ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ КОМПАРАТИВНОСТІ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЩЕПКА ОКСАНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 81’366.55 : 811.161.2

ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ
ПОЛЕ КОМПАРАТИВНОСТІ

Спеціальність: 10.02.01 українська мова

ДИСЕРТАЦІЯ
НА ЗДОБУТТЯ НАУКОВОГО СТУПЕНЯ
КАНДИДАТА ФІЛОЛОГІЧНИХ НАУК

Науковий керівник
Загнітко Анатолій Панасович,
доктор філологічних наук,
професор

ДОНЕЦЬК 2008

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.............................................................4
ВСТУП..............................................................................................................5
РОЗДІЛ 1
ЕВОЛЮЦІЯ ПОГЛЯДІВ НА КОМПАРАТИВНІСТЬ ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНЕ ПОЛЕ...............................................14
1.1. Концепція функціонально-семантичного поля......................................14
1.1.1. Поняття функції, її співвідношення зі значенням......................14
1.1.2. Особливості структури функціонально-семантичного поля.....21
1.1.3. Типи функціонально-семантичних полів....................................30
1.2. Статус функціонально-семантичного поля компаративності..............33
Висновки до розділу 1.....................................................................................56
РОЗДІЛ 2
МІКРОПОЛЕ ПОДІБНОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ КОМПАРАТИВНОСТІ.......................................................................59
2.1. Структура мікрополя подібності.............................................................59
2.2. Принципи членування мікрополя подібності на мікрополя
нижчих ступенів.......................................................................................66
2.3. Мікрополе реальної подібності...............................................................78
2.3.1. Семантико-граматичні особливості суб’єкта / об’єкта
порівняння як компонентів компаративних конструкцій
мікрополя реальної подібності...............................................................78
2.3.2. Семантичні типи порівнянь у мікрополі
реальної подібності..................................................................................91
2.3.3. Основа порівняння в компаративних
конструкціях мікрополя реальної подібності........................................94
2.3.4. Показники компаративних відношень у конструкціях
мікрополя реальної подібності...............................................................96
2.4. Мікрополе ірреальної подібності............................................................98
2.5. Метафора як конституент мікрополя подібності..................................103
Висновки до розділу 2.....................................................................................108
РОЗДІЛ 3
МІКРОПОЛЕ ВІДМІННОСТІ ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ КОМПАРАТИВНОСТІ.......................................................................111
3.1. Структура мікрополя................................................................................111
3.2. Мікрополе суперіорності.........................................................................124
3.3. Мікрополе інферіорності.........................................................................128
3.4. Мовні засоби вираження компаративних відношень у структурі
мікрополя відмінності..............................................................................131
3.5. Компаратив як основний репрезентант
компаративної семантики........................................................................142
3.6. Словотвірні категорії прикметника у форматі
вираження компаративності....................................................................149
3.7. Категорія об’єктивної зменшеності/збільшеності як засіб
вираження відношень відмінності..........................................................156
Висновки до розділу 3.....................................................................................160
ВИСНОВКИ.....................................................................................................163
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.................................................................................170
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......................................................195

ВСТУП

На сучасному етапі розвитку лінгвістики спостерігаємо зростання зацікавлення до вивчення мовних явищ з використанням теорії систем, що передбачає врахування семантико-синтаксичного і функціонально-семантичного підходів, останній з яких є більш пріоритетним. Функціонально-семантичний підхід передбачає аналіз досліджуваного мовного явища у напрямку від функції цього явища до засобів його реалізації у мові або від засобів реалізації до простеження їхньої функції (підтвердженням цього є встановлення функціонально-семантичної парадигми певної форми [61, 62, 63, 64]). Така тенденція пояснюється тим, що увага лінгвістів останнім часом зосереджується на вивченні мови як засобу спілкування і на проблемі взаємодії мови і дійсності. Це, у свою чергу, зумовлює появу досліджень, присвячених вивченню функціонально-семантичних полів (далі ФСП). Так, на сьогодні на матеріалі української мови проаналізовано ФСП квантитативності [25], ФСП посесивності [54], ФСП адресатності [137], ФСП темпоральності [186], систему ФСП темпоральності [18] тощо. Крім того, у функціональному аспекті вивчається компаративність, що відіграє значну роль у реалізації певних комунікативних завдань, особливо за необхідності репрезентації відношень подібності, рівності, тотожності / відмінності, нерівності, нетотожності об’єктів.
Термін „компаративність” на сьогодні не має однозначного тлумачення, хоча вивченню цього поняття присвячено багато наукових праць українських [35, 47, 74, 75, 76, 77, 80, 89, 108, 109, 110, 118, 121, 122, 131, 146, 212, 232] та російських [3, 12, 20, 23, 24, 55, 60, 44, 73, 78, 83, 91, 94, 100, 104, 105, 149, 151, 159, 173, 174, 175, 192, 197, 209, 210, 215] лінгвістів. Дослідження компаративності як функціонально-семантичного поля проводились на матеріалі англійської мови [12, 100], на матеріалі німецької мови [52], на матеріалі російської мови [91] та ін. Незважаючи на велику кількість праць, проблема компаративності все ще залишається нерозв’язаною, оскільки на кожному новому етапі наукового пізнання постають нові питання, пов’язані з актуалізацією компаративної семантики.
В українському мовознавстві немає цілісної характеристики мовних засобів на позначення відношень подібності / відмінності, наявні лише фрагментарні дослідження окремих засобів, зокрема синтетичних і аналітичних форм вищого і найвищого ступенів порівняння [89]. У формально-граматичному аспекті досліджено порівняльні конструкції у монографії І.К. Кучеренка „Порівняльні конструкції мови в світлі граматики” [98]. Підрядні порівняльні речення проаналізовано в дисертаційних роботах М.І. Вихристюк [43] і М.С. Заоборної [65], а підрядні прикомпаративні аналізувалися в дисертації В.Г. Мараховської [110]. Як функціонально-семантична категорія порівняння постало в дослідженні Н.П. Шаповалової [212]. Поза увагою лінгвістів поки що залишається своєрідне за структурою, семантичним наповненням окремих його складників ФСП компаративності. Попри складність і значущість, компаративність на ґрунті української мови у функціональному аспекті фундаментально не вивчалась і розглядалася спорадично. Необхідність детального вивчення ФСП компаративності, тобто аналізу й класифікації різнорівневих мовних засобів вираження компаративних відношень в українській мові, та потреба структурування ФСП компаративності і зумовлює актуальність нашого дослідження.
У дисертаційній роботі враховано теоретичні засади лінгвістів, які так чи інакше стосуються окремих питань дослідження, і на їхній основі здійснено комплексний аналіз ФСП компаративності.
Дослідження функціонально-семантичного поля компаративності необхідно розпочати з визначення змісту поняття „компаративність”. У характеристиці природи самого явища компаративності, як і його лінгвістичного статусу, є надзвичайно багато суперечностей, різнотлумачень, діаметрально протилежних поглядів мовознавців, що зумовлено складністю цього явища. Його ємність і складність полягають насамперед у мовних засобах вираження порівняння, в яких перетинаються філософський, логічний та граматичний зміст.
У філософському аспекті порівняння визначається як спосіб пізнання об’єктивної дійсності: „порівняння це пізнавальна операція, що складає основу суджень про подібність та відмінність об’єктів /199/ [1]”. Х.Д. Леемтес також трактує порівняння як „пізнавальну категорію людської свідомості взагалі 105/ [2]”.
У логічному аспекті порівняння тлумачиться як мисленнєва операція, що являє собою логічну структуру, яка передає перебіг думки від заданих елементів порівняння до встановлення висновку порівняння, його результату: відношення подібності / відмінності. „Прийом порівняння в логіці передбачає встановлення подібності та відмінності предметів та явищ об’єктивної дійсності, їхнє зіставлення, оскільки жодне з явищ у природі, взяте в ізольованому вигляді, поза зв’язком з іншими явищами не може бути зрозумілим та пізнаним. Вважають, що порівнювати можна будь-які явища за умови, що їм притаманні як спільна ознака чи ознаки, так і відмінні, неподібні /207/ [3]”.
У лінгвістичному аспекті порівняння передбачає існування певних мовних одиниць, мовних засобів для вираження самої ідеї, суті, акту порівняння.
У сучасному мовознавстві спостерігаємо паралельне вживання термінів компаративність і порівняння, що може інколи кваліфікуватися як тотожність. Необхідно чітко окреслити зміст понять „порівняння” і „компаративність”, визначити їхнє співвідношення для розмежування або визнання їхньої тотожності.
Порівняння це один із засобів пізнання світу: „... процес пізнання є процес порівняння /144/ [4]”, це акт думки, який полягає в „зіставленні об’єктів для встановлення їхніх відношень, найважливішими з-поміж яких виступають відношення „тотожності (рівності) й відмінності /17/ 5”. Здатність людського мислення зіставляти, порівнювати явища об’єктивної дійсності знаходить реалізацію у мові. Отже, порівняння це засіб пізнання світу, „зіставлення об’єктів для виявлення рис схожості або рис відмінності між ними (чи того й іншого разом), це відношення рівності / нерівності /199/ 6”. У цьому ж аспекті компаративність виступає результатом порівняння, виявленням подібності / відмінності між предметами.
Компаративність визначають однією „з універсальних мовних категорій, наявних у будь-якій мові /116/ 7”. Поняття „компаративність” пов’язують із компаративом (вищим ступенем порівняння прикметників / прислівників), який вважають основним мовним засобом реалізації відношень нерівності, відмінності. Відношення нерівності, відмінності, як і відношення подібності, виступають результатом акту порівняння предметів, явищ, процесів, дій. Компаративність акумулює протилежні результати процесу порівняння, репрезентуючи ці результати через різноярусні засоби мови.
Порівняння є однією з основних операцій мислення як вищої пізнавальної діяльності. Пізнання об’єктів реальної дійсності пов’язане з їх порівнянням, із зіставленням з іншими, раніше відомими об’єктами, зі сприйняттям подібності чи відмінності осіб, предметів за формою, кольором, розміром, функціями тощо. Саме тому існує значна кількість різноярусних мовних засобів вираження порівняння в системі, що в межах лінгвістики можна розтлумачити як функціонально-семантичне поле. Ми, слідом за О.В. Бондарком, А.П. Загнітком, Н.О. Слюсаревою, надаємо перевагу терміну „компаративність”, кваліфікуючи його значно ширше, ніж „порівняння”. У нашому дослідженні „компаративність” трактується як функціонально-семантичне поле, структуроване опозицією значень, які виражаються в системі мовних засобів, що виконують компаративну функцію незалежно від контексту. ФСП компаративності охоплює досить великий корпус різнорівневих засобів мови для вираження відношень подібності / відмінності, градації ознаки і реалізації різного (більшого / меншого / іншого) ступеня якості предметів.
Мета дисертаційного дослідження виявити засоби вираження компаративності в українській мові на усіх її ярусах, простежити специфіку структури функціонально-семантичного поля компаративності, установити його тип, ядерні, периферійні, напівпериферійні зони.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1) з’ясувати зміст поняття функціонально-семантичне поле;
2) окреслити структуру ФСП компаративності;
3) визначити тип ФСП компаративності;
4) дослідити наявні у мові засоби вираження компаративності та проаналізувати особливості їхнього функціонування як різнорівневих одиниць, що утворюють ФСП компаративності;
5) охарактеризувати засоби вираження ядерних, напівпериферійних, периферійних зон ФСП компаративності;
6) описати особливості структури мікрополів ФСП компаративності;
7) виявити співвідношення / неспіввідношення та експлікації / імплікації компаративності.
Зв’язок із науковими програмами. Тема наукового дослідження узгоджена з планом наукової роботи кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету й розкриває один із аспектів тем „Українська мовно-національна картина світу: семантико-граматичні, соціолінгвістичні й емотивні аспекти” (0100U001962), „Граматичні, лексичні і семантичні одиниці в українській національно-мовній картині світу” (0105U004527). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Донецького національного університету (протокол № 10 від 30 грудня 2005р.) та погоджена в Науковій координаційній раді „Українська мова” Інституту української мови НАН України (протокол № 30 від 17 січня 2006р.).
Об’єктом дослідження виступає ФСП компаративності, репрезентоване на різних рівнях мовної системи.
Предметом дисертаційної роботи постають різноярусні мовні одиниці (морфологічні, синтаксичні, лексичні, словотвірні, фразеологічні, фонетичні), що (більшою чи меншою мірою) реалізують компаративну семантику.
Матеріал дослідження добирався з творів художнього та публіцистичного стилів. Загальна картотека дослідження охоплює понад 5,5 тисяч висловлень компаративної семантики. Крім того, ми проаналізували компаративи, зафіксовані в лексикографічних працях XX початку XXI ст. („Словарь української мови” (за ред. Б. Грінченка, 4 т., 1907р. ; перевид. : К., 1996), „Словник української мови” (11 т., 19701980 рр.), „Великий тлумачний словник сучасної української мови” (2003)).
Методологія та методи дослідження. Теоретичну й методичну базу для розв’язання поставлених завдань становлять праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі лінгвістики.
Методологія дослідження ґрунтується на розумінні мови як складної системи, що містить значну кількість по-різному взаємопов’язаних між собою підсистем. Враховуються положення про зв’язок мови та мислення, використовуються положення структурної та функціональної лінгвістики про існування мовних структур та функцій, про аналіз форм з погляду вираження ними значень.
Основний метод, що ми застосовували у дослідженні функціонально-семантичного поля компаративності, метод поля (концепція О.В. Бондарка), який передбачає визначення складу компонентів поля на основі їхнього інваріантного значення, а також розрізнення центральних, напівпериферійних, периферійних елементів поля. Для розв’язання поставлених у роботі завдань використано описово-аналітичний метод (для характеристики мовних явищ із синхронічного погляду, а також для виявлення засобів вираження компаративності, їх розмежування та опису семантичних функцій), метод кількісних підрахунків (дані якого є необхідною умовою для якісного опису мовних явищ); для визначення семантичної своєрідності компонентів компаративної конструкції було залучено метод компонентного аналізу; метод трансформаційно-генеративного аналізу сприяв установленню імпліцитних елементів вираження компаративних відношень.
Використання значного за обсягом матеріалу та цілого комплексу наукових методів і прийомів аналізу з опорою на найновіші досягнення у галузі функціональної лінгвістики забезпечили вірогідність та об’єктивність результатів дослідження.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження структури ФСП компаративності, установлення його статусу отримані особисто здобувачем. Праць у співавторстві немає.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше в україністиці встановлено сутність поняття компаративності як функціонально-семантичного поля, визначено засоби вираження компаративності на різних ієрархічних рівнях мовної системи, виявлено особливості експліцитної та імпліцитної компаративності, простежено закріплення мовних засобів за відповідними функціональними сферами компаративності, встановлено типологічно-диференційні ознаки ФСП компаративності.
Теоретичне значення дослідження визначуване тим, що воно являє собою комплексний монографічний опис ФСП компаративності на матеріалі української мови з простеженням закономірностей експлікацій та імплікацій компаративності. Виявлено закономірності мовленнєвого, узусного та системного усталення компаративів. Охарактеризовано мікрополе подібності (реальної та ірреальної) і мікрополе відмінності (суперіорності, інферіорності, загальної відмінності) ФСП компаративності.
Практична значущість. Матеріали дисертації можуть бути використані у створенні функціональної граматики української мови та порівняльної граматики слов’янських і неслов’янських мов, укладанні словників різних типів, подальшого опрацювання засадничих принципів функціональної граматики загалом і ФСП компаративності зокрема, написанні бакалаврських, дипломних і магістерських робіт, знайдуть застосування у вишівських курсах сучасної української літературної мови.
Апробація роботи. Результати дослідження апробовано у виступах на наукових семінарах та засіданнях кафедри української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету, у наукових доповідях, репрезентованих автором на Міжнародній науково-теоретичній конференції „Граматичні читання ІІІ” (Донецьк, 2005); на Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми функціональної лінгвістики” (Харків, 2005); на Міжнародній науковій конференції „Східнослов’янська філологія: від Нестора до сьогодення” (Горлівка, 2006); на XII Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень „Текст та його одиниці в аспекті різних лінгвістичних парадигм (на матеріалі української та російської мов)” (Харків, 2007). Уся дисертація загалом та окремі її розділи обговорювалися на кафедрі української мови та прикладної лінгвістики Донецького національного університету.
Публікації. Зміст дисертаційного дослідження викладено у семи статтях, опублікованих у наукових журналах та збірниках наукових робіт, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів із висновками до кожного з них, загальних висновків, списку літератури, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертаційної роботи 198 сторінок, основний текст дисертації 169 сторінок, список літератури нараховує 232 позиції, список використаних джерел включає 49 найменувань.

/199/ 1) с. 197

/105/ 2) с. 93

/207/ [3]) с. 270

/144/ 4) с. 255
/17/ 5) с. 353
/199/ 6) с. 198
/116/ 7) с. 17

Список литературы

ВИСНОВКИ
Термін „компаративність” вживається в лінгвістиці у широкому та у вузькому значеннях. Вживання названого терміна у вузькому значенні передбачає застосування його лише на позначення ступенів порівняння прикметників / прислівників. Ми трактуємо компаративність значно ширше, зараховуючи до структури функціонально-семантичного поля компаративності всі можливі мовні засоби і способи вираження компаративної семантики.
Термін „компаративність” значно ширший, ніж „порівняння”, оскільки охоплює всі мовні засоби, що уособлюють результат зіставлення предметів, явищ, дій.
Функціонально-семантичне поле компаративності це система різноярусних мовних засобів, об’єднаних спільністю семантичних функцій, що полягають в реалізації компаративних відношень подібності / відмінності.
Функціонально-семантичне поле компаративності в українській мові за семантикою ядра кваліфікуємо як поле з якісно-кількісним ядром; за структурою і засобами репрезентації ядра як біцентричне поле, утворюване двома мікрополями (мікрополем подібності та мікрополем відмінності), за способами виокремлення мікрополів у структурі поля, поле компаративності являє собою поле з онтологічним розшаруванням, оскільки відмінності у значенні конституентів МП подібності і МП відмінності відображають відмінності в об’єктивній реальності, тобто є змістовними.
Функціонально-семантичне поле компаративності членується на два потужних мікрополя: мікрополе подібності та мікрополе відмінності. Засоби, що передають відношення подібності, структурують мікрополе подібності функціонально-семантичного поля компаративності. Це мікрополе має своє ядро, напівпериферійну і периферійну зони. Різнорівневі мовні засоби, що передають відношення відмінності, утворюють мікрополе відмінності функціонально-семантичного поля компаративності. Структура мікрополя відмінності характеризується наявністю ядра, напівпериферії та периферії.
Мовні засоби, що передають відношення подібності, рівності, репрезентують мікрополе подібності функціонально-семантичного поля компаративності. Рівність це певна ознака у порівнюваних предметів, що має однаковий ступінь вияву. Конституенти МП подібності структуровані за схемою: x такий, як y (компонент „як” розглядаємо не тільки як порівняльний сполучник, але і як показник його граматичних, лексичних і структурних замін порівняння). У центрі МП подібності, тобто в його ядерній зоні, розміщуються репрезентанти синтаксичного ярусу, оскільки частотність їх вживання є найбільшою (70%). Напівпериферійну зону формують представники морфологічного (12%) і словотвірного (11%) рівнів, найменш регулярно вживані репрезентанти лексичного рівня (7%) відносимо до периферії мікрополя подібності. Семантичним інваріантом, який об’єднує різнорівневі мовні засоби вираження подібності і зумовлює їхню взаємодію, виступає модель „такий, як”.
Мікрополе подібності розчленовується на два мікрополя другого ступеня: 1) МП реального порівняння для вираження подібності (МП реальної подібності); 2) МП ірреального порівняння для вираження гіпотетичної подібності (МП ірреальної подібності). Компаративні конструкції, де порівнюються явища, предмети, особи, що реально існують в об’єктивній дійсності, формують МП реальної подібності. МП ірреальної подібності це конструкції, у яких порівнюється реальне та ірреальне, реальна ситуація з ірреальною, удаваною, можливою за певних умов. Найчастіше відношення ірреальної подібності репрезентують порівняльні конструкції зі сполучниками ніби, нібито, наче, начебто, неначе, немовби.
Порівняльна конструкція, як правило, складається з чотирьох компонентів: 1) суб’єкта порівняння; 2) об’єкта порівняння; 3) основи порівняння; 4) показника порівняльних відношень. За наявності всіх чотирьох компонентів порівняння компаративна конструкція формує МП повноти реальної подібності. Відповідно МП неповноти реальної подібності утворюють порівняльні конструкції, де експліцитно представлено менше чотирьох компонентів порівняння. Неповнота компаративної конструкції може бути репрезентована кількома способами: 1) коли основа порівняння виражена імпліцитно; 2) відсутній такий компонент компаративної конструкції, як показник порівняльних відношень; 3) відсутній суб’єкт порівняння. Залежно від кількості компонентів порівняння, наявних у компаративній конструкції, МП реальної подібності членується на два мікрополя третього ступеня: 1) МП повноти реальної подібності, 2) МП неповноти реальної подібності. МП ірреальної подібності, як і МП реальної подібності, членується на мікрополя третього ступеня: 1) МП повноти ірреальної подібності, 2) МП неповноти ірреальної подібності. Це членування зумовлене кількістю компонентів компаративної конструкції.
У простих порівняльних конструкціях мікрополя подібності об’єкт може бути виражений іменником, прикметником, дієприкметником, дієсловом, дієприслівником (одиничним або дієприслівниковим зворотом), прислівником. Суб’єкт порівняння найчастіше репрезентується іменником або займенником у формі називного відмінка. Основа порівняння виражається прикметником, дієприкметником, прислівником, дієсловом, дієприслівником, займенниковими словами. Показником порівняння, як правило, виступають сполучники як, мов, немов, наче, неначе, буцім, ніби, мовби, немовби, начеб, неначеб, начебто, нібито, мовбито, немовбито та ін., а також (значно рідше) лексеми типу схожий, подібний, синонімічний, ідентичний, тотожній, однаковий, здаватися, скидатися і под.
МП реальної подібності репрезентують синтаксичні конструкції, в яких показником порівняння виступає сполучник як, а також лексеми типу схожий, подібний, скидатися, здаватися, порівняльні конструкції на зразок Такий ..., як. Стільки (ж ) ..., скільки. Так ..., як, конструкції з орудним порівняльним. Реальну подібність передають прислівникові компаративеми з по-; прикметники, прислівники із суфіксами -уват- (-юват-), -аст-, (-яст-), -ист-; прикметники із суфіксальними морфемами -видн(ий), -подібн(ий).
Цілісному уявленню про семантику порівнянь сприяє методика виокремлення семантичних полів та лексико-семантичних груп (слів однієї частини мови, які мають спільну класифікаційну сему). За значенням суб’єкта порівняння в мікрополі подібності виокремлено такі семантичні поля: СП „людина, СП „природа”, СП „тварини”, СП „предмети”, СП „час”, СП „абстрактність”, СП „вогонь”, СП „орографія”. За семантикою об’єкта порівняння виділено такі ж семантичні поля.
Класифікація порівнянь, яка ґрунтується на приналежності компонентів компаративної конструкції до різних семантичних полів, більш конкретна і наочна. Найпоширенішими семантичними типами порівнянь у структурі мікрополя реальної подібності виступають такі: „людина людина”, „людина природа”, „людина тварина”, „людина предмет”, „природа людина”, природа тварина”, „природа предмет”, „природа орографія”, „предмет природа”, „предмет тварина”, „тварина людина”, „тварина природа”.
МП ірреального порівняння формують конструкції, семантика структурної схеми яких становить розкриття ознак певної ситуації в процесі порівняння з ірреальною ситуацією, що усвідомлюється як її суб’єктивний образ. Останній моделюється мовцем відповідно до специфіки його бачення, відчуття головної ситуації.
Ірреально-порівняльні речення це, переважно, речення складнопідрядні, головна частина яких, як правило, реалізує реальну ситуацію, підрядна частина завжди ірреальна. Реальна й ірреальна ситуації можуть співвідноситись, можуть бути несумісними і виключати одна одну, а можуть різнитися обставинами або умовами перебігу.
Показовими для конструкцій МП ірреального порівняння виступають ірреально-порівняльні сполучники наче, начеб, начебто, неначе, неначебто, мов, мовби, немов, немовби, немовбито, ніби, нібито, які, приєднуючи підрядну частину речення до головної, водночас створюють ірреально-модальний план.
Метафору кваліфікуємо як конституент функціонально-семантичного поля компаративності. Оскільки в результаті акту порівняння, що передує появі метафори, встановлюються відношення подібності, то, відповідно, метафора формує МП подібності зазначеного поля. „Принцип фіктивності”, який трактується як основна ознака метафори, визначає приналежність метафори до МП ірреальної подібності. Метафора виникає у той момент, коли між зіставлюваними об’єктами більше відмінного, ніж подібного. Природне для себе місце метафора знаходить найчастіше у поетичному мовленні, де вона слугує естетичній меті, а не комунікативній чи інформативній. Особливості утворення, функціонування метафори зумовлює її периферійність у структурі ФСП компаративності.
Засоби усіх мовних рівнів, якими послуговуються для передачі відношень відмінності, структурують МП відмінності функціонально-семантичного поля компаративності. Під відмінністю розуміємо, що певна ознака у порівнюваних предметів має різний ступінь вияву чи предмет або дія за певними характеристиками відрізняється від інших. Семантичним інваріантом, який об’єднує різнорівневі мовні засоби відмінності і зумовлює їхню взаємодію, виступає модель „x не такий, як y”.
Мікрополе відмінності охоплює три мікрополя другого ступеня, які виділяємо за принципом поля з онтологічним розшаруванням, оскільки відмінності у значенні конституентів цих мікрополів відображають відмінності в об’єктивній реальності: 1) МП суперіорності; 2) МП інферіорності; 3) МП загальної відмінності. Конституенти МП суперіорності передають компаративні відношення відмінності із значенням збільшеного ступеня вияву ознаки у порівнюваних предметів. Семантичним інваріантом, який об’єднує різнорівневі мовні засоби в МП суперіорності, виступає модель „x не такий, як y → x більший, кращий y”. Конституенти МП інферіорності репрезентують сему зменшеного ступеня вияву ознаки як результату акту порівняння. Семантична модель конституентів МП інферіорності: „x не такий, як y → x менший, гірший y”. Мікрополе загальної відмінності оформлюють конституенти, що передають такі відношення відмінності, за яких неможливо визначити більший чи менший ступінь вияву ознаки має один предмет порівняно з іншим / іншими. Конституенти МП загальної відмінності об’єднані семантичним інваріантом, що відповідає моделі „x не такий, як y, інший / інше, інакше / інакший”.
Кількість експліцитно репрезентованих компонентів порівняльної конструкції зумовлює поділ кожного з трьох мікрополів другого ступеня (МП суперіорності, МП інферіорності, МП загальної відмінності) на МП повноти компаративної конструкції та МП неповноти компаративної конструкції.
МП відмінності, залежно від того, як у компаративній конструкції репрезентується об’єкт порівняння (імпліцитно чи експліцитно), поділяється на МП компаративної відмінності і на МП абсолютної відмінності. У конструкціях МП компаративної відмінності об’єкт обраний мовцем і вербально виражений. У конструкціях МП абсолютної відмінності об’єкт це узагальнена норма для мовця і слухача або для носіїв певної мови і вербального вираження не має.
Отримані результати дослідження доводять, що в українській мові існує корпус різнорівневих мовних засобів, які (більшою або меншою мірою, автономно або у поєднанні з іншими засобами) реалізують компаративну семантику. Ці мовні засоби, піддаючись польовому структуруванню, об’єднуються у функціонально-семантичне поле компаративності, тобто таку систему, яка акумулює різноманітні засоби і способи репрезентації відношень подібності або відмінності. Комплексний підхід, що передбачає розгляд функціонально-семантичного поля компаративності як складної мовної системи, дає можливість встановити специфіку реалізації порівняльного змісту в українській мові, виявити механізми вираження компаративних відношень подібності / відмінності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Адмони В. Г. Основы теории грамматики / В. Г. Адмони — М. : Наука, 1964. — 105 с. — (Вопр. теории языкознания).
2. Адмони В. Г. Грамматический строй как система построения и общая теория грамматики / В. Г. Адмони. — Л. : Наука. — 1988. — 234 с.
3. Александрова С. Я. Структурно-семантическая характеристика сравнительных конструкций : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / С. Я. Александрова. — М., 1981. — 25 с.
4. Андерш Н. Ф. Проблеми синтаксичної семантики в сучасному зарубіжному мовознавстві / Н. Ф. Андерш // Мовознавство. — 1983. — № 1. — С. 11—18.
5. Аристотель. Сочинения : в 4 т. — М. : Мысль, 1978.
Т. 2. — 1978. — 687 с.
6. Аристотель. Риторика / Аристотель // Античные риторики / Под. ред. А. А. Тахо-Годи. — М. : Изд-во Московок. ун-та, 1978. — С. 15—67.
7. Аристотель. Поэтика ; Риторика / Аристотель ; [пер. с греч. В. Аппельрот]. — СПб. : Азбука, 2000. — 348 с. — (Азбука классика).
8. Арутюнова Н. Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) // Лингвистика и поэтика: Сб. ст. / Н. Д. Арутюнова. — М. : Наука, 1979. — С. 147—173.
9. Арутюнова Н. Д. Тождество и подобие (заметки о взаимодействии концептов) // Тождество и подобие. Сравнение и идентификация: Сб. ст. / Н. Д. Арутюнова. — М. : Наука, 1990. — С. 7—32.
10. Асіїв Л. В. До вивчення морфологічних явищ у системі формотворення прикметників / Л. В. Асіїв // Мовознавство. — 1995. — № 6. — С. 35—39.
11. Ащурова Д. У. Лингвистическая природа художественного сравнения : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.02 „Русский язык” / Д. У. Ащурова. — М., 1970. — 22 с.
12. Балута Л. И. Поле компаративности в современном английском языке (статические и динамические характеристики) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Л. И. Балута. — Л., 1989. — 16 с.
13. Барменкова О. П. Компаративна модель світу в російській мові та її реалізація у творах І. Бабеля : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.02 „Російська мова” / О. П. Барменкова. — К., 2003. — 20 с.
14. Безпояско О. К. Граматика української мови. Морфологія : [підруч. для студ. філол. фак. вузів] / Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. — К. : Либідь, 1993. — 336 с.
15. Б’ялик В. Лексичний квантор: епістемологія, онтогенез, філогенез / В. Б’ялик // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту: [зб. наук. праць]. — Чернівці : Рута, 2005. — С. 3—12 — (Серія: Германська філологія ; вип. 232).
16. Болюх О. В. Морфолого-синтаксичні особливості прислівника / О. В. Болюх // Мовознавство. — 1994. — № 6. — С. 34—39.
17. Большой энциклопедический словарь : Содержит ок. 80000 ст. / [гл. ред. А. М. Прохоров]. — 2-е изд., перераб. и доп. — М. : Большая Рос. Энцикл., 1998. — 1454 с.
18. Бондар О. І. Система і структура функціонально-семантичних полів темпоральності в сучасній українській літературній мові. Функціонально-ономасіологічний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / О. І. Бондар. — К., 1998. — 32 с.
19. Бондарко А. В. Грамматическая категория и контекст / А. В. Бондарко. — Л. : Наука, 1971. — 115 с. (Вопр. теории языкознания).
20. Бондарко А. В. О некоторых аспектах функционального анализа грамматических явлений / А. В. Бондарко // Функциональный анализ грамматических категорий : [сб. науч. тр]. — Л., 1973. — С. 5—31.
21. Бондарко А. В. Теория морфологических категорий / А. В. Бондарко. — Л. : Наука, 1976. — 255 с.
22. Бондарко А. В. Грамматическое значение и смысл / А. В. Бондарко. — Л. : Наука, Ленингр. отд-ние, 1978. — 176 с.
23. Бондарко А. В. Принципы функциональной грамматики и вопросы аспектологии / А. В. Бондарко. — Л. : Наука, 1983. — 208 с.
24. Бондарко А. В. Функциональная грамматика / А. В. Бондарко. — Л. : Наука, 1984. — 136 с.
25. Бронікова С. А. Функціонально-семантичне поле квантитативності в сучасній українській мові : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Бронікова Світлана Анатоліївна. — Одеса, 2004. — 209 с.
26. Вайс Д. Высказывания тождества в русском языке: опыт их отграничения от высказываний других типов / Д. Вайс. — М. : Прогресс, 1985. — С. 434—463 — (Новое в зарубежной лингвистике ; вып. 15).
27. Вахек Й. Лингвистический словарь Пражской школы / Й. Вахек. — М. : Прогресс, 1964. — С. 249.
28. Вежбицкая Анна. Сравнение — градация — метафора / Анна Вежбицкая // Метафора в языке и тексте. — М. : Наука, 1988. — С. 133—152.
29. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [гол. ред. В. Т. Бусел]. — К. : Ірпінь : ВТФ, 2003. — 1440 с.
30. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) / В. В. Виноградов. — [3-е изд., испр.]. — М. : Высшая шк., 1972. — 639, [1] с.
31. Виноградов В. В. Исследования по русской грамматике ; Избранные труды. / В. В. Виноградов. — М. : Наука. — 1975. — 559 с. : 1 л. портр.
32. Виноградов В. В. Русский язык (Грамматическое учение о слове) ; под. ред. Г. А. Золотовой. — [4-е изд.]. — М. : Рус. яз., 2001. — 720 с.
33. Виноградова О. В. Функціонально-семантична категорія локативності в сучасній українській літературній мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / О. В. Виноградова. — К., 2001. — 19 с.
34. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / І. Р. Вихованець. — К. : Наук. думка, 1988. — 256 с.
35. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І. Р. Вихованець. — К. : Наук. думка, 1992. — 224 с.
36. Вихованець І. Р. Граматика української мови : Синтаксис : підруч. [для студ. фiлол. фак. вузiв] / I. Р. Вихованець. — К. : Либiдь, 1993. — 365 с.
37. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська ; за ред. І. Вихованця. — К. : Пульсари, 2004. — 398 с. — (Академічна граматика української мови).
38. Вовк В. Н. Языковая метафора в художественной речи / В. Н. Вовк ; отв. ред. Н. Н. Пилинский. — К. : Наук. думка, 1986. — 140 с.
39. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. — [2-е изд., доп.]. — М. : Едиториал УРСС, 2002. — 260, [1] с. — (Лингвистическое наследие XX века).
40. Воротников Ю. И. „Более лучше, более веселей”. О грамматической структуре аналитической формы сравнительной степени / Ю. И. Воротников // Русская речь. — 1999. — № 1. — С. 49—54.
41. Всеволодова М. В. Способы выражения пространственных отношений в современном русском языке / М. В. Всеволодова, Е. Ю. Владимирский. — М. : Рус. яз., 1982. — 262 с.
42. Всеволодова М. В. Причинно-следственные отношения в современном русском языке / М. В. Всеволодова, Т. А. Ященко. — М. : Рус. яз., 1988. — 207, [1] с.
43. Выхрыстюк М. И. Сложноподчиненное предложение с соединительным элементом «як» в современном украинском литературном языке (дополнительные, обстоятельственные, взаимопридаточные предложения) : автореф. дисс на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01. „Украинский язык” / М. И. Выхрыстюк. — Л., 1963. — 19 с.
44. Гайсина Р. М. Некоторые замечания о реляционных предложениях сходства // Исследования по семантике. Семантические единицы и их парадигмы. / Р. М. Гайсина, Л. А. Иванова. — Уфа, 1992. — С. 119—125.
45. Гак В. Г. К типологии функциональных подходов к изучению языка / В. Г. Гак // Функционально-семантический анализ языковых единиц : [сб. ст.] — Алма-Ата : КазГУ, 1986. — С. 5—15.
46. Глухман М. М. Грамматическая категория и структура парадигм / М. М. Глухман // Исследования по общей теории грамматики. — М. : Наука, 1968. — С. 117—175.
47. Голоюх Л. В. Порівняння як структурно-стилістичний компонент художнього тексту (на матеріалі сучасної української історичної прози) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / Л. В. Голоюх. — К., 1996. — 20 с.
48. Грамматика русского языка : в 2 т. / [редкол. : В. В. Виноградов и др.]. — М. : Изд-во АН СССР, 1960
Т. 2: Синтаксис, Ч. 2. — 1960. — 440 с.
49. Грамматические исследования: Функционально-стилистический аспект: Морфология. Словообразование. Синтаксис / [Н. Е. Ильина, В. Л. Воронцова, С. Н. Борунова и др.] ; отв. ред. Д. Н. Шмелев. — М. : Наука, 1991. — 246, [1] с.
50. Грищенко А. П. Прикметник в українській мові / А. П. Грищенко. — К. : Наук. думка, 1978. — 207 с.
51. Гулыга Е. В. К вопросу о взаимосвязи уровней: (языковые макро- и микрополя) / Е. В. Гулыга // Лингвистика и методика в высшей школе. — М., 1967. — Вып. 15. — С. 15—30.
52. Гулыга Е. В. Грамматико-лексические поля в современном немецком языке / Е. В. Гулыга, Е. И. Шендельс. — М. : Просвещение, 1969. — 184 с.
53. Гурко М. З. Категорія інтенсивності в сучасній німецькій фразеології (на матеріалі фразеологічних одиниць тематичної групи „інтелектуальні здібності людини”) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / М. З. Гурко. — Запоріжжя, 2006. — 17 с.
54. Данильчук І. Г. Функціонально-семантичне поле посесивності в сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова”/ І. Г. Данильчук. — Одеса, 1996. — 17 с.
55. Денисова Г. Л. Предложения с семантикой сходства и несходства в современном немецком языке : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / Г. Л. Денисова. — М., 1989. — 19 с.
56. Дорошенко Л. О. Категорія безвідносної міри ознаки в слов’янських і германських мовах: семантика, структура форм : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 „Загальне мовознавство” / Л. О. Дорошенко. — Донецьк, 2007. — 21 с.
57. Дубова О. А. Морфологічний синтетизм та аналітизм у парадигмі ступенів порівняння / О. А. Дубова // Мовні і концептуальні картини світу : [збірник наук. праць]. — К. : „Прайм М”, 2002. — Кн. 1, № 6. — С. 132—138.
58. Есперсен О. Философия грамматики. / Отто Єсперсен ; [пер. с англ. Б. И. Ильиш]. — [2-е изд., стереотипное]. —М. : Едиториал УРСС, 2002. — 408 с.
59. Жаборюк О. А. Комунікативна і когнітивна сутність мови та мовлення (філософські аспекти) / О. А. Жаборюк // Мовознавство, 2004. — № 1. — С. 39—45.
60. Журавлева В. Н. Лексико-семантическая характеристика бессоюзных сравнений и их роль в учебной медицинской литературе : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.02 „Русский язык” / В. Н. Журавлева. — Ростов-на-Дону, 1973. — 22 с.
61. Загнітко А. П. Основи функціональної морфології української мови : навч. посіб. / А. П. Загнітко. — К. : Вища шк., 1991. — 77 с. — (Нове в науці і техніці — студентам і учням ; вип. 24).
62. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови : Морфологія / А. П. Загнітко. — Донецьк : ДонДУ, 1996. — 437 с.
63. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови : Синтаксис / А. П. Загнітко. — Донецьк: ДонНУ, 2001. — 662 с.
64. Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії / А. П. Загнітко. [2-ге вид., випр. і доп.]. — Донецьк : ТОВ „Юго-Восток, Лтд”, 2007. — 219 с.
65. Заоборна М. С. Складнопідрядні порівняльні речення в сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / М. С. Заоборна. — Харків, 1997. — 18 с.
66. Застровська С. Лексико-семантичне мікрополе операційного порівняння (у парадигматиці й синтагматиці) / С. Застровська // Науковий вісник ВДУ. — 2000. — № 2. — С. 66—70. — (Серія: Філологічні науки).
67. Зинченко Н. И. Синтаксическая и семантическая сочетаемость имён прилагательных в современном украинском языке : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 „Украинский язык” / Н. И. Зинченко. — К., 1989. — 24 с.
68. Зінченко С. В. Вчення про ступені порівняння в граматичних працях другої половини XIX ст. / С. В. Зінченко // Мовознавство. — 2000. — № 2—3. — С. 41—45.
69. Зінченко С. В. Історія ступенів порівняння в українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова” / С. В. Зінченко. — К., 2000. — 20 с.
70. Золотова Г. А. Коммуникативная грамматика русского языка / Г. А. Золотова, Н. К. Онипенко, М. Ю. Сидорова ; РАН; Институт русского языка им. В. В. Виноградова ; Московский гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. Филологический факультет. — М., 1998. — 528 с.
71. Золотова Г. А. Коммуникативные аспекты русского синтаксиса / Золотова Г. А. [2-е изд., стереотип.]. — М. : Едиториал УРСС, 2001. — 368 с.
72. Золотова Г. А. Очерк функционального синтаксиса русского языка / Г. А. Золотова. — [изд. 2-е, испр.] М. : КомКнига, 2005. — 351 с.
73. Иванова Л. А. Глаголы в составе функционально-семантического поля равенства : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.02 „Русский язык” / Л. А. Иванова. — Уфа, 1990. — 20 с.
74. Іванюк Н. Компаративне мікрополе рівності / подібності в сучасній німецькій мові / Н. Іванюк // Молодіжний науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. — 1998. — № 2. — С. 68—73. — (Серія: Філологічні науки).
75. Іванюк Н. Дієслова рівності / подібності в семасіологічному аспекті / Н. Іванюк // Науковий вісник ВДУ ім. Лесі Українки. — 1999. — № 3. — С. 36—39. — (Серія: Філологічні науки).
76. Іванюк Н. М. Дієслова як конституенти функціонально-семантичного поля порівняння / Н. М. Іванюк // Філологічні студії. — 2004. — № 4 (28). — С. 117—126.
77. Іванюк Н. М. Комунікативно-функціональні характеристики дієслів порівняння сучасної німецької мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Н. М. Іванюк. — Харків, 2006. — 20 с.
78. Искандерова И. З. Структурно-семантическая характеристика сравнительных конструкций современного немецкого языка : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / И. З. Искандерова. — М., 1982. — 21 с.
79. Калинина И. К. Стилистические варианты превосходной степени прилагательных / И. К. Калинина // Вопросы стилистики. — М., 1966. — С. 131—137.
80. Карпенко Ю. О. Ступені порівняння прикметників в українській мові / Ю. О. Карпенко // Українська мова в школі. — 1960. — № 1. — С. 7—13.
81. Качура О. В. Ступенювання ознаки предмета в семантико-функціональному аспекті / О. В. Качура // Мовознавство. — 1991. — № 1. — С. 38—42.
82. Кириленко Г. Г. Философский словарь : справ. студента / Г. Г. Кириленко, Е. В. Шевцов. — М. : Слово : АСТ, 2002. — 704 с.
83. Кирсанова Н. Н. Сравнение как основа номинации в современном немецком языке : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки”/ Н. Н. Кирсанова. — СПб., 1996. — 18 с.
84. Кирьян А. Д. Градация как способ организации ЛСГ (качественные прилагательные со значением характеристики человека в современном русском языке) : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10. 02.02 „Русский язык” / А. Д. Кирьян. — М., 1981. — 22 с.
85. Китиця О. В. Категорія персональності та засоби її вираження в публіцистичному стилі : автореф. дис... на здо