РЕГІОНАЛЬНЕ ТА ІНТЕРРЕГІОНАЛЬНЕ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛЕКСИКОГРАФІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

СКИБА ІРИНА ГЕННАДІЇВНА

УДК 811.161.2’282.2’374«188/191»(043.3)

РЕГІОНАЛЬНЕ ТА ІНТЕРРЕГІОНАЛЬНЕ В УКРАЇНСЬКІЙ
ЛЕКСИКОГРАФІЇ КІНЦЯ ХІХ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ

Спеціальність 10.02.01 українська мова

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук

Науковий керівник:
доктор філологічних наук, професор Гриценко Павло Юхимович

Луганськ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.................................................

ВСТУП...................................................................................................

РОЗДІЛ 1. „Малоруско-нїмецкий словар” Є. Желехівського, С.Недільського і „Словарь української мови” за ред. Б.Грінченка у світлі лінгвістичної критики..........................

1.1. Роль лексикографічних праць Є. Желехівського, С.Недільського та за ред. Б.Грінченка у формуванні лексичних норм української літературної мови кінця ХІХ початкуХХст.................................................................
1.2. Макроструктура „Малоруско-нїмецкого словаря” Є.Желехівського, С. Недільського .....................................................
1.2.1. Загальна характеристика та історія створення словника.........
1.2.2. Джерела словника.......................................................................
1.2.3. Реєстр словника..........................................................................
1.2.4. Особливості правопису словника.............................................
1.3. Макроструктура „Словаря української мови” за ред. Б.Грінченка...........................................................................................
1.3.1. Загальна характеристика та історія створення словника..
1.3.2. Джерела словника........................................................................
1.3.3. Реєстр словника............................................................................
1.3.4. Особливості правопису словника...............................................
1.4. „Малоруско-нїмецкий словар” Є. Желехівського, С.Недільського і „Словарь української мови” за ред. Б.Грінченка як епохальні лексикографічні праці свого часу..........................................................................................
Висновки до першого розділу .....................
РОЗДІЛ 2. Зіставна характеристика мікро- та медіаструктури словників Є. Желехівського, С.Недільського та за ред. Б.Грінченка інтегральних лексикографічних праць кінця ХІХ початку ХХ ст. ...................................................................
2.1. Мікроструктура словників Є. Желехівського, С.Недільського та за ред. Б. Грінченка...........................................................................
2.2. Медіаструктура словників Є. Желехівського, С. Недільського та за ред. Б. Грінченка (на матеріалі ТГЛ „Назви спорідненості”).......................................................................................
2.2.1. Репрезентація назв повної спорідненості..
2.2.2. Репрезентація назв першої прямої лінії спорідненості............
2.2.3. Репрезентація назв спорідненості прямої лінії другого ступеня..................................................................................................
2.2.4. Репрезентація назв другої бокової лінії спорідненості.......
2.2.5. Репрезентація назви неповної спорідненості...........................
2.2.6. Репрезентація назв, що виражають відносини свояцтва.........
Висновки до другого розділу...............................................
РОЗДІЛ 3. Інтегральні та диференційні риси лексиконів „Малоруско-нїмецкого словаря” Є. Желехівського, С.Недільського і „Словаря української мови” за ред. Б.Грінченка
3.1. Системні відношення в лексиці української мови (на матеріалі ТГЛ „Риси людини”)..............................................................................
3.2. Синонімічні та антонімічні відношення у складі вокабуляру „Малоруско-нїмецкого словаря” Є.Желехівського, С.Недільського та „Словаря української мови” за ред. Б.Грінченка (на матеріалі ТГЛ „Риси людини”)...............................
3.3. Загальна характеристика сегмента лексикону „Малоруско-нїмецкого словаря” Є.Желехівського, С. Недільського, не відтвореного у „Словарі української мови” за ред. Б.Грінченка............................................................................................

Висновки до третього розділу..............................................................

ВИСНОВКИ......................................................................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..................................................

ДОДАТКИ.........................................................................................................

ДОДАТОК А. Таблиці..
ДОДАТОК Б. Графіки...
ДОДАТОК В. Словник реєстрових слів „Малоруско-нїмецкого словаря” Є. Желехівського, С. Недільського, які не ввійшли до „Словаря української мови” за ред. Б. Грінченка

ВСТУП

Сучасна лексикографія становить такий різновид наукової творчості, який спрямований на задоволення потреб в різноманітних типах інформації про слово. Укладачі словників прагнуть відтворити найважливіше з того, що може бути потрібним читачеві, а також репрезентувати периферію лексичної системи. Сучасний загальномовний словник це багатопланова наукова праця, наслідком якої є відтворення в системі лексики думки епохи, сучасної ідеї, рівня розвитку літературної мови, це світ, розташований за алфавітом [179, 9 10]. Словник у специфічний спосіб відтворює мовну картину світу, яка сформувалася в носіїв мови у відповідний період розвитку суспільства.
Для з’ясування основ відображення дійсності в словнику необхідно звернутися до історії лексикографії. Українська лексикографія к. ХІХ ст., розв’язуючи важливі власне наукові й практичні проблеми, була водночас пройнята ідеями культурного народництва: метою було створення словника, який би містив усе лексичне багатство народної та літературної мови, що стало б показником високого рівня розвитку мови, яка на той час не мала умов безперешкодного функціонування на всій території свого поширення.Зазначеним високим вимогам відповідали знаковіпраці„Малоруско-нїмецкийсловар” Є.Желехівського, С.Недільського і „Словарь української мови” за ред. Б.Грінченка, що дозволяло, зокрема, гідно позитивно оцінити словник Є.Желехівського, С.Недільського як такий, що репрезентував усю мову в цілому і на початку ХХ ст. не мав собі рівного, а словник за ред. Б.Грінченка таким, що став підсумком лексикографічного досвіду, здобутого укладачами словників за весь попередній період і посів гідне місце „в ряду відомих лексиконів слов’янських мов ХІХ і поч. ХХ ст.: словників В. Даля в російській, Б.Лінде в польській, В.Караджича в сербській, Н. Герова в болгарській мовах” [220, с. 1].
Дослідженню цих визначних лексикографічних праць мовознавці закономірно приділили значну увагу. На появу „Малоруско-нїмецкого словаря” дали відгуки П. Житецький, В. Яґич, К.Шейковський та ін., а рецензентом „Словаря української мови” за ред. Б. Грінченка був О.Шахматов, з рецензії якогорозпочалося дослідження цієї праці. Оцінку обох словників подали С.П. Бевзенко [14], П.Й.Горецький [63], А.А.Москаленко [156], П.П. Плющ [185] та ін. в узагальнених нарисах історії української лексикографії та історії української літературної мови. Аналіз окремих аспектів словника Є.Желехівського, С.Недільського відбито в дослідженнях В.В.Ґрещука [89], О. Горбача [61], Й.О.Дзендзелівського [84], М.Л.Худаша [240], а словника за ред. Б.Грінченка у працях Б.К. Галаса [46 50], Й.О.Дзендзелівського [83], І.М. Кириченка [112], Н.Б.Копиленка [117], М.В. Кравченко [122 130], Л.С.Паламарчука [177; 178], М.М.Пилинського [181; 184], В.І. Статєєвої [210 213], О.О.Тараненка [218; 220] та ін.
Дотепер аналіз „Малоруско-нїмецкого словаря” та „Словаря української мови” стосувався окремих аспектів, тому необхідним є продовження ґрунтовного різнопланового вивчення цих лексикографічних праць на тлі лексичної системи к. ХІХ поч. ХХст. Актуальним є зіставний аналіз лексиконів обох словників, особливо з огляду на те, що Є.Желехівський, С.Недільський залежали від західноукраїнської мовної ситуації, а як дослідники були зорієнтовані на західноєвропейську традицію; Б.Грінченко був носієм центральноукраїнського мовно-культурного ареалу й перебував у силовому полі російської традиції. Ці обставини зобов’язують до докладного аналізу обох праць в аспекті локальності інтерлокальності.
Актуальність дослідження зумовлена тим, що словники Є.Желехівського, С. Недільського та за ред. Б. Грінченка ще не були предметом системного зіставного аналізу, який може сприяти глибокому вивченню особливостей створення цих словників та їхньої ролі в становленні норм української літературної мови, у наступному розвитку української лексикографії.
Наукова новизна результатів. У дисертації вперше зіставно проаналізовано лексикони „Малоруско-нїмецкого словаря” Є.Желехівського, С.Недільського і „Словаря української мови” за ред. Б.Грінченка крізь призму поліцентричності становлення і розвитку української літературної мови у ІІ половині ХІХ поч. ХХ ст., у контексті регіонального та інтеррегіонального у формуванні норм літературної мови.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з плановими науковими темами Інституту української мови НАН України „Словниковий склад сучасної української літературної мови та його лексикографічне опрацювання” (номер державної реєстрації 0106U002027) та та „Українська діалектна мова сьогодні: онтологічний та гносеологічний аспекти” (номер державної реєстрації 0101U003944).
Метою дослідження є з’ясування відношення лексикону „Словаря української мови” за ред. Б. Грінченка до „Малоруско-нїмецкого словаря” Є. Желехівського та С. Недільського; виявлення тенденцій у використанні словника Є.Желехівського, С.Недільського при створенні словника за ред. Б.Грінченка; установлення ідеографічної та діалектної віднесеності відмінних елементів лексиконів; з’ясування особливостей системного представлення лексики в цих словниках; вироблення рекомендацій щодо введення в нові словники лексики, яка при укладанні наступних словників не була використана.
Досягнення мети вимагає розв’язання таких завдань:
здійснити фронтальне зіставлення реєстрів „Малоруско-нїмецкого словаря” Є. Желехівського, С. Недільського і „Словаря української мови” за ред. Б. Грінченка;
виявити спільне та відмінне у вокабулярі обох словників у їх віднесенні до джерел постання; окреслити регіональні та інтеррегіональні елементи;
проаналізувати на прикладі окремих ТГЛ спільне та відмінне двох лексиконів у контексті формування лексичної норми української літературної мови;
оцінити словники з погляду дотримання в них усталених на той час фонетико-граматичних норм літературної мови;
розглянути словники Є. Желехівського, С. Недільського і за ред.Б.Грінченка у світлі сучасної нормативної лексикографічної практики.
Об’єктом дослідження є „Малоруско-нїмецкий словар” Є.Желехівського та С. Недільського і „Словарь української мови” за ред.БГрінченка.
Предметом дослідження є реєстри лексиконів, регіональні та інтеррегіонільні одиниці в лексиконах аналізованих словників у зв’язку із формованими лексичними нормами української літературної мови в двох провідних варіантах літературної мови західноукраїнському і східноукраїнському.
Джерелами дослідження є „Малоруско-нїмецкий словар” Є.Желехівського, С.Недільського та „Словарь української мови” за ред.Б.Грінченка, „Словник української мови” (в 11 томах) та інші лексикографічні праці, дослідження з діалектології, ареальної лінгвістики.
У дисертації використано загальногносеологічні методи дедукції, індукції, аналізу й синтезу; застосовано описовий, зіставний, ареалогічний і статистичний методи; прийоми компонентного аналізу лексики.
Практичне значення дослідження полягає в з’ясуванні джерел і механізмів формування лексиконів провідних для української мови к. ХІХ поч. ХХст. словників, моделей опрацювання в словниках локальної та інтерлокальної лексики. Матеріали дисертації можуть бути використані при укладанні сучасних нормативних словників, Словника українських народних говорів; для уточнення та обґрунтування сучасних норм літературної мови, дослідження історії лексичної норми української літературної мови та історії українського мовознавства, у лінгводидактиці.
Особистий внесок здобувача полягає в тому, що вперше самостійно на підставі системного аналізу та статистичного опрацювання лексиконів двох словників з’ясовано відношення „Словаря української мови” за ред. Б.Грінченка з попередньою лексикографічною працею „Малоруско-нїмецким словарем” Є.Желехівського, С.Недільського.
Апробація результатів дослідження представлена на всеукраїнських діалектологічних семінарах з питань діалектології та лінгвістичної географії (Житомир, 2000; Луганськ, 2001), щорічних наукових конференціях (Луганськ, 2003; 2006; 2007), конференції до 100-річчя публікації „Словаря української мови” за ред. Б.Грінченка (Київ, 2008), науково-практичних конференціях (Черкаси, 2009, Ізмаїл, 2009). За матеріалами дослідження опубліковано вісім наукових праць у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дослідження складається зі вступу, трьох розділів із підрозділами, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (36 позицій), списку використаної літератури (266 позицій), переліку умовних скорочень та трьох додатків, у яких наводяться 18 таблиць, 9 графіків, словник (близько 30 тис. слів). Загальний обсяг тексту 187 сторінок. Додатки подано на 300 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Зіставне вивчення макро-, мікро- та медіаструктури „Малоруско-нїмецкого словаря” Є. Желехівського, С.Недільського і „Словаря української мови” за ред. Б. Грінченка, аналіз інтегральних та диференційних рис лексиконів аналізованих праць дають можливість дійти таких висновків.
1. Обидва досліджувані словники докладно відтворюють лексичний склад української мови станом на ІІ пол. ХІХ ст., вокабуляри словників складають самостійні системи зі своєрідними внутрішніми зв’язками та багатоплановою організацією. На це вказує і кількісний склад лексичних одиниць (СЖ 64 тис. лексем, СГ 68 тис. лексем), і репрезентація окремих тематичних груп лексики (у складі яких виділено лексико-семантичні підгрупи), і складна внутрішня диференціація та інтеграція одиниць, виділення опозицій за протилежністю значень, за статтю тощо.
2. Реєстри словників мають відмінності, на їх формуванні позначилися засадничі настанови укладачів: у „Малоруско-нїмецкому словарі” створити словник, який би відображав лексичний склад мови всієї України (як відповідні перекладні словники слов’янських мов, на які орієнтувалися укладачі), у „Словарі української мови” створити словник народної мови, подібний до словника В. Даля в російській мові.
При докладному розгляді джерел реєстру словника Є.Желехівського, С. Недільського та аналізі покликань виявлено такі особливості: превалюють твори художньої літератури; друге місце за кількістю покликань займають збірки етнографічних матеріалів; третє словники; четверте граматики; потім літературні альманахи й журнали; різноділянкова фахова література. Серед джерел лексичного матеріалу словника за ред. Б. Грінченка превалюють збірки етнографічних матеріалів; друге місце за кількістю покликань посідають твори художньої літератури; третє словники; четверте літературні альманахи і журнали, п’яте різноділянкова фахова література. За кількістю покликань у СЖ переважають твори художньої літератури, то у СГ збірки етнографічних матеріалів. І хоча в основу вокабуляру обох словників були покладені художні твори, етнографічні матеріали, словники, граматики, періодичні видання, фахова література, записи живої народної мови, реєстр слів далеко не ідентичний. в обох довідниках, критичне ставлення Б. Грінченка як редактора до словника Є. Желехівського і С.Недільського.
3. Підтверджено думку про те, що в словнику Є.Желехівського, С.Недільського краще відображено лексику південно-західного наріччя, а у словнику за ред. Б.Грінченка південно-східного. Це зумовлено прагненням авторів „Малоруско-нїмецкого словаря” ретельно зафіксувати фонетичні та акцентуаційні варіанти слів, поширених у говірковому мовленні, вичерпно подати синонімічні групи, зафіксовані в усному мовленні. Б.Грінченко як етнограф і фольклорист розширив вокабуляр редагованого словника лексемами, зібраними на сході та північному сході України, використав рукописні словники, укладені вихідцями зі Східної України. Тому повністю відкинути думку про орієнтацію укладачів „Малоруско-нїмецкого словаря” передусім на говірки південно-західного наріччя, а в „Словарі української мови” на говірки південно-східного не можна. Проте в цілому укладачі словників спиралися на доступну джерельну базу. Показовим є прагнення Б. Грінченка до повноти реєстру та представлення лексики і з південно-західного регіону, навіть за відсутності частини локальної лексики в „Малоруско-нїмецкому словарі”.
4. Мікроструктура словників Є.Желехівського, С.Недільського та за ред. Б. Грінченка має спільні риси, що пояснено належністю обох словників до перекладних, урахуванням укладачами того самого досвіду роботи своїх попередників. Система граматичних ремарок, використана в обох словниках, покликана якнайточніше репрезентувати граматичні особливості вокабули та можливих форм, хоча в словнику за ред. Б.Грінченка більш послідовно подано закінчення іменників, прикметників та дієслів, окремі форми, що потребують спеціального пояснення (напр., форми кличного відмінка іменника, називного відмінка множини тощо).
5. Розкриттю семантики слова сприяла система семантичних ремарок, яких у „Малоруско-нїмецкому словарі” більше порівняно зі „Словарем української мови”, в останньому обмеження кола ремарок, які при перекладі мають відповідники, зумовлене розширенням кола джерел, великим за обсягом ілюстративним матеріалом. Уперше в українській лексикографії у СГ подано екземпліфікацію майже до кожного реєстрового слова, що підпорядковано потребам і завданням перекладного словника. У сучасній лексикографії розширення джерельної бази словника потрактовано як необхідну засаду, на якій ґрунтується реєстр перекладного словника, семантична рубрикація, стилістична та граматична характеристика реєстрових слів.
6. У складі ТГЛ „Назви спорідненості” виокремлено лексико-семантичне поле повної спорідненості, спорідненості за першою і другою прямими лініями спорідненості, неповної спорідненості та ін. Системні відношення в цій ТГЛ засвідчують 18 опозицій сем, зокрема, ‘батько’: ‘мати’; ‘син’: ‘дочка’; ‘брат’: ‘сестра’; ‘дід’: ‘баба’ ‘онук’: ‘онука’; ‘дядько’: ‘тітка’ та ін.
Послідовно в обох словниках подано нейтральні загальновживані неконотовані лексеми (напр.: мати, батько); стилістично марковані слова (напр.: отець); наведено назви регіональних, діалектних лексем, обмежених у вжитку певною територією. Так, до словника за ред. Б.Грінченка, зокрема, не увійшли назви, засвідчені словником Є.Желехівського, С.Недільського, які є варіантами, поширеними в західнополіських говірках братва́н, братва́нка, братан ‘брат’, гуцульських братанка ‘племінниця’, похідні від локальних лексем або загальновживаних, проте зафіксованих лише в окремих говірках: братівшли́вий; браті́вщина (у сучасних говірках нижньої наддніпрянщини братовщина ‘спадщина після брата’); лексеми сестрі́нка, сестрі́ниця, виявлені у СЖ, з новим значенням функціонують і нині в буковинських говірках: сестрениця, сесриниця, сестріниця ‘племінниця, дочка сестри’; ґід, ґідько, що мають спільні репрезентанти в сучасних говірках південно-західного наріччя (ґ’ід, д’ідо, ґ’ідо) тощо. У СГ уведено слова, утворені від слів, поширених у говірках південно-східного наріччя: татулів (від татуля), татунин (від татуня), татусів (від татусь), які мають функціонально активні форманти. Спорадично зафіксовано варіанти однієї лексеми (фонетичні бурлак борлак; граматичні бурлак бурлака); форми одного й того ж слова (брат брати браття); форми звертання, властиві фольклорним текстам (бра, бря!, братонько) та ін.
7. Спостережено розширення реєстру словника за ред. Б. Грінченка за рахунок введення іменників із зменшено-пестливим та згрубілим значенням (бра́тець, бра́тічок, брато́чок, брата́шшя, братуха, брату́га та ін.), прикметників, що вказують на суб’єктивну оцінку, прислівників, утворених від уже зафіксованих у раніше виданих лексикографічних працях прислівників (невимо́вно, невигі́дно, невигі́дно, невто́мно, недолу́жно) подання іменників з абстрактним або збірним значенням тощо.
Численні факти засвідчують творчий підхід Б. Грінченка при уведенні до вокабуляру словника окремих лексем. Так, Б. Грінченко подає слова (нерідко з покликаннями на СЖ), позначені власне українськими рисами: які мають протезу [в] вітцівський; продуктивні форманти; лексеми, творені від слів, що поширені на терені всієї України (напр.: татусів від татусь).
8. Проаналізовано 53 опозиції залежно від найменувань людини з позитивного боку й негативного, що виражені 2006 лексемами в складі синонімічно-антонімічних блоків „Назви людини за ставленням до інших осіб”, „Назви людини за темпераментом, настроєм”, „Назви людини за розумовими здібностями й ставленням до знань, праці” ТГЛ „Риси людини”.
У „Малоруско-нїмецкому словарі” зафіксовано 578 лексем, які не подано в „Словарі української мови”. Це фонетичні варіанти того самого слова (вразливий, вражливий; жалїстний в обох словниках подано її варіант жалісний); запозичені слова, яких уникає Б.Грінченко (лояльний ‘чуйний’ або дає з покликанням: фальшівни́к фальсификатор, подделыватель [Желех.]); кальки з російської мови; рідковживані слова, що згодом не стали нормою літературної мови (прихилець ‘чуйний’), діалектна лексика, уживана в говірках південно-західного наріччя, форми вищого та найвищого ступенів порівняння прикметників тощо.
У словнику за ред. Б. Грінченка подано 517 лексем, відсутніх у словнику Є. Желехівського, С. Недільського. Це здебільшого слова, вживані в усному мовленні та фольклорі слова, що нерідко мають яскраве експресивне забарвлення (залютий ‘безжалісний’, сторчогляд, суворливий); іноді подано форми для назв осіб чоловічої й жіночої статі; слова спільного роду тощо (злобителька, злобний, злючка ‘злий’, сердюк, сердючка, сердючина). Широко представлені слова із суфіксами зменшеності, пестливості, згрубілості та такі, що є ознакою усного мовлення.
Виявлено, що спільними для обох словників є 1049 вокабул, які складають приблизно 43% усіх засвідчених слів цієї ТГЛ, значну частину яких подано в сучасних нормативних словниках, вони стали нормою літературної мови, окремі з них мають відповідні ремарки: розм., діал.
У ССУМ подано 720 лексем ТГЛ „Риси людини”. Таку розбіжність у кількісному складі репрезентантів аналізованої групи, виявлено на двох синхронних зрізах, можна пояснити прагненням сучасних учених подати лише ті лексеми, які вживаються в літературній мові. Непоодинокими є випадки звуження синонімічного ряду в сучасних нормативних словниках порівняно з аналізованими, зокрема, відсутність опозиції сем ‘чоловік-носій ознаки’: ‘жінка ~’.
9. За підрахунками, у „Словарі української мови” за ред. Б.Грінченка 2126 покликань на словник Є.Желехівського, С.Недільського. З 1049 спільних для обох словників вокабул ТГЛ „Риси людини” автор паспортизує їх ремаркою [Желех] приблизно у 100 випадках. Це нерідко слова і специфічними для української мови суфіксами (брехунець, брехунка, брехуха ‘брехливий’), слова розмовного стилю (брешко ‘брехливий’, обмівний, обмівник, обмівниця ‘брехливий, брехлива’), діалектні лексеми (штуцерний ‘хитрий’, відвічальний ‘совісний’; гайта, гукля ‘жінка непристойної поведінки’); окремі лайливі слова (плюгавиця, плюгавка ‘жінка непристойної поведінки’); окремі складні слова, уживані в українському усному і писемному мовленні (проно́за (розм.); прола́за (розм.); проно́зливий (розм.) тощо.
10. Проналізована українська частина словників Є.Желехівського, С.Недільського та за ред. Б. Грінченка ілюструє зорієнтованість укладачів на активні дериваційні моделі західного й, відповідно, східного регіонів і, водночас, указують на прагнення укладачів словників піднестися над регіональною мовною практикою, досягти надрегіональної інтеграції вокабулярів. Це відповідало намаганням авторів створити загальноукраїнський словник, який забезпечив би вимоги розвитку нової української літературної мови, сприяв би формуванню лексичних норм літературної мови к. ХІХ ст.
11. Сегмент лексикону „Малоруско-нїмецкого словаря”, не відтвореного в „Словарі української мови”, складає приблизно 30 тис. слів. Аналіз цього матеріалу засвідчує, що при виборі фонетичних (кае, кау, каже), словотвірних (кошовка, кошалка) варіантів Б.Грінченко віддавав перевагу одній із зафіксованих у словнику Є.Желехівського, С.Недільського форм, яка, на думку лексикографа, була найбільш доречною. При цьому відкинуто значну частину власне лексичних регіоналізмів (киба ‘чайка’, кисасонка ‘панянка’, кромпель ‘картопля’, куріяжний ‘охочий’). Послідовно не зафіксований у словнику за ред. Б.Грінченка ряд утворень із суфіксом -ищ (кострище), -оват- (кличковатий); чимало абстрактних деад’єктивів зі словотвірними формантами -ість (клясовість), -нє (катованє), низка іншомовних запозичень (канон, кварц); росіїзмів (казнити); композитів (краєвид, кутомір); власних назв як вузьколокальних (напр., назви гір: Карашів, Клива, Климятин; притоків: Колодниця des Ворскла, Коропець des Днїстер, Костричик des Прут) і т. ін.
12. Доведено, що за кількістю вперше зафіксованих абстрактних деад’єктивів словник Є.Желехівського та С. Недільського значно перевищує словник за ред Б. Грінченка, до якого вони в основному не увійшли або подані з позначкою [Желех.], що, імовірно, пов’язано з розвитком наукового та публіцистичного стилів саме в західноукраїнському варіанті літературної мови.
13. Аналізовані лексикографічні праці „Малоруско-нїмецкий словар” Є.Желехівського та С. Недільського і „Словарь української мови” за ред Б. Грінченка епохальні філологічні довідники: якщо СЖ перша визнана інтеграційна лексикографічна праця, то СГ, зберігаючи цю ознаку, цінне джерело дослідження лексики української мови к. ХІХ поч. ХХст., оскільки кваліфікується як філолого-енциклопедичне видання. Обидва словники засвідчили активні пошуки лексикографів до повноти відтворення лексики української мови, її впорядкування та нормалізації; відігравали позитивну роль у становленні правописних норм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АУГ Герман К. Ф. Атлас українських говірок Північної Буковини. Фонетика, фонологія / К. Ф. Герман. Чернівці : Час, 1995. 410 с.
2. АУМ Атлас української мови : в 3 т. / [Т. В. Назарова, І. Г. Матвіяс, І.О. Варченко та ін. ; редкол.: І. Г. Матвіяс (голова) та ін.]. К. : Наук. думка, 1984.
Т. І: Полісся, Середня Наддніпрянщина і суміжні землі / [ред. І.Г.Матвіяс]. 1984. 498 с.
Т. 2: Волинь, Наддністрянщина, Закарпаття і суміжні землі. 1988. 520 с.
Т. 3: Слобожанщина, Нижня Наддніпрянщина, Причорномор’я і суміжні землі. 2001 267 с.
3. ВТССУМ Великий тлумачний словник сучасної укранїської мови (з дод. і доп.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. К. ; Ірпінь : ВТФ „Перун”, 2005 1728 с.
4. ГГ Гуцульські говірки : короткий словник / відповід. ред. Я.Закревська. Львів, 1997. 232 с.
5. ГГЛ Верхратський І. Про говір галицьких лемків // Збірник Філологічної секції НТШ. Львів, 1902. Т. 5. С. 299489. Додаток: Словарець: С. 388489.
6. ЕСУМ Етимологічний словник української мови : у 7 т. / [редкол.: О.С. Мельничук (голов. ред.)] та ін. К.: Наук. думка, 1982.
Т. 1: АГ. 1982. 631 с.;
Т.2: ДКопці. 1985. 570 с.;
Т. 3: КораМ. 1989. 548 с.;
Т. 4: НП. 2004. 656 с.;
Т. 5: РТ. 2006. 704 с.;
7. ЗУРГ Верхратський І. Знадоби до пізнаня угорско-руських говорів. Словарець / Відб. із Записок НТШ. Львів, 1899. Т. 2730. 276 с.
8. ЗЮР Верхратский И. Знадоби до словаря южнорусского / И.Верхратский. У Львови, печ. Т-ва им. Шевченко, 1877. 88 с.
9. КГС Карпіловська Є.А. Кореневий гніздовий словник української мови: Гнізда слів з вершинами омографічними коренями. К. : Укр. енциклопедія, 2002. 912 с.
9. ЛАЛНП Глуховцева К.Д. Лінгвістичний атлас лексики народного побуту українських східнослобожанських говірок. Луганськ: Альма-матер, 2003. 181 с.
10. ЛАНП Назарова Т. В. Лінгвістичний атлас Нижньої Прип’яті / Т.В.Назарова. К. : Наук. думка, 1988. 160 с.
11. ЛАУНГ Дзендзелівський Й. О. Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР : (лексика) / Й.О.Дзендзелівський. Ужгород, 1958 1960. Ч. 12.
12. МС Полюга Л. М. Морфемний словник : близько 36000 слів / уклад. Л. М. Полюга. К. : Рад. шк., 1983. 464 с.
13. МСГГ Піпаш Ю. Матеріали до словника гуцульських говірок (Косівська Поляна і Росішка Рахівського району Закарпатської області) / Ю. Піпаш, Б. Галас. Ужгород, 2005. 266 с.
14. ОРУС Левченко М. Опыт русско-украинского словаря / М. Левченко. Киев, тип. Губ. упр., 1874. IV, 188, 2 с.
15. ОСУМ Орфоепічний словник української мови : у 2 т. : близько 140000 слів / уклад.: М. М. Пещак та ін. К.: Довіра, 2001.
Т. 1. 2001. 955 с.;
Т. 2: ОЯ. 2003. 918 с.
16. ПССУМ Караванський С. Практичний словник синонімів української мови / С. Караванський. К., 1995. 470 с.
17. СА Полюга Л. М. Словник антонімів : понад 2000 антонімічних пар / Л. М. Полюга ; за ред. Л. С. Паламарчука. К. : Рад. шк., 1987. 173 с.
18. СБ Закревский Н. Старосветском бандуристе / Закревский Николай ; П.С. Ефименко // Основа. 1862 г. № 10. С. 2748.
19. СБГ Словник буковинських говірок / за заг. ред. Н. В. Гуйванюк. Чернівці : Рута, 2005. 688 с.
20. СГ Словарь української мови / за ред. Б. Грінченка : у 4 т. : фотопередрук // НАН України, Ін-т української мови. К. : Наук. думка, 1996.
Т. 1: АЖ. 1996. 494 с.;
Т. 2 : ЗН. 1996. 588 с.;
Т. 3: ОП. 1996. 516 с.;
Т. 4 : РЯ . 1997. 616 с.
21. СГНН Чабаненко В. А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини : у 4 т. / В. А. Чабаненко ; Запоріз. держ. ун-т. Запоріжжя : Б. в., 1992.
Т. 1: АЖ. 324 с.;
Т. 2: ЗН. 372 с.;
Т. 3: ОП. 304 с.;
Т. 4: РЯ. 263 с.
22. СЖ Малоруско-німецкий словар: у 3 т. / Є. Желехівський, С.Недільський : фотопередрук с післясловом Олекси Горбача. Мюнхен, 1982.
Т. 1: АК. 1982. 394 с. ;
Т. 2: ЛП. 1982. 793 с.;
Т. 3: РЯ. 1982. 1126 с.
23. СЗПГ Аркушин Г. Словник західнополіських говірок: В 2 т. Т. 1-2. Луцьк: Вежа, 2000.
Т. 1. АН. 2000. ХХІV + 354 с.
Т.2. О-Я. 2000. 458 с.
24. СІС Словник іншомовних слів / За ред. О. О. Мельничука. К. : Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедия, 1974. 775 с.
25. СІС(СУ) Словник іншомовних слів / Уклад. : С. М. Морозов, Л.М.Шкарапута. К. : Наук. думка, 2000. 680 с.
26. СЛТ Кротевич Є. В. Словник лінгвістичних термінів / Є. В. Кротевич, Н. С. Родзевич. К., 1957. 235 с.
27. ССІС Сучасний словник іншомовних слів : близько 20 тис. слів і словосполучень / НАН України ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні [уклад.: О. І. Скопенко, Т. В. Цимбалюк]. К. : Довіра, 2006. 789 с.
28. ССУМ Словник синонімів української мови : у 2 т. / [А. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін.] ; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні, Ін-т укр. мови. К. : Наук. думка, 2001.
Т. 1: АН. 1040 с.;
Т. 2: О Я. 960 с.
29. СУМ Словник української мови : в 11 т. / Редкол. І. К. Білодід (голова) та ін. ; АН УРСР, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. К. : Наук. думка, 1970. Т. 1: АВ / [уклад. А. А. Бурячок та ін. ; ред. П.Й.Горецький та ін.]. 1970. XXVIII, 799 с.;
Т. 2: ГЖ / [уклад. А. П. Білоштан та ін. ; ред. П. П. Доценко, Л.А.Юрчук]. 1971. 550 с.;
Т. 3: ЗЗяяти / [уклад. А. А. Бурячок та ін. ; ред. І. М. Гнатюк, Т.К.Черторизька]. 1972. 744 с.;
Т. 4: ІМ / [уклад. В. О. Винник та П. П. Доценко]. 1973. 840 с.;
Т. 5: НО / [уклад. В. М. Білоноженко та ін. ; ред. В. О. Винник, Л.А.Юрчук]. 1974. 240 с.;
Т. 6: ППоіти / [уклад. А. П. Білоштан та ін. ; ред. А. В. Лагутіна. К.В.Ленець]. 1975. 832 с.;
Т. 7: ПоїхатиПриробляти / [уклад. В. П. Градова та ін. ; ред. О.П.Петровська та ін.]. 1976. 723 с.;
Т. 8: ПриродаРяхтливий / [уклад. В. М. Білодід та ін. ; ред. В. О. Винник та ін]. 1977. 927 с.;
Т. 9: С. 1978. 920 с.;
Т. 10: ТФ. 1979. 658 с.;
Т.11: ХЬ / уклад. Б. М. Білоноженко та ін. ; ред. С. І. Головащук. 1980. 699 с.
30. СУСГ Словник українських східнослобожанських говірок / К. Глуховцева, В. Ліснова, І. Ніколаєнко, Т. Терновська, В. Ужченко. Луганськ : ЛДПУ, 2002. 234 с.
31. ТЕ Селіванова О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. Полтава: Довкілля, К, 2006. 716 с.
32. ТСЖВЯ Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. М. : Русский язык, 2000.
Т. 1: АЗ. 2000. XCVI, 699 с.;
Т. 2: ИО. 2000. 779 с.;
Т.3: П. 2000. 555 с.;
Т. 4: Р. 2000. 688 с.
33. УГР Павлюк М. Українські говірки Румунії. Діалектні тексти / М.Павлюк, І. Робчук. Едмонт ; Львів ; Нью-Йорк ; Торонто, 2003. 781 с.
34. ZSC Оrłoś T. Zapożyczenia słowiańskie w czeskiej terminologii botanicznej i zoologicznej / Teresa Zofia Оrłoś. Kraków, 1972. 173 s.
35. AGB Rieger J. Atlas gwar bojkowskich : 7 t. / Janusz Rieger. Wrocław etc. : Wyd. Institut Słowianoznawstwa PAN, 19811991. Т. 17.
36. SPG Tarnacki J. Studia porównawcze nad geografią wyrazów : Polesie Mazowsze / J.Tarnacki. Warszawa, 1939. 101 s. + 189 map.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аркушин Г. Л. Іменний словотвір західнополіського говору : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора филол. наук : спец. 10.02.01 Українська мова”/ Г. Л. Аркушин. К., 2005. 44 с.
2. Аркушин Г. Л. Іменний словотвір західнополіського говору : моногр. / Г. Л. Аркушин. Луцьк : РВВ „Вежа” Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. 764 с.
3. Апресян Ю. Д. Лексическая семантика : синонимические средства языка / Ю. Д. Апресян. 2-е изд., испр. и доп. М. : Школа „Языки рус. культуры”; Изд. фирма „Вост. лит.” РАН, 1995. VІІ с., 472 с.
4. Апресян Ю. Д. Языковая картина мира и системная лексикография / Ю. Д. Апресян . М. : Языки славянских культур, 2006. 912 с.
5. Арнольд И. В. Эмоциональнный, экспресивный, оценочный и функционально-стилистический компоненты лексического значения / И.В.Арнольд // ХХІІ Герценовские чтения : материалы межвуз. конф. Л., 1970. С. 8790.
6. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. М. : Языки русской культуры, 1998. 895 с.
7. Архангельська А. М. „Чоловік” у слов’янських мовах : моногр. / А.М. Архангельська. Рівне, 2007. 448 с.
8. Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологи / О.С.Ахманова. М. : Учпедгиз, 1957. 295 с.
9. Ашиток Н. І. Регулярність полісемії. Моделі творення багатозначних слів / Н. І. Ашиток // Вестник Международного Славянского университета. Харьков, 2001. Т. 4, № 1. С. 2325.
10. Бабич Н. Д. Співвідношення загальнонародного та вузьколокального у фразеології „Словаря” Б. Грінченка / Н. Д. Бабич // Борис Грінченко : тези доп. республік. наук.-практ. конф., присвяченої 125-річчю від дня народження видатного українського письменника, вченого, громадського діяча, 13 груд. 1988 р. Ворошиловград, 1988. С. 138139.
11. Балог В. О. Галузева лексика в словнику української мови в 11-ти томах (1970 1980 рр.) (семантичний та стилістичний аспекти) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 „Українська мова”/ В. О. Балог. К., 2003. 16 с.
12. Балог В.О. Система посилань у „Словарі української мови” за редакцією Бориса Грінченка / В. О. Балог // Українське мовознавство : міжвід. наук. зб. до 100-річчя публ. „Словаря української мови” за редакцією Бориса Грінченка / редкол. : А. К. Мойсієнко (відп. ред.) та ін. К., 2008. Вип. 38. С. 913.
13. Бевзенко С. П. Вступ до української діалектології : конспект лекцій для студентів / С. П. Бевзенко. Одеса : [Вид-во Одес. держ. ун-ту ім. І.І.Мечникова], 1965. 68 с.
14. Бевзенко С. П. Історія українського мовознавства: Історія вивчення української мови : навч. посіб. / С. П. Бевзенко. К. : Вища школа, 1991. 231 с.
15. Бевзенко С. П. Українська діалектологія / С. П. Бевзенко. К. : Вища школа, 1980. 247 с.
16. Бездетко В. И. Системные отношения в лексико-семантической группе прилагательных со значением морально-волевых качеств человека : автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. филол. наук : спец. 10.02.02. / В.И. Бездетко. Х., 1989. 24 с.
17. Белодед И. К. Словарь и время / И. К. Белодед // Вопросы исторической лексикологии и лексикографии восточнословянских языков. М., 1974. С. 714.
18. Бесага Р. В. Нестандартизовані елементи в українській літературній мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 Українська мова” / Р. В. Бесага. Ужгород, 1997. 23 с.
19. Білецький О. І. Борис Грінченко / О. І. Білецький // Зібр. праць : У 5 т. К, 1965. Т 2. С. 590592.
20. Блинова О. И. Номинация и мотивация / О. И. Блинова // Диалектное слово в лексико-семантическом аспекте : межвуз. сб. науч. тр. Л., 1989. С. 6674.
21. Бойко Н. І. Типи лексичної експресивності в українській літературній мові /Н. І. Бойко // Мовознавство. 2002. № 23. С. 10
22. Борис Грінченко і педагогічна культура України : матеріли всеукр. наук.-метод. конф., присвяч. 130-річчю з дня народження Б. Грінченка / ред. кол. В. Слюсаренко (відп. ред.). Суми : ВВП „Мрія” ЛТД, 1993. 160 с.
23. Булахов М. Г. Восточнославянские языковеды : Библиографический словарь: В 3 т. Минск, 1976. Т. 1. С. 8384.
24. Булаховський Л. А. Нариси з загального мовознавства / Л.А.Булаховський. К. : Рад. шк., 1955. 348 с.
25. Булаховский Л. А. Про типи словників / Л. А. Булаховский // Українська мова в школі. 1955. № 1. С. 2125; № 2. С. 311.
26. Бурячок А. А. Назви спорідненості і свояцтва в українській мові / А. А. Бурячок. К. : Вид-во АН УРСР, 1961. 150 с.
27. Бурячок А. А. Новіші розвідки з питань української лексикографії / А. А. Бурячок // Мовознавство. 1968. № 1. С. 1923.
28. Бурячок А. А. „Словник” Б. Грінченка в контексті слов’янської лексикографії / А. А. Бурячок // Борис Грінченко : тези доп. респуб. наук.-практ. конф., присвяченої 125-річчю від дня народження видатного українського письменника, вченого, громадського діяча, 13 груд. 1988 р. Ворошиловград, 1988. С. 9495.
29. Бурячок А. А. Формування спільного фонду соціально-політичної лексики східнослов’янських мов / А. А. Бурячок. К. : Наук. думка, 1983. 247 с.
30. Варченко И. Существителные, характеризующие человека по личным чертам, в украинских диалектах / И. Варченко // Совещание по общеславянскому лингвистическому атласу (Ленинград, 2630 сент. 1972 г.) : тез. докл. М., 1972. С. 7376.
31. Василевич Г. Я. Є. І. Желехівський видатний лексикограф, педагог, культурний діяч / Г. Я. Василевич, Я. Ю. Вакалюк. // Тези обласної науково-практичної конференції, присвяченої 525-річчю заснування міста Івано-Франківська. Івано-Франківськ, 1987. С. 101109.
32. Ващенко В. С. З історії та географії діалектних слів : матеріали до вивчення лексики говорів середньої та нижньої Наддніпрянщини : на зустріч V Міжнародному з’їздові славістів / В. С. Ващенко. Х. : Вид-во Харк. ун-ту, 1962. 174с.
33. Ващенко В. С. Про духовні основи мовного словника українського народу (До дев’яностої річниці створення словника української мови за ред