ОКАЗІОНАЛЬНІ ЛЕКСИЧНІ НОВОТВОРИ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ „ОСТРОЗЬКА АКАДЕМІЯ”

На правах рукопису

ВОКАЛЬЧУК Галина Миколаївна

УДК 811.161.2’373.611:821.161.21.09

ОКАЗІОНАЛЬНІ ЛЕКСИЧНІ НОВОТВОРИ
В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук

Науковий консультант

ГРИЩЕНКО Арнольд Панасович,

доктор філологічних наук,
професор

Острог 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..

7

ВСТУП...........

8

РОЗДІЛ І. АВТОРСЬКИЙ ЛЕКСИЧНИЙ НОВОТВІР ЯК ОБ’ЄКТ МОВОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ........

16

1.1. Періодизація лінгвістичних студій авторської неологічної лексики в українському мовознавстві ХХ століття

16

1.2. Лінгвістична природа лексичного новотвору........

30

1.2.1. Проблема диференціації узуальних та оказіональних лексичних новотворів........

30

1.2.2. Оказіональні й потенційні слова ........

44

1.2.3. Проблема узуальності / неузуальності композитів та юкстапозитів...

49

1.2.4. Встановлення авторства новотвору....

51

1.2.5. Типологія авторських інновацій ........

53

1.2.5.1. Реалізація оказіональних одиниць різних мовних рівнів .

53

1.2.5.2. Авторські модифікації узуальних лексем

62

1.2.5.3. Ступені оказіональності новотворів

65

1.3. Термінологічний апарат дослідження лексичних новотворів..

67

1.4. Критерії ідентифікації оказіональних слів.

70

1.4.1. Загальні критерії визначення авторських лексичних новотворів як одиниць українського поетичного лексикону ХХ століття...

70

1.4.2. Контекст як визначальний чинник реалізації семантики.

73

Висновки до розділу 1

76

РОЗДІЛ 2. СТАТИСТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОЇ ЛЕКСИЧНОЇ НОМІНАЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ ХХ СТОЛІТТЯ..

78

2.1. Еволюція індивідуально-авторської номінації в українській поезії ХХ століття..

78

2.1.1 Мета, гіпотеза і завдання системного дослідження одиниць індивідуально-авторської номінації в українському поетичному лексиконі ХХ століття..........................

78

2.1.2. Періодизація еволюції індивідуально-авторської номінації........

84

2.1.3. Частотний розподіл авторських лексичних новотворів за хронологічним критерієм..

119

2.2. Загальна характеристика продуктивності словотворчої практики українських поетів ХХ століття (частотний аналіз)

124

2.3. Основні тенденції частотного розподілу авторських лексичних новотворів за лексико-граматичними класами

126

2.4. Способи індивідуально-авторської предметної номінації в поезії ХХ століття (частотний аналіз)

129

2.5. Основні закономірності використання поетами способів творення авторських лексичних інновацій упродовж ХХ століття...

132

2.5.1. Залежність між показниками „спосіб творення” і „період творення” у корпусі іменникових авторських лексичних новотворів .........

132

2.5.2. Залежність між показниками „спосіб творення” і „період творення” у корпусі прикметникових авторських лексичних новотворів ...

137

2.5.3. Залежність між показниками „спосіб творення” і „період творення” у корпусі дієслівних авторських лексичних новотворів..

142

2.5.4. Залежність між показниками „спосіб творення” і „період творення” у корпусі прислівникових авторських лексичних новотворів.....

149

2.6. Аналіз основних закономірностей у виявлених залежностях між показниками „автор” і „спосіб творення авторських лексичних новотворів”..

154

2.6.1.Аналіз залежності між показниками „автор” і „спосіб творення субстантивних авторських лексичних новотворів”....

154

2.6.2. Аналіз залежності між показниками „автор” і „спосіб творення ад’єктивних авторських лексичних новотворів”.

160

2.6.3. Аналіз залежності між показниками „автор” і „спосіб творення вербативних авторських лексичних новотворів”....

161

2.6.4. Аналіз залежності між показниками „автор” і „спосіб творення адвербіальних авторських лексичних новотворів”.....

162

2.6.5. Частотність використання способів творення авторських лексичних новотворів різних частиномовних класів українськими поетами ХХ століття.

163

Висновки до розділу 2

165

РОЗДІЛ 3. АВТОРСЬКІ ЛЕКСИЧНІ НОВОТВОРИ ЯК ПЕРИФЕРІЙНА АНТРОПОЦЕНТРИЧНА СИСТЕМА НОМІНАТИВНИХ ОДИНИЦЬ.

168

3.1. Теоретичні засади дослідження системної організації авторських лексичних новотворів.

168

3.2. Лексико-семантична характеристика одиниць оказіонально-предметної номінації. Слова-назви конкретних предметів. Клас авторських лексичних новотворів „Назви осіб”.

173

3.2.1. Загальні позначення осіб.

178

3.2.2. Назви осіб за характерними ознаками. Індивідуально-характеризаційні назви осіб за активними ознаками..

178

3.2.3. Індивідуально-характеризаційні назви осіб за пасивними ознаками..

190

3.2.4. Узагальнювально-кваліфікаційні імена..

210

3.2.5. Уявні, вигадані особи / людиноподібні істоти..

211

3.2.6. Авторські лексичні новотвори зі значенням збірності........

212

3.3. Авторські лексичні новотвори, мотивовані прецедентними феноменами, у поетичному лексиконі ХХ століття...

217

Висновки до розділу 3

228

РОЗДІЛ 4. СЛОВОТВОРЧІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ ФУТУРИСТІВ 20-30-х РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ.

230

4.1. Мета й завдання дослідження. Загальна характеристика ідейно-естетичних засад футуризму з лінгвістичного погляду..

230

4.2. Різновиди авторських інновацій у поетичному лексиконі футуристів..

234

4.3. Лексико-семантична характеристика авторських новотворів........

238

4.3.1. Оказіонально-предметна номінація........

238

4.3.2. Оказіональна номінація статичних ознак денотата..

251

4.3.3. Оказіональна номінація динамічних ознак денотата........

260

4.3.3.1. Особові дієслова........

260

4.3.3.2. Дієприкметники.

264

4.3.3.3. Дієприслівники..

267

4.3.4. Оказіональна номінація ознак ознак .

268

4.4. Найуживаніші кореневі морфеми в новотворах М.Семенка та інших поетів ХХ століття (частотний аналіз)

271

4.5. Індивідуально-авторський словотвір футуристів.

273

4.5.1. Словотвір іменникових авторських лексичних новотворів ........

273

4.5.1.1. Суфіксальні іменники назви абстрактних понять...

273

4.5.1.2. Суфіксальні іменники з конкретним значенням........

276

4.5.1.3. Складні іменники композити........

277

4.5.1.4. Складені найменування........

279

4.5.1.5. Абревіатури

282

4.5.1.6. Морфолого-синтаксичний спосіб творення інновацій .

283

4.5.1.7. Непродуктивні способи творення оказіональних іменників.

288

4.5.2. Словотвір оказіональних прикметників.

288

4.5.3. Дієслівні моделі авторських новотворів........

293

4.5.4. Прислівникові моделі лексичних інновацій.

300

Висновки до розділу 4......

303

РОЗДІЛ 5. ТЕОРЕТИЧНІ Й ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЛЕКСИКОГРАФІЇ АВТОРСЬКИХ ЛЕКСИЧНИХ НОВОТВОРІВ

305

5.1. Традиції та перспективи лексикографічної інтерпретації АЛН
в українському словникарстві.. ........

305

5.1.1. Етапи становлення й розвитку української письменницької лексикографії та індивідуально-авторської неографії (ХХ ХХІ ст.)..

309

5.1.1.1. Особливості фіксації авторських лексичних новотворів у словниках мови письменників.

309

5.1.1.2. Авторські новотвори як один із об’єктів лексикографічного опису в загальних неологічних словниках

341

5.1.1.3. Аналіз лексикографічних параметрів опису авторських новотворів у дисертаційних дослідженнях 1990 2000-х років...........................

347

5.1.1.4. Лексикографічний опис новотворів у спеціальних словниках авторської неологічної лексики (2000-і роки).

363

5.2. Типологія словників авторської неологічної лексики........

376

5.3. Теоретичні засади створення зведених словників авторської неологічної лексики (на матеріалі „Короткого словника авторських неологізмів в українській поезії ХХ століття”)...

385

5.3.1. Склад і структура „Короткого словника авторських неологізмів в українській поезії ХХ століття”

388

5.3.2. Умовні скорочення і позначки, вживані у словнику.

399

5.3.3. Персональний покажчик .

399

Висновки до розділу 5........

400

ВИСНОВКИ

403

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..

408

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ПЕРШОДЖЕРЕЛ ТА ЇХ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ.

475

ДОДАТКИ..

497

ВСТУП

Наприкінці ХХ на початку ХХІ ст. активізувалися лінгвістичні студії з неології та оказіоналістики, унаслідок чого до наукового обігу введено велику кількість фактичного матеріалу узуальних неологізмів, створення яких зумовлено передусім потребою позначення нових реалій, понять, та оказіональних лексичних новотворів, що з’являються в різних комунікативних ситуаціях для мовного самовираження творчої особистості. Одним із різновидів оказіональних лексичних новотворів є авторські лексичні новотвори (далі АЛН), які щодо системи мови є власне оказіональними утвореннями, а стосовно реалізації та функцій у поетичному тексті авторськими. Отже, з погляду джерела виникнення такі номінативні одиниці народжуються в конкретному ідіостилі, через що їх і вважають власне авторськими.
АЛН активно функціонують у мові художніх творів, зокрема поетичних, і експлікують словотвірні потенції української мови, перспективні шляхи оновлення й поповнення поетичного лексикону зосібна і словникового складу мови загалом. Нагромадження теоретичного й практичного матеріалу в царині неологічних студій на матеріалі української поезії ХХст. закономірно зумовило потребу системного дослідження специфіки АЛН як репрезентанта багатоаспектного й складного явища індивідуально-авторської номінації.
В останні десятиріччя в мовознавчій науці значно посилився інтерес до вивчення закономірностей і специфіки індивідуально-авторської мовотворчості, передусім словотворчості. Мовотворчість витлумачують як креативну психолінгвальну діяльність особистості носія мови і представника певного соціуму, спрямовану на об’єктивне або / і суб’єктивне відбиття фрагментів пізнаваної дійсності в естетизованих мовних знаках, що є складниками індивідуальної мовно-поетичної картини світу, зазвичай національно детермінованої. Словотворчість це процес свідомого конструювання мовною особистістю номінативних одиниць (АЛН) за узуальними чи оказіональними дериваційними моделями. Саме всебічному дослідженню АЛН, які перебувають на периферії мовної системи, однак за сприятливих інтра- й екстралінгвальних умов здатні набувати статусу узуальних лексичних одиниць, останнім часом приділяють значну увагу науковці.
АЛН специфічні лексичні утворення, що нерідко містять національно-культурний компонент мовної семантики, репрезентуючи не лише індивідуальне світосприйняття письменника, але й характерні ознаки національного менталітету (отже, й особливості української мовної картини світу). АЛН у високохудожній формі репрезентують найактуальніші для соціуму в певний період його існування фрагменти позамовної дійсності, заповнюють наявну в конкретному комунікативному акті мовно-естетичну лакуну. Не випадково окремі АЛН органічно ввійшли до словникового складу літературної мови, розширивши її виражально-зображальні можливості. Так сталося, наприклад, із новотворами Т.Шевченка, І.Франка, М.Старицького, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини, М.Рильського.
Обираючи АЛН об’єктом спеціальних досліджень, українські мовознавці зосереджували увагу на таких актуальних проблемах неології:
1) поглиблене вивчення інноваційних процесів у сучасній українській літературній мові, уточнення класифікаційних ознак неологічних одиниць, з’ясування місця АЛН із-поміж інших типів неолексем (Т.К.Черторизька, В.М.Русанівський, О.О.Тараненко, М.П.Кочерган, О.А.Сербенська, Н.Ф.Клименко, Є.А.Карпіловська, А.К.Мойсієнко, О.А.Стишов, Ж.В.Колоїз, Я.В.Януш, В.П.Ковальов, Д.В.Мазурик, О.М.Турчак, В.А.Чабаненко та ін.);
2) характеристика ідіолектів українських майстрів слова, чию творчість штучно вилучено з літературного процесу (через що вивчення художньої мови ХХ ст. не можна було вважати повним і об’єктивним), зокрема: а) дериваційної практики письменників 20 30-х років (Л.А.Лисиченко, С.Я.Єрмоленко, Л.О.Ставицька, Л.І.Шевченко І.М.Браїлко, М.Ф.Братусь, Н.В.Гаврилюк, Н.С.Дужик, Л.В.Зіневич, А.А.Калєтнік, О.В.Коваль, Л.С.Козловська, М.В.Кудряшова, Л.М.Мялковська, Т.В.Скорбач, О.М.Черевченко, В.В.Кисіль, Л.В.Чернявська, О.М.Ашер та ін.); б) словотворчості поетів-дисидентів 60-х років ХХ ст. (А.І.Бондаренко, Л.В.Оліфіренко, О.Б.Тимочко та ін.); в) АЛН поетів українського зарубіжжя (Н.А.Адах, О.М.Тищенко, Н.М.Сологуб, Г.М.Сюта та ін.);
3) інтерпретація авторської мовотворчості (і власне словотворчості) на різноплановому матеріалі: а) поезії (В.М.Русанівський, І.Р.Вихованець, С.Я.Єрмоленко, Г.М.Колесник, М.М.Пилинський, Л.О.Пустовіт, Л.М.Полюга, О.А.Сербенська, В.Ф.Маремпольський, І.Т.Принцевський, А.К.Мойсієнко, Л.П.Павленко, В.В.Герман, Г.М.Сюта, Л.К.Гливінська, Л.Ю.Тиха, І.Г.Олійник, Ю.Б.Дядищева-Росовецька, Т.Берест, Т.А.Єщенко, О.О.Жижома та ін.); б) прози (Т.М.Наумова, О.Г.Муромцева, Г.П.Бикова, В.С.Ващенко, С.Я.Єрмоленко, Н.М.Сологуб, Л.С.Козловська, Л.В.Пашко, Т.Г.Юрченко, Т.Ткаченко, М.Ф.Братусь, А.Г.Ярова, В.Ф.Стецій та ін.); в) епістолярію (К.В.Ленець, С.К.Богдан та ін.);
4) лексикографічний опис оказіональних новотворів, зокрема АЛН (Н.М.Сологуб, Є.А.Карпіловська, Д.В.Мазурик, Г.М.Віняр, Л.Р.Шпачук, Ж.О.Колоїз, А.М.Нелюба, Л.В.Оліфіренко, Н.А.Адах, Н.В.Гаврилюк, О.Б.Тимочко, В.В.Максимчук та ін.);
5) історія розвитку української неології та неографії (Н.М.Сологуб, Є.А.Карпіловська, Ж.В.Колоїз та ін.);
6) вивчення морфологічної, семантичної структури АЛН в українській поезії ХХст. за допомогою сучасних методів статистичного дослідження (Г.М.Вокальчук, Н.А.Адах, Н.В.Гаврилюк та ін.).
В останні три десятиріччя у вітчизняному мовознавстві опрацьовано цілий спектр проблем, що стосуються різних аспектів АЛН як специфічного мовно-естетичного феномена.
Актуальність дисертації полягає в тому, що вона дає змогу: 1) дослідити еволюцію індивідуально-авторської номінації в українській поезії ХХ ст.; 2) виявити загальні тенденції в галузі індивідуально-авторської номінації в українському поетичному лексиконі означеного періоду; 3) оцінити внесок окремих поетів та представників різних літературних угруповань у розвиток словника української поезії ХХст.; 4) простежити фіксацію АЛН у різних типах сучасних словників неологічної лексики. Виокремлені напрями дослідження, його теоретичні положення й науковий контекст уможливлюють здійснення системного аналізу АЛН як репрезентантів індивідуально-авторської номінації та мовно-естетичних знаків, що є визначальними складниками поетичного лексикону ХХ ст.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація входить до комплексної теми „Актуальні проблеми української лексикології та синтаксису”, яку досліджують члени кафедри української мови Рівненського державного гуманітарного університету, а також до ініціативної теми „Актуальні напрями та проблеми сучасних неологічних досліджень”, що її опрацьовують викладачі кафедри української філології Національного університету „Острозька академія”. Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Рівненського державного гуманітарного університету (протокол №5 від 29 грудня 2000р.) та на засіданні Наукової координаційної ради „Українська мова” Інституту української мови НАН України (протокол № 4 від 12 квітня 2001 р.).
Мета дисертаційної роботи здійснити семантичний, лексико-граматичний, дериваційний і функціональний аналіз авторських лексичних новотворів як репрезентантів індивідуально-авторської лексичної номінації в українській поезії ХХ ст.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) простежити історію вивчення авторської неологічної лексики в українському мовознавстві ХХ початку ХХІ ст., виокремивши періоди становлення неології;
2) на основі концепцій розвитку української літературної мови ХХст. та новітньої української літератури запропонувати періодизацію індивідуально-авторської номінації в поезії ХХ ст.;
3) сформулювати й експериментально довести гіпотезу про залежність активізації / спаду творення авторських лексичних новотворів у поезії ХХст. від інтра- й екстралінгвальних чинників;
4) виявити найпродуктивніших у царині індивідуально-авторської номінації поетів;
5) визначити частотність новотворів різної значеннєвої, морфологічної та словотвірної будови у кожний із досліджуваних періодів еволюції індивідуально-авторської номінації;
6) схарактеризувати лексико-семантичні особливості назв осіб як репрезентантів найчисленнішої мікросистеми авторських лексичних новотворів;
7) проаналізувати словотворчість футуристів 20 30-х років як характерний фрагмент мовно-номінативного простору української поезії ХХст.;
8) дослідити принципи лексикографічного опису авторських лексичних новотворів у словниках мови письменників та загальних неологічних словниках;
9) обґрунтувати типологію словників АЛН і накреслити перспективи українських неографічних проектів.
Об’єкт дослідження індивідуально-авторська номінація в українській поезії ХХст.
Предмет дослідження семантична, лексико-граматична, словотвірна структура авторських лексичних новотворів та їхнє лексикографічне представлення.
Методи дослідження. Системний підхід до АЛН як естетизованих вербальних знаків пізнаваних фрагментів об’єктивної дійсності зумовив застосування таких методів дослідження: діахронно-зіставного для періодизації неологічних студій в українському мовознавстві ХХ початку ХХІ ст., періодизації індивідуально-авторської номінації в українській поезії ХХ ст. та індивідуально-авторської неографії; компонентного аналізу для дослідження семантич

Список литературы

ВИСНОВКИ

Індивідуально-авторська практика створення нових номінативних одиниць безпосередньо залежить від загальної динаміки словникового складу національної мови в певний період її функціонування, від інтра- й екстралінгвальних чинників, що стимулюють креативну психолінгвальну діяльність поета як носія і творця мови.
Еволюція індивідуально-авторської номінації в поезії минулого століття засвідчує нерівномірне кількісне поповнення корпусу АЛН, різноманітність структури й семантики новостворених одиниць на хронологічних відрізках ХХст. Найбільш продуктивними щодо поповнення поетичного лексикону ХХст. новотворами були такі періоди (за спадним принципом): 1956 1989 рр., 1924 1933 рр., 1990 1999 рр. і 1917 1923 рр.
Аналіз словотворчої практики близько 400 українських поетів дав змогу довести висунуту робочу гіпотезу про те, що словотворчість як особливий вид психолінгвальної діяльності індивідууму безпосередньо зумовлюється актуальністю певних суспільно-історичних явищ. На загальну кількість АЛН відповідної тематики впливають конкретні екстралінгвальні чинники.
Вибір поетом засобів і способів творення АЛН залежить від системно-функціональних, функціонально-художніх, ідіостильових пріоритетів. Одні автори активно створюють нестандартні номінації, інші шукають нових способів вираження змісту за допомогою вже наявних у загальновживаній мові номінативних одиниць. Найпродуктивнішими поетами-„словотворцями” ХХ ст. є В. Барка, А. Малишко, М. Семенко, П. Тичина, В. Стус, І. Драч, М.Рильський. Великою кількістю АЛН поетичний лексикон поповнили також Л. Костенко, Ю.Клен, І. Калинець, М. Зеров, Яр Славутич, М. Вінграновський, Д. Павличко, Б.-І. Антонич, П. Савченко, Є. Маланюк.
Серед АЛН переважають іменники. Вагомий щодо кількості клас формують і оказіональні прикметники. Меншою кількістю представлені дієслова та прислівники, одиничними утвореннями індивідуально-авторські предикативи, займенники, вигуки та числівники.
До найпродуктивніших способів оказіонально-предметної номінації слід віднести композицію основ, юкстапозицію, суфіксацію. Завдяки використанню цих способів поети мали змогу передати лаконічною формою максимум інформації. З-поміж прикметникових новотворів превалює конструювання складних за структурою найменувань, у галузі дієслівної номінації суфіксація та префіксально-суфіксальний спосіб. Для прислівникових інновацій типовим є суфіксальний спосіб.
У словотворчій практиці поети ХХ ст. активно використовують характерні для фольклору способи й засоби словотворення, а також традиційні слова-образи в ролі мотивувальних одиниць для АЛН. Завдяки цьому поетичний лексикон минулого століття поповнився великою кількістю високохудожніх інновацій, яким притаманна семантична прозорість, глибина змісту і народнопоетична символіка.
Поширення того самого АЛН у поетичних текстах кількох авторів свідчить про потенційну здатність таких одиниць збагатити словниковий склад загальнонаціональної мови. Підтвердженням цього є наведені в праці випадки узуалізації АЛН.
АЛН складники самостійної організованої сукупності одиниць, яким притаманні системні ознаки і які порівняно з узуальними найменуваннями виконують роль допоміжних засобів номінації фрагментів об’єктивного світу. Серед АЛН у поезії ХХ ст. одним із найчисленніших є клас „назви осіб”. Наявність у поетичному лексиконі ХХ ст. значної кількості АЛН із семантичним інваріантом ‘особа / ‘особи’ цілком закономірне явище, яке засвідчує, що в процесі створення АЛН пріоритет надано конструюванню номінативних одиниць саме „антропонімічної” тематики.
Показовим є широке продукування в поезії ХХ ст. АЛН на позначення осіб із негативним емоційно-оцінним компонентом у семантиці. Це стосується зазвичай АЛН суспільно-політичного характеру, які маніфестують соціальні, ідеологічні суперечності в суспільстві.
Мотиваційну основу численних АЛН становлять прецедентні феномени власні імена реальних осіб, найменування творів літератури і мистецтва, назви офіційних установ, організацій та ін. У складі АЛН різних частиномовних класів виокремлено групу номінацій, співвідносних із знаковими для української свідомості назвами Дніпро, Україна, Шевченко, Чорнобиль.
Словотворчість поетів ХХ ст. віддзеркалює загальні дериваційні тенденції, характерні для функціонування літературної мови певного періоду. Підтвердженням цього є, зокрема, експериментаторська діяльність у галузі індивідуально-авторської номінації українських футуристів 20 30-х років, насамперед М. Семенка. Чимало АЛН цього поета є унікальними словесними знаками, які репрезентують його глибоку обізнаність із світовим літературним дискурсом.
Новаторство футуристів полягало передусім у розширенні семантичної та формальної сполучуваності морфем у складі АЛН, що забезпечувало оказіональність новотворів. Водночас практично всі АЛН були створені з використанням загальномовних словотворчих афіксів (крім фонетичних інновацій у творчості раннього М.Семенка). Значна частина АЛН це потенційні слова, будова яких відповідає дериваційним законам української мови.
Результати частотного аналізу використання футуристами й іншими поетами ХХ ст. кореневих морфем певної семантики у процесі творення АЛН засвідчили актуальність для авторів як суб’єктів креативної номінативної діяльності окремих фрагментів позамовної дійсності: особа як активний діяч, творець нового суспільного ладу, суб’єкт внутрішніх (особистісних) та зовнішніх (соціальних) змін; діяльнісний аспект буття особи, соціуму й довкілля; темпоральні ознаки буття об’єктів; зовнішні (зокрема, колірні) ознаки об’єктів та ін.
Власне словотворча діяльність футуристів, попри їхні ідейно-естетичні заяви, загалом ґрунтувалася на мовних словотвірних традиціях. Чимало з активно використовуваних авторами кореневих морфем як основних носіїв лексичного значення АЛН входять до структури узуальних лексичних номінацій, які є ключовими у складі традиційного словника української поезії.
Словотворча практика М.Семенка віддзеркалювала словотвірні тенденції 20 30-х років ХХ ст.: автор експериментував практично з усіма повнозначними частинами мови, насамперед дієсловами, іменниками та прикметниками, активно використовуючи афіксальний різновид морфологічного способу, найчастіше осново- і словоскладання. Поет суттєво розширив можливості морфолого-синтаксичного способу творення оригінальних найменувань, зокрема субстантивації, унаслідок якої в поетичний лексикон аналізованого періоду потрапляли інновації як синоніми до загальновживаних слів.
Мовна практика М. Семенка стосовно рідковживаних в узуальному словотворі способів лексико-синтаксичного, контамінації значною мірою стимулювала інших поетів до словотворчої діяльності, про що свідчить зростання кількості АЛН, створених зазначеними способами, у поезії кінця ХХ початку ХХІ ст.
У вивченні історії поетичної мови важлива роль належить лексикографічному аспектові дослідження АЛН. Аналіз еволюції української письменницької лексикографії середини ХХ першого десятиліття ХХІ ст. дає підстави виокремити три етапи створення різновидових письменницьких (авторських) словників: 50 60-і роки; 70 80-і роки; 90-2000-і роки.
Поповнення лексикону української поезії минулого століття значною кількістю АЛН зумовило потребу їхньої лексикографічної інтерпретації. У зв’язку з цим наприкінці ХХ ст. виокремилася самостійна галузь словникарства неографія, зокрема, індивідуально-авторська. Створення словників АЛН сприяє формуванню емпіричної бази для подальших лексикологічних, дериватологічних, семасіологічних, семантико-стилістичних, ідіостилістичних студій, поглибленому дослідженню актуальних проблем теорії лексикографії, теорії номінації (передусім оказіональної), поетики, історії літературної мови.
У зв’язку з актуальністю неології та індивідуально-авторської неографії виняткової важливості набуває системне вивчення взаємодії узуальних та індивідуально-авторських лексичних новотворів у загальномовному словнику, дослідження взаємовпливів внутрішньо- й позамовних чинників, що стимулюють появу АЛН, комплексного аналізу АЛН як специфічних репрезентантів не лише індивідуальної мовно-поетичної, а й національно-мовної картини світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абакшина Г. М. К вопросу о родовой характеристике сложносоставных существительных / Г. М. Абакшина // Лингвистические исследования. Грамматическая и лексическая семантика. М., 1981. С. 1621.
2. Агафонова Н. П. Сложносоставные новообразования в русском языке начала 20-х годов ХХ столетия / Н. П. Агафонова // Исследования по русскому и славянскому языкознанию : труды Самаркандского гос. ун-та. Самарканд, 1974. Вып. 250. С. 187191.
3. Адах Н. А. Авторський неологізм у поетичному тексті Василя Барки / Н.А.Адах // Актуальні проблеми сучасної філології: Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2004. Вип. 12. С. 65 68.
4. Адах Н. А. Граматичні особливості авторських новотворів Василя Барки/ Н. А. Адах // Актуальні проблеми сучасної філології: Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2005. Вип. 13. С. 164166.
5. Адах Н. А. Проблеми лексикографічного опису авторських інновацій (на матеріалі поезій Василя Барки) / Н. А. Адах // Семантика мови і тексту : матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. Івано-Франківськ, 2006. С. 35.
6. Адах Н. А. Семантика оказіонально-предметних номінацій у поезії Василя Барки / Н. А. Адах // Українське мовознавство. К.: Науково-поліграф. центр „Київський університет”, 2006. Вип. 36. С. 1620.
7. Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори Василя Барки (семантико-дериваційний та лексикографічний аспекти) / Н. А. Адах ; за ред. Г. М. Вокальчук. Рівне : Видавництво Олега Зеня, 2007. 136 с.
8. Адах Н. А. Новотвори Василя Барки з погляду статистики / Н. А. Адах // Актуальні проблеми сучасної філології: Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2007. Вип. 15. С. 8791.
9. Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори в поезії Василя Барки: семантика, функції, прагматика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Н. А. Адах. К., 2009. 20 с.
10. Адельгейм Є. Михайль Семенко / Є. Адельгейм // Семенко М. Поезії. К.: Дніпро, 1985. С. 1542.
11. Алаторцева С.И. Проблемы неологии и русская неография : автореф. дисс. на соискание науч. степени доктора филол. наук / С. И. Алаторцева. СПб, 1999. 40 с.
12. Александрова О. И. К проблеме классификации новых слов / О. И. Александрова // Актуальные вопросы словообразования, синтаксиса и стилистики современного русского языка : науч. тр. Куйбышевского пед. ин-та. Т. 133. Куйбышев, 1974. С. 319.
13. Александрова О. И. Неологизмы и окказионализмы / О.И.Александрова // Вопросы русского современного словообразования, лексики и стилистики : науч. тр. Куйбышевского пед. ин-та. Т. 145. Куйбышев, 1974. С. 39.
14. Андреева Е. А. Проблема перевода окказионализмов русских поэтов ХХ века на немецкий язык : [монография] / Е. А. Андреева. Казань : ЗАО «Новое знание», 2002. 166 с.
15. Андрусяк І. В. Англійські неологізми кінця ХХ століття як складова мовної картини світу : дис. кандидата філол. наук : 10.02.04 / І. В. Андрусяк. К., 2003. 268 с.
16. Аристотель. Сочинения : в 4 т. М.: Мысль, 1978. Т. 2. 1978. 687 с.
17. Ашер О. Поетична мова Михайла Драй-Хмари / О. Ашер // Слово і час. 1991. № 9. С. 4548.
18. Бабенко Н. Г. Окказиональное в художественном тексте. Структурно-семантический анализ : [учеб. пособие] / Н. Г. Бабенко. Калининград : Калинингр. гос. ун-т, 1997. 79 с.
19. Бабій І. М. Семантика, структура та стилістичні функції назв кольорів у сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / І. М. Бабій. К., 1997. 21 с.
20. Бакина М. А. Словотворчество / М. А. Бакина // Языковые процессы современной русской художественной литературы. М., 1977. С. 78127.
21. Барлас Л. Г. О лексической норме / Л. Г. Барлас // Вопросы стилистики : стилистика художественной речи. Саратов, 1985. С. 321.
22. Басова А. И. Окказиональные слова в современной белорусской художественной речи : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук / А. И. Басова. Минск, 1981. 24 с.
23. Безпояско О. К. Прикметник / О. К. Безпояско // Граматика української мови. Морфологія : [підручник] / О. К. Безпояско, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. К.: Либідь, 1993. С. 93141.
24. Безпояско О.К. Граматика української мови. Морфологія : [підручник] / О. К. Безпояско, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. К.: Либідь, 1993. 336 с.
25. Белоусова А. С. Имена лиц и их синтаксические свойства / А. С. Белоусова // Слово и грамматические законы языка: Имя. М., 1989. С. 131205.
26. Белоусова А. С. Русские имена существительные со значением лица (лексический класс и его словарное описание) : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук / А. С. Белоусова. М., 1986. 22 с.
27. Беляева Л. В. Окказионализмы Ф. М. Достоевского : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 «Русский язык» / Л. В. Беляева. Л.: ЛГПИ им. А. И. Герцена, 1990. 16 с.
28. Бережан С. Г. Современные требования лингвистической теории и реальные нужды практики в словарном деле / С. Г. Бережан // Теория языка и словари. Кишинев, 1988. С. 1015.
29. Берест Т. Мова поетичних творів учасників групи Бу-Ба-Бу” / Т. Берест // Культура слова. 1998. Вип. 51. С. 3036.
30. Бикова Г. П. Індивідуальний стиль Володимира Самійленка (мовний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова ” / Г. П. Бикова. К., 1998. 15 с.
31. Біленко Т. Г. Поетика нульсуфіксації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова ” / Т. Г. Біленко. Запоріжжя, 2004. 20 с.
32. Білодід І. К. Завдання вивчення мови радянських письменників у світлі нового вчення про мову / І. К. Білодід // Вісник АН УРСР. 1950. № 3. С. 4962.
33. Білодід І. К. Поетична мова Максима Рильського / І. К. Білодід. К.: Наук. думка, 1965. 174 с.
34. Богдан С. К. Оказіональні звертання української епістолярії / С. К. Богдан // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Вип. 10. Рівне, 2002. С. 8695.
35. Богуцька Г. Авторські неологізми у творах Олеся Гончара / Г. Богуцька, Є. Регушевський, М. Разумейко // Культура слова. 1998. Вип. 51. С. 2430.
36. Бойко М. Ф. До питання про розвиток української літературної мови за роки Радянської влади / М. Ф. Бойко. К., 1957. 28 с.
37. Бондаренко А. І. Поетична мова В. Стуса (експресеми емотивного змісту) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / А. І. Бондаренко. К., 1996. 23 с.
38. Бородина М. А. К типологии и методике историко-семантических исследований / М. А. Бородина, В. Г. Гак. Л.: Наука, 1979. 232 с.
39. Брагина А. А. Неологизмы в русском языке / А. А. Брагина. М.: Просвещение, 1973. 222 с.
40. Браїлко І. М. Лексичні оказіоналізми в семантичному і функціонально-стилістичному аспектах (на матеріалі поезії 2030-х років ХХ століття) / І. М. Браїлко // Слово в аспекті функціонування : зб. наук. праць. Полтава : ПДПІ, 1996. С. 1522.
41. Браїлко І. М. Словесні модифікації в поезії Михайля Семенка / І. М. Браїлко // Культура слова. Вип. 5556. К., 2000. С. 18 21.
42. Братусь М. Ф. Структура, семантика і стилістичні функції епітета в художній прозі Івана Багряного : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова”/ М. Ф. Братусь. К., 2002. 16 с.
43. Брітікова К. В. Узуальне та оказіональне в інноваціях сучасної української мови: тенденції оновлення лексико-словотвірної категорії назв особи : дис. ... кандидата філол. наук : 10.02.01 / Брітікова Катерина В'ячеславівна. Донецьк, 2007. 304 c.
44. Булаховский Л. А. Курс русского литературного языка. / Л. А. Булаховський. К.: Учпедгиз, 1952. Т. 1. 1952. 446 с.
45. Вакуленко О. Л. Авторские неологизмы, афоризмы и контекстуально преобразованные фразеологизмы как проблема перевода : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04; 10.02.20 / О. Л. Вакуленко. К., 1987. 24 с.
46. Вакуров В. Основы стилистики фразеологических единиц / В. Вакуров. М.: МГУ, 1983. 175 с.
47. Варпахович Л. В. Лингвистика в таблицах и схемах : [пособие] / Л. В. Варпахович. Мн.: Новое знание, 2003. 128 с.
48. Ващенко В. С. Мова Тараса Шевченка / В. С. Ващенко. Харків : Вид-во ХДУ, 1963. 252 с.
49. Ващенко В. С. Словник мови Шевченка / В. С. Ващенко // Джерела мовної майстерності Т. Г. Шевченка : зб. статей. К.: Вид-во АН УРСР, 1964. С. 2129.
50. Ващенко В. С. Збагачення й розвиток української мови в художніх творах О. Гончара / В. С. Ващенко // Мовознавство. 1978. № 2. С. 4953.
51. Ващенко В. С. Українська семасіологія: типологія лексичних значень : [посібник для студентів-філологів] / В. С. Ващенко. Дніпропетровськ : ДДУ, 1981. 68 с.
52. Ващенко В. С. Передмова / В. С. Ващенко // Епітети поетичної мови Т. Г. Шевченка : словопокажчик. Дніпропетровськ : ДДУ, 1982. 83 с.
53. Ващенко В. С. Фрагменти з українського мовознавства : [пропедевтичний посібник молодого науковця] / В. С. Ващенко. Дніпропетровськ : ДДУ, 1989. 80 с.
54. Ващенко В. С. Лексика Енеїди” І. П. Котляревського : покажчик слововживання / В. С. Ващенко, Ф. П. Медведєв, П. О. Петрова. Харків : Вид-во Харк. держ. ун-ту, 1955. С. 35.
55. Венєвцева Л. В. Інструкція до укладання Словника мови творів Г. Квітки-Основ’яненка // Словник мови творів Г. Квітки-Основ’яненка ; за ред. Л. В. Венєвцевої : [ у 3 т]. Харків : ХДУ, 1979. Т. 1. 1979. С. І ХІІІ.
56. Вербовська І. Т. Словотвірна синонімія і словотвірна варіантність прикметників української мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / І. Т. Вербовська. Львів, 2001 19 с.
57. Виноградов В. В. Понятие синтагмы в синтаксисе русского языка / В. В. Виноградов // Вопросы синтаксиса современного русского языка. М., 1950. С. 210222.
58. Виноградов В. В. Проблемы культуры речи и некоторые задачи русского языкознания / В. В. Виноградов // Вопр. языкознания. 1964. №3. С. 9.
59. Виноградов В. В. Русский язык : Грамматическое учение о слове / В. В. Виноградов. М.: Высш. шк., 1972. 614 с.
60. Виноградов В. С. Лексические вопросы перевода художественной прозы / В. С. Виноградов. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. 174 с.
61. Винокур Г. О. Футуристы строители языка // Филологические исследования / Г. О. Винокур. М., 1990. С. 1422.
62. Винокур Г. О. О языке художественной литературы / Г. О. Винокур. М.: Высш. шк., 1991. 448 с.
63. Винокур Г. О. Маяковский новатор языка // О языке художественной литературы / Г. О. Винокур. М.: Высш. шк., 1991. С. 317 407.
64. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / І. Р. Вихованець. К.: Наук. думка, 1988. 256 с.
65. Вихованець І. Р. Таїна слова / І. Р. Вихованець. К.: Рад. письм., 1990. 284 с.
66. Вихованець І. Р. Могуть самодзвонного слова” / І. Р. Вихованець // Культура слова. 1991. Вип. 41. С. 35.
67. Вихованець І. Р. Прислівник / І. Р. Вихованець // Українська мова. Енциклопедія / [редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін.]. К.: Укр. енцикл., 2000. С. 491492.
68. Вихованець І. Р. Теоретична граматика української мови : академ. граматика укр. мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. К.: Унів. вид-во „Пульсари”, 2004. 400 с.
69. Вовчук Н. І. Авторські неологізми як спеціальний засіб художньої виразності і як одиниця поетичного тексту / Н. І. Вовчук // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2000. Вип. 8. С. 6266.
70. Вокальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття (лексикографічний аспект) ; за ред. А. П. Грищенка : [монографія] / Г. М. Вокальчук. Рівне : Науково-видавничий центр „Перспектива”, 2004. 524 с.
71. Вокальчук Г. М. Авторський неологізм в українській поезії ХХ століття : проблеми лексикографічного опису / Г. М. Вокальчук // Ucrainica 1. Současná ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury : sborník článků. 2 Olomoucké sympozium ukrajinistů 2628 srpna 2004. Olomouc : Univerzita Palackého, 2004. S. 143147.
72. Вокальчук Г. М. Авторські лексичні новотвори в українському поетичному словникк ХХ століття з погляду статистики / Г. М. Вокальчук // Семантика мови і тексту : матеріали ІХ Міжнар. наук.-практ. конф. Івано-Франківськ : Видавничо-дизайнерський відділ ЦІТ, 2006. С. 4647.
73. Вокальчук Г. М. Авторські лексичні новотвори, мотивовані прецедентними феноменами, у поетичному словнику ХХ століття / Г. М. Вокальчук // Збірник наукових праць Науково-дослідного інституту українознавства. Т. ХVІІ. На пошану проф. С. Я. Єрмоленко ; за заг. ред. проф. П. П. Кононенка. К., 2007. С. 148160.
74. Вокальчук Г. М. Авторські неолексеми, мотивовані прецедентними іменами (на матеріалі української поезії ХХ століття) / Г. М. Вокальчук // Слов’янський вісник : зб. наукових праць. Рівне : РІС КСУ, 2007. С. 6572. (Серія „Філологічні науки” Рівненського державного гуманітарного університету та Рівненського інституту слов’янознавства Київського славістичного університету ; вип. 7).
75. Вокальчук Г. М. Авторські новотвори назви осіб у поетичному лексиконі неокласиків / Г. М. Вокальчук // Павло Филипович і неокласики в історії української літератури 2030-х років : зб. тез доповідей і повідомлень міжвуз. наук. конф., присвяченої 100-річчю з дня народження письменника. Черкаси, 1991. С. 4445.
76. Вокальчук Г. М. Авторські новотвори в поезії 2030-х років / Г. М. Вокальчук // Культура слова. К.: Наукова думка, 1992. Вип. 42. С. 5963.
77. Вокальчук Г. М. До питання про диференціацію узуальних та оказіональних лексичних новотворів / Г. М. Вокальчук // Ucrainica ІІ. Současná ukrajinistika. Problémy jazyka, literatury a kultury : sborník článků. 3 Olomoucké sympozium ukrajinistů 2426 srpna 2006. Olomouc : Univerzita Palackého, 2006. S. 177182.
78. Вокальчук Г. М. До питання про історію дослідження оказіональних лексичних новотворів в українському мовознавстві / Г. М. Вокальчук // Наук. записки Вінницького держ. педагог. ун-ту ім. М. Коцюбинського : зб. наук. праць. Серія: Філологія. / [відп. ред. Н. Л. Іваницька]. Вінниця : ВДПУ, 2003. Вип. 5 С. 1418.
79. Вокальчук Г. М. Етапи становлення й розвитку українського авторського словникарства. Особливості лексикографічної фіксації новотворів / Г. М. Вокальчук // Проблеми й перспективи авторської лексикографії. „Регіональний” словник поетичних неолексем (Рівненщина) / відп. ред. Г. М. Вокальчук. Вид. 2-е, випр. і доп. Острог : НаУ „Острозька академія”, 2008. С. 368. (Лексикограф. серія „Українська індивідуально-авторська неографія”; вип. 1).
80. Вокальчук Г. М. Індивідуально-авторські адвербіальні новотвори в українській поезії ХХ століття / Г. М. Вокальчук // Українське мовознавство : зб. наук. праць. Вип. 2728. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. С. 3640.
81. Вокальчук Г. М. Індивідуально-авторські лексичні новотвори із значенням збірності в українській поезії ХХ століття / Г. М. Вокальчук // Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць НПУ імені М. П. Драгоманова / відп. ред. А. П. Грищенко. К., 2002. С. 185194.
82. Вокальчук Г. М. Індивідуально-авторські назви осіб за соціальними ознаками в українській поезії ХХ століття / Г. М. Вокальчук // Ukraina: Między językiem a kulturą : Studia Ruthenica Cracoviensia: 1 / [рod red. B. Zinkiewicz-Tomanek, A. Fałowskiego]. Kraków, 2003. S. 261265.
83. Вокальчук Г. М. Індивідуально-авторські юкстапозити в українській поезії 2030-х років ХХ століття / Г. М. Вокальчук // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2002. Вип.10. С. 102109.
84. Вокальчук Г. М. Лексичні новотвори М.Семенка та інших поетів ХХ ст. з погляду статистики / Г. М. Вокальчук // Лінгвостилістика: об’єкт стиль, мета оцінка : зб. наук. праць, присвячений 70-річчю від дня народження проф. С. Я. Єрмоленко ; відп. ред. ак. НАН України В. Г. Скляренко. К., 2007. С. 226234.
85. Вокальчук Г. М. Лінгвістична інженерія” кверофутуриста / Г. М. Вокальчук // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2001. Вип. 9. С. 7886.
86. Вокальчук Г. М. Михайль Семенко: Я хочу кожний день все слів нових...” / Г. М. Вокальчук // Українська мова. 2002. № 2. С. 92100.
87. Вокальчук Г. М. Невтомний словотворець (до 115-річчя від дня народження Михайля Семенка) / Г. М. Вокальчук // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2007. Вип. 15. С. 7578.
88. Вокальчук Г. М. Непродуктивні способи оказіональної номінації осіб у поетичному мовленні 2030-х років ХХ ст. / Г. М. Вокальчук // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського державного гуманітарного ун-ту. Рівне, 2000. Вип. 8. С. 5762.
89. Вокальчук Г.М. Оказіональна ад’єктивна номінація в українській поезії 2030-х років ХХ століття / Г. М. Вокальчук // Система і структура східнослов’янських мов: Сучасні тенденції розвитку слов’янських мов : зб. наук. праць. К., 2003. С. 131135.
90. Вокальчук Г. М. Оказіональна номінація осіб в українській поезії 2030-х років ХХ століття : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.02 „Українська мова” / Г. М. Вокальчук. К., 1991. 23 с.
91. Вокальчук Г. М. Оказіональна номінація осіб в українській поезії 2030-х років ХХ століття : дис. кандидата філол. наук : 10.02.02 / Вокальчук Галина Миколаївна. К., 1991. 253 с.
92. Вокальчук Г. М. Оказіональна номінація осіб в українській радянській поезії 2030-х років / Г. М. Вокальчук // Українське мовознавство. К.: Либідь, 1991. Вип. 18. С. 95104.
93. Вокальчук Г. М. Оказіональні іменники в поетичному словнику М. Вінграновського / Г. М. Вокальчук // Філологічні студії : науковий часопис. Луцьк : Волинський Академічний Дім, Волинський державний ун-т імені Лесі Українки, 2002. № 4. С. 2834.
94. Вокальчук Г. М. Оказіональні назви осіб в українській поезії 2030-х років ХХ ст. / Г. М. Вокальчук // Укр. мова і літер. в шк. 1991. № 8. С. 7981.
95. Вокальчук Г. М. Оказіонально-предметна номінація у поетичному лексиконі Т. Шевченка / Г. М. Вокальчук // Шевченкознавчі студії : зб. наук. праць. К.: Київський нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2003. Вип. 5. С. 217223.
96. Вокальчук Г. М. Особливості лексикографічного опису новотворів у спеціальних словниках авторської неологічної лексики (2000-і роки) / Г. М. Вокальчук // Адах Н. А. Авторські лексичні новотвори Василя Барки (семантико-дериваційний та лексикографічний аспекти) ; за ред. Г. М. Вокальчук. Рівне : Видавництво Олега Зеня, 2007. С. 730.
97. Вокальчук Г. М. Прецедентні феномени як мотиваційна основа авторських інновацій в українській поезії 2030-х років ХХ століття / Г. М. Вокальчук // Історія та сучасний стан функціонування граматичної системи української мови : зб. наук. праць. Черкаси : Черкаський нац. ун-т ім. Богдана Хмельницького. 2006. С. 2533.
98. Вокальчук Г. М. Семантика одиниць оказіонально-предметної номінації в українському поетичному словнику ХХ століття / Г. М. Вокальчук // Семантика мови і тексту : зб. статей VІІІ Міжнародної конференції. Івано-Франківськ : Плай, 2003. С. 99104.
99. Вокальчук Г. М. Складені найменування у поезії Василя Чумака / Г. М. Вокальчук // Культура слова. 2001. Вип. 59. С. 5761.
100. Вокальчук Г. М. Складені найменування у поезії Лесі Українки / Г. М. Вокальчук // Леся Українка і сучасність (До 130-річчя від дня народження Лесі Українки) : зб. наук. праць. Луцьк : Вид-во Волинська обласна друкарня”, 2003. С. 362368.
101. Вокальчук Г. М. Складні іменники оказіональні назви осіб в українській поезії 2030-х років ХХ ст. / Г. М. Вокальчук // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 1999. Вип. 7. С. 7782.
102. Вокальчук Г. М. Словотворчість українських поетів ХХ століття : [монографія] / Г. М. Вокальчук ; відп. ред. С. Я. Єрмоленко. Острог : НаУ „Острозька академія”, 2008. 536 с.
103. Вокальчук Г. М. Теоретичні засади створення „Короткого словника авторських лексичних новотворів поетів Рівненщини” / Г. М. Вокальчук, В. В. Максимчук // Проблеми й перспективи авторської лексикографії. „Регіональний” словник поетичних неолексем (Рівненщина) ; відп. ред. Г. М. Вокальчук. Вид. 2-е, випр. і доп. Острог : НаУ „Острозька академія”, 2008. С. 6979. (Лексикограф. серія „Українська індивідуально-авторська неографія”; вип. 1).
104. Вокальчук Г. М. Філологічні експерименти українського футуриста (специфіка лексичних інновацій раннього М. Семенка) / Г. М. Вокальчук // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць ; за заг. ред. проф. Л. А. Лисиченко. Харків, 2001. Вип. 6. С. 168171.
105. Вокальчук Г. М. Частотний аналіз авторських лексичних новотворів у поетичному словнику „Молодої музи” / Г. М. Вокальчук, Т. І. Мамчич // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2006. Вип. 14. С. 4447.
106. Вокальчук Г. М. Юкстапозити назви осіб в українській поезії 2030-х років ХХ століття / Г. М. Вокальчук // Актуальні проблеми сучасної філології : наук. записки Рівненського пед. ін-ту. Філологічні студії : [у 2 т]. Рівне, 1995. Т. 2. 1995. С. 128145.
107. Вокальчук Г. М. „Я беззразковості поет” (словотворчість Михайля Семенка) : [монографія] / Г. М. Вокальчук. Рівне : Перспектива, 2006. 201 с.
108. Вороний М. Семенко. Prelude. Лірика” / М. Вороний // Вороний М. Твори. К., 1989. С. 643647.
109. Габинская О. А. О языковом и речевом статусе неологизмов / О. А. Габинская // Проблемы ономасиологии : труды Курск. пед. ин-та. 1975. Т. 46. С. 157165.
110. Габинская О. А. Типология причин словотворчества / О. А. Габинская. Воронеж : Изд-во Воронежского ун-та, 1981. 153 с.
111. Габинская О. А. Причины современного русского словотворчества: дис. доктора филол. наук / О. А. Габинская. Орел, 1985. 476 с.
112. Гаврилюк Н. В. Оказіонально-предметна номінація у поезії неокласиків (семантичний аспект) Н. В. Гаврилюк // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 1999. Вип.7. С. 7176.
113. Гаврилюк Н. В. Нульова суфіксація як спосіб творення оказіоналізмів у поетичному словнику неокласиків / Н. В. Гаврилюк // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2000. Вип. 8. С. 8286.
114. Гаврилюк Н. В. Оказіональні іменники-композити у поетичному доробку неокласиків (словотвірний аспект) / Н. В. Гаврилюк // Актуальні проблеми сучасної філології. Мовознавчі студії : зб. наук. праць Рівненського держ. гуманітарного ун-ту. Рівне, 2001. Вип. 9. С. 101105.
115. Гаврилюк Н. В. Малопродуктивні способи творення лексичних інновацій у поетичному доробку неокласиків / Н. В. Гаврилюк // Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка : зб. наук. праць. Полтава, 2001. С. 5561. (Серія Філологічні науки” ; вип. 5 (19).
116. Гаврилюк Н. В. Семантична характеристика та функціонування оказіональних дієслів у поетичному доробку неокласиків / Н. В. Гаврилюк // Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць НПУ