ГАЛЛІЦИЗМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

Краткое описание

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

На правах рукопису

Ємельянова Євгенія Степанівна

УДК 81'373.613:[001.4:63]

ГАЛЛІЦИЗМИ В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Муромцева Ольга Георгіївна,
доктор філологічних наук,
професор

Харків 2009

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень. 4
Вступ. 5
Розділ 1. Науково-лінгвістичні основи вивчення галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології 15
1.1. Базові поняття сучасного термінознавства. 15
1.2. Принципи і шляхи формування сучасної української сільськогосподарської термінології 23
1.3. Запозичення в сільськогосподарській термінології 27
1.4. Лексикографічне відображення історії формування сучасної української сільськогосподарської термінології 44
Висновки до першого розділу. 51
Розділ 2. Предметно-тематичні групи галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології 54
2.1. Попередні зауваження. 54
2.2. Найменування машин, механізмів, пристроїв, приладів, знарядь праці, що використовуються в сільському господарстві, та їх деталей. 60
2.3. Назви наукових і виробничих понять, пов’язаних із первинною переробкою та зберіганням сільськогосподарської продукції. 67
2.4. Назви наукових і виробничих понять у кормовиробництві 69
2.5. Назви наукових і виробничих понять у тваринництві та птахівництві 70
2.6. Назви наукових і виробничих понять у ветеринарії 73
2.7. Назви наукових і виробничих понять у бджільництві та шовківництві 75
2.8. Назви наукових і виробничих понять в агроекології 76
2.9. Назви наукових і виробничих понять у рослинництві та землеробстві 78
2.10. Назви наукових і виробничих понять в агрохімії 84
2.11. Назви наукових і виробничих понять у меліорації та ґрунтознавстві 86
2.12. Назви наукових і виробничих понять у селекції, насінництві та племінній роботі 88
2.13. Назви сільськогосподарських наук, виробничих галузей, професій та спеціальностей. 90
2.14. Назви сільськогосподарських підприємств, об’єднань, їхніх структурних підрозділів та форм організації праці 92
2.15. Назви робочих операцій, матеріалів, споруд, приміщень спеціального призначення та їх частин у сільському будівництві 95
2.16. Назви одиниць вимірювання, величин, оцінки та показників у сільському господарстві 97
Висновки до другого розділу. 98
Розділ 3. Освоєння галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології 100
3.1. Фонетико-графічне освоєння галліцизмів як складової термінологічного словника сучасного сільського господарства. 100
3.2. Морфологічна адаптація галліцизмів у сучасній термінології сільського господарства. 124
3.3. Словотвірно-структурні особливості термінів-галліцизмів сучасної галузі сільського господарства. 132
3. 4. Галліцизми у складі термінологічних словосполучень. 146
3.5. Семантичне освоєння запозичень з французької мови в сучасній термінології сільськогосподарської науки та виробництва. 154
Висновки до третього розділу. 170
Висновки. 173
Додаток А. Реєстр галліцизмів, використовуваних у сучасній українській сільськогосподарській термінології 178
Список використаних джерел. 205

ВСТУП
Термінологія різних галузей людської діяльності і знання завжди була й залишається найбільш динамічним складником лексичних систем усіх мов. Розвиток термінологічної лексики тісно пов’язаний з історією розвитку національної мови, з одного боку, та історією розвитку науки, техніки й усієї матеріальної культури, з іншого. Термінологія сільського господарства становить значний інтерес для лінгвістичних досліджень через те, що віддзеркалює одну з прадавніх сфер людської діяльності та фактично є представником так званих природно утворених терміносистем. Її розвиток детермінований однією з головних тенденцій сучасного світу прагненням до інтеграції в економіці, науці та виробництві. На базі міжнародної кооперації та агропромислової інтеграції, появи нових технологій та сучасної техніки здійснюється подальший розвиток сільськогосподарського виробництва, зростає обсяг обміну спеціальною інформацією, що неминуче пов’язане з кількісним зростанням і якісним удосконаленням сільськогосподарської термінології та вживанням у ній термінів іншомовного походження.
Запозичення на сьогодні є одним із потужних засобів поповнення складу українських терміносистем, про що свідчить залучення великої кількості іншомовних лексем до термінологічного фонду різних галузей знань. Незважаючи на те, що останнім часом інтенсивність запозичення з французької в українську мову слабшає, роль уходжень із цієї мови є важливою, а частина давніх запозичень активізувалася саме в наш час разом із переосмисленням лексичних значень або включенням у складні назви. Дотримуючись історичного підходу, відносимо до слів французького походження не тільки питомі лексеми, що виникли безпосередньо у французькій мові, а й похідні слова, що утворились у французькій мові шляхом деривації від основ іншомовного походження (переважно латинських і грецьких) і набули значень, відмінних від етимонів, а також лексеми, запозичені з інших мов, що набули семантичної та фонетико-морфологічної модифікації у французькій мові.
Під галліцизмами розуміємо не тільки безпосередньо іменники, прикметники та дієслова, запозичені з французької мови, а й похідні від них одиниці, субституйовані українськими словотвірними засобами для входження їх в українську мову. При цьому їх узуальний статус у сучасній українській сільськогосподарській термінології закріплений фаховою лексикографією або незалежним уживанням як мінімум у двох україномовних фахових джерелах. На основі аналізу словотворчої структури сільськогосподарської термінології, який дає можливість говорити про те, що на сучасному етапі кількісна перевага належить лексикалізованим термінологічним сполученням, залучаємо до аналізу не тільки морфеми і терміни-однослови, а також і термінологічні сполучення, компоненти яких базуються на лексичних запозиченнях із французької мови.
Вивчення галліцизмів здійснене на матеріалі великої за обсягом, неоднорідної та складної української сільськогосподарської термінології. Складовими частинами сучасної сільськогосподарської термінології є терміносистеми цілого комплексу взаємоінтегрованих наук, які можна умовно поділити на такі групи: 1) науки про вирощування рослин (загальне землеробство і рослинництво); 2) науки про методи створення нових сортів сільськогосподарських рослин, порід тварин та вирощування насіння (селекція, насінництво та ін.); 3) науки про середовище розвитку сільськогосподарських рослин (ґрунтознавство, агрохімія, агромеліорація, агроекологія тощо); 4) науки про захист сільськогосподарських рослин (сільськогосподарська й лісова ентомологія, фітопатологія); 5) науки про тваринництво (загальна і спеціальна зоотехнія); 6) ветеринарні науки; 7) інженерні науки (сільськогосподарська механізація, вчення про використання сільськогосподарських машин, сільське будівництво та ін.); 8) науки про первинну переробку та зберігання сільськогосподарських продуктів. Таке різноманіття терміносистем зумовлює неоднорідність складу досліджуваної термінології: до її корпусу входять запозичення, семантично співвідносні не лише із сільським господарством, але й ботанічним, зоологічним, медичним, хімічним та іншими термінологічними ресурсами. За допомогою компонентного аналізу в значенні кожного залученого до дослідження галліцизма можна виявити сему (чи семи), що співвідносять значення терміна з сільськогосподарським поняттям. Співвіднесення терміна з сільськогосподарським поняттям визнаємо тим системоутворювальним чинником, що дає змогу вважати терміни-галліцизми, що первісно належали до інших терміноресурсів (ботанічного, зоологічного, медичного, технічного тощо), або до загальнолітературної мови, сільськогосподарськими термінами. Поняття „сільськогосподарська термінологія” розуміємо широко як сукупність термінологічних систем, пов’язаних із наукою і виробництвом сільськогосподарської продукції. У роботі залучаємо до аналізу лише терміни-галліцизми сучасної української сільськогосподарської терміносистеми, що є специфічною та однією з найчисельніших в українській мові.
Об’єктом дослідження є галліцизми, використовувані для творення українських термінів сільського господарства.
Процеси фонетичного, морфологічного, словотвірного та семантичного освоєння галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології становлять предмет дослідження. Аналіз було здійснено на матеріалі сучасних словникарських праць різного типу: тлумачних термінологічних і загальномовних [31; 111; 143; 227; 228], перекладних термінологічних і загальномовних [75; 176; 182; 183; 234; 235; 262; 263; 264], словників іншомовних слів [207; 208; 209; 224], енциклопедичних [189; 231; 271; 272], етимологічних [64; 261], орфографічних [233], словотвірних [90], морфемних [170]. Залучено також наукові монографії [99; 200; 241], довідкова література [58; 59; 60; 92; 93; 94; 145; 167], навчальні посібники й підручники [35; 52; 116; 139; 159; 201; 225], які вийшли з друку у 90-ті рр. ХХ поч. ХХІ ст. Крім того, термінологічний матеріал добирався з періодичних фахових видань за період 2003 2007 рр. [34; 77].
У дисертації досліджено українську сільськогосподарську термінологію 90-х років ХХ століття початку ХХІ століття. Звернення саме до цього періоду дає можливість здійснити багатоаспектний аналіз освоєння галліцизмів, що залучаються до термінотворення протягом останніх років, дослідити їх ступінь поширеності в період розбудови національних терміносистем, спрогнозувати тенденції подальшого розвитку термінотворення за участю аналізованих одиниць.
Останнім часом дослідження специфіки формування і функціонування галузевих терміносистем української мови набули особливої актуальності. Своєрідність ситуації з українською термінологією полягає в поєднанні щонайменше двох актуальних аспектів її розвитку. По-перше, це нагальна потреба в її упорядкуванні та стандартизації, що неминуче пов’язано з аналізом питань освоєння іншомовних запозичень і доцільності їх використання. По-друге, високий рівень сучасної науки та виробництва зумовлює появу міждисциплінарних напрямів, що відбивають окремі галузеві підрозділи та, відповідно, збільшують кількісний склад окремих терміносистем. В останні роки низку праць українських мовознавців присвячено різним аспектам функціонування запозичень в українських галузевих термінологіях. Н.Ктитарова у статті „Формування і розвиток металургійної термінології в Україні” наголошує, що „запозичення з інших національних мов, відрізняючись більшою чи меншою активністю, були і залишаються одним із джерел термінотворення і взагалі поповнення загального словникового складу при утворенні нових слів у зв’язку з соціальним розвитком людства” [122, с. 527], та з огляду на це аналізує металургійну термінологію. Аналогічну спрямованість мають здійснені на матеріалі різних терміносистем української мови роботи І.Вакулик [28], М.Дмитрук [57], С.Дорошенко [61], М.Зеленцової [74], В.Калашника [83], Н.Кобзар [102], Л.Козак [104], Т.Кравченко [117], О.Лисенко [131], А.Ніколаєвої [144], С.Овсейчик [147], А.Олійник [152], Г.Халимоненка [239] та ін. [15; 67; 104; 130; 136; 138; 144; 174].
В українській та зарубіжній лінгвістиці є лише поодинокі роботи, у яких досліджено галліцизми на різному рівні. Таку спрямованість мають, зокрема, роботи Л.Чурсіної Словотвірна валентність основ французького походження в сучасній українській літературній мові” [248], „Валентні характеристики прикметникових основ французького походження в сучасній українській мові” [247]. Дослідниця виявляє дериваційні потенції французьких запозичень, описує особливості словотвірно активних основ і визначає загальні тенденції реалізації словотвірної валентності основ французького походження в сучасній українській літературній мові. Об’єктом аналізу робіт В.Сімонок Семантические связи французских наименований лиц в украинском литературном языке” [199] і „Мовна картина світу. Взаємодія мов” [204] також є французькі запозичення сучасної української літературної мови. На базі значного за обсягом фактичного матеріалу подається класифікація запозичень з французької мови як у таксонімічному, так і у структурно-семантичному планах. Галліцизми характеризуються у зв’язку з їх місцем в українській мовній картині світу, виявляються найбільш і найменш прониклі для французьких елементів її зони, передусім у лексичній системі української мови. Проводиться аналіз французьких запозичень, зокрема назв осіб, розкривається їх семантична організація, лексико-семантичні зв’язки із суто українськими та запозиченими з інших мов словами. В.Сімонок переконливо доводить: незважаючи на те, що з середини ХХ століття інтенсивність запозичення галліцизмів в українську мову слабшає під натиском „англомовних” слів, все ще з’являється деяка кількість нових французьких лексичних значень, а також відбувається переосмислення або включення галліцизмів, що прийшли в українську мову раніше, у складні назви [204, с. 143 144]. Аналогічної думки дотримується російська дослідниця Е.Бурова. Її дисертаційна робота „Лексические галлицизмы в современном русском языке: прагмалингвистический аспект” [26] присвячена вивченню галліцизмів у сучасній російській мові (пострадянського періоду) з огляду на лінгвопрагматику, що зумовило вибір основної джерельної бази дослідження сучасні засоби масової інформації. Дослідниця наголошує: незважаючи на домінуючий приплив англо-американізмів у російську мову кінця ХХ поч. ХХІ ст., роль нових запозичень із французької мови є важливою, а частина давніх галліцизмів активізувалась, причому актуалізувалася саме в наш час [26, с. 2]. У французькому мовознавстві слід виокремити передусім роботи Ф.Респланді [276] та Г.Вальтер [279; 280], в яких розглядаються чинники та наслідки семантичної адаптації французьких слів в інших мовах світу, зокрема англійській, грецькій, естонській, італійській, іспанській, німецькій, російській. До мовознавців, які досліджували чи продовжують досліджувати питання освоєння французьких запозичень у певній мові-реципієнті, слід віднести також Л.Булаховського [24], А.Булику [25], Т.Григор’єву [48], Б.Забавникова [72], Н.Іщенко [81], М.Калінієвич [84], В.Комлєва [109], І.Крейна [119], Л.Крисіна [121], C.Ожегова [151], О.Пилакіну [165], З.Семерикову [191], І.Смирнову [213] та ін. Зазначені автори розглядають різні аспекти вивчення процесів адаптації французьких запозичень на фонетичному, морфологічному, словотвірному і лексико-семантичному рівнях у польській, російській, білоруській, англійській, німецькій, румунській та інших мовах. Щодо вивчення галліцизмів у якійсь конкретній термінологічній системі тієї чи іншої мови, то спеціальних робіт з цієї проблематики не виявлено. Не знайдено також системних робіт із питань асиміляції французьких запозичень українською мовою на фонетичному і морфологічному рівнях, що складають підґрунтя еволюційного процесу лексико-семантичної та словотвірної асиміляції. Особливості функціонування галліцизмів у тій чи іншій термінологічній системі української мови також залишилися поза увагою мовознавців.
Таким чином, мовознавці вивчали питання французьких лексичних запозичень залежно від інших аналітичних завдань. Дослідження галліцизмів у лексиці галузевих терміносистем спеціально не проводились, тобто цілий комплекс проблем лишився поза увагою лінгвістів, хоч ця категорія лексики в історії формування українського словника є дуже важливою, а її роль до кінця не визначена.
Актуальність роботи зумовлена насамперед орієнтацією сучасного мовознавства на багатоаспектне вивчення функціонування мови, зумовлене, зокрема, потребами забезпечення мовним кодом понять із певних сфер науки і виробництва. Усебічний розгляд галліцизмів сучасної сільськогосподарської термінології зумовлений насамперед практичними потребами суспільства. З’ясування загальних і специфічних закономірностей освоєння та функціонування галліцизмів у терміносистемі сільського господарства, аналіз процесів творення термінів, дослідження їхнього складу сприятиме впорядкуванню всієї терміносистеми, її стандартизації, дасть змогу прогнозувати тенденції її подальшого розвитку.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертація відповідає загальній науковій проблемі кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди „Закономірності розвитку і функціонування мов”. Тема дисертації затверджена на засіданні бюро Наукової координаційної ради „Українська мова” Інституту української мови НАН України, протокол № 20 від 11 травня 2004 року.
Мета дисертаційної роботи на основі вивчення результатів процесів освоєння галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології виявити специфіку термінів французького походження в науково-виробничій сфері.
Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких дослідницьких завдань:
1) з’ясувати обсяг поняття „сільськогосподарська термінологія” на основі виявлення джерел її формування і обґрунтування інтегрованого характеру науково-поняттєвого апарату сучасного сільського господарства;
2) уточнити семантичний обсяг поняття „галліцизм”, зокрема стосовно його використовування як одиниці терміносистеми;
3) виділити корпус галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології, зафіксованих у словниках різного типу, науковій і навчальній літературі та періодичних фахових виданнях;
4) тематично диференціювати галліцизми сучасної української сільськогосподарської термінології;
5) дослідити та систематизувати результати процесів освоєння галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології на фонетичному, морфологічному, словотвірному та семантичному рівнях;
6) визначити основні способи утворення термінів сільського господарства із залученням компонентів французького походження;
7) дати практичні рекомендації щодо унормування і стандартизації галліцизмів української сільськогосподарської термінології на сучасному етапі.
Методи дослідження. У дисертаційній роботі застосовано аналітико-описовий метод для вивчення кожної термінологічної одиниці в структурному і семантичному аспектах, найповнішого узагальнення та класифікації мовних фактів. Дослідження плану змісту термінів-галліцизмів, уточнення семантичної структури лексичних одиниць здійснювалося шляхом використання дефініційного аналізу і прийомів компонентного аналізу. Як допоміжний використано кількісний метод, який дозволяє встановити співвідношення між різними досліджуваними фактами.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше в українському мовознавстві об’єктом комплексного системного аналізу стали галліцизми української сільськогосподарської термінології. До аналізу залучено фактичний матеріал, більша частина якого не була предметом спеціального дослідження. Уперше на матеріалі запозичень із французької мови в українській сільськогосподарській термінології виявлено та визначено характерні риси освоєння французьких запозичених одиниць у терміносистемі та здійснена спроба систематизувати результати освоєння французьких запозичень українською мовою на широкому термінологічному матеріалі.
Теоретичне значення дисертаційної роботи вбачається в тому, що її основні положення та висновки сприяють систематизації знань і поглибленню відомостей про загальні напрями розвитку словникового складу української мови, зокрема спеціальної лексики, а також можуть бути використані для подальшої розробки теорії освоєння запозичень в українській літературній мові. Проведений аналіз дає глибше уявлення про системну організацію не лише досліджуваної термінології, а й термінологічної лексики української мови взагалі, про різні типи взаємозв’язку і взаємодії лексико-семантичних одиниць у її межах. Запропонований аналіз буде сприяти впорядкуванню та стандартизації української науково-виробничої термінології.
Дисертація має практичне значення, оскільки її результати можуть бути використані в лексикографічній роботі (під час укладання тлумачних і перекладних сільськогосподарських термінологічних словників), у навчальному процесі (під час підготовки та викладання спецкурсів і спецсемінарів, присвячених проблемам термінознавства, вивчення запозичень на різних рівнях, а також у спецкурсах для фахівців сільськогосподарського профілю та під час керівництва кваліфікаційними роботами різного рівня).
Апробація роботи. Основні теоретичні положення та результати дослідження апробовано на Міжнародній науково-практичній конференції Мова у професійному вимірі: комунікативно-культурний аспект” (Харків, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції „Східнослов’янська філологія: Від Нестора до сьогодення” (Горлівка, 2006), ХІІІ Міжнародній конференції з функціональної лінгвістики „Язык и мир” (Ялта, 2006), ХІІ Міжнародній конференції з актуальних проблем семантичних досліджень „Текст та його одиниці в аспекті різних лінгвістичних парадигм (на матеріалі української та російської мов) (Харків, 2007), Міжнародній науково-практичній конференції „Технічний прогрес в АПК” (Харків, 2008), Всеукраїнській науковій конференції „Іван Ковалик і сучасне мовознавство” (до 100-річчя від дня народження Івана Ковалика) (Івано-Франківськ, 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Мова у професійному вимірі: комунікативно-культурний аспект” (Харків, 2008), науково-практичній конференції гуманітарних кафедр, присвяченій 10-річчю факультету технізації переробки та зберігання сільськогосподарської продукції Харківського державного технічного університету сільського господарства (Харків, 2003), науково-практичній конференції гуманітарних кафедр Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка „Актуальні проблеми вивчення гуманітарних дисциплін у вищій школі” (Харків, 2005). Результати дослідження обговорювалися на науково-методичних семінарах кафедри української мови Харківського національного педагогічного університету імені Г.С.Сковороди. Різні аспекти досліджуваної проблеми відображено в 11 публікаціях, серед них 6 статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України. Усі публікації одноосібні.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, переліку умовних скорочень, додатка. Повний обсяг роботи становить 229 сторінок, текстова частина 177 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Питома вага запозичених слів у лексичній системі кожної мови безперервно зростає внаслідок формування глобального інформаційного простору, суспільних та економічних процесів, спрямованих на світову інтеграцію, постійно збагачуючи словниковий склад сучасних мов та впливаючи на їхній розвиток. Відображаючи суспільно-економічні процеси та зміни, лексика сучасних галузевих терміносистем, зокрема сільськогосподарська термінологія, задовольняє суспільні потреби в запозиченні та творенні нових слів і словосполучень. У словотворчих процесах яскраво виявлена соціальна зумовленість мови, її тісний зв’язок із розвитком усього суспільства. При формуванні національної термінології необхідно орієнтуватися на власний фундамент, але при цьому пам’ятати й про традицію, орієнтовану на повноцінну комунікацію, розуміння між фахівцями на міжнародному рівні. Вмотивовану наявність іншомовних термінів у мові не можна розглядати як негативне явище, оскільки вони сприяють міжнародним контактам на науковому та технічному рівнях.
2. Аналіз фонетичної субституції французьких фонем засобами української мови дав змогу встановити деякі закономірності, характерні для відтворення вимови галліцизмів у мові-реципієнті. Звуковий образ термінів французького походження пристосовується до фонетичних законів української мови, тому більшість звуків галліцизмів це звичайні українські фонеми або їхні комбінаторні та позиційні варіанти. Фонетична система української мови має у більшості випадків фонеми-аналоги (22 із 37) французьких фонем, що можуть забезпечити близьке відтворення фонетичного образу французької лексеми. Спільність фонем української та французької мов є відносною, але достатньою для регулярної субституції, для процесу якої характерні такі явища, як проста субституція, звукова конвергенція та звукова дивергенція. Основну роль у фонетичному освоєнні відіграє артикуляторно-акустична близькість французьких та відповідних українських фонем. Спостерігається послідовність при використанні однієї фонеми (алофона) як відповідника для субституції французької фонеми, якщо аналогічна фонема є у системі української мови. У разі, коли українська фонетична система не має таких фонем-аналогів (15 із 37), французькі фонеми субституюються такими відповідниками української мови, що передають звучання французьких фонем наближено. Можливі також випадки, коли фонема із системи із широким фонемним репертуаром замінюється сполученням двох фонем мови-одержувача, що маємо при аналізі субституції носових. На відтворення французької акцентуаційної системи українською мовою впливає багато чинників: шляхи проникнення запозичення, роль мови-посередника, традиції вимови та написання, що змінювались у різні часи. Найбільш прийнятою та актуальною є така вимова галліцизмів у сучасній українській мові, яка, використовуючи фонічні елементи української мови, найбільше наближається до вимови етимонів.
3. Для графічної асиміляції галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології характерні такі різновиди: 1) трансфонація; 2) транслітерація; 3)змішаний варіант. Освоєння галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології комплексний, багатосторонній процес існування іншомовного слова в мові-реципієнті, всі сторони якого тісно пов’язані і взаємозумовлені. Фонетичні зміни ведуть до орфографічних, і навпаки.
4. У процесі морфологічної адаптації українською мовою терміни французького походження зазнають упливу структурної аналогії, оформлюючись продуктивними для мови-реципієнта афіксами. Основними морфологічними змінами, що їх зазнали галліцизми на українськомовному ґрунті, були: втрата основного французького родового показника-артикля, зміна віднесеності до роду, набуття рядом іменників категорії середнього роду, відсутньої у французькій мові, трансформація французьких суфіксів та закінчень і набуття нових афіксів у зв’язку із входженням їх до іншої словозмінної парадигми.
5. Більшість термінів французького походження включилася у словотвірну систему української мови і дала похідні. Велика кількість термінів-гібридів з основами або афіксами французького походження свідчить про високий рівень фонетичної, морфологічної та семантичної асиміляції запозичених слів і про процес їх активного освоєння на словотвірному рівні. Найбільшу активність у словотворі виявляють галліцизми, що належать до часто вживаної лексики у термінології сучасного сільського господарства та відзначаються регулярністю. Галліцизми з високим рівнем освоєності утворюють на українському мовному ґрунті регулярні словотвірні ряди. Найменш освоєними з огляду на це залишаються іменники, що набули в українській мові категорії середнього роду або вживаються тільки в однині. Специфічність фонетичної оболонки і морфемної будови накладає певні обмеження на участь подібних слів у словотворі.
6. Однією з проблем нормування української термінології сільського господарства є формальна варіативність, адже вибір найдоцільнішого та найраціональнішого варіанта, передусім такого, що відповідає не лише лінгвістичним вимогам, а й основним тенденціям розвитку термінолексики і термінотворення, є важливим етапом унормування термінології. Варіанти термінів-галліцизмів у сучасній термінології сільського господарства розглядаємо як тотожні за значенням спільнокореневі термінологічні одиниці, що мають деякі розбіжності знакової форми в межах того самого денотата: фонеми, афікси або їх поєднання. У складі термінології сільського господарства виявлено такі різновиди формальних варіантів: фонетичні (гомоз гумоз, парцель парцела), граматичні (алюр алюра, вольєр вольєра, манжет манжета) та словотвірні (ванільний ванілевий, кольматаж кольматація, нівеляція нівелювання). Хоча варіантність термінів у галузевій термінології можна розцінювати як небажане явище, водночас саме варіанти (більшою мірою це стосується словотвірних) відображають внутрішні закони розвитку мови, допомагають знайти найвиразніші мовні засоби для передавання наукових та виробничих понять. Загалом, варіантність галліцизмів не створює проблему в складі сучасної сільськогосподарської термінології.
7. Аналіз результатів семантичного освоєння дає підстави зробити висновок, що ці процеси відбуваються за такими основними напрямами: 1) зміни у семантичній структурі, обсязі та характері значень запозичень під час входження в українську термінологічну систему; 2) перегрупування значень у семантичній структурі терміна, частіше у зв’язку з розвитком нових значень; 3) пристосування термінів французького походження до лексико-семантичної системи української мови (синонімія, антонімія). Однак серед галліцизмів, що ввійшли до складу української сільськогосподарської термінології, найбільше термінів, що функціонують у мові-реципієнті у тому самому семантичному обсязі, що й у мові-донорі. Це можна пояснити тим, що терміни відображають наукову картину світу. На семантичному рівні зміни мають двоплановий характер: запозичення, пристосовуючись до іншої лексико- семантичної системи, зазнають упливу цієї системи, але й сама семантична система мови-реципієнта змінюється під упливом цього запозичення.
8. Функціонування термінів французького походження в сучасній українській сільськогосподарській термінології репрезентує системну організацію термінології на рівні лексико-семантичної парадигматики, що підлягає загальній організації лексичної системи мови. До появи нових семантичних значень запозичених лексем спричинюють головним чином метафоричні, метонімічні та функціональні переноси, що ґрунтуються на існуючих у лексико-семантичній системі зв’язках і закономірностях. Активізації цих мовних процесів в останні десятиліття сприяє тісна взаємодія між лексичними системами загальнолітературної мови та спеціальних галузей знання, зумовлена необхідністю дати назви багатьом новим поняттям, предметам і явищам, що з’являються внаслідок науково-технічного прогресу та розвитку міжнародної кооперації. При розгляді парадигматичних відношень необхідно враховувати екстралінгвальну мотивацію термінів, а також живий зв’язок компонентів природно сформованих національних термінологічних систем із загальною лексикою. Питання єдності семантичної організації термінолексики у межах семантичного поля є актуальним і потребує подальшої уваги термінологів.
9. Процеси та результати освоєння галліцизмів у сучасній українській сільськогосподарській термінології в цілому відповідають загальним тенденціям і нормам загальнолітературної мови. Збагачення сучасної української літературної мови новою термінологією, в якій раціонально поєднуються національні й іншомовні елементи, не порушує її фонетичної й граматичної системи і є необхідною передумовою нормального функціонування в ній наукового стилю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авилова Н.С. Слова интернационального происхождения в русском литературном языке нового времени (глаголы с заимствованной основой) / АвиловаН.С. — М. : Наука, 1967. — 244 с.
2. Адливанкин С.Ю. К вопросу о явлении заимствований в области словообразования / С.Ю.Адливанкин // Учен. зап. Перм. гос. ун-та. — Пермь, 1965.— Т. 137, вып. 1. — С. 514.
3. Азарова Л.Є. Складні слова в українській мові: структура, семантика, концепція «золотої» пропорції : монографія / АзароваЛ.Є. — Вінниця : УНІВЕРСУМВінниця, 2000. — 222 с.
4. Акуленко В.В. Вопросы интернационализации словарного состава языка / АкуленкоВ.В. — Харьков : Изд-во Харьк. ун-та, 1972. — 216 с.
5. Акуленко В.В. Співвідношення національного та інтернаціонального у мові / В.В.Акуленко // Мовознавство. — 1976. — №1. — С. 312.
6. Александрова Г.А. Образність як джерело утворення технічної термінології / Г.А.Александрова // Мовознавство. — 1973. — № 5. — С. 3536.
7. Андреев Н.Д. Именное словообразование в спортивной терминологии / АндреевН.Д., Замбржицкий В.Л. // Развитие современного русского языка. — М. : Изд-во АН СССР, 1963. — С. 119135.
8. Аристова В.М. Англо-русские языковые контакты (англицизмы в русском языке) / АристоваВ.М. — Л. : Изд-во Ленинград. ун-та, 1978. — 150 с.
9. Аспекты семантических исследований / [А.А.Уфимцева, Е.С.Кубрякова, Н.Д.Арутюнова и др.]. — М. : Наука, 1980. — 356 с.
10. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С.Ахманова. — М. : Сов. Энцикл., 1969. — 608 с.
11. Белодед И.К. Контакты украинского языка с другими славянскими языками и унификация его устной литературной формы / Белодед И.К. — Киев : Наук. думка, 1968. — 35 с.
12. Беляева Т.М. Словообразовательная валентность глагольных основ в английском языке / Беляева Т.М. — М. : Высш. шк., 1979. — 184 с.
13. Беспояско Е.К. Развитие словообразовательной структуры современного украинского языка в связи с интернационализацией его лексического состава : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.02 «Языки народов СССР /украинский язык/» / Е.К.Беспояско. — Киев, 1980. — 24 с.
14. Биржакова Е.Э. Очерки по исторической лексикологии русского языка XVIII века. Языковые контакты и заимствования / Биржакова Е.Э., ВойноваЛ.А., КутинаЛ.Л. — Л.: Наука, 1972. — 430 с.
15. Білогуб А. Термінолексика з огляду на розвиток міжмовних контактів (на матеріалі німецької мови) / АллаБілогуб // Проблеми української термінології : матеріали 5 Міжнар. наук. конф. «Словосвіт’98». — Львів, 1998. — С. 8083.
16. Білодід І.К. Особливості наукової термінології в період НТР: напрями вивчення й опису / Білодід І.К., Лагутіна А.В. // Вісн. АН УРСР. — 1979. — № 6. — С. 1421.
17. Бойко М.Ф. Нові тенденції в розвитку сільськогосподарської термінології / М.Ф.Бойко // Мовознавство. Наукові записки. — 1961. — Т. 16. — С. 9395.
18. Бойчук І.В. Адаптація французьких онімів в українській та російській мовах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / І.В.Бойчук. — Донецьк, 2002. — 20 с.
19. Борисенко В.Й. Курс української історії: з найдавніших часів до ХХ століття / Борисенко В.Й. — К. : Либідь, 1998. — 616 с.
20. Боярова Л.Г. Українська термінологія як об’єкт мовного планування / Л.Г.Боярова // Wiener Slawistischer Almanach. — Wien, 2006. — Bd 58. — S. 223233.
21. Брагина А.А. Чужое — свое (от заимствования к словотворчеству) / А.А.Брагина // Грамматика и норма. — М. : Наука, 1977. — С. 124130.
22. Будагов Р.А. История слов в истории общества / Будагов Р.А. — М.: Просвещение, 1971. — 268 с.
23. Будагов Р.А. Система и антисистема в науке о языке / Р.А.Будагов // Вопр. языкознания. — 1978. — № 4. — С. 317.
24. Булаховский Л.А. Звуковые и грамматические особенности некоторых французских заимствований в литературном языке первой половины 19 века / Л.А.Булаховский // Науч. зап. Харьк. гос. ин-та иностр. языков. — Харьков, 1941.— Т. 2. — С. 2537.
25. Булыка А.М. Лексічныя запазычанні у беларускай мове 14 18 ст. / Булыка А.М.— Мінск : Навука і техніка, 1980. — 256 с.
26. Бурова Э.А. Лексические галлицизмы в современном русском языке: прагмалингвистический аспект : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук / Э.Я.Бурова. — Ростов н/Д : РГЭУ, 2004. — 26 с.
27. Бурячок А.А. Із спостережень над мовою сільськогосподарської літератури / А.А.Бурячок // Питання мовної культури. — 1967. — Вип. 1. — С. 8196.
28. Вакулик І.І. Запозичення з класичних мов у науковій термінології сучасних європейських мов (на матеріалі юридичних та економічних термінів української, російської, німецької, англійської, французької мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / І.І.Вакулик. — К., 2004. — 20 с.
29. Васильева Н.В. К семантическому и функциональному описанию греко-латинских терминоэлементов в лингвистической терминологии / Н.В.Васильева // Вопр. языкознания. — 1983. —№ 3. — С. 7179.
30. Веденина Л.Г. Особенности французского языка / Веденина Л.Г. — М. : Просвещение, 1988. — 240 с.
31. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад., голов. ред. В.Т.Бусел]. — К.; Ірпинь : Перун, 2007. — 1736 с.
32. Виноградов В.В. Русский язык (грамматическое учение о слове) / ВиноградовВ.В. — М. : Высш. шк., 1972. — 614 с.
33. Винокур Г.О. О некоторых явлениях словообразования в русской технической терминологии / Г.О.Винокур // Тр. Моск. ин-та истории, философии и литературы (МИФЛИ). — М., 1939. — Т. 4. : Сборник статей по языкознанию. — С. 354.
34. Вісник аграрної науки : наук. теорет. журн. / Укр. акад. аграр. наук. — 1922 — К., 20032007.
35. Войтюк Д.Г. Сільськогосподарські машини: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Д.Г.Войтюк, Г.Р.Гаврилюк. — К.: Урожай, 1994. — 448 с.
36. Гак В.Г. Беседы о французском слове. (Из сравнительной лексикологии французского и русского языков) / Гак В.Г. — М.: Междунар. отношения, 1966. — 334 с.
37. Галенко И.Г. О некоторых особенностях составных слов / И.Г.Галенко // Вестн. Львов. ун-та. — Львов, 1960. — Вып. 10. — С. 6067.
38. Гальди Л. Слова романского происхождения в русском языке / Гальди Л. — М.: Изд-во МГУ, 1958. — 81 с.
39. Ганич Д.І. Неологізми сільськогосподарського виробництва / Д.І.Ганич // Науково-технічний прогрес і мова / АН УРСР, Ін-т мовознавства. — К.: Наук. думка, 1978. — С. 7177.
40. Гарнунг Б.В. К вопросу о типах и формах взаимодействия языков / Б.В.Гарнунг // Доклады и сообщения Ин-та языкознания АН СССР. — М., 1952. — № 2. — С. 37.
41. Гимпелевич В.С. О членимости заимствованных слов в русском языке / В.С.Гимпелевич // Развитие современного русского языка. Словообразование. Членимость слова. — М.: Наука, 1975. — С. 192198.
42. Головин Б.Н. Лингвистические основы учения о терминах / Головин Б.Н., Кобрин Р.Ю. — М.: Высш. шк., 1987. — 104 с.
43. Головин Б.Н. Типы терминосистем и основания их различения / Б.Н.Головин // Термин и слово : межвуз. сб. — Горький, 1981. — С. 310.
44. Горецький П.Й. Історія української лексикографії / Горецький П.Й. — К.: Вид-во АН УРСР, 1963. — 241 с.
45. Городенська К.Г. Словотвірна структура слова (відменникові деривати) / Городенська К.Г., Кравченко М.В. — К.: Наук. думка, 1981. — 199 с.
46. Городенська К. Проблема словотвірної ідентичності в українській термінології / Катерина Городенська // Українська термінологія і сучасність : зб. наук. пр. / відп. ред. Л.О.Симоненко. — К., 1998. — С. 1013.
47. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія: навч. посіб. / В.О.Горпинич. — К.: Вища шк., 1999. — 207 с.
48. Григорьева Т.А. О галлицизмах в русской речи и некоторых отклонениях от нормы при их освоении / Т.А.Григорьева // Учен. зап. Рязан. гос. пед. ин-та — Рязань, 1962. — Т. 30. — С. 221228.
49. Гринев С.В. Введение в терминоведение / Гринев С.В. — М.: МГУ : МПУ, 1993. — 309 с.
50. Гринев С.В. Терминологические заимствования (краткий обзор современного состояния вопроса) / С.В.Гринев // Вопросы заимствования и упорядочивания иноязычных терминов и терминоэлементов. — М.: Наука, 1982. — С. 108135.
51. Гриценко С.П. Лексичний вплив як чинник динаміки структури мови реципієнта (на матеріалі латинських запозичень українських пам’яток кінця 1617 ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство»/ С.П.Гриценко. — К., 1999. — 20 с.
52. Гудзь В.П. Землеробство / В.П. Гудзь, І.Д.Примак, Ю.В.Будьонний ; за ред. В.П.Гудзя. — К. : Урожай, 1996. — 184 с.
53. Даниленко В.П. Лексико-семантические и грамматические особенности терминов / В.П.Даниленко // Исследования по русской терминологии. — М.: Наука, 1971.— С. 2637.
54. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания / Даниленко В.П. — М.: Наука, 1977. — 246 с.
55. Демьянов В.Г. Фонетико-морфологическая адаптация иноязычной лексики в русском языке 17 века / Демьянов В.Г. — М.: Наука, 1990. — 159 с.
56. Дідківська Л.П. Словотвір. Синонімія. Стилістика / Дідківська Л.П., РоднінаЛ.О. — К.: Наук. думка, 1982. — 168 с.
57. Дмитрук М.В. Формування української ветеринарної лексики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / М.В.Дмитрук. — Запоріжжя, 2001. — 21 с.
58. Довідник по регулюванню сільськогосподарських машин / за ред. В.І.Кочева. — [2-е вид., переробл. і доповн.]. — К.: Урожай, 1993. — 264 с.
59. Довідник працівника агрохімслужби / за ред. Б.С.Носка. — К.: Урожай, 1991.— 280 с.
60. Довідник сільського інженера / [В.Д.Гречкосій, О.М.Погорілець, І.І.Евенко та ін.] ; за ред. В.Д.Гречкосія. — К.: Урожай, 1991. — 400 с.
61. Дорошенко С.М. Формування та розвиток української термінології нафтогазової промисловості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / С.М.Дорошенко. — К., 2004. — 22 с.
62. Дружинін Г.В. Сучасні лексичні запозичення: прагматика, семантика, соціолінгвістика : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Г.В.Дружинін. — Д., 2006. 19 с.
63. Д’яков А.С. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти / Д’яков А.С., Кияк Т.Р., Куделько З.Б. — К.: КМ Akademia, 2000. — 216 с.
64. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / редкол. : О. С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.]. — К.: Наук. думка, 1982. — Т. 1 : АГ. — 630 с. ; 1985. — Т. 2: ДК. — 570 с. ; 1989. — Т. 3 : КМ. — 549 с. ; 2004. — Т. 4 : МП. — 653 с. ; 2006.— Т. 5 : РТ. — 704 с.
65. Ефремов Л.П. Лексические заимствования и словообразование / Л.П.Ефремов // Иностр. филология. — 1974. — Вып. 3. — С. 111118.
66. Ефремов Л.П. Сущность лексического заимствования и основные признаки освоения заимствованных слов : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук / Л.П.Ефремов. — Алма-Ата, 1959. — 22 с.
67. Жданова Н.О. Терміноутворювальні механізми у сфері біржової лексики : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н.О.Жданова. — Донецьк, 2003. — 20 с.
68. Жлуктенко Ю.О. Мовні контакти: проблеми інтерлінгвістики / ЖлуктенкоЮ.О.— К.: Вид-во Київ. ун-ту, 1966. — 135 с.
69. Жовтобрюх М.А. Мова української періодичної преси / Жовтобрюх М.А. — К.: Наук. думка, 1970. — 303 с.
70. Жовтобрюх М.А. Науковий стиль української мови / М.А.Жовтобрюх // Мовознавство. — 1963. — №1. — С. 39.
71. Жовтобрюх М.А. Українська літературна мова / Жовтобрюх М.А. — К.: Наук. думка, 1984. — 255 с.
72. Забавников Б.Н. Об аспектной классификации французских заимствований в немецком языке / Забавников Б.Н. — Воронеж : Изд-во Воронеж. ун-та, 1966. — 32с.
73. Звегинцев В.А. Очерки по общему языкознанию / Звегинцев В.А. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1962. — 384 с.
74. Зеленцова М.Г. Особливості відображення іншомовної термінології в мовах-реципієнтах (на матеріалі термінології менеджменту російської та української мов) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство»/ М.Г.Зеленцова. — Донецьк, 2006. — 20 с.
75. Зембинская Т.Н. Русско-украинский словарь терминов сельскохозяйственной техники / Т.Н.Зембинская, И.В.Морозов, В.В.Дубичинский. — Харьков: ХДТУСГ, 2004. — 222 с.
76. Земская Е.А. Современный русский язык. Словообразование : учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по специальности № 2101 «Русский язык и література» / Земская Е.А. — М.: Просвещение, 1973. — 304 с.
77. Зерно і хліб : щокварт. наук.-вироб. журн. — 1995 . — К.: Ред.-вид. центр «ЗіХ», 20032007.
78. Зиндер Л.Р. Общая фонетика / Зиндер Л.Р. — 2-е изд. — М.: Наука, 1979. — 258 с.
79. Интернациональные элементы в лексике и терминологии / [Белодед И.К., Акуленко В.В., Праур А. и др.]. — Харьков: Выща шк. Изд-во при Харьк. ун-те, 1980. — 208 с.
80. Ирачек И. Ударение существительных с суффиксом аж в современном русском литературном языке / И. Ирачек // Русский язык за рубежом. — 1969. — № 2. — С.9294.
81. Ищенко Н.В. Особенности заимствования французской лексики английским языком Канады : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук : 10.02.04 «Германские языки» / Н.В.Ищенко. — М., 1980. — 24 с.
82. Історія української мови. Лексика і фразеологія / відп. ред. Русанівський В.М. — К.: Наук. думка, 1983. — 742 с.
83. Калашник В. Еволюція впливу російської і англійської мов на розвиток української науково-технічної термінології в умовах глобалізації економіки й інтернаціоналізації науки / В.Калашник, М.Черпак // Вісн. Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Сер. Пробл. укр. термінології. — Львів, 2000. — № 402. — С. 131132.
84. Калиниевич М.М. Заимствования из французского языка в современном русском литературном языке в свете фонологической и морфологической систем / Калиниевич М.М. — Познань, 1978. — 71 с.
85. Капанадзе Л.А. Взаимодействие терминологической и общеупотребительной лексики / Л.А.Капанадзе // Развитие лексики современного русского языка. — М.: Наука, 1965. — С. 206207.
86. Карабута О.П. Лексико-семантична і словотвірна структура зоологічних назв сучасної української мови : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О.П.Карабута. — Д., 1997. — 24 с.
87. Карлинский А.Е. Основы теории взаимодействия языков / Карлинский А.Е. — Алма-Ата : Гылым, 1990. —180 с.
88. Карпенко Ю.Ю. Фонетика і фонологія сучасної української мови / відп. ред. М.М.Фащенко ; Одес. держ. ун-т ім. І.І.Мечникова / Карпенко Ю.Ю. — Одеса: Чорномор’я, 1996. —144 с.
89. Карпіловська Є.Л. Конструювання складних словотвірних одиниць / Карпіловська Є.Л. — К. : Наук. думка, 1990. — 154 с