ОЙКОНІМІЯ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ ХІV-ХХ ст.

Краткое описание

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА

На правах рукопису

Дика Любов Леонтіївна

УДК 811.161.2: 81’373.21

ОЙКОНІМІЯ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ ХІV-ХХ ст.

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Бучко Дмитро Григорович,
доктор філологічних наук,
професор

Тернопіль - 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень.4

Вступ.11

Розділ І. Стан і перспективи регіонального дослідження ойконімії України та Східного Поділля зокрема...18

1.1. Регіональні дослідження ойконімії України18
1.2. Східне Поділля як об’єкт дослідження.27
1.3. Висновки до розділу І.36

Розділ ІІ. Формування і розвиток ойконімійної системи Східного Поділля протягом ХIV-ХХст37

2.1. Ойконімія Вінниччини ХІV-ХV ст39
2.2. Ойконімія Вінниччини ХVІ ст...46
2.3. Ойконімія Вінниччини ХVІІ ст.51
2.4. Ойконімія Вінниччини ХVІІІ ст57
2.5. Ойконімія Вінниччини ХІХ ст...62
2.6. Ойконімія Вінниччини ХХ ст66
2.7. Висновки до розділу ІІ73

Розділ ІІІ. Лексико-семантична характеристика етимонів ойконімів Вінниччини..75

3.1. Ойконіми Східного Поділля відантропонімного походження..80
3.1.1. Ойконіми зі слов’янськими автохтонними композитними іменами в основах82
3.1.2. Ойконіми зі слов’янськими автохтонними відкомпозитними іменами в основах.83
3.1.3. Ойконіми зі слов’янськими автохтонними відапелятивними особовими назвами або пізнішими прізвиськами в основах86
3.1.4. Ойконіми з християнськими іменами в основах90
3.2. Ойконіми Східного Поділля відапелятивного походження92
3.2.1. Ойконіми, в основах яких засвідчені загальні назви на означення ландшафту..94
3.2.2. Ойконіми, в основах яких засвідчені загальні назви на означення типу поселення94
3.2.3. Ойконіми, в основах яких засвідчені назви на означення гідрооб’єкта...95
3.3. Ойконіми Східного Поділля відтопонімного походження..96
3.3.1. Відтопонімні ойконіми, що мотивуються гідронімами..96
3.3.2. Відтопонімні ойконіми, що походять від існуючих уже назв поселень.97
3.4. Висновки до розділу ІІІ...98

Розділ ІV. Особливості дериваційної структури ойконімії Вінниччини100

4.1. Первинні назви поселень...100
4.1.1. Ойконіми на ичі.101
4.1.2. Ойконіми на івці, -инці.104
4.1.3. Ойконіми на ани, -яни.......................................................111
4.1.4. Відродинні ойконіми...115
4.1.5. Відапелятивні ойконіми, утворені шляхом топонімійної метонімії..119
4.1.6. Конфіксальні утворення..122
4.1.7. Ойконіми на исько, -ище.124
4.1.8. Ойконіми на иця (-овиця)126
4.1.9. Ойконіми з суфіксом ець..129
4.1.10. Відтопонімні ойконіми різної структури.131
4.2. Вторинні назви поселень...133
4.2.1. Ойконіми з посесивним суфіксом -*jь (-*j-е, -*j-а)..133
4.2.2. Ойконіми з посесивними суфіксами ів, -ин137
4.2.3. Ойконіми з посесивно-релятивним суфіксом івк-а141
4.2.4. Ойконіми з посесивним суфіксом их-а146
4.2.5. Ойконіми з посесивним суфіксом щин-а147
4.2.6. Демінутиви на чик (-ик)...149
4.2.7. Ойконіми з суфіксом к-а...150
4.2.8.Ойконіми, що походять від субстантивованих прикметників..154
4.2.9.Складні та складені назви ..157
4.2.10. Ойконіми Східного Поділля з посесивним значенням, виражені формою Р.в. ...165
4.2.11. Пам’яткові назви165
4.3. Висновки до розділу ІV.167

Висновки................................................................................................169
Список використаної літератури та джерел..176

ПРИЙНЯТІ УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
а) Джерела
АЛМ Акты Литовской метрики. / [собр. Ф.Леонтович]. Варшава, 1896-1897.
Т.1. Вып. 1: 1413-1498. 1986. 141, 169с.
Т.2. Вып.2: 1499-1507.- 1987. 121, 200, ІVс.
АЛРГ Акты Литовско-Русского государства. / [изд. М.Довнаръ-Запольскимъ]. - Вып. 1: 1390-1529. М., 1900.
Арх.ЮЗР Архив Юго-Западной России, изд. Временною комиссиею для раз бора древних актов, височайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. К., 1859-1914.
Ч. 3, Т. ІІІ: Акты о гайдамаках (1700-1768). 1876. 780с.
Ч.3, Т.ІV: Акты шведского государственного архива, относ. к истории Малороссии (1649-1660). 1908. 419с.
Ч. 5, Т.ІІ: Переписи еврейского населения въ юго-западномъ крае въ 1765-1791 гг.- 1890. 724с.
Ч.7, Т. ІІ: Акты о заселении Юго-Западной России. 1886. ІІ, 85, 647, ХІІс.
Ч. 8, Т.ІІ: Материалы для истории местного управления в связи с историею сословной организации. Акты Барского староства ХVІІ-ХVІІІвв. 1894. 274, 497с.
АТП 1947 Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ (на 1-е вересня 1946 р.). К.: Вид-во політичної літератури, 1947. 1064 с.
АТП 1969 Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 р. з дод. відомостей про зміни до 1 січня 1969 р.): У 2-х т. К., 1969.
Т.1. 1969. 541 с.
АТУ 1987 - Українська РСР: Адміністративно-територіальний устрій на 1 січня 1987 р. / [відп. ред. В.І.Кирненко]. К.: УРЕ, 1987. 504 с.
АЮЗР Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. / [собр. и изд. Археограф. коммиссиею]. - Т.1-15. - С-Пб., 1865-1892.
БН Петренко О.С. Брацлавське намісництво (90-ті роки ХVІІІ ст.) / О.С.Петренко. Вінниця, 2001. - 328с.
Богд. Богдан Ф. Словник українських прізвищ у Канаді / Ф.Богдан. - Вінніпег; Ванкувер: Наклад ономастичної комісії УВАН, 1974. 354с.
Вес. Веселовский С.Б. Ономастикон: Древнерусские имена, прозвища, фамилии / С.Б.Веселовский. - М.: Наука, 1974. 382 с.
ВТС Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел]. К.-Ірпінь: ВТП «Перун», 2001. 1440 с.
Г.-Б. - Горпинич В.О. Прізвища Середньої Наддніпрянщини (словник) / В.О.Горпинич, Ю.Б.Бабій // Ономастика і апелятиви. Наукове видання. Дніпропетровськ: Пороги, 2004. Випуск 20. - 141 с.
ГВКЛ Грамоты Великих князей Литовских с 1390 по 1569 г. / [собранные и изданные под редакциею В.Антоновича и К.Козловскаго]. К., 1868. 163с.
ГЕУ Географічна енциклопедія України: в 3 т. / [ред. кол.: О.М.Маринич (відп. ред.) та ін.]. К.: УРЕ. - 1989-1993.
Т.1: А-Ж. 1989. 414с., [12] арк. карт., [1] окр. арк. табл.; іл. карт.
Т.2: З-О. 1990. 479, [1] с., [10] арк. карт.; кольор. іл.
Т. 3: П-Я. 1993. 479с.; іл.
Гр. Грінченко Б. Словар української мови: у 4 т. / Б.Грінченко. К., 1907-1909.
Т.1. 1907. 490с.
Т.4. 1909. 563с.
Груш. Грушевський М.С. Барское староство, исторические очерки: ХV-ХVІІІ вв. / М.С.Грушевський. К, 1894. 470 с.
Груш. д. Грушевський М.С. Дополнительныя главы к изследованию: „Барское староство, исторические очерки” / М.С.Грушевський. К., 1894. - 56 с.
Гульдм. Гульдман В.К. Населённые места Подольской губернии / В.К.Гульдман К.-Под., 1893. 636с.
ЕСЛГНПР Етимологічний словник літописних географічних назв Південної Русі / [відп. ред. О.С.Стрижак]. К.: Наук. думка, 1985. 255 с.
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: у 7-ми т./ [гол. ред. О.С.Мельничук]. К.: Наук. думка, 1982-1989
Т. 1: А-Г. 1982. 634с.
Т. 2: Д-Копці. 1985. 573с.
Т. 3: Кора-М. 553с.
Т. 4: Н-П. 2004. 656с.
Кр. Крилов А. Населённые места Подольской губернии / А.Крилов. - К.-Под., 1905 - 586с.
Крик. Крикун М.Г. Кількість і структура поселень Подільського воєводства в першій половині ХVІІ ст. / М.Г.Крикун // Записки НТШ, т. ССХLІІІ: Праці історико-філософської секції. Львів, 2002. С. 374-511.
Крип. Крип’якевич І. Адміністративний поділ України (1648-1654 рр.) / І.Крип’якевич // Історичні джерела та їх використання. 1966. Вип. І. С.123-149
ЛВКЛ Попов А. Летопись Великих Князей Литовскихъ / Попов А.// Уч. зап. Акад. Наукъ. С.-Пб., 1854. - Кн.І. с.21-58.
Молч. Молчановский Н. Очерк известий о Подольской земле до 1434г. / Н.Молчановский. К., 1885. 388с.
Мор. Морошкин М.Я. Словянський именослов или собрание славянских личных имён в алфавитном порядке / М.Я.Морошкин. СПб., 1867. 213с.
ОН Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: у 2-х ч. / М.Й.Онишкевич. - К., 1984.
Ч.І 1984. - 495с.
Ч.ІІ 1984. - 515с.
Отам. Отамановський В.Д. Вінниця в ХІV-ХVІІ ст.: Історичне дослідження / В.Д.Отамановський. Вінниця: Континент-прим., 1993. 463с.
Под. Подолия. Историческое описание съ высочайшаго соизволения издано при министерстве внутренних дел П.Н.Батюшковым. - СПб., 1891. 264с.
РМ Руська (Волинська) Метрика. Актові джерела. Регістри документів Коронної канцелярії для українських земель (Волинське, Київське, Брацлавське, Чернігівське воєводства) 1569-1673. / [ред. і упор. Г.Боряк та ін.] - К., 2002. 983с.
РРУ Робітничий рух на Україні (1861-1884 рр.) / [зб. док. і матеріалів]. К., 1986. 424 с.
Свед. Сведения о населении Подольской губернии в 1906 г. К.-Под., 1907. 88с.
СГУ Словник гідронімів України / [ред. колегія: А.П.Непокупний, О.С. Стрижак, К.К.Цілуйко]. - К., 1979. 781 с.
Сел.РУ 1569-1647рр. Селянський рух на Україні (1569-1647 рр.). / [зб. документів і матеріалів]. К.: Наук. думка, 1993. 534 с.
Сел.РУ 1826-1849 рр. Селянський рух на Україні (1826-1849 рр.). / [зб. документів і матеріалів]. К.: Наук. думка, 1993. - 504 с.
Сел.РУ 1850-1861 рр. Селянський рух на Україні (1850-1861 рр.). / [Зб. документів і матеріалів]. К.: Наук. думка, 1988. 448 с.
Симаш. Симашкевич М. Историко-географический и этнографический очерк Подолии / М.Симашкевич // [Из Подольских Епархиальныхъ Ведомостей]. К.-Под., 1875. - Вып. І. С. 16-24.
СП Словник прізвищ: практичний словозмінно-орфографічний (на матеріалі Чернівеччини) / [укладачі: Бабич Н.Д., Колесник Н.С., Лук’янюк К.М. (гол. ред.) та ін.]. - Чернівці: «Букрек», 2002. 424 с.
ССУМ Словник староукраїнської мови ХІV-ХV ст.: у 2-х томах. К.: Наук. думка, 1977-1978.
Т. 2. 1978. 592 с.
ССНП... Списки сельских населеннях пунктов [] уезда / [по данным страхового отделения Подольской губ. зем. управы]. К.-Под., 1914-1915.
Брацлавского уезда. 1914. 25с.
Винницкого уезда. 1914. 24с.
Гайсинского уезда. 1915. 22 с.
Литинского уезда. 1914. 24с.
Могилевского. 1915. 24с.
Ольгопольского. 1914. 22с.
Ямпольского. 1914. 27с.
ССУП Редько Ю.К.Словник сучасних українських прізвищ: у 2-х томах / Ю. К.Редько. Львів, 2007.
Т. 1: А М. 2007. ХХVІ, 720 с.;
Т. 2: Н Я. 2007. 721-1438 с.; табл.
СУМ Словник української мови: в 11 т. / [ред. колегія: акад. АН УРСР І.К.Білодід (голова) та ін.] К.: Наук. думка, 1970-1980.
Т. 2: Г-Ж. 1971. 550с.
Тр. Трійняк І.І. Словник українських імен / І.І.Трійняк; [за ред. ЖелєзнякІ.М.] К.: Довіра, 2005. 510 с.
Туп. Тупиков Н.М. Словар древнерусских личных собственных имён / Н.М.Тупиков // Записки отделения русской и славянской археологии русского археологического общества. СПб., 1903. Т.6. С. 58-913.
Х.-Д. Худаш М.Л. Походження українських карпатських і прикарпатських назв населених пунктів (відантропонімні утворення) / М.Л.Худаш, М.О.Демчук. К.: Наук. думка, 1991. 268 с.
Швен. Швенцон А. Описание Литинского уезда Подольской губернии / А.Швенцон. - С.-Пб., 1901. - 157 с.
Шип. Шипович И. Летопись Винницкого капуцинскаго кляштора / И.Шипович. К.-Под., 1902. 55с.
МRPS Matricularum Regni Polonia Summaria. Warszawa, 1907-1919.
Źdź Źródła dźiejowe. Warzsawa, 1889-1911. Т.V, ХVІІІ, ХІХ, ХХ.
Sł Słownik staropolskich nazw osobowych / [Pod red. i ze wstępem W.Taszyckiego]. Wrocław etc., 1965-1985. T. 1-7.
Sv. - Svoboda J. Staročeská osobní jména a naše příjmení. / Svoboda J. Praha: Nakl. ČSAV, 1964. 317 s.

б) Назви районів
Барс. Барський Коз. Козятинський
Берш. Бершадський Коп. Копайгородський
Брац. Брацлавський Криж. Крижопільський
Вн. Вінницький Лип. Липовецький
Гайс. Гайсинський Літ. Літинський
Даш. Дашівський М.-Под. Могилів-Подільський
Джул. Джулинський М.-Кур. Муровано-Куриловецький
Джур. Джуринський Нем. Немирівський
Жм. Жмеринський Ольг. Ольгопільський
Ілл. Іллінецький Ор. Оратівський
Калин. Калинівський Піщ. Піщанський
Плис. Плисківський Тур. Турбівський
Погр. Погребищенський Улан. Уланівський
Сит. Ситковецький Хм. Хмільницький
Самг. Самгородський Черн. Чернівецький
Стан. Станіславчицький Чеч. Чечельницький
Теп. Теплицький Шарг. Шаргородський
Тивр. Тиврівський Шп. Шпиківський
Том. Томашпільський Ямп. Ямпільський
Трос. Тростянецький Яр. Яришівський
Тул. Тульчинський

в) Інші скорочення
апел. апелятив рос. російське
дифер. диференціювальний с. село
ЕН етнічна назва смт селище міського типу
згад. згадується СН службова назва
м. місто суф. суфікс
н.н. нова назва ст.н. стара назва
НП назва поселення теп. тепер
об. об’єднано т.п. тому подібне
ОН особова назва х. хутір

ВСТУП

Дослідження ойконімів України за їх походженням, історією формування та поширення дедалі активніше проводять українські ономасти. Як відомо, оніми становлять шар лексики, що відрізняється від інших класів своєрідною функцією індивідуального знаку та виявляє різноманітні зв’язки з апелятивними елементами лексики.
Ойконіми це особливий клас власних назв, які відрізняються від інших класів онімів своїм походженням, структурою, поширенням та ін. В ойконімії конкретних територій знаходять широке відображення різні історичні факти: час та причини заселення певних територій, шляхи та способи заснування населених пунктів, належність їх засновникам чи власникам. На основі назв поселень можна певним чином відтворювати господарське життя відповідних територій, розміщення давніх промислів, з’ясовувати факти, пов’язані з історією духовної культури народу, історичною етнографією. Семантика етимонів багатьох назв поселень містить відомості про місце розташування поселення, тип поселення, ландшафтну характеристику останніх тощо.
Незважаючи на наявність значної кількості регіональних досліджень ойконімії різних територіальних одиниць України (роботи К.Галаса, Ю.Карпенка, Є.Черняхівської, О.Стрижака, В.Лободи, Д.Бучка, Я.Пури, М.Худаша, М.Демчук, М.Торчинського, М.Габорака, В.Котович, В.Шульгача та ін.), на сьогоднішній день поза увагою дослідників залишилася ойконімія ще значної частини України, у т.ч. Східного Поділля.
Назви поселень цього регіону досі не були об’єктом спеціального ономастичного вивчення. Тому відсутність усебічного й комплексного дослідження топонімів Східного Поділля, яке ґрунтувалось би на синхронно-діахронному вивченні ойконімійної системи, зумовлює актуальність обраної теми.
Враховуючи сучасний адміністративно-територіальний поділ України, а також дані історії та географії, до Східного Поділля зараховуємо всі населені пункти сучасної Вінницької області. Аналізуючи ойконіми вказаного регіону, не беремо до уваги назви населених пунктів Монастирищенського району, оскільки він, за даними довідника „Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ” [204], вже у 1969 р. входить до складу Черкаської області.
У сучасній науково-довідковій літературі, зокрема в „Географічній енциклопедії України” [48], „Українській радянській енциклопедії” [206], територію нинішньої Вінницької област

Список литературы

ВИСНОВКИ

Східне Поділля - давня історична область, заселення якої сягає ще доби неоліту, енеоліту, епохи бронзи, раннього залізного віку. Зручне розташування, щедра земля і сприятливий клімат зумовили освоєння людьми території Вінниччини з прадавніх часів. Перші письмові згадки про населені пункти досліджуваної території маємо з ХІІ ст., що дозволяє говорити про формування ойконімійної системи цього регіону ще в давньоукраїнський період.
Історичне минуле Східного Поділля невід’ємно пов’язане з історією цілого Подільського краю, оскільки від початку свого існування більшість часу вони становили єдину територію. Міжусобні війни під час перебування у складі Литовського князівства, напади монголо-татар, зверхність Польщі, пізніше Руського князівства ці та інші події не могли не вплинути на розвиток і становлення ойконімійної системи Поділля та Східного Поділля зокрема.
Для розвитку і становлення ойконімії краю виняткове значення мав і демографічний фактор ріст населення, відповідно розширення кількості поселень: сіл, хуторів, присілків. Найвиразніше кількісний ріст таких об’єктів спостерігаємо у ХVІ, ХVІІ ст., а також у ХІХ на початку ХХ ст. У ХІХ ст. значно зростає кількість поселень завдяки створенню робітничих поселень при окремих гуральнях, цукроварнях: Гуральня, Гута, Цукерня та ін.
Визначивши територію Східного Поділля в межах сучасної Вінницької області, у дисертаційному дослідженні здійснено діахронний, структурно-словотвірний та лексико-семантичний аналіз назв населених пунктів цього краю.
Зроблений нами діахронний аналіз ойконімії Вінниччини від ХІV до ХХ ст. дозволив простежити становлення і розвиток топонімних моделей назв поселень досліджуваного регіону. Встановивши продуктивність та просторову локалізацію конкретних словотвірних типів назв населених пунктів, ми можемо зробити такі висновки:
1. Ойконіми з архаїчними формантами івц-і, -инц-і найпродуктивнішими були протягом ХV-ХVІІ ст. Вже у ХVІІІ ст. назви поселень на івці, -инці поступаються місцем ойконімам із суфіксом ‑івк‑а.
2. Давні назви поселень з архаїчним суфіксом -*j-ь (-*j-е, -*j-а) протягом всього аналізованого періоду характеризуються низькою продуктивністю. Найбільше число ойконімів Вінниччини на -*jь (-*jе, ‑*jа) виявлено нами у писемних пам’ятках ХІХ ст. - 46 одиниць.
3. Тенденцію до збільшення, починаючи з ХV ст., виявляють назви населених пунктів із суфіксом івк-а. Протягом ХVІІІ-ХХ ст. ці ойконіми є найпродуктивнішою словотвірною моделлю.
4. Назви поселень Вінниччини на ів, -ин характеризуються нестабільною продуктивністю. Так, у ХІV ст. ойконіми названого типу посідають перше місце, у ХV-XVІ ст. друге, а в ХVІІ-ХХ ст. третє. Хоча з кожним століттям кількість назв населених пунктів на ів, -ин зростає, зниження продуктивності останніх спричинене значним збільшенням числа топонімів інших словотвірних моделей.
5. Відродинні ойконіми найпродуктивнішими були лише у ХVІ ст., посідаючи третє місце. У ХVІІ-ХХ ст. назви поселень на и/-і займають четверту позицію, поступившись місцем ойконімам із суфіксами ів, -ин.
6. Непродуктивними виявилися ойконіми Східного Поділля на ани (‑яни), які фіксуються писемними джерелами, починаючи з ХVІ ст.; найбільша кількість їх засвідчена пам’ятками ХХ ст. 18 одиниць.
7. Складні та складені топоніми Вінниччини виявляють тенденцію до збільшення лише з ХVІІ ст., а вже у ХХ ст. такі назви займають четверте місце, випередивши ойконіми на и/-і.
8. Група ойконімів, утворених шляхом субстантивації прикметникових форм, найчисельнішою виявилася в ХХ ст. Збільшення кількості топонімів такого типу спричинене насамперед утворенням штучних назв.
9. Кількість назв населених пунктів Східного Поділля на ець, ‑иця дещо збільшується лише протягом ХІV-XVІ ст. У ХVІІ-ХХ ст. ці топоніми характеризуються відносною стабільністю, займаючи у цей період сьоме / восьме місця.
10. Починаючи від ХVІІ ст., тенденцію до зменшення виявляють утворення на ичі. У ХVІІІ ст. в писемних пам’ятках не засвідчено жодної відпатронімної назви із суф. ичі. Протягом ХІХ-ХХ ст. виявлено лише один ойконім такого типу.
11. Непродуктивними на території Вінниччини у досліджуваний період виявилися утворення на -чик, -ище, -щина, -иха, конфіксальні утворення.
12. Відтопонімні ойконіми на досліджуваній території з’являються у ХV ст., але найбільшу кількість таких назв зафіксовано писемними джерелами щойно у ХХ ст. 26 прикладів.
13. Характерним явищем для ойконімії Східного Поділля є творення назв населених пунктів шляхом топонімійної метонімії. Найпродуктивнішими такі топоніми виявилися у ХІХ-ХХ ст.
14. Ойконіми, виражені формою родового відмінка на зразок: Одлевського Петровського історичні джерела фіксують, починаючи з ХVІІІ ст. (лише один приклад). У ХХ ст. назви такого типу складають групу з 7 одиниць.
15. Пам’яткові назви на зразок Ворошилове, Кіровка, Некрасове, Шевченка та ін. з’являються щойно у ХХ ст. Їх група нараховує 45 топонімів.
Варто зазначити, що діахронний аналіз ойконімії Східного Поділля дозволив простежити не лише територію поширення та продуктивність конкретних словотвірних моделей назв поселень досліджуваного регіону протягом ХІV-ХХ ст., а також дав змогу встановити можливі зв’язки між топонімією й історією заселення цього краю.
Лексико-семантичний аналіз назв населених пунктів Вінниччини, виявлених нами протягом ХІV-ХХ ст., показав, що в основах більшості ойконімів досліджуваного регіону засвідчені антропоніми різного походження. Найчисельнішою серед них є група ойконімів, в основах яких засвідчені слов’янські автохтонні відапелятивні імена чи пізніші прізвиська: НП Воскодавинці < ОН Воскодавъ, НП Грижинці < ОН Грижа, НП Губин < Губа, НП Деревянки < ОН Дерев’янко, НП Калинівка < ОН Калина, НП Липівка < ОН Липа, НП Рожепи < ОН Рожепа та ін. Такі назви становлять 64,6 % від усіх назв поселень Вінницької області відантропонімного походження. Другими за кількістю фіксацій у писемних джерелах є топоніми, в основах яких засвідчені християнські імена: Антонів, Йосипівка, Карпівка, Кузьминці, Павленки, Тарасівка та ін. Група таких ойконімів нараховує 409 одиниць, що становить 29,8 % від усіх назв поселень Східного Поділля відантропонімного походження. Лише 5 % від топонімів аналізованого типу становлять назви поселень, основи яких мотивуються слов’янськими автохтонними відкомпозитними іменами: Бабинці < ОН Баба < Баб[ірадъ], пол. Bebierad, Babirad (Sl. I, с. 74); Будьки < ОН Будиславъ, Будимонъ [Мор., с.29]; Володіївці < ОНВолодимеръ [Мор., с. 47]; Дашів < ОН Даньслав [Мор., с.68]; Радівка < ОН Радимилъ, Радимиръ [Мор., с.162]; Теси < ОН Теславъ [Мор., с.192]; Станилівка < ОНСтаниславъ [Туп., с.372] і под.; Найменший відсоток серед топонімів Вінниччини відантропонімного походження становлять назви населених пунктів із слов’янськими автохтонними композитними іменами в основах: Брацлав, Владиславчик, Станіславчик та ін.; всього 0,4%.
Значно менше прикладів нараховує група назв поселень Вінницької області, в основах яких засвідчені загальні назви на зразок: Городок, Долинка, Майдан, Озерне, Селище, Слобода, Рів, Устя і под.; всього 162 ойконіми, що становить 8,1 % від усіх назв населених пунктів Східного Поділля, зафіксованих писемними пам’ятками ХІІ-ХХ ст. Серед ойконімів такого типу найбільшою кількістю прикладів представлено відапелятивні ойконіми, основи яких мотивуються загальними назвами на означення типу поселення (Городище, Майдан, Слобідка, Хатки та ін.). Малочисельними серед відапелятивних ойконімів є група назв населених пунктів, основи яких мотивуються загальними назвами на означення ландшафту: Берег, Жолоби, Яр та ін. (всього 13 прикладів) і група назв населених пунктів, основи яких мотивуються загальними назвами на означення гідрооб’єктів: Вікнина, Затока, Ставки, Устя та ін. (всього 15 прикладів).
Ще менше прикладів нараховує група ойконімів Східного Поділля відтопонімного походження: Великий Митник, Літинка, Мурашка, Нова Гута, Тростянчик, Яланець та ін.; усього 102 назви (5% від усіх назв населених пунктів Східного Поділля).
Аналізуючи ойконімію Східного Поділля за структурно-словотвірними особливостями, ми поділили її на дві групи: 1) назви поселень доойконімного рівня деривації, або первинні ойконіми; 2) назви поселень ойконімного рівня деривації, або вторинні ойконіми. За кількістю фіксацій у доступних нам писемних джерелах продуктивнішими виявилися назви населених пунктів Вінниччини ойконімного рівня деривації. Такі топоніми від часу свого виникнення були назвами поселень, а суфікси, за допомогою яких творилися вторинні ойконіми, є топонімотвірними. Так, назви населених пунктів досліджуваної території ойконімного рівня деривації представлені утвореннями на -*jь (-*jе, -*jа): Бершадь, Брацлав, Івча, Кічмань, Турич; посесивними утвореннями на ів, -ин: Антонів, Бахтин, Кинашів, Матейків, Сорочин, Чернятин; утвореннями на івка (‑ївка): Балабанівка, Василівка, Воробіївка, Гавришівка, Лукашівка, Радівка; утвореннями з суф. их-а: Дзвониха, Кайдачиха, Сидориха; утвореннями з суф. щин-а: Заливанщина, Лобжинщина, Хмілівщина; демінутивними утвореннями на чик: Владиславчик, Лучинчик, Половинчик, Тростянчик; утвореннями з суфіксом к-а (-ок, -ик): Бахтинок, Вернянка, Губник, Рогозка, Теплик; ойконімами, що походять від субстантивованих прикметників: Благодатне, Весняне, Жовтневе, Українське, Хороша; складеними та складними назвами: Велика Жмеринка, Комаргород, Лісогірка, Мала Кісниця, Нижчий Ольчедаїв, Новосілка, Стара Прилука; посесивними ойконімами, вираженими формою родового відмінка: Білецького, Петровського; пам’ятковими назвами: Ленінка, Шевченка, Чапаєвка.
Група назв поселень Вінниччини доойконімного рівня деривації є менш чисельною. Ойконіми названого типу творилися семантичним способом, тобто первинні назви населених пунктів спочатку були назвами окремих груп людей: Кузьминці („рід чи піддані Кузьми”), Онитківці („рід чи піддані Онитка”), Ситківці („рід чи піддані Ситка”). Згодом такі назви семантичним шляхом ставали ойконімами: ОН Йосип > йосипівці „люди Йосипа ” > НП Йосипівці.
Назви населених пунктів Східного Поділля доойконімного рівня деривації представлені утвореннями на ичі: Брохвичі, Демидовичі, Худоровичі; утвореннями на івці, -инці: Бабинці, Іванівці, Куманівці, Микулинці, Носівці; утвореннями на ани (-яни): Біляни, Липчани, Сокиряни; утвореннями на и/-і: Будьки, Буцні, Думенки, Петрані, Тютьки; ойконімами, утвореними шляхом топонімійної метонімії: Діброва, Лука, Монастирок, Очеретня, Ферма; конфіксальними утвореннями: Залісся, Заріччя, Міжлісся; утвореннями на исько, -ище: Городище, Монастирище, Слободище; утвореннями на иця: Гопчиця, Кісниця, Окниця, Студениця; утвореннями на ець: Вербовець, Крикливець, Пиковець, Соколець; відтопонімними утвореннями: Десна, Камянка, Лядова, Русава, Шпиківка.
Отже, зробивши комплексний аналіз ойконімійної системи Східного Поділля, ми дослідили її становлення та розвиток протягом ХІV-ХХ ст., виявили семантичні й словотвірні моделі, що репрезентуються у межах досліджуваного регіону, встановили їх продуктивність протягом ХІV-ХХст. Крім того, простежили просторову локалізацію конкретних моделей назв населених пунктів на території Вінниччини.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акты Литовской метрики. / [собр. Ф.Леонтович]. Варшава, 1896-1897.
Т.1. Вып. 1: 1413-1498. 1986. 141, 169с.
Т.2. Вып.2: 1499-1507.- 1987. 121, 200, ІVс.
2. Акты Литовско-Русского государства. / [изд. М.Довнаръ-Запольскимъ]. - Вып. 1: 1390-1529. М., 1900.
3. Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России. / [собр. и изд. Археограф. коммиссиею]. - Т.1-15. - С-Пб., 1865-1892.
4. Антонович В. Грановщина (Эпизод из истории Брацлавской Украины) / В.Антонович // Киевская Старина. 1888. №1/3. С.75-93.
5. Антонович В. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России / В.Антонович К., 1885. - Т.1. 168с.
6. Антонович В. Очеркъ истории Великого княжества Литовскаго до половины ХVст. / В.Антонович - К., 1878. Вып.І. 156, ІІс.
7. Антонович В. Путевые очерки Подолии / В.Антонович // Труды Комитета для историко-статистического описания Подольской епархии. Каменец-Полольский, 1911. - Вып. ХІ. 175с.
8. Архив Юго-Западной России, изд. Временною комиссиею для раз бора древних актов, височайше учрежденною при Киевском военном, Подольском и Волынском генерал-губернаторе. К., 1859-1914.
Ч.3, Т.ІV: Акты шведского государственного архива, относ. к истории Малороссии (1649-1660). 1908. 419с.
Ч. 5, Т.ІІ: Переписи еврейского населения въ юго-западномъ крае въ 1765-1791 гг.- 1890. 724с.
Ч.7, Т. ІІ: Акты о заселении Юго-Западной России. 1886. ІІ, 85, 647, ХІІс.
Ч. 8, Т.ІІ: Материалы для истории местного управления в связи с историею сословной организации. Акты Барского староства ХVІІ-ХVІІІвв. 1894. 274, 497с.
9. Білінський М. Вінницький замок. Історичний нарис з доби ХVІ-ХVІІІстоліть / М.Білінський - Вінниця, 1926. V, 18, VІІІ с., іл.
10. Білоус Л.В. Географічна номенклатура в ойконімії Вінниччини / Л.В.Білоус // Студії з ономастики та етимології. 2007. НАН України. Ін-т укр. мови. Ред.кол.: В.П.Шульгач (відп. ред.) та ін. 2007. С.8-12.
11. Бірила М.В. Беларуская антрапанімія. Уласныя імены, імены-мянушкі, імены па бацьку, прозвішчы / М.В. Бірила Мінск: Навука і тэхніка, 1966. 327 с.
12. Бірыла М.В. Анамастычныя словаўтваральныя элементы ва ўсходне- і заходнеславянскіх мовах (Адантрапанімічныя айконімы) / Бірыла М.В., Лемцюгова В.П. // VІІ Міжнародны з’езд славістаў. Доклады. Мінск: Навука і техніка, 1973. 62 c.
13. Богдан Ф. Словник українських прізвищ у Канаді / Ф.Богдан. - Вінніпег; Ванкувер: Наклад ономастичної комісії УВАН, 1974. 354с.
14. Боряк Г.В. Територія і залюдненість Брацлавщини в 1-й половині ХVІ ст. (до 1569 р.) / Г.В.Боряк // Історичні дослідження: Вітчизняна історія. 1985. - Вип.11. С.63-70
15. Бурдейний П.А. Вінницька область. Географічний нарис / П.А.Бурдейний, М.Б.Рубін. - К., 1967. 165 с.
16. Бучко Д.Г. Ареалы украинских топонимов на івці, инці в ХІV-ХХвв. / Д.Г.Бучко // Перспективы развития славянской ономастики. М.: Наука, 1980. С. 90-100.
17. Бучко Д.Г. Архаїчний тип ойконімів на *-jь на території Карпат і Прикарпаття / Д.Г.Бучко // Наукові записки ТДПУ: Мовознавство, вип.1. Тернопіль, 2002. С.188-200
18. Бучко Д.Відродинні ойконіми Надсяння / Д.Г.Бучко // Akta albaruthenica, rossica, polonica. VII міжнародная навуковая канферэнцыя „Беларуска-руска-польскае супастаўляльнае мовазнаўства, літаратуразнаўства, культуралогія”: Зборні навуковых артыкулаў/ Пад агульнай рэд. Г.М.Мезенка. Віцебск: Выдавецтва УА „ВДУ імя П.М.Машэрава”, 2006. С. 294-296.
19. Бучко Д.Г. Географічні назви на івці на Поділлі (До питання про колонізацію Поділля) / Д.Г. Бучко // Історичні джерела та їх використання. 1966. Вип. 2. С.93-98
20. Бучко Д.Г. Два рівні деривації в ойконімії / Д.Г.Бучко // Актуальні проблеми словотвору української мови. Тернопіль, 1993. С. 166-168.
21. Бучко Д.Г. До питання про семантичну деривацію в ойконімії / Д.Г.Бучко // Проблеми ономастичного словотвору: Тези доповідей наукового семінару. 1997. С. 5-6.
22. Бучко Д.Г. Кілька уваг про атрибути в складених ойконімах / Д.Г.Бучко // Студії з ономастики та етимології. 2004. С.16-21.
23. Бучко Д.Г. Кілька уваг про принципи номінації в ойконімії України / Д.Г.Бучко // Ономастика та етимологія: Зб. наук. праць на честь І.М.Желєзняк / Відп. ред. О.П.Карпенко. 1997. С. 13-23.
24. Бучко Д.Г. Класифікація ойконімів України (Словотвірно-мотиваційний аспект) / Д.Г.Бучко // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград, 2000. - Вип. 37. С.10-13.
25. Бучко Д.Г. Місцеві назви на инці на Поділлі / Д.Г.Бучко // Матеріали 2-ї Подільської історико-краєзнавчої конференції. Львів: „Каменяр”, 1968. С. 220-222.
26. Бучко Д.Г. Ойконіми Покуття на ани, -яни на загальнослов’янському фоні / Д.Г.Бучко // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного інституту. Серія: Українська лінгводидактика. Тернопіль, 1997. Вип. 1. - С. 83-86.
27. Бучко Д.Г. Ойконіми Покуття, утворені від родових назв / Д.Г.Бучко // Проблеми регіональної ономастики (Тези доп. і повід. наук. семінару). - 1994. С.15-16.
28. Бучко Д.Г. Ойконіми України на иха/-їха / Д.Г.Бучко // Традиційне і нове у вивченні власних імен: Тези доповідей міжнародної ономастичної конференції (13-16 жовтня). Донецьк Горлівка Святогірськ, 2005. С. 41-44.
29. Бучко Д.Г. Ойконіми України на иця / Д.Г.Бучко // Jezikoslovni zapiski. - 2007. № 13. С. 83-93.
30. Бучко Д.Г. Ойконімія Поділля ХVІІ ст. (За даними Хмельницького літопису) / Д.Г.Бучко // Roczniki Humanistyczne. - 2006-2007. Tom LIV-LV, zeszyt 7. - S. 139-148.
31. Бучко Д.Г. Походження назв населених пунктів Покуття / Д.Г.Бучко Львів: Світ, 1990. 142 с.
32. Бучко Д.Г. Походження та словотвір ойконімів типу Залужся, Міжгір’я, Підлісся в українській та інших слов’янських мовах / Д.Г.Бучко // Актуальні проблеми українського словотвору. Івано-Франківськ, 2002. С.522-529
33. Бучко Д.Г. Продуктивність і локалізація основних словотвірно-структурних моделей в ойконімії України / Д.Г.Бучко // Наукові записки. Серія: Мовознавство. Тернопіль: ТДПУ, 2003. Вип. 1. С.68-73
34. Бучко Д.Г. Радянська дійсність і ойконімійна система України / Д.Г.Бучко // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені В.Гнатюка. Мовознавство. - 2000. №1. С. 3-7.
35. Бучко Д.Г. Розвиток окремих топонімів Поділля / Д.Г.Бучко // Тези доповідей 4-ї Вінницької обласної історико-краєзнавчої конференції. Вінниця, 1986. С.45-46.
36. Бучко Д.Г. Топоніми Тернопільщини на иха / Д.Г.Бучко // Словотвір як вияв динаміки мови. Львів: ЛДУ, 1994. С. 31-32.
37. Бучко Д.Г. Українські ойконіми з компонентами город, -град та ‑піль/ -поль, -пілля, -поле на загальнослов’янському фоні / Д.Г.Бучко// До джерел: Зб. наук. праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-ліття. - Київ-Львів, 2004. - т.І. - С. 243-253.
38. Бучко Д.Г. Украинские топонимы на івці, -инці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Д.Г.Бучко. Львов, 1972. 22 с.
39. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел]. - Київ-Ірпінь: ВТП „Перун”, 2001. 1440 с.
40. Величко С. Летопись событий в Юго-Западной России в ХVІІ веке / С.Величко. К., 1991. Т.1. 371с.
41. Веселовский С.Б. Ономастикон: Древнерусские имена, прозвища, фамилии / С.Б.Веселовский. - М.: Наука, 1974. 382 с.
42. Вінниця. Історичний Нарис. Вінниця: Кн.-газ. в-во, 1964. - 353 с.
43. Вовк С. Нариси з історії Чечельника / С.Вовк, С.Таранець, В.Косаківський. Вінниця, 2000. 214с.
44. Габорак М.М. Назви поселень Назви поселень Івано-Франківщини (Бойківщина, Гуцульщина та Опілля). Історико-етимологічний словник / МирославГаборак. Івано-Франківськ: ОІППО; Снятин: ПрутПринт, 2007. 200с.
45. Габорак М. М. Семантико-словотвірні типи ойконімів Прикарпаття (ХІІ-ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / М.М. Габорак. - Івано-Франківськ, 1999. 18 с.
46. Габорак М.М. Словотвірні типи найдавніших ойконімів Прикарпаття / М.М.Габорак // Актуальні проблеми словотвору української мови. Тернопіль, 1993. С. 173-174.
47. Габорак М.М. Ойконіми Прикарпаття, мотивовані відкомпозитними особовими іменами / М.М.Габорак // Студії з ономастики та етимології. 2007. НАН України. Ін-т укр. мови. Ред.кол.: В.П.Шульгач (відп. ред.) та ін. 2007. С.58-71.
48. Галас К.І. Топоніміка Закарпатскої областї: (Назви населених пунктів): автор. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / К.І.Галас. Ужгород, 1960. 15 с.
49. Гальчак С. Земля над Россю. (Краєзнавчі нариси) / С.Гальчак. Вінниця, 1995. 127 с.
50. Географічна енциклопедія України: в 3 т. / [ред. кол.: О.М.Маринич (відп. ред.) та ін.]. К.: УРЕ. - 1989-1993.
Т.1: А-Ж. 1989. 414с., [12] арк. карт., [1] окр. арк. табл.; іл. карт.
Т.2: З-О. 1990. 479, [1] с., [10] арк. карт.; кольор. іл.
Т. 3: П-Я. 1993. 479с.; іл.
51. Герета Н.М. Лексико-семантичні та морфолого-синтаксичні способи творення ойконімів Прикарпаття та Південно-Східної Волині (зіставний аналіз) / Н.М.Герета // Студії з ономастики та етимології. 2004. НАН України. Ін-т укр. мови. Ред.кол.: В.П.Шульгач (відп. ред.) та ін. 2004. С. 57-60.
52. Герета Н.М. Ойконімія північної Хмельниччини: автор. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н.М.Герета. - Умань, 2004. 20 с.
53. Геродот. Історії геродота турійця з Гадікарнасса: В 9-ти кн. / Геродот. К.: Наук. думка, 1993. 575 с.
54. Гопак В.Д. До археологічної карти Вінницької області / В.Д.Гопак // Матеріали 2-ї Подільської історико-краєзнавчої конференції. Львів: „Каменяр”, 1968. С. 147-148.
55. Горпинич В.О. Прізвища Середньої Наддніпрянщини (словник) / В.О.Горпинич, Ю.Б.Бабій // Ономастика і апелятиви. Наукове видання. Дніпропетровськ: Пороги, 2004. Випуск 20. - 141 с.
56. Горпинич В.О., Корнієнко І.А. Прізвища Дніпровського Припоріжжя (словник) / В.О.Горпинич, І.А.Корнієнко. Дніпропетровськ: Пороги, 2003. 272 с.
57. Грамоты Великих князей Литовских с 1390 по 1569 г. / [собранные и изданные под редакциею В.Антоновича и К.Козловскаго]. К., 1868. 163с.
58. Григор’єв-наш. Поділля. Географічно-історичний нарис / Григор’єв-наш. К.-Под., 1919. 90 с.
59. Грінченко Б. Словар української мови: у 4 т. / Б.Грінченко // [зібр. ред. журн. „Киевская старина”. Надр. з вид. 1907-1909 рр., фотомех. способом]. К.: Вид-во АН УРСР, 1958-1959.
Т.1. 1907. 490с.
Т.2. 1908. 573, [4]с.
Т.3. 1909. 506с.
Т.4. 1909. 563с.
60. Грушевський М.С. Барское староство, исторические очерки: ХV-ХVІІІ вв. / М.С.Грушевський. К, 1894. 470 с.
61. Грушевський М.С. Дополнительныя главы к изследованию: „Барское староство, исторические очерки” / М.С.Грушевський. К., 1894.
62. Грушевський М.С. Нарис історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV ст. / М.С.Грушевський. К.: Наук. думка, 1991. 560 с.
63. Грушевський М.С. Опис Подільських замків 1494 р. / М.С.Грушевський // Записки наукового товариства ім.Шевченка. Львів, 1895. Т.VІІ. Кн.3. С.11-13.
64. Гульдман В.К. Населённые места Подольской губернии / В.К.Гульдман К.-Под., 1893. 636с.
65. Гульдман В.К. Памятники старины в Подолии. (Материалы для составления археологической карты Подольской губернии) / В.К.Гульдман. К.- Под., 1901. VІІ, 402, LVІІс.
66. Гульдман В.К. Подольская губерния. Опытъ географическо-статистическаго описания / В.К.Гульдман. - К.-Под.: Изд. Подольского губ. статист. комитета, 1889. ІІ, 414, 64, 26 с.
67. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української ак