РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ КАРЛА СЕНДБЕРҐА У РАДЯНСЬКОМУ І ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

Краткое описание

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису

Кошіль Наталія Євгенівна

УДК 82.091

РЕЦЕПЦІЯ ТВОРЧОСТІ КАРЛА СЕНДБЕРҐА
У РАДЯНСЬКОМУ І ПОСТРАДЯНСЬКОМУ ПРОСТОРІ

Спеціальність 10.01.05 порівняльне літературознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Гром’як Роман Теодорович,
доктор філологічних наук, професор

Тернопіль 2006

ЗМІСТ
ВСТУП.......................................................................................................... 3
Розділ 1
ТВОРЧІСТЬ КАРЛА СЕНДБЕРҐА В ІСТОРИКО-ЛІТЕРАТУРНОМУ КОНТЕКСТІ СПОЛУЧЕНИХ ШТАТІВ АМЕРИКИ..................................................... 10
1.1. Формування Карла Сендберґа як поета:
традиції, пошук і стильове самовизначення.......................................... 10
1.2. Динаміка літературної рецепції К. Сендберґа поета в США............ 49
Висновки до першого розділу...................................................................... 64
Розділ 2
ЗНАЧЕННЯ РОСІЙСЬКОМОВНОЇ РЕЦЕПЦІЇ ТВОРЧОСТІ К.СЕНДБЕРҐА ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ...................................................................... 66
2.1. Входження К.Сендберґа в російську літературу
від „пролетарської літератури” до гуманізму...................................... 66
2.2. Типи літературної рецепції поезій К. Сендберґа в Росії,
форми інтерпретації його творів.......................................................... 73
Висновки до другого розділу....................................................................... 91
Розділ 3
УКРАЇНСЬКІ ПЕРЕКЛАДИ ПОЕЗІЙ К. СЕНДБЕРҐА
В СИСТЕМІ СУЧАСНОЇ КОМПАРАТИВІСТИКИ.............................. 94
3.1. Аспекти рецепції і спроби передачі художнього світу
Карла Сендберґа українською мовою.................................................. 94
3.2. Роль перекладу у літературній рецепції.
Концепт верлібру у поезії США та України......................................... 100
3.3. Іван Кулик перекладач та інтерпретатор Карла Сендберґа.............. 106
3.4. Ганна Черінь інтерпретатор К.Сендберґа
в ситуації полікультурного дискурсу.................................................... 112
3.5. Роль рецептивної естетики у культурному діалозі
України і США у ХХ-му столітті декілька прикінцевих міркувань
(з приводу міжлітературної рецепції)................................................... 134
Висновки до третього розділу...................................................................... 145
ВИСНОВКИ................................................................................................. 147
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.................................................. 151

ВСТУП

Сучасний етап розвитку літературознавства в Україні вимагає якомога ширшого висвітлення стану взаємозв’язків між американською та українською літературами. На сьогоднішній день основна роль у процесі міжлітературних взаємин відведена перекладам, які не лише розширюють обрії обох культур, збагачують літературну скарбницю чужомовними творами обох народів, а й дають можливість досліджувати багатоаспектну рецепцію творчості того чи іншого письменника в українсько-американському літературному діалозі.
У процесі освоєння світових культурних цінностей українська читацька аудиторія має змогу ознайомитись і з поетичною творчістю Карла Сендберґа, яка посідає чільне місце у літературі США першої половини ХХ століття. Поезії Карла Сендберґа привертали увагу читача передусім гострим сприйняттям дійсності, відчутним прагненням поета втілити своє світобачення у вагомому поетичному слові і новими поетикальними засобами. Однак критики протягом багатьох років основну увагу зосереджували не на новизні вірша, а на його змістовому багатстві, тому новаторство творчості американських митців, як правило, розглядалось і оцінювалося лише через багато років після їх смерті. Прикладом може служити поетична майстерність Е.Дікінсон чи В.Вітмена, яку спочатку сприймали лише як відхилення від загальноприйнятих канонів, і тільки у 10-ті роки ХХ століття твори цих авторів були визнані такими, що відкрили новий етап у розвитку американської поезії [183, 16 ].
Довгий шлях до визнання пройшли і багато інших поетів Е.Л.Мастерс, Е.А.Робінсон, В.Ліндсей і К.Сендберґ. Усі вони сприймалися читачами і критиками в основному як прихильники традиції змалювання життя таким, яким воно було насправді і яким би вони хотіли бачити його у майбутньому” [249,121] . На початку минулого століття такий напрям в американській літературі мав назву демократична традиція”, і він набрав своєї класичної форми саме у поезії Карла Сендберґа.
Починаючи з 20-х років ХХ століття літературознавці неодноразово згадували ім’я Карла Сендберґа, визначаючи його роль в американській літературі.
Плануючи простежити рецепцію його творчості в українсько-російському літературознавстві, неможливо обминути дослідження поетичної спадщини класика світового рівня насамперед його співвітчизниками. Оскільки в доступних опублікованих джерелах подібний матеріал подається вибірково і принагідно, то докладніше простежимо динаміку входження згаданого діяча американської культури в поезію і літературну критику країни поселення. Це слугуватиме основою для характеристики провідних тенденцій освоєння спадщини К.Сендберґа в Україні.
Доробок Карла Сендберґа в Америці представляють 16 збірок, які відображають багатогранну і динамічну картину американського життя першої половини ХХ сторіччя. Він викликав різноманітні за жанром критичні праці: біографічні довідки, рецензії на збірки поета, літературно-критичні статті, нариси, монографічні дослідження, які публікувалися у різних періодичних виданнях і видавництвах США. Окремі розділи відведені Карлу Сендберґу у працях з історії американської літератури ХХ століття. Творчість митця привернула увагу американських літературознавців, передусім таких, як-от: Г.В. Аллен (G.W.Allen) [189], Р.Кроудер (R.Crowder) [204], К.Детцера (K.W.Detzer) [206], Г.Дурнелла (H.Durnell) [207], Г.Ґолдена (H. Golden) [216], Дж. Епштайна (J.Epstein) [210], П.Нівен (P.Niven) [238], Д.Солвека (D.Salwak) [249]. Поезії Карла Сендберґа високо оцінювали критики демократичного і ліберального напрямів: Н.Арвін (N.Arvin) [194], Л.Антермейєр (L.Untermeyer) [277], М.Ван Дорен (M.Van Doren) [278], В.Перінгтон (V.Parington) [191].
Свого часу і російські читачі знайомились з поезією Сендберґа, оскільки його вірші популяризував В.Маяковський [120], перекладали А.Сергєєв [150], А.Ібрагімов [65], І.Кашкін [75], акцентуючи увагу на тому, що цей автор знаменитий поет Сполучених Штатів”, революціонер сучасної американської поезії”, співець індустріальної Америки”. Відомо, що творча спадщина Сендберґа найбільш ґрунтовно висвітлена у працях російських літературознавців В.Н. Богословського [9], Н.В. Журулі [47], О.М. Звєрєва [52], А.Ш. Ібрагімова [65], І.О. Кашкіна [79], М.О. Мендельсона [122],.Г.Мартинової [118], О.Ф. Миронової [124], А.Сергєєва [150].
В Україні є лише побіжні згадки про поетичний доробок американського митця. Зацікавлення творчою спадщиною Карла Сендберґа з боку української громадськості бере свої витоки ще на початку ХХ століття. Вперше на його поезію звернув увагу Іван Юліанович Кулик під час перебування у Канаді (1924-1927 роки). З того часу творчість Карла Сендберґа майже не досліджувалася. Лише на початку нового століття українська поетка з діаспори Ганна Черінь зважилася познайомити нашого читача з поезією Карла Сендберґа, переклавши його вірші українською мовою [147].
Отож, якщо зобразити увесь масив критичного матеріалу, що стосується творчості американського поета, опублікованого у США, Росії та Україні у вигляді конусоподібної форми, то простежується наступна тенденція: основу цієї піраміди складатимуть англомовні різножанрові праці; фігуру структурують російськомовні переклади, історико-літературні дослідження і коментарі і тільки верхню її частину представлятиме україномовний дискурс з приводу частини творчої спадщини Карла Сендберґа. В Україні опубліковано лише дві збірки вибраних поезій американського митця і створено декілька статей про його культурну (в тім числі) літературну діяльність, але якщо зважати на російсько-український контекст, вони вже дають достатній матеріал для дослідження рецепції творчості Карла Сендберґа в українському просторі. Цим пояснюється і мотивується актуальність вибору теми дослідження.
Наукова новизна дисертаційного дослідження вбачається у тому, що оригінальна творчість Карла Сендберґа вперше системно аналізується крізь призму перекладних версій його поезій у виконанні українських та російських поетів у соціокультурному контексті американсько-російсько-українського діалогу.
Метою такого дослідження є виявлення особливостей міжлітературної українсько-російської рецепції поетичної творчості Карла Сендберґа у порівнянні з рецепцією американців.
Для досягнення мети ставилися такі конкретні завдання:
окреслити динаміку літературної рецепції творчості Карла Сендберґа в Сполучених Штатах Америки;
показати значення творчості Карла Сендберґа для розвитку американської літератури першої половини ХХ століття;
простежити віхи російськомовної рецепції поезій американського поета в основних формах її вияву;
проаналізувати українські переклади поезій, визначити мотиви відбору творів Сендберґа для перекладів українськими авторами;
зіставити тенденції міжлітературної (американської, російської та української) рецепції поетичної спадщини К.Сендберґа і встановити її роль в культурному діалозі України і США.
Об’єктом дослідження є оригінальні поезії К.Сендберґа, їх зміст, ідейне спрямування, художні особливості і переклади українською та російською мовами, а також праці критиків та істориків літератури, які фіксують закономірності сприйняття творчості американського поета.
Предмет дослідження особливості міжлітературної рецепції поетичної спадщини американського митця та її роль в українсько-американському діалозі.
Намагаючись обґрунтувати відгомін творчості Карла Сендберґа в літературному процесі України, застосовувались такі методи: біографічний та порівняльно-історичний для характеристики творчості американського поета Карла Сендберґа; критично-зіставний і перекладознавчий для здійснення оцінно-узагальнюючого дослідження російськомовних та україномовних перекладів.
Методологічною основою дисертації послужили дослідження в галузі порівняльного літературознавства: наукові розробки з рецептивної естетики (В.Ізера, Р.Інгардена, Р.Г.Яусса), праці російських, українських і американських дослідників реалістичного напрямку в літературі США (Н.Арвіна, М.Балашова, Л.Богана, Н.Бобрової, С.Брукс, Б.Гіленсона, Л.Говарда, Т.Денисової, А.Звєрєва, А.Кадука, О.Кириченко, В.Саттона, В.Шпака). Значну роль в осмисленні матеріалу відіграли ідеї компаративістів (М.Балашов, Р.Веллек, А.Волков, Д.Дюришин) і теоретиків художнього перекладу (П.Бех, М.Венгреновська, О.Гайнічеру, Ю.Горідько, Р.Зорівчак, С.Ковганюк, Л.Коломієць, В.Коптілов, О.Лучук, В.Радчук, П.Топер).
Практична цінність дослідження зумовлюється можливістю використання отриманих результатів у різних ділянках філологічної науки (при розробці спецкурсів з рецептивної поетики та літературознавчої компаративістики, інтерпретації текстів, у курсах з історії зарубіжної літератури). Робота містить цікавий і маловідомий матеріал щодо творчої спадщини поета Карла Сендберґа, який може послужити для подальшого дослідження у галузі американсько-українських літературних зв’язків. Нове дослідження зацікавить поцінувачів творчості Сендберґа, дослідників з історії розвитку американської літератури, а також сприятиме написанню різних довідково-енциклопедичних статей. Сподіваємось, що аналіз поетичної спадщини Карла Сендберґа і закономірностей рецепції його доробку нашими співвітчизниками розширить рамки літературознавчої компаративістики в Україні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконувалося в річищі наукової проблематики кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства „Проблеми рецептивної поетики, наратології і трансляторики в українсько-зарубіжних літературних зв’язках”, яка затверджена радою Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (№ державної реєстрації 0105U000718).
Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на Міжнародній науково-методичній конференції Вдосконалення навчального процесу у вищій школі” (Тернопільська академія народного господарства, 2627 квітня 1999 року); другій західно-регіональній науково-методичній конференції Лінгво-дидактичний плюралізм навчального процесу з іноземних мов у вищих навчальних закладах” (Тернопільська академія народного господарства, 2225 травня 1999 року); науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Тернопільського державного економічного університету у 2004, 2005 роках та Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка у 2005 році, ХIV Міжнародній науковій конференції „Мова і культура” імені професора Сергія Бураго (Інститут філології Київського національного університету імені Т.Г.Шевченка, 20-24 червня 2005 року); ІІІ міжвузівському науковому семінарі „Терміносистема слов’янського літературознавства” (Тернопільський національний педагогічний університет імені В.Гнатюка, 30 вересня 1 жовтня 2005 року).
Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри іноземних мов Тернопільського державного економічного університету у період з 2000 до 2006 року, кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка і міжкафедральної лабораторії славістично-методологічних студій, де й рекомендована до захисту.
Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено у чотирьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, двох тезах міжнародних наукових конференцій та у передмові до збірки поезій Карла Сендберґа у перекладі Ганни Черінь.
Структура дослідження зумовлена її метою та завданнями і складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (288 найменувань). Основний текст дисертації викладено на 150 сторінках.
У вступі обґрунтовується вибір та актуальність теми дослідження, визначається об’єкт та предмет дослідження, формулюються мета та завдання, які необхідно виконати для їх підтвердження, представляється стан дослідження проблеми, визначаються теоретико-методологічні засади дослідження, вказується наукова новизна і практична цінність роботи.
У першому розділі „Творчість Карла Сендберґа в історико-літературному контексті Сполучених Штатів Америки” простежено процес становлення Карла Сендберґа як поета, акцентується увага на стильовій еволюції творчості представника демократичного напрямку в американській літературі, визначені основні мотиви у поезії Сендберґа. Подається оцінка американських літературознавців нових поетичних форм, запропонованих Карлом Сендберґом, аналіз англомовних джерел про його творчу спадщину, а також особливості критичної рецепції поетичних збірок американського митця його співвітчизниками.
У другому розділі „Значення російськомовної рецепції творчості Карла Сендберґа для української культури” окреслено динаміку і характер рецепції творчості Карла Сендберґа російськими літературознавцями, специфіку вибору поезій американського митця російськими авторами для перекладу з метою подальшого порівняння їх з українськими аналогами.
У третьому розділі „Українські переклади поезії Карла Сендберґа в системі сучасної компаративістики” подаються особливості українського перекладу творів Карла Сендберґа, що здійснені І.Куликом та Г.Черінь, а також їх роль у культурному україно-американському діалозі.
У висновку підводяться підсумки наукового дослідження, передбачаються можливі перспективи наступного поглибленого вивчення цієї проблеми.
Список використаних джерел містить 288 позицій українською, російською, польською та англійською мовами, використаних у праці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Окреслення та осмислення теми цього дослідження відбувалося на рубежі двадцятого і двадцять першого століть. А його предмет літературна рецепція поезії Карла Сендберґа складався і формувався протягом першої третини минулого, тобто ХХ. віку. Протягом того часу публікував свої книги згаданий поет і в міру можливості вони проникали та освоювалися в тому культурному просторі, де ідентифікувалися українці. За такий тривалий культурно-історичний період (майже сто років) тут змінилися декілька типів соціально-політичного ладу, художньо-літературних напрямів і літературознавчих парадигм. Все це істотно ускладнювало характер і виміри завершеного дослідження.
2. Дисертація, яка виконувалася в руслі комплексної теми „Проблеми рецептивної поетики, наратології і трансляторики в українсько-зарубіжних зв’язках”, поступово прояснювалася і конструювалася за концептами рецептивно-комунікативного підходу до словесних текстів і діалоговості культури.
3. Складність реалізації згаданого підходу в практично-методичних процедурах і технічних операціях на перших етапах роботи над цією дисертацією полягала насамперед у відсутності апробованого досвіду синхронізації змін і співвідношення декількох пластів осмислення (простеження) проблеми: по-перше, літературних напрямів, тенденцій; по-друге, принципів літературознавчих шкіл, які почергово утверджувалися в Європі і США, а пізніше в східнослов’янському філологічному ареалі. У цій ситуації теоретичні моделі і практично розпрацьовувані описові прийоми, що практикувалися в освітніх закладах США і СРСР, відчутно впливали чи позначалися на різних поколіннях літературознавців поки між тим творив свої тексти Карл Сендберґ. А сучасний український філолог змушений був у міру можливості і власних зусиль працювати за гетерогенними парадигмами.
4. На переході двох тисячоліть, зокрема від 1995 до 2001 років, ці різновекторні парадигми представлені по-українськи в „Антології світової літературно-критичної думки” [4], а також згодом дуже стисло в російськомовній праці А.С.Козлова «Литературоведение Англии и США ХХ века» [84]. Вони навіть у навчальному процесі в Україні переорієнтовували студентів, магістрантів, аспірантів і різновікові покоління сформованих філологів пострадянського українського літературознавства у тих понятійно-термінологічних засадах, які використовувалися в спробах інтерпретації вибіркових текстів з доробку К.Сендберґа. При цьому російськомовні видання (переклади, статті, підручники і дослідження з проблем ре- інтерпретації класичних творів, шкільного канону) виконували вагому посередницьку роль в ознайомленні із спадщиною зокрема Карла Сендберґа. Це позначилося і на намаганнях розгортати компаративістичний дискурс на матеріалі історії зарубіжної літератури крізь призму літературної рецепції [14; 105; 110; 111; 112; 133; 167;180; 181]. Наша спроба являє собою тільки один з варіантів названого перехідного періоду.
5. Прикмети не цілком органічної якості розбудови дискурсивної практики як наслідку читання, реферування і переосмислення англомовних праць, російськомовних досліджень і українськомовних перекладних версій віршів К.Сендберґа, на жаль, далися взнаки найбільше у І і ІІ розділах дисертації. Позбутися їх на теперішньому етапі важко, але, з нашого погляду, така спроба має певне значення і когнітивну повчальність для її подолання у подальшому.
6. Принципову цінність для простеження і осмислення літературної рецепції навіть вибраних зразків поезії К.Сендберґа в радянську епоху і в пострадянському просторі має факт і спосіб ознайомлення читачів як реципієнтів з одними і тими ж текстами різних періодів його творчої діяльності. Йдеться про сприймання англомовних, українськомовних і російськомовних версій (їх послідовність, наступність чи синхронність) у контексті діалогу культури США і СРСР. З цього погляду українськомовна книжка Івана Кулика „Дим і криця. Вибрані поезії з англійської переклав І.Кулик” (Харків, 1931) випереджує в колишньому СРСР. Згодом услід за В.Маяковським в Росії щось подібне робили М.Зенкевич, І.Кашкін, А.Ібрагімов, А.Сергєєв, О.Звєрєв та ін. По-перше, досвід І.Кулика це був не переклад однієї з кількох однойменних збірок К.Сендберґа, а „вибране” з того, що американський поет на кінець 20-х років подав на суд читачів. По-друге, перекладач-упорядник зважився презентувати по-українськи і „Коротку характеристику К.Сендберґа”, яка мала 34 сторінки, де І.Кулик демонстрував власне уміння і закликав читачів „уважно вчитатись у текст, щоб переконатись ...” в багато чому, а основне, що навіть у формальному аспекті „просто не має собі рівні в американській поезії” [148, с. 25]. І, по-третє, найважливішим є те, що добірка І.Кулика містить твори, тексти яких потім потрактували як характерні для художнього світу цього оригінального митця не тільки І.Кашкін (30-50-ті роки), О.Звєрєв, А.Сергєєв (70-80-ті роки ХХ століття), а й Валерій Шпак, Віталій Коротич, Лесь Герасимчук, Петро Марусик, Ганна Черінь (остання третина ХХ століття).
7. Хоча поети і перекладачі невеличких добірок для українських часописів („Всесвіт”, „Вітчизна” тощо) у назвах рубрик виявляли данину радянізованій риториці („Карл Сендберґ співець американського народу”, „Співець „братів шлаку”, „Співець робітничої Америки”), але в українськомовних версіях, починаючи від І.Кулика, закінчуючи Ганною Черінь, оприсутнена поетика справді модерного поета, який як продовжувач традицій В.Вітмена не обминув творчого засвоєння традицій і Е.Паунда, і Т.С.Еліота, і тих, кого трактували в нашій культурі модерністами, авангардистами, формалістами.
8. Вже в історико-літературних працях фахівців-американістів із зарубіжної літератури Богословського, Засурського, Звєрєва, Журулі, Шпака долалася жорстка опозиція „реалізм модернізм”, „реалістичні нереалістичні тенденції”, „пролетарське загальнолюдське гуманістичне мистецтво”. Але істотне значення мають відмінності у ракурсах погляду на поезії К.Сендберґа у парадигмах „дискурсивних практик”, які позначаються індексами наукових спеціальностей 10.01.04 і 10.01.05. В одному випадку рецепція структурується як „література зарубіжних країн” певного регіону і культури; в іншому як порівняльне літературознавство. У кожному ж разі по-своєму вибудовуються дослідницькі стратегії і тип дискурсу, інакше увиразнюються домінанти.У випадку із К.Сендберґом у радянському і пострадянському просторі маємо насамперед вербальні маркування: всі автори цитують англомовні твори чи уривки з них, а рефлектують з їх приводу по-російськи ( чи то І.Кашкін, О.Звєрєв носії російського мовлення; чи то грузинка Ніно Журулі з Тбілісі, чи українець Валерій Шпак з Черкас у монографії-дисертаційному дослідженні, виданому в Києві [183]. Такими були нормативні вимоги ВАКу СРСР, тобто накинута певна уніфікація.
9. Концепція „мультикультуризму” в літературі США [21] по-новому висвітлює поетику і дискурсивне обличчя текстів К.Сендберґа, якщо його доробок сфокусувати навіть в українськомовних версіях Івана Кулика 1931 року [148], повернутий в історико-літературний процес України С. Крижанівським 1962 р. [100], у сприйнятті В. Коротича 1966 р. [92], Л. Герасимчука 1968 р. [28], П. Марусика 1978 р. [119], Г. Черінь 2002 р. [147] все це дає ті нові перспективи і ретроспекції, які увипуклюють стереоскопічне осягнення своєрідності поезій Карла Сендберґа у вимірах української культури.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С. С. Греческая литература и ближневосточная словесность // Иностранная литература. 1971. №8. С.175-203.
2. Американская поэзия в русских переводах, ХІХ ХХ вв. М.: Радуга, 1983. 667 с.
3. Анастасьев Н. А. Диалог // Вопросы литературы. 1983. №3. С.62-105.
4. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст./ За ред. М.Зубрицької. 2-е вид. Львів: Літопис. 832 с.
5. Андерсен Х. К. Сказки и истории. М.: Правда, 1980. С.406.
6. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424 с.
7. Бех П. Гармонія змісту й форми в поетичному перекладі // Хай слово мовлено інакше...”. Проблеми художнього перекладу. К., 1982. С.65-76.
8. Боброва М. Н. Реализм в зарубежных литературах ХІХ-ХХ веков. Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1983. 179 с.
9. Богословский В. Н. Американская литература конца ХІХ начала ХХ вв. Американская литература после 1917 г. // История зарубежной литературы. М., 1963. С. 555-670.
10. Бойчук Б. Спомини в біографії. К.: Факт, 2003. 200 с.; іл. (Серія „Українські мемуари”).
11. Бондар С., Сорока П. Вивчення творчості Ганни Черінь у школі. Тернопіль: Терноп. держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. 2002. 68 с.
12. Брайнина Б. Избранное. М.: Художественная литература, 1982. 639 с.
13. Брукс Ван Вик. Писатель и американская жизнь. Избранные статьи: Т.1-2. М..: Прогресс, 1971, Т.2. 256 с.
14. Бубняк Р. А. Літературно-критичний дискурс: сутність, структура, засоби вираження. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філолог. наук. Терноп. держ. пед. ун-т ім. В.Гнатюка. Тернопіль, 2001. 20 с.
15. Венгреновская М. А. О воссоздании метра и ритма при переводе поэзии // Теорія і практика перекладу: Респ. міжвідом. зб. К., 1980. Вип.3. С.66-70.
16. Венедиктова Т. Д. Поэзия Уолта Уитмена. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1982. 128 с.
17. Венедиктова Т. Д. Поэтическое искусство США. Современность и традиция. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1988. 85 с.
18. Верю в человека: Голоса демократической Америки: Антология: Пер.с англ. / Сост. О.Кириченко. М.: Радуга, 1986. 575 с.
19. Ветрова Е. Н. Свободный стих в поэзии США 1960-1970 годов: Автореф. канд. филол. наук: 10.01.05. К., 1983. 30 с.
20. Винсент С., Бенет Р. Сэндберг сын страны Линкольна // Интерн. лит-ра. 1942. №12. С.140-141.
21. Висоцька Н. Література США та ідея мультикультуралізму // Вікно в світ. 1999. №5. С.122-132.
22. Гаврилов А. Поэты о поэзии // Литературная учеба. 1985. №1. С.190-195.
23. Гайнічеру О. І. Поезія і мистецтво перекладу. К.: Дніпро, 1990. 212 с.
24. Гайнічеру О. І. Про комплексний підхід до проблеми поетичного перекладу // Радянське літературознавство. 1980.- №10.- С 54-63.
25. Гайнічеру О. І. Про перекладацький метод // Радянське літературознавство. 1986. №9. С.54-61.
26. Гаспаров М. О. пользе верлибра // Иностранная литература. 1972. №2. С.209-210.
27. Гачев Г. Национальные образы мира. М.: Сов. писатель, 1988. С.53.
28. Герасимчук Л. Співець Братів шлаку” //Вітчизна. 1968. №2. С.128-130.
29. Герасимчук Л. Спецкор Н.Е.Е. [ Про американського поета К.СЕНДБЕРҐа] // Прапор. 1976. №7. С. 100-101.
30. Гиленсон Б. А. Американская литература 30-х г.г. ХХ в. М.: Высшая школа, 1974. 263 с.
31. Гиленсон Б. А. Голоса Поэтов Америки // Иностранная литература. 1960. №8. С.256.
32. Гиршман М. Литературное произведение: Теория и практика анализа. М.: Высшая школа, 1991. 160 с.
33. Гитары в бою. Песни американских народных певцов. М.: Прогресс, 1968. 126 с.
34. Горідько Ю. Д. Філологічний аналіз перекладного тексту // Всесвітня літ-ра в середніх навчальних закладах України. 2004.№6.С.36-39.
35. Гром’як Р. Т. До проблеми сприймання літературного твору // Рад. літературознавство. 1967. №2. С.22-32.
36. Гром’як Р. Т. Що доведено життям ( Актуальні проблеми літератури і літературної критики ). К.: Дніпро, 1988. 257 с.
37. Гром’як Р. Т. Давнє і сучасне. Вибрані літературознавчі статті. Тернопіль, 1997. 271 с.
38. Гром’як Р. Т. Літературна рецепція у компаративістичних студіях // Літературознавча компаративістика. Тернопіль, 2002. 334 с.
39. Далгат У. Б. Литература и фольклор. Теоретические аспекты. М.: Наука, 1981. 301 с.
40. Денисова Т. Літературний процес ХХ сторіччя у США // Вікно в світ. 1999. №5. С.5-74.
41. Денисова Т. Н. Історія американської літератури ХХ-го століття. К.: Довіра, 2002. 318 с.
42. Денисова Т. Наука компаративістика” у сучасному трактуванні // Слово і час. 2005. №5. С.14-23.
43. Дюришин Д. Перевод как форма межлитературных связей // Сравнительное изучение литератур. Сборник статей к 80-летию академика М.П. Алексеева. Ленинград, 1976. С. 493-498.
44. Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы. М.: Прогресс, 1979. 320 с.
45. Жирмунский В. Проблемы сравнительно-исторического изучения литератур // Взаимосвязи и взаимодействие литератур. Материалы дискуссии 11-15 января 1960г. М., 1961. С. 52-66.
46. Жовтис А. Л. Свободный стих // Краткая лит. энциклопедия. М., 1971. Т.6. С.709-711.
47. Журулі Н. В. Особенности поэтики Карла Сэндберга. Дис. канд. филол. наук: Тбилиси, 1983. 220 с.
48. Загул Д. Поетика. К.: Спілка, 1923. С.117.
49. Засурский Я. Н. Американская литература ХХ в. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984. 504 с.
50. Засурский Я. Н. Американская литература ХХ в. Некоторые аспекты литературного процесса. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1966. 440 с.
51. Засурский Я. Н. Жизнь и творчество У. Уитмена. М.: Знание, 1955. 29 с.
52. Зверев А. М. Развитие реалистического направления в поэзии США 10-х годов ХХ в.: Дис. канд. филол. наук: М., 1972. 490 с.
53. Зверев А. М. Письма Карла Сэндберга //Вопросы литературы. 1970. №3. С. 220-225.
54. Зверев А. М. Модернизм в литературе США. М.: Наука, 1979. 318 с.
55. Зверев А. М. Шум времени ( Дос Пассос: уроки одной судьбы) // Вопросы литературы. 1980. №6. С.59-96.
56. Зверев А. М. Поэзия Сэндберга // Карл Сэндберг. Избранное. М.: Художественная литература, 1981. С.3-12.
57. Зверев А. М. Поэты и поэзия Америки. /Поэзия США. М.: Художественная литература, 1981. С. 6-33.
58. Зверев А. М. Любовная размолвка с бытием / Фрост Р. Стихи. М.: Радуга, 1986. С. 17-36.
59. Зверев А. М. Чистилище смеха и плача // Вопросы литературы. 1987. № 12. С. 235-242.
60. Землянова Л. М. Борьба направлений в современном американском литературоведении. М.: Знание, 1971. 48 с.
61. Зенкевич М. А. Американские поэты в переводах. М.: Художественная литература, 1969. 285 с.
62. Зорівчак Р. П. Принципи підходу до фразеологічної одиниці в перекладознавчих дослідженнях // Теорія і практика перекладу. К., 1979. Вип.1. С. 108-122.
63. Зорівчак Р. П. Словесний образ у художньому перекладі // Хай слово мовлено інакше...” К., 1982. С. 51-65.
64. Зорівчак Р. П. Реалія і переклад (на матеріалі англомовних перекладів української прози). Львів: Вид-во при Львів. ун-ті, 1989. 216 с.
65. Ибрагимов А. Певец Америки // Сэндберг Карл. Избранная лирика. М.: Молодая гвардия, 1975. 64 с.
66. Ігнатенко М. А. Читач як учасник літературного процесу. К.: Наукова думка, 1980. 172 с.
67. Интервью Карла Сэндберга // Иностранная литература. 1960. № 6. С. 228.
68. Исбах А. Маяковский и Запад // Новый мир. 1977. №4. С.172.
69. История американской литературы / Ред. Н.И.Самохвалов. М.: Просвещение, 1971. 662 с.
70. История литературы США / Ред. Я.Н.Засурский и др. М.: Наследие, 2003. 992 с.
71. Іванисенко В. П. Народження стилю. Творча індивідуальність у поезії. К.: Наукова думка, 1964. 209 с.
72. Іщенко А. Карл СЕНДБЕРҐ і Томас Макград: деякі аспекти типологічного порівняння // Слово і час. 1995. №1. С.60-61.
73. Кадук А. О. Америка очима реалістів. Життя і творчість Е.Колдуелла. К.: Знання, 1968. 48 с.
74. Качуровський І. Променисті сильвети. Мюнхен: УВУ, 2002. 797 с.
75. Кашкин И. А. Карл Сэндберг// Иностранная литература. 1936. №8. С. 109-119.
76. Кашкин И. А. Три американских поэта // Знамя. 1936. №8. С.9.
77. Кашкин И. А. Между войной и кризисом // Литературный критик. 1937. №3. С. 97-120.
78. Кашкин И. А. Ветеран американской поэзии //Сэндберг К. Стихи разных лет. М.: Издательство иностранной литературы, 1959. С. 5-15.
79. Кашкин И. А. Для читателя-современника. Статьи и исследования. М.: Советский писатель, 1977. 560 с.
80. Кеннеди С. В традициях Уитмена. (Поэзия К.Сэндберга) // Иностр.лит-ра. 1956. №10. С.107-200.
81. Кириченко О. М. У истоков критического реализма в поэзии США. Творчество Карла Сэндберга 10-20 гг. / Литература США. М., 1973. С.39-69.
82. Ковальджи К. Творческий спор // Иностранная литература. 1972. №2. С.197-198.
83. Ковганюк С. П. Практика перекладу. К.: Дніпро, 1968. 276 с.
84. Козлов А. С. Литературоведение Англии и США ХХ века. М.: Московский лицей, 2004. 256 с.
85. Коломієць Л. В. Концептуально-методологічні засади сучасного українського поетичного перекладу: На матеріалі перекладів з англійської, ірландської та американської поезії / К.: ВПЦ Київський університет”, 2004. 522 с.
86. Комиссаров В. Н. Общая теория перевода. М.: ЧеРо, 1999. 136 с.
87. Кондратович А. Сэндберг Карл. Линкольн // Новый мир. 1962. № 5. С. 284.
88. Коптілов В. В. Актуальні питання українського художнього перекладу. К.: Вид-во Київськ. ун-ту, 1971. 130 с.
89. Коптілов В. В. Першотвір і переклад: Проблеми сучасного українського перекладу: Роздуми і спостереження. К.: Дніпро, 1972. 216 с.
90. Коптілов В. В. Образне слово в контексті поетичного перекладу // Теорія і практика перекладу. К., 1980.- Вип.3. С.3-10.
91. Коптілов В. В. Теорія і практика перекладу. К.: Юніверс, 2003. 280с.
92. Коротич В. Карл СЕНДБЕРҐ співець американського народу // Всесвіт. 1966. №8. С.59-63.
93. Кошіль Н. Є. Дещо про перекладача і переклади // Карл СЕНДБЕРҐ. Поезії. Тернопіль: Економічна думка, 2002. С.5-16.
94. Кошіль Н. Є. Своєрідність рецепції Карла СЕНДБЕРҐа поета в США // Матеріали XIV міжнародної наукової конференції „Мова і культура” ім. проф. Сергія Бураго ( Ін-т філології Київ. нац. ун-ту ім. Т. Шевченка, 20-24 червня 2005). С.
95. Кошіль Н. Є. Карл СЕНДБЕРҐ і Україна (рецепція творчості поета у 20-30-ті роки) // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка. Серія: Літературознавство. Тернопіль, 2005. Випуск ХVI. С.262-269.
96. Кошіль Н. Є. Концепт верлібру в поезіях США й України 20-30 рр. ХХ-го століття (В.Вітмен, К.СЕНДБЕРҐ, Д.Загул, І.Кулик, Г.Черінь) // Терміносистеми сучасного літературознавства: Досвід розробки і проблеми. Науковий семінар. Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2006. С.322-328.
97. Кошіль Н. Є. Імажизм у США, його вплив на поетичну творчість Карла СЕНДБЕРҐа у 20-х роках ХХ-го століття // Гуманітарний вісник Черкаського державного технологічного університету. Серія 8: Іноземна філологія. № 1. 2006. С.48-52.
98. Кошіль Н. Є. Вплив японської літератури на поетичну творчість Карла СЕНДБЕРҐа у 20-х роках ХХ-го століття // Іноземна філологія: здобутки і перспективи. Тези доповідей міжнародної конференції. Тернопіль: ТДЕУ. 2006. С.135-136.
99. Кулик І. Ю. Антологія американської поезії. Держ. в-во України, 1928. 343 с.
100. Кулик І. Вірші та поеми. Вибране. К.: Радянський письменник, 1962. 293 с.
101. Кулик І. Вірші та поеми. Вибране. К.: Радянський письменник, 1967. 152 с.
102. Кундзіч О. Л. Творчі проблеми перекладу. К.: Дніпро, 1973. 264 с.
103. Кухалашвілі В. К., Кабкова О. В. Україна і США: Літературні контакти // Українська література у загальнослов’янському і світовому літературному контексті. В 5-ти томах. т. 3. К.: Наукова думка, 1988. 486 с.
104. Кэмрад С. Маяковский в Америке. М.: Сов. писатель, 1970. 156 с.
105. Лановик М. Функціонування художнього образу в різномовних дискурсах. Тернопіль: Економічна думка, 1998. 145 с.
106. Лановик М. Теорія відносності художнього перекладу. Літературознавчі прекції. Тернопіль: РВ ТНПУ, 2006. 470 с.
107. Левидова И. Об американской поэзии наших дней // Иностранная литература. 1966. №9. С.201.
108. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці: Золоті литаври, 2001. 636 с.
109. Лидский Ю. Я. Очерки об американских писателях ХХ в. М.: Прогресс, 1968. 223 с.
110. Літературний словник-довідник. Видавничий центр Академія. Київ, 1997. 752 с.
111. Літературознавча компаративістика. Навч. посібник / Ред. Р.Т.Гром’як. Т.: ТДПУ, 2002. 342 с.
112. Літературознавча рецепція і компаративістичний дискурс. / За редакцією Р.Гром’яка. Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. 367 с.
113. Лотман Ю. М. Анализ поэтического текста. Структура стиха. Л.: Просвещение, 1972. 271 с.
114. Лотман Ю. М. Семиосфера. С.-Петербург: Искусство СПБ, 2004. 704 с.
115. Лурье Ф. Я верю в судьбу человека // Иностранная литература. 1978. №2. С. 202-204.
116. Лучук О. Діалогічна природа літератури: Перекладознавчі та літературознавчі нариси. Львів: УКУ, 2004. 280 с.
117. Лучук О. Чужомовне письменство на сторінках західноукраїнської періодики (1914-1939): Бібліогр. покажчик. Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. 194 с.
118. Мартынова А. Народ душа его поэзии // Иностранная литература. 1960. №6. С. 260-261.
119. Марусик П. СЕНДБЕРҐ Карл. Співець робітничої Америки // Вітчизна. 1978. №1. С.16-17.
120.