ІСТОРІЯ ПРИКМЕТНИКОВОЇ ПРЕФІКСАЦІЇ І КОНФІКСАЦІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

На правах рукопису

Коца Руслана Олександрівна

УДК 811.161.2:81’373.611

ІСТОРІЯ ПРИКМЕТНИКОВОЇ ПРЕФІКСАЦІЇ І КОНФІКСАЦІЇ
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник
доктор філологічних наук, професор,
член-кореспондент НАН України
Німчук Василь Васильович

Київ 2009

ЗМІСТ

Вступ.............6
Розділ 1. Префіксальний і конфіксальний способи творення прикметників як об’єкти лінгвістичного дослідження.......................11
1.1. Понятття про префікс до ХХ ст............11
1.2.Префікс і префіксальний спосіб творення прикметників (сучасне мовознавство).............16
1.3. Вивчення діахронної префіксації..............20
1.4.Поняття про конфікс і конфіксальний спосіб творення прикметників............22
1.5. Вивчення діахронної конфікcації..............31
1.6. Розмежування префіксального і префіксально-суфіксального
способів творення...............................33
Розділ 2. Префіксальна і конфіксальна система давнього руськоукраїнського прикметника XIXIIІст. щодо праслов’янської:..........................35
2.1. Давні руськоукраїнські префікси і власне префіксальний спосіб творення прикметників:................................35
2.1.1. Давні іменні префікси............35
2.1.2. пре-...............................37
2.1.3. на-.................................39
2.1.4. надъ-.............................40
2.1.5. не-.................................41
2.1.6. по-.................................45
2.1.7. при-...............................45
2.2. Конфіксальний спосіб творення прикметників XI XIII ст. .................46
2.2.1. Конфіксальні прикметники з першою частиною без-.................46
2.2.2. Конфіксальні прикметники з першим компонентом до-................54
2.2.3. Конфіксальні прикметники з першим компонентом за-.........55
2.2.4. Конфіксальні прикметники з першим компонентом на-................55
2.2.5. Конфіксальні прикметники з першим компонентом надъ-................57
2.2.6. Конфіксальні прикметники з першим компонентом по-............57
2.2.7. Конфіксальні прикметники з першим компонентом подъ-............58
2.2.8. Конфіксальні прикметники з першим компонентом при-..............59
2.3. Висновки до розділу...............60
Розділ 3. Розвиток префіксальної та конфіксальної системи прикметника староукраїнської мови:..............62
3.1. Префіксальний спосіб творення прикметників XIV XVIII ст.:...............62
3.1.1. Префікс без-.................62
3.1.2. Префікс на-..................63
3.1.3. Префікс над-................64
3.1.4. Префікс не-..................65
3.1.5. Префікс по-..............72
3.1.6. Префікс под-....................73
3.1.7. Префікс пол(у)-...............74
3.1.8. Префікс пра-................75
3.1.9. Префікс пре-................76
3.1.10. Префікс при-..............79
3.1.11. Префікс про-..............81
3.1.12. Префікс су-................82
3.2. Конфіксальний спосіб творення прикметників XIV-XVIII ст............83
3.2.1. Конфіксальні прикметники з першим компонентом без-...............83
3.2.1.1. Прикметники, утворені від конкретних іменників................88
3.2.1.2. Прикметники, утворені від абстрактних іменників...............90
3.2.2. Конфіксальні прикметники з першим компонентом до-................94
3.2.3. Конфіксальні прикметники з першим компонентом з-...............95
3.2.4. Конфіксальні прикметники з першим компонентом за-.................96
3.2.5. Конфіксальні прикметники з першим компонентом межи- ............97
3.2.6. Конфіксальні прикметники з першим компонентом на-................98
3.2.7. Конфіксальні прикметники з першим компонентом над-................100
3.2.8. Конфіксальні прикметники з першим компонентом не-..............100
3.2.9. Конфіксальні прикметники з першим компонентом по-..............101
3.2.10. Конфіксальні прикметники з першим компонентом под-..103
3.2.11. Конфіксальні прикметники з першим компонентом пред-....105
3.2.12. Конфіксальні прикметники з першим компонентом при-..106
3.2.13. Конфіксальні прикметники з першим компонентом полу-107
Розділ 4. Префіксальна і конфіксальна система українського прикметника
ХІХ ХХ ст.:........................109
4.1. Прикметникові префікси нової української мови.............109
4.1.1. без-..............109
4.1.2. за-...............113
4.1.3. на-...............115
4.1.4. над-.................116
4.1.5. напів-..................118
4.1.6. не-...............120
4.1.7. о- / об-................121
4.1.8. перед-.................122
4.1.9. пів-..................123
4.1.10. під-................124
4.1.11. по-.................125
4.1.12. поза-.................127
4.1.13. понад-...................128
4.1.14. пра-...............129
4.1.15. пре-...............129
4.1.16. пред-.................132
4.1.17. при-...............132
4.1.18. про-...............134
4.1.19. су-.................136
4.2. Конфіксальний спосіб творення прикметників.............137
4.2.1. без--................137
4.2.2. до--..............145
4.2.3. за--..............149
4.2.4. між--..............154
4.2.5. на--.............157
4.2.6. навколо--....................159
4.2.7. над--................160
4.2.8. не--..............163
4.2.9. о- / об--...............166
4.2.10. перед--..................166
4.2.11. пів--...................168
4.2.12. під--..............170
4.2.13. по--...............176
4.2.14. поза--............180
4.2.15. понад--.................182
4.2.16. попід--..............183
4.2.17. при--.................183
4.2.18. серед--..................186
4.2.19. су--............187
4.3. Висновки до розділу.............189
Висновки..............190
Список використаних джерел................194
Список використаної літератури................208
Словопокажчик............................................................................................................223

ВСТУП

Актуальність теми. З часу виокремлення вчення про словотвір із морфології в окрему лінгвістичну дисципліну інтерес українських мовознавців до проблем дериватології не вщухає. У низці праць поетапно розв’язано цілий комплекс важливих теоретичних і практичних завдань словотвору української мови. Теоретичним питанням української дериватології присвячені, зокрема, праці І.Вихованця, В.Ґрещука, Н.Клименко, І.Ковалика та інших вітчизняних лінгвістів.
Пильну увагу дослідники приділяли й питанням історичного словотвору. Перші спроби історичного коментування явищ українського словотворення зробили М.Максимович, О.Огоновський, О.Потебня, у порівняльних граматиках слов’янських мов В.Вондрака, Ф.Міклошича, в українських граматиках М.Осадці, Є.Тимченка, О.Синявського та ін. Історичному висвітленню словотворення різних частин мови, у тому числі й прикметника, присвячені праці І.Ковалика, С.Cамійленка, С.Бевзенка, А.Грищенка, Л.Гумецької, В.Німчука, П.Білоусенка, В.Ґрещука, Л.Костич та ін. Водночас вивчення словотвірної системи в її історичному розвитку як у цілому, так і окремих її складових, неможливе без попереднього дослідження особливостей розвитку окремих афіксів. Тут варто наголосити, що основну увагу українські дослідники приділили вивченню історії формування суфіксальної системи українського прикметника (А.Грищенко, Л.Костич); вивчення ж префіксальної системи, а особливо конфіксальної, має фрагментарний характер. Значна частина прикметникових префіксів і конфіксів, які брали участь у словотворі прикметників, їх функціональний обсяг, сполучуваність із різними типами основ, ступінь активності використання для вираження певної словотвірної семантики, їхня дистрибуція на різних етапах розвитку української мови залишилися поза увагою мовознавців. У вітчизняній лінгвістиці ще й досі немає дослідження узагальнюючого характеру про історію формування, становлення та функціонування префіксальних і префіксально-суфіксальних похідних прикметників на всіх етапах розвитку української мови. Водночас дослідження префіксації та конфіксації як одних із найпродуктивніших способів словотвору українського прикметника є важливим для характеристики процесу становлення й функціонування дериваційної підсистеми цієї частини мови, а також для виявлення закономірностей формування історичного словотвору української мови в цілому. Саме цим і зумовлений вибір теми дисертації й актуальність такого дослідження загалом.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження безпосередньо пов’язана з плановою темою відділу історії української мови Інституту української мови НАН України «Українська писемна мова та діалектні системи XIXX століть» (держ. реєстр. №0107U000991, виконується за ухвалою Бюро ВЛММ НАН України від 8 травня 2007 р., протокол № 3).
Мета дослідження вивчити процес формування й динаміку розвитку префіксальної та конфіксальної системи українського прикметника протягом XIXX ст.
Дисертаційне дослідження побудовано за хронологічним принципом, а відповідні лексико-словотвірні типи описано в алфавітному порядку.
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:
1)виявити в пам’ятках давньої руськоукраїнської (ХІХІІІст.), староукраїнської (XIVXVIII ст.) та нової української мови (XIXXX ст.) префіксальні та конфіксальні прикметники;
2) згрупувати прикметники залежно від форманта, який бере участь у творенні префіксальних і конфіксальних похідних;
3) виділити основні лексико-словотвірні типи прикметників. При цьому:
а) з’ясувати типологію словотвірних зв’язків формантів із твірними основами;
б) встановити їх семантико-функціональну спрямованість у різні часові періоди;
в) описати основні словотвірні моделі похідних префіксальних і конфіксальних прикметників;
4) простежити історію розвитку кожного лексико-словотвірного типу:
а) визначити час формування лексико-словотвірного типу;
б) встановити його продуктивність / непродуктивність у різні періоди;
в)простежити подальшу долю досліджуваних лексико-словотвірних типів похідних префіксальних і конфіксальних прикметників у сучасній українській літературній мові, частково в територіальних діалектах, коли потрібно, порівняти їх із аналогічними утвореннями інших слов’янських мов.
Об’єктом дослідження є префіксальна і конфіксальна словотвірні підсистеми прикметника української мови. Предметом дослідження стали префіксальні та префіксально-суфіксальні прикметники української мови, виявлені у пам’ятках протягом усієї засвідченої історії формування мови, а також у сучасній українській мові на всій території її поширення.
Методи дослідження. Як основний у роботі використано порівняльно-історичний метод з елементами зіставного та структурно-типологічного. На основі порівняльно-історичного аналізу ми спробуємо показати реєстр семантичних функцій кожного префікса і конфікса. У роботі застосовано також описовий метод, причому вихідною одиницею опису обрано лексико-словотвірний тип, що зумовлює і вибір саме класифікаційного підходу до описуваного мовного матеріалу як базового прийому дослідження. Словотвірні типи конкретизовано до рівня лексико-словотвірних за рахунок конкретизації словотвірного значення на лексико-словотвірному рівні з урахуванням тематичної класифікації лексики [9, с.10]. Адже, як зазначає В.Никитевич [105, с. 26], класифікація твірних основ на основі семантичного критерію має високу інформативність. Сукупність лексико-словотвірних значень під знаком одного словотворчого форманта дає уявлення про семантичний зміст даного форманта і словотвірного типу [167, с.269], а, отже, дає змогу використовувати їх для порівняльного аналізу. У процесі встановлення продуктивності/непродуктивності кожного лексико-словотвірного типу відповідного форманта використано також статистичний метод. Щоб наочніше зобразити історію розвитку окремих лексико-словотвірних типів (це стосується конфіксації), використано графічний метод.
Джерельну базу роботи становлять реконструйовані матеріали праслов’янської мови, почерпнуті в основному з різних етимологічних словників слов’янських мов (М.Фасмера, Ф.Копечного, за редакцією О.Трубачова, «Етимологічний словник української мови» та ін.); крім того, мовні факти, здобуті з різноманітних за жанрами і стилями пам’яток мови давніх східних слов’ян XIXIII ст., староукраїнської мови XIVXVIIIст. У роботі широко використано матеріали історичних словників, що відбивають лексику окресленого періоду функціонування української мови. До аналізу залучені також основні лексикографічні та лінгвістичні праці українських мовознавців XIVXVIII ст. (лексикони, граматики). Джерелами матеріалу сучасної української мови послужили головним чином твори художньої літератури XIX XX ст., тлумачні і перекладні словники, діалектні матеріали тощо.
На основі опрацьованих джерел була укладена картотека, яка містить понад 3500 одиниць.
Наукова новизна дослідження. У дисертації вперше в українській лінгвістиці на широкому фактичному матеріалі подано цілісний і системний аналіз префіксальної і конфіксальної підсистем українського прикметника протягом всього історичного розвитку української мови.
Простежено формування кожного префіксального і конфіксального словотвірного типу; виявлено основні моделі, за якими творяться відповідні похідні; на конкретних фактах простежено закономірності творення прикметникових одиниць; виділено продуктивні та непродуктивні словотворчі префікси і конфікси у різні хронологічні періоди з урахуванням сучасного стану їхнього функціонування; виявлено загальні закономірності префіксації та конфіскації українського прикметника.
Теоретичне значення роботи. Проаналізований фактичний матеріал одержані та висновки можуть стати підґрунтям для написання узагальнюючої праці з префіксального та конфіксального словотворення прикметника й подальших історико-дериватологічних досліджень у цій сфері. Результати дослідження дають нові відомості про формування українського прикметника, а також розширюють і поглиблюють сучасні уявлення про функціональне навантаження прикметникових префіксів і конфіксів, їх роль у становленні словотвірної системи української мови XI ХХІ ст.
Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані для створення синтетичних праць з історії української деривації, при розв’язанні проблем з дериватології, у спецкурсах із теоретичної та історичної дериватології, граматики, діалектології. Матеріали дисертації можуть бути також використані при укладанні етимологічних та історичних словників української мови.
Апробація роботи. Основні положення й результати дослідження апробовано на засіданнях відділу історії української мови Інституту української мови НАН України, Ради молодих учених Інституту української мови НАНУ, а також на конференціях: «Еволюційні тенденції в мові» (Миколаїв, 18-19 травня 2007 р.), XVII Міжнародний славістичний колоквіум, присвячений пам’яті слов’янських першопросвітників св.Кирила і Мефодія (Львів, 15-17 травня 2008р.), «Граматичні читання V» (Донецьк, 5-6 лютого 2009 р.), XVIII Всеукраїнська науково-практична конференція «Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні» (Київ, 25-26 березня 2009 р.), на Наукових читаннях, присвячених пам’яті Інни Петрівни Чепіги (26 травня 2009 р.), на сесії «Мовні контакти» у рамках Міжнародної гуманітарної школи Центрально-Східної Європи (Варшава, 3-8 березня 2008 р.).
Публікації. Основні положення й результати дисертації викладені у 5 статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (183 позиції), списку використаної літератури (172 позиції) та словопокажчика (37 сторінок). Обсяг основного тексту 193 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Префіксація і конфіксація посідають вагоме місце у становленні афіксальної деривації прикметника ХІ ХХ ст. Структурні типи префіксальних і конфіксальних прикметників у давній руськоукраїнській, староукраїнській та новій українській мові мали різноманітне вираження і стали невід’ємним компонентом формування значення слів і вираження думки. Такі одиниці значно збагатили лексичний склад української мови за писемний період її розвитку.
2. Вивчення становлення і розвитку префіксальної та конфіксальної словотвірної підсистеми прикметника української мови ХІ ХХ ст. дає підстави стверджувати, що вона є закономірним продовженням цієї системи праслов’янського періоду.
3. Префіксація виникла ще у праслов’янський період. Найдавніші префікси були спільними для прикметників та іменників. До них належать *ǫ-, *sǫ-, *pa-, *pra-. В ХІХІІІ ст. трапляються лише поодинокі випадки їх вживання для творення прикметників, а протягом подальших століть вони повністю втрачають свою продуктивність. У сучасній українській мові використовуються тільки пра- (є непродуктивним і неактивним) та су- (не має виразного словотвірного значення).
Найбільшого розвитку набули праслов’янські префікси *per- (пре-) та *ne- (не-), які відзначалися високою словотворчою активністю протягом ХІ ХХ ст.
3.1. Прикметникові префікси виконують такі функції:
1) виступають показником ступеня вияву ознаки: А) послаблений вияв (на-, по-, про-, при-, полу- / пів-, напів-, под- / під-); Б) надмірний вияв (на-, над-, за-, пре-, пра-, понад-);
2) заперечення ознаки (не-) чи її відсутність (без-);
3) часові (пред- / перед-), просторові (поза-).
3.2. Не всі форманти характеризуються однаковою активністю в префіксальному словотворенні. Так, на- поступово втрачаючи продуктивність, на початку ХХ ст. повністю виходить з ужитку; при-, який найбільшого поширення набув у XVIIXX ст., у сучасній мові використовується тільки як реліктовий спосіб творення прикметників і вживається переважно в діалектах; по-, який зовсім не зустрічається в ХІ ХІІІ ст., у староукраїнській мові відновлює свої праслов’янські функції і сьогодні активно використовується для творення прикметників, хоча більш поширеним є у діалектах. Деривати із префіксом за- засвідчені тільки в новоукраїнську добу і відзначаються продуктивністю до сьогодні. У цей самий час активізує свої праслов’янські функції про-, але на відміну від за-, у сучасній мові занепадає. Невисокою продуктивністю у всі періоди відзначається префіксальний тип із над-.
3.3. Кожен період розвитку української мови характеризується збільшенням словотворчої самостійності префіксів, яка дозволила їм брати участь у власне префіксації прикметників. Так, в ХІ ХІІІ ст. у процесі словотворення брали участь 7 формантів, у XIVXVIII ст. їх кількість збільшується до 13, а у ХІХ ХХ ст. 20 (мова йде тільки про слов’янські префікси).
4. Конфіксація була й залишається продуктивним способом творення прикметників.
4.1. У межах конфіксальних похідних виділяють два основні типи:
1) прикметники, утворені на базі прийменниково-відмінкових форм іменників. Це досить продуктивний і різноманітний у структурно-семантичному плані різновид конфіксальних похідних. У їх творенні беруть участь префікси без-, за-, на-, над-, по-, под-, при- (формуються і розвиваються у давній руськоукраїнській мові), полу- (сучасний пів-), межи- (сучасний між-) (виникають у староукраїнській мові) та навколо-, понад-, попід- (фіксуються в період розвитку нової української мови). Прийменники-префікси модифікують значення твірних основ і в парі з суфіксами виражають різноманітні просторові, часові, об’єктні значення або ознаку, яка характеризується відсутністю чого-небудь.
2) прикметники, утворені від сполучення дієслова з часткою не. Це багатомодельний словотвірний тип, який має значення, протилежне значенню кореня твірної основи, і вказує на велику міру ознаки. Виник він у праслов’янський період і активно розвивається протягом ХІ ХХ ст.
У сучасній українській мові від дієслівних основ утворюються також прикметники на о- / об-, але цей тип є непродуктивним і неактивним.
4.2. Кожен період розвитку української мови характеризується появою нових префіксів, які разом з суфіксами могли брати участь у конфіксальному творенні прикметників. Так, в ХІХІІІ ст. нараховується всього 8 таких формантів, у XIV XVIII ст. їх кількість збільшується до 13, у ХІХ ХХ ст. 19.
4.3. Поступово розширюється коло суфіксів, які разом з префіксами, брали участь у творенні прикметників. Так, якщо в ХІХІІІ ст. основним і обов’язковим компонентом конфікса був -н-, то вже у староукраїнській мові словотворчу активність набирають -ов- та -ск-. Період розвитку нової української мови взагалі характеризується великою різноманітністю суфіксів (-ев-, -івськ-, -овськ-, -ан-, -альн-, -ональн-, -анськ-, -ічн-, -еч- та ін.), що стало характерною рисою конфіскації прикметників української мови на сучасному етапі.
4.4. Не всі лексико-словотвірні типи характеризуються однаковою продуктивністю. Крім цього, кожен лексико-словотвірний тип відзначається різною продуктивністю на різних етапах розвитку мови. До продуктивних у всі часи належать типи з першим компонентом без-, за-, на-, при-. Конфікси з першим компонентом до-, по-, под- (сучасний під-) збільшують свою продуктивність у період розвитку староукраїнської мови, межи- (сучасний між-), який розвинувся в XIVXVIII ст. і характеризувався низькою продуктивністю, у період розвитку нової української мови стає активним і продуктивним типом творення прикметників. Подібне стосується і над-, який протягом ХІ XVIII ст. був непродуктивним і неактивним, а у ХІХ ХХ ст. став однією з основних структурних моделей творення конфіксальних ад’єктивів.
Загалом, продуктивність / непродуктивність окремого лексико-словотвірного типу залежить від сполучуваності префіксів із суфіксами, а також зі словами, які можуть виступати твірними.
4.5. Розвиток конфіксальної системи прикметників супроводжувався появою у префіксів синонімічних словотвірних значень. Повна словотворча синонімічність лише в типах із префіксами над- і понад-. Частково синонімічні словотвірні типи з такими префіксами: 1) над-, по-, при- в значенні «розташований вздовж чогось або такий, що прилягає близько до чого-небудь»; 2) перед-, до- в значенні «такий, що передує в часі чомусь»; 3) після-, по- в значенні «такий, що настав, відбувся пізніше чогось».
5. Отже, прикметникові префіксальна і конфіксальна підсистеми, почавши своє становлення у праслов’янський період, до кінця XVIII ст. сформували підґрунтя для свого подальшого розвитку в новій українській мові, час, коли відбувається остаточне формування основних лексико-словотвірних типів префіксальних і конфіксальних прикметників сучасної української мови.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

АВВ Анонімні вірші про Визвольну війну1648-1654 рр. // Українська література XVII ст.: Синкретична писемність. Поезія. Драматургія. Белетристика / упоряд., приміт. В.І.Крекотня. К.: Наукова думка, 1987. 608с.
АЖ Актова книга Житомирського уряду кінця XVI ст. (1582-1583рр.) / підгот. до вид. М.К.Бойчук. К.: Наукова думка, 1965. 191 с.
АП Апокрисис, соч. Христофора Филалета (1597-1599).
АПГУ Актовые книги Полтавского городового уряда XVII века / ред. и прим. В.Л.Модзалевского. Чернигов, 1912-1914. Ч. 1-8.
АЮЗР Архив Юго-Западной России, издаваемый Временною комиссиею по разбору древних актов. Киев, 1858-1914. Ч. 1-8.
Ак.Бор. Акты Бориспольского мейского уряда 1612-1699 гг. Киев: Киев. старина, 1892.
Ак.Полт.с. Акты Полтавского суда // Очерки народной жизни в Малороссии во второй половине XVII ст. Киев. старина, 1900-1901. Т.LXXII-LXXV.
Амф.Лекс. Лексисъ съ толкованіемъ словенских мовъ просто. Съ предисловіємъ Д. чл. о. архимандрита Амфилохия // «Лексис» Лаврентія Зизанія. «Синоніма славеноросская» / [підгот. текстів пам’яток і вступ. ст. В.В.Німчука]. К.: Наукова думка, 1964. С. 175-194.
Ар. Коен Аріель Коен. Згубні розколи (20 квітня 2007 р.) [Електронний ресурс] // День. № 71. 25 квітня 2007 року. Режим доступу:
http://www.day.kiev.ua/180966/
Б.-Н. Білецький-Носенко П. Словник української мови / [підгот. до вид. В.В.Німчук]. К.: Наукова думка, 1966. 423 с.
Баж. Бажан М.П. Політ крізь бурю: Вибрані твори / Іван М. Дзюба (вступне сл.). К.: Криниця, 2002. 608 с.
Барв. Барвинок Ганна. Оповідання з народних уст. З передмовою Б.Грінченка. К., 1902. XXVIII, 544 с.
Бер. Памво Беринда. Вірші // Українська поезія. Кін. XVI поч. XVII ст. / упор. В.П.Колосова, В.І.Крекотень. К.: Наукова думка, 1978. С. 96-132.
Бер.Лекс. Лексикон словенороський Памви Беринди / [підгот. тексту і вступ. ст. В.В.Німчука: Надрук. з вид. 1697 р. фотомех. способом]. К.: Наукова думка, 1961. 271 с.
ВПК XVI Віршовий полемічний комплекс 80-90-х років XVI ст. // Українська поезія. Кін. XVI поч. XVII ст. / упор. В.П.Колосова, В.І.Крекотень. К.: Наукова думка, 1978. С. 97-115.
Вас. Васильченко С.В. Твори: у 4 т. К.: Вид-во АН УРСР, 1959-1960.
Вел. Величко С. Сказаніе о войн± козацкой зъ поляками. К.: Вид-во АН УРСР, 1926. Т. 1. 268 с.
Верхр. Б. Верхратський І. Говір Батюків / Верхратський І. Львів, 1912. 307 с.
Верхр. Зн. Верхратский И. Знадоби до словаря южнорусского / Верхратський И. Львів, 1877. 88 с.
Верхр. Л. Верхратский І. Про говор галицких Лемків / Верхратський І. Львів, 1902. 480 с.
Виш. Зач. Сие писание зовется зачапка мудраго латынника з глупым русином в диспутацию. 1608-1609 // Іван Вишенський. Твори. К.: Держлітвидав, 1959. С. 197-231.
Виш. Кн. Книжка Иоанна мниха Вишенского // Іван Вишенський. Твори. К.: Держлітвидав, 1959. С. 125-158.
Вишня Вишня Остап. Твори: у 2 т. К.: Держлітвидав, 1956.
Відп. ПО Відповідь Іпатія Потія Клирику Острозькому // Памятники полемической литературы в Западной Руси. Пг., 1903. Кн. 3. С.1041-1121.
Вільде Вільде Ірина. Сестри Річинські. Роман. Львів: Кн.-журн. вид-во, 1958. 587 с.
Вовчок Марко Вовчок. Твори: у 6 т. К.: Держлітвидав, 1955-1956.
Воронько Воронько П.М. Мирний неспокій. Поезії. К.: Рад. письменник, 1960. 154 с.
Г.Ск. Алф. Разговор, называемый алфавит, или букварь мира // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: у 2 т. К.: Наукова думка, 1973. Т. 1. С.411-464.
Г.Ск. БХ Басни Харьковскія // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: у 2 т. К.: Наукова думка, 1973. Т. 1. С. 107-135.
Г.Ск. Д. Діалог, или разглагол о древнем мір± // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: у 2 т. К.: Наукова думка, 1973. Т. 1. С. 307-323.
Г.Ск. ДЗ Діалог. Имя ему потоп зміин // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: у 2 т. К.: Наукова думка, 1973. Т. 2. С. 135-173.
Г.Ск. К Кольцо // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: у 2 т. К.: Наукова думка, 1973. Т. 1. С. 357-410.
Г.Ск. Р5 Розговор пяти путников о истинном щастіи в жизни // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: у 2 т. К.: Наукова думка, 1973. Т. 1. С.411-464.
Г.Ск. СБП Сад божественных п±сней // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: у 2 т. К.: Наукова думка, 1973. Т. 1. С. 60-90.
Г.Ск. УЖ Убогій Жайворонок // Григорій Сковорода. Повне зібрання творів: у 2 т. К.: Наукова думка, 1973. Т. 2. С. 119-134.
Гал. Іоаникій Галятовський. Ключ розуміння / [підгот. до вид. І.П.Чепіга]. К.:Наукова думка, 1985. 455 с.
Гонч. Гончаренко І.І. Вибране. К.: Держлітвидав, 1959. 501 с.
Гончар Гончар О.Т. Твори: у 4 т. К.: Держлітвидав, 1959-1960.
Гончар М.Б. Гончар О.Т. Микита Братусь. К.: Рад. письменник, 1951. 127 с. з іл.
Гончар, Тронка Гончар О.Т. Тронка. К.: Рад. письменник, 1963. 343с.
Гончар, Циклон Гончар О.Т. Циклон. К.: Рад. письменник, 1970. 286с.
Гончар, Дорога Гончар О.Т. Дорога за хмари. К.: Рад. письменник, 1953. 162 с.
Гончар, Південь Гончар О.Т. Південь. Новели. К.: Молодь, 1951. 172 с. з іл.
Гр. Гринченко Б. Словарь украинского языка: у 4 т. / [авт.-уклад. Гринченко Б.]. К., 1907-1909.
Гр. XIV Грамоти XIV ст. / [упоряд., вступ. ст., комент. і слов.-покажч. М.М.Пещак]. К.: Наукова думка, 1974. 255 с.
Граб. Грабовський П.А. Зібрання творів: у 3 т. К.: Вид-во АН УРСР, 1959-1960.
Гуц. Піпаш Ю.О. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Розсішка Рахівського району Закарпатської області) / Ю.О. Піпаш, Б.К.Галас. Ужгород, 2005. 266 с.
ДДГ Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. / [упоряд., автор передмови та комент. В.Й.Горобець]. К.: Наукова думка, 1993. 392 с.
ДЗ Слово Даниила Заточника по редакциям XII и XIII вв. и их переделкам [Електронний ресурс] / [подгот. к печ. Н.Н.Зарубин]. Л.: Узд-во АН СССР, 1932. 166 с. Точка доступу: http://www.litopys.org.ua.
ДМВН Ділова мова Волині і Наддніпрянщини XVII ст.: Зб. акт. док. / [підгот. до вид. В.В.Німчук та ін.]. К.: Наукова думка, 1981. 316 с.
ДНМ Ділова і народнорозмовна мова XVIII ст.: (Матеріали сотенних канцелярій і ратуш Лівобережн. України) / [підгот. до вид. В.А.Передрієнко]. К.: Наукова думка, 1976. 416 с.
Дн. Марк. Дневник генерального подскарбия Якова Марковича 1717-1734 гг.
Довж. Довженко О.П. Твори: у 3 т. К.: Держлітвидав, 1958-1960.
Донч. Донченко О.В. Твори: у 6 т. К.: Молодь, 1956-1957.
ЕСУМ Етимологічний словник української мови: у 7 т. К.: Наукова думка, 1982-2003. Т. 1-5.
Жел. Желехівський Є. Малорусько-німецький словник: у 2 т. / Є.Желехівський, С. Недільський. Львів, 1885-1886.
Збан. Збанацький Юрій. Єдина // Збанацький Ю. твори: у 2 т. К: Дніпро, 1974. Т. 1 Малиновий дзвін. Єдина. 670 с.
Земляк Земляк В.С. Гнівний Стратіон. Повісті. К.: Держлітвидав, 1963. 455 с.
Зиз. Лекс. «Лексис» Лаврентія Зизанія // «Лексис» Лаврентія Зизанія. «Синоніма славеноросская» / [підгот. текстів пам’яток і вступ. ст. В.В.Німчука]. К.: Наукова думка, 1964. С. 23-89.
І. Вел. Іван Величковський. Твори. К.: Наукова думка, 1972. 191 с.
І.Макс. Максимович Іван. Лексикон латинсько-слов’янський 1718-1724 / Фотопередрук О.Горбача. Рим, 1991.
Ів. Іваненко О.Д. Таємниця. К.: Дитвидав, 1959. 120 с.
Ізб. 1076 Ізборник 1076 г. / [изд. подгот. В.С.Голышенко и др.]. М.: Наука, 1965. 1091 с.
Іл. Молдован А.М. «Слово о законе и благодате» Илариона. К.: Наукова думка, 1984. 240 с.
Інтерм. Українські інтермедії XVII-XVIII ст.: Пам’ятки давньої української літератури. К.: Вид-во АН УРСР, 1960. 239 с.
КЗ Зиновіїв К. Вірші. Приповісті посполиті / [підгот. тексту І.П.Чепіги; іст.-літ. коментар В.П.Колосової]. К.: Наукова думка, 1971. 391 с.
ККПС Книга Київського підкоморського суду (1584-1644) / [підгот. до вид. Г.В.Боряк та ін.]. К.: Наукова думка, 1991. 337 с.
КО Ответ Клирика Острожского Ипатию Потею // Памятники полемической литературы в Западной Руси. Спб., 1903. Кн. 3. С.377-432.
КОн Незвісний твір Клирика Острозького (1599 р.) // Пам’ятки полемічного письменства кінця XVI і початку XVII в. Т. 1. С. 201-229.
Кв.-Осн. Квітка-Основ’яненко Г.Ф. Твори: у 6 т. К.: Держлітвидав, 1956.
Київ. правда Київська правда. Орган Київського обкому КПУ та облради депутатів трудящих Київського міськкому КПУ та Київської міськради депутатів трудящих.
Коб., Вибр. Кобилянська О.Ю. Вибрані твори. К.: Держлітвидав, 1949. 405 с.
Коб. Кобилянська О.Ю. Твори: у 3 т. К.: Держлітвидав, 1956.
Колг. Укр. Колгоспник України: Науково-виробничий журнал міністерства сільського господарства УРСР.
Котл. Котляревський І.П. Повне зібрання творів: у 2 т. К.: Вид-во АН УРСР, 1952-1953.
Коц. Коцюбинський М. Твори: у 3 т. К.: Держлітвидав, 1955-1956.
Кравч. Кравченко Уляна. Вибрані твори. К.: Держлітвидав, 1958. 498с.
Кроп. Кропивницький М.Л. Твори: у 6 т. К.: Держлітвидав, 1958-1960.
Курс фізики, ІІІ Пьоришкін О.В. Курс фізики: Підр. для 10 кл. сер. школи. Ч. 3. К.: Рад. школа, 1956. 78 с.
Курс заг. геол. Бондарчук В. курс загальної геології. К.: Держтехвидав, 1947. 82 с.
ЛГВ Галицько-Волинський літопис. Дослідження. Текст. Коментар / за ред. чл.-кор. НАН України М.Ф.Котляра. К.: Наукова думка, 2002. 400 с., іл.
ЛІ Ипатьевская летопись. // Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). Т. 2. СПб., 1908. XVI с. 938 стлб. 87 с.
ЛЛ Лаврентьевская летопись // Полное собрание русских летописей (ПСРЛ). Т. 1. Ленинград, 1926-1928. VIII с. 579 стлб.
ЛРК Лохвицька ратушна книга другої половини XVII ст.: (Зб. акт. документів) / [підгот. ло вид. О.М.Маштабей та ін.]. К.: Наукова думка, 1986. 224 с.
ЛС Літопис Самовидця / [вид підгот. Я.І.Дзира]. К.: Наукова думка, 1971. 208 с.
ЛУ Леся Українка. Твори: у 5 т. К.: Держлітвидав, 1951-1956.
Ле, Клен. лист Ле Іван. Кленовий лист. К.: Молодь, 1960. 187 с.
Ле, Наливайко Ле Іван. Наливайко. Історичний роман з часів боротьби українського народу проти панського поневолення в кінці XVI ст. Вид. 2-е. К.: Держлітвидав, 1949. 315 с.
Ле, Право Ле Іван. Право молодості. К.: Молодь, 1957. 163 с.
Ле, Ю.Кудря Ле Іван. Юхим Кудря. К.: Молодь, 1956. 226 с.
Лис. СПГ Лисенко П. С. Словник поліських говорів / [авт.-уклад. Лисенко П.С.]. К.: Наукова думка, 1974. 260 с.
Лік. Л±карство на “спалый оумыслъ чолов±чій. Острог, 1607. 178 с.
МП «Поучени~є» В.Мономаха, поч. ХІІ ст. // Полное собрание русских летописей. Лаврентьевская и Троицкая летописи. Спб., 1846. Т. 1. С.100-107.
Мак. Маковей О.С. Вибрані твори. К.: Вид-во худ. л-ри, 1954. 471 с.
Мал., Серце Малишко А.С. Серце моєї матері. Книга лірики. К.: Рад. письменник, 1959. 235 с.
Март. Мартович Л.С. Вибрані твори. К.: Держлітвидав, 1952. 465 с.
Мирний Панас Мирний. Твори: у 5 т. К.: Вид-во АН УРСР, 1954-1955.
Міцк., П.Тадеуш, перекл. Рильського Міцкевич А. Пан Тадеуш або останній наїзд на Литві / [переклад і вст. слово М. Рильського]. К.: Держлітвидав, 1949. 65 с.
Мур. Муратов І.Л. Буковинська повість. К.: Рад. письменник, 19529. 279 с.
Мушк. Мушкетик Ю.М. Серце і камінь. К.: Держлітвидав, 1962. 301с.
НЄ Поучения на євангелие по Няговскому списку 1758 г. // Материалы для истории Угорской Руси. Памятники церковно-религиозной жизни угро-русов XVI-XVIII вв., изд. А.Петровым. СПб., 1914. Вып. VII.
Н.-Л. Нечуй-Левицький І.С. Твори: у 4 т. К.: Держлітвидав, 1956.
НП Ласло Дэже. Украинская лексика сер. XVI века: Няговские поучения (словарь и анализ). Дебрецен, 1985. 525 с.
Наука Наука і життя: Науково-популярний журнал Т-ва для поширення політичних і наукових знань УРСР.
Он. СБГ Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок: у 2 ч. / [авт.-уклад. Онишкевич М.Й.]. К.: Наукова думка, 1984.
Отп. КО ’(т)пись на листъ въ боз± вєлєбного “(т)ца ипатїа володимєрского і бєрєстєиского єп(с)па До яснє “свєцоного кнжати костє(н)тина “стро(з)ского, воєводы києвского. Острог, 1598. Збер. у Відділі рідкісної книги Льв. наук. б-ки НАН України, шифр І Ст. 3976. Арк. 1-32 зв.
ПВЛ Повесть временных лет // ПСРЛ. Т. 2. Ипатьевская летопись. СПб., 1908. Стлб. 1-21.
ПЄПересопницьке Євангеліє 1556-1561: Дослідження. Транслітерований текст. Словопокажчик. К.: Друкарня Національної бібліотеки України ім.В.І.Вернадського, 2001. 699 с.
ПЛ Приватні листи XVIII ст. / [підгот. до вид. В.А.Передрієнко]. К.: Наукова думка, 1987. 173 с.
Пал. Копыстенский З. Палинодия // Памятники полемической лтературы Западной Руси. Спб., 1878. Кн. 1.
Пам Памятники, изданные Киевскою Комиссиею для разбора древних актов. Т. 4. К., 1889.
Пам’яті жертв голодомору Пам’яті жертв голодомору-геноциду [Електронний ресурс]. Режим доступу:
http://novaxvylya.iatp.org.ua/ua/archive/2007/novyny40d.htm
Панахида Панахида на могилі жертв масового вбивства в Малковичах біля Перемишля [Електронний ресурс] // Народний оглядач. 10 квітня 2008 року. Режим доступу: http://www.sd.org.ua/news.php?id=1006.
Пер. Пересторога // Возняк М. Письменницька діяльність Івана Борецького на Волині і у Львові. Львів, 1954. С. 25-63.
Перло Сіа книга названна² Пєрло Мног“ц±нноє. Съставлєнна Трудолюбїємъ: презъ Киріла: Транкв±ліона. Чернігів, 1646. Зберігається у відділі рідкісної книги Львівської наукової бібліотеки НАН України, Ш. ІІ Ст. 2555.
Пр.Л. Л±карства описанъніє // Лікарські та господарські порадники XVIII ст. / [підгот. до вид. В.А.Передрієнко]. К.: Наукова думка, 1984. С.17-91.
Пр.Кл. Книга л±чебная “(т) многи(х) л±карствъ // Лікарські та господарські порадники XVIII ст. / [підгот. до вид. В.А.Передрієнко]. К.: Наукова думка, 1984. С. 92-113.
Пр.ПО Практика сі², или оув±щеніе працовитымъ господаремъ // Лікарські та господарські порадники XVIII ст. / [підгот. до вид. В.А.Передрієнко]. К.: Наукова думка, 1984. С. 114-120.
Прок. Вл. Прокопович Ф. Владимир // Українська література XVIII ст. Поетичні твори, драматичні твори, прозові твори. К.: Наукова думка, 1983. 696 с.
Р. Розов В. Українські грамоти. Т. 1 XIV в. і перша половина XV в. Київ, 1928.
РЗВ Реестр запорожскому войску 1649 г., съ гербомъ Хмельницкаго и подписями Богдана Хмельницкаго и Ивана Выговскаго. Збер. в ЦДАДА Росії, ф. 196 (ф. Ф.Мазурина), оп. 1, спр. 1691.
Рад. Марковский М. Антоний Радивиловский, южнорусский проповедник XVII в. с приложением неизданных проповедей из рукописных «Огородка» и «В±нца».
Рад. Укр. Радянська Україна (газета): Орга ЦК КПУ, Верховної Ради і Ради міністрів УРСР.
Рильськ. Рильський М.Т. Твори: у 10 т. К.: Держлітвидав, 1960-1961.
Рильськ., Поеми Рильський М.Т. Поеми. К.: Держлітвидав, 1957. 406 с.
Рильськ., 300 літ Рильський М.Т. 300 літ. Поезії. К.: Рад. исьменник, 1954. 100 с.
Рильськ., Веч. розм. Рильський М.Т. Вечірні розмови. К.: Обл. кн.-газ. вид-во, 1962. &nd