Комунікативні засоби вираження соціального статусу особи в художній прозі Івана Франка

Краткое описание

Львівський національний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

Гавриш Марія Михайлівна

УДК УДК 81’27’271’36’22’221.2-11:821.161.2’06-3І.Франко.08

Комунікативні засоби вираження соціального статусу особи в художній прозі Івана Франка

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Мацюк Галина Петрівна,
доктор філологічних наук,
професор

Львів2009

ЗМІСТ
Вступ ......4
Розділ 1. Аспекти вивчення соціального статусу особи у творах Івана Франка ....9
1.1. Соціальна комунікація в Галичині ІІ пол. ХІХ поч. ХХ ст. як контекст для художніх і лінгвістичних узагальнень ..9
1.2. Соціальний статус особи як соціолінгвістична категорія .15
1.3. Теоретична модель опису категорії .26
Розділ 2. Мовленнєві засоби вираження соціального статусу особи в асиметричних ситуаціях спілкування 34
2.1. Директивні мовленнєві акти .....34
2.1.1. Категоричні директиви: наказ, вимога, вказівка ......37
2.1.2. Некатегоричні директиви: порада, застереження ........47
2.1.3. Пом’якшені директиви: прохання, благання, моління ............71
2.2. Оцінні мовленнєві акти: похвала, комплімент .......81
2.3. Етикетний мовленнєвий акт вітання ...91
Розділ 3. Мовні засоби вираження соціального статусу особи в асиметричних ситуаціях спілкування ......99
3.1. Граматичні маркери адресата ...99
3.1.1. „Ти”-/„ви”-номінації .........100
3.1.2. „Вінкання” та „воникання” ..109
3.1.3. Опозиція в займенниковій системі ..114
3.1.4. Адресативний зворот прошу+пана/пані ......117
3.1.5. Синтаксичні маркери адресата: вокативні речення ...121
3.2. Лексичні маркери адресата .128
3.2.1. Номінації адресата з вищим соціальним статусом ....130
3.2.2. Номінації адресата з нижчим соціальним статусом ......133
Розділ 4. Невербальні засоби вираження соціального статусу
особи в асиметричних ситуаціях спілкування ю .136
4.1. Невербальні компоненти комунікації: сутнісні ознаки, класифікація, функції ...1З6
4.2. Маркери вищого соціального статусу особи ....142
4.2.1. Просодичні 142
4.2.2. Кінесичні .......146
4.2.2.1. Візуальна поведінка та міміка 147
4.2.2.2.Жести та постави тіла ......153
4.2.3. Такесичні ....158
4.2.4. Проксемічні ...165
4.3. Маркери нижчого соціального статусу особи ......168
4.3.1. Просодичні .168
4.3.2. Кінесичні 169
4.3.2.1.Візуальна поведінка .169
4.3.2.2.Жести та постави тіла ......172
4.3.2.3. Поклін ...175
4.3.3. Такесичні ....180
4.3.4. Проксемічні ...183
4.4. Особливості мовного позначення невербальних компонентів комунікації ....185
Висновки 195
Додатки ..201
Список використаних джерел ....251

ВСТУП
Соціолінгвістична теорія сьогодні постає як єдність універсального та ідіоетнічного компонентів: перший узагальнює досвід інтерпретації взаємодії мови і соціуму в різних лінгвістичних традиціях, другий розкриває прикметні властивості кожної з них.
Актуальність теми дисертації. Одне із завдань української соціолінгвістики як наукового напряму та навчальної дисципліни полягає в розвитку категорійного апарату та термінології щодо української мовної дійсності. У працях мовознавців уже розкрито зміст таких понять, як: „соціолінгвістична класифікація мов” (О.Ткаченко), „соціологічний напрям у мовознавстві” (Г.Мацюк), „соціальна диференціація мови”, „жаргон”, „арго”, „сленг” (Л.Ставицька), „суржик” (Л.Масенко, Л.Ставицька), „літературна мова” (Б.Ажнюк, О.Тараненко), „мова діаспори” (Б.Ажнюк), „мовна стійкість”, „відродження мов” (О.Ткаченко), „мовна ситуація”, „мовна політика” (Л.Масенко, Г.Мацюк) тощо.
Зміст категорії „соціальний статус особи” на матеріалі української мови ще не був об’єктом спеціального аналізу. У дисертації категорію розкрито на основі художньої прози Івана Франка. Її лексику вивчали О.Горбач, І.Ощипко, О.Сербенська, З.Франко, синтаксис Ф.Жилко, І.Петличний, стилістичні особливості Ю.Денисюк, О.Сербенська, М.Скаб, І.Ціхоцький, комунікативні аспекти Ф.Бацевич, Л.Процак, Л.Сваричевська, статистичні С.Бук, формування норм В.Статєєва.
Соціолінгвістичні аспекти художньої прози І.Франка ще не вивчені, вони сприяють формуванню змісту понять соціолінгвістики і доповнюють характеристику взаємодії мови та соціуму в історії української літературної мови, у лінгвістиці тексту, комунікативній лінгвістиці, прагмалінгвістиці, лексикографії.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках наукової теми кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка „Семантика і прагматика у різних виявах сучасної лінгвістичної парадигми” (номер державної реєстрації №0105U004924). На засіданні Вченої ради Львівського національного університету імені Івана Франка тему дисертації затверджено (протокол №8 від 23 листопада 2005 року) та уточнено (протокол №1 від 17 вересня 2008 року).
Мета дослідження: на матеріалі художньої прози І.Франка розкрити набір комунікативних (вербальних та невербальних) засобів вираження категорії „соціальний статус особи” в асиметричних ситуаціях спілкування за схемою „вищий→нижчий”, „нижчий→вищий”.
Щоб досягнути поставленої мети, сформульовано такі завдання:
1. Описати соціальне розшарування галицького суспільства, яке стало основою для художніх узагальнень І.Франка.
2. Визначити зміст та обсяг поняття „соціальний статус особи” в мовознавстві.
3. Розробити теоретичну модель опису категорії для характеристики вербальних (мовленнєвих і мовних) та невербальних засобів вираження суспільного статусу особи.
4. Систематизувати мовленнєві засоби, зокрема категоричні та некатегоричні директивні акти, оцінні акти, етикетні формули, які маркують соціальний статус особи.
5. Виокремити мовні засоби в характеристиці статусу особи, насамперед граматичні та лексичні, які забезпечують номінацію адресата.
6. Виявити соціально релевантні компоненти невербальної поведінки комунікантів із нерівним статусом.
7. Укласти короткий словник соціально маркованих жестів на матеріалі художньої прози І.Франка.
Об’єкт дослідження: асиметрична ситуація спілкування за схемою „вищий→нижчий”, „нижчий→вищий” розкрита щодо змісту категорії „соціальний статус особи”.
Предмет аналізу: засоби вербальної (мовленнєві, мовні) та невербальної (просодичні, кінесичні, такесичні, проксемічні) характеристики комунікантів з нерівним суспільним статусом.
Матеріалом дослідження послужило близько 3000 дискурсивних фрагментів та авторських коментарів, відібраних методом суцільної вибірки з художніх прозових творів І.Франка, які містять вербальні та невербальні маркери соціального статусу особи.
Джерельна база аналізу оповідання і повісті з видання: Франко І.Я. Зібрання творів : 50 т. К. : Наук. думка, 1976-1986. Т.14-22. Усього опрацьовано 50 оповідань, 10 повістей і романів, 3130 сторінок тексту.
Теоретичну базу дисертації становлять праці мовознавців із соціолінгвістики, зокрема Я.Васілевського, С.Грабяса, В.Карасика, Л.Крисі­на, У.Лабова, Л.Ставицької, роботи з лінгвістики тексту, а саме: А.Загнітка, О.Селіванової, дослідження з комунікативної лінгвістики та теорії мовленнєвих актів Н.Баландіної, Ф.Бацевича, А.Колегаєвої, Л.Медведєвої, Дж.Остіна, О.Почепцова, лінгвопрагматики Н.Арутюнової, Г.Почепцова, М.Скаба, праці з невербальної семіотики Є.Верещагіна, Г.Крейдліна, Г.Колшанського, Л.Солощук, Х.Яржабек, синтаксису Л.Бережан, І.Вихованця, К.Городенської, П.Дудика, А.Загнітка, І.Кучеренка, М.Скаба, В.Шинкарука, К.Шульжука, мовленнєвого етикету М.Білоус, С.Богдан, М.Лазінського, М.Марцянік, О.Миронюк, Т.Панько, Я.Радевича-Винницького, Е.Томішека, М.Фабіан тощо.
Для досягнення поставленої мети використано такі методи лінгвістичного аналізу: описовий метод як основний, який посприяв систематизації теоретичних положень щодо самостійно зібраного матеріалу; метод конверсаційного аналізу, що дав змогу на матеріалі діалогів виявити сукупність спрямованих мовленнєвих дій комунікантів в асиметричних ситуаціях спілкування; контекстно-ситуативний метод, який дозволив виокремити комунікативне домінування та підкорення; порівняльний метод допоміг зіставити комунікативну поведінку мовців у різних соціальних ситуаціях; елементи методу кількісної обробки даних сприяли вияву частотності аналізованих явищ.
Наукова новизна роботи вперше на прикладі асиметричних ситуацій спілкування розкрито ознаки категорії „соціальний статус особи” за допомогою вербальних та невербальних маркерів, укладено короткий словник соціально маркованих жестів. Запропонований у дисертації підхід до аналізу художньої прози І.Франка засвідчує розширення проблематики праць про мову його творів.
Теоретичне значення дослідження. Виявлено ознаки змісту категорії „соціальний статус особи” і форми їхнього вираження. Розглянуті питання, підпорядковані розкриттю категорії, доповнюють характеристику таких понять, як „мовна ситуація”, „соціальна ситуація”, „соціальна дистанція”, „соціальні стосунки” тощо. Теоретичні висновки дослідження сприяють формуванню понятійного апарату соціолінгвістики.
Практична цінність роботи. Положення та результати дисертації збагачують український ілюстративний матеріал у курсах і спецкурсах із соціолінгвістики, історії української літературної мови, лінгвістики тексту, невербальної комунікації, прагмалінгвістики, а також уможливлюють лексикографічний опис із соціолінгвістичним та комунікативним компонентами.
Особистий внесок здобувача. Результати та висновки дисертаційної роботи авторка отримала самостійно. Усі статті написано одноосібно.
Апробація роботи. Основні теоретичні положення та отримані результати дослідження авторка озвучила на 12 конференціях, зокрема на 9-й Міжнародній науковій конференції „Проблеми української термінології. Слово Світ 2006” (Львів, 2006), Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми синтаксису” (Чернівці, 2006), Міжнародному науковому конґресі „Іван Франко: дух, наука, думка, воля (до 150-річчя від дня народження)” (Львів, 2006), Міжнародній науковій конференції „Актуальні проблеми філології та перекладознавства” (Хмельницький, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції „Текст як об’єкт лінгвістичного дослідження і засіб навчання мови” (Полтава, 2007), Всеукраїнській науковій конференції „Еволюційні тенденції в мові ІІ” (Миколаїв, 2008), на засіданнях Всеукраїнського соціолінгвістичного семінару (Львів, 2006, 2007, 2008, 2009) та на щорічній звітній конференції викладачів та аспірантів кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка (2007, 2008).
Публікації. Проблематику дисертаційної роботи, її теоретичні й практичні результати викладено у 9 друкованих працях, серед яких 6 статей у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації: Дослідження складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (268 позицій) і списку джерел ілюстративного матеріалу. Загальний обсяг роботи 278 сторінок, із них 200 сторінок основного тексту. У Додатку А подано „Короткий словник соціально маркованих жестів (на матеріалі художніх творів Івана Франка)”, у Додатку Б глосарій термінів, використаних у дисертації.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Позамовні чинники вплинули на зміст і форму вираження категорії „соціальний статус особи” у творах І.Франка. Підґрунтям соціальної нерівності в Галичині була така субстанційна ознака, як національність, яка визначала місце людини в суспільній ієрархії. Соціальна нерівність позначилася на різних функціях мов: польська мова була мовою освіти та культури, українську вживали в середовищі селян та радикально налаштованих інтелігентів, німецькою послуговувалися урядовці та чиновники. І.Франко, як знавець суспільного життя, художньо узагальнив особливості галицької соціальної комунікації, розкривши статуси і ролі представників різних прошарків населення (селян, міщан, священиків, урядників, маршалків, графів тощо).
2. Поняття „соціальний статус особи” нова соціолінгвістична категорія, яка розглядається у різних напрямах, для лінгвістичного аналізу релевантними є рольовий, дистанційний, нормативний та етнокультурний плани. На основі субстанційних ознак соціального статусу (стать, вік, національність, соціальне становище тощо) виділяємо реляційні ознаки, які виформовують соціальну та ситуативну нерівність між комунікантами: відношення „вищий→нижчий”, „нижчий→вищий”. Зміст категорії „соціальний статус особи” формують ознаки, пов’язані з позицією особи в соціальній ієрархії з огляду на виконувані нею обов’язки, на її права та спосіб поведінки, а форму становлять вербальні (мовленнєві та мовні) і невербальні засоби. Категорія пов’язана з поняттями: „мовна ситуація”, „соціальна ситуація”, „соціальна позиція”, „соціальні стосунки” та „соціальна дистанція” і є обов’язковою для їхнього опису в соціолінгвістиці.
3. Категорію „соціальний статус особи” наповнюємо змістом з огляду на теорію мовленнєвих актів та жанрів, з урахуванням ідей лінгвопрагматики, лінгвостилістики, категорійної граматики тощо. У дисертації враховано аспекти вивчення категорії й розроблено теоретичну модель її опису, яка передбачає три рівні аналізу засобів вираження соціального статусу: мовленнєвий (директивні, оцінні та етикетні мовленнєві акти), мовний (граматичні та лексичні особливості найменування адресата мовлення) та невербальний (аналіз просодичної, кінесичної, такесичної та проксемічної поведінки комунікантів в асиметричних ситуаціях спілкування). Комплексний аналіз засобів вираження соціального статусу дає узагальнену картину поведінки соціально домінантного та соціально підлеглого типу комунікантів і визначає розкриття змісту категорії в соціолінгвістиці.
4. Типологія основних директивних актів формується відповідно до соціальних статусів комунікантів. Так, категоричні директиви наказ, вимога та вказівка належать до соціально фіксованих актів із низхідним статусним вектором, тобто характеризують ситуацію „вищий→нижчий”. Основними засобами реалізації категоричних директив є дієслова наказового способу в ІІ особі однини та множини, інфінітивні та вигукові конструкції. Вживаючи наказовий спосіб дієслова, адресанти вдаються до оцінних вокативів, займенникового іменника ти, апелятивних вигуків тощо; категоричність директивних дій посилюється через вказівку на обмеження виконання наказу в часі або вимогу обов’язкового виконання дії, тобто використання прислівників зараз, хутко, зараз-таки. Некатегоричні директиви порада та застереження можуть вживатися в симетричних та асиметричних ситуаціях, але більше прав на здійснення цих актів мають особи з вищим статусом. Типовими для вираження поради є транспозиційні часові значення для форм умовного способу, які вживаються на позначення реальних дій теперішнього часу. Пом’якшений акт прохання постає як соціально фіксований акт із висхідним статусним вектором. Твори І.Франка відзначаються багатством мовних форм для вираження прохання: висловлення з перформативом прошу, дієслова умовного способу, питально-спонукальні конструкції тощо. Від інших директивних актів пом’якшені відрізняються ґрунтовною мотивацією, вживанням форм ввічливості, апеляцією про дозвіл та можливість висловити прохання тощо.
Оцінний акт похвала постає як соціально фіксований із низхідним статусним вектором. Це зумовлено правом соціально вищого комуніканта на пряме вираження позитивних та негативних оцінок. В асиметричних ситуаціях спілкування „вищий→нижчий” об’єктами оцінки є морально-етичні та інтелектуальні риси, думки, суспільно значущі дії та вчинки соціально залежного адресата. Похвала оформлюється перформативом хвалю, загальнооцінними (добре, гарно) та частковооцінними (розумний, чесний) словами, інтенсифікаторами (дуже, надзвичайно), окличними реченнями тощо. Порівняльний аналіз похвали з іншими оцінними актами показує, що компліменти та лестощі в асиметричній ситуації „вищий→нижчий” вживаються рідко.
Етикетні мовленнєві акти ілюструють національну специфіку, зумовлену певними соціальними ролями співрозмовників, що формує особливу „стратегію” стосунків і своєрідну „тактику” мовленнєвої поведінки. Вітання передбачає дотримання під час зустрічі формальних конвенційних норм, в основі яких лежить увічливість і доброзичливість.
5. Мовні засоби вираження соціального статусу особи позначають соціальні й особистісні взаємини комунікантів, віддзеркалюючи традиції та звичаєві приписи галичан. „Ти”-номінація маркує неофіційну ситуацію спілкування між знайомими людьми або ж позначає нижчий статус адресата в офіційних ситуаціях. „Ви”-номінація функціонує як загальноприйнятий маркер ввічливості та пошани, незалежно від ситуації. Найвищим рівнем вираження субординаційних стосунків між комунікантами є „вінкання”, „воникання” та вживання адресативного звороту прошу пана/пані до вищої за соціальним статусом особи. Форми „вінкання” та „воникання” у мовленні українців функціонували непослідовно, переважно у звертаннях до представників іншої національності, передусім поляків, що мали значно вищий соціальний статус (це були поміщики, представники різних гілок влади). У галицькому світському етикеті спостерігається надуживання подібним способом апеляції. У разі переходу на ближчий рівень спілкування відбувалася зміна способу звертання: з „воникання” на „ви” чи „ти”. Ці способи апеляції відображали особливості комунікації в Галичині, їх трактуємо як додатковий прийом стилізації та індивідуалізації мовлення конкретних персонажів.
У творах І.Франка опозиція займенників 1-ї та 2-ї особи фіксує вищий соціальний статус адресанта та нижчий співрозмовника. При цьому „я”- та „ми”-номінації маркують належність до польської шляхти, тоді як „ви” („ти”) до селян, загалом людей простого походження. Найпоширенішим способом звертання виявився адресативний зворот: ввічливий імператив прошу+пошанне слово пане/пані або титул. Подібні конструкції слугують для етикетного оформлення мовлення адресанта з нижчим соціальним статусом. Синтаксичними маркерами соціального статусу виступають вокативні речення, які є засобом вираження директивних та оцінних мовленнєвих актів і найчастіше характеризують адресантів із вищим соціальним статусом.
Соціальні стосунки впливають і на лексичні засоби, зумовлюючи використання в асиметричній ситуації „нижчий→вищий” загальних пошанних вокативів (пане/пані, добродію), спеціальних вокативів (графе, графине, докторе, отче) тощо, які утворюють переважно складені назви особи (словосполучення з атрибутивним компонентом „ясна пані”, „ясновельможна пані”). У ситуації „вищий→нижчий” офіційне спілкування передбачає звертання до підлеглих на прізвище, а в неофіційному використовуються переважно антропонімні, дейктичні та емоційно-оцінні (пейоративні) вокативні класи.
6. Невербальні засоби ілюструють варіативність залежно від їх функціонування у формальній та неформальній соціальних сферах, оскільки таке використання зумовлюється статусом комунікантів та типом їхньої соціальної взаємодії.
Поведінка комуніканта із вищим статусом стосовно співбесідника засвідчує виразну асиметрію спілкування, інтенсивні та ініціативні дії, які можуть принижувати адресата. Просодичними маркерами особи з вищим соціальним статусом є характерний сильний, грізний голос, наказовий тон, повільний темп мовлення, а підлеглої тихий, невпевнений, покірний тон, швидкий темп мовлення. Різниця у статусах виявляється й на інших рівнях: соціально домінантний комунікант широко застосовує прямий, тривалий погляд, що є важливим засобом вияву авторитарності, тактильні жести (фамільярні та каральні) і вільно корегує комунікативну дистанцію. Натомість соціально нижчий співбесідник старається уникати прямого візуального контакту, дотримується правил етикету (поклін, знімання головного убору, цілування руки тощо) та не порушує дистанції. Жести є продуктивним засобом маркування соціальних ролей, оскільки більшість із них мають символічне, конвенційне значення і використовуються як невербальні форми етикету.
Ознаки соціального статусу містяться у мовних засобах фіксації невербальної поведінки. Експліцитно вони виражаються у значенні дієслів мовлення (наказувати, командувати) та в означеннях до слова голос (начальницький, учительський). Непряма вказівка на соціальні взаємини між комунікантами здійснюється за допомогою соціально нейтральних слів, через створення описових конструкцій, що актуалізують у свідомості мовця активність, ініціативність, інтенсивність тощо або, навпаки, покірність, хвилювання та ін.
7. „Короткий словник соціально маркованих жестів”, створений на матеріалі художніх творів Івана Франка, містить опис жестів, які є ознакою спілкування комунікантів з різним суспільним статусом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аврорин В.А. Проблемы изучения функциональной стороны языка (к вопросу о предмете социолингвистики) / Аврорин В.А. Ленинград : Наука, 1975. 276с.
2. Агафонова А. Проблема авторизованої оцінки у мовленні : культурологічний аспект / А.Агафонова // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2004. Вип. 34. Ч. ІІ. С.311-317.
3. Ажнюк Б.М. Мовна єдність нації: діаспора й Україна / Б.М.Ажнюк. К. : Рідна мова, 1999. 452с.
4. Ажнюк Б.М. Мовні зміни на тлі деколонізації та глобалізації / Б.М.Ажнюк // Мовознавство. 2001. №3. С.48-54.
5. Акишина А.А. Жесты и мимика в русской речи : Лингвострановедческий словарь / Акишина А.А., Кано Х., Акишина Т.Е. − М. : Рус. яз., 1991. 144 с.
6. Арутюнова Н.Д. Дискурс / Н.Д.Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. М. : Советская энциклопедия, 1990. С.136-137.
7. Арутюнова Н.Д. Речевой акт / Н.Д.Арутюнова // Лингвистический энциклопедический словарь. М. : Советская энциклопедия, 1990. С.412-413.
8. Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт / Арутюнова Н.Д. М. : Наука, 1988. 341 с.
9. Арутюнова Н.Д. Фактор адресата / Н.Д.Арутюнова // Известия АН СССР. Сер. Лит-ры и яз. 1981. №4. Т.40. С.356-367.
10. Арутюнова Н.Д. Феномен молчания / Н.Д.Арутюнова // Язык о языке [под ред. Н.Д. Арутюновой]. Studia Philologica. М. : Языки русской культуры, 2000. С.416-436.
11. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / Ахманова О.С. М. : Сов. энциклопедия, 1966. 567 с.
12. Байбурин А.К. У истоков этикета / Байбурин А.К., Топорков А.Л. Ленинград : Наука, 1990. 162 с.
13. Баландіна Н. До проблеми опису етикетних перформативів у словниках (чесько-українські паралелі) / Н.Баландіна, М.Степаненко // Eslavística Complutense. 2007. № 7. С.63-76.
14. Баландіна Н.Ф. Інтегральні та диференціальні ознаки похвали і компліменту (на матеріалі чеських прагматичних кліше) / Н.Ф.Баландіна // Сучасні дослідження з іноземної філології : [збірник наукових статей / відпов. ред. М.П.Фабіан]. Ужгород : Ліра, 2003. С.8-20.
15. Баландіна Н.Ф. Функції і значення чеських прагматичних кліше в комунікативному аспекті / Баландіна Н.Ф. К. : АСМУ, 2002. 330 с.
16. Барташева Г.И. Способы вербальной репрезентации социально-дейктической информации, содержащейся в невербальных компонентах коммуникации / Г.И.Барташева // Нова філологія. 2004. Вип. 1 (20). С.21-27.
17. Барташева Г.І. Автономне функціонування невербальних компонентів у комунікативній ситуації домінування / Г.І.Барташева // Вісник Житомир. держ. ун-ту ім. І.Франка. 2004. Вип. 17. С.8286.
18. Барташева Г.І. Взаємодія невербальних та вербальних компонентів ситуації комунікативного домінування в англомовному дискурсі : автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10. 02. 04 „Германські мови” / Г.І.Барташева. Х., 2004. 20 с.
19. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / Бахтин М.М. М. : Наука, 1979. 423с.
20. Бацевич Ф.С. Імпліцитні текстові засоби в повістях І.Франка / Флорій Бацевич // Іван Франко письменник, мислитель, громадянин: матеріали міжнар. наук. конф., (Львів, 25-27 вересня 1996р.). Львів : Вид-во „Світ”, 1998. С.662-666.
21. Бацевич Ф.С. Комунікативні перемоги і поразки Євгенія Рафаловича: комплексний аналіз комунікативних ситуацій / Ф.С.Бацевич // Стежками Франкового тексту (комунікативні, стилістичні та лексикографічні виміри роману „Перехресні стежки”) : [наук. ред. Ф.С.Бацевич]. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені І.Франка, 2007. С.11-59.
22. Бацевич Ф.С. Лінгвістична генологія : проблеми і перспективи : [монографія] / Бацевич Ф.С. Львів : ПАІС, 2005. 264 с.
23. Бацевич Ф.С.Основи комунікативної лінгвістики : [підручник] / Бацевич Ф.С. К. : В-й центр „Академія”, 2004. 344 с. (Альма-матер)
24. Безугла Л.Р. Когнітивно-прагматичні характеристики імпліцитних смислів у німецькомовному дискурсі : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Л.Р.Безугла. Х., 2009. 36с.
25. Белз П. Сторінки життя української шляхти та її відображення у творах А.Чайковського / Петро Белз // А.Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження. Львів, 2002. Т.3. C. 367-375.
26. Беликов В.И. Социолингвистика : [учебник для вузов] / Беликов В.И., Крысин Л.П. М. : Рос.гос.гуманит.ун-т, 2001. 439, [8] с.
27. Белл Р.Т.Социолингвистика. Цели, методы, проблемы / Белл Р.Т. [пер. с англ]. М. : Международные отношения, 1980. 318 с.
28. Бенвенист Э. Общая лингвистика / Бенвенист Э. М. : Прогресс, 1974. 447 с.
29. Бережан Л.В. Еліптичні спонукальні речення : [конспект лекцій зі спецкурсу] / Бережан Л.В. Чернівці : Рута, 1999. 24 с.
30. Бережан Л.В. Категорія спонукальності в сучасній українській мові : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02. 01 „Українська мова” / Л.В.Бережан. Івано-Франківськ. 1997. 16 с.
31. Бережан Л.В. Структура і семантика спонукальних конструкцій / Л.В.Бережан // Структура і семантика мовних одиниць у функціональному аспекті : [зб. наук. праць]. Чернівці, 1996. С.117-126.
32. Білоус М. Словник етикетних жестів (пробний зошит) / М.Білоус, О.Король // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів : 2003. В. 30. С.222-231.
33. Білоус М.П. Мовленнєвий етикет українського народу / М.Білоус // Культура мови і культура в мові : [зб. наук. праць / відпов. ред. Т.І.Панько і інш.]. К. : НМКВО, 1991. С.74-81.
34. Білоус М.П. Український мовленнєвий етикет / М.Білоус // Мова і духовність нації : [зб. наук. праць / відпов. ред. Т.І.Панько і інш.]. К. : НМК ВО. 1992. С.164-199.
35. Білоус М.П. Фатичне спілкування українців / М.Білоус // Мова і культура нації : [зб. статей / відпов. ред. Т.І.Панько і інш.]. Львів : ЛДУ, 1991. С.18-23.
36. Богдан С.К. Мовний етикет українців : традиції і сучасність / Богдан С.К. К. : Рідна мова, 1998. 475с.
37. Богданов В.В. Классификация речевых актов / В.В.Богданов // Личностные аспекты языкового общения : межвуз. сб. науч. тр. Калинин : Калининск. гос.ун-т, 1989. С.25-37.
38. Бондалетов В.Д. Социальная лингвистика / Бондалетов В.Д. М. : Просвещение, 1987. 160 с.
39. Бондарєва Н.О. Структурно-семантичні і комунікативно-прагматичні особливості висловлювань із концептом „порада” : автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01 „Українська мова” / Н.О.Бондарєва. К., 2005. 19 с.
40. Босак Н.Ф. Семантика жестів у мові художнього твору / Н.Ф.Босак, О.А.Копусь // Вісник ХНУ. Серія філологія. 2004. − В. 42. №632. С.188-191.
41. Бук С.Н. Частотний словник роману „Перехресні стежки” / С.Н.Бук, А.А.Ровенчак // Стежками Франкового тексту (комунікативні, стилістичні та лексикографічні виміри роману „Перехресні стежки”) : [наук. ред. Ф.С.Бацевич]. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені І.Франка, 2007. С.138-369.
42. Васютинський В. Домінування і підкорення на терезах інтерсуб’єктивної взаємодії / В.Васютинський // Соціальна психологія. 2005. №1. С.40-50.
43. Вежбицкая А. Речевые акты / А.Вежбицкая // Новое в зарубежной лингвистике. М. : Прогресс, 1985. Вып.16. С.251-275.
44. Верещагин Е.М. О своеобразии отражения мимики и жестов вербальними средствами (на материале русского языка) / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров // Вопросы языкознания. 1981. − №1. С.36-47.
45. Винокур Т.Г. Говорящий и слушающий : Варианты речевого поведения : [вступ. ст.Л.П.Крысина ] / Винокур Т.Г. [изд.3-е]. М. : И-во ЛКИ, 2007. 176с.
46. Вихованець І. Теоретична морфологія української мови. (Академічна граматика української мови) / І.Вихованець, К.Городенська // за ред. І. Вихованця. К. : Університетське видавництво „Пульсари”, 2004. 400 с.
47. Вихованець І.Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / Вихованець І.Р. К. : Наук. думка, 1992. 224 с.
48. Вітенко М.Д. Польсько-українські відносини у Галичині: соціально-економічний аспект (остання третина ХІХ початок ХХ ст.) : автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. іст.наук : 07.00.02 „Всесвітня історія” / М.Д.Вітенко. Чернівці, 2006. 20 с.
49. Галеева Н.Г. Основы деятельностной теории перевода / Галеева Н.Г. Тверь, 1997. 218 с.
50. Галичев А.И. Кинетический и проксемический компоненты речевого общения : автореф. на соискание ученой степени канд. филол. наук / А.И.Галичев. М., 1987. 22с.
51. Гнатюк В. Русини пряшівської єпархії і їх говори / В.Гнатюк // Записки Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1900. Т.35-36, кн. 3-4, С.1-70.
52. Гольдин В.Е. Обращение : теоретические проблемы / Гольдин В.Е. Саратов : Изд-во Саратовского ун-та, 1987. 129 с.
53. Горбач О. Вулично-тюремні арґотизми у Франковій прозі / Олекса Горбач // Записки НТШ. 1963. Т.177. С.197-206.
54. Горелов И.И. Коммуникация / И.Н.Горелов // Лингвистический энциклопедический словарь. М. : Советская энциклопедия, 1990. С.233.
55. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации / Горелов И.Н. [2-е изд., стереотипное] М. : КомКнига, 2006. 104, [6] с.
56. Городенська К.Г. Семантична структура імператива / К.Г.Городенська // Актуальні проблеми грамматики : зб. наук. праць. Кіровоград, 1996. Вип. 1. С.63-68.
57. Грейдина Н.Л. Основы коммуникативной презентации / Грейдина Н.Л. М. : АСТ : Восток Запад, 2005. 384, [4] с.
58. Григорьева С.А. Словарь языка русских жестов / Григорьева С.А., Григорьев Н.В., Крейдлин Г.Е. Москва Вена: „Языки русской культуры”, „Wiener Slawistischer Almanach”, Sonderband 49, 2001.
59. Грицак Я. Пророк у своїй вітчизні. Франко та його спільнота (1856-1886) / Грицак Ярослав. К. : Критика. 2006. 632 с
60. Дворецька Г.В. Соціологія : [навч. посібн.] / Дворецька Г.В. К. : КНЕУ, 1999. 340 с.
61. Денисюк Ю. Інтертекстуалізми в оповіданні І.Франка „Odi profanum vulgus” / Ю.Денисюк // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Львів : 2003. Вип.32. С.37-43.
62. Дерпак О.В. Конфронтативні мовленнєві жанри : комунікативно-прагматичний та мовний аспекти (на матеріалі української, англійської та польської мов) : автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.15 „Загальне мовознавство” / О.В. Дерпак. К., 2005. 16 с.
63. Дешериев Ю.Д. Социальная лингвистика. К основам общей теории / Дешериев Ю.Д. М. : Наука, 1977. 382 с.
64. Дмитриева Л.И. Словарь языка жестов / Л.И.Дмитриева, Л.Н.Клокова, В.В.Павлова. М. : ООО „Издательство Астрель”, 2003. 320 с.
65. Доценко Н.Т. Социолингвистическая интерпретация речи литературных персонажей : автореф. на соискание ученой степени канд. филол. наук : 10.02.01 „Русский язык” / Н.Т.Доценко. Х., 1986. 24 с.
66. Дрінко Г.Г. Спонукальні конструкції в англійській та українській мовах : автореф. дис.на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.17 „Порівняльно-історичне і типологічне мовознавство” / Г.Г.Дрінко. Донецьк, 2005. 19 с.
67. Дубовский Ю.А. Социально-стилистический потенциал речевой просодии / Ю.А.Дубовский // Слово и предложение в структурно-семантическом и социально-стилистическом аспектах (на материале английского языка) : сб. науч. тр. Пятигорск : Пятигорск. пед. ин-т.иностр. яз., 1989. С.78-82.
68. Дудик П.С. Звертання, його граматичні категорії / П.С.Дудик // Граматичні категорії української мови : тези Всеукр. наук. конф. Вінниця : ВДПУ ім.М. Коцюбинського, 2000. С.3841.
69. Дудик П.С.Звертання-речення в сучасній українській мові / П.С.Дудик // Укр. мова і література в школі. 1971. №5. С.37‑43.
70. Ємельянова О.В. Мовленнєве вираження статусу адресата в англомовному художньому дискурсі закоханих : автореф. дис.на здобуття наук ступеня канд. філол. наук : спец. 10. 02. 04 „Германські мови” / О.В.Ємельянова. Х., 2006. 20 с.
71. Жилко Ф.Т. Мова Івана Франка : [лекція для студентів-заочників ф-ту мови і літератури] / Жилко Ф.Т. К. ; Львів : Рад. школа, 1949. 33с.
72. Загнітко А. Лінгвістика тексту : [теорія і практикум / науково-навч. посібник] / Анатолій Загнітко. Донецьк : ДонНУ, 2006. 289 с.
73. Загнітко А. Сучасні лінгвістичні теорії : [монографія] / Анатолій Загнітко. Донецьк : ДонНУ, 2006. 338 [1] с.
74. Загнітко А.П. Теорія сучасного синтаксису : [монографія] / Анатолій Загнітко. Донецьк : ДонНУ, 2006. 378c.
75. Загнітко А.П. Основи мовленнєвої діяльності : [навчальний посібник] / Загнітко А.П., Домрачева І.Р. Донецьк : Український Культурологічний Центр, 2001. 56 с.
76. Заярнюк А. Ідіоми емансипації. „Визвольні” проєкти і галицьке село в середині ХІХ століття / Андрій Заярнюк. Київ : Критика, 2007. 336 с.
77. Заярнюк А. Руські патріоти в галицькому селі 1860-1870-х років : святоюрці, обрядові, патерналісти і популісти (на прикладі Самбірської околиці) / Андрій Заярнюк // Україна модерна. 2003. №8, С.107-126.
78. Иссерс О.С.Коммуникативные стратегии и тактики русской речи / Иссерс О.С. [3-е изд., стереотипное]. М. : Едиториал УРСС, 2003. 284, [2] с.
79. Карасик В.И. Категориальные признаки в значении слова / Карасик В.И. М. : Изд-во МОПИ им.Н.К. Крупской, 1988. 112 с.
80. Карасик В.И. О типах дискурса / В.И.Карасик // Языковая личность : институциональный и персональный дискурс : Сб. науч. тр. Волгоград : Перемена, 2000. С.5-20.
81. Карасик В.И. Признак социально-ситуативного статуса лица в семантике английских глаголов / В.И.Карасик // Семантические признаки и их реализация в тексте : сб. научн. трудов. Волгоград : Изд-во Волгогр. гос.пед. ин-та, 1986. С.89-97.
82. Карасик В.И. Статус лица в значении слова / Карасик В.И. Волгоград : Изд-во ВГПИ, 1989. 112с.
83. Карасик В.И. Язык социального статуса / Карасик В.И. М. : ИТДГК „Гнозис”, 2002. 333, [3] с.
84. Карасик В.И. Языковой круг : личность, концепт, дискурс / Карасик В.И. М., 2004. с.
85. Клочко Л.І. Висловлювання похвали в комунікативно-діяльнісній парадигмі спілкування (на матеріалі англійської мови) : автореф. дис.на здобуття наук ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.04 „Германські мови” / Л.І.Клочко. Х., 2004. 22 с.
86.&nbs