УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ ШВАЦЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені В. Н. КАРАЗІНА

На правах рукопису

РОМАНОВА ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

УДК 811.161.2:687:001.4
УКРАЇНСЬКА ТЕРМІНОЛОГІЯ ШВАЦЬКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Боярова Людмила Георгіївна,
кандидат філологічних наук,
доцент

Харків 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень..

4

Вступ..

6

Розділ І. Спеціальна лексика української мови як об’єкт лінгвістичного дослідження.

12

1. 1. Термін як складник спеціальної лексики української мови...........................................................................................................

12

1. 2. Синтетичний та аналітичний термін...

18

1. 3. Термін серед інших видів спеціальної лексики.

26

1. 3. 1. Термін і номен.....

26

1. 3. 2. Термін і професіоналізм.....

31

Висновки до розділу...

34

Розділ ІІ. Склад і структура української швацької термінології.

36

2. 1. Терміни-слова.

36

2. 1. 1. Морфологічна природа термінів-слів

36

2. 1. 2. Характеристика термінів-слів за походженням...

40

2. 2. Складені терміни в українській термінології швацької промисловості...

44

2. 2. 1. Термінотвірні моделі складених термінів

45

2. 2. 2. Характеристика складених термінів за походженням

50

2. 3. Семантичні розряди сучасної української швацької термінології..

54

2. 4. Гіперо-гіпонімія в українській швацькій термінології...

56

Висновки до розділу..

63

Розділ ІII. Способи творення швацьких термінів-слів.

66

3. 1. Основні поняття словотвору.

67

3. 2. Морфологічні способи творення швацьких термінів.

71

3. 2. 1. Суфіксальний спосіб словотворення

71

3. 2. 2. Префіксальний спосіб словотворення.........

74

3. 2. 3. Конфіксальний спосіб словотворення.....

76

3. 2. 4. Безафіксні способи словотворення...

77

3. 2. 4.1. Основоскладання.

78

3. 2. 4.2. Словоскладання...

82

3. 2. 4.3 Абревіація.

84

3. 3. Неморфологічні способи творення швацьких термінів..

86

3. 4. Сучасні тенденції в розвиткові словотворення швацьких термінів та номенів.

93

Висновки до розділу.

94

Розділ IV. Лексико-семантичні явища у швацькій термінології.

96

4. 1. Полісемія в українській швацькій термінології..

96

4. 1. 1. Полісемія як мовне явище в термінології....

97

4. 1. 2. Семантична структура терміна-полісеманта...

102

4. 1. 3. Типи термінів-полісемантів..

108

4. 1. 4. Вторинна номінація у швацькій термінології.

110

4. 1. 4. 1. Метафоричне творення швацьких термінів..

110

4. 1. 4. 2. Метонімічне творення швацьких термінів...

118

4. 2. Омонімія в українській швацькій термінології...

124

4. 2. 1. Омонімія як мовне явище в термінології

124

4. 2. 2. Критерії розмежування полісемії та омонімії

128

4. 2. 3. Типи омонімічних груп.

130

4. 2. 4. Шляхи виникнення омонімічних значень у термінів.

133

4. 3. Синонімія та варіантність в українській швацькій термінології..

135

4. 3. 1. Синонімія як мовне явище в термінології...

135

4. 3. 2. Типи термінологічних синонімічних об’єднань.

140

4. 3. 5. Варіантність в українській швацькій термінології.

143

4. 4. Антонімія в українській швацькій термінології.

147

4. 4. 1. Антонімія як мовне явище в термінології...

147

4. 4. 2.Типи термінологічних антонімічних пар.

152

Висновки до розділу..

158

Загальні висновки

160

Список використаної літератури..

166

Список використаних джерел

198

ВСТУП

У мовознавстві загальновизнаним є положення про безпосередній зв’язок мови з усіма сферами діяльності людини. У час радикальних змінень у житті суспільства, стрімкого розвитку науки й техніки відбуваються суттєві зміни і словникового складу мови. Одним із найважливіших шарів лексики сучасної літературної мови є термінологія. Без вивчення складу термінологічної лексики і змін у ній неможливо зрозуміти закономірності розвитку лексичної системи мови в цілому. Історія української науки засвідчує постійну увагу до проблем спеціальної лексики. Зі становленням української мови як державної дослідження та стандартизація національної термінології набули глобального значення.
Л.Симоненко наголошує: «Кінець XX ст. ознаменувався «термінологічним вибухом», обумовленим кількісними і якісними змінами, які сприяли появі як нових терміносистем, так і поповненню старих термінами-неологізмами» [233, с. 3].
Протягом останніх років в українському мовознавстві активно розробляються загальні положення теорії термінознавства та питання, що стосуються окремих терміносистем. З’явилися роботи, присвячені дослідженню термінологій різних галузей знання й діяльності людини, зокрема: бібліотечно-бібліографічної (М.Сташко), видавничої (М.Процик), генетичної (Т.Соколовська), граматичної (О.Медведь), громадського харчування (С.Руденко), екологічної (О.Бондар, Л.Козловська, С.Овсейчик, В.Чумак), економічної (Г.Чорновол, О.Чуєшкова), економічно-правової (Г.Пастернак), електротехнічної (Л.Козак), медичної (Н.Цісар), кардіологічної (Р.Стецюк), медичної клінічної (Н.Місник), медичної радіології (І.Корнейко), металургійної (Н.Ктитарова), музичної (С.Булик-Верхола), науково-технічної (О.Іващишин, Т.Михайлова), органічної хімії (Н.Цимбал), пожежно-технічної (О.Кучеренко), програмування (А.Ніколаєва), психологічної (Л.Веклинець), радіотехнічної (І.Кочан), ринкової (Б.Михайлишин, О.Покровська), фізичної (І.Волкова), фінансової (О.Винник), фінансово-бухгалтерської (О.Чумак), фінансово-кредитних відносин та грошового обігу (Х.Дацишин), холодильної техніки (О.Южакова), художньої різьби по дереву (О.Гриджук), цивільного права (М.Шевченко). Проте поза увагою науковців залишилася українська термінологія швацької промисловості (УТШП).
Досліджувана термінологія це визначена система словесних знаків, що відображає систему швацьких понять і відношень між ними. Швацька промисловість галузь із досить довгою історією розвитку. Перетворення її зкустарного виробництва в сучасне механізоване й автоматизоване, упровадження нових машин і матеріалів, удосконалювання технологій супроводжуються розвитком її термінології. Зі зникненням певних процесів праці, зі зміненням моди виходять з ужитку і швацькі терміни та номени. Інавпаки, поява нових видів одягу, приладів, тканин тощо породжує нові мовні одиниці. Сучасна українська швацька термінологія зазнала помітних зрушень, спричинених поступом науки й техніки та зміненням політичного устрою нашої країни. На сьогодні це один зі значних за обсягом шарів спеціальної лексики.
Сучасна українська швацька термінологія є розвиненою йрозгалуженою відповідно до набутих знань у цій фаховій сфері. Швацька промисловість, як і кожна галузь людської діяльності, має свою поняттєву базу та систему відповідних професійних найменувань. Вона побудована за гетерогенною моделлю, тобто виникла внаслідок взаємодії кількох галузей знання й діяльності людини. Досить чітко виокремлюються в досліджуваній терміносистемі технічні та текстильні мовні одиниці. Формування української швацької термінології залежить від багатьох позалінгвальних чинників. До них відносимо розвиток текстильної галузі, появу нових технологій у швацькому виробництві, а також соціально-культурну та економіко-політичну ситуацію в суспільстві.
Актуальність теми дисертаційного дослідження. Для теоретичного осмислення стану та розвитку сучасної національної термінології важливим єдослідження кожної з її підсистем, зокрема термінології швацької промисловості. Ця термінологія як цілісна терміносистема не була ще об’єктом комплексного лінгвістичного аналізу, відсутні також окремі наукові розвідки про неї. У термінознавстві актуальними є визначення закономірностей творення спеціальних мовних одиниць, вивчення їхніх структурних ісемантичних параметрів та системних відношень між ними, виявлення джерел поповнення української термінології.
Об’єкт дослідження сучасна українська термінологія швацької промисловості, кодифікована в другій половині ХХ ст. на початку ХХІ ст. Предмет дослідження структурні, словотвірні та лексико-семантичні параметри мовних одиниць у сучасній українській швацькій термінології. Такий комплексний підхід дає змогу розглянути питання про специфіку термінів як лексичних одиниць, дослідити швацьку термінологію як систему. Для аналізу відібрано близько 4500 термінів та номенів, поданих у сфері фіксації термінології (термінологічних і загальномовних словниках різного типу, опублікованих у 70-і 90-і роки ХХст. на початку ХХI ст., та професійній літературі). Опрацювання цих видань дало змогу виділити відповідну термінологічну лексику як різновид української технічної термінології. Джерельну базу дослідження становлять такі словники: українсько-російські та російсько-українські наукової термінології [312; 316; 324], тлумачні словники сучасної української мови та тлумачні зматеріалознавства, швацького виробництва, із техніко-економічного планування організації виробництва [310; 313; 317; 318; 319; 323], словники іншого типу [311; 314; 322] та довідники йпідручники зі швацької справи українських авторів [326; 328; 331; 333; 334; 337], у яких зафіксовані терміни йномени швацької промисловості.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри української мови філологічного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна за програмою «Аналіз системи рівнів української мови XVII XXI століть».
Мета дисертаційного дослідження з’ясувати склад та системну організацію сучасної української термінології швацької промисловості шляхом її комплексного структурно-семантичного аналізу.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:
1) уточнити й доповнити певні поняття термінознавства («термін», «термінологічне словосполучення», «номен», «професіоналізм»);
2) описати структурні типи мовних одиниць в українській термінології швацької промисловості;
3) схарактеризувати склад української швацької термінології та розглянути генетичні джерела її формування;
4) систематизувати досліджувану термінологію, розробивши її тематичну класифікацію;
5) проаналізувати гіперо-гіпонімічні парадигми в українській швацькій термінології;
6) визначити способи деривації в досліджуваній термінології, словотвірні моделі та їхню продуктивність;
7) виявити сучасні словотвірні тенденції в розвиткові української термінології швацької промисловості;
8) дослідити особливості системної організації українських швацьких термінів та номенів на семантичному рівні.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі застосовано описово-аналітичний метод з метою найповнішого узагальнення і класифікації мовних фактів, а також зіставно-порівняльний метод, який дає змогу виявити спільне й відмінне в семантичних зв’язках між термінами і номенами УТШП та одиницями загальновживаної лексики. Для дослідження плану змісту мовних одиниць у сучасній українській швацькій термінології, уточнення їхньої семантичної структури залучено дефініційний аналіз і прийоми компонентного аналізу. Як допоміжний використано кількісний (статистичний) метод.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній:
1) уточнено поняття термінознавства «термін», «термінологічне словосполучення», «номен», «професіоналізм»;
2) уперше в українському мовознавстві проведено комплексне дослідження сучасної української термінології швацької промисловості;
3) до аналізу залучено мовний матеріал, який не був об’єктом спеціального лінгвістичного вивчення;
4) схарактеризовано склад української швацької терміносистеми на сучасному етапі розвитку та розглянуто генетичні джерела її формування;
5) описано структуру УТШП, зокрема термінотвірні моделі складених термінів та номенів;
6) проаналізовано гіперо-гіпонімію в українській швацькій термінології як засіб її ієрархічної організації та системності;
7) скласифіковано досліджувані терміни та номени за семантичними розрядами, з’ясовано поширення в них гіперо-гіпонімії, полісемії, омонімії, синонімії, антонімії;
8) описано словотвірні моделі швацьких термінів і номенів та виявлено найважливіші сучасні тенденції в розвиткові їхнього словотворення;
9) досліджено метафоричні й метонімічні семантичні процеси всучасній українській швацькій термінології та визначено продуктивні моделі вторинної номінації в ній, схарактеризовано терміни-полісеманти;
10) подано структурно-семантичну характеристику омонімічних груп, синонімічних об’єднань та антонімічних пар в УТШП.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає в розробленні актуальних питань теорії терміна, уточненні деяких понять термінознавства, виявленні найважливіших сучасних словотвірних тенденцій в аналізованій термінології. Проведений аналіз української швацької терміносистеми може бути підґрунтям для подальшого дослідження галузевих термінологій, атакож для розв’язання дискусійних питань термінотворення. Основні положення дисертації можна використати для систематизації та стандартизації спеціальних мовних одиниць швацької галузі.
Дисертаційне дослідження має практичне значення, оскільки його результати можуть бути використані в лексикографічній роботі (укладання термінологічних словників), у навчальному процесі (під час розроблення йвикладання спецкурсів із термінознавства). Висловлені вроботі узагальнення, спостереження й рекомендації будуть корисними для подальшого внормування й удосконалення української швацької термінології на сучасному етапі.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що всі теоретичні положення та практичні результати розроблено й отримано в дисертації одноосібно. Наукових праць, написаних у співавторстві, немає.
Апробація роботи. Результати дисертаційної роботи обговорювалися на засіданнях кафедри української мови Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. За матеріалами дослідження підготовлено виступи на Міжнародних наукових конференціях: «Викладання мов: нові методики та технології» (Харків, 2004); «Проблеми загальномовної та ареальної семантики» (Луганськ, 2007); «Текст та його одиниці в аспекті різних лінгвістичних парадигм (на матеріалі української та російської мов)» (Харків, 2007); «Л

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ
Аналіз української термінології швацької промисловості, з’ясування її структурно-граматичної будови, лексико-семантичних і словотвірних параметрів дає змогу зробити такі висновки:
1. Семантичне ядро швацької термінології формують терміни-слова, що кількісно переважають. Поряд з однослівними терміноодиницями використовуються складені терміни, які мають певні структурно-семантичні характеристики в досліджуваній галузевій терміносистемі. У спеціальній мові швацької промисловості поширені терміни, номени і професіоналізми.
Термінологічно спроможні в аналізованій терміносистемі такі частини мови: іменники, прикметники, дієслова та прислівники. За частиномовною належністю більшість термінів-слів є іменниками.
2. Різноманітність шляхів формування та неоднорідність словникового складу мови швацької галузі пояснюється взаємодією аналізованої терміносистеми із загальновживаною лексикою української літературної мови, із загальнонауковою термінологією та з терміносистемами суміжних галузей діяльності. Важливим шляхом поповнення термінофонду швацької сфери є засвоєння чужомовних терміноодиниць. Терміни-слова запозичені переважно з латинської, французької, англійської, німецької, грецької мов. Меншою мірою вони засвоювалися з італійської, польської, іспанської, нідерландської мов. Особливістю аналізованої термінології є те, що в ній переважають питомі мовні одиниці.
3. Одним із найпродуктивніших шляхів поповнення термінолексики єаналітична деривація. В аналізованій термінології зафіксовано терміни-словосполучення з підрядним зв’язком і з кількістю компонентів від двох до п’яти. Серед аналітичних номінацій переважають двокомпонентні одиниці кількох моделей, зокрема поширеними є прикладкові конструкції.
Терміни-словосполучення виконують не лише номінативну функцію, ай визначають обсяг поняття, яке називають, допомагають зрозуміти його місце в системі швацьких понять. Саме в терміносполученнях відображена вся поняттєва складність відповідної сфери знання та діяльності людини. Аналітичні терміни у швацькій терміносистемі через особливості структурно-семантичного характеру, на відміну від термінів-однословів, виявляють більшу здатність до конкретизації значень, надають додаткові уточнювальні галузеві характеристики; вони менше синонімізуються йупоодиноких випадках єполісемантичними. Можна прогнозувати великий дериваційний потенціал складених номінацій, оскільки вони формують нове поняття шляхом перетину понятійного змісту лексем компонентів термінологічного словосполучення.
4. Мовні одиниці, які функціонують у швацькій терміносистемі, неоднорідні за обсягом та змістом номінованих ними понять, що відбиває гіперо-гіпонімія. Гіперо-гіпонімічна парадигма це найважливіша категорія, яка формує систему швацьких термінологічних найменувань, а також засіб їхньої тематичної організації; вона зумовлює ієрархічний характер внутрішньої структури аналізованої термінології і є чи не найвагомішим доказом її системності. Особливістю гіперо-гіпонімії в УТШП є велика кількість когіпонімів у кожній парадигмі. Дослідження гіперо-гіпонімічних кореляцій має велике практичне й теоретичне значення, оскільки системність аналізованих мовних одиниць найчіткіше простежується саме в цих відношеннях, що має бути одним із напрямків упорядкування термінології.
В УТШП виділено дев’ятнадцять семантичних розрядів, що дає змогу визначити ті об’єктивні зв’язки, які існують між значеннями мовних одиниць і відповідними референтами, показати розгалуженість цієї термінологічної системи та її тематичну різноманітність.
Склад і структура УТШП досить різноманітні, що дає змогу говорити про вияв великих номінативних можливостей сучасної української мови ваналізованій терміносистемі зокрема і в національній термінології вцілому.
5. Для творення швацької термінології використовуються ті ж засоби іспособи словотвору, які поширені в загальнолітературній українській мові. Деривація швацьких термінів відбувається за допомогою морфологічного та лексико-семантичного способів творення. Морфологічний спосіб найбільше представлено афіксацією (найпродуктивніші словотвірні форманти це суфікси -ар, -ач, -к(а), -ник, -нн(я); префікси ви-, на-, об-, пере-, під-та ін.; конфікси без- -к-, без- -н-, на- -ник, під- -ник, о-(об-) -ува), атакож основоскладанням, що є досить поширеним в УТШП, та абревіацією. Ваналізованій термінології середньопродуктивними на сьогодні є запозичені словотвірні терміноелементи. У межах лексико-семантичного способу виявлено всі різновиди мезонімізації, найпоширеніший із них апелятивація. Цей спосіб утермінології швацької промисловості досить часто використовується всловотвірних зв’язках власних і загальних назв.
У термінологічній деривації виявляються основні тенденції загальномовного словотворення, зокрема регулярність використання певних словотвірних моделей, диференціація дериваційних ресурсів за ступенем продуктивності.
6. У сучасній українській швацькій термінології виявлено загальномовні лексико-семантичні явища: полісемію, омонімію, синонімію, антонімію. У досліджуваному мовному матеріалі можна виокремити внутрішньосистемну, міжсистемну, зовнішньосистемну та комбіновану полісемію. Аналіз метафоричних та метонімічних семантичних процесів засвідчує, що у швацькій термінології більш активна метафоризація. Найпродуктивнішими метафоричними моделями є перенесення найменування за подібністю форми, функції, місця розташування, а також за подібністю форми та функції. За допомогою метафори швацькі терміни йномени досить часто утворюються від загальновживаних слів та впоодиноких випадках від термінів інших галузей, водночас метафоричне перенесення не єактуальним для подальшого розвитку значень швацьких термінів у межах цієї терміносистеми. Поширені такі моделі метонімічного перенесення: «назва дії, процесу > назва результату дії», «назва дії > назва дефекту продукції, що виникає внаслідок цієї дії», «назва дії > назва способу дії», «назва частини > назва цілого». Деякі моделі метонімічного перенесення можуть бути використані для створення нових значень термінів та номенів вУТШП.
Виявлено досить багато омонімічних груп, до складу яких увіходять швацькі терміни. Основними шляхами виникнення омонімії в УТШП єрозщеплення значень полісеманта та збіг мовних одиниць, засвоєних із різних мов, за планом вираження. Особливістю швацької термінології є те, що в ній відсутні омонімічні терміни-словосполучення та терміни-абревіатури. За частиномовною належністю омонімічні групи можуть складатися з іменників, прикметників та дієслів. Внутрішньосистемна омонімія є негативним явищем утермінології взагалі та швацькій термінології зокрема.
Синонімічні терміни не поширені в аналізованому мовному матеріалі. Можуть синонімізуватися швацькі терміни-слова, терміни-словосполучення або термін-слово з терміном-словосполученням; переважають термінологічні синонімічні об’єднання, утворені термінами-словами. За походженням більшість таких ТСО складається зпитомих та запозичених мовних одиниць. За морфологічною природою домінують іменникові синонімічні об’єднання, дієслівних термінів-синонімів в УТШП не виявлено. Синонімія дає можливість обрати найбільш оптимальну номінацію, але вона є небажаною втермінології, оскільки ускладнює наукове спілкування. Окремо від синонімії слід розглядати варіантність термінологічних одиниць. Ваналізованій термінології функціонує кілька різновидів варіантних форм термінів-слів (фонематичні, акцентні, словотвірні, комбіновані, орфографічні) і термінів-словосполучень, зумовлених особливостями аналітичних мовних одиниць. Незважаючи на загальну небажаність варіантності втермінології, повністю позбутися її неможливо.
Антонімія є невід’ємною властивістю термінологічних систем, оскільки відбиває складні й багатопланові протиставлення понять, якими оперує наука. В УТШП можуть бути антонімічними як терміни-слова, так ітерміни-словосполучення. За частиномовною належністю найпоширеніші іменникові термінологічні антонімічні пари, до складу яких можуть увіходити питомі та запозичені мовні одиниці. Переважають повні антонімічні пари, пов’язані контрадикторними та комплементарними відношеннями. Антонімія відіграє тільки позитивну роль, оскільки номінує протиставлювані явища і категорії упевній сфері знання та діяльності людини.
Проведене дослідження дає змогу твердити, що швацька термінологія перебуває під постійним впливом загальнолітературної мови, частиною лексичної системи якої вона є, тому в аналізованому мовному матеріалі виявлено всі лексико-семантичні мовні явища.
7. Розширення складу сучасної української швацької термінології відбувається за трьома напрямками: 1) за рахунок словотвірних новоутворень; 2) шляхом семантичної трансформації плану змісту як загальновживаних мовних одиниць, так і термінологічних; 3) шляхом запозичення з інших мов. Позалінгвальний чинник поповнення складу швацької термінології це культурні та побутові потреби соціуму.
8. Сучасній українській термінології швацької промисловості властиві такі риси: структурованість досліджувана термінологія має свою структурну організацію, зокрема ієрархічну побудову; системність її мовні одиниці впорядковані й мають певні взаємозв’язки на всіх мовних рівнях; цілісність складові компоненти термінології об’єднані структурно, семантично йфункціонально; окресленість швацька термінологія має чітку межу з іншими терміносистемами, що зумовлено специфікою окремої галузі людського життя, у якій вона вживається; відкритість вона становить відкриту своєрідну комбінацію понять і термінів; динамічність сформованій терміносистемі властива рухливість: змінюється кількість її складників, їхня якість, система взаємовідношень.
Досліджувана термінологія становить організовану в структурному йсемантичному планах сукупність номінацій, що відображає систему понять цієї галузі. УТШП має певні особливості, атакож риси, що поєднують її зтерміносистемами інших галузей та із загальновживаною лексикою, ієодним зі значних за обсягом шарів спеціальної лексики.
Удосконалення швацької термінології потребує її систематизації та внормування, зокрема усунення непродуктивних словотвірних моделей, що має бути відповідно кодифіковано в лексикографічних працях та виданнях зі швацької справи.
Результати дослідження терміносистеми швацької промисловості можуть бути використані під час стандартизації науково-технічної термінології, написання термінологічних словників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Авербух К.Я. Общая теория термина / Авербух К.Я. Иваново : [Иванов. гос. ун-т], 2004. 252с.
2. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка / Акуленко В.В. Х. : Изд-во Харьк. ун-та, 1972. 216с.
3. Алефиренко Н.Ф. Спорные проблемы семантики : моногр. / Алефиренко Н.Ф. М. : Гнозис, 2005. 325с.
4. Алефиренко Н.Ф. Теория языка / Алефиренко Н. Ф. М. : Наука, 2004. 368с.
5. Алефіренко М.Ф. Теоретичні питання фразеології / Алефіренко М.Ф. Х. : Вища шк., Вид-во при ХДУ, 1987. 135с.
6. Апресян Ю.Д. Лексическая семантика : синонимические средства языка / Апресян Ю.Д. М. : Наука, 1974. 367с.
7. Арутюнова Н.Д. Метафора и дискурс / Н.Д. Арутюнова // Теория метафоры : сб. : пер. с англ.., фр., нем., испан., польск. / под ред. Н.Д.Арутюновой, М.А.Журинской. М., 1991. С.315.
8. АрутюноваН.Д. Язык и мир человека / Арутюнова Н.Д. М.:Прогресс, 1999. 410с.
9. Ахманова О.С. Очерки по общей и русской лексикологии / АхмановаО.С. М. : Учпедгиз, 1957. 295с.
10. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / Ахманова О.С. М. : Сов. энцикл., 1966. 607с.
11. Балалыкина Э.А. Русское словообразование : учеб. пособие / Э.А.Балалыкина, Г.А.Николаев. Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1985. 184с.
12. Барандеев А.В. Основы научной терминологии : учеб. пособие / А.В.Барандеев. М. : Высш. шк., 1993. 157с.
13. Бартков Б.И. Принципы количественной терминологической дериватографии / Б.И.Бартков // Научно-техническая терминология. 2003. Вып. 2. С.47.
14. БіланН. Неосемантизація в архітектурній термінології української мови / НаталіяБілан // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2008. № 620 : Проблеми української термінології. 2008. С.105107.
15. Боярова Л.Г. Варіантні одиниці в українській науково-технічній термінології / ЛюдмилаБоярова // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2006. №559 : Проблеми української термінології. С. 2225.
16. Боярова Л.Г. Полісемія в українській музичній термінології / Л.Г.Боярова // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. 2005. № 707 : Сер. Філологія. Вип. 46. С.8386.
17. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства / БулаховськийЛ.А. К. : Рад. шк., 1955. 248с.
18. Булик-Верхола С. Вторинна номінація як спосіб творення музичних термінів в українській мові / Софія Булик-Верхола // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2008. № 620 : Проблеми української термінології. С.6265.
19. Булик-Верхола С.З. Синонімія в українській музичній термінології / С.З.Булик-Верхола // Вісник Харківського університету. 2000. №491 : Сер. Філологія : Традиції Харківської філологічної школи : До 100-річчя від дня народження М.Ф. Наконечного. С.264267.
20. Булик-Верхола С. З. Формування і розвиток української музичної термінології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Булик-Верхола Софія Зіновіївна. Львів, 2003. 19с.
21. Вакарюк Л.О. Українська мова. Морфеміка і словотвір : навч. посіб. / Л.О. Вакарюк, С.Є. Панцьо. Тернопіль : Навч. кн. ; Богдан, 2004.184 с.
22. Валюх З.О. Словотвірна парадигматика іменника в українській мові / Валюх З.О. Полтава ; К. : АСМІ, 2005. 353 с.
23. ВасильковаЛ. Синонімія як вияв системності лексики кримінального права / ЛадаВасилькова // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / відп. ред. Л.О. Симоненко. К. : КНЕУ, 2007. Вип. 7. С.97 98.
24. Ващенко В.С. Українська лексикологія : семантико-стилістична типологія слів / Ващенко В.С. Дніпропетровськ : Вид-во ДДУ, 1979. 128с.
25. Веклинець Л.М. Структура і походження сучасної української психологічної термінології : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / ВеклинецьЛесяМихайлівна. К., 1997. 24с.
26. Вербенєц М.Б. Юридична термінологія української мови : історія становлення і функціонування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / ВербенєцМаяБогуміла. К., 2004. 19с.
27. Винник В.О. Дієслова в системі галузевої термінології та їх відображення в термінологічній лексикографії / ВасильВинник // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / НАН України, Ін-т укр. мови, Комітет наук. термінології ; ред. кол. : Л.О.Симоненко (відп. ред.) та ін. К., 1998. С.205210.
28. ВинникО. Антропоморфічна метафора у фінансовій термінології / ОленаВинник // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / відп. ред. Л.О.Симоненко. К. : КНЕУ, 2003. Вип.5. С.100103.
29. ВинникО. Бінарні метафоричні словосполуки у фінансовій термінології / ОленаВинник // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2002. №453 : Проблеми української термінології. С.521525.
30. Винник О.П. Семантичні поля в метафоричних термінах фінансової лексичної системи / О. Винник // Вестник международного славянского университета. 2002. Т.5, № 6 : Сер. Филология.. С.2023.
31. Виноградов В.В. Об омонимии и смежных явлениях / В.В.Виноградов // Вопросы языкознания. 1960. № 5. С.317.
32. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г.О.Винокур // Труды Московского института истории, философии и литературы. 1939. Т.5 : Сборник статей по языковедению. С.4656.
33. ВихованецьР. Теоретична морфологія української мови : Академiчна граматика української мови / Р.Вихованець, К.Городенська. К. : Пульсари, 2004. 400с.
34. Волкова І.В. Лексико-семантична характеристика сучасної української фізичної термінології : дис. канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / ВолковаІринаВікторівна. Х., 2002. 160с.
35. Волкова И.Н. Моделирование определений в терминологических стандартах / И.Волкова // Современные проблемы русской терминологии : сб. ст. / АН СССР, Ин-т рус. яз. М., 1986. С.140162.
36. Волкова И.Н. Стандартизация научно-технической терминологии / Волкова И. Н. М. : Наука, 1984. 314с.
37. Володина М.Н. Теория терминологической номинации / ВолодинаМ.Н. М. : Наука, 1997. 112с.
38. Гак В.Г. К проблеме гносеологических аспектов семантики слова / В.Г.Гак // Вопросы описания лексико-семантической системы языка : тез. докл., 16-18 нояб. 1971г., Москва. М., 1971. Ч.1. С.9598.
39. Гак В.Г. К типологии лингвистических номинаций / В.Г.Гак // Языковая номинация (Общие вопросы) : [сб. ст.]. М., 1977. С.230294.
40. Гак В.Г. Метафора : универсальное и специфическое / В.Г.Гак // Метафора в языке и тексте / [В.Г.Гак, В.Н.Телия, Е.М.Вольф и др.] М., 1988. С.1126.
41. ГакВ.Г. Языковые преобразования / Гак В.Г. М. : Прогресс, 1998. 768с.
42. Ганич Д.І. Словник лінгвістичних термінів / Д.І. Ганич, І.С. Олійник. К. : Вища шк., 1985. 360с.
43. Герд А.С. Еще раз о значении термина / А.С.Герд // Лингвистические аспекты терминологии : межвуз. сб. Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. С.39.
44. Герд А.С. Терминологическое значение и типы терминологических значений / А.С.Герд // Проблематика определений терминов всловарях разных типов : [сб. ст.]. Л., 1976. С.101107.
45. ГодованаМ. Словосполучення як джерело поповнення української термінології / Марія Годована // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. праць / відп. ред. Л.О. Симоненко. К. : КНЕУ, 2003. Вип.5. С.101103.
46. Головин Б.Н. Лингвистические основы учения о терминах / Б.Н.Головин, Р.Ю. Кобрин. М. : Высш. шк., 1987. 104с.
47. Головин Б.Н. О некоторых проблемах изучения терминов / Б.Н.Головин // Вестник Московского государственного университета. Серия : Филология. 1972. № 5. С.4959.
48. Головин Б.Н. Типы терминосистем и основания их различения / Б.Н.Головин // Термин и слово : межвуз. сб. Горький, 1981. С.310.
49. Городенська К.Г. Префікси і префіксоїди в українській мові / К.Г.Городенська // Мовознавство. 1986. № 1. С.3642.
50. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія : навч. посіб. / Горпинич В.О. К. : Вища шк., 1999. 207с.
51. ГоршковаТ. Термины языка и термины речи / Горшкова Т. Горький, 1985. 212с.
52. Гречко В.А. Лексическая синонимика современного русского литературного языка / В.А. Гречко, под. ред. М.И.Черемисиной. Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1987. 153с.
53. Гриджук О.Є. Термінологічна лексика художньої різьби по дереву : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Гриджук ОксанаЄвгеніївна. Івано-Франківськ, 2001. 20с.
54. Гринев С.В. Введение в терминографию. 2-е изд., перераб. и доп. / Гринев С.В. М. : Изд-во МПУ, 1995. 161с.
55. Гулякова И.Г. Судостроительная терминология современного русского языка / Гулякова И.Г. Л. : АКД., 1984. 102с.
56. Гусев С.С. Наука и метафора / Гусев С.С. Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1984. 152с.
57. Даниленко В.П. Лингвистическое изучение терминологии и культуры речи / В.П. Даниленко // Актуальные проблемы культуры речи : [сб. ст. / под ред. В.Г.Костомарова, Л.И.Скворцова]. М., 1970. С.305325.
58. Даниленко В.П. О профессиональном варианте нормы / В.П.Даниленко // Научно-техническая терминология. 1978. № 5. С.13.
59. Даниленко В.П. Русская терминология : опыт лингвистического описания / Даниленко В.П. М. : Наука, 1977. 246с.
60. Даниленко В.П. Терминологизация разных частей речи. Термины-глаголы / Даниленко В.П. М. : Наука, 1970. 178с.
61. ДацишинХ. Семантичне (метафоричне та метонімічне) термінотворення у сфері фінансово-кредитних відносин та грошового обігу / Христина Дацишин // Вісник Державного університету «Львівська політехніка». 1998. № 336 : Проблеми української термінології : матеріали 5-ї міжнар. наук. конф. С.327329.
62. Девкин В.Д. Немецкая лексикография : учеб. пособие / Девкин В.Д. М. : Высш. шк., 2005. 670с.
63. Дорошенко С.І. Вступ до мовознавства / С.І. Дорошенко, П.С. Дудик. К. : Вища шк., 1974. 296с.
64. Дорошенко С.М. Формування та розвиток української термінології нафтогазової промисловості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / ДорошенкоСвітланаМихайлівна. К., 2004. 22с.
65. Дудик П.С. Стилістика української мови : навч. посіб. / Дудик П.С. К. : Академія, 2005. 368с.
66. Дудик П.С. Термін, номенклатурна назва і контекст / П.С.Дудик // Науково-технічний прогрес і проблеми термінології : тези доп. Респ. конф. (Львів, травень 1980р.) К., 1980. С.83 85.
67. ДуцякІ. Специфічні ознаки терміна і нормативні вимоги до нього / ІгорДуцяк // Вісник Державного університету «Львівська політехніка». 2000. №402 : Проблеми української термінології : матеріали 6-ї міжнар. наук. конф. С.59 62.
68. Д’яков А.С. Деякі аспекти термінологічного планування / А.С.Д’яков // Українська термінологія і сучасність : матеріали ІІ Всеукр. наук. конф. К., 1997. С.155157.
69. Д’яков А.С. Основи термінотворення : семантичні та соціолінгвістичні аспекти / Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. К.:КМ Асаdеmіа, 2000. 218с.
70. ЄрмоленкоС. Українська мова : короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / ЄрмоленкоС., БибикС., ТодорО. К. : Либідь, 2001. 224с.
71. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови : синтаксис / Загнітко А.П. Донецьк : Вид-во Донецьк. нац. ун-ту, 2001. 662 с.
72. Задояна Л.Синонімія в сучасній українській термінології цукрового виробництва / ЛарисаЗадояна // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2008. № 620 : Проблеми української термінології. С. 246249.
73. Земская Е.А. Словообразование как деятельность / Земская Е.А. М. : Наука,1992. 220с.
74. Земская Е.А. Современный русский язык : словообразование / ЗемскаяЕ.А. М. : Просвещение, 1973. 304с.
75. Иванова В.А. Антонимия в системе языка / Иванова В.А. ; [отв. ред. В.И.Кодухов]. Кишинев : Штиинца, 1982. 164с.
76. Ивина Л.В. Лингво-когнитивные основы анализа отраслевых термино