ІНТИМНА ЛІРИКА ЯК ДУХОВНИЙ ФЕНОМЕН (чоловічий і жіночий дискурси) : Интимная лирика как духовный ФЕНОМЕН (мужской и женский дискурсы)

Краткое описание

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ВИННИЧЕНКА

На правах рукопису

МАКОВЕЙ Ганна Володимирівна

УДК 821.161.2 + 821

ІНТИМНА ЛІРИКА ЯК ДУХОВНИЙ ФЕНОМЕН
(чоловічий і жіночий дискурси)

Спеціальність 10.01.01 — українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник —
Марко Василь Петрович,
доктор філологічних наук, професор

Кіровоград 2002

ЗМІСТ

ВСТУП.3
РОЗДІЛ 1. ПАРАМЕТРИ Й СТАН ВИВЧЕННЯ ПРОБЛЕМИ.8
1.1. Історико-літературний екскурс.8
1.2. Теоретичні аспекти теми.18
1.3. Огляд літератури..31
РОЗДІЛ 2. МОДИФІКАЦІЇ ЧОЛОВІЧОГО НАЧАЛА В ІНТИМНІЙ
ЛІРИЦІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ Д.ПАВЛИЧКА)38
2.1. Досвід віку й молоді почуття..39
2.2. Власне кохання й філософія кохання.48
2.3. Кохання небесне й земне.54
2.4. Образ коханої (ідеальне й суперечливе)65
2.5. Обожнення й тривога, захоплення коханою й страх утрати75
2.6. Радість і біль..81
2.7. Уявні й реальні картини89
РОЗДІЛ3.БУТТЯДУХОВНОЇСУБСТАНЦІЇВЖІНОЧОМУСАМОВИРАЖЕННІ
(НА МАТЕРІАЛІ ІНТИМНОЇ ЛІРИКИ Л.КОСТЕНКО)98
3.1. Іпостасі ліричної героїні інтимної лірики Л.Костенко98
3.2. Раціональні й емоційні начала..115
3.2.1. Раціо..115
3.2.2. Емоціо.127
3.3. Табу і сублімації.136
3.4. Уявні й реальні картини в структурі творів інтимної лірики.146
3.5. Чоловічий ідеал154
ВИСНОВКИ.165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..170
ДОДАТОК...184

ВСТУП

Інтимна лірика така ж давня, як і творчість людини взагалі. Ще з давніх давен кохання було оточене ореолом загадковості й містики. Воно вабило до себе. Осягнення кохання йшло двома руслами: художнім і науковим. З одного боку, багато митців, поетів і музикантів прагнули розгадати таємницю цього прекрасного почуття. Багатолике й мінливе, незбагненне й оманливе, воно відкривало кожному лише одну свою грань конечну й обмежену, залишаючи промінь надії на пізнання його вищої сутності. Цією надією осяяна Біблійна Пісня над Піснями”, творчість Архілоха й Сапфо, Данте й Петрарки, трубадурів і романтиків, наших попередників і сучасників. З іншого боку, феномен кохання ставав предметом дослідження філософів і психологів, а згодом, опосередковано, і літературознавців.
Термін інтимна лірика (синоніми любовна, еротична) вживається на позначення різновиду ліричного твору, в якому домінує любовне переживання. Літературознавчий словник так характеризує це поняття: Інтимна лірика розкриває широкий діапазон душевних переживань, постає найяскравішим художнім документом історії людського серця; основні мотиви поезії мають еротичне забарвлення, зумовлюють витончену інтимізацію буття, втаємничення у заповітні істини” [89: 318]. Як прояв найвищих злетів і найболючіших падінь людського духу, інтимна лірика розкриває необмежені горизонти для дослідження феномена духовності.
У радянський період інтимна лірика друкувалась переважно в загальному масиві збірок. Винятків було небагато (скажімо, В.Сосюра). У 70-80-х рр. ХХ-го століття все частіше з’являються розділи, цикли (Б.Олійник: цикл Мелодія” у збірці Істина” (1976); Л.Костенко: цикл Моя любове, я перед тобою” у збірці Над берегами вічної ріки” (1977)). Подіями в літературному житті стали книжки Л.Костенко Вибране” (1989), М.Вінграновського Цю жінку я люблю” (1990) та Д.Павличка Золоте ябко”(1998). Реалізація принципу свободи розширила й діапазон інтимної лірики та літературознавчих зацікавлень нею.
Наш підхід до інтимної лірики комплексний: не уникаючи еротичних моментів, ми будемо розглядати інтимну лірику як духовний феномен, зосереджуючись на художньому рівні творів талановитих майстрів слова.
Як і в реальному житті, в інтимній ліриці існують два полюси: чоловічий і жіночий. Тому одне з основних завдань нашого дослідження вбачаємо у визначенні чоловічого й жіночого дискурсів у інтимній ліриці. На нашу думку, серед найбільш характерних у цьому плані поетів-сучасників, творців любовної поезії, можна назвати, з одного боку, Д.Павличка, М.Вінграновського, Б.Олійника, а з другого, Л.Костенко, І.Жиленко, О.Забужко. Досліджуючи чоловічий і жіночий дискурси в інтимній ліриці, ми докладно зупинилися на особливостях поезії кохання Д.Павличка та Л.Костенко, як найоригінальніших носіїв українського менталітету, художні світи яких відбивають водночас домінування статі й суперечливу взаємодію життєвих опозицій. Багатогранна й обширна інтимна лірика інших авторів була для нас лише фоном, усвідомленим, але через обсяг дисертації лише ескізно означеним контекстом.
У працях критиків, присвячених творчості Д.Павличка та Л.Костенко, йшлося про окремі нюанси змісту й форми, про художню вартість їхньої інтимної лірики, наводились паралелі з історії української та світової поезії любові. Однак окремого літературознавчого дослідження, де б за допомогою сучасного інструментарію аналізувались особливості чоловічого й жіночого начал у ліриці кохання, на сьогодні немає. А за художнім рівнем, за висотою морального ідеалу, за рівнем філософського осмислення людини й світу українська любовна поезія другої половини ХХ-го століття має посісти гідне місце серед світової інтимної лірики. Цим і визначається актуальність нашої праці.
Об’єкт дослідження інтимна лірика Д.Павличка, представлена циклом Пахощі хвої” (за різними виданнями), збірками Таємниця твого обличчя” (1974р., 1979р.) та Золоте ябко” (1998р.), а також окремими віршами зі збірок Любов і ненависть” (1953р.), На чатах” (1961р.), Пелюстки і леза” (1964р.), Сонети подільської осені” (1973р.), Вибрані твори в 2-х томах (1979р.), Спіраль” (1984р.), Вибрані твори в 3-х томах (1989р.), Наперсток” (2000р.); любовна поезія Л.Костенко за збірками Проміння землі” (1957р.), Вітрила” (1958р.), Над берегами вічної ріки (1977р.), Неповторність” (1980р.), Сад нетанучих скульптур” (1987р.) та циклами Безсмертним рухом скрипаля”, Крізь роки і печалі”, Осінні карнавали” з книги Вибране” (1989р.).
Предмет дослідження особливості інтимної лірики, зумовлені аспектами функціонування духовної субстанції в чоловічому й жіночому самовираженні. Досліджуючи лірику кохання як прояв феномена духовності, простежимо динаміку любовного переживання героїв, художню неповторність творів і своєрідність вираження естетичних ідеалів Д.Павличка та Л.Костенко.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася як частина комплексної теми кафедри української літератури Кіровоградського державного педагогічного університету ім. Володимира Винниченка Методологія й методика літературознавчого аналізу художнього твору у вищій та загальноосвітній школі”.
Мета роботи виявити чоловічі й жіночі знаки духовності інтимної лірики Д.Павличка та Л.Костенко в окресленому контексті, розкрити художні особливості творення образів ліричних суб’єктів і об’єктів кохання.
Поставлена мета передбачає виконання таких завдань:
охарактеризувати рух чоловічого й жіночого начал в інтимній ліриці до естетичного ідеалу;
висвітлити філософські аспекти плинності інтимних почуттів;
обґрунтувати цілісність ліричних героїв крізь призму суперечливих інтимних переживань;
розкрити секрети художності інтимної лірики;
простежити взаємодію раціонального й емоційного в інтимному переживанні, зафіксованому в поетичному слові;
визначити специфіку співвідношення духовного й тілесного, платонічного й еротичного в інтимній ліриці;
висвітлити особливості морально-релігійного забарвлення інтимного переживання, вираженого в ліриці;
з’ясувати роль інтимної лірики як засобу утвердження гуманістичних цінностей.
Методи й прийоми дослідження зумовлені метою та завданнями дисертації. При створенні методологічної бази дослідження ми слугувались здобутками вітчизняного та зарубіжного літературознавства. Як правило, використовували психоаналітичний, індуктивно-дедуктивний, психологічний методи, метод зіставлень та деякі прийоми рецептивної поетики. Осягаючи філософське знання про феномен кохання, накопичене людством, ми зверталися до психоаналітичної концепції З.Фройда, зокрема положення про творчість як сублімацію підсвідомих імпульсів; до вчення К.-Г.Юнга про архетипи й психологічні типи; морально-філософських положень Е.Фромма. В осмисленні природи кохання ми опиралися на дослідження Ю.Рюрикова та К.Василева. У простеженні національних ознак художнього відображення кохання допомогли твори Г.Сковороди, П.Юркевича, праця М.Томенка Теорія українського кохання”. Встановленню специфічних рис психології статей сприяли монографії О.Вейнінгера Стать і характер”, С.де Бовуар Друга стать”, О.Шварца The Psychology of Sex”. Глибшому осмисленню духовності людини ХХ-го століття сприяли твори Х.Ортеги-і-Гасета. Було також використано окремі методологічні аспекти з праць В.Базилевського, С.Барабаш, В.Брюховецького, М.Ільницького, Г.Клочека, А.Макарова, В.Марка, В.Панченка.
Наукова новизна та особистий внесок здобувача полягають у тому, що вперше робиться спроба осмислення інтимної лірики Д.Павличка та Л.Костенко як прояву духовності, визначаються особливості чоловічого й жіночого осягнення любові. На матеріалі любовної поезії розглядається відбита в слові вікова й статева динаміка переживань героїв. Крізь призму об’єктивно існуючих опозицій виявлено аспекти співвідношення раціонального й емоційного, еротичного й платонічного в ліриці любові. Уперше в літературознавчій науці в такому ракурсі розкриваються проблеми філософії й психології кохання, характеризуються чоловічий та жіночий дискурси в інтимній ліриці.
Практичне значення дисертації полягає в тому, що здобуті результати можуть бути використані при написанні підручника з історії української літератури, при читанні лекційних курсів та спецкурсів для студентів-філологів, написанні курсових та дипломних робіт. Дисертація є основою майбутньої монографічної праці, присвяченої проблемам інтимної лірики.
Апробація результатів дисертації здійснювалася під час виступів автора на звітних наукових конференціях (2000 2002 роки) у Кіровоградському державному педагогічному університеті імені Володимира Винниченка та на міжнародній науково-теоретичній конференції Українська література: духовність і ментальність” у Кривому Розі (2002р.). Основні положення дисертації відображені в п’яти публікаціях у фахових виданнях.

Структура дисертації відповідає меті та поставленим завданням. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (214 позицій). Повний обсяг дисертації становить 184 сторінки, із них 169 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В українській літературі другої половини ХХ-го століття інтимна лірика представлена багатьма цікавими іменами (Д.Павличко, М.Вінграновський, Б.Олійник, І.Драч, Л.Костенко, І.Жиленко, О.Забужко, С.Йовенко, Л.Голота, Г.Світлична, Л.Недін). Із цього барвистого масиву поезії ми виділили для аналізу творчість найбільш яскравих представників Д.Павличка та Л.Костенко. Досліджуючи їхню поезію, ми зосередились на вираженні в ній найсокровеннішого в людині, з’ясували, як тонко утверджуються в ліриці любові гуманістичні цінності, яких сьогодні нам так бракує. Поети такого рівня, як Д.Павличко та Л.Костенко, створили поетичні шедеври, у центрі яких постає духовно розвинена особистість. Зіставлення любовної поезії Д.Павличка та Л.Костенко з погляду художності та духовності в чоловічому й жіночому дискурсах дає можливість прийти до певних висновків:
· З інтимної лірики Д.Павличка та Л.Костенко відкриваються різні грані менталітету українця на rendezvous, так би мовити, образ українського кохання другої половини ХХ-го століття. Художні світи аналізованих авторів відбивають типові якості національного характеру: почуттєвість, емоційність, романтичність і поетизацію інтимного переживання, наближеність до світу природи.
· Вивчення інтимної лірики переконує, що тільки розмаїтий теоретичний інструментарій дає змогу найближче підійти до таїни слова, захопленого у вир емоційних переживань. Здобутки психологів, філософів, літературознавців дали змогу розглянути суб’єктивні зміни станів ліричних героїв, способи творення авторами ідеалів людських взаємин та образів протилежної статі. Поети утверджують концепцію людини, здатної розчинятися в іншій, водночас зберігаючи свої унікальні індивідуальні якості; людини, здатної спрямовувати жар душі не лише на об’єкт кохання, але й на навколишній світ, збагачуючи його чарівною мелодією душі.
· За всього розмаїття розглянутої інтимної лірики в найглобальнішому плані вона тяжіє до двох природних полюсів чоловічого й жіночого начал, котрі ми розкрили на прикладі творчості Д.Павличка та Л.Костенко, де чоловічі й жіночі дискурси цього мінливого й тонкого переживання відбилися найцікавіше. Художні світи Д.Павличка та Л.Костенко відображають своєрідне поєднання двох докорінних суперечностей життя в межах однієї особистості й водночас яскраве домінування маскулінної природи в ліриці Д.Павличка й фемінної у Л.Костенко.
· Зіставлення художнього й духовного світів Д.Павличка й Л.Костенко дало змогу простежити їхню близькість і відмінність, вловити, з одного боку, сильний голос язичницьких віків у ліриці Д.Павличка, а з другого, християнську стриманість (часом навіть аскезу) в поезії Л.Костенко, що позначилося й на деяких особливостях ритмічної будови їхніх віршів, а саме: у Д.Павличка спостерігаємо динамічну змінність ритміки й розмірів, а в Л.Костенко переважає п’ятистопний ямб, що увиразнює певну стабільність позиції авторки.
· У світі емоційних переживань ліричних суб’єктів важлива роль належить моральній позиції авторів. У Л.Костенко стрижнями душі й поезії виступають ідеальні начала моралі й культури. Увібравши в себе етичні норми українського народу, її лірична героїня крізь найпристрасніші переживання проносить цнотливість, чистоту відносин, безкомпромісність у дотриманні моральних правил. Чоловіча сутність Д.Павличка привносить у лірику любові вільніше поводження з мораллю, і лише чистий і щирий голос поета, що раз у раз зізнається в гріхах, обвіває душу читача красою й привабливістю авторської концепції.
· Глибинні пласти поетичних світів наших поетів відкриваються в процесі простеження динаміки інтимного переживання, відбитого в їхній ліриці. Якщо в Д.Павличка переважає мінливість, змінність інтимного світу, то в Л.Костенко бачимо дивовижну стабільність душі у світі кохання. Причому розвиток почуття в художній галактиці Д.Павличка відбувається у двох напрямках: як поглиблення філософічності та як наростання еротичного начала, що відповідно засвідчують його збірки Таємниця твого обличчя” й Золоте ябко”. В інтимній ліриці Л.Костенко превалюють дві домінанти розум і жіноча емоційність, що надає її поетичному слову витонченої метафоричності й бездоганної простоти. Її пісня любові завжди лунає мелодіями жорсткої прямоти та максималізму пристрасті й печалі, беззахисності вразливої душі й небайдужості до глобальних проблем людства.
· Нові грані творчих особистостей Д.Павличка та Л.Костенко відкриваються при дослідженні взаємодії раціонального й емоційного начал у чоловічому й жіночому інтимному переживанні: незалежно від статі, думка й почуття співіснують і складно взаємодіють у поетичному світі. Більше того, як свідчить це дослідження, любовна лірика жінки набагато розсудливіша й стриманіша, ніж інтимна лірика поета-чоловіка. Водночас амплітуда емоційного переживання Д.Павличка набагато більша, яскравіша, менш обмежена, ніж у поезії Л.Костенко. Разом з тим для художнього світу Д.Павличка характерні прості емоції, оскільки в одному вірші домінує один психологічний стан; гама ж емоційного малюнка віршів Л.Костенко насиченіша, сповнена відтінків і напівтонів.
· По-новому відкриваються поетичні світи Д.Павличка та Л.Костенко при аналізі співвідношення духовного й тілесного, платонічного й еротичного в їхній інтимній ліриці. Зокрема, характерне для ліричного героя Д.Павличка суперечливе поєднання духовного й тілесного не раз ставало джерелом драматизму переживань його ліричного героя. Платонічне почуття поета народжувало сповнені медитативності й поклоніння перед об’єктом кохання рядки, що відбивали авторове пожадання чистоти й вічності. А еротизм несподівано спалахнув у зрілій ліриці полум’ям надзвичайно сильної пристрасті збіркою Золоте ябко”. Відвертість у передачі найпотаємнішого, простота, що інколи межує з натуралізмом, і витонченість лицаря-естета у відображенні миттєвого інстинкту перетворюють тілесний бік кохання на жагуче оспівування земного раю.
Жіноча чуттєвість у ліриці Л.Костенко стриманіша. За її поезією можемо лише здогадуватись про існування еротичного у світі ліричної героїні. Дотик і погляд основні знаки, що символізують контакт ліричної героїні з обранцем. На поцілунок вона насмілилася лише єдиний раз, коли під маскою дикунки відчула себе розкутішою в даруванні насолоди коханому й у захопленні його тілом (Екзотика” з циклу Безсмертним рухом скрипаля”). Здебільшого ж поетичний світ Л.Костенко свідчить про сублімацію сексуальної енергії в естетично довершене слово, у пульсуючу пристрасть творчості.
· В інтимній ліриці Д.Павличка та Л.Костенко виявляються й певні закономірності творення жіночого й чоловічого ідеалу коханої людини. Із віршів Д.Павличка виринають символічні знаки об’єкта кохання: земля, нива, мати, вода, космос, хліб. Драматизму інтимній ліриці поета надає конфлікт бачення коханої як недосяжного ідеалу й водночас усвідомлення в її образі рис суперечливих, неприйнятних (Моя гріховнице пречиста”). Незважаючи на відсутність рис реального портрета обраниці (крім деяких еротичних віршів), поетичне узагальнення Павличкового жіночого абсолюту надзвичайно яскраво відбиває конкретні грані сприйняття жінки автором (як небесної та земної, пасивної й дієвої, мінливої й сталої водночас).
Чоловічий ідеал ліричної героїні Л.Костенко більш завуальований, прихований, він укарбований у найпотаємніших сердечних глибинах поетеси, а в поетичному світі його фізичні ознаки відсутні. На суд читача Л.Костенко представляє тільки духовний абсолют шляхетний, піднесений над натовпом образ лицаря й творця.
· Крізь призму суперечливих інтимних переживань ліричних суб’єктів Д.Павличка та Л.Костенко виринає цілісність їхньої натури, адже конфлікти думки й почуття, платонічного й еротичного, радості й болю, обожнення й невпевненості в художньому світі успішно долаються чарами талановитих майстрів поетичного слова. Необхідно наголосити, що поєднання суперечливих станів і відчуттів не призводить до фрагментарності художнього світу, а, навпаки, створює гармонійний мікрокосм, здатний саморозвиватись і вдосконалюватись.
У своєму дослідженні ми наблизились до розкриття таїни слова, таїни духу й кохання, відбитої в осяжному масиві інтимної лірики Д.Павличка та Л.Костенко. Любовна поезія надзвичайно багатоплановий і невичерпний матеріал для аналізу, тому потреба прочитання поетичної книги українського кохання залишається актуальною й надалі. Буття духовної субстанції в поетичному самовираженні майстрів слова надає яскравої неповторності феномену українського кохання. Якщо бодай на хвилину стати на позицію максималіста, світи інтимної лірики аналізованих нами авторів відкривають невичерпні джерела життєдайності українців у драматичні часи нашої історії, до яких належала й друга половина ХХ-го (тепер уже минулого) століття.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агеєва В. Поетеса зламу століть: Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. К.: Либідь, 1999. 261 с.
2. Антонишин С. Над річкою буття на березі крутому”, або лілеї для Ліни. До ювілею Ліни Костенко // Дзвін. 2000. № 3. С. 125-132.
3. Афанасьев А. Формула любви. М.: Знание, 1993. 64 с.
4. Багалій Д. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. К.: Орій, 1992. 470 с.
5. Базилевський В. Поезія як мислення // Дніпро. 1990. № 3. С. 106-116.
6. Бакула Б. Історія і поезія // Дивослово. 2000. № 3. С. 42-45.
7. Барабаш С.Г., Барабаш Д.В., Бондаренко Г.С. Ліна Костенко // Нові імена в програмі з української літератури: Посібник для вчителя. К.: Освіта, 1993. С. 217-248.
8. Барабаш С. Пам’ять розуму і серця в ліриці Л.Костенко // Література. Діти. Час. Вип. 14. К.: Веселка, 1989. С. 65-70.
9. Барабаш С. Поезія пісні” // Радянське літературознавство. 1989. № 9. С. 42-45.
10. Барабаш С.Г. Серце вільне і пісенне” К.: Знання, 1989. 16 с.
11. Барабаш С. Філософія хронотопу в поезії Ліни Костенко І засміялась провесінь” // Наукові записки. Вип. 47. Серія: Філологічні науки (літературознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. 2002. С. 231-237.
12. Барнетт А. Род человеческий. М.: Мир, 1968. 279 с.
13. Бердяев Н. Философия свободы. Смысл творчества. М.: Правда, 1989. 606 с.
14. Бердяев Н. Эрос и личность: Философия пола и любви. М.: Прометей, 1989. 159 с.
15. Бовуар С. де. Друга стать: В 2 т. К.: Основи, 1994. Т.1. 390 с.
16. Бовуар С. де. Друга стать: В 2 т. К.: Основи, 1995. Т. 2. 392 с.
17. Бокий И. Душа принадлежит человечеству и эпохам: Перечитывая судьбу и поэзию Лины Костенко // Радуга. 1990. № 6. С. 154-162.
18. Брюховецький В.С. Ліна Костенко: Нарис творчості. К.: Дніпро, 1990. 260 с.
19. Бурбан В. Как зеркало украинской ментальности // Зеркало недели. 2000. 18 марта. С. 11.
20. Василев К. Любовь. М.: Прогресс, 1982. 384 с.
21. Вейнингер О. Пол и характер. М.: ТЕРРА, 1992. 480 с.
22. Вінграновський М. Цю жінку я люблю. К.: Дніпро, 1990. 204 с.
23. Гарденберг Ф. фон (Новаліс). Вера и любовь, или король и королева // Эстетика немецких романтиков: Сборник. М.: Искусство, 1987. С. 47-54.
24. Гегель Г.В.Ф. Эстетика: В 4 т. М.: Искусство, 1969. Т. 2. 326 с.
25. Геевский И. Любви таинственная власть: от древности до наших дней. М.: Мысль, 1995. 382 с.
26. Гозман Л.Я., Ажгихина Н.И. Психология симпатий. М.: Знание, 1988. 94 с.
27. Гозман Л.Я. Психология эмоциональных отношений. М.: Изд-во МГУ, 1987. 174 с.
28. Головаха Е.И., Панина Н.В. Психология человеческого взаимопонимания. К.: Политиздат Украины, 1986. 189 с.
29. Гордасевич Г. Під галактик очима карими” (Ліна Костенко) // Силуети поетес: Літературні портрети. К.: Рад. письменник, 1989. С. 108-143.
30. Горячева О. Інтимна лірика Ліни Костенко // Українська мова і література. 2000. № 11. С. 7.
31. Данте Алигьери. Божественная комедия. М.: Наука, 1967. 627 с.
32. Дзюба І. Секс”, секс” і трохи антисексу” (жіночий ідеал у поезії) // Слово і час. 1991. № 8. С. 26-33.
33. Добрянський І.А., Марко В.П. Дружні бесіди: Радіопубліцистика. Вип.1. Кіровоград: Код, 2002. 170 с.
34. Додонов Б.И. В мире эмоций. К.: Политиздат Украины, 1987. 141 с.
35. Донченко Е.А., Титаренко Т.М. Личность: Конфликт, гармония. К.: Изд-во политической литературы Украины, 1989. 174 с.
36. Дюфур П. История проституции. К.: Интербук, 1991. Ч. 1: Античность Передний Восток Греция Рим. 96 с.
37. Энциклопедия символов, знаков, эмблем / Сост. В.Андреева, В.Куклев, А.Ровнер. М.: Локид, Миф, 1999. 576с.
38. Эрос: Антология / Под ред. П.С.Гуревича. М.: Алетейа, 1998. 360 с.
39. Жиленко І.В. Автопортрет у червоному: Лірика. К.: Рад. письменник, 1971. 104 с.
40. Жиленко І.В. Вибране: Поезії. К.: Дніпро, 1990. 333 с.
41. Жиленко І.В. Концерт для скрипки, дощу і цвіркуна : Поезії. К.: Рад. письменник, 1979. 113 с.
42. Жиленко І.В. Пори року: Поезія. К.: Укр. письменник, 1999. 132 с.
43. Жулинський М. Лицарство духа // Вітчизна. 2000. № 3-4. С. 2-5.
44. Забужко О.С. Автостоп: Поезії. К.: Укр. письменник, 1994. 95 с.
45. Забужко О.С. Диригент останньої свічки: Поезії. К.: Рад. письменник, 1990. 143 с.
46. Забужко О.С. Травневий іній: Поезії. К.: Молодь, 1985. 62 с.
47. Забужко О.С. Жінка-автор у колоніальній культурі // Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х. К.: Факт, 1999. С. 152-193.
48. Задура Б. Правда життя суть поезії” // Всесвіт. 1991. № 3. С. 177-180.
49. Зборовська Н., Ільницька М. Феміністичні роздуми // На карнавалі мертвих поцілунків. Львів: Літопис, 1999. 336 с.
50. Зінченко О., Коляда Т. Вежа самотності”: позамовні смисли // Сучасність. 1996. № 12. С. 110-115.
51. Зі словом вітальним до Ліни Костенко / М.Жулинський, Г.Штонь, Г.Сивокінь, М.Кодак, М.Наєнко, Н.Зборовська, Р.Мовчан, А.Ткаченко. Слово і час. 2000. № 3. С. 7-16.
52. Ільєва Г.О. Любовна лірика Наталі Лівицької-Холодної та Олени Теліги (риси художньої та психологічної індивідуальності): Дис. канд. філол. наук: 10.01.01. К., 1995. 159 с.
53. Ільницький М.М. Біль, обернений у слово // Дивослово. 2000. № 8. С. 2-7.
54. Ільницький М.М. Дмитро Павличко: Нарис творчості. К.: Дніпро, 1985. 189 с.
55. Ильченко О. Войти в сад, из которого нет выхода // Всеукраинские Ведомости. 1995. 20 июня. С. 11.
56. Кант И. Сочинения: В 6 т. М.: Мысль 1966. Т. 5. 564 с.
57. Керлот Х.Э. Словарь символов. М.: REFL-book, 1994. 603 с.
58. Клизовский А.И. Мужчина и женщина: О взаимоотношеннии начал. Минск: Універсітэцкае, 1996. 110 с.
59. Клочек Г.Д. Душа моя сонця намріяла”: Поетика Сонячних кларнетів” Павла Тичини. К.: Дніпро, 1986. 367 с.
60. Клочек Г.Д. Ліна Костенко: Навчальний посібник-хрестоматія. Кіровоград: Степова Еллада, 1999. 319 с.
61. Клочек Г.Д. Поетика Бориса Олійника: Літературно-критичний нарис. К.: Рад. письменник, 1989. 332 с.
62. Клочек Г.Д. Поетика і психологія. К.: Знання, 1990. 48 с.
63. Клочек Г.Д. У світлі вічних критеріїв (Про систему критеріїв оцінки літературного твору). К.: Дніпро, 1989. 221 с.
64. Ковалевський О. Екзистенціалізм і кордоцентризм у тихій ліриці” Ліни Костенко // Київ. 2002. № 1-2. С. 88-95.
65. Ковальчук О. Нехай тендітні пальці етики торкнуть Вам серце і вуста” (Етико-гуманістичний зміст інтимної лірики Ліни Костенко) // Дивослово. 2000. № 3. С. 33-35.
66. Козуля О. Жінки в історії України. К.: Український центр духовної культури, 1993. 256 с.
67. Коляда Т.Ф. Інтенсіональний світ поезії Ліни Костенко: Дис. канд. філол. наук: 10.01.06. К., 1996. 144 с.
68. Кон І.С. Введение в сексологию. М.: Медицина, 1989. 335 с.
69. Костенко Л.В. Вибране. К.: Дніпро, 1989. 558 с.
70. Костенко Л. Вітрила: Лірика. К.: Рад. письменник, 1958. 94 с.
71. Костенко Л. Геній в умовах заблокованої культури // Урок української. 2000. № 2. С. 2-7.
72. Костенко Л. Гуманітарна аура нації або дефект головного дзеркала: Лекція, прочитана в Національному університеті Києво-Могилянська академія” 1 вересня 1999р. К.: КМ Асаdemia, 1999. 32 с.
73. Костенко Л.В. Над берегами вічної ріки: Поезії. К.: Рад. письменник, 1977. 163 с.
74. Костенко Л. Немає еталонних ідеалів // Молодь України. 1964. 24 жовтня. С. 4.
75. Костенко Л. В. Неповторність: Вірші, поеми. К.: Молодь, 1980. 224 с.
76. Костенко Л. Проміння землі: Вірші. К.: Молодь, 1957. 58 с.
77. Костенко Л.В. Сад нетанучих скульптур: Вірші. Поема-балада. Драм. поема. К.: Рад. письменник, 1987. 207 с.
78. Костенко Н.В. Українське віршування ХХ століття. К.: Либідь, 1993. 232 с.
79. Коцюбинська М. Література як мистецтво слова. Деякі принципи літературного аналізу художньої мови. К.: Наук. думка, 1965. 323 с.
80. Кошарська Г.Д. Творчість Ліни Костенко з погляду поетики експресивності: Пер. з англ. К.: Вид. дім КМ Academia”, 1994. 166 с.
81. Краснова Л.В. Грані поетичної майстерності Ліни Костенко // Слово і час. 1995. № 7. С. 45-53.
82. Краснова Л. Летючі катрени” Ліни Костенко // Дивослово. 1997. №5-6. С. 35-36.
83. Краснова Л. Поетика контрастів // Дзвін. 1996. № 10-12. С. 140-143.
84. Криловець А. Еротична образність поезії Олекси Стефановича // Лель. 1999. № 9. С. 6-7.
85. Легка О.С. Еротичний роман у віршах Наталі Лівицької-Холодної: Дис. канд. філол. наук: 10.01.01. Львів, 1999. 216 с.
86. Легка О. Сад любови моєї (проблема філософії кохання в поезії Н.Лівицької-Холодної). Львів: РВВ ВЦ Львівського ун-ту ім. І.Франка; Фенікс Лтд”, 1998. 48 с.
87. Лексикон загального та порівняльного літературознавства. Чернівці: Золоті литаври, 2001. 636 с.
88. Лесик В. Естетичні обрії поета (Спостереження над лірикою Д.Павличка)// Жовтень. 1989. № 12. С. 113-119.
89. Літературознавчий словник-довідник / Укл. Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. К.: ВЦ Академія”, 1997. 752 с.
90. Літературознавчі терміни: Довідник для учнів / Укл. В.М. Лесин. К.: Радянська школа, 1985. 252 с.
91. Лой В.М. Спартанка Києва. До 70-річчя від дня народження Л.Костенко// Календар знаменних і пам’ятних дат. 2000. 1 квартал. С. 88-96.
92. Лотман Ю.М. Анализ поэтического текста. Структура стиха: Пособие для студентов. Л.: Просвещение, 1972. 270 с.
93. Майерс Д. Социальная психология. С.Пб: Санкт-Петербург, 1997. 684с.
94. Макаров А. Дума в бурю” (Про нову збірку Ліни Костенко) // Літературна Україна. 1990. 22 березня. С. 1, 5.
95. Макаров А. Історія сестра поезії // Українська мова і література в школі. 1990. № 10. С. 24-38.
96. Макаров А.М. П’ять етюдів: Підсвідомість і мистецтво: Нариси з психології творчості. К.: Рад. письменник, 1990. 285 с.
97. Макаров А.М. Світ образу: Літературно-критичні нариси. К.: Рад. письменник, 1977. 268 с.
98. Марко В.П. Основа творчих шукань (Художня концепція людини в сучасній українській радянській літературі). К.: Вища школа, 1987. 166с.
99. Марко В.П. У вимірах стилю: Літературно-критичний нарис. К.: Дніпро, 1984. 118 с.
100. Между Эдипом и Озирисом: Становление психоаналитической концепции мифа. Львов: Инициатива, 1998. 512 с.
101. Метерлинк М. Полное собрание сочинений: В 4 т. Петроград: Изд-во т-ва А.Ф.Маркс, 1915. Т.4, Кн.8. 290 с.
102. Милтс А.А. Гармония и дисгармония личности: Философско-этический очерк: Пер. с латышского. М.: Политиздат, 1990. 222 с.
103. Мир и эрос. Антология философских текстов о любви / Сост. Р.Г.Подольный. М.: Политиздат, 1991. 335 с.
104. Миронюк Л.В. Категорія часу у філософській ліриці Ліни Костенко // Вісник Запорізького державного університету: Філологічні науки. Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2001. № 1. С. 61-64.
105. Мілет К. Сексуальна політика : Пер. з англ. К.: Основи, 1998. 619 с.
106. Моренець В.П. Борис Олійник: Нарис творчості. К.: Дніпро, 1987. 187 с.
107. Моренець В. Д.Павличко // Історія української літератури ХХ століття: У 2 кн.: Підручник для вузів / За ред. В.Г.Дончика. К.: Либідь, 1998. Кн. 2. С. 115-120.
108. Моренець В. На зрізі контрастних переходів і заперечень (До 70-ліття Дмитра Павличка) // Дивослово. 1999. № 9. С. 49-51.
109. Мужчина и женщина: Их взаимные отношения и положение, занимаемое ими в современной культурной жизни: В 3т. Тбилиси: Мецниереба, 1990. Т.1, Кн.1: Мужчина. 279 с.
110. Назарук О. Роксоляна, жінка халіфа і падішаха (Сулеймана Великого), завойовника і законодавця. К.: Політвидав України, 1990. 302 с.
111. Найдан М. Інші поети в творчості Ліни Костенко // Сучасність. 1994. № 10. С. 151-161.
112. Наєнко М.К. Українське літературознавство: Школи, напрями, тенденції. К.: ВЦ Академія”, 1997. 320 с.
113. Неділько В. Дмитро Павличко // Українське слово. К.: Рось, 1994. Кн.3. С. 170-177.
114. Никанорова О. Душа не створить бутафорський плід” (Лірика Ліни Костенко) // Никанорова О. Поезії одвічна висота: Літературно-критичні статті. К.: Рад. письменник, 1986. С. 84-94.
115. Никанорова О. Сонети Дмитра Павличка // Никанорова О. Поезії одвічна висота: Літературно-критичні статті. К.: Рад. письменник, 1986. С.44-75.
116. Нитченко Д. Чи ти чуєш, зажурена мати?” (Павличко Д. Ностальгія: Поезії) // Березіль. 1999. № 5-6. С. 175-178.
117. Новий тлумачний словник української мови: В 4 т. / Укл. В.В. Яременко, О.М. Сліпушко. К.: Аконіт, 1999. Т. 3. 927 с.
118. Олесь О. Вибране. К.: Рад. письменник, 1958. 518 с.
119. Олійник Б.І. Вибрані твори: В 2 т. К.: Дніпро, 1985. Т. 1. 269 с.
120. Олійник Б.І. Істина. Вибрані поезії. Поеми. К.: Дніпро, 1976. 390 с.
121. Онищак Н. Ліна Костенко: Спроба екзистенціального аналізу // Дзвін. 1997. № 9. С. 152-154.
122. Ортега-і-Гасет Х. Вибрані твори: Пер. з іспанської. К.: Основи, 1994. 420 с.
123. Ортега-і-Гасет Х. Что такое философия? М.: Наука, 1991. 408 с.
124. Осадчук П.І. Поезія молодість душі: Літературно-критичні статті, нариси, етюди. К.: Рад. письменник, 1989. 263 с.
125. Павличко Д.В. Вибрані твори: В 2 т. К.: Дніпро, 1979. Т. 1. 517 с.
126. Павличко Д.В. Вибрані твори: В 2 т. К.: Дніпро, 1979. Т. 2. 478 с.
127. Павличко Д.В. Твори: В 3 т. К.: Дніпро, 1989. Т. 1. 501 с.
128. Павличко Д.В. Твори: В 3 т. К.: Дніпро, 1989. Т. 2. 542 с.
129. Павличко Д. В останню четвертину життя (Виступ 4 жовтня 1999р. в Палаці Україна”) // Освіта. 1999. 20-27 жовтня. С. 6.
130. Павличко Д. Золоте ябко: Поезії. К.: Основи, 1998. 207 с.
131. Павличко Д. Любов і ненависть. К.: Молодь, 1953. 61 с.
132. Павличко Д. Наперсток: Поезії. Кошалін: Wydawnictwo Uczelniane Bałtyckiej Wyższej Szkoły Humanistycznej, 2000. 190 с.
133. Павличко Д. На чатах: Поезії. Львів: Книжково-журнальне вид-во, 1961. 184 с.
134. Павличко Д.В. Ностальгія: Поезії. К.: Основи, 1998. 207 с.
135. Павличко Д.В. Пелюстки і леза: Вибрані поезії. К.: Дніпро, 1964. 347с.
136. Павличко Д. Покаянні псалми: Поезії. К.: Основи, 1994. 224 с.
137. Павличко Д.В. Сонети подільської осені. К.: Рад. письменник, 1973. 111 с.
138. Павличко Д.В. Спіраль: Поезії. К.: Рад. письменник, 1984. 111 с.
139. Павличко Д.В. Таємниця твого обличчя: Лірика. К.: Молодь, 1979. 111 с.
140. Павличко С. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: Складний світ Агатангела Кримського. К.: Основи, 2000. 330 с.
141. Панченко В. Магічний кристал: сторінки історії українського письменст