ІМЕННИЙ СЛОВОТВІР ЗАХІДНОПОЛІСЬКОГО ГОВОРУ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

На правах рукопису

АРКУШИН Григорій Львович

УДК 811.161.2’28

ІМЕННИЙ СЛОВОТВІР
ЗАХІДНОПОЛІСЬКОГО ГОВОРУ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора філологічних наук

Науковий консультант
доктор філологічних наук,
професор Й.О.Дзендзелівський

Луцьк 2004

ЗМІСТ
Умовні скорочення назв діалектів і мов 5
Інші умовні скорочення 7

ВСТУП 8

РОЗДІЛ І. СЛОВОТВІР УКРАЇНСЬКОЇ ДІАЛЕКТНОЇ МОВИ ЯК ПРЕДМЕТ ОПИСУ 16
1.1. Стан дослідження словотвору українських діалектів 16
1.2. Основні дослідження словотвору західнополіських говірок 21

РОЗДІЛ ІІ. СЛОВОТВОРЕННЯ ІМЕННИКА 25
2.1. Суфіксація 25
2.1.1. Принципи аналізу суфіксації в діалектологічних дослідженнях 25
2.1.2. Відсубстантивні іменники 27
2.1.3. Відад’єктивні іменники 181
2.1.4. Віддієслівні іменники 214
2.1.5. Відчислівникові іменники 287
2.1.6. Відзайменникові іменники 297
2.1.7. Відприслівникові іменники 298
2.1.8. Відвигукові іменники 300
2.1.9. Нульсуфіксальні деривати 305
2.1.10. Зворотне словотворення 317
2.2. Інші різновиди морфологічного способу словотворення 319
2.2.1. Префіксація 319
2.2.2. Утворення з префіксоїдами 326
2.2.3. Префіксально-суфіксальні деривати 327
2.2.4. Префіксально-нульсуфіксальні деривати 351
2.2.5. Флексійне словотворення 355
2.2.6. Універбація 356
2.2.7. Словоскладання 357
2.2.8. Основоскладання 359
2.2.9. Суфіксально-складні іменники 361
2.2.10. Редуплікація 363
2.2.11. Контамінація 364
2.2.12. Телескопія 366
2.2.13. Абревіація 366
2.2.14. Оказіоналізми 367
2.2.15. Народна етимологія 370

РОЗДІЛ ІІІ. СЛОВОТВОРЕННЯ ПРИКМЕТНИКА 374
3.1. Суфіксація прикметників 375
3.1.1. Відіменникові якісні прикметники 375
3.1.2. Відад’єктивні якісні прикметники 384
3.1.3. Відзайменникові якісні прикметники 392
3.1.4. Віддієслівні якісні прикметники 393
3.1.5. Відіменникові відносні прикметники 398
3.1.6. Відад’єктивні відносні прикметники 407
3.1.7. Віддієслівні відносні прикметники 407
3.1.8. Відчислівникові відносні прикметники 409
3.1.9. Відзайменникові відносні прикметники 409
3.1.10. Відприслівникові відносні прикметники 409
3.1.11. Словотворення присвійних прикметників 411
3.2. Інші морфологічні способи творення прикметників 414
3.2.1. Префіксація прикметників 414
3.2.2. Префіксально-суфіксальне творення прикметників 419
3.2.3. Префіксально-нульсуфіксальне творення прикметників 423
3.2.4. Прикметники з флексією-суфіксом -ий 424
3.2.5. Словоскладання прикметників 425
3.2.6. Основоскладання прикметників 426
3.2.7. Суфіксально-складні прикметники 427
3.2.8. Нульсуфіксально-складні прикметники 428
3.2.9. Зрощеннєво-суфіксальні прикметники 430
3.2.10. Оказіоналізми 430
3.2.11. Народна етимологія 431

РОЗДІЛ ІV. СЛОВОТВОРЕННЯ ЧИСЛІВНИКА 433
4.1. Кількісні числівники 433
4.1.1. Власне кількісні числівники 433
4.1.2. Збірні числівники 438
4.1.3. Дробові числівники 439
4.2. Словотворення порядкових числівників 439

РОЗДІЛ V. СЛОВОТВОРЕННЯ ЗАЙМЕННИКА 441

ВИСНОВКИ 451

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проаналізовані деривати іменних частин мови західнополіського діалекту дозволяють зробити загальні висновки за окремими частинами мови.
Іменник:
1. У роботі проаналізовано понад 14 000 зх-пол. похідних іменників (без урахування їх фонетичних варіантів), більше половини наведених дериватів це власні записи. Ці деривати утворені від семи частин мови іменника, прикметника, дієслова, числівника, займенника, прислівника і вигука, причому переважають десубстантиви і девербативи.
2. Панівним серед іменників є суфіксальне словотворення; більше 6 000 проаналізованих відсубстантивів утворено за допомогою 557 суфіксів, 1080 відад’єктив за допомогою 177 суфіксів, 3060 девербативів за допомогою 348 суфіксів, відчислівникові утворення за допомогою 59 суфіксів (зокрема, від власне кількісних числівників за допомогою 16 суфіксів, від збірних 23, від дробових 4, від порядкових 17), відзайменникові 8, відприслівникові 14, відвигукові за допомогою 40 суфіксів; інвентар усіх іменникових суфіксів 746 одиниць. Лише два суфікси -ак і -к-(а) вживані серед відсубстантивів, відад’єктивів, у відчислівникових, відзайменникових, відприслівникових та відвигукових дериватах.
3. Продуктивність виявляють інші різновиди морфологічного способу словотворення: нульсуфіксація (найбільше віддієслівних утворень), префіксація (використано 29 префіксів), конфіксація (серед десубстантивів 187 конфіксів, деад’єктивів 19, девербативів 88 конфіксів), основоскладання та лексико-семантичне словотворення.
4. У зх-пол. говірках збережені давні деривати: л’удкóве, чéл’ад’, ратáй, св’іс’т’, нагавúц’і, ржúс’ко та ін.; деякі з них можуть слугувати джерелом реконструкції втрачених у досліджуваних говірках твірних основ, пор.: ржúс’ко || ржúшче ‘поле з-під жита’, сýржок || сýржиц’а ‘суміш жита з ячменем’ (отже, давніше вживалася лексема рож ‘жито’), топорúс’ко || топорúшче ‘ручка сокири’ (давніше існували два окремі знаряддя праці сокúра і топóр), настрáмок ‘кількість сіна поверх драбин воза’ || страмúна ‘драбина’ (отже, вживалася лексема стром || страм ‘дерево’), гýторка ‘мовлення, говірка’ (втрачене гутóрити), загумúнки ‘городи за клунями’ (втрачене гумнó), пýжално ‘держак батога’ (втрачене пýга ‘батіг’), рáлец’ ‘подарунок хрещеникам на Великдень’ (утрачені рáло і рáлити), жúжка || жúжавка || жичкýха ‘кропива жалка’ (давно забутий язичницький бог вогню Жúжа) та ін.
5. Оригінальними зх-пол. дериватами є: 1) десубстантиви: л’уд’á, дружáл’ік, калгéти, бабéца, турмийáн, кривéша, пáдалошник, зубирнá, дувґáла, бурачúн’:е ‘поле з-під буряків’, бурачúнис’ко ‘тс’, курол’чúха ‘самка кроля’ та ін.; 2) деад’єктиви: дувґáла ‘чоловік високого росту’, син’áта ‘синяк на тілі від удару’, зил’óнка ‘городина’, кривавн’ýх ‘деревій’ та ін.: 3) девербативи: держá-н’:е ‘держак знаряддя’, варúвн’а ‘кухня’ та ін.; 4) відприслівникові утворення: спросóнец’ ‘лунатик’, п’íшн’а ‘палиця, якою підпираються, ідучи по льоду’.
6. Окраїнним говіркам, якими є і західнополіські, часто властиві такі риси, що відсутні у центральних. Наприклад, в українській мові відсубстантивні іменники з суфіксом -ох-(а) здебільшого творять назви істот із зневажливим відтінком, у зх-пол. говірках назви осіб можуть мати нейтральне значення (йатрóха) або навіть відтінок похвали (крас’óха), причому кількість назв неістот більша, ніж істот, чого немає в інших українських говірках.
7. Серед українських діалектів найближчими до західнополіського творення іменників є середньополіський та волинський діалекти, потім східнополіський, наддністрянський та інші південно-західні говори; серед південно-східних діалектів найближчий степовий (західна частина).
8. Серед слов’янських мов у галузі словотвору найближчими до зх-пол. похідних іменників є білоруська та польська мови, потім російська, чеська, словацька і південнослов’янські.

Прикметник:
1. Проаналізовано понад 1700 зх-пол. похідних прикметників, утворених в основному від п’ятьох частин мови іменника, прикметника, займенника, дієслова і прислівника, при цьому в кожній групі за значенням (якісні, відносні, присвійні) переважають утворення від різних частин мови.
2. Як і в іменників, у зх-пол. прикметників панівною є суфіксація: для утворення відіменникових і віддієслівних якісних прикметників використано по 38 суфіксів, відзайменникових 3, відад’єктивних 60 модифікаційних суфіксів; для утворення відіменникових відносних прикметників використано 44 суфікси, віддієслівних 13, відчислівникових 7, відприслівникових 8; для творення присвійних прикметників використано 7 суфіксів.
3. Деякі похідні прикметники утворені від твірних основ, які сучасними говірками вже втрачені, пор.: стринéшний || першострúдн’ій ‘двоюрідний’ (стрий на Західному Поліссі не вживають), врéдний ‘такий, що робить шкоду’ (відсутнє вред), др’áний ‘поганий’ та ін.
4. Певну продуктивність виявляє префіксація (використано 14 префіксів) та конфіксація (67 конфіксів), а також основоскладання.
5. Найближчими до зх-пол. словотворення прикметника серед українських діалектів є середньополіський, волинський, східнополіський та степовий (західна частина) говори.
6. Найближчими серед слов’янських мов щодо прикметникового творення є російська, польська, білоруська, болгарська мови.
Числівник:
Словотворення числівників не відрізняється від відповідних дериватів в інших українських діалектах; лише в окремих говірках збережені давні деривати штиридéс’ат, деўйадéс’ат || див’іт’дéс’ат, пуўдрýга, п’івтрéт’а.
Займенник:
Хоч займенники становлять відносно замкнену лексико-семантичну групу, однак у зх-пол. говірках вони мають деякі словотвірні особливості:
1. Лише у говірках Західного Полісся вживають займенник пошанної множини вú-те || ви-тé || в’í-те || в’і-тé.
2. У словотворенні займенників найбільш поширеною є суфіксація, причому переважають зменшено-пестливі суфікси: нáшен’кий, йíхнейк’ій, такéн’кий, самéн’кий, úншен’к’ій, йакéйкий; пор. утворення з різними уточнювальними частками той-ó, тайавó, отакийгó, оц’айавó, тамтайвóно.
3. Серед інших способів словотворення ужито словоскладання та редуплікація: с’акúй-такúй, с’óму-тóму, тамтóй, шошó?, когокогó? та ін.
4. Збережений давній неозначений займенник н’íхто ‘хтось’.
5. Оригінальними є утворення нáший, вáший, нéйін, йóгова, н’áкий, гéл’ко, до частини яких не знаходимо паралелей в інших діалектах.
Отже, в західнополіському словотворенні спільним є те, що в іменних частинах мови переважає суфіксація. Оскільки іменник, прикметник, числівник та займенник це різні щодо лексичного значення частини мови, формування яких припадає на різний період розвитку української мови, то й спільних словотворчих афіксів немає.
Отже, у дериваційній системі іменних частин мови переважають інтердіалектні та наддіалектні (загальномовні) риси. Деривати, не вживані поза Західним Поліссям, здебільшого утворені за допомогою непродуктивних афіксів та уніфіксів.
Інвентар словотворчих афіксів свідчить про добре розвинуту дериваційну систему західнополіського діалекту (насамперед іменника та прикметника).

УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ НАЗВ ДЖЕРЕЛ

Ал Аляхновіч М. М. З лексікі вёскі Валішча Пінскага раёна // Народная лексіка. Мінск: Навука і тэхніка, 1977. С. 100-103.
Б Бабій Ф. Й. Лексичні карти // Атлас Волинської області. М., 1991. С.42.
Бессар Матеріалы для этнографіи Сhдлецкой губерніи / Собралъ И.В.Бессараба. Санктпетербургъ, 1903. 324 с.
В Выгонная Л.Т. К системному описанию полесских названий земельных угодий // Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика). М.: Наука, 1968. С.118-125.
Вг Выгонная Л.Т. Полесская земледельческая терминология // Лeксика Полесья (Материалы для полесского cловаря). М.: Наука, 1968. С. 93-130.
Веш Вештарт Г.Ф. Назвы ежы на пріпяцкім Палессі Беларусі // Жывое народнае слова: Дыялекталагічны зборнік. Мінск: Навука і тэхніка, 1992. С.139-151.
ВГ Волинські грамоти ХVI ст. К.: Наук. думка, 1995. 245 с.
ВК Веренич В.П., Кривицкий А.А. Лексика городненских гончаров // Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика). М.: Наука, 1968. С. 175-192.
Вл Владимирская Н.Г. Полесская терминология ткачества // Лексика Полесья. М.: Наука, 1968. С. 193-280.
ВуП Волинь у піснях. Львів: Каменяр, 1969. 222 с.
Г Горбач О. Західньо-поліська говірка села Остромичі, кол. повіту Кобринь. Мюнхен, 1973. 64 с. (Відбитка з Наукових Записок” УТГІ, т.ХХV, 1973).
Г’03 Горбач О. Словник північно-підляської говірки села Добровода близько Гайнівки (Польща) // Діалектологічні студії. 3: Збірник пам’яті Ярослави Закревської / Відп. ред. П.Гриценко, Н.Хобзей. Львів: Інститут українознавства ім. І.Крип’якевича НАН України. Вид-во М.П.Коць, 2003. С.454-488.
Дан Данилюк О.К. Словник народних географічних термінів Волині. Луцьк: Надстир’я, 1997. 108 с.
ДВГ Німчук В.В., Яковенко Н.М. Дві волинські грамоти (1500р. і 1519р.) // Мовознавство. 1989. № 1. С. 63-71.
Дз90 Дзeндзeлівський Й.О. Традиційна сільськогосподарська лексика говірки села Залісся Кобринського району на Берестейщині // Jітвjежа (Поліська) штудіjно-прахтыцька конфырэнция: Тэзы проказэj. Пынськ, 1990. С. 78-80.
Дз97 Дзендзелівський Й. Традиційна лeксика говірки села Залісся Кобринського району на Берeстeйщині // Полісся: eтнікос, традиції, культура. Луцьк: Вежа, 1997. С. 200-210.
ДСБ Дыялектны слоўнік Брэстчыны. Мінск: Навука і тэхніка, 1989. 294 с.
Є93 Євтушок О.М. Атлас будівельної лексики Західного Полісся. Рівне, 1993. 134 с.
Є90 Євтушок О.М. Народна будівельна лeксика Західного Полісся. Рівне, 1990. 145 с.
ЗС Золота скриня / Упорядкування В.Давидюка. Луцьк: Вежа, 1995. 105 с.
К Корзонюк М.М. Матеріали до словника західноволинських говірок // Українська діалектна лексика. К.: Наукова думка, 1987. С. 62-267.
Картотека Картотека матеріалів до Atlasu gwar Lubelszczyzny”; оригінал зберігається в Інституті славістики ПАН (Варшава), а копія у Закладі історії та діалектології польської мови Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін). Картотека Д записи з с.Даньці (Dańce) ґміни Ганна Білопідляського воєводства; Картотека Дав із с.Давиди (Dawidy) повіту Парчев; Картотека Доб із с.Добринка (Dobrynka) Білопідляського повіту; Картотека Ж із с. Жуків (Żuków) повіту Влодава; Картотека К із с.Колеховець (Kolechowiec) Люблінського воєводства; Картотека Кр із с.Кривовілька (Krzywowólka) ґміни Словатичі Білопідляського воєводства; Картотека М із с.Матяшівка (Matiaszówka) ґміни Тучна; Картотека Мот із с.Мотвиця (Motwica) Білопідляського воєводства.
Кл83 Клімчук Ф.Д. Гаворкі Захадняга Палесся: Фанетычны нарыс. Мінск: Навука і тэхніка, 1983. 128 с.
Кл77 Клімчук Ф.Д. З лексікі гаворкі вёскі Відзібор Столінскага раёна // Народная лексіка. Мінск: Навука і тэхніка, 1977. С. 120-129.
Кл92 Клімчук Ф.Д. З лексікі вёскі Камянюкі Камянецкага раёна // Жывое народнае слова: Дыялекталагічны зборнік. Мінск: Навука і тэхніка, 1992. С.36-55.
Кл68 Климчук Ф.Д. Специфическая лексика Дрогичинского Полесья // Лексика Полесья (Мат-лы для полесского диалектного словаря). М.: Наука, 1968. С. 20-78.
КМ Кананенка Т.М., Малажай Г.М. Ацэначныя назвы асобы ў гаворках Брэстчыны // Жывое народнае слова: Дыялекталагічны зборнік. Мінск: Навука і тэхніка, 1992. С. 153-159.
Кондр94 Кондратович О.П. Калиновий квіт Полісся. Луцьк: Надстир’я, 1994. 226 с.
Кондр96 Кондратович О. Весілля на Поліссі. Луцьк: Надстир’я, 1996. 111с.
Кр Кривицкий А.А. Из словаря полесских рыболовов // Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика). М.: Наука, 1968. С. 162-174.
КСл Корзонюк М.М. Словотвір говірок волинського Надбужжя // Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі: Тези доповідей і повідомлень ХV республіканської діалектологічної наради. Житомир, 1983. С.156-158.
КШ Корень Н.Д., Шушкевич М.С. Полесская строительная терминология (Хата и хозяйственные постройки) // Лексика Полесья (Мат-лы для полесского диалектного словаря). М.: Наука, 1968. С. 131-160.
Лев Леванцэвіч А.В. З лексікі вёскі Здзітава Бярозаўскага раёна // Жывое народнае слова: Дыялекталагічны зборнік. Мінск: Навука і тэхніка, 1992. С.10-14.
ЛТ Лекомцева М.И., Толстая С.М. Фонологический комментарий к полесским диалектам // Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика). М.: Наука, 1968. С. 47-66.
ЛУ Українка Леся. Зібрання творів: У 12-и томах. Т.9. Записи народної творчості. Пісні, записані з голосу Лесі Українки. К.: Наук. думка, 1977. 431с.
ЛФ Лучыц-Федарэц І.І. Лексіка з ваколіц Драгічына // Жывое народнае слова. Мінск: Навука і тэхніка, 1992. С. 83-88.
Мал Малажай Г.М. Ацэначныя назвы асобы з гаворак Брэсцкай вобласці // Народная лексіка. Мінск: Навука і тэхніка, 1977. С. 193-198.
Міх Міхайлаў П.А. З лексікі роднай вёскі // Народная лексіка. Мінск: Навука і тэхніка, 1977. С. 91-99.
О Омельковець Р. Атлас західнополіських назв лікарських рослин. Луцьк: Вежа, 2003. 132 с.
П Покальчук В.Ф. Спостереження над суфіксальним творенням іменників у надсарнських говірках на Волині // Українська діалектна морфологія. К.: Наук. думка, 1969. С. 52-57.
ПД Поліська дома: Фольклорно-діалектологічний збірник / Упорядкув. В.Давидюка і Г.Аркушина. Луцьк, 1991. 186 с.
Пісні Пісні з Волині. К.: Музична Україна, 1970. 333 с.
ПК Пісні з Колодяжна / Записи, упорядкування і примітки О.Ошуркевича. Луцьк: Надстир’я, 1998. 149 с.
Пон Пономар Л. Назви одягу Західного Полісся. К., 1997. 182 с.
Сац Сацута І.У. З лексікі вёскі Крытышын Іванаўскага раёна // Жывое народнае слова. Мінск: Навука і тэхніка, 1992. С. 83-88.
СБ Леонюк В. Словник Берестейщини. Львів, 1996. 360 с.
Сіг Сігеда П.І. Матэрыялы для дыялектнага слоўніка Брэстчыны // Народная лексіка. Мінск: Навука і тэхніка, 1977. С. 70-90.
Сок Соколовская А.С. Полесские названия одежды и обуви // Лексика Полесья (Мат-лы для полесского диалектного словаря). М.: Наука, 1968. С.281-319.
Ст Статєєва В.І. Суфіксальний словотвір іменників у говірці с.Смідин Волинської області / Дипломна робота (рукопис). Ужгород, 1971. 138 с.
Т Толстой Н.И. Об изучении полесской лексики // Лексика Полесья (Материалы для полесского диалектного словаря). М.: Наука, 1968. С. 3-19.
УНП Українські народні пісні з голосу Антоніни Голентюк. К.: Музична Україна, 1991. 271 с.
Чигрин Чыгрын П. Яшчэ раз з нашай лексікі // Жывое народнае слова. Мінск: Навука і тэхніка, 1992. С. 123-131.
Шпак Шпакоўскі І.С. З лексікі паўднёвай Піншчыны // Народная лексіка. Мінск: Навука і тэхніка, 1977. С. 104-119.
CzS Czyżewski F., Sajewicz M. Słownictwo ludowe ukraińskiej gwary Ochoża koło Chełma // Ze studiów nad gwarami wschodniosłowiańskimi w Polsce. Rozprawy Slawistyczne. 12. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1997. S. 45-87.
CzW Czyżewski F., Warchoł S. Polskie i ukraińskie teksty gwarowe ze wschodniej Lubelszczyzny. Rozprawy Slawistyczne. 9. Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1998. 496 s.
J Janiak B. Polsko-ukraińskie związki językowe na przykładzie gwary Niemirowa nad Bugiem (Fonetyka, fonologia, słownictwo). Łódź: Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego, 1995. 147 s.
KolbP Kolberg O. Dzieła wszystkie. T. 52. Białoruś Polesie. Wrocław Poznań, 1968. 571 s.
KolbW Kolberg O. Dzieła wszystkie. T.36. Wołyń. Poznań, 1964. 450 s.
Tar Tarnacki J. Studia porównawcze nad geografią wyrazów (Polesie Mazowsze). Warszawa, 1939. 101 s.+ 186 map.
TG Teksty gwarowe z Białostocczyzny z komentarzem językowym / Praca zbiorowa pod redakcją A.Obrębskiej-Jabłońskiej. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1972. 225 s.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Азарова Л.Є. Структурна організація складних слів (концепція золотої пропорції”): Автореф.дис... д-ра філол.наук: 10.02.01. К., 2002. 35с.
2. Азарх Ю.С., Бурова Е.Г. Об одной диалектной модели имен со значением невзрослости // Диалектография русского языка. М.: Наука, 1985. С. 130.
3. Актуальні проблеми словотвору української мови: Матеріали наук. читань, присвячених пам’яті професора Івана Ковалика. Тернопіль, 1993. 183с.
4. Антоненко О.В. Проблеми українського словотвору: українські nomina agentis у зіставленні з чеськими // Ukrajinistika na prahu nového století a tisíciletí: 1. Olomoucké symposium ukrajiinistů: Sborník pŕíspěvků. Olomouc, 2001. C.145-153.
5. АржанцеваН.В. Структурные и семантические аспекты функционирования отглагольных имен действия (на материале английского, немецкого, русского языков) // Бодуэновские чтения: Бодуэн де Куртенэ и современная лингвистика / Междун. науч. конф. (Казань, 11-13 декабря 2001): Тр. и мат-лы. Т.1. Казань: Изд-во Казанского ун-та, 2001. С. 119-120.
6. Аркушин Г.Л. Западнополесские существительные, мотивирован-ные числительными // Proceedings of the Third International Congress of Dialectologists and Geolinguists. Lublin, 24-29 July, 2000. Volume I. Lublin: Maria Curie-Skłodowska University Press, 2003. C. 51-66.
7. Аркушин Г.Л. Західнополіські прізвиська, утворені лексико-семантичним способом // Acta Onomastica. Ročník XLI-XLII. Praha, 2001. S.7-17.
8. Аркушин Г.Л. Малопродуктивні способи словотвору (на матеріалі західнополіських говірок) // Тези та повідомл. ІІІ Міжнар. конгр. україністів: Мовознавство. Х.: Око, 1996. С. 155-160.
9. Аркушин Г.Л. Словник семантичних діалектизмів Західного Полісся // Поліська дома. Луцьк, 1991. С. 113-185.
10. Аркушин Г.Л. Словотвір західнополіських займенників // Ukrajinistika na prahu nového století a tisíciletí. 1. Olomoucké sympozium ukrajinistů: Sborník příspĕvků. Olomouc, 2001. S. 111-117.
11. Аркушин Г.Л. Словотвірна субституція в західнополіських говірках // Наук. вісн. Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки. Філологічні науки. Луцьк, 2000. С. 97-103.
12. Аркушин Г.Л. Композитні іменники в західнополіських говірках // Доп. та повідомл. ІV Міжнар. конгр. україністів: Мовознавство. К.: Пульсари, 2002. С. 124-129.
13. Арполенко Г.П., Городенська К.Г., Щербатюк Г.Х. Числівник української мови. К.: Наук. думка, 1980. 242 с.
14. Атлас української мови: У 3 т. К.: Наук. думка, 1984-2001.
15. Ашиток Н.І. Внутрішня форма в словах, що виникли від запозичень, з точки зору семантичної деривації // Ономастика і апелятиви (проблеми словотвірної дериватології). Вип. 7. Д., 1999. С. 8-11.
16. Бабакова О.В. Особливості словотвірної структури похідних дієслів звучання // Ономастика і апелятиви (проблеми словотвірної дериватології). Вип. 7. Д., 1999. С. 12-14.
17. Бабий Ф.Й. Бытовая лексика говоров среднего бассейна Горыни (названия одежды, обуви и головных уборов): Автореф.дис... канд. филол. наук: 10.02.02. Ужгород, 1985. 24 с.
18. Балахонова Л.И. Подберезовик или березовик? (К истории названия гриба Boletus scaber в русском языке XIX-XX вв.) // Диалектная лексика. 1973. Л.: Наука, 1974. С. 102-112.
19. Бандрівський Д.Г. Говірки Підбузького району Львівської області. К.: Вид-во АН УРСР, 1960. 104 с.
20. Бандрівський Д.Г. Дещо про народню етимологію в Самбірщині // Рідна мова. 1936. С. 411-412.
21. Бандрівський Д.Г. Деякі морфологічні особливості говірок Турківського району Львівської області // Дослідження і матеріали з української мови. Т. ІІ. К.: Вид-во АН УРСР, 1960. С. 3-11.
22. Бандрівський Д.Г. Деякі особливості говірки лемківських переселенців у с. Липівці на Дрогобиччині // Діалектологічний бюлетень. Вип. VIII. К.: Вид-во АН УРСР, 1961. С. 94-99.
23. Бандрівський Д.Г. Матеріали до діалектного словника Бориславського і суміжних районів Львівської області // Дослідж. і матеріали з української мови. Т.ІV. К.: Вид-во АН УРСР, 1961. С. 3-14.
24. Бардовіч А.М., Круталевіч М.М., Лукашанец А.А. Словаўтваральны слоўнік беларускай мовы. Мінск: Беларуская навука, 2000. 413 с.
25. Бардовіч А.М., Шакун Л.М. Марфемны слоўнік беларускай мовы. 2-е выданне, перапрацаванае і дапоўненае. Мінск: Вышэйшая школа, 1989. 718 с.
26. Баценко Е.С. Суффиксальное образование имен существитеьных в поэме И.П. Котляревского Энеида” : Автореф.дис... канд. филол. наук. К., 1958. 20 с.
27. Бевзенко С.П. Історична морфологія української мови. Ужгород: Закарпатське обл. вид-во, 1960. 416 с.
28. Бевзенко С.П. Українська діалектологія. К.: Вища шк., 1980. 246с.
29. Безпалько О.П. та ін. Історична граматика української мови. К.: Рад. школа, 1962. 510 с.
30. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.Г. Граматика української мови. Морфологія. К.: Либідь, 1993. 336 с.
31. Безпояско О.К. Синонімія інтернаціональних та українських префіксів // Мовознавство. 1979. № 6. С. 66-70.
32. Бернштейн С.Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. М.: Изд-во АН СССР, 1961. 350 с.
33. Бирнбаум Х. Праславянский язык: Достижения и проблемы в его реконструкции. М.: Прогресс, 1987. 512 с.
34. Бичко З. Діалектна лексика Опілля. Львів: Фенікс, 1997. 136 с.
35. Бичко З. Назви одягу та взуття в наддністрянському говорі // Мова в часі і просторі. Діалектологічні студії.1. Львів, 2003. С. 276-281.
36. Білецький-Носенко П.П. Словник української мови. К.: Наук. думка, 1966. 423 с.
37. Білоус М.П. Складні прикметники на позначення смакових якостей // Мовознавство. 1980. № 5. С. 78-79.
38.