МЕТАФОРИЧНЕ ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ ЖІНКА В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ
На правах рукопису

Сукаленко Тетяна Миколаївна

УДК 811.161.2’271 + 371

МЕТАФОРИЧНЕ ВИРАЖЕННЯ КОНЦЕПТУ ЖІНКА
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Ставицька Леся Олексіївна,
доктор філологічних наук, професор

Київ 2009 ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................... 6
ВСТУП................................................................................................... 9
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ
ГЕНДЕРНОГО СТЕРЕОТИПУ В ЛІНГВОГЕНДЕРОЛОГІЇ.............. 15
1.1. Гендер” як соціолінгвістичне поняття................................... 15
1.2. Науково-теоретичні проблеми висвітлення гендерних
стереотипів жінки........................................................................... 18
1.3. Поняття концепту в сучасній лінгвокогнітології.
Гендерна концептосфера................................................................ 27
1.4. Метафора як засіб вербалізації гендерних стереотипів......... 31
1.4.1.Семантика і структура метафори................................... 31
1.4.2. Метафора символ....................................................... 42
1.4.3. Метафора та порівняння............................................... 45
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1................................................................ 50
РОЗДІЛ 2. ТИПІЗОВАНІ ОБРАЗНІ ПАРАДИГМИ ЯК
ЗАСОБИ СЛОВЕСНОГО ВТІЛЕННЯ КОНЦЕПТУ ЖІНКА.............. 51
2.1. ЖІНКА ПРИРОДА............................................................... 53
2.2. ЖІНКА АРХЕТИПНА ПРИРОДНА СТИХІЯ.................... 55
2.2.1. Лексико-семантична група ВОДА................................. 55
2.2.2. Лексико-семантична група НЕБЕСНЕ ТІЛО................ 57
2.2.3. Лексико-семантична група СОНЦЕ.............................. 58
2.2.4. Лексико-семантична група ВОГОНЬ............................ 61
2.3. ЖІНКА ТВАРИНА............................................................... 61
2.3.1. Лексико-семантична група СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ....... 64
2.3.2. Лексико-семантична група ДИКІ ХИЖІ ТВАРИНИ.... 77
2.3.3. Лексико-семантична група ДИКІ ТВАРИНИ............... 80
2.3.4. Лексико-семантична група ПЛАЗУНИ........................ 81
2.3.5. Лексико-семантична група ЗЕМНОВОДНІ ТВАРИНИ... 84
2.3.6. Лексико-семантична група ВОДНІ ТВАРИНИ............ 86
2.4. ЖІНКА ПТАХ....................................................................... 89
2.4.1. Лексико-семантична група ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ......... 91
2.4.2. Лексико-семантична група ОСІЛІ ПТАХИ................... 97
2.4.3. Лексико-семантична група ХИЖІ ПТАХИ.................... 102
2.4.4. Лексико-семантична група СВІЙСЬКА ПТАХА........... 106
2.4.5. Лексико-семантична група ДИКА ПТАХА.................... 109
2.4.6. Лексико-семантична група ХАТНІ, ДЕКОРАТИВНІ,
ЕКЗОТИЧНІ ПТАХИ............................................................... 109
2.5. ЖІНКА КОМАХА................................................................ 111
2.6. ЖІНКА РОСЛИНА............................................................... 113
2.6.1. Лексико-семантична група КВІТКА.............................. 113
2.6.2. Лексико-семантична група ДЕРЕВО............................ 118
2.6.3. Лексико-семантична група РОСЛИНА......................... 125
2.6.4. Лексико-семантична група ТРАВА............................... 128
2.6.5. Лексико-семантична група ОВОЧ................................ 129
2.6.6. Лексико-семантична група ПЛІД.................................. 129
2.6.7. Лексико-семантична група ГРИБИ............................... 131
2.7. ЖІНКА АРТЕФАКТ............................................................. 132
2.7.1. Лексико-семантична група ПРЕДМЕТ......................... 132
2.7.2. Лексико-семантична група РЕАЛІЇ ПОБУТУ............... 141
2.7.3. Лексико-семантична група БУДІВЛІ............................ 151
2.7.4. Лексико-семантична група ПРОДУКТИ
ХАРЧУВАННЯ......................................................................... 152
2.7.5. Лексико-семантична група КОШТОВНОСТІ,
МІНЕРАЛИ.............................................................................. 155
2.7.6. Лексико-семантична група МУЗИЧНІ
ІНСТРУМЕНТИ...................................................................... 157
2.8. ЖІНКА ЧАСОВЕ ПОНЯТТЯ.............................................. 159
2.8.1. Лексико-семантична група ДОБА................................ 159
2.8.2. Лексико-семантична група ПОРИ РОКУ................... 159
2.9. ЖІНКА МІФІЧНА ІСТОТА................................................ 161
2.9.1. Лексико-семантична група САКРАЛЬНІ ПОНЯТТЯ... 161
2.9.2. Лексико-семантична група МІФОНІМИ....................... 168
2.9.3. Лексико-семантична група НАЗВИ ТИТУЛОВАНИХ
ОСІБ......................................................................................... 170
2.10. ЖІНКА АБСТРАКТНЕ ПОНЯТТЯ................................... 173
2.10.1. Лексико-семантична група ЕМОТИВИ...................... 173
2.10.2. Лексико-семантична група ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ
ПОНЯТТЯ................................................................................ 178
2.11. Метафоричний образ жінки в мовній свідомості українців. 179
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2................................................................ 187
РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ
У СИСТЕМІ МЕТАФОРИЧНИХ НОМІНАЦІЙ НА
ПОЗНАЧЕННЯ ЖІНКИ....................................................................... 189
3.1. Теоретичні аспекти концептуалізації жінки........................... 189
3.2. Мікроконцепт Зовнішні характеристики”............................ 191
3.2.1. Концептуальний аспект Зовнішність”........................ 191
3.2.2. Концептуальний аспект Одяг”.................................... 197
3.2.3. Концептуальний аспект Неохайна, брудна жінка”.... 198
3.3. Мікроконцепт Фізичні характеристики”.............................. 198
3.3.1. Концептуальний аспект Здоров’я”............................. 198
3.3.2. Концептуальний аспект Фізична сила”...................... 199
3.4. Мікроконцепт Біологічні характеристики”.......................... 200
3.4.1. Концептуальний аспект Вік жінки”............................ 200
3.5. Мікроконцепт Внутрішні характеристики”......................... 201
3.5.1. Концептуальний аспект Морально-етичні якості”..... 201
3.5.2. Концептуальний аспект Емоційно-психологічні
характеристики”..................................................................... 203
3.5.3. Концептуальний аспект Інтелектуальні якості”......... 209
3.6. Мікроконцепт Соціальні характеристики”.......................... 209
3.6.1. Концептуальний аспект Сімейний стан”.................... 209
3.6.2. Концептуальний аспект Реляційні характеристики, що
виявляються у ставленні до чоловіка”................................... 210
3.6.3. Концептуальний аспект Реляційні характеристики,
що виявляються у ставленні до родини”............................... 212
3.6.4. Концептуальний аспект Реляційні характеристики,
що виявляються у ставленні до дітей”................................... 212
3.6.5. Концептуальний аспект Реляційні характеристики,
що виявляються у ставленні до інших людей”...................... 213
3.6.6. Концептуальний аспект Соціально-сексуальні
характеристики”...................................................................... 213
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3................................................................ 216
ВИСНОВКИ........................................................................................... 219
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................... 227
ДОДАТКИ...................................................................................... 256-313

ВСТУП
Від 70-х років ХХ ст. активізувалися гендерологічні дослідження в європейській, американській соціолінгвістиці, а від початку 90-х років ХХ ст. і в мовознавстві на пострадянському просторі. В Україні над гендерною проблематикою працювали русисти О.Горошко [59; 60], Л.Компанцева [90], О.Семиколєнова [151], Л.Синельникова [155], А.Шиліна [191] та ін.; германісти О.Бєссонова [21], О.Дудоладова [64], К.Піщикова [131] та ін.; славісти А.Архангельська [10; 11], Н.Баландіна [17]. В україністиці до цієї проблеми зверталися Ф.Бацевич [18], Я.Пузиренко [136; 137], Л.Ставицька [160; 161; 162; 163; 164], О.Тараненко [175] та ін.
Об’єктом уваги в гендерологічних студіях стали питання відмінностей, подібностей та особливостей репрезентації осіб чоловічої та жіночої статі в мові. Одночасно зі збільшенням кількості праць, присвячених причинам виникнення гендерних відмінностей у мові, почали з’являтися дослідження, мета яких проаналізувати множинні мовні засоби виявлення гендеру в різних культурах [194; 196; 198; 199]. Надзвичайно важливим для гендерних досліджень є чітке розмежування понять стать” як суто біологічної категорії та гендер”, який розуміють як взаємозв’язок належності; очікування та знання, пов’язані в суспільстві з жіночністю” і мужністю” [60; 78; 80; 82]. Суть соціокультурної природи гендеру як соціальної статі полягає в тому, що він є ідеологічним конструктом, який акумулює уявлення про те, що означає бути чоловіком і жінкою в тій або тій культурі.
Неабиякий досвід в опрацюванні проблеми концептуалізації жінки накопичено в російському мовознавстві. Так, реконструкцію концепту ЖІНКА дослідила В.Васюк на матеріалі англійського пареміологічного та фразеологічного фондів, який містить стійкі поєднання словосполуки з гендерним компонентом (man / woman, husband / wife, boy / girl) і стійкі словосполуки, які відображають сприйняття жінки лінгвоспільнотою на різних етапах розвитку суспільства [34]; на основі словникового та текстового матеріалу Н.Паскова структурувала концепт ЖІНКА в середньоанглійській мові [129]. О.Чибишева розглянула концепт ЖІНКА як базовий концепт культури, втілений у фразеології російської та англійської мов [189]. Ф.Мухутдінова проаналізувала концепт ЖІНКА у французькій мовній свідомості на матеріалі афористики [116]. Л.Адоніна зосередилася на вивченні концепту ЖІНКА в російській мовній свідомості в межах семантико-когнітивного напрямку когнітивної лінгвістики [4]. Зазначеної проблеми торкалася й О.Калугіна, яка розглянула концепти ЧОЛОВІК і ЖІНКА в субстандарті російської й англійської мов [74].
В українському мовознавстві привертають увагу дослідження О.Бондаренка, який вивчав особливості лексико-семантичної структури концептів ЧОЛОВІК і ЖІНКА в українській та англійській мовних картинах світу [26], Ю.Абрамової, яка здійснила когнітивно-прагматичний аналіз британських прислів’їв, що об’єктивують лінгвокультурні концепти ЧОЛОВІК та ЖІНКА [1]. Мовностилістичні засоби творення гендерних образів молоді за матеріалами друкованих мас-медіа розглянула В.Слінчук [156].
Водночас проблема відображення статі в українській мові залишається однією з найменш розроблених. До розв’язання цієї інтердисциплінарної проблеми ми підійшли з позицій лінгвокультурної та соціокультурної реконструкції гендерного концепту ЖІНКА в українській мові на матеріалі вторинних МН, які об’єктивізують цей концепт.
Нині постала навіть особлива соціолінгвістична дисципліна гендерна лінгвістика, яка вивчає мову та мовну поведінку, зважаючи на соціальну гендерну специфіку.
В.Карасик, досліджуючи концепт з лінгвокультурологічних позицій, справедливо наголошує на триєдності в концепті образу, поняття й оцінки [87, с. 117]. Це положення стало засадничим у пропонованій роботі.
Актуальність обраної теми визначається потребою дослідити МН осіб жіночої статі в лексико-фразеологічній системі української мови.
Хоч проблема метафоричного вираження жінки постає майже в усіх лінгвогендерологічних студіях, проте на сьогодні немає спеціального дослідження, присвяченого з’ясуванню того, яким постає образ жінки в художньо-мовному прийомі, семасіологічній операції образного переосмислення; у форматі зафіксованого лексикографічними джерелами чи оказіонального переносного значення слова.
Цікавим і перспективним видається дослідження механізмів творення гендерно маркованого метафоричного значення, змістового навантаження уподібнення та порівняння в цьому процесі, семантичного співвідношення прямого й переносного значень, джерел оцінного змісту в метафорі, роль образно-мотиваційних компонентів у метафоричному найменуванні осіб жіночої статі, а також архетипності, міфологічності метафоричних фемінітивів. Неабиякий інтерес становить вивчення механізму появи в метафоричному фемінітиві гендерно специфічних соціосем на певному суспільному та соціокультурному тлі.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна праця відповідає профілю комплексної теми наукового дослідження відділу соціолінгвістики Інституту української мови НАН України Українська мовна особистість: комунікативні, етноментальні, соціопсихологічні аспекти мовного існування” (номер держреєстрації 01003U007679). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Інституту української мови НАН України (протокол № 1 від 26 січня 2006 року).
Мета дослідження систематизувати та описати МН жінок у межах типізованих образних парадигм: жінка природа, жінка архетипна природна стихія, жінка тварина, жінка птах, жінка комаха, жінка рослина, жінка артефакт, жінка часове поняття, жінка міфічна істота, жінка абстрактне поняття.
Зазначена мета передбачає розв’язання таких завдань:
проаналізувати базові поняття дослідження гендер”, концепт”, мікроконцепт”, гендерний стереотип”, метафора”, парадигма” у їх взаємопов’язаності та взаємозумовленості;
визначити принципи структурування системи типізованих образних парадигм з їхніми підсистемними утвореннями лексико-семантичними групами як засобами словесного втілення концепту ЖІНКА в українській мові;
комплексно дослідити систему МН на позначення жінки в українській лінгвокультурі;
виявити спільне й відмінне в системі типізованих парадигм та спрямованому асоціативному експерименті;
установити структуру концепту ЖІНКА з ієрархічно підпорядкованими складниками мікроконцепт”, концептуальний аспект”, концептуальна ознака”, формою втілення яких постають метафоричні фемінітиви;
з’ясувати специфіку гендерної стереотипізації метафорично втілених ознак жінки за виділеними мікроконцептами Зовнішні характеристики”, Фізичні характеристики”, Біологічні характеристики”, Внутрішні характеристики”, Соціальні характеристики”.
Об’єктом дослідження є базовий гендерний концепт ЖІНКА в його метафоричній репрезентації.
Предметом дослідження стала система МН жінки зі значенням «особа жіночої статі»; «доросла особа жіночої статі (на відміну від дівчинки)» в сучасній українській мові.
Методи дослідження. Основним методом дослідження став описовий, що дав змогу системно проаналізувати гендерний концепт ЖІНКА в його метафоричній репрезентації, а також принципи структурування системи типізованих образних парадигм з їхніми підсистемними утвореннями лексико-семантичними групами. Використано також: компонентний аналіз для визначення семантичної основи образно-метафоричних номінацій; метод естетичного спостереження за словом у художньому, частково епістолярному текстах, зіставно-типологічну методику функціонування МН у різних писемних джерелах і в асоціативному експерименті для виявлення спільного та відмінного в системі типізованих парадигм і спрямованому асоціативному експерименті. Із власне соціолінгвістичних методів застосовано метод включеного спостереження, анкетування для отримання даних для асоціативного експерименту .
Матеріал дослідження: картотека МН осіб жіночої статі, сформована шляхом суцільної вибірки з тлумачних, діалектних, фразеологічних словників української мови, словників українського сленгу, етимологічного словника. Матеріалом дослідження також слугували різножанрові художні дискурси ХХ початку ХХІ ст., епістолярна спадщина українських письменників О.Кобилянської, Лесі Українки, М.Коцюбинського, О.Довженка, В.Симоненка, спостереження за живим уснорозмовним мовленням.
Був проведений спрямований асоціативний експеримент, що мав на меті зафіксувати наявність МН у мовній свідомості різногендерних суб’єктів мовної діяльності. Для отримання даних для асоціативного експерименту було опитано 111 осіб жіночої статі і 85 чоловічої (від 18 до 76 років), які проживають у різних регіонах України.
Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві систематизовано й комплексно проаналізовано МН на позначення жінки як одного із засобів образної вербальної репрезентації концепту ЖІНКА в українській лінгвокультурі. У роботі описано МН на позначення жінки у структурі мовної свідомості різногендерних суб’єктів за матеріалами спрямованого асоціативного експерименту в їх зіставленні з номінаціями, засвідченими в лексикографічних джерелах та писемних текстах. Укладено словник метафор на позначення жінки.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в поглибленні загальних засад лінгвогендерології та теорії концепту ЖІНКА в аспекті його метафоричної репрезентації; у виробленні методики аналізу образного складника лінгвокультурного концепту.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що положення дисертаційної праці можуть бути використані в курсах і спецкурсах із соціолінгвістики й лінгвогендерології, лексикології. Запропонований словник метафор на позначення жінки (425 позицій) може прислужитися для укладання різнотипних словників української мови, зокрема тлумачних словників задля об’єктивного відтворення гендерного компонента в семантичній структурі слова, а також словників розмовної, ненормативної лексики.
Апробація результатів дисертації. Окремі аспекти роботи та дисертацію загалом обговорено на засіданнях відділу соціолінгвістики Інституту української мови Національної академії наук України (2005 2008рр.). Основні положення та результати дослідження викладені в доповідях на V Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми менталінгвістики” (Черкаси, 2007), на ХІІ Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень Текст та його одиниці в аспекті різних лінгвістичних парадигм (на матеріалі української та російської мов)” (Харків, 2007), на Міжнародній науковій конференції Взаємодія етнічних і планованих мов у контексті європейської інтеграції” (Луцьк, 2008), на V Всеукраїнському соціолінгвістичному семінарі Історія, напрями, теоретичні та прикладні аспекти соціолінгвістики, зв’язок соціолінгвістики з іншими науками” (Львів, 2008), на ІІI Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми прикладної лінгвістики”, присвяченій пам’яті Романа Осиповича Якобсона (Одеса, 2008).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи викладено в п’яти одноосібних статтях, надрукованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Обсяг і структура роботи. Дисертація (313 сторінок, з них 226 сторінок основного тексту) складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел (239 позицій, серед іншого 36 довідкових джерел), списку джерел ілюстративного матеріалу та додатків (8 таблиць, які відображають кількісне наповнення метафоричного тезаурусу, а також словника метафор на позначення жінки).

Список литературы

ВИСНОВКИ
1.Концепт ЖІНКА є культурним концептом, у якому виокремлюється образ, поняття, оцінка, що й дає право вважати метафору одним із засобів образного втілення культурного концепту. А тому вивчення гендерного концепту ЖІНКА передбачає когнітивно-ономасіологічний, семантичний, прагматико-стилістичний та соціофункціональний аналіз МН на позначення жінки на матеріалі різнотипних словників, дискурсивних практик та даних про ті МН, які наявні в структурі мовної свідомості носіїв мови.
Концепт ЖІНКА в аспекті своєї образної репрезентації об’єктивізований у складній системі мовно-виражальних засобів, зокрема у системі МН на позначення жінки, які зафіксовані у тлумачних, діалектних, фразеологічних словниках української мови, словниках українського сленгу, ненормативної лексики, етимологічного словника; функціонують у різножанрових художніх дискурсах ХХ початку ХХІ ст., в епістолярній спадщині українських письменників, а також у живому уснорозмовному мовленні. Цей концепт містить, крім визначеності смислового змісту, когнітивної параметризації типізованих образних парадигм, ще й оцінно-характеристичні ознаки, що відображають ставлення до відображуваного об’єкта.
2. Система МН на позначення жінки є одним із засобів образно-вербальної репрезентації культурного концепту ЖІНКА. Наукова привабливість обраного матеріалу дослідження полягає в тому, що дослідження МН на позначення жінки дає змогу з’ясувати набір метафоричних субстантивів, які концептуалізують жінку в українській лінгвокультурі. Це допомагає усвідомити особливості національного світобачення в межах фрагменту мовної картини світу тією мірою, якою гендер як соціальна стать укорінений в умови життя, реалії, норми й традиції певної культури.
3. Метафора як засіб концептуалізації жінки, існує в системі парадигм, виявляється в системі структурно-семантичних моделей, співвіднесених із гендерними стереотипами та мікроконцепами. Смислова та емоційно-оцінна місткість приписуваних жінці ознак і характеристик акумульована у вторинних номінаціях, що засвідчують когнітивні схеми метафоричного переосмислення на основі архетипних символів жіночості (вода, сонце, вогонь), національних фольклорних символів (номінації тварин, птахів, рослин), метафоричних універсалій на позначення жінки (взуття, їжа). Узуальні та оказіональні метафори на позначення жінки наявні в різнотипних стратах української мови.
4. Для системи МН на позначення жінки характерна неоднакова кількісна репрезентація в різнотипних мовних стратах та жанрово-стильових різновидах дослідженого корпусу текстів. Домінантними для кожної з мовно-комунікативних сфер є певні лексико-семантичні групи МН: фольклор птахи”, рослини ”; загальномовний метафоричний тезаурус тварини”, птахи”, предмети”, міфологічні істоти”; діалекти тварини”, предмет”; сленг тварини”, предмети”; власне авторський дискурс предмети”, рослини”, птахи”; опосередкований авторський дискурс тварини”, предмети”; епістолярій абстрактні поняття”, рослини”, птахи”.
5.МН на позначення жінки (метафоричні фемінативи) структурують типізовані образні парадигми, що сформувались протягом тривалого періоду і охоплюють широкий смисловий діапазон образної репрезентації жінки: жінка природа, жінка архетипна природна стихія, жінка тварина, жінка птах, жінка комаха, жінка рослина, жінка артефакт, жінка часове поняття, жінка міфічна істота, жінка абстрактне поняття. Кожна парадигма не є монолітною у семантичному відношенні, вона охоплює лексико-семантичні групи: жінка архетипна природна стихія (лексико-семантичні групи ВОДА (ріка, вир, струмінь джерельної води), НЕБЕСНЕ ТІЛО (зірка), СОНЦЕ (сонце), ВОГОНЬ (вогонь); жінка тварина (лексико-семантичні групи СВІЙСЬКІ ТВАРИНИ (лошиця, вівця, кішка тощо), ДИКІ ХИЖІ ТВАРИНИ (видра, соболиця, вовчиця тощо), ДИКІ ТВАРИНИ (мойма, лань, жирафа тощо), ПЛАЗУНИ (змія, гадюка, ящірка), ЗЕМНОВОДНІ ТВАРИНИ (жаба, ропуха, каракатиця), ВОДНІ ТВАРИНИ (риба (рибка), вобла, плоскирка); жінка птах (лексико-семантичні групи ПЕРЕЛІТНІ ПТАХИ (зозулька, ластівка), ОСІЛІ ПТАХИ (перепілка, горобчик, титаря), ХИЖІ ПТАХИ (орлиця, коршак, сова), СВІЙСЬКА ПТАХА (курка, ґаґолиця, гуска), ДИКА ПТАХА (куріпочка), ХАТНІ, ДЕКОРАТИВНІ, ЕКЗОТИЧНІ ПТАХИ (канарейка, пава); жінка рослина (лексико-семантичні групи КВІТКА (квітка, троянда, фіалка), ДЕРЕВО (дерево, береза, липа), РОСЛИНА (коноплина, хмелина, очеретинка), ТРАВА (трава, травичка), ОВОЧ (морква, ріпа), ПЛІД (ягідка, сушениця, яблуко), ГРИБИ (опеньок, печериця); жінка артефакт (лексико-семантичні групи ПРЕДМЕТ (річ, финтифлюшка), РЕАЛІЇ ПОБУТУ (гарба, шворка, бунда), БУДІВЛІ (стодола, кошара, рудера), ПРОДУКТИ ХАРЧУВАННЯ (карамелька, шоколадка, пампушечка), КОШТОВНОСТІ, МІНЕРАЛИ (перлина, алмаз), МУЗИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ (клавіша, дримба, струна); жінка часове поняття (лексико-семантичні групи ДОБА (серпанковий світанок), ПОРИ РОКУ (літо, погожа літня днина, осінь); жінка міфічна істота (лексико-семантичні групи САКРАЛЬНІ ПОНЯТТЯ (ангел, богиня, мадонна), МІФОНІМИ (берегиня, хоха, венера), НАЗВИ ТИТУЛОВАНИХ ОСІБ (королева, цариця, царівна); жінка абстрактне поняття (лексико-семантичні групи ЕМОТИВИ (серце (серденько), душа, щастя), ЕКЗИСТЕНЦІЙНІ ПОНЯТТЯ (доля, життя).
Лексико-семантична група, фіксуючи певний інваріант образного бачення жінки, є системним утворенням, відкритим для поповнення новими словами-образами. Останні, по-перше, забезпечують потрібний семантично-оцінний спектр, релевантний концептуалізації жінки в українській лінгвокультурі; по-друге, відбивають мовні смаки доби, літературно-художню традицію, індивідуально-авторське бачення жінки; по-третє, віддзеркалюють ознаки гендерної картини світу серед іншого в аспекті співвідношення традиційної, патріархальної та феміністичної ідеологій.
6. Фемінно марковані МН формують усталені та оказіональні парадигматичні зв’язки як у структурі певного дискурсу-тексту, так і в надтекстовому просторі метафоричних фемінітивів.
Спостережено гендерно марковані протиставлення, легітимізовані загальномовною нормою або міфопоетичними уявленнями: корова (жінка) бик, віл (чоловік); сучка (жінка) пес (чоловік).
В інших дискурсах зафіковано оказіональні, ситуативні протиставлення: за ознакою зовнішності: жирафа (висока жінка) суслик (маленький чоловік); павичка (жінка, яка має привабливий зовнішній вигляд і гарне вбрання) сіренька птаха (жінка, яка має непомітну зовнішність і бідно вдягнена); за морально-етичними ознаками: фіалка (скромна жінка) тигрова лілія, чайна троянда (велична жінка); за соціальними характеристиками: цяця (поважна жінка) пузата міщанка (обмежена жінка); богиня (жінка, яка демонструє досконалу поведінку) почвара (жінка з неприйнятною поведінкою).
7. Частина метафоричних протиставлень є соціально конотованою, такою, що віддзеркалює, приміром, концептуально важливе для українського феміністичного дискурсу ХІХХХ ст. протиставлення патріархальне феміністичне, модерне: горда орлиця (сильна, горда емансипована жінка) щебетлива ластівка під стріхою своєї хати (жінка як носій стереотипних фемінних ознак); царівна, богиня (красива, гарно вбрана, кохана жінка) панночка, сільська панночка (неосвічена, неприваблива жінка); квочка (жінка-домосідка) хижачка (активна жінка).
8. Протиборство патріархальної та феміністичної ідеологій віддзеркалене в контрастному конотативному ореолі слова берегиня, відповідно: символ ідеальної української жіночності − зведення статусу жінки до другорядних суспільних ролей.
9. Порівняно з антонімічними парами меншу вагу мають синонімічні пари МН. За морально-етичною ознакою синононімізуються в межах мовної норми добра богиня, добрий ангел. За біологічною ознакою віку оказіональними синонімами виявились фразеологізовані метафоричні словосполуки травнева троянда, вереснева айстра (молода жінка).
10. У метафоричному фемінітиві може поєднуватися соціальна конотація та національно-культурний елемент, як приміром, в одному з листів Лесі Українки до О. Кобилянської. Авторка заперечує вживання Кобилянською номінації ангел стосовно неї [Лесі Українки], моделюючи в слові нову семантичну перспективу, яка співвідноситься з соціокультурним контекстом України, де немає місця для ангелів, тобто у фемінно маркованій номінації ангел з’являється національно-культурний компонент.
11. Значення метафоричних фемінітивів контекстуально й ситуативно зумовлене. Мінімальний контекст для актуалізації переносного значення − атрибутивне словосполучення, у структурі якого оцінно-характеристичний епітет семантично узгоджується з метафоричним субстантивом: дика коза, необ’їжджена лошиця, лугова чайка тощо. В інших випадках епітет у складі лексико-семантичних груп зовнішність”, риси вдачі”, психологічний стан” є основним носієм концептуально значущої інформації в тексті: тонка видра, тендітна вербичка, мила кішечка, занепокоєна чапля.
12. На позначення старої жінки в уснорозмовному мовленні високу активність виявляє структурно-семантична модель стара + МН на позначення жінки з конотацією зневажливості: стара гаргара, відьма, шкапа, калоша. Власне метафоричний елемент наведеної моделі представлений, з одного боку, номінаціями-фемінітивами, що негативно конотовані в лексичній системі мови (гаргара, відьма, шкапа), з іншого − негативно оцінними оригінальними номінаціями, що виникають у спонтанному мовленні мовця (підошва, мойва, вобла, духовка). Зазвичай негативні конотації МН співвіднесені не тільки з ознакою літнього віку, а й містять суміщені семи, співвіднесені з непривабливими рисами характеру, вдачі тощо.
13. Метафоричні фемінітиви активно вживаються у функції апелятива. Серед проаналізованих метафоричних апелятивів є такі, що дублюють загальномовну семантику, але не втратили своєї образності, емоційності, та оригінальні апелятиви, підпорядковані комунікативній прагматичній інтенції мовців: тигр, клопіт, кара вавилонська.
14. Аналіз чоловічих епістолярних текстів дає підстави зробити припущення: чоловіки-автори в листах до жінок частіше, ніж жінки в листах до представниць своєї статі, вживають інтимізувальний присвійний займенник моя в препозиції до метафоричного апелятива: моя голубко, моя квіточко, моє серце (серденько). Розвиваючи думку про гендерну диференціацію вживання присвійних займенників щодо осіб протилежної статі, зазначимо, що в словнику С. Мартінек «Український асоціативний словник», хоч із невеликою перевагою, але присвійний займенник частіше актуалізується в мовній свідомості чоловіків.
15. Метафоричний тезаурус на позначення концепту ЖІНКА в мовній свідомості звичайних носіїв мови дає підстави для висновку про складність когнітивних механізмів структурування образу жінки.
Спонтанні реакції мовців та коментарі до них, виявлені в результаті спрямованого асоціативного експерименту, визначають когнітивний механізм образних перенесень і віддзеркалюють особливості асоціативної поведінки різногендерних суб’єктів.
Асоціативно-лексичні профілі мовної свідомості носіїв мови дублюють зафіксовані в словниках і різнотипних дискурсивних практиках слова-метафори, серед іншого й ті, що дублюють і форму, і значення МН кішка, пантера, лань, корова тощо; ті, що збігаються за формою, але набувають індивідуального смислового наповнення: кішка незалежна жінка, не прислуховується до чиєїсь думки (жіноча реакція), самодостатня, незалежна й вільна жінка (чоловіча реакція). Виявлено такі оригінальні номінації, які за своєю семантикою органічні у виділених типізованих образних парадигмах, але засвідчені тільки в асоціативному тезаурусі різностатевих респондентів: злива стихійна, нестримана у вияві своїх емоцій жінка, дятел жінка-пліткарка, глечик жінка, яка має гарну фігуру та ін.
16.Загальна кількість метафоричних слів-реакцій на стимул «жінка» складає 412, з них чол. 127, жін. 285. Відповідно кількість реакцій становить: жінка тварина (40 96); жінка рослина (22 86); жінка артефакт (26 44); жінка архетипна природна стихія (15 23); жінка птах (9 21); жінка природа (4 11). Як бачимо, кількість жіночих реакцій значно перевищує кількість чоловічих у переважній кількості образних парадигм. Проте, чоловіки активніше, ніж жінки, продукують МН у межах парадигми жінка міфічна істота (7 1).
17.Найменшою одиницею концептуальної структури в нашій роботі виступає концептуальна ознака, яка засвідчує номінацію у структурі метафоричного значення. Наступним рівнем структури є концептуальний аспект одиниця, яка має вищий ступінь абстракції та групує навколо себе концептуальні ознаки за тематичним принципом. Наступним, найвищим, рівнем поданої структури є мікроконцепти, які належать до складу великих, тобто значних одиниць структури концепту.
18. Аналіз метафоричної репрезентації мікроконцептів та ієрархічно підпорядкованих їм концептуальних ознак у структурі концепту ЖІНКА дав змогу сконструювати концептуальну анкету жінки, яка вже була об’єктом дослідження на матеріалі фразеології національної мови. Гендерні стереотипи впливають на сприймання, запам’ятовування й інтерпретацією людиною інформації відповідно до сформованих у її свідомості уявлень про маскулінне та фемінне, але звичайно існують у ширшій, ніж метафорична система, мовній і дискурсивній парадигмі (фразеологія національної мови, реклама, мова ЗМІ та ін.). Концепт ЖІНКА в його метафоричній репрезентації віддзеркалює низку гендерних стереотипів, під якими слід розуміти узагальнене в культурі уявлення про приписувані жінкам або чоловікам риси зовнішності, характеру, статусно-рольові ознаки тощо.
Приписувані жінці концептуальні ознаки суголосні гендерним стереотипам жіночності, які відповідають традиційним уявленням про позитивне й негативне в зовнішньому портреті жінки.
За кількісними показниками найповніше репрезентовані МН на позначення зовнішніх характеристик жінки. Номінації на позначення вродливої жінки вдвічі перевищують відповідні номінації на позначення невродливої жінки.
При об’єктивації емоційно-психологічних характеристик привертають увагу МН, що втілюють стереотипні характеристики мовної поведінки жінки: балакуча, схильна до пліткарства, гостра на язик, швидко говорить, має неприємний голос.
Щодо концептуалізації розумових здібностей жінки, то метафорична субсистема фіксує приниження жіночих інтелектуально-розумових властивостей: дурна, нерозумна (5МН); розумна, мудра, досвідчена (2МН).
Ступінь стереотипізації мотивує кількісні показники метафор для вербалізації певної концептуальної ознаки, а тому домінують метафоричні субстантиви на позначення вродливої, молодої жінки, з досконалою фігурою, здорової, повносилої, доброзичливої, жінки-берегині, а також злої, хитрої, балакучої, нерозумної, пихатої.
Художні дискурси, уснорозмовна практика, епістолярні тексти є тим мовним середовищем, у якому активно продукуються номінації на позначення типологічних нестереотипізованих ознак, що засвідчують динаміку концептуалізації жінки, зумовлену як зміною гендерної картини світу, так і художньою нормою ідіостилю, ситуативними емоційно-психологічними чинниками в продукуванні вторинних номінацій.
19. Запропонована модель аналізу культурного концепту за даними його метафорично-образної репрезентації та проведене дослідження метафоричного вираження концепту ЖІНКА в українській мові не претендує на вичерпність аналізу. Використаний у роботі підхід може бути застосований для детальнішого дослідження МН на ширшому текстовому матеріалі чи матеріалі певного історичного періоду, а також може прислужитися для порівняльно-зіставного підходу до вивчення МН на матеріалі кількох мов.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Ю.В. Регулятивний потенціал британських прислів’їв як засобів мовного втілення концептів чоловік та жінка: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Ю.В.Абрамова. Х., 2007. 20 с.
2. Агеев В.С. Психологические и социальные функции полоролевых стереотипов/ В.С.Агеев // Вопросы психологии. 1987. № 2. С. 152158.
3. Агеєва В. Філософія жіночого існування / В.Агеєва [передм. до кн. С.де Бовуар. Друга стать]. К.: Основи, 1994. Т. 1. С. 521 [пер. з фр. Н.Воробйова, П.Воробйов, Я.Собко].
4. Адонина Л.В. Концепт «женщина» в русском языковом сознании: автореферат дисс. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.01 «Русский язык» / Л.В.Адонина. Воронеж,2007. 23с.
5. Айхельбергер В. Жіночий гнів / В.Айхельбергер [пер. Ю.Бабік] // Соломія Павличко. Ґендерні студії: Незалежний культурологічний часопис Ї”. Львів: Редакція журналу Ї”. 2000. №17. С. 158161.
6. Антинескул О.Л. Гендер как параметр текстообразования: Учеб. пособие по спецкурсу / О.Л.Антинескул. Пермь: Пермский гос. ун-т, 2001. 168с.
7. АрутюноваН.Д. Синтаксические функции метафоры / Н.Д.Арутюнова// Известия АН СССР. Отд. лит. и яз. М., 1978. Вып. 3. Т. 37. С.203262.
8. АрутюноваН.Д. Языковая метафора (синтаксис и лексика) / Н.Д.Арутюнова // Лингвистика и поэтика. М.: Наука, 1979. С.146173.
9. Арутюнова Н.Д. Язык и мир человека / Н.Д.Арутюнова. М.: Языки русской культуры, 1998. 896 с. (Язык).
10. Архангельская А.М. Красавец-мужчина в чешской языковой картине мира / А.М.Архангельская // Грани слова: Сб. науч. ст. к 65-летию проф. В.М. Мокиенко. М.: ООО «Издательство ЭЛПИС», 2005. С.423431.
11. Архангельська А.М. «Чоловік» у слов’янських мовах: моногр. / А.М.Архангельська. Рівне: Рівненський ін-т слов’янознавства Київського славістичного ун-ту, 2007. 448 c.
12. Ажгихина Н. И. Гендерные стереотипы в СМИ / Н.И.Ажгихина // Словарь гендерных терминов [под ред. А.А.Денисовой]. М.: Информация XXI век, 2002. 256 с.
13. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / А.П.Бабушкин. Воронеж: Изд-во Воронежского государственного университета, 1996. 103 с.
14. Багацька О.В. Концепт РІВНОВАГА в сучасних американських оповіданнях: лексико-граматичний та наративний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / О.В.Багацька. К., 2007. 19 с.
15. Байбурин А.К. Некоторые вопросы этнографического изучения поведения / А.К.Байбурин // Этнические стереотипы поведения. Л., 1985. С. 721.
16. Балабан О.О. Метафора як семантична універсалія: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / О.О.Балабан. Донецьк, 2006. 20 с.
17. Баландіна Н.Ф. Функції і значення чеських прагматичних кліше в комунікативному контексті / Н.Ф.Баландіна. К.: АСМІ, 2002. 331с.
18. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник / Ф.С.Бацевич. К.: Видавничий центр «Академія», 2004. 344 с.
19. Берн Ш. Гендерная психология / Ш.Берн [пер. с С.Рысев]. СПб.: Прайм-Еврознак; Издательский дом Нева, 2004. 320 с. (Секреты психологии мужчины и женщины; Проект «Психология-BEST»).
20. Бєлова А.Д. Лексична семантика і міжкультурні стереотипи / А.Д.Бєлова // Мовні і концептуальні картини світу. 2002. № 7. С. 4348.
21. Бєссонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когнітивний і гендерний аспекти: дис. ... доктора філол. наук: 10.02.04 / О.Л.Бєссонова. Донецьк, 2002. 463 с.
22. Біблія, або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту: Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / [переклад Івана Огієнка]. К.: Українське Біблійне товариство, 2003. 137 с.
23. Бобринская И.Д. Этнокультурный стереотип: анализ ценностных установок этносов (на материале фольклорных текстов) / И.Д.Бобринская // Языковое сознание: Устоявшееся и спорное: Труды XIV Международного симпозиума. М.: РАН, 2003. С. 3132.
24. Богдан С. Звертання як домінанта мовної поведінки Павла Тичини в інтимному листуванні / С.Богдан // Лінгвостилістика: об’єкт стиль, мета оцінка: Зб. наук. пр., присвячений 70-річчю від дня народження проф. С.Я.Єрмоленко / [відп. ред. академік НАН України В.Г. Скляренко]. К., 2007. С. 379385.
25. БойкоН.І. Українська експресивна лексика: семантичний, лексикографічний і функціональний аспекти: Монографія / Н.І.Бойко. Ніжин: ТОВ «Видавництво «Аспект-Поліграф», 2005. 552 с.
26. Бондаренко О.С. Концепти чоловік” і жінка” в українській та англійській мовних картинах світу: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17 / О.С.Бондаренко. Кіровоград, 2005. 195 с.
27. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика: Курс лекций по английской филологии / Н.Н. Болдырев. Тамбов: Изд-во Тамбовского ун-та, 2001. 123 с.
28. Бурас М.М. Сексуальная агрессия в русском языке / Бурас М.М., Кронгауз М.А. // Агрессия в языке и речи: Сб. науч. ст. [под ред. И.А.Шалонова]. М.: РГГУ, 2004. С.125134.
29. Бусел С.В. Взаємодія східної і західної традиції в українській літературі: гендерний аспект образності: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.01.05 «Порівняльне мовознавство» / С.В.Бусел. Тернопіль, 2006. 20 с.
30. Вальтер Х. Новая языковая жизнь древнейшей профессии / Х.Вальтер, В.Мокиенко // Слово. Фраза. Текст: Сб. науч. ст. к 60-летию проф. М.А. Алексеенко. М.: «Азбуковник», 2002. С. 79107.
31. Вальчевська С. Особиста свобода. Домашній матріархат / С.Вальчевська // Соломія Павличко. Ґендерні студії: Незалежний культурологічний часопис Ї”. Львів: Редакція журналу Ї”. 2000. №17. С.3042.
32. Василько З.С. Символіка фольклорного образу / З.С.Василько. Львів: ДПА Друк, 2004. 392 с.
33. Василько З.С. Символізація значення слова в українському фольклорному мовленні (на матеріалі фауноназв у казках, піснях і пареміях): автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова». К., 2003. 20 с.
34. Васюк В.В. Концепт «Женщина» в статике и динамике фразеологии английского языка:автореф. дисс. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / В.В.Васюк. Москва, 2002. 21 с.
35. Ващенко В.С. Українська лексикологія. Семантико-стилістична типологія слів: Посіб. для студ.-філологів / В.С.Ващенко. Дніпропетровськ, 1979. 127 с.
36. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / А.Вежбицкая [пер А.Д. Шмелев]. М.: Языки русской культуры, 1999. 780с. (Язык).
37. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание / А. Вежбицкая. М.: Русские словари, 1996. 411 с.
38. Вейнингер Отто. Пол и характер: Принцип исследования / Отто Вейнингер. М.: Латард, 1997 356,[2] с.
39. Вілкова О.Ю. Конструктивні та деструктивні функції гендерних стереотипів: автореф. дис. канд. соціол. наук: спец. 22.00.04 «Спеціальні та галузеві соціології» / О.Ю.Вілкова. К., 2005. 18 с.
40. Виноградов В.В. Основные типы лексических значений слова / В.В.Виноградов // Вопросы языкознания. 1953. № 5. С. 329.
41. Вовк В.Н. Языковая метафора в художественной речи: Природа вторичной номинации / В.Н.Вовк. К.: Наук. думка, 1986. 142 с.
42. Войтович В.М. Українська міфологія / В.М.Войтович. К.: Либідь, 2002. 664 с.
43. Волошина А.В. Безеквівалентна і фонова лексика у східнослов'янських мовах: дис. ... канд. філол. наук: 10.02.17 / А.В.Волошина. Кіровоград, 2001. 195 с.
44. ВоркачевС.Г. Любовь как лингвокультурный концепт: Монография / Г.С.Воркачев. М.: Гнозис, 2007. 285 с.
45. ВоронинаО.А. Гендерная экспертиза законодательства Российской Федерации о средствах массовой информации / О.А.Воронина. М.: МЦГИ, 1998. 152 с.
46. ВоронинаО.А. Образ женщины в средствах массовой информации: реконструкция пола после 1985 года / О.А.Воронина// Gender Restructuring in Russian Studies. Conference Papers Slavica Temperancia II. Tampere. 1993. С. 243246.
47. ВоронинаО.А. Теоретико-методологические основы гендерных исследований / О.А.Воронина // Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций/ Под ред. О.А.Ворониной. М.: МЦГИ МВШСЭН, 2001. С. 13106.
48. ВоронинаО.А. Гендер и культура / О.А.Воронина, Т.А.Клименкова // Женщины и социальная политика (гендерный аспект) / З.А. Хоткина (отв.ред.); РАН М.: Ин-т социально-экономических проблем народонаселения (демография и социология). 1992. С. 1022.
49. Гайдукова В. К вопросу о логическом анализе языка (на примере концептосферического поля власти) / В.Гайдукова // Русский язык. 2000. № 15/45. С. 813.
50. Гак В.Г. Метафора: универсальное и специфическое / В.Г.Гак // Метафора в языке и тексте. М.: Наука, 1988. С. 1126.
51. Гапон Н. Гендер у гуманітарному дискурсі: філософсько-психологічний аналіз / Н.Гапон. Львів: Літопис, 2002. 310 с.
52. Гапченко О.А. Семантично похідні найменування у внутрішньому лексиконі людини: автореф. дис. канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова»; 10.02.02 «Російська мова» / О.А.Гапченко. К., 1995. 27с.
53. Гитин В. Г. Эта покорная тварь женщина: Опыт док.-худ. дисс. на темы неверности, нимфомании, проституции и комплекса человеческой неполноценности / В.Г.Гитин. Х. : Торсинг, 1997. 544 с.
54. Глосарій до українського видання Джудіт Батлер Гендерний клопіт: фемінізм та підрив тожсамості”. К.: Ентіс 2003. 200 c.
55. ГолодовА.Г. Зооморфные метафоры в разговорно окрашенной специальной лексике и проблемы их перевода (на материале разговорного варианта немецкого языка футбола) // http://www.bestreferat.ru/referat-79781.html.
56. Горбач О. Арго в Україні / О.Горбач. Львів, 2006. 686 с. — (Серія «Діалектологічна скриня»).
57. ГорностайП.П. Ґендерна соціалізація та становлення ґендерної ідентичності / П.П.Горностай // Основи теорії гендеру: навч. посіб. / за ред. В.П. Агєєва. К.: К.І.С., 2004. С.132-156.
58. ГорностайП.П. Ґ