АНТИВОЄННИЙ РОМАН РЕМАРКА І ГОНЧАРА: ПРОБЛЕМИ ТИПОЛОГІЇ

Краткое описание

ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Галич Катерина Олександрівна

УДК : 821.112.2 Р 31.091:821.161.2 Г − 31

АНТИВОЄННИЙ РОМАН РЕМАРКА І ГОНЧАРА: ПРОБЛЕМИ ТИПОЛОГІЇ

10.01.05 порівняльне літературознавство

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Гуменний Микола Хомич,
доктор філологічних наук,
професор

Запоріжжя - 2009

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................

3

РОЗДІЛ 1.

ІСТОРІОГРАФІЯ ТВОРЧОСТІ ЕРІХА МАРІЇ РЕМАРКА Й ОЛЕСЯ ГОНЧАРА..

9

РОЗДІЛ 2.

СЮЖЕТНО-КОМПОЗИЦІЙНА СВОЄРІДНІСТЬ АНТИВОЄННИХ РОМАНІВ РЕМАРКА І ГОНЧАРА...

44

2.1. Художнє і філософське осмислення батальних сцен

44

2.2. Функції натуралістичних описів.

58

2.3. Поліаспектність ретроспекції..

71

2.4. Авторські відступи в романах.

86

РОЗДІЛ 3.

ПОЕТИКА ПСИХОЛОГІЇ РОМАНІВ РЕМАРКА І ГОНЧАРА......................................................................................

97

3.1. Функції портретування

97

3.2. Особливості діалого-монологічного мовлення персонажів.

122

3.3. Поліфункціональність пейзажів, інтер’єрів і колористики.

137

ВИСНОВКИ......................................................................................

172

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................

178

ВСТУП

Творчість обох письменників Олеся Терентійовича Гончара й Еріха Марії Ремарка досліджена досить глибоко. Однак у сучасних умовах вона знову актуалізується і потребує нового прочитання.
У процесі свого розвитку світове суспільство дедалі частіше опиняється у складних, загрозливих ситуаціях, які увиразнюють проблеми самозбереження людства. Прикметним є те, що всі вони технічні, економічні, політичні фокусуються в цивілізаційно-культурному, духовному полі, на теренах якого усвідомлюється екзистенція буття, осмислюються такі феномени, як життя і смерть, мир і війна, добро і зло, милосердя і жорстокість, любов і ненависть тощо. Мистецтво, зокрема художнє слово, є однією з форм цього осмислення й усвідомлення.
Сказаним пояснюється посилення уваги до спадщини класиків світової літератури наприкінці ХХ на початку ХХІ ст., її нове прочитання як у діахронічному, так і синхронічному аспектах, помітне пожвавлення компаративістських студій, спрямованих на пошуки спільного й відмінного у філософсько-художньому відображенні загальнолюдських проблем і цінностей письменниками різних національностей.
У колі таких проблем одвічна антиномія мир/війна”, широко репрезентована в усіх літературах світу, зокрема в українській. Дослідники стверджують необхідність сучасного, базованого на ще донедавна нетрадиційному для українського літературознавства компаративному підході до аналізу художніх текстів, присвячених темам війни і миру, для того, щоб поглибити рецептивний імунітет читача від насилля, знецінення людського життя та інших духовних втрат.
В означеному контексті антивоєнні романи письменників-гуманістів Олеся Гончара й Еріха Марії Ремарка залишаються недостатньо освоєним художнім простором, незважаючи на те, що творчість обох прозаїків ніколи не була обділена увагою ні шанувальників, ні критиків. Так, їх життєвий шлях і літературний доробок вивчали вітчизняні науковці. Проза О.Гончара досліджувалася такими українськими літературними аналітиками, як О.Бабишкін, В.Галич, М.Гуменний, М.Жулинський, М.Зобенко, Л.Коваленко, В.Коваль, М.Малиновська, М.Наєнко, Л.Новиченко, А.Погрібний, І.Семенчук, М.Стрельбицький, В.Фащенко, Т.Хом’як та ін. Твори Е.М.Ремарка студіювали німецькі вчені: А.Антковіак, Т.Вестфален, Т.фонШнайдер, Б.Шредер, В.фонШтернбург та ін. Крім того, тексти кожного із зазначених авторів, ставши не лише національною приналежністю, широко аналізувалися такими представниками світового літературознавства, як: М.Алексєєв, Ю.Бондарєв, Р.Гебнер, А.Дмитрієв, Д.Добрєв, В.Жидліцький, П.Кірхнер, В.Леман, Г.Ломідзе, Е.Межелайтіс, Ф.Неуважний, В.Оскоцький, М.Пархоменко, М.Петраш-Воган, П.Протич, К.Рудницька-Шрай, Г.Шуфлярська; К.Баркер, Г.Блум, Г.Вагнер, Дж.Голдсміт Гілберт, Н.Гордон, В.Залеський, Д.Затонський, Е.Келлі, Є.Книпович, Б.Мурдох, Т.Ніколаєва, Г.Петелін, Р.Самарін, Х.Тімс, Р.А.Фірда, М.Харитонов.
Основними векторами і гончарознавства, й ремаркознавства було визначено створення якнайповнішого життєпису митців, дослідження історіографії та філософського підґрунтя їх творчості, проблемно-тематичних обріїв окремих новел, оповідань, повістей, романів тощо. Останнім часом літературно-критичне картографування прозової спадщини О. Гончара й особливо Е.М. Ремарка поглиблюється розвідками щодо їх поетикальних (жанрово-стильових) особливостей. Однак їх потенції далеко не вичерпані. З огляду на сказане, тема нашого дисертаційного дослідження Антивоєнний роман Ремарка і Гончара: проблеми типології” є актуальною й перспективною.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано на кафедрі теорії літератури і журналістики Запорізького національного університету в річищі наукового напрямку його літературознавчих кафедр Літературний процес: проблеми типології і спадкоємності”. Тему дисертації затверджено на засіданні науково-технічної ради Запорізького національного університету (протокол № 5 від 21 січня 2005 року).
Метою роботи є компаративне прочитання антивоєнних романів На Західному фронті без змін” Е.М.Ремарка, Людина і зброя” та Циклон” О.Т.Гончара і з’ясування типологічних особливостей їх поетикальних парадигм, визначення національно-мистецьких феноменів української та німецької прози ХХ ст. на матеріалі творчості зазначених письменників.
Для реалізації поставленої мети необхідно розв’язати такі завдання:
- вивчити й систематизувати історіографічні студії романістики Е.М.Ремарка і О.Т.Гончара у світовому й національному контекстах;
- дослідити способи художнього осмислення теми війни і миру в українській та німецькій прозі ХХ ст. на тлі загальноєвропейських літературних тенденцій (на матеріалі романістики Ремарка й Гончара);
- з’ясувати особливості художньо-філософського зображення батальних сцен в антивоєнних романах вказаних письменників;
- визначити специфіку і функції натуралістичних описів у досліджуваних творах;
- простежити поліаспектність виявів ретроспекції;
- проаналізувати визначальні особливості авторських відступів;
- подати сутнісні характеристики портретування;
- визначити особливості діалого-монологічного мовлення персонажів;
- окреслити поліфункціональність пейзажів, інтер’єрів та їх колористичного зображення.
Об’єктом дослідження є антивоєнні романи На Західному фронті без змін” Е.М.Ремарка, Людина і зброя” та Циклон” О.Т.Гончара, а предметом безпосереднього вивчення обрано їх ідейно-тематичну і поетикальну парадигму в контексті історико-типологічного зіставлення.
Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є наукові праці українських і зарубіжних літературознавців із проблем історії та теорії літератури, філософії, культурології, психології. У контексті предмета дослідження особливо вагомими є праці з компаративістики О.Веселовського, Р.Гром’яка, Д.Дюришина, В.Жирмунського, М.Конрада, Д.Наливайка. У процесі наукового пошуку використано дослідження зарубіжних учених: А.Антковіака, Т.Вестфалена, Т.фонШнайдера, Б.Шредер, В.фонШтернбурга та ін., а також вітчизняні студії О.Бабишкіна, М.Гуменного, М.Жулинського, О.Килимника, Л.Коваленка, В.Коваля, М.Малиновської, М.Наєнка, В.Пащенка, А.Погрібного, І.Семенчука, М.Стрельбицького, В.Фащенка, Т.Хом’як та ін.
У роботі застосовано такі методи дослідження: історико-генетичний та історико-функціональний, порівняльно-історичний та біографічний.
Наукова новизна роботи полягає у здійсненні системного порівняльного дослідження антивоєнної романістики Еріха Марії Ремарка й Олеся Гончара (на матеріалі творів На Західному фронті без змін”, Людина і зброя”, Циклон”), у визначенні їх спільних і відмінних поетикальних особливостей у руслі традицій і новаторства.
У дисертації запропоновано новий ракурс щодо розуміння художньо-стильової специфіки антивоєнної романістики Ремарка й Гончара, що стало можливим завдяки аналізові різко протилежних оцінок творчості митців у світовому літературознавстві, а також завдяки використанню вітчизняного й зарубіжного літературознавчого інструментарію для вивчення специфіки національної літератури у світовому контексті.
Вперше в українському літературознавстві здійснено студії зарубіжного історіографічного дискурсу Ремарка, що дало можливість провести паралелі між основними тенденціями вітчизняного і зарубіжного ремаркознавства. Уперше використано елементи археології тексту та структурального підходу до аналізу антивоєнної романістики Ремарка й Гончара.
Зроблено внесок у розвиток сучасної полеміки про значення літературної спадщини Ремарка й Гончара, а саме: акцентовано потенціал їх творів для розбудови духовних засад сучасної української та зарубіжної культур.
У роботі розширено напрями сучасного прочитання вітчизняної літературної класики на тлі світового літературного процесу. Подальшого розвитку набули теоретичні студії поетики Ремарка і Гончара.
Теоретичне значення дисертації полягає у здійсненому компаративному аналізі антивоєнних романів На Західному фронті без змін” Е.М.Ремарка, Людина і зброя” та Циклон” О.Т.Гончара, виявлених національно-художніх особливостях їх поетикальних парадигм, сучасній інтерпретації творчості всесвітньо відомих письменників-гуманістів.
Практичне значення отриманих результатів. Матеріали цієї роботи можуть бути використані під час викладання основних курсів з історії української та зарубіжної літератур, теорії літератури, на факультативних заняттях у загальноосвітніх школах, спецкурсах у вищих навчальних закладах.
Апробація результатів дослідження. Окремі положення дисертації було оприлюднено в доповідях, виголошених на Міжнародній науково-практичній конференції Мова і мовний потенціал особистості в поліетнічному середовищі” (Мелітополь; 2007), Всеукраїнських науково-теоретичних конференціях Українська література: духовність і ментальність” (Кривий ріг, 2005, 2006), Художня культура і освіта: традиції, сучасність, перспективи” (Мелітополь, 2006),Українська література в контексті світової” (Одеса, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства” (Полтава, 2008), щорічних наукових сесіях викладачів і студентів Мелітопольського державного педагогічного університету (2005, 2006, 2007).
Публікації. Основні положення дисертації викладено у 7 статтях, опублікованих у фахових збірниках наукових праць.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 201 сторінку, із них 177 сторінок основного тексту. У роботі подано 5 рисунків і 3 діаграми. У списку використаних джерел налічується 241 позиція.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Завершене дослідження дає можливість зробити наступні висновки:
1.Тривалі міжнародні зацікавлення творчістю Еріха Марії Ремарка й Олеся Гончара свідчать про непересічну роль митців у розвитку світового літературного процесу. У даній дисертації розглянуто різні полюси рецепції прози Ремарка й Гончара вітчизняною і зарубіжною критикою. Шляхом аналізу історіографічного дискурсу Ремарка й Гончара у національному, хронологічному, жанрово-тематичному розрізах зроблено висновки про досить серйозні здобутки сучасного ремарко- і гончарознавства. Разом із тим у роботі виокремлено багато невирішених питань, серед яких найбільш нагальними є проблема сучасного неупередженого прочитання художньої спадщини Ремарка й Гончара, потреба її більш глибоких поетикальних студій.
2.Унаслідок аналізу батальних описів, використаних в антивоєнних романах вказаних авторів для вирішення суголосних проблемно-тематичних завдань, у дисертації доведено художню неповторність прози українського й німецького письменників. Батальні описи, що в обох митців витримані у реалістичному ключі, увиразнюються в Ремарка за допомогою домінуючих натуралістичних і експресіоністичних акцентів, а в Гончара, натомість, переважають романтичні.
Поряд із вказаними відмінностями, батальні сцени Ремарка й Гончара мають ряд спільних квантитативних і квалітативних ознак, а саме: чергування батальних, напівбатальних-напівмирних і мирних сцен, застосування аналогічних зорових, слухових, дотикових, запахових, синтетичних образів, послуговування прийомом анімалізму, використання лапідарних і розгорнутих сцен тощо. Ще однією спільною характеристикою батальних описів Ремарка й Гончара є їх важливе значення у вирішенні авторських художніх завдань: у філософському узагальненні воєнної дійсності, показі фронтового побуту, розкритті діалектики життя і смерті, висвітленні психологічного стану людини перед смертельною небезпекою, аналізі соціальної поведінки людини під впливом воєнних обставин тощо.
3. Натуралістичні описи в досліджуваних романах обох письменників мають велике значення і виконують ряд подібних функцій, найвагомішими з яких є гносеологічна, онтологічна, психологічна, експресивна, сюжетотвірна, естетична/антиестетична, аксіологічна.
Стильові відмінності романістики Ремарка й Гончара у вказаному поетикальному розрізі полягають в інтенсифікації уведення до тексту натуралістичних описів. Ремарк, на відміну від Гончара, який послуговується такими художніми засобами значно рідше і досить виважено, використовує натуралістичні деталі не лише в батальних, а й у напівбатальних, і навіть у мирних сценах. Шляхом студій поетики Ремарка й Гончара у площині натуралістичного зображення дійсності, у роботі доведено оригінальність використання письменниками засобів і прийомів для утвердження спільної ідеї − засудження війни і викриття її протиприродної сутності.
4.Ще однією типологічною ознакою подібності романістики Ремарка й Гончара є використання прийому художньої ретроспекції та його поліаспектний характер. Ретроспекції в обох письменників мають спільні тематичні вектори, формальні вияви та функціональне призначення.
За тематичними показниками в обох авторів можна розрізняти ретроспективні повороти сюжету із часово-просторової площини війни в мирний, довоєнний час, а також у початок війни. У Гончара спостерігається також ретроспективне повернення до опису воєнних днів із повоєнної доби. Спільним для обох авторів є використання ретроспективних деталей біографії персонажів, їх кохання, дружби тощо. Названі деталі мають формальні вияви спогадів, асоціацій, листів і охоплюють різноманітні портретні, інтер’єрні описи, авторські відступи, монологічне, діалогічне мовлення дійових осіб.
У цілому, ретроспекції сприяють динамізму оповіді, загостренню драматизму, розширенню часово-просторових меж аналізованих романів, виступають важливим засобом образотворення, сприяють порушенню ряду проблем та висвітленню можливих варіантів їх розв’язання, виконують сюжетотвірну функцію. За допомогою прийомів ретроспекції й антиципації в романах переплетено кілька часових площин, розкрито складну діалектику минулого, сучасного й майбутнього.
У результаті студій ретроспекцій та їх ролі у координування динаміки розгортання сюжетів, у дисертації подано ще одне підтвердження самобутності поетикальної парадигми Ремарка й Гончара, доведено, що стилі письменників неможливо визначити за допомогою єдиного терміну. Критичне вивчення часово-просторової організації романістики обох авторів дало можливість зробити висновки про правомірність ствердження наявності у творчості Ремарка й Гончара ознак модернізму й постмодернізму. Означений поетикальний ракурс уможливлює наявність у вказаних романах таких художньо-стильових прийомів, як літературний колаж, мозаїка, калейдоскоп, ефект кінокадрів тощо.
5.У дисертаційному дослідженні розглянуто типологію авторських відступів в антивоєнних романах Ремарка і Гончара. У їх загальній ієрархічній системі викремлено й проаналізовано філософські, психологічні, публіцистичні, історичні, топонімічні, власне- і невласне-авторські відступи, ліричні зачини й кінцівки. У роботі наголошено на їх неоднорідному використанні письменниками: у Ремарка найбільш уживаними є філософські, а в Гончара, поряд із вказаними, досить часто використовуються ліричні, історичні й топонімічні.
Авторські відступи в текстах німецького й українського письменників виконують подібні художні завдання: розширюють часово-просторові межі творів, сприяють осягненню їх ідейно-тематичної спрямованості, усвідомленню особливостей авторських позицій.
6.Поетикальні особливості антивоєнної романістики Ремарка й Гончара у дисертації увиразнено шляхом аналізу портретних описів. У роботі виявлено спільну типологію портретистики обох письменників, що полягає у використанні таких видів портретів, як внутрішні і зовнішні, чоловічі й жіночі, колективні портрети, автопортрети тощо.
У дослідженні виокремлено й проаналізовано імагінативну функцію, яка об’єднує дескриптивну й характерологічну, остання, своєю чергою, функції індивідуалізації й типізації, а також ейдетичну, сюжетотвірну й композиційну функції портретистики Ремарка й Гончара.
7.Стильову самобутність романістики німецького й українського авторів увиразнено за допомогою типологічних студій монологів і діалогів. Розгляд монолого-діалогічного мовлення персонажів у когезійному та когерентному зрізах дозволив зробити висновки про те, що обидва письменники максимально використали характерологічні, сюжетотвірні, комунікативні, перцептивні, інтерактивні інтенції монологів і діалогів.
У дисертації подано класифікацію різновидів монологів (внутрішні, ліричні монологи, монолог-розповідь, -опис, -роздуми, -звертання, -фантазія, -марево, -спогад, діалогізовані монологи) та діалогів (діалог-роздум, -суперечка, -сварка, -дискусія, -зізнання, -викриття, -прозріння, -прощання, -жарт), з’ясовано специфіку полілогів та контамінованих наративних структур в аналізованих романах.
8.У роботі досліджено складну й багаторівневу систему пейзажистики Ремарка й Гончара. В основу переважної більшості пейзажів у обох авторів покладено образи-концепти води, землі, повітря, вогню, рослин. У залежності від домінуючого образу-концепту, виокремлено дощові, річкові, (у Гончара до цих додаються мариністичні) пейзажі; описи окопів, гірські пейзажі; небесні, місячні, зоряні природоописи; батальні і солярні пейзажі; лісові, садові, квіткові, степові картини природи.
Обидва письменники послуговуються переважно динамічними пейзажами, але в Ремарка вони в основному лаконічні, а в Гончара розгорнуті.
Пейзажні ландшафти обох прозаїків антропологізовані і використовуються для увиразнення психології персонажів. Природний топос романістів розширено за допомогою образів фауни (у Гончара ця тенденція є більш вираженою). У цьому контексті пейзажний макрокосмос Ремарка й Гончара розглянуто на перетині семантичних полів трьох взаємопов’язаних мікроплощин: людина / флора / фауна.
За тематикою в романах Гончара можна виокремити також сільські, урбаністичні, індустріальні пейзажі, що виконують функцію посилення драматизму, розширення філософського змісту творів, увиразнення їх сюжетно-композиційного, психологічного, етико-естетичного, емотивного значення. Природні зображення в обох письменників уяскравлюються за допомогою екстер’єрних описів, які виконують переважно доповнюючу функцію, розширюючи уявлення про місце дії.
Інтер’єрні описи в досліджуваних романах сприяють поглибленню проблемно-тематичного навантаження романів і виконують суголосні функції розкриття психології персонажів, психологічного консонансу або дисонансу, а також символічну, рефлексивну функції.
9.У дисертації подано типологію колористики пейзажних та інтер’єрних описів у романах обох митців, представленої широкою гамою спектральних (або хроматичних) та ахроматичних барв. Виявлено типологічні сходження у використанні кольору та їх спільні семантико-асоціативні поля. Найпоширенішими кольорами в Ремарка й Гончара є чорний, білий, червоний. Кольорова палітра Гончара увиразнюється за допомогою різноманітних спектральних відтінків, напівтонів, флористичних позначень барв, похідних від металів кольоративів, непрямих колористичних позначень тощо.
10.У цілому, попри окремі художньо-стильові розходження, спільними в антивоєнних романах Ремарка й Гончара є їх гуманістична спрямованість та суголосні проблемно-тематичні, ідейно-змістові вектори.
11.Аналіз історіографії творчості Ремарка й Гончара переконує в необхідності зосередження уваги саме на поетикальній парадигмі прози обох авторів. Своєю дисертаційною роботою ми не претендуємо на вичерпне пояснення окреслених проблем і їх повне розв’язання, оскільки це питання дуже складне й охоплює багато різноманітних аспектів. Проте вважаємо, що виконане наукове дослідження є одним із кроків до глибшого розуміння творчості Еріха Марії Ремарка й Олеся Терентійовича Гончара як класиків національних літератур.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авксентьєва Г.А. Пейзаж у прозі Олеся Гончара: дис. канд. філол. наук: 10.01.01 / Авксентьєва Галина Андріївна. Одеса, 1995. 159 с.
2. Алексеев М.П. Радуга над землей. Заметки о творчестве Олеся Гончара / Михаил Павлович Алексеев // Как слово наше отзовется: (Украинская литература в зеркале всесоюзной критики): Лит.-крит. статьи / Сост. М.Ф.Слабошпицкий. К.: Радянський письменник, 1987. С. 5256.
3. БабенкоК.П. Шукайте шляхи один до одного. Вивчення роману Е.М.Ремарка Три товариші” / К.П.Бабенко // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. 2001. №1. С.1517.
4. Бабишкін О.К. Думаймо про велике, вічне (До 50-річчя Олеся Гончара) / Олег Кіндратович Бабишкін // Радянське літературознавство. 1968. №4. С. 4554.
5. Бабишкін О.К. Олесь Гончар / Олег Кіндратович Бабишкін. К.: Дніпро, 1968. 323с.
6. Бажан М.П. Слово напоєне світлом / Микола Платонович Бажан // Гончар О.Т. Твори: В 2-х т. Людина і зброя; Циклон: Романи. К.: Дніпро, 1983. Т. 1: С. 616.
7. Бахтин М.М. Проблемы творчества Достоевского (1929) / Михаил Михайлович Бахтин. [3-е изд.]. М.: Художественная литература, 1972. 470 с.
8. Бобровська Є.М. Чи справді покоління втрачене?: Матеріали до уроку за романом Е.М.Ремарка Три товариші” / Є.М.Бобровська // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 1999. № 4. С.3839.
9. Бойко Н.Т. Лексичні та фразеологічні експресиви в ідіолекті Олеся Гончара / Надія Теодорівна Бойко // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: збірник наукових статей / за ред. М.І.Степаненка, А.А.Мелешко. Полтава: АСМІ, 2008. С. 3642.
10. Братан М.І. Берег світового океану / Микола Іванович Братан // ГончарО.Т. Тронка: Роман у новелах / Ілюстрації В.Куткіна. К.: Дніпро, 1984. С. 518.
11. Бровко І.Б. Вивчення творчості Олеся Гончара в школі / Іван Бенедиктович Бровко. К.: Радянська школа, 1957. 117 с.
12. Бугайко Т.Ф. Олесь Гончар у школі / Тетяна Федорівна Бугайко, Федір Федорович Бугайко, Петро Петрович Хропко. К.: Радянська школа, 1968. 184 с.
13. Валюх З. Словотвірна номінація персонажів у романі Олеся Гончара Собор” / Зоя Валюх // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: збірник наукових статей / за ред. М.І.Степаненка, А.А.Мелешко. Полтава: АСМІ, 2008. С. 5056.
14. Васьків М.С. Формування романного мислення в трилогії О.Гончара Прапороносці” / Микола Степанович Васьків // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: збірник наукових статей / за ред. М.І.Степаненка, А.А.Мелешко. Полтава: АСМІ, 2008. 456 с. С. 5765.
15. Веселовский А.Н. Историческая поэтика / Александр Николаевич Веселовский / [вступ. ст. И.К.Горского; сост., коммент. В.В.Мочаловой]. М.: Высшая школа, 1989. 406 с.
16. Вінок пам’яті Олеся Гончара: Спогади. Хроніка / [упоряд. В.Д.Гончар, В.Я.П’янов]. К.: Український письменник, 1997. 453 с.
17. Войтович В.М. Українська міфологія / Валерій Миколайович Войтович. К.: Либідь, 2002. 664 с.; іл.
18. Гаврилюк О. Старше і молодше покоління у романі Олеся Гончара Собор”: єдність чи конфлікт? (Урок поглибленого опрацювання художнього тексту в 11класі) / О.Гаврилюк // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2008. № 4. С. 11−14.
19. Галич В.М. Антропологія Олеся Гончара: природа, еволюція, стилістика: Монографія / Валентина Миколаївна Галич. Луганськ: Знамя, 2002. 212 с.
20. Галич В.М. Публіцистична творчість Олеся Гончара: історія, поетика, прагматика: дис. ... д-ра філол. наук: 10.01.08 / Галич Валентина Миколаївна. К., 2004. 452 c.
21. Галич В.М. Олесь Гончар журналіст, публіцист, редактор: еволюція творчої майстерності. Монографія / Валентина Миколаївна Галич. К.: Наукова думка, 2004. 816 с.
22. Галич О.А. Особливості щоденника Олеся Гончара 1943−1945 років / Олександр Андрійович Галич // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: збірник наукових статей / за ред. М.І.Степаненка, А.А.Мелешко. Полтава: АСМІ, 2008. С. 102110.
23. Голубєва З.С. Талант світлий і могутній / Зінаїда Сергіївна Голубєва // Прапор. 1988. № 4. С. 147162.
24. Гончар В.Д. Я повен любові” (Спомини про Олеся Гончара) / Валентина Данилівна Гончар. К.: Сакцент Плюс, 2008. 448 с.
25. Гончар О.Т. Твори: [в 7 т.] / Олесь Терентійович Гончар. К.: Дніпро, 1987 1988. Т. 4. 589 с.
26. Гончар О.Т. Щоденники: [у 3-х т.] / Олесь Терентійович Гончар. К.: Веселка, 2002. Т. 1 (1943 1967) / [упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу та передм. В.Д.Гончар]. К.: Веселка, 2002. 455 с.; Т.2 (19681983) [упоряд., підгот. текстів, ілюстр. матеріалу В.Д.Гончар]; [худож. оформ. М.С.Пшінки]. К.: Веселка, 2003. 607 с.; іл.
27. Гром’як Р.Т. Літературознавча компаративістика: Стан, проблеми (Чи потребує оновлення порівняльне літературознавство в Україні?) / Роман Теодорович Гром’як, Дмитро Сергійович Наливайко // Слово і час. 2002. № 2. С. 2426.
28. Гуменний М.Х. Безсмертний подвиг: Сучасний український роман про Велику Вітчизняну війну / Микола Хомич Гуменний. − К.: Рад. школа, 1987. 128 с.
29. Гуменний М.Х. Діалоги і монологи в романах О.Гончара (Їх структура і функції) / Микола Хомич Гуменний // Українська мова і література в школі. 1986. № 4. С. 912.
30. Гуменний М.Х. Пейзажний живопис у романах Олеся Гончара / Микола Хомич Гуменний // Українська мова і література в школі. 1988. № 7. С. 912.
31. Гуменний М.Х. Поетика антивоєнних романів Олеся Гончара: Книга для вчителя / Микола Хомич Гуменний. Херсон, 1994. 197 с.
32. Гуменний М.Х. Поетика романного жанру Олеся Гончара: проблеми типологій / Микола Хомич Гуменний. − К.: Акцент, 2005. 240 с.
33. Гуменний М.Х. Червоне і чорне в антивоєнних романах Е.Ремарка і О.Гончара / Микола Хомич Гуменний // Література. Фольклор. Проблеми поетики: зб. наук. праць. Вип. 28. Ч. 2 / [редкол.: А.В.Козлов (відп. ред.) та ін.]. К.: Твім інтер, 2007. С. 2229.
34. Гуменний М.Х. Ремарк і Гончар: типологія антивоєнного роману / Микола Хомич Гуменний, Олена Олександрівна Гусєва // Українська мова і література в школі. 2000. № 5. С. 46−49.
35. Гундорова Т.І. Соцреалізм як масова культура / Тамара Іванівна Гундорова // Сучасність. 2004. Ч. 6. С. 52−66.
36. Гуцало Є.П. Влада таланту / Євген Пилипович Гуцало // Література і сучасність. К., 1979. Вип. 12. С. 123133.
37. Денисова Т.Н. Автор, герой, композиція / Тамара Наумівна Денисова // Радянське літературознавство. 1963. № 1. С. 8897.
38. Дичка Н.С. Справжність сповідального слова / Надія Степанівна Дичка // Літературна Україна. 2002. 31 січня. С. 6.
39. Дмитриев А. Гуманизм без веры в будущеее / А.Дмитриев // Молодая гвардия. 1960. № 2. С. 215223.
40. Довженко О.В. Проблема національного характеру у творах Олеся Гончара про війну: дис. канд. філол. наук.: 10.01.01 / Довженко Олена Володимирівна. Луганськ, 2006. 172 с.
41. Домбровская Е. Немецкая литература 1917-1945 гг. / Е.Домбровская // История зарубежной литературы ХХ века / [под ред. доц. З.Т.Гражданской]. М.: Государственное учебно-педагогическое издательство министерства просвещения РСФСР, 1963. С. 232237.
42. Дончик В.Г. Очима народу. Нотатки про роман Людина і зброя” / Віталій Григорович Дончик // Літературна Україна. 1962. 2 лютого. С. 5.
43. Дончик В.Г. Про твою і мою зорю (Роздуми над новим романом Олеся Гончара) / Віталій Григорович Дончик // Українська мова і література в школі. 1981. № 5. С. 313.
44. Драч І.Ф. Олесь Гончар на відстані серця / Іван Федорович Драч // Київ. 1987. № 2. С. 314.
45. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы; [Перевод со словацкого] / Диониз Дюришин. М.: Прогресс, 1979. 315 с.
46. Евграфов Г. Время любить и время умирать / Геннадий Евграфов // Домашний очаг. 2003. Июль. С. 136139.
47. Євніна О.М. Романи О.Гончара, Н.Рибака та В.Собка / О.М. Євніна // Дожовтнева та радянська українська література за рубежом СРСР. К.: Держлітвидав, 1956. С. 128139.
48. Жирмунский В. М. Сравнительное литературоведение. Восток и Запад / Виктор Максимович Жирмунский. М.: Высшая школа, 1987. 416 с.
49. Жулинський М.Г. Духовний провідник України, або Чим трепетав дух Олеся Гончара? / Микола Григорович Жулинський // Слово і час. 2008. № 5. С. 7880.
50. Жулинський М.Г. Крізь циклони до берега всеукраїнської любові / Микола Григорович Жулинський // Слово і час. 1995. №8. С. 1112.
51. Жулинський М.Г. Творчість як доля / Микола Григорович Жулинський // Гончар О.Т. Твори: [у 12 т.]. К.: Наукова думка, 2001. Т. 1: Прапороносці. Поезії. Коментарі / [упоряд. та комент. С.А.Гальченка та ін.]. К.: Наукова думка, 2001. С. 534.
52. Загребельний П.А. Світ Гончара / Павло Архипович Загребельний // Неложними устами: Статті, есе, нариси. К.: Радянський письменник, 1981. С. 150169.
53. Залесский В.М. Время жить, время бороться / Вацлав Михал Залесский // Октябрь. 1957. № 6. С. 203210.
54. Затонський Д.В. Німецький воєнний роман та його герой / Дмитро Володимирович Затонський // Всесвіт. 1959. № 4. С. 97103; Всесвіт. 1959. № 5. С. 92102.
55. Затонський Д.В. Письменницька доля Ремарка (Замість передмови до роману Люби ближнього свого” / Дмитро Володимирович Затонський // Всесвіт. 1966. № 8. С. 7982.
56. Затонський Д.В. Шляхи переоцінок (Е.М.Ремарк та його роман Чорний обеліск”) / Дмитро Володимирович Затонський // Шлях через ХХстоліття. К.: Дніпро, 1978. С. 146151.
57. Захарчук І. Друга світова війна: досвід історії досвід літератури / Ірина Захарчук // Слово і час. 2007. № 6. С. 1524.
58. Захарчук І. Мілітарна стратегія соцреалізму / Ірина Захарчук // Слово і час. 2006. № 10. С. 5160.
59. Зборовська Н.В. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури / Ніла Вікторівна Зборовська. К.: Академвидав, 2006. 504 с.
60. Зварич В.З. Твори, які виховують відразу до насильства: Матеріали до оглядового уроку Е.М.Ремарк видатний німецький письменник”: 11-й кл. / В.З.Зварич // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 1998. № 1. С. 3032.
61. Зобенко М.О. Українське небо Олеся Гончара: есеї, студії, полеміка / Марія Олександрівна Зобенко. Львів: Видавництво М.Коць, 2003. 173с.
62. Зубович В.С. Олесь Гончар літературний критик: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук. 10.01.08 Журналістика” / В.С.Зубович. К., 1993. 19с.
63. Іваськевич Т.В. Час, який пройшов по людях, наче по рейках”: урок-презентація по вивченню роману Еріха Марії Ремарка Три товариші”. 11 кл. / Т.В.Іваськевич // Зарубіжна література в навчальних закладах. 1998. № 7. С. 2729.
64. Ігнатієва С. Про деякі особливості мемуарного тексту (на матеріалі Щоденників” Олеся Гончара) / Світлана Ігнатієва // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: збірник наукових статей / за ред. М.І.Степаненка, А.А.Мелешко. Полтава: АСМІ, 2008. С. 165173.
65. Ісаєва Н.С. Українська література в Китаї: проблеми рецепції: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. філол. наук: 10.01.05 Порівняльне літературознавство” / Н.С.Ісаєва. К., 2002. 19с. // http://www.disser.com.ua/contents/p-2/6396.html.
66. Килимник О.В. Олесь Гончар / Олег Володимирович Килимник [видання друге, перероблене і доповнене]. К.: Дніпро, 1966. 159 с.
67. Кирилюк Є.П. Людинознавець, людинолюбець... (Олесь Гончар) / Євген Прохорович Кирилюк // Література народної правди: Статті, портрети. К.: Радянський письменник, 1989. С. 339350.
68. Ківшик Н. Предикати неозначеної кількості в художньому контексті Олеся Гончара (семантичний аналіз) / Наталія Ківшик // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: збірник наукових статей / за ред. М.І.Степаненка, А.А.Мелешко. Полтава: АСМІ, 2008. С. 179185.
69. Кірхнер П. Гуманістична концепція, що не може не викликати поваги / Петер Кірхнер // Всесвіт. 1988. № 5. С. 134135.
70. Книпович Е.Ф. Последний роман Ремарка / Евгения Фёдоровна Книпович // Ответственность за будущее. Литературно-критические статьи. М.: Советский писатель, 1973. С. 411421.
71. Коваленко Л.М. На світових обширах / Леонід Миколайович Коваленко // Статті та нариси. К.: Дніпро, 1987. С. 162171.
72. Коваленко Л.М. Народ. Боротьба. Правда / Леонід Миколайович Коваленко // Гончар О. Таврія. Перекоп. К.: Дніпро, 1972. С. 526.
73. Коваленко Л.Н. Олесь Гончар / Леонид Николаевич Коваленко // Литература в школе. 1972. № 5. С. 211.
74. Коваль В.К. Собор” і навколо собору / Віталій Кирилович Коваль. К.: Молодь, 1987. 272 с.
75. Коваль В.К. Твоя зоря” на заході і сході / Віталій Кирилович Коваль // Літературна Україна. 1986. № 14. 3 квітня. С. 5.
76. Коваль В.К. Дорога до храму. З моїх прощальних етюдів / Віталій Кирилович Коваль // Літературна Україна. 1998. 3 квітня. С. 3.
77. Коваль В.К. Ніч без Олеся Гончара / Віталій Кирилович Коваль // Київ. 1997. № 12. С. 132141.
78. Коваль В.К. Собор і навколо нього / Віталій Кирилович Коваль // Дніпро. 1988. № 3. С. 336.
79. Коваль В.К. Труди і дні О.Гончара / Віталій Кирилович Коваль // Дніпро. 1985. № 12. С. 118125.
80. Коваль В.К. Шляхи прапороносців: Роман Олеся Гончара у себе вдома і в світі. Повість-есе / Віталій Кирилович Коваль. К.: Рад. письменники, 1985. 295 с.
81. Ковальчук О.Г. Образ війни у прозі Олеся Гончара (Роман Людина і зброя”) / Олександр Герасимович Ковальчук // Дивослово. 2003. № 5. С. 4647.
82. Ковальчук О.Г. Олесь Гончар митець сучасний / Олександр Герасимович Ковальчук // Дивослово. 2000. № 11. С. 23.
83. Кодак М.П. В людині зустрічаються віки. (Особливості прозових творів О.Гончара) / Микола Пилипович Кодак // Прапор. 1977. № 2. С. 9196.
84. Козлов А.В. Духовність як літературознавча категорія: Монографія / Анатолій Васильович Козлов. К.: Акцент, 2005. 272 с.
85. Колодніцька А.М. Від темряви до світла...”: Система уроків по вивченню творчої спадщини Еріха Марії Ремарка / А.М.Колодніцька // Зарубіжна література в середніх навчальних закладах України. 1998. № 3. С. 2731.
86. Колористика, психология восприятия цвета, цвет и человек // http://www.rosdesign.com/design/kolorofdesign.htm.
87. Конгрес національних громад України // http://www. kngu.org /KongrUkr/Communit/ObzhVse.htm.
88. Кононенко В. Проблема гуманізації викладання літератури (на матеріалі творчості Олеся Гончара) / В.Кононенко // Українська мова і література в школі. 2004. №2. С.2327.
89. Кононенко П.П. Особисто причетний: До 70-річчя від дня народження Олеся Гончара / Петро Петрович Кононенко. К.: Знання УРСР, 1988. 48 с. (Сер. Література і мистецтво”, № 2).
90. Копусь О.А. Перифрази у творах О.Гончара: структурно-семантичний та функціонально-стилістичний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.01 Українська література” / О.А.Копусь. К., 2001. 19 с.
91. Конрад Н.И. Японская литература. От Кодзики” до Токутоми / Николай Иосифович Конрад. М.: Главная редакция восточной литературы, 1974. 568 с.
92. Котух Н.В. Від людини до художньої істини / Наталія Віталіївна Котух // Феномен Олеся Гончара в духовному просторі українства: збірник наукових статей / за ред. М.І.Степаненка, А.А.Мелешко. Полтава: АСМІ, 2008. 456 с. С. 200206.
93. Кохан Ю.І. Фраземіка в системі ідіостилю письменника (на матеріалі художньої прози Олеся Гончара і Павла Загребельного): дис... канд. філол. наук: 10.02.01 Українська мова” / Кохан Ю.І.. Харків, 2003. 209 с.