ПОЕТИЧНА АНГЕЛОЛОГІЯ ТА ПРОБЛЕМИ ЇЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ (У ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ РОМАНТИЗМУ)

Краткое описание

ДРОГОБИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені Івана Франка

На правах рукопису

УДЯК ГАЛИНА ІВАНІВНА

УДК 417.3 У 31

ПОЕТИЧНА АНГЕЛОЛОГІЯ ТА ПРОБЛЕМИ ЇЇ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ
(У ЄВРОПЕЙСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ РОМАНТИЗМУ)

спеціальність 10.01.05. Порівняльне літературознавство”

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Мних Роман Володимирович,
кандидат філологічних наук,
доцент

ДРОГОБИЧ 2004

ЗМІСТ

ВСТУП _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 3-8

РОЗДІЛ 1.
Ангел як вічний образ у європейській літературі
1.1. Сутність вічних (традиційних) образів у літературі _ _ _ _ _ _ _ _ _ _9-48
1.2. Витоки та ідейно-естетичний зміст ангелології у європейській
літературі _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 48-70
1.3. Ангел як поетичний образ: символіка та семантична парадигма у європейській літературі _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _70-93

РОЗДІЛ 2.
Образ ангела у літературі європейського романтизму_ _ _ _ _ _ _ _ _ _94-115
2.1. Містична ангелологія Вільяма Блейка_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 116-131
2.2. Романтичне осмислення християнської ангелології у поезії
Тараса Шевченка та Михайла Лермонтова _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ _ _ _ _ _131-164
2.3. Традиційний образ ангела у контексті романтичної іронії
Гайнріха Гайне_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _164-182

ВИСНОВКИ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 183-186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 187-208
ДОДАТОК А _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _209-252
ДОДАТОК Б _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _253-261

ВСТУП

Сучасні компаративістичні дослідження в українському літературознавстві стикаються принаймні з двома великими проблемами. З одного боку, це осмислення та тлумачення в аспектах порівняльного літературознавства класичної української літератури минулих століть; кажучи іншими словами це інтерпретація міжлітературності” (генетичної та типологічної) української класики. Такий підхід у вивченні літературних явищ реалізується практично у межах традиції історичної поетики. З іншого боку, сьогодні ми вже маємо справу з компаративістикою, котра базується на нових стратегіях та інтердисциплінарних методологіях і намагається охопити та пояснити явища літератури у їх зв’язках з іншими явищами культури (від мистецтва і філософії до соціології та економіки). Саме така стратегія стала темою міжнародного колоквіуму літературознавців Наскільки міжнародним є літературознавство?” (Wie international ist die Literaturwissenschaft?”) [271]. Йдеться про те, чи літературознавці різних країн у своїх дослідженнях послуговуються однаковими вихідними положеннями, термінами, поняттями. Чи навпаки їх методологічна орієнтація настільки різна, що при цьому практично досліджуються різні явища культури. Зазначена проблема є особливо важливою у добу посиленої міжкультурної інтеґрації початку ХХІ століття, вона призводить до тісного поєднання власне компаративістичних досліджень з традиційними питаннями теорії літератури.
Наша дисертаційна розвідка присвячена розглядові проблеми, що лежить на межі двох окреслених полюсів. Образ ангела у європейській літературі, звичайно, можна інтерпретувати у річищі традицій історичної поетики. Але водночас у кожній національній літературі (у роботі цей аспект висвітлюється на прикладі різних літератур романтичної доби) існувала своя стратегія рецепції та інтерпретації цього традиційного християнського образу. Національна специфіка постаті ангела залежала не тільки від конфесійних особливостей християнства у тій чи іншій країні, а й від національної історії, національної філософії, не кажучи вже про індивідуальне світобачення того чи іншого автора.
Окрім названого аспекту, актуальність теми дисертації визначається ще двома іншими. По-перше, у сучасному (вже постмодерністичному) українському літературознавстві виникає необхідність певної впорядкованості класичних категорій поетики, серед яких поняття вічного (традиційного) образу одне з центральних. По-друге, актуальною для українського літературознавства є і власне релігійна тематика ангелології, оскільки вплив релігії на літературу впродовж багатьох років не досліджувався або замовчувався. Дослідження релігійної тематики в українському романтизмі впродовж останніх років вже мало місце у літературознавчих розвідках (особливо це стосується теми Релігія і Шевченко”), але аналіз художніх функцій окремих релігійних образів надалі залишається актуальним.
У західному літературознавстві існує багаторічна традиція дослідження ангелології [бібліографію до цієї проблеми див.: 254]. Зауважимо, що у вітчизняному літературознавстві є лише спорадичні розвідки про образ ангела у творчості Івана Франка [40]. Слід також згадати статтю Олександра Білецького про образ ангела у давній літературі Малоизвестная повесть конца XVII начала XVIII в. о наказании ангела” [7], де ангелологія досліджена на тлі західноєвропейських творів про ангела: поеми Альфонса де Ламартіна La chute d’un ange” (Падіння ангела”), романів Герберта Веллса The Wonderful Visit” (Чудесний візит”) і Анатоля Франса La Révolte des anges” (Повстання ангелів”). У російському літературознавстві маємо розвідки про ангелологію Володимира Набокова [226] та Олександра Блока [142]. Про актуальність теми ангелології у пострадянському літературознавчому просторі свідчить і вихід 2001 року у Петербурзі антології Книга ангелов”, де зібрано релігійно-філософські тексти європейських авторів про ангелів, написані за дві тисячі років [147].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами полягає в тому, що розгляд поетичних творів у дисертаційному дослідженні здійснюється у річищі комплексної наукової теми Художній твір як символічна форма та проблеми його інтерпретації”, над якою працює кафедра іноземних мов та компаративістики Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Метою дисертаційної роботи є порівняльна характеристика образу ангела в європейській літературі, а також конкретний розгляд та виявлення символічних сенсів романтичної ангелології, тобто тлумачення образу ангела у поезії європейського романтизму. На основі такого підходу у роботі встановлено специфічні риси національних типів романтизму українського, російського, німецького, англійського. Звісно йдеться не про загальну картину національної своєрідності, а лише про окремі її елементи, перш за все у контексті проблеми релігія і романтизм.
Об’єктом дослідження є поезія європейського романтизму лірика Тараса Шевченка, Михайла Лермонтова, Вільяма Блейка, Гайнріха Гайне, а також художні твори, в яких образ ангела один із центральних (Івана Франка, Василя Стефаника, Олександра Пушкіна, Анни Ахматової, Олександра Блока, Богдана-Ігоря Антонича та ін.)
Предметом дослідження є образ ангела як (вічний) традиційний у європейській літературі і поетична ангелологія у художній концепції згаданих романтиків.
Вказаній меті дисертації підпорядковані такі завдання:
1) аналіз вітчизняних та зарубіжних літературознавчих досліджень, що стосуються понять художній образ” та вічний (традиційний) образ”;
2) визначення художньої специфіки образу ангела як традиційного для європейської літератури та аналіз культурологічних джерел і семантичної парадигми цього образу в літературі;
3) інтерпретація образу ангела у творах Шевченка, Блейка, Лермонтова та Гайне в аспекті специфіки художнього стилю авторів та відповідно до національного типу романтизму.
Зазначені мета та завдання роботи зумовили її структуру: робота складається зі вступу, двох розділів та висновків. Структурним елементом дисертації є два додатки: вірші про ангелів та репродукції картин, співвідносних з відповідними віршами. Перший розділ дисертації Ангел як вічний образ у європейській літературі” має переважно реферативний характер (з прикладами аналізів окремих літературних творів), другий розділ Образ ангела у поезії європейського романтизму” безпосередня експлікація теми роботи, він містить конкретні інтерпретації символіки ангелології у поетичних творах європейських романтиків.
Методологія даної роботи визначається спробою поєднання трьох методологічних стратегій сучасного літературознавства: структурно-семіотичний напрямок (Юрій Лотман, Володимир Топоров, Клод Леві-Строс, Умберто Еко) застосовано при описі семантичної парадигми образу ангела у літературі; натомість при конкретному розгляді творів переважає герменевтично-символологічний підхід (Ганс-Ґеорг Ґадамер, Поль Рікер, Сергій Аверінцев, Анатолій Нямцу) та інтерпретація літературного твору як художньо-естетичної цілісності, що виникла у певному часі, але живе і функціонує у культурному просторі великого часу” (Дмитро Чижевський, Михайло Бахтін, Михайло Гіршман, Дмитро Наливайко). При осмисленні релігійної проблематики ангелології ми виходили із засади, що релігійні уявлення поетів стають частиною створеного ними художнього світу.
Наукова новизна отриманих результатів зумовлюється тим, що у роботі вперше в українському літературознавстві аналізується матеріал, пов’язаний з образом ангела в українській та світовій літературі. Аналогічно вперше у вітчизняному літературознавстві робиться спроба зіставлення різних типів національного романтизму через призму вічного образу ангела.
На захист виносяться положення про те, що:
1) на відміну від звичайного поетичного образу сутність традиційного образу (і образу ангела у тому числі) у літературі визначається не символікою зовнішньої (звукової) чи внутрішньої (етимологічно-семантичної) форми, а перш за все його історично зумовленою функціональністю у художній цілісності твору;
2) символіка образу ангела у європейській літературі складає своєрідну парадигму, структурними елементами якої виступають такі символічні значення:
посередник, вісник, посланець,
охоронець, хоронитель (людини),
супротивник людини, грішний ангел,
демон і геній,
ангел як символ вогню, вітру, світла;
3) звернення поетів епохи Романтизму до ангелології і відповідно символіка образу ангела значною мірою залежать від національної орієнтації романтизму на спільну християнську культурно-релігійну спадщину.
Практичне значення дослідження полягає у тому, що воно збагачує сучасні знання про епоху Романтизму і культури загалом. Крім того, його результати можуть бути застосовані у загальних курсах історії української та зарубіжної літератури у вищій школі, а також як матеріал окремого спецкурсу з компаративістики та теорії літератури.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації відображені у 6 наукових публікаціях. Результати дослідження викладені у виступах на наукових зібраннях: Міжнародна науково-теоретична конференція Герменевтика тексту: між істиною і методом” (Дрогобич, 2001), Х Кримські міжнародні Шмельовські читання І.С.Шмельов і літературний процес ХХ ХХІ ст.: висновки, проблеми, перспективи” (Алушта, 2001), Міжкафедральний семінар Література ХІХ століття: погляд із ХХІ (проблеми теорії, історії та викладання у вузі)” (Донецьк, 2001), Міжнародний науковий семінар Поетика художнього твору та проблеми його інтерпретації” (Дрогобич, 2002), Міжнародний науковий семінар Категорія символу та проблеми художньої комунікації” (Дрогобич, 2002), Міжнародний науковий семінар Дмитро Чижевський і світова славістика” (Дрогобич, 2003).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У нашому дослідженні ми розглянули символіку одного з найпопулярніших поетичних образів у європейській літературній традиції образу ангела. Проблема художнього образу передбачає інтерпретацію та осмислення традиційних питань історичної поетики і перш за все питання про співвідношення художнього образу і символу. У нашій роботі ця проблема була досліджена у двох аспектах: з одного боку, образ ангела було розглянуто як специфічний символ, зі своїм арсеналом міфологічної та релігійної семантики, а з іншого боку, образ ангела у літературі ми намагалися інтерпретувати як своєрідний вічний образ, що переходить з однієї епохи в іншу, трансформується, але почасти у чомусь залишається постійним. Художнє життя образу ангела занурене у тканину літературного твору, і сенс наших інтерпретацій завжди залежить від ідейного світу конкретного твору.
Як видно з результатів дослідження, релігійно-міфологічна специфіка ангелології при переході до літературної обробки зазнає не лише певних ідейно-естетичних коливань, а й частково змінює свою символіку. Уперше в європейській літературній традиції ми стикаємось з таким явищем при інтерпретації апокрифів, житій та різноманітних анонімних християнських легенд. У цих текстах ще виразно відчутна християнська традиція, але часто ми вже натрапляємо на вплив або власне літературної традиції (античної передусім, коли ангел співвідноситься з такими поняттями, як геній, виступає персонажем житій), чи традиції фольклору (ангел як тінь, наприклад). Хронологічно пізніше ангелологія переосмислюється національним фольклором до такої міри, що результатом цього стають нові жанри, варіант яких репрезентують українські колядки.
У романтичну добу в європейському літературному регіоні формується своєрідна символічна парадигма ангелології, сенси якої визначають не тільки релігія і фольклор, а й теологія, філософія, вплив східних літератур тощо. Ідеологія романтизму, як зазначалося у роботі, внутрішньо суголосна релігійній проблематиці культури, тому постать ангела (з його іпостасями, передусім демона) актуалізується у текстах європейських романтиків. Символіку образу ангела складають такі найпоширеніші значення:
1) ангел як alter ego, тінь, душа, дух, двійник (архетип);
2) ангел як демон і геній;
3) ангел як посередник, вісник, посланець;
4) ангел як охоронець, хоронитель (людини);
5) ангел як супротивник людини, грішний ангел;
6) ангел як символ вогню, вітру, світла;
7) числова символіка у поетичній ангелології;
8) символіка кольору у поетичній ангелології.
Зрозуміло, що єдність таких протилежних сенсів спричинилася до того, що символічна парадигма ангелології найповніше представлена у літературі романтичної доби. У нашій роботі ми розглянули чотири національні варіанти ангелології на прикладі творчості Тараса Шевченка, Вільяма Блейка, Гайнріха Гайне та Михайла Лермонтова. Художня специфіка ангелології у розглянутих поетичних текстах визначається двома площинами: походженням образу ангела, з одного боку, та його функціонуванням у цілісній романтичній концепції того чи іншого автора, з іншого. Щодо генези, то правомірними будуть висновки про релігійно-фольклорне походження ангелології у Шевченка (ангели Шевченка символізують передусім національний варіант християнського світобачення). Майже виключно літературне (на рівні запозичень поетичного сюжету) походження мають ангели у Лермонтова. У російського поета символіка ангелів доповнює характерну на той час для російської літератури тенденцію зайвої людини: як і людина, ангели є зайвими у тому земному житті, що завжди викликає незадоволення ліричного героя. Ангели в текстах Блейка мають філософсько-містичне походження. Пов’язані з містикою попередньої доби, вони є вираженням складної світоглядної концепції англійського поета. Нарешті, Гайне орієнтувався перш за все на юдейську релігійну традицію, у якій виховувався з дитинства: у його поезії переважають старозавітні ангели.
Функціонування ангелології у поетичній системі розглянутих авторів різниться і своєю семантичною палітрою. Ангелологія Шевченка символізує виключно позитивну сферу життя, навіть тоді, коли образ вжито у метафоричному вимірі. Ангели Гайне є такою складовою його романтичного світобачення, що підпорядкована насамперед концепції романтичної іронії. Ангели у німецького поета не страшні, не наділені демонічною силою, вони лірико-іронічні”, адекватно відображають авторське іронічне ставлення до навколишніх подій та світу, у реальність яких, як і в реальність ангелів, можна вірити і не вірити. Ангелологія Блейка вирізняється філософсько-містичним планом символіки. З-поміж розглянутих авторів Блейк найтісніше пов’язаний з епохою барокової поезії (метафізичної поезії в англійському варіанті бароко). Його ангели архетипно відображають трансформацію глибинних сенсів культури (гріхопадіння, еротичні переживання, почуття універсальної вини та скорботи). Нарешті, ангели та демони Лермонтова виражають демонічний пласт російської романтичної естетики та поетики. Прірва між небом і землею, яку зазвичай ангели повинні подолати, ставши символом такого подолання, у Лермонтова не тільки дуже виразно окреслена, а й служить провідним концептом його поетичної системи. Людина як істота земна у Лермонтова виразно протиставлена всьому ангельському, небесному. Філософське осмислення буття у російського поета представлено бунтом демона проти встановленого Богом порядку (тут можна вбачати відгук масонського бунту декабристів, хоча така інтерпретація була б досить дискусійною).
Запропонована у нашій роботі інтерпретація поетичної ангелології, зосереджена в основному на поезії романтичної доби, може бути продовжена на матеріалі європейської літератури другої половини ХІХ століття чи навіть ХХ століття. У дисертації ми наводили цілий ряд прикладів із літератури постромантичної доби (тексти Івана Франка, Леоніда Андрєєва, Василя Стефаника, Юрія Клена, Ґабріеля Маркеса тощо). Ці численні приклади свідчать про актуальність ангелологічної проблематики у європейській літературі, про те, що ангели як традиційні образи у новий час повертаються до читачів новими сенсами, набувають незвичної символіки. І, звичайно, національні варіанти ангелології у цьому випадку будуть мати інші символічні виміри.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ століття / За ред. М. Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. 633 с.
2. Антонич Б.-І. Твори / Ред.-упоряд. М.Москаленко; упоряд. Л.Головата; авт. передм. М.Новикова. К.: В-во художньої літератури Дніпро”, 1998. 591 с.
3. Антофійчук В.І., Нямцу А.Є. Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі. Чернівці: Рута, 1997. 200 с.
4. Антофійчук В.І., Нямцу А.Є. Євангельські мотиви в українській літературі кінця ХІХ ХХ ст. Чернівці: Рута, 1996. 208 с.
5. Арістотель. Поетика: Пер. Б.Тена. К.: Мистецтво, 1967. 134 с.
6. Біблія або Книги Святого письма Старого і Нового Заповіту. К.: Видання місійного товариства Нове життя, Кемпус Крусейд Фор Крайст”, 1992.
7. Білецький О.І. Малоизвестная повесть конца XVII начала XVIII в. о наказании ангела // Білецький О.І. Зібрання праць: В 5 т. / Наукова думка. К., 1965. Т.1: Давня українська і давня російська літератури. С. 450-456.
8. Бовсунівська Т. Двійництво в українському романтизмі // Всесвіт. 1997. № 5-6. С. 170-176.
9. Бовсунівська Т. Двійництво в українському романтизмі // Українська мова та література. 1997. Число 36 (52). С. 6.
10. Вервес Г.Д., Гольберг М.Я., Климчук В.Н., Мольнар М., Неврлі М., Шевчук В.І. Українська література від найдавніших часів до середини ХІХ століття. У її зв’язках з слов’янськими літературами. З кінця ХVІІІ до середини ХІХ століття // Українська література в загальнослов’янському і світовому літературному контексті: В 5 т. / Наукова думка. К., 1987. Т.1.: Українська дожовтнева література і слов’янський світ. С. 81-149.
11. Віхи в історії античної естетики: Збірник: Пер. з давньогрец. та латин. / Упоряд., ст. та приміт. Й.У.Кобова. К.: Мистецтво, 1988. 288 с.
12. Волков А. Вічні сюжети та образи // Лексикон загального та порів-няльного літературознавства. Чернівці: Золоті літаври, 2001. С. 107-108.
13. Волков А. Традиційні сюжети та образи // Лексикон загального та порів-няльного літературознавства. Чернівці: Золоті літаври, 2001. С. 572-574.
14. Волков А. Традиційні сюжети та образи // Літературознавча компа-ративістика. Навчальний посібник. Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТДПУ, 2002. С. 181-216.
15. Гольберг М.Я. Інтерпретаційний потенціал як герменевтична проблема // Studia Hermeneutica. Герменевтика тексту: між істиною і методом. Дрогобич: Коло, 2003. Acta Philologica. Vol.I. С. 9-17.
16. Гольберг М.Я. О.О.Потебня і розвиток слов’янського теоретичного літературознавства // О.О.Потебня і проблеми сучасної філології: Зб. наук. пр. / АН України, Ін-тут мовознавства ім. О.О.Потебні; Відп. ред. В.Ю.Франчук. К.: Наукова думка, 1991. С. 181-191.
17. Гольберг М.Я. Південнослов’янські зв’язки Руської трійці” (З історії перших українських перекладів сербських народних пісень) // Міжслов’янські літературні взаємини. К.: В-во АН УРСР, 1961. Вип. 2. С. 225-237.
18. Грабович Г. Шевченко не ікона і не ширма // Високий замок, 8 лютого 2002. С. 5.
19. Грабович Г. Шевченко як міфотворець: Семантика символів у творчості поета: Пер. з англ. С.Павличко. К.: Радянський письменник, 1991. 212 с.
20. Гречанюк Ю.А., Нямцу А.Є. Проблеми історизму і традиції в літературі ХІХ ХХ ст. Чернівці: Рута, 1997. 124 с.
21. Дікінсон Е. Лірика: Пер. з англ. К.: В-во худ. літератури Дніпро”, 1991. 301 с.
22. Довженко О. Зачарована Десна. Україна в огні. Щоденник (1941 1956). К.: Веселка, 1995. 575 с.
23. Журавська І.Ю. Світові образи” і сучасність // Радянське літерату-рознавство, 1985. № 9. С. 31-38.
24. Забужко О.С. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. К.: Абрис, 1997. 144 с.
25. Івакін Ю.О. Коментар до Кобзаря” Шевченка. Поезії 1847 1861 рр. К.: Наукова думка, 1968. 407 с.
26. Івакін Ю.О. Образний світ // Творчий метод і поетика Т.Г.Шевченка. К.: Наукова думка, 1980. С. 88-191.
27. Івакін Ю.О. Поезія Шевченка періоду заслання. К.: Наукова думка, 1984. 238 с.
28. Іванишин П. Вульгарний неоміфологізм”: від інтерпретації до фальсифікації Т.Шевченка. Дрогобич: Видавнича фірма Відродження”, 2001. 174 с.
29. Іваньо І.В., Колодна А.І. Мистецтво слова і психологія творчості в естетичній концепції О.О. Потебні // Потебня О.О. Естетика і поетика слова: Збірник. К.: Мистецтво, 1985. С. 5-31.
30. Ільницький М.М. Вічні образи // Українська літературна енциклопедія: У 5 т. / Головна редакція укр. рад. енциклопедії імені М.П.Бажана. К., 1988. Т.1. С. 337.
31. Калинець І. Малий поетичний зільник. К.: Факт, 2000. 94 с.
32. Костенко Л.В. Вибране. К.: Дніпро, 1989. 559 с.
33. Костів К. Словник-довідник біблійних осіб, племен і народів. К.: Україна, 1995. 427 с.
34. Коцюбинська М.Х. Етюди про поетику Шевченка: Літературно-критичний нарис. К.: Радянський письменник, 1990. 272 с .
35. Коцюбинська М.Х. Поетика Потебні та її значення для радянського літературознавства // Радянське літературознавство. 1961. № 2. С. 46-57.
36. Кочур Г. Друге відлуння. Переклади. К.: Дніпро, 1991. 558 с.
37. Лесин В.М. Літературознавчі терміни. К.: Радянська школа, 1985. 251 с.
38. Лессінг Г.-Е. Лаокоон, або про межі живопису і поезії: Пер. з нім. Є. Поповича // Лессінг Г.-Е. Мінна фон Барнгельм. Емілія Галотті. Лаокоон. К.: Дніпро, 1976. С. 171-315.
39. Мейзерська Т.С. Проблеми індивідуальної міфології: Міфотворчість Т.Шевченка. Одеса: Астропринт, 1997. 128 с.
40. Мельник Я. Про ангелофанію” в оповіданні І.Франка Як Юра Шикманюк брів Черемош” // Франкознавчі студії: Зб. наук. пр. Дрогобич: Вимір, 2001. Вип. 1. С. 27-34.
41. Мних Р. Генріх Гайне і культура європейського романтизму: Anno Domini MCMXCVIІ // Романтизм у культурній генезі: матеріали міжнародної наукової конференції Німецький романтизм і європейська культура ХХ століття”. Дрогобич: Вимір, 1998. С. 74-78.
42. Мних Р. Новела Юрія Клена Пригоди архангела Рафаїла”: декілька штрихів до інтерпретації твору // Творчість Юрія Клена в контексті українського неокласицизму та вісниківського неоромантизму. Дрогобич: Видавнича фірма Відродження”, 2004. С. 117-123.
43. Наливайко Д.С. Несподіваний Бальзак // Всесвіт. 1990. № 9. С. 3-9.
44. Наливайко Д.С. Романтизм // Наливайко Д.С., Шахова К.О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму: Підручник. Тернопіль: Навчальна книга Богдан, 2001. С. 9-21.
45. Пахаренко В.І. Незбагнений апостол. Черкаси: БРАМА ІСУЕП, 1999. 296 с.
46. Платон. Держава: Пер. з давньогр. Д.Коваль. К.: Основи, 2000. 355 с.
47. Поліщук Я. Символи і метаморфози: своєрідність християнської символіки в модерній українській поезії перших десятиліть 20 ст. // Дивослово. 1997. № 12. С. 2-5.
48. Поліщук Я. Символи і метаморфози: християнська символіка у модерній українській поезії (образи Біблії та християнської традиції) // Мандрівець. 1999. № 1. С. 48-53.
49. Потебня О.О. Естетика і поетика слова: Збірник. К.: Мистецтво, 1985. 317 с.
50. Пресняков О.П. Слово, думка, образ. (Про філологічну спадщину О.О. Потебні). К.: Знання, 1974. 47 с.
51. Сверстюк Є. Українська література і християнська традиція // Сучасність. 1992. № 11-12. С. 137-146.
52. Скуратівський В. Вічні образи” у Тараса Шевченка // Сучасність. 2000. № 3, березень. С. 104-107.
53. Слово благовісту: Антологія української релігійної поезії / Упоряд. Т.Ю. Салига. Львів: Світ, 1999. 784 с.
54. Стефаник В. Повне зібрання творів: В 3 т. / АН УРСР. К., 1949. Т.1: Новели. 374 с.
55. Сулима В. Біблія і українська література: Навчальний посібник. К.: Освіта, 1998. 399 с.
56. Тарахан-Береза З.П. Шевченко поет і художник (До проблеми єдності образного мислення). К.: Наукова думка, 1985. 184 с.
57. Тимошенко Ю. Романтичний символ: художній прийом чи естетичний принцип? // Українська література в загальноосвітній школі. 2001, Березень-Квітень. С. 49-53.
58. Тичина П.Г. Читаю, думаю, нотую. (Статті, нотатки, рецензії, інтерв’ю). К.: Радянський письменник, 1974. 187 с.
59. Ткачук М. П. Поетика балад Левка Боровиковського. Тернопіль: Збруч, 2000. 145 с.
60. Удяк Г. Ангел як вічний образ у європейській поезії // Проблеми гуманітарних наук: Наук. записки Дрогобиц. держ. пед. ун-ту ім. І.Франка. Дрогобич: НВЦ Каменяр”, 2002. Вип. 10. С. 205-215.
61. Удяк Г. Ангелологія у Тараса Шевченка // Біблія і культура: Зб. наук. статей. Чернівці: Рута, 2002. Вип. 4. С. 109-114.
62. Удяк Г. Герменевтика художнього образу ангела в українській літературі // Літературознавчий збірник. Донецьк: ДонНУ, 2003. Вип. 13. С. 71-81.
63. Удяк Г. Містика Сведенборґа у дослідженнях Дмитра Чижевського // Славістика. Т.1: Дмитро Чижевський і світова славістика. Дрогобич: Коло, 2003. С. 107-114.
64. Удяк Г. Символічна парадигма образу ангела у літературі // Літерату-рознавчий збірник. Донецьк: ДонНУ, 2001. Вип. 7-8. С. 23-32.
65. Удяк Г. Специфіка релігійних пошуків Вільяма Блейка (до інтерпретації образу ангела) // Поетика художнього твору та проблеми його інтерпретації: Зб. наук. пр. Дрогобич: Коло, 2002. С. 80-87.
66. Українка Леся. Твори: В 2 т. / Наукова думка. К., 1986. (Б-ка укр. літ. Дожовт. укр. літ.). Т.1: Поетичні твори. Драматичні твори. 608 с.
67. Українські поети-романтики: Поетичні твори / Упоряд. і приміт. М.Л. Гончарука; Вступ. ст. М.Т.Яценка; Ред. тому М.Т.Яценко. К.: Наукова думка, 1987. 592 с.
68. Фізер І. Психолінгвістична теорія літератури Олександра Потебні: Метакритичне дослідження: Пер. В.Брюховецького. К.: Видавничий дім КМ Academia”, 1993. 111 с.
69. Франко І.Я. Зібрання творів: В 50 т. / Наукова думка. К., 1979. Т.21: Оповідання (1898 1904). 501 с.
70. Франко І.Я. Зібрання творів: В 50 т. / Наукова думка. К., 1979. Т.24: Драматичні твори. 443 с.
71. Франко І.Я. Із секретів поетичної творчості // Франко І.Я. Зібрання творів: В 50 т. / Наукова думка. К., 1981. Т.31: Літературно-критичні праці (1897 1899). С. 45-119.
72. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол. М.Г.Жулинський (голова) та ін. К.: Наукова думка, 2001. Т.1: Поезія 1837 1847. 784 с.
73. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол. М.Г.Жулинський (голова) та ін. К.: Наукова думка, 2001. Т.2: Поезія 1847 1861. 784 с.
74. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол. М.Г.Жулинський (голова) та ін. К.: Наукова думка, 2003. Т.3: Драматичні твори. Повісті. 592 с.
75. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол. М.Г.Жулинський (голова) та ін. К.: Наукова думка, 2003. Т.4: Повісті. 600 с.
76. Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. / Редкол. М.Г.Жулинський (голова) та ін. К.: Наукова думка, 2003. Т.6: Листи. Дарчі та власницькі написи. Документи, складені Т.Шевченком або за його участю. 632 с.
77. Шевчук В. Візійний світ поезії Тараса Шевченка // Українська мова та література. 2000. Число 13 (173). С. 5-8.
78. Яцків М. Різдвяні троянди. НЮ Йорк: ЗДА, 1953. 28 с.
79. Аверинцев С.С. Ангелы // Мифологический словарь / Гл. ред. Е.М. Мелетинский. М.: Сов. энциклопедия, 1991. С. 43-44.
80. Аверинцев С.С. Ангелы // Мифы народов мира: Энциклопедия: В 2 т. / Гл. ред С.Токарев. М.: Сов. энциклопедия, 1991. Т.1. С. 77-78.
81. Аверинцев С.С. Символ художественный // Краткая литературная энциклопедия. М.: Сов. энциклопедия, 1968. Т.6. С. 826-831.
82. Аверинцев С.С. София Логос: Словарь. К.: Дух і Література, 1999. 464 с.
83. Андреев Л.Н. Собрание сочинений: В 6 т. / Художественная литература. М., 1990. Т.1: Рассказы 1898 1903 гг. 639 с.
84. Аристотель. Сочинения: В 4 т.: Пер. с древнегреч. / Общ. ред. А.И.Доватура. М.: Мысль, 1983. Т.4. 830 с.
85. Арсланов В.Г. Эстетика Вальтера Беньямина и проблемы художествен-ного образа // Проблема наследия в теории искусства. М.: Искусство, 1984. С. 206-234.
86. Ахматова А.А. Сочинения: В 2 т. / Художественная литература. 2-е изд. М., 1990. Т.1: Стихотворения и поэмы. 525 с.
87. Ахматова А.А. Собрание сочинений: В 6 т. / Эллис Лак. М., 1998. Т.3: Поэмы. 768 с.
88. Барт Р. Риторика образа // Избранные работы: Семиотика. Поэтика: Пер. с фр. / Сост. и вст. ст. Косикова Г.К. М.: Прогрэсс, 1994. С. 297-318.
89. Батай Ж. Блейк // Теория религии. Литература и зло: Пер. с фр. Гайковой Ж., Михалковича Г. Мн.: Современный литератор, 2000. С. 198-226.
90. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. Исследования разных лет. М.: Художественная литература, 1975. 504 с.
91. Бахтин М.М. Собрание сочинений: В 7 т. / Русские словари. М., 1997. Т.5. 731 с.
92. Беньямин В. О понятии истории: Пер. С.Ромашко // Новое литературное обозрение. 2001. № 52. С. 194-209.
93. Берков П.Н. Вклад восточных славян в разработку так называемых мировых образов” // Славянские литературы. VІ Международный съезд славистов (Прага, авг. 1968). Доклады совет. делегации / Ред. чл.-кор. АН СССР Марков Д.Ф., д-р филол.наук Робинсон А.Н. М.: Наука, 1968. С. 187-221.
94. Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. Л.: Художественная литера-тура, 1973. 568 с.
95. Бернштейн И. Новая жизнь вековых образов // Вопросы литературы. 1985. № 7. С. 86-113.
96. Блок А. О иудаизме у Гейне // Собрание сочинений: В 8 т. / Художественная литература. М.-Л., 1962. Т.6: Проза. 1918 1921. С. 144-150.
97. Борхес Х.Л. История ангелов. (Вместо предисловия) // Книга ангелов: Антология. СПб.: Амфора, 2001. С. 5-7.
98. Бройтман С.Н. Историческая поэтика. М.: РГГУ, 2001. 320 с.
99. Бычков В.В. Византийская эстетика. Теоретические проблемы. М.: Искусство, 1977. 199 с.
100. Бычков В.В. Образ как категория византийской эстетики // Византийский временник. 1973. Т.34. С. 151-168.
101. Виноградов В.В. О символике А.Ахматовой // А.А.Ахматова: pro et contra / Сост., вступ. ст., примеч. Св.Коваленко. СПб.: РГХИ, 2001.
С. 260-329.
102. Виноградов В.В. Проблемы русской стилистики. М.: Высшая школа, 1981. 320 с.
103. Виноградова Л.Н. Зимняя календарная поэзия западных и восточных славян. Генезис и типология колядования. М.: Наука, 1982. 255 с.
104. Волков А.Р. К теории традиционных сюжетов // Сравнительное изуче-ние славянских литератур. Материалы конференции 18-20 мая 1971 года. М.: Наука, 1973. С. 303-314.
105. Выготский Л.С. Психология искусства. СПб.: Азбука, 2000. 416 с.
106. Гегель Г.В.Ф. Сочинения: Пер. с нем. П.С.Попова. М.: Соцэкгиз, 1958. Т.14: Лекции по эстетике. Кн.3. 440 с.
107. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: Пер. с нем.: В 4 т. / Искусство. М., 1968. Т.1. XVI, 312 с.
108. Гей Н.К. Искусство слова. О художественности литературы. М.: Наука, 1967. 364 с.
109. Гей Н.К. Образ и художественная правда // Теория литературы. Основные проблемы в историческом освещении. Образ, метод, характер. М.: Изд-во АН СССР, 1962. С. 115-148.
110. Гей Н.К. Художественный образ как фундаментальная категория литературоведения // Литература в школе. 1982. № 2. С. 9-18.
111. Гейне Г. К истории религии и философии в Германии: Пер. с нем. // Собрание сочинений: В 10 т. / Гос. изд-во худ. литературы М., 1958. Т.6. С. 13-139.
112. Гейне Г. Романтическая школа: Пер. с нем. // Собрание сочинений: В 10 т. / Гос. изд-во худ. литературы М., 1958. Т.6. С. 143-277.
113. Гершензон М. Мудрость Пушкина // Пушкин в русской философской критике: Конец ХІХ первая половина ХХ века. М.: Книга, 1990. С. 207- 243.
114. Гиждеу С. Он целиком принадлежит нашему веку” // Вопросы литературы. 1972. № 11. С. 125-136.
115. Гиждеу С. Генрих Гейне. М.: Художественная литература, 1964. 239 с.
116. Гинзбург Л.Я. О лирике. Л.: Советский писатель, 1974. 407 с.
117. Гинзбург Л.Я. О старом и новом. Статьи и очерки. Ленинград: Советский писатель, 1982. 432 с.
118. Гинзбург Л.Я. Русская поэзия 1820 1830-х годов // Поэты 1820 1830-х годов: В 2 т. 2-е изд. Ленинградское отделение: Советский писатель, 1972. Т.1. С. 5-66.
119. Гиршман М.М. Идеи А.А.Потебни и филологический подход к изучению словесно-художественного образа // Филологические науки. 1988. № 1. С. 25-28.
120. Голованова Т.П. Ангел” // Лермонтовская энциклопедия / Под гл. ред. В.А.Мануйлова. М.: Сов. энциклопедия, 1981. С. 29-30.
121. Голованова Т.П. Мой демон” // Лермонтовская энциклопедия / Под гл. ред. В.А.Мануйлова. М.: Сов. энциклопедия, 1981. С. 282-283.
122. Гольберг М.Я. Жизнь литературного образа в свете проблемы взаимоотношения традиций и новаторства (На материале современных славянских литератур) // Современные славянские культуры: развитие, взаимодействие, международный контекст (Материалы Международной конференции ЮНЕСКО). К.: Наукова думка, 1982. С. 217-222.
123. Гольберг М.Я. Проблемы народно-песенной стилистики в работах А.А.Потебни // Русский фольклор. М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1963. Кн.8: Народная поэзия славян. С. 336-356.
124. Гончаренко Н.В. Гений в искусстве и науке. М.: Искусство, 1991. 432 с.
125. Горнфельд А. Гейне Г. // Еврейская энциклопедия. Свод знаний о еврействе и его культуре в прошлом и настоящем / Под общ. ред. Л.Каценельсона, Д.Гинцбурга. (Репринтное воспроизведение издания Общества для Научных Еврейских Изданий и Издательства Брокгауз-Ефрон). М.: Терра, 1991. Т.6. С. 270-278.
126. Григорян А.Р. Художественный стиль и структура образа. Ереван: Изд-во АН Армянской РСР, 1974. 306 с.
127. Гринцер А.П. Сравнительное литературоведение и историческая поэтика // Известия АН СССР. Серия литературы и языка. 1990. Т.49, № 2. С. 99-107.
128. Грицанов А.А., Филиппович А.В. Беньямин // Новейший философский словарь. 2-е изд., переработ. и дополн. Мн.: Интерпресссервис; Книжный Дом, 2001. С. 87-90.
129. Дионисий Ареопагит. О небесной иерархии // Книга ангелов: Антология. СПб.: Амфора, 2001. С. 102-123.
130. Дмитриева Н. Диалектическая структура образа // Вопросы литературы. 1966. № 6. С. 72-87.
131. Доброхотов А.Л. Данте Алигьери. М.: Мысль, 1990. 207 с.
132. Домащенко А. Изобразительность художественного слова. Часть І. Донецк: ДИСО, 1998. 50 с.
133. Дорофеев Д.Ю. Место ангелов в христианской картине мира // Книга ангелов: Антология. СПб.: Амфора, 2001. С. 8-24.
134. Дьяконова Н.Я. Английский романтизм: проблемы эстетики. М.: Наука, 1978. 208 с.
135. Ели