ТРАДИЦІЙНА МІФОЛОГІЯ ЯК ОСНОВА ХУДОЖНЬОЇ КОНЦЕПЦІЇ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА : ТРАДИЦИОННАЯ МИФОЛОГИЯ КАК ОСНОВА ХУДОЖЕСТВЕННОЙ КОНЦЕПЦИИ ВАЛЕРИЯ Шевчука

Краткое описание

Волинський НАЦІОНАЛЬНИЙ університет
ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

На правах рукопису

Адамчук Наталія Василівна

УДК 821.161.2 ― 312.1 19”

ТРАДИЦІЙНА Міфологія ЯК ОСНОВА
художньоЇ КОНЦЕПЦІЇ Валерія Шевчука

10.01.01 ― українська література

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Давидюк
Віктор Феодосійович,
доктор філологічних наук,
професор

Луцьк — 2008

ЗМІСТ

ВСТУП...............................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Теоретичні аспекти міфу ТА МІФОГЕННІСТЬ ТВОРЧОСТІ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА
1.1. Філософсько-філологічні концепції міфу..........................................11
1.2. Культурно-семіотична парадигма міфотворчості в літературі................32
1.3. Міфогенність художньої концепції Валерія Шевчука..............................54

РОЗДІЛ 2. НАРОДНА МІФОЛОГІЯ ЯК ЧИННИК
ПОЕТИКИ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА
2.1. Трансформація народноміфологічних образів та мотивів.......................76
2.2. Демонологічна природа жіночої тілесності...............................................96

РОЗДІЛ 3. біблійнІ МІФОЛОГІЧНІ МОДЕЛІ
В ОСМИСЛЕННІ ПИСЬМЕННИКА
3.1. Творча рецепція Біблії................................................................................117
3.2. Трансформація християнських притч та символів..................................134

ВИСНОВКИ......164

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ....................169

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Літературний процес в Україні на межі тисячоліть відзначається різноманітністю художніх тенденцій, пошуком нових напрямів, стилів, і, без сумніву, потребує наукового осмислення з неупереджених позицій. Незважаючи на труднощі, які переживає нині наша література, саме зараз створюється надзвичайно сприятливий простір для художньої рецепції вітчизняних і світових культурних надбань (зокрема Біблії) та діалогу з яскравими зразками світової літератури.
Дослідники зауважують, що література кінця ХХ — початку ХХІ ст. відзначається міфологічною спрямованістю художнього мислення. Розуміння міфу як «альтернативної реальності» дає змогу сучасному митцеві інтерпретувати давні міфи — найглибші пласти людської культури, створювати цілісну концепцію сприйняття світу шляхом переосмислення міфологічного матеріалу й авторського міфотворення. Звернення до міфу як універсальної структури є спробою збагатити форми емоційного вимислу і раціонального пізнання, котрі розвиваються автономно, шляхом їх взаємозближення.
Міфологізм як один із результативних засобів філософізації сучасної художньої творчості визначає суть багатьох творів українських письменників. Література звертається до міфу як до джерела одвічно людського, постійно повторюваного, позачасового у пошуках відповідей на «вічні питання» буття. Тому проблема співвідношення морально-філософського та міфологічного в художній творах останніх десятиріч привертає дедалі більшу увагу критиків, письменників, літературознавців, фольклористів.
Вибір дисертаційної теми зумовлений яскравим виявом міфологізму у творчості Валерія Шевчука, одного з найоригінальніших представників сучасної української прози. М.Павлишин наголошує на таких «визначальних та новаторських» рисах його творів, як «використання мітів» і «наголос на філософських традиціях» [180,143—144]. Міфологічна парадигма творчості письменника є своєрідним синтезом архаїчних пластів язичницького світосприйняття та біблійної символіки, що й становить специфіку авторської естетичної системи.
Валерій Шевчук — один із тих небагатьох сучасних українських митців, чия творчість викликає глибокий науковий та читацький інтерес. Його художні твори, переклади, есе, монографії, культурологічні та літературознавчі статті вимірюються десятками томів, і всі вони є по-справжньому вартісними, адже написані, за словами самого автора, «в моменти високого духовного ояснення» і пройняті непафосною любов’ю до української культури. Тому й не дивно, що в останні роки творчість письменника часто стає предметом літературознавчих студій: вже маємо декілька серйозних досліджень, у тому числі й дисертаційних. Зокрема, значним внеском у цю справу стала монографія Л.Тарнашинської «Художня галактика Валерія Шевчука: постать сучасного українського письменника на тлі західноєвропейської літератури» [230]. Проаналізувавши прозу митця в контексті європейської та американської літератури ХХ ст. (К.Гамсун, В.Голдінґ, Е.Хемінгуей, В.Фолкнер, А.Камю, Ж.-П.Сартр), дослідниця звернула особливу увагу на типологічну спорідненість його творчості з філософією ексзистенціалізму, вбачаючи специфіку його художнього методу у поєднанні барокової та екзистенціалістської картин світу.
Дотичним у багатьох аспектах є дослідження А.Горнятко-Шумилович про твори Валерія Шевчука як різновид «химерної прози», «другий план» розповіді та творчість письменника як віддзеркалення екзистенціалізму [59; 58; 57]. Ґрунтовне осмислення творчості письменника здійснила Н.Городнюк у монографії «Знаки необарокової культури Валерія Шевчука: компаративні аспекти» [63]: шляхом аналізу знаків необарокової культури дослідниця робить спробу вирішити проблему «прози культури» письменника. Неабиякий інтерес (незважаючи на критичні відгуки), викликає дослідження Р.Корогодського «У пошуках внутрішньої людини. І дороги. І правди. І життя» [117], яке стало підсумком його багаторічних роздумів над творчістю письменника в історіософському й культурологічному ключі. Усе частіше творість Валерія Шевчука привертає увагу компаративістів, котрі розглядають її в контексті сучасної світової літератури, як-от Н.Ліщинська[130].
Окремі аспекти художнього доробку письменника висвітлювали літературознавці М.Жулинський, М.Ільницький, М.Рябчук, А.Кравченко, М.Павлишин, Т.Гундорова та ін. Ім’я письменника часто згадується в літературознавчих наукових розвідках, присвячених огляду сучасної української прози (Г.Сивоконя, В.Фащенка, А.Погрібного, Г.Штоня, В.Панченка та ін.). Жанрові, стильові та тематичні особливості прози письменника розглядали у літературно-критичних статтях Р.Багрій, В.Балдинюк, Г.Грабович, Н.Козачук, Н.Євхан, Л.Зелінська, Н.Зборовська та ін. Проблема дотичності творів Валерія Шевчука до міфологічної прози (щоправда, іноді у дещо звужених рамках «химерного роману») певною мірою висвітлена у монографіях М.Жулинського [83], А.Кравченка [119], а також у критичних статтях Т.Блєдних, А.Берегуляк, А.Пивоварської, Н.Білоцерківець, Н.Фенько, Г.Полякової, О.Брайка, В.Даниленка та ін. Цікаве бачення творчості письменника (зокрема творів, виданих недавно) подають у літературознавчих розвідках Р.Мовчан [158; 160] та В.Соболь[216].
Дисертаційні дослідження, які з’явилися протягом останнього десятиліття, з одного боку, демонструють глибоке зацікавлення молодих науковців творчістю Валерія Шевчука, а з іншого — дають підстави вести мову про далеко ще не вичерпані теми та можливості для нових наукових пошуків та літературознавчих досліджень у цій сфері. Зокрема, досі акцентувалося на дослідженні морально-філософського аспекту фольклоризму сучасного українського роману (Г.Насмінчук), з’ясуванні моделі національної ідентичності в історичній прозі письменника (Л.Донченко), аналізі історичного епосу Валерія Шевчука в синхронно-діахронному зрізі (Т.Блєдних), дослідженні моделювання історії в сучасній українській прозі (З.Шевчук), використанні художніх засобів притчі в осмисленні історії (Г.Полякова), дослідженні впливу положень екзистенціалізму на проблематику прози Валерія Шевчука (А.Горнятко-Шумилович), інтенсіональної природи художніх сновидінь у творах митця (Т.Жовновська), вивченні системотворчих моделей ідіографії письменника (І.Приліпко), а також аналізі творчості Валерія Шевчука у контексті сучасної «прози культури», зокрема її необарокового напряму (Н.Городнюк).
Однак аналіз літературних джерел з теми дослідження вказує на відсутність комплексного вивчення творчості письменника у міфопоетичному ключі. Очевидним є той факт, що в контексті сучасної української прози аналіз міфологічних структур у творах письменника вимагає, з одного боку, залучення нового текстового матеріалу, а з іншого— певної локалізації та уточнення, про що свідчать останні дослідження творчості письменника. Наша робота є спробою осмислення філософсько-інтелектуальної концепції письменника з позицій трансформації у його творах міфологічно-фольклорних та біблійних констант.
Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена потребою системно дослідити міфологічну парадигму творчості Валерія Шевчука. До сьогодні не здійснено її цілісної інтерпретації на сучасних методологічних засадах. Осмислення творчого доробку письменника як самобутнього явища сучасного літературного процесу, системний аналіз міфогенності його художньої концепції сприятиме глибшому розумінню художніх тенденцій, що виразно означилися в українській літературі на межі тисячоліть.
Міфологічний підхід до розшифрування тексту дає змогу по-новому прочитати літературний твір. Спроба осягнення «творчої лабораторії» Валерія Шевчука з позицій змістовно-формального оновлення письма, подолання ідеологічних табу, прагнення до розкутості й новизни ситуацій та образів є тим науковим завданням, важливість якого не потребує доведень.
Таким чином, вибір теми дослідження зумовлений необхідністю:
вивчення формування, розвитку та впливу міфологічної прози на сучасний літературний процес;
дослідження архетипів міфологічно-фольклорного мислення у контексті художнього твору;
з’ясування специфіки трансформації біблійної образності у творах Валерія Шевчука;
виявлення типологічних та функціональних ознак традиційної міфології у прозі письменника;
з’ясування механізму художнього осмислення та переосмислення (реінтерпретації) народної та біблійної міфології крізь призму індивідуальної поетики Майстра.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з науковим планом кафедри української літератури Волинського національного університету імені Лесі Українки «Українська література: традиції і сучасність».
Метою дисертаційного дослідження є всебічне дослідження традиційної міфології як основи естетичної концепції Валерія Шевчука, що забезпечує прозі письменника універсальний зміст та незмінну увагу читача.
Реалізація поставленої мети зумовила постановку і розв’язання таких завдань:
— розглянути основні філософсько-філологічні концепції міфу ХІХ—ХХст., їх вплив на літературознавчу науку та методи дослідження художнього твору;
— виявити та проаналізувати своєрідну міфогенність індивіуально-авторської поетики Валерія Шевчука;
— реконструювати моделі міфологічно-фольклорного світогляду Валерія Шевчука;
— з’ясувати роль і функції біблійних міфів та символів у творах письменника;
— проаналізувати моделі трансформації традиційно-міфологічного наративу у творах Валерія Шевчука;
— обґрунтувати оригінальність «творчої лабораторії» письменника, її органічний зв’язок із традиційною культурою.
Об'єктом дисертаційного дослідження є тексти художніх творів Валерія Шевчука, а також наукові праці і статті з літературознавства, фольклористики, історії, філософії, релігієзнавства тощо.
Предметом дослідження є міфологеми творів Валерія Шевчука, зокрема письменницька інтерпретація народноміфологічних і біблійних образів та мотивів у контексті морально-філософських проблем сучасності.
Методологічною основою роботи є наукові дослідження, присвячені загальним проблемам функціонування міфу в літературі, праці вітчизняних і зарубіжних учених-фольклористів, літературно-критичні матеріали, сучасні дискурси з літературознавства. Зокрема, ми залучаємо праці з проблем мистецьких знакових систем (С.Аверинцева, М.Бахтіна, А.Лосєва, Ю.Лотмана та ін.), міфологічної свідомості та психоаналізу (Е.Фромма, К.Г. Юнга), ритуально-міфологічної і біблійної критики (Є.Мелетинського, В.Проппа, М.Еліаде, Н.Фрая, Дж.Фрезера, Дж.Кемпбелла, О.Фрейденберг), народної міфології українців (М.Костомарова, М.Грушевського, І.Нечуя-Левицького, Г.Булашева, В.Давидюка), а також дослідження сучасної української прози, репрезентовані працями вітчизняних (М.Жулинського, М.Ільницького, Я.Поліщука, Т.Салиги, Т.Гундорової, Н.Зборовської, В.Антофійчука та ін.) та діаспорних (М.Павлишина, Г.Грабовича, Л.Залеська-Онишкевич та ін.) науковців.
Методи дослідження. Вибір методів дослідження зумовлений метою та завданнями дисертаційного дослідження, його об’єктом та предметом. У дисертації застосовано системно-описовий принцип аналізу з використанням порівняльного, психологічного, структурно-семіотичного методів. Відповідно до вимог наукової об’єктивності та неупередженості аналіз творів здійснювався з урахуванням традицій мистецької рецепції міфологічно-фольклорних та біблійних джерел, а також літературознавчих досліджень, присвячених творчості Валерія Шевчука та дотичних до нашої теми.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі вперше розглянуто специфіку міфологізму прози Валерія Шевчука у двох взаємозумовлених аспектах: специфіки відображення міфологічно-фольклорного світосприйняття і трансформації біблійних мотивів та образів у творах письменника. Такий підхід дає змогу глибше простежити конкретні риси новаторства письменника та може послужити підґрунтям для подальшого дослідження сучасної української міфологічної прози.
Наукова новизна дисертаційної роботи полягає також у тому, що вперше зроблено спробу комплексного аналізу прозового доробку Валерія Шевчука (із залученням найновіших його творів) у міфопоетичному зрізі.
Теоретичне значення роботи зводиться до осмислення природи художньої творчості, жанрових особливостей міфологічної прози, погляду митця на народну міфологію та біблійні міфи як джерела мистецької рецепції та проблемно-художнього наповнення літературного твору.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що опрацювання поставленої проблеми дасть змогу поглибити і конкретизувати знання про міфологічну та інтелектуальну прозу. Одержані результати можуть бути використані для подальшого вивчення українського літературного процесу останніх десятиліть (зокрема творчості Валерія Шевчука), при підготовці загальних курсів лекцій з історії української літератури, а також спецкурсів та семінарів (література і міфологія, Біблія у контексті української літератури тощо). Викладені в дисертації висновки можуть бути використані також у науково-дослідницькій сфері — для подальшої розробки теоретичних і прикладних проблем, пов’язаних із темою дослідження.
Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації положення, які складають новизну дослідження, є результатом самостійної роботи автора. Проблеми традиційної міфології та її трансформації на рівні індивідуальної поетики Валерія Шевчука уперше комплексно досліджуються в роботі. Також до детального аналізу залучено твори останніх років, котрі поки що мало осмислені в літературознавчій думці.
Апробація результатів дослідження. Окремі положення та висновки дисертації були оприлюднені на підсумкових наукових конференціях ВДУ (1999—2002рр.), а також на міжнародній науковій конференції «Нове життя старих традицій» у рамках VМіжнародного фестивалю українського фольклору «Берегиня».
Публікації. Основні результати дослідження представлено у п’яти наукових публікаціях, у тому числі чотирьох статтях у фахових виданнях.

Структура роботи. Відповідно до мети, поставлених завдань та логіки дослідження, дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують сім підрозділів, висновків та списку літератури (308 джерел). Дослідження викладено на 198 сторінках, з них 168 сторінок основного тексту.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Творчість Валерія Шевчука переконливо свідчить, що в особі письменника українська література має письменника оригінального, а то й новаторського складу мислення. Згадуючи творчу молодість, прозаїк пише про поворотний момент власної біографії, коли усвідомив унікальність свого шляху, який треба подолати, незважаючи на невдачі та переслідування, що на ньому чекатимуть. «...Я дійшов уже до того, щоб не шукати себе, а стверджувати, зокрема свою естетику, якою збирався користуватися, і яка була вже достатньо вироблена як неореалізм, при цьому не бажав рахуватися з тодішніми усталеними нормами» [268, 152]. Справді, він знайшов власну естетику, оперши її на традиційних культурних засадах, котрі в його часи зневажалися та недооцінювалися як пережитки минулого.
Валерій Шевчук ― один із небагатьох письменників, котрі плідно розвивають українську культурну традицію, не лише використовуючи її надбання, а й надаючи їм нових виражальних можливостей та смислів. Письменник утверджує новий тип інтелектуальної прози, який, однак, синтезує не лише новітні філософські віяння, а й традиційні вірування та звичаї, своєрідність національного фольклору, біблійно-християнську символіку, давню українську мудрість, зокрема логос Григорія Сковороди тощо.
У сучасній літературі застосовуються різні форми трансформації міфу. Він може виступати головним способом організації смислового навантаження художньої оповіді, також дає змогу вийти поза рамки конкретних історичних і часових параметрів. Через міф виявляються універсальні парадигми існування, одвічні загальнолюдські цінності. У творчості Валерія Шевчука також можемо простежувати різні типи та форми міфологічного мислення. Однак особливо важливою видається трансформація письменником міфологічних образів та мотивів у русло сучасних ідейно-естетичних та морально-філософських проблем.
Валерій Шевчук органічно синтезує глибинні пласти українського фольклору та міфології з біблійною символікою та філософською проблематикою, зокрема ідеями оригінальної філософської системи Григорія Сковороди, що відображають національні особливості української інтелектуальної традиції. Через те в дисертації ми здійснили дослідження міфологічної парадигми на двох рівнях, що виявляють первинну основу світогляду автора: 1) національної фольклорно-звичаєвої системи; 2) біблійно-символічної образності. Цей шлях дає змогу наблизитися до того, що, власне кажучи, кодифікує художню концепцію письменника, вирізняє її на тлі літературного процесу.
На багатьох прикладах художньої прози Валерія Шевчука ми представили трансформацію народноміфологічних образів та мотивів. Вона здебільшого здійснюється, як зазначав сам письменник, на підсвідомому рівні, але зв’язок із традиційною культурою тут безумовний. Окремий інтерес становлять образи перекиданців (вовкулаки, упирі, домовики та под.), а також жіночі демонологічні образи (постаті жінки-відьми, змії, зозулі), що незмінно викликають дискусії критиків.
Письменник також здобув визнання як глибокий інтерпретатор Біблії. Він оцінює Книгу Книг як вмістилище символічного, сакрального знання, і в цьому наближається до вітчизняної мислительної традиції, зокрема до свого духовного вчителя Григорія Сковороди. Біблійна основа концептуально важлива для всієї творчості Валерія Шевчука, особливо для його романів останнього двадцятиріччя, як-от «Око Прірви», «Тіні зникомі», «Привид мертвого дому» та ін. У цих творах бачимо не лише використання та переосмислення сюжетів та образів, а глибшу й органічнішу їх трансформацію. Дух Біблії присутній на всіх рівнях художньої образності прозаїка. Нерідко твори Валерія Шевчука виявляються досить складними для біблійно-герменевтичної інтерпретації. Письменник порушує в них багато проблем, які хвилювали мислителів та людей пера давніх і нових часів.
Твору рецепцію Біблії ми простежили на прикладі різних образних прийомів, що функціонують у межах міфологічно-притчевої стилістики. Вони представлені в дисертації у п’яти різновидах: ремінісцентному, наслідувальному, притчеподібному, афористично-концептуальному, притчевого новотворення на основі асоціативного зв’язку з біблійним фрагментом. Використання біблійного матеріалу Валерієм Шевчуком ми аналізували у сюжетних ситуаціях блудного сина, Сіяча, Каїна і Авеля, Самсона і Даліли, Іуди, книжника, Слова-Логосу тощо.
Трансформуючи традиційні сюжети, Валерій Шевчук підходить до них із притаманною йому як письменнику й досліднику уважністю та скрупульозністю. Він зберігає їхній первинний смисл (основу сюжету, побутовий план, узагальнюючий сенс, алегоричність). Проте прозаїк ставить перед собою більшу мету: замість безпосереднього тлумачення змісту притчі він пропонує читачеві відкрити прихований смисл сюжету, часом навмисне модифікує, ускладнює зміст морального повчання, щоб спонукати читача до власної думки.
Позиція Валерія Шевчука ― особлива. Вона не характерна прямим повчанням та моралізаторством. Письменник не дає читачеві готових рецептів життя, але закликає їх невтомно шукати. У цьому його художня проза наближається до мудрості міфу: вона має параболічний характер впливу на свідомість читача, «промовляє» до нього складними, нерідко притчевими та символічними, образами, суть яких зрозуміла лише в глибокому культурно-історичному контексті, на тлі багатовікової духовної історії України та українців.
Заперечуючи соціальну дійсність, Валерій Шевчук усвідомлює собі ілюзорність політичної боротьби. Його менше обходить щастя мільйонів, навіть задоволення природних потреб світської людини. Натомість прозаїк представляє тип людини духовної, яка передусім прагне досягти внутрішньої гармонії і в широкому світі шукає саму себе. Для Валерія Шевчука в притаманному йому розумінні свободи і щастя суттєвим є усвідомлення того, що бажаної мети можна досягти лише на шляху заглиблення в себе, у прагненні до найпотаємніших, сердечних глибин власного «я», де й чекає зустріч із Богом як жаданий результат реалізації мрій про волю і щастя.
Письменник виробив особливий тип героя, котрий, власне, більше живе у світі духовних цінностей, ніж у вирі реальних земних турбот. Такий герой виявляє риси одвічної природи людини, тому його зв’язок із первісною та християнською міфологією є безумовним. Він не є ані пророком, ані вождем, однак виступає носієм універсальних істин та мудрості. Сам Валерій Шевчук, узагальнюючи результати власної творчості, зізнається: «...В мені активно формувалася поетика з увагою до маленької, але мислячої та духовно вивищеної людини, не минаючи увагою й людини пересічної, яка не вписується в життя» [268, 125].
Міфологогічний елемент вигідно вирізняє художню прозу Валерія Шевчука на тлі творчості багатьох його сучасників. Письменник рішуче відмовився від матриці соціалістичного реалізму, від соціологічної схеми героя та подібних, обов’язкових у часи СРСР, норм та ідеологічних приписів. Проникливе освоєння ним пласту традиційної культури було справді новаторських досвідом. «У рамках дискусії про культуру, ― зауважує М.Павлишин, ― мітологічні та релігійні топоси Шевчука підкреслюють важливість духовного й сакрального, не віддаючи переваги, однак, якійсь конкретній мітології чи релігії» [180, 153].
Творчість Валерія Шевчука є досконалим прикладом поєднання міфологічних, релігійних та філософських елементів. Письменник ніби повертає своєму читачеві притомність після тривалого замовчування та репресій національної культури, її справжніх духовних джерел.
Проза Валерія Шевчука розрахована на вдумливого читача, на його ерудицію та інтелектуальну культуру. Письменник промовляє до нас не лише текстом, він передбачає багаті підтексти своєї оповіді. Уважний читач має, завдяки асоціативності мислення, відновити, відкодувати те, чого автор не висловив уголос. Наближення до розуміння твору відбувається через розкриття такого підтексту. Це закономірно, адже високомистецький твір художньої літератури цікавий тим, що пропонує багаті можливості трактування смислу зображуваного, враховуючи суб’єктивні смаки читача.
Здійснений у дисертаційному дослідженні аналіз дає змогу говорити про те, що творчий пошук Валерія Шевчука, опертий на знання традиційної міфології, є свідченням глибинних процесів, що відбуваються в сучасній українській літературі та сприяють звільненню її від спадщини тоталітарного минулого, поверненню в коло вічних істин та духовних першоджерел.
За глибиною проблематики та оригінальністю її висвітлення Валерій Шевчук, безумовно, належить до провідних українських письменників сучасності. Як прозаїк та літературознавець він виробив своє оригінальне бачення широкого спектра філософських проблем, спираючись при цьому на своєрідну міфогенну поетику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверинцев С.С. Древнееврейская литература / С.С.Аверинцев // История всемирной литературы : в 9 т / АН СССР; Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М. : Наука, 1983.
Т. 1. — 1983. — С. 271—302.
2. Аверинцев С.С. К истолкованию символики мифа об Эдипе / С.С.Аверинцев // Античность и современность : [сб. статей / к 80-летию Ф.А.Петровского]. ― М. : Наука, 1972. ― С.90-102.
3. Автомонова Н.С. Миф: Хаос и логос / Н.С.Автомонова // Заблуждающийся разум? Многообразие вненаучного знания : [сб. статей / отв. ред. и сост. И.Т.Касавин]. — М. : Политиздат, 1990. ― С.45―68.
4. Александрова Л.П. Советский исторический роман: типология и поэтика / Л.П.Александрова. ― К. : Вища школа, 1987. ― 160 с.
5. Александрова Л.П. Советский исторический роман и вопросы историзма / Л.П. Александрова. ― К.: Изд-во Киев. ун-та, 1971. ― 156 с.
6. Андрусів С.М. Модус національної ідентичності: Львівський текст 30-х років ХХ ст. / С.М.Андрусів. ― Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, Тернопіль: Джура, 2000. ― 340 с.
7. Андрусів С. Мости між часами: про типологію історичної прози / С.Андрусів // Українська мова і література в школі. ― 1987. ― № 8. ― С.14―20.
8. Анкети [Електронний ресурс] / Центр ґендерних студій ; інтернет-видання Київського інституту ґендерних досліджень ; кер. проекту: Світлана Шліпченко. ― Режим доступу до журн.:
http://www.vidnokola.kiev.ua/Magazine/N2/Num2.htm#Article10
9. Антофійчук В. Біблія і українська література ХХ століття / В.Антофійчук // П’ятий конгрес Міжнародної асоціації україністів. Літературознавство. Чернівці, 2002/ Міжнародна асоціація україністів ; Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України ; Чернівецький національний ун-т ім.Юрія Федьковича / упоряд. і відп. ред. О. Мишанич. — Чернівці : Рута, 2003. — Кн. 2. ― С. 191―195.
10. Антофійчук В.І. Проблеми поетики традиційних сюжетів та образів у літературі / В.І. Антофійчук, А.Є. Нямцу. ― Чернівецький держ. ун-т ім. Ю.Федьковича. — Чернівці : Рута, 1997. — 256 с.
11. Анчел Е. Мифы потрясенного сознания / Е. Анчел ; [пер. с венгер. К.Бочарникова]. ― М.: Политиздат, 1979. ― 176с.
12. Архів Полісько-Волинського народознавчого центру (далі ― ПВНЦ). ― Ф.1. ― Од. зб.24.
13. Архів ПВНЦ. ― Ф.1. ― Од. зб. 47.
14. Архів ПВНЦ. ― Ф.1-А. ― Од. зб. 27.
15. Архів ПВНЦ. ― Ф.1-А. ― Од. зб. 19.
16. Архів ПВНЦ. ― Ф.1-А. ― Од. зб. 42.
17. Архів ПВНЦ. ― Ф.1-А. ― Од. зб. 156.
18. Архів ПВНЦ. ― Ф.1-Б. ― Од. зб. 21.
19. Архів ПВНЦ. ― Ф.1-Б. ― Од. зб. 30.
20. Архів ПВНЦ. ― Ф.1-Б. ― Од. зб. 42.
21. Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода / Д.Багалій. ― [2-ге вид., випр.]. ― К.: Обрій, 1992. ― 472 с.
22. Багрій Р. Мотиви екзистенціалізму й абсурду у творчості В.Шевчука та М. Осадчого / Романа Багрій // Сучасність. ― 1987. ― № 11. ― С. 78―86.
23. Балдинюк В. «Паралельна агіографія» і авторський наратив: комунікативний аспект у романі Валерія Шевчука «Око прірви» / В.Балдинюк // Слово і час. ― 2003. ― № 2. ― С. 63―69.
24. Бандура Г.О. Український роман 70-80-х років. Проблематика. Характери. Жанрові особливості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 «українська література» / Г.О.Бандура. ─ К., 1993. ─ 17 с.
25. Баран Є.М. Українська історична проза другої половини ХІХ ─ поч. ХХст. і Орест Левицький: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 «українська література» / Є.М.Баран ─ К., 1994. ─ 17 с.
26. Барт Р. Избранные работы: Семиотика. Поэтика / Ролан Барт ; [пер. с фр. / сост., общ. ред. и вступ. ст. Г.К.Косикова]. ― М. : Изд. группа «Прогресс», «Универс», 1994. ― 616 с.
27. Барт Р. Мифологии / Р. Барт ; [пер. с фр., вступ. ст. и коммент. С.Н.Зенкина]. ― М. : Изд-во им. Сабашниковых, 1996. ― 312 с.
28. Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики: исследования разных лет / М.Бахтин. ― М.: Худ. литература, 1975. ― 504 с.
29. Бахтин М.М. Литературно-критические статьи ; [сост. С.Бочаров и В.Кожинов]. ― М.: Худ. литература, 1986. ― 543 с.
30. Бахтин М.М. Автор и герой: к философским основам гуманитарных наук / М.М. Бахтин ; [сост., вступ. ст. С. Г.Бочарова; примеч.С.Г.Бочарова, С.С.Аверинцева]. ― СПб. : Азбука, 2000. ― 333 с.
31. Бахтин М.М. Эпос и роман / М.М.Бахтин ; [сост. С.Г.Бочаров; авт. вступит. ст. В.В.Кожинов]. ― СПб.: Азбука, 2000. ― 300 [1] с.
32. Бердяев Н.А. Самопознание (опыт философской автобиографии) / Н.А.Бердяев ; [сост. А.А.Ермичев; А.А.Ермичев — М. : Книга, 1991. ― 446 с.
33. Берегуляк А. Магічний реалізм та літературний міф ― зцілення чи панацея у постколоніальному контексті? («Дім духів» Ісабель Альєнде та «Дім на горі» Валерія Шевчука) / А.Берегуляк // Сучасність. ─ 1993. ─ №3. ― С.67-75.
34. Бетко І.Біблійні сюжети і мотиви в українській поезії XIX ― початку XX століття : [монографічне дослідження]/ Ірина Бетко ; Wyzsza Szkola Pedagogiczna im. Tadeusza Kotarbinskiego; НАН України; Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка. — Zielona Gora; Kijow, 1999. — 160с.
35. Бєляєва Н. Історична проза Валерія Шевчука в інтертекстуальному аспекті / Н. Бєляєва // Слово і Час. — 2001. — №4. — С.58—64.
36. Бєляєва Н. Світовий обшир «мисленного дерева» / Н.Бєляєва // Слово і Час. ― 2002. ― №4. ― С. 76-78.
37. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту : [із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена] / пер. Іван Огієнко. — К. : Українське Біблійне товаривство, 2002. — 1376 с.
38. Білоцерківець Н. Інтелектуальні візерунки в дусі Умберто Еко / Н.Білоцерківець // Березіль. — 1997. — №5—6. — С.188—189.
39. Блєдних Т. Історія в прозі Валерія Шевчука / Т.Блєдних // Слово і Час. — 1993. — №4. — С.52—57.
40. Бовуар С. Друга стать : [у 2 т.] / Сімона де Бовуар. ― К. : Основи, 1994. ―Т.1. ― 390 с.
41. Борцова Т. Крізь призму художнього сну : [про повість «Дерево пам’яті»] / Т.Борцова // Слово і Час. — 1999. — №8. — С.70―72.
42. Бутрин М.Л. Історія України в українському красному письменстві: матеріали до бібліографічного покажчика / М.Л.Бутрин. ─ Львів: ПП «Фенікс», 1995. ─ 112 с.
43. Бютоp М. Роман как исследование / Мишель Бютоp. ─ М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 2000. ─ 191 с.
44. Българско народно творчество в дванадесет тома. ― София, 1961―1963.
Т. ІV. Митически песни ; [отбрал и редактирал Михаил Арнаудов]. София, 1961.
45. Вагнер Р. Произведение искусства будущего // Избранные работы / Р.Вагнер ; [сост. и коммент. И. А. Барсовой и С. А. Ошерова ; редкол.: М.Ф.Овсянников (пред.) и др.; вступ. статья А.Ф.Лосева]. ― М.: Искусство, 1978. ― С.142―261.
46. Валерій Шевчук: «Бути митцем, а не його тінню...» : [розмову вела Л.Тарнашинська] // Всесвіт. — 1995 — №7. — С.174—177.
47. Валерій Шевчук: «Ліпше бути ніким, ніж рабом» / Л.Тарнашинська // Тарнашинська Л. Закон піраміди : [діалоги про літературу та соціокультурний клімат довкола неї]. — К., Унів. вид-во ПУЛЬСАРИ, 2001. — С.78—91.
48. Валерій Шевчук: «Фемінізм — патологія ослабленого суспільства / [розмову вела Наталя Дутко, «Новий погляд»]. ― [Електронний ресурс].― Режим доступу до журн.:
http://portal.lviv.ua/pohljad/2007/05/11/120304.html
49. Войтович В. Українська міфологія : [енциклопедія] / В.Войтович. ― К.: Либідь, 2002. ― 664 с.
50. Галета О. Література як міфотворчість / О.Галета // Література плюс. ― 1999. ― №1―2. ― С.11.
51. Гейзінга Й. Homo Ludens / Йоган Гейзінга ; [пер. з англ. О.Мокровольського]. ─ К. : Основи, 1994. ─ 250 с.
52. Геник-Березовська З. Грані культур. Бароко, романтизм, модернізм / З.Геник-Березовська ; [упоряд. і прим.: М. Коцюбинська, Г. Сиваченко, вступ. ст. М.Коцюбинська, пер. з чеськ. Г.Сиваченко]. ― К. : Гелікон, 2000. ― 368 с. ― (Українська модерна література).
53. Гнатюк В.М. Останки передхристиянського релігійного світогляду наших предків / В.М.Гнатюк // Українці: народні вірування, повір’я, демонологія ; [упор., прим. та біогр. нариси А.П.Пономарьова, Т.В.Косміної, О.О.Боряк. ― К. : Либідь, 1991. ― С. 383―406.
54. Голубєва З. С. Нові грані жанру. Сучасний український радянський роман: [дослідження] / З.С.Голубєва. ― К.: Дніпро, 1978. ― 280 с.
55. Гомілко О. Метафізика тілесності: концепт тіла у філософському дискурсі : [дослідження, роздуми, екскурси] / О.Гомілко ― К.: Наукова думка, 2001. ― 340 с.
56. Гоpнятко-Шумилович А.Й. Боротьба за «автентичну людину» : проза Валерія Шевчука як віддзеркалення екзистенціалізму / А.ЙГоpнятко-Шумилович. ─ Львів : Каменяp, 1999. ─ 48 с.
57. Гоpнятко-Шумилович А. «Другий план» розповіді і його джерела у прозі Валерія Шевчука / А.Гоpнятко-Шумилович ─ Львів: Каменяp, 1999. ─ 18с.
58. Горнятко-Шумилович А. Інтелектуалізм прози Валерія Шевчука / Дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 «українська література» / Горнятко-Шумилович Анна Йосипівна. — Львів, 1999. ― 183 с.
59. Горнятко-Шумилович А. Проза Валерія Шевчука: традиційне і новаторське / А.Горнятко-Шумилович. ― Щецін: Wydawnictwo naukowe Uniwersytetu Szczecińskiego, 2001. ― 168 с.
60. . Горнятко-Шумилович А. Твори Валерія Шевчука як різновид «химерної прози» / А.Горнятко-Шумилович. — Л. : Каменяр, 1999. — 36с.
61. Горнятко-Шумилович А. «Химерність» у повістях та романах Валерія Шевчука / А.Горнятко-Шумилович // Українська філологія: школи, постаті, проблеми : [зб. наук. праць Міжнародної наук. конф., присвяченої 150-річчю від дня заснування кафедри укр. словесності у Львівському університеті]. ― Львів : Світ, 1999. ― Ч.1. ― Львів: Світ, 1999. ― С. 263―267.
62. Городнюк Н. Культурні аспекти проблеми демонічної жіночості у творчості Валерія Шевчука (на матеріалі повісті «Жінка-змія») / Н.Городнюк // Актуальні проблеми слов’янської філології: міжвуз. зб. наук. ст. ; [редкол.: В.О.Соболь та ін.] ― К. : Знання України, 2004. ― Вип. 9. Лінгвістика і літературознавство. ― С. 125—128.
63. Городнюк Н.А. Знаки необарокової культури у творчості Валерія Шевчука: компаративні аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.05 «порівняльне літературознавство / Н.А.Городнюк. — Дніпропетровськ, 2003. — 19 с.
64. Горський В. Історія української філософії : [курс лекцій] / В.Горський. ― К.: Наукова думка, 1996. ― 280 с.
65. Грабович Г. Кохання з відьмами / Г.Грабович // Тексти і маски. ― К.: Критика, 2005. ― С.277―298.
66. Гребенникова Н.С. Миф в художественном сознании ХХвека / Н.С.Гребенникова // Зарубежная литература. ХХвек : [учебн. пособие] / Н.С. Гребенникова ― М. : ВЛАДОС, 1999. ― С.45―69.
67. Гречанюк Ю.А. Проблеми історизму і традиції в літературі ХІХ―ХХ ст. / Ю.А.Гречанюк, А.Є.Нямцу. ― Чернівці : Рута, 1997. ― 124 с.
68. Грушевський М. Історія укр. літератури [в 6 т., 9 кн. / упоряд. В.В.Яременко] / М.Грушевський. — К. : Либідь, 1993. ― Т.1. ― 391с.
69. Гуляк А.Б. Становлення українського історичного роману : [монографія] / Анатолій Борисович Гуляк. — К. : Міжнар. фін. агенція, 1997. — 293 с.
70. Гундорова Т. ПроЯвлення Слова: Дискурсія ранного українського модернізму. Постмодерна інтерпретація / Т.Гундорова. — Львів : Літопис, 1997. — 297с.
71. Гундорова Т. Femina Melancholica: Стать і культура в ґендерній утопії Ольги Кобилянської / Тамара Гундорова. ― К. : Критика, 2002. ― 272 с.
72. Гуревич П.С. Эрнст Кассирер: феноменология мифа / П.С.Гуревич // Философские науки. — 1991. ― № 7. ― С. 82―92.
73. Давидюк В. Первісна міфологія українського фольклору : [монографія] / Віктор Феодосійович Давидюк. ― Луцьк: Вежа, 1997. ― 296 с.
74. Українська міфологічна легенда : [монографія] / В.Ф.Давидюк. ―Львів: Світ, 1992. ― 176с.
75. Даниленко В. У пошуках демонічної жінки (архетип Аніми в пізніх повістях Валерія Шевчука) / В.Даниленко // Слово і Час. — 2000. — № 2. — С. 21—24.
76. Донченко Л.О. Художня модель національної ідентичності в прозі Валерія Шевчука: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 «українська література» / Л.О.Донченко. — К., 1999. — 16 с.
77. Дончик В.Г. Зупинені миті : [статті, спогади, полеміка] / В.Г.Дончик. ― К. : Рад. письменник, 1989. ― 351 с.
78. Дончик В.Г. Український радянський роман: рух ідей і форм / В.Г.Дончик. ― К. : Дніпро, 1987. ― 429 с
79. Енциклопедія постмодернізму : [за ред. Ч.Вінквіста та В.Тейлора; пер. з англ.]. ― К.: Основи, 2003. ― 503 с.
80. Євшан Н. Фольклорно-міфологічні моделі у прозі Валерія Шевчука (типологічний аспект) / Н.Євшан // Слово і Час. ― 2003. ― № 5. ― С.70―76.