ЕТНОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ІДЕОГРАФІЧНОЇ ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ : Этнокультурные ОСОБЕННОСТИ идеографической параметризации УКРАИНСКОЙ лексики

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

САВЕЛЬЄВА Любов Степанівна

УДК 811.161.2: 81'37: 81'373.23: 81'373.235: [004.656+003.32+398.95]

Етнокультурні особливості ідеографічної параметризації української лексики

10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
філологічних наук

Науковий керівник
Карпіловська Євгенія Анатоліївна,
доктор філологічних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ОБЛАСТЕЙ......

4

ВСТУП..........

9

РОЗДІЛ1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕТНОКУЛЬТУРНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ІДЕОГРАФІЧНОЇ ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ ЛЕКСИКИ............

25

1.1. Теоретичні основи дослідження мовної категоризації світу....

25

1.2. Методологія дослідження національномовної специфіки категоризації світу.......

35

1.2.1. Підходи до виявлення способів і засобів мовної категоризації світу та ідеографічної параметризації лексики національної мови..........

35

1.2.2. Співвідношення термінів концепт, поняття, денотат, десигнат, лексичне значення, стереотип, етноконотація...

38

Висновки до першого розділу....

54

РОЗДІЛ2. ХАРАКТЕРИСТИКА КОНЦЕПТОСФЕРИ НАСЕЛЕНИЙ ПРОСТІР В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ....

57

2.1. МІСЦЕ локалізації істот у НАСЕЛЕНОМУ ПРОСТОРІ .

57

2.1.1. МІСЦЕ патронажу міфічних істот у НАСЕЛЕНОМУ ПРОСТОРІ.

58

2.1.2. МІСЦЕ мешкання тварин у НАСЕЛЕНОМУ ПРОСТОРІ ...

65

2.1.3. МІСЦЕ народження, проживання чи тимчасового перебування ОСОБИ в НАСЕЛЕНОМУ ПРОСТОРІ..............................................................

66

2.2. Ідентифікувальні ознаки назв особи за місцем проживання (НОЗМП).

74

2.2.1. Місце проживання житло......

75

2.2.2. Місце проживання село.....

80

2.3. Характеризувальні ознаки НОЗМП........

87

2.3.1. Параметризація назв особи за її ставленням до етнічного (колективного) та особистісного (індивідуального) буття......

89

2.3.2. Параметризація назв особи за ступенем визначеності місця її проживання......

95

Висновки до другого розділу.....

96

РОЗДІЛ3. ЗАСАДИ ІДЕОГРАФІЧНОЇ ПАРАМЕТРИЗАЦІЇ ЛЕКСИКИ....

100

3.1. Електронний лінгвокультурологічний словник ідеографічного типу (ЕЛКСІТ) як модель когнітивної та мовної свідомості народу..........................

100

3.2. Методологія аналізу семної структури іменникових НОЗМП

103

3.3. Процедура окреслення лексико-семантичної групи НОЗМП......................

107

3.4 Виділення ідентифікаторів та конкретизаторів семантики іменникових НОЗМП.

116

3.5. Встановлення типів семантичної структури іменникових НОЗМП на основі їх метамовних еквівалентів.

117

3.6. Можливі підходи до виявлення етноконотацій у семантичній структурі іменникових НОЗМП..

125

Висновки до третього розділу

132

РОЗДІЛ4. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ СТАТТІ ЕЛЕКТРОННОГО ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНОГО СЛОВНИКА ІДЕОГРАФІЧНОГО ТИПУ (ЕЛКСІТ)

135

4.1. Підходи до тлумачення слова в різних лінгвістичних концепціях..

135

4.2. Зовнішня і внутрішня формалізація дефініцій ЕЛКСІТ.......

139

4.3. Мотиваційні відношення між вихідними і похідними одиницями..

143

4.4. Методологія виявлення семантичних кореляцій реєстрових одиниць словника.......

155

4.5. Проблема віддзеркалення кореляцій семантичного поля в ЕЛКСІТ......

160

4.6. Підготовка бази даних для автоматичної побудови ЕЛКСІТ..

165

4.7. Формат статті ЕЛКСІТ.....

170

Висновки до четвертого розділу........

176

ВИСНОВКИ.....

182

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.......

193

ДОДАТОК Зразки статей ЕЛКСІТ...

231

СКОРОЧЕННЯ НАЗВ ДЖЕРЕЛ ТА ДОПОМІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

АСЗГ

—

АркушинГ.Л. Словник західнополіських говірок: у 2 т. / Григорій Львович Аркушин. — Луцьк : Ред.-вид. відд. «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки.
Т.1. А—Н. — 2000. — 353 с. — ISBN 966-600-007-5.
Т.2. О—Я. — 2000. — 456 с. — ISBN 966-600-007-5.

БСПГ

—

БрилінськийДмитро Михайлович. Словник подільських говірок / Дмитро МихайловичБрилінський. — Хмельницький, 1991. — 117 с. 1. — З дарчим написом Кравчуку Л.М. від автора. — ISBN 5-7707-1409-3.

ВСПГ

—

ВащенкоВасиль Семенович. Словник полтавських говорів / Василь Семенович Ващенко. — Харків, 1960. — 170 с.

ВТСУМ

—

Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250 000 / [уклад.і голов.ред. Вячеслав Тимофійович Бусел]. — К.; Ірпінь : Перун, 2007. — 1736с. : іл. — ISBN 966-569-013-2.

ГПБГГ

—

Горбач Олекса Теодорович. Південнобуковинська гуцульська говірка і діалектний словник села Бродина повіту Радівці (Румунія) [Текст] / Олекса Теодорович Горбач. — Мюнхен, 1997. — 113 с.

ГСМЧР

—

Говірка села Машеве Чорнобильського району / НАН України; Інститут української мови. — К. : Довіра, 2003.
Ч.1 : Тексти / [уклад. : Ю. І. Бідношия, Л. В. Дика]. — 456 с. + 7арк. іл. — ISBN 966-507-151-3.
Ч.2 : Тексти / [уклад. : Г.В.Воронич, Л.А.Москаленко, Л.Г.Пономар]. — 607с. + 7арк. іл. — ISBN 966-507-152-1.
Ч.3 : Матеріали до лексичного атласу української мови [уклад. : Ю.І.Бідношия, Г.В.Воронич, Л.В.Дика, Л.А.Москаленко, Л.Г.Пономар]. — 225с.+ 8 арк. іл. — ISBN 966-507-153-X.

ЖЗУЕ

—

Жайворонок Віталій Вікторович. Знаки української етнокультури: словник-довідник / Віталій Вікторович Жайворонок ; НАН України; Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні. — К. : Довіра, 2006. — 703с. — ISBN 966-507-195-5.

КГСУМ

—

Карпіловська Євгенія Анатоліївна. Кореневий гніздовий словник української мови: Гнізда слів з вершинами-омографічними коренями / Євгенія Анатоліївна Карпіловська. — К. : Українська енциклопедія імені М.П.Бажана, 2002. — 912с. — ISBN 966-7492-11-7.

ОСБГ

—

ОнишкевичМихайло Йосипович. Словник бойківських говірок / Михайло Йосипович Онишкевич. — К. : Наукова думка, 1984.
Ч.1. А—Н. — 1984. — 495 с.
Ч.2. О—Я. — 1984. — 515 с.

ПГМСГГ

—

Піпаш Юрій Олексійович. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) / Юрій Олексійович Піпаш, Борис Кирилович Галас ; Ужгородський національний ун-т. — Ужгород, 2005. — 266с. — ISBN 966-7400-09-3.

ПДП

—

ГорпиничВолодимир Олександрович. Прізвища Дніпровського Припоріжжя : словник : близько 20 000 прізвищ / Володимир Олександрович Горпинич, Ірина Анатоліївна Корнієнко. — Дніпропетровськ : Пороги, 2003. — 272 с. — ISBN 966-525-340-9.

СНЖ

—

ГорпиничВолодимир Олександрович. Словник відтопонімних прикметників і назв жителів України: ойконіми, ад’єктоніми, катойконіми / Володимир ОлександровичГорпинич. — 2-ге вид. виправл. і доп. — Дніпропетровськ, 2000. — 370 с. — (Наукове видання). — ISBN 5-7707-5858-9.

ПОУНД

—

ПоріцькаОльга Анатоліївна. Українська народна демонологія у загальнослов'янському контексті (XIX - поч. XX ст.) / Ольга Анатоліївна Поріцька [відп. ред. : Г.А.Скрипник, С.Д.Безклубенко]. — К., 2004. — 180 с. — ISBN 966-02-34-76-7.

СУМ

—

Словник української мови : в 11 томах. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
Т. 1. — А—В. — 1970. — 799 с.
Т. 2. — Г—Ж. — 1971. — 550 с.
Т. 3. — З. — 1972. — 744 с.
Т. 4. — І—М. — 1973. — 840 с.
Т. 5. — Н—О. — 1974. — 840 с.
Т. 6. — П—Поїти. — 1975. — 832 с.
Т. 7. — Поїхати—Приробляти. — 1976. — 723 с.
Т. 8. — Природа—Ряхтливий. — 1977. — 927 с.
Т. 9. — С. — 1978. — 916 с.
Т. 10. — Т—Ф. — 1979. — 658 с.
Т. 11. — Х—Ь. — 1980. — 699 с.

ССМ

—

Словник староукраїнської мови XIV — XV ст.: у 2-х т. / [укл.: Д.Г.Гринчишин, У.Я.Єдлінська, В.Л.Карпова, І.М.Керницький, Р. Й. Керста, Л. М. Полюга, М. Л. Худаш]. — К.: Наукова думка, 1977-1978.
Т. 1. : А М — 632 с.
Т. 2. : — Н - Θ — 592 с.

ХГМ

—

Хобзей Наталія Василівна. Гуцульська міфологія : етнолінгвістичний словник / Наталія Василівна Хобзей ; НАН України ; Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. — Л., 2002. — 216 с. — ISBN 966-02-2299-8.

ЧСГНН

—

Чабаненко Віктор Антонович. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини / Віктор Антонович Чабаненко. — Запоріжжя, 1992.
Т.1. — 1992. — 324 с.
Т.2. — 1992. — 372 с.
Т.3. — 1992. — 304 с.
Т.4. — 1992. — 261 с.

ВСТУП

У сучасній парадигмі лінгвістичних концепцій дедалі активнішою стає тенденція до лексикографічної параметризації всіх підсистем мови, виявлена у прагненні дослідників фіксувати в словниковій формі результати вивчення всіх рівнів мовної системи [69, 110]. За твердженням Ю.М.Караулова, «словник стає метою і підсумком дослідницької праці над тією чи іншою проблемою, ніби «відповіддю» на певне лінгвістичне завдання» [Там само, 42]. За об’єкт лексикографічного опису править не лише змістова структура окремих мовних одиниць або окремі складники такої структури, а й семантична, поняттєва організація певних їх угруповань, підстави та способи поняттєвої (ідеографічної) параметризації (класифікування, поділу) лексики. Дослідники лексичної семантики дедалі активніше вдаються до ідеографічного розподілу лексики, що знаходить своє відображення в різнотипних словниках екзегетичного, або пояснювального типу: ідеографічних, семантичних, асоціативних, тематичних. Адже саме ідеографічний словник може показати місце слова в семантичній системі мови на відміну від тлумачного словника, який, на думку В.В.Морковкіна, обмежується співвіднесенням графічного образу слова з закріпленим за ним значенням і не подає в унаявненому вигляді змістових зв’язків між словами, їхню змістову системну організацію [119].
Виконання досліджень, спрямованих на лексикографічну параметризацію, здійснюють із залученням сучасних засобів формалізації мовної інформації. За свідченням фахівців (М.М.Пещак, Н.Ф.Клименко, І.Ф.Савченко, Є.А.Карпіловська, Н.В.таМ.Д.Сніжки, Л.І.Комарова та ін. [82, 41-50]), сучасний стан машинного фонду української мови, де розробляється програмно-джерельний пакет «Структура та функціонування українських іменників», дозволяє сьогодні спроектувати такий ідеографічний словник, у якому б компактно і наочно була представлена лексико-семантична система мови. Така робота потребує розроблення поняттєвого та процедурного апарату, лінгвістичних алгоритмів для конструювання електронного лінгвокультурологічного словника ідеографічного типу (ЕЛКСІТ). Найважливішою теоретичною проблемою в цій роботі є визначення параметрів, на основі яких будується синоптична поняттєва схема ідеографічного словника, і формулювання правил співвіднесення з такою схемою змістової структури конкретних мовних одиниць. Успішне розв’язання цієї проблеми дозволяє розробити процедури автоматичного впорядкування, зокрема, одиниць лексичної підсистеми мови за певними інтегральними та диференційними семами, і змоделювати відповідні системні лексичні об’єднання в ЕЛКСІТ. Такий словник становить базу знань про системну організацію українського лексикону з усіма притаманними автоматизованим лексикографічним системам функціями: інформаційно-довідковою, навчальною, редакційно-видавничою та дослідницькою [83, 41-50].
За твердженням А.П.Загнітка, «словники, виступаючи етапними явищами фіксації пам’яті народу, відображають картину світу, яка, модифікуючись і адаптуючись, постійно розширюється, уніфікується» [56, 79]. Лексикографічні праці виявляють зв’язок із такою важливою тенденцією сучасного мовознавства, як увага до проблеми мовної концептуалізації світу. Мета таких досліджень полягає в з’ясуванні того, як мова структурує та категоризує за певними ознаками об’єкти і явища зовнішнього світу, а також у розкритті етнокультурних особливостей мовної картини світу (мовної моделі світу) та її змін у часі та просторі [93, 12]. Погоджуємося з думкою Ж.П.Соколовської, яка, проаналізувавши наявні в мовознавстві погляди на співвідношення понять картина світу і мовна картина світу, стверджує доцільність уживання терміна мовна модель світу [164]. У нашому дослідженні послугуємося терміном національномовна модель світу на позначення системи культурних концептів, визначених із застосуванням комплексного підходу до ідеографічної параметризації лексики.
У мовознавстві вже накопичено важливий досвід роботи з проблеми дослідження мовної категоризації. Ідеографічний розподіл лексики здійснено на основі одномовних тлумачних словників у спеціальних семантичних (або ідеографічних) словниках. Л.В.Щерба називав їх ідеологічними [199] з окремою опозицією тлумачного та ідеологічного словників. У прикладній лінгвістиці на позначення праць ідеографічного типу застосовують ще й термін тезаурус. Так, наприклад, словник П.М.Роже, який вважають класичним зразком ідеографічного словника, має назву «Thesaurus of English words and phrases classified so as facilitate the expression of ideas and assist in literary composition» (Тезаурус англійських слів і виразів, класифікований таким чином, щоб полегшити вираження понять і сприяти складанню літературних творів) [284]. Як видно з назви, цей словник, упорядкований на основі семантичних зв’язків, принципово відрізняється від словника, упорядкованого на основі формальних зв’язків між словами (графічна форма слова, його буквений склад, наприклад,

Список литературы

ВИСНОВКИ

ЕЛКСІТ НОЗМП належить до словників нового типу, оскільки поєднує ідеографічний та тлумачний підходи до лексикографування, відображає нові підходи до лексикографічного опису етномовних одиниць, орієнтований на відображення мовної, або «наївної» картини світу (тобто є загальномовним), побудований з урахуванням досягнень сучасних інформаційних технологій. Оскільки спроба побудови такого типу словника в українському мовознавстві здійснюється вперше, виникла потреба розроблення поняттєвого та процедурного апарату, лінгвістичних алгоритмів та процесорів для його конструювання.
У мовознавстві вже накопичено важливий для такого дослідження досвід роботи. Ідеографічний розподіл лексики здійснено на основі одномовних тлумачних словників у спеціальних семантичних (або ідеографічних) словниках. До ідеографічних словників належать лексикографічні праці, статті яких мають ономасіологічну спрямованість від концепту до його лексичних відповідників, що призводить до зосередження у межах статті семантично близьких лексичних одиниць, пов’язаних парадигматичними зв'язками.
Усвідомлення необхідності системного, ономасіологічного групування слів у словнику отримало практичне втілення у працях мовознавців різного часу - від найдавнішого санскритського словника тезаурусного типу «Амара-коша», що створений ще в ІІ-ІІІ століттях до н. е. аж до сплеску лексикографічних праць ідеографічного типу, який викликав вихід тезауруса П.М.Роже у 1852 році. Зарубіжна лексикографія налічує чимало таких праць: для англійської мови вищезгаданий словник П.М.Роже; французької П.Баусьєра, Е.Бланка; німецької Ф.Дорнзайфа, Р.Халліга і В.фонВартбурга; іспанської Х.Касареса. У російській філології відомі ідеографічні словники Ю.М.Караулова, під керівництвом Ю.Д.Апресяна, за редакцією В.В.Морковкіна, за редакцією Л.Г.Бабенко, Н.Ю.Шведової та інших лексикографів.
Першою працею з цієї тематики в україністиці став автоматизований ідеографічний тезаурус Н.В.Сніжко та М.Д.Сніжка, в якому представлена інформація про 54 тисячі іменників української мови. У 1998 році світ побачив перший в Україні комп’ютерний «Словник афіксальних морфем української мови» (автори Н.Ф.Клименко, Є.А.Карпіловська, В.С.Карпіловський, Т.І.Недозим). Із використанням ЕОМ були створені також ідеографічний словник дієслів переміщення (А.Я.Середницька 2001); тезаурус дієслів української мови (О.Б.Сірук 2006), електронний семантичний словник прийменників (О.В.Бугаков 2008), словник морфологічних омографів (О.О.Шипнівська 2008), електронний тезаурус термінів з прикладної (комп’ютерної) лінгвістики (С.М.Дерба 2008). На основі корпусу текстів різних функціональних стилів у лабораторії комп’ютерної лінгвістики при кафедрі сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка створено тезауруси та конкорданси. Термінологічні словникові бази даних, підтримувані лексикографічним процесором СЛОВО, розроблені співробітниками університету «Львівська політехніка». Відомі також праці з експериментальними словниками О.О.Погрібної, Н.М.Сухарини, Ю.Ф.Прадіда (фразеологічна ідеографія). Проблемам конструювання електронних словників присвячені наукові розвідки членів Харківського лексикографічного товариства (О.М.Дрозд, В.В.Дубічинський, А.С.Д’яков, В.А.Зубарєва, Т.Р.Кияк, В.І.Куліш, С.П.Олійник).
Концептуальні засади розроблення формалізованого апарату укладання таких словників викладено в колективних монографіях співробітників відділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім.О.О.ПотебніНАНУкраїни «Формалізовані основи семантичної класифікації лексики» (автори Н.Ф.Клименко, М.М.Пещак., І.Ф.Савченко) та «Лексична семантика в системі «людина машина»» (М.М.Пещак, Н.Ф.Клименко, Г.М.Ярун, Є.А.Карпіловська).
Значні напрацювання українське та зарубіжне мовознавство мають і в розробленні проблеми «мовних картин світу» (Н.Д.Арутюнова, Т.В.Булигіна, О.Д.Шмельов, З.Д.Попова, Й.А.Стернін, В.В.Красних, О.О.Потебня, Л.В.Щерба, М.П.Кочерган, І.О.Голубовська, В.В.Жайворонок, А.Вежбицька, Е.Рош, Дж.Лакоф, Є.Бартмінський та ін.). Те, що цій проблемі в україністиці останнім часом приділяють багато уваги, свідчать численні публікації в науковій періодиці, зокрема в збірнику «Мовні і концептуальні картини світу», та ряд монографічних досліджень (І.О.Голубовська, В.І.Кононенко, В.П.Сімонок, В.В.Жайворонок, М.В.Скаб).
Назви осіб були об’єктом ряду, здійснених у попередні роки, лінгвістичних досліджень (маємо на увазі дослідження загальних назв осіб), що стосувалися вузьких груп лексики або окремих аспектів їх вивчення (В.В.Горбань, В.О.Горпинич, Т.П.Вільчинська, М.М.Кривко, А.І.Кавальчук, Й.А.Стернін, М.В.Скаб, В.І.Максимов та ін.). Назви жителів досліджували І.І.Ковалик, А.К.Смольська, Ю.О.Карпенко, П.П.Чучка та інші вчені.
Основною метою нашого дослідження було виявлення та вивчення етнокультурної специфіки вербалізаторів концепта ОСОБА ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ. Поставлена мета зумовила виконання ряду завдань таких як: 1) створення бази даних для автоматизованої побудови ЕЛКСІТ НОЗМП, з увиразненим етнокультурним компонентом; 2) вивчення метамовного інструментарію, використаного в СУМі для опису іменникових НОЗМП. Таке дослідження передбачає визначення типів, представлених у словнику семантичних описів, їхнього компонентного складу та наборів словникових реалізаторів окремих компонентів, встановлення спектру вирівнювання реалізаторів та їхніх взаємовідношень (ці відомості сприяли розробленню процедури автоматичного впорядкування НОЗМП, а також встановленню семантичної близькості тих похідних, словникові описи яких не містять прозорих показників смислової спорідненості); 3) створення електронної універсальної словникової бази даних, що стане основою для автоматичної побудови ідеографічного словника іменникових НОЗМП; 3) розроблення набору процедур для встановлення параметризації номінацій особи, на основі яких відбувається формування ідеографічного словника іменникових НОЗМП.
Основним теоретичним здобутком нашої роботи є такий підхід до ідеографічної параметризації лексики, який відображає етнокультурну специфіку. Оскільки наш словник орієнтований на відображення мовної або «наївної» картини світу, це не дозволяє використати для ідеографічного поділу лексико-семантичної групи НОЗМП екстралінгвальну систему понять, властиву для наукового розуміння світу, виникає необхідність відтворення характерної для них мовної поняттєвої класифікації. Як було встановлено, відбір концептів для побудови синоптичної схеми такого словника можливий лише на основі індуктивного принципу, який передбачає пошук понять-класифікаторів за допомогою узагальнення лексичних значень.
На відміну від традиційного підходу до укладання ідеографічних словників (від поняття до групи слів, які його виражають), у пошуках національномовної специфіки категоризації світу рухалися не від існуючих стереотипів до їхніх ілюстрацій у лінгвістиці, а навпаки від лінгвістичного аналізу номінацій до культурно-філософських узагальнень.
У результаті аналізу семної структури дефініцій іменникових НОЗМП з’ясовано, що в ролі конкретизаторів семантики аналізованих номінацій особи виступають слова на позначення місця, в якому може проживати особа, і, як було встановлено з дефініції слова «жителі», це місце може бути невизначеним, узагальненим, особа може жити «взагалі десь». Отже, кінцевими конкретизаторами семантики аналізованих номінацій виступають безпосередньо власні та загальні назви природних і створених людиною об’єктів, а також різні оцінні ознаки, закладені в змісті твірних основ. Таку специфіку пояснюємо тим, що лексико-семантичну групу НОЗМП складають переважно похідні утворення. Таким чином, перелік конкретизаторів семантики аналізованих номінацій охоплює власні та загальні назви природних і створених людиною об’єктів та назви ознак, що є релевантними під час оцінки особи за її місцем проживання чи ставленням до нього.
На відміну від традиційного (алфавітного) підходу до укладання словників назв жителів (див. «Назви жителів в українській мові» В.О.Горипинича), реєстровими одиницями нашого словника є узагальнені категорійні ознаки (40), що виконують роль диференційних сем у дефініціях тлумачного словника. Такий підхід є основою побудови ідеографічного словника.
У словникових дефініціях НОЗМП, що характеризують місце проживання, узагальнюючими категорійними ознаками виступають власні і загальні назви природних та створених людиною об’єктів конкретизатори вищого (щодо кінцевого) рівня узагальнення. Так, наприклад, дефініції назв, утворених від назв природних об’єктів, містять такі кінцеві конкретизатори семантики: власна назва чи тип природного об’єкта (планети, материка, півострова, острова, групи островів); власні назви елементів рельєфу (гір, гірських систем); власні назви й типи природних територій тощо.
Назви, утворені від загальних назв природних об’єктів, мають узагальнювальний репрезентативний характер, оскільки містять інформацію про тип місця проживання, що дає підстави виділяти в їхній семантичній структурі додаткові оцінні параметри. Порівняно з відтопонімними утвореннями ці назви мають ширший спектр позначуваних об’єктів, оскільки включають назви за мікролокусами і середовищами, які можуть бути заселені людьми (курчувей такий, що живе або ховається в корчах; полюх житель полів, не поліщук та ін.).
Виділено 40 диференційних сем, за якими можна поділити іменникові НОЗМП на 40 словникових статей. Хоча кількість цих сем є порівняно невеликою, вони повторюються у значеннях величезної групи слів (тільки в СУМі їх 441), обсяг яких може сягати чисельності в кілька разів більшої за кількість адміністративних одиниць, яких, на сучасному етапі , в Україні понад 40 тисяч.
Коректний процес відбору лексичного наповнення статті можливий лише з застосуванням ономасіологічного принципу класифікації лексики. Під час встановлення лексичного наповнення словникової статті, враховуємо можливість вираження одного поняття різними словами зі спорідненою семною структурою.
При цьому не обмежуємося встановленням переліку ознак, які є визначальними при доборі слів до тієї чи іншої статті, а виділяємо формальні (структурні та лексичні засоби) вияву цих ознак у дефініціях слів, що дозволяє формалізувати процедуру їх поділу за статтями.
У дисертаційному дослідженні поєднано ідеографічну (поняттєву) і семантичну класифікацію. У множині лексичних відповідників одного концепту виокремлені лексико-семантичні групи (синонімічні ряди, антонімічні пари), а також експлікована структура словотвірного гнізда. Об'єктивація системних зв'язків між словами супроводжується поясненням природи цих відношень на основі розробленої нами ієрархічної системи диференційних сем.
Крім того, в процесі роботи здійснено класифікацію ознак, з яких складається семантична структура іменникових НОЗМП (категорійно-лексична ознака, лексико-семантичні ознаки першого рівня, лексико-семантичні ознаки другого рівня, граматичні ознаки, лексико-граматичні ознаки, словотвірні просторові ознаки). Визначено, які з цих ознак є розрізнювальними в розподілі слів на словникові статті і входять до змісту концепту в ролі диференційної ознаки. Обґрунтовано принципи поділу статті на зони та підзони, встановлено відповідність між семантичною складністю слова та його місцем у зонній структурі статті. Аналіз лексичного наповнення синонімічної зони словникових статей дозволив нам провести детальну класифікацію видів синонімії.
Основним практичним результатом роботи є розроблення методологічного і процедурного апарату для укладання ідеографічного словника, з увиразненим етнокультурним компонентом семантики номінацій. Методика укладання такого ідеографічного словника, включає сукупність прийомів відбору концептів, формування словникових статей та групування лексичного матеріалу всередині окремої словникової статті.
Не менш важливим практичним результатом нашої роботи є створення фрагмента ідеографічного словника, лексична частина якого охоплює 441 лексико-семантичний варіант іменникових НОЗМП, відібраний із масиву тлумачного словника сучасної української мови. В процесі роботи їх зведено до 40 концептів - загальних понять, які, в свою чергу, організовані в синоптичну схему модель поняттєвої організації лексичної підсистеми НОЗМП. До складу синоптичної схеми входять 40 концептів третього рівня, на основі яких утворюються словникові статті, 16 концептів другого рівня, які об'єднують ці статті у групи близьких за змістом слів та один категорійний концепт першого рівня НАЗВА ОСОБИ ЗА МІСЕМ ПРОЖИВАННЯ, якому підпорядковані всі концепти синоптичної схеми. Встановлено також лексичне наповнення словникових статей. З метою подальшого структурування цих статей виділено диференційні ознаки, за якими у межах статей виділено синонімічні ряди, і словотвірні ознаки, за якими відбувається розподіл похідних на підзони. Окреслено множину слів та словосполучень-орієнтирів, за допомогою яких зміст цих диференційних та словотвірних ознак описаний у визначеннях досліджуваних назв.
Рекомендації щодо використання результатів роботи. Результати нашого дослідження можуть бути використані в укладанні ідеографічного словника сучасної української мови, а також у кількох дотичних до ідеографії сферах лінгвістичної науки та практичної лексикографії та лексикології. Проведення ідеографічної класифікації дає змогу звести всю множину НОЗМП до 40 основних семантичних центрів - концептів, на основі яких утворюються словникові статті. Співвідношення між кількістю назв осіб за місцем проживання і кількістю засобів їхнього опису (40) свідчить про доцільність використання множини концептів як метамови у процесі автоматичного семантичного аналізу. Система концептів, з яких складається синоптична схема ідеографічного словника, також може бути використана для відтворення національно-мовної картини світу, характерної для української мови.
Оскільки НОЗМП належать до основного лексичного фонду української літературної мови, ідеографічний словник може бути корисним під час написання посібників для вивчення української мови як іноземної. Крім того, будова ідеографічної статті дозволяє вивчати системні зв’язки слів, полегшуючи цим процес їхнього засвоєння.
Систематизація диференційних ознак, які входять до семної структури іменникових НОЗМП, дозволила виділити лексико-семантичні диференційні ознаки першого рівня, другого рівня, словотвірні ознаки, лексико-граматичні семи. Встановлені формальні засоби, за допомогою яких диференційні ознаки різних рівнів отримують вираження у дефініціях словника, дають змогу формалізувати процедуру встановлення у значенні досліджуваних назв тієї чи іншої диференційної ознаки під час розподілу слів за статтями чи підзонами статті.
Достовірність отриманих результатів. Результати, одержані на різних етапах ідеографічної параметризації, відзначаються високою достовірністю. Зокрема, виділення змісту концептів, яке відбувалося на основі семної структури іменникових НОЗМП, дало змогу уникнути появи у синоптичній схемі випадкових понять, не властивих мовній картині світу. Крім того, виділену множину лексико-семантичних диференційних ознак, які уточнюють категорійно-лексичну ознаку НАЗВА ОСОБИ ЗА МІСЕМ ПРОЖИВАННЯ, було зіставлено з результатами, які одержав Г.Мунен на матеріалі французької мови.
Процедура розподілу НОЗМП за окремими словниковими статтями також характеризується доволі високою точністю, оскільки в процесі відбору лексичного складу статей була опора на присутність у значені слів ознак, властивих змісту концепту, який очолює статтю. Оскільки процес формування змісту концептів, описаний у другому розділі, і процедура розподілу слів за словниковими статтями на основі змісту цих концептів є взаємопов'язаними, вони забезпечують перевірку один одного.
Методи дослідження. Оскільки в українському мовознавстві проблема ідеографічного опису НОЗМП не розглядалася, нам довелося розробити методику укладання реєстрової частини ідеографічного словника та обґрунтувати метод визначення складу словникових статей, проведення їхнього внутрішнього розподілу на зони і підзони.
Метод відбору концептів для ідеографічного опису досліджуваних назв є принципово іншим, ніж для інших груп лексики, це пояснюємо тим, що цю лексико-семантичну групу складають переважно похідні утворення.
Встановлення диференційних ознак категорії переміщення відбувається за допомогою двох методів - дедуктивного та індуктивного. Дедуктивний метод передбачає логічний аналіз наукової картини поняття місце проживання, відтвореної на основі фізичних праць, енциклопедичних та спеціальних термінологічних словників. На основі аналізу філософської та фізичної терміносистем виділено диференційні ознаки, що мають ідентифікувальну функцію. Для виділення диференційних ознак, що мають характеризувальну функцію ми застосували індуктивний метод.
Дедуктивний метод застосовано для формування загально поняттєвої синоптичної схеми, що охоплює всю лексико-семантичну групу НОЗМП. При моделюванні синоптичної схеми відтворено класифікацію в тому вигляді, в якому вона існує в лексичній системі мови. Загальну поняттєву класифікацію НОЗМП, укладену за всіма зібраними матеріалами, було модифіковано, залежно від походження тієї чи іншої номінації з певного регіону України, її належності до певного часового зрізу існування української мови чи до певного її функціонального стилю. Врахування цих засадничих положень унаявнило мозаїку етнокультурних конотацій (етноконотацій) у семантиці українських НОЗМП, а отже, допомогло виявити в цілому особливості сприйняття та позначення українцями простору й людини в ньому.
З метою відтворення мовної поняттєвої класифікації НОЗМП застосовано індуктивний метод, який дозволив піднятися від лексичних значень слів до поняттєвих узагальнень. Аналізуючи семну структуру досліджуваних назв на основі дефініцій тлумачного словника, виділено диференційні лексико-семантичні ознаки, що увійшли до змісту концептів як конкретизатори категорійної ознаки НАЗВА ОСОБИ ЗА МІСЦЕМ ПРОЖИВАННЯ. На основі цих диференційних ознак виділено концепти третього рівня, які є реєстровими одиницями словника.
Ототожнення статті ідеографічного словника з поняттєвим полем дозволило застосувати для окреслення меж статті семантико-логічний метод, який мовознавці використовують для формування поля. Семантико-логічний метод окреслення меж словникової статті заснований на встановленні семантичного зв'язку між концептом і словами, які є його лексичними відповідниками. Згідно з ним, до складу словникової статті входять слова, значення яких відповідають змісту концепту, тобто містять певне поєднання категорійно-лексичної та диференційної сем. Наявність тих чи інших родових сем у значенні слова було встановлено за допомогою методу ступінчастої ідентифікації лексики, розробленого Е.В.Кузнецовою, який базується на аналізі структури та наповнення дефініції досліджуваного слова в тлумачному словнику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АдливанкинС.Ю. Некоторые вопросы словообразования существительных со значением лица (по материалам говоров Пермской обл.) / Соломон Юрьевич Адливанкин // Вопросы фонетики, словообразования, лексики русского языка и методики его преподавания. — Вып. 1 — Пермь, 1964. — С. 55—67.
2. АлефиренкоН.Ф. Спорные проблемы семантики : [монография] / Николай Федорович Алефиренко. — М. : Гнозис, 2005. — 326 с. — ISBN 5-7333-0164-3.
3. Апресян Ю.Д. Избранные труды / Юрий Дереникович Апресян. — 2.изд., испр. и доп. — М. : Языки рус. культуры, 1995. — (Язык).
Т. 1 : Лексическая семантика : синонимические средства языка. — 472с. — ISBN 5-02-017906-X .
Т. 2 : Интегральное описание языка и системная лексикография. — 767с. — ISBN 5-02-017906-X .
4. АпресянЮ.Д. Интегральное описание языка и толковый словарь / ЮрийДереникович Апресян // Изв. АН СССР. — М., 1986. — №2. — С.3—24. — (Серия лит. и яз.).
5. Ареальное исследование в языкознании и этнографии : [сб. науч. тр.] / [отв. ред. М. А. Бородина] ; АН СССР. Ин-т этнографии им.Н.Н.Миклухо-Маклая [и др.]. — Л. : Наука, 1977. — 195 с. (Язык и этнос).
6. Аристотель. Сочинения : в 4 т. / [под ред. В.Ф.Асмуса] ; АН СССР. Институт философии. — М. : Мысль, 1975. — (Философское наследие).
Т. 1. — 1975. — 550 с.
Т. 2. — 1978. — 678 с.
Т. 3. — 1981. — 580 с.
Т. 4. — 1983. — 832 с.
7. АскольдовС.А. Концепт и слово / С.А.Аскольдов // Русская словесность. От теории словесности к структуре текста : [антология / ред. : проф. В.П.Нерознак]. — М., 1997. — С. 267—279.
8. АхмановаО.С. Очерки по общей и русской лексикологии / Ольга СергеевнаАхманова. — 2-е стер. изд.. — М. : УРСС, 2005. — 294 [1] с. — (Лингвистическое наследие ХХ века). — ISBN 5-354-01012-8.
9. БабенкоЛ.Г. Принципы категоризации именной лексики в толковом идеографическом словаре существительных русского языка / Л.Г.Бабенко // Русский язык : исторические судьбы и современность : ІІ Международный конгресс исследователей русского языка. Труды и материалы / [составители М.Л.Ремнева, О.В.Дедова, А.А.Поликарпов]. — М. : изд-во МГУ, 2004. — С. 180—181.
10. БазылевВ.Н. Мифологема скуки в русской культуре / В.Н.Базылев // RES LINGUISTICA: сб. статей к 60-летию профессора В.П.Нерознака. — М., 2000. — С.130—147.
11. БарановА.Н. Введение в прикладную лингвистику : [учебное пособие] / АнатолийНиколаевичБаранов. — М. : Эдиториал УРСС, 2001. — 360с. — ISBN- 5-8360-0196-0.
12. БарановО.С. Идеографический словарь русского языка / ОлегСергеевичБаранов. — М. : [б. и.], 2007. — 1256 с. — ISBN 978-5-9901063-1-4.
13. БацевичФ.С. Основи комунікативної лінгвістики : [підручник] / Флорій Сергійович Бацевич. — К. : Академія, 2004. — 344с. — (Серія «Альма-матер»). — ISBN 966-580-172-4.
14. Белоусова А. С. К построению лексико-семантической классификации слов в связи с задачами толковой лексикографии (имена лиц) / А. С. Белоусова // Словарные категории : сб. статей / Науч. совет по лексикологии и лексикографи ; АН СССР. Ин-т русского языка ; [отв. ред. Ю. Н. Караулов]. — М. : Наука, 1988. — 223 с. — С.92—96. — ISBN 5-02-010903-7.
15. БелоусоваА.С. Унификация словарных толкований : её реальные возможности (класс лиц) / А. С. Белоусова // Национальная специфика языка и ее отражение в нормативном словаре : сб. статей / АН СССР. Науч. совет по лексикологии и лексикографи. Ин-т рус. яз.; [отв. ред. Ю. Н. Караулов]. — М., 1988. — 171 с. — С.71—74. — ISBN 5-02-010866.
16. БендиксЭ.Г. Эмпирическая база семантического описания / Э.Г.Бендикс // Новое в зарубежной лингвистике. — М, 1983. — Вып. ХІV. — С. 18—21.
17. БережанС.Г. Отражение семантических системных связей лексических единиц в одноязычном (толковом) словаре / С.Г.Бережан // Словарные категории : сб. статей / Науч. совет по лексикологии и лексикографи ; АН СССР. Ин-т русского языка ; [отв. ред. Ю. Н. Караулов]. — М. : Наука, 1988. — 223 с. — С.5—15. — ISBN 5-02-010903-7.
18. БондаркоА.В. Категориальные и некатегориальные значения в грамматике / А.В.Бондарко// Принципы и методы семантических исследований. — М., 1976. — С.180—202.
19. БорискинаО.О. Теория языковой категоризации : национальное языковое сознание сквозь призму криптокласса / Ольга Олеговна Борискина, Алексей Александрович Кретов. — Воронеж : Воронеж. гос. ун-т, 2003. — 209 с. — Библиогр.: с. 190-208. — ISBN 5-923-0401-Х.
20. БрилінськийД.М. Словник подільських говірок / Дмитро МихайловичБрилінський. — Хмельницький: , 1991. — 117 с. 1. — З дарчим написом Кравчуку Л.М. від автора. — ISBN 5-7707-1409-3.
21. БугаковО.В. Лексикографическое проектирование электронного семантического словаря предложных конструкций / О.В.Бугаков, А.Г.Рабулец // Доклады международной конференции «MegaLing 2006. Горизонты прикладной лингвистики и лингвистических технологий». — Симферополь : ДиАйПи, 2006. — С. 141—142.
22. БулыгинаТатьянаВячеславовна, Шмелёв Алексей Дмитриевич. Языковая концептуализация мира / на материале русской грамматики / Татьяна ВячеславовнаБулыгина, Алексей Дмитриевич Шмелёв. —М. : Школа "Языки русской культуры", 1997. — 574с. — (Язык). — ISBN 5-88766-051-1.
23. БыковаО.И. Лингвокультурологический подход к исследованию этноконнотации / О.И.Быкова// Вестник ВГУ. Серия лингвистика и межкультурная коммуникация. — 2001. — №2. — С.25—30.
24. Вежбицкая А. Прототипы и инварианты / Анна Вежбицкая // Язык. Культура. Познание. — М. : Русские словари, 1996. — С. 201—230.
25. ВежбицкаяАнна. Язык. Культура. Познание / Анна Вежбицкая. — М., 1996. — 325 с. —: [пер. с англ.] / Анна Вежбицкая ; отв. ред. и сост. М. А. Кронгауз. — М . : Русские словари , 1996 — 411 с. — ISBN 5-89216-002-5.
26. ВерещагинЕ.М. Дом бытия языка : в поисках новых путей развития лингвострановедения : концепция логоэпистемы / Е.М.Верещагин, В.Г.Костомаров. — М. : Икар, 2000. — 123с.
27. ВерещагинЕвгений Михайлович, Костомаров Виталий Григорьевич. Лингвострановедческая теория слова / Евгений Михайлович Верещагин, Виталий Григорьевич Костомаров. — М. : Русский язык, 1980. — 320 с.
28. ВиноградовВикторВладимирович. Словообразование в его отношении к грамматике и лексикологии / ВикторВладимировичВиноградов // Вопросы теории и истории языка. — М., 1952. — С.130—131.
29. ВільчинськаТ.П. Семантико-словотвірна характеристика оцінних назв осіб в українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Т.П. Вільчинська. — Л., 1996. — 16 с.
30. ВоробьевВладимирВасильевич. Лингвокультурология (теория и методы) : [монография] / ВладимирВасильевич Воробьев. — М. : Изд-во РУДН, 1997. — 331 с.
31. Гаврилова Т. О. Іменники-назви осіб за місцем проживання (словотвір катойконімів у говірках Середнього Придніпров’я) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Т. О. Гаврилова. — К.: ордена Трудового Червоного Прапора Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні АН УРСР, 1988. 17 с.
32. Гак В.Г. К диалектике семантических отношений в языке / В.Г. Гак // Принципы и методы семантических исследований. — М., 1976. — С.73—92.
33. ГакВ.Г. Лингвистические словари и экстралингвистическая информация / В.Г.Гак// Вопросы языкознания. — 1987. — № 2. — С. 3—16.
34. ГакВ.Г. Проблема создания универсального словаря (энциклопедический, культурно-исторический и этнолингвистический аспекты) / В.Г. Гак// Национальная специфика языка и ее отражение в нормативном словаре : сб. статей / АН СССР. Науч. совет по лексикологии и лексикографи. Ин-т рус. яз.; [отв. ред. Ю. Н. Караулов]. — М., 1988. — 171 с. — С.119—125. — ISBN 5-02-010866.
35. ГердА.С. Автоматизация в лексикографии и словари-конкордансы / А.С. Герд, В.В. Богданов [и др.] // Филологические науки. — 1981. — № 1. — С. 72—77.
36. Герд Александр Сергеевич. Введение в этнолингвистику : [курс лекций и хрестоматия] / Александр Сергеевич Герд ; Санкт-Петербургский гос. ун-т. — Изд. 2-е, испр. — СПб. : Издательство С.-Петербургского ун-та, 2005. — 456с. — Библиогр.: с. 139-142 и в конце разд.. — ISBN 5-288-03739-6.
37. ГолобородькоК.Ю. Лінгвістичний статус концепту / Костянтин Юрійович Голобородько // Лінгвістика : зб. наук. праць. — Луганськ, 2003. — Вип. 1. — С 16—21.
38. ГолубовськаІ.О. Етнічні особливості мовних картин світу / І.О.Голубовська. — Київський н