СЕМАНТИЧНА ТА СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОЇ ГІРНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Краткое описание

СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Колган Олена Володимирівна

УДК 811.161.2'373.612+811.161.2'373.611:622

СЕМАНТИЧНА ТА СЛОВОТВІРНА СТРУКТУРА
УКРАЇНСЬКОЇ ГІРНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

10.02.01 українська мова

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
ПАЛАМАР ЛАРИСА МАКСИМІВНА,
доктор педагогічних наук, професор

Слов’янськ 2008

ЗМІСТ
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ............................................................................4
Вступ...........................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Українська гірнича термінологія як історично сформована терміносистема......................................................................................................13
1.1. Стан дослідженості української гірничої термінології............................................................................................................13
1.2. Основні етапи становлення української гірничої термінології......27
1.3. Генетична характеристика термінології гірничої справи................39
1.4. Запозичення як чинник формування термінології гірничої справи.....................................................................................................................44
Висновки до розділу 1................................................................................63
Розділ 2. Лексико-семантичний аналіз гірничої термінології...........65
2.1. Тематичні групи української гірничої термінології............................................................................................................66
2.2. Полісемія української гірничої термінології.....................................71
2.3. Гіперо-гіпонімічні відношення в українській гірничій термінології............................................................................................................77
2.4. Явище синонімії в гірничій термінології...........................................85
2.5. Омонімія в гірничій термінології.......................................................95
2.6. Антонімія української гірничої термінології..................................101
2.7. Гірничі терміни-пароніми.................................................................106
Висновки до розділу 2..............................................................................110
Розділ 3. Словотвірна структура української гірничої термінології..........................................................................................................114
3.1. Морфолого-синтаксична структура термінів гірничої справи...................................................................................................................114
3.1.1. Непохідні та складні терміни-слова.....................................................................................................................114
3.1.2. Терміни-словосполучення..............................................................121
3.1.3.Терміни-речення...............................................................................138
3.2. Морфологічні способи творення гірничих термінів.......................138
3.2.1. Суфіксальний спосіб термінотворення.........................................139
3.2.1.1. Віддієслівні терміни-іменники...140
3.2.1.2. Відіменникові терміни-іменники....144
3.2.1.3. Відприкметникові терміни-іменники.....147
3.2.2. Префіксальний спосіб термінотворення.......................................149
3.2.3. Префіксально-суфіксальний спосіб термінотворення.................151
3.2.4. Нульсуфіксальний спосіб творення гірничих термінів..............152
3.2.5. Постфіксальний спосіб термінотворення.....................................153
3.3. Неморфологічні способи творення гірничої термінології..........154
3.3.1. Морфолого-синтаксичний спосіб словотворення........................154
3.3.2. Лексико-синтаксичний спосіб словотворення.............................154
3.4. Метафоризація як спосіб творення гірничих термінів.......................................................................................................155
Висновки до розділу 3..............................................................................159
висновки.............................................................................................161
СПИСОК Джерел ФАКТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ........................167
Список ВИКОРИСТАНОЇ літератури.....................................175

ВСТУП

Усі аспекти науково-технічного прогресу й соціального розвою суспільства, їхня багатогранна динаміка знаходять своє втілення в мові й насамперед у термінології як одній з підсистем мови, що найбільш динамічно розвивається. Цей факт зумовлює підвищене зацікавлення лінгвістів до мовних проблем терміна загалом і до особливостей формування й функціонування певних терміносистем.
Для успішного виконання теоретичних і практичних завдань, що виникають у галузі термінології, потрібне комплексне вивчення різних термінологічних систем, яке дозволило б виявити закономірності становлення термінів у межах певних підсистем, з’ясувати специфіку внутрішньосистемних відношень термінологічних одиниць, дослідити суть власне термінотворення в ракурсі теорії номінації, виявити екстралінгвальні чинники, що зумовлюють становлення й функціонування термінологічних одиниць цих підсистем.
Однією з найважливіших умов функціонування терміна є системність, тобто впорядкована сукупність термінів, побудована на підставі системи відповідних понять і науково обґрунтованої класифікації.
На думку В.М.Лейчика, „термінологічну систему характеризують як складну динамічну стійку систему, елементами якої є вибрані за певними правилами лексичні одиниці певної природної мови, структура якої ізоморфна структурі логічних зв’язків між поняттями спеціальної галузі знань чи діяльності, а функція полягає в тому, щоб слугувати знаковою (мовною) моделлю цієї галузі знань чи діяльності” [99, с.42].
У зв’язку з цим значення терміна, з одного боку, окреслює система як цілісне утворення, з іншого його семантична виокремленість у межах системи. Інакше кажучи, термінологічна система становить контекст, у межах якого функціонує окремий термін, причому відношення між об’єктними значеннями терміна та його системною вартістю є величиною змінною. У системі понять науки взагалі відбуваються зміни в термінологічній системі. Отже, терміни не є ізольованими, незалежними „вибраними одиницями загальновживаної мови, які мають лише їм притаманні властивості, а становлять повноцінну частину загального складу мови, де властивості слів проявляються більш визначено, регламентовано, відповідно до вимог професійного спілкування та взаєморозуміння” [58, с.13].
Закріплення Конституцією України статусу української мови як державної створює умови для формування й розвитку національної термінології взагалі та її підсистем, зокрема гірничої термінології, що є одним з найважливіших чинників національного відродження України в період її незалежності. Сучасні термінологи активно досліджують у своїх працях терміносистеми певних галузей: М.П.Годована (геологічну), Л.В.Козак(електротехнічну), І.М.Кочан (радіотехнічну), О.Г.Литвин (машинобудівну), Г.В.Наконечна (хімічну), Н.І.Овчаренко (мінералогічну), Г.Ф.Ракшанова (науково-технічну), Л.О.Симоненко (біологічну) та ін. Значної уваги заслуговують монографії І.М.Кочан [85], Г.С.Онуфрієнко[133], Л.О.Симоненко [157], Н.А.Цимбал [180], колективна праця А.С.Д’якова, Т.Р.Кияка, З.Б.Куделько [58] та інші монографії, які вийшли останнім часом і є цінним матеріалом для розвитку термінологічної науки.
Важливість дослідження означеного аспекту зумовлена тим, що саме термінологія є надійним підґрунтям, яке забезпечує активне функціонування мови в усіх сферах суспільного життя її носіїв, а терміни „допомагають їй здійснювати одну з основних функцій функцію пізнавально-інформативну, пов’язану з реєстрацією та збереженням нагромаджених людством знань”[139, с.3].
Гірнича справа один з найдавніших видів діяльності людини, який упродовж останніх століть набув значного розвитку. Економіка України має великий гірничо-добувний та гірничо-переробний сектор і відповідний термінологічний актив, який потребує докладного вивчення.
Актуальність теми дослідження.
Дослідження гірничої термінології на лінгвістичному рівні зумовлене необхідністю простежити формування, розвиток, а також сучасний стан української гірничої термінології, з’ясувати теоретичні засади її вироблення, обґрунтувати шляхи термінотворення в цій галузі.
Докладний аналіз зв’язків спеціальної лексики гірничої справи всередині системи та її відношень зі словами загальнолітературної мови, шляхів виникнення термінів, номінації і словотворення спеціальної лексики дозволить з’ясувати основні закономірності організації терміносистеми, зокрема нормалізацію, стандартизацію, уніфікацію та впорядкування.
Розвиток України, її економічна, політична стабільність та незалежність багато в чому зумовлені наявністю та ступенем використання власної паливно-енергетичної бази, що повинно забезпечуватись передусім постачанням вугілля в необхідних об’ємах та належної якості. Україна ж має величезний мінерально-сировинний потенціал вітчизняних родовищ корисних копалин. Термінологічна система гірничої справи з її самобутнім характером та глибокою історією досі не була предметом спеціального наукового дослідження, тому вивчення сучасних професійно-лексичних систем входить до кола першочергових завдань лінгвістичної науки. Проте поки що увагу дослідників приділено не всій професійній термінології, зокрема досить мало вивчено проблеми української гірничої термінології на лінгвістичному рівні, хоч, як відомо, „Україна за геологічними запасами викопного вугілля сьогодні посідає перше місце в Європі” [9, с.66].
Вивчення лексико-семантичних основ української термінології гірничої справи, визначення шляхів та способів творення гірничих найменувань на різних етапах розвитку терміносистеми, з’ясування впливу запозичених терміноелементів на формування національної терміносистеми тощо є перспективним.
Процес становлення науки гірничої справи впродовж значного часу гальмувався через брак лексикографічного забезпечення, зумовлений загальновідомими історичними чинниками. В Україні наявні всього кілька гірничих словників, до яких уходять окремі терміноодиниці гірничої справи, але ці лексикографічні праці не забезпечують потреб ні практиків цієї галузі науки, ні науковців суміжних галузей.
Важливим унеском у дослідження термінології гірничої справи є наукові праці В.І.Альохіна [ТГС], В.С.Білецького [8-13], І.Г.Манця [9-10; 12], В.В.Мирного [ТГС], Б.С.Панова [ТГС], К.Ф.Сапіцького [ТГС], О.В.Колоколова [КГСК], Т.М.Котишевої [КГСК] та інших учених, які працюють над унормуванням та стандартизацією гірничої термінології та є укладачами перекладних, тлумачних словників цієї галузі науки, авторами наукових праць з її розвитку та функціонування в науково-технічній літературі.
Особливо відзначимо колективну працю В.С.Білецького та Г.І.Гайка „Хронологія гірництва в країнах світу” [13], яка є цінним матеріалом для вивчення історії розвитку гірничої справи.
Для вивчення гірничої термінології важливою є дисертація Н.І.Овчаренко „Способи номінації і словотворення у сучасній українській мінералогічній термінології” (захищена в 1997 році), бо мінералогія частина гірничої справи.
Значною складовою гірничої науки є нафтогазовий комплекс, дослідженням термінології якого займаються такі українські вчені, як М.Д.Гінзбург [33-36], І.М.Корніловська [82; 171], С.Д.Левіна [34; 36], О.Ф.Сичова [171], І.О.Требульова [171], Р.М.Фролов [171] та інші. Цю проблему автори розглянули в низці статей, присвячених аналізу сучасного стану термінології нафтогазового комплексу, з’ясуванню проблеми її стандартизації та внормування тощо.
Особливий інтерес виник до вивчення гірничої термінології інших мов. Так, дослідженням німецької гірничої термінології на сучасному етапі займається І.В.Лях, яка, зокрема, розглянула питання утворення й функціонування термінологічних словосполучень у сучасній германістиці[110]. Вивченням англійської гірничорудної термінології та основних способів творення гірничих термінів займалась М.Д.Бонеліс [17].
Ґрунтовно та різноаспектно досліджували гірничу термінологію російські вчені Т.Л.Богатирьова [14], І.Б.Ірліцина [67], С.П.Решетняк [145], А.Г.Рудакова [172], В.П.Тюльніна [172], Н.А.Устінова [14], А.Д.Хаютін[172] та ін.
Термінологія гірничої справи містить значну кількість слів і словосполучень, які називають різноманітні предмети та явища, пов’язані з цією галуззю науки. Визначити межі гірничої термінології та назвати точну кількість термінів сьогодні важко, бо вони формувалися протягом багатьох віків і входили до української лексичної системи з різних мов світу.
Пропонована робота перша спроба системного вивчення процесу формування й розвитку української гірничої термінології (далі УГТ), її лексико-семантичних, словотвірних особливостей та структурно-граматичної будови.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджена з проблематикою кафедри української мови та літератури Слов’янського державного педагогічного університету „Актуальні проблеми сучасної української філології та їх реалізація на заняттях з мови і літератури”.
Об’єктом дослідження є українські гірничі терміни.
Предметом дослідження є процес формування гірничої терміносистеми, зокрема її семантичної та словотвірної структури.
Мета дослідження з’ясувати шляхи становлення й розвитку, лексико-семантичні та дериваційні особливості гірничої термінології.
Реалізація поставленої мети передбачає виконання таких завдань:
· простежити основні тенденції формування УГТ, виокремити основні етапи її розвитку;
· з’ясувати джерела формування гірничої термінології, лексико-семантичні та стилістичні процеси цієї терміносистеми;
· дослідити характер взаємодії та співвідношення національного та інтернаціонального під час формування гірничої терміносистеми;
· визначити основні типи системних зв’язків у гірничій терміносистемі, простежити їхню специфіку;
· проаналізувати дериваційну систему гірничих термінів як сукупність словотвірних моделей у їхньому взаємозв’язку.
Джерельною базою роботи є термінологічні, тлумачні, етимологічні, історичні, перекладні, галузеві словники, а також навчальні посібники, фахові журнали з гірництва та суміжних дисциплін, наукова періодика. Усього картотека налічує 10000 термінів.
Методи дослідження. Для комплексного дослідження УГТ як провідний використано описово-аналітичний метод. Під час дослідження семантики гірничих термінів частково використано метод компонентного аналізу, для з’ясування продуктивності словотвірних моделей та виявлення найчисленніших терміногруп статистичний метод.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що це перше системне дослідження сучасного стану термінології гірничої справи, у якому на тлі широкого за обсягом матеріалу вперше теоретично обґрунтовано засади творення гірничої терміносистеми, проведено аналіз її витоків і шляхів формування та збагачення, семантичної диференціації та особливостей функціонування. Уперше впорядковано гірничу терміносистему, функціонально диференційовано, проаналізовано її структуру.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що простежено зв’язки розвитку термінології гірничої справи з історією становлення українського термінознавства. Це дає змогу теоретично обґрунтувати засади утворення не лише гірничої термінології, але й української наукової термінології загалом. Результати дослідження сприятимуть розвиткові мовознавства в галузі термінології, а також подальшому дослідженню й унормуванню термінології гірничої справи.
Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження особливостей семантики, словотвору аналізованої термінології можуть знайти втілення у викладанні курсу сучасної української мови в навчальних закладах різних рівнів, у спецкурсах і спецсемінарах гірничого та інших спеціальних факультетів ВНЗ, під час укладання лексикографічних праць, зокрема термінологічних, тлумачних словників, тезаурусів з гірничої справи, методичних розробок, написання підручників тощо.
Апробація результатів дисертації. Окремі розділи та дисертацію загалом обговорено на засіданнях кафедри української мови та літератури Слов’янського державного педагогічного університету.
Найважливіші результати дослідження оприлюднено на конференціях та наукових засіданнях, зокрема на Міжнародній науковій конференції „Східнослов’янська філологія: від Нестора до сьогодення” (Горлівка, 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Сосюра і сучасність” (Слов’янськ, 2006), 9-ій Міжнародній науковій конференції „Проблеми української термінології СловоСвіт 2006” (Львів, 2006), ІХ Міжнародній науково-практичній конференції „Семантика мови і тексту” (м.Івано-Франківськ, 2006), Міжнародній науково-теоретичній конференції „Граматичні читання IV” (Донецьк, 2007), 7-ій Міжнародній науковій конференції „Українська термінологія і сучасність” (Умань, 2007), 10-ій Міжнародній науковій конференції „Проблеми української термінології СловоСвіт 2008” (Львів, 2008). Деякі аспекти й результати дослідження обговорені також на університетських науково-практичних конференціях (Слов’янськ 2004 2007).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено в 9-ти публікаціях, серед них 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України. На основі картотеки укладено „Словник найуживаніших термінів гірничої справи”. Слов’янськ, СДПУ, 2007. 323с.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел фактичного матеріалу (68 позицій) та списку використаної літератури (191 позиція), „Словника найуживаніших термінів гірничої справи” (323 сторінки). Повний обсяг дослідження 195 сторінок, основного тексту 166 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Комплексний аналіз української гірничої термінології з погляду її походження і джерел формування, складу та структури, особливостей функціонування й унормування дав змогу зробити такі висновки.
Українська гірнича термінологія є невід’ємною, досить значною частиною лексичного складу мови, що тісно пов’язана з розвитком гірничої справи, науки, освіти, зумовлена соціально-історичним поступом людства та підлягає тим самим фонетичним, словотвірним, лексико-семантичним і граматичним закономірностям, що й апелятивні слова.
Як функціональна підсистема національної мови українська гірнича термінологія пройшла довгий і досить складний шлях становлення, про що свідчать численні пам’ятки писемності, історичні документи та лексикографічні праці. В історії розвитку термінології гірничої справи виділено 6 етапів:
І етап підготовчий чи донауковий (античність);
ІІ етап період застою науки (епоха середньовіччя (кінець V серединаХVІІст.);
ІІІ етап початок становлення української гірничої терміносистеми на науковій основі (кінець ХVIIст. перша половина ХІХст.);
IV етап етап накопичення специфічного термінологічного матеріалу (друга половина ХІХ початок ХХст.);
V етап етап осмислення, систематизації терміносистеми на науковій основі (20-80-тірр. ХХст.).
VІ етап етап активної діяльності з удосконалення та подальшого розвитку української гірничої термінології (90-тірр. ХХст. початок ХХІст.).
Гірнича справа один з найдавніших видів діяльності людини. У процесі еволюції людства галузь знань про процеси пошуку, видобування й переробки мінеральної сировини трансформувалася від „гірничого мистецтва” (у середні віки) через „гірничу справу” до „гірничої науки” (у ХХстолітті).
Особливо значного розвитку українська гірнича термінологія набула в 90-ті рр. ХХ ст. час становлення державності в Україні. У цей період інтенсифікується процес освоєння лексико-семантичного складу сучасної термінології гірничої справи, що виявляється в активізації термінотворення на національній основі, а також у широкому проникненні до термінологічної системи запозичень з інших мов. Активізовано роботу в напрямку внормування та стандартизації гірничої термінології, укладання різнопланових термінологічних словників, переважно російсько-українських.
Гірнича термінологія належить до лексики вузького використання, проте не є замкненою системою. У процесі свого формуванння й розвитку вона постійно зазнавала впливів літературної мови та підмов різних галузей знання, а також інших національних мов, здебільшого грецької та латинської, у зв’язку з чим її склад неоднорідний за джерелами походження.
Однією зі складових гірничої термінології, як і термінології загалом, є загальнонаукова лексика, досить поширена тут і загальнотехнічна лексика. Чималу кількість становлять лексичні одиниці, залучені з суміжних галузей знань фізики, механіки, математики, хімії, геології та мінералогії. У гірничій терміносистемі активно функціонують також терміни, що є спільними для мови гірників та залізничників і військових.
За своїм походженням гірнича термінологія досить неоднорідна. До її складу входить як національна лексика, так і запозичення з різних мов німецької, французької, англійської, рідше арабської, голландської, малайської.
Найбільшу кількість термінолексем становлять латинські та грецькі запозичення, які проникли в українську мову двома шляхами: безпосередньо й опосередковано, через англійську, французьку, німецьку, італійську та інші мови. Визначна роль греко-латинських запозичень полягала в тому, що вони допомагали формуванню цієї термінології, сприяли її структурній організації.
За словотвірним оформленням у групі термінів іншомовного походження трапляються оригінальні й трансформовані запозичення, двокомпонентні та багатокомпонентні терміни.
Запозичені терміни цілком підпорядковані граматичній системі сучасної української літературної мови й набули властивих їй граматичних форм.
Значний відсоток гірничих найменувань становлять терміни, утворені від власних імен та прізвищ, географічних та астрономічних назв тощо.
Граматичним фондом термінології гірничої справи є іменники, прикметники та дієслова.
Серед гірничих термінів домінують іменники чоловічого та жіночого роду. Менше іменників середнього роду, що називають предмети, процеси та різноманітні абстрактні поняття.
Гірнича термінологія української мови об’єднує 4 тематичні групи: терміни з предметним значенням, назви процесів, назви абстрактних понять, назви людей, фахівців галузі. У межах кожної групи виділено свої тематичні підгрупи.
Важливою основою лексико-семантичної організованості й системності термінології гірничої справи є парадигматичні відношення полісемії, синонімії, антонімії, омонімії, паронімії, гіперо-гіпонімії між одиницями номінації. Попри те, що однією з вимог до терміна є відсутність синонімії та омонімії, ці явища відіграють важливу роль в упорядкуванні системи гірничих термінів. Синонімія є невід’ємним явищем у гірничій термінології. Виявлено лексичні, морфемні, морфолого-синтаксичні, правописні та синтаксичні синоніми, які й переважають над усіма попередніми.
Особливістю явища синонімії в українській гірничій терміносистемі є наявність дефініційної синонімії збігу значень терміна та його дефініції.
Синонімія в терміносистемі гірничої справи свідчить про її неунормованість і неусталеність, а також і про багатство сучасної української літературної мови.
Антонімія є не дуже поширеним явищем в термінології гірничої справи. Антонімічні відношення сприяють глибокому проникненню в сутність протиставлюваних понять, допомагають цілісно та системно сприймати наукову інформацію, визначаючи місце кожного терміна в цій термінології.
У термінології гірничої справи наявні зовнішньосистемні, міжгалузеві, чи міжсистемні, внутрішньосистемні омоніми, проте переважають міжгалузеві омоніми.
Українській гірничій терміносистемі притаманне явище полісемії, що виникла на основі власне метафори чи метонімії. УГТ властива особлива полісемія: значення терміна, виражаючи загальне поняття гірничої справи, мають різні відтінки, що пов’язані з особливостями розроблення родовищ чи способів розроблення вугільного пласта.
Паронімії української гірничої термінології властиві ті самі явища, що й сучасній лексичній системі української літературної мови з притаманними їй ознаками.
Родо-видові (гіперо-гіпонімічні) відношення є важливим показником системності термінології. У гірничій терміносистемі ці відношення виявляються в групах: найменування вугілля, найменування гірничих виробок, гірничих кріплень та їхніх елементів, найменування гірничих машин та механізмів.
Термінологія гірничої справи має високий ступінь термінологічної системності.
Поповнення термінологічної лексики гірників паралельно з освоєнням готових лексем (українських, іншомовних) здійснювалося й за допомогою творення нових слів на ґрунті словотвірної системи української мови. Крім того, значну кількість гірничих термінів створено за допомогою синтаксичного способу творення. Терміни, утворені цим способом, характеризуються прозорою цілісністю, точністю позначуваного змісту. Отже, у термінології гірничої справи є як однослівні, так і складені найменування понять, явищ, реалій.
За морфолого-синтаксичною структурою гірничі терміни становлять три групи:
· терміни-слова;
· терміни-словосполучення;
· терміни-речення.
Терміни-слова в гірничій термінології репрезентовані як непохідними, так і похідними одиницями.
Непохідні терміни нечленовані й немотивовані одиниці, які утворюють ономасіологічну галузь прямої, тобто первинної номінації в цій галузі виробництва.
У творенні похідних термінів значну роль відіграють термінологічні й загальномовні словотворчі засоби.
Ще однією великою групою термінів гірничої справи є терміни-словосполучення, що є розчленованою вторинною номінацією й функціонують у формі вільних та зв’язаних словосполучень.
У гірничій термінології домінують дво-, три- та деякі чотирикомпонентні терміни-словосполучення. Моделі з п’яти- і більше компонентів мають невисоку активність уживання.
Кількість компонентів термінологічного словосполучення визначається значеннєвою стратегією, що виходить з певної галузі екстралінгвальної дійсності. За своїми можливостями експлікації необхідних ознак і сторін означуваного поняття, раціональності й семантичної ємності цей спосіб номінації є важливим у зазначеній галузевій термінології.
Терміни-речення представлені двома одиницями, що належать до наказово-спонукальних слів-речень.
Основою розбудови української гірничої термінології є морфологічна й неморфологічна деривація. Морфологічна деривація, яка відбувається за законами й моделями сучасної української літературної мови, представлена такими способами творення гірничих термінів: суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний, нульової суфіксації, постфіксальний, основоскладання, словоскладання, абревіація. Високу продуктивність мають суфіксація, нульова суфіксація та основоскладання.
Найпродуктивнішими у творенні гірничих термінів є словотвірні типи із суфіксами -нн(я)/-інн(я), -ит/-іт, -ин(а)/-ін(а) та префіксами ультра-, прото-, мета-, суб-.
Менш продуктивною є неморфологічна деривація, зокрема її морфолого-синтаксичний та лексико-синтаксичний способи. Відносно продуктивною є метафоризація, що зумовлено формуванням гірничих термінів на ґрунті народних узагальнень, отриманих у процесі практичного пізнання світу.
У творенні гірничих термінів сучасної української мови домінує синтетична деривація.

Список використаної літератури

1. Агрикола Г. О горном деле и металлургии в двенадцати книгах / Григорий Агрикола; [пер. с латин.]. М.: Недра, 1986. 294с.
2. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка / В.В.Акуленко. Х.: Изд-во Харьк. ун-та, 1972. 215с.
3. Акуленко В.В. Научно-техническая революция и проблема интернациональной терминологии / В.В. Акуленко // Научно-техническая революция и функционирование языков мира. М.: Изд-во АН СССР, 1974. С. 50-52.
4. Алексеева Л.М. Деривационный аспект исследования термина и процессов терминообразования (на материале науч.-техн. терминологии рус. и англ. яз.): автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 „Теория языка” / Алексеева Лариса Михайловна. Пермь, 1990. 19с.
5. Анисимова А.Г. К вопросу о системности в терминологии (на материале англоязычных искусствоведческих словарей / А.Г.Анисимова // Вестн. Моск. ун-та. Сер.: Филология. 1993. № 6. С. 34-38.
6. Асланян Г.А. Калькирование как один из основных способов терминообразования / Г.А. Асланян // Актуальные проблемы лексикологии. Минск, 1970. С. 20-41.
7. БалогВ. Функціонально-стилістична характеристика термінологічних словосполучень (на матеріалі Словника української мови) / Валентина Балог // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / відп. ред.Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2001. Вип. IV. С. 301-304.
8. Білецький В. Вдосконалення української гірничої термінології / Володимир Білецький, Анатолій Загнітко, Іван Манець // Донецький вісник НТШ. Донецьк: Східний видавничий дім, 2001. Т.1. С. 94-97.
9. Білецький В. Вугілля у сучасному світі і Україні / Володимир Білецький // Донецький вісник НТШ. Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. Т.3. С. 58-67.
10. Білецький В. Досвід удосконалення сучасної української гірничої термінології / Володимир Білецький, Анатолій Загнітко, Іван Манець // Донецький вісник НТШ. Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. Т.3. С.97-104.
11. Білецький В.С. Створення української терміносистеми у гірництві / В.С.Білецький // Матеріали 5-ї Міжнар. конф. „СловоСвіт’98”, Вісник університету „Львівська політехніка”. Львів, 1998. № 336. С.192-193.
12. Білецький В.С. Українська гірнича термінологія: становлення, удосконалення і вживання / В.С.Білецький, Ю.П.Ященко, А.П.Загнітко //Уголь Украины. 2003. № 12. С. 48-50.
13. Білецький В.С. Хронологія гірництва в країнах світу / ВолодимирБілецький, ГеннадійГайко. Донецьк: Донецьке відділення НТШ, „Редакція гірничої енциклопедії”, УКЦентр, 2006. 224с.
14. Богатырёва Т.Л. Некоторые вопросы терминологии и выбора слов при переводе французских научно-технических терминов / Т.Л.Богатырёва, Н.А.Устинова // Механизация горных работ: Межвуз. сб. науч. тр. Кемерово, 1996. С. 89-92.
15. Божно Л. Научно-техническая терминология как один из объектов изучения закономерностей развития языка / Л.Божно // Филологические науки. 1971. № 5. С.102-108.
16. Бондар О. Семантико-граматичні типи терміносполук у галузі екології / ОлександрБондар, ЛарисаКозловська // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / відп. ред. Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2003. Вип. V. С. 134-139.
17. Бонелис М.Д. Общая характеристика лексического состава современной английской горнорудной терминологии и основные способы образования горных терминов: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 „Теория языка” / Мария ДмитриевнаБонелис. М., 1962. 23с.
18. Борисюк І. Явище синонімії в термінології / Іван Борисюк // Дивослово. 2000. №4. С. 27-28.
19. Будагов Р.С. Человек и его язык / Р.С. Будагов. М.: МГУ, 1974. 262с.
20. Булик-Верхола С.З. Формування і розвиток української музичної термінології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / Софія ЗіновіївнаБулик-Верхола. Львів, 2003. 20с.
21. Буре Н.А. Структурная характеристика терминов горного дела в современном русском языке / Н.А. Буре // Актуальные вопросы лексикологии и грамматики русского языка как иностранного. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1987. С. 99-105.
22. Буре Н.А. Структурно-семантическая характеристика терминов горного дела в современном русском языке (терминология подземной разработки месторождений полезных ископаемых): автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 „Русский язык как иностранный” / БуреНаталья Анатольевна. Л., 1988. 15с.
23. Буре Н.А. Толкования специальных слов в словарях современного русского литературного языка (на материале терминов горного дела) / Н.А.Буре // Описание лексики и грамматики русского языка как иностранного. Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1985. С. 4-5. Деп. В ИНИОН АН СССР 18.07.85, №21647.
24. Буре Н.А. Толкования терминов в учебных словарях для иностранных учащихся (на материале терминов горного дела) / Н.А.Буре // Учебная лексикография и учебная грамматика: Тез. докл. и сообщений на науч. конф. „Учебная лексикография и словообразование” (21-22апр. 1987г.)/ Городское метод. объединение преподавателей рус. яз. как иностранного, Уральский гос. ун-т им. А.М. Горького. Свердловск, 1987. С. 75-76.
25. Бутрим В.Е. Особенности семантики и образования терминов категории свойств: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 „Русский язык” / БутримВалентина Евгеньевна М, 1986. 21с.
26. Ващенко В.С. Українська лексикологія: Семантико-стилістична типологія слів: посібник для студентів-філологів / В.С.Ващенко. Дніпропетровськ: ДДУ, 1979. 124с.
27. Веселов П.В. Оправданный случай синонимии в терминологии / П.В.Веселов // Русская речь. 1969. № 5. С. 77-81.
28. Виноградов В.В. Русский язык (Граммат. учение о слове): учеб. пособие для филол. специальностей ун-тов / В.В.Виноградов. Изд. 2-е. М.: Высш. школа, 1972. 614с.
29. Винокур Г. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г.Винокур // Труды Московского университета истории, философии и литературы: сб. ст. по языкознанию. М., 1939. Т.5. С. 3-54.
30. Вишнякова О.В. Паронимия как языковое явление / ВишняковаО.В. // Вопросы языкознания. 1981. № 2. С. 53-62.
31. Возняк М. Студії над галицько-українськими граматиками ХІХст. / М.Возняк // Зап. Наук. т-ва ім. Шевченка, 1909. Т. 90, кн. 4. С. 33-118.
32. Гаращенко Л.Б. Функціонування слів-термінів, запозичених із французької мови, у різних терміносистемах / Гаращенко Л.Б. // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. праць / ред. кол.: В.В.Левицький, Л.І.Бєлєхова та ін. Хмельницький: ХНУ, 2007. Ч. І, вип.3. С. 111-113.
33. ГінзбургМ. Дієслівна категорія виду: практичні висновки для термінознавства з положень теоретичної морфології / Михайло Гінзбург // Вісник: Проблеми укр. термінології. Львів: Національний університет „Львівська політехніка”, 2006. № 559. С. 7-13.
34. Гінзбург М.Д. „Стовбур свердловини” чи „ствол свердловины”? / ГінзбургМ.Д., КоваленкоС.Є., ЛевінаС.Д. // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. 2006. № 2(19). С. 9-10.
35. Гінзбург М. Мовна концепція системи словників та довідників для працівників нафтогазового комплексу / Михайло Гінзбург, ЛюдмилаСимоненко // Вісник: Проблеми української термінології: матеріали 6-ї міжнар. наук. конф. Львів, 2000, №402. С. 110-112.
36. Гінзбург М. Нафтогазова термінологія з погляду походження / МихайлоГінзбург, І.Корніловська, С.Левіна // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / відп. ред. Л.О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2001. Вип. IV. С. 37-39.
37. Годована М. Словосполучення як джерело поповнення української термінології / Марія Годована // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / відп. ред. Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. Вип. VI. С.101-103.
38. Голованова Е.И. Становление уральской горнозаводской терминологии в XVIII начале ХIХ вв.: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 „Русский язык” / Голованова Екатерина Игоревна. Челябинск, 1995. 22с.
39. Головин Б.Н. Лингвистические основы учения о терминах: учеб. пособие для филол. спец. вузов / Б.Н.Головин, Р.Ю.Кобрин. М.: Высш. шк., 1987. 104с.
40. Головин Б.Н. О некоторых доказательствах терминированности словосочетаний / Б.Н. Головин // Лексика, терминологии, стили: сб. тр. Горьк. ун-та. Горький, 1973. Вып. 2. С. 57-65.
41. Гонцова С.А. Словообразование в научно-технической терминологии (теорет. и метод. аспекты) / С.А.Гонцова. Алма-Ата: Рауан, 1990. 92, [2]с.
42. Городецкая Л.А. Исследование процесса распознавания значения терминологических словосочетаний: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 „Теория языка” / Городецкая Людмила Александровна М.: Наука, 1987. 16,[1]с.
43. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія: навч. посібник (текст лекцій) / В.О.Горпинич. Дніпропетровськ: ДДУ, 1998. 189с.
44. Гречко В.А. Теория языкознания: учебн. пособие / В.А.Гречко. М.: Высш. шк., 2003. 375с.
45. Гринёв С.В. Введение в терминоведение / С.В.Гринёв. М.: Московский Лицей, 1993. 309с.
46. Гринёв С.В. Терминологические заимствования (краткий обзор современного состояния вопроса) / С.В.Гринёв // Лотте Д.С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов. М.: Наука, 1982. С.108-135.
47. Гринёв С.В. Учет особенностей развития терминологии в образовании и заимствовании новых терминов / С.В.Гринёв // Проблемы разработки и упорядочения терминологии в Академиях наук союзных республик. М.: Наука, 1983. С. 133-142.
48. Даниленко В.П. Интернациональные элементы в лексике и терминологии / Даниленко В.П., Панько Т.И. // Вопросы языкознания. 1984. № 1. С. 135-137.
49. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности слов-терминов / В.П.Даниленко // Исследование по русской терминологии. М.: Наука, 1971. С. 7-67.
50. Даниленко В.П. Лингвистические проблемы упорядочения научно-технической терминологии / Даниленко В.П., Скворцов Л.И. // Вопросы языкознания. 1981. № 1. С. 9-16.
51. ДаниленкоВ.П. Лингвистические требования к стандартизируемой терминологии / В.П.Даниленко // Терминология и норма: О языке терминологических стандартов. М., 1972. С. 5-32.
52. Даниленко В.П. О терминологическом словообразовании / Даниленко В.П. // Вопросы языкознания. 1973. № 4. С. 62-67.
53. Даниленко В.П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания / В.П.Даниленко. М.: Наука, 1977. 246с.
54. Деборин А.М. Заметки о происхождении и эволюции научных понятий и терминов/ Деборин А.М. // Вопросы языкознания. 1957. № 4. С.9-14.
55. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства / С.І.Дорошенко, П.С.Дудик. К.: Вища шк., 1974. 295с.
56. Дорошенко С.І. Полісемія та омонімія: розрізнення понять / С.І.Дорошенко // Вивчаємо українську мову та літературу. 2005. № 6. С. 2-3.
57. Дрезен Э.К. Интернационализация научно-технической терминологии. История, современное состояние и перспективы / Э.К.Дрезен. М. Л.: Стандартгиз, 1936. 97, [3]с.
58. Д’яков А.С. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінґвістичні аспекти / Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. К.: Вид. дім „КМ Academia”, 2000. 218с.
59. Жовтобрюх М.А. Курс сучасної української літературної мови / М.А.Жовтобрюх, Б.М.Кулик. К.: Вища шк., 1972. 404с.
60. Журавлёва Т.А. Особенности терминологической номинации: монография / Журавлёва Т.А. Донецк: АООТ Торговый дом „Донбасс”, 1998. 253с.
61. ІванишинО.М. Структурні особливості та семантична диференціація термінів-словосполучень у науково-технічних текстах / ІванишинО.М. // Іноземна філологія. 1996. Вип. 109. С. 41-44.
62. Иванищев С.И. Источники лексики русских горняков (заимствования из общерусского языка и диалектов) / Иванищев С.И. // Лексика русского языка: респ. сб. / отв. ред. В.Д. Бондалетов. Рязань, 1979. С. 7-12.
63. Иванищев С.И. К проблеме разграничения терминов и профессионализмов (на материале шахтёрской лексики) / Иванищев С.И. // Вопросы языка и литературы: тез. докл. XVIII науч. конф. Новокузнецк, 1981. С. 11-13.
64. Иванищев С.И. Лексика горняков в современном русском языке: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 „Русский язык” / ИванищевСергей Ильич. Свердловск, 1986. 19с.
65. Иванищев С.И. Родо-видовые отношения слов как показатель системности терминологической лексики (на материале терминологии горного дела) / Иванищев С.И. // Лексика русского языка: респ. сб. / отв. ред. В.Д.Бондалетов. Рязань, 1979. С. 12-16.
66. Иванищев С.И. Терминология горного дела / Иванищев С.И. //Русская речь. 1978. №1. С. 72-74.
67. Ирлицына И.Б. Формирование современной русской терминологии нефтедобывающей промышленности: автореф. дис. на соискание учёной степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 „Русский язык” / ИрлицынаИрина Борисовна. Саратов, 1987. 17с.
68. История Донецкого края в документах и материалах. ХVII нач.ХХв.: материалы для учителей истории / сост. М.В.Коровина, Н.Б.Метальникова, В.А.Пирко и др. Донецк, 1995. 63с.
69. История родного края: учеб. пособие для 6-9 кл. Ч. 1 / А.В.Колесник, В.А.Пирко, С.М.Нестерцова, Е.В.Щербина. Донецк: изд-во Фирма „Кардинал”, 1998. 320с.
70. Как работать над терминологией. Основы и методы. Пособие составлено по трудам Д.С.Лотте и Комитета научно-технической терминологии АН СССР. М.: Наука, 1968. 76с.
71. Канделаки Т.Л. Основные группировки терминологических единиц упорядоченных терминологий / Канделаки Т.Л. // Вопросы языкознания. 1987. № 6. С. 84-89.
72. КанделакиТ.Л. Работа по упорядочению научно-технической терминологии и некоторые лингвистические проблемы, возникающие при этом / КанделакиТ.Л. // Лингвистические проблемы научно-технической терминологии. М., 1970. С. 40-51.
73. Кияк Т. Проблема лінгвістичного упорядкування термінології / Тарас Кияк // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / відп. ред. Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. Вип. VI. С. 13-17.
74. Кияк Т.Р. Лингвистические аспекты терминоведения: учеб. пособие. К.: УМК ВО, 1989. 104с.
75. Кияк Т.Р. Прагматичні аспекти стандартизації української термінології / Т.Р.Кияк // Мовознавство. 1993. № 1. С. 35-38.
76. Клименко Н.Ф. Основи морфеміки сучасної української мови: навч. посібник / Клименко Н.Ф. К.: ІЗМН, 1998. 182с.
77. Клименко Н.Ф. Словотворча структура і семантика складних слів у сучасній українській мові / Н.Ф.Клименко. К.: Наук. думка, 1984. 251с.
78. Ковалик І. Вчення про словотвір. Вибрані праці / Іван Ковалик; [упорядник та автор передмови Василь Грещук]. Івано-Франківськ; Львів: Місто НВ, 2007. 404 с.
79. Коваль А.П. Синоніміка в термінології / Коваль А.П. // Дослідження з лексикографії та лексикології. К.: Наук. думка, 1965. С. 157-169.
80. Козак Л.В. Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” / КозакЛюдмила Володимирівна. К., 2002. 19с.
81. Колесникова І. Деякі аспекти сучасної термінологічної деривації/ Ірина Колесникова // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / відп. ред. Л.О.Симоненко. К.: КНЕУ, 2001. Вип. IV. С. 58-60.
82. Корніловська І. Національні, міждержавні та міжнародні стандарти. Порівняльний аналіз / І.Корніловська // Стандартизація, сертифікація, якість. 2005. № 5. С. 27-30.
83. Коропенко І.В. Національні та інтернаціональні компоненти в сучасних терміносистемах / І.В.Коропенко. К.: Наук. думка, 1993. 237с.
84. Коць Т. Суфіксальні деривати назв суб’єкта дії (на матеріалі газет 90-х років ХХ століття) / Тетяна Коць // Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць / відп. ред. Л.О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2001. Вип. IV. С.64-67.
85. Кочан І. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами у сучасній українській мові: монографія / Ірина Кочан. Львів.: Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2004. 519с.
86. Кочан І. Іншомовні слова в сучасній технічній термінології / Ірина Кочан // Український правопис і наукова термінологія: історія, концепції та реалії сьогодення: матеріали засідань Мовознавчої комісії та Комісії всесвітньої літератури НТШ у Львові 1994-1995рр. Львів, 1996. С. 129-134.
87. Кочан І.М. Системність, динаміка, кодифікація слів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. філол. наук: спец. 10.02.01 „Українська мова” /КочанІрина Миколаївна. К., 2006. 37с.
88. Кочан