ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРУ ОДИ НА ЗЛАМІ СТОЛІТЬ (кінець XVIII - початок ХIХ)

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису
УДК 8-1 19”
Д 79

ДУБРОВСЬКА ОЛЬГА ТАРАСІВНА

ЕВОЛЮЦІЯ ЖАНРУ ОДИ НА ЗЛАМІ СТОЛІТЬ
(кінець XVIII - початок ХIХ)

Спеціальність 10.01.06 Теорія літератури”

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Гіршман Михайло Мойсейович,
доктор філологічних наук, професор

ДОНЕЦЬК - 2003

ЗМ ІСТ

ВСТУП ................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1.
Ліричний твір у жанровому вимірі:
1.1. Проблема жанру у світлі сучасних літературознавчих концепцій. 7
1.2. Два провідні аспекти одичного жанру у перехідний період. 17

РОЗДІЛ 2.
Основні віхи історії одичного жанру:
2.1 Генеза і розвиток оди в європейській літературі. .. 28
2.2 Проблема одичного жанру в українській літературі. . 61

РОЗДІЛ 3.
Від жанрового канону оди до жанрових традицій: .......................................... 81
3.1 Ода Клопштока та її віддзеркалення у поезії Гельдерліна. ....... 88
3.2 Трансформація жанрових норм російської оди у жанрові
традиції (Державін - Тютчев). ................. 124

ВИСНОВКИ .................................................................................. 168

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................... 171

ДОДАТКИ ........................................................................................................ 190

ВСТУП

З осмисленням категорії жанру пов'язані магістральні шляхи розвитку європейського літературознавства як науки від початку її виникнення («Поетика» Аристотеля) до сучасних постструктуралістичних досліджень. Поняття жанру поряд з такими категоріями як автор, літературний твір і стиль завжди було однією з провідних характеристик літературного твору. Зрозуміло, що літературні жанри як явища історичні виникали, розвивались та занепадали, а дослідження їх у перехідні епохи стосується не тільки динаміки самих жанрів, але й сягає одночасно осмислення феномену літератури як такої.
Актуальність даного дослідження визначається, з одного боку, недостатньою вивченістю еволюції літературних явищ в епоху, хронологічно окреслену як кінець XVIII початок XIX століття, а понятійно як перехід від класицизму до романтизму. З другого боку, актуальним є і конкретний інтерес до проблеми жанру в час, коли жанри перестають бути канонічними і нормативними. Інтерпретаційний потенціал літературних творів у цьому відношенні збагачує наші знання як в теоретичному, так і в історичному аспектах. Вивчення подібної проблематики актуалізується у сучасному українському і російському літературознавстві, особливо це стосується досліджень поетики жанру в перехідні епохи.[1]
Метою даної роботи є вивчення загальних закономірностей жанрової еволюції оди в європейській літературі кінця XVIII першої половини XIX століття, тобто на рубежі «великих епох» (традиціоналістичної й індивідуально-авторської, коли змінюється зміст поняття «жанр»), та інтерпретація на прикладі оди переходу жанрових норм у жанрові традиції. Зазначеній меті підпорядковані такі завдання дослідження:
1) аналіз жанрових концепцій у сучасному вітчизняному і зарубіжному літературознавстві та обґрунтування двох аспектів жанрової інтерпретації оди в перехідний період;
2) визначення основних етапів розвитку одичного жанру в європейській літературі;
3) дослідження історії оди в українській літературі;
4) інтерпретація жанрових норм оди і їх «переходу» в жанрові традиції на прикладі творчості Фр. Готліба Клопштока, Гаврила Державіна, Фрідріха Гельдерліна і Федора Тютчева; якщо в одах Клопштока і Державіна переважає жанрове ціле, то в Гельдерліна і Тютчева домінуючим стає індивідуально-родове ціле, що включає в себе одичну жанрово-стильову традицію.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами полягає в тому, що дисертація написана в руслі загальної концепції наукової теми кафедри теорії літератури і художньої культури Донецького НУ «Цілісність художнього твору і проблеми розвитку філологічної герменевтики і діалогічного мислення» (0197 U008450).
Об'єктом дослідження є творчість європейських поетів ХVIII - ХIX століть, для яких одична поетична традиція була визначальною. Це перш за все поезії Фрідріха Готліба Клопштока, Йогана Крістіана Фрідріха Гельдерліна, Гаврили Державіна та Федора Тютчева.
Предмет дослідження жанрова еволюція оди на рубежі великих епох у час переходу від класицизму до романтизму.
Методологія нашої роботи орієнтована на ті основні положення історичної поетики, що відображають загальні принципи еволюції літературних жанрів (О.Веселовський і М.Бахтін), і на концепцію трьох великих періодів у розвитку головних категорій поетики - дориторичного, риторичного і постриторичного (С.Аверінцев, А.Михайлов, С.Бройтман); при цьому інтерпретація окремо взятих творів ґрунтується на загальних принципах теорії жанру як "пам'яті мистецтва" (М.Бахтін) і теорії художньої цілісності (М.Гіршман).
Конкретним матеріалом дослідження стали твори, в основному, російських і німецьких поетів (Г.Державін, Ф.Тютчев, Ф.Клопшток, Ф.Гельдерлін). Для підтвердження основних положень і висновків використані також написані в одичній традиції вірші українських і польських поетів (Ю.Дрогобич, П.Гулак-Артемовський, А.Міцкевич, К.Козьмян).
Відзначені мета і завдання дисертації зумовили відповідно і її структуру: робота складається з трьох розділів, при цьому в першому розділі основна увага приділяється проблемам жанрової інтерпретації ліричного твору та двом аспектам характеристики оди (ідейно-тематичний комплекс і словесно-образний світ твору); у розділі другому дисертації розглядається генеза та розвиток оди в європейській літературі, а також розвиток одичного жанру в українській літературі; у третьому розділі на конкретних інтерпретаціях одичних творів двох епох у розвитку європейської літератури показані генеза, формування, розвиток і видозміна жанрових канонів та норм в епоху класицизму (Клопшток і Державін) і трансформація жанрових норм у жанрові традиції в епоху романтизму (Гельдерлін і Тютчев).
Наукова новизна роботи визначається як матеріалом дослідження, так і способом його інтерпретації. У дисертації розглянуті літературно-теоретичні аспекти проблеми переходу жанрових норм у жанрові традиції на прикладі жанру оди. У нашій роботі:
а) досліджено оду як окремий літературний жанр,
б) визначено основні етапи розвитку одичного жанру в епоху античності й окремо в українській, російській, німецькій та польській літературах,
в) проінтерпретовано ідейно-тематичний комплекс і словесно-образний світ поезій Клопштока, Гельдерліна, Державіна та Тютчева.
Науково-практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані в матеріалах теоретичних та історико-літературних курсів, при конкретному вивченні жанрових змін у літературі рубежу XVIII XIX століть, а також як матеріал спецкурсу з історії жанру оди в європейській літературі.
Основні положення дисертації апробовані протягом 1995-2002 років на вітчизняних і міжнародних науково-теоретичних конференціях: «Сатира в східнослов'янських літературах» (Польща, Білосток, 1995), «Світ сучасної людини й іноземні мови» (Дрогобич, 1996, 1998), «Письменник і влада» (Польща, Лодзь, 1996), «Німецький романтизм і європейська культура ХХ століття» (Дрогобич, 1997); на теоретичних семінарах «Актуальні проблеми герменевтики» (Дрогобич, 2002), «Категорія символу і проблеми художньої комунікації» (Дрогобич, 2002).

[1]Див. у цьому аспекті: 1) Шаповал М.О. Елементи класицизму в українській літературі, АКД, Київ, 1999; 2) Бройтман С.Н. Историческая поэтика. Москва, 2001.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У даній розвідці ми простежили розвиток одичного жанру в європейській літературі, починаючи з епохи античності. Як ліричний жанр європейської поезії ода підлягає усім тим змінам, що вони супроводжують еволюцію жанрів як явищ історичних. У цьому відношенні ми опиралися перш за все на досвід у галузі досліджень історичної поетики про три етапи розвитку основних категорій європейської науки про літературу (автор жанр - стиль). У сучасних літературознавчих дослідженнях жанрова сторона твору, особливо ліричного, переважно ігнорується, між тим як класична поезія XVIII-XIX століть, а частково і початку ХХ століття ще значною мірою не тільки опирається на жанрову традицію, але й залежить від неї. Інтерпретація жанрових ознак твору дозволяє глибше збагнути сам художній твір, його онтологію та функціонування у культурі.
Розвиток одичного жанру в європейській літературі призвів до того, що на початку ХІХ століття ода починає занепадати як жанр, тяжіючи за формою до класицистичної поетики, вона починає виражати романтичний зміст. У перехідний період жанрова сторона оди найбільш яскраво проявляється у двох аспектах: з одного боку, це ідейно-тематичний комплекс поезії, а з другого словесно-образний світ твору. Ідейно-тематичний комплекс свідчить про продовження перш за все змістовних традицій оди (державна проблематика або релігійна у духовній оді, визначні події та визначні постаті історії тощо). Словесно-образний світ твору репрезентує почасти традиції формальних ознак оди, коли у нову поезію переходять слова та образи, пов’язані з уже старим” жанром оди.
Історія розвитку оди у європейській літературі дозволяє зробити висновок про те, що ода як жанр високої поезії найбільш повну свою реалізацію знайшла в добу класицизму в двох різновидах: політичній та духовній оді. У цей же ж час формується жанрова парадигма оди, яку, крім власне оди, складають панегірики, гімни, частково псалми. У розвитку жанру європейської оди особливо виділяються чотири періоди: античність як період формування жанру, доба Ренесансу як час відродження античної жанрової традиції, доба класицизму як час найбільш повного розквіту оди, і, нарешті, доба романтизму як час трансформації жанрових норм у жанрові традиції.
Матеріали нашої роботи дають можливість зробити висновок про національну специфіку розвитку оди у різних європейських літературах та охарактеризувати цю специфіку. Історія європейської літератури склалась так, що ода була одним із тих жанрів, теоретичне обгрунтування і осмислення яких у період класицизму було найповнішим. Тому такі поети, як Клопшток і Державін, будучи класицистами за приналежністю до епохи, у своїй творчості максимально напружували жанрову структуру оди, вона ставала одночасно і вершиною одичної поезії, і початком її розпаду.
Якщо в класицистичній поетиці існувало жанрове розуміння поезії, яке супроводжувалось переконанням, що певній темі відповідає певний стиль і певна система художніх засобів, то в нову епоху на перший план виступає поняття про літературний твір як цілісність індивідуально-авторського бачення світу і людини в цьому світі. Художню цілісність твору визначає не жанр, а індивідуально-родовий первінь, у якому втілене авторське поетичне бачення світу. Жанрова градація художніх засобів трансформується, жанрові стилі вступають у нові взаємодії. Саме тому жанр оди в посткласицистичний період постійно зберігає результати зазначених «взаємодій», і якщо романтична ода найчастіше «взаємодіє» з елегією, то ода кінця XIX століття і XX століття являє собою просто ліричний вірш, для якого характерним є наявність знаків жанрової традиції: на рівні заголовка, пафосу оспівування, стильової лексики, звертань до важливих історичних подій та історичних особистостей. Одичний пафос це той елемент, що продовжує життя жанру в епоху, коли жанрові системи занепадають і видозмінюються.
По-різному орієнтувались на жанрові традиції оди Гельдерлін і Тютчев, причому Гельдерлін у більшій мірі орієнтується на античні зразки оди, його вірші репрезентують романтичну античність у жанровій формі оди (тут взірцем був Клопшток). Тютчевська орієнтація на жанр це збереження російської одичної традиції (Державін, Пушкін), це синтез суспільно-політичної, філософської та релігійної оди, це синтез монументальних рештків” оди, що стають орієнтирами поетичного космосу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за редакцією Марії Зубрицької. Львів: Літопис, 1996. 634 с.
2. Байрон Дж. Г. Лірика. К.: Дніпро, 1982. 150 с.
3. Білецький О.І. Симеон Полоцький та українське письменництво XVII ст. // Матеріали до вивчення історії української літератури.: В 5 т./ К.: Рад. школа, 1959. Т.1. С.320 322.
4. Бузановський Г. Вірші про Богдана Хмельницького / Українська література ХVIII ст. К.: Наукова думка, 1983. С. 50 51.
5. Бурлеск і травестія в українській поезії першої половини XIX ст. К.: Державне видавництво художньої літератури, 1959. 598 с.
6. Величковський І. Вірші до Івана Самойловича / Українська література ХVII ст. К.: Наукова думка, 1987. С.318 319.
7. Гадамер Г. Г. Гельдерлін і майбутнє // Всесвіт. 1993. № 7 8. С. 123 131.
8. Гайдеггер М. Гельдерлін і сутність поезії // Всесвіт. 1993. № 7 8. С.132 136.
9. Гальчук О. Горацій і Зеров: діалог через тисячоліття // Дивослово. 2000. №4. С.7 11.
10. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. М.: Искусство, 1971. Т. 3. 621 c.
11. Гельдерлін Ф. Поезії: Пер. з нім. Київ: Дніпро, 1982. 150c.
12. Гольберг М.Я. Адам Міцкевич і сучасна Україна // Адам Міцкевич і Україна. Дроогобич: Вимір, 1998. С. 69-82.
13. Гольберг М.Я. Інтерпретаційний потенціал як герменевтична проблема // Герменевтика тексту: Між істиною і методом. Львів, 2002. С. 33-42.
14. Горацій. Твори. К.: Дніпро, 1982. 254 с.
15. Гузар З.П. Дрогобич Юрій // УЛЕ: В 5 т. К.: Українська літературна енциклопедія, 1990. Т.2. С.112.
16. Гузар З.П. Українська література. Львів: Студії, 1995. 171 с.
17. Гулак Артемовський П. Поетичні твори. Гребінка Є. Поетичні твори. Повісті та оповідання. К.: Наукова думка, 1984. 605 с.
18. Довгалевський М. Панегірик Анні Іванівні / Українська література ХVIII ст./ Під ред. Крекотеня В. К.: Наукова думка, 1983. С.51 52.
19. Дубровська О. Жанрові традиції оди в українській поезії (Нотатки до теми) // Наукові записки ХДПУ. Серія літературознавство. Харків: Вид. ХДПУ ім. Г.Сковороди. 1997. Вип. 6(11). С.1 6.
20. Дубровська О. Жанрово стильові особливості оди Фрідріха Клопштока // Матеріали ІІ конференції "Світ сучасної людини та іноземні мови". Дрогобич: Відродження, 2000. С. 94 102.
21. Дубровська О. Наполеонівська ода в українській літературі початку XIX століття: реалізація жанру в "горизонті очікування” // Литературоведческий сборник. Вып. 4. Донецк: ДНУ, 2000. С.88 91.
22. Дубровська О. Одичне слово у культурі ХХ століття // Slovo a kultura. Lublin: Вид. UMCS. 1998. С.107 113.
23. Дубровська О. Романтична ода: жанрові традиції та ідейно художній зміст // Матеріали Дрогобицької міжнародної конференції "Німецький романтизм і європейська культура ХХ століття". Дрогобич: Вимір, 1998. С.66 74.
24. Зеров М. Твори: В 2 т. К.: Дніпро, 1990. Т.1: Поезії, переклади. 390с.
25. Ісаєвич Я.Д. Юрій Дрогобич. К.: Молодь, 1972. 121 с.
26. Клочек Г.Д. Поезія Тараса Шевченка: Сучасна інтерпретація. К.: Освіта, 1998. 237 с.
27. Кобів Й. Нетлінна краса Горацієвої музи// Жовтень. 1983. №8. С.122 124.
28. Козлик І. В. Циклізація в творчості Ф.І. Тютчева // Слово і час. 1990. №1. С.62 68.
29. Корж Н. Переклади творів Горація на Україні ХVIII ХІХ ст. // Іноземна філологія. Львів. 1970. №20. С.60 73.
30. Корж Н., Луцька Ф. Переклади з Горація на сторінках перших українських журналів // Радянське літературознавство. 1969. №8. С.67 72.
31. Котляревський І.П. Повне зібр. творів: У 2 т. К.: АН УРСР, 1952. Т.1. 533 с.
32. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. / За редакцією: Анатолія Волкова. Чернівці: Золоті литаври, 2001. - 636 с.
33. Маланюк Є. Поезії. Львів: Фенікс, 1992. 686 с.
34. Марко В.П. У вимірах стилю. К.: Дніпро, 1984. 118 с.
35. Маслов С.І. Вірші Кассіяна Саковича «На жалосний погреб П.К.Сагайдачного» // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5 т. К.: Рад. школа, 1959. Т.1. С.253 256.
36. Митура О. Візерунок цнот / Українська хрестоматія давньої української літератури. К.: Радянська школа, 1967. С.182 186.
37. Мних Р. Жанрова еволюція елегії у літературі ХХ століття. Автореферат канд. дисертації. Донецьк, 1994.
38. Наливайко Д. Класицизм. // Всесвіт. 1979. № 1,2. С.179 200.
39. Образцова В. П. Соціально естетична утопія Гельдерліна // Іноземна філологія. Львів. 1983. № 69. С.127 132.
40. Пащина Л. Горацій в українському перекладі А. Содомори (мовностилістичний аналіз) // Теория и практика перевода. 1985. №12. С.87 94.
41. Пекаліт С. Епічна ода «Про острозьку війну під П'яткою» / Давня українська література. Хрестоматія. К.: Рад. школа, 1991. С.275 277.
42. Прокопович Ф. Епінікіум / Українська література ХVIII ст. К.: Наукова думка, 1983. С.30 37.
43. Самійленко В. Твори. К.: Дніпро, 1990. 688с.
44. Сакович К. Вірші на жалосний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича Сагайдачного / Українська література. Хрестоматія. / Ред. Сулима М. К.: Рад. школа, 1991. С.291 293.
45. Содомора А. Сапфічна строфа в українських перекладах горацієвих од // Іноземна філологія. Львів. 1974. Вип. 36. №12. С.40 46.
46. Сковорода Г.С. Твори: У 2 т. К.: Обереги, 1994. Т.1. 527с.
47. Українська література XIV XVI століття. К.:Наукова думка, 1988. 596 с.
48. Українка Леся. На столітній ювілей. Зібрання творів: У 12 т. К.: Наукова думка, 1973. Т.1: Поезії. 447 с.
49. Хропко П.П. Біля джерел української реалістичної поезії (10 40 і роки ХІХ ст). / Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття). К.: Либідь, 1972. С. 99 101.
50. Хропко П.П. Бурлескно травестійна поезія / Історія української літератури (Перші десятиріччя ХІХ століття). К.: Либідь, 1992. С. 127 131.
51. Чижевський Д. Історія української літератури. Від початків до доби реалізму. Тернопіль.: Феміна, 1994. 478 с.
52. Чуловський Б. Фрідріх Гельдерлін як особистість і митець: особливості рецепції в Україні. Автореферат дисертації канд. філол. наук. Тернопіль, 2002.
53. Чуловський Б. Лірика Ф. Гельдерліна в інтерпретації Миколи Бажана / Порівняльне літературознавство. Тернопіль: Редакційно видавничий відділ ТДПУ, 2001. С. 310 318.
54. Шаповал М.О. Елементи класицизму в українській літературі. Автореферат дисертації канд. філол. наук. Київ, 1999.
55. Шевчук В. Гнат Максимович та його "Ода на перший день травня 1761 року", // Україна. Наука і культура. Київ. 1999. Вип. 30. С.230 235.
56. Шолом Ф.Я. Російсько українські літературні зв’язки в XVI XVIII ст. // Матеріали до вивчення історії української літератури: У 5 т. К.: Рад. школа, 1959. Т. 1. С. 417 455.
57. Аверинцев С. Древнегреческая поэтика и мировая литература. / Поэтика древнегреческой литературы. М.: Наука, 1981. 366 с.
58. Аверинцев С. Жанр как абстракция и жанры как реальность: диалектика замкнутости и разомкнутости. / Взаимосвязь и взаимовлияние жанров в развитии античной литературы. М.: Наука, 1989. С. 3 24.
59. Аверинцев С. и др. Категории поэтики в смене литературных эпох. / Историческая поэтика. Литературные эпохи и типы художественного сознания. М.: Наследие, 1994. С. 3 40.
60. Аверинцев С. Поэзия Державина. // Из истории русской культуры. М.: Языки русской культуры, 2000. Т.4. С.763 779.
61. Аверинцев С. Риторика и истоки европейской литературной традиции. М.: Языки русской культуры, 1996. 448 с.
62. Автухович Т.Е. Риторика и русский роман XVIII века: Взаимодействие в начальный период формирования жанра. Гродно, 1996. 185 с.
63. Айхенвальд Ю.И. Памяти Державина. / В. Ходасевич. М.Державин. М.: Книга, 1988. С. 290 294.
64. Александрова И.Б. Поэтическая теория и поэтическая практика стихотворцев XVIII в. Тредиаковский, Ломоносов, Сумароков и Херасков. Автореферат диссертации канд. филол. наук. М., 1995.
65. Алексеева Н.Ю. «Рассуждение об оде вообще» Тредиаковского // XVIII в. Сб. № 20. СПб. 1996. С.13 22.
66. Алексеева Н.Ю. Державинские оды 1775 года (к вопросу о реформе оды) // XVIII в. Сб. № 18. СПб. 1993. С.75 92.
67. Алексеенко М. «Забавный русский слог» Гаврилы Державина и русский классицизм // Słowiańszczyzna Wschodnia: Twórczość artystyczna a doświadczenia zbiorowe. Zielona Góra: WSP imienia Tadeusza Kotarbińskiego, 1998. C. 9 17.
68. Анализ одного стихотворения: «О чем ты воешь, ветр ночной?..» Ф.И. Тютчева. Сб. науч. тр. Тверь: Тверской гос. университет, 2001. 72 с.
69. Античная поэтика. Риторическая теория и литературная практика. М.: Наука, 1991. 256 с.
70. Аренина Л. Жанровая специфика лирического цикла в поэзии Ф. И. Тютчева. / Жанры в историко литературном процессе. Вологда, 1985. С. 59 69.
71. Афанасьева К.Л. Русская ода XVIII в.: итоги и эволюция. Автореферат диссертации канд. филол. наук. М.,1993.
72. Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. М.: Худ. литература, 1975. 504с.
73. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества. М.: Искусство, 1979. 424с.
74. Берков П. Державин и Карамзин в истории русской литературы конца XVIII начала XIX века. // XVIII век. Сб.8. Л.: Наука, 1969. С.5 17.
75. Берковский Н. Фридрих Гельдерлин // Вопросы литературы. 1962. № 1. С. 130 164.
76. Берковский Н. Я. Романтизм в Германии. Л.: Худ. литература, 1973. 567c.
77. Биншток Л.М. Эволюция авторского сознания в лирике Ф.И. Тютчева и проблема творческого метода поэта. // Проблема автора в художественной литературе. Межвузовский сборник научных трудов. Ижевск: Удмуртский государственный университет им. 50 летия СССР, 1983. С.44 52.
78. Бирюков Ф. Г. По поводу лимонада” в оде Фелица” (об ошибочном толковании смысла оды Г. Р. Державина Фелица” писателем П. Антокольским в ответах на анкету Недели”, 1967. 22 28 окт.)// Рус. речь. 1968. №5. С. 7 12.
79. Бицилли П.М. Державин. / В. Ходасевич. Державин. М.: Книга, 1988. С.314 316.
80. Благой Д. Гаврила Романович Державин. / Литература и действительность. М.: Худ. литература, 1959. 515 с.
81. Благой Д. От Кантемира до наших дней.: В 2 т. М.: Худ. Лит., 1972. Т.1. 559c.
82. Боева Л. Развитие жанров в русской и болгарской литературах XVII и XVIII вв. София: Изд. Болг. Академии Наук, 1985. 172c.
83. Борев Ю.Б. Художественный стиль, метод и направление. // Теория литературных стилей. Современные аспекты изучения М.: Наука, 1982. С.76 90.
84. Браун М. Геометрия немецкого романтизма. // Реферативный журнал. Литературоведение. 1982. № 1. С. 90 93.
85. Бройтман С.Н Историческая поэтика. Москва: РГГУ, 2001. 418 с.
86. Бухаркин П.Е. Топос «тишины» в одической поэзии Ломоносова // XVIII век Сб.№ 20. СПб.: Рос. академия наук, 1996. С.3 12.
87. Бухштаб Б. Я. Тютчев // История русской литературы: В 10 т. М. Л., 1955. Т. 7. С.700 709.
88. Быкова Т.А. К истории текста «Од торжественных» А.П. Сумарокова. // XVIII век. Сб.№ 5. М. Л., 1962. С. 383 391.
89. В Россию можно только верить Ф.И.Тютчев и его время. Сб. статей . Тула: Приокское кн. изд во, 1981. 214 с.
90. Ванслов В. Эстетика романтизма. Москва: Искусство, 1966. 402 с.
91. Веселовский А.Н. Историческая поэтика. М.: Высшая школа, 1989. 406с.
92. Виноградов В. О теории художественной речи. М.: Высшая школа, 1971. 239 с.
93. Виппер Ю.Б. Поэзия Плеяды. Становление литературной школы. М.: Наука, 1976. 432 с.
94. Виппер Ю.Б. Формирование классицизма во французской поэзии начала ХХ века. М.: Изд. Московского университета, 1967. 543 с.
95. Габитова Р. Философия немецкого романтизма: Гельдерлин, Шлейермахер. М.: Наука, 1989. 159 с.
96. Гаспаров М. Ода / Литературная энциклопедия терминов и понятий. М.: Интелвак, 2001. С. 684 685.
97. Гаспаров М. Панегирик / Литературная энциклопедия терминов и понятий. М.: Интелвак, 2001. С. 716.
98. Гаспаров М. Поэзия Пиндара / Пиндар Вакхимед. Оды. Фрагменты. М.: Наука, 1980. С.361 383.
99. Гачев Г. Д. Жизнь художественного сознания. М.: Искусство, 1972. 200c.
100. Гельдерлин Ф. Гиперион. Стихи. Письма Сюзетты Гонтар. Письма Диотимы: Пер. с нем. М.: Наука, 1988. 717с.
101. Гельдерлин Ф. Сочинения: Пер. с нем. М.: Худ. лит., 1969. 543c.
102. Гете И. В. Собрание сочинений.: В 10 т. М.: Худ. литература, 1976. Т. 3. 718 с.
103. Гёте И.В. Простое подражание природе. Манера. Стиль. Собрание сочинений: В 10 т. М.: Худ литература, 1980. Т.10. С. 26 30.
104. Гиндин С.И. Изобретение в «Риториках» М.В. Ломоносова как прикладная система построения целых текстов // Ломоносов и русская культура. Тарту, 1986.
105. Гинзбург Л. О лирике. Л.: Сов. писатель, 1974. 407c.
106. Гинзбург Л. О старом и новом. Л.: Сов. писатель, 1982. 422c.
107. Гиршман М. М. Анализ поэтических произведений А.С. Пушкина, М.Ю. Лермонтова, Ф.И. Тютчева. М.: Высшая щкола,1981. 111с.
108. Гиршман М. М. Диалектика жанра и стиля в художественной целосности // Жанр и проблемы диалога. Махачкала: Дагестанский государственный университет, 1982. С. 27 36.
109. Гиршман М.М. Избранные статьи. Художественная целостность. Ритм. Стиль. Диалогическое мышление. Донецк: Лебедь, 1996. 160 с.
110. Гиршман М.М. Изучение диалектики общего и индивидуального в стиле // Теория литературных стилей. М.: Наука, 1982. С.9 18.
111. Гиршман М.М. Литературное произведение // КЛЭ: В 9 т. М.: Сов. энциклопедия, 1978. Т.9. С. 438 441.
112. Гиршман М.М. Стиль литературного произведения // Теория литературных стилей. М.: Наука, 1982. С. 257 300.
113. Гиршман М.М. Стихотворение // КЛЭ: В 9 т. М.: Сов. энциклопедия, 1972. Т.7. С. 204 205.
114. Гиршман М.М. Литературное произведение: Теория и практика анализа. М.: Высшая школа, 1991. 159 с.
115. Грифцов Б.А. Державин. / В. Ходасевич. М. Державин. М.: Книга, 1988. С. 278 290.
116. Грот Я.К. Жизнь Державина. М.: Алгоритм, 1997. 685 с.
117. Гуковский Г.А. Из истории русской оды XVIII века / Поэтика. Л., 1928. С.129 147.
118. Гуковский Г.А. К вопросу о русском классицизме / Поэтика. Л., 1928. С.126 128.
119. Гуковский Г.А. Пушкин и русские романтики. М: Худ . литература, 1965. 355с.
120. Гуковский Г.А. Русская литература в немецком журнале XVIII века. // XVIII век. Сб. №3. М. Л., 1958. С. 380 415.
121. Гуковский Г.А. Русская литература ХVIII века. М.: Аспект Пресс, 1999. 454 с.
122. Гуковский Г.А. Русская литературно критическая мысль в 1730 1750 е годы // XVIII век. Сб.№ 5. М. Л., 1962. С.98 128.
123. Дагуров В. Над строками державинской оды («Бог») // Лит. учёба. 1980. №2. С. 167 169.
124. Дейч А.Л. Судьбы поэтов: Гельдерлин, Клейст, Гейне. 3-е изд. М.: Художественная литература. 1987. 558 с.
125. Декабристы. Эстетика и критика. М.: Исскуство, 1991. 491 с.
126. Державин. Христос // Сочинения с объяснительными примечаниями Я.Грота. Т.3. СПб, 1870. С 145 159.
127. Державин Г.Р. Стихотворения. Л.: Сов. писатель, 1957. 469 с.
128. Душечкина Е. Одическая топика Ломоносова (горы). // Тыняновский сборник. Вып. 10. Рига: Зинатие, 1998. С. 6 15.
129. Елеонская А.С. Русская ораторская проза в литературном процессе XVII века. М.: Наука, 1990. 224 с.
130. Жанры в историко литератрном процессе./ Под ред. Гуры В.В. Вологда: Изд. Вологодского гос. пед. института, 1985. 152 с.
131. Живов В.М. Кощунственная поэзия в системе культуры конца XVIII начала XIX века // Из истории русской культуры. М.: Языки русской культуры, 2000. Т.4. С.701 753.
132. Жирмунский В.М. Гете в русской литературе. Л.: Наука, 1981. 558с.
133. Жирмунский В.М. Из истории западно европейской литературы. Избранные труды. Л.: Наука, 1981. 303 с.
134. Жирмунский В.М. О русской рифме XVIII века // XVIII век. Сб.№ 7. Л.: Наука, 1966. С.419 427.
135. Жирмунский В.М. Очерки по истории классической немецкой литературы. Л.: Худ. литература, 1972. 493 с.
136. Жирмунский В.М. Теория литературы. Поэтика. Стилистика. Избранные труды. Л.: Наука, 1977. 404 с.
137. Жирмунский В.М. Теория стиха. Л.: Советский писатель, 1975. 663с.
138. Западов В. Неизвестная ода Г. Р. Державина. // XVIII век. Сб. 11: Новиков Н. И. и общественно литературное движение его времени. Л.: Наука, 1976. С. 159 166
139. Западов В. Гаврила Романович Державин. Биография. М. Л.: Просвещение, 1965. 166 с.
140. Западов В. Державин полемист // Русская литература. 1992. №2. С.68 75.
141. Западов В. Державин и русская рифма XVIII века. // XVIII век. Сб.№ 8. Л., 1969. С.54 92.
142. Западов В. Проблемы изучения и преподавания русской литературы XVIII века. Статья 1. Русский классицизм. // Проблемы изучения русской литературы XVIII века Республиканский тематический научный сборник. Выпуск 2. Л.: Государственный педагогический институт им. А.И. Герцена, 1976. С.93 120.
143. Западов В. Проблемы изучения и преподавания русской литературы XVIII века. Статья 2. Ранний русский реализм. // Проблемы изучения русской литературы XVIII века. Республиканский сборник научных трудов. Л.: Государственный педагогический институт им. А.И. Герцена, 1978. С.69 100.
144. Западов В. Проблемы изучения и преподавания русской литературы XVIII века. Статья 3. Сентиментализм и предромантизм в России. // Проблемы изучения русской литературы XVIII века. Межвузовский сборник научных трудов. Л., 1983. С.135 150.
145. Западов В. Работа Г.Р. Державина над «Рассуждением о лирической поэзии» // XVIII век. Сб. 15.: Русская литература XVIII века в её связях с искусством и наукой. Л., 1986. С. 229 282.
146. Зорин А. Кормя двуглавого орла Русская литература и государственная идеология в последней трети ХVIII первой трети ХІХ века. М.: Новое литературное обозрение, 2001. 416 с.
147. Иванов Вяч. Вс. Из наблюдений над одой ХVІІІ века // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.174 187.
148. Иванов В.И. Собрание сочинений: В 4 т. Брюссель: Свет с Востока, 1987. Т.4. 800 с.
149. Ионин Г. Н. Анакреонтические стихи Карамзина и Державина. // XVIII век. Сб. 8.: Державин и Карамзин в литературном движении XVIII начала XIX века. Л., 1969. С. 162 178.
150. Историческая поэтика. Итоги и перспективы изучения. М.: Наука, 1986. 336 с.
151. История всемирной литературы: В 9 т. М.: Наука, 1988. Т. 5. 784с.
152. История немецкой литературы: В 5 т. М.: Изд. АН СССР, 1963. Т. 2. 464 с.
153. История романтизма в русской литературе (1790 1825). М.: Наука, 1979. 312 с.
154. История русской литературы: В 4 т. Л.: Наука, 1980. Т. 1: Древнерусская литература. Литература XVIII века. 813с.
155. История русской поэзии: В 2 т. Л.: Наука, 1968. Т. 1. 560 с.
156. Каган Ю. Клопшток / Краткая Литературная Энциклопедия в 9 т. М.: Сов. энциклопедия, 1966. Т. 3. С. 604 605.
157. Касаткина В.Н. Романтизм Ф. И. Тютчева. // Русский романтизм. М.: Высшая школа, 1974. С. 169 180.
158. Кассирер Э. Избранное. Опыт о человеке. М.: Гардирика, 1998. 784 с.
159. Кожинов В. В. О «тютчевской» школе в русской лирике (1830 1860 годы) / К истории русского романтизма. М.: Наука, 1973. С 345 385.
160. Кожинов В.В. Тютчев. М.: Мол. Гвардия, 1988. 495 с.
161. Кожинов В.В. Жанр // КЛЭ: В 9 т. М.: Сов. энциклопедия, 1964. Т.2. С. 914 917.
162. Кондакова Л.А. Язык поэзии «великих риториков». Автореферат диссертации канд. филол. наук. М., 1990. 16 с.
163. Корман Б.О. Лирика и реализм. Иркутск.: Изд. Иркутского университета, 1986. 96 с.
164. Корман Б.О. Авторское сознание в лирике К.Н. Батюшкова // Проблема автора в художественной литературе. Межвузовский сборник научных трудов. Ижевск: Удмуртский государственный университет им. 50 летия СССР, 1983. С. 5 13.
165. Кочеткова Н. «Правосудие» и «милость» в поэзии Державина. // XVIII век. Сб.20. СПб., 1996. С.72 78.
166. Краткая Литературная Энциклопедия в 9 т. М.: Сов. энциклопедия, 1968. Т. 5. 976 с.
167. Кюхельбекер В. Сочинения. Л.: Худ. литература, 1989. 575 с.
168. Лахманн Р. Демонтаж красноречия: Пер. с нем. Е. Аккерман, Ф. Полякова. СПб.: Академический проэкт, 2001. 368 с.
169. Левицкий А. Державин, Гораций, Бродский (Тема «бессмертия»).// XVIII век Сб.21. СПб., 1999. С. 260