ХУДОЖНЄ ВТІЛЕННЯ ФЕМІНІСТИЧНОЇ ІДЕЇ В НАЙНОВІШІЙ БРИТАНСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ (А.КАРТЕР, О.ЗАБУЖКО)

Краткое описание

Тернопільський державний педагогічний університет
імені Володимира Гнатюка

На правах рукопису

СТЕШИН Інеса Олександрівна

УДК 809.1: 833.3.820

ХУДОЖНЄ ВТІЛЕННЯ ФЕМІНІСТИЧНОЇ ІДЕЇ В
НАЙНОВІШІЙ БРИТАНСЬКІЙ І УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ
(А.КАРТЕР, О.ЗАБУЖКО)

спеціальність 10.01.05 порівняльне літературознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник -
Веретюк Оксана Михайлівна,
доктор габілітований гуманістичних наук, доцент

Тернопіль 2002

ЗМІСТ

ВСТУП..4

РОЗДІЛ 1
ФЕМІНІЗМ: ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ КОНЦЕПТ9
1.1.Феміністичний рух країн Західної Європи та США, основні
напрямки феміністичної теорії9
1.2.Філософські засади сучасної феміністичної думки...17
1.3.Феміністична літературна критика як складова частина теорії
фемінізму..20
1.4.Жіночий рух в Україні: начерк історії, своєрідність..35

РОЗДІЛ 2
АНЖЕЛА КАРТЕР І ОКСАНА ЗАБУЖКО У КОНТЕКСТІ ЖІНОЧОГО ПИСЬМЕНСТВА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ ТА УКРАЇНИ..46
2.1.Передісторія Анжели Картер, або короткий зарис британського жіночого письменства.... 46
2.2.Генеза, еволюція українського жіночого письменства та Оксана
Забужко.58

РОЗДІЛ 3
ВТІЛЕННЯ ФЕМІНІСТИЧНИХ ІДЕЙ ТА ІДЕАЛІВ, ХУДОЖНЄ ЕКСПЕРИМЕНТАТОРСТВО А.КАРТЕР.....73
3.1.Шлях А.Картер до фемінізму ...73
3.2.Роман А.Картер Пристрасть Нової Ів” і поетикальні засоби вираження його феміністичної ідеї.....76
3.2.1.Образ Матері....83
3.2.2.Образ Зеро. 86
3.2.3.Гротеск в романі Пристрасть Нової Ів”..92
3.3.Феміністичний роман Пекельні Машини Бажань Доктора Гоффмана” як зразок постмодерністської інтертекстуальності..99
3.4.Збірка Кривава Кімната”: художнє руйнування жіночих
стереотипів..110
3.4.1. Функції граматичного часу як відображення
семантичних опозицій у нарації та рецепції....122
3.5.Місце фемінізму А.Картер у постмодернізмі....126

РОЗДІЛ 4
МОДЕЛЬ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЧОГО ПИСЬМЕНСТВА У ТВОРЧОСТІ ОКСАНИ ЗАБУЖКО..136

4.1.Феміністичні погляди О.Забужко в есеїстичній та поетичній
творчості письменниці...136
4.2. Друга стать” і Ars poetica (роман Польові дослідження з
українського сексу” у зіставленні з творчістю А.Картер) 144
4.2.1.Демонічна модальність Польових
досліджень з українського сексу”.152
4.2.2.Роман Польові дослідження з
українського сексу” як приклад жіночого
письма та жіночої автобіографії....160

ВИСНОВКИ...169

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..174

ВСТУП
На початку третього тисячоліття людство переживає низку кардинальних змін, однією з яких є перехід до нового типу культури, що грунтується, крім усього іншого, і на принципах статевої рівності. Проявом такого типу культури можна назвати фемінізм, феміністичну критику як особливий критичний дискурс. Феміністична теорія взагалі, як і феміністична літературна критика зокрема, не лише утвердились як помітний напрямок сучасної гуманістики в Європі та Америці, а й дали поштовх до активного розвитку феміністичних та гендерних студій в пострадянському просторі. Дев’яності роки двадцятого століття були періодом жвавого розвою гендерних та феміністичних інтерпретацій літературного матеріалу. Праці Сімони де Бовуар, Кейт Мілет, Елейн Шоуволтер, Монік Віттіг, Юлії Крістевої, Люс Ірігарей та ін. стали доброю теоретичною базою і для праць українських учених феміністичного спрямування Соломії Павличко, Тамари Гундорової, Ніли Зборовської, Наталії Чухим, Віри Агеєвої, спонукаючи до пошуків нових підходів до інтерпретації творів українських письменників. Популярність гендерної проблематики, активізація феміністичних досліджень, неоднозначність оцінок і суперечливість суджень, гострі полеміки і дискусії мотивують актуальність обраної теми, напрямок її розробки.
Тому у пропонованому дослідженні вперше в українському літературознавстві крізь призму фемінізму аналізуються не перекладені ще українською мовою (і малою мірою перекладені по-російськи) художні твори британської письменниці Анжели Картер у порівнянні з творами Оксани Забужко. Підставою для такого опрацювання теми є спільна феміністична проблематика творів названих письменниць, які зображують жінку, розкривають її психологію, сферу цінностей, зокрема і сексуальні орієнтації. До реалізації своїх намірів обидві письменниці йдуть різними, історично сформованими художніми шляхами, що й стане предметом нашого компаративістичного дослідження. Порівняння проводиться в основному на ідейно-тематичному та поетикальному рівнях, частково зіставляється зміст й інтенсивність феміністичного навантаження” прозових творів обидвох письменниць з метою - виявити генетичні чинники й типологічні відповідності в художній реалізації феміністичних ідей. Йдеться, зокрема, про своєрідність індивідуальності письменниць, літературну стилістику й стилізацію.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась на кафедрі теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського державного педуніверситету імені Володимира Гнатюка з 1999 року в руслі комплексної теми Проблеми рецептивної естетики, поетики і наратології в українського-зарубіжних літературних зв’язках”, її план-проспект узгоджений з бюро науково-координаційної ради Класична спадщина та сучасна художня література” при Інституті літератури ім.Т.Шевченка НАН України.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації - визначити спільні тенденції українського й англійського жіночого письменства 70-90 р.р. ХХ століття, показати відмінності реалізації феміністичної ідеї у творчості двох його представниць А.Картер та О.Забужко. Для реалізації мети дослідження ставимо такі завдання:
1. Стисло порівняти розвиток жіночого руху в Україні з розвитком феміністичних рухів у країнах Європи та США в соціо-культурному контексті українського та британського фемінізму.
2. Виокремити засади феміністичної літературної критики на основі праць Е.Шоуволтер, Е.Сіксу, Ю.Крістевої, Л.Ірігарей, М.Віттіг, К.Мілет та ін.
3. Окреслити генезу українського та британського жіночого письменства, виділяючи місце О.Забужко й А.Картер у цьому процесі.
4. Здійснити типологічний порівняльний аналіз характерних творів А.Картер й О.Забужко, показавши, як одна і та ж чи подібна феміністична ідея з’являється в різних образах світу, виражається різними художніми засобами.
Теоретико-методологічні основи дослідження. У своїх теоретичних засновках ми виходили з феміністичних ідей українських вчених М.Богачевської-Хом’як, Г.Грабовича, І.Грабовської, І.Долженкової, М.Євшана, Д.Затонського, М.Рудницької; праць з теорії міфу Н.Фрая, діалогізму М.М.Бахтіна, психоаналізу З.Фройда, філософії постмодернізму Ж.Ж.Бодріяра, І.Гассана, Ж.-Ф.-Ліотара, феміністичних концепцій С.де Бовуар, Л.Ірігарей, Ю.Крістевої, Е.Сіксу, Н.Чодороу, та ін. Теоретичною базою дослідження є збірники статей британських авторів, що стосуються творчості А.Картер: Angela Carter. Contemporary Critical Essays (ed. by Easton A., 2000), Feminism in Multi-Cultural Literature (ed. by A.Sobejano-Moran, 1996), Flesh and the Mirror. Essays on the Art of Angela Carter (ed. by Sage L., 1994), New Wine in Old Bottles. Angela Carter’s Fiction (Kamionowski J., 2000), а також статті Ю.Винничука, Г.Грабовича, Н.Зборовської, І.Долженкової, І.Лобовик, С.Жеребкіна про творчість О.Забужко. Враховано досвід класиків літературознавчої компаративістики, узагальнений в наукових збірниках Comparative Literature. Method and Perspective” (1961), Antologia zagranicznej kompratystyki” (1997), українських вчених (Д.Затонський, Д.Наливайко, А.Нямцу, О.Веретюк); Росії (В.Жирмунський, М.Алексєєв, І.Неупокоєва); Словаччини (Д.Дюришин), Польщі (Е.Касперський, Р.Лужний, Г.Маркєвіч, Г.Янашек-Іванічкова).
Основні методи: порівняльно-типологічний, генетико-історичний, психоаналітичний, структурально-лінгвістичний, феміністична критика.
Об’єкт дослідження: романи британської письменниці А.Картер Пристрасть Нової Ів”, Пекельні Машини Бажань Доктора Гоффмана”, збірка казок Кривава Кімната” та прозові твори української письменниці О.Забужко роман Польові дослідження з українського сексу”, частково зачіпаються повісті Інопланетянка”, Я, Мілена”, Казка про лісову сопілку”.
Новизна дослідження полягає як у постановці конкретних нових завдань, так і отриманих результатів. Вперше в українському літературознавстві зроблено спробу зіставлення прози української письменниці Оксани Забужко та прози британської письменниці Анжели Картер на проблемно-тематичному рівні. В дисертації доводиться, що між творами української та британської письменниць є аналогії та відповідності, які стосуються перш за все феміністичного навантаження творів, а також відмінності, зумовлені впливом феміністичних та жіночих рухів обох країн, розходженням феміністичних ідеологій країн на світогляди письменниць. Аналізи творів А.Картер здійснюється за оригіналами.
Апробація роботи. Основні положення дисертації викладені на міжнародній науково-практичній конференції Вона та він у змісті гуманітарної освіти: погляд у третє тисячоліття” (Тернопіль, травень 2000 р.), літній школі Гендер у перехідному суспільстві: соціологічні, політичні та культурологічні перспективи” (Київ, липень 2000 р.), Міжнародній школі гуманітарних наук Східної і Центральної Європи (Варшава, липень 2001 р.), на щорічних конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського державного педуніверситету ім.Володимира Гнатюка (2000, 2001, 2002 р.р.). За матеріалами дисертації опубліковано три статті. Фрагмент розділу дисертаційного дослідження увійшов до збірника статей Гендер і культура” під редакцією В.Агеєвої та С.Оксамитної (Київ, 2001р.). Дисертантка взяла участь у конкурсі Гендерна політика в Україні” (Одеса, 2002 р.) й була нагороджена почесною грамотою, неодноразово виступала перед вчителями м.Тернополя, а також інформувала по радіомовленню громадскість міста з питань гендерної проблематики.
Дисертація обговорена та рекомендована до захисту на спільному засіданні кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства і кафедри історії української літератури Тернопільського державного педуніверситету ім. Володимира Гнатюка (27 червня 2002р.)
Практичне значення здійсненого дослідження зумовлюється тим, що його спостереження, узагальнення й висновки можуть використовуватись у курсах зарубіжної літератури, теорії літератури, історії літературної критики, основ компаративістики, а також бути цінними при вивченні психології статі, історії жіночих та феміністичних рухів.
Структура і зміст роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів (1. Фемінізм: історико-теоретичний концепт; 2. Різні підґрунтя різні горизонти. Оксана Забужко та Анжела Картер у контексті українського та британського жіночого письменства; 3. Втілення феміністичних ідей та ідеалів, художнє експериментаторство А.Картер; 4. Модель українського жіночого письменства у творчості Оксани Забужко) висновків і списку використаних джерел, які, на наш погляд, дають можливість розкрити логіку проблеми.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В результаті проведеного дисертаційного дослідження на тему Художнє втілення феміністичної ідеї в найновішій британській і українській прозі (А.Картер, О.Забужко)” ми прийшли до наступних висновків.
Давши у першому розділі порівняльну характеристику феміністичного руху в США та західноєвропейських країнах з одного боку, і жіночого руху в Україні з другого, зазначаємо, що між ними існує більше відмінностей, ніж спільних рис. По-перше, історичне становище української жінки відрізнялося від становища американки чи жінки західноєвропейської країни. Українська жінка з сімей інтелігенції була на тлі маси жіноцтва більш матеріально незалежною, високоосвіченою та культурною, але історична доля української нації, бездержавність визначили їй особливу місію виборювати долю України. По-друге, український рух означаємо жіночим, а не феміністичним, оскільки він був за своєю суттю передусім практичним і підпорядковувався боротьбі жіноцтва за право всього народу на самовизначення. По-третє, провідною характерною рисою українського жіночого руху в порівнянні з феміністичними рухами інших країн є його загальнонаціональна соборна концепція, яка включала в себе не тільки осі боротьби жінок, а й утверджувала її обов’язки перед державою, нацією, народом. Теоретичні праці, написані українськими ідеологами жіночого руху та фемінізму (Н.Кобринська, М.Рудницька, О.Кобилянська, Х.Алчевська, С.Русова, О.Теліга) також пройняті духом національної соборності, обстоювали особливе призначення української жінки. Натомість представниці західноєвропейського фемінізму акцентували на самоцінності особистості жінки, її праві на розвиток, свободу, творчий самовияв. Визнання того, що жіноче пригнічення є первинним з огляду нерівності в суспільстві, було спільним знаменником феміністок усіх напрямків ліберального, радикального, соціалістичного, марксистського, психоаналітичного, тощо. Тому український фемінізм з самого початку виключав війну між статями”, яка була характерна для Заходу. По-четверте, український фемінізм не був представлений таким розмаїттям напрямків, як в інших країнах.
Шістдесяті роки ХХ століття були періодом активного розвою феміністичного руху в США, Франції, Німеччині, Великобританії та інших країнах. Україна не пережила піку цього руху в силу панування комуністичної ідеології, якою фемінізм трактувався політичним рухом виключно буржуазних країн”. Відрізняються між собою характер і напрями діяльності представниць феміністичної літератури й критики України та Заходу. Сучасні гендерні центри України, прийнявши теоретичні засновки своїх західних колег, займаються феміністичною літературною критикою, зосередженою головним чином на інтерпретаціях літературних текстів. Теоретики фемінізму західних країн, як і сорок років тому, продовжують акцентувати увагу на питаннях філософії фемінізму, теорії жіночого письма (французька школа Ю.Крістева, М.Віттіг, Е.Сіксу), на творчому мисленні та способах і механізмах самовираження письменниць (американська школа С.Губар, С.Гілберт, Е.Моерс, Е.Шоуволтер); лесбійською феміністичною теорією та практикою займаються А.Річ, Ш.Банч, Л.Фадерман; негритянську феміністичну теорію представляють Е.Уокер, Б.Крістіан, Т.К.Барбара та ін. Філософське осмислення феміністичної проблематики стимулювало розвій феміністичної критики, жіночого письменства як на Заході, так і в Україні.
У другому розділі дисертації простежується генеза українського жіночого письменства на прикладі творів та праць Наталі Кобринської, Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Євгенії Ярошинської та ін. Міжвоєнний період представлений творчістю Катрі Гриневичевої, Оксани Лятуринської, Наталени Королевої, Уляни Кравченко, Наталі Лівицької-Холодної, Олени Теліги та ін., що свідчить про достатньо авторитетний жіночий голос в українській літературі першої половини ХХ ст. З цими іменами пов’язані генеза й розвиток емансипаційних тенденцій українського жіночого письменства. Всіх цих авторок об’єднує факт, що вони зображали жінку як людську особистість, визначали її місце в реальному житті суспільства. Тоді ж з’явилися спроби жіночої типології (П.Грабовський), характеристики жіночого письма. Галерею літературних жіночих голосів другої половини ХХ ст. представляють Е.Андієвська, С.Майданська, О.Сенатович, О.Забужко, М.Кіяновська, Л.Романюк, тощо і їхні голоси вже більшою мірою співзвучні з ідеями західного фемінізму.
Огляд творчості британських письменниць ХІХ ст. (Джордж Еліот, Е.Гаскел, Ш.Бронте, Г.Мартіно), а також творчості представниць жіночого роману ХХ ст. (В.Вулф, В.Вест, Д.Барнс, П.Х.Джонсон, А.Мердок, М.Спарк, М.Дреббл), дав підстави для висновку, що британське жіноче письменство відрізняється від українського тематикою творів, проблемами, які піднімають письменниці, та їх вирішенням. У творчості українських письменниць акценти ставились і ставляться більше на національному характері жіночих справ. Для письменниць Великобританії вихідним положенням залишається існування патріархальної культури й маргіналізація жінок у ній, а звідси і акцент на самоцінності особистості жінки, її праві на розвиток, творчість, свободу. Йдучи різними шляхами, письменниці України та Великобританії приходять до спільної мети. Спільною рисою для них є феміністичне навантаження” творів, відмінності ж зумовлені впливом історичних і культурних умов феміністичних ідеологій, жіночого руху на світогляд письменниць.
Третій розділ присвячений аналізу творів британської письменниці Анжели Картер. Її роман Пристрасть Нової Ів”, як своєрідна переробка грецького міфу про Едіпа, репрезентує в образах Зеро та Івліна мотив насильства, жорстокості та садизму як способу контролю жінок. Образами Матері, Трістесси та Івліна/Ів Анжела Картер проводить гротескну концепцію тіла у її позитивному та негативному аспектах (за М.М.Бахтіним) і таким чином показує руйнування традиційних гендерних поділів і меж. У фемінізмі А.Картер домінує думка про другорядну роль жінки, нав’язану ій чоловіками, жінки як об’кта і жертви, а не партнера. У романі Пекельні Машини Бажань Доктора Гоффмана”, що є інтертекстуальним за своєю стилізаційною суттю, також зображена ціла галерея” жінок різних рас, класів і навіть сексуальних орієнтацій з покаліченими тілами, які є іграшками в руках чоловіків. Тому провідною темою твору є зображення жінок як соціальної групи, які зазнають економічної та сексуальної експлуатації. Авторка змальовує жінку як образ-архетип, як предстаницю нижчої касти в патріархальному супільстві. Чоловік у її текстах проявляє себе через привласнення та експлуатацію жінки. В аналізованих творах А.Картер редукує, позбавляє значимості образ матері, і, якщо навіть він присутній, то суперечить традиційній презентації материнських якостей.
Експериментуючи з опозицією хижак/жертва (чоловік/жінка) в збірці казок Кривава Кімната”, британська письменниця конструює образ жінки, який, може, чітко і не відповідає положенням та завданням феміністичного дискурсу, але й не підкоряється патріархальному.
Використання різних часових форм у межах одного речення чи абзацу, переходи з одного граматичного часу в інший сприяють творенню художнього світу на засадах гри між світом реальним і світом казок, тому багато її творів є яскравими прикладами магічного реалізму, стилізації, інтертекстуальності. Відкрита гра письменниці з відомими сюжетами казок, їх провідними мотивами, героями й образами все це забезпечує яскраве художнє втілення феміністичних ідей. У таких творах виявляються ознаки постмодерністської поетики, зокрема інтертекстуальність, яка супроводжується рядом формальних (стилізаційних і стилістичних) засобів: гротеском, грою, імітацією, пародіюванням, численними алюзіями.
Внутрішнім сюжетом твору української письменниці Оксани Забужко Польові дослідження з українського сексу” є вічна дихотомія чоловічого та жіночого первнів, зіткнення жіночої сили та чоловічої неконтактності й слабкості. Неможливість героїні досягнути бажаної свободи, незалежності виливається у своєрідний катарсис, у прийнятті ролі відьми, у демонізації особистості, що є одним із мистецьких прийомів письменниці, через який вона йде до своєрідного катарсису, очищення: від Платонівського катарсису (звільнення душі від тіла, пристрастей та насолод) до Арістотелівського очищення мистецтвом. Зневірившись у еротиці, сексі, героїня вибирає творчість, мистецтво.
Зображення двобою жіночої душі та плоті, в якому перемагає душа, відрізняє О.Забужко від А.Картер, твори якої меншою мірою насичені духовністю, як твори української письменниці. Загалом, духовність, її відображення є визначальною рисою української літературної традиції, що і відрізняє її від британської. У А.Картер свій складний та неординарний погляд на взаємини протилежних статей.
Відхід від дійсності у світ сюрреалістичних перетворень, у світ гротеску й фантастики відрізняє А.Картер від О.Забужко, в творах якої збережений мімезис як наслідування об’єктивної дійсності, а сюжети мають певний реалістичний грунт, що цілком протилежне методу А.Картер, для якої мімезис є наслідуванням лише літературної дійсності (пратекстів). Широке застосування постмодерністської інтертекстуальності, гра з традиційними міфами та казками й розбивання стереотипів відрізняє британську письменницю від української. В центрі розгляду обидвох авторок жінка. Якщо О.Забужко акцентує увагу на місці й ролі жінки (і в першу чергу української жінки, поневоленої жінки поневоленої країни) в суспільстві, сім’ї, сексі, то А.Картер зосереджує письменницький погляд на соціально-сексуальних ролях жінки ХХ ст., і перш за все відкидає її роль як об’єкта купівлі-продажу, об’єкта еротичного опису, здійснюваного чоловіками, та об’єкта сексуальної насолоди для чоловіків. Жінка в творчості британської письменниці на шляху до осягнення жіночої істини зазнає більших метаморфоз, значно різноманітніших міфолого-фантастичних ідентифікацій (хитрого хижого звіра, демона, бездуховного воїна і т.п.), абстрагується від національного. Відмінні художні способи реалізації образу жінки проявилися в мові, стилістиці, стилізації. Попри всі відмінності у репрезентації жіночих та чоловічих ролей української та британської письменниць є спільна риса, яка їх єднає, феміністичне навантаження” їхніх творів, зображення жіночої тілесності, сексуальності, еротизму. Йдучи різними художніми шляхами, утверджуючи подібні феміністичні ідеї, письменниці не роблять своїх творів тенденційними, не зводять їх тільки до концептів фемінізму: попри одвічні й найактуальніші жіночі проблеми спільні та специфічні для кожної з них, дають про себе знати соціокультурні контексти двох країн, національна й загальнолюдська суспільна свідомість ХХ століття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Агеєва В. Чому торжествує камінний господар? //Слово і час. 1996. - №8-9. С. 42-49.
2. Агеєва В.П. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації: 2-ге вид., стереотип. К.: Либідь, 2001. 264 с.
3. Андреевь Ник. Человькь и нечистая сила. С.-Петербургь: книгоиздательство Жизнь и знаніе”, 1914. 48 с.
4. Антология гендерной теории. Сб. пер. /Сост. и комментарии Е.И.Гаповой и А.Р.Усмановой. Минск: Пропилеи, 2000. 384 с.
5. Бакула Б. Постмодернізм і польський історичний роман //Слово і час. 1997. - № 8. С.13-22.
6. Батлер Дж. Случайно сложившиеся основания: феминизм и вопрос о постмодернизме” //Гендерные исследования /Под. ред. С.Жеребкина М.: Человек,1999. - № 2. С.89-206.
7. Бахтин М.М. Творчество Франсуа Рабле и народная культура средневековья и Ренессанса. Введение (Постановка проблемы) //Литературно-критические статьи. М.: Художественная литература, 1986. 543 с.
8. Бігун Б. Нариси про літературу постмодернізму //Зарубіжна література. 2000. - № 29-32. С.5-50.
9. Білоцерківець Н. Література на роздоріжжі //Критика. 1997. Серпень/Вересень. С. 28-29.
10. Бовуар С. де. Друга стать: Пер. з фр. Н.Воробйової, П.Воробйова, Я.Собко: В 2 т. Том 1. К.: Основи, 1994. 390 с.
11. Бовуар С.де. Друга стать. Том 2. К.: Основи, 1994. 392 с.
12. Богачевська-Хом’як М. Білим по білому: Жінки в громадському житті України, 1884-1939. К.: Либідь, 1995. 424 с.
13. Богачевська М. Дума України жіночого роду. К.: Воскресіння, 1993. 109 с.
14. Богачевська-Хом’як М. Жінки в Радянській Україні //Україна. Наука і культура. К.: Знання, 1991. Вип. 25. С. 67-72.
15. Ботанова К. Куди входить Фортінбрас (Роздуми про шизонарцисизм) // Критика. 2000. Вересень. С. 22-23.
16. Вайнгартен С., Веллерсгофф М. Фемінізм без жіночого руху //Незалежний культурологічний часопис Ї”. 2000. - № 17. Львів: Місіонер. С. 58-73.
17. Вальчевська С. Особиста свобода. Домашній матріархат //Незалежний культурологічний часопис Ї”. 2000. - № 17. Львів: Місіонер. С. 28-42.
18. Веретюк О. Три моделі постмодернізму: Анжела Картер, Мануеля Гретковська, Юрій Андрухович //Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету (Лінгвапакс VIII). Серія: Філологія, педагогіка і психологія в антропоцентричних парадигмах. 2000. Випуск 3. С. 414-418.
19. Веретюк О. Українське літературне життя у міжвоєнній Польщі. Видання. Постаті. Українсько-польські літературні контакти. Тернопіль: НЛУК, 2001. 123 с.
20. Винничук Ю. Оксана Забужко //Пост-поступ. 1993. - № 40. С. 2.
21. Вулф В. Жінки та розповідна література //Незалежний культурологічний часопис Ї”. 2000. - № 17. Львів: Місіонер. С. 78-86.
22. Галета О. Жіночий текст як тіло і тло: поезія Маріанни Кіяновської //Гендер і культура /Упоряд. В.Агєєва, С.Оксамитна. К.: Факт, 2001. С. 81-93.
23. Гениева Е.Ю. Эти загадочные англичанки /Сост. и автор предисловия Е.Ю.Гениева. М.: Прогресс, 1992. С. 6-30.
24. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. 263 с.
25. Гоффман Э.-Т.-А. Новеллы: Пер. с нем. М.: Художественная литература, 1983. 399 с.
26. Грабович Г. Кохання з відьмами //Критика. 1998. Лютий. С. 19-24.
27. Грабовська І. Чи довго ще квилити чайці-небозі”, або знов про жіночність України //Сучасність. 2000. - № 5. С. 99-114.
28. Грабовський П. Вибрані твори: В 2-х томах. К.: Дніпро, 1985. Т. 1. 599с.; Т. 2. 343с.
29. Грейвс Р. Мифы Древней Греции: Пер. с англ. - М.: Прогресс, 1992. 624с.
30. Гундорова Т. Погляд на Марусю” //Слово і час. 1991. - № 6. С. 15-22.
31. 31 Гундорова Т. Проявлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація. Львів: Літопис, 1997. 297 с.
32. Гундорова Т. Феміністична утопія Лесі Українки //Сучасність. 1996. - № 5. С. 89-96.
33. Гундорова Т. Femina melancholica. Стать і культура в гендерній утопії Ольги Кобилянської. К: Критика, 2002. 271с.
34. Денисова Т. Літературний процес ХХ сторіччя у США //Вікно в світ. 1999. - № 5. С.5-74.
35. Дзюба І. Україна і світ. Перша доповідь на Першому конгресі Міжнародної асоціації україністів //Україна. Наука і культура. К.: Знання, 1994. Вип. 25. С. 6-16.
36. Долженкова І. Марія на гранях віків”, або філологічні дослідження з українського сексу //Сучасність. 1997. - № 2. С. 96-104.
37. Елліот Е. Тоні Моррісон: американська письменниця нашого часу //Вікно в світ. 1999. - № 5. С. 138-146.
38. Емдін Д. Французький фемінізм у ХХ столітті / Незалежний культурологічний часопис Ї”. 2000. - № 17. Львів: Місіонер. С. 78-86.
39. Євшан М. Критика; Літературознавство; Естетика /Упор. Н.Шумило. К.: Основи, 1998. 658 с.
40. Ермошина Г. Секс с языком //Знамя. 1998. - № 12. С. 216-218.
41. Жеребкина И. Лиля Брик: женская сексуальность в эпоху сталинского террора //Гендерные исследования /Под. ред. Жеребкина С. М.: Человек, 1999. - № 3. С. 185-190.
42. Жеребкина И. Прочти мое желание. Постмодернизм. Психоанализ. Феминизм. М.: Идея-Пресс, 2000. 256 с.
43. Жеребкіна І. Філософія фемінізму як напрямок постструктуралістської філософії //Філософська думка. 1998. - № 2. С. 98-119.
44. Жеребкин С. Свеча в Храме Фалоса”: женские фантазии в Украине //Гендерные исследования /Под. ред. Жеребкина С. М.: Человек, 1999. - № 2. С. 287-296.
45. Жертовність рушій духовної революції: інтерв’ю з письменницею Катериною Мотрич //Родослав. 1992. - № 7-8. С. 10.
46. Жлуктенко Н.Ю. Английский психологический роман XX века. К.: Вища школа, 1988. 160 с.
47. Забужко О. Дві культури //Літературна панорама. 1989. К.: Дніпро, 1989. Вип. 4. 1989. - С. 208-226.
48. Забужко О. Жінка-автор у колоніальній культурі //Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х. К.: Факт, 1999. С. 152-193.
49. Забужко О. Казка про калинову сопілку. К.: Факт, 2000. 84 с.
50. Забужко О. Мова і влада //Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х. К.: Факт, 1999. С. 99-131.
51. Забужко О. Польові дослідження з українського сексу. Вид. 3-є, стереотипне. К.: Факт, 2000. 116 с.
52. Забужко О.С. Автостоп: Поезії / Передм. Юрія Шереха. К.: Український письменник, 1994. 95 с.
53. Забужко О. Скерцо” // Прапор. 1989. - № 1. С. 4-5.
54. Забужко О. Слово до читача // Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х. К.: Факт, 1999. С. 9-18.
55. Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. К.: Основи, 1993. 126 с.
56. Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. К.: Абрис, 1997. 144 с.
57. Забужко О. Ще раз про дві культури //Літературна панорама. 1990. К.: Дніпро, 1986. Вип. 5. 1990. С. 46-64.
58. Забужко О. Une Princesse Lointaine: Леся Українка як культурно-інтерпретаційна проблема //Гендер і культура /Упоряд. В.Агеєва, С.Оксамитна. К.: Факт, 2001. С. 4-33.
59. Затонский Д.В. Модернизм и постмодернизм. Харьков: Фолио, 2000. 256 с.
60. Зборовська Н. Два любовних” романи українського кінця століття, або Юрій Андрухович проти Оксани Забужко //Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків. Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛНУ ім. І.Франка, 1999. С. 119-126.
61. Зборовська Н. Жіноча сповідь на тлі чоловічого герметизму” //Слово ічас. 1996. № 8-9. С. 59-66.
62. Зборовська Н. Мілена Рудницька” у ситуації сучасного українського неофемінізму //Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків. Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛНУ ім.І.Франка, 1999. С. 20-29.
63. Зборовська Н. Перемога плоті //Критика. 1998. Жовтень. С. 28-29
64. Зборовська Н. Повість Я, Мілена” О.Забужко у феміністичному” дзеркалі //Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків. Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛНУ ім. І.Франка, 1999. С. 127-133.
65. Зборовська Н. Про безталання бути жінкою”: з приводу Польових досліджень” Оксани Забужко //Феміністичні роздуми на карнавалі мертвих поцілунків. Львів: Центр гуманітарних досліджень ЛНУ ім.І.Франка, 1999. С. 108-118.
66. Зборовська Н. Фемінний характер української ментальності //Критика. 2001. № 7-8. С. 59-66.
67. Зборовська Н. Хай буде музика! (Уривок нової книги Моя Леся Українка) //Незалежний культурологічний часопис Ї”. 2000. - № 17. Львів: Місіонер. С. 95-108.
68. Зборовська Н. Чому в українській літературі немає любовних романів //Критика. 1999. Липень-серпень. С. 27-31.
69. Зборовська Н. Шевченко в жіночих студіях //Критика. 2001. Березень. С. 25-28.
70. Зуйкова Е.М., Ерусланова Р.И. Феминология: Учеб. пособие. М.: Маркетинг, 2001. 248 с.
71. Ивашева В.В. Век нынешний и век минувший”: Английский роман ХIX века в его современном звучании. 2-е изд., доп. М.: Художественная литература, 1990. 477 с.
72. Ивашева В.В. Судьбы английских писателей: Диалоги вчера и сегодня. М.: Советский писатель, 1989. 448 с.
73. Іващенко О. Гендерна наукова перспектива: від світогляду до політики // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. 1998. - № 6. С. 78-91.
74. Иригарэй Л. Пол, который не единичен //Гендерные исследования /Под. ред. Жеребкина С. М.: Человек, 1999. - № 2. - С. 64-70.
75. Книш І. Жінка вчора і сьогодні. Вибрані статті. Вінніпег: Новий шлях, 1958. 200 с.
76. Книш І. Смолоскип у темряві. Наталія Кобринська й український жіночий рух. Вінніпег: Новий шлях, 1957. 302 с.
77. Козуля О. Жінки в історії України. К.: Український центр духовної культури, 1993. 255 с.
78. Коллодны А. Танцы на минном поле //Гендерные исследования /Под. ред. Жеребкина С. М.: Человек, 1999. - № 2. С.158-165.
79. Кошарська Г. Ще один підхід до поезії Ліни Костенко //Слово і час. 1996. - № 8-9. С.49-52.
80. Кошарська Г. Прояви романтичного та сексуального в сучасній українській поезії //Сучасність. 2000. - № 2. С. 109-114.
81. Кошова І.О. Проблема статі у романах Володимира Винниченка 1911-1916 років: Автореф. дис. канд. філолог. наук: 10.01.01. Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України. К., 2002. 20с.
82. Кристева Ю. Силы ужаса. Эссе об отвращении //Гендерные исследования /Под. ред. Жеребкина С. М.: Человек, 1999. - № 2. С.79-87.
83. Крістева Ю. Stabat mater //Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. /Передм. М.Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. С. 495-496.
84. Куцепал С. Постмодерна філософія Франції: проблеми мови //Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Серія: Постмодернізм у філософії, науці та культурі. 2000. - № 464. С. 187-191.
85. Лакан Ж. Семинары, Книга ІІ: Я” в теории Фрейда и в технике психоанализа (1954/55): Пер. с фр. - М.: Гнозис/Логос, 1999. 516 с.
86. Лисенко В. О.Забужко англійською // Слово і час. 1997. - № 5-6. С. 77.
87. Лепкий Б. Наше письменство. Краків: Українське вид-во, 1941. 135с.
88. Літературознавчий словник-довідник /Р.Т.Гром’як, Ю.І.Ковалів та ін. К.: Академія, 1997. 752 с.
89. Лобовик І. Диригент останньої свічки //Вітчизна. 1992. - № 2-3. С. 149-154.
90. Мережинская Г.Ю. Художественная парадигма переходной культурной эпохи. Русская проза 80-90-х годов ХХ века. К.: ИПЦ Киевский университет”, 2001. 433 с.
91. Милорадович В.П. Українська відьма: Нариси з української демонології. К.: Веселка, 1993. 72 с.
92. Мишанич О. Дивосвіти Наталени Королевої //Наталена Королева. Предок. К.: Дніпро, 1991. С. 633-637.
93. Мілет К. Сексуальна політика: Пер. з англ. К.: Основи, 1998. 619 с.
94. Моклиця М.В. Оксана Забужко //Модернізм як структура: Філософія. Психологія. Поетика. Вид. 2-ге, доповн. і переробл. Луцьк: Вежа, 2002. С. 320-325.
95. Новий фемінізм очима католиків. Круглий стіл журналу Вєнзь” //Незалежний культурологічний часопис Ї”. 2000. - № 17. Львів: Місіонер. С. 30-43.
96. Од початку до наших днів. Українська Муза. Поетична антологія /За заг. ред. Коваленко О. К.: Обереги, 1993. Випуск 5. 514 с.
97. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі: 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Либідь, 1999. 447 с.
98. Павличко С. Чи потрібна українському літературознавству феміністична школа? //Слово і час. 1991. - № 6. С. 10-15.
99. Пащенко В. Оксана Забужко: Мені завжди хотілося написати книжку, яка лежала б на розкладках” //Літературна Україна. 1996. 1 серпня. С. 6.
100. Передирій В.А., Сидоренко Н.М., Старченко Т.В. Жіноча доля на тлі доби: (Літопис жіночого руху у світлі українських видань). К.: Дослідницький центр історії української преси, 1998. 116 с.
101. Пінчук С. У пошуках самобутності //Дніпро. 1986. - № 1. С. 134-135.
102. Приплоцька М. Що може повідати кристал рожевого кварцу (багатофункціональність речової деталі в романах Сьюзен Хілл) //Слово і час. 1999. - № 11. С. 40-42.
103. Родионова Н.Г. Мотив постмодернистской игры в романах Анджелы Картер //Филологические науки. - 2001. - № 2. С. 41-47.
104. Романець М. Біль, бажання і відраза: морфологія плоті у прозі Забужко, Іздрика і Покальчука //Гендер і культура /Упоряд.: В.Агеєва, С.Оксамитна. К.: Факт, 2001. С. 110-120.
105. Рудницька Мілена. Статті. Листи. Документи. /Передм. М. Богачевської-Хом’як. Львів: Місіонер, 1998. 844 с.
106. Рудницька Мілена. Трагічний конфлікт //Мілена Рудницька. Статті. Листи. Документи. /Упоряд. Мирослава Дядюк. Львів: Місіонер, 1998. С. 80-89.
107. Рудницька Мілена. Українська дійсність і завдання жінки //Мілена Рудницька. Статті. Листи. Документи. /Упоряд. Мирослава Дядюк. Львів: Місіонер, 1998. С. 185-206.
108. Рюткенен М. Гендер и литература: проблема женского письма” и женского чтения” //Филилогические науки. - 2000. - № 3. С. 5-17.
109. Сиксу Э. Хохот Медузы //Гендерные исследования /Под. ред. Жеребкина С. М.: Человек, 1999. - № 2. - С. 71-88.
110. Скоропанова И.С. Русская постмодернистская литература: Учеб. пособие. 2-е изд., испр. М.: Флинта: Наука, 2000. 608 с.
111. Слово Софії Русової //Слово і час. 1996. - № 8-9. С. 40-41.
112. Смоляр Л.О. Минуле заради майбутнього. Жіночий рух Н