ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ТА АСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ «НАРОД» У НАУКОВИХ І ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ ІВАНА ФРАНКА

Краткое описание

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ»

На правах рукопису

КАПАСЬ ВАЛЕНТИНА АНДРІЇВНА
УДК
811.161.2’373.23:821.161.2.09 Франко

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ ТА АСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ «НАРОД» У НАУКОВИХ І ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ ІВАНА ФРАНКА

10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Мех Наталія Олександрівна,
кандидат філологічних наук,
доцент

Переяслав-Хмельницький 2009

ЗМІСТ
ВСТУП ...... 4
РОЗДІЛ 1. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЕКСИКИ ЗА ПОЛЯМИ ЯК ЗАГАЛЬНОЛІНГВІСТИЧНА ПРОБЛЕМА
1.1. Лексико-семантичне поле як модель аналізу первинного значення слова . 10
1.2. Асоціативне поле як модель аналізу вторинного значення слова ............................................ 26 Висновки до розділу 1. 39

РОЗДІЛ 2. ЛСП «НАРОД» У НАУКОВИХ І ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ ІВАНА ФРАНКА: ПАРАДИГМАТИЧНИЙ І СИНТАГМАТИЧНИЙ АСПЕКТИ
2.1.ЛСГ із семою ‘населення країни, жителі держави’ ...... 42
2.2.ЛСГ із семою ‘форма національної та етнічної єдності’ . 67
2.3.ЛСГ із семою ‘люди, переважно у великій кількості’ .. 89
Висновки до розділу 2........... 102

РОЗДІЛ 3. АСОЦІАТИВНІСТЬ ЛСП «НАРОД» У НАУКОВИХ ІХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ ІВАНА ФРАНКА
3.1.Реалізація переносних значень у наукових текстах ............... 105
3.2.Метафоризація як основний чинник творення поетичної мови .......... 116
3.3.Реалізація вторинної семантики слів у художній прозі ..... 138
Висновки до розділу 3 ...... 152

ВИСНОВКИ ......... 155
ДОДАТКИ ........ 160
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............ 167

ВСТУП

Творча спадщина І.Я.Франка постійно привертає увагу дослідників. Мову творів письменника вивчали історики української літературної мови (І.К.Білодід [18], І.Є.Грицютенко [59], М.П.Білоус [18], З.Т.Франко [231 235], І.Г.Матвіяс [142144], П.П.Плющ [174], В.В.Ґрещук [55]), стилісти (Т.І.Панько [168170], С.Я.Єрмоленко [7276], Т.М.Наумова [159], Г.М.Сюта [215], О.Г.Тодор [220], І.О.Анніна [5], З.С.Василько [3536], Н.Я.Грипас [56]), лексикологи та лексикографи (Л.М.Полюга [176177], І.І.Ковалик [103104], І.Й.Ощипко [166167], Л.А.Лисиченко [128132], Л.В.Струганець [214]). Мовній структурі художніх творів І.Я.Франка присвячено праці І.Л.Ціхоцького [236237], Я.В.Закревської [8183], І.І.Шанюка [239]. Наукові тексти досліджували Є.С.Регушевський [188], М.А.Тростогон [221], О.А.Сербенська [200201], Н.В.Зелінська [89], О.М.Труш [222223]; публіцистичні тексти Н.М.Блинова [22].
Новий аспект вивчення мовної особистості І.Я.Франка запропонувала Т.А.Космеда [112]. Дослідниця, проаналізувавши листи, наукові тексти, спогади сучасників письменника, зробила спробу реконструювати постать І.Я.Франка як комуніканта, суб’єкта мовної діяльності.
Широкі можливості вивчення ідіостилю письменників відкрило застосування методики виявлення ключових слів, концептів, формування лексико-семантичного (ЛСП) та асоціативного полів (АП) (О.В.Кардащук [9798], Р.І.Стефурак [213], І.В.Багмут [13], Н.О.Данилюк [63], Т.В.Ковальова [107108], Ж.В.Марфіна [145146], О.О.Маленко [137138], Л.Т.Масенко [139], Л.М.Мялковська [157] та ін.). Структурно-семантичний та функціональний аналіз ЛСП «мова слово» у поетичних текстах І.Я.Франка здійснила Н.О.Мех [154].
Наукові, науково-публіцистичні, художні тексти І.Я.Франка репрезентують значну увагу письменника до складних питань націєтворення. Вивчення дослідником проблем українського народу, етносу, нації відбувалося на тлі загальноєвропейського націєтворчого процесу. У наукових розвідках ученого частовживаними є слова народ, нація, народність, національність, люди та їхні синоніми. Ці номінації, позначаючи важливі суспільно-історичні поняття, засвідчують диференціацію їхнього термінологічного змісту, з одного боку, і естетичної семантики з другого, що зумовлено художнім та світоглядним осмисленням ролі мови в процесі націєтворення. Загальні питання співвідношення мови й народу у наукових текстах І.Я.Франка розглянуто в монографії Т.І.Панько «Мова і нація в естетичній концепції Івана Франка [168]».
Вивчення лексичного складу поетичних текстів І.Я.Франка, у яких фіксуємо частотне вживання слів народ, люди, їхні семантико-стилістичні конотації, синонімічні зв’язки тощо, потребує зіставлення у мові художньої та наукової прози І.Я.Франка.
Щоб мати цілісне уявлення про функціонально-стильове навантаження, семантичні відтінки значень та асоціативний потенціал лексем, якими послуговується письменник, викладаючи свої думки стосовно формування націй і народів, ролі «поєдинчих племен» і «цілих громад», обираємо тему дослідження «Лексико-семантичне та асоціативне поле «народ» у наукових і художніх текстах Івана Франка».
Актуальність теми дисертації зумовлюють кілька чинників. Сучасні завдання української лінгвістики визначають потребу комплексного дослідження семантичної структури ЛСП та АП «народ» у наукових і художніх текстах І.Я.Франка, що сприятиме поглибленому вивченню ідіостилю письменника, уведенню до наукового обігу нових лексико-семантичних об’єктів з історії української літературної мови.
Дисертацію присвячено розвиткові та функціонуванню значень слів ЛСП«народ», реалізації їхнього асоціативного потенціалу у текстах І.Я.Франка, що не тільки засвідчують рівень художньої майстерності письменника і науковця у володінні словом, а й характеризують рівень розвитку української мови кінця ХІХпочатку ХХст. Вивчення мовностилістичних параметрів ЛСП та АП «народ» у наукових і художніх текстах І.Я.Франка сприяє окресленню семантичних обсягів лексем, що входять до складу ЛСП. Наукова робота присвячена досі не вивченим аспектам мовотворчості І.Я.Франка і є спробою поглибити й урізноманітнити мовознавчі дослідження творчого дискурсу письменника.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми «Актуальні проблеми сучасного мовознавства та методики викладання», яку опрацьовують співробітники кафедри української мови та методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди». Тему дисертації затверджено на засіданні наукової координаційної ради «Українська мова» Інституту української мови НАН України (протокол №31 від 11 квітня 2006 року).
Мета дисертаційної праці формування й аналіз структури ЛСП «народ» у наукових і художніх текстах І.Я. Франка; виявлення асоціативних можливостей його складників; побудова на основі ЛСП асоціативного поля «народ».
Зазначена мета потребує розв’язання таких завдань:
1) систематизувати й узагальнити теоретичні засади визначення понять «лексико-семантичне поле» та «асоціативне поле»;
2) обґрунтувати й проаналізувати структуру ЛСП та АП «народ»;
3) здійснити зіставний аналіз семантики лексем-складників ЛСП«народ» за словниковими статтями й авторськими текстами;
4) дослідити сполучуваність одиниць ЛСП «народ»;
5) простежити вплив контексту на реалізацію семантичної структури досліджуваних лексем;
6) проаналізувати структуру метафор із компонентами ЛСП «народ»;
7) простежити специфіку функціонування досліджуваних лексем у наукових і художніх текстах І.Я.Франка.
Об’єкт дослідження мова наукових і художніх текстів І.Я.Франка.
Предмет дослідження ЛСП «народ» та утворене на його основі відповідне АП в наукових і художніх текстах І.Я. Франка.
Методи дослідження. У роботі використано метод компонентного аналізу для виявлення семантичних відтінків значення багатозначних лексичних одиниць; типологічний метод для зіставлення значень лексем, зафіксованих у текстах І.Я.Франка й кодифікованих у загальномовних словниках, зокрема, для виявлення подібностей і відмінностей; метод синонімічної заміни заміна одного слова (словосполучення) іншим; методи структурування ЛСП та АП.
Джерельною базою дослідження слугували наукові та художні тексти І.Я.Франка: ФранкоІ.Я. Зібрання творів: у 50т.: Художні твори. К.: Наук. думка. 1976 1980. Т.1 25; Франко І.Я. Зібрання творів у 50т.: Наукові праці. К.: Наук. думка, 1976 1986. Т.44 47 (далі в дужках зазначено том, частину і сторінки); Франко І.Я. З вершин і низин”: Книга з дарчим написом Івана Франка Ользі Озаркевичевій” (Рошкевич). Львів, 1893.474с. Із аналізованих текстів вибрано для вивчення понад 2 тис. контекстів із досліджуваною лексикою.
У дисертації також використано матеріали Словника української мови в 11-ти т., Фразеологічного словника української мови у 2-х т., Словника епітетів української мови, Словника синонімів української мови у 2-х т., Словника українських синонімів і антонімів, Великого тлумачного словника української мови, Етимологічного словника української мови, Етимологічно-семантичного словника української мови.
Наукова новизна дисертаційної праці полягає в моделюванні ЛСП та АП «народ», сконструйованих на матеріалі наукових і художніх текстів І.Я.Франка. Уперше в контексті лінгвостилістичних досліджень мовотворчості І.Я.Франка на широкому фактичному матеріалі проаналізовано семантичну структуру таких ключових ідіолектних слів, як народ, нація, люди та їхніх синонімів; відображено парадигматичні і синтагматичні відношення у структурі ЛСП; з’ясовано вплив контексту на семантичну й асоціативну реалізацію досліджуваної лексики; вивчено будову метафоричних структур із компонентами ЛСП «народ».
Теоретичне значення дисертації полягає в обґрунтуванні лексико-семантичних зв’язків номінацій, об’єднаних у ЛСП та АП «народ», що змодельовані на основі дослідження наукових і художніх текстів І.Я.Франка. Робота має значення для поглибленого розуміння семантичного та асоціативного потенціалу лексичних одиниць, для інтерпретації індивідуально-авторських метафоричних структур у творчому дискурсі І.Я.Франка.
Практичне значення одержаних результатів. Основні положення дисертації знайдуть застосування у процесі викладання курсів історії української літературної мови, стилістики, лексикології, культури української мови, діалектології, фольклору. Уперше залучений до аналізу фактичний матеріал можна використати під час укладання словника мови творів І.Я.Франка.
Особистий внесок. На основі опрацьованих наукових і художніх текстів І.Я.Франка створено лексичну картотеку (близько 2-х тисяч одиниць), змодельовано ЛСП та АП «народ».
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження обговорено на Всеукраїнських науково-практичних конференціях «Діалог літературознавства і методики навчання: шляхи аналізу художнього твору» (Переяслав-Хмельницький, 2006), «Іван Ковалик і сучасне мовознавство» (Івано-Франківськ, 2007), «Діалектне суміжжя як об’єкт діалектологічних досліджень» (Умань, 2007), «Динамічні процеси в українській граматиці» (Переяслав-Хмельницький, 2007), «Актуальні проблеми психолінгвістики» (Переяслав-Хмельницький, 2007), «Vivat academia» (Львів, 2008), XVII Міжнародній науковій конференції ім.проф.Сергія Бураго «Мова і культура» (Київ, 2008), а також на засіданні відділу стилістики та культури мови Інституту української мови НАН України (12червня 2008 року, протокол №6).
Публікації. Основні положення і результати дослідження викладено в п’ятьох статтях, три з яких надруковано у фахових збірниках наукових праць, затверджених ВАК України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (251 позиція), додатків. Основний текст дисертації 159 сторінок, загальний обсяг 190 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Щодо природи ЛСП та АП, специфіки ієрархічної організації цих категорій, немає єдиної думки в сучасних дослідників. Хоч моделювання полів широко застосовують у дослідженні лексико-семантичної системи, а також художніх текстів, констатуємо розбіжності у використовуваному категорійному апараті, невиробленість критеріїв моделювання полів, зокрема, ЛСП та АП. Проблема вивчення ЛСП та АП в лінгвістиці залишається відкритою, адже незважаючи на ряд спроб виокреслити загальні підходи до групування лексики за полями, сьогодні немає жодної наукової праці, присвяченої виключно класифікації, структурі і моделюванню полів.
АП з погляду лінгвістики є складним утворенням різних лексико-семантичних одиниць, пов’язаних між собою стійкими асоціативними зв’язками. Воно нетотожне ЛСП, але ці «польові» утворення між собою взаємопов’язані. АП, побудоване на основі авторських текстів, накладається на відповідне ЛСП.
Вивчення мови творів класика вітчизняної літератури І.Я.Франка за ЛСП та АП дозволяє розкрити глибинні семантичні відтінки значень слів, вживаних автором, простежити еволюцію значень, їх багатство, асоціативні можливості.
Значення усіх досліджуваних лексем, що реалізуються в текстах автора, містяться в сучасних словниках української мови. У багатьох випадках І.Я.Франко розширює семантику слова: нове значення не утворюється, але загальновідоме набуває власне авторського семантико-стилістичного забарвлення.
ЛСП «народ» показове для наукових і художніх текстів І.Я.Франка. Специфіка наукових текстів письменника виявляється у ЛСГ, до яких належать лексеми із семами: 1) ‘форма національної та етнічної єдності’: народ/нáрід, які асоціюються з ЛСВ слів стадо, організм, порода, табір, брати; нація, національність, що асоціюються з ЛСВ лексеми елемент; народність, що асоціюється з ЛСВ слова море; рід, раса, плем’я; 2)лексеми із семою ‘населення країни, жителі держави’: народ, люди, які асоціюються з ЛСВ слів мужицтво, мужик, хлопська шкіра, робучі руки, рід білих негрів, душа; люд, людність, людськість, населення, людці, суспільність, громадськість, чоловіцтво; 3) ЛСГ із семою ‘люди, переважно у великій кількості’: народ, загал, натовп, які асоціюються з ЛСВ слів маса, мільйон, міліон. Зафіксовані слова відповідають загальномовній лексичній нормі, а також відбивають особливості Франкової мовотворчості, що засвідчує характерна сполучуваність, метафоричне слововживання лексем.
Ядро ЛСП «народ» у наукових текстах становить лексема народ із сукупністю ЛСВ, а також слова люди, люд, людність, людськість, народність, національність, нація. Ці вербалізовані поняття є об’єктом досліджень у наукових студіях І.Я.Франка, оскільки в них порушуються проблеми громадськості, суспільства, життя і формування нації в період європейського національного пробудження.
Науковий текст І.Я.Франка відповідає канонам наукового стилю західного варіанта української літературної мови. У ньому простежуємо структурно-семантичні елементи публіцистичного та художнього стилів. Саме цим можна пояснити функціонування назв рід, раса, плем’я, стадо, що становлять периферію досліджуваного ЛСП.
Структурування ЛСП «народ» на основі текстових джерел передбачає виділення компонентів за ознакою ‘соціальна характеристика’ на зразок робочі/робучі руки, хлопська шкіра, мужицтво і под.
Наукове мовомислення І.Я.Франка відбиває високий ступінь асоціативності, про що свідчать зафіксовані метафори, метонімії із компонентом народ.
Непродуктивні щодо творення метафор та метонімій такі конкретні поняття, як суспільність, громада, громадськість.
ЛСП «народ», сформоване на основі художніх текстів І.Я.Франка, об’єднує спільні з науковими текстами ЛСГ. Специфікою художніх текстів є актуалізація номінацій із загальною семою ‘населення країни, жителі держави’: народ, населення, люди/люде що асоціюються з ЛСВ слів рутенці, рутенські вівці; Христове стадо, людська натура, нетямучі раби, бунтівничі уми, брати; люд, людність, людськість, чоловіцтво. Сема ‘форма національної та етнічної єдності’ у семантичній структурі лексеми народ репрезентована в художніх текстах словотвірними і лексико-семантичними варіантами: народець, народики, рід, плем’я, раса, громада, суспільство, суспільність. На позначення семи ‘люди, переважно у великій кількості’ у художніх текстах автор використовує низку емоційно-експресивних синонімічних назв: натовп, юрба, юрма, загал, толпа, товпа, мир, які асоціюються з ЛСВ слів маса, купа, мільйон, міліон, людський збір, пестра люду хвиля.
У поетичних текстах значення слова народ ‘форма національної та етнічної єдності’ є рідковживаним, натомість активізується ЛСВ із семами ‘населення держави, жителі країни’, ‘люди, переважно у великій кількості’.
Ядро ЛСП «народ» у художніх текстах І.Я.Франка репрезентують лексеми: народ, люди, люд, громада, мужицтво, чоловіцтво. Менш активні, порівняно з науковими текстами, абстрактні назви нація, суспільність, суспільство, громадськість.
У наукових та художніх текстах І.Я.Франка засвідчено прямі значення лексеми народ та номінацій, що належать до відповідних ієрархічних парадигм.
Спільними компонентами ядра ЛСП «народ» у наукових і художніх текстах І.Я.Франка виступають лексеми народ, люди, люд. Структура досліджуваних ЛСП розрізняється за кількісним і якісним наповненням. У наукових текстах переважають лексичні номінації абстрактного характеру, що тяжіють до термінологічної лексики, а в художніх образні слововживання, які формують індивідуально-авторські АП: використовуючи біблійні образи стада, овець, письменник уводить їх до порівняльних конструкцій, чим досягає індивідуальної інтерпретації загальномовних образів.
Якщо в наукових текстах лексема народ виступає об’єктом дії, в поетичних, як правило, це суб’єкт, дієва сила, що стає зрозумілим не з авторських описів, а безпосередньо за дією народу, яка виражається в особливо яскравому сполученні цього слова з дієсловами як у прямому, так і в переносному значеннях. Метафоричні конструкції типу дієслово+слово досліджуваного ЛСП часто непередбачувані, емоційно насичені і зазвичай з негативною оцінною семантикою. Кожне з дієслів, вжитих у переносному значенні, акумулюють у собі дуже тонкі деталі позначуваної дії. Натрапляємо на використання цілих синонімічних гнізд дієслів. Характерна особливість лексеми народ як домінантної у структурі досліджуваного поля вона виступає невід’ємною частиною імператива.
Із досліджуваною лексикою в поетичному тексті трапляються не тільки ідіолектні метафоричні й метонімічні перенесення, а й сталі загальномовні звороти, ідіоми, розмовно-просторічні вислови. Метафора, порівняно з метонімією, як загалом у мові, так і в текстах Івана Франка, використовується частіше.
Спільне для художніх і наукових текстів І.Я.Франка уживання слів із однаковими семантичними відтінками значень. У наукових і художніх текстах подибуємо метонімічне осмислення народу через його представників (українці, поляки, бельгійці і т.д.), метонімізування людей як робучі руки, людські руки, елемент, душа тощо. Науковий текст, що вимагає від письменника лаконічності, репрезентує використання конкретних понять, художній більш вільний, дозволяє «вплітати» різні асоціації, вживати слова в переносному значенні. У текстах І.Я.Франка присутній народ як головна дійова особа, як об’єкт чи суб’єкт дії, але зображення відбувається різними способами художньої майстерності автора. Якщо в науковому тексті народ розглядаємо як загальне поняття, автор широко вживає це слово, у художніх текстах відбувається «заглиблення» письменника всередину цього народу і, відповідно, зображення здійснюється не поверхово, а зсередини. У художніх текстах семантика слова народ повноцінно розкривається не тільки при безпосередньому уживанні цієї лексеми, а й за допомогою цілих контекстів. Загальна картина життя народу вимальовується через авторську розповідь, діалоги персонажів, зображення побуту громад, країв, суспільності. Відтак, значно ширше уживаються слова в переносному значенні, метафори, метонімії. У художньому тексті значення слова народ розкривається через його представників, здебільшого простих людей.
Уживання із одним семантичним відтінком значення пар слів народ нація, народність національність, народ люди зумовлене особливостями функціонування досліджуваних лексем. Такі поняття, як нація, народність, національність на рубежі ХІХ ХХ ст. були широковживаними у країнах Європи і за ними кріпився цілком конкретний зміст, як розуміння того, що є. В українському письменстві ці слова на рубежі віків тільки з’являються і чіткого тлумачення не мають. Відтак паралелізм у вживанні цих слів обумовлений суспільно-історичними факторами.
Складники ЛСП «народ» у художній прозі І.Я.Франка розкривають семантику у текстах, в яких розповідається про народ, людей, маси, де вони безпосередньо чи опосередковано є головними дійовими особами. У творах для дітей вони рідковживані, як і в діалогах персонажів.
Розгалужене АП «народ» становить виразну ознаку ідіостилю І.Я.Франка.

Зміна правописної норми (пор. діалектизми із загальнолітературним слововживанням у зібранні творів І.Я.Франка у 50-ти томах) не впливає на результати нашого дослідження, позаяк не змінює семантики слів. Як у наукових, так і в поетичних та художніх текстах І.Я.Франка фіксуємо використання діалектизмів і загальнолітературних лексем. Порівнявши поетичні тексти (першодрук збірки «З вершин і низин» і відповідні поетичні тексти видання творів І.Я.Франка у 50-ти томах), простежуємо відмінності в оформленні слів народ, люди, людськість, мир, проте свідомого викривлення значення досліджуваних лексичних одиниць не спостерігаємо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. АбашинаВ. Письменник і наука про мову: (деякі аспекти лінгвістичних досліджень)/Вікторія Абашина//Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнар. наук. конф. (2527 вересня 1996 р.). Л.: Світ, 1998. С.673 675.
2. АкуловаЕ.А. Лексико-семантическая группа существительных со значением искусство” в современном русском языке: дис.кандидата филол. наук: 10.02.02/Акулова Елена Александровна. К., 1998. 230 л.
3. АлефиренкоН.Ф. Лингвокультурологический аспект когнитивной семантики / Н.Ф.Алефиренко // Русистика. 2002. Вып.2. С. 16 22.
4. АлимпиеваР.В. Семантическая значимость слова и структура лексико-семантической группы: на материале прилагательных-цветообозначений русского языка / АлимпиеваР.В. Л.: ЛГУ, 1986. 177 с.
5. Анніна І.О. Крилаті вислови у мові творів Івана Франка / І.О.Анніна // Культура слова. 1978. Вип. 14. С. 29 33.
6. АнтомоновА.Ю. Исследование структурной организации лексико-семантического поля: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.02 Русский язык” / А.Ю.Антомонов К., 1987. 16 с.
7. АнтоновА.В. Знак, значення, смисл: психологічне дослідження / АнтоновА.В. К.: Знання, 1984. 47 с.
8. АрнольдИ.В. Метаязык и концептуальный аппарат компонентного анализа / И.В.Арнольд // Слово и предложение в структурно-семантическом аспекте. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та. 1985. С. 110 116.
9. АрнольдИ.В. Потенциальные и скрытые семы и их актуализация в англ. худ. тексте / И.В.Арнольд // Иностранные языки в школе. 1979. №5. C.15 19.
10. АскероваІ.А. Семантичне поле назв емоційно-афективних станів у польській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук спец. 10.02.03 Слов’янські мови” / І.А.Аскерова. Київ, 2006. 19 с.
11. АхмановаО.С. О принципах и методах лингвостилистических исследований / Ахманова О.С., НатанЛ.Н., ПолторацкийА.И./ ред.АхмановаО.С. М.: Изд-во МГУ, 1966. 182с.
12. АхмановаО.С. Словарь лингвистических терминов / О.С.Ахманова. - М.: Советская энциклопедия, 1969. - 605с.
13. БагмутІ.В. Лексико-семантичне поле звуконайменувань у сучасній українській літературній мові (склад, структура, парадигматика): дис.кандидата філол. наук: 10.02.01 / Багмут Ірина Віталіївна. К., 2007.С. 32 49, 68 142.
14. БазилевичЛ.И. Типы семантических связей лексико-семантической группы слов / Л. И. Базилевич // Филологические науки. 1977. № 3. С.38 44.
15. БаллиШ. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли; пер. с франц. Е.В. и Т.В.Вентцель. [3-е изд.]. М.: Изд-во иностр. л-ры, 1955. 416 с.
16. БаталоваМ.Т. Ассоциативные и конотативные связи в художественном тексте как средство создания образности / М.Т.Баталова // Лингвистические проблемы образности: сб. науч. трудов. М.: Изд-во МПИЯ, 1981. С. 75 84.
17. БерлинаН.П. Роль контекста в реализации семантики лексических инноваций / Н.П.Берлина // Знак. Слово. Текст. Семиотический аспект языковых единиц. Тюмень: ИТГУ, 2001. С. 91 96.
18. БілодідІ.К. Каменяр українського слова: до 110-річчя з дня народження І. Я. Франка / БілодідІ.К. К.: Наукова думка, 1966. - 67 с.
19. БілоусМ. До питання мовно-правописного редагування франкових творів/ Марія Білоус // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнар. наук. конф. (2527 вересня 1996 р.). Л.: Світ, 1998. С.633 636.
20. БыстроваЛ.В. К вопросу о принципах и методах выделения лексико-семантической группы слов / Л.В.Быстрова // Филологические науки. 1980. № 6. С. 7 11.
21. БистровЯ.В. Мовне поле як психосемантичне угруповання / Я.В.Бистров // Семантика мови і тексту: матеріали V Міжнар. наук. конф. (30 вересня, 1996р.). Івано-Франківськ: Плай, 1996. Ч. 2. С. 13 14.
22. БлиноваН.М. Функціонально-стилістичний аспект лексичних перенесень у публіцистичних текстах І.Я.Франка (1878 1907 рр.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / Н.М.Блинова. Дніпропетровськ, 2008. 19 с.
23. БожкоО.О. Лексико-семантичне поле людина” в мові прозових творів Б.Антоненка-Давидовича / О.О.Божко // Лінгвістика. Луганськ, 2006. №4 (10). С. 243 250.
24. БондаркоА.В. К теории поля в грамматике залог и залоговость / А.В.Бондарко // Вопросы языкознания. 1972. № 3. С.20 35.
25. БочковськийО. Вступ до націології / Ольґерт Бочковський. К.: Центр громадянської просвіти Ґенеза, 1998. 144 с.
26. БудаВ. Лексико-семантичне поле слова Україна” у сучасних історичних романах про добу козацтва / В.Буда // Наукові записки / Тернопільський пед. ун-т ім.В.Гнатюка. Тернопіль, 1998. Вип.2(1). C.100103. (Сер.1: Лінгводидактика).
27. БудаговР.А. История слов в истории общества / БудаговР.А. М.: Просвещение, 1971. 270 с.
28. БудаговР.А. Слово и его значение / БудаговР.А. Л.: Изд.-во ЛГУ, 1947.- 66 с.
29. БукС.Н. Лексична основа української мови: виділення та системно-структурна організація : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / С.Н.Бук. Львів, 2004. 17 с.
30. БурячокА.А. Принципи моделювання семантичних полів лексики (на матеріалі східнослов’янських назв політичних відносин) / А.А.Бурячок // Мовознавство. 1985. № 4. С. 41 46.
31. БутенкоН.П. Словник асоціативних норм української мови / Н.П.Бутенко. Л.: Вища школа: в-во при Львів. ун-ті, 1979. 120 с.
32. ВасилевичА.П. Исследование лексики в психолингвистическом эксперименте: на материале цветообразования в языках разных систем / А.П.Василевич. М.: Наука, 1987. 140 с.
33. ВасильевЛ.М. Теория семантических полей / Л.М.Васильев // Вопросы языкознания. - 1971.- № 5. - С. 101 - 109.
34. ВасильевЛ.М. Современная лингвистическая семантика / ВасильевЛ.М. М.: Высшая школа, 1990. 176 с.
35. ВасилькоЗ.С. Від слова до концепту / З.С.Василько // Мандрівець. 2003. № 2. С. 51 56.
36. ВасилькоЗ.С. Слово образ символ (слова вовк” та свиня” в Галицько-руських народних приповідках” І.Франка) / З.С.Василько // Українська філологія: школи, постаті, проблеми: зб. наук. праць Міжнар. конф., присвяч. 150-річчю від дня заснування каф. укр. словесності у Львів. ун-ті (Львів, 23 25жовтня 1998 р.). Л.: Світ, 1999. Ч. ІІ. С.103 110.
37. ВащенкоВ.С. Українська лексикологія. Семантико-стилістична типологія слів: посібник [для студентів філологів] / ВащенкоВ.С. Дніпропетровськ: ДДУ, 1979. 127 с.
38. ВащенкоВ.С. Українська семасіологія. Типологія лексичних значень: посібник [для студентів філологів] / ВащенкоВ.С. Дніпропетровськ: ДДУ, 1981. - 67 с.
39. ВежбицкаяА. Семантические универсалии и описание языков / АннаВежбицкая. М.: Языки русской культуры, 1999. 780с. (Язык. Семиотика. Культура).
40. ВинницькийВ.М. Наголошування форм дієслова бути в поезії І.Франка (бýду будý, бýдеш будéш) // В.М.Винницький. Культура слова. 1981. Вип. 21. С. 10 15.
41. ВиноградовВ.В. Основные типы лексических значений слов / В.В.Виноградов // Вопросы языкознания. 1953. №5. С. 140 161.
42. ВиноградовВ.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / ВиноградовВ.В. М.: Изд.-во АН СРСР, 1963. С. 139 - 141.
43. ВиноградовВ.В. Слово и значение как предмет историческо-семантических исследований / В.В.Виноградов // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С. 5 36.
44. ВинокурГ.О. О языке художественной литературы / ВинокурГ.О. М.: Высшая школа, 1991. 449 с.
45. ГакВ.Г. К типологии лингвостилистических номинаций / В.Г.Гак // Языковая номинация: общие вопросы. М.: Наука, 1977. С. 230 293.
46. ГакВ.Г. Сопоставительная лексикология: на материале французского и русского языков / ГакВ.Г. М.: Международные отношения, 1977. 264с.
47. ГакВ.Г. Семантическая структура слова. Психолингвистический аспект/ ГакВ.Г. М.: Наука, 1971. 202с.
48. ГальперинИ.Р. Текст как объект лингвистического исследования / ГальперинИ.Р. М.: Наука, 1981. 138 с.
49. ГержедовичІ.К. Співвідношення поняття” та лексичного значення з погляду формальної логіки / І.К.Гержедович // Мовознавство. 1964. №4. С. 15 19.
50. ГинзбургЕ.Л. Конструкции полисемии в русском языке: таксономия и метонимия / ГинзбургЕ.Л. М.: Наука, 1985. 223с.
51. ГлобинаЛ.В. Лексико-семантическое поле партитивной лексики в современном русском языке: дис. кандидата филол. наук: 10.02.01 / ГлобинаЛ.В. Воронеж, 1995. 205 л.
52. ГолодР. Методологія франкознавчих досліджень: погляди на проблему/ Роман Голод // Мандрівець. 2005. № 4. С. 54 56.
53. ГоляничМ.І. Внутрішня форма слова і художній текст / ГоляничМ.І. Коломия: Вік, 1997. 178 с.
54. ГореловИ.Н. Основы психолингвистики / И.Горелов, К.Седов. - М.: Лабиринт, 2008. - 320 с.
55. ҐрещукВ. Поетична творчість Івана Франка і розвиток лексики української літературної мови кінця ХІХ початку ХХ ст. / ВасильҐрещук // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнар. наук. конф. (2527 вересня 1996 р.). Л.: Світ, 1998. С.686 690.
56. ГрипасН.Я. Загальновживане слово у поетичних творах Івана Франка / Н.Я.Грипас // Українське мовознавство. 1984. № 12. С. 117 121.
57. ГрицакЯ.Й. Пророк у своїй Вітчизні. Франко та його спільнота (1856 1886) / ГрицакЯ.Й. К.: Критика, 2006. 632 с.
58. Гриценко П. Ідіолект і текст / Павло Гриценко // Лінгвостилістика: об’єкт стиль, мета оцінка / Павло Гриценко// Зб. наук. праць, присвяч. 70-річчю від дня народження проф. С.Я.Єрмоленко. Київ, 2007. С. 16 43.
59. ГрицютенкоІ.Є. Естетична функція художнього слова/ ГрицютенкоІ.Є. Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1972. 180 с.
60. ГузарЗ.П. Художня деталь у творчості Івана Франка Бориславського циклу” / ГузарЗ.П. Л.: Вид-во Львів. ун-ту, 1970. 156 с.
61. ГузарО. Іван Франко і становлення єдиного українського правопису / Олена Гузар // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнар. наук. конф. (2527 вересня 1996 р.). Л.: Світ, 1998. С. 721 722.
62. ГундороваТ.І. Невідомий Іван Франко: Грані Ізмарагду / ГундороваТ.І. К.: Либідь, 2006. 360 с.
63. ДанилюкН.О. Лексико-семантичне поле дівчина” в українській народній пісні та сучасній поезії / Н.О.Данилюк // Українське мовознавство. 1984. Вип. 12. С. 111 117.
64. ДенисоваС.П. Типологія категорій лексичної семантики / ДенисоваС.П. К.: КДЛУ, 1996. 294 с.
65. Дзюбишина-МельникН.Я. Роль художньо-образних асоціацій у загальному та мовному розвитку дитини / Н.Я.Дзюбишина-Мельник // Слово. Стиль. Норма: зб. наук. праць. Київ, 2002. С. 81 86.
66. Дідківська Л. Ієрархія асоціативних рядів у малій прозі Володимира Винниченка / Людмила Дідківська. К.: ВПЦ Київський університет”, 2001. С. 317 322. (Літературознавчі студії).
67. ДолгихН.Г. Теория семантического поля на современном этапе развития семасиологии / Н.Г.Долгих // Филологические науки. 1973. №1. С.89 - 98.
68. ДужикН.С. Порівняння концепт / Н.С.Дужик // Культура слова. 1998. Вип. 51. С. 14 19.
69. ДужикН.С. Образно-асоціативне поле як типологічна ознака орнаментальної прози Миколи Хвильового / Н.С.Дужик // Семантика мови і тексту: матеріали V Міжнар. наук. конф. (30 вересня, 1996р.). Івано-Франківськ: Плай, 1996. Ч. 2. С. 72 74.
70. ДядченкоГ. Лексико-семантичне поле жінка” в українській поетичній мові кінця ХХ початку ХХІ століття / Ганна Дядченко // Культура слова. 2005. Вип. 65. С. 12 16.
71. ДятчукВ.В. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови / В.Дятчук, Л.Пустовіт. К.: Наукова думка, 1983. 156 с.
72. ЄрмоленкоС.Я. І молот каменярський, і різець Петрарки” / С.Я.Єрмоленко // Культура слова. 1986. Вип. 31. С 12 16.
73. ЄрмоленкоС.Я. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С.Я.Єрмоленко, С.П.Бибик, О.Г.Тодор / [ред. С.Єрмоленко]. К.: Либідь, 2001. 224 с.
74. Єрмоленко С.Я. Нариси з української словесності: (Стилістика та культура мови) / С.Я. Єрмоленко. К.: Довіра, 1999. 431 с.
75. ЄрмоленкоС.Я. Синтаксис віршової мови / ЄрмоленкоС.Я. К.: Наукова думка, 1969. 94 с.
76. ЄрмоленкоС.Я. Синтаксис і стилістична семантика / ЄрмоленкоС.Я. К.: Наукова думка, 1982. 210 с.
77. ЄфименкоО.Є. Концепт степ” в українській мові: словникова, текстова і психолінгвістична парадигма: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 Українська мова” / О.Є.Єфименко. Харків, 2005. 19 с.
78. ЖайворонокВ.В. Національна мова та ідіолект / В.В.Жайворонок // Мовознавство. 1998. №6. С. 2735.
79. ЖивовВ.М. Центр и периферия в языке и свете языковых универсалий / В.М.Живов, В.А.Успенский // Вопросы языкознания. 1973. №5. С.24- 35.
80. ЖилкоФ.Т. Про семантичне поле української мови / Ф.Т.Жилко // Українська мова і література в школі. 1971. № 12. С. 14 18.
81. ЗакревськаЯ.В. Внесок Івана Франка у розвиток науки про українські діалекти / Я. В. Закревська // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнар. наук. конф. (2527 вересня 1996 р.). Л.: Світ, 1998. С. 652 656.
82. ЗакревськаЯ.В. Казки Івана Франка (мовно-художній аналіз) / ЗакревськаЯ.В. - К.: Наукова думка, 1966. - 107с.
83. ЗакревськаЯ.В. Фольклорна мовностилістична традиція в казках Івана Франка / Я.В.Закревська // Українська мова і література в школі. 1957. - № 4. - С. 28 32.
84. ЗалевскаяА.А. Вопросы организации лексикона человека в лингвистических и психолингвистических исследованиях / ЗалевскаяА.А. - Калининград: КГУ, 1978. - 88 с.
85. ЗалевскаяА.А. Слово в лексиконе человека: психолингвистическое исследование / ЗалевскаяА.А. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1990. 208 с.
86. ЗалевскаяА.А. Психолингвистическое исследование в области лексики и фонетики: сб. науч. трудов / отв. ред А.А.Залевская. Калининград: КГУ, 1983. 83 с.
87. ЗалевскаяА.А. Психолингвистические проблемы семантики слов: учебное пособие / ЗалевскаяА.А. Калининград: КГУ, 1982. 80 с.
88. ЗалевскаяА.А. Индивидуальное знание. Специфика и принципы функционирования / ЗалевскаяА.А. - Тверь: Твер. гос. ун-т, 1992. - 134 с.
89. ЗелінськаН. Наукова творчість Івана Франка: самореалізація непоетичного / Надія Зелінська // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали Міжнар. наук. конф. (2527 вересня 1996 р.). Л.: Світ, 1998. С. 242 246.
90. КапасьВ.А. До проблеми дослідження лексики за полями / В.А.Капась // Вісник Прикарпатського нац. ун-ту ім. В.Стефаника. Івано-Франківськ: Видавн