ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ: СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

Рижков Андрій Геннадійович

ЮРИДИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ:
СТРУКТУРА ТА СЕМАНТИКА

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
за спеціальністю 10.02.13
мови народів Азії, Африки, аборигенних народів
Америки та Австралії

Науковий керівник
доц., к. філол. н. Підвойний В.М.

КИЇІВ 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. ЕКСТРАЛІНГВІСТИЧНА ЗУМОВЛЕНІСТЬ СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНОЇ СПЕЦИФІКИ ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ

19

1.1.

Теоретичні засади дослідження правничої термінології корейської мови

19

1.2.

Екстралінгвістичні чинники формування та становлення термінології права на Корейському півострові

31

1.2.1.

Основні історичні етапи становлення правничої термінології у корейській мові

34

1.2.2.

Характер мовної політики у галузі права на різних етапах розвитку корейської державності

39

1.2.3.

Мовна політика у Північній Кореї та її вплив на становлення термінології галузі права

42

1.2.4.

Особливості північнокорейської термінології та принципи термінотворення

48

1.3.

Основні види запозичень у правничій терміносистемі корейської мови

50

1.4.

Семіотичний аналіз правничої термінології корейської мови

60

1.4.1.

Аналіз термінології права корейської мови з боку синтактики, семантики та прагматики

63

1.4.2.

Правнича термінологія корейської мови як відкрита лексична система

70

1.5.

Висновки до першого розділу

76

РОЗДІЛ 2. ВНУТРІШНЬОМОВНІ МЕХАНІЗМИ УТВОРЕННЯ ЛЕКСЕМ: ТАКСОНОМІЯ ЗАСОБІВ ДЕРИВАЦІЇ У ХАНМУННІЙ ЛЕКСИЦІ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ

79

2.1.

Характеристика ханмунної лексики корейської мови зі структурно-типологічного боку

79

2.2.

Способи словотвору в ханмунній лексичній підсистемі корейської мови (формальний аспект)

88

2.3.

Порядок виділення структурно-семантичних (словотвірних) моделей слів-композитів ханмунного пласту лексики корейської мови

99

2.4.

Висновки до другого розділу

117

РОЗДІЛ 3. СЛОВОТВІРНА ПАРАДИГМА ЮРИДИЧНИХ ТЕРМІНІВ КОРЕЙСЬКОЇ МОВИ

119

3.1.

Морфологічний спосіб словотвору

119

3.2.

Словоскладання як найпродуктивніший спосіб творення термінів права сучасної корейської мови

122

3.3.

Структурно-семантичні (словотвірні) моделі двокомпонентних термінів-композитів

129

3.4.

Терміни-лексичні зрощення

147

3.5.

Термінологічна афіксація як один зі способів утворення термінів права корейської мови

157

3.5.1.

Афіксація у загальновживаній і термінологічній лексиці корейської мови

158

3.5.2.

Основні характеристики термінологічних афіксів у межах правничої терміносистеми корейської мови

171

3.6.

Висновки до третього розділу

178

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

181

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

187

ДОДАТОК А

210

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

СКМ

сучасна корейська мова

ФЗ

фонетичні запозичення

НФЗ

напівфонетичні запозичення

ГЗ

графічні запозичення

СЗ

семантичні запозичення

ТС

Терміносистема

ПЛМ

питомий лексичний матеріал

ХЛМ

ханмунний лексичний матеріал

ПТ

правнича термінологія

Км

кореневі морфосилабеми

Ам

афіксальні морфосилабеми

СС

складні слова

ССС

складноскорочені слова

ПС

прості слова

С-П

слова-повтори

ПоС

похідні слова

ССч

Словосполучення

СТ

складні терміни

Т-СС

терміни-складні слова

СПС

складнопохідні слова

Т-ПС

терміни-прості слова

Т-СПС

терміни-складнопохідні слова

Т-ССч

терміни-словосполучення

ВСТУП

Сучасний етап розвитку мовознавства характеризується підвищеним інтересом до вивчення особливих сфер діяльності, котрі утворюють окремі субмови у системах національних мов, що іменуються мовами для спеціальних цілей. [32; 77]. Активна розробка субмов та термінологічних корпусів для спеціальних цілей дала поштовх розвитку комплексної лінгвістичної дисципліни термінознавства, дисципліна, що має потужний дослідний потенціал. Термінознавство як науково-прикладну лінгвістичну дисципліну цікавлять такі питання, як розбудова систем термінів, виявлення потенціалу і факторів динаміки терміносистем, аналіз структурно-семантичної організації однокомпонентних та багатокомпонентних термінів, порівняльна характеристика термінологічної лексики на матеріалі декількох мов тощо. Наявність у номінативних системах спеціального призначення значної кількості складених та складних номінацій різних типів, що представлені одним словом, перевага багатокомпонентних номінативних одиниць над однокомпонентними, на думку багатьох дослідників, є однією з яскраво виражених тенденцій у розвитку сучасних термінологічних систем різних мов. Актуальність таких досліджень зумовлена цілою низкою екстралінгвістичних чинників, у тому числі економічними, соціальними, політичними тощо.
Комплексне вивчення теоретичних питань термінознавства та питань галузевої термінології представлене у роботах Д.С.Лотте [112], О.О.Реформатського [136], П.Н.Денісова [54], В.П.Даниленко [52], Б.Н.Головіна [36; 37], Р.Ю.Кобрина [74; 75], В.М.Лейчика [103; 104], В.Н.Прохорової [133], С.Д.Шелова [177; 178; 179], К.Я.Авербух [1], H.Felber [188], W.Nedobity [196], J.C.Sager [199], J.Pearson [198] та багатьох інших дослідників.
У нашому дисертаційному дослідженні ми зосереджуємо увагу на вивченні способів та засобів термінотворення, виявленні термінотворчих типів, на основі яких утворюються аналітичні (однослівні) терміни юридичної термінології корейської мови. Вивчення термінів обраної нами терміносистеми з дериваційно-семантичного боку видається перспективним, оскільки воно є орієнтованим на аналіз моделей термінологічної деривації, що в свою чергу дозволить побачити тенденції у термінотворенні. Існує велика кількість праць, присвячених синтетичним номінаціям у галузевих термінологіях різних мов, проте номінативні одиниці мов для спеціальних цілей на матеріалі корейської мови структурно-семантичному аналізу досі не піддавалися. Потреба вивчення цих спеціальних номінацій зумовлена тим, що у терміносистемі права корейської мови їх кількість, за нашими спостереженнями, складає сотні одиниць, і значно перевищує кількість термінологічних словосполучень. Більш того, у корейській мові набуло поширення явище контракції термінологічних словосполучень, їхньої лексикалізації на основі словотвірних моделей, чим і пояснюється чисельна перевага термінів-універбів над термінами-словосполученнями у терміносистемі права корейської мови.
Мовна номінація у галузевих термінологіях корейської мови характеризується наявністю великої кількості термінів-слів, утворених морфологічним способом словотвору, що належать до одиниць номінації з прозорою мотивацією, а тому найбільш типових для термінології права корейської мови. Попри те, що правнича термінологія багатьох мов світу належить до кола найдавніших предметних галузей, все ж, навіть на сучасному етапі вона знаходиться у процесі формування. Це вимагає від дослідника вивчення особливостей термінологічного словотвору шляхом визначення структурно-семантичних моделей для термінів-універбів, розкриття механізмів та принципів їхнього утворення. У залежності від кількості компонентів розрізняють двокомпонентні та багатокомпонентні терміни. У подібному ключі терміни галузі права корейської мови досі у корейському мовознавстві окремо не розглядалися.
Актуальність дослідження.
Оскільки термінологія становить ядро спеціальної лексики є основним засобом кодування концептуальних знань певної галузі професійної діяльності людини, основна увага термінологів прикута до номінативних процесів, що відбуваються у професійно обмежених галузях функціонування певної мови. Термінологія є значною частиною словникового складу мови, тому її вивчення дає можливість спостерігати основні тенденції, що відбуваються у лексиці. Актуальність теми дисертаційного дослідження обумовлена як зростаючим інтересом лінгвістів до особливостей галузевих термінологій, так і необхідністю вивчення структури та семантики терміна, побудованого на основі ханмунного пласту лексики корейської мови, тобто пласту лексики, що типологічно тяжіє до китайської мови і демонструє низку відмінностей від автохтонної лексичної підсистеми аглютинативної корейської мови. Поглиблення міжнародних контактів, інтеграція корейського суспільства до сучасних надбань світової правничої думки активно висуває на перший план низку мовних проблем, пов’язаних з необхідністю вдосконалення системи передачі та обробки інформації, уніфікації окремих галузей знань. Корпус однослівних термінів права корейської мови потребує глибокого аналізу з метою виявлення їх словотвірної типології та структурно-семантичних особливостей. По-друге, питання словотвору в ханмунній лексиці корейської мови є актуальним для сучасної корейської лінгвістики, тому уніфікація теоретичного, поняттєвого і термінологічного апарату є однією з нагальних потреб сучасної лінгвістики.
У творенні термінів беруть участь ті мовні засоби, які найкраще сприяють адекватному сприйняттю та ефективному обміну науковою інформацією. Терміни-складні та афіксальні слова як одиниці, що співвідносяться з одним позначуваним у межах субмови права корейської мови мають різні формальні структури.
Таким чином, для виконання поставлених завдань, а саме для визначення структурно-семантичних особливостей термінів-універбів (тобто, термінів, утворених за допомогою морфологічного словотвору), необхідно розглянути низку історичних умов формування термінології права (діахронічні та екстралінгвістичні аспекти термінотворення) та внутрішньолінгвістичні особливості термінотворення на сучасному етапі, тобто розкрити особливості морфологічного способу термінотворення у синхронії. Зазначимо, що у сучасному мовознавстві майже відсутні роботи, присвячені дослідженню активності тих чи інших словотвірних моделей корейських юридичних термінів, а поодинокі дослідження правничої термінології виконані на матеріалі неспоріднених з корейською, мов. Варто зазначити, що виявлення принципів утворення термінів, розкриття їхньої структури та семантики є перспективним завданням сучасного корейського термінознавства, оскільки: 1) розкриття словотвірних механізмів утворення термінів веде до адекватного розуміння їхньої внутрішньої форми; 2) сприяє їхній класифікації та систематизації, оскільки опис різних термінологічних систем у межах однієї або групи споріднених мов за єдиною схемою уможливлює їхнє подальше зіставлення, а отже проводиться на потребу порівняльного термінознавства; 3) сприяє теоретичному осмисленню когнітивних аспектів мови; 4) несе важливу інформацію з погляду нормування та стандартизації термінологічних систем певної мови. Розробка єдиного підходу до розв’язання проблем аналізу структури та семантики термінів виправдані міркуваннями про необхідність використання єдиної методики для дескрипції однотипних явищ у інших терміносистемах корейської мови, терміни яких демонструють схожі типологічні та словотвірні характеристики.
Теоретичними аспектами структурно-семантичного аналізу термінів права сучасної корейської мови є аналіз прояву структур людської свідомості у мовних формах, а також поглиблення знань про особливості словотвору у термінології та загальновживаній ханмунній лексиці корейської мови.
Актуальність проведеного дослідження визначається факторами його комплексності та новизни. Робота ставить на меті вивчення структури, семантики, походження та лексикографічної фіксації корейських правничих термінів як у внутрішньолінгвістичному, так і в соціолінгвістичному планах. У вітчизняному кореєзнавстві подібний аналіз не проводився. Складне слово є найважливішим елементом субмови права корейської мови, воно несе основне інформаційне навантаження у правничій галузі й адекватно віддзеркалює сутність розмаїття наукових понять та явищ, що виникають при вдосконаленні і розвитку правничої науки. Більш того, безсумнівно, одним із головних стимулів поглибленого вивчення одиниць терміносистем є розширення масштабів міжмовної наукової комунікації та перекладацької практики. Дослідження правничої термінології корейської мови у тому аспекті, окресленому назвою дисертації, дає також змогу розв’язати низку труднощів лінгводидактичного плану. Звернення мовознавців до проблем термінології у типологічно різних мовах є іманентно актуальним, оскільки дозволяє встановити і виявити нові характеристики та властивості об`єкта дослідження, примножує надбання у теорії термінологічних знань у цілому, полегшує спілкування між фахівцями в їхньому науково-практичному спілкуванні, покликане задовольняти потреби педагогічної діяльності.
Термінологія корейської мови взагалі належить до найменш досліджених проблем сучасного кореєзнавства, а у вітчизняній лінгвістиці ця тематика є принципово новою, оскільки, як нам вдалося встановити, у корейському мовознавстві не існує досліджень термінології корейської мови в обраному нами аспекті. Зокрема, структурно-семантичні особливості термінології та термінотворення ще не були предметом спеціального наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано в рамках загальної державної наукової теми Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Актуальні проблеми східної філології класичної та сучасної доби” (02БФ044-01).
Об’єкт дослідження.
Об’єктом дисертації є одиниці правничої термінології сучасної корейської мови, що являють собою однослівні (синтетичні) мовні знаки (терміни-композити та терміни-афіксальні слова).
Предмет дослідження.
Предмет дисертації складають структурно-граматичні, типологічні та ономасіологічні закономірності термінотворення у галузі правничої термінології корейської мови.
Метою дослідження є системний лінгвістичний аналіз однослівних термінологічних одиниць правничої галузі сучасної корейської мови, які розглядаються з погляду їхньої структури та семантики.
Завдання дослідження
Поставлена мета передбачає необхідність розв’язання низки завдань, серед яких найсуттєвішими є такі:
1) виявити причини і фактори, що спричинили розбудову корпусу правничої термінології корейської мови на основі сино-корейської лексики шляхом аналізу мовної ситуації на Корейському півострові як в історичному, так і в синхронічному аспектах;
2) показати роль запозичень у наповненні терміносистеми права корейської мови;
3) дослідити особливості словотвору у ханмунній лексиці корейської мови та запропонувати класифікацію китаїзмів, виходячи зі способів словотвору, на основі яких вони утворені;
4) розкрити структуру та семантику термінів-композитів і термінів-лексикалізованих словосполучень шляхом виведення для них відповідних структурно-граматичних (словотвірних) моделей та виявити продуктивні ресурси термінологічного потенціалу за спільністю їхніх структурно-граматичних ознак;
5) дослідити способи термінологічної афіксації, виявити продуктивність термінологічних афіксів в утворенні юридичних термінів корейської мови;
6) скласти глосарій досліджених термінів як додаток до пропонованої дисертації.
Слід підкреслити, що зазначені завдання вирішувалися в дослідженні з урахуванням тих наукових досягнень сучасного мовознавства, які так чи інакше торкаються обраної нами проблематики.
Матеріалом дослідження стала авторська картотека правничих термінів корейської мови, що нараховує близько 5000 одиниць, які були вилучені методом суцільної вибірки зі галузевих словників та довідників, що репрезентують терміносистему права. Джерельною базою проведеного дисертаційного дослідження виступають друковані та електронні словники корейської мови, причому використовувалися як тлумачні, так і двомовні терміно- та лексикографічні джерела, список яких наведено в кінці дисертаційної роботи.
Методологічна основа роботи.
Методологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є філософський принцип історизму, який передбачає аналіз явищ (термінологічних одиниць) у зв’язку з конкретними історичними умовами, а також принцип детермінізму, що визначає взаємозумовленість усіх явищ дійсності, у тому числі і мовних. Для відтворення цілісної картини досліджуваних явищ залучалися також системно-функціональний принцип дослідження номінативних знаків та інші методологічні принципи, які забезпечують розуміння термінотворення як живого мовно-мовленнєвого процесу.
Методи дослідження.
Дослідження проведене з використанням дескриптивного (описового) методу, елементів компонентного та дистрибутивного методів лінгвістичного аналізу, кількісного аналізу на основі статистичного методу, аналізу словникових дефініцій; методів словотвірного моделювання, квантифікації і систематизації правознавчих термінів сучасної корейської мови.
Окрім того, за необхідності використовувався й інший методичний інструментарій, якщо це давало можливість зробити глибший аналіз та повніший опис юридичної термінології як одного з компонентів лексичної системи корейської мови.
Використання зазначених методів зумовлене необхідністю вивчення формальних чинників досить складного об’єкту дисертаційного дослідження та необхідністю об’єктивного уточнення інтуїтивних припущень.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:
1) пропонована дисертаційна робота є першим у вітчизняному сходознавстві досвідом наукового дослідження структурно-семантичних особливостей однослівних термінів в аспекті виявлення їхніх словотвірних моделей та продуктивності останніх у межах правничої термінології корейської мови;
2) уперше в українському мовознавстві пропонується історичний огляд лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників, що впливали на процес формування юридичної термінології корейської мови;
3) уперше описаний словотвірний інвентар юридичних термінів корейської мови;
4) досліджено специфіку словотвору у межах ханмунної лексики корейської мови;
5) робота виконана на основі сучасних термінографічних джерел.
Теоретичне значення дослідження.
Теоретичне значення пропонованої роботи полягає у поглибленні теорії термінологічної номінації у сучасній корейській лінгвістиці, до якої долучаються результати вивчення особливостей структури та семантики однослівних термінів, отримані в результаті дослідження правничої термінології корейської мови. Матеріали та висновки дослідження доповнюють основні теоретичні набутки у галузі дослідження засобів термінологічної номінації, здійснюваної шляхом морфологічного способу словотвору, сприяють розширенню уявлення про їхню класифікаційну різноманітність. Отримані результати дають можливість: прогнозувати основні тенденції розвитку та поповнення юридичної термінології корейської мови, що має практичне значення для регулювання процесу термінотворення, стандартизації та уніфікації терміносистеми в цілому; брати їх за основу при дослідженні інших спеціальних терміносистем корейської мови, терміноодиниці яких, подібно до правничої термінології, теж головним чином складаються зі слів ханмунного походження. Дослідження питання формального та семантичного змісту термінів права корейської мови має велике значення для загальної теорії термінознавства. Робота робить певний внесок у загальну теорію номінації в галузі спеціальної лексики, а також у розробку питань системності термінів засобами номінації.
Практична цінність отриманих результатів.
Практичне значення пропонованої роботи полягає в тому, що результати, отримані під час дослідження, а також основний матеріал дисертації можуть бути використані у теоретичній лексикології, теоретичному та прикладному термінознавстві, а також будуть корисними у лінгво-дидактичній та перекладацькій сферах діяльності, зокрема:
1) у викладанні теоретичних та практичних курсів із лексикології корейської мови, словотвору тощо;
2) для вивчення й аналізу лексикографічних та термінографічних джерел корейської мови;
3) у процесі читання спеціальних термінознавчих курсів та курсів теорії перекладу з корейської мови;
4) як матеріал для складання методичних розробок, навчальних посібників, термінологічних довідників, словників тощо.
Окрім того, матеріали дисертаційного дослідження можуть знайти застосування у практиці та теорії уніфікації термінологічних систем, які будуються на основі ханмунної лексики корейської мови
Фактичний матеріал дослідження охоплює близько 2500 термінів, які були відібрані методом суцільної вибірки зі спеціальних словників, що репрезентують правничу терміносистему корейської мови. Незважаючи на те, що юридична наука має багатовікову історію, її термінологія є відкритою системою, яка постійно поповнюється. Це поновлення зумовлюється тим, що нові галузі права потребують нових типів номінації, активізують різноманітні мовні ресурси. Правнича термінологія як об’єкт вивчення викликає завдяки цьому особливу увагу і зацікавленість лінгвістів. Функціонування у галузі правничої термінології номінацій, утворених морфологічним способом словотвору, вимагає від лінгвістичної науки відповідної оцінки.
Особистий внесок здобувача
Особистий внесок здобувача полягає у тому, що вперше у вітчизняному сходознавстві аналізується корейська юридична термінологія з погляду її походження, структурно-семантичних ознак; в український науковий обіг вводиться невідома раніше корейськомовна термінознавча література; пропонується підхід до визначення словотвірних моделей ханмунної лексики, визначаються словотвірні моделі однослівних термінів правничої термінології корейської мови з огляду на їхню словотвірну структуру.
Апробація роботи здійснювалася:
1) під час обговорення результатів проведеного дослідження на засіданнях кафедри китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в 2004-2006 рр.;
2) на лекційних та семінарських заняттях дисертанта зі студентами кафедри китайської, корейської та японської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, які вивчають корейську мову;
3) на наукових та науково-практичних конференціях: Семіотика культури” (Київ, 2005 р.), Взаємодія мов: гармонія і конфлікт” (Київ, 2005 р.), IX сходознавчі читання А.Кримського” (Київ, 2005 р.), Наукові читання пам’яті доктора філологічних наук професора Станіслава Володимировича Семчинського” (Київ, 2006 р.), З’їзд молодих вчених-кореїстів” (Прага, 2006 р.), X сходознавчі читання А.Кримського” (Київ, 2006 р.), Питання японістики” (Санкт-Петербург, 2006 р.).
Публікації. Основні положення дисертації, результати і висновки проведеного дослідження викладено у шести наукових статтях, двох тезах, написаних одноосібно і опублікованих у фахових виданнях України, а також у відповідних зарубіжних фахових виданнях.
Статті:
1. Корейська термінографія: проблеми становлення та перспективи розвитку // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. Випуск 16. Книга 2. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. С. 128-133.
2. Іншомовні запозичення у термінології сучасної корейської мови (на прикладі терміносистеми права) // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Східні мови та літератури. К., 2005. Вип. 10. С. 24-26.
3. Екстралінгвістичні чинники формування та розвитку правничої термінології в корейській мові // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. Випуск 18. Книга 2. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. С. 108-114.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Аналіз аспектів дослідження обраної нами теми особливостей структурно-семантичної (словотвірної) організації правничих термінів корейської мови, що являють собою монолексеми дозволяє зробити наступні висновки теоретичного та методологічного характеру.
1. Аналіз теоретичного матеріалу з термінознавства свідчить про те, що на даному етапі термінології різносистемних мов активно вивчаються з різних лінгвістичних підходів, серед яких чільне місце посідає морфологічний та структурно-семантичний опис терміноодиниць. Водночас, як свідчать корейські джерела, термінологія права корейської мови до цього часу піддавалася здебільшого аналізу виключно з боку її словникової фіксації, тоді як всебічний структурно-семантичний аналіз її складників термінів досі не висвітлювався у працях з корейської лінгвістики.
2. Багатоманітність аспектів лінгвістичного вивчення правничої термінології корейської мови свідчить про те, що хоч терміносистема права і почала своє формування раніше за багато інших термінологічних систем, вона все ще знаходиться у процесі свого становлення. Дослідження процесів поповнення складу аналізованої термінології вимагає об’єднання зусиль правників та лінгвістів.
3. Відносно раннє становлення правничої науки, і, відповідно, її терміносистеми виправдовує використання ханмунної лексики у розбудові останньої. Низка таких екстралінгвістичних чинників, як постійні контакти із сусідніми країнами (зокрема з Китаєм) зумовили фундаментальні зміни у лексичному складі корейської мови, які характеризуються наявністю як великої кількості китаїзмів (або ханмунної лексики), так і запозичень із західних (індоєвропейських) мов у її складі. Комплексне вивчення предметної галузі права дозволяє зробити висновок про те, що складність процесу її формування, що супроводжувався тривалим впливом китайської (а пізніше й японської) правової традиції, а також постійний вплив китайської мови на рівні загальновживаної лексики корейської мови спричинив той факт, що основою розбудови її правничої термінології стала саме ханмунна лексика.
4. З методологічної точки зору будь-яка галузева лексика становить дещо автономне утворення усередині лексичної системи певної мови. Тому перш, ніж провести структурно-семантичний аналіз термінів права, ми присвятили окремий розділ розглядові структурно-типологічних особливостей ханмунної лексики корейської мови.
5. В результаті було встановлено, що завдяки таким своїм особливостям, як коренеізоляція (як прояв тривалого впливу типологічно неспорідненої китайської мови на корейську) ханмунна лексика у порівнянні із питомою відзначається здатністю утворювати нові слова при збереженні стислої мовної форми. Ця властивість ханмунної лексики є особливо цінною у розбудові галузевих лексичних систем загалом та карбуванні термінів права зокрема. Зручність в утворенні нових лексем на базі ханмунної лексики не в останню чергу зумовила той факт, що у словнику сучасної корейської мови кількісно домінують китаїзми (понад 70% словника). Основними формальними засобами утворення нових лексем у межах ханмунної лексики корейської мови виступають композиція (що включає в себе редуплікацію), контракція та афіксація; саме тому лексеми, утворені на їхній основі бувають дво- та багатоскладовими.
6. Саме дериваційна система корейської мови і виступає тим посередником між науковою інтенцією науковця та власне корейською мовою. На основі аналізу термінів-монолексем було встановлено, що найбільшою продуктивністю в утворенні правничих термінів характеризується словоскладання, оскільки усі терміни-складні слова у структурному плані поділяються на двокомпонентні та багатокомпонентні (зрощення). Другим за продуктивністю засобом утворення термінологічних одиниць є афіксація. Термінологічний словотвір в галузі права, на відміну від словотвору літературної корейської мови характеризується тим, що:
1. він не використовує автохтонний лексичний матеріал;
2. він використовує обмежене коло способів словотвору.
7. Терміни права корейської мови є складними структурними і семантичними утвореннями, які є результатом різних способів комбінації їхніх складників. З метою визначення структурно-семантичних особливостей термінів-монолексем попереднім завданням був опис особливостей ханмунної лексики корейської мови, визначення критеріїв виділення структурно-семантичних схем для композитів, а також аналіз явища афіксації. Залучення методики моделювання словотворчих процесів дозволило унаочнити складні внутрішньомовні процеси, що відбуваються під час спеціальної номінації, а також надати завершеності результатам дослідження. Виходячи з цього, моделі термінів-композитів несуть в собі інформацію про їхню структуру та семантику.
8. Дослідження термінів-композитів у всьому комплексі відносин їхніх компонентів дозволяє охарактеризувати систему продуктивних засобів термінотворення. Для визначення словопороджуючого потенціалу складних слів ханмунного пласту лексеми, що складаються виключно із кореневих силабоморфем доречно класифікувати за спільністю формальної та семантичної структури, що в свою чергу ставить задачу розробки узгодженої системи критеріїв виведення відповідних структурно-семантичних схем організації композитів. Виходячи з того, що словам ханмунної лексики притаманний внутрішній синтаксис, на основі розкриття реляцій між силабоморфемами усередині слова можна сконструювати певну модель його утворення. Подібна структурно-семантична (словотвірна) модель виводиться на основі трансформації слова у суголосне йому словосполучення, в якому лексичні значення слів чітко відповідають лексичним значенням силабоморфем, з яких складається аналізоване слово. Таким чином, усі композити, утворені на основі ханмунного лексичного матеріалу, можна поділити на сурядні (із незалежним характером відносин між силабоморфемами) та підрядні, в кожному з яких виділяються різноманітні підтипи.
9. Словоскладання на рівні двокомпонентних термінів являє собою поєднання лексемних морфем, що знаходяться між собою у міцніших структурних зв’язках, ніж багатокомпонентні терміни-композити. Така їхня особливість дещо ускладнює виведення структурно-семантичних моделей. Сортування термінів-композитів за основними моделями утворення дозволила виділити зони високих та низьких частот. Модель терміна у даному випадку ми розглядаємо як логічне завершення типової для певної термінології тенденції до відбору та закріплення за нею певного арсеналу регулярних способів утворення термінів із сукупності способів утворення слів у загальновживаній лексиці. Певна річ, з усієї кількості структурно-семантичних моделей, за якими утворюються композити-китаїзми у літературній корейській мові термінологія права надає перевагу” лише деяким з них.
10. Комплексне вивчення ономасіологічної структури термінів права дозволило встановити, що вони становлять одиниці спеціальної номінації, яким притаманне ємне найменування наукових понять та явищ, що забезпечує точну та експліцитну передачу їх основного змісту.
Таким чином, структурація моделей дозволяє визначити найбільш продуктивні з них для правничої термінології корейської мови. Частотність окремих моделей у порівнянні з іншими шляхами утворення термінів має великий вплив на мотивованість терміна.
11. Семантичні відносини між компонентами двокомпонентних термінів права представлені у дисертації у вигляді восьми словотвірних моделей, що об’єктивно відтворюють співвідношення між компонентами всередині лексеми. Моделі виступають абстрактними, логічно завершеними схемами слів, що здатні наповнюватися лексичним матеріалом, чиє функціонування обмежене лише лексичною спеціальною номінацією в галузі права. Аналіз показав, що кількість двокомпонентних сурядних композитів становить 224 термінологічні одиниці, причому за моделлю V <+> V утворено 193 терміни, а за моделлю N <+> N 31. Загальна кількість підрядних композитів у правничій термінології корейської мови становить 246 одиниць. Продуктивність моделей, за якими утворено терміни, також неоднакова: за моделлю N +> N утворено 109 термінів, за моделлю V +> N 49, за Ad +> V 35, за V -> N 39, за A +> N 14. Кількість предикативних термінів, утворених за структурно-семантичною моделлю N V, становить лише 4 одиниці, що свідчить про невисоку продуктивність зазначеної моделі.
12. Лексичні зрощення, що утворюються внаслідок лексикалізації словосполучень, становлять більшість серед одиниць правничої термінології, утворених внаслідок словоскладання. Структурованість багатокомпонентних термінів-композитів проявляється у наявності сполучуваності компонентів терміна, аналогічної до синтаксичної організації словосполучення.
13. Зі збільшенням кількості компонентів терміна спостерігається зменшення кількості моделей, за якими вони утворюються. Так, в утворенні термінів-лексичних зрощень мало задіяні копулятивні моделі (всього одна V <+> V). Широкий вжиток моделей, за якими утворюються багатокомпонентні терміни, що позначають складні поняття, пояснюється їх здатністю мотивовано варіювати засоби мовної номінації. Якщо в утворенні двокомпонентних термінів-композитів задіяні вісім структурно-семантичних моделей, то терміни-багатокомпонентні композити утворюються на основі шести моделей. Так, для термінів-лексичних зрощень слід визнати характерним велику частотність таких моделей термінотворення (у порядку зменшення продуктивності в межах терміносистеми права корейської мови), як N +> N, A +> N, V > N, V +> N, Ad +> V.
14. Аналіз смислової та структурно-семантичної організації багатокомпонентних термінів свідчить про те, що двокомпонентним термінам властива міцність семантичного зв’язку компонентів, тоді як чотирикомпонентні та терміни з більшою кількістю компонентів являють собою одиниці з розчленованою номінацією, оскільки вони утворюються здебільшого за наявними у корейській мові моделями утворення словосполучень, або іншими словами, є продуктами лексикалізації словосполучень. Слід зазначити, що значення як одних, так і інших не є простою сумою значень їхніх компонентів (їхня семантика представлена експліцитно). В результаті можна зробити висновок, що міцність семантичного зв’язку між компонентами слабшає зі збільшенням кількості компонентів. Найбільш міцним зв’язком характеризуються двокомпонентні терміни. Тому критерій спаяності компонентів дозволяє виявляти семантичне ядро та залишкову морфосилабему у трикомпонентних термінах. Залишкова морфема на основі застосування цілої низки критеріїв може кваліфікуватися або як коренева морфема, або як термінологічний афікс.
Таким чином, можна констатувати, що багатокомпонентні терміни мають більш високий ступінь семантичної ємності, що пов’язана зі збільшенням їхньої довжини, що призводить, в свою чергу до послаблення міжкомпонентної семантичної валентності.
В утворенні термінів-афіксальних слів, за нашими підрахунками, бере участь 28 термінологічних суфіксів та 13 термінологічних префіксів, причому кожен словотворчий формант демонструє різний ступінь продуктивності.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Авербух К.Я. Общая теория термина. Иваново, 2004.
2. Александрова Г.А. Словообразовательные аффиксы в научно-технической терминологии // Автореф. дис. канд. филол. наук М., 1975. 21 с.
3. Алексеева Л.М. Проблемы термина и терминообразования: учебное пособие по спецкурсу. Пермь: Перм.ГУ, 1998.
4. Амосенкова Е.И. Продуктивность некоторых суффиксов при образовании технических терминов в современном французском языке // Ученые записки ЛГУ, № 204. Л., 1957.
5. Артикуца Н.В. Мова права і юридична термінологія: Навчальний посібник. 2-ге вид., змін. і доп. К.: Стилос, 2004. 277 с.
6. Ахманова О.С. О стилистической дифференциации слов // Сб. ст. по языкознанию, посвященный проф. МГУ акад. В.В.Виноградову. М.: Изд-во МГУ, 1958. С. 3-16.
7. Балыхина Т.М. Терминологические словосочетания в языке юридической литературы: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1983. 17 с.
8. Бекишева Е.В. Специфика процессов образования производных терминов: к проблеме национального и интернационального в терминологических подсистемах: Автореф. дис. канд. филол. наук. Саратов, 1991. 15 с.
9. Белодед И.К. Интернациональные элементы в лексике и терминологии. Харьков, 1980.
10.Белоусова А.Р. Субстантивные терминологические словосочетания в языке английской научной литературы: Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1989. 16 с.
11.Березин Ф.М., Головин Б.М. Общее языкознание. М.: Просвещение, 1979. С. 270.
12.Берталанфи Л. фон. История и статус общей теории систем // Системные исследования: Ежегодник. М.: Наука, 1973. С. 20-37.
13.Блох М.Я. Вопросы изучения грамматического строя языка. М., 1976. 106 с.
14.Блох М.Я. Теоретическая грамматика английского языка. 3ье изд. М.: Высшая школа, 2000. 381 с.
15.Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика. М.: Просвещение, 1987. С. 128.
16.Бондарева Н.А. Прикладные аспекты моделирования терминологии (на материале терминосистем уголовного права в русском и английском языках): Дис. канд. филол. наук. Санкт-Петербург, 2003. 198 с.
17.Бортничук Е.Н., Василенко И.В., Пастушенко Л.П. Словообразование в современном английском языке. Киев, 1988. 264 с.
18.Будагов Р.А. Проблемы развития языка. М. Л.: Наука, 1965. 73 с.
19.Будагов Р.А. Человек и его язык. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974.
20.Будагов Р.А. Язык, история и современность. М., 1971. 299 с.
21.Бутин Ю.М. Корея: от Чосона к трем государствам (II в. до н. э. IV в.). Новосибирск: Наука, 1984.
22.Васильева Н.В. Термин// Языкознание. Большой энциклопедический словарь./ Гл. ред. В.Н.Ярцева. 2-е изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. C. 508-509.
23.Виноградов В.А. Словосложение // Лингвистический энциклопедический словарь. М.: СЭ, 1990. С. 469.
24.Виноградов В.В. Избранные труды. Исследование по русской грамматике. М., 1975.
25.Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии. Труды МИФЛИ: сб. ст. по языковедению. М., 1939. Т.5. С. 3-54.
26.Владер И.М. К вопросу о лексико-стилистической дифференциации словарного состава современного английского язика // Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1963.
27.Володарская Э.Ф. Заимствование как отражение русско-английских контактов.// ВЯ. 2002. №4. С. 96-118.
28.Володина М.Н. Специфика терминологической номинации.// Вестник Московского университета. Сер. 9. Филология. 1986. №5. С. 38-47.
29.Володина М.Н. Термин как средство специальной информации. М., Наука, 1996. 80 с.
30.Всемирная история: Становление государств Азии / А.Н.Бадак, И.Е.Войнич, Н.М.Волчек и др. М.: АСТ, Мн.: Харвест, 2002.
31.Гак В.Г. Языковые преобразования. М.: Школа Языки русской культуры”, 1998. 768 с.
32.Гвишиани Н.Б. Язык научного общения. М.: Высшая школа, 1986. 279 с.
33.Герд А.С. Научное знание и система язика // Вест. С-Пб. Ун-та. Сер. 2. История, языкознание, литературоведение. СПб, 1993. Вып. 1. С. 30-34.
34.Герд А.С. Основы научно-технической лексикографии. Как работать над терминологическим словарем. Л.: Изд-во ЛГУ, 1986. 69 с.
35.Голев Н.Д. Юридизация естественного языка как лингвистическая проблема // Юрислингвистика-2. Русский язык в его естественном и юридическом бытии. Барнаул, 2000. С. 8-40.
36.Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. Лингвистческие основы учения о терминах. М.: Высш. шк., 1987.
37.Головин Б.Н. О некоторых проблемах изучения терминов // Вестник МГУ: Сер. Филология. М., 1972. №5.
38.Головин В.Г. Префиксоиды имен прилагательных // Исследования по русскому и славянскому языкознанию. Труды Самаркандского гос. ун-та. Самарканд, 1976. Вып. 299. С.190.
39.Горгониев Ю.А., Плам Ю.Я., Рождественский Ю.В., Сердюченко Г.П., Солнцев В.М. Общие черты в строе китайско-тибетских и типологически близких к ним языков Юго-Восточной Азии (к проблеме моносиллабизма) // Языки Китая и Юго-Восточной Азии. М., 1963. С. 3-12.
40.Горелов В.И. Лексикология китайского языка М.: Просвещение, 1984.
41.Городецкий Б.Ю. К теории сложного слова // Слово в грамматике и словаре./ Отв. ред. Ю.Н.Караулов. М.: Наука, 1984. С. 117-124.
42.Горшенин Е.В. Синтактико-морфологическое и акцентное становление сложнопроизводных прилагательных типа flesh-coloured, green-eyed в английском языке: Дис. канд. филол. наук. Н.Новгород, 2000. 170 с.
43.Грамматика современного русского литературного язика / Под ред. Н.Ю.Шведовой. М., 1970. 767 с.
44.Гринев С.В. Введение в терминоведение. М.: Московский Лицей, 1993. 309 с.
45.Гринев С.В. Терминологические заимствования // Под ред. Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. 1982. С. 108-135.
46.Гришенкова Ю.А. Юридический термин как языковой и социокультурный феномен (на материале немецкого языка семейного права). Автореф. дис. канд. филол. наук. Ярославль, 2006. 20 с.
47.Губаева Т.В. Грамматико-стилистические особенности юридических терминов (процессуальные документы): Автореф. дис. ... канд. филол. наук. Баку, 1984. 20 с.
48.Гуревич В.В. О семантике сложных слов и словосочетаний в английском языке // Морфемная и словообразовательная структура слова. Калинин, 1976. С. 51-55.
49.Даниленко В.П. Как создаются термины? // Русская речь. 1967. - №2. С. 57-64.
50.Даниленко В.П. Лингвистическое изучение терминологии и культура речи (к постановке вопроса) // Актуальные проблемы культуры речи. М.: Наука, 1970. С. 305-325.
51.Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании. ВЯ, 1973, №4. С. 76.
52.Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания. М., 1977. 246 с.
53.Денисова А.А. Семантика терминов общей теории права (парадигматический аспект): Автореф. дис. канд. филол. наук. М., 1992. 16 с.
54.Денисов П.Н. Очерки по русской лексикологии и учебной лексикографии. М.: Изд-во Московского ун-та, 1974. 255 с.
55.Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика: к основам общей теории. М.: Наука, 1972.
56.Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика. К основам теории. М., 1977. 382 с.
57.Дмитриевский П.А. Записки Имп. РГО. Т. XII. Вып. 4. 1884. С. 1-316.
58.Додонова Н.Э. Англо-русские соответствия в акцентно-ритмической организации многокомпонентных терминов: Дис. канд. филол. наук. Пятигорск, 2000. 173 с.
59.Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. Основи термінотворення: Семант. та соціолінгвіст. аспекти. К.: Вид. дім KM Academia”, 2000.
60.Еловков Д.И. Очерки по лексикологии языков Юго-Восточной Азии. Л., 1977.
61.Єнікєєва С.М. Ад’єктивація та субстантивація синтаксичних одиниць у сучасній англійській мові // Вісник Житомирського державного університету. Випуск 23. Філологічні науки. Житомир, 2005. С. 60-64.
62.Ершова Е.Б. Терминология уголовного права (лексико-семантический и функциональный аспекты): Автореф. дис. канд. филол. наук. Ленинград, 1990. 14 с.
63.Зеленько А. С. До питання про становлення лінгвістичного детермінізму (від структурної до когнітивної семантики). Луганськ, 1999.- 71 с.
64.Иванова М.Ю. Именные словосочетания в научно-техническом тексте (на материале русского и английского языков) // Дис. ... канд. филол. н. Калининград, 2003.
65.Канделаки Т.Л. Семантика и мотивированность терминов. М.: Наука, 1977. 167 с.
66.Каращук П.М. Словообразование английского языка. М.: Высшая школа, 1977. 304 с.
67.Касевич В.Б., Токарева Н.А., Ягунова Е.В. О просодике слова в корейском языке // Вестник корейского центра. Вып. 5-6. Л.: СПб, 2003.
68.Квитко И.С. Термин в научном документе. Львов, 1976. 124 с.
69.Кияк Т.Р. К проблеме мотивированности научно-технических терминов (на материале немецких и русских терминов международного электротехнического словаря) // Структурно-семантические особенности отраслевой терминологии: межвуз. сб. науч. тр. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1982. С. 3-12.
70.Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: учеб. пособие. К.: УМК ВО, 1989. 104 с.
71.Кияк Т.Р. Мотивированность лексических единиц (количественные и качественные характеристики). Львов: Вища школа, 1988.
72.Клименко И.М. Поликомпонентные лексические единицы в американском варианте английского языка (структурно-семантический и функциональный аспекты): Автореф. дис. канд. филол. н. К, 1993. 26 с.
73.Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові. К.: Наукова думка, 1984.
74.Кобрин Р.Ю. О сопоставительном анализе свободных, фразеологических и терминологических словосочетаний // Ученые записки Горьковского ун-та. Серия лингвистическая. Горький, 1970. Вып. 99. С. 15-28.
75.Кобрин Р.Ю. Соотношение информационных языков и терминологических систем// АН СССР, секция семиотики. М., 1972. №7.
76.Ковалик І.І. Вступ. Дериватологія (словотвір) як самостійна лінгвістична дисципліна та її місце у системі наук про мову // Словотвір сучасної української літературної мови. К., 1979. С. 5-57.
77.Комарова А.И. Теория и практика изучения языка специальных целей: Автореф. дис. докт. филол. н. М., 1996. 45 с.
78.Концевич Л.Р. Корейский язик // Языкознание. Большой энциклопедический словарь./ Гл. ред. В.Н.Ярцева. 2-е изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 240 242.
79.Коротков Н.Н. Основные особенности морфологического строя китайского языка (Грамматическая природа слова). М., 1968.
80.Косов А.В. Некоторые различия системной организации терминологии по сравнению с организацией общей лексики // Термин и слово. Межвузовский сборник научных трудов. Горький: ГГУ, 1980. С. 13-21.
81.Костадинова И. Ономасиологический аспект словообразования и вопросы обучения лексике русского язика // Проблемы когнитивного и функционального описания русского и болгарского языков. Выпуск второй. Под общей редакцией доц. д-ра Д. Митева и доц. д-ра А. Николовой. Университетско издателство Епископ Константин Преславски”. Шумен, 2003.
82.Кратко М. Проблеми української наукової мови // Вісник Нац. ун-ту Львів.політ.”, № 453, 2002. С. 1213.
83.Кресан О.Я. Функції композитної ономасіологічної структури в англомовній художній прозі - Автореф. дис. ... канд. філол. н. Одеса, 2001. 20 с.
84.Кресан О.Я. Функции композитной ономасиологической структуры в англоязычной художественной прозе. Дис. к. филол. наук. Черкассы, 2001. - 211 с.
85.Крысин Л.П. Иноязычные слова в современном русском языке. М., 1968. 208 с.
86.Кубрякова Е.С., Алейников П.А., Марина В.Г. Типы первых компонентов словообразовательных конструкций как классы размытых множеств // Аффиксоиды, полуаффиксоиды и аффиксы в научном стиле и литературной норме. Владивосток: ДВНЦ АН СССР, 1980. С. 90-102.
87.Кубрякова Е.С. Деривация, транспозиция, конверсия.// Вопр. языкозн. 1974. №5.
88.Кубрякова Е.С. Об относительно связанных (относительно свободных) морфемах языка.// Вопросы языкознания. 1964. №1. С. 97.
89.Кубрякова Е.С. Основы морфологического анализа. М., 1974.
90.Кубрякова Е.С., Панкрац Ю.Г. Аффикс // Языкознание. Большой энциклопедический словарь./ Гл. ред. В.Н.Ярцева. 2-е изд. М.: Большая Российская энциклопедия, 1998. С. 60.
91.Кубрякова Е.С. Парадигмы научного знания в лингвистике и ее современный статус // Известия РАН Серия Литературы и языка, № 2. 1994. С. 3-15.
92.Кубрякова Е.С. Роль словообразования в формировании языковой картины мира // Роль человеческого фактора в языке: Язык и картина мира. М.: Наука, 1988. С. 149.
93.Кубрякова Е.С. Словосложение как процесс номинации и его отличительные формальные и содержательные характеристики // Теоретические вопросы словосложения и вопросы создания лексических единиц. Пятигорск, 1988. С. 3 -23.
94.Кубрякова Е.С. Теория мотивации и определение степени мотивированности производного слова // Актуальные проблемы русского словообразования. Ташкент, 1976. С.292.
95.Кубрякова Е.С. Типы языковых значений. Семантика производного слова. М.: Наука, 1981.
96.Кубрякова Е.С. Что такое словообразование. М., 1965.
97.Кубрякова Е.С. Язык и знание. М.: Языки славянской культуры, 2004. 560 с.
98.Кудрявцева Л.А. Моделирование динамики словарного состава языка. К., 2004.
99.Кутина Л.Л. Языковые процессы, возникающие при становлении научных терминологических систем // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М., 1970. С. 82-95.
100. Левковская К.А. Теория слова, принципы ее построения и аспекты изучения лексического материала. М.: Высшая школа, 1962.
101. Лейчик В.М. О методах и принципах конструирования терминосистем// Семантика естественных и искусственных языков в специализированных системах. Тезисы. Л.: ЛГУ, 1979.
102. Лейчик В.М., Смирнов И.П., Суслова И.М. Терминология информатики: теоретические и практические вопросы // Итоги науки и техники. Сер. Информатика”. М., 1977. Т. 2. С. 36-45.
103. Лейчик В.М. Термин и его определение // Терминоведение и терминография в индоевропейских языках: сб. науч. тр. Владивосток, 1987. С. 135-145.
104. Лейчик В.М. Терминоведение: Предмет, методы, структура. М.: КомКнига, 2006. 256 с.
105. Леонова Л.П. Инкорпорированное слово в типологическом аспекте // Семантика и структура слова: Сб. науч. тр. Калининского гос. ун-та. Калинин, 1985. С. 77-88.
106. Лингвистические проблемы терминологии и научно-технический перевод. Вып. 18/ отв. ред. И.И.Убин. М., 1989. 40 с.
107. Лингвистический энциклопедический словарь. М.: Советская энциклопедия, 1990. 685 с.
108. Локтионова Н.М. Лексико-семантическая характеристика термина. Ростов- н/Д: Изд-во Рост. гос. строит. ун-та, 2001. 176 с.
109. Лопатин В.В. Русская словообразовательная морфемика: Проблемы и принципы описания М.: Наука, 1977. 315 с.
110. Лосев А.Ф. Введение в общую теорию языковых моделей. М.: Наука, 1968.
111. Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. М., 1982. 149 с.
112. Лотте Д.С. Основы построения научно-технической терминологии. Вопросы теории и методики. М.: Изд-во АН СССР, 1961. 157 с.
113. Лоукотка Ч. Развитие письма. М.: Издательство иностранной литературы, 1950.
114. Мазур Ю.Н. Грамматика корейского языка (Морфология. Словообразование). Теоретический курс. М.: Международный центр корееведения МГУ Издательский Дом Муравей-Гайд”, 2001.
115. Медведева Л.М., Дайнеко В.В. Парные словосочетания английского языка. Киев, 1989. 184 с.
116. Мешков О.Д. О композитном значении (на материале английских сложных N+N) // Слово в грамматике и словаре./ Отв. ред. Ю.Н.Караулов. М.: Наука, 1984. С. 124-128.
117.