ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТОНІКИ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ ВАЛЕРІЯ БРЮСОВА ТА МИКОЛИ ВОРОНОГО (порівняльно-типологічний аспект)

Краткое описание

КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ОГІЄНКА

На правах рукопису

КШЕВЕЦЬКИЙ ВОЛОДИМИР СЕРГІЙОВИЧ

УДК 821.161.1-1+821.161.2-1].091

ОСОБЛИВОСТІ АРХІТЕКТОНІКИ ПОЕТИЧНИХ ТВОРІВ
ВАЛЕРІЯ БРЮСОВА ТА МИКОЛИ ВОРОНОГО
(порівняльно-типологічний аспект)

10.01.05 порівняльне літературознавство

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Волковинський Олександр Сергійович,
кандидат філологічних наук,
доцент

Кам’янець-Подільський 2009

ЗМІСТ
Вступ... 4
Розділ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження архітектонічних особливостей поетичних творів ВалеріяБрюсова таМиколиВороного... 14
Розділ 2. Метрико-ритмічна структура поезій валеріяБрюсова та миколи Вороного... 35
2.1. Поліметричні композиції 36
2.2. Монометричні композиції: система та підсистеми метрів. 56
2.2.1. Рівностопові метри. 59
2.2.2. Нерівностопові метри. 73
2.3. Некласичні метри. 81
Розділ 3. Строфічний репертуар лірики ВалеріяБрюсова таМиколиВороного... 96
3.1. Астрофічний вірш.. 97
3.2. Типи строфічної композиції. Група однострофічних текстів. 104
3.3. Полістрофічна нерівнострофічна група. 113
3.4. Полістрофічні рівнострофічні моделі В.Брюсова таМ.Вороного у функціональному аспекті 127
3.5. Тверді архітектонічні форми. 145
Висновки... 163
Список використаних джерел... 168

Вступ

Розвиток теорії та історії українського вірша в аспекті порівняльно-типологічних досліджень залишається нагальним завданням сучасного літературознавства. Довгий час український вірш був об’єктом вивчення лише для теоретиків літератури. Проте встановлення закономірностей у розвитку української версифікації потребує систематизованих звернень до зіставлень типологічного і диференційного характеру з варіативними відповідниками в інших національних літературах.
Останнім часом у світовій та українській літературознавчій компаративістиці відчувається стійка тенденція до переходу на якісно новий етап. Підводячи певні підсумки попередніх стадій у розвитку порівняльного літературознавства, Р.Т.Гром'як на початку ХХІ ст. слушно зауважив: «Вкожному випадку елементи зіставлення прочитаних творів стосуються насамперед тематики, проблематики, головних персонажів (чи улюблених героїв) і тільки спорадично стильових явищ. Подібне мало місце в становленні літературознавчої компаративістики. Спочатку основна увага звертається на вічні теми, ідеї, образи-персонажі, мандрівні фабули-сюжети. Постійна і згодом надмірна зацікавленість ними, підсилена т.зв.впливологією призвела до реальної чи позірної кризи компаративістики»[49,с. 27-28]. Тому сьогодні відбуваються принципові зміни в пріоритетах порівняльно-типологічного вивчення: від проблемно-тематичних до стильових явищ, від компонентів змісту до елементів формально-предметного ґатунку. Звісно, таке перегрупування наукових зацікавленостей не порушує головної метологічної вимоги збереження необхідного балансу між змістом і формою.
Історія світового та українського віршування сприймається не повно без зіставного опису поетичної лірики кінця ХІХ початкуХХ ст. Як стверджує авторитетний дослідник української поезії Н.В.Костенко, «український вірш досліджувався у більшості випадків ізольовано від загального літературного процесу, поза контекстом художньо-історичної еволюції української поезії, та її стильових течій» [87, с. 11]. У другій половині ХХ ст. на цьому шляху виокремилися дві основні тенденції:
1) тяжіння до детального аналізу творчості відомих поетів, що здійснили найбільш вагомий вплив на еволюцію українського вірша;
2) спроби створення цілісної картини віршової культури доби.
Надати вивченню українського віршування стійких ознак світового дискурсу одне з актуальних завдань сучасного порівняльного літературознавства. Складна, багаторівнева природа поетичного тексту вимагає наукових розробок у різних напрямках: лінгвістичному, культурознавчому, версифікаційному тощо. Особливо гострим залишається питання змістовності поетичної форми, специфіки архітектоніки поетичного тексту значимості тих чи інших елементів віршової системи для вивчення особливостей поетики та ідиостилю письменника.
Революційно-якісні перетворення у світовому віршуванні пов'язані з поетичною практикою символізму. Тому цілком закономірним є активний інтерес дослідників до поезії та віршової техніки цього напряму.
Український символізм став невід’ємною часткою загальноєвропейського напряму. Межа ХХ ХХІ ст. позначилась інтенсивними пошуками й узагальненнями щодо місця української літератури в світовому контексті. У наукових доробках багатьох сучасних дослідників йдеться про основні тенденції, якими характеризується хода та взаємодія української і світової літератури ХХ ст. Маємо на увазі праці Н.В.Авраменко [2], І. П.Бетко [9], Р.Т.Гром’яка [48], М. В.Моклиці [109], В.П.Моренця [110], С.І.Хороба [159], Г.М.Церни[160] та багатьох інших. Але попри відчутні наукові здобутки окремі ланки процесу входження української літератури у загальноєвропейський художньо-культурний простір вимагають більш детального вивчення. Насамперед це стосується періоду кінця ХІХ початку ХХ ст., коли створювалися нові ідейно-естетичні засади національного відродження.
Національно-історична модифікація символізму в українській літературі доводить його закономірну появу та подальше енергійне функціонування не лише на межі ХІХ ХХ ст. Надзвичайно плідним при вивченні символізму як інтернаціонального (загальноєвропейського та й світового) літературного напряму видається порівняльно-типологічний підхід. Він забезпечує можливість для акцентування спільних і диференційних ознак різних літератур та дає змогу вивчати символізм як систему міжнаціонального обсягу. В масштабному обширі символістської світової спадщини доцільним вбачається синхронне порівняння колоритних явищ українського символізму з російським, оскільки в силу об’єктивно-історичних обставин ці модифікації знаходяться в досить близьких часових та просторових площинах. Зрозуміло, що подібне й відмінне між українським і російським символізмом проступає на багатьох рівнях та в різноманітних формах. На особливу увагу заслуговує персоніфікований прояв одного з найголовніших покажчиків поетичної майстерності митця архітектонічні особливості поетичного твору, зокрема його метричні й строфічні властивості.
Поетична спадщина багатьох українських символістів досі ще не зібрана або подана недостатньо. Насамперед це стосується творчості МиколиВороного (1871 1938) лідера та теоретика символізму, роль і місце якого в розвитку національної поезії співставне з місцем, яке в російській літературі посів ВалерійБрюсов (1873 1924). І В.Брюсов, і М.Вороний утвердились як талановиті поети, громадські діячі, зачинателі символізму в національних літературах. Літературна діяльність митців, їхня активна позиція в громадському й мистецькому житті початку ХХст., а також широкий інтерес до їхньої творчої спадщини з боку літературознавців доводять справедливість відведення чільних місць В.Брюсову та М.Вороному в еволюції російського й українського символізму.
Незважаючи на появу останнім часом досліджень, що торкаються проблеми віршової майстерності В.Брюсова та М.Вороного, можемо констатувати факт відсутності праць, в яких об’єктом і предметом вивчення були б різноманітні прояви архітектонічної організації поетичних творів цих митців. Якщо ж дослідники почасти й зважуються на окреслення окремих елементів архітектоніки поетичних творів В.Брюсова та М.Вороного, то таким працям бракує детальних співставлень і порівнянь із аналогічними явищами іншої національної літератури, іншого митця художнього слова, загальним версифікаційним процесом розвитку. Звідси, наукові розвідки, що безпосередньо торкаються проблем, які пов’язані з компаративним дослідженням метричних та строфічних особливостей поетичних творів чільників різних національних гілок символізму, наразі є надто актуальними не лише для українського літературознавства.
Детальний порівняльно-типологічний аналіз архітектоніки поетичних творів Брюсова та Вороного уможливлює також перспективу якісно нового дослідження поетики українського і російського символізму.
Потреба глибокого розгляду віршової техніки символізму в контексті народження та становлення нової парадигми історії не лише української, а й російської літератури як вагомих складових світового словесного мистецтва, є на сьогодні також надзвичайно актуальною.
Такий аналіз зараджуватиме з'ясуванню загальних типологічних й історико-літературних засад, що були домінуючими в період розквіту символізму, літературу якого можна вважати унікальним об'єктом наукового аналізу. Результати дослідження визначать можливість розширення уявлень про взаємозв'язки української літератури початку ХХ ст. в контексті світової літератури. Порівняльно-типологічне дослідження поетичної спадщини В.Брюсова та М.Вороного відповідатиме завданням, які свого часу визначив румунський компаративіст А.Діма: «Предметом порівняльного вивчення можуть бути різноманітні форми поезії, проблеми строфіки, метрики, ритму і рими. Дослідження сонета, газелі, ронделя або глоси були лише частковими, порівнювалися лише окремі характерні зразки, а також типи строфи»[55,с.120]. Інакше кажучи, потреби систематизованих порівняльно-типологічних зіставлень і до цього часу не отримали повного наукового висвітлення. Ідейно-змістова невичерпаність символістської поезії та багатство її метричного й строфічного потенціалу забезпечують чудові можливості для евристичного і проблемного вивчення поезії українського та російського символізму через знакові постаті В.Брюсова й М.Вороного.
У наш час звернення до теорії та практики символізму є сталим і постійним як в Україні, так і за її межами. Детально й ґрунтовно аналізуються теорія та практика символізму в монографіях О.В.Єрмилової[60], М.М.Ільницького [66, 67, 68], Л.О.Колобаєвої[85], І.Г.Мінералової [104], М.Неврлого [114], А.Ханзен-Льове [156], С.І.Хороба[159], Д.І.Чижевського [164] та ін. Визначенню місця символізму в ідейно-художній системі модернізму присвячено роботи Т.І.Гундорової [50], О.В.Карсалової [73], О.В.Леденьова [90], М.В.Моклиці [109], С.Д.Павличко [120] та ін. З'явились наукові праці, що вирізняються узагальнюючим характером, автори яких розглядають різноманітні аспекти функціонування символізму у російській культурі на межі ХIХ-ХХ ст. (А.Пайман [121]) та прояви символізму в різних видах мистецтва («Енциклопедія символізму. Живопис, графіка і скульптура. Література. Музика» [170]). В українському літературознавстві проблеми теорії та практики символізму фактично стають предметом цілісних і системних досліджень лише протягом останнього десятиріччя (роботи Н.В.Авраменко [2], Н.В.Бєляєвої [11], Г.Д.Вервеса[21], П.А.Ляшкевича[100], В.Ф.Погребенника [123], Г.М.Черниш [161], І.В.Чернової [162] та ін. Серед актуальних завдань, пов'язаних з вивченням символізму взагалі, і українського символізму зокрема, дослідники літератури відзначають наступні: обґрунтоване визначення часових меж функціонування символізму та головних стадій його розвитку, порівняння маніфестів символістів із конкретною художньою практикою, висвітлення діяльності провідних письменників-символістів, проведення паралелей між творчістю символістів зі східноєвропейських теренів та виразниками західноєвропейського символізму. Погоджуючись із важливістю й необхідністю вирішення окреслених Г.М.Лісною [92, с.226] завдань, додамо, що також потребує наукових досліджень порівняльно-типологічне зіставлення метрики та строфіки російського й українського символізму, особливо поетичної спадщини його яскравих репрезентантів В.Брюсова і М.Вороного.
Особливе методологічне значення для порівняльно-типологічного вивчення особливостей архітектонічної організації поетичних творів В.Брюсова і М.Вороного мають праці М.М.Бахтіна [7], С.Н.Бройтмана[13], І.В.Качуровського [74], Н.В.Костенко[79], О.В.Мірошнікової [105; 106], В.І.Тюпи [150] та ін. В основі порівняльно-типологічного аналізу поезії В.Брюсова та М.Вороного в обраному аспекті знаходиться теза М.М.Бахтіна: «Естетична індивідуальність є суто архітектонічна форма самого естетичного об'єкта»[6,с. 169]. Розгляд під кутом зору архітектонічних особливостей поетичних творів чільників російського та українського символізму дозволяє проникнути в глибинну естетичну сутність досліджуваних явищ.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Основна проблематика кандидатської дисертації перебуває в руслі комплексної науково-дослідницької теми «Поетика і типологія жанрів», детальне опрацьовування якої передбачено тематичними планами наукової роботи кафедр зарубіжної літератури та слов’янської філології Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Основний зміст дисертаційної роботи відповідає навчальним планам і навчальним програмам Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, що передбачають порівняльно-типологічне вивчення української та світової літератури. Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Кам’янець-Подільського національного університету імені ІванаОгієнка (протокол № 2 від 2 березня 2006 р.).
Мета і завдання дослідження.
Мета дисертаційного дослідження визначення через порівняльно- типологічний аналіз домінантних архітектонічних особливостей поетичних творів В.Брюсова й М.Вороного; встановлення закономірного характеру набуття типологічних рис і диференційних ознак, завдяки яким архітектонічна організація поетичних творів В.Брюсова та М.Вороного сприймається як частка загальної спадщини світового мистецтва слова й одночасно як унікально-авторські його прояви.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
здійснити функціональний аналіз різноманітних складових художньої цілісності в системній єдності й під кутом зору взаємодії форм традиції і новаторства в контексті основних тенденцій розвитку російського та українського вірша ХХст.;
систематизувати й узагальнити зіставлення специфіки художньо-практичного втілення основних положень теорії символізму в поетичних творах В.Брюсова і М.Вороного, та взагалі в поезії російського й українського символізму;
чітко окреслити корпус фактично-ілюстративного матеріалу та виявити його функціонально-домінуючі форми;
репрезентувати діахронію метричних і строфічних форм на тлі загального розвитку поетичного мистецтва доби символізму;
проаналізувати шляхи взаємодії віршових формант зі змістовно-семантичним наповненням поетичних творів;
продемонструвати основні напрямки версифікаційних пошуків В.Брюсова і М.Вороного на прикладах із метричного та строфічного репертуарів обох митців;
простежити типологічні відповідності метрики і строфіки представників російського й українського символізму в аспекті архітектоніки поетичного твору;
визначити диференційні ознаки архітектонічної організації поетичних творів В.Брюсова і М.Вороного;
встановити місце та значення поетичної творчості В.Брюсова і М.Вороного у процесі розвитку й оновлення вірша російського та українського символізму.
Дисертація виконана з позицій порівняльно-типологічного і системного підходів до предмета дослідження, має монографічний характер, присвячена компаративному вивченню метрики і строфіки поетичних творів В.Брюсова та М.Вороного як частини загальної художньої системи.
Об 'єктом дослідження є оригінальна поезія В.Брюсова і М.Вороного поетів, які відігравали в національних літературах подібну і вагому роль фундаторів та лідерів символізму.
Предметом дослідження є виявлення системних диференційних ознак на рівні архітектоніки поетичного тексту, що мають спільний, особливий та окремо-індивідуальний характер. Порівнюється схоже й відмінне в архітектоніці поетичних творів В.Брюсова і М.Вороного.
Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційного дослідження стали праці відомих філологів, теоретиків вірша: Б.І.Бунчука[17], К.Д.Вишневського [22; 23], М.Л.Гаспарова[33;36; 38], М.М.Гіршмана[42], В.М.Жирмунського [61; 62], І.В.Качуровського [74; 75; 76; 77], І.В.Козлика [81], Н.В.Костенко[87], Ю.І.Мінералова[103], Г.К.Сидоренко [138], Е.С.Соловей [140], Б.В.Томашевського [147], О.І.Федотова [152; 153], В.Є.Холшевнікова[158] та ін. Для досягнення поставленої мети та виконання окреслених завдань кандидатської роботи, для зіставлення архітектоніки поетичних творів представників українського й російського символізму найперше використовувались порівняльно-типологічний і формальний методи. Своєрідність метричної та строфічної побудови творів з'ясовувалась з активним залученням структурного й семіотичного методів.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження визначається такими запропонованими рішеннями:
вперше в українському літературознавстві системно та концептуально вивчається типологія спільного, особливого, індивідуального в архітектоніці поетичного твору;
вперше в порівняльно-типологічному аспекті зіставляються метрика і строфіка поетичних творів В.Брюсова та М.Вороного;
нетрадиційним є й сам підхід до вивчення архітектонічних особливостей поетичних творів В.Брюсова і М.Вороного, за яким свідчення та докази спільних і диференційних ознак ґрунтуються на тісних зв’язках із семантичним навантаженням різноманітних елементів віршування;
сучасну конкретизацію отримують теоретико-методологічні засади типологічного порівняння поезії російського й українського символізму в контексті загальних особливостей архітектоніки поетичного твору;
детальний аналіз архітектонічних особливостей поетичних творів В.Брюсова і М.Вороного уможливлює суттєві уточнення й зауваження щодо жанрової специфіки окремих ліричних жанрів (сонет, тріолет) та їхніх індивідуально-авторських модифікацій.
Наукова новизна дисертації зумовлена повнотою матеріалу, включенням текстів, що раніше не досліджувалися в контексті порівняльного вивчення архітектоніки поетичного тексту, а також структурно-семантичним підходом до їхнього аналізу. Головну увагу в роботі зосереджено не стільки на констатації фактів, скільки на експресивно-змістових функціях та експресивних можливостях віршових елементів. До того ж у полі наукового інтересу постійною залишається взаємодія складових елементів архітектоніки поетичних творів різних рівнів її організації.
Практичне значення одержаних результатів. Наукове використання результатів дослідження може здійснюватися для подальшого вивчення теорії та художньої практики українського і російського символізму, з метою побудови загальної та цілісної схеми розвитку версифікації в ХХ ст., для написання наукових праць з українського і російського віршування, при складанні довідників із метрики й строфіки українських і російських поетів. Дисертаційне дослідження є вдячним матеріалом для підготовки лекційних, практичних, лабораторних занять зі вступу до літературознавства і теорії літератури, для читання відповідних спецкурсів та спецсемінарів із порівняльного літературознавства й віршознавства. Окремі положення дисертаційного дослідження можуть використовуватися при написанні курсових, бакалаврських, дипломних, магістерських робіт студентами філологічних факультетів. У дисертації висвітлюються проблеми, що є дотичними до філософських і культурологічних дисциплін.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та результати дослідження оприлюднювались на ХVІ Міжнародній науковій конференції «Мова і культура» ім.проф. Сергія Бураго (Київ, 2007); на Всеукраїнських наукових конференціях «Літературна герменевтика та рецептивна теорія у сучасному науковому контексті» (Чернівці, 2006), «Криза теорії» (Чернівці, 2007), «Мультикультурні аспекти сучасного літературознавчого дискурсу» (Чернівці,2008); на міжнародній науковій конференції «Актуальні проблеми історичної та теоретичної поетики» (Кам’янець-Подільський, 2007); на щорічних звітних наукових конференціях викладачів і аспірантів Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка (2005 р., 2006 р., 2007 р., 2008 р., 2009 р.).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження здійснено дев’ять публікацій, які вміщені у збірниках наукових праць. Шість публікацій видруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що нараховує 172 найменування. Повний обсяг дисертації 185 сторінок, із них 164 сторінки основного тексту.

Список литературы

Висновки

Аналіз особливостей архітектоніки поетичних творів В.Брюсова і М.Вороного в порівняльно-типологічному аспекті дозволяє не тільки визначити загальні закономірності та відповідності в творчості російських і українських поетів-символістів, але й з'ясувати чинники, що зумовили схожість і відмінність досліджених явищ. Результатом такого аналізу стали не лише окремі спостереження, а й теоретичні узагальнення.
Системне та концептуальне вивчення типології спільного, особливого, індивідуального в метриці та строфіці митців конкретизується подібним і відмінним в архітектоніці поетичної спадщини В.Брюсова й М.Вороного.
Функціонально-статистичний аналіз метрики В.Брюсова і М.Вороного показує, що вони були поетами із яскраво вираженими новаторськими прагненнями, проте без епатуючих крайнощів. У питанні традиції та новаторства обидва метри намагалися зберегти ідеальну рівновагу. На тлі всезагального заперечення традиційних форм і В.Брюсов, і М.Вороний залишалися «аристократами» вірша, водночас сприймаючи насамперед естетично перспективні новаторські віяння епохи.
Підводячи загальний підсумок завдяки статистичному аналізу метрики російського поета, стверджуємо, що В.Брюсов використав 161 спосіб метро-ритмічної організації вірша. Коефіцієнт метричного різноманіття, що представлений процентним співвідношенням кількості моделей (161) та кількості текстів (1195), складає 13,4%. У М.Вороного такий показник є ще вищим, що частково зумовлено кількісно невеликим, в порівнянні з російським митцем, творчим доробком. Співвідношення кількості метричних моделей (79) до загальної кількості аналізованих текстів (167) українського поета-символіста складає 47,3%. Зрозуміло, високий показник метричного різноманіття не може бути однозначною підставою для оцінки якісних показників творів, проте він достатньо переконливо визначає один з основних векторів творчих зусиль обох поетів, нерозривно пов’язаних із технічною стороною проблеми віршування.
Найвагомішу частину метричного репертуару В.Брюсова і М.Вороного складають класичні рівностопники монометричних творів. Поліметрія в творчому доробку обох поетів займає переважно периферійне місце, залишаючись сферою експериментів, більш характерною для раннього періоду творчості митців. У відсотковому еквіваленті частка Пк у М.Вороного є значно вищою, аніж аналогічний показник поетичної творчості В.Брюсова (якщо не брати до уваги абсолютні числа та не зважати на кількісну перевагу текстів російського поета). Найбільш своєрідними й архітектонічно довершеними варто вважати поліметричні твори В.Брюсова «Медея», «Смерть Александра», «Слава толпе», М.Вороного «Тіні», «Fiat!», «1925» тощо.
Архітектонічне оздоблення поетичних творів поетів-символістів виступає дієвим гарантом ефективного, а почасти — й ефектного, втілення ідейно-тематичного змісту. В своїй структурі лірика містить різні комбінації двоскладових та трьохскладових метрів, експериментуючи з якими митці досягли додаткової емоційної та смислової виразності. У цілому ж, з точки зору метричної композиції текстів вірш В.Брюсова і М.Вороного репрезентує переважно монометрію, в рамках якої формальні пошуки були дійсно широкими, успішними й художньо витонченими.
Співвідношення ямба, хорея, трьохскладовиків та Нкл виглядає в поетичних творах В.Брюсова як 45 : 20,6 : 18,6 : 13,2, у М.Вороного 37,7 : 23,9 : 26,7 : 1,7. Повіршово силабо-тонічні метри В.Брюсова і М.Вороного займають 88,3% та 98,6% відповідно. Віршова система В.Брюсова, завдяки вагомій перевазі двоскладових розмірів (особливо ямба, зокрема Я4) відзначається тяжінням до версифікаційних систем поетів другої половини ХІХ ст., зокрема беззаперечним є вплив Ф.Тютчева. У М.Вороного, навпаки, маємо високий відсоток трьохскладових метрів, що виглядає незвичайно на тлі українського віршування епохи модернізму. Проте цей показник демонструє зв’язок українського митця з поетами-попередниками.
Ще однією характерною та спільною для обох митців рисою версифікаційної системи є низька частка вжитку коротких розмірів. І В.Брюсов, і М.Вороний надавали перевагу середнім та почасти довгим віршам у вираженні своєї поетичної думки, залишаючи більше простору для різноманітних ритмічних та синтаксичних варіацій. Довгий вірш якнайкраще поєднувався із його романтичним тяжінням до високого стилю ліричної балади та елегії. У цих жанрових формах обидва поети досягли відчутних успіхів. Функціональні елементи метрики, строфіки, ритміки поетичних творів не є випадковими чи нейтральними до змісту й активно слугують реалізації ідейного задуму митців у кожному конкретному втіленні.
Майже кожна поезія В.Брюсова та М.Вороного за своїм архітектонічним малюнком є індивідуальною, що пояснюється бажанням автора зберегти унікальну метричну форму з її додатковою експресією за одним твором. Поети свідомо не бажали її дублювати і стандартизувати, зберігаючи унікальність знайденого метричного малюнку.
Постійна робота над метричною різноманітністю, в основі якої було прагнення перебороти стереотипи в сприйнятті віршових розмірів, стала одним із тих принципів, якого В.Брюсов та М.Вороний дотримувалися впродовж усього творчого шляху. Про це свідчить метрика їхніх книг і циклів, де не можливо виокремити лише один абсолютно домінуючий розмір. Можна лише говорити про відносно стійку основу метричного репертуару. Так, у В.Брюсова на цю роль претендують ямбічні розміри, у М.Вороного ямбо-хореїчні.
Діахронічний розподіл матеріалу також говорить про новаторський рух у царині віршової форми. Досягнувши в силабо-тонічному віршуванні очевидної майстерності, В.Брюсов активніше, М.Вороний із певною осторогою, розпочинають розробку некласичних віршових метрів. Головні досягнення В.Брюсова в розвитку Нкл пов’язані, перш за все, з опануванням дольника, який після зусиль речника російського символізму стає загальновизнаним метром у національному віршуванні. М.Вороного сконцентрував основні зусилля на розбудові тонічного, народного віршування, здобутки якого представлені поезією райошного типу.
У цілому, еволюція метричних форм В.Брюсова та М.Вороного тісно пов’язана із загальними тенденціями розвитку європейського вірша першої чверті ХХ ст. поети були вкрай відкритими і динамічними до сприйняття новітніх тенденцій в організації віршованого мовлення.
Виваженість архітектоніки поетичних творів на всіх рівнях стала прикметною ознакою ідиостилів В.Брюсова та М.Вороного. Незважаючи на різноманіття та динамічні зміни метричного репертуару митців, вірш В.Брюсова та М.Вороного, насамперед, характеризується чіткістю ритмічної впорядкованості та посиленням архітектонічної семантики, що вирізняло поетів серед попередників, сучасників та наступної генерації митців.
Поезія В.Брюсова та М.Вороного є переважно строфічною та характеризується великим архітектонічним різноманіттям форм. Лише близько 7% складають долю графічно не поділених на строфи текстів у обох митців. У повній відповідності до загальної тенденції астрофічний вірш тяжіє до ліро-епічних форм поезії.
Полістрофічні форми приваблювали митців меншою мірою, хоча ці форми зовсім не можна назвати «периферійними», адже кожного разу зміна кількості віршів у строфі виконує функцію своєрідного строфічного курсиву.
Тривірші, п’ятивірші, шестивірші, семивірші та восьмивірші не були для В.Брюсова та М.Вороного «звичними» й стилістично «нейтральними» строфічними формами (на відміну від двовіршів і чотиривіршів), а тому звернення до них завжди мотивоване на змістовому рівні. Основна група строф це прості архітектонічні форми чотиривірші перехресного римування, що тяжіють до смисло-синтаксичної автономності, монолітності й ритмічного «загострення» кінця строфи. Вони складають домінанту строфічного репертуару В.Брюсова та М.Вороного.
Беручи до уваги те, що лідери російського й українського символізму надавали особливої ваги питанням архітектоніки вірша, природнім виглядає інтерес митців до строф, канонізованих поезією Середніх віків та доби Відродження. В репертуарі В.Брюсова знаходимо зразки сонетів, терцин, октав, тріолетів, ронделів, ронсарової строфи, строф східного походження. Строфічний репертуар М.Вороного є порівняно вужчим, репрезентований переважно сонетними творами, октавами, тріолетами та ронделями. Пошуки поетів у царині твердих архітектонічних форм були спрямовані на розширення художніх можливостей канонізованих форм і розкриття нових тем. Ядро цих пошуків складала виважена та стійка орієнтація В.Брюсова і М.Вороного на традиції західноєвропейської ґенези.
Архітектонічні особливості ліричних творів В.Брюсова та М.Вороного становлять тісне сплетіння традиції і новаторства. Тяжіння яскравих представників російського й українського символізму до версифікаційних пошуків стає основою поетичного мислення сучасних і наступних поколінь.
Детальне дослідження архітектонічних особливостей поезії лідерів українського та російського символізму може породжувати нові наукові розвідки. Типологічні порівняння метрики і строфіки поетичних творів інших авторів у різних національних літературах визначатимуть прерогативи подальших перспективних досліджень спеціального, уточнюючого й узагальнюючого характеру.

Список використаних джерел

Абрамович С. Д. Историческая проза В. Я. Брюсова : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. фил. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература» / С.Д.Абрамович Львов, 1974. 26 с.
Авраменко Н. В. Поезія українських символістів перших десятиліть ХХст. в типологічних відповідностях з англо-американською символістською лірикою : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філ. наук : спец. 10.01.05 «Порівняльне літературознавство» / Н.В. Авраменко. Тернопіль, 2002. 16 с.
Антофійчук В. І. Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі / В. І.Антофійчук, А. Є. Нямцу. Чернівці : Рута, 1997. 256 с.
Ашукин Н. Брюсов / Н. Ашукин, Р. Щербаков. М. : Молодая гвардия, 2006. 689 с.
Баевский В. С. Николай Гумилёв мастер стиха / Баевский В. // Николай Гумилёв. Исследования и материалы. Библиография. СПб. : Наука, 1994. С. 75-103.
Бахтин М. М. Архитектоника поступка / Бахтин М. // Социологические исследования. 1986. № 2. С. 156-169.
Бахтин М. М. Вопросы литературы и эстетики : исследования разных лет / Михаил МихайловичБахтин. М. : Худож. литература, 1975. 564 с.
Бачинська В. В. До витоків символізму в ліриці М. Вороного / В. В. Бачинська. // Вісник Одеського державного університету. Серія : Гуманітарні науки. № 1-1997 / Одеський держ. ун-т ім. І.І.Мечникова ; редкол. В. А. Сминтина (гол. ред.) та ін. Одеса : АстроПринт, 1997. С .79-84.
Бетко І. Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії ХІХ початку ХХ ст. (Монографічне дослідження) / І.Бетко. Wyzsza szkola pedagogiczna im. T.Kotarbinskiego. Zielona Góra, Kijów. Зелена Гура; Київ, 1999. 160с.
Бехер И. Р. Философия сонета или маленькое наставление по сонету / И. Р. Бехер // Вопросы литературы. 1965. № 10. С. 101-112.
Бєляєва Н.«Музагет» : про традиції символізму в журналі / Н. Бєляєва // Слово і час. 1990. № 10. С. 30-35.
Білецький О. Микола Вороний / О. І. Білецький // Вороний М. Вибрані поезії. К. : Рад. письменник, 1959. С. 3-41.
Бройтман С. К истории проблемы субъективной архитектоники лирики Б. Пастернака / Бройтман С. Н. // Дискурсивность и художественность. М., 2005. С. 288-298.
Брюсов В. Я. Сочинения : [в 2-х т.]. М. : Худож. лит., 1987.

Т. 1 : Стихотворения и поэмы / Сост., вступ. ст. и ком. А.Козловского. 1987. 575 с.

Брюсов В. Я. Сочинения : [в 2-х т.]. М. : Худож. лит., 1987. 575 с.

Т. 2 : Статьи и рецензии 1893-1924; из кн. «Далекие и близкие»; Miscellanea [Текст] / В. Я. Брюсов; вступ. ст. Д. Максимова; сост. Д.Максимова и Р. Помирчего; ком. Р. Помирчего. 1987. 575 с.

Брюсов В.Я. Стихотворения и поэмы / Библиотека поэта : Большая серия / Валерий Брюсов. Ленинград : Сов. писатель, 1961. 912 с.
Бунчук Б. Віршування Івана Франка : Монографія / Борис Іванович Бунчук. Чернівці : Рута, 2000. 308 с.
Бурлаков Н. С. Валерий Брюсов : Очерк творчества / НиколайСтепановичБурлаков. М. : Просвещение, 1975. 240 с. (Библиотека словесника).
В. Я. Брюсов и русский модернизм : сборник статей / Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького РАН; ред.-сост. О. А. Лекманов. М. : ИМЛИ РАН, 2004. — 351 с.
Вейдле В. Брюсов через много лет / В.Вейдле. // Мочульский К. Валерий Брюсов. Париж : YMCAPRESS. 1962. С. 5-15.
Вервес Г. Д. Поет повертається на батьківщину / Г.Д.Вервес // Вороний М. Твори. К. : Дніпро, 1989. С. 5-22.
Вишневский К. Д. Архитектоника русского стиха XVIII первой половины XIX века / К.Вишневский. // Исследования по теории стиха : (сб. статей) / АНСССР. Ин-т рус. лит. (Пушк. дом) ; [Редкол. : В.Е.Холшевников (отв. ред.)]. Л. : Наука, 1978. С. 48-66.
Вишневский К. Д. Введение в строфику / К.Вишневский // Проблемы теории стиха. Л. : Наука, 1984. С. 37-58.
Вовк О.В. Энциклопедия знаков и символов / О.В.Вовк. М. : Вече, 2006. 528 с.
Волков А. Р. Традиційні сюжети та образи (нарис ТСО) / А.Волков // Зарубіжна література. 1998. Ч. 25-28 (89-92). С. 3-14.
Вороний М.К. Поезії. Переклади. Критика. Публіцистика / Микола Вороний. К. : Наукова думка, 1996. 704 с.
Гаспаров М. Л. 1905 год и метрическая эволюция Блока, Брюсова, Белого // Гаспаров М. Л. Избранные труды. М. : Языки русской культуры, 1997.

Т. ІІІ : О стихе. 1997. С. 469-475.

Гаспаров М. Л. «Синтетика поэзии» в сонетах В.Я. Брюсова // Гаспаров М.Л. Избранные труды. М. : Языки русской культуры, 1997.

Т. ІІ : О стихах. 1997. С. 306-331

Гаспаров М. Л. Академический авангардизм: природа и культура у позднего Брюсова / МихаилЛеонович Гаспаров. М. : РГГУ, 1995. 39 с.
Гаспаров М.Л. Брюсов-стиховед и Брюсов-стихотворец (1910 1920-е годы) // Гаспаров М.Л. Избранные труды. М. : Языки русской культуры, 1997.

Т. ІІІ : О стихе. 1997. С. 399-422.

Гаспаров М. Л. Избранные труды : [в 3 т.]. М. : Яз. рус. культуры, 1997.

Т. 1 : О поэтах. 1997. 660 с.

Гаспаров М. Л. Избранные труды : [в 3 т.]. М. : Яз. рус. культуры, 1997.

Т. 2 : О стихах. 1997. 501 с.

Гаспаров М. Л. Избранные труды : [в 3 т.]. М. : Яз. рус. культуры, 1997.

Т. 3 : О стихе : Ритмика. Рифма. Строфика. Вероятностная модель стиха. Блок. Пастернак. Маяковский. Стиховеды-стихотворцы. 1997. 603 с.

Гаспаров М. Л. Метр и смысл. Об одном механизме культурной памяти / МихаилЛеоновичГаспаров. М. : РГГУ, 1999. 297 с.
Гаспаров М. Л. Очерк истории европейского стиха / МихаилЛеонович Гаспаров. М. : Наука, 1989. 302 с.
Гаспаров М. Л. Очерк истории русского стиха : Метрика, ритмика, рифма, строфика / МихаилЛеонович Гаспаров. М. : Наука, 1984. 319 с.
Гаспаров М. Л. Русские стихи 1890-1925 годов в комментариях : Учеб. пособие для вузов / МихаилЛеонович Гаспаров. М. : Высш. шк., 1993. 272 с.
Гаспаров М. Л. Семантика в поэме А. Блока «Соловьиный сад» : Картина мира в структуре стиха / М.Л.Гаспаров // Вестн. РГГУ. 1998. Вып. 2. С. 284-303.
Гаспаров М. Л. Современный русский стих : Метрика и ритмика / МихаилЛеонович Гаспаров. М. : Наука, 1974. 487 с.
Герасимов К. С. В. Брюсов и диалектика сонета / Герасимов К. // Валерий Брюсов. Исследования и материалы. Ставрополь : СГПИ, 1986. С. 35-44.
Герасимов К. С. Диалектика канонов сонета / Герасимов К. // Гармония противоположностей. Аспекты теории и истории сонета. — Тбилиси : Изд-во Тбил. ун-та, 1985. С. 17-52.
Гиршман М. М. Архитектоника бытия-общения ритмическая композиция стихотворного текста невозможное, но несомненное совершенство поэзии / Гиршман М. // Анализ одного стихотворения. «О чем ты воешь, ветр ночной?..» Ф.И. Тютчева : Сб. науч. тр. Тверь : Твер. гос. ун-т, 2001. С. 20-27.
Гиршман М. М. Анализ поэтических произведений А. С. Пушкина, М.Ю. Лермонтова, Ф. И. Тютчева : учебное пособие для пед. ин-тов / Михаил Моисеевич Гиршман. М. : Высш. школа, 1981. 111 с.
Голомб Л. Інтертекстуальність лірики Миколи Вороного / ЛідіяГоломб // Studia Methodologica. Вип. 19. С. 182-192.
Гонюк О. В. Українська література кінця ХІХ початку ХХ ст.: Навч. посіб / ОлександраВалеріївнаГонюк . Д. : РВВ ДНУ, 2001. 96 с.

46. Грабович Г. До історії української літератури: Дослідження, есеї, полеміка / Григорій Юлійович Грабович. К. : Критика, 2003. 631с.
47. Грибков А. Г. Метрика и строфика Н. С. Гумилёва как художественно-выразительное единство : дис. канд. филол. наук : 10.01.08. / Грибков Александр Григорьевич. М., 2005. 219 c.
48. Гром’як Р.Т. Давнє і сучасне: Вибрані статті з літературознавства / РоманТеодоровичГром’як. Тернопіль : Лілея, 1997. 271 с.
49. Гром’якР.Т. Літературна рецепція в компаративістичних студіях // Слово і час. 2002. №2. С.26-30.
50. Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Тамара Іванівна Гундорова. Львів : Літопис, 1997. 300с.
51. Гундорова Т. «Fiat!» М.Вороного / Гундорова Т. // Слово і час. 1994. №7. С.32-33.
52. Даниелян Э. С. В. Я. Брюсов и Вл. Ходасевич / Э.С.Даниелян // Брюсовские чтения 1996 года : (сб. статей) (Ереван. гос. лингвистический университет им.В. Я. Брюсова). Редкол. : С. Т. Золян и др. Ереван : Лингва, 2001. Режим доступу до зб. :
http://www.brusov.am/docs/Brusovskie_Chtenija2001/Article2_6.doc

Даниелян Э. С. В. Я. Брюсов и З. Н. Гиппиус / Э. С. Даниелян // Брюсовские чтения 1996 года : (сб. статей) (Ереван. гос. лингвистический университет им. В.Я.Брюсова). Редкол. : С. Т. Золян и др. Ереван : Лингва, 2001. Режим доступу до зб. :

http://www.brusov.am/docs/Brusovskie_Chtenija2001/Article2_5.doc

Дербенев Г. И. Творчество В. Я.Брюсова 19141917 г. : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. фил. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература» / Г.И.Дербенев. М., 1972. 14 с.
Дима А. Принципы сравнительного литературоведения / АлександрДима ; [пер. с румын. М. В. Фридмана]. М. : Прогресс, 1977. 229 с.
Добрянський М. А. Особливості форми сонета (Віршовий розмір) / А.М.Добрянський // Матеріали ХІХ наукової сесії. Секція філологічних наук. Чернівці : ЧДУ, 1963. С. 59-61.
Дорошкевич О. До історії модернізму на Україні / О.Дорошкевич // Життя і революція. 1925. № 10. С. 70-76.
Дронов В. Книга Брюсова «Stephanos» / В.Дронов // Брюсовский сборник. Ставрополь : СГПИ, 1977. С. 63-111.
Дюришин Д. Теория сравнительного изучения литературы / Диониз Дюришин ; [пер. со словацк. / предисл. Ю. В. Богданова]. М. : Прогресс, 1979. 320 с.
Ермилова Е. В. Теория и образный мир русского символизма / ЕленаВладимировнаЕрмилова. М. : Наука, 1989. 174 с.
Жирмунский В. Валерий Брюсов и наследие Пушкина. Опыт сравнительно-стилистического исследования // Жирмунский В. М. Поэтика русской поэзии. СПб. : Азбука-классика, 2001. С. 198-282.
Жирмунский В. М. Поэтика русской поэзии / Виктор Максимович Жирмунский. СПб. : Азбука-классика, 2001. 496 с.
Жирмунський В. Теория стиха / Виктор МаксимовичЖирмунский. Л. : Соврем. писатель, 1975. 643 с.
Затонський Д. Про модернізм і модерністів / Дмитро ВолодимировичЗатонський. К. : Дніпро, 1972. 272 с.
Зелинский А. Э. Лирические циклы и проблема циклизации в творчестве В. Я. Брюсова : автореф. дис. на соискание научн. степени канд. фил. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература» / А. Э.Зелинский Тарту, 1986. 18 с.
Ільницький М. Від «Молодої Музи» до «Празької школи» / Микола Миколайович Ільницький. Львів : НАН України; Інститут українознавства ім.І.Крип'якевича., 1995. — 318с.
Ільницький М. Література українського відродження : Напрями і течії в українській літературі 20-х поч. 30-х рр. ХХ ст. / Микола Миколайович Ільницький. Львів : Львівський обласний науково-методичний інститут освіти, 1994. 74с.
Ільницький М. Українська повоєнна еміграційна поезія / Микола Миколайович Ільницький. Львів : Львівський обласний науково-методичний інститут освіти, 1995. 116с.
Історія української літератури 20 ст. : Навч. посібник / За ред. В.Г.Дончика. К. : Либідь, 1993.

Кн. 1 : 1910 1930-ті рр. 1993. 782 с.

Історія української літератури XIX ст. : [у 3 кн.] / За ред. М. Т. Яценка. К. : Либідь, 1997.

Кн. 3 : 70 90-ті роки XIX ст. 1997. 431 с.

Історія української літератури ХХ ст. [у 2 кн.] : Посіб. для студентів філолог. фак. вищих навч. закладів. / В.Г. Дончик, С. М. Андрусів, Л.С. Бойко та ін.; За ред. В. Г. Дончика. К. : Либідь, 1995.

Кн. 2. Ч. 2 : (1960 1990-ті рр.). 1995. 510 с.

Казеева Е.А. Эстетика и поэтика символизма в лирике В. Я. Брюсова, 18921909 годы : дис. ... канд. филол. наук : 10.01.01 / Елена Александровна Казеева Саранск, 2003. 268 c.
Карсалова Е.В. «Серебряный век» русской поэзии / Е.В. Карсалова, А.В. Леденев, Ю.М. Шаповалова. М. : Новая школа, 1996. 192 с.
Качуровський І. Генерика і архітектоніка / Ігор Васильович Качуровський. К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005.

Кн.1 : Література Європейського середньовіччя. 2005. 382 с.

Качуровський І. Метрика : Підручник для студентів філологічного факультету вищого навчального закладу / Ігор Васильович Качуровський. К. : Либідь, 1994. 120 с.
Качуровський І. Строфіка : Підручник для студентів філологічного факультету вищого навчального закладу / Ігор Васильович Качуровський. К. : Либідь, 1994. 168 с.
Качуровський І. Фоніка : Підручник для студентів філологічного факультету вищого навчального закладу / Ігор Васильович Качуровський. К. : Либідь, 1994. 272с.
Квятковский А. П. Поэтический словарь / Науч. ред. И. Роднянская. — М. : Сов. энцикл., 1966. — 376 с.
Клинг О. А. Брюсов: через эксперимент к «неоклассике» / О.Клинг // Связь времен. Проблемы преемственности в русской литературе конца XIX начала XX века. М. : Наследие, 1992. — С. 264-280.
Ковалева Т. В. Русский стих 80 90-х годов ХIХ века: автореф. дис. на соискание научн. степени канд. фил. наук : спец. 10.01.01 «Русская литература» / Т. В. Ковалева. Алматы, 1994. 18 с.

81. Козлик І.В. Теоретичне вивчення філософської лірики і актуальні проблеми сучасного літературознавства. Монографія / ІгорВолодимировичКозлик. Івано-Франківськ : Поліскан ; Гостинець, 2007. 591 с.
82. Колкутіна В. В. Архітектоніка поетичних циклів Миколи Вороного / Вікторія Вікторівна Колкутіна. О. : Астропринт, 1998. — 100с.

Колкутіна В. В. Літературно-естетичні погляди Миколи Вороного (за поетичними циклами майстра) : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.01 / ВікторіяВікторівнаКолкутіна. Одеса, 1998. 177 с.
Колкутіна В. В. Психологічний портрет М. Вороного-модерніста : до питання формування естетичного світогляду митця / В. В. Колкутіна, Н. Нікуліна. // Актуальні проблеми слов'янської філології : міжвузівський збірник наукових статей. Вип. 11. Ч. 2. Лінгвістика і літературознавство / М-во освіти і науки України, НПУ ім.М.П.Драгоманова ; Редкол. В. О. Соболь (відп. ред.) та ін. Київ ; Ніжин : Аспект-Поліграф, 2006. С .171-178.
Колобаева Л. А. Русский символизм / ЛидияАндреевнаКолобаева. М. : Изд-во Моск. ун-та, 2000. 296с.
Кормилов С. И. История русской литературы XX века. 20-90-е годы. Основны