ПРИРОДА ЛІРИЗМУ В УКРАЇНСЬКОМУ СОНЕТІ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ : ПРИРОДА лиризма В УКРАИНСКОМ сонет ХIХ - НАЧАЛА ХХ ВЕКА

Краткое описание

Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника

На правах рукопису

ЛИСЕНКО Олександра Миколаївна

УДК 82 (091):82-193.3:821.161.2

ПРИРОДА ЛІРИЗМУ В УКРАЇНСЬКОМУ СОНЕТІ
ХІХ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
10.01.01 українська література

Науковий керівник
БАРАН Є.М.
кандидат філологічних
наук, доцент

Івано-Франківськ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Своєрідність формування жанру сонета в українській літературі: переосмислення традицій
1.1. Особливості засвоєння українськими поетами-романтиками канонів світового сонетярства.....................................................................................9
1.2. Новаторські пошуки Івана Франка в сонетному жанрі..............24
1.3. Моделювання життя і внутрішній світ ліричного героя в українському сонеті останньої третини ХІХ початку ХХ століття...................................38
РОЗДІЛ 2. Ліризм українського сонета ХІХ початку ХХ століття: його витоки та особливості
2.1. Ліризм як визначальна ознака лірики, суміжні поняття щодо його характеристики..............................................................................................62
2.2. Етнопсихологічні засади формування ліризму українського сонета74
2.3. Фольклорно-міфологічна стихія як джерело ліризму у сонетах Івана Франка та Уляни Кравченко
2.3.1. Актуалізація фольклорно-міфологічних образів у сонетах Івана Франка90
2.3.2. Система образів фольклорного походження у сонетній творчості Уляни Кравченко.................105
РОЗДІЛ 3. Поетикальні засоби досягнення ліризму в українському сонеті ХІХ ХХ століття
3.1. Образно-емоційне вираження поетичного світу в українському сонеті ХІХ століття.................................................................................................................126
3.2. Своєрідність часопростору українського сонета межі ХІХ ХХ століття як однієї з важливих структур ліризації художнього мислення..............................138
3.3. Система образів-мотивів у сонетах Івана Франка та Уляни Кравченко.....147

ВИСНОВКИ.....................................................................................165
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ................................................170

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. У процесі еволюції сонет продемонстрував унікальну здатність до тематичної, композиційної та функціональної гнучкості, що сприяло тривалості його існування і поширення у світовій літературі. Зацікавленість сонетним жанром не оминула й українських поетів. Український сонет не залишився поза увагою літературознавців, окремі його аспекти розглядаються у працях В. Брюховецького, А. Добрянського, Ю. Клим’юка, Н. Костенко, О. Мороза, Д. Павличка, Л. Таран. Теоретичні проблеми проаналізовано у кандидатській дисертації М. Сіробаби Жанрово-строфічні модифікації українського сонета”, а сонетну творчість неокласиків у дисертаційному дослідженні В. Чобанюк Сонет у творчості українських поетів-неокласиків: літературна традиція і новаторство”.
Суттєво розширили джерельну базу нашого дослідження праці вчених із українського зарубіжжя, передусім І. Качуровського, М. Ласло-Куцюк, Л. Рудницького, В. Чапленка, В. Яніва. З їхніх історико-теоретичних нарисів ми почерпнули важливу інформацію про розвиток власне українського сонетярства. Принципові відмінності змістового наповнення українського сонета порівняно з класичним, що свідчить про оригінальне бачення та світовідчуття українських поетів, відзначали Т. Гундорова, Н. Калениченко, О. Камінчук. І все ж попри вищесказане недостатньо вивченим залишається питання ліризму, як однієї з пріоритетних ознак української літератури взагалі і сонета зокрема. Певну неточність вбачаємо і в тлумаченні термінів ліризм-ліричність-ліричне”, хоча їх пояснення знаходимо у працях П. Іванишина, В. Халізєва та інших дослідників. Актуальним залишається і визначення етнопсихологічних особливостей українського етносу задля розуміння природи ліризму. З цієї точки зору, незважаючи на численні розвідки (А. Білої, Б. Бунчука, Р. Голода, Ю. Клим’юка, В. Корнійчука, Д. Павличка), все ж недостатньо проаналізовано сонети І. Франка, сонетну спадщину Уляни Кравченко, що не є виправданим, оскільки їхній внесок у розвиток українського сонета є вагомим. Лише побіжно розглядались і сонетні спроби Т. Бордуляка, Лесі Українки, О. Маковея, Олени Пчілки, В. Самійленка, В. Щурата та інших поетів кінця ХІХ перших років ХХ століття. Загалом проблематико-тематичний, образний та мистецько-філософський аспекти раннього українського сонета як окремого повноцінного жанру літератури крізь призму природи ліризму ще не вивчено. Отож очевидною є потреба поглиблення наукових уявлень про тематичний, образний та формальний аспекти сонета ХІХ початку ХХ століття. У цьому полягає актуальність нашого дослідження.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника на кафедрі української літератури Інституту філології згідно з плановою науковою роботою, присвяченою проблемам історії літератури (зокрема вивченню класичної спадщини українського письменства, номер державної реєстрації 0106U002244). Тему дисертаційної роботи затверджено науковою радою НАН України з проблеми класичної спадщини та сучасної художньої літератури 14 вересня 2004 року (протокол №3).
Мета дисертаційного дослідження вивчити природу ліризму українського сонета як самостійного жанру в процесі його поступального розвитку.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
виявити передумови зародження та тенденції розвитку українського сонета;
вивчити особливості психологічної заглибленості як однієї з визначальних ознак романтичної лірики;
осмислити суть ліризму та його природу в сонетній спадщині поетів XIX — початку XX століття;
з’ясувати етнопсихологічні засади формування ліризму;
виявити своєрідність поетики сонетного доробку українських поетів XIX початку XX століття з огляду на національне світобачення та ліричне світовідображення.
Об'єкт дослідження сонет як складова частина жанрової системи української лірики XIX початку XX століття.
Предмет дослідження особливості ліризму як однієї з пріоритетних ознак естетичного відображення дійсності в українському сонеті.
Теоретико-методологічні основи дослідження. Методика дослідження ґрунтується на системному підході до об’єкта вивчення, що зумовлює органічне поєднання типологічного, порівняльно-історичного, описового, герменевтичного та біографічного методів. Типологічний підхід, який передбачає аналіз художніх явищ у синхронній площині, став продуктивним при порівнянні образно-проблематичних характеристик. Порівняльно-історичний метод використано задля виявлення конкретно-історичних зв’язків, які безпосередньо впливали на творчість українських поетів, а також при аналізі генези сонета. Описовий метод застосовано з метою характеристики основних положень, які презентують пріоритетні напрями досліджень учених з порушених у роботі проблем.
Стрижневими в аналізі художньої спадщини І. Франка та Уляни Кравченко, окрім типологічного та біографічного, стали елементи контекстуального методу, завдяки якому з’ясовано місце митців у контексті літературної епохи, а також акцентовано увагу на тому, що визначальними у творчості поетів стали їхня біографія та особистісні риси. Герменевтичний метод використано в процесі інтерпретації художніх творів, які живуть у часі, а нове покоління зазвичай відкриває у них нові смислові грані, адже кожна епоха по-новому актуалізує зміст твору, який у нових культурно-історичних умовах може набувати якісно іншого сенсу, часто дуже віддаленого від авторського задуму.
Теоретико-методологічні засади дослідження ґрунтуються на концепціях та ідеях багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема О. Астаф’єва, Й. Бехера, А. Градовського, А. Герцика, О. Забужко, П. Іванишина, Н. Калениченко, О. Камінчук, І. Качуровського, Ю. Коваліва, О. Куцевола, Л. Мороз, І. Немченка, Д. Павличка, Ю. Подольського, В. Поспєлова, Л. Рудницького, Б. Савчука, Г. Сивоконя, В. Чапленка, В. Халізєва, В. Яніва та ін.; на основних положеннях праць провідних українських вчених-літературознавців з проблем українського сонета А. Добрянського, І. Качуровського, В. Чапленка, Ю. Лавріненка, українських учених нової хвилі” В. Агеєвої, А. Білої, Р. Голода, Т. Гундорової, О. Забужко, Н. Зборовської, В. Корнійчука, С. Павличко та інші.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше проаналізовано та систематизовано теоретичний матеріал стосовно визначення суті й природи ліризму, а також аргументовано його присутність як національної прикмети української літератури, що в означеному нами періоді свідомо культивується і значно посилюється. Цілісно розглянуто еволюцію поетичної творчості митців у взаємозв’язку із сонетною спадщиною їхніх попередників; з’ясовано особливості поетичної майстерності, структурно-тематичних можливостей їхнього сонета крізь призму ліризму.
Теоретичне значення дисертації. Висновки дослідження покликані поглибити існуючі уявлення про український сонет ХІХ початку ХХ століття, природу його ліризму, відмінні риси та особливості раннього українського сонета (у змістовому, образному, тематичному аспектах) і водночас розширити наукове осмислення основних тенденцій розвитку українського сонета означеного періоду як основи для його поступального розвитку у ХХ столітті.
Практичне значення роботи зумовлене актуальністю вивчення творчості поетів-сонетярів XIX початку XX століття, визначенням її місця у панорамі розвитку нового способу відображення дійсності.
Результати дослідження можуть використовуватись для написання монографії з історії становлення та розвитку українського сонета; створення підручників і посібників з історії української літератури, під час викладання курсу історії української літератури у вищих навчальних закладах України різних рівнів акредитації, а також при розробці спецкурсів та спецсемінарів.
Апробацію результатів дисертації здійснено на міжнародних Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст.” (Івано-Франківськ, 1997), Проблеми початкової ланки освіти в контексті розвитку світових педагогічних тенденцій” (Київ Хмельницький Івано-Франківськ, 2003) та всеукраїнській науковій конференції Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах” (Київ, 2004 р.), а також на засіданнях кафедри української літератури Інституту філології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Основні положення наукової роботи були викладені на щорічних звітних наукових конференціях викладачів та аспірантів Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (20032008 рр.).
Публікації: За матеріалами дисертації надруковано десять наукових статей, з них 8 у фахових збірниках, затверджених ВАК України.

Структура роботи: Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Загальна кількість сторінок 190, з них 169 основного тексту. Список використаної літератури 257 позицій.

Список литературы

ВИСНОВКИ
За результатами дослідження природи ліризму в контексті розвитку українського сонета ХІХ початку ХХ століття виокремлено його новаторство й увиразнено органічно українське бачення поетами європейського жанру. Лише на підставі вивчення генези сонета як віршованого жанру в літературі різних народів можливе вирішення порушеної нами проблеми, важливої своїм теоретичним й історико-літературним внеском у сучасне літературознавство. Аналіз змісту сонетів авторів означеного періоду переконливо свідчить, що український сонет на своїх початках є носієм громадянської та пейзажної лірики, і лише згодом любовної, у чому й вбачаємо особливість та новаторство цього жанру. Унаслідок виявлених передумов зародження і тенденцій розвитку українського сонета дійшли висновку, що упродовж художньої еволюції української романтичної лірики посилюється її емоційна наснаженість. Це зумовлено настановою романтиків на вираження сильного почуття неординарної особистості, оскільки в епоху романтизму мистецтво стає втіленням внутрішнього світу митця.
За результатами аналізу ліризму, як однієї з пріоритетних ознак української лірики, нами виявлено його генетичну присутність у творчості усіх аналізованих поетів ХІХ початку ХХ століть. У тонкому ліризмі переживань, мрійництві, одухотвореності, тяжінні до витонченого естетизму, гармонії та свободи прослідковано чинники національної психології. Перші українські сонетярі прагнули не лише до розмаїтості мотивів та розширення образності, а й до зображення подій виключно крізь призму внутрішніх почувань та переживань. Логічно це поглиблювало ліризацію, надаючи європейському жанрові сонета традиційного українського звучання.
У становленні жанру сонета в українській літературі доведено важливе значення сонетів українських поетів-романтиків Л. Боровиковського, А. Метлинського, О. Шпигоцького, М. Устияновича, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, попри незначну кількість їхніх творів. Природу українського ліризму зумовлено глибоко органічними чинниками національної психології з її домінуючими емоційно-чуттєвими рисами, що природно відзеркалено на словесно-образному рівні. Розвиток літературної образотворчої традиції стає пріоритетним посилюється послуговування літературними образами на означення внутрішнього світу людини (сльози, очі, надія, любов, мрія), а також символічних образів зорі, пісні, раю, пекла, крові, сонця.
На підставі аналізу теоретичних праць дослідників щодо суті і змісту понять ліризм”, ліричне” та ліричність”, дійшли висновку, що їх слід використовувати як синонімічні на означення винятково суб’єктивного змалювання світу і людини. Воно зігріте авторськими почуттями і несе глибоко особистісний характер. Ліричність як національна прикмета української літератури на рубежі ХІХ ХХ століть свідомо культивується та значно посилюється. Цілісність функціонування української психіки забезпечували висока емоційність і чутливість, що представлено нами на основі аналізу етнопсихологічних чинників формування українського характеру. Вони стимулювали розвиток волі, моралі та інтелекту нації. Інтровертність й індивідуалізм, демократизм і волелюбність, емоційність та чуттєвість є наріжними каменями”, які унаслідок поліфонічності своїх проявів визначають сутність української душі.
На підставі аналізу сонетів Івана Франка та еволюції ознаки ліризму в них обгрунтовано, що вони є творами світового рівня. Увиразнено специфіку мови поетів-сонетярів, зумовлену залученням фольклорних та міфопоетичних елементів, співвідносних із особливостями лексики й граматики тодішньої мови західноукраїнського регіону. І. Франко прийшов у літературу Західної України тоді, коли загальновживаною була силабо-тонічна поетика внаслідок потужного впливу польської літератури загалом й творчості А. Міцкевича зокрема. Нова, тонічна, поетика, яка спиралась на фольклорні традиції, лише формувалась і літературно модифікувалась. Іван Франко не лише розумів доцільність синтезу української культури із європейською, а й вдало в жанрі сонета реалізував своє усвідомлення. Відтак вважаємо сонети поета новими й ориґінальними. Підтвердження цього вбачаємо в емоційній насиченості та інтенсивності ліричних переживань, ускладнених асоціацій, новій інтерпретації традиційних образів-символів. У поезії І. Франка відтворені породжені епохою поняття людське братерство”, спільний труд” вільна праця”. Охарактеризовано глибоке національне підґрунтя та їх яскраве індивідуальне мовне вираження експресивними засобами як сукупністю компонентів поетики слова, способів версифікації та жанрово-тематичної специфіки, прийомами вияву авторських позицій, міркувань та оцінок.
Окреслено зв’язок творчості Франка з іншими слов’янськими літературами, найбільше з польською завдяки мотивам, ремінісценціям і поетиці. На підставі здійсненого аналізу циклу Тюремних сонетів” І. Франка доведено присутність новаторських тенденцій у розвитку сонетної традиції: поетом започатковано новий етап еволюції українського сонета; розставлено незвичні акценти для вишуканого жанру; уведено у світ піднесених понять ігноровані раніше реалії буття з метою привернення до них уваги та усунення із життя; використано народнопоетичну творчість. Отже, І. Франко став творцем українського національного сонета, який увібрав українську класику, її глибокий ліризм, традиції світового письменства.
Охарактеризовано внесок Уляни Кравченко, учениці Івана Франка, у розвиток жанру сонета і виявлено, що для її сонетів характерна тогочасна поетика. А саме: літературна метафорична інтерпретація ключових образів душі, сліз, зорі, сонця, фольклорної символіки природи, поетичного бачення кольору; простота, чіткість і ясність викладу; еволюція в зображенні природи від психологічного паралелізму до літературного суб’єктивованого пейзажу.
Сонети Уляни Кравченко є творами філософського спрямування, не обмеженими певним, визначеним колом спеціально призначених для сонета тем та мотивів. Поетеса представила у сонетах філософське вираження думок і почуттів; вони містять вічні питання”, у них мінімалізована потойбічна, відірвана від життя мрійність. На перший план виходять проблеми реального суспільного буття, життя простої, пересічної людини. Поетеса перебуває у постійних пошуках нових форм вираження, відбиття безпосередніх якостей і властивостей світу. Відповідно у її творах ліричний герой спроможний так тонко відчувати світ і так глибоко його розуміти. Водночас ми спостерігаємо ретельне відтворення емоційно-чуттєвої сфери внутрішнього світу ліричної героїні, що вважаємо свідченням глибокого ліризму. Неодноразово знаходимо сонети на наболілу тему: антигуманні суспільні порядки, що принижували людину, трагічне відтворення нерозв’язних суперечностей між різними прошарками суспільства. Окремо відзначимо, що у сонетах Івана Франка та Уляни Кравченко широко використовувались традиційні фольклорно-міфологічні матеріали, як засоби для самостійної міфотворчості.
Аналіз образної характеристики українських сонетів підтверджує висновки щодо їхнього фольклорного походження, своєрідного використання образів серця, сліз, очей, кобзаря, могили, душі, крові, та інших. Увиразнено образну систему романтичної лірики, яка ускладнюється, набуває динамізму, стає засобом поглибленого розкриття душевного світу окремої особистості. Відповідно відзначено важливу роль образу природи не лише у віршах Івана Франка і Уляни Кравченко, а й загалом у ліриці українських поетів кінця ХІХ початку ХХ століття ( Т. Бордуляка, О. Маковея, Олени Пчілки, В. Самійленка, Лесі Українки). Вони вдавалися до сонетного жанру задля експерименту чи ж із творчої потреби. Попри незначну кількість їхніх творів, доведено важливе значення сонетів українських поетів-романтиків Л. Боровиковського, А. Метлинського, О. Шпигоцького, М. Устиновича, М. Шашкевича, Ю. Федьковича, у становленні жанру сонета в українській літературі .
Означено суголосність структуротворчої значущості образу природи пізньоромантичної лірики із формуванням неоромантичного світобачення не лише у сонетах Уляни Кравченко, а й загалом у ліриці багатьох українських поетів межі ХІХ початку ХХ століття (Т. Бордуляка, О. Маковея, Олени Пчілки, В. Самійленка, Лесі Українки). Вони використовували сонетний жанр для експерименту чи з творчої потреби.
Особливість творчості українських поетів-сонетярів вбачаємо у їхньому вмінні наповнити новим змістом і творчо переосмислити мотиви та образи сонета. Водночас емоційно-суб’єктивна тенденція еволюції їхніх творів засвідчила ліризацію української літератури на межі ХІХ і ХХ століть, детермінувавши розквіт жанру сонета у творчості неокласиків.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Агеєва В. П. Поетеса зламу століть: творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації: [монографія]./ В. П. Агеєва. К.: Либідь, 1999. 264 с.
2. Адорно Т. Теорія естетики. / Т. Адорно. К.: Основи, 2002. 518 с.
3. Астаф’єв О. Лірика української еміграції: еволюція стильових систем. / О. Астаф’єв. К.: Смолоскип, 1998. 313 с.
4. Бак Д.О. Лирика и реализм / Д. Бак, О. Корман // Философские науки.. 1987. № 5. С. 86 87.
5. Баран Є. Я розумію літературу передусім як спосіб життя”: Двадцять запитань до Володимира Брюггена / Є. Баран // Київ. 2007. №12. С. 133-137.
6. Басс І. І. І.Франко. Життєвий і творчий шлях. / І. І. Басс, А. А. Каспрук. К.: Наук. думка, 1983. С.198-215.
7. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества. / М. М. Бахтин. М.: Искусство, 1979. 423 с.
8. Белецкий А. Проблема синтеза в литературоведении / А. Белецкий // Избранные труды по теории литературы. М.: Просвещение, 1964. 478с.
9. Беркун О. Шекспір і його сонети / О. Беркун // Всесвітня література. 2006. № 3. С. 46 47.
10.Бехер Й.-Р. Философия сонета / Й.-Р. Бехер // Бехер Й.-Р. О литературе и искусстве. 2-е изд. М.: Худож. лит., 1981. 527 с.
11.Бєлєхова Л. І. Словесно-поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгвокогнітивний аспект (на матеріалі американської поезії) / Київський національний лінгвістичний університет. / Л. І. Бєлєхова. К.: Айлант, 2002. 367 с.
12.Бичко А. К. Світоглядно-філософський погляд / А. К. Бичко. К.: Укр. центр духов. культури, 2000. 185 с.
13.Біла А. Образ автора в ліриці І. Франка / А. Біла. Донецьк: Дон НУ, 2002. 192 с.
14.Білецький Л. Т. Основи української літературно-наукової критики: навч. посіб. / Л. Т. Білецький. К.: Либідь, 1998. 408 с.
15.Бовсунівська Т. В. Історія українського романтизму / Т. В. Бовсунівська. К.: Ейдетика. 1997. Ч.2. 155 с.
16.Бовсунівська Т. В. Історія українського романтизму / Т. В. Бовсунівська. К.: Етногенез і теогенез. 1998. Ч. 1. 109 с.
17.Бовсунівська Т. В. І. Феноменологічна проекція збірки І. Франка Зів’яле листя” / Т. В. Бовсунівська, І. Собецька // Дивослово. 1999. №5. C.2-7.
18.Бондар Л. П. Жанрові особливості поезії Ю. Федьковича / Л. П. Бондар // Українська мова і література в школі. 1982. № 11 C. 27 37.
19.Бондар Л. П. Поезія Івана Франка і розвиток художніх форм у європейській поезії кін. ХІХ ст. / Л. П. Бондар // Іван Франко і світова культура. К.: Наукова думка, 1990. 504 с.
20.Бордуляк Т. Г. Твори / Т. Г. Бордуляк. К.: Держлітвидав, 1958. 479 с.
21.Боровиковський Л. Повне зібрання творів / Л. Боровиковський. К.: Наукова думка, 1967. 279с.
22.Бройтман С. Субъектная структура русской лирики ХІХ начала ХХ века в историческом освещении / С. Бройтман // Серия литературы и языка. 1988. Т. 47, № 6. С. 527 537.
23.Брюховецький В. С. Естетика літературознавство літературна критика / В. С. Брюховецький // Сучасна наука про літературу. К., 1985. С. 138 195.
24.Будний В. В. Поетика і критика / Праця І. Я. Франка Із секретів поетичної творчості” на тлі шукань рубежа ХХ ст. / В. В. Будний // Українське літературознавство. Львів, 1987. Вип.48. C. 20 28.
25.Булаховська Ю. Л. Прогресивна польська поезія в її зв’язках з російською та українською літературами / Ю. Л. Булаховська. К.: АНУРСР, 1964. 230 с.
26.Бунин И. Избранные биографические материалы, воспоминания, статьи / И. Бунин // Бунин И. Собрание сочинений: в 9 т. М.: Худож. лит.,
1967. Т. 9. 622 с.
27.Бунчук Б. І. Віршування І. Франка / Чернівецький державний університет ім. Ю. Федьковича. / Б. І. Бунчук. Чернівці: Рута, 2000. 307 с.
28.Бураго С. Б. Мелодия стиха (Мир. Человек. Язык. Поэзия) / С. Б. Бураго. К.: Collegium, 1999. 350 с.
29.Бурлака Г. М. З історії публікації поетичних творів М. Шашкевича / Г. М. Бурлага // Літературознавчі обрії: зб. наук. праць. К., 1984 C. 116 127.
30.Бурлака Г. М. Літературна спадщина Маркіяна Шашкевича: Проблеми текстології / АН УРСР, Інститут літератури ім. Т. Г.Шевченка / Г. М. Бурлага. К.: Наукова думка, 1988. 112 с.
31.Васин-Макаров А. Антология русского лиризма. ХХ век. / А. Васин-Макаров. М.: Студия, 2004. 902 с.
32.Вервес Г. Д. Адам Міцкевич в українській літературі. 2-е вид., перероб. і доп. / Г. Д. Вервес. К.: Держ. вид-во худ. літ., 1955. 279 с.
33.Вервес Г. Д. Іван Франко і питання українсько-польських літературно-громадських взаємин 70 90-х рр. ХІХ ст. / Г. Д. Вервес. К.: Наукова думка, 1957. 364 с.
34.Винокуров Е. Остается в силе: О классике современности / Е. Винокуров. М.: Сов. писатель, 1979. 335 с.
35.Виньи А. де. Избранное. / Андре де Виньи. М.: Искусство, 1987. 606 c.
36.Вишневська Н. О. Лірика Лесі Українки. Текстологічне дослідження / Н. О. Вишневська. К.: Наукова думка, 1996. 235 с.
37.Вінок Маркіяну Шашкевичу: Поезії, статті, виступи, хроніка. До 175 річчя від дня народження К.: Радянський письменник, 1987. 345 с.
38.Возняк М. С. Історія української літератури: у 2 кн. Львів: Світ, 1992.
Кн. 1. 1992. 696 с.
39.Волинський П. К. Український романтизм у зв’язку з розвитком романтизму в слов’янських літературах / П. К. Волинський. К.: Наукова думка, 1963. 53с.
40.Волкова Т. Філософська лірика: до проблеми пошуків художніх і теоретичних / Т. Волкова // Радянське літературознавство. 1983. № 1. С. 40 45.
41.Гаєвська Л. О. Іван Франко. Романтизм, натуралізм, реалізм / Л. О. Гаєвська // Проблеми історії та теорії реалізму української літератури ХІХ поч. ХХ ст. К., 1991. С. 112 166.
42.Галич О. Теорія літератури / О. Галич, В. Назарець, Є. Васильєв. К.: Либідь, 2001. 488 с.
43.Гаспаров К. Гармония противоположности. Аспекты теории и истории сонета / К. Гаспаров. Тбилиси: 1985. 97 с.
44.Гаспаров М. Сонет в творческом наследии Валерия Брюссова / К. Гаспаров // Валерий Брюсов. Проблемы мастерства: сб. науч. тр. Ставрополь, 1983. 121с.
45.Гаспаров М. Л. Очерк истории европейского стиха / М. Л. Гаспаров. М.: Наука, 1989. 302с.
46.Гачев Г. Содержательность художественных (путей) форм / Г. Гачев. М.: Просвещение, 1968. 304с.
47.Гегель Г. В. Ф. Эстетика: в 4 т. / Г. В. Ф. Гегель. М.: Искусство, 1968.
1968. Т. І. 312 с.
48.Гегель Г. В. Ф. Эстетика: в 4 т. / Г. В. Ф. Гегель. М.: Искусство, 1968.
1968. Т. ІІІ. 312с.
49.Гей Н. К. Художественность литературы. Поэтика. Стиль / Н. К. Гей. М.: Наука, 1975. 242 с.
50.Геник Березовська З. Грані культур. Бароко, романтизм, модернізм: [ пер. з чес. Г. Сиваченко] / Київ. слов’ян. ун-ет, Ін-т літератури ім. Т. Шевченка, НАН України / З. Геник Березовська. К.: Гелікон, 2000. 368 с.
51.Герасимов К. Диалектика канонов сонета / К. Герасимов // Гармония противоположностей. Аспекты теории и истории сонета. Тбилиси: Изд-во Тбилисского ун-та, 1985. 140 с.
52.Герцик А. Первый поэт ренессансной эпохи / А. Герцик // Зарубіжна література в навчальних закладах. 1996. № 3. С. 21 23.
53.Гинзбург Л. О лирике / Л. Гинзбург. Л.: Советский писатель, 1974. 407 с.
54.Головацький Я. Ф. Твори / М. С. Шашкевич, І. М. Вагилевич, Я. Ф. Головацький. К.: Дніпро, 1982. 367 с.
55.Голод Р. Іван Франко та літературні напрями кінця ХІХ початку ХХ століття / Р. Голод. Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2005. 284 с.
56.Голомб Л. І. Я. Франко про образ-характер в українській ліриці кін. ХІХ поч. ХХ ст. / Л. І. Голомб // Українське літературознавство: республіканський міжвід. наук. зб. Львів, 1986. Вип. 46. С. 23 32.
57.Грабович Григорій. До історії української літератури: Дослідження, есе, полеміка / Григорій Грабович. К.: Основи, 1997. 604 с.
58.Градовський А. Своїх я уст брехнею не поганив”: До вивчення сонетів В.Шекспіра / А. Градовський // Всесвітня література. 2006. № 4. С. 20 22.
59.Грибов В. Венок сонетов как поэтический жанр / В. Грибов // Русский язык и литература. 1998. № 2 3. С. 36 41.
60.Грибовська О. І. Леся Українка про польську літературу / О. І. Грибовська // Українське літературознавство: республіканський міжвід. зб. Львів, 1972. Вип. 15. 230 с.
61.Григорьян К. К вопросу о музыкальной природе лирической поэзии / К. Григорьян // Русская литература. 1978. № 3. С. 107 109.
62.Гром’як Р. Т. Давнє і сучасне: Вибрані статті з літературознавства [ Академія наук вищої школи України, Терноп. держ. пед. ін-т, кафедра теорії літератури і порівняльного літературознавства] / Р. Т. Гром’як. Тернопіль: Лілея, 1997. 272 с.
63.Гром’як Р. Т. Про визначення поетики в світлі еспотичної концепції І. Я. Франка / Р. Т. Гром’як // Поетика. К., 1992. С. 16 21.
64.Гундорова Т. ПроЯвлення слова. Дискурсія раннього українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Т. Гундорова Львів, 1997. 297 с.
65.Гуревич А. Л. Категории средневековой культуры / А. Л. Гуревич М.: Искусство, 1972. 313 с.
66.Гуць Г. Є. Юрій Федькович і західно-європейська література / Г. Є. Гуць. К.: Вища школа, 1985. 207с.
67.Данилко П. Ю. Утвердження форми сонета в українській поезії. Праці Одеського університету / П. Ю. Данилко. Одеса, 1958. Т. 148, вип. ІІ. 250 с.
68.Даньшина Л. Благословенні будьте серця рани” / Л. Даньшина // Всесвітня література та культура. 2004. № 4. С. 8 9.
69.Дей О. І. Поетика української народної пісні / О. І. Дей. К., 1978. 249 с.
70.Денисюк Н. Р. Художній світ письменника: поняття, терміни і літературознавчі версії / Терноп. держ. пед. ун-ет ім. В. Гнатюка, Терноп. держ. техн. ун-ет ім. І. Пулюя / Н. Р. Денисюк. Тернопіль, 2002. 64 с.
71.Дзьобан О. Що читали сучасники Руської Трійці”: До 275-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича / О. Дзьобан // Жовтень. 1986 № 11. С. 99 101.
72.Дмитрів Я. Сонетарій Миколи Зерова / Я. Дмитрів // Слово і час. 1994. № 7. С. 47 53.
73.Днепров В. Идеи времени и формы времени / В. Днєпров. Л.: Советский писатель, 1980. 600 с.
74.Добрянський А. Живі, грізні, огромнії сонети / А. Добрянський // Український сонет. К.: Радянський письменник, 1976. 250 с.
75.Дорошенко І. І. Іван Франко / І. І. Дорошенко // Історія української літературної критики. Дожовтневий період. К., 1988. С. 327 339.
76.Дюришин Диониз. Теория сравнительного изучения литературы / Диониз Дюришин. М.: Прогресс, 1979. 320 с.
77.Євшан Микола. Критика. Літературознавство. Естетика / Микола Євшан. К.: Основи, 1998. 658 с.
78.Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. К.: Феміна, 1995. 688с.
79.Жирмунский В. М. Задача поэтики.: Из истории советской эстетической мысли 1917 1932 / В. М. Жирмунский. М., 1980. С. 355 359.
80.Жирмунский В. М. Сравнительное литературоведение. Восток и запад: Избр. труды / В. М. Жирмунский. Л.: Наука, 1979. 193 с.
81.Жулинський М. Традиція і проблема ідейно-естетичних пошуків в українській літературі кінця ХІХ початку ХХ століття / М. Жулинський // Записки наукового товариства імені Т. Шевченка. Праці філолог. секції. Львів, 1992. С. 141 153.
82.Забужко О. Ліричне як спосіб художнього моделювання дійсності / О. Забужко // Радянське літературознавство. 1986. № 6. С. 33 41.
83.Зборовська Н. Моя Леся Українка: Есей / Н. Зборовська. Тернопіль: Джур, 2002. 228с.
84.Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство: посіб. / Н. Зборовська. К.: Академвидав, 2003. 392 с.
85.Зборовська Н. Феміністичні роздуми: На карнавалі мертвих поцілунків / Н. Зборовська, М. Ільницька. Л.: Літопис, 1999. 336 с.
86.Зеров М. Від Куліша до Винниченка: нариси з новітнього українського письменства / М. Зеров. К.: Культура, 1929. 192 с.
87.Зеров М. Лекції з історії української літератури (1798 1870) / за ред. Д. В. Горуліна / М. Зеров. Oakville, Ont.: Мозаїка, 1977. 271 с.
88.Зеров М. Лекції з історії української літератури. 1798 1870 / М. Зеров. Торонто: Мозаїка, 1977. 272 с.
89.Зеров М. Українське письменство / М. Зеров. К.: Вид-во Соломії Павличко Основи”, 2002. 1301 с.
90.Іванишин В. Пізнання літературного твору / В. Іванишин, П. Іванишин. Дрогобич: Видав. фонд Відродження”, 2003. 80 с.
91.Іванишин П. Національно-екзистенціальна інтерпретація (основні теоретичні та прагматичні аспекти): [монографія] / П. Іванишин. Дрогобич: Видав. фонд Відродження”, 2005. 308 с.
92.Калениченко Н. Л. Українська література кінця ХІХ поч. ХХ ст.: Напрями, течії / Н. Л. Калениченко. К.: Наук. думка, 1983. 255 с.
93.Камінчук О. Поетика української романтичної лірики: Проблеми просторової організації поетики тексту / НАН України, Ін-т літератури ім. Т. Шевченка. / О. Камінчук. К., 1998. 157 с.
94.Кацнельсон А. Поезія мистецтво високе / А. Кацнельсон // Дніпро. 1999. №2. С. 132 140.
95.Качкан В. Хай святиться ім’я твоє: Студії з історії української літератури ХІХ ХХ ст. / В. Качкан. Коломия: Вік, 1996. 308 с.
96.Качуровський І. Канонізація строфи та її місце в поезії / І. Качуровський // Урок української. 2001. №8. С.4043.
97.Качуровський І. Поетична гра звуком. / І. Качуровський // Урок української. 2000. № 5-6. С. 22 25.
98.Качуровський І. Король сонет: його історія / І. Качуровський // Генерика і архетектоніка. Київ: Вид-во Києво-могилянської академії, 2008. Т.2. С. 130 150.
99.Кирилюк Є. П. Український романтизм у типологічному зіставленні з літературами західно і південнослов’янських народів (перша половина ХІХ ст.) / Є. П. Кирилюк. К.: Наукова думка, 1973. 340 с.
100. Кирчів Р. Ф. У творчій співдружності (Українсько-польські літературні зв’язки) / Р. Ф. Кирчів. К.: Наукова думка, 1971. 238 с.
101. Кирчів Р. Ф. Україніка в польських альманахах доби романтизму / Р. Ф. Кирчів. К.: Наукова думка, 1965. 129 с.
102. Кирчів Р. Ф. Український фольклор у польській літературі (Період романтизму) / Р. Ф. Кирчів. К.: Наукова думка, 1971. 275 с.
103. Кіліченко Л. М. Правдива іскра Прометея. Вивчення І. Франка. / Л. М. Кіліченко, С. В. Процюк // Франкова криниця. К., 1991. С. 45 89.
104. Клим’юк Ю. Лірика Івана Франка як система жанрів / Ю. Клим’юк. Чернівці: Рута, 2006. 406 с.
105. Ковалевський В. В. Ритмічні засоби українського літературного вірша: Спроба систематики / В. В. Ковалевський. К.: Радянський письменник, 1960. 235 с.
106. Коваленков А. А. Практика современного стихосложения / А. А. Коваленков. М.: Молодая гвардия, 1962. 76 с.
107. Ковалів Ю. І. Українська поезія другої половини ХІХ століття / Ю. І. Ковалів // Українська мова та література. 2002. № 2. С. 1 6.
108. Козловський О. Поезії / О. Козловський. К.: Радянський письменник, 1966. 131с.
109. Колесник Т. Леся Українка і українська поезія поч. ХХ ст. / Т. Колесник // Леся Українка. К.: Наукова думка, 1973. С. 43 55.
110. Колесса Ф. М. Про віршову форму поезій Маркіяна Шашкевича. / Ф. М. Колесса // Фольклористичні праці. К.: Наукова думка, 1970. С. 347 363.
111. Комаринець Т. І. Ідейно-естетичні основи українського романтизму. Проблема національного й інтернаціонального / Т. І. Комаринець. Львів: Вища школа, 1983. 223 с.
112. Комаринець Т. І. Твори / Т. І. Комаринець. Львів: Вища школа, 1999. 359 с.
113. Кон И. Открытие Я” / И. Кон. М.: Политиздат, 1978. 367 с.
114. Кононенко В. І. Символи української мови: [монографія.] / В. І. Кононенко. Івано-Франківськ: Плай, 1996. 272 с.
115. Корма