УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ХХ СТ.

Краткое описание

Міністерство освіти і науки України
Національний університет «Києво-Могилянська академія»

На правах рукопису

УДК 811.161.2:340.113«19»

Трач Надія Степанівна

УКРАЇНСЬКА ПРАВНИЧА ТЕРМІНОЛОГІЯ У ХХСТ.

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття
наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Масенко Лариса Терентіївна,
доктор філологічних наук, професор

КИЇВ 2009

ЗМІСТ

ЗМІСТ
ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ..

2
8

ВСТУП

11

РОЗДІЛ 1. ПочаткИ наукового формування української правничої термінології..

22

1.1.Галицька правнича термінологія в контексті мовної ситуації в Галичині ІІ пол. ХІХ початку ХХ ст

22

1.2.Роль Наукового товариства ім. Т.Шевченка у формуванні української правничої термінології

27

1.3. Словники правничої термінології в Галичині ІІ пол. ХІХ початку ХХ ст

36

1.4. Внесок І.Франка у розвиток галицької правничої термінології...

49

Висновки до Розділу.

54

Розділ 2. українська правнича термінологія В першІ десятиліття ХХ століття (19001920-ті роки)...

56

2.1.Розвиток української правничої термінології за доби Центральної Ради, Директорії та Гетьманату..

56

2.2.Характеристика словників ділової мови та правничої термінології

66

2.3.20 ті роки ХХ ст.: українізація органів юстиції, період становлення правничої термінології

74

2.4.Дискусія про джерела формування української правничої термінології

81

2.5.Академічний словник правничої мови за редакцією А.Кримського: історія створення, джерела, оцінка мовознавців

83

2.6.Діяльність мовно-термінологічних Комісій при Раднаркомі та Нарком’юсті

93

Висновки до Розділу

97

РОЗДІЛ 3. Українська правнича термінологія в період русифікації (30-80 ті роки ХХ ст.)..

99

3.1. Українська правнича термінологія в контексті радянської політики «зближення братніх мов»

99

3. 2.Боротьба з «націоналізмом» у термінології.

102

3.3 «Новомова» в українському радянському законодавстві

108

3.4. Порівняння словників правничої термінології часів українізації та періоду русифікації: «Російсько-українського словника правничої мови» за ред. А.Кримського 1926р. та «Російсько-українського словника юридичної термінології» за ред. Б.Бабія 1985 р.

113

Висновки до Розділу

130

РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВНИЧОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ в 90-тих роках ХХ ст. початку ХХІ ст. .

132

4.1.Українська правнича термінологія в контексті мовної політики в галузі судочинства.

132

4.2.Розвиток юридичної лінгвістики на теренах незалежної України в контексті світової юрислінгвістики

142

4.3.Основи юридичного термінотворення...

147

4.4.Чужомовні запозичення в сучасній юридичній термінології..

160

4.5Сучасна правнича термінологія з погляду норм УЛМ...

165

4.6.Характеристика сучасних словників правничої термінології.

174

Висновки до Розділу..

179

Висновки

181

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

186

ДОДАТКИ..

214

Додаток 1. Таблиця 1. Динаміка термінолексики у порівняльному зіставленні словників галицької правничої термінології: «Juridisch-politische Terminologie für die slavischen sprachen Oesterreichs (deutsche-rutenische separate Ausgabe)» 1851р., «Німецько-українського правничого словаря» за ред.К.Левицького 1920р. та «Німецько-українського словаря» за ред. В.Кміцикевича 1912р. Лексико-тематична група назви державних посад, юридичних професій, військових звань тощо..

214

Додаток 2. Таблиця 2-а. Відображення тенденцій етнографічного романтизму у словниках правничої термінології 19181919рр. Українські відповідники до чужомовних запозичень з класичних та романо-германських мов, засвоєних російською мовою...

219

Додаток 3. Таблиця 2-б. Відображення тенденцій етнографічного романтизму у словниках правничої термінології 19181919рр. Народно-розмовна лексика як джерело формування термінів

223

Додаток 4. Таблиця 2-в. Кальки з російського офіційно-ділового канцеляриту в словниках правничої термінології 19181919рр

225

Додаток 5. Таблиця 2-г. Група термінів із префіксом без- в «Російсько-українському словнику правничої мови» за ред. А.Кримського 1926р. (Київ) та в «Практичному правничому словнику російсько-українському» за ред. Ю.Мазуренка 1926р. (Харків)

227

Додаток 6. Таблиця 3-а. Практика калькування української правничої термінології з відповідної російської на прикладі порівняльного аналізу двох академічних словників: «Російсько-українського словника правничої мови» за ред. А.Кримського 1926р. та «Російсько-українського словника юридичної термінології» за ред.Б.Бабія 1985р. Зміна граматичної категорії роду в українських термінах як наслідок калькування.

229

Додаток 7. Таблиця 3-б. Практика калькування української правничої термінології з відповідної російської на прикладі порівняльного аналізу двох академічних словників: «Російсько-українського словника правничої мови» за ред. А.Кримського 1926р. та «Російсько-українського словника юридичної термінології» за ред. Б.Бабія 1985р. Зміна суфіксів в українських термінах як наслідок калькування..

230

Додаток 8. Таблиця 3-в. Практика калькування української правничої термінології з відповідної російської на прикладі порівняльного аналізу двох академічних словників: «Російсько-українського словника правничої мови» за ред. А.Кримського 1926р. та «Російсько-українського словника юридичної термінології» за ред. Б.Бабія 1985р. Зміна префіксів в українських термінах як наслідок калькування.

233

Додаток 9. Таблиця 3-г. Практика калькування української правничої термінології з відповідної російської на прикладі порівняльного аналізу двох академічних словників: «Російсько-українського словника правничої мови» за ред. А. Кримського 1926 р. та «Російсько-українського словника юридичної термінології» за ред. Б.Бабія 1985р. Калькування всієї структури слова (без залучення російських коренів)..

235

Додаток 10. Таблиця 3-ґ. Практика калькування української правничої термінології з відповідної російської на прикладі порівняльного аналізу двох академічних словників: «Російсько-українського словника правничої мови» за ред. А. Кримського 1926 р. та «Російсько-українського словника юридичної термінології» за ред. Б.Бабія 1985р. Калькування всієї структури слова (із залученням російських коренів)..........................................................................................

242

Додаток 11. Таблиця 3-д. Практика калькування української правничої термінології з відповідної російської на прикладі порівняльного аналізу двох академічних словників: «Російсько-українського словника правничої мови» за ред. А.Кримського 1926р. та «Російсько-українського словника юридичної термінології» за ред. Б.Бабія 1985р. Орфоепічні зміни в українських термінах як наслідок калькування

247

Додаток 12. Таблиця 3-е. Переведення термінів з активного шару термінолексики в пасивний на прикладі порівняльного аналізу двох академічних словників: «Російсько-українського словника правничої мови» за ред. А.Кримського 1926р. та «Російсько-українського словника юридичної термінології» за ред. Б.Бабія 1985р.

250

Додаток 13. Таблиця 4-а Приклади міжгалузевої омонімії в термінології законодавства України (за «Словником термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно-правових актах України» (К.,1999) та «Словником законодавчих і нормативних термінів» (К.,2008))..

257

Додаток 14. Таблиця 4-б. Приклади різнотипних дефініцій правничих термінів у сучасному законодавстві України (за «Словником термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно-правових актах України» (К.,1999) та «Словником законодавчих і нормативних термінів» (К.,2008)

258

Додаток 15. Таблиця 4-в. Метафоричні терміни в сучасному законодавстві України (за «Словником термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно-правових актах України» (К., 1999.), «Словником законодавчих і нормативних термінів» (К., 2008) та переліком термінів на порталі ВРУ (режим доступу: http://www.rada.gov.ua)...................................................................................

259

Додаток 16. КОРОТКИЙ Словник термінів, пропонованих на заміну росіянізмів у СУЧАСНИХ законодавЧИХ ТЕКСТАХ України.

260

ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Акт термінологічно-мовної експертизи проекту Конституції України // Українське право. 1996. №1. С. 8084.
2. Англійсько-французько-німецько-український словник термінології Європейського Союзу. К. : К.І.С., 2007. 226 с.
3. Ванько Е. Кишеньковий російсько-український правничий словник. Для адвокатів, суддів, нотарів та урядовців / Е. Ванько. К., 1918. 32с.
4. Воробйова С. Російсько-українсько-англійський словник правничої термінології. Труднощі терміновживання / Воробйова С., ЗайцевЮ., Соломашенко Н.. К. : УПФ, 1994. 554 с.
5. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
6. Драюк В. Російсько-український словник юридичних термінів / В.Драюк, С.Журавльов К. : Юрінформ, 1993. 240 с.
7. Закон України «Про мови в Українській РСР». Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=8312-11
8. Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (17 квітня 1991 р.). Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
9. Закон України «Про статус суддів». Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2862-12
10. Закон України «Про судоустрій». Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3018-14
11. Карабан В.І. Англійсько-український юридичний словник / В’ячеслав Іванович Карабан. Вінниця: Нова книга, 2004. 1088с.
12. Конституція України. К., 1996. 242 с.
13. Короткий московсько-український словник судівництва та діловодства. Друге доповнене видання Полтавського Українського Правничого Товариства. Полтава, 1918. 126с.
14. Кримінальний кодекс України (2001 рік). Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
15. Левицький К. Німецько-український правничий словар / Кость Левицький. Відень, 1920. 494 с.
16. Московсько-український правничий словничок / за ред.В.Леонтовича та О.Єфимова. К. : Друкарь, 1919. 141 с.
17. Нїмецко-український словар / за ред. В.Кміцикевича. Чернівцї, 1912. 672с.
18. Новий російсько-український словник-довідник юридичної, банківської, фінансової, бухгалтерської та економічної сфери. К. : Довіра, 1998. 780 с.
19. Практичний правничий словник російсько-український. Склали Веретка С., Матвієвський М. Зредагував Мазуренко Ю. Х., 1926. 80 с.
20. Розділ «Законотворча діяльність» на порталі Верховної Ради України. Режим доступу : http://portal.rada.gov.ua/
21. Російсько-український словник наукової термінології. Суспільні науки / Й.Андерш, С.Воробйова, М.Кравченко та ін. К. : Наукова думка, 1994. 600 с.
22. Російсько-український словник правничої мови / за ред.А.Кримського. Друге, доповнене видання за ред.К.Церкевича і В.Павловського. Нью-Йорк : НДУТ, 1984. 242 с.
23. Російсько-український словник правничої мови / за ред.А.Кримського. К. : ВУАН, 1926. 318с.
24. Російсько-український словник. Термінологічна лексика / за ред. Н.Шило. К., 2004. 212 с.
25. Русско-украинский словарь юридической терминологии / Под общей ред. Б.Бабия. К. : Наук. думка, 1985. 407с.
26. СвободінМ. Практичний правничий словник російсько-український / СвободінМ., КохановськийМ.. К., 1919. 72 с.
27. Словник законодавчих і нормативних термінів: Термін. словник / Укладачі Іншин М., Шопіна І., Якимов Г. К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. 487с.
28. Словник термінів і понять, що вживаються у чинних нормативно-правових актах. К. : Оріяни, 1999. 502 с.
29. Українська суспільно-політична думка в 20ст. Документи і матеріяли / за ред. Т.Гунчака та Р.Сольчаника. В 3-х т. ТомІ. Сучасність, 1983. 510с.
30. Устрій Української держави: проекти Конституцій УНР. Львів, 1920. 54 с.
31. Хрестоматія з історії держави і права України : навч. посіб. / Упоряд.: А.С.Чайковський (кер.), О.Л.Копиленко, В.М.Кривоніс, В.В.Свистунов, Г.І.Трофанчук. К. : Юрінком Інтер, 2003. 656 с.
32. Цивільний процесуальний кодекс України. Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1618-15
33. Юридичні терміни: тлумачний словник / за ред. проф. В.Гончаренка. К. : Либідь, 2004. 320 с.
34. Juridisch-politische Terminologie für die slavischen sprachen Oesterreichs (deutsche-rutenische separate Ausgabe). Vien, 1851. 294 s.

ВСТУП

Історія української правничої термінології ХХст. складна, а часом і драматична, втім, як історія національної термінології різних галузей та історія української мови загалом. Двадцяте століття стало продовженням традицій імперської мовної політики, тільки в її новому, потужнішому вияві тоталітарному. Відомий український соціолінгвіст Л.Масенко в праці «Мова і політика» розкриває механізми так званого мовного планування радянської влади: «З новими видозмінами асиміляційна політика царської Росії знайшла продовження у практиці мовного планування в СРСР. Витіснення національних мов російською відбувалося шляхом поширення її в статусі мови міжнаціонального спілкування з поступовим наростанням національно-російської двомовності всередині національних колективів, що в перспективі мало завершитись російською одномовністю» [124, с.6].
Формування, розвиток, кодифікація правничої термінології значною мірою залежать не тільки від суто лінгвістичних тенденцій, а й від позамовних чинників. Розвиток державності, культури нації є наріжним каменем для розвою юридичної термінології. Відомий швейцарський мовознавець Фердінан де Соссюр, засновник лінгвістики як наукової дисципліни, у своїх лекціях, які стали основою «Курсу загальної лінгвістики», стверджував: «Високий рівень культури сприяє розвитку деяких спеціальних мов (юридична мова, наукова термінологія тощо)» [212, с.34]. На цій думці наголошує більшість дослідників, які у своїх працях висвітлюють проблеми зв’язку мови і права. Так, О.Сербенська зауважує, що «виникнення і розвиток її (правничої термінології Н.Т.) якнайтісніше пов’язується з самим розвитком суспільства, розвитком його політично-правових форм» [200, с.106]. Н.Артикуца вказує на зворотній бік медалі: загальний стан правничої термінології є своєрідним індикатором розвитку суспільства: «Увага до юридичної термінології та її розбудови на власній національній основі, ступінь розробленості й впорядкування, стан і глибина її наукового вивчення це показники рівня розвитку держави, суспільства, нації, національної свідомості і правосвідомості, національної культури у різних її проявах (культури правової і політичної, мовної та інтелектуальної тощо)» [8, с.56]. Велику роль у цьому процесі відіграють два чинники. По-перше, розвиток державності означає розвиток правної[1] системи, вдосконалення механізмів взаємодії між різними гілками державної влади, системи судочинства, різних галузей права і, відповідно, прийняття Основного закону держави, укладання кодексів, законів тощо. По-друге, розвиток державності природно має вести до закріплення у правах державної національної мови, її повноцінного функціонування в усіх галузях життя, а передусім у політичній, юридичній, адміністративній сферах. Другий чинник особливо важливий в умовах білінгвізму, диглосії багатонаціональної держави.
Тож за умов нормального розвитку державності виникає природна потреба в розробленні, унормуванні, стандартизації правничої термінології, якою мають користуватися передусім законодавці, урядовці, юристи, державні службовці і яка водночас має бути доступною і зрозумілою для всього населення країни, оскільки закони існують не тільки для правників, а й для звичайних громадян. Правнича термінологія має розвиватися на базі державної національної мови, користуватися її лексичними ресурсами, словотвірним потенціалом, залучаючи й доцільні чужомовні запозичення. І, власне, першопричиною недосконалості національної правничої термінології є те, що Україна впродовж багатьох віків не мала реальної власної державності [43, с.88]. Протягом восьми десятиліть панування тоталітарного «совєтського» режиму українські закони були не чим іншим, як кальками відповідних російських. Правоохоронні органи, судочинство послуговувалося переважно російською мовою.
Вважаємо, що на сучасному етапі розвитку української державності й української мови дослідження правничої термінології залишається вкрай актуальним. На важливість проблеми вказує й велика кількість публікацій у юридичних виданнях за останні роки. Так, у журналі «Право України» статтям із проблем юридичної термінології виділено спеціальну рубрику «Мові права належну увагу», часопис «Українське право» значну частину видання присвячує рубрикам «Українська правнича мова» та «Правничий текст: лінгво-правові аспекти». На окремі публікації натрапляємо в інших правових («Юридична Україна», «Юридичний журнал», «Український часопис прав людини») та лінгвістичних («Мовознавство», «Урок української») журналах. На сторінках цих видань мают

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Українська правнича термінологія (в науковому сенсі цього поняття) починає формуватися в Галичині в другій половині наприкінці ХІХст. Збирання перших термінів і обговорення їх на сторінках фахових правничих видань безпосередньо пов’язані з діяльністю Наукового товариства ім.Т.Шевченка Формування галицької правничої термінології почалося в середині ХІХст. з видання німецько-українського реєстру правничих термінів і далі було продовжена у кількох термінологічних словниках за ред. відомого діяча ЗУНРу Костя Левицького. Галицькі правничі вказують на тенденцію до побудови термінології на народно-розмовній основі з домішками лексичних запозичень з інших мов (польської, німецької), поміркованим використанням інтернаціоналізмів. Великий внесок у розвиток правничої термінології зробив І.Франко, зокрема у повісті «Перехресні стежки», що згодом стала одним із джерел для академічних правничих термінографічних видань у підрадянській Україні періоду українізації.
Наприкінці ХІХ на початку ХХ ст. в Галичині існувала досить розвинена система юридичної термінології. Однак через низку політичних причин та лінгвістичних дискусій галицька правнича термінологія не стала основою для творення загальнонаціональної термінологічної моделі. У подальшому розвитку юридичної терміносистеми спостерігаємо тільки поодинокі галицькі вкраплення. Незважаючи на те, що західноукраїнська юридична термінологія не стала підґрунтям загальнонаціональної юридичної терміносистеми, галицькі термінографічні праці є цінним джерелом для сучасних мовознавців, юристів та редакторів.
2. У перших десятиліттях ХХст. засвідчено стрімкий розвиток української правничої термінології. Спроби українців здобути державність супроводжуються виданням численних законодавчих актів, формуванням адміністративної термінології. За доби Центральної Ради порушено питання розроблення національної термінології, особливо в галузі права. За доби Гетьманату утворено спеціальну мовно-термінологічну комісію, результатом праці якої стало видання російсько-українського словника правничої мови. У цей час розпочинається процес видання перших російсько-українських словників юридичної термінології та ділової мови. Ці словники мали практичний характер і були зорієнтовані на юристів-практиків. Більшість словників цього періоду укладено в руслі етнографічного романтизму (орієнтація на народно-розмовну лексику як основне джерело для творення термінів), проте помітними є тенденції й до поміркованого залучення чужомовних термінів. Доба українізації також характерна увагою до мови права, діє спеціальна комісія з укладання правничої термінології, на сторінках правових часописів ведуться дискусії з приводу джерел формування термінів та прикладного терміновживання. Українізація проводиться і в галузі юстиції, на кадровому рівні. 1926р. виходить друком академічний Російсько-український словник за ред.А.Кримського, який фіксує близько 30тис. термінологічних одиниць і виявляє помірковані термінологічні тенденції: як створення власне українських питомих термінів, так і залучення чужомовних запозичень. Важливою ознакою словника є звернення до джерел давньої актової мови, представлення і відновлення історичних термінів, також у словнику враховано здобутки галицької правничої термінології. Практичним термінотворенням займається і комісія при Нарком’юсті. Питання відновлення правничої термінології зачіпає ширші мовознавчі дискусії щодо доцільності повернення репресованих у 30-тих роках ХХст. слів та термінів. Одним із завдань уніфікації сучасної правничої термінології є укладення реєстру ненормативних з погляду правил української мови термінів та терміносполук, що вживаються у сучасному законодавстві та підбір відповідних термінів на їхню заміну. Термінологічні словники та публікації 20-тих років ХХст. є джерелами великої ваги для виконання цих завдань.
3. Терор періоду сталінізму, орієнтація на злиття двох мов зводить нанівець зроблене на початку століття. У термінології різних галузей радянська влада започатковує боротьбу зі шкідництвом та «буржуазним націоналізмом», із термінологічних словників вилучено власне українські відповідники, майже повністю знищено здобутки галицьких термінологів, частково представлені в загальнонаціональних термінологічних словниках. Надалі українська правнича мова змушена орієнтуватися на російську і бути її значною мірою скалькованою. Порівняльний аналіз словника за ред.А.Кримського 1926р. та Російсько-українського словник юридичної термінології 1985р. за ред.Б.Бабія яскраво засвідчує механізми русифікації термінології: орфоепічні зміни, граматичні (зміна категорії роду в іменниках-термінах), калькування суфіксів, префіксів, усієї структури терміна з російських відповідників. Ці зміни відбуваються в руслі загальномовної та загальнотермінологічної політики і перегукуються з тогочасними тенденціями інших термінологічних систем української мови: математичної, фізичної, виробничої тощо. В українському радянському законодавстві також зафіксовано низку скалькованих із російської мови терміносполучень. Мовна політика радянської влади декларує вживання української мови як мови судочинства на території України, проте часто українські радянські закони є перекладами відповідних союзних законів, підручники з права видано в більшості російською мовою, в часи русифікації немає сприятливого середовища для формування україномовного кола спілкування правників.
4. Упродовж історії української правничої термінології в ХХст. спостерігаємо тенденції до часткового засвоєння здобутків попередніх поколінь правників та мовознавців. Так, досягнення галицької правничої термінології лише частково враховано під час укладання академічних юридичних видань 20-тих років. Здобутки 20-тих років піддано репресіям і викинено з радянських словників 30-80-тих років. Таким чином, це значною мірою спричинює прогалини в термінології, штучність утворення багатьох термінів, калькування з російської мови. Загальні тенденції побудови юридичної терміносистеми української мови полягають у поміркованих запозиченнях з інших мов (у радянський період внаслідок політики «зближення та взаємозбагачення мов» посилюється калькування з російської; у період незалежної України спостерігаємо збільшення кількості запозичень з англійської мови, особливо у сфері фінансового та комерційного права).
5. У роки незалежності України питання правничої термінології стає вкрай важливим. Починає діяти Українська комісія з питань правничої термінології, відбуваються дискусії мовознавців та юристів, вироблено стандарти мовно-термінологічного опрацювання правових текстів. Відбуваються законодавчі зміни щодо використання мови судочинства, на розгляді ВРУ перебуває кілька законопроектів, що стосуються цієї галузі. В Україні розвивається така галузь прикладної лінгвістики, як юридична лінгвістика, котра своєю чергою розвиває власний термінологічний апарат на перетині юриспруденції та лінгвістики. Окреслюються перспективи розвитку української юридичної термінографії, а саме формування словників пропонованих та рекомендованих термінів, формування єдиної комп’ютерної бази законодавчих дефініцій. Проте досі багато проблем української юридичної термінології потребують нагального вирішення. Серед них уніфікація, стандартизація термінів, а також дослідження «білих плям» в історії української правничої термінології. Здобутки галицьких термінографів та термінологічні розроблення вчених 20-тих років ХХст. є цінним джерелом як для вивчення загальних тенденцій формування термінологічних систем, так і для пошуку оптимальних термінів у конкретному терміновжитку, вони можуть слугувати своєрідною моделлю у сучасній термінологічній практиці. Отже, на сучасному етапі українська правнича термінологія потребує детального опрацювання, уніфікації, стандартизації за умови тісної співпраці фахівці-юристів та мовознавців. За доби незалежності доцільним є повернення багатьох вилучених у радянський час правничих термінів. З погляду норм УЛМ у сучасній правничій термінології натрапляємо на надуживання формами активного дієприкметника, функціонування росіянізмів, які пропонуємо замінити відповідними українськими термінами.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АжнюкБ.М. Англізми в сучасній українській, російській і чеській мовах / Богдан Миколайович Ажнюк // Мовознавство. 2008. №23. С. 190207.
2. Акт термінологічно-мовної експертизи проекту Конституції України // Українське право. 1996. №1. С. 8084.
3. Англійсько-французько-німецько-український словник термінології Європейського Союзу. К. : К.І.С., 2007. 226 с.
4. АнтоновичМ.М. Термінологічні аспекти імплементації міжнародних норм щодо прав людини / Мирослава Михайлівна Антонович // Україна в міжнародній системі захисту прав людини. К. : КМ Академія, 2000. С. 105113.
5. АнтоновичМ. Юридична термінологія з прав людини: походження, тлумачення, функціонування / Мирослава Михайлівна Антонович // Український часопис прав людини. 1997. №34. С. 1925.
6. АртикуцаН.В. Мова права і юридична термінологія: навчальний посібник / Наталія Володимирівна Артикуца. К. : Стилос, 2004. 277 с.
7. АртикуцаН.В. Основи вчення про юридичний термін і юридичну термінологію / Наталія Володимирівна Артикуца // Українська термінологія і сучасність. К., 2005. С.8489.
8. АртикуцаН.В. Проблеми і перспективи вивчення юридичної термінології / Наталія Володимирівна Артикуца // Право України. 1998. №4. С. 5657.
9. АрутюноваН. Метафора и дискурс / Нина Давидовна Арутюнова // Теория метафоры: Сборник: пер. с анг., фр., нем., исп., польск. яз./Вступ. ст. и сост. Н.Арутюновой; Общ. ред. Н.Арутюновой и М.Журинской. — М. : Прогресс, 1990. С. 532.
10. Бажал А. І правників потрібно правити (типові мовностилістичні помилки в юридичній літературі) / Аліна Бажал // Урок української. 2004. №89. С. 3132.
11. Байкар О. Кримсько-українська правнича мова / О.Байкар // Червоний шлях. 1930. №1. С.134156.
12. Баранник Д. X. Мова права як окремий функціональний стиль / Дмитро Харитонович Баранник // Мовознавство. 2003. №6. С. 817.
13. Бержерон Р. Листи до українських законопроектувальників / Роберт Бержерон К., 1999. 78с.
14. Бержерон Р. Правила нормопроектування / Роберт Бержерон К., 1999. 48 с.
15. Бігун В. Мовно-правничі аспекти зовнішньоекономічних договорів (контрактів) / В’ячеслав Степанович Бігун // Юридичний журнал. 2004. №2 (20). С. 2945.
16. Больман І. Мовні війни в Европі. Европейська хартія регіональних або меншинних мов / Івон Больман. К. : КІС, 2007. 275 с.
17. Борисюк І. Українське термінознавче сьогодення / І. Борисюк // Проблеми утвердження і функціонування державної мови в Україні. К., 1998. С. 192193.
18. Боярова Л. Мовна норма і термінологія / Людмила Георгіївна Боярова // Мовознавство. Третій міжнародний конгрес україністів (2629 серпня 1996 р.) Х., 1996. С. 247250.
19. Бурчак Ф. Роль і значення кодифікації законодавства в розбудові правної системи України [Доповідь на Першій всеукраїнській конференції з питань кодифікації українського законодавства. Стенографічний звіт] / Федір Глібович Бурчак // Українське право. 1994. №1. С.1216.
20. Вакулик І.І.Запозичення з класичних мов у науковій термінології сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів української, російської, німецької, французької, англійської мов). Автореф. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук / І.І. Вакулик. К., 2004. 20 с.
21. Ванько Е. Кишеньковий російсько-український правничий словник. Для адвокатів, суддів, нотарів та урядовців / Е. Ванько. К., 1918. 32с.
22. Васенко Л.А. Фахова українська мова / Васенко Л.А., Дубічинський В.В., Кримець О.М. К. : Центр учбової літератури, 2008. 272 с.
23. Василевський В. Добити ворога // Українська мова в ХХ сторіччі: історія лінгвоциду / В. Василевський ; за ред. Л.Т. Масенко К. : КМ Академія, 2006. С. 163181.
24. Василькова Л. З історії формування і становлення української юридичної термінології // Українська термінологія і сучасність: Збірник наукових праць / Л. Василькова. К., 1998. С. 4956.
25. Вербенєц М.Б. Юридична термінологія української мови: історія становлення та функціонування. Автореф. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук / М.Б.Вербенєц. К., 2004. 20 с.
26. Веретка С. Термінологія на російське «сделка» / С.Веретка // Червоний юрист. 1926. №1. С. 4647.
27. Викорінити націоналізм у виробничій термінології // Українська мова в ХХ сторіччі: історія лінгвоциту / за ред. Л.Т. Масенко. К. : КМ Академія, 2006. С.249253.
28. Виноградов В.В. О преодолении последствий культа личности в советском языкознании / Виктор Владимирович Виноградов // Теоретические проблемы современного советского языкознания. М. : Наука, 1964. С. 930.
29. Висновки-рекомендації Другої всеукраїнської конференції з питань кодифікації українського законодавства // Українське право. 1994. №1. С.4348.
30. Висновки-рекомендації Першої всеукраїнської конференції з питань кодифікації українського законодавства // Українське право. 1994. №1. С.4041.
31. Висоцький З. Українська правнича термінологія (у зв’язку з українізацією органів юстиції) / З.Висоцький // Червоне право. 1926. №89. С. 327332.
32. Власенко Н.А. Основы законодательной техники: Практическое руководство / Н.А.Власенко. Иркутск: Восточно-Сибирское книжное издательство, АО «Норма плюс», 1995. 56 с.
33. Воробйова С. Російсько-українсько-англійський словник правничої термінології. Труднощі терміновживання / Воробйова С., ЗайцевЮ., Соломашенко Н.. К. : УПФ, 1994. 554 с.
34. Гінзбург М.Д. Система правил українського ділового та наукового стилю / Михайло ДавидовичГінзбург // Українська мова. 2006. №2. С. 3043.
35. ГнатюкГ.М. Дієприкметник // Українська мова. Енциклопедія. Видання друге, виправлене і доповнене / Г.М. Гнатюк. К. : Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2004. С. 153154.
36. Гогусь Т. Нормотворення з питань організації та діяльності суду / Т.Гогусь // Право України. 2007. №12. С. 5359.
37. Голев Н.Д. «Герой капиталистического труда» оскорбительно ли это звание? (о двух стратегиях прагматического анализа текста как объекта юрислингвистической экспертизы) / Н. Д.Голев. Режим доступа: http://www.lexis-asu.narod.ru/other-works/index.htm
38. Голев Н. Юридический аспект языка в лингвистическом освещении / Н. Д.Голев. Режим доступа: http://www.lexis-asu.narod.ru/other-works/index.htm
39. Голев Н. Лингвистическая экспертиза на стыке языка и права (о специфике юрислингвистики, ее предпосылках и перспективах) / Голев Н., Матвеева О. Режим доступа: http://www.lexis-asu.narod.ru/other-works/index.htm
40. Голев Н. Еще раз о глубине лингвистической экспертизы текстов, вовлеченных в юридическую сферу (на материале одного судебного разбирательства) / Голев Н., Пищальникова В. Режим доступа: http://www.lexis-asu.narod.ru/other-works/index.htm
41. Головатий С.П. Про потребу укладання словників української правничої термінології / Сергій Петрович Головатий // Українське право. 1994. №1. С. 5258.
42. Головатий С.П. Українська правнича термінологія. Якою їй бути? // Передмова до кн.: Воробйова С., Зайцев Ю., Соломашенко Н. Російсько-українсько-англійський словник правничої термінології. Труднощі терміновживання / Сергій Петрович Головатий. К. : УПФ, 1994. С.47.
43. Головатий С.П. Правнича термінологія і державотворчий процес / Головатий С., Зайцев Ю., Усенко І. // Українське право. 1995. №1 (2). С. 8894.
44. Гомотюк О.Є. Суперечливість політики «українізації» та її впливу на розвиток українознавства / Гомотюк О.Є. Режим доступу: http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=612&number=61&category=3
45. Грегуль Г.В. Вимоги до юридичних термінів // Українська термінологія і сучасність / Г.В.Грегуль. К., 2008. С.294297.
46. Д’яков А.С. Типологія мовних інтерференцій та їх роль у формуванні нацональних терміносистем. Автореф. на здоб. наук. ступ. канд. філол. наук / А.С. Д’яков. К., 1998. 16 с.
47. Д’яков А.С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти / Д’яков А.С., Кияк Т.Р, Куделько З.Б. К. : КМ Academia, 2000. 216 с. Бібліогр. С. 198208.
48. Данилевська О.М. Мовна політика Центральної Ради, Гетьманату та Директорії УНР: дис. кандидата філол. наук : 10. 02. 01 / Данилевська Оксана Миколаївна. К., 2004. 217 с. Бібліогр. 182212.
49. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990 р.). Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
50. Демченко В. Кримінально-процесуальний закон: стилістичні проблеми / В.Демченко, В.Стратонов // Право України. 2002. №11. С.124126.
51. Деревин А. Юридические термины в праве / А.Деревин. Режим доступа: http://www.advocat.irk.ru/aum/6/6_1_2.htm
52. Дзендзелівський Й.О. Українська лексикографія кінця 18 ст. 1917 рр. / Йосип Олексійович Дзендзелівський // Українська мова. Енциклопедія. Видання друге, виправлене і доповнене. К. : Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М.П.Бажана, 2004. С.297300.
53. Дзюба І.М. Інтернаціоналізм чи русифікація? / Іван Михайлович Дзюба. К. : КМ Академія, 2005. 330 с.
54. Дністренко В. Українська термінологія на «отчуждение» / В.Дністренко // Червоне право. 1926. №67. С. 311.
55. Днїстряньский С. Права рускої мови у Львівскім унїверситетї / СтаніславДнїстряньский // Часопись правнича і економічна. Правничі і економічні розвідки історично-фільософічної секциї Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1901. Рочник ІІ. Т. ІІІ. С. 338.
56. До питання про українську правничу термінологію // Вестник советской юстиции. 1926. №24 (34). С. 818819.
57. Доценко О. Правове врегулювання статусу української мови (діахронічний аспект) / О.Доценко. Режим доступу: http://www.ualogos.kiev.ua/text.html?id=255&number=58&category=10
58. Драюк В. Російсько-український словник юридичних термінів / В.Драюк, С.Журавльов К. : Юрінформ, 1993. 240 с.
59. Дрінов Д., Проти націоналізму в математичній термінології / П.Сабалдир, Д.Дрінов / Українська мова в ХХ сторіччі: історія лінгвоциду / за ред. Л.Масенко. К. : Києво-Могилянська академія, 2006. С. 219234.
60. Д-ръ К.Л.Въ справh нашои правничои термінольоґіh / [авт. Тексту: К.Левицький] // Часопись правнича. Мhсячникъ для теоріh и практики. Число 8. Рочникъ І. Львовъ, 1 серпня 1889 р. С. 140142.
61. ДСТУ 3966-2000 : Термінологія. Засади й правила розроблення стандартів на терміни та визначення понять. К. : Держстандарт України, 2000. 32 с. (Національний стандарт України).
62. Дудаш Т. Правономінаційні закономірності як чинник праворозуміння (слов’яномовний аспект) / Тамара Дудаш // Юридична Україна. 2004. №7. С. 815.
63. Дудаш Т. Праворозуміння: антропологічна сутність / Тамара Дудаш // Антропологія права: філософський та юридичний виміри. Львів : Край, 2007. С. 131-144.
64. Думанська О. Політикум наче й новий, а рівень мовної культури все той же / Оксана Думанська // Урок української. 2006. №12 (8384). С. 2930.
65. Дутко А.О. Загальна характеристика техніки юридичного нормотворення / А.О. Дутко // Вісник Львівського університету. Секція юридична. 2000. Вип. 35. С. 4851.
66. Жовтобрюх М.А. Збагачення мов народів СРСР / М.А.Жовтобрюх К. : Товариство «Знання» Української РСР, 1967. 48 с.
67. Забужко О. Мова і право / Оксана Забужко // Урок української. 2003. №2. С. 1113.
68. Загорецька О. Нормативне та науково-методичне забезпечення організації діловодства в Україні у 19501980-ті роки / О.Загорецька. Режим доступу: // http://www.archives.gov.ua/Publicat/Studii/Studii_2004.11_08.php
69. Зайцев Ю. Автентичність правового тексту та проблеми його термінологічно-мовного оформлення (на матеріалі проекту Цивільного кодексу України) / Юрій Зайцев // Українське право. 1997. №3. С. 99109.
70. Зайцев Ю. Вплив однозначного тлумачення правничих термінів на якість судової практики у справах навколо засобів масової інформації / Юрій Зайцев // Українське право. 1999. №2. С. 97100.
71. Зайцев Ю. Деякі питання стратегії та методики термінологічних робіт у період кодифікації українського законодавства / Юрій Зайцев // Українське право. 1996. №1. С. 7678.
72. Зайцев Ю. Іншомовні запозичення та проблема оптимальної номінації / Юрій Зайцев // Українське право. 1994. №1. С. 5861.
73. Зайцев Ю. Методико-організаційні засади опрацювання термінології проекту Цивільного кодексу України / Юрій Зайцев // Українське право. 1999. №1. С. 2830.
74. Зайцев Ю. Стаття 3 Європейської конвенції з прав людини: специфіка тлумачення та застосування / Юрій Зайцев // Заборона катування. Практика Європейського суду з прав людини. К. : УЦПС, 2001. С. 11-18.. К. : Український центр правничих студій, 2001. С. 1118.
75. Зайцев Ю. Текстова складова закону: потреба унормування / Юрій Зайцев // Український правовий часопис. Вип. №6 (11). С. 7475.
76. Зайцев Ю. Юридико-технічна неунормованість законодавства як джерело порушення прав людини / Юрій Зайцев // Права людини в Україні: стан справ, проблеми, перспективи. К. : КМ Академія, 2003. С. 2528.
77. Зайцева З. «Записки Наукового Товариства ім. Т.Г. Шевченка»: започаткування та шлях до академічного стандарту (18921914 рр.) / З.Зайцева // Український історичний журнал. 2004. № 2. C. 104112.
78. Закон України «Про мови в Українській РСР». Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=8312-11
79. Закон України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (17 квітня 1991 р.). Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
80. Закон України «Про статус суддів». Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2862-12
81. Закон України «Про судоустрій». Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3018-14
82. Зарицький М.С. Актуальні проблеми українського термінознавства : підручник для студ. вищ. навч. закладів / М.С. Зарицький ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київський політехнічний інститут». К. : Політехніка, 2004. 128 с
83. Зацерковний Г. Причинки до правничої термінольоґії / Григорій Зацерковний // Часопись правнича і економічна. Правничі і економічні розвідки історично-фільософічної секциї Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, 1902. Рочник ІІІ. Т. IVV. C. 17.
84. Ивакина Н. Профессиональная речь юриста / Н. Ивакина. М., 1997. 338 с.
85. Исаков И. Язык права / И.Исаков. Режим доступа : http://www.lexis-asu.narod.ru/other-works/index.htm
86. Іванова А.Ю. Законодавчий процес і законодавча техніка у період Центральної Ради, Гетьманату та Директорії. Автореферат дис. на здоб. ст. канд. юрид. Наук / А.Ю. Іванова. К., 2005. 20 с.
87. Іванова О. Термінологічні словники: класифікаційні ознаки / О.Іванова // Українська мова. 2006. №4. С. 8494.
88. Історія української Конституції. К. : Право, 1997.
89. Калинович М. Ліквідувати націоналістичне шкідництво в радянській фізичній термінології / Калинович М., Дрінов Д. // Українська мова в ХХ сторіччі: історія лінгвоциду / за ред. Л.Масенко. К.: Києво-Могилянська академія, 2006. С. 234249.
90. Карабан В.І. Англійсько-український юридичний словник / В’ячеслав Іванович Карабан. Вінниця: Нова книга, 2004. 1088с.
91. Караванський С. Пошук українського слова, або боротьба за національне «Я» / Святослав Караванський. К. : КМ Академія, 2001. 240с.
92. Карпіловська Є. Тенденції розвитку сучасного українського лексикону: чинники стабілізації інновацій / Євгенія Анатоліївна Карпіловська. Українська мова. 2007. №4. С. 315; 2008. №1. С. 2435.
93. Кацавець Р. Мова у професії юриста / Р.Кацавець. 2-е вид. Підр. К. : Центр учбової літератури, 2007. 304 с.
94. Качан І. Українське термінознавство 1990-х років / І.Качан // Про український правопис і проблеми мови. Нью-Йорк Львів, 1997. С. 201207.
95. Керимов Д. Законодательная техника. Научно-методическое и учебное пособие / Д.Керимов. М. : Норма-Инфра, 1998. 121с.
96. Кияк Т.Р. Апологія лінгвістики фахових мов / Тарас Романович Кияк // Українська термінологія і сучасність. К., 2007. С.1821.
97. Ковальський В. Правотворчість: теоретичні та логічні засади / В.Ковальський, І.Козінцев. К. : Юрінком Інтер, 2005. 192 с.
98. Козьмук Б. Роль мовного законодавства у соціально-культурній політиці ЗУНР / Б.Козьмук // Вісник Львівського університету. Серія Юридична. 2000. Вип. 35. С. 105107.
99. Комова М.В. Документознавча термінологія / М.В.Комова. Навч. Посібник. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2003. 168с.
100. Кондратова В. Як технічна помилка може призвести до спотворення духу закону (регулювання франчайзингу за Цивільним кодексом України) / В.Кондратова // Юридичний журнал. 2005. №8 (38). С. 4647.
101. Кононов О. Знову про проблеми юр