ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ АНГЛОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КІНЦЯ ХХ – ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Рудакова Тетяна Миколаївна
УДК 811.161.2′373.45:811.111:[654.19+070]”19/20”

ФУНКЦІОНУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЛЕКСИКИ АНГЛОМОВНОГО ПОХОДЖЕННЯ В УКРАЇНСЬКИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ КІНЦЯ ХХ ПОЧАТКУ ХХІ СТ.

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Горбачук Василь Тихонович,
кандидат педагогічних наук, професор

Слов’янськ 2009

ЗМІСТ

СПИСОК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ..

5

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1. Еволюція поглядів на лексику англомовного походження всловниковому складі сучасної української мови.........

15

1.1. Іншомовні лексичні запозичення та проблема їхньої доцільності у витлумаченні наукових діячів ХІХ ХХІ ст. .

15

1.1.1. Погляди вчених на сутність іншомовних та запозичених слів

15

1.1.2. Проблеми доцільності та недоцільності іншомовних лексичних запозичень..

20

1.2. Чинники запозичень лексики англомовного походження.
1.3. Загальна характеристика лексики англомовного походження: проблеми її адаптації в українській мові..

25

39

1.4. Структурні типи англізмів..

51

Висновки до розділу 1.......

55

РОЗДІЛ 2. Особливості функціонально-семантичного розвитку соціально-економічної лексики англомовного походження в українських ЗМІ кінця ХХ початку ХХІ ст. ....

57

2.1. Англомовні лексичні запозичення в українській мові та їхні лексико-семантичні особливості...

57

2.2. Соціально-економічна лексика англомовного походження вскладі сучасної української мови, її структурні та семантичні групи...

68

2.3. Активізація запозичень у сучасних засобах масової інформації...

78

2.4. Семантична модифікація слів і словосполучень соціально-економічної сфери англомовного походження в мові сучасних ЗМІ......

89

2.5. Особливості вживання хронологічно маркованої лексики англомовного походження соціально-економічної сфери..

100

106

2.6. Компаративістичний підхід до проблеми функціонування англомовних запозичень соціально-економічної тематики в сучасних засобах масової інформації.

Висновки до розділу 2..

119

РОЗДІЛ 3. Комунікативний аспект англізмів соціально-економічної тематики..

123

3.1. Словотвірні парадигми соціально-економічної лексики англомовного походження в сучасних ЗМІ..

123

3.2. Залежність функціонування англізмів соціально-економічної тематики від стилістичних ознак тексту, різновидів ЗМІ.

136

3.3. Соціолінгвістичне дослідження ступеня освоєння соціально-економічної лексики англомовного походження представниками молоді, яка навчається ..

152

3.4. Соціолінгвістичне дослідження рівня розуміння читачами, глядачами та слухачами ЗМІ новозапозичених англізмів соціально-економічної семантики .

158

3.4.1. Результати соціолінгвістичного дослідження рівня розуміння англомовних запозичень категорією респондентів „Студент СДПУ”................................................

162

3.4.2. Соціолінгвістичне дослідження рівня розуміння англомовних запозичень категорією респондентів „Робітник заводу (інженери та економісти)”....

165

Висновки до розділу 3...

171

ЗАГАЛЬНІ висновки....

174

Текстові джерела ТА ЇХНІ СКОРОЧЕННЯ..

180

Лексикографічні джерела

181

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

187

Додаток А. Словник англомовних соціально-економічних запозичень, укладений на основі вибірки з мови засобів масової інформації та лексикографічних праць української мови кінця ХХ початку ХХІ ст. ..................................................................................

211

Додаток б. Тезаурус слів англомовного походження, вилучених з мови мас-медіа та лексикографічних джерел української мови кінця ХХ початку ХХІ ст. ..

392

ВСТУП

У час становлення суверенної України мас-медіа виявилися ідеологічно та морально розшарованими. Згодом було розпочато боротьбу за інформаційний суспільно-мовний простір. Нині лише 28% видань виходять українською мовою [43, с.10], а в інформаційному середовищі немає потужної консолідуючої системи для об’єднання суспільства внерозривне ціле. На сьогодні є чітко окресленими українськомовний іросійськомовний інформаційні простори.
Проблемам, що постали перед мас-медійним мовознавством, присвячено багато наукових праць: Н.Іванова [71] вивчає мовні реалії віртуального простору; П.Селігей [173] акцентує увагу на запозиченнях узагалі та американізмах зокрема, порушує питання їхньої доцільності; Н.Нікітіна [131] досліджує сучасну мову українського телебачення; Є.Карпіловська [79] тенденції розвитку сучасного українського лексикону, чинники стабілізації нових явищ, розглядає англізми як основне джерело лексичних інновацій; Н.Кочукова [91] студіює трансформовані словосполучення в мові української преси; С.Стефан [188] звертає увагу на різноманітні проблеми української медіа-лінгвістики; праці І.Фаріон присвячено англомовному наступові вукраїнській дійсності, причому дослідниця зауважує, що таке масове запозичення англо-американської лексики може призвести до „розстрілу” нашої щойно народжуваної самодостатності [206]; К.Демченко [51] аналізує функціонування іншомовних лексем у текстах публіцистичного стилю; О.Чередниченко [212] розглядає сучасні тенденції вживання іншомовних слів в українському медіа-дискурсі, звертає увагу на випадки відхилення від літературної норми; К.Ленець [101] вивчає лексичні зміни та їхнє відображення в мові сучасної преси; Я.Битківська [21] тенденції засвоєння й розвитку семантики англізмів у СУМ; М.Навальна [129] досліджує дієслівну лексику соціально-економічної сфери.
У мові українських ЗМІ виявлено велику кількість нових слів та словосполучень, більшість яких становлять англізми. Цей процес є доволі хаотичним і некерованим, що призводить нерідко до сліпого наслідування чужомовних звуків, слів і словосполучень та засмічення рідної мови, атакож інколи до непорозуміння між ЗМІ й пересічним носієм мови. Отже, у дослідженні приділено увагу класифікації та особливостям функціонування новозапозичених англомовних лексем соціально-економічної тематики.
З розвитком суспільства мова зазнає поступових і безперервних змін. У зв’язку з докорінними суспільно-політичними змінами, що відбувалися на межі другого-третього тисячоліть, прискорилися, набули нової якості й мовні процеси, особливо на лексичному рівні, який є найдинамічнішим. Словниковий склад української мови швидко поповнився іншомовними запозиченнями, передусім англізмами.
Проблему збагачення мови численними іншомовними словами розглянуто в багатьох дослідженнях в Україні та за її межами. На матеріалі української мови запозичені одиниці в першій половині ХХ ст. розглядали В.Самійленко [171], Р.Смаль-Стоцький [224], Д.Шелудько [216] та ін. Удругій половині минулого століття над осмисленням семантико-граматичних процесів, що відбуваються під час запозичення іншомовних слів до лексичного складу мови-реципієнта, працювало багато фахівців, як-от: Б.Ажнюк [2], В.Акуленко [3 7], Д.Будняк [26], М.Вакуленко [31; 32], Я.Голдованський [41], А.Гудманян [46; 47], Ю.Жлуктенко [56 59], Р.Зорівчак [65], А.Іваницька [66], І.Катипін [80], М.Кочерган [90], О.Медвідь [119], О.Муромцева [124 126], О.Пономарів [140], С.Рижикова [151; 152], В.Русанівський [167 169], С.Семчинський [174; 175], В.Сімонок [183], Ю.Цимбалюк [211] та ін.
Питання контактів різних мов і запозичень порушили у своїх дослідженнях зарубіжні лінгвісти: В.Алпатов [9], Н.Арапова [10], В.Аристова [11; 12], С.Бережан [19], І.Бєлікова [16], І.Бодуен де Куртене[23], У.Вайнрайх [29; 30; 225 227], С.Ігнатова [68], В.Караулов [77], О.Коряковцева [85], Л.Крисін [92 99], Д.Лотте [108], М.Мартисюк[115], І.Яценко [219], Е.Хауген [208 210; 220; 221], Л.Щерба[218] (на матеріалі російської мови); І.Акулов [8], О.Булика[28], А.Станкевич [187] (на матеріалі білоруської мови), Л.Чернишова [213] (російської та білоруської); М.Брофман [25] (на матеріалі англійської мови); Т.Бєлінене [17], В.Комлєв [84] (на матеріалі німецької мови) та ін.
Англомовним запозиченням, причинам та наслідкам їхнього функціонування в українській мові, а також словотвірним можливостям цієї ланки лексичної системи присвячено праці сучасних дослідників: Л.Архипенко [14], Т.Вільчинської [35], О.Гутиряк [49], Г.Зимовець [64], Л.Кислюк [81], А.Ломовцевої [106], Д.Мазурик [109; 110], А.Олійника [135], Н.Попової [141 144], Г.Сергєєвої [177; 178] та ін. Питома частина англізмів щораз збільшується, а тому розширюються й їхні функціональні можливості. Цей феномен заслуговує якнайуважнішого мовознавчого аналізу, що й визначило тему нашої дисертації.
У дослідженнях, які спеціально не присвячені цьому мовному явищу, відомі українські та зарубіжні лінгвісти проаналізували деякі аспекти процесу запозичення з інших мов. Це праці Б.Аббасової [1], І.Арнольда [13], Р.Белла [18], Т.Бертагаєва [20], В.Ващенка [33; 34], Л.Гумецької [48], Є.Карпіловської [79], Т.Коць [88; 89], Л.Лисиченко [103 105], А.Поповського [145; 146], Ю.Сорокіна [186], О.Стишова [189 193], О.Тараненка [198 199] та ін. Як переконують спостереження за пресою, науковими публікаціями, інтенсивність запозичень з часом не зменшується, а отже, і проблеми, пов’язані з їхнім функціонуванням, не втрачатимуть своєї гостроти.
Динамічною частиною лексико-семантичної системи української мови стає соціально-економічна терміносистема, починаючи з 1985р., яким датуємо сучасний етап розвитку соціально-економічної лексики, а особливо в умовах утвердження ринкових відносин. Прогрес науки й техніки, розвиток найновіших технологій спричинили появу нових понять, реалій, на позначення яких найчастіше використовують запозичення з інших мов, передусім з англійської. Через ЗМІ нові лексеми активно проникають до раніше усталеного словникового складу української мови, що нерідко призводить до невпорядкованості цього процесу.
У сучасному вітчизняному мовознавстві відсутні монографічні праці, уяких було б подано всебічний аналіз соціально-економічної лексики (СЕЛ), визначено рівень її розуміння респондентами та з’ясовано семантизацію новозапозиченої частовживаної в мові мас-медіа лексики. Це й визначає актуальність дисертаційної роботи.
У дослідженні приділено увагу класифікації та особливостям функціонування новозапозичених англомовних лексем соціально-економічної тематики як однієї знайбільших груп лексичної системи мови українських ЗМІ залежно від стилістичних ознак тексту.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної наукової теми „Актуальні проблеми сучасної української філології та їх реалізація на заняттях з мови та літератури”, яку розробляє кафедра української мови та літератури Слов’янського державного педагогічного університету. Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні наукової координаційної ради „Українська мова” Інституту української мови Національної академії наук України (протокол № 28 від 18 жовтня 2005 р.).
Мета дослідження здійснити семантико-функціональний та словотвірно-стилістичний аналіз новозапозиченої соціально-економічної лексики англомовного походження в мові українських засобів масової інформації кінця ХХ початку ХХІ ст., виявити особливості динаміки словникового складу цієї сфери вживання, обґрунтувати критерії належності до нього новозапозичених слів.
Реалізація мети передбачала вирішення таких завдань:
1) виявити погляди відомих лінгвістів та письменників на проблему доцільності чи недоцільності запозичень з інших мов;
2) проаналізувати причини та наслідки запозичень соціально-економічної лексики англомовного походження в ЗМІ кінця ХХ поч.ХХІст.;
3) виокремити лексико-семантичні групи англомовних запозичень у мові сучасних українських мас-медіа; виділити їхні структурні й семантичні ознаки;
4) прослідкувати за динамікою активізації запозичень у сучасних ЗМІ;
5) розкрити особливості вживання хронологічно маркованої лексики англомовного походження соціально-економічної сфери;
6) установити словотвірні парадигми СЕЛ англомовного походження в ЗМІ;
7) дослідити специфіку функціонування англізмів соціально-економічної тематики залежно від жанрових ознак тексту;
8) визначити ступінь розуміння соціально-економічної лексики англомовного походження представниками різних прошарків населення;
9) укласти „Словник англомовних соціально-економічних запозичень” на основі вибірки з мови засобів масової інформації та лексикографічних праць української мови кінця ХХ початку ХХІ ст.
Об’єктом дослідження є соціально-економічна лексика англомовного походження кінця ХХ початку ХХІ ст. у мові українських засобів масової інформації.
Предмет дослідження семантичні, структурні та функціональні особливості соціально-економічної лексики в мові сучасних українських ЗМІ та ступінь розуміння її респондентами.
У роботі використано такі методи дослідження: аналітико-описовий, зіставний, а також методи компонентного, кількісного та соціолінгвістичного аналізу. У межах аналітико-описового методу застосовано прийоми класифікаційно-таксономічного аналізу в процесі визначення лексико-семантичних груп англомовних запозичень. За допомогою зіставного методу було досліджено лексикографічні особливості зіставлюваних мов (української та англійської) у їхніх подібностях івідмінностях. Метод компонентного аналізу, що єосновним способом формалізації та визначення точності смислових відношень між лексемами, запроваджено для виявлення змін, які відбуваються в структурі лексичного значення слова в момент його запозичення іншою мовою; у дослідженні відмінностей значень слів утекстах ЗМІ й словниках іншомовних слів. Метод кількісного аналізу використано для визначення чисельності лексичних одиниць англомовного походження у вибірках зтекстів засобів масової інформації, практичним результатом чого єстворення словника англізмів у сучасній українській мові. Метод соціолінгвістичного аналізу зібраного матеріалу застосовано для визначення ступеня освоєння лексем англомовного походження (під час експерименту анкетування представників різних верств суспільства).
Усі зміни, що відбуваються в сучасному складі соціально-економічної лексики англомовного походження, спостерігаємо переважно в періодиці, на радіо та телебаченні. Джерельною базою для вибірки лексичного матеріалу слугували такі періодичні видання: „Бізнес”, „Вісник Національної академії наук України”, „Вісті з України”, „Галицькі контракти”, „Голос України”, „Демократична Україна”, „День”, „Дзвін”, „Дзеркало тижня”, „Дивослово”, „Донеччина”, „Експрес”, „Київська правда”, „Критика”, „Літературна Україна”, „Львівська газета”, „Мовознавство”, „Молодь України”, „Народна газета”, „Народне слово”, „Новий час”, „Оглядач”, „Освіта”, „Політика і культура”, „Політика і час”, „Просвіта”, „Самостійна Україна”, „Слобідський край”, „Слово і час”, „Слово просвіти”, „Сучасність”, „ТВ-плюс”, „Тиждень”, „Україна”, „Україна business”, „Україна. Європа. Світ”, „Україна молода”, „Українська газета”, „Українська правда”, „Українське слово”, „Український світ”, „Урядовий кур’єр”, „Хрещатик”, „Шлях перемоги”, „2000” та ін.; тексти електронних ЗМІ за період 1985 2008 рр., українськомовних програм і передач національного радіо й телебачення. Для встановлення наявності чи відсутності лексикографічного опрацювання інновацій було використано такі праці: Новий англо-український словник (Х., 2000); Словник іншомовних слів (К., 1985); Словник іншомовних слів (К., 2000); Новий англо-український словник (К., 2004); Сучасний словник іншомовних слів (К., 2006); Великий тлумачний словник сучасної української мови (К., 2005); Словник лінгвістичних термінів (К., 1985); Новий словник іншомовних слів (К., 2007); Сучасний словник іншомовних слів (Х., 2008); Collins Cobuild English Language Dictionary (London, 1987); Webster’s New World Thesaurus, prepared by Charlton Laird (New York, 1971); Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Currrent English (Oxford University Press, 1982); Bloomsbury Dictionary of New Words by Jonathon Green, 1991; Longman Dictionary of Contemporary English (Longman Group, 1997); Merriam-Webster’s collegiate dictionary (Massachusetts, U.S.A., 2004) тощо.
Наукова новизна праці полягає в тому, що вперше в українському мовознавстві простежено вживання соціально-економічної лексики англомовного походження в мові засобів масової інформації кінця ХХ початку ХХІ ст.; здійснено комплексний функціонально-стилістичний аналіз лексичних одиниць англомовного походження, дібраних з текстів ЗМІ зазначеного періоду; запроваджено компаративістичний підхід до проблеми функціонування англомовних запозичень соціально-економічної тематики; укладено словник англомовних соціально-економічних запозичень (понад 1000слів і словосполучень), використаних у засобах масової інформації та лексикографічних джерелах кінця ХХ початку ХХІ ст.
Теоретичне значення дисертації полягає в залученні до наукового обігу, у систематизації й аналізі не досліджуваного раніше великого корпусу лексичного матеріалу англомовного походження, у з’ясуванні особливостей функціонування соціально-економічної лексики в мові ЗМІ кінця ХХ початку ХХІ ст., зокрема в конкретизації поняття „власне соціально-економічна лексика” та виділенні її основних лексико-семантичних і стилістичних груп. На основі комплексного аналізу англізмів соціально-економічної тематики, засвідчених у матеріалах ЗМІ, зроблено нові, теоретично важливі узагальнення, що сприятимуть подальшому опрацюванню теоретичних проблем лінгвістики тексту, лексикології.
Практичне значення праці полягає в тому, що її результати можуть бути використані в лексикографічній роботі для визначення мовної картини світу, зокрема, як джерельна база для новітніх словників іншомовних слів, лексиконів неолексем, тлумачних та ін. словників. Матеріали й висновки дисертації доцільні під час викладання сучасної української літературної мови у вищих та середніх навчальних закладах, у процесі укладання посібників з лексикології, у роботі наукових семінарів, конференцій.
Апробацію й упровадження результатів дисертації було здійснено впродовж 2005 2008 рр. Основні положення роботи висвітлено та обговорено на таких наукових конференціях: Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми філології та перекладознавства”, присвяченій 10-річчю спеціальності „Переклад” (Хмельницький, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції „Північне Приазов’я уфілософсько-історичному та філологічному вимірі” (Бердянськ, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції „Перший крок у науку” (Луганськ, 2007); ІІ Всеукраїнській конференції „Сучасні орієнтири філологічної науки” (Херсон, 2007); IVВсеукраїнській науковій конференції „Мова в контексті культури і міжкультурної комунікації” (Луганськ, 2008); Всеукраїнській науковій конференції „Мова та лінгвокультурна комунікація” (Бердянськ, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Текст у парадигматичному просторі сучасної лінгвістики” (Переяслав-Хмельницький, 2008).
Авторські спостереження й зроблені на їхній основі теоретичні узагальнення дисертації обговорено також на університетських науково-практичних конференціях (Слов’янськ, 2005, 2006, 2007), на засіданнях кафедри української мови і літератури Слов’янського державного педагогічного університету та кафедри іноземної філології гуманітарного факультету Краматорського економіко-гуманітарного інституту.
Матеріали наукового дослідження було використано під час викладання української та англійської мов студентам Слов’янського державного педагогічного університету (довідка про впровадження №68-08-137а від 26.08.2008р.), Краматорського економіко-гуманітарного інституту (акт упровадження №429 від 28.06.2008р.), учням загальноосвітніх шкіл І ІІІ ступенів навчання м.Краматорська (довідка про впровадження № 98 від 26.10. 2008р.).
Публікації. Результати дисертації висвітлено в дев’яти публікаціях, шість з яких вийшли друком у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.
Структура та обсяг праці. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (96) і списку використаної літератури (227 позицій), а також двох додатків. Основний текст викладено на 179 сторінках. Повний обсяг роботи становить 478 сторінок.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. В умовах утвердження ринкових відносин в Україні найбільш динамічною частиною лексико-семантичної системи української мови єсоціально-економічна лексика. У зв’язку з прогресом науки й техніки, розвитком мас-медійних технологій з’являються нові поняття, реалії, на позначення яких найчастіше використовують запозичення зінших мов, передусім з англійської, а через ЗМІ відбувається бурхливе проникнення нових лексем до усталеного словникового складу мови, що призводить нерідко до певної невпорядкованості цього процесу, тому й виникає потреба термінологічної стандартизації, мотивованої регуляції відповідних явищ. Ця проблема привертає до себе увагу щораз більшого кола мовознавців.
2. Аналіз запозичень, уживаних у мові мас-медіа, засвідчує те, що лексикографи не встигають включати ці новотвори до складу нових довідників, лексикографічних праць, тому важливою є необхідністьфіксації, класифікації та визначення функціональної ролі переймань зінших мов.
3. Ураховуючи сутність слів іншомовного походження, етапи адаптації їх в українській мові, уважаємо за доцільне розрізняти поняття „іншомовне слово” та „запозичене слово”. До першої групи належать усі слова з іншої мови, які не повністю асимільовані в мові-реципієнті й перебувають на початковому етапі адаптації. Термін „запозичене слово” ширший, він уживаний для позначення „іншомовної” чи „запозиченої” лексики, тобто будь-яких засвоєних мовою-реципієнтом слів.
4. Серед зовнішніх (екстралінгвальних) причин запозичення лексики англомовного походження важливе значення мають економічні, суспільно-політичні, культурні й культурно-побутові, наукові та соціально-психологічні чинники, які сприяють збільшенню лексичних запозичень та їхньому активному вживанню в ЗМІ. Внутрішні (інтралінгвальні) причини запозичення англізмів пов’язані з необхідністю задоволення комунікативних потреб, зокрема у сфері науки та виробництва. Це сприяло активізації словотворчих процесів української мови, зокрема утворенню іменників суфіксальним способом.
До облігаторних (постійних) причин запозичень належить сам факт зв’язку запозичення з розвитком суспільних відносин, економіки, культури. Проте кожен період розвитку суспільства, а отже, й мови має конкретні причини активізації запозичень, їх іменують факультативними.
5. Корпус соціально-економічної лексики формують назви на позначення громадсько-політичного й економічного життя, одиниці тематичних груп лексики „людина, сім’я”; „назви взуття, одягу та їхніх частин”; а також частина наукової лексики таких галузей, як філософія, логіка, психологія, історія одиниці всіх розділів та наук, які так чи так торкаються соціальної та економічної сфери. Серед значної загальної кількості новозапозичених англізмів СЕЛ, за нашими підрахунками, об’єднує понад 1000одиниць. Отже, досліджуваний шар лексики складає 30% від усіх англомовних запозичень. Соціально-економічну лексику англомовного походження поділяємо на чотири основнілексико-семантичні групи: 1)назви суб’єктів (за ознаками суспільного статусу; місця в ієрархічній структурі управління, професійними якостями; статусом зайнятості в секторах економіки; послуг, одержуваних із суспільних фондів споживання; соціально-економічних процесів); 2)назви об’єктів (документів; наук, наукових напрямків, теорій, галузей, концепцій; розрахункових понять, понять стимулювання суб’єктів); 3)назви дій та процесів; 4) назви ознак суб’єктів та об’єктів.
6. Соціально-економічна лексика обіймає тематичні групи та лексико-семантичні підгрупи, що характеризують: державно-суспільний лад та історію української держави; діяльність політичних партій; міжнародні відносини; загальнополітичні поняття; загальноюридичні процеси; фінансово-економічну та комерційну сферу.
Економічну лексику за семантичними ознаками поділяємо на кількапідгруп: фінансову та банківську, бухгалтерську, маркетингову, термінологію менеджменту, макро- та мікроекономічні терміносистеми.
7. За джерелами формування корпусу СЕЛ виділено такі групи: загальноекономічні поняття та категорії, які становлять постійний фонд економічної термінології; економічні терміни на позначення реалій капіталістичного життя; інтернаціоналізована економічна лексика іншомовного походження (загалом англомовного).
8. За специфікою адаптування в мові українських мас-медіа визначено чотири ступені функціонального освоєння соціально-економічної лексики кінця ХХ поч. ХХІ ст.: входження до словозмінної та словотвірної систем; утворення синонімічних рядів та розширення антонімічних зв’язків; частотність фразеологічних одиниць з відповідними компонентами.
9. Особливу роль у мові ЗМІ відіграють інноваційні процеси, семантичні зрушення (бартер, кастинг, промоушен, хакер), детермінологізація (блокбастер, істеблішмент, пресинг), „трансляція” термінів (скринсейвер, рингтон), „міграція” чи „дифузія” деяких поширених термінів до складу СЕЛ (веб-сайт, драйвер, інтернет-провайдер, інтернет-чат, інтерфейс, ноутбук, органайзер, флеш-пам’ять, флопі-диск). Уживання таких лексем у мові ЗМІ сприяє розширенню кола синтагматичних відношень, унаслідок чого термін набуває специфічного лексичного значення, тобто стає конотативно забарвленим.
10. На основі кількох десятків груп слів фіксуємо продуктивну семантичну деривацію. Поділяючи англізми на суфіксальні іменники, прикметники, прислівники, дієслова, слова, утворені за допомогою префіксів чи конфіксів (в алфавітному порядку), складні слова, об’єднуємо їх у словотвірні гнізда. Така активна деривація призводить до появи значної кількості графічно неправильно оформлених лексем, напр.: it-менеджер, спліттер, Хельсинки.
Найбільшу кількість похідних лексем мають слова флеш флеш (73похідних ЛО), віп (60ЛО), мейкер (60 ЛО), мейкер (46 ЛО), пі-ар (44 ЛО), перфоменс (28 ЛО).
11. Для мови сучасних мас-медіа характерні такі ознаки: зникнення деяких лексем із ЗМІ, хоч певний період вони були досить модними (інтерквіз, кіднеп, кіднепінг, кантрі, аудіоплеєр, бартер); припинення активного вжитку частини запозиченої лексики (сканер, Інтернет, спонсор, грант); наплив нової лексики (гудвіл, біг-бід, бебі, арт-бізнес, тіч-ин); міграція термінів (трансляція) (спонсор, кастинг, пікап); варіативність новотворів (месидж / меседж, сейшн / сешн, піар / пі-ар); неоднорідність фонемного та графемного складу СЕЛ англомовного походження, передусім унаслідок розбіжностей транслітерації (g, h, w) (пінг-понг замість пінґ-понґ, Хемінгуей замість Гемінґвей, Оуен замість Овен, Уолт-Дисней замість Волт-Дисней).
Для англізмів характерне переважне вживання СЕЛ у суспільно-політичних та економічних публікаціях: гоу-слоу, коучер, аутрайт, арт-директор, топ-менеджер тощо; розширення семантичних меж лексем унаслідок адаптації (пресинг, хакер, месидж тощо).
12. Використання соціолінгвального експерименту допомогло визначити рівень розуміння семантики соціально-економічної лексики англомовного походження представниками різних верств суспільства. Результати експерименту засвідчують, що респонденти виявили загалом недостатній рівень володіння СЕЛ, незважаючи на те, що запропоновані лексичні одиниці здебільшого єшироковживаними в мові ЗМІ й закріпленими всловниках української мови.
Найкращі результати було виявлено серед тих представників суспільства, які мають вищу освіту (а подекуди й другу економічну), застосовують комп’ютерні технології та постійно оперують новозапозиченими англомовними лексемами. У цій групі респондентів „Робітник заводу (інженери та економісти)” зафіксовано високий рівень володіння 14із запропонованих в анкеті 28 англізмів, достатній 11 словами, а низький лише 4 англізмами. За результатами анкетування встановлено, що рівень освоєння новозапозиченої лексики англомовного походження є високим. Приблизно 25% опитаних мають високий рівень володіння семантикою новозапозичених англізмів, а 75% достатній. Найбільш освоєними з погляду семантичного усвідомлення виявлено такі запозичення: бебі-бум (100%), бренд (99%), веб-сайт (100%), віп-зона (100%), дистриб’ютор (100%), ноу-хау (100%), мас-медіа (100%), саміт (100%), спіч (100%), токшоумен (100%), PR-компанія (100%), фармамаркет (100%), TV-маркетинг (100%), VIP-ложа (100%), арт-директор (73%), медіа (74%), піар (70%), піарити (74%), піаритися (74%), піарівський (74%), промоушен (68%), райдер (70%), супервайзер (74%), топ-менеджер (71%), ІТ-менеджер (74%).
Уважаємо, що соціальний стаус, наявність чи відсутність вищої освіти є визначальними чинниками в освоєнні пересічним мовцем лексики англомовного походження. Такий висновок підтверджують результати опитування двох інших груп респондентів, де показники є абсолютно протилежними. У групі „Студент Слов’янського державного педагогічного університету” фіксуємо високий рівень знання семантики9із запропонованих 30 в анкеті слів, достатній 2, середній 3, а низький 14. Отже, на першому етапі експерименту виявлено, що половина проанкетованих не знає значень новозапозичених на цей час та частовживаних у мові мас-медіа слів англомовного походження: низький рівень володіння англомовними запозиченнями соціально-економічної лексики продемонстрували 50%, високий 32% респондентів, достатній 7%, середній 11%опитаних. Найбільш освоєними з погляду семантичного усвідомлення виявлено такі запозичення: бебі-бум (100%), веб-сайт (100%), віп-зона (100%), дистриб’ютор (100%), мас-медіа (100%), ноу-хау (100%), саміт (100%), токшоумен (100%), фармамаркет (100%), піар (50%), TV-маркетинг (54%).
Установлено, що філологічна освіта в процесі освоєння запозичень єпозитивним чинником, проте не вирішальним у тих випадках, коли вукраїнській мові слово набуває відмінної семантики від тієї, яка була вмові-джерелі, тобто значення слова не завжди можна зрозуміти внаслідок дослівного перекладу англізмів українською мовою.

У групі „Молодь, яка навчається” відмічаємо невисокі показники засвоєння новозапозиченої СЕЛ. Виявлено високий рівень знання семантики лише 6англізмів, середній 4, достатній 6, а низький 14слів. Найбільш освоєними з погляду семантичного усвідомлення виявлено такі запозичення: іміджмейкер (87%), кастинг (90%), кастинг-директор (83%), web-сайт (97%). Фіксуємо високий рівень володіння англомовними запозиченнями соціально-економічної підгрупи у20%респондентів, достатній у 20%, середній у 13% опитаних, низький у 47%, тобто майже половини проанкетованих. Респонденти цієї групи є учнями загальноосвітніх шкіл, які ще не мають повної базової освіти, а студенти технікумів та 1-х курсів інституту й університету вищої.

Список використаної літератури

1. АббасоваБ.М. Социолингвистические и лингвистические основы явления заимствования в разносистемных языках : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.19 / Б.М.Аббасова. Баку, 1992. 22с.
2. АжнюкБ.М. Слов’янські й неслов’янські запозичення в мові української діаспори / Б.М.Ажнюк // Мовознавство. 1998. №2 3. С.145 160.
3. АкуленкоВ.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка/ В.В.Акуленко [под ред. А.Ф.Федорова]. Харьков : Изд-во Харьк. ун-та, 1972. 215с.
4. АкуленкоВ.В. Інтернаціональні елементи у словниковому складі мови / В.В.Акуленко // Мовознавство. 1973. №5. С.20 29.
5. АкуленкоВ.В. Лексические интернационализмы и методы их изучения / В.В.Акуленко // Вопр. языкознания. 1976. №6. С.50 63.
6. АкуленкоВ.В. Про історичні джерела лексичних інтернаціоналізмів / В.В.Акуленко // Питання історичного розвитку української мови : тез. доп. - Х., 1959. - С.108 111.
7. АкуленкоВ.В. Співвідношення національного та інтернаціонального у мові / В.В.Акуленко // Мовознавство. - 1996. - №1.- С.3 12.
8. АкуловИ.М. Заимствования в структуре белорусского языка : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.02 „Белорусский язык” / И.М.Акулов. Минск, 1977. - 19с.
9. АлпатовВ.М. Англоязычные заимствования в языке и американизация японской массовой культуры / В.М.Алпатов // Япония: культура и общество в эпоху научно-технической революции.- М. : Наука, 1985. - С.213 219.
10. АраповаН.С. Варваризмы как этап в освоении иноязычного слова / Н.С.Арапова // Вестн. МГУ. Сер. 9. Филология. 1989. - №4. - С.916.
11. АристоваВ.М. Англо-русские языковые контакты (англицизмы в русском языке) / В.М.Аристова. Л. : Изд-во Ленингр. ун-та, 1978.157с.
12. АристоваВ.М. Англо-русские языковые контакты и заимствования ХVI XX вв. : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра филол. наук : спец. 10.02.01 „Русский язык ” / В.М.Аристова. Л., 1980. 37с.
13. АрнольдИ.В. Современные лингвистические теории взаимодействия системы и среды / И.В.Арнольд // Вопр. языкознания. 1991. №3. С.118 124.
14. АрхипенкоЛ.М. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і ступені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця XX початку XXI ст.) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Архипенко Людмила Михайлівна. Х., 2005. 314с.
15. БаллиШ. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Ш.Балли. М. : Иностр. лит., 1955. 416с.
16. БеликоваИ.Ф. Морфологические преобразования в языке как результат заимствования : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.15 / И.Ф.Беликова. М., 1988. 19с.
17. БелиненеТ.В. Французские заимствования в австрийской художественной литературе : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.15 / Т.В.Белинене. М., 1988. - 25с.
18. БеллР. Социолингвистика : пер. с англ. / Р.Белл ; под. ред. д-ра филол. наук, проф. Швейцера. - М. : Междунар. отношения, 1980.- 320с.
19. БережанС.Г. Семантическая эквивалентность лексических единиц / С.Г.Бережан. Кишинев : Штиинца, 1973. 372с.
20. БертагаевТ.А. Билингвизм и его разновидности в системе употребления / Т.А.Бертагаев // Проблемы двуязычия и многоязычия: сб. ст.- М. : Наука, 1972. - С.83 87.
21. БитківськаЯ.В. Тенденції засвоєння і розвитку семантики англізмів у сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова”/ Я.В.Битківська. Івано-Франківськ, 2008. 20с.
22. БiлоусоваВ.В. Асимiляцiя запозичень з формантом iнг (-инг) у мовi й текстi / В.В.Білоусова // Дискурс у комунiкацiйних системах. К., 2004. С. 34 39.
23. Бодуэн де КуртэнеИ.А. О смешанном характере всех языков / И.А.Бодуэн де Куртэне // Избранные труды по общему языкознанию: в 2 т.- М. : Изд-во АН СССР, 1963. - Т.2. - С.363 366.
24. БрейтерМ.А. Англицизмы в русском языке: история и перспективы: пособие для иностранных студентов-русистов / М.А.Брейтер. Владивосток : Диалог, 1999. 129 с. .
25. БрофманМ.В. Французские заимствования в английском литературном языке (XVII XVIII вв.) : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.04 „Германские языки” / М.В.Брофман. Алма-Ата, 1958.- 16с.
26. БуднякД.В. Полонизмы в современном украинском литературном языке: автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра филол. наук: спец. 10.02.15 / Д.В.Будняк. К., 1991. 53с.
27. БулаховськийЛ.А. Використання засобів словотвору / Л.А.Булаховський // Вибр. праці: в 5т. К., 1975. Т.1. C.353 358.
28. БулыкаА.М. Фанэтычная, марфалагічная і семантычная адаптацыя запазічанняў / А.М.Булыка // Лексічныя запазычанні у беларускай мове XVIII ст. Мінск, 1980. С.210 228.
29. ВайнрайхУ. Одноязычие и многоязычие / У.Вайнрайх // Новое в лингвистике. М. : Прогресс, 1972. Вып. 6 : Языковые контакты. С.25 60.
30. ВайнрайхУ. Языковые контакты: пер. с англ. и коммент. Ю.А.Жлуктенко / У.В.Вайнрайх. К.: Высш. шк., 1979. 263с.
31. ВакуленкоМ. Про вживання та переклад чужомовних термінів / М.Вакуленко // Проблеми української науково-технічної термінології: тези доп. 3-ї Міжнар. наук. конф. - Л., 1994. - С.101 102.
32. ВакуленкоМ. Про переклад та запозичення чужомовних слів / М.Вакуленко // Вісн. НАН України. - 1995. - №11 12. - С.78 81.
33. ВащенкоВ.С. Українська лексикологія: Семантико-стилістична типологія слів: посіб. для студентів-філологів / В.С.Ващенко. Д. : ДДУ, 1979. 127с.
34. ВащенкоВ.С. Українська семасіологія: Типологія лексичних значень: посіб. для студентів-філологів / В.С.Ващенко. Д. : ДДУ, 1981. 67с.
35. ВільчинськаТ.В. Переклад спеціальних термінів / Т.В.Вільчинська // Актуальні проблеми філології та перекладознавства: зб. наук. пр. Хмельницький, 2007. Ч. 1, вип. 3. С.86 88.
36. ВоронцоваВ.Л. Активные процессы в области ударения / В.Л.Воронцова // Русский язык конца ХХ столетия (1985 1995). 2-е изд. М., 2000. С.305 325.
37. ГавранекБ.К проблематике смешения языков // Новое в лингвистике.- М., 1972. - Вып. 6: Языковые контакты. - С.94 111.
38. ГвоздєвВ.М. Масовоінформаційна діяльність в сучасній Україні: національно-мовний аспект / В.М.Гвоздєв // Актуальні проблеми слов’янської філології: міжвуз. зб. наук. ст. / відп. ред. В.А.Зарва. Ніжин : Аспект-поліграф, 2008. Вип. ХVІІ: Лінгвістика і літературознавство. С.260 265.
39. ГидденсЭ. Социология / Э.Гидденс М. : Едиториал УРСС, 2005.629с.
40. ГовердовскийВ.И. Коннотемная структура слова / В.И.Говердовский. Харьков : Вища шк., 1989. 95с.
41. ГолдованськийЯ.А. Лексичні англіцизми в сучасній українській мові/ Я.А.Голдованський // Лексика української мови в її зв’язках з сусідніми слов’янськими і неслов’янськими мовами. - Ужгород, 1982.- С.122 123.
42. ГорбачукВ.Т. Барви української мови / В.Т.Горбачук. К. : ACADEMIA, 1997. 272с.
43. ГорбачукВ.Т. Основи журналістики: навч. посіб. / В.Т.Горбачук, І.О.Зоц, В.І.Романько. Слов’янськ : СДПІ, 2002. 108с.
44. ГорнаяП.Г. Изучение заимствованных слов в отечественном языкознании ХХ века / П.Г.Горная // Учен. зап. Винниц. гос. пед. ин-та. 1962. Т. 20. С.70 79.
45. Гудкова Н.М. Культурна адаптація при перекладі текстів газетно-інформаційного стилю / Н.М.Гудкова // Мова в контексті культурної і міжкультурної комунікації : матеріали IV наук.-практ. конф. Луганськ, 2008. С.33 38.
46. ГудманянА. Чужомовна пропріальна лексика у фонографічній системі української мови: у 3 кн. Кн. 2 : Орфографічні правила передачі / АртурГудманян. Ужгород, 1999. 560с.
47. ГудманянА. Чужомовна пропрiальна лексика у фонографічній системі української мови: у 3 кн. Кн. 3 : Словники української передачі англійських і німецьких власних назв / АртурГудманян. Ужгород, 1999. 504с.
48. ГумецькаЛ.Л. Способи адаптації запозиченої лексики в староукраїнській мові / Л.Л.Гумецька // Мовознавство. - 1977. - №2.- С.19 22.
49. ГутирякО.І. Англійська термінологія маркетингу: структура та семантичні характеристики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / О.І.Гутиряк. К., 1999. 13с.
50. ДаннДж. О функциях „английского в современном русском языке” / Дж.Данн // Russistik Русистика. 1998. №1 2. С.27 36 .
51. ДемченкоК.В. Функціонування іншомовних лексем у текстах публіцистичного стилю. [б.в.], 2005. С.170 172.
52. ДмитрошкінД.Е. Особливості синхронного перекладу розмовних лексичних одиниць англійської мови / Д.Е. Дмитрошкін // Актуальні проблеми філології та перекладознавства : зб. наук. пр. Хмельницький, 2007. Ч.1, вип.3. С.167 169.
53. ДобровольскаяД.М. Англоязычный текст по менеджменту как объект гуманитарных исследований / Д.М.Добровольская, Л.П.Магомедова// Актуальні проблеми філології та перекладознавства : зб. наук. пр. Хмельницький, 2007. Ч.1, вип.3. С.86 88.
54. ДубичинскийВ.В. Лексические параллели / В.В.Дубичинский. - Харьков, 1993. - 154с.
55. ЖлуктенкоЮ.О. Мовні контакти. Проблеми інтерлінгвістики / Ю.О.Жлуктенко. К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1966. 135с.
56. ЖлуктенкоЮ.О. Порівняльна граматика англійської та української мов / Ю.О.Жлуктенко. К. : Рад. шк., 1960. 160с.
57. ЖлуктенкоЮ.О. Українсько-англійські міжмовні відносини. Українська мова в США та Канаді / Ю.О. Жлуктенко. К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1996. 168с.
58. ЖлуктенкоЮ.А. Языковые контакты. Проблемы интерлингвистики / Ю.О.Жлуктенко. К. : Изд-во Киев. гос. ун-та,1996. 135с.
59. ЖовтобрюхМ.А. Мова української періодичної преси: кінець XIX XX ст. / М.А.Жовтобрюх К. : Наук. думка, 1970. 283с.
60. ЖуравлевВ.К. Внешние и внутренние факторы языковой эволюции / В.К.Журавлёв. М. : Наука, 1982. 328с.
61. ЗацнийЮ.А. VIP-неологізми англійської мови XXI століття / Ю.А.Зацний // Вiсн. Житомир. держ. ун-ту iм.I.Франка. 2006. С.Х ХХ.
62. ЗемскаяЕ.А. Словообразование как деятельность / Е.А.Земская ; Рос. акад. наук, Ин-т рус. яз. М. : Наука, 1992. 220с.
63. ЗимовецьГ.В. Особливості англо-української взаємодії різних типів / Г.В.Зимовець // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. Філологія. 2004. Вип. 34, ч.І. С. 194 199.
64. ЗорівчакР.П. Реалія і переклад :