ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ Й АСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ ЛЮБОВ У МОВІ ТВОРІВ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ Г.С.СКОВОРОДИ

На правах рукопису

Ходарєва Ірина Миколаївна
УДК 811.161.2’42

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНЕ Й АСОЦІАТИВНЕ ПОЛЕ ЛЮБОВ
У МОВІ ТВОРІВ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
Черемська Ольга Степанівна,
кандидат філологічних наук, доцент

Харків 2009

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРУКТУРИ
Й ФУНКЦІЙ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ14
1.1. Дослідження лексичних мікросистем у лінгвістиці. 14
1.2. Структура лексичного значення.... 22
1.3. Лексична сполучуваність у теоретичному дискурсі ... 26
1.4. Синонімічні й антонімічні зв’язки полісемантичних слів... 31
1.5. Мовна й концептуальна картини світу в лінгвістиці .. 35
1.6. Художній текст як спосіб відтворення мовної картини світу автора.. 44
1.7. Поняття мовної асоціації і асоціативних зв’язків. 49
Висновки до розділу 1... 53
РОЗДІЛ 2. СИСТЕМНІ ЗВ’ЯЗКИ КОНСТИТУЕНТІВ
ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ ЛЮБОВ У МОВІ ТВОРІВ
ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО.... 55
2.1. Лексема любов у системі словникових дефініцій... 55
2.2. Склад і структура лексико-семантичного поля любов... 59
2.2.1. Лексико-семантичні варіанти лексеми любов.. 60
2.2.2. Структура лексико-семантичного поля любов 70
2.3. Парадигматичні відношення між одиницями лексико-семантичного поля любов 74
2.3.1. Синонімічні й антонімічні зв’язки слів лексико-семантичної групи любов 73
2.3.2. Семантико-словотвірна структура словотвірного гнізда
з коренем -люб- 95
2.4. Синтагматичні відношення між одиницями лексико-семантичного
поля любов... 103
Висновки до розділу 2 .. 116
РОЗДІЛ 3. ФУНКЦІОНАЛЬНО-СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
ОДИНИЦЬ ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ ЛЮБОВ
В ІНДИВІДУАЛЬНО-АВТОРСЬКОМУ ОБРАЗОТВОРЕННІ .. 120
3.1 Любов як онтологічне поняття ідіостилю Павла Загребельного... 120
3.2. Тропеїчні засоби формування індивідуальної мовної картини світу
Павла Загребельного 128
3.2.1. Семантика епітетних конструкцій. 130
3.2.2. Засоби вираження семантики любові в порівняльних зворотах і метафоричних контекстах. 136
3.3. Засоби вираження оцінки в словах лексико-семантичного поля любов 148
Висновки до розділу 3158
ВИСНОВКИ 161
ДОДАТКИ165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...178

ВСТУП

У лінгвостилістичних дослідженнях другої половини ХХ початку ХХІ ст. мову майстрів художнього слова розглядають в аспекті стилістики художнього тексту, а також у загальному контексті розвитку літературної мови. Художній текст закономірно віддзеркалює процеси, характерні для певного періоду функціонування літературної мови. Саме тому опис окремих ідіостилів є необхідним складником загального дослідження історії національної художньої мови. Традиції її вивчення започатковані в працях О.Потебні [253-255], В.Виноградова [65-68], І.Білодіда [37-39], Л.Булаховського [52], Л.Щерби [369]. У сучасній лінгвістичній літературі ндивідуальний стиль письменника вивчають з урахуванням співвідношення мови й мислення, способів відтворення в тексті позамовної дійсності, знань про світ, закономірностей організації індивідуально-авторської картини світу, тезауруса окремої творчої особистості. Досліджуючи особливості й закономірності будови тексту, розширюємо та поглиблюємо пізнавальний процес, головною дійовою особою якого є людина, її внутрішній світ, емоційна сфера. Отже, провідним у дослідженні тексту є антропоцентричний напрям. У сучасній україністиці мову й стиль окремого автора, особливості індивідуальної мовної картини світу студіюють такі мовознавці, як Л.Бублейник [49], С.Єрмоленко [110-114], В.Жайворонок [118-120], А.Зеленько [144], В.Калашник [148-150], В.Кононенко [174; 175], Т.Космеда [179], М.Кочерган [186]; Л.Лисиченко [200; 201; 204-208], О.Муромцева [223; 225; 226], В.Ніконова [231], Т.Радзієвська [258-260], Н.Сологуб [299], Л.Ставицька [300-302] та інші.
Увагу мовознавців привертають сутність і структура лексичного значення, динаміка семантичних зрушень у функціонуванні слова, моделювання лексико-семантичного поля. Теоретичним питанням моделювання лексико-семантичних полів присвячені праці Ю.Апресяна [3], О.Ахманової [16; 18; 19], А.Бурячка [54], Л.Васильєва [58; 59], Р.Гайсиної [82], В.Гака [83; 84], В.Дятчук, Л.Пустовіт [107], В.Левицького [195; 196], Л.Лисиченко [199; 202; 203], В.Русанівського [266; 267], О.Селіванової [271; 272; 275], Ж.Соколовської [293-295], О.Тараненка [320; 321], В.Телії [322-325], Д.Шмельова [366-367], Г.Щура [370]. Вивчаючи семантичні категорії мови, дослідники встановлюють ієрархічні структурні зв’язки семантичних категорій з категоріями інших рівнів мови, наголошують на детермінованості назв предметів і понять реальної дійсності.
До багатогранного і складного поняття любов звертаються науковці різних галузей: філософії (М.Бердяєв [36], В.Соловйов [298]), психології (Л.Гозман [88]), лінгвокультурології (В.Колесов [170], Ю.Степанов [307-308]). Антропоцентрична переорієнтація загальної парадигми гуманітарних знань зумовила потребу дослідження вербальних засобів вираження поняття любов (монографії С.Воркачова [77; 78], В.Кононенка [174], Г.Макарової [213]). Деякі аспекти вербалізації концепту любов описано в дисертаційних роботах і окремих наукових розвідках О.Балашової [24], О.Буянової [56], Л.Вільмс [64], О.Каштанової [159], Л.Кузнецової [192], Н.Кушнір [194], Г.Огаркової [234]. Дослідники пропонують різні аспекти вивчення концепту любов. Лінгвостилістичного аналізу лексико-семантичного поля любов у мові творів Павла Загребельного на сьогодні не здійснено.
Тим часом мовно-літературна спадщина письменника становить важливий об’єкт наукового дослідження. Творчий доробок Павла Загребельного опрацьовують переважно в літературознавчих дослідженнях (літературно-критичні праці З.Голубєвої, В.Дончика, М.Жулинського, Н.Зборовської, М.Ільницького, Т.Мимрик, С.Нестерук, І.Осадчої, Н.Санакоєвої, М.Слабошпицького, В.Фащенка, В.Чумака, Н.Чухонцевої, С.Шаховського). Вони звертають увагу на проблематику романістики письменника, композиційні, жанрові, стильові особливості його творів (праці З.Голубєвої [91], І.Осадчої [237], М.Слабошпицького [281; 282], В.Фащенка [337; 338], Н.Чухонцевої [359]). Зокрема, В.Фащенко вважає, що Павла Загребельного особливо приваблюють три сфери людської діяльності: військово-патріотична, державно-історична й виробничо-творча” [337, с.33]. Предметом аналізу були сюжетні лінії та поетика характеротворення в романах Павла Загребельного (Н.Зборовська [142], Т.Мимрик [227]); простежено еволюцію етнопсихічної концепції особистості (Н.Санакоєва [268]); досліджено естетичну функцію символів (С.Нестерук [229]).
Окремі мовознавчі розвідки присвячні вивченню фраземіки в системі ідіостилю письменника (Ю.Кохан [182; 183]), структурно-семантичному й стилістичному дослідженню оказіоналізмів (Т.Юрченко [371]). Однак система індивідуального стилю Павла Загребельного в аспекті теорії лексико-семантичного та асоціативного поля не була предметом мовознавчого дослідження.
Отже, актуальність дисертаційної роботи полягає в тому, що обрана тема відповідає важливим тенденціям сучасної лінгвістики, а саме: зростанню інтересу до розвитку лексичної семантики слів, зокрема лексики на позначення емоцій, почуттів; новим підходам до вивчення індивідуальних мовних картин світу, виявленню особливостей організації художнього тексту як репрезентанта літературної мови. Актуальність теми зумовлена також відсутністю комплексних досліджень мови творів Павла Загребельного з погляду структури й функціонування лексико-семантичного поля взагалі й ЛСП любов зокрема. Характеристика лексико-семантичного й асоціативного поля любов як цілісної системи сприятиме розумінню глибинних процесів розвитку лексики сучасної української мови.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження пов’язаний з комплексною науковою темою кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди Закономірності розвитку й функціонування української мови”, координованої Інститутом української мови НАН України. Унаслідок опрацювання зазначеної проблеми актуалізовано питання теоретичної і практичної стилістики, вивчення мовотворчості письменників у контексті об’єктивного процесу розвитку мови.
Об’єкт, предмет, мета й завдання дисертації сформульовано зурахуванням стану вивчення проблеми та питань, які не були належним чином висвітлені в сучасних лінгвістичних дослідженнях.
Мета дослідження змоделювати лексико-семантичне й асоціативне поле любов, визначивши характерні особливості вживання та асоціативні зв’язки одиниць поля у мові творів Павла Загребельного.
Для досягнення мети роботи передбачається розв’язати такі завдання:
· проаналізувати й узагальнити наявні лінгвістичні дослідження з теорії лексико-семантичного й асоціативного полів; окреслити зміст понять лексико-семантичне поле, асоціативне поле, мовна картина світу, концептуальна картина світу, індивідуально-авторська картина світу;
· окреслити межі лексико-семантичного поля любов у мові творів Павла Загребельного; визначити в його складі основні лексико-семантичні групи, враховуючи категоріально-граматичну функцію конституентів;
· структурувати систему лексико-семантичних варіантів слова любов і визначити семне наповнення кожного лексико-семантичного варіанта в мові творів Павла Загребельного;
· розглянути парадигматичні та синтагматичні відношення між одиницями лексико-семантичного поля любов;
· простежити виникнення загальних семантичних змін (асоціативних зрушень) у структурі значення елементів лексико-семантичного поля любов у мові творів Павла Загребельного; описати систему асоціативних зв’язків між одиницями всередині поля та з елементами суміжних полів;
· проаналізувати образні засоби художньої мови письменника (епітетні конструкції, метафоричні комплекси, порівняльні звороти); проаналізувати засоби вираження оцінки условах лексико-семантичного поля любов.
Об’єктом дослідження є лексико-семантичне й асоціативне поле любов у мові творів Павла Загребельного.
Предметом аналізу є семантична структура й функціонування лексичних одиниць лексико-семантичного поля любов у мові творів Павла Загребельного.
Матеріалом дисертації стала картотека, створена на основі суцільної вибірки з творів Павла Загребельного (написаних у 60-90-і роки ХХ ст. ХХІст.), яка нараховує понад 3500 контекстів, що ілюструють своєрідність семантики одиниць лексико-семантичного поля любов (романи Європа 45”, Переходимо до любові”, Євпраксія”, Роксолана”, Тисячолітній Миколай”, Юлія, або Запрошення до самовбивства”, Брухт”, повісті Вигнання з раю”, Гола душа”, Попіл снів”, збірка Неймовірні оповідання”). Для об’єктивності результатів дослідження до аналізу залучено дефініції з тлумачних словників Словника сучасної української мови (в11томах, 1970-1980), Великого тлумачного словника української мови (уклад. і гол. ред.В.Т.Бусел, 2007); Нового тлумачного словника української мови (у3томах, уклад.В.В.Яременко, О.М.Сліпушко, 2004); Тлумачного словника української мови (уклад.Л.Г.Боярова та ін., 2006); ДальВ.И. Толкового словаря живого великорусского языка (в 4 т., 1982); Стилистического энциклопедического словаря русского языка (под ред. М.Н.Кожиной, 2003). Проаналізовано також дефініції спеціальних словників Етимологічного словника української мови (в 7 томах, гол. ред. О.С.Мельничук, 1983); Преображенский А. Этимологический словарь русского языка (в 3 т.; 1910); Фасмер М. Этимологический словарь русского языка (в 4 т., 1996); Черных П.Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка (в 2 т., 1999); Словник синонімів української мови (у 2 т., А.А.Бурячок, Г.М.Гнатюк, С.І.Головащук та ін., 1999-2000); Караванський С. Практичний словник синонімів української мови (2004); Полюга Л.М. Повний словник антонімів української мови (2006); ПолюгаЛ.М. Словник антонімів української мови (2004); Словник епітетів української мови (Бибик С.П., Єрмоленко С.Я., Пустовіт Л.О., 1998), БутейкоН.П. Словник асоціативних норм української мови (1979); МартінекС. Український асоціативний словник (у 2 т., 2008).
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є розуміння діалектичного зв’язку і взаємодії мови й мислення та вчення проскладне структурування мовної системи. Для окреслення меж, визначення структури й функцій лексико-семантичного й асоціативного поля любов у мові творів Павла Загребельного обрано комплексний підхід, який передбачає застосування різнобічного лінгвістичного аналізу авторського тексту, що зумовлено специфікою предмета й об’єкта дослідження, конкретними завданнями. Відповідно до такого підходу в роботі застосовано переважно описові методи дослідження, орієнтовані на виявлення естетико-змістових функцій мовних одиниць у художньому тексті. Прийоми семно-компонентного аналізу дають змогу виявити семантичну структуру одиниць лексико-семантичного поля любов; метод дистрибутивного аналізу застосований у дослідженні сполучуваності слова любов у мові творів Павла Загребельного. Крім того, в дисертації частково застосовано етимологічний метод для об’єктивного аналізу розвитку значення слова любов. Дослідження мови творів письменника потребує виходу за межі лінгвістичних методів, зокрема використання квантитативного методу для визначення обсягу семантичних компонентів одиниць поля, спільних зядром.
Наукова новизна дисертації полягає в системному аналізі одиниць лексико-семантичного поля любов у мові творів Павла Загребельного. На підставі категоріально-граматичної функції конституентів вичленовано лексико-семантичні групи, у які поєднані одиниці поля. Структуровано систему лексико-семантичних варіантів слова любов і визначено семне наповнення кожного ЛСВ, що дало можливість проаналізувати парадигматичні і синтагматичні зв’язки одиниць у межах лексико-семантичного поля. Уперше здійснено дистрибутивний аналіз одиниць ядра лексико-семантичного поля любов (любов, любити), окреслено систему асоціативних зв’язків слова любов, проаналізовано засоби вираження оцінки у словах лексико-семантичного поля любов.
Теоретичне значення дисертації. Результати й висновки роботи можуть стати підґрунтям інтегрованого опису однієї з найбільш вагомих семантичних макросистем лексико-семантичного поля емоцій у мові художніх творів, типологічно близьких до творів Павла Загребельного.
Практичне значення дослідження полягає в можливості застосувати його результати у викладанні лінгвістичних дисциплін у вищих навчальних закладах: у курсах загального мовознавства, лексикології, лінгвістичного аналізу художнього тексту, стилістики української мови, поетики, культури мови, а також при читанні спецкурсів і проведенні спецсемінарів, присвячених питанням інтерпретації тексту та проблемам вивчення мовної картини світу. Матеріали й основні положення дисертації можуть слугувати вивченню ідіостилю Павла Загребельного та дослідженню особливостей мови інших письменників.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що здійснений аналіз лексико-семантичного поля любов є внеском у розробку теоретичних положень лексикології, семасіології, лінгвістичного аналізу художнього тексту. На підставі характеристики й зіставлення семантичної структури слова любов у загальномовному словнику та в художніх текстах Павла Загребельного описано структуру лексико-семантичного поля любов (визначено ядро, ядерну й периферійну зони), а також парадигматичні та синтагматичні зв’язки між одиницями поля. Результати й висновки дисертації можуть стати підґрунтям для аналізу інших лексико-семантичних полів (не тільки в комплексному дослідженні ідіостилю Павла Загребельного, а й у вивченні ідіостилів інших авторів), а також для лінгвокультурологічного опису емоційних концептів.
Апробація результатів дослідження. Основні положення роботи обговорені на засіданні кафедри українознавства Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди, семінарських заняттях аспірантів кафедри української мови, на щорічних наукових конференціях молодих учених ХНПУ імені Г.С.Сковороди. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в доповідях на конференціях різного рівня: Міжвузівській науковій конференції Сучасна україністика: проблеми мови, історії та народознавства” (2005, Харків); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції Проблеми прикладної лінгвістики”, присвяченій 85-річчю з дня народження М.В.Павлюка (2005, Одеса); Всеукраїнській науковій конференції Формування національних і загальнолюдських цінностей в українському суспільстві” (2006, Харків); ІХ Міжнародній науковій конференції Семантика мови і тексту” (2006, Івано-Франківськ); Міжнародній науковій конференції Східнослов’янська філологія: відНестора до сьогодення” (2006, Горлівка); ХІІ Міжнародній конференції зактуальних проблем семантичних досліджень Текст та його одиниці васпекті різних лінгвістичних парадигм (на матеріалі української та російської мов)” (2007, Харків); Міжнародній науковій конференції Сучасна україністика: наукові парадигми мови, історії, філософії” (2008, Харків).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження висвітлені в 7статтях, надрукованих у провідних виданнях України (5 із них у фахових):
1. Ходарєва І.М. Мовні засоби в художньому тексті // Матеріали міжвузівської науково-методичної конференції Сучасна україністика: проблеми мови, історії та народознавства” : [зб. статей]. Харків : ВД ІНЖЕК”, 2005. С.192-198.
2. Ходарєва І.М. Лексико-фразеологічний рівень експлікування концепту любов у романі П.Загребельного Юлія, або Запрошення до самовбивства” // Східнослов’янська філологія : [зб. наук. праць]. Горлівка : Вид-во ГДПІІМ, 2006. Вип.8. Мовознавство. С.223-231.
3. Ходарєва І.М. Концепт як об’єкт лінгвістичних досліджень // Записки з загальної лінгвістики : [зб. наук. праць; за заг. ред. Н. В. Бардіної]. Одеса : ОРІДУ НАДУ, 2006. Вип.7. С. 326-331.
4. Ходарєва І.М. Семантичні зв’язки лексеми любов” у романі П.Загребельного Брухт” // Матеріали ІХ Міжнародної науково-практичної конференції Семантика мови і тексту”, 26-28 вересня 2006 р. Івано-Франківськ : ВДВ ЦІТ, 2006. С. 194-196.
5. Ходарєва І.М. Асоціативно-образний потенціал романів П.Загребельного Брухт” і Юлія” // Лінгвістичні дослідження : [зб. наук. праць; за заг. ред. проф. Л.А.Лисиченко]. Харків, 2007. Вип.21. С.144-149.
6. Ходарєва І.М. ‘Любов до рідного краю’ і ‘батьківська любов’: контекстуальна реалізація значення в романі П.Загребельного Роксолана” // Лінгвістичні дослідження : [зб. наук. праць; за заг. ред. проф. Л.А.Лисиченко]. Харків, 2007. Вип.24. С.111-116.
7. Ходарєва І.М. Концепт любов у романах П.Загребельного (психолінгвістичний аспект) // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія Лінгвістика” : [зб. наук. праць]. Херсон : ХДУ, 2008. Вип. VI. С.185-190.

Структура дисертації. Загальний обсяг дисертації 211 сторінок, з них 164 сторінки основного тексту. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел (387 одиниць).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Методологічними засадами дисертації є розуміння діалектичного зв’язку і взаємодії мови й мислення та вчення про складне структурування мовної системи, про взаємодію мови й мовлення. Мета наукового дослідження, зміст і характер завдань, поставлених у роботі, зумовили поняттєво-термінологічний апарат дослідження лексико-семантичного поля любов у художніх текстах Павла Загребельного, методику лінгвістичного опису мовного матеріалу. Проаналізовано й узагальнено наявні лінгвістичні дослідження з теорії лексико-семантичного поля; окреслено зміст понять лексико-семантичне поле, мовна картина світу, концептуальна картина світу, індивідуально-авторська картина світу. Визначальним є поняття лексико-семантичного поля, яке розглядаємо як сукупність лексико-семантичних варіантів, пов’язаних одним відрізком дійсності, що належать до різних частин мови і є одиницями семантичного аналізу. Мовну картину світу розуміємо як характер відображення концептуальної картини світу в мові й мовні засоби вираження знань про неї. Отже, мовна картина світу й концептуальна картина світу перебувають у тісному взаємозв’язку. Художній текст є втіленням, ілюстрацією як мовної й концептуальної картин світу письменника, так і його індивідуально-авторської картини світу.
Комплексний підхід, обраний для окреслення меж, визначення структури й функцій лексико-семантичного й асоціативного поля любов у мові творів Павла Загребельного, дав змогу різновекторно проаналізувати авторський текст. Застосування описового методу сприяло виявленню естетико-змістових функцій мовних одиниць у художньому мовленні. Семно-компонентний аналіз дав змогу встановити, що полісемія лексеми любов, зафіксована в тлумачних словниках, не тотожна її багатозначності, виявленій у художньо-мовній практиці Павла Загребельного. Метод дистрибутивного аналізу, застосований у дослідженні сполучуваності слова любов у мові творів Павла Загребельного, сприяв встановленню додаткових (конотативних) значень. Крім того, в розмежуванні одиниць поля за його структурними складовими (ядро, ядерна й периферійна зони) і для визначення обсягу семантичних компонентів одиниць поля, спільних з ядром, визначальним було використання квантитативного методу.
До лексико-семантичного поля любов відносимо лексико-семантичні варіанти лексем, представлених різними частинами мови, деривати, утворені від назв почуття, які в структурі значення водночас із номінативною семою містять сему процесуальності, предметності або атрибутивну сему, антропоніми, утворені від іменника любов, а також моделі, виражені словосполученнями, фразеологічними одиницями.
У структурі ЛСП любов визначено ядро, ядерну й периферійну зони. До ядра ЛСП любов відносимо абстрактний іменник назву почуття глибокої сердечної прихильності любов і дієслово любити. До ядерної зони відносимо лексему кохання як один із ЛСВ, що має обмежене слововживання (вживається тільки з іменниками назвами істот), а також деривати, утворені від іменників-назв почуттів, які в структурі значення водночас із номінативною семою містять сему процесуальності або атрибутивну сему, належать до різних частин мови люб’язно, любощі, полюбовно, залюбки, кохати, коханка, закохатися тощо. Сюди ж відносимо композити, утворені від назви почуття, і слова з нейтральною семантикою, власні назви, утворені від ядра ЛСП любомудрий, користолюбство, владолюб, Любомир тощо. До периферійної зони ЛСП любов належать слова тієї самої семантики, які виконують конотативну функцію (хтивість, вірність, спокушати і т.ін.), описові словосполучення (схилитися душею, володіти душею, линути думкою, володіти серцем, володіти жінкою тощо), а також слова, в значенні яких архісема поля є периферійною вибір, схильність, бажання, насолода, обожнювання тощо. Текстова реалізація назв почуття свідчить про їх семантичний потенціал.
Установлено, що у вербалізації семантики почуття любові в художньому мовленні Павла Загребельного велику роль відіграють парадигматичні та синтагматичні відношення конституентів лексико-семантичного поля. Парадигматичний потенціал найповніше виявлений на словотвірному рівні. Констатовано, що в художній мові письменника особливо виразними є синонімічні, антонімічні, гіпер-гіпонімічні відношення. Повновартісно задіяні контекстуальні синоніми. Найбільш продуктивними є одиниці словотвірного гнізда любов і улюблений (6 і 5 похідних відповідно).
Синтагматично впорядкована система лексичних засобів служить для маніфестації семантики почуття. У дослідженні лексична сполучуваність репрезентована через атрибутивні й предикативні відношення лексеми любов. Установлено, що в мові творів письменника є означення, які експлікують як узуальні для мовомислення українців характеристики (чиста, безмежна, висока, гаряча, дивна, звичайна, земна тощо), так і оказіональні (болісна, африканська, обвальна). У ролі предикатів до лексеми любов залучені дієслова із семою руху (приходить, пролітає, проникає), семою фізіологічного стану (народжується, росте, в’яне, задихається, лежить, вмирає), семою волевиявлення (керує, вселяє жалість, засліплює, потребує, зв’язує), семою фізичного стану (спалахує) тощо.
З’ясовано, що за допомогою атрибутів і предикатів вербалізуються ознаки почуття любові взагалі (чиста, безмежна, справжня) й певних її проявів зокрема (лежить, задихається). Лексична сполучуваність назв почуття сприяє взаємодії їх із суміжними лексико-семантичними полями.
Лексико-семантичне поле любов, окреслене на підставі дослідження структури значення лексеми любов у художньому мовленні Павла Загребельного, виявляє взаємодію загальномовного та художньо-стильового значень, формування традиційних поетичних та індивідуально-авторських словесних образів.
На підставі аналізу художнього мовлення Павла Загребельного стверджуємо, що семантика почуття любові вербалізується не лише експліцитно, а й імпліцитно без використання номенів почуття, а за допомогою вербалізації індивідуально-авторських асоціацій.
Установлено, що виразною є динаміка розгортання лексико-семантичного поля любов у мові творів Павла Загребельного. Стійкість забезпечує повторюваність вербалізаторів почуття у творах різного періоду, а також різного жанру. Динаміки досягнуто оказіональною сполучуваністю, імпліцитним вираженням семи любов, а також активною конотованістю тексту. Формування уявлення про національно-мовну та індивідуально-авторську картини світу відбувається крізь призму вербалізованих асоціацій. Аналіз асоціатів слова-стимулу любов дав змогу окреслити межі асоціативного поля любов та його мікрополів (материнська любов, батьківська любов, любов між чоловіком і жінкою, любов до рідного краю).
Відтак, комплексне вивчення лексико-семантичного поля любов у мові творів Павла Загребельного дало змогу дослідити склад і структуру поля, системні зв’язки його конституентів, а також їх функціонально-стилістичні особливості в індивідуально-авторському образотворенні.
Проведений аналіз лексико-семантичного поля любов у мові творів Павла Загребельного не претендує на вичерпну повноту, хоча викладені в ньому спостереження й висновки можуть стати підґрунтям інтегрованого опису однієї з найбільш значущих семантичних макросистем лексико-семантичного поля. Зроблені в дисертації висновки можуть бути уточнені й розширені в подальших наукових розробках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Амосова Н. Н. К вопросу о лексическом значении слова / Н. Н. Амосова // Вестник Ленинградского университета. Серия истории, языка и литературы. № 2. Вып. 1. 1957. С. 152-168.
2. Апресян Ю. Д. Избранные труды / Юрий Дереникович Апресян. [2-е изд., испр. и доп.]. М. : Шк. Языки русской культуры” : Изд. фирма Вост. лит”, 1995. (Язык. Семиотика. Культура). Т. 2. 766 с.
3. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика. Синонимические средства языка / Юрий Дереникович Апресян. М. : Наука, 1974. 367 с.
4. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка. Попытка системного описания / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. 1995. № 1. С.37-68.
5. Аристотель. О душе / Аристотель // Сочинения : [в 4-х т.]. Т.1: Метафизика; О душе. М.: Соцэкгиз, 1975. 550 с.
6. Арнольд И. В. Лексико-семантическое поле в языке и тематическая сетка текста / И. В. Арнольд // Текст как объект комплексного анализа в вузе. Л., 1984. С. 4-9.
7. Арутюнова Н. Д. Введение / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Ментальные действия. М. : Наука, 1993. С.3-7.
8. Арутюнова Н. Д. Истина: фон и коннотации / Н. Д. Арутюнова // Логический анализ языка. Противоречивость и аномальность текста. М. : Наука, 1991. 278 с.
9. Арутюнова Н. Д. Наивные размышления о наивной картине мира / Н.Д.Арутюнова // Язык о языке: [сб. статей] / [под общ. рук. и ред. Н.Д.Арутюновой]. М., 2000. С.7-19.
10. Арутюнова Н. Д. От образа к знаку / Н. Д. Арутюнова // Мышление, когнитивные науки, искусственный интеллект. М. : ЦС филос. (методол.) семинаров при президиуме АН СССР. 1988. С. 147-162.
11. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений. Оценка. Событие. Факт / Нина Давыдовна Арутюнова ; [отв. ред. Г. В. Степанов ; АН СССР, Ин-т языкознания]. М. : Наука, 1988. 338 с.
12. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Нина Давыдовна Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1999. І-ХV. 896 с.
13. Аскольдов С. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность : [антология] / [под ред. В. П. Нерознака]. M. : Academia, 1997. C. 267-279.
14. Атаян Э. Р. Язык и внеязыковая действительность: Опыт онтологического сравнения / Эдуард Рафаелович Атаян. Ереван : Изд-во Ереван. ун-та, 1987. 364 с.
15. Афанасьев А. Ю. Синтаксис любви (типология личности: прогноз парных отношений) / А. Ю. Афанасьев. М.-Ставрополь, 2000. 496 с.
16. Ахманова О. С. О принципах и методах лингвостилистического исследования / Ольга Сергеевна Ахманова. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1966. 184 с.
17. Ахманова О. С. О психолингвистике : [материалы к курсам языкознания] / Ольга Сергеевна Ахманова. М, 1957.
18. Ахманова О. С. Основные направления лингвистического структурализма : [материалы к курсам языкознания] / Ольга Сергеевна Ахманова. М., 1955.
19. Ахманова О. С. Основы компонентного анализа / Ольга Сергеевна Ахманова ; [под ред. Э. М. Медниковой]. М. : Изд-во Моск. ун-та, 1969. 98 с.
20. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / Ольга Сергеевна Ахманова. [2-е изд., стер.]. М. : Едиториал УРСС, 2004. 571 с.
21. Бабенко Л. Г. Лингвистический анализ художественного текста / Л.Г.Бабенко, И. Е. Васильев, Ю. В. Казарин. Екатеринбург, 2000. 534 с.
22. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка / А. П. Бабушкин. Воронеж : ВГУ, 1996. 104 с.
23. Багмут А. Й. Семантика й інтонація в українській мові / Алла Йосипівна Багмут. К. : Наук. думка, 1991. 168 с.
24. Балашова Е. Ю. Концепты любовь и ненависть в русском и американском языковых сознаниях : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук / Е. Ю. Балашова. Саратов, 2004. 20 с.
25. Балли Ш. Общая лингвистика и вопросы французского языка / Шарль Балли. М. : Изд-во иностр. лит., 1955. 416 с.
26. Баранов А. Н. Лингвистическая теория аргументации (Когнитивный подход) : автореф. дис. на соискание науч. степени докт. филол. наук / А.Н. Баранов. М., 1990. 20 с.
27. Баран Я. А. Фразеологія в системі мови / Ярослав Андрійович Баран. Івано-Франківськ : Лілея-НВ, 1997. 173 с.
28. Барт Р. Избранные работы : Семиотика. Поэтика / Ролан Барт. М. : Прогресс, 1989. 616 с.
29. Бацевич Ф. С. Очерки по функциональной лексикологии / Ф. С. Бацевич, Т. А. Космеда. Львов : Світ, 1997. 392 с.
30. Бацевич Ф. С. Основи комунікативної девіатології / Флорій Сергійович Бацевич. Львів : ЛНУ ім. Івана Франка, 2000. 236 с.
31. Бацевич Ф. С. Функционально-отражательное изучение лексики: теоретические и практические аспекты / Флорий Сергеевич Бацевич. Львов : Изд-во Львов. ун-та, 1993. 171 с.
32. Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства / Степан Пилипович Бевзенко. К. : Вища школа, 1991. 230 с.
33. Белецкий А. И. В мастерской художника слова / Александр Иванович Белецкий. М. : Высшая школа, 1989. 159 с.
34. Белянин В. П. Основы психолингвистической диагностики: модели мира в литературе / Валерий Павлович Белянин. Л. : Тривола, 2000. 246 с.
35. Белянин В. П. Психолингвистические аспекты художественного текста / Валерий Павлович Белянин. М. : Изд-во МГУ, 1988. 121 с.
36. Бердяев Н. А. Метафизика пола и любви / Н. А. Бердяев // Философия любви. Ч. 2. Антология любви. М., 1990. С.384-478.
37. Білодід І. К. Завдання вивчення мови радянських письменників у світлі нового вчення про мову / Іван Костянтинович Білодід. К., 1950. 14 с.
38. Білодід І. К. Науково-технічний прогрес і мова художньої літератури : На матеріалі сучасної східнослов’янської художньої прози / Іван Костянтинович Білодід. К. : Наукова думка, 1978. 15 с.
39. Білодід І. К. Питання розвитку мови української радянської художньої прози (переважно післявоєнного періоду, 1945-1950 рр.) / Іван Костянтинович Білодід. К., АН УРСР, 1955. 328 с.
40. Богдан С. К. Мовний етикет українців : традиції і сучасність / Світлана Калениківна Богдан. К. : Рідна мова, 1998. 475 с.
41. Болотнова Н. С. Художественный текст в коммуникативном аспекте: комплексный анализ единиц лексического уровня : автореф. дис. на соискание учен. степени докт. филол. наук / Н. С. Болотнова. СПб, 1992. 47 с.
42. Бондарко А. В. Грамматическая категория и контекст / Александр Владимирович Бондарко. Л. : Наука, Ленинградское отделение, 1971. 115 с.
43. Бондарко А. В. Грамматическое значение и смысл / Александр Владимирович Бондарко. Л. : Наука, 1978. 175 с.
44. Бондарко А. В. О структуре грамматических категорий / А. В. Бондарко // Вопросы языкознания. 1981. № 6. С. 17-27.
45. Борухов Б. Л. Онтология художественного текста / Б. Л. Борухов // Художественный текст. Онтология и интерпретация. Саратов, 1992. С.6-28.
46. Брагина А. А. Синонимы в литературном языке / Алла Алексеевна Брагина. М., 1986. 127 с.
47. Брутян Г. А. Язык и картина мира / Г. А. Брутян // Научные доклады высшей школы : Философские науки. 1973. № 1. С. 108-111.
48. Брутян Г. А. Языковая картина мира и её роль в познании / Г. А. Брутян // Методологические проблемы анализа языка. Ереван : Ереванский госуд. ун-т, 1976. С. 57-65.
49. Бублейник Л. В. Особливості художнього мовлення / Людмила Василівна Бублейник. Луцьк : Вежа, 2000. 177 с.
50. Будагов Р. А. Категория значения в разных направлениях современного языкознания / Р. А. Будагов. Вопросы языкознания. 1974. № 4. С.26-38.
51. Будагов Р.А. Слово и его значение / Рубен Александрович Будагов. Л., 1947. 66 с.
52. Булаховский Л. А. Курс русского литературного языка / Леонид Арсеньевич Булаховский. К. : Радянська школа, 1952.
53. Бурячок А. А. Оцінна лексика в українській літературній мові / А.А.Бурячок // Українське усне літературне мовлення. К. : Наукова думка, 1967. С. 75-93.
54. Бурячок А. А. Принципи моделювання семантичних полів лексики / А.А. Бурячок // Мовознавство. 1985. № 4. С. 41-53.
55. Бутенко Н. П. Словник асоціативних норм української мови / Н.П.Бутенко. Львів : Вища школа, 1979. 119 с.
56. Буянова О. Н. Языковая концептуализация любви: лингвокультурный аспект : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук / О.Н. Буянова. Краснодар, 2003. 20 с.
57. Вандриес Ж. Язык. Лингвистическое введение в историю / Жозеф Вандриес. М., 1937. 410 с.
58. Васильев Л. М. Современная лингвистическая семантика / Леонид Михайлович Васильев. М. : Высшая школа, 1990. 175 с.
59. Васильев Л. М. Теория семантических полей / Л. М. Васильев// Вопросы языкознания. 1971. № 5. С. 105-113.
60. Вежбицкая А. Семантические универсалии и описание языков / Анна Вежбицкая ; [пер. с англ. А. Д. Шмелева ; под ред. Т. В. Булыгиной]. М. : Языки русской культуры, 1999. 780 с.
61. Вайнрайх У. О семантической структуре языка / У. Вайнрайх // Новое в лингвистике. М., 1970. Вып. 5.
62. Великий тлумачний словник української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел]. К., Ірпінь : ВТФ Перун”, 2007. 1736 с.
63. Вердиева З. Н. Семантические поля в современном английском языке / З.Н. Вердиева. М. : Высшая школа, 1986. 118 с.
64. Вильмс Л. Е. Лингвокультурологическая специфика понятия любовь в русском и немецком языках : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук / Л. Е. Вильмс. Волгоград, 1997. 20 с.
65. Виноградов В. В. О теории художественной речи / Виктор Владимирович Виноградов. М. : Высшая школа, 1971. 240 с.
66. Виноградов В. В. О языке художественной прозы : избр.труды / Виктор Владимирович Виноградов ; [отв. ред. Г. В. Степанов]. М. : Наука, 1980. 360 с.
67. Виноградов В. В. Русский язык : Грамматическое учение о слове : [3-е изд.] / Виктор Владимирович Виноградов. М. : Высшая школа, 1986. 640 с.
68. Виноградов В. В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика / Виктор Владимирович Виноградов. М. : Изд-во АН СССР, 1963. 253с.
69. Винокур Г. О. Закономерности стилистического использования языковых единиц / Григорий Осипович Винокур. М. : Наука, 1980.
70. Винокур Г. О. Избранные работы по русскому языку / Григорий Осипович Винокур. М. : Учпедгиз, 1959. 492 с.
71. Винокур Т. Г. Синонимия и контекст / Т. Г. Винокур // Вопросы культуры речи. М., 1964. 216 с.
72. Вихованець І. Р. Система відмінків української мови / Іван Романович Вихованець. К. : Наукова думка, 1987. 232 с.
73. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті / Іван Романович Вихованець. К. : Наукова думка, 1988. 156 с.
74. Вольф Е. М. Варьирование в оценочных структурах / Е. М. Вольф // Семантическое и формальное варьирование. М. : Наука, 1984. 376 с.
75. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Елена Михайловна Вольф. М. : УРСС, 2002. 260 с.
76. Воркачев С. Г. К семантическому представлению дезидеративной оценки в естественном языке / С. Г. Воркачев // Вопросы языкознания. 1990. № 4. С. 86-92.
77. Воркачёв С. Г. Любовь как лингвокультурный концепт / Сергей Григорьевич Воркачёв. М. : Гнозис, 2007. 284 с.
78. Воркачев С. Г. Сопоставительная этносемантика телеономных концептов «любовь» и «счастье» (русско-английские параллели) : [монография] / Сергей Григорьевич Воркачев. Волгоград : Перемена, 2003. 164 с.
79. Воробьева О. П. Текстовые категории и фактор адресата / О.П.Воробьева. К. : Вища школа, 1993. 200 с.
80. Воробьёва Т. Г. Текстовая категория как компонент семантической структуры текста / Т. Г. Воробьёва // Семантика целого текста. М., 1987.
81. Выготский Л. С. Психология искусства / Лев Семенович Выготский. М. : Педагогика, 1987. 341 с.
82. Гайсина Р. М. Лексико-семантическое поле глаголов отношения в современном русском языке / Рейда Миргалеевна Гайсина. Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1981. 196 с.
83. Гак В. Г. Теория семантических полей (обзор) / В. Г. Гак, Л. М. Васильев // Вопросы языкознания. 1971. № 5. С. 103-113.
84. Гак В. Г. К проблеме семантической синтагматики / В. Г. Гак // Проблемы структурной лингвистики. М.: Наука, 1972. 554 с.
85. Гак В. Г. Эмоции и оценки в структуре высказывания и текста / В. Г. Гак // Вестник Московского университета. Сер. 9: Филология. 1997. №3. С. 87-94.
86. Гальперин И. Р. Текст как объект лингвистического исследования / Илья Романович Гальперин. М. : Наука, 1981. 140 с.
87. Гасица Н. А. Ассоциативная структура значения слова в онтогенезе : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук / Н.А.Гасица ; Ин-т языкознания АН СССР. М., 1990. 20 с.
88. Гозман Л. Я. Психология эмоциональных отношений / Леонид Яковлевич Гозман. М.: МГУ, 1987. 176 с.
89. Голобородько К. Ю. Поэтическое творчество и проблемы идиостиля : [монография] / Константин Юрьевич Голобородько. Херсон : Олди-плюс, 2001. 168с.
90. Голованевский А. Л. Социальная и идеологическая дифференциация и оценочность общественно-политической лексики русского языка / А.Л.Голованевский // Вопросы языкознания. 1987. №4.
91. Голубєва З. С. Нові грані жанру. Сучасний український радянський роман. Дослідження / Зінаїда Сергіївна Голубєва. К. : Дніпро, 1978. 280 с.
92. Голубовська І. О. Етнічні особливості мовних картин світу : [монографія] / Ірина Олександрівна Голубовська. [2-е вид., випр. і доп]. К. : Логос, 2004. 284 с.
93. Голубовська І. О. Душа і серце в національно-мовних картинах світу (на матеріалі української, російської, англійської та китайської мов) / І.О.Голубовська // Мовознавство. 2002. № 4-5. С. 40-47.
94. Голянич М. І. Внутрішня форма слова і художній текст : [монографія] / Марія Іванівна Голянич. Коломия : Вік ; Івано-Франківськ : Плай, 1997. 177 с.
95. Городенська К. Г. Словотвірна структура слова (відіменні деривати) / К.Г. Городенська, М. В. Кравченко. К. : Наукова думка, 1981. 199 с.
96. Горпинич В.О. Українська словотвірна дериватологія / Володимир Олександрович Горпинич. Дніпропетровськ : Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 1998. 189 с.
97. Грамматика современного русского литературного языка / [под ред. Н.Ю. Шведовой]. М. : Наука, 1970. 767 с.
98. Гречко В. А. Лексическая синонимика современного русского литературного языка / Виктор Александрович Гречко. Саратов, 1987. 151 с.
99. Гумбольдт В. фон. Язык и философия культуры / Вильгельм фон Гумбольдт. М.: Прогресс, 1985. 451 с.
100. Гуревич А. Я. Категории средневековой культуры / Арон Яковлевич Гуревич. М. : Искусство, 1972. 318 с.
101. Ґрещук В. В. Семантичні зв’язки між іменниками на -ість і їх твірними словами в сучасній українській мові / Василь Васильович Ґрещук // Словотвірна семантика східнослов’янських мов. К. : Наукова думка, 1983. 202 с.
102. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : Современное написание : [в 4 т] / В. И. Даль. М. : ООО Издательство АСТ”; ООО Издательство Астрель”, 2003. Т. 2 (И-О). 1280 с.
103. Демьянков В. З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХвека / В. З. Демьянков // Язык и наука конца 20 века : [сб. ст. ; отв. ред. Ю. С. Степанов]. М. : Российский гос. гуманит. ун-т, 1995. С.239-320.
104. Денисов П. Н. Лексика русского языка и принципы её описания / Петр Никитич Денисов. М. : Русский язык, 1989. 253 с.
105. Диброва Е. И. Категории художественного текста // Семантика языковых единиц. Т. 2. М., 1998.
106. Донецких Л. И. Реализация эстетических возможностей имен прилагательных в тексте художественного произведения / Людмила Ивановна Донецких. Кишинев : Штиинца, 1980. 160 с.
107. Дятчук В. В. Семантична структура і функціонування лексики української літературної мови / В. В. Дятчук, Л. О. Пустовіт. К. : Наукова думка, 1983. 156 с.
108. Етимологічний словник української мови : [в 7 т.] / АН УРСР ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні ; [редкол. О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін.]. К. : Наукова думка, 1983. Т. 3. 552 с.
109. Єрмоленко С. Я. Розвиток мовно-виражальних засобів жанру оповідання у слов’янських мовах / С. Я. Єрмоленко, Г. П. Їжакевич. К., 1978. 41с.
110. Єрмоленко С. Я. Нариси з української словесності (стилістика та культура мови) / Світлана Яківна Єрмоленко. К. : Довіра, 1999. 431с.
111. Єрмоленко С. Я. Неокраяне крило СЛОВА / С. Я. Єрмоленко // Мовознавство. 1989. № 2. С. 11-18.
112. Єрмоленко С. Я. У дзеркалі поетового слова / С. Я. Єрмоленко, Л.О.Пустовіт // Мовознавство. 1985. № 5. С. 37-43.
113. Єрмоленко С. Я. Синтаксис і стилістична семантика / Світлана Яківна Єрмоленко. К., 1982. 210 с.
114. Єрмоленко С. Я. Фольклор і літературна мова / Світлана Яківна Єрмоленко. К. : Наукова думка, 1987. 242 с.
115. Евгеньева А. П. Основные вопросы лексической синонимики / А.П.Евгеньева // Очерки по синонимике современного русского литературного языка. М. - Л., 1966. 227 с.
116. Ельмслев Л. Можно ли считать, что значения с