ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА В ОСТАННІЙ ПЕРІОД ТВОРЧОСТІ (від 1914 р.): ІДЕЙНО-ХУДОЖНЯ ЕВОЛЮЦІЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

На правах рукопису

Мельничук Ярослава Богданівна

УДК 821.161.2.09 Коб"1914/1942"

ОЛЬГА КОБИЛЯНСЬКА В ОСТАННІЙ ПЕРІОД ТВОРЧОСТІ
(від 1914 р.): ідейно-художня еволюція

10.01.01 українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук,
проф. Бунчук Борис Іванович

ЧЕРНІВЦІ 2002

Зміст
перелік умовних скорочень 3
Вступ.. 4
розділ 1. про стан літературознавчого вивчення
останнього періоду життя і творчості
ольги Кобилянської.. 11
розділ 2. Позабелетристична творчість письменниці. 30
2.1. Публіцистичні виступи 10-30-х років ХХ ст..... 30
2.2. Автобіографії 1920-х років.. 46
2.3. Мемуарна творчість міжвоєння... 57
2.4. Літературно-критична діяльність: стаття Про Толстого”... 73
2.5. Неавтентичність публіцистики 1940-1941 років,
приписуваної О.Кобилянській. 86
розділ 3. Белетристика малих форм.... 104
3.1. Антивоєнний цикл новел та оповідань О.Кобилянської:
генеза, літературний контекст, художня еволюція 104
3.2. Морально-етична проблематика як домінуюча в новелістиці
письменниці останнього періоду. 123
3.3. Етнографічно-побутове та олітературене” фольклорне оповідання
як специфічний вияв творчості письменниці 1920-1930-х рр... 138
РОЗДІЛ 4. Підкорена верховина роману:
апостол черні” як відображення єдності
художньо-публіцистичного
і художньо-белетристичного струменів.. 146
висновки.. 180
список використаних джерел 184

Перелік умовних скорочень

1. ЦДІА у м.Львові Центральний державний історичний архів
у м.Львові.
2. ЦДАВОВ у м.Києві Центральний державний архів вищих органів
влади у м.Києві.
3. ЧЛММК Чернівецький літературно-меморіальний музей
О.Кобилянської.

ВСТУП

За Ольгою Кобилянською (1863-1942), одним з найвидатніших майстрів української та світової літератури, закріпилася класифікація кінця XIX початку XX століть, з якою стикаємося повсюдно, починаючи від шкільних підручників і завершуючи найсоліднішою на сьогодні Історією української літератури” у восьми томах, де читаємо: Однією з найпомітніших постатей в українській прозі кінця XIX початку XX століття є Ольга Юліанівна Кобилянська” [124, т.5, с.177]. А далі, через два десятки сторінок: В українській літературі кінця XX початку ХХ ст. Ольга Кобилянська постать видатна та самобутня” [124, т.5, с.207]. Зазначена обставина спричинилася до того, що порівняно найбільш висвітленим у літературознавстві виявився саме цей період життя і творчості визначної белетристки з Буковини. Не дивно, що саме йому присвячувалися тодішні статті про письменницю пера Агатангела Кримського, Осипа Маковея, Лесі Українки, Івана Франка, Гната Хоткевича, Франтішека Ржегоржа, Георга Адама, Леопольда Ленарда, Терези Турнерової та інших її сучасників. Однак і пізніше, по смерті О. Кобилянської, увага авторів не тільки окремих статей, а й книжок, присвячених усьому життєво-творчому шляхові письменниці (Юрія Кобилецького, Максима Комишанченка, Олега Бабишкіна, Юрія Мулика-Луцика, Луки Луціва, Никифора Томашука, Мирослави Лещенко, Ельпідефора Панчука, Володимира Вознюка, Федора Погребенника та ін.), зосереджувалася в основному на етапі, окресленому зламом століть XIX-го і ХХ-го. Та навіть і в тих працях, де останньому періодові життя і творчості О. Ко-билянської відводилось порівняно більше місця (О. Бабишкіна, Н. Томашука, М.Лещенко), на його трактуванні позначився більшою чи меншою мірою вплив тодішньої панівної марксистсько-ленінської методології, а значить, вони перебувають на більшій чи меншій відстані від справді об’єктивного поцінування досліджуваної нами творчості. Далі, в першому розділі нашої роботи, буде докладніше з’ясовано стан вивчення спадщини О. Кобилянської часів Першої світової війни та міжвоєння, але вже дві названі щойно обставини (спорадичне звертання більшості літературознавців до цієї частини спадщини письменниці та аберації в її сприйнятті й оцінюванні, викликані впливами тоталітаризму) промовляють на користь важливості й актуальності досліджуваної теми.
Тема дисертаційного дослідження є складовою частиною наукової тематики кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Жанри, актуальні питання української літератури XIX-XX ст. і літературний процес на Буковині” (номер державної реєстрації 0199U001883).
Джерельною базою дисертаційного дослідження стали насамперед художні, публіцистичні, мемуарні, літературно-критичні та епістолярні твори самої О. Кобилянської, але не тільки ті, що ввійшли до найповнішого на сьогодні, п’ятитомного видання 1962-1963 рр., а й багато інших, які включалися до рухівського” дев’ятитомника 1927-1929 рр., друкувалися в окремих прижиттєвих виданнях письменниці (збірки оповідань Сниться”, Але Господь мовчить”, роман Апостол черні”), в журналах Літературно науковий вісник”, Нові шляхи”, Критика”, Нова хата”, Жіноча доля”, Плужанин”, Промінь”, Самостійна думка”, Нова Україна”, в альманасі Ольга Кобилянська” (1928), в газетах Військовий листок Штрифлєра”, Громадський голос”, Рідний край”, Час”, Свобода” та в інших. Використано низку рукописних матеріалів пера Ольги Кобилянської, що зберігаються у Чернівецькому літературно-меморіальному музеї письменниці, у Центральному державному історичному архіві у Львові, в Центральному державному архіві вищих органів влади (м.Київ) та ін. Попри всі окремі авторські книжкові літературно-критичні видання про О.Кобилянську та більшість аналогічних публікацій в наукових збірниках і в періодиці повоєнного часу, використовуються прижиттєві друки про письменницю в малодоступних нині газетах, журналах і збірниках, у т.ч. таких зарубіжних, як Slóvansky přehled” (Прага, 1928), а також у Збірнику на пошану Ольги Кобилянської (1863-1942)” (Мюнхен, 1991).
Мета дисертаційного дослідження полягає в окресленні об’єктивної картини життя і творчості Ольги Кобилянської останніх десятиліть, починаючи від 1914 року, в спростуванні поширеної думки про те, що цей період був малопродуктивним, позначеним помітним спадом у діяльності письменниці, а в кінцевому підсумкові у доведенні того, що О.Кобилянська письменниця не тільки кінця XIX початку ХХ століття, що вона внесла значний вклад і в українську літературу наступних десятиріч.
Досягнення поставленої мети вимагає вирішення таких конкретних завдань:
1) якомога ретельніше обстежити архівні фонди, періодику часів Першої світової війни, 20-х 30-х років ХХ ст. на предмет виявлення в них забутих і маловідомих творів О.Кобилянської з тим, щоб у найповнішому дотепер обсязі представити спадщину письменниці останнього періоду діяльності;
2) проаналізувати небелетристичну частину цієї спадщини публіцистику, автобіографічні, мемуарні, літературно-критичні твори, де знайшли найбільш відкрите, пряме вираження громадсько-політичні, насамперед національно-патріотичні, а також філософські, етичні, естетичні уподобання і переконання письменниці;
3) довести неавтентичність публіцистичних виступів 1940-1941 років, довгий час приписуваних перу О.Кобилянської;
4) простежити ідейно-художню еволюцію малої прози письменниці 1914-1931 років;
5) розглянути роман Апостол черні” як органічне поєднання двох струменів, виявлених у небелетристичних творах О.Кобилянської та в її малій прозі останнього періоду, а відтак як твір, що достойно увінчав довголітній шлях видатної української письменниці;
6) при з’ясуванні ідейно-творчої еволюції О.Кобилянської якомога ширше використати епістолярну спадщину письменниці, особливо ту її частину, що залишається донині невідомою не тільки для широкого кола читачів, а й для фахівців-літературознавців.
Теоретико-методологічною базою дослідження стали праці І.Франка, Л.Українки, О.Маковея, Миколи Євшана, О.Грицая, С.Смаль-Стоцького, В.Сімовича, О.Білецького, І.Дзюби, В.Лесина, І.Денисюка, Н.Калениченко, В.Фащенка, М. Ільницького, М. Наєнка, Т. Гундорової, С.Павличко, Т.Салиги, М.Ткачука, П. Беркова, Л.Гінзбург, Я. Парандовського, М.Ласло-Куцюк та ін.
У роботі застосовано поєднанння історико-літературного, біографічного, філологічного, порівняльно-історичного та естетичного методів аналізу.
Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що,
по-перше, до наукового обігу введено 13 публіцистичних і 15 художніх творів О.Кобилянської, які до її посмертних видань не включалися і залишалися фактично забутими, а також більшою чи меншою мірою використано понад 130 недрукованих листів письменниці до Миколи Євшана, Микити та Ольги Шаповалів, Л.Бурачинської-Рудик і К. Студинського;
по-друге, по-новому проаналізовано всю публіцистичну та художню спадщину О.Кобилянської, починаючи від 1914 року, доведено, що це був період подальшої ідейно-художньої еволюції письменниці, а не, як дехто твердив, творчого спаду;
по-третє, доведено неавтентичність публіцистичних виступів 1940-1941 років, приписуваних О.Кобилянській, і зроблено однозначний висновок, що їх немає підстав включати до майбутніх видань письменниці.
Результати проведеного дослідження мають практичне значення, по-перше, для вузівської та шкільної практики, бо допоможуть подавати в новому світлі останній період життя і творчості О.Кобилянської, а по-друге, без них не обійтися при підготовці нових монографічних праць про письменницю та нових видань її творів, у тому числі повного, потреба в якому давно назріла.
Апробація дисертаційної праці здійснювалася трьома основними шляхами. По-перше, спочатку окремі її розділи, а відтак і всю роботу обговорено і схвалено на засіданнях кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. По-друге, основні її положення викладено у 9 доповідях на конференціях різних рівнів, у тому числі на двох міжнародних Біблія і світова література” (Чернівці, 1999) та Міф і легенда у світовій літературі” (Чернівці, 2000), п’яти Всеукраїнських Ольга Кобилянська: погляд на життя і творчість з кінця ХХ століття”, що присвячувалася 135-річчю з дня народження письменниці (Чернівці, 1998), науково-практичній конференції Педагогічні ідеї С.Смаль-Стоцького в контексті розвитку національної освіти й виховання” (Чернівці, 1999), наукових конференціях Юрій Липа: голос доби і приклад чину” (До 100-річчя від дня народження) (Львів, 2000), Розвиток української філології на Буковині у загальноєвропейських культурно-наукових зв’язках XIX-ХХ ст.” (Чернівці, 2000), Покутська трійця” й літературний процес в Україні кінця ХІХ початку ХХ століть” (Дрогобич, 2001) та двох регіональних Творча індивідуальність і мовостиль Михайла Івасюка” (Чернівці, 1997) і Лесь Мартович у національно-культурному житті України” (Івано-Франківськ, 2001). По-третє, за матеріалами дисертації зроблено 16 наукових публікацій:
1. Мельничук Я. Ольга Кобилянська в житті і творчості Михайла Івасюка // Творча індивідуальність і мовостиль Михайла Івасюка: Збірник статей до 80-річчя від дня народження письменника. Чернівці: Молодий буковинець, 1997. С. 22-26.
2. Роман Ярослава. Ольга Кобилянська і Микола Євшан // Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. Вип. 58-59. Слов’янська філологія. Чернівці: Рута, 1999. С. 143-147.
3. Роман Я.Б. "Ходжу щотижня на виклади Стоцького...": Ольга Коби­лянська у взаєминах зі Степаном Смаль-Стоцьким // Педагогічні ідеї С.Смаль-Стоцького в контексті розвитку національної освіти й виховання: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Чернівці, 1999. С. 168-172.
4. Роман Ярослава. Про два забуті антивоєнні твори Ольги Кобилянської // Традиція і новаторство у світовій літературі: Збірник /За ред. А.Є.Нямцу. Чернівці: Рута, 1999. С. 38-42.
5. Роман Я. Роман Ольги Кобилянської "Апостол черні" з погляду авторки та її сучасників // Біблія і культура: Збірник наукових статей. Чернівці: Рута, 2000. Вип. 2. С. 47-50.
6. Роман-Мельничук Ярослава. З призабутої спадщини буковинської чарівниці: Чи знаємо ми Ольгу Кобилянську? [передмова і публікація п’яти забутих оповідань О.Кобилянської] // Буковинський журнал. 2000. Ч. 1-2. С. 180-213.
7. Роман-Мельничук Ярослава. Жанрова своєрідність малої прози Ольги Кобилянської останнього періоду творчості //Традиція і новаторство у світовій літературі: Збірник /За ред. А.Є.Нямцу. Чернівці: Рута, 2000. С. 15-20.
8. Роман-Мельничук Ярослава. Ольга Кобилянська у взаєминах зі С.Смаль-Стоцьким і В.Сімовичем //Науковий вісник Чернівецького університету: Зб. наук. пр. Вип. 93. Слов’янська філологія. Чернівці: Рута, 2000. С. 3-16.
9. Роман Ярослава. "Його голова була повна світла..." [передмова і публікація есе О.Кобилянської "Думки-спомини про Миколу Євшана"] // Слово і час. 2001. № 4. С. 87-89.
10. Роман-Мельничук Ярослава. Ольга Кобилянська у зв’язках з "людьми чину" українськими діячами першої третини ХХ ст. // Юрій Липа: голос доби і приклад чину: Зб. наук. пр. Львів, 2001. С. 70-77.
11. Мельничук-Роман Я. Конкретно-реалістичне й узагальнено-міфоло­гічне у призабутій новелі О.Кобилянської "Лісова мати" // Біблія і культура: Збірник наукових статей. Чернівці: Рута, 2001. Вип. 3. С.182-186.
12. Мельничук Ярослава. Як червоні борзописці творили за Ольгу Кобилянську // Буковинський журнал. 2001. № 1-2. С. 162-178.
13. Мельничук Я. Ольга Кобилянська-мемуаристка // Вісник Луган­ського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. 2001. № 8 (40), серпень. С. 77-86.
14. Мельничук Я.Б. Лев Толстой в інтерпретації Ольги Кобилянської // Литературоведческий сборник. Донецк, 2001. Вып. 5-6. С. 242-251.
15. Мельничук Ярослава. "Здалека подаю і щиро стискаю твою працьовиту руку" (Василь Стефаник у мемуарному портреті Ольги Кобилянської) // "Покутська трійця" й літературний процес в Україні кінця ХІХ поч. ХХ ст.: Матеріали наукової конференції 14-15 травня 2001 р. Дрогобич: Вимір, 2001. С. 187-195.
16. Роман-Мельничук Ярослава. Неавтентичність публіцистичних виступів 1940-1941 років, приписуваних Ользі Кобилянській // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. Вип. 108. Слов’янська філологія. Чернівці: Рута, 2001. С. 40-51.
На тему дослідження опубліковано три науково-популярні статті:
1. Роман Я. Чи бачила Федьковича Ольга Кобилянська? //Буковина. 1999. 6серп.
2. Роман-Мельничук Я. Реставрація заретушованого [переднє слово і публікація статті О.Кобилянської До українського громадянства!”] //Буковина. 2000. 29 листоп.
3. Мельничук Я. "Її безсмертя запевнене": Ольга Кобилянська у світлі соціоніки //Буковина. 2001. 28 листоп.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел (285 позицій). Повний обсяг роботи 203 сторінки (основного тексту 183 сторінки).

Список литературы

Висновки

Творчість Ольги Кобилянської постійно перебуває в полі зору дослідників, однак лише в цій роботі увага цілком сфокусована на досі малознаному останньому етапові життєво-творчого шляху письменниці. Адже, як засвідчив аналіз стану літературознавчого вивчення спадщини О.Кобилянської, останнього періоду (1914 1942 рр.) стосувались лише принагідні зауваги в працях 1950-60-х, 1970-80-х, 1990-х рр. Більше того, складалось хибне враження, нібито письменниця після 1930 р. вже нічого не писала, що значною мірою посприяло формуванню загальноприйнятого уявлення про О.Кобилянську як про белетристку кінця ХІХ початку ХХ ст.
Однак зібрані й проаналізовані нами матеріали дають підстави гово­рити про письменницю як таку, що активно творила ще й у 1920-1930-х рр., тобто була літератором і першої третини ХХ ст.
Аналіз значного, як у кількісному, так і в якісному відношенні небелетристичного доробку О.Кобилянської, проведено із залученням письменницької публіцистики (знайдено 13 забутих публіцистичних виступів). Особливий акцент зроблено на співпраці з українськими часописами Буковини, Галичини, Наддніпрянської України та діаспори. Національні проблеми українства, тема громадського життя, мотив національного порятунку, домінуючі в публіцистичних виступах письменниці 10-30-х рр. ХХ ст. О.Кобилянською освоєно різноманітні жанрові форми: відкриті листи до редакцій часописів; подяки громадськості та періодичним виданням; статті національно-патріотичного змісту, що закликали до консолідації; подорожні нотатки; відповіді на анкети журналів. Пресові органи також публікували оригінальні художні твори О.Кобилянської; власне, в часи тотальної румунізації часописи були єдиною трибуною, звідки міг бути почутий голос письменниці, її незаангажоване, суголосне часові слово. Співпраця сприяла продовженню активного творчого життя письменниці. Публіцистика 10-30-х рр. ХХ ст. це невід’ємний, належно не поцінований пласт автентичної творчості О.Кобилянської.
В процесі аналізу автобіографій О.Кобилянської (дві з трьох належать до останнього періоду: "Про себе саму" (1921-1922) та "Автобіографія" (1927) нами встановлено, що вони є вірогідним, об’єктивним, високоінформативним фактографічним джерелом. Зібрані в них відомості значно ґрунтовніші й охоплюють більший проміжок часу, ніж попередня автобіографія 1903 року. Знання автобіографій дає ключі до розуміння літературно-критичних та естетичних поглядів письменниці, допомагає пізнати історію написання основних її творів. Особлива риса автобіографій: витримані в дусі документального жанру, вони відзначаються неповторною художністю, є зразками збагаченої образністю документалістики.
Зіставлення ранішого (1903 р.) й пізніших (1921-22, 1927 рр.) зразків автобіографічного жанру дає підстави говорити про еволюційні зміни в освоєнні О.Кобилянською жанру життєпису.
Еволюційні тенденції спостерігаємо і в зразках іншого жанру спогаду, передусім такого його різновиду, як мемуарний портрет. У кожному із шести спогадів сфокусовано увагу на постаті визначної людини, яка вияскравлюється під пером письменниці-мемуаристки. Проаналізовані спогади про В.Стефаника, Х.Алчевську, С.Окуневську-Морачевську, Миколи Євшана, М.Коцюбинського та І.Франка дають змогу стверджувати, що жанр "сухої документалістики" О.Кобилянська збагатила оригінальною поетикою, своїм баченням часу, поглибила естетичність, а це забезпечило мемуарам художню самобутність, засвідчило творчу еволюцію письменниці.
В останній період творчості О.Кобилянська виступила також в іпостасі літературного критика зі статтею "Über Tolstoi" ("Про Толстого"), в якій містко, влучно схарактеризувала ряд творів, а також по-новому, неупереджено осягнула життєво-творчий шлях генія письменника і мислителя. Аналізована праця засвідчила позитивні еволюційні зміни у літературно-критичному доробку авторки (в порівнянні із ранішими статтями про Марка Вовчка та Осипа Маковея).
В окремий підрозділ нами винесено аналіз літературної містифікації, тобто тих 40 публікацій, здійснених у радянській пресі 1940-1941 років, що приписувались перу О.Кобилянської. Взяті у сукупності три групи доказів: ідеологічні розходження між достеменним світоглядом О.Кобилянської і відбитим у публікаціях; біографічні дані про призупинений фізичними недугами творчий процес письменниці та мовностилістичні особливості публікацій дають підставу висновковувати, що статті 1940-1941 років є фальсифікованими і їх не слід включати в подальші видання творів О.Кобилянської.
Щодо іншої, власне художньої частини доробку О.Кобилянської останнього періоду, то спочатку говоримо про новелістику, яка виділилась у тематичний цикл антивоєнних творів, поряд із відомими аналізуємо призабуті новели й оповідання. На тлі ряду інших прикладів освоєння антимілітаристської теми в українській літературі відзначаємо, що творчі знахідки О.Кобилянської щодо осмислення проблем зради і покарання, аналіз суперечностей між військовим обов’язком і почуттям ностальгії, між громадським та особистим, проблеми вибору, все це ілюструє еволюційні процеси у творчості письменниці.
Антропоцентричність, власний творчий почерк, глибока спостережливість вирізняють новелістику морально-етичної проблематики, що домінувала в малій прозі останнього періоду. Нові для О.Кобилянської етнографічно-побутове та "олітературене" фольклорне оповідання, написані у кінці 1920-х на поч. 1930-х рр., мають не тільки етнографічну вартість, а й історико-літературне значення.
Аналіз найбільшого твору останнього періоду "Апостола черні" показав, що публіцистичне начало злилось із белетристичним, витворивши нову якість роману. О.Кобилянська, безумовно, зазнала творчої еволюції на рівні жанрово-тематичному, подавши твір з ознаками роману ідей, роману виховання, сімейного та інтелектуального роману. На рівні образотворення прослідковуємо еволюцію у змалюванні нового в українській літературі типу: позитивного героя священика-патріота. Зрештою, за ідеологічним наповненням "Апостол черні" вирізняється цілеспрямованою патріотичною позицією, домінуванням еволюційних процесів (в порівнянні з написаною у 1903 році новелою Дума старика”).
Отож, маємо усі підстави стверджувати, що як позабелетристична творчість, так і белетристика малої та великої епічних форм є значним здобутком творчості О.Кобилянської останнього періоду, неперебутним вкладом в українську літературу першої третини ХХ століття. А останній період, який відраховуємо з 1914 року, позначений безсумнівними здобутками і є гідним завершенням життєво-творчого шляху письменниці.

Список використаних джерел
Твори О.Кобилянської
1. Кобилянська О. Щира любов // Військовий листок Штрифлєра: Пільна часопись (Відень). 1916. № 17. С. 12-13.
2. Кобилянська Ольга. З ворогами // Православний калєндар на переступний рік 1916. Чернівці, 1916. С. 59.
3. Кобилянська Ольга. Циганська лєґенда // Православний калєндар на переступний рік 1916. Чернівці, 1916. С. 60.
4. Кобилянська Ольга. Снить ся...: Воєнний акорд // ЛНВ. 1917. Т. 67. С. 161-165.
5. Кобилянська Ольга. Сниться: Новелі і нариси. Чернівці, 1922. 64 с.
6. Кобилянська Ольга. Лист засудженого жовніра до своєї жінки // ЛНВ. 1922. Т.76. С.194-198.
7. Кобилянська Ольга. На зустріч долі // ЛНВ. 1922. Т. 78. С. 98-111.
8. Кобилянська Ольга. Василка: Новеля // Промінь. 1922. № 4. С.102-106; № 5. С. 130-135; № 6. С. 162-170.
9. Кобилянська Ольга. Подяка. Високоповажані і дорогі земляки! // Каменярі. 1922. № 10. С. 6.
10. Кобилянська Ольга. Лист письменниці Ольги Кобилянської до українців в Америці // Свобода. 1924. 6 берез.
11. Кобилянська Ольга. Апостол черні: Повість // Нова Україна. 1926. № 7. С. 25-41; № 8. С. 30-46; № 9. С. 26-42; 1927. № 1-2. С. 26-42; № 3-5. С. 26-42; № 6-7. С. 10-26; № 8-9. С. 15-32; № 10-11. С. 47-65; № 12. С. 43-56; 1928. № 4-6. С. 43-59.
12. Кобилянська О. Др Софія Окуневська-Морачевська; Род. 12 мая 1865 Пом. 25 лютого 1926 // ЛНВ. 1926. Т. 90. С. 334-336.
13. Ольга Кобилянська до редакції "Нової хати" // Нова хата. 1926. № 7-8. С. 4.
14. Кобилянська Ольга. Але Господь мовчить... і инші оповідання. [Вступ. ст. О.Грицая]. Чернівці: Весна, 1927. 88 с.
15. Кобилянська О. Але Господь мовчить... // Світ. 1927. № 21-22. С.3-7.
16. Лист від Ольги Кобилянської // Жіноча доля. 1927. № 22. С. 2.
17. Лист О.Кобилянської [для В.п. Ів.М.Біляча в Харкові] // Плужанин. 1927. № 11-12. С. 104.
18. Кобилянська О. "Але Господь мовчить...": Новела // Червоний шлях. 1927. № 3. С. 7-12.
19. Кобилянська Ольга. "Пресвятая Богородице, помилуй нас!": Нарис // Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сороклітньої письменницької діяльности (1887-1927) / Зладив др. Лев Когут. Чернівці, 1928. С. 33-40.
20. О.Кобилянська про свої вражіння на Чехословаччині // Час. 1928. №20.
21. Кобилянська Ольга. Українська жінко! // Час. 1928. № 23. С. 3.
22. Кобилянська О. Ворожки: Нарис // Час. 1928. № 70. С. 3.
23. Кобилянська Ольга. "Дорогі Буковинські Українці!" // Рідний край. 1928. № 8. С. 2.
24. Кобилянська О. "Пресвятая Богородице, помилуй нас!": Нарис // Кобилян­ська О. Твори. В 9 т. [Харків]: Рух, 1929. Т. 2. С. 405-413.
25. Кобилянська О. Московський ґвер // Кобилянська О. Твори. В 9 т. [Харків]: Рух, 1929. Т. 2. С. 414-419.
26. Кобилянська Ольга. Спомин // Громадський голос. 1931. № 17. С.6.
27. Кобилянська О. До українського громадянства // Самост. думка. 1931. № 1. С. 1.
28. Кобилянська Ольга. Думки-спомини про Миколу Євшана // Самост. думка. 1931. № 2. С.2.
29. Кобилянська Ольга. Чудо: Нарис // Самост. думка. 1931. №3. С. 3-4.
30. Кобилянська Ольга. Дискусія // Самост. думка укр. матери. 1931. №1. С. 6-7.
31. Кобилянська Ольга. Може... // Самост. думка укр. матери. 1931. №3-4. С. 12.
32. Кобилянська Ольга. Путіфара: Нарис // Нова хата. 1931. - № 6. С. 1-2.
33. Кобилянська Ольга. Путіфара: Нарис // Нові шляхи. 1932. - № 1. С. 3-6.
34. Кобилянська Ольга. Воєнний акорд // Нові шляхи. 1932. - №3. - С.234-240.
35. Кобилянська Ольга. Туга // Нові шляхи. 1932. - № 6-7. - С. 237-243.
36. Кобилянська Ольга. Не смійтесь! (На підставі народного повір’я) // Критика. 1933. № 2. С. 20-23; № 3. С. 18-23.
37. Кобилянська Ольга. Згадка про двох братів-близнюків Тимошів на Б.-і. // Жіноча доля. 1933. № 11. С. 5-6; № 12. С. 5-6.
38. Кобилянська Ольга. Апостол черні: Повість: У 2 т. / Обгортка П.Ковжуна. Львів: Б-ка "Діла", 1936. Т. 1. 199 с.; Т. 2. 196 с.
39. Кобилянська Ольга. Туга // Жіноча доля. 1937. № 22. С. 3-4; № 23. С. 4-5; № 24. С. 4-5.
40. Кобилянська Ольга. Привіт першому Державному театру // Рад. Буковина. 1941. 14 січ.
41. Кобилянська Ольга. З юних літ Марії (публікується вперше) // Вільна Буковина. Чернівці, 1941. Вип. 2. С. 13-20.
42. Кобилянська Ольга. Звізди // Укр. літ. 1945. № 12. С. 2-4.
43. Кобилянська Ольга. Твори: В 3 т. К.: Держлітвидав України, 1956. Т.1-3.
44. Кобилянська Ольга. Твори: В 5 т. К.: Держлітвидав України, 1962-1963. Т. 1-5.
45. Кобилянська Ольга. Вовчиха / Передм. "Трагедія в Рідківцях: історія написання новели "Вовчиха" і публ. Е.Панчука // Рад. Буковина. 1964. 18 верес.
46. Кобилянська Ольга. Слова зворушеного серця: Щоденники; Автобіографії; Листи; Статті та спогади / Упоряд., передм. Ф.П.Погребенника. К.: Дніпро, 1982. 359 с.
47. Кобилянська О.Ю. Твори: В 2 т. / Упоряд., передм. та приміт. Ф.П.Погребенника. К.: Дніпро, 1988. Т.1-2.
48. Кобилянська Ольга. Апостол черні (Уривки з роману) / Передм. О.Івасюк // Рад. Буковина. 1990. 22 верес.; 23 верес.
49. Кобилянська Ольга. Апостол черні / Передм. О.Івасюк // Буковин. журн. 1992. - № 1. С.3-80; № 2-3. С.74-124; 1993. - № 1. С.94-112.
50. Кобилянська О.Ю. Апостол черні: Повість / Вступ. слово та підгот. тексту Є.Г.Куртяка; Худож. оформл. Б.Р.Пікулицького. Львів: Каменяр, 1994. 243 с.
51. Кобилянська Ольга. Апостол черні / Передм. М.Крупи. Тернопіль: Збруч, 1994. 320 с.
Науково-критична література
52. Абрамовичъ Н.Я. Религія Толстого. М.: Изд-во І.А.Маевскаго, 1914. 140 с.
53. Автобіографія це // Слово і час. 1992. № 1. С. 16-22.
54. Алчевська Х. Твори. К.: Дніпро, 1990. 558 с.
55. Апостол черні” / Читач // Час. 1937. № 2613. С.2; №2615. С.2-3.
56. Арсенич П.І. О.Кобилянська на Прикарпатті // Творчість Ольги Кобилянської у контексті української та світової літератури (До 125-річчя з дня народження письменниці): Тези доповідей і повідомлень Респ. наук. конф. (24-26 листопада 1988 року). Ч.1 (Літературознавство). Чернівці: ЧДУ, 1988. С. 102-103.
57. Бабишкін О.К. Ольга Кобилянська: Літературно-критичний нарис. К.: Держлітвидав України, 1952. 80 с.
58. Бабишкін Олег. Ольга Кобилянська. Нарис про життя і творчість. Львів: Кн.-журн. вид-во, 1963. 192 с.
59. Бабишкін Олег. Творчість Ольги Кобилянської: Літературно-критичний нарис // Кобилянська Ольга. Твори. В 3 т. К.: Держлітвидав України, 1956. Т. 1. С. 5-64.
60. Бабій О. Ольга Кобилянська: З нагоди 35-літнього ювілею // Вперед! 1922. № 32. С. 2.
61. Балицький Кость. Моє знайомство з О.Кобилянською // Ольга Кобилянська. Альманах у пам’ятку її сороклітньої письменницької діяльности (1887-1927) / Зладив др. Лев Когут. Чернівці, 1928. С.240-244.
62. Барбюс Анри. Огонь (Дневник взвода). М.: Правда, 1984. 320 с.
63. Баса О. Її лілеї (твори О.Кобилянської про неї саму) // Молода нація: Альманах. К.: Смолоскип, 1996. Вип. 5. С. 35-40.
64. Батов В.И. Другому как понять тебя? М.: Знание, 1991. 48 с.
65. Безпечний Іван. Теорія літератури. Торонто: Молода Україна, 1984. 304 с.
66. Бельченко В.Ф. Морально-этическая проблематика в творчестве О.Ю.Кобылянской (дооктябрьский период): Автореф. дис канд. филол. наук: 10.01.03 /Одес. гос. ун-т. Одесса, 1984. 16 с.
67. Бикульчус В. Поэтика философского романа: Учеб. пособие. Вильнюс, 1988. 72 с.
68. Бобер Е.Я., Лосєва Л.М. Мовні засоби вираження емоційності в статтях О.Ю.Кобилянської // Наук. зап. Чернівец. держ. ун-ту. Чернівці, 1958. Т. 27: Сер. філол. наук. Вип. 4. С. 121-130.
69. Бобинський Василь. Ювилей Ольги Кобилянської // Вікна. 1927. №2. С. 10.
70. Бочаров А. Бесконечность поиска. М.: Сов. писатель, 1982. 424 с.
71. Буковина: Історичний нарис. Чернівці: Зелена Буковина, 1998. 416с.
72. Бучко Дмитро. Коли ж народилася О.Кобилянська? // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту: Зб. наук. пр. Чернівці: Рута, 1999. Вип. 58-59: Слов’янська філологія. С. 31-32.
73. Васильченко С.В. Оповідання. Повісті. Драматичні твори. К.: Наук. думка, 1988. 600 с.
74. Вергановська Олена. Дещо про Ольгу Кобилянську // ЛНВ. 1928. Т.95. С. 43-51.
75. Вернадський В.І. Українське питання і російська громадськість // Молода гвардія. 1988. 12 берез.
76. Верниволя Василь. Ольга Кобилянська // Кобилянська Ольга. Битва: Нарис. Київ Ляйпціґ: Укр. накладня, [б. р.]. С. 3-16.
77. Винницький Р.Т. На зеленій Буковині: Вражіння з прогульки до Черновець // Час. 1934. № 1623. С. 2-3.
78. Вільде Ірина. Ева, Дора й тета Оля. "Апостол черні" О.Кобилянської // Світ молоді. 1937. № 2. С. 13-14.
79. Вознюк В. Єднала щира дружба // Мол. буковинець. 1973. 25листоп.
80. Вознюк В. Мовчить годинник, але не мовчить совість // Мол. буковинець. 1997. 21 берез. С.1, 5.
81. Вознюк В.О. Про Ольгу Кобилянську. Нові матеріали. Роздуми. Знахідки. К.: Дніпро, 1983. 182 с.
82. Возняк М.С. З життя і творчості Івана Франка. К.: Вид-во АН УРСР, 1955. 304 с.
83. Гаєвська Л.О. Морально-етична проблематика української новели кінця ХІХ початку ХХ ст. К.: Наук. думка, 1981. 128 с.
84. Галич А.А. Украинская писательская мемуаристика (природа, эволюция, поэтика): Автореф. дис д-ра филол. наук: 10.01.08 / Киев. гос. ун-т. К., 1991. 48 с.
85. Гаранин Л.Я. Мемуарный жанр советской литературы: Ист.-теор. очерк. Минск: Наука и техника, 1986. 223 с.
86. Гинзбург Лидия. О литературном герое. Л.: Сов. писатель, 1979. 222с.
87. Гинзбург Лидия. О психологической прозе. 2-е изд. Л.: Худож. лит., 1977. 448 с.
88. Голобуцький Олексій. Микола Міхновський // ОУН: минуле і майбуття. К.: Фундація ім. О.Ольжича, 1993. С. 5-24.
89. Гончаренко Б. Гості буковинської орлиці. К.: Молодь, 1964. 100 с.
90. Горак Р. Могила за горбом повстанців // Дзвін. 1994. № 11-12. С. 133-145.
91. Горький Максим. Предисловие // Барбюс Анри. Огонь (Дневник взвода). М.: Правда, 1984. С. 3-7.
92. Гриневичева Катря. Ольга Кобилянська // ЛНВ. 1928. Т. 95. С. 41-42.
93. Грицай Остап. Ольга Кобилянська. З приводу 35-тих роковин літ[ератур­ної] праці) // Промінь. 1922. № 2. С. 37-41.
94. Грицай Остап. Ольга Кобилянська: Літ.-критич. нарис // ЛНВ. 1922. Т. 77. С. 235-250.
95. Грицай Остап. Ольга Кобилянська як письменниця // Кобилянська Ольга. Сниться: Новелі і нариси. Чернівці, 1922. С.3-10.
96. Грудницкая М. Рукописи Ольги Кобылянской // Сов. Украина. 1940. 27 нояб.
97. Грушевський М. Про відродини Л.-Н. Вістника // ЛНВ. 1917. Т.67. С. 3-4.
98. Гузар Зенон. Дещиця самокритики // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту: Зб. наук. пр. Чернівці: Рута, 1999. Вип. 58-59: Слов’янська філологія. С. 21-24.
99. Гузар З.П. Ольга Кобилянська: Семінарій. К.: Вища школа, 1990. 166 с.
100. Давидюк В.Ф. Українська міфологічна легенда. Львів: Світ, 1992. 176 с.
101. Демченко Ірина. „Апостол черні” О.Кобилянської як твір про українського священика // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту: Зб. наук. пр. Чернівці: Рута, 1999. Вип. 58-59: Слов’янська філологія. — С. 97-100.
102. Денисюк Іван. Дві еротичні новели О.Кобилянської // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту: Зб. наук. пр. Чернівці: Рута, 1999. Вип. 58-59: Слов’янська філологія. С. 35-37.
103. Денисюк Іван. [S1]Новела чи оповідання? // Жовтень. 1966. № 4. С.92-99.
104. Денисюк І.О. Жанрові проблеми новелістики // Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ початку ХХ ст.: Зб. наук. пр. К.: Наук. думка, 1986. С. 6-49.
105. Денисюк І.О. Розвиток української малої прози ХІХ поч. ХХ ст. К.: Вища шк., 1981. 216 с.
106. Денисюк І.О. Розвиток української малої прози ХІХ поч. ХХ ст. Львів: Академічний експрес, 1999. 280 с.
107. Довгалюк Петро. Степан Тудор // Тудор Степан. Твори: В 2 т. — К.: В-во АН УРСР, 1962. — Т.1. — С. 5-45.
108. Довгаль С. Ольга Кобилянська в Празі // Нова Україна. 1928. № 4-6. С. 70-78.
109. Дорошенко В. Мемуари // Українська літературна енциклопедія: В 5 т. К., 1995. Т. 3. С. 339.
110. Енциклопедія українознавства / За ред. В.Кубійовича: В 10 т. Львів, 1993-2000. Т.1-10. 4016 с.
111. Євшан М. Ольга Кобилянська // На Різдво: Літ. додаток до "Буковини". 1910. № 290. С. 1-6.
112. Животко А.П. Історія української преси / Упоряд., іст.-біогр. нарис та приміт. М.С.Тимошика. К.: Наша культура і наука, 1999. 368 с.
113. Жук Н.И. Украинские писатели о художественном мастерстве Л.Н.Толстого // Лев Толстой: Проблемы творчества. К.: Выща школа, 1978. С. 115-127.
114. Жук Н.Й., Денисюк І.О., Халимончук А.М. Дипломна робота з української літератури / За ред. Жук Н.Й. К.: Вища школа, 1983. 126с.
115. Жуковський Аркадій. Історія Буковини: Частина друга (після 1774 р.) — Чернівці: Видавнича спілка „Час”, 1993. — 224 с.
116. Заверталюк Н.І. Письменницька публіцистика в Україні 20-х-70-х рр. ХХ ст. Проблеми. Жанри. Майстерність.: Автореф. дис. ... д-ра філол. наук: 10.01.02 / Київ. держ. ун-т. К., 1992. 29 с.
117. Збірник на пошану Ольги Кобилянської (18631942) /За ред. О.Кисілевської-Ткач. Мюнхен: УВУ, 1991. Т. 14. 207 с.
118. Здоровега В. Збагнути день сущий. К.: Дніпро, 1988. 263 с.
119. З нагоди ювілею О.Кобилянської // Жіноча доля. 1937. № 22. С. 4-5.
120. Іванюк Борис. Роман // Лексикон загального та порівняльного літера­туро­знавства. — Чернівці: Золоті литаври, 2001. — 636 с.
121. Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу. К.: АТ „Обереги”, 1991. 424 с.
122. Ільницький Микола. Драма без катарсису: Сторінки літературного життя Львова першої половини ХХ століття. Львів: Місіонер, 1999. 212 с.
123. Історія української літератури ХХ століття. У 2 кн. Кн. 1. Перша половина ХХ ст. Підручник / За ред. В.Г.Дончика. К.: Либідь, 1998. 464 с.
124. Історія української літератури: У 8 т. К.: Наук. думка, 1967-1971. Т.1-8.
125. Каленик Олександр. Ольго Юліанівно, зустрінемось на екрані // Мол. буковинець. 1997. 21 листоп.
126. Касьяненко Тамара. Ольга Кобилянська в Коломиї // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту: Зб. наук. пр. Чернівці: Рута, 1999. Вип. 58-59: Слов’янська філологія. С. 152-155.
127. Кирилюк С.Д. Трансформація мотивів та образів світової літератури у творчості Ольги Кобилянської: Дис канд. філол. наук: 10.01.01. Чернівці, 1999. 180 с.
128. Кисілевська О. В відвідинах у Ольги Кобилянської // Жіноча доля. 1938. № 20. С. 6.
129. Кисілевська Олена. Після недавньої гостини на Буковині // Жіноча доля. — 1937. — № 7. — С. 11.
130. Кисілевська О. На Буковину // Жіноча доля. 1938. № 21. С. 4-5.
131. Коваленко О. Антивоєнні твори О.Кобилянської //Рад. Буковина. 1982. 20 січ.
132. Коваленко О. Кобилянська читає Толстого // Рад. Буковина. 1978. 19 серп.
133. Коваленко О.К. Ольга Кобилянська і російська література. К., 1959. 36 с.
134. Ковалець Лідія. Духовний світ образів-персонажів новели О.Коби­лянської „Вовчиха” // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту: Зб. наук. пр. Чернівці: Рута, 1999. Вип. 58-59: Слов’янська філологія. С. 86-89.
135. Комишанченко М.П. Ольга Кобилянська (До сторіччя з дня народження). К., 1963. 48 с.
136. Коржупова А. Збулася мрія завітна // Рад. Буковина: Громад.-політ. і літ.-худ. альманах. Чернівці, 1960. С. 195-197.
137. Косарик Д. Слово про буковинську орлицю // Творчість Ольги Кобилянської: Тези доп. респ. наук. конф., присв. сторіччю з дня народження письменниці (28 листопада 1 грудня 1963 року). Чернівці, 1963. С. 35-37.
138. Косарик Д. Спогади Ольги Кобилянської // Рад. Буковина. 1940. 18верес.
139. Костельник Г., Гнатишак М., Ісаїв П., Пеленський Є., Чехович К. [Повідомлення журі] // Дзвони. — 1937. — №1-2. — С. 63.
140. Костенко А. Передмова // Спогади про Лесю Українку. 2-ге вид . К.: Дніпро, 1971. С. 3-26.
141. Косяченко В. О.Ю.Кобилянська в газеті „Буковина” // Рад. Буковина. 1963. 11 жовтня.
142. Косяченко В. О.Ю.Кобилянська і газета „Буковина” // Ольга Кобилян­ська: До 100-річчя з дня народження. Вінниця: Кн.-газ. вид-во , 1963. С. 186-207.
143. Коцюбинський М. Твори: В 3 т. К.: Держлітвидав України, 1956. Т. 3. 507 с.
144. Кравців Б., Оглоблин О. Мемуарна література // Енциклопедія українознавства. 2-ге вид. Львів, 1994. Т. 4. С. 1516