ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ ТЕХНІКИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО НАУКИ ТА ОСВІТИ УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені І. І. МЕЧНИКОВА
КАФЕДРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

На правах рукопису

Южакова Олена Іванівна

УДК 811.161.2:621.56/59

ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ ХОЛОДИЛЬНОЇ ТЕХНІКИ
спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Науковий керівник
Бондар Олександр Іванович,
доктор філологічних наук,
професор

Одеса 2009

З М І С Т
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................5
ВСТУП..........................................................................................................................7
РОЗДІЛ І
БАГАТОАСПЕКТНІСТЬ ПІДХОДІВ ДО АНАЛІЗУ ТЕРМІНОСИСТЕМ.................................................................................................12
1.1. Традиційна «паспортизація» терміносистем.........................................12
1.1.1. Сучасні погляди на термін у світлі актуальних
проблем термінознавства.................................................................12
1.1.2. Проблематика термінологічних досліджень
в Україні на сучасному етапі...........................................................22
1.2. Когнітивна лінгвістика та її поняттєвий апарат
у дослідженні терміносистем...................................................................28
1.2.1. Концептосфера інженера-енергетика за фахом
«Холодильні машини та установки»...............................................28
1.2.2. Концепт як головна одиниця когнітивної
лінгвістики в когнітивному аналізі терміносистем.......................33
1.2.3. Визначення ролі фрейма для організації терміносистем..............40
1.3. Екстралінгвістичні та лінгвістичні чинники становлення
термінології холодильної техніки (ХТ) як складники всебічного
аналізу української термінології холодильної техніки (УТХТ).............46
1.3.1. Соціальні причини виникнення в Україні науки про штучний
холод як частини світової науки з холодильної справи.................46
1.3.2. Проблеми формування української термінології ХТ
в лінгвістичному аспекті....................................................................51
Висновки до розділу І.......................................................................................59
РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНІ, СИСТЕМНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ПАРАМЕТРИ КОНЦЕПТОСФЕРИ ХОЛОДИЛЬНА ТЕХНІКА.................................................62
2.1. Фрейм як структурна організація термінів навколо категорійних,
базових, опорних концептів та слотів
у концептосфері Холодильна техніка.....................................................62
2.2. Структурні параметри термінології концептосфери
Холодильна техніка..................................................................................72
2.3. Гніздотвірні терміни і терміноелементи як показники
системності термінології концептосфери Холодильна техніка...........76
2.4. Термінологічна антонімія та варіантність як спосіб пізнання світу
(семантичні параметри термінології концептосфери ХТ).....................78
2.4.1. Антонімія та варіантність у базовому концепті
Фізика низьких температур.............................................................78
2.4.2. Антонімія та варіантність у базовому концепті
Речовинна основа холодильної техніки............................................ 91
2.4.3. Антонімія та варіантність у базових концептах
Речі й системи, Технології та Людський чинник у ХТ......................99
Висновки до розділу ІІ.....................................................................................119
РОЗДІЛ 3
СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ТЕРМІНІВ У КОНЦЕПТОСФЕРІ
ХОЛОДИЛЬНА ТЕХНІКА.......................................................................................122
3.1. Лексико-семантичний спосіб творення термінів
у концептосфері Холодильна техніка....................................................122
3.1.1. Полісемія як основа для виникнення термінних новотворів
у концептосфері Холодильна техніка............................................122
3.1.2. Метафоризація як спосіб творення термінів
у концептосфері Холодильна техніка.............................................127
3.1.3. Звуження значення як різновид лексико-семантичного
способу творення термінів
у концептосфері Холодильна техніка.............................................136
3.1.4. Метонімізація як спосіб творення термінів
у концептосфері Холодильна техніка.............................................138
3.1.5. Функціонально-семантична стратифікація термінів
і терміноелементів концептосфери ХТ як лексична
джерельна база термінних номінацій.............................................141
3.2. Терміни концептосфери Холодильна техніка в
синтаксичному аспекті (термінні моделі)..............................................147
3.3. Терміни концептосфери ХТ в словотвірному аспекті...........................151
3.3.1. Терміни базового концепту Фізика низьких
температур у словотвірному аспекті............................................151
3.3.2. Терміни базового концепту Речовинна основа ХТ
в словотвірному аспекті....................................................................155
3.3.3. Терміни базових концептів Речі й системи, Технології
та Людський чинник у ХТ в словотвірному аспекті........................160
3.4. Запозичення та освоєння іншомовної лексики як способи
термінотворення в концептосфері Холодильна техніка.......................169
3.4.1. Етимологічний аналіз термінів і терміноелементів
у концептосфері Холодильна техніка..............................................169
3.4.2. Тенденції термінотворення в концептосфері
Холодильна техніка...........................................................................177
Висновки до розділу ІІІ....................................................................................181
ВИСНОВКИ...............................................................................................................183
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................188
ДОДАТКИ..................................................................................................................226
Додаток А..........................................................................................................226
Додаток Б..........................................................................................................253
Додаток В..........................................................................................................410
Додаток Д..........................................................................................................446

В С Т У П

Актуальність дослідження. За роки існування незалежної України життєві потреби зумовили інтенсивне опрацювання українських терміносистем різних галузей науки і техніки, дали новий поштовх для їх упорядкування та стандартизації на якісно вищому щаблі. Репрезентуючи систему наукових понять, термінологія на концептуальному рівні має універсальний глобальний характер, проте вербалізація наукових понять відзначається певними особливостями в терміносистемі кожної мови, що досліджували зарубіжні та вітчизняні вчені, розв´язуючи на конкретному матеріалі загальні й окремі проблеми термінознавства (Е. Вюстер [46], О. С. Герд [5052], С. В. Гриньов [61], М. Д. Гінзбург [284285], Б. М. Головін [54], В. П. Даниленко [6668], В. В. Дубічинський [31; 216], М. С. Зарицький [91], Л. В. Івіна [95], Т. Л. Канделакі [101102], Т. Р. Кияк [76; 109], І. М. Кочан [119121], В. М. Лейчик [143145], Д. С. Лотте [153], Л. А. Манерко [159], Г. П. Мацюк [204], Г. В. Наконечна [181], Н. Ф. Непийвода [185], Т. І. Панько [203], Т. С. Пристайко [219220], В. М. Прохорова [221], Л. О. Симоненко [246], В. А. Татаринов [270274] та ін.).ному рівні має універсальний глобальний характер, однак н
Наразі предметом глибокого осмислення і жвавого обговорення стали термінологічні системи різних сфер знань, зокрема галузеві технічні термінології, про що свідчать праці російських та українських дослідників (М. М. Бондарчук [24], С. М. Дорошенко [73], Н. К. Ктитарової [129], О. Ф. Кучеренко [136], Е. А. Лапіні [141], О. Г. Литвин [150], А. О. Ніколаєвої [188], Н. В. Нікуліної [189], Ю. Р. Олещенко [197], І. А. Хребтової [312], Л. В. Ярової [339]). Це пов´язано зі збільшенням ролі техніки в усіх сферах життя і насамперед з негативним техногенним впливом на довкілля, внаслідок чого аналіз української термінології холодильної техніки (УТХТ) є особливо актуальним.
Галузеві терміносистеми розглядали в різних ракурсах: з позицій структурної семантики, соціолінгвістики, функціонування, філософії і гносеології, логіки, історії терміносистем тощо. Сьогодні на часі когнітивний підхід, який вимагає нетрадиційного поглибленого опису терміносистем, що передбачає спробу інвентаризації термінів з виявом їхніх екстралінгвістичних та власне лінгвістичних характеристик, опис когнітивних моделей у вигляді фреймів. Якщо в російському термінознавстві цей підхід набуває все більшого поширення (праці І. Г. Гусєвої [65], Т. В. Дроздової [75], Л. В. Івіної [95], Ю. Ю. Уткіної [290] та ін.), то в українському він лише започатковується, що і визначає актуальність дослідження, оскільки, з одного боку, УТХТ до цього часу не приділяли достатньої уваги, попри те що немає жодної царини науки й виробництва, де б не використовували досягнення холодильної галузі (космос, екологія довкілля, медицина, мореплавство, сільське господарство тощо). В аналізованій сфері існують поодинокі праці, зокрема інженера В. Бродянського [28], який лише побіжно торкався питань термінології холодильної техніки (ХТ), виявляючи неточності між означуваним і означенням. З іншого боку, виокремлення характеристик концептів цієї галузі дасть змогу осмислити й систематизувати знання у сфері штучного холоду (ШХ), оформивши їх у відповідні фреймові структури.
Отже, актуальність теми зумовлена як складністю загальної наукової проблематики ХТ (наприклад, створення озонобезпечних холодоагентів), так і недостатньою розробленістю відповідної терміносистеми, що ускладнює чітке усвідомлення і розв´язання вузлових питань у цій галузі знань, вимагаючи негайного комплексного аналізу УТХТ, який міститиме розгляд її екстралінгвістичних та лінгвістичних параметрів.
Зв′язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах наукової теми кафедри української мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова «Дослідження етносоціопсихолінгвістичних аспектів функціонування української мови» (№ державної реєстрації 0106U008144).
Тему роботи затверджено на засіданні вченої ради філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова (Протокол № 9 від 29.06. 2005 р.) та на засіданні наукової координаційної ради «Українська мова» в Інституті української мови НАН України від 17 січня 2006 р. Витяг з протоколу № 30 від 01.02.2006 р.
Мета дисертації: здійснити комплексний аналіз УТХТ, відстежити провідні тенденції в її формуванні, становленні й розвитку.
Завдання:
1) розглянути різні підходи до вивчення терміносистем з акцентуванням уваги на особливостях когнітивного аспекту;
2) виявити екстралінгвістичні та лінгвістичні чинники становлення УТХТ;
3) з´ясувати обсяг української термінології холодильної техніки на підставі виокремлення категорійних, базових, опорних концептів та субконцептів нижчих рівнів, показати зв’язки між ними за допомогою фреймів;
4) виявити структурні, системні та семантичні параметри УТХТ;
5) здійснити стратифікацію термінолексики, тобто показати розшарування досліджуваних номінацій за міжнауковим, вузькогалузевим, загальнонауковим, загальнотехнічним та загальновживаним лексичними стратами;
6) описати лінгвістичні й термінознавчі способи творення номінацій на матеріалі УТХТ, визначити їх продуктивні і малопродуктивні моделі;
7) зробити генетичний аналіз термінолексики для виявлення тенденцій у сучасному термінотворенні.
Об′єктом дослідження обрано українську термінологію холодильної техніки, а саме терміни, що пов´язані з парком парових холодильних машин (ХМ). Предметом дослідження виступає системна організація термінів ХТ, тобто екстралінгвістичні, лінгвістичні та термінознавчі характеристики УТХТ.
Методи дослідження. Для здійснення цілісного аналізу термінокорпусу ХТ у дисертації застосовано комплекс методів, серед яких виокремлено загальні (спостереження, аналіз, синтез), лінгвістичні (описовий, структурний та ін.) і термінознавчі (методи класифікування термінологій та їх елементів). Лінгвістичні методи залучено для дослідження семантичної і формальної структури терміна як лексичної одиниці мови, а саме: описовий метод, що передбачає пояснення особливостей побудови термінних номінацій, мовну класифікацію та інтерпретацію аналізованих одиниць; елементи дистрибутивного аналізу дають змогу розкрити зв´язки та відношення між мовними елементами, їх оточенням; компонентний аналіз допомагає встановити структуру значення терміна. Метод фреймового аналізу забезпечує об’єктивність опису формування концептосфери УТХТ та її складників концептів нижчого (субконцептів) і вищого порядків (категорійних, базових, опорних). Елементи математичної статистики використано для виявлення продуктивних синтаксичних та словотвірних моделей.
Матеріалом дослідження є близько 3000 термінів і терміносполучень у галузі ХТ. Джерельною базою для формування термінокорпусу послужили словники (перекладні, тлумачні), навчальні посібники, підручники, науково-теоретичні журнали («Холод», «Холодильна техніка і технологія») та конспекти лекцій з відповідних дисциплін. Автора консультували фахівці: д.т.н. В. І. Живиця, д.т.н. Т. В. Морозюк, д.т.н. Р. К. Нікульшин, к.т.н. С. Ю. Лар´яновський, к.т.н. Л. І. Морозюк, ст. викл. І. С. Лар´яновський.
Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше в українському термінознавстві встановлено термінний корпус ХТ (галузь ХМ) за допомогою когнітивної моделі у вигляді фреймів, що значно полегшило визначення обсягу розглянутого об´єкта та аналіз логіко-поняттєвого змісту термінів. Уперше досліджено екстралінгвістичні чинники формування й розвитку УТХТ, з´ясовано функціонально-семантичну стратифікацію термінів як основу для виявлення їх лексичної джерельної бази, простежено особливості семантичних параметрів термінології, рівень її синтаксичної уніфікованості та сучасні тенденції в українському термінотворенні. Дисертація є першою спробою опису парадигматичних і синтагматичних відношень в українській фаховій лексиці низькотемпературної техніки, а також використання елементів когнітивного підходу у формуванні її термінології.
Теоретичне значення праці полягає в тому, що її результати становлять певний внесок у подальший розвиток термінознавства і сприятимуть вдосконаленню методики дослідження терміносистем з використанням методів когнітивної лінгвістики фреймового аналізу, який є принципово новою, експланаторною підвалиною для дослідження логіко-поняттєвого апарату будь-якої системи термінів. Одержані результати поглиблять знання про галузеву терміносистему, її поняттєві та мовні особливості, парадигматичні й синтагматичні відношення в ній, а також про специфіку галузевого термінотворення.
Практичне значення роботи полягає в тому, що отримані результати сприятимуть унормуванню і впорядкуванню термінології ХТ, а також прислужаться при укладанні словників, довідників з ХТ, у створенні фахових посібників та підручників, а зібраний та проаналізований корпус термінів стане підставою для стандартизації галузевої мови. Матеріали дисертації можна використати для читання курсів «Українська мова професійного спрямування», «Фахова мова і мовлення» та спецкурсів з історії і теорії термінознавства («Сучасний стан української технічної термінології: проблеми і перспективи»).
Апробація роботи. Дисертацію обговорено на засіданнях кафедри української мови Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. За темою дисертації виголошено доповіді на Міжнародній науковій конференції «Викладання мов: нові методики та технології» (Харків, 2004), на ХІІІ XVI Міжнародних наукових конференціях «Мова і культура» (Київ, 2004 2007), на ІХ та Х Міжнародних наукових конференціях «Проблеми української термінології. СловоСвіт» (Львів, 2006, 2008), на XIV та ХV Міжнародних лінгвістичних конференціях «Язык и мир» (Ялта, 2007, 2008).
Публікації. Основний зміст роботи висвітлено в 11 публікаціях, вісім з яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура роботи. Дисертація складається з переліку умовних скорочень, вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, який містить 357 позицій. Загальний обсяг роботи 475 сторінок, з яких 187 сторінок основного тексту. Матеріали дослідження узагальнено у 272 схемах, 42 таблицях і 1 діаграмі (Додатки А, Б, В, Д).

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. З-поміж різних підходів до аналізу термінолексики виокремлено засади опрацювання термінології ХТ: фреймовий як частина когнітивного, лінгвістичний, соціолінгвістичний і термінознавчий. Особливу увагу приділено когнітивному аналізу, який уможливив осмислення й систематизацію знань у сфері ХТ, оформлених у фреймові структури.
2. Розгляд термінів у соціолінгвістичному і лінгвістичному аспектах виявив різноманітні чинники, які вплинули на зародження термінології ХТ. Аналіз витоків створення номінацій сфери ШХ показав, що їх виникнення пов´язане з відкриттями ХVIII ст., а становлення з бурхливим розвитком ХТ у ХХ ст., проте мовна політика за радянських часів негативно відбилася на формуванні й розвитку українського технічного слова. Згідно з вищевикладеним запропоновано періодизацію розвитку УТХТ. Хронологічні межі першого етапу етапу становлення 20-і 30-і рр. ХХ ст. стосуються часу, коли було видано російсько-українські технічні словники, в яких провідним стало прагнення зафіксувати та узагальнити попередні надбання технічної думки. Другий період період русифікації тривав з кінця 30-х до початку 90-х рр. ХХ ст. і характеризувався перманентними замінами в технічних словниках українських варіантів термінів російськими. Третій період період відродження пов´язаний з відновленням національної термінології ХТ (він починається з 90-х рр. ХХ ст. і триває дотепер). Терміни цього періоду є об´єктом дисертаційного дослідження, адже активізацію процесів формування й розвитку термінології ХТ спостерігаємо протягом останніх двох десятиліть.
3. Для здійснення фреймового аналізу термінології ХТ використано такі поняття когнітивної лінгвістики, як «концепт», «фрейм», «слот». Доведено, що термін, який номінує технічну деталь, пристрій, процес, характеристику й параметр, це вербальний знак, співвіднесений з концептом на позначення кванта спеціальних знань. Термін може бути концептом, бо його мовна оболонка свідчить не тільки про певне членування світу фахівцем, а також про ступінь культури людського мислення, рівень еволюції людських знань. Отже, технічні концепти галузі ХТ у своїй сукупності відбивають злети (досягнення в галузі зберігання продуктів, медицини тощо) і хиби технічної думки (екологічні проблеми) на певних етапах розвитку культури.
4. Фрейм витлумачено в дослідженні як формалізовану організацію здобутих знань з ХТ, а слот як дрібнішу одиницю концепту, яка утворює концепт і може стати основою для подальшого членування. Створена фреймова модель дала змогу встановити обсяг термінології ХТ (2724 одиниці без урахування варіантів), виокремити категорійні (Дослідження в галузі ХТ; Галузі використання ШХ; Розрахунок, конструювання, виготовлення, монтаж, випробування ХТ; Експлуатація і ремонт ХТ), базові (ФНТ; РОХТ; Речі і системи; Технології та Людський чинник у ХТ) й опорні концепти. За допомогою фреймової моделі концептуальної схеми ХТ відображено ієрархію різних за змістовим наповненням одиниць (концептів, субконцептів, слотів), їх взаємообумовленість і взаємозв´язок, показано цілісність термінології, що дало підставу розглядати організацію знань про ШХ, тобто концептосферу ХТ, як частину людської діяльності, яка об´єднала різновекторні напрями людської думки (науковий, технічний та гуманітарний).
5. На підставі фреймового аналізу виявлено загальну кількість термінів, визначено довжину номінацій в галузі ХТ, що дорівнює ~ 2,8 слова. Проте довжина вузькогалузевого терміна більша ~ 3,6, що пояснено, з одного боку, становленням термінології сфери ШХ, а з другого, об´єктивними процесами ускладнення людського буття на тлі створених технічних досягнень, що спостережено в мові у вигляді подовження оперативних одиниць фахового мовлення. Цю тезу підтверджують дослідження компонентності термінів: незважаючи на загальне переважання двочленних конструкцій (965 35,3 %), порівняно з тричленними (638 23,6 %), чотиричленними (398 14,6 %) та одночленними номінаціями (314 11,5 %), у вузькогалузевому опорному концепті Холодильна машина три- і чотирикомпонентні терміни суттєво перевищують двослівні (відповідно, 66, 52 і 36 од. з 235 номінацій). Загалом, кількість неоднослівних термінів становить 2410 термінів (88,5 %), три- і більшекомпонентні номінації складають 53 % (1445 термінів), звідси стає очевидним пізніше створення термінів ХТ порівняно з одиницями природничих і певних технічних наук (машинобудування, електротехніки та ін.)
6. Термінознавчий підхід допоміг розкласифікувати терміни за сферами вживання, виявити кількісну перевагу міжгалузевих термінів (723 26,5 %), порівняно з фізичними (678 24,9 %), вузькоспеціальними (551 20,2 %) та хімічними номінаціями (88 3,2 %). Загалом ці різновиди становлять 74,8 % від усіх виокремлених термінів концептосфери ХТ (решта одиниць належить або сферам інших наук, або стосується кількох галузей одночасно). Встановлено, що термінологія ХТ належить до поліядерних, оскільки вона сформована на підставі природничих, точних і технічних наук, внаслідок чого відсоток, що характеризує термінолексику цих наук порівняно з іншими лексичними „нашаруваннями”, досить високий (55, 4 %).
7. Лінгвістичний підхід використано для визначення відповідних характеристик термінології ХТ (гніздотвірних термінів, семантичних параметрів термінології, лексичних стратів, продуктивних синтаксичних моделей, головних способів термінотворення, етимологічної розвідки). Так, показниками системності та відносної самостійності термінології концептосфери ХТ служать гніздотвірні терміни і терміноелементи (171), навколо яких групуються 2343 номінації, що складає 86,0 %.
8. Семантичні параметри термінології встановлено на підставі дослідження антонімічних та варіантних пар термінів. Усього нараховано 145 антонімічних термінологічних опозицій, з-поміж яких виявлено інтегральні семи («структура, кількість», «наявність/відсутність речовини, процесу», «відношення до реальності»), завдяки яким здійснюється семантичний зв´язок між складниками різних базових концептів ХТ. Доведено, що з-поміж 410 термінних пар і рядів найбільшу групу утворюють ономасіологічні варіанти (207 50,5 %), кількісно наповненою вважаємо і групу власне синонімів (128 термінологічних об´єднань 31,2 %), порівняно з формально-структурними варіантами (38 9,3 %). Поширене явище варіантності припускає подвійне тлумачення цього явища: варіантність багаторядна у часи формування й розвитку термінології, вона також є показником розвиненості мислення спеціалістів, що дозволяє висловити думку, використовуючи різні мовні засоби, проте у разі надмірності вона може спричинити плутанину і непорозуміння.
9. Аналіз виокремлених лексичних стратів (загальномовного, загальнонаукового, загальнотехнічного, міжнаукового, вузькоспеціального) показав, що матеріалом для творення термінів у галузі ХТ служить міжнаукова лексика (її доля становить 69,3 %), лексика загальнонаукового та загальнотехнічного шару (18,1 %), загальновживані слова (10,5 %) та вузькоспеціальні одиниці (2,1 %). Крім того, встановлено, що 71 номінація (3 %) утворена нетермінними елементами (словами загальномовного, загальнонаукового та загальнотехнічного стратів) і є термінно ненасиченою, решта (97 %) повністю або частково термінонасичена.
10. Дослідження способів термінотворення виявило: 478 термінів (17,6 %) побудовано лексико-семантичним способом, найпродуктивнішим різновидом якого визнано звуження значення (294 10,8 %), проте абсолютна більшість номінацій виникла завдяки синтаксичному способу творення (2410 неоднослівних термінів (88,5 %) створено за 275 моделями). Показник різновидів типів моделей термінології ХТ (К = 0,1) характеризує рівень уніфікованості термінології як низький. Продуктивними в концептосфері ШХ є 22 моделі з різною наповненістю від 10 до 653 одиниць, за якими створено 1943 терміни (80,6 %); відповідно, рівень уніфікованості з-поміж цих моделей високий (К = 0,01). Порівняно з іншими термінологіями в галузі ХТ зареєстровано незначну кількість однослівних та велику кількість три- і більшекомпонентних термінів певних конструкцій. Подані цифри підтверджують гіпотезу не тільки про перебіг формування власне технічної термінології ХТ, але й про ускладнення світу техніки, пристрої якої номінують, прагнучи однозначно розмежувати поняття.
11. За допомогою словотвірного аналізу термінних одиниць встановлено превалювання суфіксального способу творення термінів і терміноелементів (884 63,3 %), порівняно з осново- і словоскладанням (317 22,7 %), префіксацією (83 6,0 %), безафіксним способом (42 3,1 %), префіксально-суфіксальним (40 2,7 %) та рештою способів (30 2,1 %), з-поміж яких виокремлено абревіацію. Зафіксовано дві провідні «протилежні» сучасні тенденції у творенні термінів ХТ: виникнення великої кількості абревіатур, що спричинило відповідне «скорочення» терміна, з одного боку, та збільшення його довжини (компонентності) завдяки синтаксичному способу творення, з другого.
12. На підставі етимологічної характеристики термінної лексики концептосфери ХТ обґрунтовано передбачення про більшість питомих елементів (901 56,5 %) серед загальної кількості термінів і терміноелементів (1591), поряд з цим зафіксовано досить високий відсоток іншомовних одиниць (484 30,5 %) без урахування елементів мішаної групи (206 13,0 %), що вплинуло на процес засвоєння іншомовної термінолексики, який вважаємо тенденцією сучасного українського термінотворення.
13. Отже, УТХТ перебуває на стадії формування й становлення, на що вказує надмірна варіантність, лексична невпорядкованість, низька синтаксична уніфікованість, відсутність відповідних словників українською мовою, проте наразі вона має ознаки і термінології, і терміносистеми, оскільки за одними параметрами (велика кількість запозичень термінологічних фрагментів з інших наук, нерозрізнення певних термінних варіантів, часткова впорядкованість сукупності термінів іншими мовами, незавершеність формування МСЦ в межах української мови) її можна вважати термінологією, а за іншими терміносистемою, про що свідчать: велика кількість гіперонімів, невисокий відсоток контрарних антонімів, логічна структурованість, значна кількість гніздотвірних термінів та терміноелементів, наявність відомих теорій, шкіл, наукових праць. Це свідомо сконструйована сукупність термінів, і подальше опрацювання термінних номінацій, а також створення лексикографічних та інших наукових і навчальних праць за спеціальністю «Холодильні машини і установки» українською мовою дасть змогу впорядкувати УТХТ на вищому рівні та уналежнити її до розряду терміносистем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авербух К. Я. Терминологическая вариантность: теоретический и прикладной аспекты / К. Я. Авербух // Вопросы языкознания. 1986. № 6. С. 3849.
2. Азарова Л. Є. Структурна організація складників слів (концепція „золотої” пропорції): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л. Є Азарова. К., 2002. 38 с.
3. Александрова О. В. Филология, когнитивная лингвистика, дискурсивные исследования: общее и различное / О. В. Александрова // В кн.: С любовью к языку: [сб. н. тр., посвященный Е. С. Кубряковой]. М., Воронеж: И Я РАН, Воронежский гос. ун-т, 2002. С. 6165.
4. Алексеева Л. М. О соотношении слова и термина / Л. М. Алексеева // Проблемы социолингвистики и многоязычия / Отв. ред. А.-К. С. Баламамедов, В. А. Татаринов. М.: Московский Лицей, 1997. Т. 28. Вып. 1. С. 8392. (Библиотека журнала «Русский Филологический Вестник», Т. 28)
5. Алефиренко Н. Ф. Спорные проблемы семантики: [монография] / Н. Ф. Алефиренко. М.: Гнозис, 2005. 326 с.
6. Англо-русский словарь по холодильной и криогенной технике. Около 20 000 терминов / [сост. М. Б. Розенберг]. [2-е изд.]. М.: Русский язык, 1978. 467 с.
7. Апресян Ю. Д. Формальная модель языка и представление лексикографических знаний / Ю. Д. Апресян // Вопросы языкознания. 1990. №6. С. 123139.
8. Аскольдов C. А. Концепт и слово / С. А. Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста [антология]. М., 1997. С. 267279.
9. Бабушкин А. П. Типы концептов в лексико-фразеологической семантике языка: [монография] / А. П. Бабушкин. Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1996. 104 с.
10. Балог В. О. Галузева лексика в словнику української мови в 11-ти томах (1970-1980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / В. О. Балог. К., 2003. 16 с.
11. Баранов А. Н. Постулаты когнитивной семантики / А. Н. Баранов, Д. О. Добровольский // Известия АН. Серия литературы и языка. 1997. Т. 56. № 1. С. 1121.
12. Баранов А. Н. О типах сочетаемости метафорических моделей / А. Н. Баранов // Вопросы языкознания. 2003. № 2. С. 73 94.
13. Бардина Н. В. Языковая гармонизация сознания: [монография] / Н. В. Бардина. Одесса: Астропринт, 1997. 271 с.
14. Бацевич Ф. С. Філософія мови. Історія лінгво-філософських учень: [підруч. для студ. вищ. навч. закл.] / Ф. С. Бацевич. К.: ВЦ «Академія», 2008. 240 с. (Серія: «Альма-матер»).
15. Березин Ф. М. Общее языкознание: [учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по спец. № 2101 „Русский язык и литература”] / Ф. М. Березин, Б. Н. Головин. М.: Просвещение, 1979. 416 с.
16. Берковець В. В. Просодичні диференціальні ознаки функціонального стилю в українській мові: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / В. В. Берковець. К., 2004. 20 с.
17. Бібла С. В. Склад, джерела і шляхи формування української церковної термінології (назви церковних чинів, посад): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / С. В. Бібла. К., 1997. 20 с.
18. Бийяр Ф. Холод на службе человечества вклад Международного института холода / Ф. Бийяр / Доклад на ХХІ Международном конгрессе по холоду. [Вашингтон, США, август, 2003 г.] // Холодильная техника. 2004. № 1. С. 814.
19. Болдырев Н. Н. Когнитивная семантика: курс лекций по английской филологии [для студ. и асп. филол. спец-ей ун-тов] / Н. Н. Болдырев. Тамбов: Изд-во Тамбов. ун-та, 2000. 123 с.
20. Большой русско-украинский политехнический словарь около 160000 слов и словосочетаний / [сост. А. С. Благовещенский, С. А. Лунев, М. В. Смульская и др.; под ред. Благовещенского А. С.]. К.: Чумацький Шлях, 2002. 749 с.
21. Бондар О. І. Термінологічне планування в Україні протягом 30 50-х рр. ХХ ст. (на прикладі словників фізичних термінів) / О. І. Бондар, М. Григоренко // Записки з українського мовознавства [зб. наук. праць ОНУ імені І. І. Мечникова; відп. ред. О. І. Бондар]. Одеса, 2007. Вип. 17. С. 3038.
22. Бондар О. І. Сучасна українська мова: Фонетика. Фонологія. Орфоепія. Графіка. Орфографія. Лексикологія. Лексикографія [навч. посіб. для студ. філол. спеціальн. вищ. навч. закл.] / О. І. Бондар, Ю. О. Карпенко, М. Л. Микитин-Дружинець. К.: ВЦ «Академія», 2006. 368 с.
23. Бондаренко И. В. Метафора как структура смыслообразования и трансляции смысловых значений / И. В. Бондаренко // Когнитивно-прагматические аспекты лингвистических исследований: [сб. научн. тр. Калининград. ун-та]. Калининград, 2001. С. 4555.
24. Бондарчук М. М. Структурно-семантичні параметри російської авіаційної терміносистеми (макрополе „рух літального апарата”): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.02 «Російська мова» / М. М. Бондарчук. К., 2000. 20 с.
25. Борис Адольфович Минкус / [стаття редколегії; гол. ред. І. Г. Чумак] // Холодильна техніка і технологія. 1999. Вип. 62. С. 3435.
26. Боровська О. В. Співвідношення національних та інтернаціональних термінів в українській термінології галузі фізичної культури та спорту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. В. Боровська. К., 2004. 17 с.
27. Брагіна Е. Р. Структурно-компонентний аналіз термінів кібернетики в англійській мові у зіставленні з українською та російською: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / Е. Р. Брагіна. Донецьк, 2001. 20 с.
28. Бродянский В. М. О терминологии низкотемпературной техники / В. М. Бродянский // Вестник Международной академии холода. 1982. С. 810.
29. Булик-Верхола С. З. Формування і розвиток української музичної термінології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / С. З. Булик-Верхола. Львів, 2003. 20 с.
30. Бушин И. В. Формирование вторичных терминосистем и их специфика (на материале терминологии судебной медицины русского и английского языков): автореф. дис. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / И. В. Бушин. Саратов, 1996. 16 с.
31. Васенко Л. А. Фахова українська мова: навч. посібник / Л. А. Васенко, В. В. Дубічинський, О. М. Кримець. К.: Центр учбової літератури. 2008. 272 с.
32. Вейнберг Б. С. Поршневые компрессоры холодильных машин: [монография] / Б. С. Вейнберг. М.: Государственное издательство торговой литературы, 1960. 344 с.
33. Веклинець Л. М. Структура і походження сучасної української психологічної термінології: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л. М. Веклинець. К, 1997. 24 с.
34. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2003. 896 с.
35. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2004. 1440 с.
36. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. 1728 с.
37. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови: [теоретичний курс] / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2004. 400 с.
38. Войналович О. Російсько-український словник наукової і технічної мови. Термінологія процесових понять / О. Войналович, В. Моргунюк. К.: Вирій, 1977. 256 с.
39. Волкова І. В. Лексико-семантична характеристика сучасної української фізичної термінології (на матеріалі спеціалізованих видань 90-х рр. ХХ ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. В. Волкова. Харків, 2002. 20 с.
40. Володина М. Н. Функционально-коммуникативный аспект трансформации терминов (на современном материале русского и немецкого языков) / М. Н. Володина // Русский Филологический Вестник. М.: Московский Лицей, 1994. Т. 79. № 2. С. 6172.
41. Володина М. Н. Информационно-терминологическая структура языка (к постановке проблемы) / М. Н. Володина // Русский Филологический Вестник. М.: Московский Лицей, 1995. Т. 80. № 2. С. 1922.
42. Володина М. Н. Терминология как средство специальной информации / М. Н. Володина // Русский Филологический Вестник. М.: Московский Лицей, 1996. Т. 81. № 1. С. 7376.
43. Володина М. Н. Научно-техническая терминология и общеупотребительная лексика / М. Н. Володина. М., С. 18. НTML версия файла http://library.krasu.ru/ft/ft_articles/ 0113883.pdf.
44. Воробьёва О. П. Художественная семантика / О. П. Воробьёва // В кн.: С любовью к языку: [сб. науч. тр., посвященный Е. С. Кубряковой]. М., Воронеж: И Я РАН, Воронежский гос. ун-т, 2002. С. 379384.
45. Выготский Л. С. Мышление и речь [монография] / Л. С. Выготский. М.: Лабиринт, 1999. 352 с. Режим доступа к монографии: Онлайн библиотека, http://www.koob.ru
46. Вюстер Е. Международная стандартизация языка в технике / Е. Вюстер. Л. М.: Стандартгиз, 1935. 302 с.
47. Гаврилина И. С. Моделирование и когнитивные основания терминосистем профилактической токсикологии в современном английском языке: автореф. дис. на соиск. науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / И. С. Гаврилина. М.: 1998 24 с.
48. Гавриш І. В. Розвиток українського наукового стилю 20-30 рр. ХХ ст. (на матеріалі науково-технічних текстів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. В. Гавриш. Харків, 2001. 20 с.
49. Гак А. Предложения Международного института холода / А. Гак // Холодильная техника. 1991. № 5. С. 23.
50. Герд А. С. Формирование терминологической структуры русского биологического текста / А. С. Герд. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1981. 112 с.
51. Герд А. С. Логико-понятийное моделирование терминосистем / А. С. Герд // Отраслевая терминология и её структурно-типологическое описание: [межвуз. сб. науч. тр.]. Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1988. С. 114123.
52. Герд А. С. Значение термина и научное знание / А. С. Герд // Научно-техническая информация [ежемес. науч.-тех. сб.]. М. 1991. № 10. С. 13. (Серия 2. Информационные процессы и системы).
53. Голованова Е. И. Ориентирующая роль термина / Е. И. Голованова // В кн.: С любовью к языку: [сб. науч. тр., посвященный Е. С. Кубряковой]. М., Воронеж: И Я РАН, Воронежский гос. ун-т, 2002. С. 180188.
54. Головин Б. Н. Лингвистическая основа учения о терминах / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. М.: Высшая школа, 1987. 104 с.
55. Головко Д. Б. Загальні основи фізики: термодинаміка, молекулярна фізика: навч. посібник / Д. Б. Головко, Ю. Л. Ментновський. К.: Либідь, 1993. 112 с.
56. Гончарова М. А. К вопросу о статусе когнитивной лингвистики (когнитивная vs. генеративная лингвистика) / М. А. Гончарова // Когнитивные аспекты изучения языковых явлений в германских языках: [межвуз. сб. науч. ст.]. Самара: Изд-во „Самарский университет”, 2000. С. 712.
57. Горелов И. Н. Основы психолингвистики: учебное пособие / И. Н. Горелов, К. Ф. Седов. М.: Лабиринт, 2004. 320 с.
58. Горецький П. Й. Історія української лексикографії: [монографія] / П. Й. Горецький. К.: Видавництво Академії наук УРСР, 1963. 244 с.
59. Горпинич В. О. Сучасна українська літературна мова. Морфеміка. Словотвір. Морфонологія: навч. посіб. [для студ. філол. спец.-ей вищ. навч. закл.] / В. О. Горпинич. К.: Вища школа, 1999. 207 с.
60. Гриджук О. Є. Термінологічна лексика художньої різьби по дереву: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. Є. Гриджук. Івано-Франківськ, 2001. 20 с.
61. Гринёв С. В. Введение в терминологическую лексикографию: учебное пособие / С. В. Гринёв. М.: Изд-во Моск. гос. ун-та, 1986. 104 с.
62. Грозовська Н. А. Термінологія весільного обряду середньонаддніпрянського регіону (Київська, Полтавська, Черкаська обл.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н. А. Грозовська. Запоріжжя, 1998. 17 с.
63. Громова К. А. Когнитивные аспекты юридического термина (на материале юридической терминологии) / К. А. Громова // Когнитивно-прагматические особенности лингвистических исследований: [сб. науч. тр. Калинингр. ун-та]. Калиниград, 1999. С. 6269.
64. Гусев С. С. Упорядоченность научной теории и языковые метафоры / С. С. Гусев // Метафора в языке и тексте: [монография]. М.: Наука, 1988. С. 119133.
65. Гусева И. Г. Когнитивно-дискурсивный анализ межотраслевой экологической терминологии в области рыбного промысла (на материале английского языка): автореф. на соискание науч. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки» / И. Г. Гусева. М., 2004. 16 с.
66. Даниленко В. П. Терминологизация разных частей речи / В. П. Даниленко // Проблемы языка науки и техники. Логические, лингвистические и историко-научные аспекты терминологии. М.: Наука, 1970. С. 4051.
67. Даниленко В. П. Русская терминология. Опыт лингвистического описания: [монография] / В. П. Даниленко. М.: Наука, 1977. 246 с.
68. Даниленко В. П. Актуальные направления лингвистического исследования русской терминологии / В. П. Даниленко // Современные проблемы русской терминологии: [сб. статей]. М.: Наука, 1986. С. 523.
69. Данилюк О. К. Географічна термінологія Волині: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. К. Данилюк. К., 2000. 18 с.
70. Демьянков В. З. Когнитивизм, когниция, язык и лингвистическая теория / В. З. Демьянков // Язык и структура представления знаний: [сб. науч.-аналитич. обзоров]. М.: РАН, Институт научной информации по общественным наукам, 1992. С. 3977.
71. Демьянков В. З. Доминирующие лингвистические теории в конце ХХ века / В. З. Демьянков // Язык и наука конца ХХ века: [сб. статей]. М.: Российский государственный гуманитарный университет, 1995. С. 239320. &nbs