ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ В СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Цісар Наталія Зіновіївна

УДК 811.161.2’276.6:61

ВТОРИННА НОМІНАЦІЯ
В СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ МЕДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Кочан Ірина Миколаївна,
доктор філологічних наук, професор

Львів 2008

ЗМІСТ
Список умовних позначень 4
Вступ.. 5
Розділ 1. Вторинна номінація в термінології
1.1. Способи розбудови термінології. 15
1.2. Особливості вторинної номінації в термінології 18
1.2.1. Номінація чи словотвір?................................................................. 20
1.2.2. Слово. Термін. Номенклатурне позначення 26
1.2.3. Ономасіологічна база вторинної номінації
в медичній терміносистемі. 30
1.2.4. Мислення і мова в аспекті вторинної номінації.. 39
1.3. Мовні та художні метафора і метонімія. 44
1.4. Принципи унормування вторинних медичних найменувань 47
Висновки до розділу 1 52

Розділ 2. Метафора в українській медичній терміносистемі
2.1. З історії розвитку поняття термін-метафора .. 54
2.2. Метафора в українській медичній терміносистемі 61
2.2.1. Основа виникнення метафори
в медичній терміноcистемі . 61
2.2.2. Взаємозв’язок загальновживаного слова та медичного терміна
в актах вторинної номінації. 71
2.2.3. Перехід термінів різних фахових систем у медичну галузь.. 78
2.2.4. Умотивованість вторинних медичних найменувань.. 86
2.2.5. Ускладнена метафора.... 95
2.2.6. Лексико-семантичні групи загальновживаних слів,
що є базою для називання медичних понять ... 98
2.3. Синсемантичні медичні терміни.... 111
2.3.1. Моделі метафоричних медичних термінів-словосполучень
як номінативних одиниць.. 111
2.3.2. Парадигматичні відношення вторинних термінів-словосполучень . 126
Висновки до розділу 2 .. 131

Розділ 3. Метонімія в українській медичній терміносистемі
3.1. Метонімні транспозиції
в українській медичній терміносистемі .. 136
3.2. Напрями метонімних транспозицій
в українській медичній терміносистемі .. 145
Висновки до розділу 3 .. 167

Висновки.... 170
Додатки.. 175 Список використаних джерел ... 242

ВСТУП
Нові поняття завжди відображаються в мові, адже для їх називання необхідні різноманітні вербальні засоби, і ця потреба є постійним потужним стимулом розвитку мови. Оскільки найактивніше поповнюється лексичний склад наукової мови, то термінології усіх галузей знань є найбільш динамічними в цьому аспекті, що вимагає їх детального опрацювання, систематизації та стандартизації. До кінця не вивченою залишається медична терміносистема, у якій поряд із первинними найменуваннями та запозиченнями активно використовують як термінологічні одиниці вторинні назви. Це явище (вторинної номінації) потребує ґрунтовного дослідження і з огляду на умови та механізми називання, і з огляду на функціонування таких термінів у текстах фахової мови.
Однією з найменш унормованих залишається медична термінологічна лексика, що зумовлено складністю її поняттєвої системи, а також багатовіковою історією формування медичної науки.
Медицина одна з галузей наукового знання, що тісно пов’язана із загальнонародним життям, перебуває на перетині багатьох наук та розгалужується на низку власних субтерміносистем. Тому в медичній термінології функціонують лексеми, утворені внаслідок вторинної номінації на основі загальновживаних слів, термінів інших фахових систем або термінів медичних субтерміносистем.
На сьогодні дослідження медичної термінології проводили лише в певних аспектах, зокрема:
1) історичному (В.Німчук [122], В.Передрієнко [138], Г.Дидик-Меуш [45])[1],
2) діалектологічному (Я.Вакалюк [22, 23, 24, 25], Й.Дзендзелівський [43], В.Прокопенко [147])[2],
3) етимологічному греко-латинські термінолексеми (Г.Краковецька [74, 75, 76, 77], М. Терехова [177, 178])[3];
4) аналізували лексику окремих підсистем медичної термінології:
а) радіологічної медицини (І.Корнейко [71])[4],
б) шкірних хвороб (О.Петрова [140, 141])[5],
в) судово-медичну (Т.Лепеха [91])[6],
г) клінічну (Н.Місник [113])[7],
д) медичну номенклатуру (Р. Березников [12])[8];
5) досліджували історію становлення та розробляли принципи унормування медичної термінології (Л. Симоненко, Н. Місник [114], О. Кі­цера [64], Н. Місяць [115], М. Павловський [131], Л. Петрух [142], Я. Кор­жинський [70], Н. Скоробогат [157], Р. Стецюк [166], А. Ткач [179])[9].
Перелічені праці, присвячені вивченню медичної лексики, становлять суттєву базу для створення синтетичного дослідження української медичної терміносистеми з можливістю подальшого прогнозування її розвитку, як це є в інших мовах, наприклад, в англійській монографія Е. Робертса [225][10], в російській дисертація Г. Абрамової [1][11].
У сучасній мовознавчій науці ще немає ґрунтовного дослідження, яке б описувало процеси вторинної номінації у медичній термінології. Деякі аспекти вторинної номінації в українському мовознавстві розглядали: Л. Алексієнко [4], О. Вербицька [27], О. Винник [28, 29, 30], В. Вовк [32], І. Колесникова [68], І. Кочан [72], Г. Краковецька [74, 75, 76, 77], Н. Лобур [97], Д. Мазурик [101], Л. Малевич [102], Г. Мацюк [106, 107, 108], Т. Молодід [116], Г. Пастернак [135, 136], А. Попова [145], Н. Родзевич [150], О. Тараненко [169, 170, 171], Н. Тропіна [180, 181], О. Чадюк [200], Г. Чорновол [204], А. Шамота [207], О. Шиленко [211], О. Южакова [217] та ін.[12]; у зарубіжній лінгвістиці М. Алєксєєва [5], Н. Арутюнова [7, 8], М. Блек [14], В. Гак [34], С. Гусєв [40], І. Дмітрієва [46], Д. Джеймс[223], М. Джонсон [88], М. Камак і С. Глюксберг [221], Н. Ілюхіна [55], Дж. Лакофф [88], Е. Лапіня [89], Д. Лотте [98], Є. Опаріна [124], В. Петров [139], А. Попова [145], А. Річардс [149], В. Телія [172], Н. Чернишова [203], А. Шахнаровіч [208] та ін.[13] У вітчизняному мовознавстві лінгвісти звертали велику увагу на мовну реалізацію метафори чи метонімії, на відміну від зарубіжних, де вивчали когнітивні аспекти явища.
Питання про оптимальний спосіб номінації нових понять передбачає з’ясування його сутності та вивчення всіх можливих способів як на рівні українського термінотворення, так і на рівні певної терміносистеми. Одним із засобів побудови термінологічної системи є вторинна номінація. Метою цього дослідження є вивчення вторинної номінації як одного із шляхів поповнення певної терміносистеми (на прикладі медичних термінів). У медичній галузі для багатьох термінів, утворених внаслідок вторинної номінації, існує чимало синонімних відповідників, запозичених з інших мов (напр.: антонів вогонь гангрена). Це цілком закономірно для мови, що відносно недавно отримала статус державної. Тому українська наукова мова зараз перебуває на етапі формування та становлення, і, відповідно, виникає проблема, який із цих варіантів терміна найбільш оптимальний. Виправданою є думка про те, що краще використовувати національні мовні ресурси, ніж загромаджувати мову низкою незрозумілих для багатьох мовців запозичень. Проте якщо цей термін є міжнародним, то необхідно залишати його в мові.
Вторинне номінування є способом, що дозволяє називати поняття, використовуючи внутрішні ресурси мови. Для таких термінів характерна лаконічність та конструктивна зручність, від них легко утворювати похідні слова, не порушуючи загальної структури мови.
Вторинна номінація у термінології є засобом утвердження національного наукового інтелекту. Вона свідчить про багатство української мови, про намагання заповнити поняттєві лакуни національними словами, про прагнення створити національну мовну картину світу.
Актуальність теми зумовлена тим, що медичні терміни, утворені внаслідок вторинної номінації, в максимально повному обсязі ще не були об’єктом спеціального дослідження, як і саме явище вторинної номінації в системі медичної термінології. Вторинна номінація характерна для медичної термінології, оскільки медицина невіддільна від людей, твориться на перетині багатьох наук і розгалужується на велику кількість субтерміносистем. Їх виокремлення та аналіз дали змогу з’ясувати специфіку вторинної номінації у системі медичної термінології, основу та принципи виникнення вторинних медичних термінів, місце цих термінів у медичній терміносистемі, принципи їх систематизації та класифікації в різних аспектах, а також їх системні ознаки та лексико-семантичні зв’язки.
Ця робота це вивчення вторинної номінації як одного із способів розбудови медичної термінології.
Об’єкт дослідження: українські медичні терміни, що виникли внаслідок вторинної номінації.
Предмет дослідження: вторинна номінація в українській медичній терміносистемі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами.
Тема дисертації відповідає комплексній науковій темі кафедри української мови ЛНУ імені Івана Франка «Структура української мови в синхронії та діахронії» (реєстраційний номер 0103U005955). Робота продовжує і розвиває традиції Львівської термінологічної школи.
Тема дисертації затверджена на засіданні наукової координаційної ради «Українська мова» в Інституті української мови Національної Академії Наук України від 23 травня 2006 р. Витяг із протоколу № 32 від 30. 05. 2006 р.
Мета дисертації: дослідити особливості вторинної номінації в українській медичній термінології, виявити основні механізми та принципи появи термінів вторинних найменувань та виділити їхні основні моделі.
Завдання:
- з’ясувати особливості та місце вторинної номінації серед інших спосо­бів поповнення термінної лексики;
- охарактеризувати ономасіологічну базу та ономасіологічну ознаку як складників вторинного називання;
- визначити ономасіологічну базу та ономасіологічну ознаку метафоричних номінацій у медичній термінолексиці;
- проаналізувати вмотивованість медичних термінів вторинних найменувань;
- виокремити лексико-семантичні групи слів, що стають основою перенесення назви за подібністю;
- визначити структурно-граматичні особливості слів, що є базою для вторинного номінування;
- виділити ономасіологічну базу та ономасіологічну ознаку номінації медичних понять на основі асоціацій за суміжністю;
- виявити й охарактеризувати напрями метонімних транспозицій у медичній термінології;
- окреслити основні моделі медичних складених термінів вторинних номінацій;
- виробити основні принципи унормування вторинних термінних назв медичної галузі.
Джерельною базою роботи є термінологічні медичні словники, основними серед яких стали Українсько-латинсько-англійський медичний тлумачний словник: у 2 томах / [за ред. М. Павловського, Л. Петрух, І. Головко]. Львів: «Словник», 1995. 651 [1] с.; 786 [2] с. та Червяк П. Р. Медична енциклопедія. К., 2001, а також Словник української мови: в 11-ти томах / Ред. колегія: І. К. Білодід, А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк та ін. К.: «Наукова думка», 1970 1980; Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. К.: «Наукова думка», 2000. 680 с. та Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
Фактичний матеріал роботи налічує 1985 українських медичних термінів: простих, складних та складених, які виникли в результаті вторинної номінації.
Методи: в дисертації застосовано описово-аналітичний метод для аналізу кожної термінологічної одиниці в семантичному та структурному аспектах, а також для узагальнення й класифікації мовних фактів. Для визначення ономасіологічної бази та ономасіологічної ознаки і для уточнення семантичної структури лексичних одиниць залучено зіставний метод і прийоми компонентного аналізу. Дистрибутивний метод слугував аналізу синтагматичних зв’язків між компонентами складених термінів вторинних найменувань. Як допоміжні використано елементи кількісного аналізу, що дало змогу встановити співвідношення між різними досліджуваними фактами.
Наукова новизна:
- вперше до визначення мовного статусу термінів вторинних найменувань застосовано ономасіологічний підхід, а також здійснено цілісний мовний аналіз українських медичних термінів, утворених шляхом перенесення назви, й доведено їхню системність;
- виділено ономасіологічну базу та ономасіологічну ознаку як складові вторинної номінації в медичній терміносистемі;
- запропоновано методологію аналізу вмотивованості вторинних термінологічних одиниць за ступенем відображення мотивувальної ознаки на рівні сем;
- з’ясовано характер багатозначності слова, що є наслідком вторинної номінації на загальномовному та термінологічному рівнях, і виділено основні значеннєві зміщення у полісемному слові;
- покласифіковано медичні терміни вторинні найменування 1) за характером подібності, що лежить в основі їхнього виникнення; 2) за ступенем умотивованості; 3) за належністю до лексико-семантичних груп; 4) за структурою аналітичних номінацій; 5) за характером метонімних транспозицій;
- проаналізовано метафоричні та метонімні зв’язки між компонентами складених термінів, утворених шляхом опосередкованої вторинної номінації;
- визначено основні принципи унормування термінів вторинних назв медичної галузі.
Теоретичне значення: отримані результати будуть корисними для подальшого розвитку теорії українського термінознавства. Пропоноване дослідження сприятиме в майбутньому вивченню проблем вторинної номінації у термінологічних системах інших наук, а результати проведеного аналізу термінів вторинних назв розширять сучасні уявлення про способи формування терміносистем. Висліди, здобуті у студіюванні вторинної номінації, поглиблять й розвинуть ономасіологічний підхід до фахових назв, а у поєднанні із семасіологічним підходом дадуть змогу отримати об’єктивну мовну картину наукової сфери.
Практичне значення: результати проведеного дослідження можуть бути впроваджені в наукову і педагогічну роботу: для підготовки відповідних розділів підручників, лекційних, практичних занять, спецкурсів, спецсемінарів із фахового мовлення студентів медичних та філологічних спеціальностей. Матеріал дисертації можна застосувати у викладанні курсу «Українське термінознавство», а також сучасної української мови, зокрема таких розділів, як «Лексикологія», «Семантика», «Ономасіологія». Зібраний фактаж слугуватиме у лексикографічній практиці для укладання термінних та загальномовних словників. Виявлені особливості вторинної номінації в системі української медичної термінології, а також систематизація медичних термінів вторинних назв, будуть корисними для стандартизації й уніфікації медичної термінології та подальших досліджень у цій галузі.
Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження здобувачка отримала самостійно. Наукових праць із теми дисертації, написаних у співавторстві, немає.
Апробація результатів дисертації: основні теоретичні положення та здобуті результати дисертації було висвітлено в доповідях на Звітних наукових конференціях університету (Львів, 2005, 2006, 2007), Міжнародних наукових конференціях «Українська термінологія і сучасність» (Київ, 2005, КиївУмань, 2007), «Проблеми української термінології» (Львів, 2006, 2008), «Актуальні проблеми синтаксису» (Чернівці, 2006), а також обговорено на семінарах кафедри української мови (2006, 2007, 2008) та наукових семінарах «Методологія проведення наукового дослідження» (Львів, ЛНУ імені Івана Франка, 2007), «Метафори в гуманітарному дискурсі, у громадському та побутовому мовленні» (Варшава, Варшавський університет, 2007).
Публікації: за матеріалами дисертації опубліковано вісім статей, п’ять із яких у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України [192, 193, 194, 195, 196, 197, 198, 199].
Структура роботи: дисертація складається зі вступу, переліку умовних позначень, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (227 найменувань), додатка. Повний обсяг роботи становить 267 сторінок, текстова частина 175 сторінок.

[1] Німчук В. В. Мовознавство на Україні в XIV-XVII ст. / В. В. Німчук. К.: Наукова думка, 1985. 222 с.; Передрієнко В. А. Лікарські та господарські порадники XVII ст. / В. А. Передрієнко. К.: Наукова думка, 1984. 127 с.; Дидик-Меуш Г. М. Медична номенклатура в пам’ятках української мови XVI-XVIII ст.: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Г. М. Дидик-Меуш Львів, 2001. 19 с.

[2] Вакалюк Я. Ю. До вивчення народних назв хвороб на Прикарпатті / Я. Ю. Вакалюк // Мовознавство. 1972. № 1. С. 20 31.; Вакалюк Я. Ю. З історії народної медичної термінології / Я. Ю. Вакалюк // Культура слова. 1979. В. 17. С. 67 75; Вакалюк Я. Ю. Нормалізація українських медичних термінів / Я.Ю. Вакалюк // НТП і проблеми термінології: тези доповідей (Львів, 1980) / АН УРСР. КНТ. Ін-т мовознавства. К.: Наукова думка, 1980. С. 43 44; Вакалюк Я. Ю. Лексика народної медицини українських говорів Прикарпаття: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Я. Ю. Вакалюк. Ужгород, 1974. 26 с.; Дзендзелівський Й. О. Лексика народної ветеринарії українських закарпатських говорів / Й. О. Дзендзелівський // Культура і побут населення Українських Карпат: матеріали республіканської наукової конференції / Ужгородський університет. Ужгород, 1973. 337 с.; Прокопенко В. А. Назви хвороб, способів їх лікування та лікувальних установ у буковинських говорах / В. А. Прокопенко // Матеріали 19 наукової сесії Чернівецького ун-ту. Секція філологічних наук. Тези доповідей. Чернівці, 1963. С. 6 7.

[3] Краковецкая Г. А. Метафоризация как средство формирования медицинской терминологии: на материале древнегреческого, латинского, русского и украинского языков: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. кандидата філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Г. А. Краковецкая К., 1979. 24 с.; Краковецька Г. О. Метафора у формуванні медичної термінології / Г. А. Краковецька // НТП і проблеми термінології: тези доповідей (Львів, 1980) / АН УРСР. КНТ. Ін-т мовознавства. К.: Наукова думка, 1980. С. 116 117; Краковецька Г. О. Про лексико-семантичну трансформацію в сфері термінології: на матеріалі медичних термінів / Г. О. Краковецька // Мовознавство. 1976. № 6. С. 53 57; Краковецька Г. О. Роль метафори у творенні латинських медичних термінів та їх відповідники у східнослов’янських мовах / Г. О. Краковецька // Тези доповідей та повідомлень міжвузівської наукової конференції з питань східнослов’янського іменного словотвору. К.: Наукова думка, 1974. 164 с. С. 81 82; Терехова М.П. Из истории словообразования в латинской медицинской терминологии // Вестник Харьковского ун-та. - №12. Серия филологическая. 1965. В.2. С.41- 49; Терехова М. П. О синонимии в медицинской терминологии / М. П. Терехова // Вестник Харьковского университета. №141: иностранные языки. 1976. В. 9. С. 111 114.

[4] Корнейко І.В. Становлення термінології медичної радіології в українській мові: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. В. Корнейко. Харків, 1996. 18 с.

[5] Петрова О. Б. Структурно-семантична характеристика медичної термінології та народних найменувань шкірних хвороб в українській мові: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / О.Б.Петрова. Харків, 1990. 24 с.; Петрова О. Б. Шляхи розвитку медичної термінології / О. Б. Петрова // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи / Збірник наукових праць. В. 5. К., 1998. С. 76 82.

[6] Лепеха Т. В. Лексико-семантичні та словотвірно-структурні особливості судово-медичної термінології.: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Т. В. Лепеха. Дніпропетровськ, 2000. 19 с.

[7] Місник Н. В. Формування української медичної клінічної термінології: автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01. «Українська мова» / Н. В. Місник. К., 2002. 20 с.

[8] Березников Р.С. Некоторые вопросы этимологии номенклатуры лекарственных средств // III Всесоюзная конференция по вопросам класической филологии: тезисы докладов. К.: Изд-во Киевского университета. -1966. С. 5-7.

[9] Місник Н., Симоненко Л. Про «стан здоров’я» мови медицини (термінологічний аспект) / Н. Місник, Л. Симоненко // Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». Проблеми української термінології / Відп. ред. проф., д-р філол. наук Левко Полюга. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська Політехніка», 2002. № 453. С. 262- 269; Кіцера О. До питання унормування української медичної термінології / О. Кыцера // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VI / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. В. VI. С. 165 168; Коржинський Я. Н. Питання наголосу в медичній термінології / Я. Н. Коржинський // Доповіді та повідомлення Львівського університету, 1961. В. 9. Ч. 1. С. 175 178; Павловський М. Про упорядкування українських термінів медичних текстів / М. Павловський // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VIІ / Відп. ред. Л. О. Симоненко. Київ: КНЕУ, 2007. С. 187 190; Петрух Л. Стан української мови, фармацевтичної та медичної термінології на початку третього тисячоліття / Л. Петрух // Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». Проблеми української термінології / Відп. ред. проф., д-р філол. наук Левко Полюга. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська Політехніка», 2002. С. 270 275; Скоробогат Н. Б. Компоненты медицинской терминологии и составление медицинского словаря по принципу "гнездования" терминов вокруг каждого компонента / Н. Б. Скоробогат // Всесоюзная конференция по вопрсам класической филологии: тезисы докладов. К.: Изд-во Киевского ун-та. 1966. С. 16 17; Стецюк Р. Становлення медичної термінології в українській мові / Р. Стецюк // Визвольний шлях. 1997. Кн. 3. С. 342 348; Ткач А. Осново- та словоскладання як засіб творення медичних термінів / А. Ткач // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія. Збірник наукових праць. Чернівці: "Рута", 2007. В. 321 322. С. 449 455; Місяць Н. Українські офтальмологічні терміни з погляду походження / Наталія Місяць, Володимир Білоус, Алла Білоус // Українська термінологія і сучасність: зб.наук.праць / Відп.ред. Л.О. Симоненко. К., 2005. Вип. 6. С. 158 160.

[10] Roberts E. Medical terms. Their origin and construction / E. Roberts. London: William Heinemann Medical books, 1971. 405 p.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Вторинна номінація в терміносистемі це універсальний динамічний процес творення нових термінів, що відображає особливості наукової концептуалізації, яка базується на загальних та специфічних властивостях терміна. У медичній терміносистемі вторинна номінація реалізується у своїх двох основних видах: метафорі й метонімії. Фактичним матеріалом роботи стало 1985 медичних термінів: простих, складних та складених, які виникли в результаті непрямої та опосередкованої вторинної номінації і зафіксовані у спеціальних словниках.
2. Для явища вторинної номінації в медичній термінології характерна системність: з одного боку, результатом вторинної номінації є спеціальне слово, яке входить у галузеву систему термінів та в систему мови загалом; з іншого боку, будь-яке групування, класифікація термінів, що з’явилися внаслідок дії вторинного називання, свідчить про закономірність цього явища.
3. Ономасіологічний підхід до вивчення вторинної номінації дав змогу аналізувати явище з опорою на два головні поняття: ономасіологічну базу та ономасіологічну ознаку. Ономасіологічною базою створення імені для нової медичної реалії може бути: 1) загальновживане слово (вибух, воротар, корсет), 2) термін медичної субтерміносистеми (ампула, горбик), 3) термін іншої терміносистеми (атака, блокада, стигми). Відтак мовним виявом результату вторинної номінації в медичній терміносистемі є поява: 1) полісемії на загальномовному рівні (взаємодія загальновживаного значення та медичного); 2) полісемії на рівні однієї терміносистеми (зв'язок значень терміна різних галузей медицини); 3) полісемії на рівні двох чи більше терміносистем (існування медичного значення та значення терміна іншої терміносистеми).
4. Ономасіологічною ознакою в домінуванні механізмів метафори в медичній терміносистемі може бути: 1) зовнішня схожість, 2) спільна функція, 3) зовнішня та функційна подібність. Найчастіше номінація в медичній термінології відбувається за подібністю зовнішнього вигляду об’єкта називання (за подібністю форми або ознаки зовнішнього вияву): голка, келих, сходи. Значно рідше основою номінації стає схожість за функцією або зовнішня і функційна подібності одночасно (покришка, канал, мішок, чаша). У відсотках їхнє співвідношення виглядає так 65% : 18% : 17%.
5. Ономасіологічною ознакою метонімії може бути: 1) суміжність (найчастіше логічна) (процес предмет, процес результат процесу, процес хворобливий стан; процес операція, процес кількісний показник, предмет процес, предмет кількісний показник), 2) партитивність (орган частина органа, ціле частина, видове родове); 3) приналежність (окуляри Бартельса, операція Брікера, ангіна Дюге). Основою метонімії можуть слугувати відношення між однорідними та неоднорідними категоріями. Метонімні транспозиції часто поєднують категорії різного значеннєвого наповнення й спричиняють перехід значеннєвих категорій: назви дій можуть отримувати 1) предметне значення, 2) атрибутивне значення; назви предметів можуть набувати: 1) квантитативного значення, 2) процесуального значення, 3) атрибутивного значення; атрибутивні назви змінюють своє значення на: 1) квантитативне, 2) процесуальне, 3) предметне; квантитативні назви трансформують своє значення у: 1) предметне, 2) атрибутивне. Напрями метонімних транспозицій видозмінюють і категоріальне граматичне значення конкретного абстрактного і навпаки, а також категорію істоти/неістоти. У результаті метонімних транспозицій у слові виникають нові категорії значень, причому в семантиці слова можуть поєднуватися принципово різні види значень: 1) атрибутивні, 2) процесуальні, 3) предметні (абстрактні і конкретні), 4) квантитативні. Асоціації об’єктів за суміжністю, а також асоціації понять за їх логічною близькістю перетворюються на тісний зв'язок різних категорій значення. У медичній термінології метонімія часто виникає на основі синтаксичних контактів і є результатом стиснення тексту (явище конденсації тексту окуляри Бартельса).
6. Поряд із загальномовними та загальнотермінологічними моделями метонімних транспозицій у медичній терміносистемі витворилися специфічні моделі, характерні лише для медичної термінологічної лексики, наприклад: орган деформація органа, процес операція, ознака хвороби хвороба, орган хвороба органа та ін. Виділення моделей термінологічної номінації має важливе значення для систематизації, стандартизації та уніфікації термінологічної лексики української мови. У медичній терміносистемі явище метонімії кількісно поступається метафорі. Найбільш продуктивними видами метонімії є перенесення в напрямі процес предмет та процес результат процесу. Метонімія в медичній термінології характеризується системністю, оскільки відокремлюються певні групи слів, значення яких стає основою перенесення за суміжністю.
7. В актах вторинної номінації спостерігаємо взаємозв’язок значення загальновживаного слова та значення терміна на рівні мовних знаків. Термін, виникаючи на базі значення загальновживаного слова, отримує іншу денотативно-сигніфікативну віднесеність, а зовнішня оболонка залишається незмінною. Саме завдяки асиметричній структурі мовного знака (зовнішня оболонка та внутрішня форма) мовна система може еволюціонувати (зокрема система термінів), віддзеркалюючи при цьому розвиток суспільства загалом.
8. Властива термінам як номінативним одиницям внутрішня форма має мотивований зв’язок зі словом на рівні семантики, на якому базується творення термінів. Умотивованість медичних термінів може бути незавуальованою (місяць, серп) та завуальованою (лабіринт, ковадло). При цьому мотивувальна ознака може 1) бути стрижневим компонентом значення слова (борозна, китичка); 2) перебувати на периферії значення слова (купол, яблуко); 3) взагалі не відображатись у семній структурі значення слова (лабіринт, лопатка). За ступенем відображення мотивувальної ознаки на семному рівні одиниці медичної терміносистеми можуть бути 1) абсолютно вмотивовані, 2) частково вмотивовані, 3) асоціативно вмотивовані.
9. Метафора в медичній термінології процес системний і закономірний, тому що вона притаманна окремим лексико-семантичним групам слів. Центральною базою для метафоричних зміщень у семантиці стало 11 лексико-семантичних груп слів: назви предметів побуту; назви знарядь праці та їх частин або елементів; назви будівель, приміщень, споруд та їх елементів; назви вмістищ; назви форм рельєфу; назви рослин, плодів та їх частин; назви тварин та частин тваринних організмів; назви осіб за професією або діяльністю; назви одягу, взуття та їх елементів; назви прикрас та їх елементів; назви природних явищ. Найчастіше слова переходять у термінні семантичні поля: орган або частина органа; структура органа; хвороба.
10. Терміни-словосполучення як результат опосередкованої вторинної номінації активно входять у медичну терміносистему і становлять значну частину її словника. Вони складаються з опорного найменування (головного компонента) та конкретизатора в атрибутивній функції (залежного компонента). Метафоризатором в одиницях такого структурного типу найчастіше стає опорне найменування, значно рідше конкретизатор, на відміну від метонімічних термінів словосполучень, де метонімізатором виступає конкретизатор.
11. Комбінації словоформ в аналітичних термінологічних конструкціях мають сталу структуру, що дає можливість виділити структурні типи медичних термінів-словосполучень. Найбільша частота вживання характерна для двокомпонентних субстантивно-ад’єктивних (вежовий череп, вертлужна западина, артеріальна протока) та субстантивно-субстантивних (ніжка мозку, хмаринка рогівки, поясок металізації) термінів-словосполучень, найнижчий рівень функціонування у чотири- та п’ятикомпонентних термінів-словосполучень, а також у прийменникових конструкцій, що пояснюємо їх немобільністю та значним інформативним навантаженням.
12. Номінація нових наукових понять за допомогою словосполучень стала традицією у медичній термінології, про що свідчить існування парадигматичних зв’язків гіперо-гіпонімії, синонімії та антонімії між ними.
13. Оскільки процеси мислення людини базуються на метафорі та метонімії, однакові у всіх людей, як і процеси наукового мислення, то термінологічна метафора та метонімія можуть отримати статус мовної універсалії.
14. Медичні терміни, що виникли внаслідок вторинної номінації, становлять особливу частину лексики медичної термінології й засвідчують тісний зв'язок мови та мислення в актах вторинного називання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Г.А. Медицинская лексика: основные свойства и тенденции развития: дис.д-ра филол. наук: 10.02.01 / Абрамова Галина Алексеевна. Краснодар, 2003. 312 с.
2. Азнаурова Э. С. Стилистический аспект номинации словом как единицей речи / Э. С. Азнаурова // Языковая номинация. Виды наименований. М.: Наука, 1977. С. 86 129.
3. Аксьонова О. Г. Збагачення суспільно-політичної лексики української літературної мови шляхом переосмислювання слів / О. Г. Аксьонова // Питання літературознавства та мовознавства: тези доповідей та повідомлень республіканської наукової конференції. Харків: В-во Харківського ун-ту, 1967. С. 131 133.
4. Алексієнко Л. А., Семанчак С. М. Спостереження над метафорами наукових текстів / Л. А. Алексієнко, С. М. Семанчак // Українське мовознавство. К., 1989. В. 16. С. 56 60.
5. Алексеева Л. М. Термин и метафора: семантическое обоснование метафоризации / Л. М. Алексеева. Пермь: ПГУ, 1998. 250 с.
6. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика (синонимические средства языка) / Ю. Д. Апресян. М.: Наука, 1974. С. 256 283.
7. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс / Н. Д. Арутюнова // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 5 32.
8. Арутюнова Н. Д. Языковая метафора. Синтаксис и лексика / Н. Д. Арутюнова // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С. 147 173.
9. Багмут Й. А. Слово і термін / Й. А. Багмут // Питання мовної культури. 1969. В. 3. С. 16 27.
10. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / [под ред. Будагова Р.А.] / Шарль Балли. М.: Изд-во иностранной литературы, 1955. 416 с.
11. Бацевич Ф. С., Грицютенко І. Є. Дієслівна метонімія в російській, українській і болгарській мовах (функціонально-типологічний аспект) / Ф. С. Бацевич, І. Є. Грицютенко // Мова і соціальне відродження: Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 1991. В. 22. С. 23 30.
12. Березников Р. С. Некоторые вопросы этимологии номенклатуры лекарственных средств / Р. С. Березников // III Всесоюзная конференция по вопросам класической филологии: тезисы докладов. К.: Изд-во Киевского университета. 1966. С. 5 7.
13. Бєляєв Р. С. Поняття терміноелемента з погляду теорії номінації / Р. С. Бєляєв // Мовознавство. 1990. № 3. С. 64 66.
14. Блек М. Метафора / М. Блек // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 153 172.
15. Богуцкая М. Ф., Лагутина А. В. Терминоведение на Украине. Библиографический указатель 1947 1980 / М. Ф. Богуцкая, А. В. Лагутина. К.: Наукова думка, 1982. 108 с.
16. Боєва Е., Ярова Л. Специфіка польової організації водотранспортної і юридичної термінології / Е. Боєва, Л. Ярова // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VI / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. В. VI. С. 146 150.
17. Бондарчук М. М. Структурно-семантичні параметри російської авіаційної терміносистеми (макрополе «рух літального апарата): автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: спец. 10.02.02 «Російська мова» / М. М. Бондарчук. К., 2000. 32 с.
18. Боярова Л. Варіантні одиниці в українській науково-технічній термінології / Л. Боярова // Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». Проблеми української термінології / Відп. ред. проф., д-р філол. наук Левко Полюга. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська Політехніка», 2006. № 559. С. 22 25.
19. Боярова Л. Динамічна теорія норми в сучасній термінології / Л. Боярова // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VIІ / Відп. ред. Л. О. Симоненко. Київ: КНЕУ, 2007. С. 43 47.
20. Бугулов Б. Н. Метафора как словообразовательное средство в английской научной терминологии / Б. Н. Бугулов / АН УССР. Ин-т теоретической физики. К.: Вища школа, 1979. 22 с.
21. Будагов Р. А. Очерки по языкознанию / Р. А. Будагов. М.: Изд-во АН СССР, 1952. 280 с.
22. Вакалюк Я. Ю. До вивчення народних назв хвороб на Прикарпатті / Я. Ю. Вакалюк // Мовознавство. 1972. № 1. С. 20 31.
23. Вакалюк Я. Ю. З історії народної медичної термінології / Я. Ю. Вакалюк // Культура слова. 1979. В. 17. С. 67 75.
24. Вакалюк Я. Ю. Нормалізація українських медичних термінів / Я. Ю. Вакалюк // НТП і проблеми термінології: тези доповідей (Львів, 1980) / АН УРСР. КНТ. Ін-т мовознавства. К.: Наукова думка, 1980. С. 43 44.
25. Вакалюк Я. Ю. Лексика народної медицини українських говорів Прикарпаття: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Я. Ю. Вакалюк. Ужгород, 1974. 26 с.
26. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
27. Вербицька О. А. Термінологічна лексика і метафоризація / О. А. Вербицька // Мовознавство. 1983. № 6. С. 47 50.
28. Винник О. Антропоморфічна метафора у фінансовій термінології / О. Винник // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. V / Відп. ред. Л. О. Симоненко. Київ: КНЕУ, 2003. С. 100 103.
29. Винник О. Зооморфічна метафора у фінансовій термінології / О. Винник // Лінгвістичні дослідження. Харків: «ОВС», 2002. Вип. 8. С. 7 10.
30. Винник О. Метафора предметної сутності в економічній термінології / О. Винник // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VI / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. В. VI. С. 98 101.
31. Витгенштейн Л. Философские исследования / Л. Витгенштейн // Философские работы. Ч.1. М.: «Гнозис», 1994. С. 91 116.
32. Вовк В. Н. Языковая метафора в художественной речи (Природа вторичной номинации) / В. Н. Вовк. К.: Наукова думка, 1986. 86 с.
33. Гак В. Г. Сопоставительная лексикология: на материале французского и русского языка / В. Г. Гак. М.: Международные отношения, 1977. 264 с.
34. Гак В. Г. Метафора: универсальное и специфическое / В. Г. Гак // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 11 26.
35. Ганич Д., Олійник І. Словник лінгвістичних термінів / Д. Ганич, І. Олійник. К.: Вища школа, 1985. 360 с.
36. Гаспаров М. Л. Избранные труды: в 3-х томах. Т. 2: О стихах / М. Л. Гаспаров. М.: Языки русс. культуры, 1997. 504 с.
37. Герасименко О. Стан українського писемного медичного наукового мовлення / Олександр Герасименко // Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». Проблеми української термінології / Відп. ред. проф., д-р філол. наук Левко Полюга. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська Політехніка» Львів, 2002. С. 275 278.
38. Годована М. Словосполучення як джерело поповнення української термінології / М. Годована // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VI / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. В. VI. С. 101 103.
39. Голанов Е. И. Образование терминов путем семантической деривации / Е. И. Голанов // НТП і проблеми термінології: тези доповідей (Львів, 1980) / АН УРСР. КНТ. Ін-т мовознавства. К.: Наукова думка, 1980. С. 64 66.
40. Гусев С. С. Упорядоченность научной теории и языковые метафоры / С. С. Гусев // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С.119 134.
41. Д’яков А. С. та ін. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти / Д’яков А. С., Кияк Т. Р., Куделько З.Б. К.: Вид. дім «КМ Academia», 2000. 218 с.
42. Даниленко В. П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания / Даниленко В.П. М.: Наука, 1977. 246 с.
43. Дзендзелівський Й. О. Лексика народної ветеринарії українських закарпатських говорів / Й. О. Дзендзелівський // Культура і побут населення Українських Карпат: матеріали республіканської наукової конференції / Ужгородський університет. Ужгород, 1973. 337 с.
44. Дэвидсон Д. Что означают метафоры / Д. Дэвидсон // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 173 193.
45. Дидик-Меуш Г. М. Медична номенклатура в пам’ятках української мови XVI-XVIII ст.: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Г. М. Дидик-Меуш Львів, 2001. 19 с.
46. Дмитриева И. А. Метафора как способ познания: логико-гносеологический статус: автореферат диссертации на соискание науч. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» / И. А. Дмитриева Якутск, 2000. 22 с.
47. Довгалевський М. Поетика (Сад поетичний) / М. Довгалевський. К.: Мистецтво, 1973. 436 с.
48. Дудик П. С. Термін, номенклатурна назва і контекст / П. С. Дудик // НТП і проблеми термінології: тези доповідей (Львів, 1980) / АН УРСР. КНТ. Ін-т мовознавства. К.: Наукова думка, 1980. С. 83 85.
49. Ємельянова О. А. Особливості перекладу термінів-метафор з англійської на українську мову / О. А. Ємельянова // Науково-технічний прогрес і проблеми термінології: Тези доповідей Республіканської конференції (Львів, травень 1980 р.) / Редкол.: Л. С. Паламарчук (відп. ред.) та ін. К.: Наукова думка, 1980. С. 87 88.
50. Жайворонок В. В. Лексична підсистема мови і значення лексичних одиниць / В. В. Жайворонок // Мовознавство. № 6. 1999. С. 32 46.
51. Жоль К. К. Познавательные функции аналогии и их значение в истории философских учений о категориях / К. К. Жоль // Логико-гносеологические исследования категориальной структуры мышления: Сборник научных трудов. К.: Наукова думка, 1980. С. 289 338 с.
52. Журавлева Т. А. Особенности терминологической номинации / Т. А. Журавлева. Донецк: Донбасс, 1998. 253 с.
53. Загнітко А. П. Основи українського теоретичного синтаксису. Ч.1. / Анатолій Панасович Загнітко. Горлівка: ГДППМ, 2004. 227 с.
54. Загнітко А. П. Сучасні лінгвістичні теорії: Монографія / Анатолій Панасович Загнітко. Донецьк: ДонНУ, 2006. 338 с.
55. Илюхина Н. А. О взаимодействии когнитивных механизмов метафоры и метонимии в процессах порождения и развития образности / Н. А. Илюхина // Вестник СамГУ. 2005. № 1 (35). С. 138 154.
56. Канделаки Т. Л. Семантика и мотивированность терминов / Т. Л. Канделаки. М.: Наука, 1977. 167 с.
57. Капанадзе Л. А. О понятии «термин» и «терминология» / Л. А. Капанадзе // Развитие лексики современного русского языка [Сб. статей. Под ред. Е. А. Земской и Д. Н.Шмелева]. М.: Наука, 1965. С. 75 85.
58. Караулов Ю. Н. Русский язык и языковая личность / Ю. Н. Караулов. М.: Наука, 1987. 264 с.
59. Карпенко Ю. О. Синхронічна сутність лексико-семантичного способу словотвору / Ю. О. Карпенко // Мовознавство. 1992. № 4. С. 3 10.
60. Карпова В. Л. Термін і художнє слово / В. Л. Карпова // НТП і мова. К.: Наукова думка. 1978. С. 137 149.
61. Кассирер Э. Сила метафоры / Э. Кассирер // Теория метафоры. М.: Прогресс, 1990. С. 33 43.
62. Кияк Т. Р. Лингвистические аспекты терминоведения: учеб. пособие / Кияк Т. Р.; М-во высш.и сред.спец. образования УРСР, Учеб. метод. каб. по высш.образованию. К.: УМКВО, 1989. 103, [1] с.
63. Кияк Т. Проблема лінгвістичного упорядкування термінології / Т. Кияк // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VI / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. В. VI. С. 13 17.
64. Кіцера О. До питання унормування української медичної термінології / О. Кіцера // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VI / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. В. VI. С. 165 168.
65. Ковалик І. І. Вчення про словотвір / І. І. Ковалик. Львів, Вид-во Львівського ун-ту, 1961. 83 с.
66. Коваль А. П. Синоніміка в термінології / А. П. Коваль // Дослідження з лексикології та лексикографії. К.: Наукова думка, 1965. С. 157 169.
67. Козловская М. С. Семантическая деривация как источник новых обозначений: автореферат дис. на соиск. науч. степ. канд. филолог. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» / М. С. Козловская. Минск, 1995. 21 с.
68. Колесникова І. Принципи метафоричної номінації в термінології: об’єктивні та суб’єктивні чинники / І. Колесникова // Українська мова та література. № 20 (372). 2004. С. 16 21.
69. Комова М. Семантичне творення термінів на означення документів / М. Комова // Вісник Національного університету «Львівська Політехніка». Проблеми української термінології / Відп. ред. проф., д-р філол. наук Левко Полюга. Львів: Вид-во Нац. ун-ту «Львівська Політехніка», 2005. № 538. С. 78 83.
70. Коржинський Я. Н. Питання наголосу в медичній термінології / Я. Н. Коржинський // Доповіді та повідомлення Львівського університету, 1961. В. 9. Ч. 1. С. 175 178.
71. Корнейко І. В. Становлення термінології медичної радіології в українській мові: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. В. Корнейко. Харків, 1996. 18 с.
72. Кочан І. М. Метафора і метонімія як засоби створення українських радіотехнічних термінів / І. М. Кочан // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів, 1990. В. 21. С. 80 83.
73. Кочан І. М. Системність, динаміка, кодифікація слів з міжнародними кореневими компонентами в сучасній українській мові: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. доктора філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. М. Кочан К., 2006. 40 с.
74. Краковецкая Г. А. Метафоризация как средство формирования медицинской терминологии: на материале древнегреческого, латинского, русского и украинского языков: автореферат дисертації на здобуття наук. ступ. кандидата філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Г. А. Краковецкая К., 1979. 24 с.
75. Краковецька Г. О. Метафора у формуванні медичної термінології / Г. А. Краковецька // НТП і проблеми термінології: тези доповідей (Львів, 1980) / АН УРСР. КНТ. Ін-т мовознавства. К.: Наукова думка, 1980. С. 116 117.
76. Краковецька Г. О. Про лексико-семантичну трансформацію в сфері термінології: на матеріалі медичних термінів / Г. О. Краковецька // Мовознавство. 1976. № 6. С. 53 57.
77. Краковецька Г. О. Роль метафори у творенні латинських медичних термінів та їх відповідники у східнослов’янських мовах / Г. О. Краковецька // Тези доповідей та повідомлень міжвузівської наукової конференції з питань східнослов’янського іменного словотвору. К.: Наукова думка, 1974. 164 с. С. 81 82.
78. Краснопольська Н. Синонімія в термінології менеджменту / Н. Краснопольська // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VI / Відп. ред. Л. О. Симоненко. К.: КНЕУ, 2005. В. VI. С. 111 114.
79. Краснопольська Н. Гіперо-гіпонімічні відношення в українській термінології менеджменту / Н. Краснопольська // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць. Вип. VIІ / Відп. ред. Л. О. Симоненко. Київ: КНЕУ, 2007. С. 111 113.
80. Крейтор А. М. Лексико-семантичний спосіб творення українських математичних термінів / А. М. Крейтор // Проблемы словообразования русского и украинского языков: сборник статей. К., Донецьк: Вища школа, 1976. С. 123 132.
81.&n