лексикон, асоціативні зв`язки). Теоретичний аспект...37
1.3. Конфлікт ідентичностей....45
1.4. Мовна картина світу: неокласична і символістська стильові домінанти............................................................................................52
РОЗДІЛ 2. НІМЕЦЬКОМОВНІ ПОЕТИЧНІ ТВОРИ ЮРІЯ КЛЕНА: САМОЦІННІСТЬ ВЛАСНОГО „Я В ІНОКУЛЬТУРНОМУ СОЦІУМІ ...66
2.1. Німецькомовна лірика: „від символіки концептів до семантики слова..66
2.2. Поема „Жанна д`Арк як явище білінгвізму...75
2.3. Форми рецепції німецькомовної поезії: впливи, образні аналогії, інтертекстуальність....87
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕКЛАД ЯК ФОРМА МІЖКУЛЬТУРНОЇ ХУДОЖНЬОЇ КОМУНІКАЦІЇ....102
3.1. О.Бурґгардт про перекладацьку діяльність...108
3.2. Посередницька функція перекладу (Р.М.Рільке).119
3.3. Автор і перекладач: взаємодія творчих особистостей (Г.Гайне)....135
РОЗДІЛ 4. ЛІТЕРАТУРНО-КРИТИЧНИЙ ДИСКУРС ЮРІЯ КЛЕНА........145
4.1. Головні мотиви у творчості Леоніда Андрєєва.149
4.2. Явище німецького експресіонізму в оцінці Юрія Клена.....162
4.3. Жанр портрета (Г.Гессе).....172
Висновки..180
Список використаних джерел....185

ВСТУП

Актуальність дослідження. Сьогодні теорія міжкультурної художньої комунікації стала тією «загальною територією», яка охоче зацікавлює учених, дослідників взаємодії і взаємовпливу культур, співвідношення культури й мови, а також пошуку оптимальних форм міжкультурного художнього діалогу. Це стосується й вивчення українсько-німецьких літературних зв'язків Юрія Клена, його зацікавлень німецькою культурою, впливами на його творчість Й.-В.Ґете, Ф.Шіллера, Г.Гайне, Ф.Гельдерліна, Р.-М.Рільке. С.Георге, В.Газенклевера, Е.Толлера, Й.Вінклера та інших. Зрозуміло, ці зв'язки розглядаються під кутом зору здобутків естетики, компаративістики, теорії комунікації, антропології, етно-, соціо- і психолінгвістики, семіотики, психології культури, герменевтики, їм присвячені праці німецьких учених Ж.Бурґгардт, В.Бурґгардта, Р.Ґьобнера, К.-Ф.Зіса, Ю.Ліндекугель, українських М.Антонович-Рудницької, О.Астаф'єва, О.Багана, Т.Біленко, М.Богач, Н.Боголюб-Роєнко, Б.Бойчука і Б.Рубчака, М.Бондаренко, Л.Борецького, М.Борецького, В.Борового, О.Бухарової, Т.Гажі, Н.Геркен-Русової, С.Гординського, О.Городиського, З.Гузара, В.Державина, І.Дмитрів, Д.Донцова, В.Зварича, М.Зимомрі, В.Зубань, М.Зубрицької, П.Іванишина, М.Ільницького, І.Качуровського, Л.Косяк, І.Костецького, І.Кошелівця, Б.Кравцева, Я.Кравця, Л.Кравченко, В.Кримського, М.Крупача, Л.Куценка, Ю.Лавріненка, Ю.Лободовського, О.Лященко, Є.Маланюка, О.Мациборської, А.Мединської, Р.Мниха, М.Мухина, І.Набитовича, М.Неврлого, М.Ореста, В.Просалової, В.Ревуцького, І.Розлуцького, І.Руснак, Б.Рубчака, Л.Рудницького, Г.Сабат, М.Савки, В.Сарапин, Л.Сірик, О.Тарнавського, О.Теліги, О.Филиповича, Р.Чайковського і О.Лисенкової, Л.Череватенка, Д.Чижевського, В.Чобанюк, Ю.Шереха, Д.Шум-Стебельської, О.Янчука та ін.
Зустріч у художньому просторі Юрія Клена складових української та німецької культур (як і інших: російської, єврейської) засвідчує, що творчість поета складає цілісну динамічну систему, пронизану інтегративним авторським баченням, складною мережею різнорідних взаємин мови, культури і комунікації у феноменологічному полі людських сенсів. Амбівалентність цієї системи виявляється в тому, що її мовно-виражальні засоби в процесі свого розгортання й розвитку перетворюються на власну протилежність, утворюючи конфлікт ідентичностей. Так, у творчості А.Кримського, як влучно помітила С.Павличко, «воювали» між собою тюркський, український та російський елементи, у Юрія Клена також не можуть «примиритися» український, російський та німецький ментально-лінгвальні комплекси. З погляду теорії комунікації це дуже серйозна проблема «притирання» концептів і різних лінгвокультур, що може призвести не лише до асиметрії у комунікації між автором і читачем, а й до розщеплення української (як і російської, німецької) ідентичності на: «фізіологічну», «психологічну», «етнічну», «географічну», «вікову», «гендерну» і т.д.
Дисертант якраз і намагається проникнути в боротьбу «бунтівних» властивостей художньої системи (за Л.Булаховським «мовних повстань») Юрія Клена, обравши для цього відповідний термінологічний інструментарій, де наскрізними є категорії «конфлікт ідентичностей», «феномен мовної особистості», зв'язок «людина-мова», «мовна картина світу», «коди й еталони культури», «еквівалентність», «квазіеквівалентність», «образні аналогії» тощо.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано на кафедрі теорії літератури та компаративістики Київського славістичного університету у межах комплексної теми «Актуальні проблеми філології» (проект Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, державний реєстраційний номер 025ФО44-01, науковий керівник: доктор філологічних наук, професор Г.Семенюк).
Мета дисертації: окреслити динаміку та логіку становлення німецькомовного простору Юрія Клена, зумовленого іманентними особливостями його світоспоглядання та соціокультурною ситуацією. На думку дисертанта, специфіку його німецькомовного простору складають п'ять істотних моментів: 1) поезія як модель міжкультурної художньої комунікації; 2) феномен мовної особистості поета, 3) конфлікт ідентичностей, 4) генетично-контактні зв′язки і національні міфи; 5) типологічні сходження і форми міжлітературної рецепції.
Заради досягнення поставленої мети дослідниця прагне в своїй дисертації розв'язати такі завдання:
1) визначити у рамках запропонованої концепції загальний фонд знань і вірувань комунікантів, неповторність структур ментально-лінгвального українського і німецького комплексів, зони «перетинання» когнітивних просторів автора;
2) окреслити сферу конфлікту ідентичностей та його різновидів;
3) з′ясувати мету і характер комунікативних завдань, якими користувався Юрій Клен у своїй творчості;
4) простежити еволюцію німецькомовних творів Юрія Клена, розкрити естетичну специфіку його європоцентричної художньої стратегії;
5) розкрити зовнішній контекст українсько-німецького дискурсу Юрія Клена, генетично-контактні зв′язки (родинні стосунки, вплив на нього неокласиків, увага до німецької культури, праця у Мюнстерському університеті) й форми міжлітературної рецепції (впливи, образні аналогії, ремінісценції, переклади);
6) схарактеризувати домінанту українського ментально-лінгвального комплексу в німецькомовних творах Юрія Клена, описати специфіку типологічних сходжень.
Об′єктом дослідження є німецькомовні твори Юрія Клена, українські та німецькі версії одних і тих же поезій, його переклади з німецької, розвідки, статті про німецьку літературу, публікації в українській та німецькій періодиці, листи, спогади і щоденники письменників, архівні матеріали.
Спираючись на архівні матеріали Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, Мюнстерського університету, Українського Вільного Університету у Мюнхені, Архіву Д.Донцова у Варшавській національній бібліотеці, дисертант уводить в обіг маловідомі німецькомовні поезії Юрія Клена, різні версії його біографій, листи, спогади сестри Жозефіни, німецькомовну докторську дисертацію О.Бурґгардта «Головні мотиви у творчості Леоніда Андрєєва» та інші.
Предмет дослідження мовна особистість Юрія Клена як центральний системотвірний чинник комунікативного процесу, багатошарова, багаторівнева структура, складне поєднання психофізіологічних, соціальних, соціальних, національно-культурних і мовних відмінностей. Мовна картина світу поета (якою б вона не була: російською, українською чи німецькою) виступає провідником у контексті комунікації, основою особистісної самоідентифікації, залежно від того, яка лінгвокультура у тексті домінує.
Теоретико-методологічна основа дисертації. У дисертації використано досвід школи філософії діалогізму (праці К.О.Апеля, М.Бахтіна, М.Бубера, Ю.Габермаса, Ю.Крістевої, Е.Левінаса, Ю.Лотмана, П.Рікера), структурно-семіотичної школи (дослідження Р.Барта, Е.Бюіссана, Ж.Дерріда, Я.Мукаржовського, Ц.Тодорова, Р.Якобсона та ін.), ідеї герменевтики, рецептивної та феноменологічної естетики й психоаналізу, результати досліджень провідних українських і зарубіжних компаративістів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першою спробою системно й різнобічно дослідити німецькомовний простір творів Юрія Клена, з'ясувати конфлікт ідентичностей його лінгвокультурної сфери і домінанту в ньому українського первня, здатність поета найповніше виразити своє «я» українською мовою. На основі архівних матеріалів, відомих і малодоступних джерел системно досліджено німецькомовні поезії Юрія Клена, здійснено їх компаративне зіставлення з однойменними українськими творами (наприклад, поема «Жанна д'Арк»). Уперше глибоко проаналізовано феномен мовної особистості поета, його біографію і життєписи сестри Жозефіни (за матеріалами її книги: Oswald Burghardt. Leben und Werke) та О.Филиповича, прокоментовано зв`язок «людина мова» (менталітет, лексикон, асоціативні зв`язки) у його творчості, схарактеризовано його мовну картину світу, де помітні неокласична і символістська стильові домінанти, досліджено німецькі впливи на його поезію (формальні збіги, еквівалентність і квазіеквівалентність, образні аналогії). Ґрунтовно прокоментовано його перекладацьку діяльність (переклади з Р.М.Рільке, Г.Гайне), розглянуто його літературно-критичні праці, німецькомовну дисертацію «Головні мотиви у творчості Леоніда Андрєєва», статті, присвячені німецькому експресіонізмові, подано розгорнутий аналіз портретів німецьких письменників (Гессе).
Практичне значення одержаних результатів зумовлюється безпосереднім вивченням «мовної» поведінки комунікантів. Результати дослідження можуть бути застосовані у вузівських і шкільних курсах української та зарубіжної літератури ХХ ст., на наукових семінарах і спецкурсах, гімназіях, використані при написанні посібників, магістерських, дипломних і курсових робіт.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації викладено в доповідях на п'яти міжнародних наукових симпозіумах, зокрема на Міжнародному філологічному семінарі «Національні моделі порівняльного літературознавства» (Київ, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 20 грудня 2005 р.), Міжнародній науковій конференції «Мова як світ світів. Граматика і поетика української мови» (Київ, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 21 лютого 2006 р.), Міжнародній науковій конференції, присвяченій 235-річчю від дня народження Агатангела Кримського (Київ, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2006, 18 квітня), Міжнародному філологічному семінарі Понятійний апарат сучасного літературознавства: «своє» й «чуже» (Київ, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2007, 18 грудня), Міжнародному філологічному семінарі „Теоретичні й методологічні проблеми літературознавства (Київ, Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2007, 17 грудня).
Структура та обсяг дисертації зумовлені окресленими завданнями. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел (200 позицій). Загальний обсяг дисертації 200 сторінок, з яких 185 основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дослідженні окреслено динаміку та логіку становлення німецькомовного простору Юрія Клена, зумовленого іманентними особливостями його світоспоглядання та соціокультурною ситуацією. На думку дисертанта, специфіку його німецькомовного простору складають п'ять істотних моментів: 1) поезія як модель міжкультурної художньої комунікації; 2) феномен мовної особистості поета, 3) конфлікт ідентичностей, 4) генетично-контактні зв′язки і національні міфи; 5) типологічні сходження і форми міжлітературної рецепції.
У рамках запропонованої концепції визначено загальний фонд знань і вірувань комунікантів, неповторність структур ментально-лінгвального українського і німецького комплексів, зони «перетинання» когнітивних просторів автора; окреслено сферу конфлікту ідентичностей та його різновидів; з′ясовано мету і характер комунікативних завдань, якими користувався Юрій Клен у своїй творчості; простежено еволюцію німецькомовних творів Юрія Клена, розкрито естетичну специфіку його європоцентричної художньої стратегії; з’ясовано зовнішній контекст українсько-німецького дискурсу Юрія Клена, генетично-контактні зв’язки (родинні стосунки, вплив на нього неокласиків, увага до німецької культури, праця у Мюнстерському університеті) й форми міжлітературної рецепції (впливи, образні аналогії, ремінісценції, переклади); схарактеризовано домінанту українського ментально-лінгвального комплексу в німецькомовних творах Юрія Клена, описано специфіку типологічних сходжень.
У дослідженні підкреслюється, що українська ментальність письменника є продуктом колективної творчості українського народу і сягає несвідомих глибин народної психіки і ціннісних орієнтацій. Аналіз німецькомовного простору Юрія Клена підказує: ментально-лінгвальний феномен поета належить до «помежового існування» носія національної культури в умовах полікультурності. Материнські традиції у сім'ї, архетипна пам'ять української культури стали основою становлення українського поета німецького походження” звідси вільне мистецьке оперування трьома мовами, прикладом чого є ряд творів, котрі спочатку були написані російською або німецькою мовами, а потім перекладені (або переписані) українською (Антоній і Клеопатра”, Трубадур Жофруа Рюдель” спочатку мали російську редакцію, а „Жанна Д’арк німецьку), що зафіксовано в коментарях самого Юрія Клена.
Поет-„колоніст, який гостро переживає конфлікт ідентичностей, підтримує з одного боку генетично-культурну традицію предків (не розчиняючись в інокультурному оточенні), а з іншого прилучається до духовної скарбниці іншого народу. Подана схема відбилася у духовній структурі Юрія Клена, його важкій долі, коливаннях між «російською», «українською» та «німецькою» культурами, ставши своєрідною моделлю його світоспоглядання з домінантою рис української ментальності. Це простежено і в складному феномені його мовної особистості, і в мовній картині світу поета, в його німецькомовних поетичних творах, перекладах з німецької, в літературно-критичних працях з проблем німецької літератури.
За словами О.Тарнавського, в історичній батьківщині Юрій Клен не знайшов себе духовно (німець в Україні українець в Німеччині), тому так ретельно шукав шляхів зближення із колишніми земляками. Психологічне несприйняття німецького ментального типу буття підсилювали політичні реалії 30-40-х років, зокрема, модель фашистського тоталітаризму, такого ж неприйнятного для поета, як і сталінізм.
Незалежний у поглядах, принциповий і палкий поборник загальнолюдських цінностей, він усе своє життя, весь свій талант віддав Україні, усвідомлюючи себе спадкоємцем традицій І.Котляревського, Т.Шевченка, Лесі Українки, одним із дбайливих садівників” української мови, в якій, за його словами, відбився характер нації, що її породила”.
У дисертації з'ясовано конфлікт ідентичностей його лінгвокультурної сфери Юрія Клена і домінанту в ньому українського первня, здатність поета найповніше виразити своє «я» українською мовою. На основі архівних матеріалів, відомих і малодоступних джерел системно досліджено нівмецькомовні поезії Юрія Клена, здійснено їх компаративне зіставлення з однойменними українськими творами (наприклад, поема «Жанна д'Арк»). Уперше глибоко проаналізовано феномен мовної особистості поета, його біографію і життєписи сестри Жозефіни (за матеріалами її книги: Oswald Burghardt. Leben und Werke) та О.Филиповича, прокоментовано зв`язок «людина мова» (менталітет, лексикон, асоціативні зв`язки) у його творчості, схарактеризовано його мовну картину світу, де помітні неокласична і символістська стильові домінанти, досліджено німецькі впливи на його поезію (формальні збіги, еквівалентність і квазіеквівалентність, образні аналогії). Ґрунтовно прокоментовано його перекладацьку діяльність (переклади з Р.М.Рільке, Г.Гайне), розглянуто його літературно-критичні праці, німецькомовну дисертацію «Головні мотиви у творчості Леоніда Андрєєва», статті, присвячені німецькому експресіонізмові, подано розгорнутий аналіз портретів німецьких письменників (Г.Гессе).
Весь творчий доробок Юрія Клена (поезії та численні авторські до них коментарі, де розкриваються їх витоки та спонукальні мотиви, а також спеціальні аналітичні статті) свідчить про раціонально-емоційні принципи поетичного мислення, котрі дисциплінували мистецьку пристрасть і розкривали творчу особистість митця як явища високохудожнього.
При вивченні особливостей поетичного самовираження Юрія Клена, встановлено відповідне співвідношення "класичному феноменові індивідуально-авторського і традиційно-символічного (в більшості своїй міфологічного) підтекстів. Синтез античної культури, кращих зразків світового та вітчизняного мистецтва, в тому числі й російського "срібного віку" та українського "срібного злету", - зразок пошуку автором у класичній інваріантності (конкретний зміст якої зумовлений основними історичними закономірностями кожного відповідного періоду культурного розвитку) власного підходу до вирішення актуальних суспільних проблем його "сучасності", продовження класичних традицій і трансформації їх на власне народно-національній основі, що свідчить про "...нову якість естетичної свідомості, виповнюваної інтелектуальною пристрастю, раніше мало знаною на теренах нашого письменства".
Внутрішні та зовнішні аспекти поетики Юрія Клена розглянуто крізь
призму його світобачення, світосприймання та світовідтворення, що дало змогу дослідити глибинні її структури та символічний код, простежити характер індивідуального образотворення та вникнути в особливості творчої лабораторії письменника. Образна система Юрія Клена, що ввійшов у русло літературного процесу світоглядно сформованим, була зразком ретельної роботи над словом та високої філологічної і загальної культури поетичного мислення. Насичена алюзіями, ременісценціями, асоціаціями, категорична щодо оголеної версифікаційної механіки та "хитромудрого" компонування, вона вражає довершеністю та філігранністю фрази, завдяки чому автор поступово витворював власну іманентну творчу стихію. Поетичний словник Юрія Клена відбиває як глибокий культорологічний пласт, що об'єднує еллінську, європейську, українську літературну та народно-поетичну традиції, так і лексику поетового сьогодення. Йдеться і про узвичаєні поетизми, усталені символи, словесні формули, що ведуть свій родовід із глибин міфологічної пам'яті народу та книжних літературних пам'яток, і про словник нової доби, що в образно-поетичній системі лірики Юрія Клена формує своєрідні тематичні поля, які відбивають "шматочки дійсності" бурхливої і складної епохи. Однак, на відміну від представників епатажного авангардизму, котрі зводили хиткі метамистецькі конструкції, автор досить виважено вводив елементи новітньої поетики в художню тканину тексту, переважно як номінатив.
Поет з допомогою екстралінгвістичної персоніфікації, що полягає в прихованому порівнянні, охоче інтерпретує міфологічно-фольклорну традицію, чим засвідчує глибинні й органічні з нею контакти. Астральна символіка стає для нього по справжньому художнім феноменом, який накладає свій неповторний відсвіт та особливий чар на художнє мислення автора. Космізм його лірики багатомірний, поліфонічний у своєму ідейно-художньому звучанні.
Осмислюючи феномен Кленової поезії, слід визначити її як оргінальне поєднання "неокласичних", символічних та неоромантичних традицій. Його насичена асоціативним багатством майстерність у творенні образу та деталі позбавлена котурн, надуманості та лексичної зайвості, натомість вона вражає стрункістю фрази, музичністю, прозорістю думки, точністю вислову, лаконічністю думки на тлі витонченої мальовничості та зорової ефектності, які уяскравлюють його поетичну стилістику. Поетична тканина складає своєрідну антологію художніх тропів, що стали яскравим доказом сили художньої думки та естетичної "вроди".

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверінцев С. Герман Гессе / С.Аверінцев // Гессе Г. Избранное: Сборник. М: Прогрес, 1981. 432 с.
2. Андреев Л. Собрание сочинений. / Л.Андреев (Сочинения: в 8 т.). Москва: Просвещение, 1911.
3. Астаф’єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. / О.Астаф’єв. К.: Смолоскип, 1998. 314 с.
4. Астаф’єв О. Візії Сковороди в поемі Юрія Клена „Попіл імперій / О.Астаф’єв // Українська мова та література. 2000. № 7. С. 5.
5. Астаф’єв О. Поетика вірша Юрія Клена „Беатріче / О.Астаф’єв // Українська мова та література. 1997. № 35. С. 2 3.
6. Астаф’єв О. У пошуках світової гармонії / Григорій Сковорода і Юрій Клен: Діалог через віки / О.Астаф’єв // Література української діаспори. Ніжинський державний педагогічний інститут імені Миколи Гоголя. 1999. Вип. 12.
7. Астаф’єв О. Стилі української еміграції: естетика тотожності / О.Астаф’єв // Українська мова та література. 2000. № 7. С. 2-3.
8. Баган О. Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму / О.Баган, Т.Біленко, Л.Борецький та ін. Дрогобич: Відродження, 2004. С. 310 - 324.
9. Бархударов Л. Язык и перевод / Л.Бархударов. М.: МО, 1975. 237с.
10. Безсмертні. Збірник спогадів про М. Зерова, П. Филиповича і М. Драй-Хмару. Мюнхен: Інститут літ. ім. Михайла Ореста, 1963. С. 44.
11. Бійчук Г. Один із грона неокласиків / Вивчення творчості Юрія Клена в школі / Г.Бійчук // Українська література в загальноосвітній школі. 2001. № 1. С. 7-10.
12. Богатырев П.Г. Функции лейтмотивов в русской былине / П.Г. Богатырев // Вопросы теории народного искусства. М., 1971. С. 432-449.
13. Богач М.Р. Навіщо нам кохати жінку ...?” / Про творчість поета Юрія Клена (Освальда Бурґгардта) / М.Р. Богач // Слово і час. 1998. №3. С. 35-39.
14. Богач М.Р. Світогляд і поетика Юрія Клена: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.01 «Українська література» / Р.М. Богач. Київ. 1998. 17 с.
15. Боголюб-Роєнко Н. Поет національної ідеї / Н.Боголюб-Роєнко // Визвольний шлях. 1998. №. 8. С. 101-116.
16. Богин Г.И. Модель языковой личности в ее отношении к разновидностям текстов / Г.И.Богин . Л.: АДД, 1984.
17. Богин Г.И. Современная лингводидактика: Учеб. пособие / Г.И.Богин. Калинин: КГУ, 1980.
18. Борецький М. Есей Юрія Клена (Освальда Бурґгардта) про Германа Гессе / М.Борецький // Творчість Юрія Клена у контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму / О.Баган, Т.Біленко, Л.Борецький та ін. Дрогобич: Відродження, 2004. 392 с.
19. Борецький Л. Християнські мотиви та античні образи в поезії Юрія Клена / Л.Борецький // Класична спадщина і сучасне художнє мислення: [збірник наукових праць до 60-річчя М. Борецького]. Дрогобич-Черкаси: Коло, 2001. С. 158-169.
20. Боровий В.Г. Він поривався до Києва / В.Г.Боровий // Київ. 1998. № ¾. С. 16-17.
21. Брутян Г.А. Языковая картина мира и ее роль в познании // Методологические проблемы анализа языка. Ереван: Ереванский государственный университет, 1976. С. 57-65.
22. Брюгген В. Із листування з Б.Д.Антоненком-Давидовичем / В.Брюгген // Слово і час. 1990. №10. С. 36-39.
23. Брюховецький В. Микола Зеров: (літ.-критичний нарис) / В.Брюховецький К.: Рад. Письменник, 1990. 309с.
24. Бурґгардт О. Екзотика й утопія в німецькому романі / О.Бурґгардт // Життя й революція. 1926. № 7. С. 42-55.
25. Бурґгардт О. Експресіонізм у німецькій літературі / О.Бурґгардт // Життя і революція. 1925 № 5.
26. Бурґгардт О. Леся Українка і Гайне / О.Бурґгардт // Українка Леся. Твори у 7 т. Київ. 1927. Т. 4. С. 7 - 24.
27. Бурґгардт О. Новий переклад «Фавста» / О.Бурґгардт // Життя і революція. 1926. № 9. С. 117-121.
28. Бурґгардт Ж. З поезій Юрія Клена / Ж.Бурґгардт // Україна і Світ (Ганновер). Зошит 16. 1956. С. 24.
29. Бурґгардт О. Царство Сатани / О.Бурґгардт //Вісник. 1938. Кн. 5. 301 с.
30. Бурґгардт О. Новые горизонты в области исследования поэтического стиля. (Принципы Э. Эльстера) / О.Бурґгардт. Киев: Книгоиздательство И.И. Самоненко, 1915. 64 с.
31. Бухарова О. Буття образу трубадура в поезії Юрія Клена / О.Бухарова // Творчість Юрія Клена у контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму / О.Баган, Т.Біленко, Л.Борецький та ін. Дрогобич: Відродження, 2004. С. 49-53.
32. Вальцель О. Импрессионизм и экспрессионизм в современной Германии (1890-1920) / О. Вальцель. Птб., 1922.
33. Вольтер. Поэмы. Философские повести. Памфлеты. К.: Видавничий дім Всесвіт, 1989. С. 20-24.
34. Воркачев С.Г. Две ипостаси языковой личности в лингвистике // Языковая личность: проблемы обозначения и понимания. Волгоград: Перемена, 1997. С. 33-34.
35. Ворожбитова А.А. Теория текста: Антропоценрическое направление / А. Ворожбитова. М.: Высшая школа, 2005 367 с.
36. Воропаева Г.С. Знаково-символічні системи культури та етнічна свідомість // Язык и культура. К.: Наукова думка, 1994. С. 87-94.
37. Галич О. Теорія літератури. / О.Галич, В.Назарець, Є.Васильєв. К.: Либідь, 2006. 488 с.
38. Гарбовский Н. Теория перевода: учебник / Н.Гарбовский. М.: Изд-во Моск. ун-та, 2004. 544 с.
39. Гаспаров Б. Литературные лейтмотивы / Б. Гаспаров. М., 1994.
40. Гачечиладзе Г. Художественный перевод и литературные взаимосвязи / Г.Гачечиладзе. М.: СП, 1980. 256 с.
41. Гердер И. Идеи к философии истории человечества / И.Гердер. М.: Наука, 1977.
42. Геркен-Русова Н. „Патриціянська поезія або дві стихії в творчості Юрія Клена / Н.Геркен-Русова // Літаври. 1947. Ч. 1. квітень. С. 32-44; Ч. 2. травень. С. 34-51.
43. Гордій Явір (Юрій Клен). 12 березня (допис з Німеччини) / Ю.Клен // Вісник. 1938. Кн. 4. С. 287-289.
44. Гордій Явір (Юрій Клен). З німецьких вражінь (репортаж з Німеччини) / Ю.Клен // Вісник. 1933. Кн. 10. С. 813-817.
45. Гордій Явір (Юрій Клен). Стефан Георге / Ю.Клен // Вісник. 1934. Кн. 2. С. 116-122.
46. Городиський О. Юрій Клей вояком / О.Городиський // Київ (Філядельфія). 1953. № 3. С. 151.
47. Грінченко Б. Листи з України Наддніпрянської // Б.Грінченко, М.Драгоманов. Діалоги про українську національну справу. Київ. 1994. С. 3.
48. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / [общ. ред. А.В.Гулыгин, Г.В.Рамишвили]. М.: Прогресс, 1984. С. 364-365.
49. Гумилев Л. География этноса в исторический период / Л.Гумилев.
Ленинград, 1990. С. 33.
50. Гуревич П.С. Философия культуры / П.С.Гуревич. М.: АО Аспект-Пресс, 1994.
51. Дем‘яненко Н.Б. Фразеологічні одиниці на позначення ментальної діяльності людини як відображення мовної картини світу (на матеріалі польської мови) / Н.Б.Дем‘яненко // Культура народов Причерноморья. 2002. № 32. С. 34-37.
52. Державин В.М. Література і літературознавство. Вибрані теоретичні та літературно-критичні праці / В.М.Державин. Івано-Франківськ: Плай, 2005. 492с.
53. Державин В.М. Поезія Миколи Зерова і український неокласицизм / Державин В.М. // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст.: У 3-х кн. К.:Рось, 1994. Кн.1. С. 522-541.
54. Державин В.М. Проблема класицизму та систематика літературних стилів: Державин В.М. Література: і літературознавство. Вибрані теоретичні та літературно-критичні праці. Івано-Франківськ: Плай, 2005. С. 67 87.
55. Державин В.М. З останніх днів земного буття Юрія Клена // Сучасна Україна (Мюнхен). 1952. Ч. 23. С. 5; Ч. 24. С. 9-10.
56. Державин В.М. Поезія Юрія Клена та її місце в українському письменстві // Український самостійник (Мюнхен). 2 листопада 1952. Ч. 45.
57. Десницкий В.А. М.Горький. // Письмо к Л.А.Алексеевскому М: Худ. Лит., 1959. С. 239
58. Дзюба І. Він хотів жить, творити на своїй землі ...” / І.Дзюба // Драй-Хмара М. Вибране. К.: Дніпро, 1989. С. 5-39.
59. Експресіонізм та експресіоністи // Література, малярство, музика сучасної Німеччини [за ред. С. Савченка]. К., 1929.
60. Запольська Л. „Лист у вічність Юрія Клена / Л.Запольська // Україна. 2002. № 10. С. 37-39.
61. Зварич В. Стилетворчі функції традиційних образів у поезії неокласиків: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук / В.Зварич. Тернопіль, 2002. 20 с.
62. Зенкин С. Теофиль Готье и искусство для искусства” / С.Зенкин // Вопросы литературы. 1990. Ноябрь-декабрь. С. 223-248.
63. Зимомря М.І. Переклад: Теорія та практика. Навчально-методичний посібник / М.І.Зимомря, О.М.Білоус. Кіровоград: Редакційно-видавничий центр Кіровоградського університету ім. В. Винниченка, 2001. 116 с.
64. Зимомря М.І. Практика німецької мови та перекладу. Посібник для студентів 1-2-х курсів перекладацького відділення / М.І.Зимомря, О.М.Білоус, О.І.Білоус. Кіровоград: В-во університету, 2004. 176 с.
65. З листів Л. Мосендза до родини інж. Арсена Шумовського // Літературно-Науковий Вісник (Мюнхен). 1949. № 2. С. 202.
66. Зубрицька М. Поетові каравели / До 100-річчя від дня народження Юрія Клена / М.Зубрицька // За вільну Україну. 1991. 15 жовтня.
67. Ільницький М. Утвердити в світі образ України: Українська поезія періоду МУРу / М.Ільницький // Дзвін.1996. №4.С. 134-146.
68. Ільницький М. Порівняльне літературознавство. Лекційний курс: Навчальний посібник / М.Ільницький, В.Будний. Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. 280 с.
69. Караулов Ю. Предисловие. Русская языковая личность и задачи ее изучения / Ю.Караулов // Язык и личность. М.: Наука, 1989.
70. Караулов Ю. Русский язык и языковая личность / Ю.Караулов. М.: Наука, 1987.
71. Качуровський І. Відгуки творчості Ґете в поезії Юрія Клена / І.Качуровський // Сучасність. 1983. №3. С. 18-36.
72. Качуровський І. Творчість Юрія Клена на тлі українського парнасизму / І.Качуровський // Клен Юрій. Твори. Т.1. Нью-Йорк, 1992. С. 5-22.
73. Качуровський І. Ескапізм як явище літератури / І.Качуровський // Визвольний шлях. 1973. Ч. 10.
74. Кияк Т. Теорія та практика перекладу / Т.Кияк, А.Науменко, О.Огуй. Вінниця: Нова книга, 2006. 592с.
75. Клен Ю. (Освальд Бурґгардт). Переклад „Орфей. Евридіка. Гермес // Ю.Клен. Вибране. К.: Дніпро, 1991. 462 с.
76. Клен Ю. Вибране [упор. Ю. Ковалів] Київ: Дніпро, 1991. 461 с.
77. Клен Ю. Твори: У 4-т. [ред. кол.: С.Гординський, Л.Рудницький, В.Бурґгард]. Нью-Йорк, 1992. Т.І. 382с.
78. Клен Ю. Гамлет і Буря Шекспіра // Клен Ю. Твори. Торонто, 1960. Т. IV. С. 254-262.
79. Клен Ю. Герман Гессе / Ю.Клен // Життя і слово. 1948. № 2. С. 197-200.
80. Клен Ю. Переклади з Р. М. Рільке / Ю.Клен //Сучасність. 1964. № 10 (46). 128 с.
81. Клен Ю. Ще раз про сіре, жовте й про Віниківську квадригу / Ю.Клен // Вісник. 1935. Т.3. Ч.6. С. 420.
82. Клен Ю. Каравели / Ю.Клен. Прага: Вид-во Ю.Тищенка, 1946. 141 с.
83. Клен Ю. Спогади про неокласиків: київські неокласики [упор. Віра Агєєва]. К.: Факт, 2003. С. 7-64.
84. Клен Ю. У лабетах Чека / Ю.Клен // Сучасність. 1967. № 9. С. 43.
85. Клен Ю. (Освальд Бурґгардт) Вибрані твори. Поезія, спогади, статті. Дрогобич: Каменяр, 2003. С. 614.
86. Клен Ю. Стебло серед поля (Уривок із «Спогадів про неокласиків») / Ю.Клен // Дзвін. 1994. № 10. С. 123-130.
87. Ковалів Ю. Освальд Бурґгардт / Ю.Ковалів // Cлово і час. 1991. №4. С. 42.
88. Ковалів Ю. Юрій Клен / Ю.Ковалів // Гроно нездоланих співців: Літ. портрети українських письменників ХХ ст., твори яких увійшли до оновлених шкільних програм [упор. В.І.Кузьменко]. К.: Український письменник, 1997. С. 94-101.
89. Ковалів Ю. І. Прокляті роки Юрія Клена / Ю.Ковалів // Юрій Клен (Освальд Бурґгардт). Вибране. Київ: Дніпро, 1991. С. 3-23.
90. Козак С. „Літаври Юрія Клена / С.Козак // Літературна Україна. 2001. № 46. С. 3.
91. Комисаров В. Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике / В.Комисаров. М.: МО, 1978. 232с.
92. Комиссаров В. Современное переводоведение: учебное пособие / В.Комисаров. М.: ЭТС, 2002. 424с.
93. Коптілов В. Гейне на Україні / В.Коптілов // Всесвіт. 1973. № 2. С. 183-191.
94. Коптілов В. Першотвір і переклад / В.Коптілов. Київ: Дніпро, 1972. 215с.
95. Костенко Н. Українське віршування ХХ століття / Н.Костенко. К.: Либідь, 1993.232с.
96. Костецький І. Мій Юрій Клен / І.Костецький // Кур’єр Кривбасу. 2001. № 141. С. 118-137.
97. Кошелівець І. Жанна д' Арк / І.Кошелівець. Київ, 1997. С. 272.
98. Кравченко Л. Концептуально-філософське тло перекладів Юрія Клена з Р.М. Рільке / Л.Кравченко // Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму / О.Баган, Т.Біленко, Л.Борецький та ін. Дрогобич: Відродження, 2004. С. 278-290.
99. Краснов Г. Мотив в структуре прозаического произведения: К постановке вопроса / Г.Краснов. // Вопросы сюжета и композиции. Горький, 1980. С. 69-81.
100. Красных В. «Свой» среди «чужих»: миф или реальность? / В.Красных. М.: Гнозис, 2003. 375с.
101. Кримський А. Розвідки, статті та замітки / А.Кримський. К., 1928. 325с.
102. Кримський А. Твори / А.Кримський. К., 1973. Кн. 1. С. 80.
103. Лавріненко Ю. З життя і праці О. Бурґгардта Юрія Клена / Ю.Лавріненко // Літературна Україна. 1991 № 40.
104. Леонтович О. Русские и американцы: парадоксы межкультурного общения: [монография] / О.Леонтович. Москва: Гнозис, 2005. 352с.
105. Леонтьев А. Основы психолингвистики / А.Леонтьев. М.: Смысл, 1997.
106. Леонтьев А. Языковое сознание и образ мира / А.Леонтьев // Язык и сознание: парадоксальная рациональность. М.: Смысл, 1993. С. 16-21.
107. Лисенко І. До джерел / Про переклади Юрія Клена / І.Лисенко // Березіль. 1995. № 7/8. С. 9-10.
108. Література. Теорія. Методологія: [пер. з польськ. С.Яковенка., упор. і наук. ред. Д.Уліцької]. К.: Києво-Могилянська академія, 2006. 543с.
109. Літературознавча компаративістика. Навчальний посібник [ред. Р.Т.Гром’як, упор.: Р.Т.Гром’як, І.В.Папуша]. Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2002. 334 с.
110. Літературознавчий словник-довідник / [ред. Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів, В.Теремко]. К.: Академія, 1997. 752с.
111. Лосев А. Конспект лекций по эстетике нового времени: Классицизм // Литературная учеба. 1990. Кн.4. С. 139-150.
112. Лотман Ю. Анализ поэтического текста. Структура смеха / Ю.Лотман. Л.: Просвещение, 1972. 271с.
113. Лотман Ю. Структура художественного текста: Семиотические исследования по теории искусства / Ю.Лотман. М.: Искусство 1970. 327 с.
114. Луначарський А. Критические этюды. Русская литература / А.Луначарский. Л., 1925. 156 с.
115. Маланюк Є. Юрій Клен / Є.Маланюк // Книга спостережень. Проза. Торонто, 1962. Т.1. 248 с.
116. Маркевич Е. Герман Гессе й его роман „Игра в бисер" / Е.Маркевич // Гессе Г. Игра в бисер. М.: Худ. литература, 1969. 544с.
117. Маслова В. Введение в лингвокультурологию / В.Маслова. М., 1997. 167 с.
118. Мединська А. Метафора в поетичній мові Юрія Клена: зв’язок з художнім методом // Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму / О.Баган, Т.Біленко, Л.Борецький та ін. Дрогобич: Відродження, 2004. С. 107-117.
119. Михайлюк Ю. Поезія незборимої сили / Ю.Михайлюк // Всесвіт. 1971. № І. С. 24-30.
120. Міяковський В. Недруковане й забуте. Громадські рухи дев’ятнадцятого сторіччя / В.Міяковський // Новітня українська література. Т. 1. Нью-Йорк, 1965.
121. Моренець В. Національні шляхи поетичного модерну першої половини ХХ ст.: Україна і Польща / В.Моренець. Київ: Вид-во Соломії Павличко Основи, 2002. 327 с.
122. Муратова К. Андреев Леонид Николаевич / К.Муратова // Русские писатели. Библе