МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ КОНЦЕПТИ В ТВОРАХ Г. Ф. КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА ТА АМЕРИКАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ КІНЦЯ XVIII – СЕРЕДИНИ XIX СТОЛІТТЯ: ТИПОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНОСТІ

Краткое описание

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису
ЛАВРІЄНКО ТАМАРА ЯРОСЛАВІВНА
УДК 82.09

МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ КОНЦЕПТИ В ТВОРАХ
Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА ТА АМЕРИКАНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ КІНЦЯ XVIII СЕРЕДИНИ XIX СТОЛІТТЯ:
ТИПОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНОСТІ
10.01.05 порівняльне літературознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор
ГРОМ’ЯК РОМАН ТЕОДОРОВИЧ

ТЕРНОПІЛЬ 2009

ЗМІСТ

ВСТУП...4
Розділ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.12
1.1. Порівняльно-типологічне вивчення літератури..13
1.2. Засадничі концепції осмислення морально-етичної проблематики в художній літературі18
1.2.1. Репрезентація та функція морального компоненту в літературі18
1.2.2. Значення художньої творчості для формування моральних
цінностей..25
1.2.3. Про діалектичну єдність морального та естетичного..32
Висновки до першого розділу..38

Розділ 2. ІДЕЙНО-КУЛЬТУРНИЙ КОНТЕКСТ ТВОРІВ
Г.Ф.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА, Ч.Б.БРАУНА ТА Н. ГОТОРНА...40
2.1. Умови формування художньої свідомості..40
2.2. Релігійний дискурс у творчості Г.Квітки-Основ’яненка,
Ч.Б.Брауна та Н.Готорна..50
2.2.1. Релігійність та освіченість основа естетичного ідеалу
Г.Квітки-Основ’яненка. Просвітницький контекст50
2.2.2. Американське Просвітництво як джерело морально-дидактичних
тенденцій у творах Ч.Б. Брауна.68
2.2.3. Пуританська мораль в інтерпретації Н.Готорна .89
2.3. Життя серця” в Г.Квітки-Основ’яненка та Н. Готорна: вростання”
сентименталізму в романтизм. 105
Висновки до другого розділу.115

Розділ 3. МОРАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВИМІРИ КОНЦЕПТІВ
ГРІХ-КАРА-КАЯТТЯ” У ТВОРАХ Г.КВІТКИ-ОСНОВ’ЯНЕНКА
ТА Н. ГОТОРНА: ТИПОЛОГІЧНІ ВІДПОВІДНОСТІ.117
3.1. Роман Багряна літера” Н.Готорна у деяких компаративних
перетинах..117
3.1.1. Літературна репутація роману117
3.1.2. Типологічні збіги в художньому потрактуванні морально-етичних
концептів Н.Готорна та Г.Квітки-Основ’яненка ..123
3.2. Моральна рефлексія як необхідна коґнітивна складова рецепції
літературної спадщини письменників132
Висновки до третього розділу147

ВИСНОВКИ149

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...156

ВСТУП

Починаючи з останньої чверті XX століття, українське літературознавство у зв’язку з активізацією духовних процесів у суспільстві, радикальним переглядом поглядів, подоланням стереотипів, розширює наукові обрії осмислення творчості багатьох письменників. Принципова необхідність духовного відродження сучасної людини, котра губить нитку Аріадни, втрачає сенс життя”, трансформує і роль у цьому процесі художньої літератури, літературознавчих досліджень.
Тривалий час в українському літературознавстві морально-етичний аспект творчості видатних письменників, що безперечно, корелює з їхнім релігійно-філософським світовідчуттям, досліджувався однобоко, обстоюючи згубний вплив релігійних забобонів на людину” (Н.І.Лозовська про твори А.Мердок) чи отруєння та затуманення релігійним чадом” світогляду письменників (Є.Г.Вербицька про Г.Квітку-Основ’яненка). Утім, проблеми Бога та віри як історично достовірні проблеми доконче повинні розглядатися і в літературознавстві, оскільки вони осмислювалися і в мистецтві слова.
У сучасній літературній компаративістиці виділилась окрема галузь вивчення літератури у системі мистецтв та інших видів духовно-творчої діяльності, у взаємопов’язаності та взаємодії з ними. Серед останніх важливе місце належить етиці та релігії. Та, як слушно зауважує Д.С.Наливайко, якщо перша складова компаративістики вивчення міжлітературних зв’язків загальновизнана і загальноприйнята в науковій практиці різних країн, то друга перебуває все ще в дискретному стані [196, 935]. Тому доцільним видається розгляд проблеми взаємозв’язку етики та моралі, як об’єкту її вивчення, а також релігії, як її першооснови, з літературою та мистецтвом загалом.
Спроба окреслити типологічні відповідності в художньому потрактуванні морально-етичних концептів у доробку письменників кінця XVIII до середини XIX століття зумовлена показовим превалюванням морально-етичної тематики в художній свідомості митців саме цього періоду, що з одного боку, на думку І.Лімборського, було проявом недовіри до тих логічно” побудованих теорій суспільного прогресу, які в країнах Західної Європи не принесли нічого, крім потрясінь, буржуазної революції і заперечення Бога. А з другого лише етика, особливо в її релігійному вигляді, була, здавалося б, спроможною розв’язати існуючі суперечності в суспільстві і притлумити ті негативні начала, які перешкоджають гармонійному упорядкуванню життя [171, 267268].
Своєрідну переорієнтацію свідомості людини з життя розуму” на життя серця” в українській літературі утверджував сентименталізм, яскравим представником якого був Григорій Квітка-Основ’яненко. Про особливий порубіжний” характер художньої свідомості Г. Квітки-Основ’яненка, який зазнавав впливів одразу цілого ряду художніх явищ, іноді історично й естетично різнорідних, неодноразово та небезпідставно писали багато дослідників, думки яких тепер осяжно синтезував у своєму дослідженні І.В.Лімборський [172].
Амальгамний (за І.Лімборським) тип художнього мислення Г.Квітки-Основ’яненка, істотне місце в якому відводиться сентименталізму, що зважаючи на свою лабільну художню структуру, легко вступав у плідні контакти з іншими літературними явищами його доби (просвітительським реалізмом, преромантизмом і романтизмом)”, є підґрунтям для порівняльно-типологічного аналізу доробку українського письменника зі спадщиною його сучасників у світовій літературі.
Зважаючи на певний синкретизм стилів” в американській літературі кінця XVIII першої третини XIX століття, де сентименталізм і романтизм поставали як романтичний гібрид класичного, орієнтального та готичного” [281, 135], особливу увагу зосереджуємо на окресленні морально-етичної проблематики в творчості Чарльза Брокдена Брауна, який творив у перехідну епоху (від просвітницького реалізму через проміжну стадію преромантизму до романтизму [212, 7379]), а також Натаніеля Готорна, як його послідовника у розгортанні морально-етичного дискурсу перетворення добра в зло. Обидва митці в американському літературознавстві отримали звання письменників-моралістів (moral painters), оскільки стрижневою темою їхніх творів є вирішення моральних колізій, переосмислення загальноприйнятих норм і цінностей та ролі релігії в житті окремої людини.
Порівняльно-типологічний аналіз доробку названих письменників дає змогу конкретизувати наукові висновки про моральні та релігійні ідеї, як глибинне підґрунтя світоглядної позиції Г.Ф. Квітки-Основ’яненка та увиразнити художнє потрактування морально-етичних концептів у творах його американських сучасників.
Засадничою для нашого дослідження є також теза І.Лімборського про здатність літератури Просвітництва органічно поєднувати основи християнського вчення, в тому числі і в пуританському його вигляді (курсив тут і далі наш. Т.Л.) (особливо тоді, коли йдеться не про радикальні його прояви), з основним комплексом просвітницьких ідей. Ця важлива в історії європейської свідомості настанова оцінювати проблему краси і досконалості в аспекті її морального впливу на людину, наголошує дослідник, як своєрідний етико-гуманістичний код” поширилася і в тих європейських літературах, котрі в силу історичних і культурних причин були далекими від пуританського руху. Зокрема, тут впадає в око українська література, де за часів утвердження просвітницького художнього канону проблеми етичних підстав існування індивіда, як правило, вирішувалися у тісному зв’язку з основними естетичними реаліями художнього твору, а відтак етична сторона християнського вчення визначила значною мірою характер розгортання художнього дискурсу, його основу і складники. Показовою в цьому плані є творчість таких українських письменників, як І.Котляревський, Г.Ф.Квітка-Основ’яненко, П.Гулак-Артемовський та ін.” [9, 5459].
Крім того, підставою для дослідження типологічних відповідностей у художньому потрактуванні морально-етичних концептів у творах Г.Квітки-Основ’яненка та американській літературі кінця XVIII до середини XIX століття є концепція зустрічних течій” (О.Веселовський) [41], яка в кожній конкретній ситуації увиразнює контекст творчої діяльності учасників історико-культурного процесу, диктує необхідність осмислення віддалених взаємозв’язків національних культур (Ю.Лотман) [179]. Враховуючи саме розмаїту своєрідність національних літератур та йдучи шляхом індуктивного аналізу <> до віднайдення спільних тенденцій”, вважаємо за доцільне скористатися методикою Д.Наливайка, щоб фіксувати типологічні відповідності зонального, регіонального чи світового розвитку красного письменства” [196, 277278].
Різножанрова творчість Г.Квітки-Основ’яненка вже була предметом дослідження багатьох літературознавців (О.Борзенко, Я. Вільна, Л.Горболіс, О.Гончар, Н.Калениченко, Л.Ковалець, І.Лімборський, М.Походзіло, В.Трофименко, Д.Чалий, М.Яценко, та ін.).
Творчість Ч.Б.Брауна та Н.Готорна досі не поставала предметом окремого вивчення в українському літературознавстві. Ознайомлення з їхньою спадщиною у пострадянському просторі існує здебільшого у формах передмов до видань їхніх творів, окремих розділів у курсах історії зарубіжної літератури, а також окремих навчальних посібників і статей (це статті М.Анастасьєва, А.Доменіна, Є.Іванової, Ю.Ковальова, М.М.Коренєвої, А.Левінтона, М.Л.Михайлова, Т.Михед, К.Шахової, А.Шемякина, та ін.). Враховуємо вагомий внесок Американських літературних студій”, зокрема таких дослідників, як І.Арендаренко, Т.Денисова, Ю.Павленко, С.Щербина, та ін. Перша монографія російською мовою про творчість Н.Готорна побачила світ лише в 2004 році [251]. Щодо Ч.Б. Брауна, то найвагомішим комплексним дослідженням його спадщини є дисертація Е.Г.Іванової, захищена у Росії в 2001 році [129]. Такий стан справ, на наш погляд, не відповідає місцю митців в історії американської літератури та їхньому значенню як письменників самобутнього таланту та загальносвітового культурного впливу. Припускаємо, що головною причиною певної стриманості українського читача (професійного і широкого”) щодо Н.Готорна та Ч.Брауна було трагічне насильницьке відчуження нашого народу від духовних основ життя.
У цьому й полягає актуальність запропонованої дисертації.
Cпроби дослідити типологічні відповідності в художньому потрактуванні морально-етичних концептів у творах Г.Квітки-Основ’яненка та американській літературі на переломі XVIIIXIX століть досі не робив ніхто. У цьому вбачаємо новизну нашого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано як складову частину комплексної теми Проблеми рецептивної поетики, наратології і трансляторики в українсько-зарубіжних літературних зв’язках”, яку розробляє кафедра теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (№ державної реєстрації 0105U000718). Тему дисертації затверджено на засіданні бюро Наукової Ради НАН України з проблеми Класична спадщина та сучасна художня література” (протокол № 4 від 4грудня 2008 р.).
Мета дисертаційної роботи: окреслити типологічні відповідності та відмінності в художньому потрактуванні окремих морально-етичних концептів у творах Г.Квітки-Основ’яненка та американській літературі кінця XVIII до середини XIX століття.
Меті роботи підпорядковані такі конкретні завдання:
узагальнити засадничі концепції осмислення морально-етичної проблематики в літературознавстві;
конкретизувати з сучасних позицій умови та специфіку формування художньої свідомості Г.Квітки-Основ’яненка, Ч.Б.Брауна та Н.Готорна;
з’ясувати морально-психологічні виміри концептів гріх-кара-каяття” у творах Г. Квітки-Основ’яненка та його американських сучасників;
висвітлити та обґрунтувати явище моральної рефлексії як необхідної складової рецепції творів українського й американських письменників.
Об’єктом дослідження є різножанрові прозові твори Г.Квітки-Основ’яненка (Маруся”, Сердешна Оксана”, Щира любов”, Добре роби добре і буде”, Козир-дівка”, Божі діти”, Перекотиполе”, Мертвецький Великдень”, Конотопська відьма”, Панна сотниковна. Истинное происшествие”, Ганнуся”, Умные дети”, Добрый пан”, Знахар”, Письма к издателям”, Шельменко-денщик”, Шельменко волостной писарь”, Дворянские выборы. Часть вторая, или Выборы справника”, Украинские дипломаты”), Ч. Б.Брауна (Віланд, або преображення”, Ормонд, або таємний свідок”, Джейн Толбот”, Алкуїн”, Мемуари Карвіна”), Н.Готорна (Багряна літера”, Дім на семи шпилях”, Чорна вуаль священика”, Молодий праведник Браун”, Лагідний хлопчик”, Еготизм, або змія в грудях”, Золото царя Мідаса”).
Предмет дослідження типологічні відповідності в художньому потрактуванні морально-етичних концептів у творах Г.Квітки-Основ’яненка та американській літературі кінця XVIII до середини XIX століття.
Теоретико-методологічною основою дисертації є праці українських та зарубіжних теоретиків літератури та компаративістів (М.Бахтін, Р.Гром’як, О.Діма, Д.Дюришин, В.Зарва, Е.Касперський, А.Козлов, І.Лімборський, Д.Наливайко, Г.Храповицкая та ін.). У роботі послуговуємося науковими концепціями дослідників творчості Г.Квітки-Основ’яненка (Я.Вільна, М.Возняк, О.Гончар, М.Зеров, С.Зубков, І.Лімборський, П.Петренко, В.Трофименко, Л.Ушкалов, та ін.), Ч.Б.Брауна (С.Аверінцев, Є.Іванова, М.Коренєва, В.Паррінгтон, А.Шемякин та ін.), учених, які досліджували творчість Н.Готорна (М.Анастасьєв, Т.Денисова, А.Донох’ю, М.М.Коренєва, А.Левінтон, Ф.О.Матіссен, М.Л.Михайлов, Т.Михед, Р.Стюарт, А.Тернер, Н.Шайдорова та ін.). У роботі спираємось на висновки дослідників історико-літературного процесу в Україні та США XVIII першої половини ХІХ ст. (О.Білецький, О.Борзенко, А.Єлістратова, С.Єфремов, Н.Калениченко, І.Лімборський, Є.Нахлік, М.Ткачук, Л.Ушкалов, І.Фізер, Д.Чижевський, М.Шкандрій, М.Яценко та ін.).
При написанні дисертаційної роботи використано такі методи дослідження: порівняльно-типологічний, історико-літературний, структурно-семантичний, психологічний, біографічний.
Наукова новизна роботи полягає у компаративному аспекті вивчення художнього потрактування морально-етичних проблем Квіткою-Основ’яненком та його американськими сучасниками.
Практичне значення дисертаційної роботи. Результати компаративного дослідження дадуть можливість увиразнити роль і місце письменників Г.Квітки-Основ’яненка, Н.Готорна та Ч.Б. Брауна в художньому висвітленні домінантних морально-етичних концептів їхньої доби. Матеріали дисертації можуть бути використані при підготовці нових праць з проблем компаративістики, розвитку української літератури ХІХ століття в контексті світової літератури.
Апробація результатів дослідження. Дисертацію обговорено на засіданні кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (протокол № 4 від 2008 р.). Ключові положення та результати дослідження викладено у доповідях на наукових конференціях різних рівнів: міжнародних Криза теорії” (Чернівці, 2007), Польська, українська, білоруська та російська літератури в європейському контексті” (Луцьк, 2007), ІI Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції Научный потенциал мира 2008”, всеукраїнській Новітня теорія літератури і проблеми літературної антропології” (Тернопіль, 2008), звітних наукових конференціях аспірантів і професорсько-викладацького складу Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (Тернопіль, 2006; 2008), а також на міжвузівських наукових семінарах Терміносистема слов’янського літературознавства” (Житомир, 2006; Рівне, 2007) та Міжнародному науковому теоретичному семінарі Методології слов’янського літературознавства” (Луцьк, 2008).
Публікації. За матеріалами роботи опубліковано 9 статей, з них 6 у наукових фахових виданнях, 3 матеріали науково-практичних конференцій.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (297 позицій). Текст дослідження викладено на 186 стор., з них основний на 155 стор.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Намір окреслювати типологічні відповідності та відмінності художнього потрактування морально-етичних концептів у творах Г.Квітки-Основ’яненка і в американській літературі кінця XVIII до середини XIX століття спричинений принциповою необхідністю в період набуття повноти індивідуальної свободи і національної гідності зазирнути” (за М.Жулинським) в інші духовні світи, споріднені з нашим світом складною боротьбою за національне самоусвідомлення. Слушними у цьому плані є зауваження дослідників про доречне співвіднесення духовної історії української та американської націй та її відображення в художній творчості.
Без осмислення всіх рухів морально-етичних та естетичних ідей двох країн неможливе взаємопроникнення та взаємопорозуміння. Адже першочерговим призначенням художнього слова є творити духовно-величну, індивідуальну та моральну Людину, а його цінності, постулати та ідеї у вигляді своєрідного екстракту” залишаються не на певний період, а на всі часи” (як Бен Джонсон сказав про Шекспіра), навіть тоді, коли всі інші специфічні деталі тексту забуваються. Таким чином, звільнення національної свідомості від стереотипів і догм минулого, крім багатьох інших аспектів, передбачає переосмислення ролі художньої літератури, як одного з дієвих засобів формування особистості, спрямування її в духовне річище. У зв’язку з цим у коло проблем наукових конференцій тепер все частіше потрапляють морально-етичні контексти літератури, філософсько-релігійна парадигматика в прозі письменників, роль релігії у формуванні світогляду митців, вияви релігійної духовності у творчій спадщині, категорії сакрального, євангельські сюжети, образи та біблійна символіка, інтерпретовані в художній літературі.
Превалювання етичної та моральної проблематики в художній свідомості митців кінця XVIII початку XIX століття було демонстрацією їхнього розчарування у тих логічно” побудованих теоріях суспільного прогресу, які призвели до заперечення Бога, духовних потрясінь та революцій. Єдиним джерелом гармонійного впорядкування життя, здатним розв’язати існуючі суперечності в суспільстві та знешкодити негативні осередки, здавалося б, була етика, особливо в її релігійному вигляді.
Без сумніву, моральна та художня ідеї нерідко дуже тісно пов’язані між собою і не можуть надовго залишатися роз’єднаними без шкоди для кожної з них. Адже при відриві етичного від естетичного і навпаки, у прагненні виділяти ту чи іншу сферу культури в чистому вигляді неодмінною буде поява пограничних, помежових ситуацій, коли очевидним буде або безплідне моралізаторство, відірване від життя, або естетизм, позбавлений його наповненості, а тому й аморальність. Для цілісності людини, для її благополуччя потрібне повноцінне, повнокровне культурне середовище, друге життя” (за Бахтіним).
Таким чином, спрямування нашої дослідницької уваги на окреслення типологічних відповідностей та відмінностей художнього потрактування морально-етичних концептів у творчій спадщині українського та американських письменників корелює з другою складовою порівняльного літературознавства, що все ще перебуває у дискретному стані, а саме вивченням зв’язків і взаємодій літератури з іншими сферами духовно-практичної діяльності, зокрема етикою та релігією. Вибір типологічного методу дослідження спричинений відсутністю інформації про можливі генетико-контактні зв’язки між Г.Квіткою-Основ’яненком та його американськими письменниками-сучасниками, що, як наголошують дослідники, розширює, фактично до необмеженості, діапазон компаративних досліджень і зводить дилему компаративіста не до питання чи порівнювати?” (чи бути”?), а до питання про власну точку спостереження.
Увагу приділяємо не лише виявленню схожостей та аналогій у потрактуванні морально-етичних концептів письменників, а й дослідженню їх відмінностей, що дає дуже важливий матеріал для встановлення специфічних особливостей літературних явищ і процесів, а також для розкриття прикмет своєрідності й самобутності української та американської культур.
Досліджуючи тему читацького сприйняття прози Г.Квітки-Основ’яненка, Ч.Б.Брауна та Н.Готорна, для нас був суттєвим розгляд двох типів моралі: релігійної та секулярної (світської, народної), адже саме їхня співвіднесеність наскрізь проймає всю творчість письменників.
Так, для української літературознавчої думки розмежування і протиставлення у студіях учених-філологів народної та релігійної моралі спричинене впливом широко пропагованих у радянському суспільстві атеїстичних ідей та загальними тенденціями тогочасної філософської школи. Щодо американської літератури, то такий поділ є результатом догматизму пуританської релігії та спробою протиставити їй життя серця”.
Окреслення типологічних аналогій та відмінностей у висвітленні морально-етичної проблематики творчої спадщини Квітки-Основ’яненка, Брауна та Готорна здійснений з огляду на суспільні, літературні та психологічні фактори, які переплітаються та взаємообумовлюються. До суспільно-типологічних чинників віднесено передусім, мораль та релігію. Літературно-типологічні відповідності розглянуто з точки зору ідейно-психологічної спрямованості, характеристики персонажів, композиції і сюжету, мотивів, образної системи, художніх прийомів та інших компонентів твору. Врахування психологічного фактору зумовлене тим, що нерідко компаративісти обґрунтовують деякі літературні подібності спорідненістю творчої натури порівнюваних авторів. Таким чином, розгляд світоглядних парадигм українського та американських письменників випливає з їхніх соціальних, психологічних та релігійних поглядів, уможливлює окреслення віддалених контекстів, що відкривають шлях до інтерпретації художніх творів цих письменників.
Основним джерелом натхнення всього життя і творчості Григорія Квітки-Основ’яненка, як переконуємося, були християнські ідеї та мораль. Про це свідчить той факт, що художня реальність письменника часто євангелізується” (О.Борзенко), у повсякденному шукаються ознаки вічного та абсолютного [31, 18], а позитивний герой, зазвичай, глибоко віруюча людина. Незаперечно доводимо, що письменник був вірним релігійним системам як основним засобам забезпечення інтенсивності людської духовності. Тому називаємо мораль Квітки християнською.
Ґенеза художнього мислення письменника відбувалася за складних історико-культурних обставин: кризи церковно-теологічного світогляду, несправедливості шкали суспільно-моральних цінностей, розкладу філософсько-мистецьких уявлень феодального суспільства і виникнення паростків антифеодальної філософської та художньої культури. Крім того, тривав процес урізноманітнення жанрів і стилів в українському письменстві за рахунок пізнання жанрово-стильової багатоманітності світової літератури, що пояснює значною мірою амальгамне поєднання різних напрямів і стилів у художніх творах Квітки-Основ’яненка.
Тенденції до моралізаторства і подекуди сентименталізму наявні і в творчості американського письменника, який синтезував принципи просвітництва та раннього романтизму, Чарльза Брокдена Брауна.
Ще в юності високі моральні переконання майбутнього письменника не дозволяли йому примирити юридичну практику зі своїми уявленнями про моральність і стати нерозбірливим захисником винних чи невинних. Засвоєні з дитинства уявлення про первинну гріховність людини зіткнулися в свідомості Брауна із засвоєними у філософів-просвітителів ідеями про можливе моральне вдосконалення людини. Письменник поділяв їхню віру в могутню силу просвітництва, яке видавалося йому не стільки засобом пізнання, скільки способом формування особистості.
Мораль першого визначного роману Брауна Віланд” спрямована проти намагань людини пояснити Божественну сутність обмеженими інтелектуальними можливостями, відсутності у людей стійких моральних переконань, що дозволяє будь-яким забобонам затуманювати їхню свідомість. Твір Алкуїн” репрезентує амбівалентне ставлення письменника до питання місця та призначення жінки в суспільстві, а також його погляди на шлюб.
На відміну від важливої константи художньої свідомості Квітки-Основ’яненка, за якою офіційна влада залишається поза межами критики, Ч.Браун трактував дифірамби на адресу правителів як уславлення рабами своїх тиранів.
У художній творчості Чарльз Браун нерідко вдавався до європейської традиції преромантично-ґотичних мотивів, помітно трансформувавши їх. У багатьох моментах відчувається перегук із способом втілення аспектів ґотики і Г.Квіткою-Основ’яненком, зокрема в його оповіданні Перекотиполе”.
Прикметною рисою творчості порівнюваних письменників є те, що акцент робиться на відшуканні єднальної ланки між внутрішнім і зовнішнім світом, центр тяжіння переноситься із зовнішніх обставин на психологію героїв, а витоки будь-яких почуттів приховані саме у внутрішніх порухах власної душі.
У творчій спадщині Чарльза Брауна нашу дослідницьку увагу особливо привернув роман Ормонд, або Таємний свідок”, в якому автор репрезентує своє просвітницьке бачення питання віри, що співзвучне з уявленнями Н.Готорна, але й не суперечить християнській побожності Г.Квітки-Основ’яненка, для якого віра, основана на релігії, не суперечить просвітницькому культу розуму. Помітні паралелі спостерігаємо і в змалюванні письменниками чоловічих образів-спокусників.
Магістральний напрямок творчості Натаніеля Готорна визначає тріада: історія свідомість моральність. Його праці присвячені прагненню проникнути у глибини людського серця. Готорн виходив з того, що в цілому світі взаємини будуються на моралі, а якщо це справді так, то найголовнішим і першочерговим завданням людини є забезпечення достатньо високого рівня моральності. Ставлення автора до пуританства, що є стрижневою концепцією його творчої спадщини, має двоякий характер. З одного боку, релігійна нетерпимість, суворість, навіть жорстокість його законів проти тих, хто відмовляється жити за їхніми принципами, не можуть знайти відгуку в Готорна. З іншого боку, вже сама наявність моральної проблематики як основного критерію, що застосовується до світу і людини, якнайкраще відповідає моралізаторському ладу його мислення. Заперечуючи ті практичні методи, за допомогою яких пуританство насаджувало і відстоювало свої принципи, письменник водночас цілком проймався духом моральної боротьби і морального законодавства, характерного для пуританської епохи. Програма перетворення дійсності, за Готорном, повинна починатися з очищення сердець” окремих людей. У цьому аспекті обидва американські письменники відчутно суголосні з українським митцем, який вважав, що гармонізацію людських стосунків слід вести від вдосконалення окремої особистості та звертання до її природних почуттів. Таким чином, однією з прикметних рис творчості порівнюваних у дисертації письменників є ідея кордоцентризму, що постала насамперед як потужний спротив духовній, політичній, освітянській, загальноінтелектуальній ситуації того часу.
Антропологія письменників складна: з одного боку, в глибині людського серця закладене прагнення до добра, любові та єднання з собі подібними, з іншого, у тому ж серці наявні сили, що спонукають людей до зла. Це помітніше у творчості американських письменників, тоді як проголошене Квіткою життя серця” здебільшого не суперечить релігійним заповідям, тому не корелює зі злом.
Світоглядна позиція Натаніеля Готорна може бути означена як секулярна релігія”, де уявлення про священне ототожнюються перш за все зі світом суб’єктивних переживань і почуттів, переноситься у сферу внутрішнього світу людини та взаємин людей між собою. Поняття благодаті, покаяння, гріха в його творах набувають не богословського, а психологічного змісту. Отже, релігійність Готорна мала швидше емоційно-інтуїтивний характер, аніж догматичний.
При окресленні типологічних відповідностей художнього потрактування морально-етичних концептів гріх-кара-каяття” увагу зосереджено на таких творах: Багряна літера” Н.Готорна, Сердешна Оксана” Г.Квітки-Основ’яненка та Ормонд” Ч.Брауна. Саме крізь призму цих концептів творяться образи головних персонажів цих творів. У Г.Квітки-Основ’яненка це Оксана, шістнадцятирічна дочка заможної вдови, у Н.Готорна Естер Прінн, покинута чоловіком-науковцем жінка, у Ч.Брауна Констанція, зразок нової жінки”, запропонований просвітницьким вченням. Якщо у Квітки-Основ’яненка висока мораль українського суспільства споконвіків була оберегом роду і народу, та в умовах нерідко важких і нестерпних формувала сприятливу для миру й злагоди атмосферу то, зокрема Н.Готорн вважав, що моральний імпульс у житті пуританського суспільства давно втрачений, а зовнішнім примусом судом, в’язницею і привселюдними покараннями неможливо змусити людину бути моральною. Щодо Ч.Брауна, то втіливши в образах головних героїв дві іпостасі розуму, він довів, що саме моральний зміст надає раціоналістичному світобаченню позитивного чи негативного значення.
Таким чином, у розгортанні концептів гріх-кара-каяття” Натаніель Готорн, Чарльз Браун та Григорій Квітка-Основ’яненко у багатьох аспектах є суголосними, про що свідчить детальний аналіз поведінкових парадигм постатей аналізованих творів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аврелій Марк. Наодинці з собою. Роздуми / Марк Аврелій ; [переклав з грецької Ростислав Таранько]. Львів: Літопис, 2007. 212 с.
2. Адорно Теодор В. Проблемы философии морали / Адорно Теодор В. М.: Республика, 2000. 240 с.
3. Айзеншток І. Американская література: Проблемы романтизма и реализма / Ієремія Айзеншток ; [ред. кол. : Н.И.Самохвалов]. Краснодар. Науч. тр. Кубанський ун-т; Вып. 234. Кн. 4. 1977. 159с.
4. Аккерман Д. Любов в истории / Аккерман Д. ; [пер. с англ.]. М.: Крон-Пресс, 1995. 464 с.
5. Аксенов А. В. Проза Н. Готорна: чтение как акт нравственной рефлексии: дис. канд. филол. наук: 10.01.03 / Алексей Валериевич Аксенов. М.: РГБ, 2005. 326 с.
6. Александрова Г. Карнавал ошуканств. Моральні норми в оповіданні Г.Квітки-Основ’яненка Солдатський партрет” / Г. Александрова // Українська мова та література. 2006. Чис.41-43(489-491). С. 4042.
7. Александрова Р.И. Этическое и эстетическое в творчестве М.М.Бахтина / Р.И. Александрова // Вопросы философии. 1994. №12. С. 9096.
8. Американська література на рубежі ХХХХІ століть American Literature at the edge of 20th and 21st centuries: Матеріали ІІ Міжнар. конф. з літератури США, Київ, 2426 вересня 2002 р. / Відділ преси, освіти та культури Посольства США в Україні ; Інститут літератури ім. Тараса Шевченка НАН України ; Київський національний ун-т ім.Тараса Шевченка; Інститут міжнародних відносин / Тамара Нумівна Денисова (ред.), Тамара Н. Денисова (уклад.). К. : Видавництво Ін-ту міжнародних відносин, 2004. 592 с.
9. Американські літературні студії в Україні / ред. кол.: ДенисоваТ.Н., Еморі Еліот, ЖулинськийМ.Г. К. : 2004. Вип.1 Пуританська традиція в літературі США”. 260 с.
10. Американські літературні студії в Україні / ред.кол.: ДенисоваТ.Н., Еморі Еліот, ЖулинськийМ.Г. К. : 2005. Вип.2 Просвітницька традиція в літературі США”. 340 с.
11. Американські літературні студії в Україні / ред. Г. Сиваченко. К., 2006. Вип. 3 Література США: роздуми, есеї, розвідки”. 398 с.
12. Анастасьев М. Етюди про американську літературу / Микола Анастасьев // Вікно в світ. 1999. № 4. С.9498.
13. Анастасьев М. Контрапункт / Микола Анастасьев // Вікно в світ. 1999. № 4. С.5965.
14. Антофійчук В. І., Нямцу А. Є. Євангельські мотиви в українській літературі кінця XIXXX ст. / В. І. Антофійчук, А. Є. Нямцу. Чернівці : Рута, 1996. 206 с.
15. Антофійчук В. І., Нямцу А. Є Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі / В. І. Антофійчук, А. Є. Нямцу. Чернівці : Рута, 1997. 200 с.
16. Апресян Р.Г. Идея морали и базовые нормативно-этические программы [Електронний ресурс] / Р.Г. Апресян. М.: Российская Академия наук Институт философии, 1995. Режим доступу до матеріалів: http://www.philosophy.ru/iphras/library/book-old.html
17. Ахелис Т. Этика / Томас Ахелис ; [пер. с 3-го нем. издания И.А.Давыдова, примеч. переводчика]. СПб. : Брокгауз-Ефрон, 1906 г. 112с. (Серия Библиотека самообразования”).
18. Баррі П. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія / Пітер Баррі ; [пер. з англ. О.Погинайко; наук.ред. Р.Семків]. К.: Смолоскип, 2008. 360 с. (Серія Пролегомени”).
19. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики: Исследования разных лет / М.М. Бахтин. М.: Худ. лит., 1975. 502 с.
20. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи / М.М. Бахтин. М.: Худ. лит., 1986. 541 с.
21. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М. Бахтин ; [2-е изд.]. М.: Искусство, 1986. 444 с.
22. Белецкая И. П., Белецкий М. И., Берлянд И. М., Бураго С. Б., ВестельЮ. А. Совесть. Грех. Покаяние: Материалы круглого стола 13января 1996 г. / Ирина Платоновна Белецкая, Михаил Иванович Белецкий, Иоаким Михайлович Берлянд, Сергей Борисович Бураго, Юрий Анатольевич Вестель; [oбщественное объединение Моральные предпосылки преодоления кризиса в Украине” / Ирина Платоновна Белецкая (ред.-сост.)]. К., 1996. 48 с.
23. Бех І.Д. Виховання особистості: Сходження до духовності / Іван Дмитрович Бех. К. : Либідь, 2006. 272 с. На обкл., корінці: 3. Бібліогр.: С.265268.
24. Бичко А.К., Бичко І.Б., Табачковський В. Г. Історія філософії: [підруч. для студ. вищих закладів освіти] / А.К. Бичко, І.Б. Бичко, В.Г.Табачковський. К., 2001. С. 111.
25. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії XIX початку XX століття : [монографічне дослідження / І. Бетко ; НАН України. Ін-т л-ри ім. Т.Г.Шевченка]. Zielona Gora; K., 1999. 160 с.
26. Білецький О.І. Українська проза першої половини ХІХ ст. : (від Г.Квітки до прози Основи”) // Вибр. твори в двох томах : від давнини до сучасності : [зб. пр. з питань української літератури] / Олександр Іванович Білецький. К.: Держлітвидав, 1960. Т. 1. С. 231282.
27. Блюмкин В.А. Этика и жизнь / В.А. Блюмкин. М.: Политиздат, 1987. 109 с.
28. Боброва М.Н. Романтизм в американской литературе XIX в. / М.Н.Боброва. М.: Высшая школа, 1982. 284 с.
29. Бовсунівська Т.В. Історія української естетики першої половини ХІХ століття / Тетяна Володимирівна Бовсунівська. К.: Вид. дім Дмитра Бураго, 2001. 344 с.
30. Бойко В. Життя та літературна творчість Г.Квітки-Основ’яненка / Василь Бойко // Квітка-Основ’яненко Г. Твори / Григорій Квітка-Основ’яненко. К.: Криниця, 1918. Т.1. С.VIILXXVI.
31. Борзенко О. І. Художній світ української прози Г.Квітки-Основ’яненка: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец.10.01.01 „Українська література” / Олександр Іванович Борзенко. Х., 1996. 24 с.
32. Борзенко О. І. Художній світ української прози Г. Квітки-Основ’яненка: Дис... канд. філол. наук: 10.01.01 / Олександр Іванович Борзенко. Х., 1996. 157 с.
33. Будур Н. Неизвестный классик / Наталия Будур // Браун Ч.Б. Виланд: Виланд; Мемуари Карвина: Романы; [пер. с англ. Т.Ждановой; сост. Н.Будур]. М.: ТЕРРА Книжный клуб, 1998. С. 309-310.
34. Буторіна Н. Національні мотиви у творчості Г. Квітки-Основ’яненка / Н. Буторіна // Слово і час. 2005. № 6. С. 7679.
35. Варенко В. М. Вивчення творчості українських письменників ХІХ початку ХХ століття як засіб формування християнських моральних цінностей у старшокласників: дис... канд. пед. наук: 13.00.02 / Володимир Михайлович Варенко. К., 2005. 231 арк. : рис., табл. Бібліогр.: арк. 184200. 231 арк. : рис., табл.
36. Варенко В. М. Виховання учнів старшої школи на християнських моральних цінностях загальнолюдського значення у процесі вивчення творчості українських письменників (XIX початок XX ст.) / Володимир Михайлович Варенко // Людство на межі тисячоліть: діалог цивілізацій / Матеріали науково-практичної конференції. К., 2003. С.255258.
37. Ведіна В.П. Біля джерел критичного реалізму. Гоголь Крашевський Квітка-Основ’яненко / В.П. Ведіна // Радянське літературознавство. 1984. № 4. С. 2636.
38. Вейз Дж. Э. Времена постмодерна: христианский взгляд на современную мысль и культуру / Дж. Э. Вейз. Минск: Фонд Лютеранское наследие”, 2002. 240 с.
39. Вербицька Є.Г. Григорій Федорович Квітка-Основ’яненко. Нарис життя і творчості / Є.Г. Вербицька. Харків: Харківське обласне видавництво, 1957. 132 с.
40. Веряскин о.Виктор. Беседы о притчах и Господних праздниках / о.Виктор Веряскин. Симферополь, 2007. 275 с.
41. Веселовський А.Н. Историческая поэтика / А.Н. Веселовський. М.: Высшая школа, 1989. 406 с.
42. Висоцька Н. Література США та ідея мультикультуралізму / Наталія Висоцька // Вікно в світ. 1999. № 5. С. 122132.
43. Висоцька Н. Полонені історією, зачаровані часом: початок нового літературного століття у США / Наталія Висоцька // Всесвітня література в сер. навч. закладах України. 2007. № 1. С. 6064.
44. Висоцька О. Є. Моральні цінності як основи взаємодії суспільства з природою: Автореф. дис... канд. філос. наук: 09.00.03 / Ольга Євгенівна Висоцька. Х., 2003. 18 с.
45. Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України / [ред.: І.Д. Пасічник]. Острог, 2000. 639 с.
46. Вишневский О. Християнізація виховання: [в Україні] / Вишневский Омелян // Пам’ять століть. 2004. № 5. С. 120140.
47. Вільна Я. Гуманізм прози Г.Квітки-Основ’яненка і засади соціо-детермінізму в оцінці творчості письменника / Ярослава Володимирівна Вільна // Слово і час. К., 2004. № 9. С. 2230.
48. Вільна Я. В. Ідейно-естетичний феномен творчості Г.Квітки-Основ’яненка: герменевтичний аспект: Автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / Ярослава Володимирівна Вільна. К., 2006. 39 с.
49. Вільна Я. В. Ідейно-естетичний феномен творчості Г.Квітки-Основ’яненка: герменевтичний аспект / Ярослава Володимирівна Вільна: Дис... д-ра філол. наук: 10.01.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / Ярослава Володимирівна Вільна. К., 2006. 414арк. Бібліогр. : арк. 370414.
50. Вільна Я.В. Історико-літературний феномен критичної інтерпретації творчості Г.Квітки-Основ’яненка: [монографія] / Ярослава Володимирівна Вільна. К.: Альтерпрес, 2005. 300 с.
51. Воєвода З. Морально-етичні аспекти вивчення літератури / Зіна Воєвода // Дивослово. 2006. № 6. С. 2731.
52. Возняк М. Григорій Квітка-Основ’яненко : життя і творчість / Михайло Возняк. К.: Держ. вид-во худ. літератури, 1946. 94 с.
53. Волинський П.К. Розвиток літературних напрямів в українській літературі ХІХст. // З творчого доробку / П.К. Волинський. К.: Дніпро, 1973. С.338.
54. Волошина Н. Й. Теоретичні і методичні засади естетичного виховання учнів у процесі вивчення української літератури в середній школі: Дис...д-ра пед. наук у формі наук. доповіді: 13.00.01; 13.00.02 / Ніла Йосипівна Волошина. К., 1995. 72 с.
55. Всеукраїнський симпозіум Пуританська традиція в літературі США” / О. Дубініна // Слово і час. 2004. № 4. С. 9294.
56. Выготский Л. С. Психология искусства / Лев Семeнович Выготский. М.: Искусство, 1986. 573 с.
57. Гаєвська Л.О. Морально-етична проблематика української новели кінця XIX початку XX століть / Гаєвська Л.О. К. : Наукова думка, 1981. 128 с.
58. Гайдеґґер М. Дорогою до мови / Мартін Гайдеґґер ; [переклав з нім. Володимир Кам’янець]. Львів: Літопис, 2007. 232 с.
59. Галич О., Назарець В., Васильєв Є., Теорія літератури: підручник / [за наук. ред. О.Галича]. К.: Либідь, 2001. 488 с.
60. Геник-Березовська З. Грані культур. Бароко. Романтизм. Модернізм / Зіна Геник-Березовська. К.: Гелікон, 2000. 368 с.
61. Герасимчук В. Оббиті пелюстки. Думки про літературу / Валерій Герасимчук ; [видання друге, доповнене]. Тернопіль : ТзОВ Терно-граф”, 2007. 128 с.
62. Голик Н. В. Этическое в культуре: монография. / Н. В. Голик. СПб. : Санкт-Петербургское филологическое общество, 2002. 255 с.
63. Головащенко С. І. Історія християнства: Курс лекцій / Сергій Іванович Головащенко ; [навч. посібник для студ. гуманітарних спец. вищ. закладів освіти]. К. : Либідь, 1999. 352 с.
64. Головенченко А. Ф. Малая проза Натаниела Готорна / Анатолий Федорович Головенченко ; [учеб. пособие / Московский педагогический ун-т]. М. : Издательство МПУ Народный учитель”, 2001. 82 с.
65. Гончар О. Г.Квітка-Основ’яненко : життя і творчість / Олексій Гончар. К.: Наук. думка, 1969. 365 с.
66. Гончар О. Г.Квітка-Основ’яненко і народна творчість / Олексій Гончар