ОЙКОНІМІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Краткое описание

Національна академія наук України
Інститут української мови

На правах рукопису

Яцій Василь Олександрович

УДК 811.161.2’373.21

ОЙКОНІМІЯ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Шульгач Віктор Петрович,
доктор філологічних наук

Київ 2009

ЗМІСТ

Список скорочень назв мов, наріч і діалектів................................................4
Умовні скорочення номенклатурних термінів та інших слів.......................6
Скорочення назв адміністративних одиниць.................................................8
Вступ..................................................................................................................9
Розділ 1. Лексико-семантичний аналіз твірних основ ойконімів Івано-Франківщини...........................................................................................................18
1.1. Відантропонімні ойконіми......................................................................18
1.1.1. Ойконіми, мотивовані чоловічими іменами......................................20
1.1.2. Ойконіми, мотивовані жіночими іменами.........................................26
1.1.3. Ойконіми, мотивовані дохристиянськими іменами, прізвиськами, катойконімами та етнонімами...........................................................................27
1.2. Невідантропонімні ойконіми..................................................................91
1.2.1. Ойконіми, мотивовані апелятивами...................................................91
1.2.2. Ойконіми, мотивовані гідронімами..................................................116
1.2.3. Ойконіми, мотивовані мікротопонімами.........................................134
1.2.4. Ойконіми, мотивовані оронімами.....................................................144
1.2.5. Ойконіми, мотивовані назвами контактних поселень....................146
1.3. Ойконіми, утворені шляхом субстантивації та онімізації прикметників.........................................................................................................147
1.4. Полімотивовані ойконіми.....................152
Висновки до розділу.....................................................................................160
Розділ 2. Структурно-семантичні типи ойконімів Івано-Франківської області....................................................................................................................163
2.1. Множинні ойконіми на -и, -і.................................................................164
2.2. Ойконіми, утворені суфіксацією..........................................................167
2.2.1. Ойконіми з посесивним суфіксом -ів та його різновидами............168
2.2.2. Посесивні утворення на -ин та його різновиди................................171
2.2.3. Ойконіми з суфіксами -ськ-, -цьк-.....................................................174
2.2.4. Ойконіми з опорним -ч- у формантній частині...............................177
2.2.5. Ойконіми з суфіксом -ець..................................................................179
2.2.6. Ойконіми з суфіксом -иця..................................................................184
2.3. Ойконіми, утворені основоскладанням...............................................187
2.4. Складені назви поселень.......................................................................190
2.5. «Темні» назви.........................................................................................194
Висновки до розділу.....................................................................................195
Висновки........................................................................................................197
Список використаних джерел......................................................................202
Бібліографія...................................................................................................220
Т.ІІ. Додатки........1 351

ВСТУП

Дослідження ойконімікону на діахронному та синхронному рівнях важливий етап у вивченні онімного простору будь-якого народу. Адже загальновідомо, що назви населених пунктів містять у собі чимало цінної інформації про історію освоєння й заселення відповідних теренів, а також про різноманітні міграційні процеси, рушієм яких були всілякі чинники. Завдяки цьому топоніми важливе джерело для таких наук, як історія, географія, етнографія, мовознавство, народознавство, археологія та ін.
Актуальність дослідження топонімів підкреслено багатьма фахівцями. Їхня цінність, перш за все, полягає в тому, що вони доносять до сучасності інформацію про час та причини закладення поселень на певній території, належність населеного об’єкта засновникові чи власникові, родову, племінну чи етнічну ознаку перших мешканців, їх заняття. І хоча ойконімна лексика, порівняно з гідронімною, має нижчий ступінь стійкості, проте це аж ніяк не зменшує ту важливу роль, що її відіграє цей клас онімів в етнолінгвістичних дослідженнях.
Адміністративна характеристика Івано-Франківської області. Івано-Франківська область (до 9 листопада 1962 року Станіславська) розташована на заході України. Вона займає північно-східну частину Українських Карпат, Прикарпаття та частково Опілля. Обласний центр місто Івано-Франківськ. Область межує на південному заході з Закарпатською, на заході й півночі з Львівською, на північному сході з Тернопільською, на південному сході з Чернівецькою областями. Південна частина області прилягає до державного кордону з Румунією.
Область утворено 4 грудня 1939 року. Вона поділена на 14 районів (за станом на 01.01.1987р., 01.01.1997р., 03.01.2007р.); має 13 (за станом на 01.01.1987р.), 15 (за станом на 01.01.1997р., 03.01.2007р.) міст, у тому числі 2 (за ІМСУ ІФ 9), 4 (за станом на 01.01.1987р.), 5 (за станом на 01.01.1997р., 03.01.2007р.) міста обласного підпорядкування; 26 (за ІМСУ ІФ 9), 30 (за станом на 01.01.1987р.), 24 (за станом на 01.01.1997р., 03.01.2007р.) селищ міського типу; 805 (за ІМСУ ІФ 9), 793 (за станом на 01.01.1987р.), 802 (за станом на 01.01.1997р.), 804 (за станом на 03.01.2007р.) населених пункти, серед них 359 (за ІМСУ ІФ 9), 471 (за станом на 01.01.1997р.), 477 (за станом на 03.01.2007р.) центрів сільських рад (інформацію взято із: ІМСУ ІФ 9; АТУ 7, 119; ІФ 8).
Історія заселення терену. За характером рельєфу територія складена з трьох частин: гірської, передгірської та рівнинної. Край (здебільшого низинні наддністрянські землі) був заселений ще в добу середнього палеоліту, приблизно 100 тис. років тому. Стоянку того часу виявлено поблизу села Буківни Тлумацького району (про давність інших поселень див. окремі словникові статті, подані в додатках дисертаційної роботи).
Поселення перших землеробсько-скотарських племен доби неоліту, що жили на території теперішньої Івано-Франківської області у VІ-ІVтис. до н.е., дослідили вітчизняні археологи в селах Незвиську та Бовшеві. У IV-ІІІтис. до н.е. Прикарпаття та правобережжя Дніпра освоювали землеробські племена трипільської культури.
У добу бронзи (кінець ІІІ початок Ітис. до н.е.) на території сучасної області проживало кілька племінних груп. На початку ІІтис. до н.е. в північно-східній частині краю (райони Галицький, Рогатинський і Тлумацький) жили пастуші племена, які розташовувалися переважно в Центральній Європі та Середній Наддніпрянщині.
У XV-ХІІст. до н.е. на Прикарпатті господарювали землеробські племена комарівської культури. Дехто з дослідників вважає їх ранніми предками праслов’ян.
З появою заліза в VII-IIIст. до н.е. розклад первісно-общинного ладу посилюється. На території Прикарпаття в цей час проживали різні за походженням групи населення. У ІІст. до н.е. ІІІст. н.е. у верхньому Наддністров’ї, зокрема, на теренах сучасної Івано-Франківщини перебували землеробсько-скотарські племена дакійського походження, що залишили по собі пам’ятки липицької культури. У Іст. до н.е. в Прикарпатті з’являються сармати.
У ІІІ-Vст. край освоювали землеробські слов’янські племена черняхівської культури, поширеної у ІІ-VIст. на території Наддніпрянщини та у верхів’ї Південного Бугу.
У ІІІ-VIст. заселено і передгірські райони Карпат. Тут живуть слов’янські племена предки білих хорватів, переважно скотарів. Згодом на Прикарпатті виникає слов’янське племінне територіальне об’єднання білих хорватів, яке в Хст. ввійшло до складу Київської Русі.
На території Івано-Франківської області відомо близько 50 пам’яток: поселень, могильників та городищ давньоруської доби. З’явилося тоді й чимало міст. Багато з них, що згадані в літописах, існують і досі. Найвідомішим, далеко навіть поза межами Київської Русі, було місто Галич один з важливих економічних, політичних і культурних центрів Київської Русі [цитовано за: ІМСУ ІФ 9 12].
Актуальність роботи зумовлена насамперед тим, що ойконімія Івано-Франківської області досі не була предметом всебічного комплексного вивчення на синхронно-діахронному рівнях.
Як свідчить практика, ойконімію розглядають або в межах певного регіону, зокрема, в працях Ю.О.Карпенка «Топонімія Буковини» (К., 1973) [40], його ж: «Топонімія північно-східної Одещини» (ця робота у співавторстві з А.Т.Бевзенко та ін.) (Одеса, 1975) [41], «Топоніміка гірських районів Чернівецької області» (Чернівці, 1964) [37], «Топоніміка східних районів Чернівецької області» (Чернівці, 1965) [38], «Топоніміка центральних районів Чернівецької області» (Чернівці, 1965) [39] останні у формі конспектів лекцій; Я.О.Пури «Походження назв населених пунктів Ровенщини» (Львів, 1990) [60], його ж «Край наш у назвах» (Рівне, 1994) (Пура); І.С.Гонци «Ойконімія Черкащини» (К., 2006) [17]; підготовлено дисертаційні роботи Є.М.Черняхівської «Топонімія Львівщини» (Львів, 1966) [77]; Н.М.Герети «Ойконімія північної Хмельниччини» (К., 2004) [16]; О.В.Іваненка «Походження назв населених пунктів Сумської області» (К., 2006) [31]; І.Б.Царалунги «Українські топоніми на -ани (-яни)» (Львів, 2006) [76]; А.В.Лисенко «Ойконімія Полтавської області» (Чернівці, 2007) [53]; Ю.А.Абдули «Становлення ойконімії Слобожанщини (на матеріалі Харківщини)» (Кіровоград, 2008) [1], або ж у межах давніх слов’янських теренів, як-от: Поділля, Приазов’я, Покуття, Опілля, Волинь, Прикарпаття, Закарпаття, які активно досліджували протягом останніх десятиліть (див. праці В.В.Лободи «Топонімія Дніпро-Бузького межиріччя» (К., 1976) [54]; К.Й.Галаса «Топоніміка Закарпатської області (назви населених пунктів)» (К., 1960) [15]; S.Hrabса «Nazwy geograficzne Huculszczyzny» (Kraków, 1950) (Hrabec); Я.Рудницького «Географічні назви Бойківщини» (Вінніпег, 1962) (Рудницький); Д.Г.Бучка «Походження назв населених пунктів Покуття» (Львів, 1990) (Бучко); М.М.Габорака «Назви поселень Івано-Франківщини (Бойківщина, Гуцульщина та Опілля)» (Івано-Франківськ; Снятин, 2007) (Габорак 2007); М.Л.Худаша та М.О.Демчук «Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення)» (К., 1991) (Худаш, Демчук); М.Л.Худаша «Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів: Утворення від слов’янських автохтонних відкомпозитних скорочених особових власних імен» (К., 1995) (Худаш 1995), його ж: «Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (утворення від відапелятивних антропонімів)» (Львів, 2004) (Худаш 2004), «Українські карпатські і прикарпатські назви населених пунктів (відапелятивні утворення)» (Львів, 2006) (Худаш 2006); В.В.Котович «Походження назв населених пунктів Опілля» (Дрогобич, 2000) [47]; В.П.Шульгача «Ойконімія Волині» (К., 2001) (Шульгач 2001); дисертацію М.М.Торчинського «Ойконімія Південно-Західного Поділля» (К., 1993) [69]) та ін.
Щодо ойконімії Івано-Франківської області, то до цього часу вона не була предметом системного наукового дослідження в широкому розумінні цього слова. Хоча в українській ономастиці вже захищена дисертаційна робота М.М.Габорака про семантичні й структурні типи прикарпатського ойконімікону [див.: 14] та видана відповідна монографія [див.: Габорак 2007], проте певна кількість запропонованих автором етимологій оцінена нами критично й переглянута.
Зауважимо також, що південно-східній частині регіону (Богородчанський, Городенківський, Надвірнянський, Снятинський, Тисменицький, Тлумацький та інші райони) приділив увагу Д.Г.Бучко; північні райони області (Рогатинський та Галицький) ґрунтовно вивчила В.В.Котович.
Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімних утворень) одне із завдань, поставлених у спільній праці М.Л.Худаша і М.О.Демчук [докладніше див.: Худаш, Демчук]. Відзначимо, що об’єктом досліджень учених стали тільки ті ойконіми, які стосуються теми їхньої роботи. М.Л.Худаш опублікував ще три монографії, у яких розглянув прикарпатські ойконіми, утворені від слов’янських автохтонних відкомпозитних скорочених особових імен, від відапелятивних антропонімів та від апелятивів [див.: Худаш 1995; Худаш 2004; Худаш 2006].
Щодо об’єкту нашої роботи, то зауважимо, що Івано-Франківська область до 9 листопада 1962р. називалася Станіславською з обласним центром Станíслав (Станіславів).
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Тема дисертації відповідає комплексному науковому планові відділу ономастики Інституту української мови НАН України «Ойконімія України в історико-етимологічному аспекті» (протокол №3 засідання Бюро Відділення НАН України від 08.05.2007р.; державний реєстраційний номер 0107U000992).
Мета роботи всебічно дослідити прикарпатський ойконімікон на діахронному та синхронному рівнях і підготувати матеріали до історико-етимологічного словника ойконімів Івано-Франківської області.
Для досягнення поставленої мети передбачено розв’язання таких завдань:
1) відібрати в доступних писемних джерелах, картографічних та архівних матеріалах назви поселень Івано-Франківської області та інвентаризувати їх;
2) на ґрунті низки історичних документальних фіксацій найменувань населених пунктів підтвердити наукові положення про раннє заселення й освоєння території Прикарпаття;
3) здійснити лексико-семантичний аналіз твірних основ ойконімів Івано-Франківщини;
4) установити антропонімну базу для відантропонімних дериватів та топонімну й апелятивну для інших найменувань поселень цієї території;
5) проаналізувати способи і засоби творення назв населених пунктів;
6) визначити особливості й продуктивність словотвірних моделей досліджуваного регіону;
7) укласти історико-етимологічний словник ойконімів Івано-Франківської області.
Методи дослідження. Специфіка об’єкта і поставлені в дисертації завдання зумовили використання різноманітних методів. Основними методами дослідження стали: а) ареальний для виокремлення та обмеження дослідження окремої адміністративної одиниці України; б) статистичний для виявлення та обчислень кількісних показників структурно-словотвірних типів; в) внутрішньої реконструкції з елементами етимологічного аналізу для відтворення праформ певних онімів Івано-Франківщини. Використано й порівняльно-історичний метод для зіставлення отриманих результатів із аналогічними даними сусідніх областей.
Об’єкт дослідження назви населених пунктів Івано-Франківської області.
Предмет дослідження мотиваційні зв’язки, лексико-семантичні особливості та словотвірна будова ойконімів Івано-Франківщини.
Джерельною базою для дослідження послугували територіальні довідники, краєзнавчі енциклопедії, різноманітні географічні, діалектні, тлумачні словники та інші історичні джерела, зокрема, довідники: Українська РСР: Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1987р. (К., 1987) та Івано-Франківська область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1997р. (6-те вид. Івано-Франківськ, 1997); енциклопедія Історія міст і сіл Української РСР: Івано-Франківська область (К., 1971); словники: Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich (Warszawa, 1880-1902. T.I XV) та Russisches geographisches Namenbuch (Wiesbaden, 1962-1980. BdI X); історичні праці: Архив Юго-Западной России, изд. Временною комиссиею для разбора древних актов (Киев, 1859-1914. Ч.I VIII), Йосифінська (1785-1788) і Францисканська (1819-1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів (К., 1965) та ін., які відображають ойконімію сьогодення і містять чимало історичних та археологічних відомостей про населені пункти, зокрема про час та умови їх заснування.
Картотека, укладена на базі адміністративно-територіального устрою Івано-Франківської області, нараховує 793 назви населених пунктів.
Наукова новизна дисертаційної праці полягає в тому, що до наукового аналізу вперше залучено повний реєстр найменувань поселень сучасної Івано-Франківської області за поділом 1987р., проаналізовано всі наявні структурно-семантичні моделі ойконімотворення. Низка онімів доповнена багатьма важливими історичними матеріалами та лінгвістичними поясненнями.
Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що його теоретичні положення, узагальнення та висновки дисертаційної роботи значно поглиблять вчення про топонімікон Івано-Франківської області. Структурний аналіз твірних основ та окремих ойконімних формантів дають змогу простежити багатство та різноманітність давнього й сучасного ойконімікону регіону. Отримані фактичні результати важливі для вивчення ойконімії цієї території й українського ойконімікону в цілому.
Практична цінність одержаних результатів. Багатий історичний та онімний матеріал Івано-Франківщини, результати дослідження історичних і сучасних назв населених пунктів можуть бути використані для укладання різного типу словників ойконімів України. Результати дисертаційної роботи разом з укладеним історико-етимологічним словником ойконімів досліджуваного регіону стануть важливим матеріалом для створення загальноукраїнського словника ойконімів.
Апробація дисертації. Матеріали та висновки дисертаційної праці обговорено на засіданнях відділу ономастики Інституту української мови НАН України (2004-2008рр.), а також апробовано на міжнародних і регіональних конференціях: «Ономастика Карпатського регіону» (м.Київ, 20 21 жовтня 2004р.), «Актуальні питання антропоніміки» (м.Київ, 25 26 травня 2005р.), «Іван Ковалик і сучасне мовознавство» (до 100-річчя від дня народження Івана Ковалика) (м.Івано-Франківськ, 15 16 травня 2007р.), «Ойконімія України в синхронії та діахронії» (м.Київ, 24 25 травня 2007р.), «Українська ономастика у загальнослов’янському контексті» (м.Чернівці, 31 жовтня 3 листопада 2007р.), «Видатні філологи Волині» (м.Луцьк, 15 16 листопада 2007р.), «Діалектна мова: сучасний стан і динаміка в часі. До 100-річчя професора Ф.Т.Жилка» (м.Київ, 5 7 березня 2008р.).
Публікації. Основні результати дослідження викладено в 9 статтях у виданнях, затверджених ВАК України як фахові, та 1 тезах.
Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (190 найменувань) та бібліографії (88 позицій). Повний обсяг дисертації 229 сторінок, основного тексту 193 сторінок. У додатках подано історико-етимологічний словник ойконімів Івано-Франківської області (351 сторінка).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Наведені вище аргументи дають підстави для певних теоретичних узагальнень і дозволяють стверджувати, що:
а) Івано-Франківська область один із найраніше заселених західних регіонів України, про що свідчать, по-перше, лінгвістичні характеристики місцевих назв населених пунктів; по-друге, низка історичних фіксацій ойконімів області; по-третє, результати чималої кількості археологічних розкопок на цій території;
б) ойконімікон цього регіону (станом на 01.01.1987р.) нараховує 793 назви населених пунктів, які донесли до наших днів культурну і, насамперед, мовну інформацію Прикарпаття. Дослідження Івано-Франківської області дало змогу простежити лінгвістичні особливості й природу механізму топонімотворення прикарпатського регіону. Результати аналізу ойконімікону підтверджують, що творення цих назв відбувалося здебільшого за типовими давньоукраїнськими моделями топонімного словотвору. Про східнослов’янський (український) характер ойконімної деривації яскраво свідчить низка прикарпатських ойконімів, на давність яких указують фіксації на сторінках історичних документів, зокрема: Вербівці (Гор.): Wirzbowyecz, 1373р.; Гáлич (Гал.): Галичь, 1389р.; Демéшківці (Гал.): Damszykowcze, 1373р.; Жалибори (Гал.): Желібори, 1385р.; Кáлуш (ІФ): «... їхав до Бакоти і Каліуша», 1241р.; Коломия (ІФ): «... дєржать сию Коломыю ... а Коломыйскую соль (коломыискоую) отлоучитє на 줻, 1240р.; Мáрківці (Тис.): «... villa Markowo», 1392р.; Отиня (Кол.): Вотьнина (вотнина), 1240р.; Тлумач (Тл.): «... и быша противоу Толмачю», 1213р. тощо;
в) велика кількість назв поселень Івано-Франківської області протягом століть зазнавала фонетичних і меншою мірою морфологічних модифікацій (пор., наприклад: Барвінків (Вер.): Barwina, 1481-1487рр.; Богородичин (Кол.): Brodiczin, Brodaczin, 1436р.; Олéша (Тл.): Holesze, 1423р.; Пíйло (Кал.): «... Pójło albo Pujło, w dok. Puhiło, rus. Pijło», 1887р.; П’ядики (Кол.): Педики, 1397р. та ін.). Вочевидь, основною причиною цього явища був безпосередній вплив народної етимології ойконімів, яка в більшості випадків не відповідала науковим поясненням тієї чи іншої місцевої назви;
г) на форму ойконімів області мали вплив і всілякі ідеологічні чинники. Часто результатом цього ставали перейменування населених пунктів на фонетично близькі, а то й цілком інші назви (пор. нп: Жóвтень (Тис.): Чешибіси (до 1594р.), Єзупіль (до 1940р.); Кóрнів (Гор.): Корнівка, 1467-1900рр.; Шевченкове (Гал.): Святий Станіслав (Staniaław Święty), 1785-1788рр., 1819-1820рр.; Шевчéнкове (Дол.): Velschicz (Велдіж), 1469р.; Шевченкове (Сн.): Альбінівка, Альбанівка, Альбінів (Albinówka, Albinów), 1785-1788рр., 1819-1820рр. і под.);
ґ) лексико-семантичний аналіз твірних основ найменувань поселень Івано-Франківщини дає можливість простежити продуктивність та системні зв’язки в топонімотворенні, з’ясувати історичні чинники, що послугували для їхнього утворення й закріплення за тим чи іншим географічним об’єктом;
д) твірні основи топонімів Івано-Франківської області вирізняються лексичною й граматичною неоднорідністю. Усі назви поселень області чітко піддаються семантичній диференціації на відантропонімні (в основах яких засвідчені ті чи інші власні особові назви) та невідантропонімні (відтопонімні, відгідронімні та відапелятивні). Такий семантичний розподіл ойконімів дає можливість правильно кваліфікувати й пояснювати твірні основи досліджуваних найменувань. Більша частина ойконімів Івано-Франківщини мотивована власними особовими назвами (353 лексем, близько 45%). Серед них переважають утворення, пов’язані з дохристиянськими та відпрізвиськовими антропонімами (290 назв, близько 37%), що дає змогу наголосити на виникненні ойконімів у порівняно ранній історичний період. Ця версія також підтверджується наявністю багатьох давніх фіксацій топонімів на сторінках історичних документів. Дещо менше простежуємо топонімів, в основах яких засвідчені канонічні чоловічі (57 назв, близько 7%) й жіночі (6 назв, близько 1%) імена. Зовсім небагато утворено найменувань, похідних від етнонімів (3 назви, близько 0,4%). З-поміж чоловічого християнського антропонімікону, що послугував утворенню твірних основ найменувань населених пунктів області, найбільш використовуваний такий іменни́к: Іван, Максим, Павло, Петро, Семен, Степан, Якуб. Стосовно жіночих імен засвідчено такі: Марія, Олеська, Юхимія тощо;
е) до невідантропонімних дериватів, як і до згаданої вище групи, також належить чимало найменувань населених пунктів Івано-Франківщини (усього 387 назв, близько 49%). Зокрема, з-поміж відапелятивних топонімів області вирізняються утворення з прозорою географічною семантикою. Серед невідантропонімних назв поселень велику групу становлять і дегідронімні номени. Здебільшого мотиваторами для таких nomina propria ставали місцеві водні об’єкти, назви яких унаслідок певних історичних причин переходили на поселення (явище трансонімізації). Переважно до таких гідрооб’єктів відносяться ріки, потоки, озера, джерела, балки та ін.;
є) в ойконіміконі досліджуваного терену існують назви поселень (37 одиниць, близько 5%), мотивацію яких з погляду лінгвістичної теорії можна розглядати неоднозначно. Для таких топонімів теоретично припустимий зв’язок як із певною особовою назвою, так і з відповідним (контактним) (мікро)топонімом або ж безпосередньо конкретним апелятивом. Зазначимо, що на цю варіантну мотивацію вказують, у першу чергу, формальні показники ойконіма. Саме такі міркування змушують нас розглядати подібні лексико-семантичні й структурно-семантичні особливості досліджуваних ойконімів в окремій підгрупі;
ж) майже півтора десятка назв населених пунктів Івано-Франківської області мотивовані суміжними оронімами. З огляду на те, що досліджуваний регіон розташований у передгір’ї Українських Карпат, часто найменування місцевих гір, пагорбів, перевалів тощо переходили на новоутворені поселення. Кількість таких номенів становить 13 одиниць (близько 2%);
з) на ґрунті ойконімікону досліджуваної області вдалося реконструювати низку слов’янських загальних та власних назв, наприклад: *Берем’ян, *Биток, *Биш, *Білозора, *Бі(о)льшовець, *Бородиця, *Виг, *Голош(х)а, *Дов(л)пот, *Колінець, *Корнич, *Репужинець, *Чешибіс антропоніми; *Берестець, *Задубрів, *Кудлатів, *Пробійнів, *Репужин топоніми; *берестець, *витвиця, *загвіздя, *кобилець, *причіл, *стаїще апелятиви тощо;
и) словотвірні процеси в досліджуваних ойконімах відбувалися за тими ж лінгвістичними зразками, що й в інших слов’янських місцевих назвах. В утворенні прикарпатських топонімів здебільшого використовуються всі відомі способи деривації: морфологічний (із домінуючим суфіксальним різновидом), лексико-семантичний та лексико-синтаксичний. З-поміж найпоширеніших формантів, що беруть участь у суфіксації ойконімів Івано-Франківської області, найбільше вирізняється посесивний формант -ів разом із його фонетичними варіантами (-ев-а, -ев-е, ов-а, -ов-е, -ов-о, -їв, -ів-к-а (-їв-к-а) близько 30%). Присвійного значення досліджуваним топонімам надавав також афікс -ин, яким оформлено близько чотирьох з половиною десятків назв поселень на -а та м’який приголосний. Порівняно меншу частину в утворенні ойконімів області становлять форманти -ець та -иця, причому ці ойконіми здебільшого мають або відгідронімне походження, або ж мотивовані контактними (мікро)топонімами. Суфікси -ськ та -цьк засвідчені лише в 21-му ойконімі Івано-Франківщини, що становить близько 3% від усієї кількості назв поселень досліджуваної області. Представлені в ойконіміконі області оніми з фіналями -ча, -че одні з найархаїчніших типів географічних назв.
Таким чином, здійснений лексико-семантичний аналіз твірних основ та досліджені структурно-семантичні типи найменувань населених пунктів Івано-Франківської області дають можливість стверджувати, що система назв поселень цієї території це успадковане з глибокої давнини своєрідне і водночас органічне явище для української мови, що постало на східнослов’янській мовній основі (здебільшого на базі місцевих діалектів) за спільнослов’янськими топонімними моделями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

АКЖГУ Актова книга Житомирського гродського уряду 1611 року / [підг. до вид. А.М.Матвієнко, В.М.Мойсієнко]. Житомир: Державне комунальне книжково-газетне видавництво «Полісся», 2002. 390с.
АКЖМУ Актова книга Житомирського міського уряду кінця XVIст. (1582-1588рр.) / [відп. ред. В.М.Русанівський]. К.: Наукова думка, 1965. 189с.
Акты Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные Археографическою комиссиею. СПб.: В типографии Эдуарда Праца, 1853. Т.5. 288с.; + прим. С.1 7.
Альманах Альманах пошани й визнання Полтавщини / [гол. ред. Л.Омельченко]. Полтава: Артполіграфсервіс, 2006. 280с.
АПД Акты писцового дела (1644-1661гг.) / [сост. С.Б.Веселовский]. М.: Наука, 1977. 287с.
Аркушин АркушинГ.Л. Словник західнополіських говірок: У 2-х томах / Г.Л.Аркушин. Луцьк: Вежа, 2000. Т.І ІІ.
АТУ Українська РСР: Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1987р. / [відп. ред. В.І.Кирненко, В.І.Стадник]. К.: Головна редакція УРЕ, 1987. 504с.
АЮЗР Архив Юго-Западной России, изд. Временною комиссиею для разбора древних актов [...]. Киев, 1859-1914. Ч.I VIII.
Бевка БевкаО. Словник-пам’ятник: Діалектний словник села Поляни Мараморошського комітату / Олекса Бевка. Ніредьгаза, 2004. 178с.
Бірыла БірылаМ.В. Беларуская антрапанімія: Уласныя імëны, імëны-мянушкі, імëны па бацьку, прозвішчы / М.В.Бірыла. Мінск: Навука і тэхніка, 1966. 328с.
Бірыла 1969 БірылаМ.В. Беларуская антрапанімія.2: Прозвішчы, утвораныя ад апелятыўнай лексікі / М.В.Бірыла. Мінск: Навука і тэхніка, 1969. 506с.
Бірыла 1981 БірылаМ.В. Усходнеславянскія антрапонімы з адмоўем не- тыпу Неждан, Недбай, Небаба, Некрас, Неваш, Нетреба / М.В.Бірыла // Беларуская анамастыка.2. Мінск: Навука і тэхніка, 1981. С.4 27.
Богдан БогданФ. Словник українських прізвищ у Канаді / Ф.Богдан. Вінніпеґ; Ванкувер: Накладом Ономастичної комісії УВАН і Канадського Назвознавчого Інституту, 1974. 354с.
БП Беларускія пісьменнікі (1917-1990): Даведнік / [склад. А.К.Гардзіцкі; нав. рэд. А.Л.Верабей]. Мінск: Мастацкая літаратура, 1994. 653с.
Бучко БучкоД.Г. Походження назв населених пунктів Покуття: Монографія / Д.Г.Бучко. Львів: Світ, 1990. 144с.
Бучко 2001 БучкоД.Г. Інверсійний словник ойконімів України / Д.Г.Бучко. Люблін: Redakcja Wydawnictw Katolickiego Uniwersytetu Lubelskiego, 2001. 327с.
Вербич ВербичС.О. Гідронімія басейну Верхнього Дністра: Етимологічний словник-довідник / С.О.Вербич. К.: Університетське вид-во «Пульсари», 2007. 120с.
Верхратський ВерхратськийІ. Про говір галицьких лемків / Іван Верхратський. Львів: Накл. То-ва, 1902. 489с.
Веселовский ВеселовскийС.Б. Ономастикон: Древнерусские имена, прозвища и фамилии / С.Б.Веселовский. М.: Наука, 1974. 382с.
Выборы ForUm: Выборы 2006. In: http://for-ua.com/elections2006
Выгонная ВыгоннаяЛ.Т. Полесская земледельческая терминология / Л.Т.Выгонная // Лексика Полесья: Материалы для полесского диалектного словаря / [отв. ред. Н.И.Толстой]. М.: Наука, 1968. С.93 131.
Видоески ВидоескиБ. Кумановскиот говор / Б.Видоески. Скопjе, 1962.
Волинь Волинь від «А» до «Я»: Телефонний довідник. Квартирні телефони / [упоряд., ред. В.Січевлюк-Врублевська]. К.: Преса України, 2001. Т.ІІ. 394с.
ВТС Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел]. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2007. 1736с.
Габорак ГаборакМ. Назви гір Івано-Франківщини: Словник-довідник / Мирослав Габорак. Івано-Франківськ: Місто НВ, 2005. 352с.
Габорак 2007 ГаборакМ. Назви поселень Івано-Франківщини (Бойківщина, Гуцульщина та Опілля): Історико-етимологічний словник / Мирослав Габорак. Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2007. 200с.
Гаврилів, Головатий ГаврилівБ. «Сто років історії сто років праці » / Б.Гаврилів, М.Головатий. Івано-Франківськ: Тіповіт, 2005. 154с.
ГГ Гуцульські говірки: Короткий словник / [відп. ред Я.Закревська]. Львів: Інститут українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України, 1997. 232с.
Горбач ГорбачО. Південнобуковинська гуцульська говірка й діялектний словник с.Бродина, повіту Радівці (Румунія) / Олекса Горбач // ГорбачО. Зібрані статті.VIII. Історія мови. Діялектологія. Лексикологія. Мюнхен: Monachii, 1997. Вип.12. С.136 238.
Горбач 1997 ГорбачО. Мармароська говірка й діялектний словник с.Поляни над р.Русковою (Румунія) / Олекса Горбач // ГорбачО. Зібрані статті.VIII. Історія мови. Діялектологія. Лексикологія. Мюнхен: Monachii, 1997. Вип.12. С.276 323.
Горпинич, Бабій ГорпиничВ.О. Прізвища Середньої Наддніпрянщини (Ономастика і апелятиви) / В.О.Горпинич, Ю.Б.Бабій. Дніпропетровськ: Пороги, 2004. Вип.20. 141с.
Горпинич, Корнієнко ГорпиничВ.О. Прізвища Дніпровського Припоріжжя (словник) / В.О.Горпинич, І.А.Корнієнко. Дніпропетровськ: Пороги, 2003. 272с.
Грамоти Грамоти XІVст. / [упоряд., вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М.М.Пещак]. К.: Наукова думка, 1974. 256с.
Григорян ГригорянЭ.А. Словарь местных географических терминов болгарского и македонского языков / Э.А.Григорян. Ереван: Айастан, 1975. 260с.
Грінченко Словарь української мови / [упоряд. з дод. влас. матеріалу Б.Грінченко]. К.: Наукова думка, 1996-1997. Т.1 4.
Грковић ГрковићМ. Речник личних имена код Срба / М.Грковић. Београд, 1977.
Громко ГромкоТ.В. Словник народних географічних термінів Кіровоградщини / Т.В.Громко, В.В.Лучик, Т.І.Поляруш. К.; Кіровоград: РВГІЦ КДПУ, 1999. 224с.
Гуцульщина Гуцульщина: Історико-етнографічне дослідження / [ред. кол.: Ю.Г.Гошко та ін.]. К.: Наукова думка, 1987. 471с.
Даль ДальВ. Толковый словарь живого великорусского языка / Володимир Даль. М.: Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1955. Т.1 4.
Данилюк ДанилюкО.К. Словник народних географічних термінів Волині / О.К.Данилюк. Луцьк: Надстир’я, 1997. 108с.
Демчук ДемчукМ.О. Слов’янські автохтонні особові власні імена в побуті українців XIV-XVIIст. / М.О.Демчук. К.: Наукова думка, 1988. 172с.
Дзендзелівський ДзендзелівськийЙ.О. Українські народні назви гідрорельєфу / Й.О.Дзендзелівський // Дослідження лексики і фразеології говорів Українських Карпат: Тематичний збірник / [відп. ред. Й.О.Дзендзелівський]. Ужгород: Вид-во «Радянське Закарпаття», 1982. С.3 53.
Дополнения Дополнения к опыту областного великорусского словаря. СПб., 1858. 327с.
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: В 7-и томах / [за ред. О.С.Мельничука]. К.: Наукова думка, 1982-2006. Т.1 5.
Жеґуц, Піпаш ЖеґуцІ. Словник гуцульського говору в Закарпатті / І.Жеґуц, Ю.Піпаш. Мюнхен: Quickdruck, 2001. 180с.
Желехiвський, Недільський ЖелехівськийЄ. Малорусько-німецький словар / Є.Желехiвський, С.Недільський. Львів: З друкарні товариства імені Шевченка, 1886. Т.1 2.
Жерела Жерела до історії України-Руси. Львів, 1885-1903. Т.І VII.
Жучкевич ЖучкевичВ.А. Краткий топонимический словарь Белоруссии / В.А.Жучкевич. Минск: Изд-во БГУ имени В.И.Ленина, 1974. 448с.
Заимов ЗаимовЙ. Български именник / Йордан Заимов. София: Издателство на българската академия на науките, 1988. 310с.
Іваненко ІваненкоО.В. Походження назв населених пунктів Сумської області. Додатки: дис. ... кандидата філол. наук: 10.02.01 / Іваненко Олександр Володимирович. К.: Інститут української мови НАН України, 2006. Т.ІІ. 254с.
Илчев ИлчевС. Речник на личните и фамилни имена у българите / С.Илчев. София: Изд-во БАН, 1969. 628с.
ІМСУ ІФ Історія міст і сіл Української РСР: Івано-Франківська область / [ред. кол.: О.О.Чернов (голова), Т.В.Бернацек, І.К.Васюта та ін.]. К.: Гол. ред. Української радянської енциклопедії, 1971. 639с.
ІФ Івано-Франківська область: Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1997р. / [упор. Н.Комар]. [6-те вид.]. Івано-Франківськ: Івано-Франківська обласна державна адміністрація, 1997. 152с.
ЙФМ Йосифінська (1785-1788) і Францисканська (1819-1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. Покажчик населених пунктів / [відп. ред. П.Захарчишина; склали: П.Пироженко, В.Сіверська]. К.: Наукова думка, 1965. 356с.
Казаков КазаковВ.С. Именослов: Словарь славянских имен и прозвищ / В.С.Казаков. [4-е изд.]. М.; Калуга: Русская правда, 2002. 239с.
Казлова КазловаР.М. Беларуская і славянская гідранімія. Праславянскі фонд / Р.М.Казлова. Гомель: Гомельский государственный университет, 2002. Т.ІІ. 264с.
Казлова 2003 КазловаР.М. Славянская гідранімія. Праславянскі фонд / Р.М.Казлова. Гомель: Гомельский государственный университет, 2003. Т.ІІІ. 361с.
КБ Кнігі Беларусі. 2005: Дзяржаўны бібліяграфічны паказальнік: [у 2ч.] / [адказны рэд. І.А.Хмялеўская; складальнікі бібл. запісаў: Н.І.Петран, Т.В.Сырамаха, В.В.Якімцова]. Мінск: Нацыянальная кніжная палата Беларусі, 2006. Ч.2. 420с.
КБС Книга бойової слави Кролевеччини / [укладач Ф.С.Яковенко]. [3-є вид., випр. і доп.]. Харків: Видавничий Дім «ІНЖЕК», 2004. 624с.
Кісь КісьЯ. Виникнення і розташування міст на території Руського і Белзького воєводств від XIV до середини XVII століть / Я.Кісь // Архіви України. 1968. №1. С.35 41.
КЛ Київський літопис ХХІстоліття: Визначні імена та підприємства України: Всеукраїнський збірник / [за ред. А.К.Шидловський та ін.]. [3-тє вид.]. К.: Видавничий центр «Метр», 2004. 624с.
Ковачев КовачевН.П. Местните названия в Габровско / Н.П.Ковачев. София: БАН, 1965. 200с.
Козлова КозловаР.М. Структура праславянского слова. Праславянское слово в генетическом гнезде / Р.М.Козлова. Гомель: Гомельский государственный университет имени Ф.Скорины, 1997. 412с.
Козлова 2006 КозловаР.М. Славянская гидронимия. Праславянский фонд / Р.М.Козлова. Минск: Право и экономика, 2006. Т.IV. 310с.
Кондратьева КондратьеваТ.Н. Метаморфозы собственного имени / Т.Н.Кондратьева. Казань: Изд-во Казанского университета, 1983. 110с.
Костюк КостюкМ. Горстка сміху / М.Костюк. Надвірна: Визволення, 2003. 76с.
КПС Книга пам’яті і слави Волині: Рівненська область / [гол. ред. П.Домащук]. Рівне: Формат-А, 2004. Т.6. 512с.
КПУ Вол. Книга пам’яті України: Волинська область: [у 3т.] / [ред. колегія: П.В.Онищук, Б.Й.Заброварний, В.А.Наконечний та ін.]. Львів: Каменяр, 1995. Т.2. 647с.
КПУ Зап. Книга пам’яті України: Запорізька область / [гол. ред. В.П.Сльота]. Запоріжжя: Дике Поле, 2003. Т.15. 496с.
КПУ ІФ Книга пам’яті України: Івано-Франківська область: [у 3т.] / [ред. колегія: В.М.Скрипничук, М.І.Солошенко, Б.М.Томенчук та ін.]. Львів: Каменяр, 2001. Т.2. 758с.; 2003. Т.3. 295с.
КПУ Крв. Книга памяти Украины: Кировоградская область / [рук. И.А.Герасимов]. Кировоград: Государственное Центрально-Украинское издательство, 1995. Т.1 5.
КПУ Льв. Книга пам’яті України: Львівська область: [у 4т.] / [ред. колегія: М.В.Косів, Ю.В.Зима, Я.С.Лялька, В.М.Савчак (гол. ред.) та ін.]. Львів: Вид. центр «Пам’ять», 1995. Т.1 536с.; 1995. Т.2. 560с.
КПУ Рв. Книга пам’яті України: Рівненська область: [у 4т.] / [ред. колегія: І.В.Дем’янюк, Г.Т.Харчук, Б.В.Бобер та ін.]. Львів: Каменяр, 1995. Т.2. 638с.
КПУ Черніг. Книга памяти Украины: Черниговская область / [ред. И.В.Герасимов и др.]. К.: Науч. ред. Гл. ред.-кол. Книги Памяти Украины при изд-ве «Украинская энциклопедия» имени М.П.Бажана, 1995. Т.1. 1101с.
Кравченко КравченкоЛ.О. Прізвища Лубенщини: Монографія / Л.О.Кравченко. К.: Факт, 2004. 198с.
КС Рв. Книга скорботи України: Рівненська область: [у 6т.] / [гол. ред. І.О.Герасимов]. Рівне: ППФ «Волинські обереги», 2003. Т.2. 436с.
Лисенко ЛисенкоП.С. Словник діалектної лексики Середнього і Східного Полісся / П.С.Лисенко. К.: Вид-во АН УРСР, 1961. 72с.
Лисенко СПГ ЛисенкоП.С. Словник поліських говорів / П.С.Лисенко. К.: Наукова думка, 1974. 260с.
Марусенко МарусенкоТ.А. Материалы к словарю украинских географических апеллятивов (названия рельефов) / Т.А.Марусенко // Полесье (Лингвистика. Археология. Топонимика) / [отв. ред.: В.В.Мартынов, Н.И.Толстой]. М.: Наука, 1968. С.206 255.
Марусенко 1972 МарусенкоТ.А. Названия рельефов в говорах Хмельницкой области УССР / Т.А.Марусенко // Карпатская диалектология и ономастика / [отв. ред. Г.П.Клепикова]. М.: Наука, 1972. С.277 299.
МБТ Мікротопонімія Бережанського району Тернопільської області / [укл. В.В.Дрогомерецький] // Студії з ономастики та етимології. 2002 / [відп. ред. О.П.Карпенко]. К.: Кий, 2002. С.251 155.
Мельник МельникВ. Рогатинці в боротьбі за волю / Володимир Мельник. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2005. 834с.
Митрак МитракА. Мадьярско-русский словарь / А.Митрак. Ужгород: Типографія акціонерного товариства «Уніо», 1922. Т.І ІІІ.
Міста Міста і села Галицького району: історія, пам’ятки, особистості / [ред. кол.: П.Арсенич, З.Федунків, Р.Гандзюк та ін.]. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2001. 784с.
Могитич МогитичІ. Словник гуцульської будівельної термінології / І.Могитич // Історія Гуцульщини / [гол. ред. М.Домашевський]. Львів: Логос, 1999. Т.4. С.519 538.
Морохин МорохинН.В. Нижегородский топонимический словарь / Н.В.Морохин. Нижний Новгород: Изд-во «КиТиздат», 1997. 216с.
Морошкин МорошкинМ. Славянский именослов, или Собрание славянских личных имен в алфавитном порядке / М.Морошкин. СПб., 1867. 108с.
Мурзаев МурзаевЭ.М. Словарь народных географических терминов / Э.М.Мурзаев. М.: Мысль, 1984. 653с.
Науч. публ. Научные публикации сотрудников Российской академии наук // www.ras.ru/scientificactivity/publications.aspx?pub.=16.6
Никончук НикончукМ.В. Матеріали до лексичного атласу української мови (Правобережне Полісся) / М.В.Никончук. К.: Наукова думка, 1979. 316с.
НІУ Новітня історія України. Імена, звершення, творчість / [ред. кол. В.В.Болгов та ін.]. К.: Бліц-принт, 2004. Вип.2. 256с.
НПК Новгородские писцовые книги, изд. Археографическою комиссиею. СПб.: Сенатская типография, 1859-1915. Т.1 6 и Указатель.
ОАІУМ Ономастичний архів Інституту української мови НАН України.
ОКІУМ Ономастична картотека Інституту української мови НАН України.
Онишкевич ОнишкевичМ.Й. Словник бойківських говірок: У 2ч. / М.Й.Онишкевич. К.: Наукова думка, 1984.
ОУС Офіційна Україна сьогодні. [9-те вид.]. К.: «К. І. С.», 2005. 832с.
Памятники Памятники, изданные Временною комиссиею для разбора древних актов. Киев, 1845-1859. Т.I IV.
Панцьо ПанцьоС.Є. Антропонімія Лемківщини / С.Є.Панцьо. Тернопіль: Тернопіль, 1995. 132с.
Пер. кн. Переписні книги 1666р. / [зредагував В.О.Романовський]. К.: ВАН, 1933. 448с.
Петровский ПетровскийН.А. Словарь русских личных имен / Н.А.Петровский. М.: Советская энциклопедия, 1966. 384с.
Пиртей ПиртейП.С. Короткий словник лемківських говірок / П.С.Пиртей. Івано-Франківськ: Сіверсія МЗ, 2004. 364с.
Піпаш, Галас ПіпашЮ.О. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) / Ю.О.Піпаш, Б.К.Галас. Ужгород: Ужгородський національний університет, 2005. 266с.
Пискунов ПискуновФ. Словарь живого народного, письменного и актового языка русских южан Российской и Австро-Венгерской империи / Фортунат Пискунов. [изд. 2-е, испр. и пополн]. Киев: Типография Е.Я.Федорова, 1882. 304с.
Полякова ПоляковаЕ.Н. От «араины» до «яра»: Русская народная географическая терминология Пермской области / Е.Н.Полякова. Пермь: Пермское книжное издательство, 1988. 180с.
Прізвища Прізвища жителів сс.Княже, Фусів, Шпиколоси, Перв’ятичі Сокальського р-ну Львівської обл. / [укл. М.О.Харук] // Студії з ономастики та етимології. 2007 / [ред кол.: В.П.Шульгач (відп. ред.) та ін.]. К.: Університетське вид-во «Пульсари», 2007. С.422 428.
ПРП Памятники русской письменности XV-XVIвв.: Рязанский край / [под. ред. С.И.Коткова]. М.: Наука, 1978. 191с.
ПСРЛ Полное собрание русских летописей: Летопись по Воскресенскому списку. СПб.: В типографии Эдуарда Праца, 1856. Т.VII. 347с.
Пура ПураЯ.О. Край наш у назвах / Я.О.Пура. Рівне: КП «Рівненський Будинок науки і техніки», 1999. Ч.3. 288с.
Радіон РадіонСт. Словник українських прізвищ в Австралії / Степан Радіон. Мельбурн: Українська Могилянсько-Мазепинська Академія Наук, 1981. 177с.
Рапановіч Бр. РапановічЯ.Н. Слоўнік назваў населеных пунктаў Брэсцкай вобласці / Я.Н.Рапановіч. Мінск: Навука і тэхніка, 1980. 176с.